CC BY
23
Лiтература
1. Шкбахт Е., Гропелл1 А. Фшанси/ Пер. з англ. В. Оваенка та В.Я. Мусieнка. - К.: Вш, Глобус, 1992.
2. Глазунов В.Н. Финансовый анализ и оценка риска реальных инвестиций. - М.: Фин-статинформ, 1997. - 364 с.
3. Коммерческая оценка инвестиционных проектов. Основные положения методики. СПб.: ИКФ "АЛЬТ", 1993. - 562 с.
4. Чампинс П. Утвержденные Европейские Стандарты Оценки Недвижимости/ Пер. и редакция Е.И. Тарасевич. - М.: Российское общество оценщиков, 1998. - 256 с.
УДК 330.342:167 Здобувач А.Г. Боярчук - НУ "RbeiecbKa полшехшка "
Л1БЕРАЛ1ЗАЦ1Я ЕНЕРГЕТИКИ: ДОСВ1Д США ТА МОЖЛИВ1СТЬ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРА1Н1
Розкрито процес реформування енергетики США, який полягае у лшвщацп вертикально-штегрованих монополш, створених за регюнальним принципом, i побу-довi вiдкритого ринку електрично" енергл, де споживачi мають можливють вибору постачальника електрично" енергл.
Ключев1 слова: лiбералiзацiя, реструктуризацiя, енергоринок, енергетична бiржа, незалежний системний оператор, генеруючi компанп, розподiльчi компанп, споживачi.
The power engineering liberalization: USA experience and the possibility of its application in Ukraine
In article the process of power engineering reform in USA is consider. It foresee liquidation of a regional vertical integrate monopoly and building an open power market with a possibility the choice of power supplier for each consumer.
Вступ. Протягом останшх 10-15 роюв краши Захiдноi Свропи, США, Австрашя та ряд шших приступили до кардинальних змш в оргашзуванш сво"х енергетичних господарств.
Для Украши, яка сьогодш йде шляхом реоргашзаци енергетично" га-луз^ створення i розвиток ринкових мехашзм1в у д1яльност1 електроенергети-ки, досвщ шших краш мае велике значення. У цш статт розглянемо, як процес л1берал1заци вщбувався в енергетищ Сполучених Штат1в Америки.
Постановка задачь На початку широкого використання електрично" енерги у США виникли i розвивались природш монополи, створеш за регь ональною ознакою. Тобто у кожному штат були приватш компанп, як здшснювали виробництво, передачу по мережах i продаж електроенерги (вертикально-штегроваш структури). У 1935 р. був прийнятий Федеральний закон про енергетичш холдингов1 компанп (PURHCA), який забороняв при-ватним енергокомпашям виходити за меж1 штат1в. Дозволено було тшьки при необхщност докуповувати електроенерпю у сусщв, або в раз1 надлиш-ку - "шдживлювати" "х [1]. Характерними особливостями американсько" енергетики були велик масштаби вироб1тку i споживання електрично" енер-rii, а також велика розматсть економжо-географ1чних регюшв у поеднанш 1з майже автономним забезпеченням кожного штату.
Але така автономшсть мае й сво" негативш граш. Наявшсть вертикально-штегрованих монополш призводить до нарощування енергетичних
потужностей, але й водночас - до зростання втрат на bcíx píbmx, неефектив-ного використання капiталовкладень i не стимулюе до пiдвищення коефь щента корисно! ди блокiв i обладнання. У результат за все це розплачуеться споживач, який через майже повну нееластичшсть попиту на електроенерпю, змушений погоджуватися на будь-як умови енергокомпанiй.
Викладення основного матерiалу дослiдження. Першi кроки до де-монополiзацil енергетичних компанiй здiйсненi у США ще наприкiнцi 1970-х роюв. Так, у 1978 р. виданий закон про обов'язок енергетичних монополш ку-пувати електроенергiю вiд шших, незалежних i некомунальних виробникiв за ^ею ж цiною, що i для власного користування (закон PURPA). Тобто елек-троенергiя вiд незалежних виробниюв (побiчних технологiчних процесiв i ш.) може iнтегруватися в електромережу [1].
У 1992 р. у кра!ш видають закон про енергетичну пол^ику EPAct. Згiдно з його положеннями незалежш виробники мають право реалiзовувати свою електроенергiю поза межами штату. К^м цього, держава всшяко шдтри-муе будiвництво нових потужностей i появу нових суб'еклв в енерговироб-ництвi. Для незалежних виробниюв скасовувалися обмеження 1935 року, а слщкувати за дотриманням нового закону i забезпечувати незалежним вироб-никам вшьний доступ до електромереж шта^в була зобов'язана Федеральна комiсiя регулювання енергетики (FERC). Внаслiдок прийняття цього закону 24 штати розпочали процеси реформування в галузi електроенергетики.
