CC BY
15
Kolb, R. W., and Overdahl, J. A. Financial derivatives. N. J. :
John Wiley & Sons, 2010. Krauss, C. "Statistical Arbitrage Pairs Trading Strategies: Review and Outlook". Journal of Economic Surveys, vol. 31, no. 2 (2017): 513-545. DOI: 10.1111/joes.12153. Lee, J. B. et al. "Targeting market neutrality". Quantitative Finance, vol. 19, no. 3 (2019): 437-451. DOI: 10.1080/14697688.2018.1479066. London Metal Exchange. https://www.lme.com
Prafulla, Kumar S. Fundamentals of financial derivatives. New Delhi: Himalaya Publishing House, 2017.
Primbs, J. A., and Yamada, Y. "Pairs trading under transaction costs using model predictive control". Quantitative Finance, vol. 18, no. 6 (2018): 885-895. DOI: 10.1080/14697688.2017.1374549.
Stubinger, J., and Bredthauer, J. "Statistical Arbitrage Pairs Trading with High-frequency Data". International Journal of Economics and Financial Issues. 2017. https://econ-journals.com/index.php/ijefi/article/view/5127/pdf
УДК 336.77:330.131.7 JEL: H71; H72; H75
ПР1ОРИТЕТИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИДАТК1В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ
®2020 КАНеВА Т. В.
УДК 336.77:330.131.7 JEL: H71; H72; H75
Кансва Т. В. Прюритети шдвищення ефективност видатмв бюджетних установ
Визначено роль та мще политики у сферi видатмв у сучаснш системi ф'шансового регулювання Ыяльностi бюджетних установ. Визначено npi-оритети, що постають перед втчизняною системою бюджетних установ, з огляду на необхiднiсть посилення и результативностi та ефек-тивностi, зокрема в частит: створення умов для розширення економiчноi самостйностi бюджетних установ на основi замiни кошторисного ф'шансування на бюджетування, ор'кнтоване на кiнцевi результати; оновлення iнституцiйних механ'вм'ю ф'шансування та ствфшансування сощально значущих послуг; посилення прозоростi та публ'мностi д'тльност'г, введення системи оцшювання якост'> надаваних послуг; запрова-дження 'шституту д'квого громадського контролю ф'шансовоi Ыяльностi на вах етапах управл'шського циклу, починаючи з планування. Запро-поновано методологю о^нювання сощально-економ'мно!ефективностi видатмв бюджетних установ, зокрема визначення в'дносноi ф'шансовоi автономИ та р'вня децентралiзацii модел'> фнансування мереж'> бюджетних установ, що може служити для характеристики композицшно! складовоi фшансовоi полтики у сферi видатмв. Окреслено роль фскальноi децентралiзацii при фшансувант видатмв на людський розвиток. Охарактеризовано особливостi застосування програмно-цльового методу при фшансувант д'тльностi бюджетних установ. Запропоновано шляхи пiдвищення ефективностi видатмв бюджетних установ сфер освти та охорони громадського здоров'я.
Ключов'! слова: бюджетн установи, фшансове забезпечення бюджетних установ, оцнювання ефективностi видатмв, фккальна децентрал'ь Рис.: 1. Формул: 7. Б'бл.: 15.
Канева Тетяна Володимирiвна - кандидат економiчних наук, доцент, декан факультету фiнансiв та облку, Кшвський нацональний торговельно-
економiчний утверситет (вул. Кото, 19, Кшв, 02156, Украша)
E-mail: kanevatetana@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3302-9593
УДК 336.77:330.131.7 JEL: H71; H72; H75
Канева Т. В. Приоритеты повышения эффективности расходов бюджетных учреждений
Определена роль и место политики в сфере расходов в современной системе финансового регулирования деятельности бюджетных учреждений. Определены приоритеты, стоящие перед отечественной системой бюджетных учреждений, с учетом необходимости усиления ее результативности и эффективности, в том числе в части: создания условий для расширения экономической самостоятельности бюджетных учреждений на основе замены сметного финансирования на бюджетирование, ориентированное на конечные результаты; обновления институциональных механизмов финансирования и софинансирования социально значимых услуг; усиления прозрачности и публичности деятельности; введения системы оценки качества предоставляемых услуг; введения института действенного общественного контроля финансовой деятельности на всех этапах управленческого цикла, начиная с планирования. Предложена методология оценки социально-экономической эффективности расходов бюджетных учреждений, в том числе определения относительной финансовой автономии и уровня децентрализации модели финансирования сети бюджетных учреждений, которая может служить для характеристики композиционной структуры финансовой политики в сфере расходов. Определена роль фискальной децентрализации при финансировании расходов на развитие общества. Охарактеризованы особенности применения программно-целевого метода при финансировании деятельности бюджетных учреждений. Предложены пути повышения эффективности расходов бюджетных учреждений сфер образования и охраны общественного здоровья.
