CC BY
3
УДК 330.144
Ф1НАНС0В11НСТРУМЕНТИ НАКОПИЧЕННЯ ФОНДУ РЕСУРС1В ДЛЯ МОДЕРН1ЗАЦ11
ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ
© 2017 ЛУК'ЯШКО П. О.
УДК 330.144
Лук'яшко П. О. Фiнансовi шструменти накопичення фонду pecypciB для модершзацп електроенергетики
Метою cmammi е оцнка перспективност'> трансформацииоргашзацшного механ'вму ринку електроенергИв план'! накопичення фшансових ресур-cie для модершзацП виробничоi бази генеруючих пдприемств та об(рунтування додаткових фнансових 'нструмент'ю акумуляцИ капталу для вказаноi потреби. Критична оцнка перспектив нарощення ресурсноi бази електрогенеруючих тдприемств у рамках переходу до &ржово1 моделi функцонування ринку електроенергИ дозволила констатувати тдсуттсть прямого зв'язку Mim способом оргашзацп даного ринку та нарощенням генеруючих потужностей. Високий р'юень концентрацИринку електроенергИз великою 'тошртстю може призвести до встановлення монополь-них цн та неповного використання потужностей виробництва з метою ¡х тдтримання. З урахуванням потенцйних джерел фшансування модер-шзацП електроенергетики запропоновано застосувати на практиц три фшансош 'шструменти залучення капталу в галузь: трансформований «зелений» тариф, «енергетичн» облваци, спецальн цiльовiрахунки для кошт'в амортизацйного фондудючихгенеруючих тдприемств. Ключов'! слова:амортизацйний фонд, б'ржа електроенергИ, виробнич потужност'>, «зелений» тариф, «енергетичт» обл'гаци, ол'гопол'т, ф'шансот 'шструменти, цiльовi банювсью рахунки. Рис.: 1. Табл.: 2. Ббл.: 14.
Лук'яшко Павло Олександрович - кандидат економ'нних наук, доцент, доцент, кафедра фiнанciв, банювськоi справи та страхування, Чернш-ський нацональний технологiчний утверситет (вул. Шевченка, 95, Чернш, 14027, Украна) E-mail: pavelluk@ukr.net
УДК 330.144
Лукьяшко П. А. Финансовые инструменты накопления фонда ресурсов для модернизации электроэнергетики
Целью статьи является оценка перспективности трансформации организационного механизма рынка электроэнергии в плане накопления финансовых ресурсов для модернизации производственной базы генерирующих предприятий и обоснование дополнительных финансовых инструментов аккумуляции капитала для указанной потребности. Критическая оценка перспектив наращивания ресурсной базы электро-генерирующих предприятий в рамках перехода к биржевой модели функционирования рынка электроэнергии позволила констатировать отсутствие прямой связи между способом организации данного рынка и наращиванием генерирующих мощностей. Высокий уровень концентрации рынка электроэнергии с достаточной вероятностью может обусловить установление монопольных цен и неполное использование мощностей производства с целью их поддержания. С учетом потенциальных источников финансирования модернизации электроэнергетики было предложено использовать на практике три финансовых инструмента привлечения капитала в отрасль: трансформированный «зеленый» тариф, «энергетические» облигации, специальные целевые счета для средств амортизационного фонда действующих предприятий. Ключевые слова: амортизационный фонд, биржа электроэнергии, «зеленый» тариф, олигополия, производственные мощности, финансовые инструменты, целевые банковские счета, «энергетические» облигации.
Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 14.
Лукьяшко Павел Александрович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов, банковского дела и страхования, Черниговский национальный технологический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина) E-mail: pavelluk@ukr.net
UDC 330.144
Lukiashko P. O. The Financial Instruments for the Accumulation of Resources for Modernization of Electroenergetics
The article is aimed at evaluating the perspective for transformation of the organizational mechanism of the electric energy market in terms of the accumulation of financial resources to modernize the production base of the generating enterprises and substantiating the additional financial instruments for capital accumulation with the indicated need. A critical evaluation of the prospects for increasing the resource base of the power generation enterprises in terms of the transition to a stock model of the electric energy market has made it clear that there is no direct link between the way in which the market is organized and expansion of the generating capacities. A high level of concentration of the electric energy market is likely to stipulate establishing monopolistic prices and underutilization of production capacity with purpose to maintain them. In view of the potential sources of financing for modernization of electroenergetics, it was suggested that three financial instruments for attracting capital to the industry should be put into practice: the transformed «green» tariff, «energy» bonds, special-purpose accounts for the means of the depreciation fund of effective enterprises. Keywords: depreciation fund, electric energy exchange, green tariff, oligopoly, production facilities, financial instruments, special-purpose accounts, energy bonds. Fig.: 1. Tbl.: 2. Bibl.: 14.
