CC BY
17
Ф1НАНСИ ТА БАНК1ВСЬКА СПРАВА
УДК 330.144
Ф1ИАИСОВ1 1НСТРУМЕНТИ: СУТН1СТЬ, РОЗМА1ТТЯ ТА РОЛЬ У ПРОЦЕС1 МОДЕРН13АЦ11 ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ
® 2017 АБАКУМЕНКО 0. В., ЛУК'ЯШКО П. 0.
УДК 330.144
Абакуменко О. В., Лук'яшко П. О. Фiнансовi iнструменти: сутнiсть, розмаТття та роль у процесi модершзацп електроенергетики
Метою cmammi е уточнення методологмного базису перспективных досл'джень щодо анал'ву дючо! практики та розробки пропозицй стосовно використання фiнансових iнструментiв nid час модершзацп електроенергетичного сектора Украши. Зокрема, уточнення деф'ш'щи поняття „ф'>-нансовi '¡шструменти" та об(рунтування ¡х класифшаци за визначальними ознаками. На основ'! критичноi оцнки рзних наукових niдходiв до трак-тування сутностi ф'шансових 'шструмент'в запропоновано авторську дефЫцю. 1х доцЛьно трактувати якзасоби, способи та методи залучення ф'шансових ресурсв (капталу) в'д нших суб'ект'в та абсолютно лiквiднi активи. Узагальнення та переосмислення критерив класиф'шаци ф'шан-сових 'шструмент'ю дозволили запропонувати авторський ¡х под'ш на ф'шансов'! активи (грошовi кошти, банювсью метали, валюта), ф'шансовi зобов'язання (шструменти власного та позикового капталу) й шструменти безповоротноi фшансово'1 допомоги (благодшш внески, гранти, кра-удфандинг, фандрайзинг). Отримаш методологiчнi висновки достатньо повно характеризують сутнсть i спектр вид'в ф'шансових 'шструмент'в iз урахуванням ¡х принципових властивостей, що дозволить зд'шснити зважене об(рунтування оптимальних iнструмент'в модершзацпелектро-енергетичного сектора.
Кпючов'! слова: безповоротна ф'шансова допомога, електроенергетика, ф'шансов'! активи, ф'шансов'!зобов'язання, ф'шансов'! шструменти. Рис.: 1. Ббл.: 31.
Абакуменко Ольга BimopieHa - доктор економчних наук, професор, професор кафедри фшанав, банювсько}' справи та страхування, Черншський нацональний технологiчний ушверситет (вул. Шевченка, 95, Чершг'в, 14027, Украша) E-mail: abakumenko.olga@gmail.com
Лук'яшко Павло Олександрович - кандидат економчних наук, доцент, доцент кафедри фiнансiв, банювсько}' справи та страхування, Чершгвський нацональний технологiчний ушверситет (вул. Шевченка, 95, Чершг'в, 14027, Украша) E-mail: pavelluk@ukr.ne
УДК 330.144
Абакуменко О. В., Лукьяшко П. А. Финансовые инструменты: сущность, разнообразие и роль в процессе модрнизации электроэнергетики
Целью статьи является уточнение методологического базиса дальнейших исследований относительно анализа существующей практики и разработки предложений по использованию финансовых инструментов для модернизации электроэнергетического сектора Украины. В частности, уточнение дефиниции «финансовые инструменты» и обоснование их классификации с учетом определяющих признаков. На основе критической оценки различных научных подходов к трактованию сущности финансовых инструментов предложено авторское определение. Их целесообразно понимать как средства, способы и методы привлечения финансовых ресурсов (капитала) от других субъектов а также абсолютно ликвидные активы. Обобщение и переосмысление критериев классификации финансовых инструментов позволили предложить авторское их разделение на финансовые активы (денежные средства, банковские металлы, валюта), финансовые обязательства (инструменты собственного и заемного капитала) и инструменты бесповоротной финансовой помощи (благотворительные взносы, гранты, краудфандинг, фандрайзинг). Полученные методологические выводы достаточно полно характеризуют сущность и спектр видов финансовых инструментов с учетом их принципиальных свойств, что позволит произвести взвешенное обоснование оптимальных инструментов модернизации электроэнергетического сектора.
UDC 330.144
Abakumenko O. V., Lukiashko P. O. Financial Instruments: the Essence, Diversity and Role in the Process of Modernization of the Electric Power Sector
The aim of the article is to clarify the methodological basis for further research concerning analysis of the existing practices and development of proposals on using financial instruments for the modernization of the Ukrainian electric power sector, in particular, to clarify the definition of "financial instruments" and justify their classification, taking into account the defining characteristics. Based on the critical evaluation of various scientific approaches to interpretation of the essence of financial instruments, the author's definition is proposed. Thus, it is advisable to consider them as means, techniques and methods of attracting financial resources (capital) from other entities and as absolutely liquid assets. The generalization and rethinking of the criteria for classification of financial instruments allowed the authors to divide them into financial assets (cash, bank metals, currency), financial obligations (equity and debt instruments), and instruments of irrevocable financial aid (charitable contributions, grants, crowdfunding, fundraising). The received methodological conclusions quite fully characterize the essence and variety of types of financial instruments, taking into account their principal properties, which will allow to make a well-considered justification for choosing the optimal instruments for the modernization of the electric power sector.
Keywords: irrevocable financial aid, electric power industry, financial assets, financial instruments, financial obligations. Fig.: 1. Bibl.: 31.
Ключевые слова: бесповоротная финансовая помощь, электроэнергетика, финансовые активы, финансовые инструменты, финансовые обязательства. Рис.: 1. Библ.: 31.
