CC BY
50
Д.Б. Долшнш, В.П. Петренко
ВИКОРИСТАННЯ М1ЖНАРОДНОГО ДОСВ1ДУ РЕФОРМУВАННЯ РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГIÏ В УКРАШ1
Усвiдомлення на початку 90-х роюв того факту, що електроенергетична галузь перестала бути неподшьною природною монополieю, поклало початок реформуванню електроенергетики i впровадженню конкуренци в першу чергу у сферi виробництва електроенерги, а згодом i у сферi постачання. Змiна ставлення до електроенергетики вщбулася завдяки появi таких нових технологш, якi сформували можливосп створення незалежних вiд вертикально-iнтегрованих компанш
електростанцiй середнього розмiру з цшком достатнiм конкурентним потенцiалом [6].
Поруч iз впровадженням конкуренци на електроенергетичних ринках залишалась невиршеною значна кiлькiсть питань, пов'язаних iз незадовiльним станом електричних мереж, дефщитом
iнвестицiйних коштiв та вiдсутнiстю механiзмiв 1х залучення i повернення, ди ускладнених процедур адмiнiстративного регулювання тарифiв для рiзних категорiй споживачiв у рiзних регiонах тощо.
Тому проблеми ефективного щно- i тарифоутворення на ринку електроенерги Украши, зменшення можливостей адмшютративного впливу на управлiння гро-шовими потоками, створення сприятливого швестицшного клiмату у галузi, оргашзаци ефективно! та добросовюно1 конкуренци у сферi генерування та постачання електрично! енерги можуть бути вирiшенi лише шляхом докоршних i спецiально запроектованих змш у структурi, принципах, процедурах i процесах функцiонування вiтчизняного електроенергетичного ринку. Виходячи з цього у 2002 р. украшсью фахiвцi в тюнш спiвпрацi з мiжнародними експертами, проанатзувавши ситуацiю в галузi та розглянувши можливi шляхи реформування i розвитку вiтчизняного ринку електроенерги,
розробили Концепщю функцiонування та розвитку оптового ринку елекгрично1 eHepriï Украши (д^ - Концепцiя ОРЕ), якою передбачили поетапний перехщ вiд iснуючоï в Украш моделi ринку електроенергiï «единого покупця» до повномасштабноï конкурентноï моделi ринку двостороннiх контрактiв i3 балансуючим механiзмом [12].
Одночасно з цим у сучаснш украïнськiй економiчнiй наущ вiдчуваеться дефiцит спецiальних наукових дослщжень, присвячених проблемам реформування електроенергетики. Хоча на сьогоднi в Украш i сформована сама концепщя лiбералiзацiï електроенергетичного ринку з використанням досвщу таких держав, як Великобриташя, Норвегiя, Нiмеччина тощо, слiд вказати, що економiчний рiвень розвитку й умови функщонування цiеï сфери господарювання у передових крашах свiту суттево вiдрiзнялися вiд украшських реалiй. Тому при вшх вiдмiнностях моделей енергоринюв та шляхiв ïx реформування у названих вище крашах, Украша мае здшснити власнi кроки щодо лiбералiзацiï свого електроенергетичного господарства через цiльове удосконалення положень Концепци ОРЕ i, можливо, через створення нових моделей.
Варто згадати, що деяю економiчнi проблеми стану i розвитку впчизняно1" електроенергетики, у тому числi i через призму мiжнародного досвiду реформ у цш галузi, аналiзувалися впчизняними вченими-економiстами 1нституту економiки енергетики (м. Донецьк), регюнального фiлiалу Н1СД у м. Днiпропетровську, iншиx науково-дослщних установ та органiзацiй Украши, серед яких у першу чергу слщ назвати роботи
B. Вербинського, С. Срмшова, М. Земляного,
C. Казанського, А. Рижова, П. Старовойтова,
© Долшнш Дмитро Богданович - спещал1ст-юрисконсульт. ВАТ "Прикарпаттяобленерго", 1вано-Франк1вськ. Петренко В1ктор Павлович - кандидат економ1чних наук, доцент. 1вано-Франшвський нацюнальний техшчний ушверситет нафти та газу.
ISSN 1562-109X
В. Цаплша, А. Шевцова та ш.