Lukiashko Pavlo O. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance, Banking and Insurance, Chernihiv National Technological University (95 Shevchenka Str., Chernihiv, 14027, Ukraine) E-mail: pavelluk@ukr.net
Сучасний стан вичизняного електроенергетич-ного сектора потребуе невцкладних дш щодо його модершзаци. Стан наявних потужностей з генераци електрично! енерги вкрай незадовкьний -за даними фшансово! зв^носй генеруючих компанш у системi Агентства з розвитку шфраструктури фондового ринку Укра!ни (АР1ФРУ), накопичений знос !х осно-вних засобiв становив бкьше 61% [1]. Незадовкьним е не ткьки техшчний стан основних фондiв галуз^ але i
використовуваш технологи, котрi не вцповцають су-часним стандартам збереження довюлля та потребам забезпечення енергетично! безпеки держави. В умовах вшськових дш у схцних областях Украши та переходу вугкьних родовищ шд контроль невизнаних вшськово-полпичних утворень замша кнуючих потужностей те-плово! генераци електрично! енерги стала нагальною необхцшстю. Рiвень вцпрацювання нормативного тер-мшу експлуатаци атомних електростанцш також вказуе
на потребу модершзаци або замши вГдповГдних потуж-ностей з генерацГ1. Модершзацш генеруючого сегмента електроенергетичного сектора Украши потребуватиме колосальних обсягiв фiнансових ресурсiв, накопичення котрих в iснуючих умовах не спроможш забезпечити анi держава, аш власники генеруючих компанiй. Останшми роками у вiтчизняному середовищi поширеною е думка, що накопичення необхГдних для модершзаци обсягiв ка-шталу можливе шляхом трансформацГ1 ринкових вГдно-син у галузi та запровадження европейського мехашзму цiноутворення, однак, на наш погляд, дана теза шдлягае критичному осмисленню з урахуванням наукових кон-цепцiй олиополГстично1 конкуренцГ1, котра характерна для вГтчизняного ринку електроенерги.
Oсобливостi формування конкурентного середо-вища е предметом дослiджень багатьох вчених-економiстiв. Концептуальнi положення в1льно! конкуренцГ1 закладенi ще А. Смiтом [2], були розвинут в теорГ1 монополктично! конкуренцГ1 Е. Чемберлiна [3]. Назван науковi концепцГ1 повиннi стати вГдправною точкою обгрунтування фiнансових iнструментiв модершзаци електроенергетики Укра'1ни. Грунтовне до-слiдження досвiду становлення та особливостей функ-цiонування европейських ринкiв електрично'1 енергГ1 загалом i схiдноевропейських зокрема було проведене Н. I. Болквадзе [4], результати дослГдження котро'1 загалом перекликаються з висновками Е. Чемберлша. Рин-кова свобода учасниюв та конкурентне цiноутворення самi по собi не здатнi забезпечити подолання монопо-лiстичних проявiв, а тим бГльше вiдновлення виробни-чих потужностей кнуючих пiдприемств. Тому необхГд-ним слГд вважати обгрунтування додаткового комплексу фшансових iнструментiв залучення кашталу для потреб модершзаци вГтчизняного електроенергетичного сектора. Систематизоване бачення спектра фшансових шструменпв, придатних для використання в електро-енергетичному секторi, представлене О. В. Абакуменко та П. О. Лук'яшко [5], а також Я. В. Петраковим [6].
Н. I. Болквадзе на основi дослГдження особливостей розвитку енергетичних ринюв Схцно! бвропи серед iншого робить два важливi для вiтчизняних умов висновки [4]:
1) щодо необхГдност поетапного впровадження бiржового ринку електроенерги з розвитком на перших етапах спот-ринку на добу вперед;
2) про низьку потенцшну ефектившсть бГржово-го ринку в умовах високо'1 концентрацГ1 виробництва або надмГрно1 штеграци виробництва та постачання.
В останньому висновку перелж факторiв низько'1 потенцшно! ефективностi бiржового ринку електроенерги слГд доповнити також фактором високо'1 кон-центрацГ1 попиту. Кажучи простше, ефективний укра-''нський бiржовий ринок електроенерги складно сфор-мувати не тГльки з причини надто обмежено'1 кiлькостi продавцiв та '1х пов'язаносй з покупцями, але i в умовах обмежено'1 юлькосй оптових покупщв.
З точки зору становлення бiржового ринку електроенерги в УкраМ серйозних проблем загалом немае -правовi засади функцiонування в1дпов1дно1 бiржi за-
кладенi законом «Про ринок електрично'1 енергГ1», а методичнi напрацювання щодо iнструментiв торгiвлi сформованi европейською практикою та адаптованi вГ-тчизняними науковцями до укра'1нських реалiй. Однак, з одного боку, недостатньою залишаеться кiлькiсть про-давцiв потужностi оптового ринку, адже основний об-сяг виробництва енерги (близько 90%) контролюеться всього п'ятьма юридичними особами, при цьому 75% -двома, а 50% - одшею. Загальна ж чисельшсть учасникiв оптового ринку наближалася до 300 [7].
З шшого боку, невтiшною поки що е й ситуац1я з кiлькiстю продавщв роздрiбного ринку - на даний час ними переважно е мiсцевi обленерго та Ки1венерго. У ситуацГ1, коли ПАТ «Енергетична компан1я «Севастопо-льенерго» вГдчувае певнi ускладнення з веденням д1яль-ностi у зв'язку з росшською окупацiею швострова Крим, основними операторами роздрiбного ринку електроенерги слГд вважати всього 26 суб'ектш господарювання.
Отже, сподiватися на достатньо високий рiвень конкуренцГ1 на ринку, на якому представлено всього 5 великих оптових i 26 роздрiбних продавщв, на нашу думку, недоречно. Особливо враховуючи iмовiрнiсть концентрацГ1 власностi на пiдприемствах - операторах роздрiбного ринку.
Офiцiйнi данi щодо структури власност на них, з урахуванням публжацш у засобах масово! 1нформадГ1, дозволяють виявити потенцiйнi холдинговГ утворення у складi вгтчизняно1 мережi роздрГ6них торговцГв елек-тричною енерпею (рис. 1). За умови достовГрносй ви-користаних даних збутова мережа Украши об'еднуе йм холдингових утворень рГзного масштабу, пов'язаних вiдносинами власносй, з яких шГсть знаходяться шд контролем приватних власникiв. Причому один зГ згада-них приватних холдинпв (ДТЕК) паралельно контролюе близько чвертГ поставок електрично1 енергГ1 на оптовий ринок. Вказаш особливостГ вГтчизняного роздрГбного ринку посиле скепсис з приводу ефективностГ бГржових механГзмГв торгГвлГ без додаткових заходГв щодо розу-крупнення постачальниюв та роздрГбних торговцГв.
