CC BY
7
УДК 330.71:330.101.54
ФiИAИCОВi ДИОБАЛАИСИ ТА МАКРОПРУДЕИЦМИА ПОЛ1ТИКА У ВАЛЮТНОМУ 0Qm3i
Полшарпова О. С.
Фiнансовi дисбаланси та макропруденцшна полiтика у валютному союзi
Кредитна криза та ii трансформування в кризу суверенного боргу пролюстрували обмеженсть тради^йно':' макрофнансовоi полтики. Фтансова криза довела, що пр'юритет цновоiстабшьност'> негарантуемакроекономнно!стаб'шьност! Перегляд и/лей iзавдань грошово-кредитноiполтики в'дбуваеться в багатьох кранах. Для забезпечення макроекономiчноi стабшьност'> центральн банки повинн використовувати новi 'нструменти, як! будуть розглядати фшансову стаб'шьнкть як додатковий об'ект. Починаючи з 2009 р. МВФ рекомендуе центральним банкам використовувати макропруденийн нструменти для зниження макрофшансових ризик!в та дисбалансв у структурi фшансово1 системи. Ефектившсть макропру-денцшноi полтики залежить вiд ii калбрування з грошово-кредитною полтикою. Зростання фнансових дисбаланав у перше десятилття тсля впровадження евро, наявшсть суперечливих фккальних стратегй, розгортання страл'> швидкого кредитування та 'нфляци цн призвели до апраксИ в грошово-кредитнш полiтииi, а податково-бюджетна полтика була обмежена iнституиiйними механiзмами. Акумулюючи кошти в перюд проф'>-циту бюджету, крани — члени £ВС намагалися зменшити асиметричн шоки. Проритет uiновоi стаб'шьностi в £ВС був досягнутий, але економки в цих кранах потерпали вiд фнансових дисбаланав. Макропруденцшна полтика спрямована на запоб'гання й пом'якшення системного ризику та в'д'грае помтну роль у реформуванн новоi полтики центральних бант. Саме тому европейськ крани розробляють нов методики та iнституuiйнi рамки для реалваци новоi макропруденuiйноi полтики. Проблема структурного арбтражу та можливкть виникнення нових фшансових диспро-пор^й в £ВСстае все б'шьш 'тотрною. Перет'шання фнансових капталв та фшансових 'нститут'ш з б'шьш жорстких до б'шьш м'яких юрисдикцй пов'язанезналаштуванняммакропруденuiйноiполтики. Розглянуто макропруденuiйну полтику центральних бант, проанал'вовано фшансот дисбаланси £ВС, починаючи з 1999р., охарактеризован основн макропруденuiйнi нструменти та розглянут'> крани £ВС, якi почали !хзастосовувати. Проанал'вовано ефектившсть використання основних макропруденuiйних iнструментв в екстраполяцИна пом'якшення вияв'в системного ризику Визначено напрями взаемодП макропруденuiйноi та грошово-кредитноi полтики в £ВС. Розглянуто проблему макропруденuiйноiмiграui¡, яка може викликати нову загрозу фiнансовоi асиметрИ в £ВС.
Кпючов'1 слова:макропруденuiйна полтика, макрофшансова стаб'шьнкть, системний ризик, макропруденuiйнiнструменти, валютний союз, фнан-
совiдисбаланси
Рис.: 1. Табл.: 1. Б'бл.: 15.