У зв'язку з цим, мета i завдання ще! статп полягають в аналiзi й узагальненнi мiжнародного досвiду оргашзаци лiбералiзованих господарських вщносин в електроенергетицi з одночасним
формулюванням пропозицiй i рекомендацiй щодо удосконалення вгтчгоняно! концепци li реформування.
Аналiз свгтового досвiду
реформування електроенергетики
демонструе, що сьогоднi у свт найбiльш розповсюдженими е двi основнi моделi доступу виробникiв до шфраструктури електроенергетики: модель единого покупця (Single Buyer) [24] i модель доступу стороншх учасниюв (Third Part Access) [20].
При використанш моделi единого покупця (далi - СП) споживачi електроенерги купують електроенерпю або у цього покупця, або у зарубiжних виробникiв. Ця модель особливо поширена у крашах, що розвиваються (Азiя та Африка) [20]. Головним ii недолiком вважають вщсутнють реально! конкуренци на ринку виробництва i постачання, оскiльки iснуе единий оптовий покупець електроенерги державно! форми власносп, який реально диктуе умови на ринку вшм iншим суб'ектам. При всьому цьому модель СП е доцшьною для використання в державах i3 поганою плапжною дисциплшою i полiтичною нестабiльнiстю, що було характерним для Украши у 90-т роки.
Модель i3 доступом стороншх учасниюв (далi - ДСУ) припускае вшьний доступ у мережу регламентованих категорш покупцiв i продавцiв електроенерги та може використовувати два можливi варiанти функцiонування - регульований доступ i договiрний доступ стороннiх учасниюв.
При використаннi варiанта
регульованого ДСУ, доступ надаеться за вiдкрито оприлюдненими тарифами, що мае мiсце в бшьшост кра!н СС i Латин^ко^' Америки.
У разi використання договiрного ДСУ, вартють доступу стае предметом окремих угод. Цей варiант знайшов свое застосування в 4rai, Нiмеччинi, Польщу а також при
eKcnopTÎ/ÎMnopTÎ електроенерги в Бельги та Данiï. Проте ця модель потребуе запровадження додаткових механiзмiв забезпечення балансування попиту i пропозици електроенергiï в реальному чаш [15, 21]. Зпдно i3 Концепщею ОРЕ в Украïнi плануеться впроваджувати саме договiрний варiант ДСУ з балансуючим ринком [4].
Слщ вказати, що Португалiя та Ггатя упровадили комбiновану модель (СП + ДСУ) [20], виходячи iз плану заходiв щодо реалiзацiï положень Концепци ОРЕ. Модель подiбного зразка мае дiяти в Украïнi протягом перехщного перiоду до 2012 р. [4].
Таким чином, глибина реформування i найбiльшi досягнення з точки зору впливу останнього на створення конкурентного середовища, визначаються обраними для ре-формування моделями. При цьому доходимо висновку, що цей вплив спостертаеться саме на сегмент1 ринку виробництва i продажу електроенергИ' великим споживачам, що було i е прюритетною метою подiбних реформ.
Сьогодш краши, що уже здшснили, здiйснюють або завершили реструктуризащю сво1'х електроенергетичних господарств, можна об'еднати в кшька груп за наближенням до конкурентного ринку.
У Латинськш Америцi найбшьшого прогресу у формуваннi конкурентного ринку досягнуто в 4rai, Аргентинi та Бразили [14, 18, 22, 23].
В Австрали конкуренцiя на ринку електроенерги набула найбшьшого поширення у штат Вiкторiя, на який припадае до 23% ïï нацiонального споживання.
Найбшьш лiбералiзованими ринками електроенергiï у крашах Свропи е:
енергоринок Великобританiï, де дiе контрактна система продажу
електроенергИ' мiж виробниками i споживачами (постачальниками) i3 збереженням спотового ринку для балансуючих цiлей, а торгiвля електроенергieю i потужностями здiйснюeться на добу вперед на кожм твгодинт ттервали [19, 21];
енергоринки Норвеги, Швецп, Данiï, Фiнляндiï та 1спанп, у яких переважають
пули 3i спотовими цтами та торгiвлею значною частиною електроенергИ' через бiржу Nordpool;
енергоринок Шмеччини, у якш використовуються двосторонт контракти 3i значно меншим впливом енергетичних бiрж.