НаскГльки можна судити з доступно1 на момент шдготовки статтГ ГнформацГ1 щодо змГсту закону «Про ринок електрично1 енергГ1 Украши», вирГшення проблеми збкьшення юлькосй роздрГбних торговцГв плануеться шляхом вГддкення збутово1 функ-цГ1 вГд операторГв регГональних мереж та 11 перекла-дення на спещалГзоваш посередницькГ компанГ1. Тобто плануеться створити ще одну посередницьку ланку в процесГ збуту електроенерги вГд виробника до спожи-вача. При цьому оператори регГональних електромереж на правах природно1 монополГ1 надаватимуть послуги з транспортування та розподГлу за регульованими державою тарифами, котрГ, очевидно, формуватимуться за тим самим витратним принципом. Тобто з Гснуючого непридатного для потреб розвитку галузГ мехашзму щ-ноутворення плануеться вилучити лише двГ директивно обумовлеш складовГ - тариф оптового ринку та тариф для споживача. ВартГсть транспортування та техшчного обслуговування мереж визначатиметься за тим самим витратним принципом Г дозволить зберегти вагомий
Рис. 1. Xолдинговi елементи в системi регiональних операторiв електричних мереж УкраТни Джерело: складено за даними АР1ФРУ та публiкацiй у ЗМ1.
фрагмент комплексу наявних злочинних Г корупцшних схем. Враховуючи той факт, що модернГзацГ1 та фГзич-ного оновлення потребують не тГльки генеруючГ потуж-ностГ, але й мережеве обладнання, та беручи до уваги критику витратного методу тарифоутворення, можемо припускати, що навггь ефективне функцюнування бГр-жового оптового ринку електроенергГ1 не дае гарантГ1 нормально: роботи всього електроенергетичного сектора та повноцшного задоволення потреб споживачГв.
ОчГкуеться, що бГржовий механГзм торгГвлГ в ОРЕ дозволить усунути проблему неефективного щ-ноутворення на електричну енергш та створить передумови для накопичення генеруючими шдприем-ствами фшансових ресурсГв для модершзаци виробни-чих потужностей та розвитку. Однак, на нашу думку, для становлення дГйсно ринкового типу цГноутворення недостатньо оргашзувати оптову торгГвлю за зразком бГрж1 БГржовий механГзм не мае вбудованих важелГв протидГ1 картелГзацГ1 суб'ектГв ринку. Остання можлива у ккькох варГантах:
1) Змова продавцГв, котрГ, узгоджуючи заявки, зможуть пропонувати енергГю за завищеними цшами в умовах високо1 концентрацГ1 ринку потужностГ. Згадана змова полегшуеться наявшстю фактично двох великих продавцГв на ринку: держава, котра володГе шдприем-ствами атомно1 енергетики, контролюе найбкьшГ пд-роелектростанцГ1 та два велию пГдприемства теплово1 генерацГ1, та холдинг ДТЕК, який експлуатуе тепловГ електростанцГ1 трьох великих виробниюв. Причому досягнення домовленостей, що порушують принципи вГльного ринку, можливе на рГзних рГвнях, починаючи вГд рГвня керГвникГв окремих пГдприемств Г закшчуючи рГвнем вищих органГв державно1 влади.
2) Змова покупщв Г продавцГв щодо одночасного завищення цшових параметрГв заявок на продаж Г ку-
пгвлю, що можливо в умовах контролю генеруючих пгд-приемств Г роздрГбних продавцГв одними власниками за Гснуючим на даний момент прикладом ДТЕК. Причому в умовах низько1 правово1 культури в УкраМ та недо-статньо1 ефективностГ правоохоронних органГв Г служб фшансового контролю (котра доводиться ккьюстю масштабних нерозкритих оборудок у фшансовш сфе-рГ) створити бГльш-менш ефективнГ перепони згаданГй концентрацГ1 можна лише за умов допуску до роздрГб-ного ринку виключно резидентних компанГй з прозо-рою структурою власностГ та Гнших форм залежность Встановлення ж указаного бар'ера суттево обмежуе потенцГйну чисельнГсть операторГв роздрГбного ринку, спрощуе процес органГзацГ1 змови покупщв на оптовому ринку та шдвищуе защкавлешсть у нГй.
3) Змова покупщв щодо заниження цшових параметрГв заявок на оптовому ринку. Вказаний варГант змови усувае можливостГ накопичення кашталу генеруючими шдприемствами для модершзаци виробництва та ставить шд сумнГв нормальне функцюнування електричних мереж у цГлому.
УсГ три розглянутГ варГанти можливостГ встанов-лення неправомГрно1 ринково1 влади на енергетичнш бГржГ слГд вважати згубними для електроенергетичного сектора кра1ни та економжи в цГлому, адже вони спонукатимуть перенаправлення фшансових потоюв зГ сфери реалГзацГ1 життево важливих проектГв на особисте збагачення окремих к1л осГб, а також обумовлю-ватимуть надмГрнГ цши або нестабГльнГсть поставок для споживачГв. Отже, життево необхГдною для вГтчизняно1 економГки та енергетично1 безпеки Украши е дГева система противаг для концентрацГ1 ринково1 влади на бГржГ електрично1 енергГ1.