У 1996 р. була видана постанова про запровадження "мехашзму вшь-ного доступу": енергокомпани-монополюти повиннi забезпечити умови для вшьного доступу незалежним виробникам; здшснювати передачу електрич-но! енерги вiд останнiх до споживачiв чи трета сторiн угоди за встановленим тарифом; збшьшити пропускну здатнiсть сво!х лiнiй електропередач.
Це вже був початок реального реформування енергетики, головним спрямуванням якого була лшвщащя природних регюнальних монополш, як керують повним циклом "виробництво, передача, продаж електроенерги". Спочатку (через вiдповiднi законодавчi акти) iз вертикально-iнтегрованих компанiй видiляють електростанци як окремi структури i на рiвнi генераци створюють умови для горизонтально! ринково!' конкуренци.
У цьому ж 1996 рощ вийшла ще одна постанова, згщно з якою функцiя передачi електрично!' енерги повинна бути вщокремлена вiд функци продажу з подальшим запровадженням i на цих рiвнях ринкових конкурентних вщносин.
Натомiсть розпочинаються процеси об'еднання компанш за горизон-тальним принципом. Зокрема, електростанци об'еднуються в единi генеруючi компани, якi володiють енергоблоками у рiзних штатах краши i навггь за кордоном. Наприклад, корпоращя AmerGen Energy утворилась внаслiдок злиття англшсько! British Energy i американсько! Peco Energy, скупила ще ряд атом-них енергоблокiв в Америщ i тепер контролюе до 20 % ядерно-енергетичних потужностей США [1].
Компани, як володiють електричними мережами i здшснюють передачу електроенерги вщ виробникiв до споживачiв також почали об'еднувати-ся, створюючи регюнальш енергомережнi об'еднання вiдповiдно до розпод^
на географiчнi зони. Три таких об'еднання юнують давно: Схiдне, Захiдне й Техаське [1].
Присутшсть багатьох учасникiв на ринку електроенерги вимагае ство-рення единого координуючого органу. Адже, як вщомо, кiлькiсть вироблено! i спожито! електроенерги повинна бути однаковою у кожний момент часу. Створюються фiрми нового типу - ISO (незалежш системнi оператори), зав-данням яких е керiвництво енергопотоками, забезпечення надшно! роботи обладнання i безперебiйного постачання споживачiв. Ще одним новим утво-ренням стали брокерськi енергетичнi бiржi, якi координують короткостроковi угоди з продажу електрично! енерги [1].
Цжавою iлюстрацiею цих процесiв е реформування енергетично! галу-3i у штат Калiфорнiя.
У 1996 р. губернатором Калiфорнil був пiдписаний пакет закошв, якi визначили головнi напрями реформування енергетики [2]. Початком реформ стало те, що три вертикально-штегроваш компани, котрi займались вироб-ництвом електроенерги i 11 передачею з подальшим продажем споживачам, продали бiльшiсть сво1х генеруючих потужностей компанiям, що спецiалiзу-ються на експлуатаци електричних станцш, залишивши за собою електроме-режi i перетворившись у три розподiльчi компани [2].
Оперативне управлiння роботою магiстральних електромереж штату почала здшснювати нова органiзацiя - Незалежний системний оператор (ISO).
У Лос-Анджелес було вщкрито Калiфорнiйську енергетичну бiржу, на якш здiйснюються операци купiвлi-продажу електроенерги за участю спожи-вачiв, розподшьчих компанiй, генеруючих компанiй та шших учасникiв (рис). Згiдно з законодавством, компани монополюти зобов,язанi здiйснювати кушв-лю-продаж електроенерги тiльки через бiржу, iншi ж учасники ринку можуть укладати прямi договори мiж собою. Виробники, споживачi та розподiльчi компани заздалепдь подають на бiржу сво! заявки на певну кiлькiсть електроенерги, зпдно з якими i формуеться цiна. При укладаннi прямих угод мiж ви-робником i споживачем, цiна е договiрною. Для роздрiбних споживачiв (насе-лення, комунально-побутовий сектор) встановлюють фiксованi тарифи.
