CC BY
59. International Federation of Robotics. World Robotics 2019 Industrial Robots. Retrieved from: https://goo.gl/jZUnmK.
10. Jablonski, L., Jablonski, M., Fedirko, O. (2019). Building knowledge-based economy in the EU: methodological background and policy solutions. International Economic Policy. №2, 7-33.
11. Koblov, E. Kursom v 6-j tekhnologicheskij uklad [Course to the 6th technological mode]. Retrieved from: http://www.nanonewsnet.ru/articles/2015/ [in Russian].
12. KondraFev, N. (1989). Bolshie czikly ekonomicheskoj konyunktury: Doklad [Large cycles of economic conditions: Report]. Problemy ekonomicheskoj dinamiki - Problems of economic dynamics. Moskva: Ekonomika, 172-226 [in Russian].
13. Main Science and Technology Indicators. Outlook. OECD, 2019. Retrieved from: https://stats.oecd.org/Index.aspx?DataSetCode=MSTI _PUB.
14. Matyushenko, I., Goncharenko, N., Michaylova, D. (2015) Future Consideration for Developing Energy Efficient Economy in Ukraine using Light Emitting Diode (LED) Enginery on the basis of NBIC-Technologies, Global journal of management and business research: Economics and Commerce, Vol. 15, Issue 5 (Ver.1.0). Retrieved from: https://globaljournals.org/GJMBR_Volume15/2-Future-Considerations.pdf.
15. National Basic Research Program of China (973 Program). Ministry of Science and Technology of the People's Republic of China. Retrieved from: http://www.most.gov.cn/eng/pro-grammes1/200610/t20061009_36223.htm.
16. NSFC. Annual Report 2019. Retrieved from: http://www.nsfc.gov.cn/portals.
17. Popova, M. (2013). Mezhdunarodnyj opyt postroeniya indeksov innovaczionnogo razvitiya [International experience in building indices of innovative development]. Sovremennye nauchnye issledovaniya i innovaczii - Modern research and innovation, 3. Retrieved from: http://web.snauka.ru/issues/2013/03/23033 [in Russian].
18. Sigurdson, J. (2018). Technology and Science in Peopled Republic of China. UK. Oxford, 11-27.
19. Schumpeter, J. 1934 (2008). The Theory of Economic Development: An Inquiry into Profits, Capital, Credit, Interest and the Business Cycle. New Brunswick (U.S.A) and London (U.K.).
20. UIS Statistics - UNESCO. Retrieved from: http://data.uis.unesco.org/.
21. World Bank: China. Retrieved from: http://www.worldbank.org/en/country/china/data.
22. Xiaoping, D. (2016). The main issues of modern China. Retrieved from: http: // www.M.I.R. (Modernization. Innovation. Research). Vol. 7, No. 3, 119-124.
Ф1НАНСИ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ: В1ННИЦЬКИЙ М1СЬКИЙ ЦЕНТР ЗАЙНЯТОСТ1
Алескерова Ю.В.
д.е.н., професор кафедри фтанав, банювсько'1 справи та страхування ВНАУ, Украша Тодосшчук В.Л. К.п.н., доцент кафедри адмiнiстративного менеджменту та альтернативних джерел енерги ВНАУ, Украша Фадеева М.С. Магктр ВНАУ, Украша
FINANCIAL INSTITUTIONS FINANCES: VINNYTSYA CITY EMPLOYMENT CENTER
Aleskerova Yu.
Doctor of Economics, Professor, Department of Finance, Banking and Insurance Vinnytsia National Agrarian University Vinnytsia, Ukraine
Todosiichuk V. Ph.D., associate professor Vinnytsia National Agrarian University, Ukraine
Fadeeva M. Master's degree, Vinnytsia National Agrarian University, Ukraine
Анотащя
Дослщжено сутнють аналiзу фшанав бюджетних установ, теоретичш аспекти дано1 теми. Проведено аналiз фшанав Вшницького мюького центру зайнятосп як бюджетно1 установи. Доведено, що фшанси бюджетних установ залежать ввд бюджету держави та 1хнього кошторису. Abstract
More information on the analysis of the financial budgetary attitudes, theoretical aspects given by those. An analysis of financial support of the Vinnyts'ky city center for the employment of a budgetary institution was carried
out. It has been informed that scho finances of budgetary attitudes lie in the budget of the state and that of the koshtoris.
Ключовi слова: Фшанси бюджетних установ, Вшницький мюький центр заяйнятосп, кошторис, ви-датки, бюджетна установа, бюджет, Украша.
Keywords: Finance of budgetary installations, Vinnitsa city center of employment, costors, video cards, budgetary installation, budget, Ukraine.
Постановка проблеми. Сучасний етап розви-тку економiки Украши, що характеризуеться розба-лансованiстю системи державних фшанав, супро-воджуеться трансформащею механiзму фшансо-вого контролю. Це стосуеться багатьох аспектiв нормативного регулювання, впорядкування теоретичного базису, узгодження дiяльностi контролюю-чих оргашв, приведення системи контролю у вщпо-вiднiсть до мiжнародних стандартiв. Першочерго-вим завданням фiнансовоi полiтики держави, у цьому контекстi, е побудова в Украш ефективноi системи внутршнього фiнансового контролю дiя-льностi бюджетних установ, що грунтуеться на принципах децентралiзацii та посилення управлш-сько1' вiдповiдальностi розпорядникiв бюджетних коштiв. Вказане потребуе вдосконалення як форм i методiв централiзованого фiнансового контролю дiяльностi бюджетних установ, так i посилення уваги до формування пiдсистеми децентралiзова-
Визначення сутностi та особливостей
ного внутршнього контролю, що передбачае необ-хiднiсть подолання низки перешкод, серед яких: не-розумiння значення внутршнього контролю керiв-никами бюджетних установ для забезпечення ефек-тивного використання фшансових ресурсiв та майна, недостатня розроблешсть теоретичного шд-грунтя й методичного забезпечення оцiнки стану та якосп внутрiшнього контролю бюджетних установ в УкраМ.
Аналiз останнiх наукових дослвджень. Бю-
джетний кодекс Украши визначае бюджетш установи як органи державноi влади, органи мiсцевого самоврядування, а також органiзацii, створенi ними в установленому порядку, що повшстю утриму-ються за рахунок державного чи мюцевого бюджету, й е неприбутковими [8]. Крiм Бюджетного кодексу Украши, сутшсть ще1' категорп була вщоб-ражена в робот вiтчизняних вчених-практишв, ос-новнi з яких представлен в таблицi 1.
Таблиця 1
функцiонування бюджетних установ_
Автори
Визначення та особливосп функцюнування бюджетних установ
С.О. Левицька
Для впчизняних бюджетних оргашзацш характерним е надання державних послуг соцiального спрямування на безоплатнiй основг_
С.В. Свiрко
Суб'екти державного сектора, як правило, працюють в умовах бюджетних обмежень у ви-глядi кредитiв або бюджету (чи щось таке), який вступить в силу тсля затвердження вiдповiдного законодавства._
В.С. Титикало
Економiчна та фшансова дiяльнiсть бюджетних установ як суб'екпв господарювання характеризуеться низкою особливостей:
бюджетш установи дшть на правах державно1 чи спiльноï власностг Таке положення визначае порядок придбання цiнностей за державнi кошти, формування власних кошпв як основи для створення та продовження здiйснення дiяльностi, розпорядження активами, бюджетнi установи належать до некомерцшних органiзацiй, метою 1х дiяльностi е не прибуток, а пропозищя нематерiальних послуг.
бюджетнi установи, надають нематерiальнi послуги,
здiйснюють видатки, яш за економiчним змiстом вiдрiзняються вiд витрат суб'ектiв пiдприемницькоï дiяльностi.
Витрати - державнi платеж!, тобто платеж!, яш не пiдлягають поверненню; державнi установи - не надшеш оборотним капiталом, ï\ матерiальне становище визна-чаеться своечаснiстю i повнотою надходження асигнувань !з вщповвдних бюджепв чи оплатою рахункiв зпдно з прийнятими зобов'язаннями_
Формулювання цшей CTaTTi. Незважаючи на достатню велику кiлькiсть дослiджень дано1 проблематики, на сьогодш не iснуе розгляду фiнансiв бюджетних установ саме державного центру зайня-тостi, як державно1 устагнови, яка в певнiй мiрi за-лежна вiд державного бюджету та которису витрат.
Мета статп е дослщження фiнансiв бюджетних установ на прикладi Вiнницького мiського центру зайнятостг
Виклад основного MaTepi&tty CTaTTi. Важ-ливо зазначити, що, незважаючи на нормативно -правову базу, що регулюе д!яльшсть бюджетних установ та оргашв, жоден !з цих докуменлв не визначае 1х чiткоï класифшацп. Види бюджетних установ щодо використання бюджетних кошпв визначаються функцiональною класифiкацiею ви-даткiв та бюджетних кредипв (рис. 1.).
Рис. 1. Види бюджетних установ за напрямами використання грошових коштiв [4]
М.А. Афанасьев, та 1.О. Кривогов класиф^-ють бюджетш установи за функцюнальними характеристиками та в iерархiчнiй систе]ш вертикальних зв'язшв. 1.Д. Ватуля, М.1. Ватуля, З.М. Левченко до-
слижують бюджетш установи за галузями та
функцiями.