Ключевые слова: бюджетные учреждения, финансовое обеспечение бюджетных учреждений, оценка эффективности расходов, фискальная децентрализация. Рис.: 1. Формул: 7. Библ.: 15.
Канева Татьяна Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, декан факультету финансов и учета, Киевский национальный торгово-
экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина)
E-mail: kanevatetana@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3302-9593
UDC 336.77:330.131.7 JEL: H71; H72; H75
Kaneva T. V. Priorities to Improve the Costs Efficiency of Budgetary Institutions
The role and place of costs policy in the modern system of financial regulation of budgetary institutions is defined. The priorities facing the national system of budgetary institutions are identified, taking into account the need to strengthen its effectiveness and efficiency, including in the part: creating conditions for increasing the economic independence of budgetary institutions based on the replacement of estimated funding for end-to-end budgeting; updating the institutional mechanisms for financing and co-financing of socially important services; increased transparency and publicity of activities; introducing a system for evaluating the quality of services provided; introduction of an institution of effective public financial control at all stages of the management cycle, starting with planning. A methodology for evaluating the socio-economic costs efficiency of budgetary institutions is proposed, including the definitions of relative fiscal autonomy and of the decentralization level of the system of financing for the network of budgetary institutions, which can be used to characterize the compositional structure of financial policy in the sphere of costs. The role of fiscal decentralization in financing the costs of social development is defined. The specifics of use of the program-targeted method in financing the activities of budgetary institutions are characterized. Ways to improve the cost efficiency of budgetary institutions in the spheres of education and public health are suggested.
Keywords: budgetary institutions, financial provision for budgetary institutions, evaluation of costs efficiency, fiscal decentralization. Fig.: 1. Formulae: 7. Bibl.: 15.
Kaneva Tetiana V. - PhD (Economics), Associate Professor, Dean of the Faculty of Finance and Accounting, Kyiv National University of Trade and Economics (19
Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine)
E-mail: kanevatetana@gmail. com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3302-9593
Фшансова складова дiяльностi бюджетних установ набувае особливо! значущост на еташ економiчних перетворень. Яшсть та ре-зультатившсть менеджменту в бюджетному секторi не лише прямо впливае на загальну результатившсть фккально! системи, а й визначае рiвень довiри сус-пкьства до дiяльностi основних шститущй публiч-ного адмШстрування. Водночас мережа установ бюджетного сектора надае громадськост базовi медич-ш, освиш, культурш та iншi послуги, що потенщйно формують людський каштал. За умов перманентних трансформащй економши питання щодо ращональ защ! фшансового забезпечення сегмента бюджетних установ набувае особливо! актуальности що спонукае до здшснення в^пов^дних досл^джень.
Зазначена проблематика широко висвилена як у зарубiжних, так i у вичизняних публшащях. Зокре-ма вплив моделi фшансування бюджетного сектора в нерозривному зв'язку з ефектившстю його дiяльнос-т вивчали А. Афонсо [1], Р. Барро [2], Г. Зi [4], К. Сала-ьМартш [2], В. Танзi [4; 5], Д. Фуллертон [3], Д. Фур-серi [1] тощо. Серед укра!нських економкпв внесок у проблематику зробили В. Дем'янишин [6], Л. Лисяк [7], I. Чугунов [8; 9; 11] та шшь Однак низка питань щодо трансформащ! системи фшансового забезпечення системи бюджетних установ та оптимiзaщ! !х видатшв доа залишилася нерозкритою.
Метою дано! статп е детермшащя прюритепв шдвищення ефективносп видатюв бюджетних установ за умов економiчних трансформацш.
Полiтика у сферi видатшв е базовим компонентом регулювання дiяльностi бюджетних установ. Посилення !х автономГ! стае можливим на основi оптимiзащ! структурно! композищ! видатшв селекщ! !х продуктивних видаткових статей, реaлiзaщ! захо-дiв iз шдвищення питомо! ваги в^пов^дних статей у структура Зниження вагового коефщента участ бюджетних установ у створенш ВВП, що тостер^а-
лося у 2009-2018 рр., послаблення щкьносп зв'язку мiж темпами приросту власних надходжень i темпами приросту видатюв установ (зокрема на розвиток людського потенщалу) ^ентифкуе наявшсть нев^-кладних завдань у контекст розробки та реaлiзaщ! державно! фiнансово! стратегГ!, зокрема:
+ розширення автономГ! бюджетних установ в
умовах фiскально! децентралiзацГ!; + запровадження прощедур оцiнки ефективнос-тi видаткiв на етапi планування (з удоскона-ленням контрольно! методологГ!); + реалiзацГ! попереджально! компоненти управ-лiння шляхом iнтеграцГ! у фiнансову дiяль-нiсть ризик-менеджменту; + iмплементацГ! програмно-щльового методу та практики перспективного планування.
