CC BY
0Таким образом, предложенные выше две методики выбора стратегии развития предприятия могут быть признаны достаточно надежным инструментом для принятия решений (с учетом указанных ограничений). Для повышения эффективности их применения требуется количественная оценка точности результатов, но уже в представленном виде их результативность подтверждена.
Список литературы 1. Барский А (2004) Нейронные сети: распознавание, управление, принятие. Финансы и статистика, Москва, РФ.
2. Боровиков В (2008). Нейронные сети. Statistica Neural Networks. Методология и технологии современного анализа данных. Горячая Линия - Телеком, Москва, РФ.
3. Клименко Ю (2014). Формализация показателей, используемых для оценки позиции предприятий морского транспорта. Вестник Санкт-Петербургского государственного экономического университета. Вып. 3 (70).
4. Кох Р Закон Парето или Принцип 80/20. Сокращённый перевод статьи с комментарием Скля-ревского Е. и фрагментом статьи Давыдова А. А. «Убывающие числовые последовательности в социологии: факты, объяснения, прогнозы» в качестве дополнения. См. http://www.arbuz.uz/t_pareto.html (дата обращения 26.10.2015)
5. Макмиллан Ч (1988) Японская промышленная система. Прогресс, Москва, РФ.
6. Фалмер Р (2002) Энциклопедия современного управления. ЮНИТИ, Москва, РФ.
7. Татузов, А (2009) Нейронные сети в задачах радиолокации. Радиотехника, Москва, РФ.
8. Томпсон А (ред.) (1988) Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии. Банки и биржи, ЮНИТИ, Москва, РФ.
9. Chandler А (1962). Strategy and Structure: Chapters in the History of the American Industrial Enterprise. M.I.T. Press, Cambridge, USA.
Краснова 1.В.
к.е.н., доцент, професор кафедри менеджменту банювсько'1 dÍMMbHocmi, ДВНЗ «Кшвський нацюналь-
ний економiчний ymíверситет iменi Вадима Гетьмана»
Ф1НАНСОВ1 АКТИВИ: СУТН1СТЬ, КЛАСИФ1КАЦ1Я ТА НОВАЦП
FINANCIAL ASSETS: ESSENCE, CLASSIFICATION AND INNOVATIONS
Krasnova I.V., Ph.D., associate professor, professor of management banking, SHEE "Kyiv National Economic University"
АНОТАЦ1Я
У статп розглянуто сутнють дефшщп «фшансовий актив», визначено ii вщмшш та спшьш моменти з шшими спорщненими поняттями «фшансовий шструмент», «щнт папери». Для цього використано пра-вовий та економiчний тдходи. Зазначено, що фiнансовi активи е частин активiв компанп, що являють собою фшансовий ресурс. Фiнансовi активи продаються/купуються у формi фшансових шструменпв. Акцептовано увагу на проблемi оцшки i вимiрювання рiзних категорш фшансових активiв з метою врахування 1х впливу на розвиток фшансових риншв i запобтання кризових процеав. Розглянуто змши щодо обл1ку фiнансових активiв, що опублiкованi в нових стандартах МСФЗ (IFRS) 9.В статп вiдмiчаеться, що в наслвдок випереджаючого розвитку фiнансових iнновацiй межи мгж традицiйними сегментами фшансового i товарного ринков поступово стираються, i товарнi активи трансформуються у рин-ковi.
ABSTRACT
In the article the essence of the definition of "financial assets", to its great moments and shared with other related concepts of "financial instrument", "securities". To this end, used legal and economic approaches. It is noted that the financial assets are part of the company's assets that are financial resources. Financial assets sold / purchased in the form of financial instruments. The attention on the problem of estimation and measurement of various categories of financial assets to take account of their impact on the development of financial markets and crisis prevention processes. Consider changes to the accounting for financial assets that are published in the new IFRS standards (IFRS) 9.V article observed that as a result of advanced development of financial innovation landmark between traditional segments of the financial and commodity markets gradually erased and commodity assets are transformed into market.
Ключовi слова: фiнансовi активи, фiнансовi шструменти, цшш папери, варпсна оцшка, фшансовий ринок, похвдш фiнансовi шструменти, ф'ючерс.
Keywords: financial assets, financial instruments, securities valuation, financial market, financial derivatives, futures.
Сучасний економiчний проспр сутгево змши-вся тд впливом фшансово! штеграцп та глобалiза-ци, розвитку фшансових шновацш та шформацш-них технологш. Ц змши сприяли посиленню зна-чущосл фшансово! сфери та фшансового ринку, як
И складова, якi у своему розвитку значно еволюцю-нували. На даний час масштаби, форми, механiзми, а також рiвень li впливу на свiтовi економiчнi та по-лгтичш процеси значно посилився, та набув загроз-
ливих масштабiв. В значнш мiрi це зумовлено зро-стаючими масштабами фiнансового ринку, його складнютю i ступенем взаeмозалежностi та взаемо-проникнення нацiональних економiк та фшансових ринков в глобальному середовище.
