ФіНАНСОВА АРХіТЕКТОНіКА ЯК МЕТОДОЛОГіЧНИЙ БАЗИС ФОРМУВАННЯ БіЗНЕС-АРХіТЕКТУРИ БАНКіВСЬКОГО СЕКТОРА ЕКОНОМіКИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 36.71 JEL: G21

Ф1НАНСОВА АРХ1ТЕКТОН1КА ЯК МЕТОДОЛОГ1ЧНИЙ БАЗИС ФОРМУВАННЯ Б1ЗНЕС-АРХ1ТЕКТУРИ БАНК1ВСЬКОГО СЕКТОРА ЕКОНОМ1КИ

®2020 РУДЕВСЬКА В. I.

УДК 36.71 JEL: G21

Рудевська В. I. Фшансова арх^ектошка як методологiчний базис формування бiзнес-архiтектури

банювського сектора економши

Методологчна основа досл'дження бвнес-архтектури банювсыкого сектора економки базуетыся на комплексному застосуванн основных положены iнституцiоналыноi'теори, де арх/'тектон/'ка застосовуетыся як метод конструювання ф'шансово-економ'мних систем. У статтi проведено анал'в наукових погляд'в щодо визначення сутностi финансово!архiтектонiки та обфунтовано ви-сновок про те, що це поняття мае широке коло застосування та включае в себе блышсты вiдкритих, соцiалыно-економiчних систем, а також може бути застосоване як методолог'тий базис формування б'внес-архтектури банювсыкого сектора економiки. Запропоновано визначення бiзнес-архiтектури з позицП методологи сучасно! архiтектонiки та побудовано модель процесу формування архiтектонiки банювсыко!системи з вид'ленням у нiй мсця бiзнес-архiтектури банювсыкого сектора. Досл'джено принципи, закони архiтектонiки та iнституцiоналыний пiдхiд до вивчення ф'шансово-економ'мно! й орган/'зац/'йно! конструкцП б'внес-архтек-тури банювсыкого сектора. Дослiдження мае не тлыки теоретичний, описовий характер, а й вдображае резулытати використан-ня достатныого обсягу аналтичнихметод'в i прийом'в та мiститы низку аргументованихемтричнихузагалынены, що дало змогу отримати об'ективно обумовленi висновки та сформулювати окремi гiпотези щодо способ'в, механiзмiв та динамки процеав формування сучасно! б'внес-архтектури банювсыкого сектора.

Ключовi слова: архiтектонiка, фшансова архтектонша, бiзнес-архiтектура банювсыкого сектора, бiзнес-моделы банку, архтек-

тонка банювсыко!системи.

DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-9-246-253

Рис.: 1. Табл.: 1. Б/'бл.: 10.

Рудевська Вктор/'я 1гор/'вна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри банювсыко! справи та фнансових технологш,

1нститут банювсыких технологiй та бiзнесу ДВНЗ «Унiверситет банювсыко!справи» (вул. АндрИ'всыка, 1, Ки!в, 04070, Укра!на)

E-mail: rudevska@ukr.net

ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6697-9096

Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/K-8854-2015

Scopus Author ID: 57193157107

UDC 36.71 JEL: G21

Rudevska V. I. Financial Architectonics as a Methodological Basis for the Formation of Business Architecture

of the Banking Sector of the Economy

The methodological basis of the research on the business architecture of the banking sector of the economy is grounded upon the complex application of the basic provisions of institutional theory, where architeconics are used as a method for constructing financial-economic systems. The article analyzes scientific views on defining the essence of financial architetonics and reasonably concludes that this conception has a wide range of applications and includes most of the open, socio-economic systems, and can be used as a methodological basis for the formation of the business architecture of the banking sector of the economy. The definition of business architecture from the position of methodology of modern architetonics is proposed and a model of the process of formation of the architetonics of the banking system with the allocation of the place of business architecture of the banking sector therein is built. The principles, laws of architeconics and the institutional approach to the study of financial, economic and organizational construction of the business architecture of the banking sector are researched. The research is not only of theoretical, descriptive nature, but it also reflects the results of using a sufficient volume of analytical methods and techniques and contains a number of reasoned empirical generalizations, which allowed to obtain objectively agreed conclusions and formulate separate hypotheses about the ways, mechanisms and dynamics of the processes of formation of modern business architecture of the banking sector. Keywords: architetonics, financial architetonics, business architecture of the banking sector, business model of the bank, architetonics of the banking system. Fig.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 10.