Абакуменко Ольга Викторовна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры финансов, банковского дела и страхования, Черниговский национальный технологический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина) E-mail: abakumenko.olga@gmail.com
Лукьяшко Павел Александрович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов, банковского дела и страхования, Черниговский национальный технологический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина) E-mail: pavelluk@ukr.net
Abakumenko Olha V. - Doctor of Science (Economics), Professor, Professor of the Department of Finance, Banking and Insurance, Chernihiv National Technological University (95 Shevchenka Str., Chernihiv, 14027, Ukraine) E-mail: abakumenko.olga@gmail.com
Lukiashko Pavlo O. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance, Banking and Insurance, Chernihiv National Technological University (95 Shevchenka Str., Chernihiv, 14027, Ukraine) E-mail: pavelluk@ukr.net
Вступ. Модершзащя електроенергетично! сфери Укра!ни на цьому еташ е одшею з прюритетних проблем розвитку економiчно! безпеки кра!ни та полiтично! не-залежност держави. Втрата контролю над родовищами кам'яного вуплля, попршення в^носин iз Росшською Федеращею, котра ще илька роив тому забезпечувала мало не 100 % iмпорту природного газу, несприятлива динамка курсу нащонально! валюти, незадовкьний стан виробничих потужностей теплових електростанцш та потреба оновлення виробничо! бази атомно! енергетики та розвитку альтернативних виробництв визначають висои швестицшш потреби сектора генерацп електрично! енер-гп. Недосконалiсть ринку електрично! енергп i механiзмiв його регулювання, своею чергою, потребуе розробки та запровадження принципово нових ефективних схем вза-емоди виробниив, транспортних органiзацiй i споживачiв, котрi сприяли б мiнiмiзащ! зловживань, формуванню конкурентного середовища, ощадливостi та св^омому в^но-шенню споживачш. Обидвi зазначенi потреби модершзащ! електроенергетики Украши (оновлення виробничо'! бази енергетичних шдприемств i наближення оргашзащ! ринку електроенергп до европейсько! практики) обумовлюють необх^шсть застосування оптимально! комбiнацi! фшан-сових шструменпв. ОбГрунтуванню оптимальних характеристик фшансових iнструментiв модернiзацi! електроенергетики Укра!ни повинне передувати глибоке досл^ження теоретичних аспектiв i практики !х використання у вггчиз-няних умовах i за рубежем.
1нтерес науковщв i практикiв до змiсту категорп „фь нансовi шструменти" та !! складу не знижуеться з роками, про що свiдчить значна ккьисть публiкацiй вiдповiдно! проблематики. Питанням сутносп фiнансових iнструментiв i !х видам присвятили публшащ! М. Ф. Аверина, I. П. Ан-друшкiв, В. Г. Боронос, Т. А. Васильева, О. М. Грабчук, А. П. Данькевич, С. В. Захарш, I. В. Карпенко, Т. Л. Кучер, Я. В. Петраков, В. С. Свiрський та багато ш. Однак певно! методолопчно! едност досi не досягнуто. Авторсьи дефшь цц часто суперечать одна однiй, перелiки видш фiнансових iнструментiв очевидно неповнi або дублюють положення нормативних актш. Все це обумовлюе потребу проведення окремого досл^ження з метою критично! оцшки й узагаль-нення методологiчного базису до^джень, пов'язаних iз об-Грунтуванням оптимальних видш фiнансових iнструментiв модершзащ! вiтчизняно! електроенергетики.
Передусiм необхiдно розкрити сутшсть категори „фь нансовi шструменти" та якомога повнiше охарактеризува-ти спектр !х рiзновидностей. Пiдходи до розкриття змкту категорп можна роздкити на п'ять основних груп:
■ трактування фшансових шструменпв як засобш реалiзацi! фiнансово! полiтики;
■ спроби розкрити сутшсть через перелш можли-вих видiв фiнансових iнструментiв;
■ визначення фшансового iнструменту як контракту, котрий обумовлюе виникнення фшансового активу у одного суб'екта та фшансового зобов'язання або шструмента власного катталу в шшого суб'екта;
■ розкриття сутносп фшансового шструменту через його функцп;
■ ^ентифжащя фiнансових iнструментiв як право-утворюючих документiв.
Погляд на фiнансовi iнструменти як на засоби впли-ву держави на рiзнi сторони суспкьного розвитку запропо-нований ще В. М. Опаршим, котрий як види таких шстру-ментiв вказуе податки, внески та в^рахування, субсидп та дотащ! [1, с. 62]. Ця позищя була розвинута О. М. Грабчук, котра визначае фiнансовi шструменти як засоби, що засто-совуються для виконання завдань, передбачених фшансо-вою полiтикою [2].
До перелжу фiнансових iнструментiв як засобш реа-лiзацi! фiнансово! полiтики включають як традицшш еле-менти останньо! (податкова, бюджетна, грошово-кредитна полiтики та !х окремi важелi) [1, с. 62; 2; 3], так i досить екзотичш, зв'язок котрих iз фiнансовою полiтикою можна вважати дискусшним, - процедури реестращ! юридичних i фiзичних осiб [4], трансфер знань та технологш [5] тощо. Проте проблема взаемозв'язку окремих шструменпв i ва-желiв державного регулювання економши з фiнансовою полiтикою не взноситься до перелiку об'ектiв цього до-слiдження. Значно важливiше встановити характерш осо-бливостi бачення фiнансових шструментш науковцями аби в подальшому обГрунтовано тдходити до розробки рекомендацiй щодо !х застосування в електроенергетичнiй сферь
Можемо узагальнити, що до складу фшансових ш-струментш як важелш реалiзацi! фiнансово! полiтики на-уковщ вiдносять будь-якi наявнi в держави засоби впливу на фiнансовi ршення та фiнансовi результати суб'ектiв гос-
подарювання, а також способи перерозподку фiнансових ресурав в економiцi. Слiд також зазначити, що науковця-ми, котрi включають фiнансовi iнструменти до арсеналу фшансово'1 полiтики, з незрозумких причин обмежуеться коло суб'ектiв 1х застосування. В розглянутих джерелах за-пропонованi в якост фiнансовиx iнструментiв важелi зна-ходяться у розпорядженнi держави, хоча фшансова полiти-ка може кнувати на всix рiвняx економiчноl системи.
Друга група mдxодiв до розкриття змгсту категорп «фiнансовi iнструменти» пов'язана iз застосуванням для ще'1 мети перелшв можливих 1х видiв. На перший по-гляд, цей шдхк може здатися ненауковим, адже з одного боку не пропонуе певного узагальненого ушверсального бачення, а з шшого - приречений на недостатню повно-ту перелiку, проте повернемося до його критики шзнше. Саме цей шдхк застосовуеться МВФ. У презентацшному курсi статистики зовнiшнього сектора МВФ зазначено, що фiнансовi шструменти - це увесь спектр фшансових контракпв мiж iнституцiйними одиницями, шсля чого пропонуеться перелiк 1х видiв з трьох позицiй [6]. Згада-на презентацiя вiдображае спробу поеднати ушверсальне узагальнення (визначення) iз перелжом потенцiйниx видiв фiнансовиx iнструментiв, котрий претендуе на абсолют-ну повноту. Таким чином, автори очевидно намагалися розв'язати проблему формування адекватного розумшня читачем сутност категорп. Наведений перелж дае уявлен-ня про визначальну характеристику фiнансовиx контракт (породжують фiнансове (грошове) зобов'язання) та сприяе сприйняттю змiсту визначення. Далi в документ наводиться бiльш деталiзований перелж видiв фiнансовиx активш (11 позицш) з посиланням на статистичну методо-логiю ООН [7, с. 254].