Крiм того, фiнансовий ринок не пльки опосе-редковуе i вiдображае процеси, що вiдбуваються в економiцi, але в окремих випадках, виступае як джерело коливань дшово! активностi й сприяе по-ширенню кризових ситуацш. Наприклад, за бумом, що передував свгговш кризi 2007-2008 рр., стояв процвиаючий iпотечний ринок. Наразi вже зрозу-мiло, що iнтегрований фшансовий ринок може бути причиною нестаб№носп, яка працюе проти реально! економiки, а не в И штересах. Разом з тим ште-грований фiнансовий ринок розширюе горизонти диверсифжаци, сприяючи мiнiмiзацi! ризик1в при формуванш портфелю активiв.
Для того щоб говорити про фiнансовi активи як складову загального портфеля активiв, а також визначити !х роль i мiсце в цьому портфел^ необхь дно чiтко визначити сутшсш характеристики i змiст поняття «фшансовий активи», розiбратися з тотож-ними поняттями, типологiею фiнансових активiв, новащями щодо !х класифжацп та розвитку нових видiв фiнансових активiв.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. До-слвдженням рiзних аспектiв фiнансових активiв займалися так1 вiтчизнянi та заруб1жш вченi, як: I. Бланк, М. Бондар, Р. Брейлi, Н. Васильева, А. Герасимович, Л.Дж. Птман, С. Голов, В. Ковальов, В. Костюченко, Дж. Кочрен, Я. Крупка, Ж. Ршар, У. Шарп, Щ. Шипунова та iн.
Проте огляд наукових джерел доводить не-узгоджешсть термiнологiчного апарату визначення та недостатню системнiсть виявлення сутностi фь нансових активiв, певну неврегульованiсть норм чинного законодавства. Фрагментарнiсть теоретично! та практично! розробки окреслених проблем сввдчить про !х актуальнiсть i необхвдшсть подаль-шого розгляду.
Формулювання цiлей статтi. Мета статп -визначити сутнiсть та структурувати фiнансовi активи, розглянути !х вiдповiднiсть чинним вимогам мiжнародних стандартiв фiнансово! звiтностi, вгт-чизняно! нормативно! бази та сучасних потреб уп-равлiння.
Виклад основного матерiалу дослiдження.
Фiнансовi активи вiдiграють важливу роль у розвитку економши Укра!ни. Разом з тим, обсяг i структура фiнансових активiв визначаються економiч-ною ситуацiею в кра!ш (розмiр державного та корпоративного боргу, величина грошово! маси, обсяг швестицш у цiннi папери тощо). На кожному етапу економiчного розвитку кра!ни формуються своя структура i обсяг фiнансових активiв, що ввдповща-ють потребам певних ланок економши.
У вiтчизняному науковому просторi поняттю «фiнансовий актив» придiляеться порiвняно неба-гато уваги. Попри велику шльшсть робiт з досль дження фшансових активiв, чiтке та однозначне ви-
значення змюту поняття «фшансовий актив» вщсу-тне. Однак icHye шлька точок зору стосовно того, що саме слщ вважати фiнансовим активом.
Акцентуемо увагу на концептуальнiй вщмш-ностi в розумiннi категорiй «грошЬ» «фшансовий актив», «цiннi папери» i «фiнансовi iнструменти». В реальнiй дшсносп межа мгж ними е надзвичайно хиткою i нестiйкою.
В економiчнiй лiтературi досить часто поняття «актив» вживаеться як синонiм дефiнiцii «цшний папiр» без зайвих пояснень. На наш погляд, це пов'язане iз тим, що зазвичай предметом обиу на фiнансових ринках е грошi та цiннi папери, особливо на висхвдних. Якщо припустити, що единим фшансовим активом на ринку виступають грошi, за вiдсутностi цшних паперiв, то тодi обсяг швестицш завжди б дорiвнював обсягу заощаджень. Втiм в дiйсностi фiнансовi ринки завжди характеризуются комбiнацiею рiзноманiтних видiв фiнансових активiв, як1 постшно еволюцiонують i розширю-ються як саш по собi, так i формуючи рiзнi комбь наци.
Вважаемо, що критерiем, на основi якого доць льно вiдокремити фiнансовi активи ввд грошей, е властивiсть л^щносл. В емпiричноi' реальностi кожен з фшансових активiв конкуруе з грошима, але не е таким тому що школи фiнансовий актив не може бути настшьки лiквiдний, як безпосередньо грошг Лiквiднiсть як, здатнють миттево викону-вати функцiю засобу платежу не притаманна насту-пним видам грошей: строковi банкiвськi депозити; грош^ переданi !х власниками у тимчасове корис-тування iншим особам (позики); шоземна валюта, яка не е законним плапжним засобом поза кра!ни-емiтента валюти.
