CC BY
480
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.6
5. Дем'яненко М.Я. Державна пщтримка як фактор забезпечення конкурентоспромож-ного аграрного виробництва / М.Я. Дем'яненко, Ф.В. 1ванина // Економiка АПК. - 2009. -№ 9. - С. 3-9.
6. Державна цшьова програма розвитку украшського села на перюд до 2015 року // Економка АПК. - 2007. - № 11. - С. 3-50.
7. Д1брова А.Д. Сучасне трактування сутност державного регулювання агарного сектора економки / А. Д. Дуброва // Екож^чна теорiя. - 2007. - № 1. - С. 76-84.
8. Кириченко А.В. Бюджетно-податкове регулювання в системi державного регулювання економки / А.В. Кириченко // Економка АПК. - 2010. - № 1. - С. 79-82.
9. Кобута 1.В. Пол^ика державно! тдтримки сшьського господарства краiн-членiв СОТ / 1.В. Кобута // Еконpмiка АПК. - 2009. - № 12. - С. 132-136.
10. Малий 1.Й. Про романтизацiю приватно! власност на землю i кризу аграрного сектора / 1.Й. Малий // Економiчна теорiя. - 2008. - № 3. - С. 11-20.
11. Цибок В.О. Органiзацiйно-економiчний мехашзм державного регулювання АПК в умовах фшансово! кризи / В.О. Цибок // Економка АПК. - 2009. - № 10. - С. 22-25.
12. Чернш Н.С. Чинники забезпечення виробництва бюлопчного пального / Н.С. Чер-нiй // Економка АПК. - 2009. - № 11. - С. 79-84.
Билецкая Н.В. Бюджетная поддержка сельского хозяйства в системе государственной регуляции аграрного сектора Украины
Определена сущность категории "государственная регуляция". Рассмотрены проблемы бюджетного финансирования в системе государственной регуляции аграрного сектора. Проанализировано влияние вступления Украины в ВТО на структуру бюджетных расходов, на функционирование сельского хозяйства Украины.
Ключевые слова: государственная регуляция, государственное управление, бюджетная поддержка аграрного сектора.
Biletska N.V. Budget support for agriculture as a component of state adjusting system of agrarian sector of Ukraine
In this article the content of category "state adjusting" is defined. The problems of budget financing as a component of a state adjusting of agrarian sector of Ukraine are examined. The influence of joining WTO on budget expenditure structure for agriculture of Ukraine is analysed.
Keywords: state adjusting, state management, budget support for agrarian sector.
УДК 336.532.5 Ст. викл. О.1. Бала, канд. екон. наук;
студ. О.1. Щзда - НУ "Львiвська полiтехнiка"
Ф1НАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО В УКРА1Н1: СУТН1СТЬ ТА ВИДИ
Визначено категоршний апарат та обгрунтовано класифкащю фшансового по-середництва за рiзними ознаками. Проаналiзовано основш передумови виникнення, вщмшш ознаки та переваги кожно! з форм фшансового посередництва.
Ключов1 слова: фшансове посередництво, банювсью установи, небанювсью установи, депозитш установи, ощадш установи, швестицшш установи.
Актуальшсть проблеми та и зв'язок з важливими науково-прак-тичними завданнями. Важливе мюце в акумуляци грошових кошт1в нале-жить фшансовим посередникам. Через повшьну трансформащею економжи, низький життевий р1вень населения та незначш грошов1 заощадження д1яль-шсть вггчизняних фшансових посередниюв в Укра!ш не е активною.
Наявшсть на фшансовому ринку велико! кшькост фшансових посе-редниюв з широким спектром послуг - сприяе посиленню конкуренци м1ж
ними, а, отже, - i зниженню цши на фiнансовi послуги, якi вони надають. Зважаючи на це, актуальним е дослiдження ролi посередництва та можливих його видiв, що дасть змогу шдвищити ефективнiсть 1хньо! дiяльностi на ринку фiнансових послуг.
АналiЗ останнiх наукових дослщжень з дослiджуваноl проблеми та визначення не виршених питань. Теоретичнi та прикладш засади дiяль-ностi фшансових посередникiв висвiтлено у працях зарубiжних та в^чизня-них науковцiв, таких як I. Ансофа, В. Корнеева, Р. Мшлера, О. в. Кузьмша, 1.В. Алексеева та iн. У дослiдженнях цих авторiв розкрито сутнiсть фшансо-вого посередництва, 1хню дiяльнiсть як в Укра1ш, так i за кордоном, виокрем-лено основнi положення та види дiяльностi. Однак, малодослщжене питання щодо вдосконалення дiяльностi фшансових посередниюв.