Полтарпова Ольга СергП'вна - кандидат економ'нних наук, старший викладач, кафедра економiчноiтеорн, Терноп'шьський наuiональний економiчний утверситет (вул. Льв'вська, 11, Терноп'шь, 46020, Украна) Email: o.polikarpova@tneu.edu.ua
УДК 330.71:330.101.54
Поликарпова О. С. Финансовые дисбалансы и макропруденциальная политика в валютном союзе
Polikarpova O. S. Financial Imbalances and Macro-prudential Policies
in the Monetary Union
UDC 330.71:330.101.54
Кредитный кризис и его трансформация в кризис суверенного долга проиллюстрировал ограниченность традиционной макрофинансовой политики. Финансовый кризис показал, что приоритет ценовой стабильности не гарантирует макроэкономической стабильности. Пересмотр целей и задач денежно-кредитной политики производится во многих странах. Для обеспечения макроэкономической стабильности центральные банки должны использовать новые инструменты, рассматривающие финансовую стабильность в качестве дополнительного объекта. С 2009 г. МВФ рекомендует центральным банкам использовать макропруденциальные инструменты для снижения макрофинансовых рисков и дисбалансов в структуре финансовой системы. Эффективность макропруденциальной политики зависит от ее калибровки с денежно-кредитной политикой. Рост финансовых дисбалансов в первое десятилетие после ввода евро, наличие противоречивых фискальных стратегий, развертывания спирали быстрого кредитования и инфляции цен привели к апраксии в денежно-кредитной политике, а налогово-бюджетная политика была ограничена институциональными механизмами. Аккумулируя средства в период профицита бюджета, страны - члены ЕВС пытались уменьшить асимметричные шоки. Приоритет ценовой стабильности в ЕВС был достигнут, но экономики в этих странах страдали от финансовых дисбалансов. Макропруденциальная политика направлена на предотвращение и смягчение системного риска, играет значительную роль в реформировании новой политики центральных банков. Именно
The credit crisis and its transformation into a sovereign debt crisis have illustrated the limited character of the traditional macro financial politics. The financial crisis has shown that the priority of price stability does not guarantee macroeconomic stability. Revision of the goals and objectives of the monetary and credit policy is being carried out in many countries. In order to ensure macroeconomic stability, central banks have to use new instruments considering financial stability as an additional object. Since 2009 the IMF recommends central banks to use macro-prudential instruments for reducing macro-financial risks and imbalances in the financial system structure. The effectiveness of macro-prudential policy depends on its calibration with the monetary and credit policy. The growth of financial imbalances in the first decade after the adoption of the euro, presence of contradictory fiscal policies, deployment of a spiral of rapid crediting and price inflation have led to apraxia in the monetary and credit policy, and fiscal policy was limited by institutional arrangements. Accumulating funds during the budget surplus the countries-members of the European Monetary System (EMS) attempted to reduce asymmetric shocks. The priority of price stability in the EMS had been achieved but the economies of these countries suffered from financial imbalances. Macro-prudential policy is aimed at prevention and mitigation of systemic risk, plays a significant role in reforming the new policy of central banks. That is why European countries are developing new methods and an institutional framework for the implementation of a new macro-prudential policy. Problems of structural arbitration and the possibility of emergence of new financial imbalances in the EMS are becoming increasingly real. The flow
поэтому европейские страны разрабатывают новые методики и институциональные рамки для реализации новой макропруденциальной политики. Проблема структурного арбитража и возможность возникновения новых финансовых диспропорций в ЕВС становится все более реальной. Перетекание финансовых капиталов и финансовых институтов к более мягким юрисдикциям связано с установлением макропруденциальной политики. Рассмотрена макропруденциальная политика центральных банков, проанализированы финансовые дисбалансы ЕВС, начиная с 1999 г, охарактеризованы основные макро-пруденциальные инструменты и рассмотрены страны ЕВС, которые внедрили эти инструменты. Проанализирована эффективность использования основных макропруденциальных инструментов в экс-трополяции на смягчение проявлений системного риска. Определены направления взаимодействия макропруденциальной и денежно-кредитной политики в ЕВС. Рассмотрена проблема макропруденци-альной миграции, которая может вызвать новую угрозу финансовой асимметрии в ЕВС.
Ключевые слова: макропруденциальная политика, макрофинансовая стабильность, системный риск, макропруденциальные инструменты, валютный союз, финансовые дисбалансы Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 15.
Поликарпова Ольга Сергеевна - кандидат экономических наук, старший преподаватель, кафедра экономической теории, Тернопольский национальный экономическмй университет (ул. Львовская, 11, Терно-поль, 46020, Украина) Email: o.polikarpova@tneu.edu.ua
of financial capitals and financial institutions to more lenient jurisdictions is connected with the establishment of macro-prudential policy. The macro-prudential policy of central banks has been considered, financial imbalances of the EMS since 1999 have been analyzed, the main macro-prudential instruments have been described and EMS countries that had implemented these instruments have been considered. The efficiency of using the main macro-prudential instruments in the extrapolation at mitigating symptoms of systemic risk has been analyzed. The directions of the interaction between macro-prudential and monetary and credit policy in the EMU have been identified. The problem of macro-prudential migration, which may cause a new threat of financial asymmetry in the EMU has been considered. Keywords: macro-prudential policy, macro-financial stability, system risk, macro-prudential instruments, Monetary Union, financial imbalances Pic.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 15.