Термiн «актив» походить ввд латинського activus, що перекладаеться як «дiяльний», та харак-теризуе матерiальнi i нематерiальнi щнносп в грошовому вираженнi, !х склад i розмiщення. Ввдпо-ввдно, структурно фiнансовий актив у загальному розумiннi визначаеться як:
- грошовi кошти та !х еквiваленти;
- договiрне право, на отримання грошових коштiв або iншого фiнансового активу вщ iншого учасника;
- контракт, що надае право взаемообмiну фь нансовими шструментами на потенцiйно випдних для обох учаснишв умовах;
- шструмент власного капiталу iншо! компаний
Виходячи з цих позицiй до фшансових активiв традицiйно вiдносяться (I) цшш папери, як1 юриди-чно закршлюють майновi i немайновi права !х вла-сник1в. (II) Валюта (грошовi кошти) - це фшансовий актив, осшльки вона е загальним засобом обмiну на товари i, таким чином, е основою, на якш здшсню-ються оцiнка та ввдображення вартостi активiв у фь нансовiй звiтностi. (III) Депозит у банку або шшш подiбнiй фшансовш установi е фiнансовим активом, тому що вш е контрактним правом вкладника на отримання грошей або дозволяе виписувати чек в межах залишку. Отже, цi види грошей цшком ви-правдано вiднесено до фшансових активiв.
Мiжнароднi стандарта фшансово! звггаосп (МСФЗ) до складу цiнних паперiв як фiнансових ак-тивiв включають похiднi цiннi папери. Проте поздним фiнансовим активом е не тшьки цiннi папери, а й, в тому числ^ будь-який договiр, надiлений такими особливостями:
• варпсть змiнюеться в результатi змши цiни базового активу (процентно! ставки, товару, валютного курсу, фондового iндексу, кредитного рейтингу або шшо! змшно!);
• для його придбання не потрiбнi початковi ш-вестици або необхiднi незначнi початковi чистi ш-вестици;
• розрахунки по ньому здiйснюються в майбу-тньому.
Похвдш фiнансовi активи породжують договь рнi права i обов'язки, в межах яких ввдбуваеться передача одтею стороною iншiй одного або шлькох фiнансових ризик1в, що мютяться в базовому ак-
тивi. При укладанш договору похiднi фiнансовi активи надають однiй сторонi договiрне право обмь няти фiнансовi активи з шшою стороною на потен-цiйно вигiдних умовах, або покладають на не! дого-вiрне зобов'язання обмiняти фiнансовi активи з шшою стороною на потенцшно невигiдних умовах.
Виходячи з цього вважаемо за дощльним видь лити в окремий кластер фшансових активiв - похь днi, за допомогою яких здшснюеться хеджування ризик1в дiяльностi економiчних суб'екпв та в яких фiксуються договiрнi права, в тому числi майновг
Отже з позицп спiвставлення категорш «грошЬ> та «фшансовий актив» останнш можна ви-значити як майно, представлене у виглядi фшансо-вих докуменпв, в яких фiксуються права i зобов'язання суб'ектiв економiки з приводу грошових пла-теж1в. Фiнансовi активи в такому розумшт i 1х розподiл за рiзними сегментам фiнансового ринку можна представити у виглядi схеми, зображено! на рисунку 2.
Рис. 1. Розподт фiнансових активiв за сегментами фтансового ринку Джерело: Побудовано автором
На грошовому ринку предметом угод е позич-ковий каштал, а мехашзмом 1х здшснення - депо-зитно-кредитш операцп. На ринку цiнних паперiв, валютному та дорогоцiнних металiв предметами угод е цшш папери, валюта i золото, механiзмом здiйснення слугуе купiвля-продаж цих фiнансових активiв. На строковому ринку угоди укладаються з рiзними видами похiдних фiнансових шструменлв, а способом здiйснення цих угод е рiзнi механiзми хеджування.
Однак, сутнють та класифiкацiя фiнансових активiв мае походити з 1х економiчного змюту, а не з юридично! форми, хоча змют i юридична форма, як правило, ввдповвдають один одному, але не у всiх випадках. Економiчна природа поняття «фшансо-
вий актив» б№ше тяж1е до процеав розподiлу (ро-змiщення) фiнансових pecypciB, i вiдповiдно, до ва-рпсних процесiв.
Отже, KpiM договiрного права категорiя активiв мае розглядатися через призму потоков грошових коштiв. Фшансовий актив — це форма збер^ання i нагромадження вартостi тимчасово вшьних грошових коштiв, що обертаються на ринку. Крiм того до-сить часто фiнансовi активи розглядаються як час-тина фiнансових ресурав компани. У такому трак-туванш фiнансовий актив постае як елемент фшансового ринку, який не мае споживчого приз-начення, а е лише засобом нагромадження вартосл та отримання багатства.
Американське yправлiння за стандартами фь нансового обл^ (FASB) трактуе «актив», як очшу-ему в майбyтнiх фшансових перюдах економiчнy
вигоду, яку економiчний суб'ект одержить або кон-тролюватиме за результатами операцш або подiй минулих перiодiв. Тим самим, фiнансовий актив е результатом операцш зi створення, використання i руху грошових кошпв i фiнансових ресурсiв, вна-слвдок чого очiкуеться отримання економiчно! ви-годи протягом певного перiоду у формi надхо-дження або збшьшення вартостi активiв, або мож-ливого зменшення зобов'язань.