бвропейська директива «Про ринки фшансових ш-струментiв» вiд 2004 року (MIFID) так само визначае фь нансовi iнструменти шляхом 1х перелжу (10 елементiв) [8]. Цей перелж не включае ряд видiв фшансових шструменпв, передбачених документами МВФ та ООН (зокрема креди-торську та дебiторську заборговашсть, страxовi програми тощо), але це пов'язано зi специфiчною сферою застосування директиви - регульоваш ринки фшансових шструмен-тiв. Тобто фiнансовi iнструменти, що не увiйшли до перелжу MIFID, просто не е предметом в^носин, регульованих щею директивою. У 2014 роцi була прийнята нова редак-цiя Директиви 6С «Про ринки фiнансовиx шструменпв» (MIFID II), в котрiй було доповнено перелж фшансових шструментш. Зокрема, до нього включено одинадцятий пункт - квоти на викиди. Деривативш контракти, для ко-трих базовим активом е квоти на викиди, також набули статусу фшансових шструменпв, що тдпадають шд дш директиви. До шостого пункту списку була додана частина, що виключае з перелжу регульованих директивою фшансових шструментш орiентованi на поставку пох^ш контракти на оптовi енергетичш товари [9].
Необxiдно враховувати, що MIFID та MIFID II е пе-редуам нормативними документами, котрi орiентованi на практичнi потреби розвитку 6С на певному еташ, тому юридичне прирiвнювання окремих видiв угод до фшан-сових шструментш не завжди вкображае дiйсний еконо-мiчний характер iнструменту. Зокрема, помщення квот на
викиди в правове та регуляторне поле фшансових шструментш обумовлене потребою перешкодити зростанню ак-тивност шахра!в на вкповкному ринку.
Законом Укра!ни «Про цшш папери та фондовий ри-нок» категорiя «фiнансовi iнструменти» також розкрива-еться через перелiк: «фiнансовi шструменти - цшш папери, строковi контракти (ф'ючерси), вiдсотковi строковi контракти (форварди), строковi контракти на обмш (на певну дату в майбутньому) у разi залежностi цiни вк вiдсотково! ставки, валютного курсу або фондового шдексу (вксотко-вi, курсовi чи iндекснi свопи), опцiони, що дають право на купшлю або продаж будь-якого iз зазначених фшансових шструментш, у тому числi тих, що передбачають грошову форму оплати (курсовi та вiдсотковi опцiони)» [10]. Сид вказати на важливу вкмшшсть перелiку запропонованого вiтчизняним законом у порiвняннi з пiдходами МВФ, ООН та 6С. Зарубiжнi перелiки е в^критими, що дозволяе враховувати динамiчний розвиток фiнансового ринку та пер-манентне виникнення нових видш фшансових шструментш (особливо деривативiв) на ньому, тодi як вггчизняний закон чiтко вказуе на закритий перелж видiв деривативних угод, котрi вважаються фiнансовими iнструментами.
Група шдходш, в рамках котрих трактування фшансових шструментш здшснюеться через перелж !х вид1в, не обмежуеться офщшними документами. Розумiння фi-нансових шструменпв як рiзноманiтних форм фiнансових зобов'язань, торгшля котрими здiйснюеться на фшансово-му ринку, з подальшою конкретизащею у виглядi перелiку (грошовi кошти та цшш папери) пропонуеться колективом авторiв на чолi з В. В. Шереметом [11, с. 72].
Намагання узагальнити, унiверсалiзувати та стисло представити сутшсть фшансових шструменпв обумовили виникнення та поширення третього шдходу, котрий поля-гае у !х iдентифiкацi! на основi наслiдкiв для бухгалтерского балансу. Вiдповiдне бачення представлене в МСБО 32: «Фшансовий шструмент - це будь-який контракт, який приводить до виникнення фшансового активу у одного суб'екта господарювання та фшансового зобов'язання або шструмента кашталу у шшого суб'екта господарювання» [12]. Це визначення е досить струнким i простим у засто-суванш за умови конкретизаци змкту понять «фiнансо-вий актив» та «фшансове зобов'язання». При розкриттi сутносп двох вказаних понять МСБО 32 повертаеться до перелшв (6 видiв фшансових активiв i 4 види фшансових зобов'язань). Тож у випадку МСБО 32 спроба сформулю-вати дефшщш фшансових шструменпв вийшла невдалою з точки зору вiдходу в^ застосуванням перелiкiв. Щодо змiсту ж, вкладеного в дефшовану категорiю, сл^ зазначити загальну вiдповiднiсть цього визначення шдходам МВФ та ООН, о^м монетарного золота, котре випадае з поля зору МСБО 32 зовйм. З шшого боку - мiжнародний стандарт не повшстю в^пов^ае трактуванню фiнансового iн-струменту в директивах 6С, оск1льки в принциш не перед-бачае орiентованих на виконання дериватив1в з базовим активом нефшансового характеру.
Бачення фшансових шструментш як угод, що збкь-шують фiнансовi активи одного суб'екта господарювання та фiнансовi пасиви шшого, поступово закршилося у се-редовищi практик1в [13] та науковц1в [14, с. 135; 15]. Анало-
пчно'1 точки зору додержуються i фахiвцi НБУ, хоча, поряд iз зазначеним визначенням, фiнансовi iнструменти також трактуються як фiнансовi активи чи пасиви, яи можна ку-пувати та продавати на ринку та за допомогою яких здш-снюеться розподiл i перерозподiл створеного капiталу [16]. Тож у глосарГ' НБУ пропонуеться ще один пiдхiд до роз-криття сутност фiнансових iнструментiв, котрий заснова-ний на Гдентифшацп виконуваних ними функцш.
Випадки використання останнього тдходу непо-одинокi в наукових джерелах. Зокрема О. М. Шдхомний Гдентифжуе фiнансовий iнструмент як засiб обмшу, розпо-дiлу i контролю ресурсгв i (або) ризикiв на основi реалГза-цГ1 вiдповiдних прав та обов'язив [17, с. 19]. Т. Л. Кучер та В. С. Свiрський визначають фшансовий iнструмент взагалi як засiб розподiлу вгльного грошового ресурсу [18].