Мета дослiдження. Обгрунтувати доцшьшсть використання фшансо-вого посередництва в акумуляци грошових коштiв на основi встановлення посередницьких зв,язкiв мiж покупцями i продавцями, а також здшснити 1х-ню класифiкацiю за вщповщними ознаками.
Викладення основного матерiалу дослщження. Чимало праць на-уковцiв присвячено дослщженню обiгу грошових коштiв, 1х використанню та акумуляци. Найвагомiшу роль в акумуляци грошових кош^в, фшансових ре-сурсiв вiдiграють фiнансовi посередники. Саме з 1х допомогою мiж покупцями i продавцями на фшансовому ринку будуються посередницькi вщносини. Тобто учасники таких вiдносин певною мiрою виступають у ролi продавця чи покупця. Управлшня грошовими ресурсами здебшьшого здiйснюють бан-кiвськi установи. Однак цю функцiю можуть виконувати i небанкiвськi фь нансово-кредитнi установи.
Значну роль в акумуляци швестицшних фшансових заощаджень вщг-рають спецiалiзованi фiнансовi iнститути - пенсiйнi фонди, а також страховi компани. Вони забезпечують своечаснi пенсiйнi та страховi виплати клiентам. При цьому особливютю 1х дiяльностi вважаеться те, що жоден з фь нансових шститу^в не зобов'язаний iнвестувати отриманi кошти до фшансо-вих активiв. У механiзмi функцiонування фiнансового ринку вони вадграють промiжну роль, виконуючи функщю нагромадження ресурсiв.
Фiнансове посередництво з позици виконуваних функцiй визнача-ють В.П. Ходаювська i О.Д. Даншов. Вони вважають, що фiнансовi посередники практично створюють новi фiнансовi активи. Вони мають змогу отри-мувати прибуток внаслiдок економи, зумовлено! зростанням масштабу опе-рацiй, здшснюючи аналiз кредитоспроможностi потенцiйних кредиторiв, роз-роблення порядку надання позик i рахункiв за них, рiвномiрно розподшяючи ризики [1].
З погляду С.В. Герасимово!, фiнансовi посередники - це сукупшсть фiнансових установ (банки, страховi компани, кредитнi спiлки, пенсiйнi фонди). Ц установи акумулюють кошти фiзичних та юридичних осiб, зокрема й шляхом випуску цшних паперiв, а потiм на комерцiйних засадах надають щ кошти позичальникам [2].
Види фшансових посередник1в Характер ш особливосп Вщмшш ознаки Передумови виникнення
- банювсыа установи; - кредитном нвестицшш; - допом1жеп; - державн1; - привали - функщонують в однаковому грошовому сектор) ринку - опосередкованого фшансування; - формуючи СВ01 ресурси (иасиви), випускають боргов 1 зобов'язання, яю е менш лжвщними, проте можуть реал ¡зову ватися на ринку як додатковий фшансовий шструмент; - розм!щуючи своТ ресурси в дохщш активи, купують боргов! зобов'язання, створюючи, влает вимоги до ш-ших економ1чних суб'ект1в, хоч ш вимоги менш лжвщш ] бшып ризиковаш - Ух зобов'язання ыетш за розм1рами, битьш Л1КВ1ДШ \ ко ротон за терм ¡на ми, внаслщок чого платеж! за зо-бов'язаннями менгш, шж надходження за вимогами, що створюе базу для прибутковоТ д!яльност1. Перетворю-ючи одш зобов'язання в шли забезпечують трансформа-шю руху грошового капггалу на ринку - трансформаций строкову, обсягову \ просторову, а також трансформа-щю ризиюв шляхом диверсифжащУ, - можуть впьно користатиея переданими ш коштами. 1) наявнють юну-вання конкретпих правовщносип, як! вже склалися у банювеькш сфер!; 2) присутшеть про-фесшних учасник1в на ринку, ню надае пол1вар!антност] уеередненш в нор-м1 права \'х поведший 3) поляршсть ште-рес!в сторш дого-В1рних зобов'язань.