Rudevska Viktoriia I. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Banking and Financial Technologies,

Institute of Banking Technologies and Business of the Banking University (1 Andriivska Str., Kyiv, 04070, Ukraine)

E-mail: rudevska@ukr.net

ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6697-9096

Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/K-8854-2015

Scopus Author ID: 57193157107

Сучасна конструкцiя банкiвськоi системи загалом i банкiвського сектора зокрема, що сформована у процесi переходу до ринку, мае бкьше адаптивний, анiж фундамен-тальний змiст, оскiльки не мштить, на наш по-гляд, потенщалу розвитку на тривалу перспективу, а навпаки, мае приховаш проблемы ризики, спроможнi похитнути стабiльнiсть усiеi' фшансо-воi' системи. У зв'язку з цим до^дження мето-долопчних аспектiв формування фундаментально! конструкцп бiзнес-архiтектури банкiвського сектора, яка здатна усунути iснуючi фшансово-економiчнi загрози та не допустити дифузи по-тенцiйних ризикiв, наприклад кредитних, у фь нансово-економiчну систему, е актуальною тео-ретико-методологiчною проблемою.

Аналiз практики ринкових перетворень у нашш держ^ свiдчить про недостатнiсть саме шститущональних пiдходiв до вирiшення на-гальних теоретичних i практичних завдань. У рамках цього нового наукового напрямку та на його методолопчнш основi необх^но досль дити та виршити низку теоретичних i практичних проблем у формуванш та функщонуванш фiнансовоi сфери як окремо! складно! загально!' суспiльно-економiчноi системи.

Аналiз публкацш за проблематикою. Про-блематицi визначення сутност архiтектонiки присвячували сво'1 пращ таю вiдомi теоретики та мислителi минулого, як Вiтрувiй та I. Кант, а також вгтчизняш сучасш дослiдники О. Шан-дренко, В. Козаченко та шшь Серед вгтчизняних науковцiв, що дослiджували формування фшан-сово'1 архiтектонiки: О. Сосновська, А. Гриценко, З. Луцишин, О. Глущенко, П. Стецюк та iншi.

Аналiз наукових поглядiв на визначення сутност дослiджуваного поняття дозволяе стверджувати, що воно мае широке коло засто-сування, яке включае в себе бкьшкть вiдкритих соцiально-економiчних систем, якими е шдпри-емства, галузi економiки, територп, нацiональнi економiки, регiональнi та глобальш фiнансовi системи. Проте дослiдження архгтектошки бан-кiвськоi системи як методолопчного базису формування бiзнес-архiтектури банкiвського сектора вимагае подальшого вивчення.

Мета стата полягае в дослiдженнi процесу формування архггектошки банкiвськоi системи та видкенш в нiй мiсця для бiзнес-архiтектури банкiвського сектора.

Завдання стата - досл^дити методологiю шститущонально!' арх^ектошки, '11 принципи та

закони з точки зору прийнятност для емшрич-ного вивчення фiнансово-економiчноi й оргаш-зацшно! конструкцп бiзнес-архiтектури банкiв-ського сектора.

Концепщя дослiдження формування бiз-нес-архiтектури банювського сектора охоплюе низку вiдправних теоретичних положень - з те-орп iнституцiоналiзму, органiзацГi виробництва, менеджменту, теорп систем, фiнансiв, банюв-сько'1 справи та шших теоретичних положень, що в сукупност формують наукову основу нашого дослiдження.

У процесi наукового аналiзу вiдповiдно до методологи до^дження як системи принципiв дослiдження, котра базуеться на дiалектичному методi та системному шдходь цi початковi тео-ретичнi положення конкретизують, розвивають i адаптують вiдповiдно до окреслених нами раш-ше меж дослiдження, розкриваючи процес формування бiзнес-архiтектури банювського сектора економiки аж до сучасного й стану.

Mетодологiчна основа доЫдження бiз-нес-архiтектури банкiвського сектора економши базуеться на комплексному застосуванш основних положень шститущ-онально!' теорп, якi використовують як наукове середовище, де архiтектонiка застосовуеться як метод конструювання рiзного роду фшансо-во-економiчних систем (наприклад, бiзнес-архi-тектури банювського сектора загалом, окремих банюв та 1х об'еднань), з елемен^в, якi, гармо-нiйно i збалансовано поеднуючись, утворюють ефективну шституцшну конструкцш прова-дження банкiвськоi дiяльностi, що становить основу ефективного функщонування банюв-сько'1 системи. Якiснi параметри ще'1 конструкцп дозволяють досягати оптимального розподку суспiльного продукту через рiвновеликi ефекти, що 1х отримують окремi елементи системи шд впливом дИ шституцп банкiвського регулюван-ня. Для досягнення мети нашого до^дження архiтектонiка як метод та шструмент наукового шзнання становить значний iнтерес через сво'1 новизну i сферу застосування та в^дпов^дае складнiй i цшснш структурi банкiвського сектора економки як об'екта аналiзу.