Однак ГснуючГ на даний час здобутки економГчно1 теорГ1 вказують на те, що бГржовий ринок електрично1 енергГ1, навпъ в умовах вГдсутностГ фактично1 змови
мiж його учасниками, не зможе забезпечити одночасне врiвноваження штересш продавцiв та покупщв з ура-хуванням вГтчизняних реалiй. Уявлення про бiржу як про ринок вГльно! конкуренци, котрий встановлюе мш-мальну цiну на основi зiставлення попиту i пропозиц!!, сформувалося пiд впливом iдей А. СмГта [2, с. 57]. Од-нак навiть вiн визнавав необхГдною умовою в!льно! конкуренци високу к!льюсть продавцiв та покупцiв та вГд-сутнiсть бар'ерiв для виходу на ринок нових суб'ектiв [2, с. 105-110]. З чайв А. Смгта, який жив i творив у XVIII ст., теоретичш уявлення про конкуренцш були суттево роз-винутi. На особливу увагу в даному вГдношенш заслуго-вують висновки Е. Чемберлша. Останнiй обгрунтовано доводить умови встановлення чисто! конкуренци та на-слiдки !х порушення. Умовами встановлення чисто! конкуренци дослГдник називае [3, с. 39-40, с. 63]: + високу кiлькiсть продавщв; + високу кiлькiсть покупцiв; + вiдсутнiсть фактичного або «мовчазного» узго-
дження д1й суб'ектiв ринку; + вiдсутнiсть вiдмiнностей товару, пропоновано-
го рiзними продавцями; + «стандартизацiю» продавщв, тобто в1дсутшсть нецiнових факторiв вибору покупцями певного продавця; + досконалiсть дГ! економiчних сил.
Лише у випадку дотримання вс!х зазначених умов можна вести мову про чисту конкуренцш та очшувати формування конкурентно! рiвноважно! цГни. ВГтчизняний ринок електроенерг!! на даному етат не може забезпечити вказаш умови. Якщо з точки зору стандартизованостГ товару питань практично не виникае, то ильюсть суб'ектш оптового ринку (передусiм продавцш) е недостатньою для чисто! конкуренци. «Стандартизацш» продавцш, про яку говорить автор теор!! монополГстично! конкуренц!!, на ринку електрично! енерг!! iснуватиме в умовах вГдсутнос-тГ змови мГж продавцями та покупцями.
Виникають також питання щодо досконалостГ дГ! економГчних сил в умовах залпових подвш-них аукцГонГв та рГзних рГвшв витрат виробникГв електроенергГ! залежно вГд технолог!!. Пояснити сумш-ви в досконалостГ ринку можна на простому приклад! Розглянемо ситуацш, коли електроенергш на оптовГй бГржГ пропонують три продавщ, вГдмГнностГ технолог!! котрих обумовлюють рГзнГ цГни пропозиц!!. Ккьюсть заявок покупщв бГльша, а !х обсяги меншГ за обсяги заявок продавщв (табл. 1). ЗвГсно, представлений приклад не може претендувати на повнощнне вГдображення си-туац!! на укра!нському оптовому ринку електроенергГ!, але в загальних рисах вГдображае його: продавщв мен-ше, нГж покупщв; обсяги заявок продавщв б!льш! шж у покупцГв; цГна продавцГв диференцшеться суттево залежно вГд застосовувано! технолог!!; загальний обсяг попиту вищий за загальний обсяг пропозиц!!.
При розглядГ даного прикладу ми не будемо зва-жати на таю загалом важливГ питання, як задоволення потреб ус!х покупцГв, у тому числГ й тих, заявки котрих неприйнятш з точки зору жодного продавця (01), адже !х вирГшення сформуеться в практицГ пристосування
Таблиця 1
Гшотетична ситуацiя на оптовому ринку електроенергм УкраУни
Заявки продавав г к Л == I £ = г к Л
О в ^ ! го О О в
Б1 300 8 01 100 7
Б2 300 12 02 100 9
03 100 10
04 100 11
05 100 13
06 100 15
Б3 300 20 07 100 18
08 100 19
09 100 20
010 100 22
011 100 23
012 100 24
Джерело: авторська розробка.
покупцГв до Гснуючих умов. Вони, наприклад, можуть переорГентувати свГй попит на шшГ години доби, коли цшовГ заявки продавцГв б!льш прийнятш, або оптимГ-зувати сво! потреби. Для нас значно важлившою е та особливГсть, котра породжуеться самим механГзмом по-двГйного аукцГону. Результати аукщону можуть бути вГд-мшними залежно вГд напрямку взаемного зарахування заявок. Якщо воно вГдбуваеться в штересах покупцГв, то результати аукцГону виглядатимуть так: перекривае заявки 02, 03 та 04; Б2 перекривае заявки 05, 06 та 07; Б3 перекривае заявки 09, 010 та 011. При цьому заявки 01, 08 та 012 залишатимуться незадоволеними, хоча двГ з них цГлком платоспроможнГ. Середня цГна електроенергГ! на оптовому ринку при цьому встановиться на рГвш 15,67. У раз! ж взаемоврахування заявок в штересах продавцГв в1дпов1дш групи сформуються шакше: Б3 та 010, 011, 012; Б2 та 07, 08 та 09; Б1 та 04, 05 та 06. Середня цГна становитиме 18,33. Вказана рГзниця випливае !з внутрГшньо! недосконалостГ механГзму по-двшного аукцГону Г формуе рГзнГ наслГдки для економГки загалом Г для електроенергетичного сектору зокрема. Другий варГант закриття позицш бГльш прийнятний з точки зору накопичення фондГв для модершзацГ! вироб-ничих потужностей продавцГв, але високий рГвень !х до-ходГв також може обумовити невиправдане зростання !х витрат. З шшого боку, закриття позицГй в штересах продавцГв гальмуватиме загальний економГчний розвиток у краМ та шдвищуватиме витрати населення за рахунок вищого рГвня середньо! цГни електроенергГ!, однак вод-ночас стимулюватиме споживачГв до ощадливостГ та активно! ринково! позицГ! (вирГвнювання споживання, пошук бГльш випдних роздрГбних продавцГв тощо).