Polikarpova Olga S. - Candidate of Sciences (Economics), Senior Lecturer, Department of Economic Theory, Ternopil National Economic University (vul. Lvivska, 11, Ternopil, 46020, Ukraine) Email: o.polikarpova@tneu.edu.ua
Вступ. Основною метою макроекономiчно! полiти-ки е стабшзащя фшансово! системи, тобто послаблення економiчного циклу та втримання шфляцп. Глобальна фь нансова криза змктила акцент на системну стабкьшсть [2; 3]. Кризу сл^ розглядати на зростаючому ™ сощальних витрат, а також через обмеження ринково! дисциплши при пом'якшенш системних ризиив. Пом'якшення системного ризику на сьогодш широко застосовуеться як основна ба-зова концепщя дизайну посткризового нормативного порядку та приводить до розвитку макропруденцшно! поль тики. Трансформування цкей макроекономiчно! полiтики та пошук нових методш стабшзацп фшансових дисбалан-сш викликали дискусш щодо ролi монетарно! та грошово-кредитно! полiтики.
Макропруденцшна полiтика - комплекс превентив-них заходш, спрямованих на мiнiмiзацiю ризику системно! фшансово! кризи, за яко! значна частина фшансового сектора стае неплатоспроможною або нелжвкною, внасл^ок чого учасники ринку не можуть дiяти без тдтримки органу грошово-кредитного регулювання або органу пруден-цшного надзору. 1нтерес до макропруденцшно! полiтики, шституцюнального забезпечення макрофшансово! ста-бкьносп, узгодженост цкей макро- та мжропруденцшно! i грошово-кредитно! полiтики виявляли експерти Мiжна-родного валютного форда, бвропейського Центрального банку, Банку Англп.
Основш результати досл^дження. 1нструмента-ми для усунення фшансових диспропорцш можуть слу-жити як монетарна та грошово-кредитна полiтика1, так
1 Регулювання кредитного буму за допомогою грошово-кредитно! жштики та и дисбалансу з щновою стабкьшстю розглядав Agur I [4]
i макропруденцшна полiтика. Грошово-кредитна полiтика спрямована на забезпечення цшово! стабкьност на ринку товарш i послуг. Вона не повинна бути використана для виршення нестабкьносп на ринках активiв, компетенщя ж макропруденцшно! полiтики - збереження стабкьност фшансово! системи, яка мiстить системний ризик [7]. Ма-кропруденцiйний нагляд та застосування макропруденцш-них шструменпв е прiоритетом у бвропейському Союз^ як на нацiональному, так i на рiвнi Союзу. бвропейська Рада з системних ризикш (Б8ИБ) була створена 1 йчня 2011 року з метою забезпечення попередження макропруденцшних ризикiв i сприяння застосуванню макропруденцшних ш-струментiв [10].
Хоча макропруденцшна полiтика на шструменталь-ному рiвнi i заснована на мiкропруденцiйному регулюванш, необхiдно пам'ятати, що макропруденцiйне регулювання поеднано зi стiйкiстю фшансово! системи та зi зниженням ризикiв у реальному секторi економiцi, тобто штенсифжа-цiя макроекономiчно! стiйкостi на противагу розповсю-дженню ендогенних та екзогенних шоив. 1дея макропруденцшно! полiтики полягае в тому, щоб розробити набiр принципов та правил, яи можуть зменшити внесок кожно! установи в загальний системний ризик ^ таким чином, згладити фiнансовий цикл (тобто зниження системних ризикш, яи за своею суттю накопичуються в бум^ яи мають руйшвш наслiдки у фазi спаду). Мета макропруденцшного регулювання полягае у зменшенш амплiтуди фiнансового циклу i сполученого з ним системного ризику [11].
Конкретш макропруденцшш iнструменти можуть бути розроблеш для нового типу макроекономiчно! поль тики, поряд iз грошово-кредитною i податково-бюджетною полiтикою. Класифiкацiя основних макропруденцшних
шструментш та кра!н 6ВС, якi !х застосовують, наведено в табл. 1 [12-14]. Макропруденцшш правила, зменшуючи проци^чшсть ризику, гарантують, що фiнансова система
працюе з меншою амплiтудою системного ризику, що може тдвищити стшисть системи у фазi спаду та пом'якшити дисбаланси на ринках фшансових aKTOBÎB [15].