Рис. Модель Кальфоршйського енергоринку
Каифорншська енергетична б1ржа представляе собою торпвельну площадку, на яюй представлено близько 800 виробниюв електроенерги та споживач1в з б1ржовим доступом. У середньостроковш перспектив1 розрахо-вують на 2000 учасниюв, яю через банювсью структури повинш за два тижш депонувати гарантшний внесок на мш1мальний обсяг торпв [3]. Щогодини на б1ржу подаються заявки споживач1в на кушвлю { пропозици виробниюв щодо продажу електроенерги. Вони служать основою для визначення б1ржею ринково! кшрингово! щни поставки наступного дня. Пропозици учасниюв торпв часто подають у форм1 портфельних цшових заявок групи виробниюв або споживач1в електроенерги. Спочатку через б1ржу, або, вщповщно, ринок встановлюють шдивщуальш графжи для окремих блоюв. Таким чином, б1р-жа е координатором граф1юв сво!х учасниюв, що передае системному оператору преференцшний (на пшьгових засадах) план використання електростан-цш. Цей план узгоджуеться незалежним системним оператором, який одно-часно е координатором граф1юв двостороншх угод кушвльпродажу { в обов'язки якого входить керування вузькими мюцями в мереж1 [3]. Систем-ний оператор виконуе регулювання енергосистеми в режим! реального часу { постфактум визначае дисбаланс граф1юв генераци та споживання. Дисбаланс, зафжсований у режим1 реального часу, е р1зницею м1ж запрограмованими графжами { вим1ряними величинами поставки або вщбору енерги. Сторона поставок включае у себе генеращю, 1мпорт, додатков1 закупки на ринку, а та-кож двосторонш угоди. Сторона споживача охоплюе вим1ряш або розрахова-ш поставки юнцевому споживачу, додатковий продаж на ринок, а також двосторонш угоди з продажу [4].
Для розподшьчих компанш оплата передавання електрично! енерги здшснюеться за регульованим тарифом, розм1р якого дор1внюе сум1 витрат на виробництво електроенерги { прибутку.
З метою уникнення на ринку непорозумшь { зловживань були започат-коваш наглядов1 комюи, члени яких не е учасниками ринку. Федеральна енергетична комшя та Регюнальна енергетична комшя штату Кал1форшя здшснюють регулювання тариф1в, правил, контроль за д1яльшстю суб'ект1в ринку [2]. Саме вони взимку 2000-2001 рр. тд час енергетично! кризи, яка призвела до в1яльних вщключень споживач1в { подорожчання електроенерги майже у 9 раз1в [2], запропонували низку заход1в щодо подолання складно! ситуаци. Зокрема, були шдвищеш роздр1бш цши для населення { комер-цшних оргашзацш, введет граничш оптов1 цши на електроенерпю, знят об-меження на буд1вництво нових станцш { енергоблоюв [2].
Висновки. На сьогодш уже в ус1х 50-ти штатах прийнято ршення щодо реформ в енергетичнш галуз1 { розпочато впровадження конкуренци у сфе-р1 постачання електроенерги [5]. Метою реструктуризаци е створення вщкри-того ринку електроенерги, де споживач1 матимуть можливють вибирати не тшьки постачальника, але й тип палива, з якого виробляють електроенерпю.
Американсью фах1вщ зазначають, що для забезпечення ефективно! роботи ринку електроенерги, побудованого на конкурентних засадах, необ-хщно: збшьшити виробництво електрично! енерги (плануеться до 2010 року
спорудити 100000 МВт нових генеруючих потужностей, 90 % з яких будуть використовувати природний газ [5]); удосконалити роботу енергоринюв таким чином, щоб повшстю виключити можливiсть зловживань та маншуляцш з цiнами; поряд iз зростанням виробництва електроенерги ефективно впро-ваджувати полiтику захисту довкiлля.
Узагальнення досвiду реформування енергетики у США дае змогу сформулювати такi пропозици для Укра!ни:
1. Укра!ш потрiбне незалежне державне регулювання дiяльностi енерге-тично! галузi, яке б здшснювалось шляхом лiцензування, прийняття вiдповiдних законодавчих i нормативних актiв щодо дiяльностi енер-гетичних пiдприемств та оптового ринку електроенерги. Баланс ште-реЫв держави, учасникiв оптового ринку, споживачiв повинен забез-печувати як центральний орган державного регулювання, так i кон-тролюючi органи регiонального рiвня (на зразок Регiональних енерге-тичних комiсiй у США). Фаховий державний i недержавний контроль за дiяльнiстю енергетичних пiдприемств гарантуватиме встановлення та дотримання прозорих, справедливих правил роботи енергоринку i неможливiсть будь-яких зловживань його суб'ектами. Сюди доцiльно залучати i представникiв громадських органiзацiй.
2. Украшськш енергетицi потрiбна виважена та продумана швестицшна програма - для реконструкци та модершзаци енергетичних об'ектв, добудови нових енергетичних потужностей. Адже сьогодш в Укра!ш iснуе дефщит робочо! потужностi електростанцiй, що не дае можли-востi повною мiрою задовольнити iснуючий попит на електроенерпю. Значних капiталовкладень потребуе оновлення основних виробничих фондiв, перехiд на енергозбер^аюче обладнання, збiльшення на-дiйностi та пропускно! здатностi мереж, придбання резервного обладнання на випадок аваршних ситуацш, створення необхiдних запасiв матерiалiв та палива.