Отже, розраховувати на розвиток в УкраМ чисто! конкуренци на ринку електроенергГ! було б на!вно. I на-впъ, якщо !'! становлення все ж вдасться забезпечити,
наслгдки, гмовгрнгше за все, не вгдповгдатимуть очгкува-ним. Е. ЧемберлГн доводить, що в умовах вкьно1 конку-ренцГ1 на ринку встановлюватиметься рГвновага, котра включатиме [3, с. 62]:
+ вирГвнювання попиту Г пропозицГ1; + забезпечення максимального прибутку для
кожного конкурента; + досягнення найбГльш ефективного масштабу виробництва кожним шдприемством.
ОстаннГй висновок вказуе на ризик неповного за-доволення потреб уси споживачГв. ВГльна конкуренц1я автоматично виключае можливГсть придбання товарГв особами, котрГ неспроможнГ сплачувати встановлену ринком цшу, Г жоден з продавцГв добровГльно не бажа-тиме забезпечувати таких покупщв продукцГею. Тож, вГльна конкуренцш не знГмае проблеми забезпечення електроенерпею соцГально вразливих груп споживачГв. Виршення дано1 проблеми незалежно вГд конкретних застосовуваних методГв можливе лише за рахунок двох джерел: ресурсГв роздрГбних продавцГв або додатко-вих витрат бюджету. У першому випадку роздрГбш по-стачальники компенсуватимуть сво1 втрати за рахунок збГльшення цГни для решти споживачГв, що не дозволить зняти проблему перехресного субсидування. Додаткове ж навантаження на бюджет в Гснуючих умовах навряд чи можна вважати прийнятним.
КрГм того, вченим також доводиться можливГсть зростання цши в умовах збГльшення юлькосп продавцГв навпь на конкурентному ринку [3, с. 165]. Таке збГль-шення поеднуватиметься з надлишковими виробничи-ми потужностями.
Усе ж для Украши значно бГльш ГмовГрним е вста-новлення олГгополГ1. Е. Чемберлшом також сформовано ряд висновюв щодо олГгополГ1, котрГ слГд вважати надзвичайно важливими для вГтчизняного ринку електроенергГ1:
+ олГгопол1я обумовлюе встановлення монополь-но1 цГни за рахунок неповного задоволення попиту споживачГв [3, с. 93-94]; + зниження цши як метод конкурентно1 боротьби недоцГльне в умовах олГгополГ1 при короткому перюдГ перегляду укладених угод [3, с. 96-97]; + зниження цГни як метод конкурентно1 боротьби недоцГльне в умовах олиополи при довгому перГодГ реакцГ1 покупщв [3, с. 100].
Щоправда, перелГчеш наслГдки виникають за умови врахування олггополктами можливостГ свого впливу на цшу та вГдповГдних реакцш на и зниження з боку конку-рентш. Однак, на нашу думку, нема шдстав вважати, що продавщ на вГтчизняному оптовому ринку електроенер-гГ1 не усвГдомлюють свого впливу на цшу та не бажати-муть скористатися з нього. З огляду на короткий термш перегляду укладених угод на ринку електроенергГ1 (ринок на добу вперед) та неможливГсть без адекватно1 реакцГ1 конкурентГв вГдкрито заявити про намГри щодо зниження цши для привернення до себе клГентГв, можемо вважати, що навпъ в умовах енергетично1 бГржГ сформуеться монополГстична цша на електроенергю з в1дсутшстю
цшово1 конкуренцГ1 мГж виробниками понад той ргвень, котрий обумовлюеться технологГею виробництва.
На нашу думку, нема жодних шдстав вважати, що бГржовий мехашзм здшснення торгГв на вГтчизняному ринку електроенергГ1 сам по собГ дозволить забезпечити вирГшення проблем формування кон-курентно1 цГни, усунення перехресного субсидування та накопичення фондГв розвитку генеруючих пГдприемств. Отже, оргашзащю ефективно1 бГржГ електроенергГ1 слГд вважати необхГдною, але недостатньою умовою забезпечення розвитку вГтчизняного електроенергетичного сектора. КрГм того, навпъ в умовах ефективного бГр-жового оптового ринку електроенергГ1 з конкурентним цГноутворенням та достатньо1 платоспроможностГ кГн-цевих споживачГв для шдтримання цГн виробникГв на рГвш, котрий дозволить останнГм формувати фонди розвитку, накопичення необхГдних для модершзацГ1 сум е питанням тривалого часу, а 1х цГльове спрямування не гарантоване. Водночас впчизняна електроенергетика потребуе нев1дкладно1 модернГзацГ1. Тому очевидною е потреба запровадження спецГальних фшансових Гн-струментГв залучення ГнвестицГйних ресурсГв у проекти модершзацГ1 виробництва електрично1 енергГ1 та транс-формацГ1 структури генеруючих потужностей кра1ни. На нашу думку, таких шструменив повинно бути три -вГдповГдно до тих основних завдань, виконання яких на кожен з них буде покладене.