Удосконалення фiнансового механiзму бюджет-них установ можливе за умов розробки та 1мплементащ! сучасно! системи оцiнки еконо-мiчно! та соцiально! ефективностi !х полiтики у сферi видаткiв. 1мперативним критерiем оцiнки соцiально! ефективностi видатшв бюджетних установ виступае ступiнь задоволення запитiв i потреб споживащького контингенту продукованих щими установами послуг. Тому сощальна оцiнка ефективностi передбачае визна-чення ступеня досягнення декларованих щлей у гума-нiтарнiй сферi, е комплементарною до економiчно! та не може дати цiлiсного уявлення про функщонування бюджетних установ. Ефективнiсть видатюв як еконо-мiчна категорiя може бути розкрита через сшвв^но-шення соцiально-економiчного ефекту дiяльностi ме-режi таких установ i обсягу ресурав, що були зaлученi та спожит для досягнення згаданого ефекту.
Сл^д окремо зазначити, що ефективнiсть видат-кiв бюджетних установ може бути адекватно ощнена лише з урахуванням ступеня перерозподку ВВП через систему публiчних фiнaнсiв, економiчних проявiв
гнвестування в гнтелектуальний та фiзичний капгтал коштом державного та мiсцевих бюджетгв. При цьо-му до уваги мае братися потенцгйна результативнiсть швестування даних ресурсгв у приватному секторi (private capital stock efficiency) та ефект витгснення (crowding out effect).
Задекларованг принцип ефективностг та резуль-тативностi бюджетно! системи, зггдно з яким партисипанти бюджетного процесу мають праг-нути досягати цглей, сформованих на iнституцiйнiй базi аксiологiчноi системи та iмперативiв гнновацшно-економiчного розвитку, через забезпечення якгсного надання гарантованих державою та мгсцевим само-врядуванням послуг iз залученням мшгмального об-сягу ресурсiв бюджетгв усiх рiвнiв i одночасним до-сягненням максимального результату [11]. У процесг реалiзацii концепцг! розвитку, парадигми бюджетно! полiтики, а також програмних i проектних докумен-тгв гз пгдтримки детермгнованих економгчних галу-зей актуалгзуються питання дотримання принципу ефективностг. Серед важливих та актуальних завдань вгтчизняно! бюджетно! полгтики у сферг посилення останньо! слгд видглити:
+ пгдвищення ргвня результативностг гнстру-
ментгв програмно-ц1льового методу; f створення умов для зростання якостг суспкь-них послуг;
f посилення дгевостг механгзму здгйснення дер-
жавних закупгвель; f актуалгзацгя процедур превентивного та перспективного фгнансового контролю та аудиту; f гарантування залучення громадськостг до об-говорення та прийняття ргшень у сферг фор-мування основних показникгв бюджету. З метою реформування моделг бюджетного фг-нансування необхгдно рацгоналгзувати розподгл ви-даткгв за економгчною класифгкацгею. Потргбно ви-значити оптимальну межу питомо! ваги видаткгв розвитку в структург. Серед визначальних аспектгв посилення ефективностг бюджетного регулювання у сферг видаткгв слгд виокремити здгйснення фгскально! де-централгзаци з метою стабшзаци та збалансування мгсцевих бюджетгв, а також посилення ргвня вгдпо-вгдальностг територгальних громад в особг органгв мгсцевого самоврядування за результати прийнятих г виконаних ргшень [12]. Пргоритетним видаеться забезпечення децентралгзаци бюджетних повноважень у сферг продукування бюджетними установами по-слуг, забезпечення останнгх необхгдними ресурсами.
У контекстг функцгональних особливостей фг-нансового механгзму бюджетних установ доцгльно розглядати категорг! ефективностг прийняття ргшень у сферг видаткгв та ефективностг !х реалгзащ!. Ефек-тивнгсть прийняття ргшення визначають як кглькгсне спгввгдношення !х позитивних результатгв г допус-тимих витрат. Соцгально-економгчну ефективнгсть
ргшення у сферг видаткгв можна оцгнювати за параметрами дотримання науково обгрунтованого обсягу ресурсних затрат або при !х оптимгзацг! за критергем мгнгмуму. У зв'язку з цим постае необхгднгсть поед-нання ефективностг самого ргшення та результатив-ностг його гмплементацг! у практичну площину.
К1лькгсний показник соцгально-економгчно! ефективностг видаткгв бюджетних установ на мгкро-ргвнг може бути оцгнений на основг моделг 1:
Ef = TTinCi -100%, Tet
(1)
де Efi - ргвень соцгально-економгчно! ефективностг використання бюджетних ресурсгв ¿-ю бюджетною установою;
Tinci - сукупнг власнг надходження ¿-! бюджетно! установи;
Tei - сукупнг видатки ¿-! бюджетно! установи.