Не можна ототожнювати поняття «фiнансовi активи» та «фiнансовi шструменти», але це часто вщбуваеться через !хню синонiмiчну близькiсть та спiльнi рiзновиди. Проте зазначеш дефiнiцi! сут-тево вiдрiзняються одна вiд одно!, позаяк характеризуют однi i тi ж фiнансовi iнструменти з рiзних позицш: за формою, змiстом, технiчною стороною чи юридичним статусом.
В економiчнiй лiтературi присутня значна ш-льк1сть неоднозначних визначень поняття «фшан-совi iнструменти» зокрема як:
- будь-який документ, пов'язаний з виникнен-ням права на грошовi або iншi цiнностi, що не мо-жуть бути реалiзованими або переданими шшш особi без наявносп такого документа [3];
- рiзноманiтнi форми коротко- та довгостроко-вих фшансових зобов'язань (грошових коштiв i щн-них паперiв), торгiвля якими здiйснюеться на фi-нансовому ринку;
- контракти, результатом яких е поява певно! статтi в активах одного суб'екта i статт у пасивах iншого суб'екта фшансування [1].
У контекстi бухгалтерського обл^ фшансо-вий актив е частиною фшансового iнструменту в класифжацп за елементами балансу. Можна ска-зати, що те, що для швестора е фшансовим активом, для емгтента цього активу е фiнансовим зобов'язан-ням, а передача ресурсiв ввд одного суб'екта до ш-шого вщбуваеться на ринку через фшансовий iн-струмент.
Якщо виходити з уявлення про те, що фшансо-вий актив е основою будь-якого фшансового ш-струменту та являе собою вшьт кошти, вкладенi у фшансовий шструмент, i право на отримання май-бутнього грошового прибутку, то слщ вiдмiтити, що не ва види фiнансових iнструментiв мають щ складовi фiнансового активу [2, с.187].
Фiнансовими iнструментами е: 1) будь-який тип фшансового зобов'язання; 2) будь-який вид контракту, у результап якого з'являються певна стаття в активах одше! сторони контракту та адекватна стаття в пасивах шшого боку учасницi контракту. Розглядаючи друге визначення категорп «фь нансовий iнструмент», слiд визнати, що загалом таке тлумачення описуе економiчний змiст процесу обiгу фiнансових шструменпв. Розглядаючи друге визначення категорп «фшансовий шструмент», слад визнати, що загалом таке тлумачення описуе економiчний змют процесу об^ фiнансових ш-струменпв. Однак, розглядаючи !х в контекст фь нансових активiв зауважимо на таке: фiнансовi активи указують на джерело формування фшансового капталу, а фiнансовi Шструменти
окреслюють сферу його використання. Процес т-вестування капталу, тобто фiнансових axmueie, опосередковують певним фтансовим irnmpyMe^ том. Отже, не може iснуваmи фшансового активу без фтансового iнсmруменmу, i навпаки.
З погляду потенцшного швестора, фiнансовi активи розглядаються як вид швестицшного активу в якосп якого може бути будь-який об'ект швесту-вання, що мае певну вартють, збертае i примножуе И у майбутньому. Таким чином, можна погодитись з тим, що фшансовий актив це вид швестицшного активу, вщмшний ввд реального активу.
Щд час прийняття стратегiчних рiшень про ш-вестування учасники ринку оцiнюють основш шве-стицiйнi характеристики (властивостi) фшансових активiв: дохiднiсть, ризик, лiквiднiсть i волатиль-нiсть. Оск1льки всi щ категорп е змiнними у чаа, то !х варто розглядати як динамiчнi.
Якщо згаданi характеристики задовольняють певним вимогам, тодi iнвестор — вкладае кошти, якщо нi, то об'ектом швестування обираеться ш-ший фiнансовий актив. 1нвестор оцiнюе фшансовий актив виходячи з власних цшей, часового горизонту та власних суб'ективних характеристик. Для кожного швестора рiзнi види активiв мають рiзну при-вабливiсть. Будь-який фiнансовий актив, що обер-таеться на ринку, володiе такими важливими базо-вими динамiчними характеристиками, як очiкувана дохвднють (mTnorm), ризик (o-f°™) i лшыдшсть (STnorm), тобто можна записати, що
а у/ norm norm г/ norm \
OAT = f (mT , uT , ST ), (1)
де ОА — ощнка (цiна) фiнансового активу.
При визначеш економiчного змiсту поняття «фiнансовий актив» важливим методологiчним пи-танням е визнання його реально! вартостi.
У 2014 рощ Рада з м1жнародних стандарта фь нансово! звiтностi (далi - Рада з МСФЗ) опублшу-вала четверту версш нового стандарту з обл^ фь нансових шструменпв - МСФЗ (IFRS) 9 «Фiнансовi iнструменти» [4]. Новий стандарт мютить перегля-нутi вказiвки щодо класифжащ! та оцiнки фшансо-вих активiв, в тому числi по знецшенню, i додатковi вказiвки за новими принципами облшу хеджу-вання. До змiн пiсля набуття чинносп МСФЗ 9, зп-дно з МСФЗ 39, первюна оцiнка фшансових шструменпв здiйснюеться за фактичними витратами. Зп-дно з новою вераею МСФЗ 9, первiсна оцшка фшансових шструменпв мае здшснюватися за справедливою вартютю. Подальша оцiнка фшансових активiв залежить вiд того, до яко! класифжацш-но! групи вони вiдносяться. Якщо основою класи-фiкацi! фiнансових активiв був перюд !х обiгу в рамках оргашзаци, то за основу ново! класифшащ! фiнансових активiв поставлено мету !х використання.