Перша теоретична формула архггектош-ки як взаемозв'язку досконалого внутршнього змiсту з досконалою зовнiшньою формою була визначена ще в часи античностi великим теоретиком архггектури Марком Вiтрувiем [1, с. 65].

Мислитель минулого 1мману'1л Кант вико-ристовував це слово у сво'1х фкософських працях, розумiючи пiд архiтектонiкою «мистецтво побу-дови системи», зауважуючи, що «...архи,ектошка е вченням про наукове в нашому пiзнаннi взагалi, Ь отже, вона безперечно належить до методологи» [2, с. 680]. Разом iз тим, ще вiд початку розвитку методологи архгтектошки було в^дзначено важли-вiсть едино!' цiлi, або ^де! для досягнення гармо-ншного сполучення частин у единому цкому. Так, зокрема, I. Кант наголошував, що лише побудова-не на ^де! створюе архiтектонiчну еднiсть.

У ширшому розумiннi архiтектонiка - це го-ловний принцип структурування, зв'язку та вза-емообумовленост елементiв цiлого [3].

Архп-ектошка (вiд грец. dpxlт£ктоvlкr) - будь вельне мистецтво) - це поняття, що вико-ристовують для вираження закономiрнос-тей побудови, властивих конструктивнiй системi будiвлi; це основний принцип побудови конструк-цИ як единого цкого, iнтегральний взаемозв'язок основних його частин, композищя [4].

Новою парадигмою розвитку сучасного фшансового середовища та визначення його сутност е поняття «фшансова архiтектонiка». На думку О. Сосновсько! [5], головною iдеею сучасно! фшансово! архiтектонiки е врахування взаемозалежностi фшансових складових iз домь нуючими детермшантами макроекономiчного та мiкроекономiчного розвитку.

Основоположник вичизняно! науково! школи iнституцiйноi архгтектошки А. Гриценко пропонуе розглядати дефшщш «фшансово-еко-номiчна архiтектонiка» як стшкий взаемозв'язок економiчних i фiнансових елеменпв системи, формування якого вiдбуваеться в рамках визна-чено! шституцшно! побудови - шституцшно! архiтектонiки, в якш фiнансова та економiчна складовi цшсно! системи е вiдносно самостш-ними та взаемопроникненими [3].

На думку З. Луцишин, фшансова арх^ек-тошка являе собою «...сукупшсть окремих най-бiльш iнтегрованих сфер i ланок нацюнальних фiнансових систем, функцiональних форм орга-нiзацГi валютних вiдносин та свиювих фшансо-вих органiзацiй, що забезпечуе наднацюнальне регулювання з метою посилення стшкост свию-вих фшансових ринюв, нацiональних валютних ринкiв на основi принципiв i механiзмiв ринко-вого та поза ринкового розподку i перерозподь лу свiтових фшансових ресурйв та капiталу» [6].

Своею чергою, О. Глущенко гад фшансовою архiтектонiкою розумiе «.структуру фiнансовоi системи, яка в^пов^дае И внутрiшнiй сутносп та забезпечуе ефективне функцiонування систе-ми формування, накопичення та руху грошових фондiв» [7]. При цьому автор зауважуе на суто методолопчному змшт цього поняття, яке вводиться в науковий вжиток як специфiчна кате-горiя, що описуе принципи побудови фшансово! системи та дозволяе визначати И загальну динамку, вектори розвитку та напрями трансформа-цшних перетворень для досягнення поставле-них стратегiчних суспiльних цiлей i завдань.

З точки зору П. Стецюка [8], фшансова ар-хи-ектошка пiдприемства являе собою логiчну структуризацш складових його фiнансовоi дiяль-носп, що забезпечуе !х найбiльш оптимальне спш-вiдношення, а також враховуе зовншш економiчнi домiнанти та iмперативи, i через реалiзацiю фшан-сових управлшських рiшень дозволяе ефективно впливати на весь вiдтворювальний процес.

О. Сосновська, до^джуючи проблематику формування фшансово! архiтектонiки на рiвнi окремих шдприемств зв'язку, пiд цим термiном пропонуе розушти «...сукупшсть взаемозалеж-них та взаемопов'язаних елеменпв фiнансового середовища шдприемств зв'язку, лопчна струк-туризацiя яких буде сприяти шдвищенню ефек-тивност '1х фiнансовоi дiяльностi у контекст роз-робки та реалiзацГi управлшських ршень щодо оптимiзацГi фiнансових ризиюв для пiдвищення рiвня фiнансовоi безпеки даних шдприемств» [5].