Проте вищезазначенi класифжаци бюджетних установ е неповними та потребують доповнення (рис. .2).
'Ja крарх1чиою системою вертикальних m язкш Головш рошорялника бюджептх копт»; Розиорядникп коигпв ннжчого ржня
Загалыюлержавш функца; громадськнп порядок, безпека та судова влада; еконоьична дшльшсть; охорона навколшпнього середовнща; жнтлово - комунальнс господарство; сошальннн чахнет та сощадьне шиечиечення; ост га; духовнии та фгчнчнпн рочвнток; оборона; охорона »лоров'я
За фуикшонаяьною оэнакою
'За джерелом фжансування Функцюнуюгь на коштн державного бюджету Функшонуютъ на коигтн ьисцевого бюджету
Рис.2. Класифгшцгя бюджетних установ з урахуванням особливостей ix функцгонування
Запропонована класифiкацiя дае змогу систе-матизувати та узагальнити бюджетш установи за мюцем розташування в iерархiчнiй системi зв'язк1в, функцiональних можливостей та джерел фiнансу-вання.
Бюджетнi установи е основною ланкою неви-робничо! сфери дiяльностi, де щоденно прово-дяться численнi комерцiйнi операцп, як змiнюють склад i розмiщення комерцшних активiв та джерела 1х створення, використання яких вимагае ретель-ного контролю. Органи державного сектора е суб'ектами господарювання, яш використовують
державне майно у сво1й дiяльностi або щодо дiяль-ностi яких держава мае виршальний вплив [3].
Для бюджетних установ головним фшансовим документом е кошторис доходiв та видатшв, що пiдтверджуе повноваження щодо отримання до-ходiв та здiйснення видатшв, а також визначае суму та напрямок використання коштiв для виконання вiдповiдних функцiй.
Залежно ввд функцш, якi вони виконують, органи державного сектору подшяються на групи, що показанi на рис. 3.
Рис. 3. Класифгшцгя оргатв державного сектору за функщями, що ними виконуються
Фшансово-господарська дiяльнiсть бюджетних установ характеризуемся низкою особливостей, яш впливають на методику й оргашзацш господарськси д1яльност1 цих установ (рис. 4.).
Рис. 4. Особливостi господарсько'1 дгяльностг бюджетних установ
Мета дiяльностi бюджетних установ - це не одержання прибутку, а надання нематерiальних послуг; нематерiальнi послуги, надаш бюджетними установам, не е ноаями матерiальноï субстанцiï.
Основним джерелом кошпв бюджетних уста-нов е державний бюджет, який об'еднуе низку са-мостiйних бюджетiв.
Бюджетш установи безпосередньо фшансу-ються з державного або мюцевого бюджетiв.
Бюджетне фшансування являе собою видiлення кошпв з бюджету (державного або мюцевого) в розпорядження керiвникiв установ та оргашзацш на здшснення витрат, передбачених бюджетом. Фшансування - це джерело покриття видаткiв бюджетних установ у виглядi коштiв, одержаних з бюджету в межах затверджених асиг-нувань, тобто в межах планових сум, передбачених кошторисом, яш одержуються з бюджету.
Граничш розмiри фiнансування iз бюджету на
рш з розбивкою по кварталах передбачаються в рiч-ному розпиа доходiв i видаткiв вiдповiдного бюджету, в кошторисах доходiв i видатшв бюджетних установ i називаються бюджетними асигнуван-нями.
Основнi принципи бюджетного фшансування та напрями витрачання бюджетних кошпв викла-дено в Закош Украïни "Про бюджетну систему".
Зпдно зi ст. 18 цього Закону кошти Державного бюджету Украши витрачаються виключно на цiлi та в межах, затверджених законом про Держав-ний бюджет Украши на вщповщний бюджетний рiк.
Таким чином, залежно вiд того, в шдпорядко-ваностi якого органу виконавчоï влади перебувае та чи iнша бюджетна органiзацiя, фiнансування здiйснюеться або за рахунок коштiв Державного бюджету, або за рахунок кошпв мiсцевого бюджету.
Бюджетш оргашзацп тд час здшснення свое1' дiяльностi можуть одержувати у свое розпо-рядження кошти не тiльки з бюджету, а й з шших джерел. Кошти, одержуваш бюджетними ор-ганiзацiями, ^м асигнування з бюджету, назива-ються позабюджетними (коштами спецiального фонду), i до них вiдносяться кошти, отримаш ввд виконання робiт, надання послуг, реалiзацii про-дукцп чи шшо! дiяльностi, не заборонено!' чинним законодавством.
Фшансування бюджетних органiзацiй здiйснюеться з додержанням таких принципiв:
Безповоротнiсть надання кошпв. Згвдно з цим принципом суми, що видiляються з бюджету на ут-римання установ, мають безоплатний характер, тобто поверненню не пвдлягають;
Зв'язок мiж обсягом фiнансування та виконан-ням планiв бюджетною установою. Сутшсть цього принципу полягае у тому, що бюджетна установа отримуе кошти не тд план, а вiдповiдно до фактичного виконання плану. При цьому на чергову суму надходжень грошових коштiв безпосередньо впли-вае яшсть використання попередньо наданих кошпв та дотримання установою фiнансовоi дисци-пл1ни; • Фiнансування в межах асигнувань, перед-бачених кошторисом. Цей принцип означае, що видiлення коштiв з бюджету на утримання бюджетних оргашзацш здiйснюеться тiльки за наявносл кошторису доходiв i видатк1в бюджетних установ i в межах асигунвань, затверджених кошторисом. Слiд мати на уваз^ що здiйснення витрат, не перед-бачених кошторисом, не допускаеться, оскiльки за-тверджений кошторис бюджетно1' установи являе собою граничний рiвень витрат, як1 може здiйснювати установа за пею чи iншою статтею за рахунок бюджетних коштiв. Згвдно з п. 43 Порядку № 17 здшснення витрат без затверджених у вста-новленому порядку кошториав i плану асигнувань призупиняеться через 30 календарних днiв пiсля за-твердження рiчного розкладу призначень i помюяч-ного розкладу асигнувань ввдповвдного бюджету. Пiсля зак1нчення цього терм^ органи Державного казначейства i фiнансовi органи провадять фшансу-вання тшьки згвдно iз затвердженими кошторисами i планами асигнувань;
Цiльове призначення. Ввдповвдно до цього принципу використання видшених з бюджету коштiв провадиться тшьки на цш, передбаченi у ввдповвднш статтi кошторису та в межах отриманих сум.
Це означае, що бюджетш установи повинш ви-користати кошти, отримаш, наприклад, для виплати заробггно1' плати, виключно на цi цш, а не витратити на кутвлю матерiалiв або канцелярсь-кого приладдя.
Слвд мати на увазi, що посадовi особи бюджетних оргашзацш за порушення порядку використання бюджетних кошпв несуть кримшальну ввдповвдальшсть згвдно Кримiнального кодексу Украши;
Контроль за використанням наданих кошив. Цей принцип означае, що контроль за використанням кошпв здшснюеться на вах етапах
господарсько1' дiяльностi бюджетних установ через казначейську систему виконання бюджету.
Бюджетш установи, як утримуються за рахунок кошпв Державного бюджету, фшансуються за другою формою - через органи Державного казначейства, яким в установах Нацюнального банку та уповноважених установах комерцшних банков, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв Украши та Нацю-нальним банком Украши, ввдкриваються единi каз-начейськ1 рахунки вiдповiдно до наказу Головного управлшня Державного казначейства Укра1ни. (По-ложення про единий казначейський рапхунок, наказ ДКУ №122 вщ 26.02.2002)
Сдиний казначейський рахунок - це система бюджетних рахуншв органiв Державного казначейства в установах банков, на яш зараховуються по-датки, збори та iншi обов'язковi платежi державного бюджету i з яких органами Державного казначейства здшснюються платежi безпосередньо на користь суб'екпв господарсько1' дiяльностi, як1 ви-конали або надали послуги розпорядникам бюд-жетних кошпв, та оплачуються iншi видатки бюджетних установ як у безгопвковому порядку, так i гопвкою.
При фiнансуваннi розпорядник1в бюджетних кошпв через територiальнi органи Державного казначейства ва поточнi рахунки бюджетних установ в уповноважених банках закриваються i в свою чергу !м в органах Державного казначейства ввдкриваються реестрацiйнi рахунки, кiлькiсть яких у конкретного розпорядника коштiв залежить вщ ступеня деталiзацii контролю за використанням бюджетних кошпв вiдповiдно до бюджетно1' кла-сифiкацii'.
Реестрацiйнi рахунки за багатьма ознаками вiдрiзняються в1д поточних рахуншв:
Реестрацшний рахунок - це рахунок, що ввдкритий в органах Державного казначейства розпорядникам коштiв для обл1ку !х надходжень та видатшв.