Таблиця 1
Основш макропруденцiинi iнструменти
1нструмент Визначення Вплив Переваги Недол1ки Приклад
1 2 3 4 5 6
Каптальн нструменти
Контрцишчний капiтальний буфер Залежить вщ еко-ном^чного циклу та застосову£ться як додаткова плата за додатковий капггал 1. Для вщповщно-го рiвня власного кaпiтaлу. Буфероб-межу£ ризик збть-шення загального обсягу aктивiв у фaзi пiдйому 2. Бiльш жорсткi вимоги до капгга-лу призведуть до збiльшення гра-ничних витрат Результат: установи повинн бтьш високу прибутко-вiсть за активами, тим самим спо-втьнюючи темпи зростання балансу 1. Пщвищення рiвня стiйкостi фiнaнсових ш-ститу^в 2. Принцип вза-£мностi обмеж-у£ регулятивний aрбiтрaж 3. 1сну£ загаль-ний порiг для балансового зростання Може призвести до того, що фшано^ шститути будуть по-збуватися низькори-зикових активiв задля звтьнення капiталу для бiльш ризикових ВЕ (Нaцiонaльний Банк Бельгп) - 5 % до тотечного кре-дитування; ОЕ - 0,5 % контр-циклiчний буфер кaпiтaлу; !Т, Р!, ЕБ - буфер консерваци катталу 2,5 %
Леверидж Стввщношення позичкового кат-талу та активiв
1нструментияк запо&гають процитчностi
1ТУ Спiввiдношення суми кредиту та суми активу Застосування LTV допомагав об-межити втрати через потенцiйну реалiзацiю застави у разi неповернен-ня кредиту 1. Можуть бути реaлiзовaнi незалежно вщ стратегГГ фiнaн-сування кредитора 2. Низька потреба в мiжнaрод-нш координацп 1. Tрудомiсткiсть пiд час aнaлiзу ризикiв для кредиторiв 2. Ризик пщвищення незабезпечених кре-дитiв ES - LTV 75 % для житлового креди-тування у новобу-довах; SL - LTV 90 %
И! / ОТ! Спiввiдношення загального боргу позичальника до наявного доходу LTI i DTI збть-шують стiйкiсть обслуговування боргу
Лiквiднiсть та рефнансування
Коефщкнт по-криття лтвщно-CTi (LCR) Коефщкнт запасу лтвщних активiв високоТ якостi вщносно чистих вiдтокiв грошових коштiв зпдно зi стрес-сценарi£м Застосування цих iнструментiв допо-може обслужити термiновий вiдтiк грошово! маси в pa3i продажу лтвщних активiв Зниження ймо-вiрностi кризи лтвщносп 1. Необхщысть адекватного визначення рiвня лiквiдностi 2. Кредитори можуть обмежити потк кредипв домогос-подарствам на ко-ристь покупки лк вiдних пaперiв, таким чином, скоротити i пропозици кредиту на реальний сектор економти На сьогодшшнш момент використо-вують кра'ши, якi не входять у £ВС (SW - LCR>100 % у доларах США, евро)
Спiввiдношення лiквiдних активiв Стввщношення-запаав високоя-кiсних лiквiдних aктивiв до сукуп-них aктивiв
Закшчення табл. 1
1 2 3 4 5 6
Ступнь секторального ризику
Розраховуючи бтьш ризикованi активи для окре-мих класiв акти-BiB, тим самим змiнюючи буфер катталу, необ-хiдний для цих клаав aктивiв Збiльшу£ потен-цiал поглинання втрати на вщпо-вiднi жорсткi ви-моги до капталу для конкретних активiв Обмеження ви-никаючих ризи-кiв для фшансово! стабтьносп в окремих кла-сах активiв ризик може перехо-дити з одного сектора на шший (ефект водяного лiжка) На сьогодшшнш момент викорис-товують кра!ни, якi не входять у £ВС (NO, RO жорс™ ви-моги до iпотечного кредитування, бтьш висок критерГ! для комерцшно! нерухо-мостГ банкiв)
У валютному союзi ми спостерiгаeмо зведення ш-ституцшних бар'eрiв, таких як Пакт про стабкьшсть та зростання, а фккальна та грошово-кредитна полiтики уш-фшоваш. Локальнi фактори, якi впливають на системний ризик та ризик, пов'язаний iз розбiжностями фiнансових циклiв, можуть бути пом'якшеш за допомогою макропру-денцiйних iнструментiв [5], хоча макропруденцшний пiдхiд знаходиться в «зародковому сташ» та переважно залежить вiд трьох факторiв:
■ iнституцiйна мiцнiсть нагляду;
■ якiсть звГгно! iнформацГ¿;
■ яисть настройки та макропруденцiйного аналiзу.