Менш вщкритими для конкуренцiï вважаються енергоринки Францп, Iталiï, Португалiï та Грецп [16, 19, 21].
Довгострокова програма перетворень електроенергетики в Кита1', прийнята ще у 1988 р., припускае ïï поетапне реформування i зростання швестицш у галузь iз впровадженням елеменив конкуренцiï аж пiсля 2010 р. [17].
Що ж стосуеться Украши, то створення такого обов'язкового елементу
конкурентного ринку, як енергетична бiржа для здiйснення торгiвлi електричною енергiею заплановано тiльки на 2011 р. [5], а, зважаючи на традицшну стриманiсть ринкових реформ у галуз^ ця дата може бути вщстрочена.
Виходячи iз Концепцiï ОРЕ ринок електроенерги Украши функцюнуватиме саме за контрактною системою продажу електроенерги мiж виробниками i споживачами (постачальниками) i3 збереженням ОРЕ для балансуючих цiлей. При цьому великi споживачi будь-яко1' сфери дiловоï активностi й будь-якого регюну матимуть право укладати прямi договори з виробниками електроенерги, тобто "в обхщ" обленерго обирати незалежних
постачальникiв свого регюну. У зв'язку з цим на регюнальних ринках слщ очшувати появи незалежних постачальникiв електроенергiï, яю, не маючи власно1' розподiльчоï електромереж^ матимуть можливiсть забезпечувати електричною енерпею кiнцевих споживачiв шляхом використання юнуючих електромереж обленерго i сплачуючи
обленерго вiдповiднi кошти за надання техшчно1' можливостi постачати електричну енерпю кiнцевим споживачам у регюш. Окрiм цього, ми вважаемо, що у свил встановлення зеленого тарифу [2] юнуе
велика ймовiрнiсть появи на ринку незалежних виробниюв електрично! енерги з альтернативних джерел. Усе це, на нашу думку, впливаючи спочатку досить несуттево на обсяги споживання електроенерги у сферах дшово! дiяльностi i регiонах, згодом може кардинальним чином змшити склад учасниюв ринку виробництва i постачання електроенерги в краш.
Усе вищевказане дозволяе встановити загальну послiдовнiсть доцшьно! i поступово! лiбералiзацil ринку
електроенерги з урахуванням
загальносвiтових тенденцiй комплексного i взаемопогодженого розвитку
енергогенеруючих, енергорозподiльчих i енергопостачальних компанш та
сформулювати ряд загальних принцитв i рекомендацiй, якi можуть бути з корисними наслщками застосованi в Украш.
I. Реформування електроенергетичного сектору мае започатковуватись з1 створення единог, ч1тког 7 прозорог правовог бази. З досвщу реформування енергоринюв бшьшост кра!н це загалом досягалося у формi ухвалення вiдповiдних законодавчих акпв, якi сигналiзували про намiри держави i вказували на детермiнованi зобов'язання щодо оголошених реформ, знижували ризики (як, наприклад, право власносп i процедури вирiшень спорiв) як для потенцшних iнвесторiв, так i для ддачих суб'ектiв ринку.
Таким чином, умовою реформування електроенергетичного ринку ставало переведення господарських вщносин iз сфери адмiнiстративного регулювання у сферу цившьного права, зняття адмшстративних бар'ерiв на шляху iнвестицiй, зменшення залежностi iснуючих i нових господарюючих суб'ектiв вiд адмiнiстративного впливу [20-22], а дерегулювання цiн на електроенергда поеднувалося iз зняттям адмiнiстративних та шших обмежень на ринках палива (вугшля, газ) для електростанцiй. Прикладом такого тдходу можна вважати той факт, що до початку реформування сфери
електроенергетики в Англи була проведена приватизащя газово! галузi, а реформування вугiльноl галуз^ яка на той час знаходилась у власносп держави, в1дбувалося паралельно iз
лiбералiзащею електроенергетичного
сектору [19, 21].
II. Проведения реформ потребуе адекватноï реструктуризацп' сектору господарювання. Головна мета
реструктуризацп - вщокремити потенцшно конкурентш види дiяльностi (виробництво i постачання) вщ природно-монопольних сегментiв (передача i розподш). Головним аргументом цього мае бути те, що основа неефективносп криеться саме у ^Ri^i постачання, найбшьш наближеному до споживача, а також у наявносп значного потенщалу в удосконаленнi продуктивностi процесiв у сегмент розподiлу електроенергiï [20].