НерГдко автори вказують на правоутворюючу функцш фшансових шструменпв, що також е одним iз поши-рених тдходГв до трактування '1х сутностi. Зокрема, ан-гломовний бiзнес-словник трактуе фiнансовi шструменти, надаючи можливий перелш 1х видгв i вказуючи на права, котрi вони засвiдчують: «Фiнансовий iнструмент - документ (наприклад, чек, тратта, облтащя, акщя, вексель, ф'ючерс або опщон), який мае грошову варткть, або е зобов'язуючою угодою мiж двома або бiльше сторонами щодо права на виплату грошей» [19]. Ю. М. Лисенков та Н. В. Фетюхша пропонують визначати фшансовий шстру-мент як узаконений сертифжат, що належить його влас-нику та засвГдчуе вкладення коштiв або майна з метою отримання доходу винятково за рахунок господарсько'1 дь яльност iнших [20, с. 26]. А. П. Данькевич взагалi ототож-нюе фiнансовi iнструменти з правами, паралельно пропо-нуючи перелiк '1х визначальних характеристик: «фiнансовi iнструменти - це певною мiрою права на ресурси (активи), як повиннi вГдповГдати таким вимогам: вiльний обгг (здат-нiсть купуватися та продаватися на ринку, виступати як са-мостшний платiжний iнструмент, що полегшуе оби1 iнших товаргв); доступнiсть (можливiсть бути об'ектом усГх видiв угод (позики, дарування, збертання тощо)); стандартнiсть (випуск однорГдними серiями, класами тощо); докумен-тальнiсть (повиннi мiстити передбаченi законодавством реквГзити, вiдсутнiсть будь-якого з них вказуе на '1х недш-сшсть); регулювання i визнання державою (мають регулю-ватися та бути визнаш державою як передумова довiри до них); лжвГдшсть (здатнiсть бути швидко реалiзованими без iстотних втрат для держателя); ризик (можливють втрат, що пов'язаш з iнвестицiями у фiнансовi iнструменти)» [21].
Проведений огляд наукових i правових джерел, при-свячених трактуванню сутностi фiнансових iнструментiв, засвГдчуе надзвичайну складнiсть ще'1 категорГ' з точки зору наукового узагальнення та практичного регулювання. 1снуе, принаймнi, п'ять основних тдходГв до дефiнування катего-рГ1, в рамках кожного запропоноваш по кiлька визначень, що мають принциповi розходження. Специфiка наукового осмислення, сприйняття та подальшого використання у вь тчизняних умовах напрацьованих захГдною наукою еконо-мiчних категорiй, обумовила виникнення особливого тд-ходу до трактування фшансових шструменпв. ПроаналГзу-вавши наведену iнформацiю щодо трактувань фшансових шструментш, нескладно помiтити, що '1х iдентифiкацiя як
засобiв реалГзацГ' фшансово'1 полiтики характерна виключ-но для пострадянського простору. ЗахГдна наука та практика тяжiе до сприйняття фшансових шструменпв переваж-но як рiзноманiтних угод, котрi пов'язанi з фшансовими активами та зобов'язаннями суб'екпв. Можемо вислови-ти припущення, що специфiчне вiтчизняне трактування виникло внаслГдок недостатньо адекватного сприйняття змiсту категорГ' «фiнанси», на що вказуе К. 6. Лавров [22, с. 18-21], та подальшого викривлення сутносп фшансових шструменпв. Якщо в свГдомост захГдних дослiдникiв i практикгв фiнансовi вiдносини передусiм пов'язуються iз проблемами залучення коштгв для фiнансування видатив i способами '1х вирiшення, то серед вГтчизняних науковцiв вони сприймаються як увесь спектр вГдносин, пов'язаних iз грошима (або фiнансовими ресурсами), '1х обiгом та гро-шовими потоками. На нашу думку, вГтчизняне трактування фiнансiв дещо ширше захГдного та виникло на основi невiддiльностi державних i приватних фшансових ресур-сiв (можна говорити навГть про виродженiсть приватних фiнансiв) у рамках командно-адмшстративно! системи. В кашталютичнш системi державнi та приватнi фшанси е бгльш ргвноправними (знаходяться на одному щаблi у фь нансовш системi) - держава для фшансування власних потреб не просто виходить на ринок фшансових ресурсГв, але i конкуруе з приватними структурами за щ ресурси. Елементи конкуренцГ' та ринкового обмiну присутнi навГть у податкових вiдносинах капiталiстичних кра'1н. Тодi як в командно-адмiнiстративнiй системi держава перебирае на себе диктаторсью повноваження щодо розпорядження фiнансовими ресурсами.
Рiзниця в сприйняттi категорГ' «фшанси» обумовлюе вiдповiднi особливостi трактування похГдних термiнiв, в тому числi й прикметника «фшансовий». У вггчизняних умовах вш застосовуеться до всього комплексу грошових вГдносин, тодГ як на Заходi використовуеться передусiм до вГдносин залучення платiжних засобiв. Поняття «инструмент» е бГльш унiверсальним, не вГдчуло на собГ впливГв полГтичних, економiчних г правових контрастгв двох титв суспiльно-економiчних систем (ринково'1 кашталктично! та командно-адмЫстративно''), та визначаеться як зна-ряддя пращ або '1х сукупшсть; техшчний пристрш; засГб, спосГб досягнення чогось [23, с. 507; 24]. Тож у свГдомост вГтчизняного науковця - фшансовий шструмент - це зна-ряддя (засГб) впливу на прийняття ршень суб'ектами щодо управлшня грошима, тодГ як для представника захГдно'1 науки фшансовий шструмент - це знаряддя (засГб) залучення грошей (катталу) для фшансування видаткгв. З ураху-ванням зазначеного можемо зробити висновок про те, що трактування фшансових шструментш як методГв Г спосо-бгв реалГзацГ' фшансово'1 полГтики лежить поза загально-прийнятою свГтовою практикою, тому в подальшому слГд сконцентрувати увагу на '1х розумшш як засобГв залучення капГталу.
Однак штерпретащя фГнансових шструментш як засобГв реалГзацГ' фГнансово'1 полГтики е лише одним Гз п'яти виявлених у цьому дослГдженш пГдходГв до розкриття змк-ту цГе'1 категорГ'. Загальна неузгодженГсть Г розма'1ття трактувань, на нашу думку, пов'язаш передусГм Гз неусталешстю категорГ' „фшансовГ Гнструменти". ВГд часу виникнення пер-
ших акщонерних товариств та формування ринку цшних nanepiB розвиток фiнансових вiдносин в^бувався надзви-чайно бурхливо, що спостерпаеться й досi, - постiйно ви-никають новi види цiнних паперш, торгшля ними виходить за рамки традицшних торговельних майданчикш, форму-ються новi торговельнi системи тощо. Все це ускладнюе наукове узагальнення та практичне регулювання ринкiв фiнансових шструментш. Саме тому публжацп, орiентова-ш на практичнi потреби, наприклад, нормативно-правовi документи, визначаючи цю економiчну категорш, зверта-ються до списку il можливих проявш. Таким чином дося-гаеться критерiй необхiдностi та достатност для конкрет-них потреб практики, наприклад, державного регулюван-ня. Те саме можна зазначити про решту тдходгв - кожне розглянуте визначення враховуе не ткьки дiйсну сутнiсть категорп, але i подальшi потреби конкретного наукового дооидження. Тож, узагальнюючи виявлеш аспекти сут-ностi фiнансових шструменпв i враховуючи мету цього дооидження, можемо конкретизувати власний пiдхiд до ïx трактування. Фiнансовi iнструменти - це засоби, способи та методи залучення фшансових ресурсш (капiталу) в^ ш-ших суб'ектiв та абсолютно лжв^ш активи.