Aналiз наведених вище наукових поглядiв щодо визначення сутност доЫджува-ного поняття дозволяе стверджувати, що воно мае широке коло застосування, яке включае в себе бкьшкть вiдкритих соцiально-економiч-них систем, якими е шдприемства, галузi еконо-мки, територи, нацiональнi економiки, регюналь-ш та глобальнi фiнансовi системи. Ще! позици дотримуються у сво'1х досл^дженнях бiльшiсть учених з огляду на ушверсальшсть методологи ар-хiтектонiки в до^дженнях рiзного роду в^дкри-тих систем, яка дозволяе досл^джувати цшсшсть явищ, !х екзогенне середовище та особливост внутрiшнiх взаемозв'язкiв. При цьому, для нашо-го дослiдження важливим е те, що архгтектошка дозволяе гармоншно переходити вiд дослiдження явищ на мегарiвнi до '1х проявiв на мiкро- i макро-рiвнях, оскiльки завдяки цьому iснуе можлившть вивчення механiзмiв функцiонування та побудо-

ви бiзнес-архiтектури шляхом переходiв вiд рiвня банкiвського сектора до окремих банюв, якi його формують, як функщональних елементiв системи бiльш складного рiвня, а також урахування впли-ву архгтектошки банкiвськоi та фiнансовоi систем нащонального та свiтового рiвнiв на формування тако'i бiзнес-архiтектури.

Для ч^кого наукового окреслення об'екта нашого до^дження слiд зазначити, що для щ-лей нашого дослiдження ми трактуемо змкст по-няття «бiзнес-архiтектура з позицп методологи сучасно'' архiтектонiки» як цшсну сукупнiсть господарюючих суб'ектiв, шститупв та шститу-цiй, що утворюють розгалужену багатофункщо-нальну структуру банювського сектора, яка за-безпечуе мшро- та макроекономiчнi умови функ-щонування всiх суб'ектiв фiнансових вiдносин у межах цього сектора та поза ним, формуючи та-кий рiвень трансакцiйних витрат у рамках в^дпо-вiдноi фiнансово-економiчноi системи, за якого фшансовий механiзм банкiвськоi дiяльностi дiе ефективно. Бiзнес-архiтектура банювського сектора iстотно впливае на рiвень трансакцiйних витрат не лише банкiвськоi, а й усiеi фшансово-економiчноi системи краши, що необх^дно вра-ховувати пiд час обгрунтування стратегГi розви-тку банкiвського сектора економши.

Отже, на нашу думку, в банювськш сферi можна говорити як про шнування влас-тиво'1 1й бiзнес-архiтектури, так i - архггектошки. При цьому, архи-ектошка е бiльш широким за змкстом поняттям, яке доцiльно за-стосовувати по в^дношенню до фшансово-еконо-мiчних систем у банкiвськiй сферi, що охоплюють ширше коло завдань, шж завдання розвитку ви-ключно банювського бiзнесу. Тому нам вбачаеть-ся, що якщо по вiдношенню до окремих банюв та банкiвського сектора сл^д вживати термiн <^з-нес-архгтектура», то на рiвнi бан^сь^ системи загалом дощльно вести мову про архи-ектошку.

На вiдмiну вiд бiзнес-архiтектури банюв-ського сектора архiтектонiка банювсько1 системи охоплюе i неiнституцiоналiзований проспр, тоб-то простiр, вiльний в^д формалiзованих i нефор-малiзованих шститущональних обмежень. Як на-укова абстракцiя бiзнес-архiтектура банкiвського сектора завжди проявляеться через конкретиза-цiю властивостей у виглядi певних бiзнес-моде-лей як окремих банюв, якi також мають певну бiзнес-архiтектуру, зумовлену 1х стратепчними цiлями та завданнями. Проте це лише шститущ-

ональнi складовi архи-ектошки банкiвськоi системи, яка також мштить iнформацiю про стан процесу сустльного вiдтворення капiталу, де основними взаемопов'язаними та взаемодопов-нювальними елементами е домогосподарства, шдприемства, держава (рис. 1). Всi щ елементи е не iнституцiональними складовими архттектош-ки банкiвськоi системи, осккьки, хоч i е шститу-тами економiчноi системи, але е зовшшшми в^д-носно структури банкiвськоi системи, формуючи 11 навколишне середовище та здшснюючи безпо-середнiй вплив на И розвиток та функщонування. Кожен з цих елеменпв виконуе певш функци в забезпеченнi едностi та цшсност архiтектонiки банкiвськоi системи та шдтримуе неперервнiсть процесу руху фшансового капiталу.