Перший шструмент уже запроваджено у впчизня-ну практику за европейським зразком. Мова йде про «зе-лений» тариф, який забезпечуе шдвищену норму рента-бельностГ для виробникГв електрично1 енергГ1 з альтер-нативних джерел. Основне завдання, котре покладене на даний шструмент, - стимулювання притоку швестицш у шдприемства альтернативно1 енергетики. Стимулом е пГдвищений рГвень цГни, зафГксований у твердГй валютГ (евро) [8]. Однак, на нашу думку, передбачений мехашзм «зеленого» тарифу мае очевидний недолж - вш не мГстить внутрГшн1х важелГв стимулювання постГйно1 ГнвестицГйно1 активностГ у сферГ альтернативно1 енергетики. Названий тариф встановлюеться раз Г зщно Гз законом використовуватиметься аж до 2024 р., тобто пГдвищене цГнове навантаження вГд окремого суб'екта альтернативно1 енергетики ринок вГдчуватиме кГлька рокГв, незважаючи на те, чи продовжуеться вкладення коштГв у новГ установки та чи вГдбуваеться вГдновлення вже створених потужностей. Тому доцГльним вбачаеть-ся диференщювати ставки «зеленого» тарифу з ураху-ванням напрямкГв використання отриманого прибутку та сформованого амортизацшного фонду. Наприклад, встановивши, що оператори ринку зобов'язаш купувати за «зеленим» тарифом не всю вироблену суб'ектом гос-подарювання електроенергГю, а лише 11 частину, котра вГдповГдае коефщенту придатностГ обладнання генеруючих установок. Тобто, з усього обсягу електроенергГ1, вироблено1 з альтернативного джерела установкою, ко-тра вГдпрацювала 20% нормативного термшу експлуата-цГ1, за «зеленим» тарифом буде придбано лише 80%, тодГ як ще 20% виробнику доведеться реалГзувати самостш-но на оптовому ринку. Запропонована норма знизить
привабливкть вкладення в альтернативы генеруючi установки загалом, що можна компенсувати шляхом шдвищення самого «зеленого» тарифу. Очжуваний же ефект вiд ii вдалого запровадження повинен привести до зростання обсяпв виробничих потужностей альтер-нативно'1 енергетики в геометричнiй прогреси, осккьки для максимiзацii рiвня доходу власник вцповцного шд-приемства змушений буде нарощувати виробничий по-тенцiал постшно. При цьому ринок буде в^чувати ефект «амортизаци» зеленого тарифу в мiру вiддалення в часi вц введення генеруючих потужностей в експлуатащю.
Другий iнструмент призначений для залучення широких кк iнвесторiв до процесу фшансування оновлення виробничого потенщалу укра'1нсько'1 електроенергетич-но1 галузi. Якщо «зелений» тариф передусiм орiентова-ний на актив!зацю прямих iнвестицiй, то для залучення фшансових iнвестицiй доцкьно запропонувати борговi iнструменти. Як придатний для дано! цш iнструмент пропонуемо розглянути «енергетичш» облiгацii, призна-чеш для формування цкьового фонду фшансових ресур-сiв у розпорядженнi держави. Накопичеш кошти можуть бути використаш виключно для фiнансування проектiв нарощення виробничих потужностей iснуючих генеруючих шдприемств або створення нових. На державу, як розпорядника сформованого фонду ресурйв, слц по-класти функцш оцiнки та вiдбору проектш, на фшансування котрих можуть бути видкеш кошти.
Обгрунтовуючи перспективи емки «енергетич-них» облiгацiй, слiд передуйм визначитися з цкьовою аудиторiею, ресурси котро! плануеться залучити. Спо-чатку доцкьно визначитися з ii резидентшстю. На нашу думку, залучення кошпв iноземних iнвесторiв для формування описаного вище фонду пов'язане з низкою проблем. Економiчна та вшськово-полтгична обстановка в Украiнi зумовлюе шдвищення рiвня ризику для шозем-них iнвесторiв, що пiдтверджуеться рейтингами мiжна-родних агентств: Fitch Ratings на рiвнi «В-» [9] та Moody's на рiвнi Caa3 [10]. Обидва рiвнi рейтингiв вiдповiдають нижнш межi платоспроможного стану та спекулятивному рiвневi зобов'язань. Розраховувати на суттевий при-тiк iнвестицiйних ресурйв з-за кордону не доводиться, i навiть якщо iноземнi iнвестори вкладатимуть кошти, то пiд дуже високий вцсоток, що з урахуванням неста-бiльностi курсу гривнi стане неприйнятним тягарем для держави та шдприемств-позичальниюв.
Отже, при розмiщеннi «енергетичних» облиацш необхiдно орiентуватися передусiм на внутрш-нi ресурси. Звiсно, в умовах уже згаданоi еконо-мiчноi та полiтичноi нестабiльностi можливостi щодо залучення ресурйв усерединi краiни суттево зменшили-ся, однак як у розпорядженш населення, так i в управ-лiннi фiнансових установ концентруються значш обсяги коштiв. Тiльки протягом 2016 р. депозити фГзичних осiб у банках Украши збiльшилися майже на 21 млрд грн, з них у валют 5,8 млрд грн [11]. На жаль, робити висно-вки про загальш обсяги ресурйв у розпорядженш домо-господарств складно з причини неоперативност даних Державноi служби статистики, однак навiть у 2014 р., у перюд найбiльшоi нестабiльностi та початку вшсько-
вих дГй у схГдних областях, приршт фГнансових активГв у населення становив майже 28 млрд грн [12, с. 80]. При цьому спостериався вГдтГк ресурсГв з депозитних рахун-кГв у банках (майже 24 млрд грн) [11] - населення, очевидно, трансформувало заощадження у готшкову валюту.