Для вiдкриття реестрацiйних рахунк1в у ввдповщних органах Державного казначейства на кожного розпорядника кошпв заводяться особовi справи. Розпорядники коштiв подають до оргашв Державного казначейства так1 документи:
заяву на ввдкриття рахунка в системi органiв Державного казначейства, тдписану керiвником установи i головним бухгалтером;
доводку про внесення до Сдиного державного реестру п1дприемств i оргашзацш Украши iз зазна-ченням щентифжацшного коду; • копiю затвердже-ного положення або статуту про установу, тдприемство, органiзацiю, засвiдчену вищестоя-щою установою чи нотарiусом;
доведений до розпорядника кошпв поквар-тальний обсяг асигнувань, що передбачений у бюджета Украши, з розподшом по роздшах, главах, параграфах i статтях бюджетно1' класифiкацii;
затверджений кошторис доходiв i видатк1в iз поквартальним розподшом;
картку iз зразками пiдписiв оаб, якi мають юридичне право розпоряджатися коштами, що знаходяться на рахунку установи, i п1дписувати
плапжш та iншi розрахунковi документи, а також зi зразком вщтиску печатки;
звiт про виконання кошторису доходiв i видат-шв установи на дату закриття фшансування на по-точнi бюджетнi рахунки в установi уповноваженого банку.
При ввдкрит реестрацiйних рахунк1в кожному рахунку присвоюеться вiдповiдний номер, у якому першi шiсть знаков - код функцюнально! кла-сифшацц видатшв, наступнi три знаки - код вщо-мчо! класифжаци видатк1в, а наступш п'ять знаков - код отримувача бюджетних коштiв.
Вiдкриттю реестрацшних рахунк1в передуе укладання договорiв, що регулюють ввдносини мiж органами державного казначейства та розпорядни-ком кошпв. Договiр мае стандартну форму i мiстить так1 роздiли: предмет договору; права та обов'язки сторiн; порядок виршення суперечних питань; строки дп договору, порядок його змiни i припинення; iншi умови; юридичнi адреси.
Реестрацiйнi рахунки ввдкриваються в розрiзi роздiлiв бюджетно! класифжаци на один бюджет-ний рiк i щорiчно поновлюються. Ввдкриття реестрацiйних рахункiв стае здшсненим фактом пiсля письмового поввдомлення про це розпоряд-ника кошпв.
При змiнi юридично1 адреси розпорядник кошпв повинен протягом одного тижня повiдомити про зазначенi змiни ввдповвдш органи Державного казначейства. В раз^ якщо змiнюеться й адмшстра-тивно-територiальна пiдпорядкованiсть розпоряд-ника коштiв, реестрацшний рахунок в органах Державного казначейства за старим мюцем знаход-ження закриваеться. При цьому розпоряднику коштiв надаеться витяг iз особово1 картки, в якому фiксуеться шформац1я щодо щдсумкового результату проведених бюджетною установою видатк1в. Витяг подаеться в органи Державного казначейства за новою адресою, шсля чого мiж розпорядником коштiв та органом Державного казначейства укла-даеться договiр на розрахункове обслуговування.
Оплата видатк1в розпоряднишв бюджетних коштiв здiйснюеться органами Державного казначейства Украши з реестрацшних, спещальних реестрацiйних рахунк1в розпорядникiв шляхом проведення платеж1в з цих рахуншв, ввдкритих в органах Державного казначейства Укра1ни.
Оплата рахунк1в розпорядник1в кошпв бюджету здiйснюеться лише за наявносп в облiку ор-гашв Державного казначейства !х бюджетнихзо-бов'язань та фiнансових зобов'язань та залишшв коштiв на рахунках розпорядник1в.
Шдставою для оплати видатк1в е плапжш доручення розпорядникiв коштiв та документи, як щдтверджують цiльове направлення кошпв (рахунки, рахунки-фактури, накладнi, акти викона-них робiт тощо).
Органи Державного казначейства приймають вiд розпорядник1в бюджетних кошпв платiжнi доручення i тдтверджують документи:
за загальним фондом - вщповвдно до кошто-рисних призначень, помiсячних планiв асигнувань, зареестрованих зобов'язань та в межах залишку кошпв на рахунку за певним кодом економiчноl класифжаци видаткiв;
за спещальним фондом - в межах загального залишку коштiв на спецiальному реестрацшному рахунку за всiма кодами економiчноl класифжаци видатк1в, залишк1в кошторисних призначень та зареестрованих зобов'язань.
Плапжш доручення подаються до органiв Державного казначейства Украши у двох примiрниках, на першому з яких ставляться в1дбиток печатки та шдписи в1дпов1дальних осiб установи. Дата плат1жного доручення повинна вiдповiдати датi його фактичного подання або дап наступного дня, якщо документи надiйшли шсля операцшного часу.
З метою забезпечення попереднього контролю за витрачанням кошпв державного бюджету документи, яш п1дтверджують необхiднiсть проведення оплати рахунка, перевiряються вiдносно доцiль-ностi та ефективносп витрат. Суми, як1 шдлягають перерахуванню, звiряються з кошторисом доходiв i видатк1в установи, з залишками невикористаних асигнувань за кодами економiчноl класифiкацil. Оформлення розрахункових документiв на оплату здшснюеться в1дпов1дним управлiнням (вщдшом) Державного казначейства в день !х надходження.
Вiдмiтка про дозвiл на проведення оплати ставиться на першому екземплярi прийнятих плат1жних доручень у виглядi вiдтиску штампа казначея. У випадках, коли дощльшсть проведення оплати рахунка викликае сумшв, строк надання дозволу на оплату може бути продовжений.
Розрахунковi документи, яш п1дтверджують необхiднiсть оплати рахунк1в, до здшснення оплати залишаються в оргаш Державного казначейства. Пiдготовленi платiжнi доручення надаються в уповноважений банк у виглядi електронних розрахункових докуменлв в системi "клiент-банк".
Орган ДКУ надае клiентам виписки з рахуншв за результатами попереднього операцшного дня або за запитом ктента.
Для обл^ наявносп та руху кошпв, видiле-них РК па утримання установи за загальним фондом та па централiзованi заходи, призначений суб-рахунок 321 «Реестрацшш рахунки» до синтетичного рахунка 32 «Рахунки у казначейсга». При цьому субрахунок 681 не застосовуеться, а видшення коштiв I бюджепв усiм РК облiковуеться на субрахунках 701 та/або 702.
Для облшу коштiв, призначених для перера-хування на реестрацiйнi рахунки шдвщомчих уста-нов або одержувачiв бюджетних кошпв, ГРК i РК II ступеня використовують субрахунок 322 «Осо-бовi рахунки».
Бухгалтерськ1 записи щодо надходження кошпв i доходiв за загальним фондом уа РК ведуть за единою методикою i на однакових рахунках.
Таблиця 2
Бухгалтерсьш записи з облшу надходження коштiв i доходiв загального фонду при фiнансуваннi через _органи ДКУ__
Змiст операцii Кореспондуючi субрахунки
Дт Кт
Одержанi асигнування iз загального фонду бюджету: на утримання установи та iншi цiлi для перерозподшу пiдвiдомчим установам (для ГРК та РК II ступеня) 321 322 701,702 701,702
2. Вщкликаш кошти з реестрацiйних рахуншв РК 701, 702 321,322
3. Отримання грошей в касу з реестрацшних рахунк1в на виплату зароб^но!' плати, стипендiй тощо 301 321
Перерахування сум постачальникам за матерiальнi цiнностi та наданi послуги: у порядку планових платеж1в попередня оплата тсля одержання матерiальних цiнностей 361 364 675 321 321 321
5. Придбання талонiв на бензин, поштових марок тощо i т. ш 331 321
Зазначеш операцii ввдображаються в «Накопи-чувальних вiдомостях руху коштiв загального фонду в органах Державного казначейства Украши (установах банку)» т. ф. № 381 (бюджет) (ме-морiальний ордер № 2), як1 складаються за кожним реестрацiйним рахунком окремо. Аналггачний обл1к ведеться у розрiзi реестрацiйних рахунк1в, вiдкритих за кодами функцюнально1' класифiкацii.
Для облiку наявносп цих коштiв та операцiй з ними у плаш рахунк1в бюджетних установ передба-ченi синтетичнi рахунки З1 «Рахунки у банках» та 32 «Рахунки в казначейсга». Перший використову-ють установи, що фшансуються за вiдомчою структурою i ввдкривають поточнi рахунки у банках, а другий — установи, що обслуговуються в органах ДКУ.
До синтетичних рахунк1в 31 та 32 вщкривають субрахунки за видами коштiв зпдно з рахунками, вiдкритими у банках або органах ДКУ. Наприклад:
314 «Поточш рахунки для облiку сум за дору-ченнями»;
324 «Спещальш реестрацiйнi рахунки для обл1ку сум за дорученнями»;
315 «Поточнi рахунки дня облшу депозитних
сум»;
325 «Спещальш реестрацшш рахунки для обл1ку депозитних сум» i т. iн.
Безготiвковi розрахунки бюджетних установ здiйснюються за такими принципами:
1. бюджетна установа не мас права само-стшно обирати установу банку для ввдкриття рахунк1в;
2. бюджетна установа сама обирае форму безготiвкових розрахункiв i погоджуе й у вiдповiднiй угодi (договор^ контрактi), укладенiй з постачальником, виходячи з умов фiнансування та наявних кошпв;
3. кошти з рахунка установи списуються лише за розпорядженням його власника;
4. момент здшснення платежу мае бути максимально наближеним до часу надання послуг, ви-конання робiт, отримання матерiалiв тощо;
5. платеж! здiйснюються в межах залишшв коштiв на рахунку платника;
6. платеж! здiйснюються лите в розмiрi за-реестрованих зобов'язань платника;
7) платеж! здшснюються лише на передбачеш кошторисом цiлi та на пiдставi документiв, то тдтверджують цiльове призначення витрачання коштiв.