Системний ризик носить багатогранний характер,
достатньо складний для мошторингу. Незважаючи на ефективнiсть макропруденцiйного аналiзу, за умови кну-вання iнфляцiйних ризикГв макропруденцiйнi заходи не можуть замшити важелГв регулювання процентних ставок центрального банку.
Базельський комГгет визначае кредитний розрив як основний показник макрофшансово! вразливостi, тому проблема боргового перенапруження е основним фактором, який впливае на посилення економiчного циклу. Ана-лiзуючи фiнансовi дисбаланси у валютному союзi, ми про-стежуемо розрив, пов'язаний iз внутрiшнiми (нащональ-ними) грошово-кредитними полiтиками. Дисбаланс мiж державною грошово-кредитною полiтикою та швестуван-ням у нагромадження капiталу розгортаеться на тлi кризи суверенного боргу (рис. 1). Експансюшстська грошово-кредитна полiтика простимулювала кредитне зростання у кризовий перюд для Грецп, 1тали, ПортугалГ! та 1спанГ! [6]. Тодi як жорстка фккальна полiтика БельгГ! дозволила зни-зити кредитне навантаження.
В останш роки кра!ни бвропейського Союзу визна-ли доцiльнiсть створення органГв макропруденцiйного нагляду. Залишаеться дискусiйним питання стосовно мандату незалежност органу макропруденцшного нагляду: чи повинен в^ пiдпорядковуватися центральному банку, чи бути концептуально незалежним? В БельгГ!, Греци, ПортугалГ!, Шдерландах макропруденцiйний орган тдпорядко-вуеться центральному банку. У Францп, Нiмеччинi, 1талГ1, Австри, ЕстонГ! створена рада, яка бiльшiстю голосГв при-ймае рiшення щодо застосування макропруденцшних ш-струментiв.
Ступiнь незалежност центрального банку впливае на настройку макропруденцшного надзору при створенш
регулюючого органу та iнших системних шститугГв, коор-динуе грошово-кредитну полiтику, яка встановлюе загаль-ш умови, яи впливають на попит i пропозищю кредиту. Розширення мандату центральних банив е предметом дис-кусГ! [7; 14], вГдсутшсть едино! позицГ! щодо спшснування нових розширених форм незалежност центральних банкГв в умовах ново! фшансово! стабгльностг.
Центральний банк за своею природою вгдГграе вели-ку роль у макропруденцшному наглядг, тому що тдвищен-ня системного ризику впливае на загальний ризик фшансово! стабГльностг, що, в свою чергу, може призводити до небезпеки для цшово! стабГльностг. Взаемодгя мгж цшовою стабгльнгстю та фшансовою стшистю для стабшзацГ! фГ-нансово! системи в перюди шдйомГв та спадГв вГдкривають нову роль для грошово-кредитно! полГтики. 1нструменти грошово-кредитно! полГтики можна використовувати не тГльки для захисту цшово! стабГльностГ, але Г для захисту фшансово! стабГльност [8]. Залишаеться вГдкритим питання з якою стутнню точносп та ефективност грошово-кредитна полГтика сприятиме фшансовш стабГльностГ? Макропруденцшш шструменти мають бГльшу точшсть для боротьби с дисбалансами в окремих сегментах ринку, що в свою чергу впливае на систему в цГлому. Як приклад, спроба Новозеландського Резервного банку охолодитив-нугршнш ринок нерухомость В 2013 р. Резервний банк поставав тимчасовГ обмеження на LTV щодо шотечного житлового кредитування. СшввГдношення LTV та вартост загального шотечного кредитування 80 % на 10 %. На ринку це знизило спреди та зменшило системний ризик в разГ корекцГ! цш на нерухомкть [9].
В контекст 6ВС макропруденцшна полГтика набувае особливого значення: в бврозош економши рГзних кра!н переживають рГзш фшансовГ та економГчш цикли, саме тому коректування фшансових диспропорцш можливе за межами загально! грошово-кредитно! полГтики. Рис. 1 демонструе важливГсть застосування макропруденцГйних шструменпв до лшГ! тренду в бврозош для скорочення на-явних диспропорцГй.