Зпдно з новим стандартом МСФЗ (IFRS) 9 пе-редбачено три основш оцшочш категорп для фшан-сових активiв (рис. 2).
_I
Амортизована вартють
Основш оцшочш категорп
FVOCI
—I_
FVTPL
Рис.2. Класифжащя Memodie оцтювання фтансових aKmueie
Фшансовий актив класифшуеться в одну з оць ночних категорш при його первiсному визнанш, i подальша рекласифiкацiя можлива лише в окремих випадках. Питання про класифжацш активу вирь шуеться виходячи з того, яка з бiзнес-моделей ви-користовуеться компанiею для управлшня даним фiнансовим активом, так i з характеристики перед-бачених договором потоков грошових коштiв вiд цього фшансового активу.
Змiст трьох бiзнес-моделей ввдносно фшансо-вих активiв, тобто намiрiв компани стосовно них, полягае в наступному:
1) отримання контрактних грошових потоков вщ фiнансового активу (фiнансовi активи з фжсо-ваними платежами i заздалепдь обумовленим тер-мiном погашения, яш компанiя мае можливiсть i на-мiр тримати до погашення);
2) отримання контрактних грошових потоков i епiзодичний продаж активiв (ця бiзнес-модель до-датково внесена до верси стандарту 2014 року);
3) будь-як iншi стратегИ, у тому чи^ трейди-нговi спекуляцп.
МСФЗ (IFRS) 9 скасовуе iншi вживанi класи-фiкацiйнi категорп активiв «утримуваш до термшу погашення», «позики та дебгторська заборгова-нiсть» i «наявш для продажу». Вш також скасовуе виняток, що дозволяе оргашзацп оцiнювати за фак-тичною вартiстю деяк1 швестицп в iнструменти ка-пiталу та похвдт iнструменти, пов'язанi з такими ш-вестицiями.
Проаиалiзувавши визначення поняття «фшан-совий актив» за економiчним i правовим шдхо-дами, доречним вважаемо таке трактування: фшан-совий актив — це предмет угод на фшансовому ринку, що мае внутршню (мшову) цттсть, за-св^чуе право власностi та здатний у майбут-ньому генерувати економiчну вигоду i перерозпо-дтяти ризик. Дешлька зауважень щодо визначення. По-перше, тд визначення не потрапляють деяш активи, яш можуть приносити прибуток, на-приклад, матерiальнi активи, витрати майбутнiх пе-рiодiв та отримаш аванси, адже вони не гарантують права на отримання в майбутньому прибутку. Подруге, пiд цшностями маемо на увазi фiнансовi ре-сурси або права на щ ресурси, зафiксоваиi системою економiчних вiдносин суб'ектiв i вiдображенi в цшах, як1 характеризують в1дносний рiвень цiни порiвияно з цiнами шших фiнансових активiв. Таким чином, використання термiну «цiнностi» в кон-
текстi нашого визначення пiдкреслюе роль iманен-тних об'ективних характеристик вартюно! оцiнки фiнаисових активiв банку.
Отже, фiнансовi активи е цiлеспрямованим вкладенням наявних фiнансових ресурсiв з метою отримання економiчноl вигоди. Цiльова спрямова-нiсть на отримання доходу е абсолютно необхвдною умовою: основною метою будь-якого економiчного суб'екта, в тому чи^ банк1всько1 установи, в умо-вах ринкових в1дносин е нарощення економiчного потенцiалу та збiльшения катталу.
Характерними ознаками фiнансового активу е:
1. наявшсть грошових властивостей (за ви-ключенням пох1дних iнструментiв);
2. можливють обмiну на будь-який шший товар фiнансового ринку;
3. наявшсть швестицшних або капiтальних властивостей, що вiдрiзняе його вiд активiв iнших ринкiв (наприклад споживчого).
Видшяють двi функцil фiнансових активiв: перша — передача грошових кошпв ввд тих, хто мае надлишок, до тих, хто мае потребу в них для здшс-нення iнвестицiй у матерiальнi активи; i друга фун-кцiя полягае в перерозподш ризику, пов'язаного з майбутшм грошовим потоком, який принесуть ма-терiальнi активи.
МВФ визначае фiнансовi активи як сукупнiсть економiчних активiв — об'ектiв, що мають внутрь шню вартiсть, стосовно яких шституцюнальними одиницями економiки встановлюються (iндивiдуа-льно або колективно) права власносл i вiд воло-дiния якими слщ очiкувати в майбутньому одер-жання економiчноl вигоди (прибутку i/або шших доходiв, мiнiмiзацiя ризик1в).