Безготiвковi розрахунки здiйснюються за р!з-ними формами, що зумовлю с використання рiчних видiв розрахункових документiв. Ввдповщно до «1нструкцй' про безготiвковi розрахунки в Укралш у нацiональнiй валюп», затвердженiй постановою НБУ в1д 29.03.2001 р. № 135, безгопв^ розрахунки здшснюються за такими формами розрахункових докуменлв:
• плат1жш доручення;
• платiжнi вимоги -доручення;
• розрахунковi чеки;
• акредитиви;
Найбiльш поширеними у бюджетних установах е розрахунки за допомогою плат1жних дору-чень, якi застосовуються як у розрахунках за то-вари, роботи, послуги, так i за нетоварними опе-рац1ями (переказ кошпв пiдвiдомчим установам, платеж! до бюджету, оргашв соцiального страхування, погашення шшо! кредиторсько! за-боргованостi, претензш, штрафiв, пенi тощо). Платiжнi доручення подаються обслуговуючому вiддiленню банку не менш як у двох примiрниках.
Таблиця 3
Кореспонденщя субрахунки бухгалтерського облшу за витратами кошт1в з рахуншв у банку та органах _ДКУ_
Змют господарсько1 операцil Кореспондуюч1 субрахунки
Дт Кт
1. Перерахування коштiв постачальникам за матерiальнi цiнностi та наданi послуги: у порядку планових платеж1в попередня оплата оплата шсля одержати матерiальних цшностей, послуг 361 364 675 311,313,314, 316— 319, 321,323,324, 326
2. Перераховано кошти за електроенерпю та комунальнi послуги 675 311,313,314, 316,321,323, 324, 326
3. Одержання у банку лiмiтованоl чековое' книжки, придбання та-лонiв на бензин, харчування, поштових марок i т. iн. 331 311,313,321, 323
4. Одержання в касу гопвки за чеками з поточних, реестрацшних, спецiальних реестрацiйних рахуншв 301, 302 311,313-319, 321, 323— 326
5. Надходження коштiв вiд реалiзацil необоротних активiв 313, 323 364,675,711
6 Вiдшкодованi витрати спещального фонд}' коштами загального фонду: перерахування кошпв загального фонду зарахування коштiв на вгдновлення доходiв спещального фонду 715 313,314,316, 323, 324, 326 311,321 711—713
7. Перерахування податку на додану вартiсть та 1нших податшв, передбачених чинним законодавством 641 313,323
8. Перерахування внесшв на обов'язкове пенсiйне та сощальне страхування 651,652,653. 654 311,313,314. 316,321,323, 324.326
9. Перерахування шших вiдрахувань iз заробiтноl плати працюю-чих I т. нi. 663,664,665, 666, 667, 668 311.313,321, 323
Вiдповiдно до Бюджетного кодексу Украши бюджетна установа - це орган, установа чи оргашзащя, визначена Конституцiею Украши, а та-кож установа чи оргашзащя, створена у встановле-ному порядку органами державно1 влади, органами влади Автономно1 Республiки Крим чи органами мюцевого самоврядування, яка повнiстю утри-муеться за рахунок державного чи мюцевих бюд-жетiв.
Серед загальних ознак, що притаманнi бюд-жетним закладам можна зазначити наступнi: право-суб'ектнiсть (юридичнi особи публiчного права); форма власносп (державна чи комунальна); форма бюджетного фiнансування (кошторисне фшансу-вання); характер дiяльностi (невиробничий); еко-номiчний результат дiяльностi (неприбутковий).
Специфiчними ознаками бюджетних установ е: - правовий статус - юридична особа (бюджетний орган, бюджетна оргашзащя, бюджетна установа) або вщокремлений щдроздш (структурна одиниця) бюджетно1 оргашзаци; - правовий режим майна -головний розпорядник бюджетних коштiв (бюд-жетний орган), розпорядник бюджетних кошпв другого ступеня (бюджетна органiзацiя), розпоряд-
ник бюджетних кошпв третього ступеня (бюджетна установа); - форми реалiзацil права власносл - користування (усi типи бюджетних закладiв), розпорядження (бюджетний орган, бюджетна ор-гашзац1я), володiння (бюджетний орган) [4].
Необхщно зауважити, що на сьогоднiшнiй день на функщонування бюджетних органiзацiй не-гативний вплив мають наступнi фактори: незадовь льний стан фiнансування, брак грошових коштiв для оновлення матерiально-технiчноl бази бюджетних закладiв, обмежешсть джерел формування фь нансових ресурав та жорстка регламентацiя напря-мшв !х використання. Вирiшення зазначених проблем в значнш мiрi залежить ввд ефективностi побудови та реалiзацil фiнансового механiзму бюджетних установ. Слад зазначити, що фшансовий ме-ханiзм функцiонування бюджетних закладiв мае сво! вiдмiнностi, що обумовленi неприбутковою природою бюджетно1 сфери, особливостями джерел мобшзаци та порядку розпод^ грошових коштiв.
Схематично структурно-логiчна модель оргашзаци фшансового механiзму бюджетних установ наведена на рисунку 5.
Рис. 5. Структурно-логгчна модель оргашзацИ фгнансового механгзму бюджетнихустанов
Побудова структурно-лопчно! моделi оргашзаци фшансового мехашзму бюджетних установ сввдчить про те, що всi складовi фiнансового меха-нiзму е взаемопов'язаними i взаемозалежними, але разом з тим, кожен елемент функцюнуе вщносно самостiйно. Це обумовлюе необхiднiсть узго-дження дп складових фiнансового мехашзму. Реа-лiзацiя фiнансового забезпечення проявляеться у визначеннi джерел, форм та методiв забезпечення та використання фшансових ресурсiв бюджетними органiзацiями. Важливою подсистемою фшансо-вого механiзму е фшансове регулювання, яке вклю-чае: правове регламентування, фiнансове прогнозу-вання, фшансове планування, фiнансовий контроль. Правове регламентування вщображаеться в розробленнi та прийнятп законодавчих актiв, щодо оргашзаци дiяльностi бюджетних установ.
На стади фiнансового планування та прогнозу-вання визначаються фiнансовi можливостi функць онування закладiв бюджетно! сфери. Фiнансовий контроль передбачае сукупшсть заходiв пов'язаних з перевiркою, спостереженням за процесами фор-мування та використання фондiв фшансових ре-сурсiв. Значну роль в оргашзаци фшансового мехашзму бюджетних установ вщграе система ва-желiв впливу, що включае нормативи, лiмiти, резерви. Норми затверджуються органами законо-давчо1 та виконавчо1 влади. Нормативи характери-зують повний рiвень забезпечення видатшв, рiзних видiв витрат фiнансових ресурав.
Фiнансовi лiмiти е певним обмеженням на вит-рати, що встановлюються органами державно!
влади, в тому числ лiмiти бюджетного фшансу-вання для закладiв бюджетно! сфери. Резерви ма-ють нейтралiзувати вплив непередбачуваних фак-торiв, що можуть виникнути в майбутньому. Основою ефективного функцюнування бюджетно! сфери е фшансове забезпечення. Бюджетш установи практично не мають власних доходiв i свою дiяльнiсть здiйснюють за рахунок коштiв вiдповiдних бюджетiв.
Отже, основною формою фшансового забезпечення бюджетних закладiв е бюджетне фшансу-вання, пiд яким прийнято розумiти безповоротний, безвщплатний ввдпуск коштiв з державного та мю-цевого бюджетiв на виконання загальнодержавних функцiй, функцiй мюцевого самоврядування та забезпечення функцюнування бюджетних установ та оргашзацш.
До специфiчних особливостей бюджетного фiнансування належать: - кошти на покриття витрат ввдпускаються тiльки з одного бюджету за шдпорядковашстю шдприемства, установи чи оргашзаци. Виняток становить фiнансування загальнодержавних заходiв: боротьба з епiдемiями, лiквiдацiя втрат вщ катастроф i стихiйного лиха; -бюджетш установи фшансуються на основi вста-новлених економiчно i науково обгрунтованих нор-мативiв залежно ввд сфер дiяльностi. Основним методом бюджетного забезпечення е кошторисне фь нансування.
Розглядаючи поняття «кошторисне фшансу-вання», бiльшiсть вiтчизняних вчених трактують його з точки зору забезпечення витрат бюджетних
установ за рахунок кошпв державного та мюцевих бюджетiв.
Змши у фiнансовому забезпеченнi дозволяють отримати бюджетним установам можливiсть: - на власний розсуд використовувати матерiальнi та ча-стину фiнансових ресурсiв, що знаходяться у !х розпорядженнi.
Так, бюджетш заклади отримали право здавати в оренду iншим пiдприемствам i органiзацiям будь влi та споруди, транспортш засоби, iншi матерiа-льш цiнностi; - надавати послуги на платнш основi; - встановлювати цши на послуги таким чином, щоб вони ввдповщали завданню самоокупностi та само-фiнансування.