Фшансова нестабкьшсть виникае не тГльки через «провал» окремо! установи, але через колективний вплив фшансових установ та шших учасниив фшансового ринку, наприклад, хедж-фонди, велии корпорацГ! тощо. ЕшдемГя системного ризику починаеться з вГдмови одше! установи, а потгм поширюеться, як домшо, через мехашзми шфор-мацшних, психолопчних, фшансових зв'язкГв у фшансо-
=1 "о
о
а
ь ®
Ф Ж О X
о г
5"
5
ю о
Державний борг до ВВП 160
Краши ёвропейського валютного союзу 1995-1998 рр.
Державний борг до ВВП, 140
КраТни ёвропейського валютного союзу 1999-2009 рр.
120
100 ♦ II ♦ ВЕ ♦СВ
80^
♦вт 60 ♦ РК ЮЕ
40 ♦ БЬ ♦Р! ^^^^
20
0 ♦ ЕБ
10
Валове нагромадження основного капталу (вРСР), Ч
КраТни ёвропейського валютного союзу 2010-2014 рр.
Валове нагромадження основного капталу (вРСР), 1
Державний борг до ВВП, <
180
160
140
120 ♦ ВЕ
♦ БР^ ♦ АТ \ ♦ПР
М^ 80
60
40
20 ♦ ЕБ
-20
-15
-10 -5 0 5 10
Валове нагромадження основного капталу (вРСР), %
Рис. 1. Анал1з фшансових дисбалансов в СВС1995-2014 рр.*
* Джерело: побудовано на основ1 статистичних даних ОЕСР (http://oecd.org)
г> га н' о
(Б Ж О х о г
г
■о
о
13
13 X
о
вому секторь З щё точки зору, оригшальний зовнiшнiй шок i мехашзми посилення знаходяться всерединi фшан-сово! системи.Вiдповiдно до ще1 моделi, непередбачуваш тригери i легкi початковi потрясшня можуть призвести до експансп фшансово'! кризи, а нестабiльнiсть поширю-еться через активи фiнансового сектора, а не пльки через зобов'язання.Банк Англа наголошуе, щоендогенна недо-статнiсть ринку може виникнути через шформацшш не-порозумiння серед фiнансових iнститутiв. 1нформацшш тертя сприяють провалу ринку, в^окремлюючи учасникiв фшансово1 системи вiд точного аналiзу ризикш, яким вони шддаються.Тобто залишаеться очевидна необхiднiсть транскордонного обмшу iнформацiею та наглядово'1 ко-ординацЦ. Взаемопов,язанiсть свiтових фiнансових шсти-тупв може призвести змiни в нащональних правилах як кра'ни так i в поведiнцi важливих учасникш фшансового ринку в iнших кра'1нах.
Макропруденцшш iнструменти можуть пiдвищити стабiльнiсть нащонально! банивсько1 системи до ударiв. Мета макропруденцшно! полiтики полягае не в контролi за капiталом, а в контролi за певною юрисдикцiею. Для бкь-шо'1 ефективностi макропруденщйно1 полiтики необхiдно обмежити можливостi для арбиражу мiж сильними i шль-говими нащональними фiнансовими наглядовими режимами, бо в цьому випадку велии фiнансовi фiрмибудутьпраг-нутиперенестисво! заходи вюрисдикци,де стандартибкьш вiльнiiочiкуваннядержавноl пiдтримкисильнiше. Проблема тако! мцрацц особливо актуальна в валютному союз^ за-вдяки вiльному руху капiталу та активiв. Макропруденцш-на м1гращя здатна викликати перерозподк фшансових зон що в свою чергу призведе до напруження iнших учасниив фiнансового ринку, викличе мiграцiю системного ризику та посилить фшансовий дисбаланс. Тому координащя ма-кропруденцiйних полiтик та контроль зi сторони БЗИБ е важливою умовою для успку макропруденщйно1 полiтики в рамках 6ВС.