Модель 1 може бути адаптована для викорис-тання на макроргвнг шляхом трансформацг! в агрего-вану модель 2:
Ef = -100%,
i=1 Tei
(2)
де Ef - ргвень соцгально-економгчно! ефективностг використання бюджетних ресурсгв мережею бюджет-них установ.
Осюльки сукупнг видатки бюджетно! установи можуть бути обчисленг як арифметична сума по-точних (Ncuri) i капгтальних (Cap) видаткгв, модель 2 трансформуеться у модель 3:
Tinci
Ef = Z"
-100%.
(3)
i=1 Ncuri + Cap i Специфгчним показником ефективностг функ-цгонування мережг бюджетних установ може висту-пати ргвень !х фгнансово! автономг!, обчислений у за-гальному випадку за моделлю 4:
Kaut =№ -100% = Z"
ТГг
_ _ -100%, (4)
=1 Tei /=1 Ncuri + Capi
де Tri - власнг надходженя ¿-! бюджетно! установи.
Оцгнку вгдносно! фгнансово! автономг! бюджет-них установ можна здгйснити на базг апроксимовано! моделг 5:
и Tri
jy-CUr _ _
K aut ~ A
_ . (5)
=1 Ncuri
де и - середнгй коефгцгент участг поточних видаткгв у формуваннг власних надходжень бюджетних установ.
На основг аналгзу визначено, що за пергод 20092018 рр. середнгй коефгцгент участг поточних видат-кгв у формуваннг власних надходжень бюджетних установ складае 0,511, 0,322 та 0,591 для зведеного, державного та мгсцевих бюджетгв вгдповгдно.
У 2009-2018 рр. мережа бюджетних установ ха-рактеризувалася помгрними показниками вгдносно! фгнансово! автономг!. Значення наведеного показни-
ка за поточними видатками державного бюджету у 2009-2013 рр. становило в середньому 6,92% та 4,94% у 2014-2018 рр., що забезпечило середнш показник 5,96% за весь перюд при спаднш динамщь Для мш-цевих бюджетав в^дпов^ний показник мав висх^ну динамiку та становив 3,95% у 2009-2013 рр., 4,30% у 2014-2018 рр., тобто 4,19% за перюд аналiзу. В^дносна фшансова автономiя бюджетних установ за видатками зведеного бюджету мала спадну динамку: 7,17% у 2009-2013 рр., 5,88% у 2014-2018 рр. i 6,52% за весь перюд. В^дносна фшансова автономiзацiя та шдви-щення рiвня ефективностi бюджетних установ визна-чаеться серед цiлей бюджетно'1 децентралiзацГi, що набувае всеохоплюючого характеру в краМ.
1снуе необхiднiсть визначення рiвня децентралiза-ц11 моделi фiнансування бюджетних установ, що може служити для характеристики композицшно! складово! фшансово1 полiтики у сферi видаткiв. Зага-лом вказаний рiвень бюджетно'1 децентралiзацГi може бути визначений на основi моделi 6:
ЬЬЕг
Вг = ■
•100%,
(6)
ЯЬЕг + ЬЪЕг
де - рiвень децентралiзацГi моделi фшансування мережi бюджетних установ у перюд :;
ЬЬБ1: - обсяг фшансування бюджетних установ коштом мкцевих бюджетав;
8ЬБ:. - обсяг фiнансування бюджетних установ коштом державного бюджету.
Впродовж перюду 2008-2017 рр. показник рiв-ня децентралiзацГi фшансування мережi бюджетних установ характеризувався помiрною волатильнiстю, коливаючись у межах в^д 47,13% (мiнiмальне значення у 2016 р.) до 53,04% (максимальне значення у 2013 р.). При цьому рiчна флуктуащя не перевищувала 2,00 в. п. Найвищий ступiнь бюджетно! децентралiзацГi харак-терний для докризового 2013 р., у 2014 р. в^дбулося ускладнення загально'1 соцiально-економiчноi ситуаций що супроводжувалося стрiмким зниженням рiвню децентралiзацГi. Саме у 2014 р. спостер^алася унiкальна для всього аналiзованого перiоду ситуацiя, коли власш надходження бюджетних установ, про-фшансоваш коштом мiсцевих бюджетiв, мали спадну динамку. Середне значення децентралiзацГi у 20092013 рр. становило близько 50,92%, у 2014-2018 рр. -48,89%, забезпечивши середне значення показника за весь перюд аналiзу на рiвнi 49,91%. Упродовж до-Ыджуваного перiоду мережа бюджетних установ фь нансувалася за рахунок коштiв державного та мюце-вих бюджетiв у пропорци, близькiй до сшвв^дношен-ня 1 : 1 iз несуттевим переважанням фшансування з державного бюджету (рис. 1).