Повне розумiння запропоновано'1 дефiнiцiï потребуе конкретизацп складу фшансових шструментш. Вище вже були наведеш кiлька перелiкiв, закрiплениx у мiжнародниx стандартах, вiтчизняному та iноземному законодавствь Проте вони не повною мiрою вiдповiдають запропонова-ному трактуванню, зокрема з точки зору в^сутносп уваги до таких сучасних iнструментiв залучення фшансових ресурав, як краудфандинг та фандрайзинг. Тож доцкьним вбачаемо конкретизащю спектра фiнансовиx iнструментiв у рамках к трактування як засобiв i способiв залучення фь нансових ресурав, котру смд здiйснити з урахуванням по-ширених серед науковщв точок зору.
Часто автори наукових публжацш пристають до пiдxодiв, викладених у нормативних документах i мiжна-родних стандартах облжу. I. П. Андрушкш поряд iз роз-межовуванням фшансових шструментш за видами ринив (грошовий, фондовий та кашталш), видами активiв i цiнниx паперiв наводить подк фiнансовиx iнструментiв на шкть категорiй, вказуючи на мiжнароднi стандарти бухгалтер-ського облiку [25]:
■ шструменти, що в^ображаються за справедливою вартктю з вiднесенням рiзницi в оцiнцi на фiнансовий результат;
■ позики та дебггорська заборговашсть;
■ шструменти, утримуваш до погашення;
■ шструменти, призначеш для продажу;
■ швестицп в асоцiйованi компанп;
■ iнвестицiï в дочiрнi компанп.
Я. В. Петраков пристае до позицп П(С)БО 13, подкя-ючи фiнансовi iнструменти на фiнансовi активи, фiнансовi зобов'язання, iнструменти власного кашталу та поxiднi фь нансовi шструменти [26]. А. П. Данькевич розглядае класи-фжащю фiнансовиx iнструментiв передуам через призму П(С)БО та МСФЗ, хоча вказуе й iншi критерп ïx розмеж-ування [21]:
■ за видами та сегментами фшансових ринив Инструмента ринку позичкових кашталш, цшних
паперiв, валют, дорогоцшних металiв та камiння, нерухомост та страхового ринку);
■ за прюритетною значущютю (первиннi та вториннi);
■ за термшами обпу (короткостроковi та довго-строковi);
■ за рiвнем гарантованостi доxодностi (з фжсова-ною або з невизначеною доходшстю);
■ за характером фшансових зобов'язань (без фшансових зобов'язань, борговi та дольов^;
■ за рiвнем ризику (безризиков^ з низьким, помiр-ним, високим i дуже високим ршнем ризику).
Подiбний перелiк критер11в класифжацп та класифi-кацiйниx одиниць пропонуеться Т. А. Васильевою зi спшав-торами, щоправда вiн доповнений критерiем придатностi до вторинного об1гу, за котрим фiнансовi iнструменти по-дкяються на необiговi (вторинний обiг ускладнений з причини нестандартизованосп умов), обiговi (зi стандартизо-ваними умовами емiсiï) та гiбриднi (поеднують шдив^у-альнi умови емiсiï з придатшстю до вторинного обiгу) [27].
Незважаючи на всю рiзноманiтнiсть наведених кри-тер!1в под1лу фiнансовиx iнструментiв, у науковш лiтерату-рi поширений також шдх^, згiдно з котрим ва вони зво-дяться до двох основних груп - пайовi та борговi [28].
Перелiченi вище критерп розмежування видiв фiнан-сових шструменпв вiдрiзняються досить суттево, пред-ставляють рiзнi методологiчнi позицй на котрих стояли ïx автори, та часто суперечать один одному, проте спкьною ïx рисою е переважна концентращя уваги на шструментах фшансового ринку, при цьому практично 1гноруються ко-мерцшш кредити, котрi не е об'ектом кушвльпродажу на фiнансовому ринку, часто залишаються поза увагою го-тiвка та монетарне золото, котрi далеко не завжди мають чкко вiдмежований екв1валент у пасивi. На нашу думку, ця особливкть класифжацп випливае з того, що саме шстру-ментам, котрi обертаються на фшансовому ринку, придi-ляеться найбкьша увага в офiцiйниx джерелах. I, якщо для останнix диспаритет уваги на користь тих шструменпв, котрi е найб1льш складними та потребують окремих зу-силь з боку державних регуляторш, не просто лопчний, але й доцiльний, то для наукових джерел вш е невиправданим.
З урахуванням розглянутих пiдxодiв до класифжацп та запропоновано'1 дефiнiцiï категорп „фiнансовi iнструмен-ти" можемо синтезувати власне бачення ïx складу за еконо-мiчним змiстом взаемовiдносин мiж суб'ектами (рис. 1).
На першому рiвнi класифiкацiï фiнансовi iнструмен-ти доцкьно розмежувати на:
■ фiнансовi активи - iнструменти, котрi не перед-бачають одночасного формування активш одного суб'екта та пасивш шшого, ршення про ïx спря-мування приймае особа, в розпорядженш котро'1 вони перебувають;
■ фiнансовi зобов'язання - шструменти, що од-ночасно представляють собою пасиви одного суб'екта й активи шшого;
■ безповоротна фшансова допомога - методи та способи залучення фшансових ресурав одного суб'екта господарювання в розпорядження шшо-го без виникнення зобов'язань останнього щодо ïx повернення.
Рис. 1. Види фшансових шструменлв за змктом взаемовщносин мiж учасниками
До складу фшансових aKTOBÎB необхiдно включити грошовi кошти, банк1всью метали та валюту. Назваш фь HaHCOBi iнструменти самi по co6i не пов'язанi з виникнен-ням зобов'язання особи, що ними розпоряджаеться перед iншою стороною. Вони можуть опосередковувати (в^о-бражати) передачу фшансових ресурс1в, наприклад, при банивському кредитi, але у склaдi актив1в пiдприeмствa з конкретними пасивами зв'язку, як правило, не мають. Слiд, щоправда, зазначити, що грошовi кошти та валюта обумовлюють виникнення зобов'язань у емггента цих пла-тiжних засоб1в (центрального банку чи казначейства певно'1 краши), проте з вiдмовою вiд обов'язкового обмшу валют на золото зобов'язання ïx емггенпв перейшли до розряду формальностей, призначених для додержання принципу подвшного запису.
Рiшення щодо напрямк1в використання фiнaнсовиx aктивiв, як правило, приймаються лише тим суб'ектом, у розпорядженш котрого вони перебувають на певний момент.