Одним i3 найбiльш часто вживаних шструменив реструктуризацiï галузi в краïнах, що здшснювали реформування електроенергетичного комплексу, був так званий прийом «вертикальноï дезштеграцп», використання якого дозволяло роздшити компанiï по видах дiяльностi (генеращя, передача, розподiл i постачання), забезпечити ïx фiнансову прозорiсть, а також застосовувати рiзнi види регулювання до рiзниx видiв дiяльностi.
Варто зазначити, що в Украш вiдокремлення потенцшно конкурентних видiв дiяльностi вiд природно-монопольних вщбулось ще пiд час реструктуризацп галузi у 90-х роках. Так, на базi обласних пiдприемств електромереж були створенi обленерго у формi вiдкритиx акцiонерниx товариств, контрольнi пакети акцш деяких iз них уже приватизоваш (до статутних фондiв обленерго передано розподiльчi та високовольтнi електромереж^, i управлiння магiстральниx електричних мереж НАК «Укренерго», що знаходиться у власносп держави. На базi ж теплових електричних станцiй були створеш акцiонернi товариства, контрольнi пакети акцш яких теж знаходяться у власносп держави.
Одночасно з цим, директивами Свропейського Парламенту та Ради €С допускаеться також використання вертикально!' та горизонтально!' штеграцп з обов'язковим веденням роздiльного фшансового облiку [1]. Цим шляхом, зокрема, тшла Нiмеччина. Вертикальна iнтеграцiя була використана також у Францп та Швейцарп, Росiйськiй Федерацiï [6].
Концепщя ОРЕ теж допускае можливють вертикально! iнтеграцi! електроенергетичних компанiй в Укра!ш iз веденням окремого бухгалтерського облiку за видами дiяльностi суб'екпв ринку електроенергi! [5]. Так, для прикладу, обленерго здшснюе розподш i постачання електроенергi! в регюнах, а тому зобов'язане вести окремий облш за цими двома видами господарсько! дiяльностi.
III. Б1знес /з розподшу електроенерги мае тдлягати ч1ткому регулюванню. Певш питання, як от правила доступу до мережу мають бути вирiшеними ще до моменту змши структури i форми власносп. Вiдмова зробити це неминуче проявиться у зменшеннi цiни, яку приватш iнвестори будуть готовi заплатити за розподiльчi мережi, а також у здшсненш майбутнiх iнвестицiй у придбаш активiв, розширення й удосконалення шфраструктури.
Так, наприклад, незадовiльний стан розподшьчих електричних мереж у бшьшосп регiонiв зумовлений дефiцитом
iнвестицiйних кошив та вiдсутнiстю будь-якого шшого механiзму !х залучення чи повернення в обленерго, шж через процедуру адмшютративного встановлення тарифiв.
IV. 1снуюч1 потужност1 з генерування електроенерги мають бути роздыеними на самосттт господарююч1 одинищ, якг в перспектив7 конкуруватимуть на ринку оптовог електроенерги. Суть такого заходу полягае в тому, що ефективна конкуренщя i ринково-орiентованi угоди потребують присутносп на ринку декшькох незалежних виробникiв електроенерги. Критично важливим завданням на цш стадп реформування е створення достатньо! кiлькостi господарюючих одиниць iз рiзними потужностями генерацi! електроенергi! для конкурентоспроможного ринку. При цьому важливо уникнути появи на ринку суб'екпв iз домшуючими позицiями, що може призвести до його монополiзацi! та ускладнення доступу для нових виробниюв електроенерги. Так, наприклад, у захщному регюш Укра!ни сьогоднi е потужний виробник електрично! енергi! - ВАТ "Захщенерго" (Добротвiрська i Бурштинська ТЕС). Тому для тдсистем нижчого рiвня, як
от perioH краши, конкуренцiя з'являлась згодом через вхщ нових cy6'eKTÎB господарювання в сектори
електроенергетики та через зростання попиту на електроенерпю. Однак поява нових сyб'eктiв часто бувае повiльним процесом i потребуе часу для створення реально! конкуренци на ринку електроенерги.