Мережа бюджетних установ мае бути доЫдже-на за рiвнем значущоста надаваних послуг i певним чином ранжирувана. Тi елементи мереж^ що мають загальнонацiональне значення, зокрема в контекста
потреби у стшкому прироста штелектуального катта-лу, мають бути профшансоваш за рахунок коштав державного бюджету, отже, рiвень децентралiзацГi моделi фiнансування може оптимiзуватися за критерiем мШ-мiзацГi. Фiнансове забезпечення бюджетних установ, що мають важливе значення для розвитку територш, лопчно здiйснювати за рахунок коштав мкцевих бю-джетiв. Дощльним е пiдвищення ролi територiальних громад i наглядових рад в управлшш освiтнiми та ме-дичними закладами, що сприяе зростанню ефектив-ностi використання видiлених фiнансових ресурсiв.
Роль бюджетно1 децентралiзацГi особливо важ-лива при фшансуванш видаткiв на людський розвиток, зокрема беззаперечними видають-ся суттевi регiональнi вiдмiнностi у громадських за-питах щодо профiлю середньо1 спецiальноi та вищо'1 освiти, а специфiчнi властивостi локального ринку пращ впливають на стан здоров'я населення. Обгрун-тування необх^дного ступеня бюджетно1 децентраль заци в контекстi фшансового забезпечення поточно'1 дiяльностi бюджетних установ мае здшснюватися на основi ощнювання загального рiвню розвитку тери-торiально-адмiнiстративних одиниць.
Застосування програмно-ц1льового методу спрямовуеться на отримання бажаного сощально-економiчного результату вiд бюджетних асигнувань на в^дпов^ш цiлi, що об'еднуеться бюджетно'1 про-грамою. Результати аналiзу ефективноста виконання бюджетних програм ураховуються в процеа при-йняття рiшень щодо включення в^пов^дного запиту до проекту бюджету на наступш два за плановим бюджетних перiодiв перюди. Iнформацiйною базою для такого аналiзу е данi рiчних звiтiв про виконання пас-портiв програм, статистична, фшансова та шша зви1-шсть, вiдомостi про кiлькiснi показники, як харак-теризують кiнцевi результати, досягнут за бюджетнi кошти [10]. Порiвняльний аналiз запланованих i до-сягнутих значень iндикаторiв у контекстi обсяпв ви-трат, кiнцевого продукту, ефективноста та якоста дае уявлення про результатившсть програми.
Загалом ефективна бюджетна полiтика у сферi видаткiв може бути дефшщшована як сукупнiсть ш-ституцiйних механiзмiв, iнструментiв, важелiв, форм i заходiв iз досягнення максимального можливого ефекту (результату) в^д витрачання бюджетних коштав, що знаходить прояв у реальному прироста сус-шльних благ за мШмального обгрунтованого спожи-вання ресурсiв. Ресурснi затрати в сучасних умовах шдлягають багатокритерiальнiй оптимiзащi', рiвень !х обгрунтованостi може бути визначений на основi компаративного аналiзу за галузями економiчноi дь яльностi, регiонами тощо.
Для порiвняння вартостей бюджетних послуг у розрiзi територiально-адмiнiстративних одиниць ви-користано модель 7:
9,00 т
т 54,00
0,00
44,00
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 Р1к
Вщносна фшансова автоном1я бюджетних установ — Бюджетна децентрал1зац1я у сфер1 видатав, %
Рис. 1. Децентралiзацiя моделi фiнансування бюджетних установ i рiвень |'х вщносно!' фшансово'|' автономи
у 2009-2018 рр.
КСЪ*! = ^^ Л00%о,
1 п 1=1
(7)
де КСЬз1 - рiвень вартосп бюджетно! послуги в ¿-й територiально-адмiнiстративнiй одинищ;
СЬз1 - фактична варпсть бюджетно! послуги в ¿-й територiально-адмiнiстративнiй одиницi;
п - кiлькiсть адмiнiстративно-територiальних одиниць.
При здiйсненнi бюджетного планування та оцшки ефективностi видаткiв закладiв освь ти необхiдно з'ясувати причини суттевих в1дхилень показника по кожнiй територiально-адмi-нiстративнiй одиницi. У разi значного перевищення фактичним показником середнього значення опти-мiзацiя вiдбуваеться за критерiем мiнiмiзацii. У разi суттевого в^илення показника в бiк зменшення необх^дно проаналiзувати якiсть надання освiтнiх послуг за параметрами випуску та результату. Результат може комплексно оцшюватися за параметрами юлькосй учшв, що успшно виконали завдання шд-сумково1 державно! атестаци, склали випробування зовшшнього незалежного оцiнювання та вступили до закладiв вищо! освiти.