Фiнaнсовi зобов'язання - вид фшансових шструмен-тав, що поеднують активи одного суб'екта господарювання з пасивами iншого. Наприклад, факт надання банювсько-го кредиту шдприемству спричиняе виникнення у нього зобов'язання на в^пов^ну суму у в^пов^ному рядку па-сиву, тодi як у баланс банку aнaлогiчнa сума в^ображаеть-ся як актив - право вимоги платежу.
Фiнaнсовi зобов'язання передусiм доцкьно подiляти на обiговi та необгговь Першi передбачають можливiсть змiни одше'1 зi сторiн угоди (як правило, кредитора), тодi як для другого типу змша сторони угоди е ускладненою. Можливост щодо обиу фшансового iнструменту визнача-ються видом документа, котрий засв^чуе угоду, та рiвнем стaндaртизовaностi ïï умов. Обiговi фiнaнсовi iнструменти
iснують переважно у виглядi цiнниx пaперiв i подiляються на первинш та вториннi. Первиннi засв^чують власне угоду з передaчi фiнaнсовиx ресурсiв i подiляються на шструменти власност (наприклад, акцп) та iнструменти позики (наприклад, облтаци) залежно вiд того, на яких умовах були передан фiнaнсовi ресурси. До складу вторинних обь гових фшансових зобов'язань смд також взнести всi види деривaтивiв, в тому чи^ й деривативи, базовим активом за котрими е нефшансовий актив, статистична величина, фшансова характеристика абощо.
Необiговi фiнaнсовi зобов'язання, як i первинш обь говi, слiд подкяти на iнструменти влaсностi й шструменти позики. До перших в^носяться уа частки власного кaпiтaлу, не оформлен у виглядi цiнниx пaперiв. ïx нестан-дaртнiсть i техшчна усклaдненiсть передaчi влaсностi обу-мовлюе низький потенщал до включення в ринковий оби1. Необiговi iнструменти позики представлен депозитами, банк1вськими та комерцшними кредитами, фiнaнсовим ль зингом. До цього класифшацшного р1вня слiд також взнести теxнiчнi стрaxовi резерви, котрими страховик користу-еться на поворотнш основi до кiнця термшу страхування, хоча поворотнiсть страхових резервiв неочевидна та може здаватися дискусшною.
Фiнaнсовi зобов'язання як вид фшансових шструмен-тiв мають двi визначальш ознаки, котрими вiдрiзняються вiд фшансових aктивiв. По-перше, фiнaнсовi зобов'язання пов'язують двох суб'екпв. По-друге, передбачаеться зво-ротна передача фiнaнсовиx ресурсiв по закшченш термiну угоди або при лжв^ацп пiдприемствa.
Безповоротна фiнaнсовa допомога як клас фшансових шструменпв подiбнa до фiнaнсовиx зобов'язань тим, що передбачае взаемодш двох суб'ект1в, один з котрих ви-ступае в ролi донора, iнший - рецишента. Проте, на вiдмiну
вiд фшансових зобов'язань, зворотна передача фшансових ресурсш за нормальних умов не передбачаеться. Звкно, варiанти зворотно'1 передачi можуть бути передбачеш, але в як надзвичайш заходи, спричиненi, наприклад, нещльо-вим або неефективним використанням.
До iнструментiв благодiйноï допомоги дощльно в^-носити безоплатну, безповоротну та безумовну передачу ресурсш для цкей забезпечення функцiонування деяких установ або реалiзацiï певних проектiв.
Гранти шщшються грантодавцями для реалiзацiï певних проекпв i досягнення визначених цкей та за умо-ви дотримання грантових вимог е безповоротними та без-оплатними [29]. Осккьки iнiцiатива в грантовому фшансу-ванш належить грантодавцю, фiнансовi ресурси надаються на визначених ним умовах i, як правило, передбачають звь тування про використання коштш, а також можуть перед-бачати ïx повернення в разi нецiльового використання або незадовкьного ршня досягнення мети.
Фандрайзинг (вк англ. - «foundrising») - спещально органiзований процес збирання кошпв для некомерцiйниx i добродiйниx оргашзацш або для забезпечення соцiально значущих програм i проектш; це також пошук спонсорiв (бiзнес-ангелiв) для фшансування процесш створення ш-новацiйниx тдприемств, початкових етапiв ïx розвитку, забезпечення подальшо'1 iнновацiйноï дiяльностi [30]. На вк-мiну вiд грантового фшансування, в рамках фандрайзингу шщатива належить рецишенту, котрий пропонуе власш проекти потенцiйним донорам для ïx фшансування. В по-дальшому умови надання ресурсш узгоджуються мiж донором i рецишентом, але реалiзацiя проектш iз остаточними цiлями некомерцшного характеру, як правило, передбачае безоплатне та безповоротне фшансування. Саме випадки безповоротного та безоплатного фшансування смд вкно-сити до групи шструменпв безповоротно'1 фiнансовоï до-помоги.
Краудфандинг (англ. «CTowd» - натовп, «funding» -фшансування) е новггшм методом залучення коштш для фшансування рiзноманiтниx проекпв: вiд соцiальниx i культурних до бiзнес-стартапiв, що об'еднуе велику ккь-кiсть однодумцiв, якi погоджуються платити певну (зазви-чай невелику для кожного з учасниив) цiну за реалiзацiю конкретного проекту [31]. Краудфандинговi проекти так само, як i фандрайзингов^ iнiцiюються реципiентами, але розрахунок на участь у них велико'1 ккькост дрiбниx швес-торш залишае бiльше свободи реципiентовi для самостш-ного встановлення умов залучення фшансових ресурав. Краудфандинг часто трактуеться як рiзновиднiсть фан-драйзингу.
Наприкiнцi опису запропоновано'1 класифiкацiï необ-xiдно зазначити, що наведений у нш спектр остаточних класифкацшних одиниць (конкретних фiнансовиx шстру-ментiв - наведенi курсивом) жодним чином не претендуе на повноту, а лише призначений для формування уявлення про змгст групи. При розробщ класифiкацiï завдання по-вного охоплення висувалося лише до вищих ïï ршнш (пря-мий шрифт).
Висновок. Проведене дослкження дозволило уточ-нити дефiнiцiю поняття «фiнансовi шструменти» та за-пропонувати перелiк ïx видiв на основi подку за ознаками,
котрi суттево впливають на процес i наслкки залучення фшансових ресурав (кiлькiсть задiяниx суб'ектiв i розпо-дк мiж ними шщативи, придатнiсть до вторинного обиу). Сформульована дефшщш i запропонована класифiкацiя фшансових шструментш слугуватимуть методолопчною базою для подальшо'1 оцiнки вiтчизняноï та зарубiжноï практики ïx використання для фшансування потреб елек-троенергетично'1 галузi та обгрунтування рекомендацiй щодо фiнансовиx шструментш ïï модершзацп.