Висновки. Мгжнародний криза виявила слаби мiсця фiнансового регулювання. До кризи основна увага регулятора придкялася платоспроможностi i стiйкостi окремих банив. Криза продемонструвала необх^шсть системно: роботи з фшансовим сектором в щлому. Такий пiдхiд вима-гае належного регулювання ринкiв i операцiй, яи в^обра-жають взаемозв'язки мгж банками, а також !х взаемозв'язок з шшими учасниками фшансово1 системи. Макропруден-цiйна полiтика вiдносно нове явище в практицi державного регулювання, яка допомагае знизити накопичення загроз та пом'якшити наслiдки несприятливих циклiв шляхом за-охочення накопичення буферiв.
Дискуйя щодо ступеня незалежностi органу макро-пруденцiйного нагляду у вiдповiдностi до тдпорядкування центрального банку залишаеться в^критою. Ступiнь неза-лежностi центрального банку впливае на настройку макро-пруденцшного надзору при створеннi регулюючого органу та шшихсистемнихшститупв.
Макропруденцiйна полiтика особливо актуальна для 6ВС, який бореться з фшансовою кризою, i в якому дисбаланс конкретних краш не може бути компенсований за рахунок едино1 грошово-кредитно1 полiтики, i iнституцiй-но обмежений податково-бюджетною полiтикою. Макро-пруденцiальна полiтика може бути настроена та реалiзова-
на на внутршньому piBHi, щоб компенсувати розбiжностi в нацiональних фiнансових цикл1в.
Координащя макропруденцшно! полiтики з грошово-кредитною е необхiдною умовою: з одного боку централь-ний банк регулюе директивну процентну ставку, а з шшо-го - встановлюе максимальний розмiр суми кредиту до вартосп його забезпечення та розмiр сукупного боргу до доходу; володiючий широкими повноваженнями централь-ний банк встановлюе розмiр лiмiту на темпи зростання у фазi пiдйому. Прикладом розв'язання ще! дилеми е Спо-лучене Королiвство з його двома паралельними комiтета-ми в центральному банку, один з яких займаеться грошово-кредитною полiтикою, а iнший - фшансовою полiтикою з обмеженим набором макропруденцшних iнструментiв.
Транскордонний обмiн шформащею для зниження загального системного ризику е прюритетом Свропейсько! Ради (ESRB) з системних ризиив. Для шформацшно! коо-перацГ! починаючи з 2014 року ESRB публшуе рiчний звгг, у якому зазначае, якГ саме макропруденцшш шструменти застосовувались. Залишаеться вГдкритою проблема ма-кропруденцГйно! мГграцГ! з бгльш сильних до бгльш м'яких юрисдикцш у валютному союзГ. Ця миращя може якпГдви-щити загальний системний ризик, так i посилити фшансовГ дисбаланси у валютному союз!
Л1ТЕРАТУРА
1. World Economic Outlook. Sustaining the Recovery. Washington, DC: International Monetary Fund, October 2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.imf.org/ external/pubs/ft/weo/2009/02/
2. Galati G. Macroprudential Policy - a Literature Review / G. Galati, R. Moessner // BIS Working Paper. - 2011. - WP/337.
3. Blanchard O. Rethinking macroeconomic policy / O. Blanchard, G. Dell'Ariccia, P. Maure // IMF. - 2010. - SPN/10/03.
4. Agur I. Learning against the wind and the timing of monetary policy / I. Agur, M. Demertzis // Journal of International Money and Finance. - 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2013/wp1386. pdf
5. Houben A. Financial imbalances and macroprudential policy in a currency union / A. Houben, J. Kakes // DNB Occasional studies. - 2013. - Vol. 11/5.
6. Kakes J. Monetary transmission in Europe: the role of financial markets and credit / J. Kakes. - Edwaed Elgar Published, 2010. - 466 p.
7. Bayoumi T. Monetary Policy in the New Normal / T. Bayoumi, G. Dell'Ariccia and others // IMF Staff Discussion Note. -2014. - SDN/14/3. - P. 1-48.
8. Weidman J. All for one and one for all? The roles of micro-prudential, macroprudential and monetary policy in safeguarding financial stability // Bundesbank Symposium on "Financial Stability and the Role of Central Banks". - February 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bundesbank.de/Redaktion/ DE/Reden/2014/2014_02_27_weidmann.html
9. Petersen A. Macroprudential policy - necessary, but not a panacea / A. Petersen // Allianz Global Investors companies: Allianz Global Investors U.S. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.allianzglobalinvestors.de/MDBWS/doc/Fokus-Makroprudenzielle-Politik-EN.pdf%3Ff691b4066070f286bd4ae97 174d289004400b647webweb+&cd=1&hl=ru&ct=clnk&gl=ua
10. European system risk board. Establishment of the ESRB [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.esrb. europa.eu/news/pr/2010/html/index.en.html
11. Canuto O. Monetary Policy and Macroprudential Regulation / O. Canuto, M. Cavallari // The World Bank Poverty Reduction and Economic Management Network. - January, 2013. -WP/6310.