Оптимiзацiя видаткш бюджетних освiтнiх установ нерозривно пов'язана iз процесом фiнансовоi де-
централiзацii (в контекстi яко! створюються освиш округи та опорнi навчальш заклади). Опорними ви-знаються таи установи, що створеш для забезпечення рiвностi доступу всiх споживачiв бюджетних послуг до освiти належно! якосп, рацiоналiзацii та посилен-ня ефективност ресурсокористування, виступають сучасним дiевим мехашзмом впорядкування мережi шк1л та реформування системи середньо! освiти [13].
Ди владних iнституцiй, що спрямовуються на оптимiзацiю бюджетних установ, повиннi вико-нуватися методично, логiчно, послiдовно та гласно. Це дасть змогу мiнiмiзувати ризики, об'ективно пов'язаш з нев^дпов^дшстю здiйснюваних оптимiза-цiйних заходiв вимогам i запитам суспiльства. 1снуе необхiднiсть впровадження у практику планування видатшв бюджету iнструментарiю ризик-менеджмен-ту. Загалом бюджетний ризик може бути визначений як зниження якосп бюджетного планування та/або якосп надаваних населенню сусп1льних послуг [14]. Юльйсна характеристика ризику у сферi бюджетного планування видатшв виявляе ймовiрнiсну оцiнку очiкуваного небажаного в^дхилення фактичного показника в^д запланованого пiд впливом сукупностi екзогенних i ендогенних чинникiв.
Серед основних бюджетних ризишв слiд видь лити ризики, що пов'язаш з шституцшними традищ-ями здiйснення бюджетними установами фшансово-господарських операцiй; iнфляцiйнi ризики; ризики
дискретност контролю розпоряднишв бюджетних коштiв; ризик нев^дпов^дносп обсягiв та структури видатшв установи вид1леним коштам iз бюджету [15].
Вважаемо необхiдним урахування впливу ризи-кiв, що носять непередбачуваний характер ^ хоча практично не пiдлягають прогнозуванню, мають бути передбачеш бюджетними установами. Iдентифiкацiя та ощнка бюджетних ризикiв на етапi бюджетного планування мае виршити низку завдань, зокрема: з'ясувати ймовiрнiсть виконання видатшв бюджетних установ з корекцiею на ризик; визначити композицш факторiв ризику та перспективы шляхи !х швелювання; оперативно вносити необхiднi корек-тиви у фiнансовi плани бюджетних установ з метою посилення фшансово! автономи та стiйкостi. Ощню-вання реальних i потенцiйних ризикiв та включення в^повкних iндикаторiв до фiнансових плашв дозволить суттево посилити функщональну адаптивнiсть бюджетно! полiтики у сферi видаткiв.
Одним iз iнструментiв шдвищення бюджетно! результативностi е проведення секторально! та горизонтально! ощнки ефективност та доцiльностi бюджетних видатшв, що поступово знаходить свое вко-браження у вiтчизняних реалiях. З метою реалiзацi! наведеного, як експеримент, обрано головш розпоряд-ники бюджетних кошпв, якi мають сформувати цкьо-вi фокус-групи для проведення секторального аналiзу бюджетно! ефективностi та затвердити план-графк з чiтким визначенням iерархiчно'! структури завдань, строкiв та послковносп проведення перевiрок [8].
Держава мае шдвищити щiльнiсть взаемозв'язку мiж видкеними бюджетними асигнуваннями та по-ставленими завданнями розвитку сощально! сфери. Реалiзацiя зазначеного потребуе проведення непе-рервно! оцiнки якостi наданих за рахунок бюджетних кошпв послуг, порiвняння !х вартостi iз аналопчни-ми, що надаються приватним сектором. Актуальним е подальше вдосконалення механiзмiв аудиту ефек-тивносп формування та виконання програм науко-во-технiчного, соцiального та культурного розвитку. Результати аудиту мають враховуватися при форму-ванш показникiв фшансового забезпечення вкповк-них галузей сощально! сфери в наступних бюджетних перюдах. Особливо! актуальност набувають питання шдвищення координаци дiй державних органiв, шд-приемств, установ та органiзацiй у сферах освiти та науки, охорони здоров'я, сощального захисту тощо. Важливим е осучаснення основних показнишв дг-яльностi головних розпорядникiв бюджетних кошпв та результативних показникiв бюджетних програм. Запровадження шституту секторальних перевiрок ефективносп мае на метi покращення фккального управлiння, зниження можливостей нецiльового ви-користання коштiв.
Впровадження страхово! медицини забезпечуе надходження додаткового фiнансового ресурсу до за-кладiв охорони здоров'я iз одночасним зростанням якостi надаваних послуг, посилення адресност фь нансування послуг медично! допомоги та медичного обслуговування. Крiм того, згiдно з концепщею медично! реформи, фшансовий захист громадян поля-гае в оплат медичних послуг за ушфкованими правилами, поступовiй вiдмовi в1д моделi кошторисного фiнансування та перенаправленню ресурав, акуму-льованих завдяки мехашзму обов'язково медичного страхування, адресно на в^новлення здоров'я спожи-вача. З щею метою запроваджуеться единий держав-ний тариф на кожний вид послуги, за яким держава зобов'язуеться прозоро та прямо покривати видатки на !! надання в межах гарантованого пакета, розши-рюючи права вкьного вибору шдивком закладу для отримання послуг. З огляду на пропоновану модель, найбiльшi обсяги фшансування отримуватимуть т заклади, що надаватимуть найяшснМ послуги.