За методолопею МВФ, фiнаисовi активи подi-ляють на:
• двосторонт активи, ввдношення м1ж двома сторонами (актив i зобов'язання) — гопвка i депо-зити; позичка, цшш папери, крiм акцiй; похщш фi-нансовi iнструменти, якими торгують на ринку; ак-цЦ та iншi iнструменти участi в кашталц комерцiйнi кредити; iншi рахунки дебiторiв i кредиторiв;
• активи без паралельних зобов'язань — моне-тарне золото, СПЗ;
• умовш фiнансовi активи — угоди про пода-льший викуп, фiнансовий лiзинг;
• позабiржовi похiднi фiнансовi тструменти — б№шють свошв та угод про майбутню процен-тну ставку; iншi похiднi фiнаисовi iнструменти, як1 мають ринкову вартють.
У системi нацюнальних рахуншв фiнансовi ак- Узагальнюючи видiлимо основш критерп за
тиви розподiленi за такими категориями: золото i якими на наш погляд, доречно класиф^вати фь СПЗ (спецiальнi права запозичення); готiвка i депо- нансовi активи (табл. 1) зити; щнш папери, ^м акцiй; позики; акцi! та ш-ший акцiонерний капiтал; страховi технiчнi резе-рви; iншi рахунки до одержання або до оплати.
Таблиця 1
Класифшащя фшансових акт ив1в за рпиичи крит ер1ям
Критерш класифiкацii Вид фiнансового активу
За функцiональним призначенням Оборотш
Iммобiлiзованi
За строками Короткостроковi
Довгостроковi
За ступенем контролю Контрольоваш
Частково контрольоваш
За рiвнем присутносп на фiнансовому ринку У вшьному обиу
Не котируeмi
За емггентом Нацiональнi
Iноземнi
За географiчною ознакою Ti, що обертаються на внутрiшньому ринку
Ti, що обертаються на шоземних ринках
За ступенем надшносп Ризиковi
Безризиковi
По впливу на прибутковють Дохiднi
Високол1квщш
Класифiкацiя фiнансових активiв за функцю-нальним призначенням дозволяе чгтко роздiлити функцiонуючий капiтал на оборотний i iммобiлiзо-ваний, а також отримати данi для оцiнки лжвщносп та платоспроможностi. Особливiстю структури ак-тивiв вiтчизняних банков е висока питома вага iммо-бiлiзованих кошпв, само! «неяк1сно!» складово! ба-ншвських активiв, оск1льки вона включае кошти, яш банк використовуе для проведения неприбутко-вих операцiй. Така класифжац1я дозволяе структу-рувати iнформацiю про фiнансовi активи, робить !! економiчно оргаиiзоваиою i транспарентною. Фь наисовi аналiтики зацiкавленi саме у впорядкованш iнформацi!, що полегшуе розрахунки аналгтичних фiнансових коефiцiентiв для оцiнки результативно-стi використання фiнансових активiв у вах iстот-них деталях.
Оскiльки у визначеш фшансових активiв було визначено що цiнностi е правом на ресурси, а не тiльки самi ресурси, що значно розширюе коло фь нансових активiв, то виникае необхвдшсть структу-рувати активи як1 повнютю контрольоваиi i част-ково контрольоваш банком, що зумовлюе рiзнi ме-тоди управлiння активами. По вщношенню до одного i того ж об'екту потрiбна iдентифiкацiя рiз-них правових вщносин, так як суб'ект економiчних вiдносин (банк) може володгти неоднаковим набором прав.
Згiдно з мiжнародною практикою по вщно-шенню до кожного активу при встановлеш подходу до вартiсно! оцiнки фiнансового активу необхщно виявити чи котируеться актив, що знаходиться у вь льному обiгу на активному фiнансовому ринку або вщсутне котирування фiнансового активу на фшан-совому ринку. Головна мета тако! класифiкацi! -
максимально наблизитися до оцшки всiх фшансових активiв за справедливою вартютю, шд якою прийнято розумiти суму грошових кошпв, на яку можна обмети актив при здiйсненнi угоди на за-гальних умовах мiж добре поiнформованими, защ-кавленими в укладанш угоди сторонами.
Приблизно з середини 1990-х рок1в ключовим структурним зрушенням у свiтовiй економiцi е ви-переджальний розвиток економiки активiв/запасiв. Обсяги операцiй з рiзними фшансовими активами постiйно зростають. Якщо у 1980 р. номшальна ва-рпсть первинних активiв — акцiй, обл^ацш, боргу i позик — у сукупносп становила менше вiд поло-вини свггового валового внутрiшнього продукту, то наприкшщ 1990-х рок1в !х вартiсть майже зрiвня-лася зi свiтовим ВВП, а вже з 2007 р. (з перервою на кризовi 2008-2009 рр.) перевищуе останнш бiльш нiж утричi. Станом на кшець квiтня 2015 р. обсяг свгтового ВВП був менший вщ капiталiзацi! обсягiв тiльки одного виду фшансових активiв — акцiй, без урахування iнших класiв активiв. При цьому акцi! мають досить нестаб№ну динамiку i виявляються найбiльш чутливими до впливу кризи. Натомiсть стшке зростання демонструють облiгацi! всiх емгте-нтiв, найбiльшу частку серед яких незмшно утри-мують облiгацi! уряду та фшансових установ.