V. Приватиза^ю електроенергетич-них об'ект1в сл1д розпочинати i3 сегмента розподшу електроенерги.. Це необхщно тому, що розподiльчi компани виступають контрагентами для виробниюв електроенерги в бiльшостi ринкових угод, у зв'язку з чим приватизащя генеруючо! потyжностi може мати мюце тiльки пiсля чiткого визначення структури, регулювань i прав власносп у розподiльчих компанiях. При цьому продаж новим власникам юнуючих активiв у генераци, розподiлi чи постачанш електроенерги, не був нi необхщною, нi достатньою умовою реформування електроенергетики, так само як ш необхщним, нi достатнiм iнстрyментом залучення швестицш.
VI. Задля зниження ризиюв реформування, слid ураховувати триваючi процеси глобалiзацiï, консолiдацiï та диверсифiкацiï енергобiзнесу i географiчно, i за видами послуг. Це обумовлено сповшьненням зростання попиту на електроенерпю в розвинених крашах, бажанням збшьшити прибутки та вартють активiв, зниженням мiжнародних бар'ерiв для руху товарiв, капiталiв, робочо! сили тощо. Диверсифiкацiя компанiй вщбуваеться шляхом виходу на сyмiжнi ринки послуг (газ, водопостачання, теплопостачання) або за рахунок розширення перелшу послуг (наприклад, у сферi зв'язку). Як приклад -злиття енергетичних i газових компанш, виходячи з того, що маркетинг електроенергетики багато в чому схожий з маркетингом газу, продаж електроенерги та газу, як правило, вщбуваеться в тому ж бiзнес-середовищi i спрямований на одних i тих же споживачiв, iз використанням схожих шфраструктур.
Таким чином, аналiз свпового досвщу реформування електроенергетики, вочевидь
демонструе, що основна мета, яка ставилась при проведеннi реформ у рiзних крашах свiту, полягала у тдвищенш ефективностi та надiйностi роботи ïx
електроенергетичних галузей, що передбачаеться i Концепщею ОРЕ. При цьому ставились i додатковi завдання, як в Концепци ОРЕ вщсутш:
зниження вартосп електроенергiï для споживачiв (Великобританiя, Аргентина, Австралiя) [19, 21, 22];
залучення шоземних iнвестицiй у галузь (Бразилiя, Аргентина) [18];
згладжування рiзницi в цiнах на електроенерпю в рiзних регiонах краши (Норвепя, США) [21];
пiдвищення ефективностi швестування в розвиток iнфраструктури
електроенергетики з метою шдвищення конкурентоспроможностi нацiональних
виробниюв (Австралiя) [21].
Реалiзацiя Концепцiï ОРЕ i лiбералiзацiя ринку електроенергiï в Украш нададуть право великим промисловим пiдприемствам регiональних пiдсистем, «в обхщ» обленерго, укладати прямi договори з електростанщями на постачання необхщних обсягiв електроенергiï за договiрними цшами, а виробникам дозволить продавати електроенерпю за прямими угодами (а в майбутньому - через бiржу). Таю змши зроблять електроенергетичний ринок приваблившим для iнвесторiв i сприятимуть залученню iнвестицiй у галузь, впливатимуть на зниження цши на електроенерпю (у першу чергу, для промислових пщприемств) за рахунок поступового формування у регюнах конкуренцiï у ^Ri^i постачання.
Однак, слiд зауважити, що, зважаючи на складнють i тривалють процесу реформування вiтчизняноï
електроенергетично1' галузi, першим сегментом ринку електроенерги, де може i мае сформуватися конкуренщя, стануть послуги з постачання електроенерги. Створення ж реального конкурентного середовища на ринку постачання i реального вщокремлення цiеï дiяльностi вщ дiяльностi з розподiлу електроенергiï, у першу чергу, при наявному облшу електроенерги на межi магiстральних i розподшьних мереж,
потребуе створення системи
автоматизованого погодинного облшу електроенерги протягом усього
технолопчного ланцюга вiд виробництва електроенерги до ïï кiнцевого споживача. Саме це забезпечить тдвищення економiчноï ефективносп функцiонування енергосистем держави в цшому та ïï регiональниx пiдсистем зокрема. Одночасно з цим поява у регюнах Украши незалежних постачальниюв стане мютком до формування повноцiнного конкурентного ринку постачання
електроенерги у кожному регюш та шляхом до бшьш ефективноï системи господарювання через залучення оргашзацшних (найбiльш дешевих) резервiв [11].