Таким чином, офщшш данГ НБУ та ДССУ засвГд-чують серйознГ обсяги фГнансових ресурсГв у розпорядженш населення Г банювсько! системи. Основна проблема полягае у створенш стимулГв для !х вкладення в «енергетичнГ» облиаци. Очевидно, що таким стимулом повинне стати прийнятне сшввГдношення ризику та дохГдностГ запропонованого фГнансового шструмен-ту. З питання мшГмГзаци рГвня ризику в уряду е по сутГ лише один дГевий Гнструмент - гарант!! зобов'язань за емттованими облиац1ями, котрГ повиннГ бути доповне-ш заставою активГв, створених позичальниками за ра-хунок ресурсГв накопиченого фонду. При усш спГрностГ вГтчизняних урядових гарантГй та досить високому рГвш недовГри до них у суспкьств! держава не мае кращих важелГв зниження рГвня ризику для швесторГв.
Щн
н
ками. Осно
'одо рГвня дохГдностГ «енергетичних» облиацш, то його слГд порГвнювати з альтернатив, ними варГантами вкладення коштГв !х власни-новними альтернативами для населення е збе-риання заощаджень у готГвковГй валют! та розмщення коштГв на банювському депозит!. У першому випадку основа дохГдностГ формуеться за рахунок уникнення втрати вартостГ в перюди девальвац!! гривнГ, у другому - дохГдшсть забезпечуеться вГдсотком на банювсью вклади. Для банкГв, як шституцшних посередникГв, альтернативами «енергетичним» облиац1ям слГд вважати кредитування фГзичних та юридичних осГб та придбан-ня шших видГв цГнних паперГв. У березш 2017 р. ставка вГдсотка за новими депозитами населення становила 8,9%, тодГ як середньозважена ставка за строковими депозитами фГзичних осГб у нацюнальнш валют! загалом -15,8%, причому тенденц1я до зниження останньо! про-слГдковуеться ще з 2015 р. [11]. Перерахувавши в рГчний депозитний вГдсоток девальвацГю гривнГ за 2016 р. Г за березень 2017 р. з урахуванням розриву м!ж цшою ку-пГвлГ та продажу, матимемо вГдповГдно +5,5% та -14,1%. Тобто тримати грошГ в готГвковГй валютГ на даний час не вигГдно, однак впевненГсть населення в протилежному похитнути бГде складно з огляду на 50% та 96% дохГдностГ дано! стратег!! вГдповГдно у 2015 та 2014 рр. [13].
На попереднГх етапах запровадження «енергетич-них» облГгацГй вважаемо доцГльним орГентуватися на Гн-тереси банювських установ. Останш в березш 2017 р. залучали нов! депозити населення в середньому шд 8,9% та нефшансових корпорацГй - шд 9,1%. Водночас середньо-зважена ставка за новими кредитами банкГв становила 15,1%. Щоправда, кредити для населення в березш 2017 р. коштували в середньому 29,3% рГчних, однак !х частка в кредитному портфелГ банкш досить стрГмко скорочу-валася (з 21% в грудш 2013 р. до 16% в березш 2017 р.) [11]. Вищезазначене дозволяе вважати привабливим для банкГв рГчний купон за «енергетичними» облГгацГями на рГвш 17-18%. Додатковим аргументом на користь по-тенцГйно! привабливостГ пропонованих «енергетичних»
облГгацш е стрГмке зростання в портфелГ активГв банкГв цшних паперГв центральних органгв державного управ-лГння (майже триразове зростання з 86 до 247 млрд грн ткьки у 2016 р.) [11]. ДохГдшсть же ОВДП, розмщених у 2017 р., не перевищувала 16% рГчних [14].
Узагальнимо зазначене вище у виглядГ характеристики пропонованого фГнансового шструменту (табл. 2). СлГд вказати, що наведений перелж пропонованих характеристик призначений швидше для формування за-гального уявлення про «енергетичнГ» облГгацГ1 як фшан-совий Гнструмент. Конкретизацш окремих з них лежить у площиш подальших дослГджень Г моделювання потен-цГйних наслГдкГв запровадження.
Таблиця 2
Пропоноваж параметри «енергетичних» облiгацiй
№ з/п Характеристика Значення
1 Тип цшного папера Обл^а^я з рiчним купоном
2 Емтент Кабшет МУс^в УкраТни
3 Термш погашення 5 роюв
4 Рiчний купон 16-17%
Джерело: авторська розробка.
ТретГй вид пропонованих фшансових ГнструментГв призначений для забезпечення цкьового використан-ня коштГв амортизацГйного фонду дГючих генеруючих шдприемств. Потреба в його запровадженнГ, на нашу думку, очевидна, адже нема шдстав вважати саму мож-ливГсть накопичення амортизацГйною фонду внаслГдок розвитку конкурентного чи олГгополГстичного бГржово-го ринку електроенергГ1 гарантГею його спрямування на розвиток та оновлення генеруючих потужностей. Про-стше кажучи - чому держава вважае, що щось змшить-ся в умовах конкурентного ринку, якщо у 2013-2015 рр. навпъ шдконтрольне уряду ДП «НАЕК «Енергоатом» вкладало в незавершене будГвництво всього 2-8% об-сягу нараховано1 амортизацГ1? Практично реалГзувати вищевказану пропозицГю можна через прийняття нормативного акта, котрий зобов'язував би суб'екпв, яю мають лщензш на виробництво Г постачання електро-енергГ1 на оптовий ринок, а також на и транспортування електричними мережами, вГдкривати спещальш рахун-ки в уповноваженому банку та перераховувати на них суми коштГв зГ складу виручки, що вГдповГдають обсягу нараховано1 амортизацГ1. Подальше використання на-копичених на даних рахунках коштГв слГд обмежити фГ-нансуванням проектГв модершзацГ1 Гснуючих або ство-ренням нових виробничих потужностей чи придбанням «енергетичних» облГгацш.