12. Allianz G. Macroprudential oversight in Germany: framework, institutions and tools / G. Allianz // Global capital markets and thematic research, Deutsche Bundesbank report. -2013 [Електронний ресурс]. - режим доступу : https://www. bundesbank.de/Redaktion/EN/Downloads/Publications/Monthly_ Report_Articles/2013/2013_04_macroprudential_oversight. pdf?_blob=publicationFile
13. Areviewofmacro-prudentialpolicyintheEUoneyearafter the introduction of the CRD/CRR // European Systemic Risk Board. -June, 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www. esrb.europa.eu/pub/pdf/other/150625_review_macroprudential_ policy_one_year_after_intro_crdcrr.en.pdf
14. Duff W. S. Central bank independence and macroprudential policy: a critical look at the U.S. financial stability framework / W. S. Duff // Derkeley Business Law Journal. - 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://scholarship.law. berkeley.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1106&context=bblj
15. Hannoun H. Towards a Global Financial Stability Framework / H. Hannoun // Speech at the 45th SEACEN Governors' Conference. - Siem Reap province. - Cambodia. - 26-27 February 2010.
REFERENCES
Agur, I., and Demertzis, M. "Learning against the wind and the timing of monetary policy" Journal of International Money and Finance. https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2013/wp1386. pdf
Allianz, G. "Macroprudential oversight in Germany: framework, institutions and tools" https://www.bundesbank. de/Redaktion/EN/Downloads/Publications/Monthly_Report_ Articles/2013/2013_04_macroprudential_oversight.pdf?__ blob=publicationFile
"A review of macro-prudential policy in the EU one year after the introduction of the CRD/CRR" https://www.esrb.europa. eu/pub/pdf/other/150625_review_macroprudential_policy_one_ year_after_intro_crdcrr.en.pdf
Bayoumi, T. et al. "Monetary Policy in the New Normal"/MF Staff Discussion Note, no. SDN/14/3 (2014): 1-48.
Blanchard, O., Dell'Ariccia, G., and Maure, P. "Rethinking macroeconomic policy"/MF, no. SPN/10/03 (2010).
Canuto, O., and Cavallari, M. "Monetary Policy and Macro-prudential Regulation"The World Bank Poverty Reduction and Economic Management Network, no. WP/6310 (2013).
Duff, W. S."Central bank independence and macroprudential policy: a critical look at the U.S. financial stability framework" http://scholarship.law.berkeley.edu/cgi/viewcontent. cgi?article=1106&context=bblj
"European system risk board. Establishment of the ESRB" https://www.esrb.europa.eu/news/pr/2010/html/index.en.html
Galati, G., and Moessner, R. "Macroprudential Policy - a Literature Review"B/S Working Paper, no. WP/337 (2011).
Houben, A., and Kakes, J. "Financial imbalances and macroprudential policy in a currency union"DNB Occasional studies vol. 11/5 (2013).
Hannoun, H."Towards a Global Financial Stability Framework" In Speech at the 45th SEACEN Governors' ConferenceSiem Reap province. - Cambodia, 2010.
Kakes, J.Monetary transmission in Europe: the role of financial markets and credit: Edwaed Elgar Published, 2010.
Petersen, A. "Macroprudential policy - necessary, but not a panacea. Allianz Global Investors companies: Allianz Global Investors U.S." https://www.allianzglobalinvestors.de/MDBWS/doc/Fokus-Makroprudenzielle-Politik-EN.pdf%3Ff691b4066070f286bd4ae971 74d289004400b647webweb+&cd=1&hl=ru&ct=clnk&gl=ua
"World Economic Outlook. Sustaining the Recovery. Washington, DC: International Monetary Fund, October 2009" https://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2009/02/
Weidman, J. "All for one and one for all? The roles of microprudential, macroprudential and monetary policy in safeguarding financial stability" http://www.bundesbank.de/ Redaktion/DE/Reden/2014/2014_02_27_weidmann.html