Тому за сво1м змiстом кошторисне фшансу-вання охоплюе не тiльки тi кошти, що надаються з бюджетiв, але й п, що надходять за рахунок здшс-нення господарсько1 дiяльностi.
З нашо1 точки зору щд кошторисним фшансу-ванням слад розумiти покриття витрат бюджетних установ з метою виконання ними функцiй та за-вдань, спрямованих на досягнення суспшьних благ за рахунок бюджетного фшансування та позабю-джетних коштiв, як надходять в результатi надання платних послуг та отримання спонсорсько1 допо-моги.
Отже, задоволення потреб бюджетних закладiв лише частково здiйснюються шляхом безпосеред-нього надання коштiв з бюджету, яш утворилися внаслiдок перерозподiлу валового внутршнього
продукту за джерелом походження дiйсно е бюдже-тними - це кошти загального фонду бюджету. В да-ний час, зростае роль позабюджетних джерел фь нансування у забезпеченнi функцiонування закла-дiв бюджетно1 сфери.
Позабюджетнi надходження грошових коштiв та доходiв в матерiальнiй чи нематерiальнiй формi, як1 отримуе бюджетний заклад, е результатом його самостшно1 фшансово-господарсько1 дiяльностi.
Основними джерелами позабюджетних коштiв е кошти за надання платних (договiрних) послуг та спонсорськ кошти, як1 останнiм часом набувають широкого використання.
Однiею iз форм фшансування сощальних про-ектiв та цшьових програм бюджетних установ може бути фандрайзинг, що представляе собою спеща-льно органiзований процес збору кошпв на реалiза-цiю проектiв неприбуткових органiзацiй.
Поворотна фiнансова допомога припускае по-вне або часткове повернення наданого фшансу-вання; - оплати послуг на договiрнiй основi з приводу проведения семiнарiв, дослщжень для непри-бутково1 оргашзаци фандрайзинговими компашями.
Некомерцiйна дiяльнiсть бюджетних установ i органiзацiй не мае на меп отримання прибутку i здшснюеться у загальнодержавних iнтересах з метою залучення додаткових фiнансових ресурав.
Основнi джерела формування та напрямки ви-користання коштiв бюджетних установ представ-леш на рисунку 6.
Рис.6. Джерела формування та напрямки використання коштiв бюджетних установ.
Фшансування бюджетних установ на основi фандрайзингу здшснюеться за допомогою наступ-них шструменпв: - гранту - добродшного пожерт-вування (внеску), що надаеться донорською органi-зацiею для реалiзацil неприбуткового проекту або програми; - безпроцентно1 поворотно1 фiнансовоl допомоги (поворотного гранту), що надаеться не-прибутковш органiзацil для реалiзацil проектiв, яш
припускають отримання доходiв в результата здiйс-нення дiяльностi щодо проекту.
Реалiзацiя кошторисного фiнансування здiйс-нюеться на основi принципiв плановостi, цшьового характеру, видiлення коштiв залежно ввд фактич-них показник1в, пiдзвiтностi. Плановать означае, що фiнансування здiйснюеться на пiдставi й у межах установленого плану. Плановим документом
е кошторис - документ, у якому розраховаш й за-твердженi плановi витрати на вщповщний плано-вий перiод чи вщповщт заходи. Розрахунки плано-вих витрат здiйснюються, як правило, на основi нормативного методу. Сутнiсть цiльового характеру кошторисного фiнансування полягае в Бюд-жетне фiнансування Позабюджетнi кошти Держав-ний бюджет Мiсцевi бюджети Кошти за надання платних (договiрних) послуг Спонсорськ1 кошти Бюджетна установа Оплата працi Оплата комуналь-них послуг Капггальш витрати Утримання та онов-лення матер!альнотехшчно! бази Iншi витрати тому, що видiленi кошти можуть бути спрямованi тiльки на цш, передбаченi кошторисом. При цьому в окремих випадках може надаватися право певного перерозподiлу коштiв м1ж окремими статтями. Цiльове призначення асигнувань дае змогу ор-гашзацп, що здшснюе фiнансування, контролювати !х ращональне i ефективне використання. Видiлення кошпв залежно в!д фактичних показ-нишв дiяльностi установи означае, що фшансу-вання здiйснюеться за кошторисом, однак виходячи не з планових, а з фактичних значень показнишв дiяльностi. Пiдзвiтнiсть передбачае звiтнiсть ор-гашзацш та установ, що перебувають на кошторис-
ному фiнансуваннi, перед фшансуючими ор-ганiзацiями. При цьому встановлена вщповщаль-нiсть за порушення принцитв i правил кошторисного фшансування. Сл1д зазначити, що кошторисне фшансування, як метод фiнансового забезпечення, мае як переваги, так i недолши. Серед переваг кошторисного фiнансування слад вiдмiтити те, що за допомогою даного методу забезпечуеться вiдповiднiсть доходно! та видатково! частини кошторису, тобто фшансування планових витрат бюджетно! установи вщбуваеться в повному обсязi. Окр!м того, кошторисне фiнансування передбачае жорсткий та постшний фiнансовий контроль за вит-рачанням грошових коштiв. Одночасно, кошторисне фшансування мае значш недолши, якi пов'язанi з тим, що даний метод не передбачае до-статшх стимулiв для ращонального i ефективного господарювання та взаемозв'язку мiж рiвнем фiнансування бюджетно! установи та результатами !! дiяльностi. Вщповщно здiйснюеться фшансу-вання лише мереж! бюджетних установ, а не нада-них ними послуг. Сл!д зазначити, що в свт iснуе декшька моделей фiнансово! автономi! суб'ектiв господарювання, а саме: мшмально! автономi!, частково! автономи та повно! автономи (рис. 7).
Рис.7. Моделi фiнанcовоi автономИ cy6'eimie господарювання.
OKpiM того, законодавством закршлено зв'язок джерел надходження кошпв спецiального фонду з напрямками !х використання i заклад не може вшьно, на власний розсуд розпоряджатися заробле-ними коштами, тобто фактично вiдсутня фiнансова автономiя бюджетних установ. Враховуючи те, що на сьогодшшнш день одним iз основних джерел фь нансування бюджетних закладiв залишаються кошти бюджетiв рiзних рiвнiв та бюджетнi установи не мають права вiльно розпоряджатися додатково отриманими фшансовими ресурсами вiд здшс-
нення господарсько! д1яльносп, можна зробити ви-сновок, що бюджетнiй сферi притаманна модель мь нiмально! автономи.
Бюджетш заклади в рамках зазначено! модел1 ор!ентуються лише на систему норматив!в доведе-них органами управлшня ! позбавлеш економ!чних стимул!в щодо розширення обсяпв д1яльносп ! щд-вищення якосл надання послуг. Тому, на наш по-гляд, з метою тдвищення ефективносп функцюнування заклад!в бюджетно! сфери до-щльно запровадити модель частково! автономи.
Моделi фшансово1 автономи суб'ектш господа-рювання Мiнiмальна автономiя Часткова автономiя Повна автономiя Суб'ект господарювання по-внiстю забезпечуеться майном та фшансовими ресурсами за рахунок державних коштiв, ввдсутне право власно1 iнiцiативи на отримання та викори-стання додаткових фiнансових ресурсiв Суб'ект господарювання частково фшансуеться за рахунок державних кошпв, мае право власно1 iнiцiативи на отримання та використання додаткових фiнансових ресурсiв на власний розсуд Для суб'екта господарювання вщсутня оргашзацшно-майнова шдпоряд-кованiсть, фшансове забезпечення дiяльностi здiйснюеться за рахунок власних, позикових та за-лучених коштiв, що використовуються на власний розсуд.
Це дасть можливють бюджетним установам в окремих сферах економiки не тiльки самостiйно за-лучати додатковi фiнансовi ресурси, але й витра-чати 1х виходячи iз власних потреб, що може стати стимулом для 1хнього розвитку i навiть виникнення конкуренцiï за право реалiзовувати власнi товари чи послуги на ринку.
Висновки. Ефективне функцюнування бюд-жетних установ можливе лише за умови чггко нала-годженого фшансового механiзму. Проведенi нами дослщження сввдчать про те, що фшансовий ме-ханiзм бюджетних закладiв ввдображае специфiку органiзацiï фiнансових вiдносин у данш сферi, яка проявляеться у реалiзацiï фiнансового забезпечення. Подальше удосконалення фiнансового забезпечення функцюнування бюджетних закладiв, на нашу думку, передбачае необхщшсть переходу вiд моделi мiнiмальноï фiнансовоï автономи до мо-делi частковоï фiнансовоï автономiï.
Тепер розглянемо державну службу зайнятостi та ïï фiнанси.
Державна служба зайнятост - централiзо-вана система державних установ, дiяльнiсть якоï спрямовуеться та координуеться Мiнiстерством соцiальноï полiтики Украши.
Державна служба зайнятостi створена в грудш 1990 року на пiдставi постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украшсь^' РСР ввд 21.12.1990 № 381 «Про ство-рення державноï служби зайнятосп в Украшськш РСР» шляхом перебудови дiючоï на той час служби працевлаштування на спецiалiзовану службу, до за-вдань якоï належить забезпечення комплексного виршення питань, пов'язаних з регулюванням зай-нятостi населення, професшною орiентацiею, пра-цевлаштуванням, соцiальною тдтримкою тимча-сово непрацюючих громадян.