Тому сьогодш енергетичнi компанiï (як генеруюч^ так i обленерго) мають усвщомлено готуватися до лiбералiзацiï ринку електроенерги шляхом створення стратепчних планiв свого розвитку як у масштабах регюну, так i держави в цшому. А ri електроенергетичш компанiï, яю мають плани розвитку, мають також переглянути дiючi стратегiï, або сформувати новi ефективнi корпоративнi стратегiï розвитку в умовах конкурентного ринку електроенерги.
Що стосуеться законодавства, то ддаче в Украш галузеве законодавство i нормативно-правове забезпечення потребуе значного вдосконалення, а саме:
iснуючi адмшстративш процедури регулювання мають бути замшеш ефективнiшими процедурами ухвалення ршень, заснованими на принципах незалежностi регулюючих органiв i змагальностi сторiн;
юнуюча система цiноутворення на електроенергiю потребуе поетапного переходу до ринкових меxанiзмiв (суб'екти повинш мати право самостшно, на договiрнiй основi, будувати своï вiдносини) з усуненням перехресного субсидування мiж рiзними групами споживачiв електроенерги (в основному промисловютю i населенням).
О^м того, одним iз найважливших iнструментiв розвитку електроенергетики Украïни е зняття бар'ерiв на шляху появи нових незалежних виробниюв електроенергiï та постачальних енергокомпанiй у регiонаx.
На жаль, сьогодш в Украш ще вщсутш закони «Про ринок електричноï енергiï» i «Про державне регулювання в енергетищ», не прийнято «Правила комерцшного облiку» i вiдповiднi «Кодекси електричних мереж», що було задекларовано у Концепци ОРЕ i Плаш заxодiв [4, 5].
На нашу думку, одним iз способiв забезпечення надшного енергопостачання регiону слiд вважати створення вертикально-iнтегрованиx компанiй, юнування яких абсолютно не е перешкодою встановлення ринкових вiдносин в електроенергетищ. Консолiдацiя компанiй у конкурентному середовищi сприятиме як зниженню витрат, так i тдвищенню ïx iнвестицiйноï привабливосп. Тому перед
електроенергетичними компанiями стоятиме питання пошуку шляxiв консолiдацiï та диверсифшаци своеï дiяльностi у регюнах, iз введенням системи контролiнгу й окремого облшу за всiма видами дiяльностi як необxiдноï умови ефективного
функцюнування ринку.
На завершення слщ сказати, що, хоча конкуренцiя у сегмент виробництва електроенергiï е необхщною умовою становлення i розвитку сучасного вiтчизняного енергоринку, сьогоднiшня кризова ситуащя у свiтовiй економiцi i падшня ринковоï вартостi бiльшостi компанш, на нашу думку, робить оголошену урядом Украïни програму приватизацiï генеруючих i розподiльчиx енергокомпанiй iз метою створення на ринку незалежних виробниюв електроенергiï у 2009 р. передчасною. Бiльш доцiльним у цiй ситуаци виглядае шлях приватизацiï цих компанш на завершальному етат реформування галузi в умовах дiючого ринку двостороншх договорiв.
Тому подальшi дослiдження слщ спрямувати на розробку моделей управлшня конкурентоспроможнютю електроенергетичних пiдприемств в юнуючому недосконалому вiтчизняному регуляторному середовищi, а саме:
обленерго, яю, будучи до недавнього часу природними монополютами
регюнального ринку розподiлу i постачання електроенерги, перебували поза
конкуренщею i не звикли до умов змагання на ринку постачання електроенерги;
виробниюв електрично! енергп, якi в умовах лiбералiзацiï ринку будуть змушеш освоювати мистецтво прямоï спiвпрацi зi споживачем (як кiнцевим, так i промiжним) i «боротьби за нього».
Лiтература
1. Директива 2003/54/СС Свропейського Парламенту та Ради Свропейського Союзу стосовно спшьних правил для внутршнього ринку електроенергiï, яка скасовуе Директиву 96/92/еС. - 1АЦ Лiга:Закон, 2008.
2. Закон Украши «Про електроенергетику».- 1АЦ Лiга:Закон, 2008.