Якщо додати варпсть деривативiв, то виявля-еться, що «економжа активiв/запасiв» переважае «економшу потоков» або ВВП у десятки разiв. Ви-переджальне зростання економши активiв сприяло появi не тшьки нових iнституцiональних учасник1в фiнансового ринку (суверенних фондiв, хедж-фон-дiв, фондiв прямих iнвестицiй), але й появi нових видiв фiнансових активiв, що уособлюють еконо-мiку запасiв.
Виявляеться, що не тiльки кредити, цшш па-пери чи валюта виступають фiнаисовими активами, цiна яких формуеться виключно на фiнансовому ринку шд впливом монетарного попиту та пропози-ци. В сучасних умовах фшансовими активами, що е об'ектом швестування i цiна на як формуються на фiнансовому ринку, все частше розглядаються на-фта, вiрнiше ф'ючерси на нафту, нерухомiсть, анти-кварiат, та ринки альтернативних швестицш.
Прив'язка цiни на нафту до котирувань ф'юче-рсних контрактiв юнувала як мiнiмум з початку 1990-х рошв, але по мiрi того, як на ринок нафтових деривативiв почали в масовому порядку приходити фiнансовi iнвестори, ф'ючерс на сиру нафту набу-вае нового застосування.
Нафта поступово перетворюеться на фшансо-вий товар, i и цiноутворения дедалi бiльше вщбува-еться на фiнаисовому ринку, а не на ринку реального товару. 1нтегращя ринку фiзичноl нафти (базового, товарного активу) i фшансового ринку (фiнаисового активу) отримала потужний додатко-вий iмпульс через те, що нафтовий ф'ючерс з ш-струменту котирування цiни на нафту перетворився на самостшний клас фшансових активiв. Фiнансовi iнвестори почали включати його до свого портфеля, ^ тим самим, ф'ючерс поав свое мiсце в кругообiгу в економщ запасiв.
Принаймнi двi обставини сприяли цьому. По-перше, до падшня цiн на нафту 2014-2015 рр. у до-вготривалiй перспективi швестици в нафтовi дери-
Джерело: [5].
З початку 2000-х рошв швестицшш банки i фо-нди, при формуваннi iнвестицiйних портфелей, ви-являють зацiкавленiсть у товарних деривативах, як фшансових шструментах. 1х стратепя стае рухли-вою, динамiчною з миттевою реакцiею на змiни в курсовш динамiцi активiв: сьогоднi вони швесту-ють у валюту, завтра — переважно в акци та бор-говi зобов'язання, а попм грошовi капiтали перемь щуються у золото i портфель нафти та метатв. Отже, сучаснi iнституцiональнi швестори вiддають перевагу портфельному iнвестуванню вкладаючи без певних преференцiй — вони виконують все од-ночасно: переходять вiд одного фiнаисового активу до шшого.
Висновки. Таким чином, вщзначимо, що для вичизняно! практики детальне дослщження проблематики дослвдження сутносп фiнансових акти-вiв, що формують портфель активiв, е вкрай важли-вим завданням, оск1льки фiнансовi потоки в умовах штеграци та консолвдацп приймають всеосяжний
вативи були прибутковими 6i3HecoM i використову-вались для хеджування ризику шфляци; по-друге, цша на нафту i, вiдповiдно, довгострокова прибут-ковiсть ф'ючерсiв до останнього часу була слабо корельована з прибутковютю iнших фiнансових ак-тивiв, що сприяло диверсифшацп.
Пояснення цьому можна знайти у постулатах Дж. М. Кейнса, як1 цiлком релевантш i в оцiнцi справ на ринку нафти. Основний постулат — це щея оч^вань. Цдни на сировинш ресурси визнача-ються оч^ваннями iнвесторiв, як1 фiксуються у межах угод найбшьш впливових учасник1в ринку, що володшть iнсайдерською iнформацieю. 1ншою iдеeю Кейнса е думка про фундаментальну невизна-ченостi, в основi яко! лежить обмеженiсть людсь-ких можливостей розумiти й iнтерпретувати дшс-нiсть.
Ще одна причина перетворення цши на товари у фшансову змiнну — змти в мгкроструктург ринку. Наприклад, якщо напришнщ 1990-х рок1в 85 % довгих позицш по нафтових ф'ючерсах займали хе-джери, тi, хто страхуе ризики пов'язанi з реальними поставками нафти, то до 2008 р. 1хня частка скоро-тилась до 42,5 %, а на 1х мюце прийшли спекулянти (28,6 %) та шдексш iнвестори (28,8 %), п, iнвести-цiйна стратегiя яких орiентована на iнвестицil переважно у товарних портфелях, сформованих за iнде-ксами товарних цш (товарному шдексу Goldman Sachs (S&P GSCI), Dow Jones, UBS Commodity Index тощо), та яш управляють цшою на пiдви-щення (CFTC, NYMEX, ICE) (табл. 2).
Таблиця 2
характер. За результатами проведеного досль дження систематизовано трактування i класифша-цiю фiнансових активiв за сегментами фшансового ринку, за окремими критерiями та в розрiзi iннова-цшного розвитку фiнансовоl сфери.