Обмежешсть бюджетних коштiв спричиняе певнi протирiччя щодо досягнення належного рiвня результативности адже це позначаеться: а) на якост сусп1льних послуг i рiвнi людського потенцiалу, а це сощальний аспект ефективностi видаткiв бюджетних установ; б) на диференщаци страт населення та викривленш принципу рiвностi доступу щодо отримання послуг за рахунок бюджетних кошпв, що е кон-ституцiйною гарантiею та базовим принципом функ-цiонування бюджетно! системи. Видкення коштiв закладам сощально'! сфери слк здiйснювати залежно вк якостi та обсягiв надання ними послуг в^повкно до громадських потреб. Можливим i доречним вида-еться застосування шституту державно-приватного партнерства для розвитку сощально! шфраструктури.
Таким чином, ефектившсть бюджетних видат-кiв залежить вк сукупностi чинникiв, серед яких ступшь фiнансово! спроможностi бюджетних установ, усшшшсть iмплементацi! шстру-ментарго програмно-ц1льового методу та середньо-строкового бюджетного планування та перспективного прогнозування. Доцкьним е розвиток шституту ощнки ефективносп видаткiв бюджетних установ уже на стадГ! !х планування. При цьому процедури ощнювання мають, з одного боку, в^повкати крите-рГям прозоростГ, унiверсальностi, з шшого - врахову-вати секторальнi та галузевi осо6ливостГ функщону-вання бюджетних установ, зокрема у сферах освГти, науки, культури, охорони здоров'я тощо. Проведення секторальних перевiрок ефективностi бюджетних видатшв мае на метi покращення якосп фiскального управлiння, пiдвищення рГвня ефективносп викорис-тання коштГв. Важливим е подальше вдосконалення механiзмiв фiнансового аудиту формування та виконання програм науково-техшчного, сощально-еконо-мГчного розвитку. ■
Л1ТЕРАТУРА
REFERENCES
1. Afonso A., Furceri D. Government size, composition, volatility and economic growth. European Journal of Political Economy. 2010. Vol. 26. Issue 4. P. 517-532. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejpoleco.2010.02.002.
2. Barro R. J., Sala-i-Martin, X. Economic growth. 2nd ed.. Massachusetts : MIT Press, 2003. 672 p.
3. Fullerton D., Ta C. L. Public Finance in a Nutshell: A Cobb Douglas Teaching Tool for General Equilibrium Tax Incidence and Excess Burden. NBER Working Paper. 2017. No. 23064. URL: https://www.nber.org/papers/ w23064.pdf
4. Tanzi V., Zee H. H. Fiscal Policy and Long-Run Growth. Staff Papers. 1997. Vol. 44. No. 2. P. 179-209.
5. Tanzi V. The role of the state and public finance in the next generation // In : Las finanzas públicas y el pacto fiscal en América Latina : documentos y ponencias presentados en el XX Seminario Internacional de Política Fiscal. LC/L. 2977. 2008. P. 13-36.
6. Дем'янишин В. В. Напрями збтьшення власних над-ходжень бюджетних установ // Друг HayKOBi читан-ня пам'ят С. I. Юрiя : збiрник наукових праць. Терно-пшь : ТНЕУ, 2016. С. 32-35.
7. Лисяк Л. В. Теоретичн засади оцшки ефективнос-tí бюджетной пол^ики. CBim фiнансiв. 2007. Вип. 3. С. 50-57.
8. Бюджетно-податкова полiтикa у регулюван-ня економ^и : моногрaфiя / за заг. ред. I. Я. Чугуно-ва. КиТв : Глобус-Пресс, 2018. 350 с.
9. Державне фшансове регулювання економiчних пе-ретворень / I. Я. Чугунов, А. В. Павелко, Т. В. Кане-ва та ш. ; за заг. ред. А. А. Мазаракк КиТв : КиТв. нац. торг.-екон. ун-т, 2015. 376 с.
10. Pasichnyi M. Empirical study of the fiscal policy imy pact on economic growth. Problems and Perspectives in Management. 2017. Vol. 15. Issue 3. P. 316-322. DOI: http://dx.doi.org/10.21511/ppm.1513- 2).2017.01.
11. Chugunov I., Pasichnyi M. Fiscal stimuli and consolidation in emerging market economies. Investment Management and Financial Innovations. 2018. Vol. 15. Issue 4. P. 113-122.
DOI: https://doi.org/10.21511/imfi.15(4).2018.09.