Л1ТЕРАТУРА
1. OnapiH В. М. Фiнанси (Загальна теорiя): навч. noci6. КиГв: КНЕУ, 2002. 240 с.
2. Грабчук О. М. Фшано^ шструменти впливу на банив-ську систему. Культура народов Причерноморья. 2011. № 217. С. 16-20.
3. Захарш С. В. Фшано^ шструменти управлшня швес-тицшною дiяльнiстю у регiонi. Актуальн проблеми економ1ки.
2013. № 3. С. 102-108.
4. Аверкина М. Ф. Фшано^ шструменти забезпечення стшкого розвитку мiста // Економiчнi науки. Cерiя: Облiк i фi-нанси. 2013. Вип. 10 (1). URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DB N=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ ecnof_2013_10(1)_3.pdf
5. Дегтярьова i. Б., Мельник О. i., Романченко Я. В. Еко-номiчнi та фшано^ шструменти забезпечення сталого регю-нального розвитку: досвщ £С. Mechanism of Economic Regulation.
2014. № 3. С. 18-27.
6. Financial Instruments (L4): Course on External Sector Statistics // Official Site of International Monetary Fund. URL: https://www.imf.org/external/region/tlm/rr/pdf/Jan09.pdf
7. Система национальных счетов 2008 // Official Site of United Nations Statistics Division. URL: http://unstats.un.org/unsd/ nationalaccount/docs/SNA2008Russian.pdf
8. Directive 2004/39/EC of the European Parliament and of the Council of 21 April 2004 on markets in financial instruments amending Council Directives 85/611/EEC and 93/6/EEC and Directive 2000/12/EC of the European Parliament and of the Council and repealing Council Directive 93/22/EEC // Official website of the European Union. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=celex:32004L0039
9. Directive 2014/65/EU of the European Parliament and of the Council of 15 May 2014 on markets in financial instruments and amending Directive 2002/92/EC and Directive 2011/61/ EU // Official website of the European Union. URL: http://eur-lex. europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32014L0065 &from=EN
10. Про цшш папери та фондовий ринок: Закон Украши вщ 23.02.2006 № 3480-IV // База даних «Законодавство УкраТ-ни»/Верховна Рада Украши. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/3480-15
11. Управление инвестициями: в 2 т. Т. 1/[В. В. Шеремет, В. М. Павлюченко, В. Д. Шапиро и др]. М.: Высшая школа, 1998. 416 с.
12. Мiжнародний стандарт бухгалтерського облту 32 „Фшано^ шструменти: подання": Мiжнародний документ вщ 01.01.2012 // База даних «Законодавство Укра'ши»/Верхо-вна Рада Украши. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ 929_029
13. Clendon T. What is a financial instrument? // The Association of Chartered Certified Accountants. URL: http:// www.accaglobal.com/ie/en/student/exam-support-resources/ fundamentals-exams-study-resources/f7/technical-articles/what-financial-instrument.html
14. Пересада А. А. 1нвестицшний процес в УкраМ КиТв: Лiбра, 1998. 392 с.
15. Власенко М. О. Проблема визначення поняття фшансового шструменту. Науковий вкник НГУ. Темат. вип. «1нновацп i трансфер технологш». 2011. С. 43-47.
16. Фшансовий шструмент // Нацюнальний банк УкраТ-ни: офщ. штернет-представництво. URL: https://bank.gov.ua/ control/uk/publish/article?art_id=123708
17. Пiдхомний О. М. Управлiння iнвестицiйними про-цесами на фшансових ринках: дис... канд. екон. наук: 08.02.03. Львiв, 2002. 189 с.
18. Кучер Т. Л., Свiрський В. С. 1нновацшы фшано^ ш-струменти: теоретичнi засади процесу утворення. 1нновацшна економ'ка. 2012. № 8. С. 248-251.
19. Financial instrument // BusinessDictionary. URL: http:// www.businessdictionary.com/definition/financial-instrument. html
20. Лысенков Ю. М., Фетюхина H. В. Рынок ценных бумаг. Основные понятия и термины. Киев: Ин-т банкиров Украины, 1995. 168 с.
21. Данькевич А. П. Фшано^ шструменти: особливос-т визначення, класифтацп та об^у. Науков'1 прац'1 НДФ1. 2009. Вип. 1. С. 64-74.
22. Лавров К. £. Фшансова поливка залучення довго-строкових швестицш в економту Укра'ши: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.08. Чернов, 2014. 199 с.
23. Великий тлумачний словник сучасноТ укра'шськоТ мови (з дод. i допов.)/уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. КиТв: iрпiнь: ВТФ Перун. 2005. 1728 с.
24. Definition of Instrument // Merriam-Webster Web Site. URL: https://www.merriam-webster.com/dictionary/instrument
25. Андрушив I. П. Фшано^ шструменти бангавського швестування, Тхня сутнiсть та види. Наук. вкникНЛТУ: зб. наук.-техн. пр. 2010. Вип. 20.11. С. 288-293.
26. Петраков Я. В. Фшано^ шструменти: сутысть та кла-сифта^я. Науковий вкник Полкся. 2016. № 3. С. 235-241.
27. Васильева Т. А., Леонов С. В., Макарюк О. В. Фшансовий шструментарш забезпечення ефективного функцюну-вання швестицшного ринку. Механзм регулювання e^o^ii^. 2009. № 3. С. 180-189.
28. Лоханова H. Класифта^я та оцшка фшансових ш-струменпв - огляд змш у зв'язку з оновленням МСФЗ 9 (IFRS 9). Бухгалтерский облк i аудит. 2014. № 7. С. 16-22.
29. Калшша К. В. Теоретичн аспекти залучення соцн альних швестицш для розвитку теритсральних громад. Вкник Сюдноукра'шського национального унверситету iмет В. Даля.
2012. № 14 (185), Ч. 1. С. 96-103.
30. Гладка О. М. Академiчний шкубатор шновацшного пщприемництва та мкцевого розвитку - шлях реалiзаци шно-вацмних проекпв. Державне управлння: теор'т та практика.
2013. № 2. С. 219-229.
31. Ткачук I. Я. Краудфандинг в контекст залучення додаткових ресурав для реaлiзaцiï проеств державно-приватного партнерства. 1нновацшна економка. 2016. № 5-6. С. 183-186.
REFERENCES
Averkyna, M. F. "Finansovi instrumenty zabezpechennia stiikoho rozvytku mista" [Financial instruments the sustainable development of the city]. Ekonomichni nauky. Seriia: Oblik i fi-nansy. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64. exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_
DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ecnof_2013_10 (1)_3.