Крiм того зазначено, що виршення проблем визначення якостi та рiвня вартiсноl оцшки фiнан-сових активiв фiнансових установ за допомогою ро-зробки методолопчних пiдходiв, що заснованi на знаннях мiжнародноl теорil та практики, сприяе пiдвищенню фiнансовоl стiйкостi та прозоросп всiеl банк1всько! системи в цшому. А врахування м1жнародних тенденцiй розвитку фшансового ринку спрятиме побудовi бiльш прибуткових та диве-рсифшованих портфелей активiв.
Лiтература
1. Андреева Г.1. Похiднi цiннi папери: сут-нiсть, поняття й визначення./ Електронне наукове фахове видання «Ефективна економша»: № 12,
Структура учасникiв б1ржови\ римк1в нафтових дериват ив1в
Частка у довгих вiдкритих позицiях по WTI Crude Oil, % 1998 р. 2008 р.
Реальш хеджери 84,1 42,5
1ндексш iнвестори 12,4 28,8
Традицiйнi спекулянти 3,5 28,7
Усього 100 100
2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=418.
2. Задншровський О.Г. Облш фiнаисових ш-струментiв: новацi! та гармонiзацiя [Текст] / О.Г. Задшпровський // Науковий вюник Херсонського державного унiверситету. - 2014 - № 8. Частина 3. -с. 186-191 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_08/econo mic_08_3.pdf
3. Львов Ю.И. Банки и финансовый рынок / Ю.И. Львов. - СПб. : Культ Информ Пресс, 1995. -С. 86.
4. IFRS 9: A Complete Package for Investors [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ifrs.org/Investor-resources/2014- Investor Perspectives/Documents/Investor-Perspective-Financial- Instruments-July-2014.pdf - Р. 1-3.
5. Testimony of Michael W. Masters, Managing Member / Portfolio Manager Masters Capital Management, LLC before the Commodities Futures Trading Commission, March 25, 2010, Appendix 3CFTC Commitments of Traders CIT Supplement, NYMEX, ICE.
Лаптева Е.В.,
Оренбургский филиал «РЭУ им. Г. В. Плеханова», доцент, к.э.н.
Золотова Л.В.
Оренбургский филиал «РЭУ им. Г. В. Плеханова», доцент, к.э.н.
ВАРИАЦИОННЫЙ АНАЛИЗ И КЛАССИФИКАЦИЯ РЕГИОНОВ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПО УРОВНЮ РАЗВИТИЯ ПОКАЗАТЕЛЕЙ БАНКОВСКОГО СЕКТОРА
VARIATIONAL ANALYSIS AND CLASSIFICATION OF REGIONS OF THE RUSSIAN FEDERATION ON THE LEVEL OF DEVELOPMENT INDICATORS OF THE BANKING SECTOR
Lapteva EV, Orenburg branch "REU them. Plekhanov ", Associate Professor, Ph.D.
Zolotova, LV, Orenburg branch "REU them. Plekhanov ", Associate Professor, Ph.D.
АННОТАЦИЯ
В статье представлены результаты анализа показателей развития банковского сектора Российской Федерации по регионами на основе расчета показателей вариации и кластерного анализа. Проведено прогнозирование в выделенных кластерах.
ABSTRACT
The article presents the results of an analysis of indicators of the Russian banking sector for the regions on the basis of calculating variations and cluster analysis. A prediction in the selected clusters.
Ключевые слова: банковский сектор; показатели развития; вариация; кластерный анализ; прогноз.
Keywords: banking sector; development indicators; variation; cluster analysis; forecast.
Регионы Российской Федерации имеют достаточно неравномерное социально-экономическое развитие показателей банковского сектора. Поэтому проведем классификацию регионов Российской Федерации по показателям развития банковского сектора.
Для измерения вариации признака используют как абсолютные, так и относительные показатели.
К абсолютным показателям вариации относят: размах вариации, среднее линейное отклонение, среднее квадратическое отклонение, дисперсию. К относительным показателям вариации относят: коэффициент осцилляции, линейный коэффициент вариации, относительное линейное отклонение и др.
Рассчитаем показатели вариации по регионам России за 2015г.
Размах вариации (размах колебаний) - важный показатель колеблемости признака, но он дает возможность увидеть только крайние отклонения, что ограничивает область его применения (1).
R= "xmax- xmin (1)
R = 3797
Различие между максимальным и минимальным количеством кредитных организаций регионов России составляет 3797.
Среднее значение количества кредитных организаций регионов составляет 456,16.
Для более точной характеристики вариации признака на основе учета его колеблемости используются другие показатели.
Среднее линейное отклонение d, которое вычисляют для того, чтобы учесть различия всех единиц исследуемой совокупности. Эта величина определяется как средняя арифметическая из абсолютных значений отклонений от средней. Так как сумма отклонений значений признака от средней величины равна нулю, то все отклонения берутся по модулю (2).
El *
d —
- х\
(2)
n
■7 34155,16
d =-— = 416,53
82
В среднем отклонение значений уровня кредитных организаций регионов составляет 416,53.
Обобщающие показатели, найденные с использованием вторых степеней отклонений, полу-