Основним законодавчим актом, який регулюе дiяльнiсть державноï служби зайнятосп, став Закон Украши «Про зайняпсть населення» (№ 803-XII вiд 01.03.1991). Цей закон визначив сощальш гарантп з боку держави в реал1зацп громадянами права на
працю та основш засади дiяльностi державно1 служби зайнятосп.
З 1 сiчня 2001 року у зв'язку з набранням чин-ностi Закону Украши «Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок без-робiття» (№ 1533-III вiд 02.03.2000) та створенням Фонду загальнообов'язкового державного соцiаль-ного страхування Украши на випадок безробггтя функци виконавчо1 дирекцil Фонду покладенi на державну службу зайнятосп. Управлшня Фондом здшснюеться на паритетнiй основi представниками державно1 сторони, застрахованих осiб та робото-давцiв.
На сьогоднi державна служба зайнятосп е ак-тивним посередником на ринку пращ м1ж робото-давцями i шукачами роботи, вона на безоплатнш основi надае послуги iз пошуку п1дходящо1 роботи та подбору персоналу, послуги з державного сощального страхування на випадок безробитя, а також здiйснюе виплату матерiального забезпе-чення у зв'язку з тимчасовою втратою роботи.
Головними заеданиями державноI служби зай-нятост1 на сучасному етапг е.
- розвиток активних програм сприяння зайня-тосп населення;
- п1двищення конкурентоспроможностi без-робiтних на ринку працi;
- адресна допомога у працевлаштуваннi сощально незахищених категорiй населення;
- запровадження нових партнерських вiдносин з роботодавцями, стимулювання !х до створення нових робочих мюць.
Сьогоднi державна служба зайнятосп - це структура, яка об'еднуе 25 регюнальних центрiв зайнятосп, 95 базових та 429 фшй регюнальних цен^в зайнятостi по всш Украíнi. Всi вiддiлення Служби працюють за единою схемою надання по-слуг. Клiенти можуть звернутися до будь-якого центру зайнятосп та отримати ва передбаченi за-конодавством сощальш послуги, пов'язаш з пра-цевлаштуванням. У службi зайнятостi створена ушфжована оперативна база вакансiй, шукачiв роботи та можливостей проходження професшного навчання по всiй краíнi. Це дозволяе розширити зону пошуку роботи для безробпних не тiльки в межах району чи обласп, а й держави в цшому.
Служба зайнятосп постшно модернiзуеться та розвиваеться, дбае про постшне вдосконалення сощального захисту укра1нських громадян в1д безробитя.
Оскiльки Вiнницький мiський центр зайнятосп фшансуе на мюцях велику к1льк1сть соцiальних програм Фонду загальнообов'язкового державного сощального страхування Украши на випадок безробитя, розглянемо динам^ його доходiв та видат-к1в.
Таблиця 4
_Динамжа доходiв та витрат Вiнницького мюького центру зайнятостi_
Показник 2017 2018 2019 Вщхилення 2019р вад 2017р, (+;-)
Доходи всього: 18449815 24447228 90076413 +71626598
Бюджетш асигнування 18449815 2444728 90076413 +71626598
Видатки всього: 20657815 25888624 90339132 +69681317
Витрати на виконання бюджетних програм 4565312 3490109 13816355 +9251043
Трансферти 19145623 22378613 76475692 +11497931
Дефщит (профщит) бюджету -2208000 -1441396 -262719 1945281
Станом на 01.01.2020 року доходи Вшниць-кого мюького центру зайнятостi суттево збшьши-лися, порiвняно з 2017-2018 роком майже в 3 рази. Вщповщно збiльшилися видатки, зокрема витрати на виконання бюджетних програм та трансферта у 3,5 рази. Таким чином, виник дефщит бюджету,
який складае 262,7 тис.грн. За останнi три роки Вш-ницький мiський центр зайнятосп мае стiйкий дефщит бюджету.
Вiнницький мiський центр зайнятосп фшансуе рiзнi види видатк1в Фонду загальнообов'язкового державного соцiального страхування Украши. Про-аналiзуемо структуру видаткiв Вшницького мюь-кого центру зайнятостi.
Таблиця 5
Структура кошторису видатшв Фонду загальнообов'язкового державного сощального страхування Украши на випадок безробiття 2019 роцi, грн.
Показники Фактичш видатки Структурам/о
1.Матерiальне забезпечення на випадок безробптя 72244810 72233609 11201 79,9
1.1.Допомога по безробгттю
1.2.Допомога на поховання
2.Сощальш послуги та заходи сприяння зайнятостi 4359562 4,82
2.1.Професiйна подготовка, тдвищення квалiфiкацil 2.2.Видача ваучерiв для пвдвищення конкурентоспроможностi де яких категорiй громадян 2.5.Компенсацiя единого внеску роботодавцям 2.6.1нформацшш та консультацiйнi послуги пов'язанi з працевлашту-ванням 2.7.Профорiентацiя та li забезпечення 2.9.Компенсацшш витрати роботодавцям на оплату пращ 126300 23763 3863260 120766 7914 217556
3!нформацшно - аналiтична система державно! служби зайнятосп 75524 0,08
5.Утримання та забезпечення дiяльностi державно! служби зайнятосп Всього 13494102 14,9
90339132 100
Найбiльшу питому вагу видатк1в Вшницького мюького центру зайнятостi займае матерiальне за-безпечення на випадок безробптя, питома вага якого складае 80%, осшльки це е основний напря-мок дiяльностi. Утримання та забезпечення дiяль-ностi державноí служби зайнятосп складае 15% вщ видатк1в та характеризуе рiвень фiнансування заро-бггао1 плати працiвникiв, комунальних послуг, щд-вищення квалiфiкацií та iншi статп. Iншi статтi ма-ють низьку питому вагу i суттевого впливу на структуру видатшв не мають.
Основним джерелом фiнансування Вшницького мюького центру зайнятостi е власний каптал. До його складу входить зареестрований (пайовий) капiтал, внески до незареестрованого статутного
капiталу, каптал у дооцiнках, додатковий капiтал, емюшний дохiд, накопиченi курсовi рiзницi, резер-вний капiтал, нерозподiлений прибуток (непокри-тий збиток), неоплачений капiтал, вилучений каш-тал та iншi резерви. Даш таблиц сввдчать про те, що власний каптал Вiнницького мюького центру зайнятосп формують лише двi статтi, а саме: внесений каптал та нерозподiлений прибуток (збиток). Це пов'язано з тим, що Вшницький мюький центр зайнятостi е неприбутковою органiзацiею, тому всi надходження фiнансових ресурсiв вiдбуваються централiзовано з Фонду загальнообов'язкового державного сощального страхування Украши на випадок безробптя.
Таблиця 6
Склад, структура та динашка власного катталу Вшницького мюького центру зайнятосп Статп балансу 2017р 2018р 2019р Абсолютне вщхилення,
тис.грн.
Внесений каштал_3 521 559 3 561 559 3 415 114_-106445_
Нерозподшений прибуток (зби- -3 910 -3 955 -3 979 -68659
ток)_720_858_379_
Власний каптал всього -389 161 -394 299 -564 265 -175104
Отже, дослщжувана державна оргашзащя станом на шнець 2019 року мае загальний розмiр вне-сеного кашталу 3415 тис.грн. За останш роки ми не спостертаемо його збiльшення. Сума збитку з кож-ним роком нарощуеться i це свiдчить про недофь
Що стосуеться оборотних актшв, то основну частку в них становлять запаси у 2019 рощ зросли до 185,44 тис. грн. або на 144 % пор!вняно з 2017 роком. Частка цього активу складае 69%. На другому мющ за питомою вагою у загальнш структур! оборотних актив!в Вшницького мюького центру зайнятосп знаходиться дебггорська заборгованють. Обсяги дебиорсько! заборгованосл е сталими. В 2019 рощ трете мюце займають грошов! кошти та !х екиваленти, сума яких зб!льшилася в 2,9 рази порь вняно з 2017 роком.
Висновки Анал1з виконання кошторису бю-джетних установ е одшею з важливих складових комплексного економ!чного анал!зу фшансово-гос-подарсько! д!яльносп бюджетно! установи. На сьогодш ввдсуттй единий шдхщ щодо методики анал!зу виконання кошторису. Зараз розроблено р!зш алгоритми анал!зу. Це ще раз щдтверджуе гшотезу про недостатнють застосування аналггач-них прийом!в в облшовш та контрольнш робот!. Систематизуючи матер!али наукових дослщжень вчених, можна видшити наступш напрями анал!зу виконання кошторису:
1. Структурно-динам!чний анал!з доход!в та видатк1в бюджетних кошпв.
2. Анал!з виконання плану асигнувань за-гального фонду бюджету.
3. Анал!з виконання плану надходжень та видатк1в спещального фонду бюджету.
4. Анал!з руху кошпв загального та спещального фонду бюджету.
5. Факторний анал!з доход!в та видатшв загального та спещального фонду.