- небанювсыи установи - легалып - нашвлегалып - нелегальш - юридичш - фпичн1 - не пов'язан! з тими операшями, ям визнаш як базов! банкшсьш. Якшо законодавство окремих краТн \ дае змогу виконувати под1бш операцп окремим з таких установ, то рано чи шзно останш пщпадають пщ вимоги банювського законодавства \ набувають статусу банюв; - не зачшають процесу створення депозит!в 1 не впли-вають на динамжу пропозицп грошей, а отже немае потреби контролювати Ух д1ялыпсть так само ретель-но, як банмвську, насамперед поширюючи на них вимоги обов'язкового резервування. Тому законодавство вЫх краТн дас Тм ¡нший статус, шж банкам; - е вузько спещалиованою установою
- депозитш установи - мають право залучати внески на депозитш рахунки не спещадпзуються на розмщенш фшансових ресур-с1в, 1х основною функщсю с забезпечення наданпя контв пщ депозитний вщсоток
Догов1рш ощадш установи: - районм - обласш - \iicueBi - акумулюе кошти, як1 збер1гаються на ощадних, терм|-нових \ чекових депозитах; - залучаготь довготермшов! заощадження на контрак-тних засадах; - грунтуеться на стандартних умовах. Безпосередньо не спешал1зуються на ефективному розмпценш фшансових ресурав, 1х основною функцию с забезпечення свогчасних пенс!йних та стра-хових виплат юиентам.
1нвестищйш установи: - ризиковк - безризиковц - ¡з середшм ступенем ризику; - нацюиальш; - ¡ноземт. - провалить довготермшове кредитування, завдяки чому ¡мов1рне втшення великих науково-техшчних проекте; - купують, збериають [ продають цппп папери з метою одержання прибутку на в владений каштал; - залучають кошти ¡нвестор1в [ вкладають Ух у диверси-ф1кований портфель щнних папер1в; - вкладають кошти в цшш папери велико! кшькоеп ем1-тенпв для того, шоб у рамках об рано']' стратеги максимально диверсифжувати портфель « зменшити ризики швеетування; - вкладають кошти швест0р1в у портфель щнних папе-р]в \ виступають на ринку шституцШними швесторами. Надають тщьки швеетицшш послуги. Необхщшсть ком-пенсаци ¡пвестору в1дмови в1д вико-ристання наявних кошт[в на поточне споживання, забезпечення винагоро-ди за ризик та обов'язкове вщ-шкодування ¡нвес-тищйних втрат.
Корнеев В.В. подае таке визначення фiиаисових посередниюв: спещ-алiзоваиi оператори фiиаисового ринку - кредитно-швестицшш yстаиови, що пропонують i pеалiзyють фiиаисовi послуги як особливий товар на умовах провадження виняткових i поеднаних видiв дiяльностi [3].
Таким чином, пpоаиалiзyвавши позицп та пiдходи piзиих иаyковцiв, ми з'ясували, що фiиаисовi посередники - це фiиаисовi установи, якi
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.6
здiйснюють спецiалiзоване та унiверсальне обслуговування учасникiв ринку з приводу акумуляцп вiльних грошових коштiв з метою отримання прибутку та задоволення потреб учасниюв фшансових вщносин.
За допомогою фiнансових посередниюв швестори можуть вкладати грошовi кошти у фiнансовi активи або вилучати ïx з цього процесу швесту-вання. Фiнансовi посередники за певну плату допомагають учасникам ринку залучати кошти, якi ïm необxiднi. При цьому, чим вища оплата фшансових посередниюв, тим нижча конкурентна позищя позичальника на фiнансовому ринку. Залучаючи кошти та iнвестуючи, фiнансовi посередники за великих обсяпв операцiй, зменшують витрати та ризики на кредитному ринку та ринку акцш i облiгацiй. У разi потреби фiнансовi посередники можуть викупити фiнансовi активи або продати ïx швесторам. Фiнансовi посередники можуть забезпечувати фшансовим активам лiквiднiсть i стабiлiзувати дiяльнiсть ринку пiд час викупу i продажу фшансових активiв, протиддачи значним коли-ванням цiн.
Фiнансовi iнститути у краïнаx з розвиненою економжою здiйснюють перерозподiл фiнансовиx активiв мiж учасниками фiнансового ринку, сприяючи ïx заощадженню. Украïна належить до краш, економiка яких роз-виваеться, а, отже, фiнансове посередництво перебувае на початкових етапах розвитку. Сьогодш, на ринку Украïни фiнансовими посередниками е таю банювсью установи, як ПАТ "Кредобанк", "Родовщ банк", "УкрекЫм банк", "Форум банк", "Приват банк", "ProCreditBank" тощо.
Вiтчизняна та зарубiжна практика свiдчить, що iснують рiзноманiтнi форми фiнансового посередництва. Щодо Украши, то фiнансовиx посередни-кiв у нас класифжують за рiзними ознаками. Уточнену класифжацш фшан-сових посередниюв подано на рис. [складено на основi 4].