Сучасна парадигма фiнансовоi архи-ектош-ки базуеться на певних теоретичних пе-редумовах [5; 8], якi адаптоваш нами до потреб дослiдження бiзнес-архiтектури банюв-ського сектора економiки:

+ управлiння фiнансовими ресурсами як центральна ланка фiнансовоi архiтектонi-ки е системою, що включае в себе прин-ципи, методи, прийоми та шструменти, призначенi для оргашзацп руху фшансо-вих потоюв вiдповiдно до дп об'ективних економiчних законiв, вимог законодавчо-нормативних акпв та економiчних штер-есiв як представниюв банкiвського бiзне-су, так i iнших зацiкавлених сторiн (стейк-холдерiв);

+ виступаючи самостiйною системою, бiз-нес-архiтектура банкiвського сектора од-ночасно е складовою частиною системи управлшня банкiвськоi дiяльнiстю як на мкро- (окремi банки та '1х об'еднання), так i на макрорiвнях (банкiвський сектор i банкiвська системи загалом); + управлiння фiнансовими ресурсами в бiз-нес-архiтектурi банкiвського сектора еко-номiки пiдпорядковане реалiзацii загаль-но'1 стратеги розвитку банкiвського сектора як складово! нацiональноi банювсько! системи, а також локальним полiтицi та стратегiям розвитку окремих суб'ектш господарювання, що його формують. Його цiльовою функцiею е забезпечення нормального господарського функщонування та перспективного економiчного розвитку на мкро- та макрорiвнях;

МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ПРИНЦИПИ 3АКОНИ АРХ1ТЕКТОН1КИ:

АРХ1ТЕКТОН1КИ:

• цткнкть; • ¡ерархтшсть; • закон р1вноваги;

• збалансован¡сть; • чутливкть; • закон усереднення,

• гармоншшсть; • адаптивн1сть; \гп/ або золото! середини;

• пропорц1ин1сть; • 1нтегрован1сть; • закон структуризаци,

• ст1ик1сть; • просторовкть або золотого перерву

• взаемозалежшсть;

Критери:

ефективнкть;

сталкть;

конкурентшсть;

динамтнкть;

соц1альна

спрямовашсть;

адаптивнкть

Б13НЕС-МОДЕЛЮВАННЯ

Чинники:

• ¡нституц1ональн1;

• ресурсн¡; •соцЬльы;

• виробнич¡;

• органвацшы;

• теxн¡ко-теxнолог¡чн¡

Б!знес-арх!тектура банк!всько' системи

Б!знес-арх!тектура банк!вського сектора

Ызнес-модель центрального банку

Ызнес-модел"! банке

Вплив навколишнього б1знес-середовища:

• домогосподарства;

• пщприемства;

• держава

1нституц!ональн! складов!

Не!нституц!ональн! складов!

о_

о

т о

3 о о_

о =п <с

Арх!тектон!ка банк!всько'|' системи

Рис. 1. Модель процесу формування арх^ектошки банювськоТ системи та мiсце в нш бiзнес-архiтектури

банкiвського сектора

Джерело: авторська розробка.

<

2 ш

+ формування бiзнес-архiтектури банюв-ського сектора економши мае свою вну-трiшню логiку, яка зумовлюе змшт i по-слiдовнiсть здiйснення певних процедур та еташв;

+ шдикатором якостi формування бiзнес-архiтектури банювського сектора еконо-мiки виступае рiвень забезпечення бан-кiвськими ресурсами нацюнально! еко-номiки, адекватний фiнансовому потен-цiалу банкiвського сектора, необхiдному та достатньому за обсягами i часом над-ходження для задоволення швестицшних потреб економiки.

У ходi пошуку науково! iстини та розкрит-тя сут явища або процесу, в нашому випадку процесу формування бiзнес-архiтектури банюв-ського сектора економiки, необх^дно виходити з

певних принципiв як загальних положень, яким повинш в^пов^дати науковi припущення, гшо-тези або теори.