ВИСНОВКИ
Таким чином, нами обгрунтовано набГр фГнансових ГнструментГв модернГзацГ1 електроенергетичного комплексу Украши, котрГ вГдповГдають завданням вирГшення основно1 проблеми розвитку названо1 сфери - фГнан-сового забезпечення процесу оновлення та нарощення основних засобГв з урахуванням потреби технолопчного
оновлення виробництва. Перевагами запропонованих шструменпв е орieнтацiя на внутрiшнi ресурси краши та забезпечення прийнятного сшввцношення мiж еко-номiчною свободою господарюючих суб'екйв та швес-торiв та потребами розвитку нащонально! енергетично! системи та економжи в цкому. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Емтенти // Офщшний веб-сайт Агентства з розвитку шфраструктури фондового ринку Украши. URL: http://smida. gov.ua/db/emitent
2. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. М.: Директмедиа Паблишинг, 2008. 277 с.
3. Чемберлин Э. Теория монополистической конкуренции. М.: Экономика, 1996. 411 с.
4. Болквадзе Н. I. Бiржовi ринки електроенерпТ краТн Схiдноl' ёвропи: дис. канд. екон. наук: 08.00.02. Тернопть, 2016. 228 с.
5. Абакуменко О. В., Лук'яшко П. О. Фiнансовi iнстру-менти: сутшсть, розмаТття та роль для модерызацп електро-енергетики. Проблеми eKOHOMiKU. 2017. № 1. С. 320-328.
6. Петраков Я. В. Фiнансовi шструменти: сутшсть та кла-сифка^я. Науковий вкник Полкся. 2016. № 3. С. 235-241.
7. 10 роюв державному пщприемству «Енергоринок». Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. 2010. № 6. С. 2-10.
8. Закон Украши «Про електроенергетику» вщ 16.10.1997 р. № 575/97-ВР. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/575/97-вр/
9. Fitch Upgrades Ukraine to 'B-'; Outlook Stable // 1нтернет-сайт мiжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings. URL: https://www.fitchratings.com/site/pr/1014694
10. Ukraine, Government // 1нтернет-сайт мiжнародного рейтингового агентства Moody's. URL: https://www.moodys.com/ credit-ratings/Ukraine-Government-of-credit-rating-600037040
11. Грошово-кредитна та фiнансова статистика // Офн цiйне iнтернет-представництво Нацiонального банку УкраТ-ни. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article7art_ id=65833&cat_id=44578
12. Статистичний щорiчник УкраТни за 2015 рiк. КиТв, 2016. 574 с.
13. Показники валютного ринку // Офщшне штернет-представництво Нацюнального банку УкраТни. URL: https:// bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=7693080
14. Дохiднiсть ОВДП на первинному ринку // Офщшне штернет-представництво Нацюнального банку УкраТни. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=63639
REFERENCES
Abakumenko, O. V., and Lukiashko, P. O. "Finansovi instru-menty: sutnist, rozmaittia ta rol dlia modernizatsii elektroenerhe-tyky" [Financial instruments: the nature, diversity and role in the modernization of the power industry]. Problemy ekonomiky, no. 1 (2017): 320-328.
Bolkvadze, N. I. "Birzhovi rynky elektroenerhii krain Skhidnoi Yevropy" [Exchange-traded electricity markets of Eastern Europe]. Dys. ... kand. ekon. nauk: 08.00.02, 2016.
Chemberlin, Ye. Teoriya monopolisticheskoy konkurentsii [The theory of monopolistic competition]. Moscow: Ekonomika, 1996.
"Dokhidnist OVDP na pervynnomu rynku" [The yield of government bonds in the primary market]. Ofitsiine internet-pred-stavnytstvo Natsionalnoho banku Ukrainy. https://bank.gov.ua/ doccatalog/document?id=63639
"Emitenty" [Issuers]. Ofitsiinyi veb-sait Ahentstva z rozvytku infrastruktury fondovoho rynku Ukrainy. http://smida.gov.ua/db/ emitent
"10 rokiv derzhavnomu pidpryiemstvu «Enerhorynok»" [10 years state enterprise "Energorynok"]. Enerhosberezhenye. Enerhe-tyka. Enerhoaudyt, no. 6 (2010): 2-10.
"Fitch Upgrades Ukraine to 'B-'; Outlook Stable". Internet-sait mizhnarodnoho reitynhovoho ahentstva Fitch Ratings. https:// www.fitchratings.com/site/pr/1014694
"Hroshovo-kredytna ta finansova statystyka" [Monetary and financial statistics]. Ofitsiine internet-predstavnytstvo Natsion-alnoho banku Ukrainy. https://bank.gov.ua/control/uk/publish/ article?art_id=65833&cat_id=44578
[Legal Act of Ukraine] (1997). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/575/97-Bp/
Petrakov, Ya. V. "Finansovi instrumenty: sutnist ta klasy-fikatsiia" [Financial instruments: nature and classification]. Nauko-vyi visnykPolissia, no. 3 (2016): 235-241.
"Pokaznyky valiutnoho rynku" [The indicators of the currency market]. Ofitsiine internet-predstavnytstvo Natsional-noho banku Ukrainy. https://bank.gov.ua/control/uk/publish/ category?cat_id=7693080
Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2015 rik [Statistical Yearbook of Ukraine for 2015]. Kyiv, 2016.
Smit, A. Issledovaniye o prirode i prichinakh bogatstva naro-dov [An inquiry into the nature and causes of the wealth of Nations]. Moscow: Direktmedia Pablishing, 2008.
"Ukraine, Government". Internet-sait mizhnarodnoho reitynhovoho ahentstva Moody's. https://www.moodys.com/credit-ratings/Ukraine-Government-of-credit-rating-600037040
O O OQ
O ^
o
o
CL 1=
<c
o
<
o
u