3. Програма штеграцп Украïни до Свропейського Союзу (Програму схвалено Указом Президента № 1072/2000 вщ 14.09.2000 р.). - 1АЦ Лiга:Закон, 2008.
4. Постанова Кабiнетy Мiнiстрiв Ук-раïни вщ 16.11.2002 р. № 1789 "Про схвалення Концепци функщонування та розвитку оптового ринку електрично1' енергiï Украши". - 1АЦ Лiга:Закон, 2008.
5. Розпорядження Кабiнетy Мiнiстрiв Украши вщ 28.11.2007 р. № 1056-р "Про схвалення плану заходiв щодо реалiзацiï положень Концепцiï фyнкцiонyвання та розвитку оптового ринку електрично1' енергп Украши". - 1АЦ Лiга:Закон, 2008.
6. О единой государственной концепции реформирования электроэнергетики. Доклад. Том 1. - Рабочая группа президиума Государственного совета Российской Федерации по вопросам реформирования электроэнергетики. - М., 2001.
7. Матерiали науково-практично1' конференцп "Реформування ринку електрично1' енергiï Украши - перехщ до ринку двостороннiх договорiв i балансую-чого ринку". - http://www.er.gov.ua/doc. php?f=2098.
8. Срмiлов С. Формування конкурент-них енергоринкiв в Украш. - http://www.me. gov.ua/file/link/107824/file/UE 10-2007_Er.pdf.
9. Енергетичнi ринки Украши: напрями розвитку i вдосконалення / Тематична
gonoBigb. - http://www.niss.gov.ua/ Evrointeg/Prez1/roz3.htm.
10. Ka3aHCbKHH C. CBiTOBHH gocBig
opram3a^i' onTOBHx pHHKiB eneKrpHHHoi' eHeprii' // EneKrponaHopaMa. - 2008. - № 1-2.
11. npo6neMH po3BHTKy KOHKypeH^i' Ha pHHKy eneKTpoeHeprii'. - http://experts. in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID =10931.
12. ^nniH B. nepexig go hobo' Mogeni pHHKy eneKTpoeHeprii' b yKpaiHi // EneKrponaHopaMa. - 2008. - №11.
13. OrapoBoHTOB n. Opram3a^HHi mo-geni ^opMyBaHHa eHepreTHHHHx pHHKiB // EKOHOMiKa AnK. - 2003. - № 3(101). - C. 112116.
14. Araujo, J.L. Investment in the Brazilian ESI - What Went Wrong? What Should be Done?. - Instituto de Economia da Universidade Federal do Rio de Janeiro, 2001.
15. Bacon, R. W. and J. Besant-Jones. Global Electric Power Reform, Privatization and Liberalization of the Electric Power Industry in Developing Countries, Annual Review Energy and the Environment, 26:331-359, 2001.
16. Bye, T. and Hope, E. Deregulation of Electricity Markets - The Norwegian Experience, Discussion Paper № 433, Research Department, Statistics Norway, September 2005.
17. Emily T. Yeh and Joanna I. Lewis. State Power and the Logic of Reform in China's Electricity Sector // The Energy Journal. -1/1/2008.
18. Fischer, R. and Serra, P. Regulating the Electricity Sector in Latin America, Economica, Fall, 2000. - P. 155-218.
19. Jamasb T., Pollitt M.G.. Incentive Regulation of Electricity Distribution Networks: Lessons of Experience from Britain // Faculty of Economics - Judge Business School, University of Cambridge. - 13 February 2007.
20. Jamasb T. Reform and regulation of the Electricity sector in developing countries // Department of Applied Economics, University of Cambridge. - August 2002.
21. Lessons from Liberalised Electricity Markets. - International Energy Agency, OECD/IEA. - 2005
22. Michael G. Pollitt. Electricity Reform in Argentina: Lessons for Developing Countries
// Cambridge Working Papers in Economics, University of Cambridge. - September 2004.
23. Pollitt, M.G. Electricity Reform in Argentina - Lessons for Developing Countries, CMI Electricity Project Working Paper, 2004.
24.World Bank. The Single-Buyer Model: A Dangerous Path Toward Competitive Electricity Markets, Public Policy for the Private Sector. - Washington: DC. Note № 225, September 2000.