Поглиблюючи пiзнання сутi банювського сектора, доцiльно наголо сити на необ-хiдностi розвитку методологiчних прин-цишв формування його бiзнес-архiтектури. Ме-тодолопчш засади побудови бiзнес-архiтектури банкiвського сектора економки визначае сукуп-нiсть принцишв iнституцiональноi арх^ектош-ки [5; 9]:

+ цшсшсть - передбачае функцiонування фiнансовоi архiтектонiки як едино! цшс-но1' системи; + взаемозалежшсть (взаемопов'язашсть) елементiв системи - полягае в кнуванш постшного взаемовпливу функцiонування

в

структурних компонент фшансово!' ар-хiтектонiки; + ieрархiчнiсть - передбачае, що кожен компонент фшансово!' архiтектонiки може розглядатися як елемент фшансово! шд-системи, так i пiдсистеми вищого рiвня; + гармоншнкть - полягае в урахуванш та узгодженнi впливiв внутршнього та зо-внiшнього середовища, а також макро-економiчних i мiкроекономiчних детермь нант фiнансовоi архiтектонiки; + чутливкть - характеризуеться реагу-ванням на змiни окремих параметрiв сис-теми, що може бути результатом змши будови фiнансовоi архiтектонiки та характеру взаемозв'язюв мiж 11 структурними компонентами; + адаптивнкть - полягае у здатностi адап-тацп фшансово!' аритектошки до впливiв зовнiшнього середовища для шдвищення ефективностi 11 функцюнування, що може супроводжуватися змiною складу, струк-тури та характеристик системи; + штегративнкть - передбачае наявнiсть системоутворюючих чинникiв, що забез-печують формування взаемозв'язкiв мiж окремими компонентами фшансово!' ар-хiтектонiки; + стшккть - полягае у здатностi фшансо-во'1 архiтектонiки протистояти дестабь лiзуючим впливам i забезпечувати ефек-тивний розвиток; + просторовкть - характеризуеться ед-нiстю, композицiйною побудовою компонент фiнансового середовища, де новi структурш компоненти фiнансово! архь тектонiки оргашчно поеднуються з iсну-ючими компонентами.

Головним серед них, на нашу думку, е цшс-шсть, оскiльки, як зауважував I. Кант, «систематична едшсть е тим, що вперше пере-творюе звичайне знання на науку, тобто простий агрегат знань на систему» [3]. Цшсшсть i едшсть, а отже, i стабкьшсть архiтектонiки як стан ком-понування 11 конструкцГ!, забезпечуються через структурно-оргашзацшш зв'язки, якi об'еднують ус взаемопов'язанi та ваемодоповнювальнi еле-менти системи в цiлiснiсть, надкяють !!' тiею або iншою яюсною характеристикою.

Слiд зауважити, що осккьки принципи, зокрема припущення або гшотези, мають кон-

кретизовану сферу свого застосування, то вони актуальш для певного детермшованого стану об'екта доЫдження i можуть змiнюватися або не можуть бути застосоваш для доЫдження iншого стану об'екта. Наприклад, коли система перебувае в рiвновазi, то принцип збалансова-ностi та етвалентносп вiдмiнний вiд того, коли в системi вiдбуваеться фазовий перехiд [4].

Авторський колектив пiд керiвництвом А. Гриценка [3] видкив три основш зако-ни iнституцiональноi архiтектонiки - закон рiвноваги, закон усереднення (або закон золото! середини) i закон структуризацГ! (або золотого перерiзу), якi мають ушверсальний характер i дiють у вах цiлiсних вiдкритих системах - при-родних технiчних, бiологiчних, соцiальних та ш. Разом iз тим, кожен з цих закошв мае певне мето-дологiчне значення для формування бiзнес-архi-тектури банкiвського сектора, яке, разом зi змiс-том в^пов^дних законiв, наведено нами в табл. 1.

При цьому слк зауважити, що, як правило, увага дослкниюв зосереджена на вивченш бiзнес-архiтектури окремих комерцiйних бан-кiв без належно! оцiнки !! розвитку та динамки трансформацшних перетворень, що значною мь рою формують фiнансово-економiчне середови-ще, в якому проявляються закони архи-ектонки, пiд дiею яких виникае i функцiонуе бiзнес-архi-тектура банювського сектора загалом.

З позицГ! архи-ектонки бiзнес-архiтектура банкiвського сектора економiки не е простою констатащею факту як стану системи або явища. З погляду шзнання закошв !! формування та функцюнування вона мктить у собi характеристики, яю пояснюють оргашзацш як процес або дшль-нiсть зi створення, удосконалення та оптимiзацi! взаемозв'язкiв мiж частинами й елементами для внесення впорядкованосп в щ процеси та пiдви-щення !х ефективностi. Це повною мiрою розкри-вае формування бiзнес-архiтектури банювського сектора економiки як безперервний процес створення та вдосконалення взаемозв'язюв мiж час-тинами !! структури або елементами в^дповкно! фiнансово-економiчноi системи для !х упорядку-вання в певш процеси, якi е основою ефективно-го функцiонування банкiвського сектора як цшс-но!' економiчно! системи.