6. Параметричний анал!з кошторису.
Здшснення анал!зу за вщповщними напрямами
забезпечуеться використанням наступних метод!в економ!чного анал!зу:
нансування окремих статей Фонду, а також немож-ливiсть зпланувати фiнансовi потоки надходжень та видатк1в.
Загалом за результатами аналiзу можна зро-бити висновки про не стабшьнють у капiталi Вшни-цького мюького центру зайнятосл, про що сввдчить показники у таблицi 7.
Таблиця 7
- Горизонтальний анал!з - для виявлення ввдхилень звгтних показнишв в!д планових, часового анал!зу. За результатами анал!зу вносяться пропозицп та рекомендацп щодо коригування окремих показнишв фшансово-господарсько! д!яль-носп бюджетно! установи.
- Вертикальний анал!з - для визначення структури показнишв, анал!з складових доход!в та видатшв.
- Трендовий анал1з - базуеться на пор!внянш показнишв звггаосп за дешлька звгтних перюд!в з метою визначення тенденцп та прогно-зування показнишв.
- Пор!вняльний анал!з - для пор!вняння по-казник1в д1яльносп установи з середньогалузе-вими. При пор!вняльному анал!з! виявляються слабк сторони фшансово! д!яльносп установи, а також виявляються резерви пвдвищення ефектив-носп д!яльносп.
- Факторний анал!з - для виявлення впливу окремих фактор!в на результативш показники. Да-ний вид анал1зу мае два р!зновиди в залежносл вщ математичного шструментарш - детермшований факторний анал!з та стохастичний анал!з, що базуеться на ймов!рнюних показниках. Бшьшу прак-тичну застосовнють мае детермшований факторний анал!з.
- Маржинальний анал!з - метод ощнювання ! обгрунтування управлшських ршень на основ! причинно-наслщкового зв'язку обсягу продажу, соб!вартосп наданих бюджетною ор-гашзащею послуг та подшу витрат на постшш ! змшш.
- Анал!з ввдносних показнишв (коефщенпв) - розрахунок вщношень м!ж окрем-ими позищями звпу або позищями р!зних форм звггаосп, визначення взаемозв'язшв показник1в.
Динамiка складу оборотних активiв Вiнницького мiського центру зайнятосп
Показник 2017 2018 2019 Темп приросту, %
Сума, тис.грн Сума, тис.грн Сума, тис.грн 2019 до 2017р
Запаси 128,560 139,612 185,440 44,2
Дебггорська заборгованiсть 69,830 81,860 69,577 -
Грошовi кошти та !х еквiваленти 4,430 5,527 13,018 2,9 рази
Оборотш активи 202,82 226,999 268,035 32,15
Розглянемо детальшше методи анатзу в ро-зрiзi загального та спещального фондiв.
За допомогою ан^зу надходжень та викори-стання кошпв за загальним та спецiальним фондами здшснюеться контроль за правильшстю !хнь-ого утворення, також визначаються резерви iз змiцнення матерiально - техшчно! бази установи i додаткових фшансових ресурсiв, що i визначае його вагомють.
Аналiз виконання кошторису за загальним фондом передбачае таю складов^
- аналiз касових i фактичних видаткiв загального фонду за функциональною та економiчною класифшащею видатк1в;
- параметричний аналiз виконання кошторису бюджетно! установи;
- прогнозний аналiз виконання кошторису.
Щдчас проведення аналiзу виконання кошто-
рису за загальним фондом використовуеться один з головних прийомiв аналiзу - порiвняння. Порiвняння як спосiб дослвдження здiйснюеться через зютавлення одного показника з шшим для визначення спiльних рис або розб^жностей мiж ними, наприклад, порiвняння показник1в попе-реднiх перiодiв iз фактичними показниками та з плановими показниками. Одним з важливих етапiв аналiзу виконання кошторису е вивчення ствввдно-шення мiж касовими i фактичними показниками. Воно може характеризуватись рiвнiстю м1ж ними, перевищенням касових видатк1в над фактичними або ж навпаки - фактичних видатшв над касовими. Аналiз наявного мiж ними об'ективного взаемозв'язку та залежносп дозволяе з'ясувати певнi господарськ й фiнансовi обставини, що ви-никли у процесi виконання кошторису бюджетно! установи.
Шд час проведення аналiзу виконання кошторису установ за КФК i КЕКВ дослвджуеться !х ди-намiка, склад та структура. Здшснюеться порiвняння видатк1в за наступними напрямами: фактичнi видатки з видатками, яш затвердженi кошторисом; касовi видатки з видатками, яш за-твердженi кошторисом; касовi видатки iз фактичними видатками. Тому предметом такого аналiзу е фiнансовi ресурси установ, !х формування та вико-ристання. Порiвняльний же аналiз касових видатшв, як1 характеризують рух грошових засобiв в установi, i фактичних видатшв, як характеризують повноту !х використання, та фiнансування можна буде здшснювати у вiдповiднi строки шляхом порiвняння даних органiв казначейсько! служби про касовi видатки та звiтностi установи про фак-тичнi видатки м1ж собою та iз затвердженим кошто-рисом.
На шдстаы показник1в касових i фактичних ви-датк1в та показнишв доходiв фондiв е змiст проводит параметричний аналiз виконання кошторису, який полягае у визначеннi групи часткових та уза-гальнених показнишв, що характеризують ва важ-ливi елементи кошторису. Конкретнiше, вiн проводиться за такими коефщентами:
- коефщент спiввiдношення касових видатшв до фактичних;
- ввдношення планових надходжень до фактичних надходжень кошпв за звгтний перiод;
- ввдношення видаткiв до доходiв;
- ввдношення видатк1в спецфонду до суми власного капталу.
Прогнозний аналiз виконання кошторису яв-ляе собою основу для фшансового планування в установi та для фшансового бюджетування. Фiнан-сове планування (й особливо прогнозування) е важ-ливим шструментом управлiння i надае таш переваги органам мiсцевого самоврядування i грома-дянам як:
- полiпшення якосп прийняття фiнансових рiшень;
- удосконалення процесу формування бюджету;
- дозволяе краще оцшити бюджетнi пропо-зицi!' та приймати вiдповiднi рiшення;
- окреслюе фiнансове майбутне i залишае час для запоб^ання несприятливим подиям.
Основою прогнозного фшансового аналiзу складають узагальнення й аналiз iснуючо! шфор-мацп з подальшим моделюванням можливих варiантiв розвитку ситуацiй та фiнансових показнишв.
Прогнозний фшансовий аналiз являе собою дослщження довготермiнових перспектив змши фiнансового стану бюджетно! установи. Його ос-новне призначення - це забезпечення збалансова-носп активiв i пасивiв балансу установи в май-бутньому. Для того, щоб спрогнозувати доходи, необхвдно:
визначити джерела доходiв, з яких будуть складатися прогнози;
■ зiбрати фактичш данi по кожному дже-релу доходiв щонайменше за три останш роки;
■ спрогнозувати данi i характеристики кожного джерела доходiв для визначення найбшьш придатно! методики прогнозування;
■ обрати та застосувати необхщний метод прогнозування;
■ визначити, чи прийнятний даний прогноз доходiв та вщрегулювати його вiдповiдно до змш, що можуть вплинути на дохвд.
На практицi застосовуються наступнi методи прогнозування доходiв i видатк1в:
- експертна оцшка, яка полягае у тому, що експерт пропонуе найкраще припущення про май-бутнi доходи i видатки, покладаючись на сво! спецiалiзованi знання. Перевагою методу е здатшсть складати вгдносно точнi прогнози, а ввдносш вони тому, що навпъ найбiльш точнi прогнози можуть ставитися пвд сумнiв;
- аналiз тенденцiй, який полягае в тому, що час - це едина визначальна змшна, минулi тенденцп надають пiдставу для прогнозування майбутшх змiн, але цей метод подходить лише для оцiнки до-ходiв, як1 е постiйними та щороку змiнюються на постiйну величину або розвиваються в передбачу-ваному напрямг Визначаючи змiни минулих рокiв, деяш доходи i видатки можна спрогнозувати досить точно. Техшка тенденцiй припускае, що рiвень росту у майбутньому роцi буде таким же, як 1 в
останш роки;
- детермшютичний пвдхщ який припускае постшшсть ввдношень м!ж прогнозованою змшною та певним шшим фактором (наприклад, еко-ном!чним чи демограф!чним);
- економетричне моделювання, що вста-новлюе ввдношення м!ж змшною доходу або ви-датку та рядом «причинних» чи пояснювальних фактор!в, ! використовуеться щодо змшних, як1 пе-ребувають тд впливом циктчних змш, е матема-тично складним методом та потребуе велико! шль-косп даних. Економетричш модел! дозволяють розглянути вплив дек1лькох змшних на доходи чи видатки;
- анал!з фшансового впливу, який передба-чае безпосереднш зростаючий вплив на надход-ження та видатки, що мае ввдношення до нового ро-звитку та може використовувати прост! матема-тичш розрахунки, так! як множення частки на прирют населения, або б!льш складш економетричш методики.