3. Наступним кроком стане збшьшення генеруючих потужностей вже ю-нуючих та побудова нових електростанцш (в т.ч. недержавно! форми власност); стимулювання розвитку малих i середнiх енергетичних пiдприемств (комунальних i приватних). Це буде реальним поступом до конкурентних вщносин у сферi виробництва електрично! енергi! за умов вшьного доступу названих вище шдприемств до регiональних (обласних) електромереж.
4. На засадах реструктуризаци енергетики варто створити умови для збшьшення кшькост пiдприемств-конкурентiв у сферi роздрiбного постачання (продажу) електроенерги, надаючи кожному роздрiбному постачальнику рiвнi можливостi доступу на оптовий ринок та шдтри-муючи чесну конкуренщю.
5. У цiновiй та тарифнш полiтицi слiд прийти до такого рiвня роздрiбних цiн на електроенерпю, який би вiдшкодовував усi виправдаш витрати на !! виробництво, передачу та постачання. Надзвичайно актуальним е пог-либлення диференцiацi! тарифiв на групи споживачiв, класи напруги, а
також запровадження диференцiйованих тарифiв для населення та кому-нально-побутового сектора за зонами доби (часом споживання електроенерги). Адже на сьогодш погодинний облш електроенерги у ще! групи споживачiв по сутi вiдсутнiй на вщмшу вiд США та краш Захiдноï Свро-пи, де шчний тариф удвiчi нижчий за денний. Доцшьно переглянути практику впровадження штучно низьких тарифiв для населення, нато-мiсть увiвши адресну грошову допомогу для малозабезпечених. Як показуе св^овий досвiд, кардинальнi змiни у дiяльностi енергетич-ноï галузi нерiдко супроводжуються серйозними кризовими явищами, зумов-леними i недобросовюною конкуренцiею, i недосконалим регулюванням дiяль-ностi енергетичних бiрж та ринкiв (прикладом може бути енергетична криза у Калiфорнiï взимку 2000-2001 рр.[2]). Зважаючи на це, при реформуванш енергетики в Украм слiд прагнути до виваженого, наукового, еволюцшного пос-тупу у подальшому розвитку галузi, максимально збершаючи всi позитивнi надбання попереднiх роюв. Обов'язково треба враховувати сощально-еконо-мiчну ситуацiю у державi, динамiку макроекономiчних показникiв, технiчне оснащення всього енергетичного господарства i, насамперед, готовшсть укра-ïнського споживача бути рацiональним, ощадливим та платоспроможним при споживаннi такого ушкального ресурсу як електрична енерпя.
Л1тература
1. Коновал П. Дерегулювання - революцшний процес в енергетищ або 6 урокiв доктора Коряюна., Енергетика та ринок, № 2(27), 2003.
2. Федоренко Г.М., Федоренко М.Г., Кучерява 1.М. Енергетична криза в Кашфорни (США): розвиток, причини, уроки., Новини енергетики, № 6, 2001.
3. Краус М. Розвиток конкурентоздатних ринюв електроенерги., Енергетика та ринок, № 2(15),2000.
4. Turgoose B. Recent development world-wide in power exchanges. Power Economics, Wilmington Publishing Co., July/August 1998.
5. Федоренко Г.М., Кенсицький О.Г. Ефекгивш елементи нацюнально'1' енергетично'1' стратеги США., Новини енергетики, № 8, 2001._
УДК 314.74 + 314 (477) Асист. С. С. Гринкевич, канд. екон. наук;
студ. 1.Р. Груй - Львiвська КА
М1ЖНАРОДНА М1ГРАЦ1Я РОБОЧОÏ СИЛИ ТА ÏÏ РОЗВИТОК В
УКРАШ1
Розглянуто основш причини, позитивш та негативш таслщки мiжнapодноï Mirpa-цл pобочоï сили, визначено мету мiждеpжaвного пеpемiщення трудового потенцiaлу. Здiйснено aнaлiз стану i особливостей мiжнapодноï Mirpa^ï pобочоï сили в Укpaïнi.
Ключов1 слова: мiжнapоднa мiгpaцiя, трудовий потенцш, тpудовa мiгpaцiя.
Assist. S.S. Grynkevych; stud. I.R. Gruy - Commercial Academy of L'viv International migration of labour power and its development in Ukraine
Main causes, positive and negative results of international migration of labour power are considered, purpose of international transference of labour potential is fixed in the article. Analysis of state and peculiarities of international migration of labour power in Ukraine is carried out.
Keywords: international migration, labour potential, labour migration.