Andrushkiv, I. P. "Finansovi instrumenty bankivskoho inves-tuvannia, yikhnia sutnist ta vydy" [The financial investment tools, their essence and types]. Naukovyi visnyk NLTU, no. 20. 11 (2010): 288-293.
Clendon, T. "What is a financial instrument?" The Association of Chartered Certified Accountants. http://www.accaglobal.com/ ie/en/student/exam-support-resources/fundamentals-exams-study-resources/f7/technical-articles/what-financial-instrument. html
Dehtiaryova, I. B., Melnyk, O. I., and Romanchenko, Ya. V. "Ekonomichni ta finansovi instrumenty zabezpechennia staloho rehionalnoho rozvytku: dosvid YeS" [Economic and financial instruments for sustainable regional development: the EU experience]. Mechanism of Economic Regulation, no. 3 (2014): 18-27.
"Directive 2004/39/EC of the European Parliament and of the Council of 21 April 2004 on markets in financial instruments amending Council Directives 85/611/EEC and 93/6/EEC and Directive 2000/12/EC of the European Parliament and of the Council and repealing Council Directive 93/22/EEC" Official website of the European Union. http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=celex:32004L0039
"Directive 2014/65/EU of the European Parliament and of the Council of 15 May 2014 on markets in financial instruments and amending Directive 2002/92/EC and Directive 2011/61/EU" Official website of the European Union. http://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32014L0065&from=EN
Dankevych, A. P. "Finansovi instrumenty: osoblyvosti vyznachennia, klasyfikatsii ta obihu" [Financial instruments: definition, classification and treatment]. , no. 1 (2009): 64-74.
"Definition of Instrument" Merriam-Webster Web Site. https://www.merriam-webster.com/dictionary/instrument
"Financial Instruments (L4): Course on External Sector Statistics" Official Site of International Monetary Fund. https://www.imf. org/external/region/tlm/rr/pdf/Jan09.pdf
"Finansovyi instrument" [Financial instrument]. Natsionalnyi bank Ukrainy: ofits. internet-predstavnytstvo. https://bank.gov.ua/ control/uk/publish/article?art_id=123708
"Financial instrument" Business Dictionary. http://www. businessdictionary.com/definition/financial-instrument.html
Hrabchuk, O. M. "Finansovi instrumenty vplyvu na bankivsku systemu" [Financial instruments impact on the banking system]. Kultura narodovPrychernomorya, no. 217 (2011): 16-20.
Hladka, O. M. "Akademichnyi inkubator innovatsiinoho pidpryiemnytstva ta mistsevoho rozvytku - shliakh realizatsii in-novatsiinykh proektiv" [Academic incubator of innovative entre-preneurship and local development is the way of realization of innovative projects]. Derzhavne upravlinnia: teoriia ta praktyka, no. 2 (2013): 219-229.
Kucher, T. L., and Svirskyi, V. S. "Innovatsiini finansovi instru-menty: teoretychni zasady protsesu utvorennia" [Innovative financial instruments: the theoretical foundations of the educational process]. Innovatsiina ekonomika, no. 8 (2012): 248-251.
Kalinina, K. V. "Teoretychni aspekty zaluchennia sotsialnykh investytsii dlia rozvytku terytorialnykh hromad" [Theoretical as-
pects of attracting social investment for the development of territorial communities]. Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni V. Dalia vol. 1, no. 14 (185) (2012): 96-103.
[Legal Act of Ukraine] (2006). http://zakon3 rada.gov.ua/ laws/show/3480-15
Lysenkov, Yu. M., and Fetyukhina, N. V. Rynok tsennykh bum-ag. Osnovnyyeponyatiya i terminy [The securities market. Basic concepts and terms]. Kyiv: In-t bankirov Ukrainy, 1995.
Lavrov, K. Ye. "Finansova polityka zaluchennia dovhostrok-ovykh investytsii v ekonomiku Ukrainy" [The financial policy of attracting long-term investments in the economy of Ukraine]. dys.... kand. ekon. nauk: 08.00.08, 2014.
[Legal Act of Ukraine] (2012). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/929_029
Lokhanova, N. "Klasyfikatsiia ta otsinka finansovykh instruments - ohliad zmin u zviazku z onovlenniam MSFZ 9 (IFRS 9)" [Classification and measurement of financial instruments - the overview of changes in connection with updating IFRS 9 (IFRS 9)]. Bukhhalterskyioblikiaudyt, no. 7 (2014): 16-22.
Oparin, V. M. Finansy (Zahalna teoriia) [Finance (General theory)]. Kyiv: KNEU, 2002.
Peresada, A. A. Investytsiinyi protses v Ukraini [Investment process in Ukraine]. Kyiv: Libra, 1998.
Petrakov, Ya. V. "Finansovi instrumenty: sutnist ta klasyfikatsiia" [Financial instruments: nature and classification]. Nauk-ovyi visnyk Polissia, no. 3 (2016): 235-241.
Pidkhomnyi, O. M. "Upravlinnia investytsiinymy protsesamy na finansovykh rynkakh" [Management of investment processes on the financial markets]. dys.... kand. ekon. nauk:08.02.03, 2002.
Sheremet, V. V. et al. Upravleniye investitsiyami [Investment management]. Moscow: Vysshaya shkola, 1998.
"Sistema natsionalnykh schetov 2008" [The system of national accounts 2008]. Official Site of United Nations Statistics Divi-sion.http://unstats.un.org/unsd/nationalaccount/docs/SNA2008R-ussian.pdf
Tkachuk, I. Ya. "Kraudfandynh v konteksti zaluchennia do-datkovykh resursiv dlia realizatsii proektiv derzhavno-pryvatnoho partnerstva" [Crowdfunding in the context of attracting additional resources for projects of state-private partnership]. Innovatsiina ekonomika, no. 5-6 (2016): 183-186.
Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [Big explanatory dictionary of modern Ukrainian language]. Kyiv; Irpin: VTF Perun, 2005.
Vlasenko, M. O. "Problema vyznachennia poniattia finanso-voho instrumentu" [The problem of the definition of financial instrument]. Naukovyi visnyk NHU. Temat. vyp. «Innovatsii i transfer tekhnolohii» (2011): 43-47.
Vasylieva, T. A., Lieonov, S. V., and Makariuk, O. V. "Finansovyi instrumentarii zabezpechennia efektyvnoho funktsionuvannia in-vestytsiinoho rynku" [Financial instruments the effective functioning of the investment market]. Mekhanizm rehuliuvannia ekono-miky, no. 3 (2009): 180-189.
Zakharin, S. V. "Finansovi instrumenty upravlinnia investytsi-inoiu diialnistiu u rehioni" [Financial instruments management of the investment activities in the region]. Aktualni problemy ekono-miky, no. 3 (2013): 102-108.