На основi цього твердження ми можемо роз-глядати бiзнес-архiтектуру банювського сектора як структуру, впорядкованiсть, взаемозв'язок, узгоджешсть дiй окремих частин i елементiв.

Таблиця1

Закони шституцшноТ арх^ектошки та Тх прояв у бiзнес-архiтектурi банювського сектора економiки

Назва закону Змкт Змiст закону для формування бiзнес-архiтектури банкiвського сектора

Закон рiвноваги Ус елементи цткно! системи рухаються в напрямi спокою вщносно шших елемен™ або перебувають у цьому стан Усi елементи бiзнес-архiтектури банкiвського сектора повиннi змiнюватися та вдосконалюватися так, щоб наближати всю систему до такого стану рiвноваги, за якого вона буде функцюнувати найефективнше, за-безпечуючи узгодженiсть економiчних iнтересiв усiх комерцiйних банкiв та !х об'еднань, що !! утворюють

Закон усереднення Характеристики взаемоди одно-рщних елементiв цткно! системи, якi перебувають у постшному русi, iнтегруеться в середне значення - едину характеристику, що виражае цткшсть системи вщносно шших систем Середне значення дае просторову та ктьмсну характеристики бiзнес-архiтектури банмвського сектора та взаемоди и однорщних елемент1в як Ц1л1сно1 системи, що перебувають у постшному руа; у ньому вщтворю-еться цiлiснiсть системи вщносно шших систем, що дае змогу оцшювати, наприклад, середнiй рiвень до-хiдностi (прибутковостi) окремих сегмен™ (кредит-но!, депозитно!, швестицшно! дiяльностi, банмвсько! дiяльностi загалом тощо) та вщстежувати !х змiни у простер та часi при аналiзi ефективносп шституцю-нальних трансформацiй

Закон золотого перерiзу Характеризуе взаемозв'язок елемент, що мають внутршн фактори розвитку, здатнi об'еднуватися в певн цiлiснi утворення та структуруватися в межах ширшо! цшсносп Характеризуе взаемозв'язок елеменлв, якi мають вну-тршн чинники розвитку та спроможнi об'еднуватися в певн цiлiснi утворення та структуруватися в межах ширшо! цткносп - бiзнес-архiтектури банкiвського сектора, визначаючи потен^ал i напрями !! розвитку та шституцюнального оформлення процесу вщповщ-них трансформацiй

Джерело: складено на основi [3].

ВИСНОВКИ

У ходi проведеного дослiдження ми дь йшли висновку, що в банювськш сферi можна говорити як про шнування властиво! 1й бiзнес-архiтектури, так i - архiтектонiки. Поняття «ар-хiтектонiка» е бiльш широким за змштом, анiж «архiтектура» та охоплюе ширше коло завдань, шж завдання розвитку виключно банювсько-го бiзнесу. Тому пропонуемо стосовно окремих банюв та банкiвського сектора вживати термш «бiзнес-архiтектура», а термiн «архiтектонiка» -на рiвнi банкiвськоi системи загалом.

Узагальнюючи досл^дження, слiд зазна-чити, що трансформащя банкiвськоi системи шляхом фiнансово-економiчних i органiзацiйних перетворень уйх И елементiв на принципах по-шуку ефективних моделей бiзнес-архiтектури сво!м логiчним завершенням мае формування й архiтектонiки. Вiдповiдно до вимог основних закошв архiтектонiки, уся фiнансово-економiч-на система, що сформувалася в банювському секторi економiки, потребуе переходу до шшо! траекторп розвитку на засадах кращо! загально!

збалансованостi й узгодженосп мiж окремими И ланками для досягнення такого стану рiвнова-ги, за якого штереси всiх суб'екпв економiчного процесу, пов'язаного iз банювською дiяльнiстю, були б забезпеченi доходами, адекватними до '1х мiсця та ролi в цiй системi. Умовою забезпечення можливосп досягнення тако! траекторй розвитку е вдосконалення бiзнес-архiтектури банюв-ського сектора економiки на засадах штегруван-ня iнституцiйного та системного пiдходiв, яке передбачаеться методолопею iнституцiональноi архiтектонiки. Новi завдання вимагають нових наукових, зокрема i теоретико-методолопчних, пiдходiв до 1х подальшого виршення. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Шандренко О. М., Козаченко В. В. Архтектонпка: слово - поняття - термш. АктуальН питання культурологи. 2016. Вип. 16. С. 65-70.

2. Кант И. Сочинения : в 6 т. / под общ. ред. В. Ф. Асмуса, А. В. Гулыги, Т. И. Ойзермана. М. : Мысль, 1964. Т. 3. 799 с.

3. Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований : монография /

под ред. д-ра экон. наук А. А. Гриценко. Харьков : Форт, 2008. 928 с.

4. Корчинський I. О. Оргаызацшно-економччы пе-ретворення в аграрнш сферi та формування и архтектошки : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03. Львiв, 2019. 502 с.

5. Сосновська О. О. Методолопя побудови фшансово! архтектонти пщприемств зв'язку. Нновацй-на економка. 2019. № 1-2. С. 113-118.

6. Луцишин З. Сучасна свплва фiнансова архтекто-нiка: тенденцп та суперечностi розвитку в умо-вах глобалiзацi!. Економ'чний часопис-XXI. 2005. № 5-6. URL: http://soskin.info/ea/2005/5-6/ 20050506.html

7. Глущенко О. В. Фшансова архтектошка: теоре-тико-методологiчний аспект. Наука й економка. 2013. № 4. Том 1. С. 43-52. URL: http://ekhnuir. univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/13292/2/ Hlushchenko_2013_1_4_7.pdf

8. Стецюк П. А. Фшансова архтектонта забезпечен-ня конкурентоспроможносп пiдприемства. Bic-ник Харювського нацюнального технiчного yHi-верситету сльського господарства iMeHi Петра Василенка. 2014. Вип. 150. С. 33-40. URL: http:// www.dut.edu.ua/uploads/p_1010_51668788.pdf

9. Фшансова архтектонта : навч. поаб. / за ред. д-ра екон. наук, проф. Вахович I. М. Луцьк : Во-линьполiграф, 2014. 488 с.

10. Гриценко А. А. Институциональная архитектонин ка: объект, теория и методология // Постсоветский институционализм : монография / под ред. Р. М. Нуреева, В. В. Дементьева. Донецк : Каштан, 2005. С. 49-75.

REFERENCES

Finansova arkhitektonika [Financial Architectonics]. Lutsk: Volynpolihraf, 2014.

Gritsenko, A. A. "Institutsionalnaya arkhitektonika: obekt, teoriya i metodologiya" [Institutional Architectonics: Object, Theory and Methodology]. In Postsovetskiy institutsionalizm, 49-75. Donetsk: Kashtan, 2005.

Hlushchenko, O. V. "Finansova arkhitektonika: teo-retyko-metodolohichnyi aspekt" [Financial Architectonics: Theoretical and Methodological Aspect]. Nauka i ekonomika. 2013. http://ekhnuir.univer. kharkov.ua/bitstream/123456789/13292/2/Hlush-chenko_2013_1_4_7.pdf

Institutsionalnaya arkhitektonika i dinamika ekonomi-cheskikh preobrazovaniy [Institutional Architectonics and Dynamics of Economic Transformations]. Kharkiv: Fort, 2008.

Kant, I. Sochineniya [Essays], vol. 3. Moscow: Mysl, 1964.

Korchynskyi, I. O. "Orhanizatsiino-ekonomichni peret-vorennia v ahrarnii sferi ta formuvannia yii arkhitek-toniky" [Organizational and Economic Transformations in the Agricultural Sector and the Formation of Its Architecture]: dys.... d-raekon.nauk:08.00.03, 2019.

Lutsyshyn, Z. "Suchasna svitova finansova arkhitektonika: tendentsii ta superechnosti rozvytku v umovakh hlobalizatsii" [Modern World Financial Architecture: Trends and Contradictions of Development in the Context of Globalization]. Ekonomichnyi chasopys - XXI. 2005. http://soskin.info/ea/2005/5-6/20050506.html

Shandrenko, O. M., and Kozachenko, V. V. "Arkhitektonika: slovo - poniattia - termin" [Architectonics: The Word - The Concept - The Term]. Aktualni pytannia kulturolohii, no. 16 (2016): 65-70.

Sosnovska, O. O. "Metodolohiia pobudovy finansovoi arkhitektoniky pidpryiemstv zviazku" [Methodology of Construction of the Financial Architectonics of Communication Enterprises]. Innovatsiina ekonomika, no. 1-2 (2019): 113-118.

Stetsiuk, P. A. "Finansova arkhitektonika zabezpechen-nia konkurentospromozhnosti pidpryiemstva" [Financial Architecture to Ensure the Competitiveness of the Enterprise]. Visnyk Kharkivskoho natsional-noho tekhnichnoho universytetu silskoho hospo-darstva imeni Petra Vasylenka. 2014. http://www. dut.edu.ua/uploads/p_1010_51668788.pdf

CL

LQ

О

QQ О

о

CL

о =п <c

<

о

ш