12. Pasichnyi M., Kaneva T., Ruban M., Nepytaliuk A. The impact of fiscal decentralization on economic development. Investment Management and Financial Innovations. 2019. Vol. 16. Issue 3. P. 29-39.
DOI: https://doi.org/10.21511/imfi.16(3).2019.04
13. Вознюк Г. В. Бюджетна пол™ка розвитку репошв УкраТни: сучасна парадигма та орiентири подаль-ших реформ : моногрaфiя. Львiв : ДУ «1н-т репон. дослщжень ím. М. I. Долшнього НАН УкраТни», 2016. 519 с.
14. Шахова Г. Я., Крадинов П. Г., Маненок П. Л. Долгосрочная устойчивость бюджетной системы. Финансовый журнал. 2012. № 4. С. 5-18. URL: https:// www.nifi.ru/images/FILES/Journal/Archive/2012/4/ statii/2012_04_01.pdf
15. Гордiенко В. О. Програмно-цтьовий метод - шстру-мент побудови сучасноТ економш : моногрaфiя. Днтропетровськ : ДДФА, 2014. 267 с.
Afonso, A., and Furceri, D. "Government size, composition, volatility and economic growth". European Journal of Political Economy, vol. 26, no. 4 (2010): 517-532. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejpoleco.2010.02.002.
Barro, R. J., and Sala-i-Martin, X. Economic growth. Massachusetts: MIT Press, 2003.
Biudzhetno-podatkova polityka u systemi rehuliuvannia eko-nomiky [Budget and tax Policy in the System of Regulation of the Economy]. Kyiv: Hlobus-Press, 2018.
Chugunov, I., and Pasichnyi, M. "Fiscal stimuli and consolidation in emerging market economies". Investment Management and Financial Innovations, vol. 15, no. 4 (2018): 113-122.
DOI: https://doi.org/10.21511/imfi.15(4).2018.09.
Chuhunov, I. Ya. et al. Derzhavne finansove rehuliuvannia ekonomichnykh peretvoren [State Financial Regulation of Economic Transformations]. Kyiv: Kyiv. nats. torh.-ekon. un-t, 2015.
Demianyshyn, V. V. "Napriamy zbilshennia vlasnykh nad-khodzhen biudzhetnykh ustanov" [Directions to Increase own Revenues of Budgetary Institutions]. In Druhi naukovi chytannia pamiati S. I. Yuriia, 32-35. Ter-nopil: TNEU, 2016.
Fullerton, D., and Ta, C. L. "Public Finance in a Nutshell: A Cobb Douglas Teaching Tool for General Equilibrium Tax Incidence and Excess Burden". NBER Working Paper. 2017. https://www.nber.org/papers/w23064.pdf
Hordiienko, V. O. Prohramno-tsilyovyi metod - instrument pobudovy suchasnoi ekonomiky [The Program-target Method is a Tool for Building a Modern Economy]. Dni-propetrovsk: DDFA, 2014.
Lysiak, L. V. "Teoretychni zasady otsinky efektyvnosti bi-udzhetnoi polityky" [Theoretical Basis of the Estimation of the Effectiveness of Budget Policy]. Svit finansiv, no. 3 (2007): 50-57.
Pasichnyi, M. "Empirical study of the fiscal policy impact on economic growth". Problems and Perspectives in Management, vol. 15, no. 3 (2017): 316-322. DOI: http://dx.doi.org/10.21511/ppm.15(3-2).2017.01.
Pasichnyi, M. et al. "The impact of fiscal decentralization on economic development". Investment Management and Financial Innovations, vol. 16, no. 3 (2019): 29-39. DOI: https://doi.org/10.21511/imfi.16(3).2019.04.
Shakhova, G. Ya., Kradinov, P. G., and Manenok, P. L. "Dol-gosrochnaya ustoychivost byudzhetnoy sistemy" [Long-term Sustainability of the Budget System]. Fi-nansovyy zhurnal. 2012. https://www.nifi.ru/images/ FILES/Journal/Archive/2012/4/statii/2012_04_01.pdf
Tanzi, V. "The role of the state and public finance in the next generation". In Las finanzas publicas y el pacto fiscal en America Latina: documentos y ponencias presentados en el XX Seminario International de Politica Fiscal. LC/L. 2977, 13-36, 2008.
Tanzi, V., and Zee, H. H. "Fiscal Policy and Long-Run Growth". Staff Papers, vol. 44, no. 2 (1997): 179-209.
Vozniuk, H. V. Biudzhetna polityka rozvytku rehioniv Ukrainy: suchasna paradyhma ta oriientyry podalshykh reform [Budgetary Policy of the Regions of Ukraine Development: the Current Paradigm and Guidelines for Further Reforms]. Lviv: DU «In-t rehion. doslidzhen im. M. I. Do-lishnyoho NAN Ukrainy», 2016.