Проаналiзуемо основнi передумови виникнення, вiдмiннi ознаки та переваги кожноï з форм фiнансовиx посередниюв (див. табл.) [1-4].
Висновки та перспективи подальших дослвджень. Наукова новизна дослщження полягае в тому, що узагальнено та удосконалено класифiкацiю фшансових посередниюв в Украшь Поданi переваги та вади банювських, не-банювських, депозитних, договiрниx та iнвестицiйниx установ, що дае змогу у перспективi використовувати цю класифiкацiю фiнансового посередництва для виршення нових завдань у дослщженнях.
Л1тература
1. Ходак1вська В.П. Ринок фшансових послуг : навч. поабн. / В.П. Ходаювська, О.Д. Даншов. - 1рпшь : Академ1я ДПС Украши, 2001. - 501 с.
2. Герасимова С.В. Роль фшансових посередниюв в оргашзаци швестицшно'1' д1яльнос-т акцюнерних товариств / С.В. Герасимова // Фшанси Украши. - 2007. - № 4. - С. 103-111.
3. Корнеев В.В. Модифкащя форм фшансового посередництва в Укрш'ш / В.В. Корнеев // Фшансовий ринок. - 2008. - С. 77-85.
4. Дубина М.В. Удосконалення класифкаци фшансових посередниюв в УкраЫ / М.В. Дубина. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcndtu/ Ekon/2009_39/25.html.
Бала О.И., Цизда О.И. Финансовое посредничество в Украине: сущность и виды
Определен категорийный аппарат и обоснована классификация финансового посредничества по разным признакам. Проанализированы основные предпосылки возникновения, отличительные признаки и преимущества каждой из форм финансового посредничества.
Ключевые слова: финансовое посредничество, банковские учреждения, небанковские учреждения, депозитные учреждения, сберегательные учреждения, инвестиционные фонды.
Bala O.I., Tsizda O.I. Financial interposition in Ukraine
In the article certainly сategories and grounded classification of financial mediation for different signs. Basic pre-conditions of origin, excellent signs and advantages are analysed each of forms of financial mediation.
Keywords: financial mediation, bank institutions, unbank establishments, deposit establishments, investment establishments._
УДК339.137.2:658.0 Доц. В.1. Блонська, канд. екон. наук;
магктрант 1.В. Шморгун - Львiвська КА
ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ТА П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ШДПРИСМСТВА ВНАСЛ1ДОК ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ
Розглянуто проблеми стратепчного управлшня конкурентоспроможшстю тд-приемства. Обгрунтовано основш чинники та принципи, на яких мае базуватись система управлшня конкурентоспроможшстю тдприемства. Велику увагу придшено управлшню конкурентоспроможшстю на засадах самооргашзацп з розвитком адап-тивност та шновацшносп.
Ключов1 слова: конкурентоспроможшсть, процес управлшня конкурентоспроможшстю, методи управлшня конкурентоспроможшстю тдприемства.
Постановка проблеми. Актуальною проблемою сучасно! украшсько! теори й практики менеджменту е управлшня конкурентоспроможшстю тдприемства. З переходом до ринкових умов господарювання достатньо швид-ко з'ясовано, що продукщя багатьох укра!нських шдприемств виявилася не-конкурентоспроможною на вггчизняному та свгговому ринках. Головна причина в тому, що 1мпортш товари переважають украшсью аналоги майже за вс1ма критер1ями: яюстю, функцюнальшстю, безпечшстю, ергоном1чшстю тощо. Саме тому виникла необхщшсть створення сильного укра!нського ринку товар1в на умовах конкурентоспроможносп.
М1жнародна конкуренщя, глобал1защя ринюв, масштабне проникнен-ня шоземних товар1в на укра!нський ринок зараховують проблему управлшня конкурентоспроможшстю тдприемства до числа прюритетних управ-лшських завдань, усшшне виршення яких забезпечить виживання \ розвиток шдприемств у ринковому середовищд. Брак досвщу конкуренци, складна еко-ном1чна ситуащя в держав^ свггова фшансова криза, невиршешсть багатьох методолопчних \ прикладних проблем управлшня конкурентоспроможшстю тдприемства потребують здшснення додаткових дослщжень у цш сферь
Станом на сьогодш прорив в управлшськш практищ забезпечило по-ширення нових технологш \ фшософш управлшня, що ютотно вплинули на ефектившсть метод1в роботи шдприемств.