Щодо прогнозування видатк1в, то його можна здшснювати з використанням економетричних тех-нологш чи технологш тенденцш, але найбшьш прийнятний пвдхщ - шдхвд бухгалтерсько! щентич-носп, який можна розд!лити на дв! категорп: видатки розподшяються оргашзацшно за головними розпорядниками кошпв ! за економ!чною кла-сифжащею; видатки розпод!ляються за програ-мами.
Прогнозуваиня служить двом щлям, а саме:
1) розраховуе майбутнш вплив поточних ршень, програм ! полгшки(анал!з впливу);
2) визначае ! анал!зуе можливосп збалансу-вання доход!в та видатк1в (анал1з дефщиту).
Однак варто зазначити, що юнуе велика шль-шсть можливих пвдход!в до прогнозування, але не юнуе едино в!рних ршень.
Основними етапами анал!зу виконання кошто-рису за спещальним фондом можна визначити так!:
- ощнка складу, структури та динашки спещального фонду за показниками залишшв, над-ходжень ! видатшв здшснюеться за методиками горизонтального й вертикального анал!зу:
■ горизонтальний анал!з (пор!вняння кож-но! позици звггаосп з попередшм перюдом), який дае можливють визначити роль бюджетного фшансування за загальним ! спещальним фондом;
■ вертикальний анал!з (визначення структури фшансових показнишв з ощнкою впливу р!з-них фактор!в на к1нцевий результат), який дае можливють визначити найвагомш! складов! у баланс! бюджетних установ, але найб!льш вагоме його ви-користання в анал!з! складових доход!в та витрат кошторису;
- анал!з виконання плану надходжень спещального фонду передбачае ствставлення пла-нових (кошторисних) показник1в з реальним над-ходженням кошпв до бюджетно! установи;
- анал!з виконання плану видатшв спещального фонду, який спрямований на до-слвдження виконання кошторису за спещальним фондом;
- факторний анал1з видатшв спещального фонду здшснюеться окремо за кожним видом видатшв ! дозволяе з'ясувати вплив окремих фактор!в на розм!р видатшв;
Узагальнення результата анал!зу - це за-ключний етап економ!чного анал!зу, який дозволяе зробити висновки про виконання кошторису установи за спещальним фондом, визначити причини ввдхилень та розробити заходи щодо зб!льшення надходжень ! прискорення руху кошта спещального фонду.
В економ!чному анал!з! велику роль вщграють так зван! граф!чш способи, ввдмггаою рисою яких е !хня наочшсть, що значно спрощуе процес дове-дення результата економ!чного анал!зу до широкого кола пращвнишв. Для правильного вщобра-ження дослщжуваних процеав ! явищ необхщно дотримуватись техшки та методики побудови графшв. Велике значення мае правильний виб!р типу графжа, його масштаб!в ! виконання.
1нформацшною базою анал!зу виконання кошторису доход!в та видатшв е планов! фшансов! документи установи, до яких входить безпосе-редньо кошторис, план асигнувань загального фонду, план використання бюджетних кошта, помюячний план використання бюджетних кошта, зведення показник1в спещального фонду кошторису та фшансова ! бюджетна звинють, до яко! входить Звгт про надходження ! використання кошта загального фонду (ф. 2д), Звгт про рух грошових кошта, Звгт про надходження ! використання кошта, отриманих як плата за послуги (ф. 4-1д), Звгт про надходження ! використання кошта, отриманих за шшими джерелами власних надходжень (ф. 4-2д), Звгт про результати фшансово! д!яльносп (ф. 9д).
Кр!м структурного та динам!чного анал!зу слад проводити параметричний анал1з, що в подаль-шому дасть можливють обгрунтовано планувати статл кошторису.
Для цього потр!бно виконати послвдовшсть
д!й:
- визначити сшввщношення показник1в д1яль-носп, як! мають вплив на структуру та виконання кошторису;
- дослвдити значення таких сшвввдношень, що характерн! для перюд!в ефективного виконання кошторису;
- розрахувати статт! кошторису !з застосування цих сшввщношень, плануючи певний р!вень показ-ник!в.
Показниками, якими оперують при проведенш анал!зу виконання кошторису, можуть бути:
■ Касов! та фактичш видатки.
■ Доходи загального та спещального фонд!в.
■ Сума власного катталу.
■ Середньоспискова чисельн!сть пращвнишв.
З точки зору економ!чного анал1зу, також !снуе ряд невир!шених питань. На сьогодш посади еко-номюта чи анал!тика в!дсутня в установах бюджет-
ного сектору. Зввдси аналггичш функцп поклада-ються на бухгалтерш, яка через велику заванта-жешсть в роботi дуже часто не здшснюе аналiз ви-конання кошторису. Це призводить до погiршення якост виконання аналгтично1 функцп керiвництва установи. Проблема може бути виршена лише з точки зору адекватного фшансування шляхом залу-чення квалiфiкованих фахiвцiв на посади аналiтика чи економюта.
Для пiдвищення якостi аналгтично1 шформацп та забезпечення автоматизацп аналiтичних робгт з метою скорочення витрат на !х проведения до-цiльно впровадити в дiяльнiсть бюджетних установ яшсне унiфiковане програмне забезпечення, що буде адаптоване до актуальних вимог законодав-ства та матиме зрозумiлий та доступний рiзним ко-ристувачам iнтерфейс.
Список литературы
1. Aleskerova Yu., Mulyk T., Fedoryshyna L. (2018) Improving credit protection analysis methods Reports of main agricultural enterprises. Baltic Journal of Economic Studies, vol.4, nn2, pp.1-7.
2. Todosiychuk V. (2019) Public administration of anti-inflation policy in the system of monetary regulation of economy. Znanstvena misel journal. The journal is registered and published in Slovenia. - 2019. - Vol. 2, № 34. - S. 44-52.
3. Todosiychuk V., Fedoryshyna L. (2019) Analiz controlling financial risks of enterprise. Polish journal of science. № 21, Vol. 2. - P. 30-42.
4. Todosiichuk V., Mashevska A., Dzyubenko O. Credit security of small and medium-sized enterprises of Ukraine. The scientific heritage. - 2020. - No 45. - P. 13-24. - Budapest, Hungary.
5. Mulyk T., Tomchuk O., Fedoryshyna L. Analysis of financial stability of the enterprise. The scientific heritage. 2020. - No 43. - S. 46-55. -Budapest, Hungary.
6. Алескерова Ю.В.,. Салькова 1.Ю, Федо-ришина Л.1. Страховий менеджмент: шдручник / Ю.В. Алескерова, 1.Ю. Салькова, Л.1. Федоришина. Вшниця: ВНАУ, 2019. - 295 с.
7. Алескерова Ю.В., Червань О.Г. Управ-лшня кашталом пвдприемства. 1нфраструктура ринку. - 2019. - Вип. 33. - С. 265-270.
КАП1ТАЛЬН1 ШВЕСТИЦП В РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМ1КИ
Вдовенко 1.С.
AcnipaHm Нацiонального наукового центру «1нститут аграрное eKOHOMirn» (м. Кшв)
CAPITAL INVESTMENTS IN THE DEVELOPMENT OF THE AGRARIAN ECONOMY SECTOR
Vdovenko I.
Postgraduate student of National Science Center of the Institute of Agricultural Economics,
(m. Kyiv)
Анотащя
В статп йдеться про роль каштальних швестицш в нарощуванш фшансового потенщалу окремих тд-приемств та аграрного сектору економiки Укра1ни в цшому. Визначено, що одним iз вагомих фшансових джерел е залучення iнвестицiй в альське господарство, оскiльки достатне швестування е запорукою оно-влення та змщнення матерiально-технiчноi бази аграрних тдприемств, пiдвищения його ефективностi та забезпечення конкурентоспроможносп на свiтовому ринку. Проаналiзовано обсяг капiтальних iнвестицiй за видами економiчноi дiяльностi в Украiнi та в окремих репонах, визначено !х частку в сiльське господарство, мисливство та надання пов'язаних iз ними послуг, темпи !х приросту та джерела фшансування. Зроблено висновки щодо необхiдностi створення ефективного мехашзму формування iнвестицiйноi поль тики, в основi яко! забезпечення економiчних штереав як аграрiiв так i потенцшних iнвесторiв. Запропо-нованi прiоритетнi напрями та iнструменти нарощування фiнаисового потенщалу пвдприемств аграрного сектору економiки через вдосконалення бюджетно1, кредитно1 полiтики, розвиток страхування сприяти-муть змiцненню кожно1 складово1 фiнансового потенцiалу в поточному перiодi i на перспективу.
Abstract
The article deals with the role of capital investments in enhancing the financial potential of individual enterprises and the agrarian sector of the Ukrainian economy as a whole. It has been determined that attracting investments in agriculture is one of the major financial sources, since sufficient investment is the key to upgrading and strengthening the material and technical base of agricultural enterprises, improving its efficiency and ensuring competitiveness in the world market. The volume of capital investments by type of economic activity in Ukraine and in individual regions is analyzed, their share in agriculture, hunting and provision of related services, their growth rate and sources of financing. Conclusions have been made regarding the need to create an effective mechanism for investment policy formation, based on which the economic interests of both farmers and potential investors are ensured. The proposed priorities and instruments for enhancing the financial capacity of the agricultural sector enterprises through the improvement of budgetary, credit policy, development of insurance will contribute to strengthening each component of financial capacity in the current period and in the future.
