CC BY
17
УДК [336.14:336.02] :378.4/.6
О. А. 1ванчук,
астрант, Луганський нац1ональний ун1верситет 1мен1 Тараса Шевченка
Ф1НАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТ1В ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ ЯК ФАКТОР ДОДАТКОВИХ
ДЖЕРЕЛ Ф1НАНСУВАННЯ
Постановка проблеми. Здшснення державного фiнансового контролю е неввд'емною складовою управ-лшня бюджетними коштами, левову долю яких щорiчно направляють на фiнансування даяльносп вищих навчаль-них закладiв (дал ВНЗ). Значна частина ВНЗ кра!ни засно-вана на державнш власностi, е бюджетними установами i мае справу практично з уйма основними органами державного фшансового контролю. Нагадаемо, що такими органами, яш задiянi в заходах контролю рiзного рiвня та спрямування, е Державна контрольно-ревiзiйна служба, Державне казначейство, Державна податкова адмшстра-ц1я, державш цiльовi фонди.
Ураховуючи стан та досввд оргашзацп державного контролю у Францй, Нвдерландах та кранах Балти Голов-ним Контрольним управлiнням в Укра!т 31.12.2005 року Постановою КМУ №2 1777 було затверджено Порядок про-ведення органами ДКРС аудиту фшансово-господарсько! дiяльностi бюджетних установ та «Методичт рекомендацц з проведення органами ДКРС служби аудиту фшансово! та господарсько! дiяльностi бюджетних установ» (Методичт рекомендацц) ввд 19.12.2005 р. №> 451, а в 2006 р. ГоловКРУ — пiлотний проект проведення аудиту фшансово-госпо-дарсько! дiяльностi 153 бюджетних установ, тдпорядкова-них Академи педагогiчних наук, Академи медичних наук, Державному комiтету статистики, Державному комггету з водного господарства та Кшвському нацiональному тор-говельно-економiчному утверситету, обсяг фшансуван-ня яких за 2006 р. склав 1,2 млрд. грн.
Практична апробацiя Методичних рекомендацiй показала 1х недолжи, основною з яких була вщсуттсть зв'язки мiж теоретичною основою й особливостями практично! дiяльносгi впчизняних бюджетних установ та недосконалсть аудиторських процедур в УкраМ. Однак незважаючи на не-досконалiстъ за результатами перевiрок за програмою плотного аудиту протягом 2006 р., аудиторськими процедурами виявлено бiльш як на 61 млн. грн. фшансових порушень, з яких усунено 57,9 млн. грн., проведено 678 пропозицш щодо тдвищення ефекгивносгi й забезпечення законносгi бюджетних коштв, з яких 429 (63,3%) повтстю врахованi, прий-нято 121 управлiнське рiшення [1, с. 18].
Значним прискоренням проведення пшотного аудиту та скорочення його трудоемносл стала можливiсть державному аудитору без виходу в бюджетну установу простежувати вс грошовi потоки та фiнансовi операци безпосередньо (за погодженням з Державним казначейством) у системi «Казна», у якш вiдбиваються всi фшан-совi операци бюджетно! установи, що обслуговуе вщпо-вщний пiдроздiл Держказначейства: надходження бюджетного фiнансування за вама КПКВ (код програмно! класи-фiкацil видаткiв бюджету) та КЕКВ (код економiчноl кла-
сифшацл видаткiв бюджету); уа оплаченi рахунки за кож-ним КПКВ та КЕКС iз зазначенням реквiзигiв докуменгiв, на пiдставi яких здшснена оплата.
Подальше вдосконалення пшотного проекту аудиту фшансово-господарсько! дiяльностi ВНЗ передбачають такi заходи, як:
а) вивчення державним аудитором (за письмовою домовленютю) основних договорiв ВНЗ перед !х пвдпи-санням i пiсля !х розгляду впевненостi у правильносп оплат за цим договором;
б) можлива присутнiсть державного аудитора (за домовленютю з керiвництвом ВНЗ) пвд час проведення тендерних процедур, вiзуальне знайомство з правильш-стю укладених тендерних угод надасть можливiсть державному контролеру не концентрувати увагу на оплатi рахуншв за цими угодами;
в) вщкриття державним аудитором електронно! скриньки в 1нтернет! з ввдповщним паролем та надюлання на електронну скриньку певних бухгалтерських доку-ментiв (меморiальнi ордери, розрахунково-плапжш вщо-мостi з нарахування заробгтно! плати, аналiтичнi данi щодо облшу i списання товарно-матерiальних цшностей, доступ до яко! мае лише аудитор;
г) обов'язкова участь державного аудитора в коле-пях, яш проводяться бюджетною установою з питань об-говорення пiдсумкiв роботи установи та проблемних питань в и дiяльностi. Беручи участь у колепях, аудитор ана-лiзуватиме отриману iнформацiю i попереджатиме ри-зики в дiяльностi установи, яш вiн заздалегiдь визначив для обов'язкового дослвдження, шляхом опитування та анкетування ефективнiше виявлятиме ризиковi операци.
Держказначейство здiйснюе поточну фiнансову роботу з ВНЗ i тому здшснюе повсякденний контроль, тобто попереднiй контроль за використанням ними бюджетних кошпв. Тому ще в сiчнi 2007 р. Мшстерством Фiнансiв Укра!ни Державним казначейством Укра!ни та Головним контрольно-ревiзiйним управлiнням Укра!ни було прий-нято Наказ «Про внесення змiн до стльного наказу Державного казначейства Укра!ни та Головного контрольно-ревiзiйного управлiння Укра!ни» вiд 14.12.2004 №2 215/338. Змiни, внесенi до наказу вщповвдно зi статтями 112 i 113 Бюджетного кодексу Укра!ни, покликан вдосконалити ко -ординацiю дш органiв Державного казначейства Укра!ни та Державно! контрольно-ревiзiйно! служби в Укра!т i передбачають iнформування органами Державно! конт-рольно-ревiзiйно! служби оргашв Державного казначейства Укра!ни про виявлеш факти порушень бюджетного законодавства, порядку ведения бухгалтерського облiку та достовiрностi звiтностi про виконання бюджепв i кошто-рисiв. На думку авторiв, надання органам держказначей-
ства тако! шформацп дасть можливiсть оперативно реагу-вати на факти порушень шляхом застосування в межах !х компетенцп заходав впливу до порушниюв бюджетно! дис-циплiни, а також коригування фшансово! звiтностi.
Розумшчи, що нормативною й шформацшною базами фiнансового контролю е чинне законодавство та системи бухгалтерского обл1ку окремих ВНЗ, держава значну роль придiляла !х вдосконаленню й розвитку.
Постановою ввд 16.01.2007 р. КМУ затвердив стратеги» модертзацп бухгалтерського облшу в державному сек-торi на 2007 — 2015 рр., розроблену Державним Казначейством Украши. Як зазначаеться в матерiалах мiжнародно-го семшару «Вдосконалення системи внутрiшнього контролю i аудиту в системi оргатв Держказначейства як основного фактора модертзацп державного бухгалтерсько -го облку», у якому взяли участь представники Франци, Роси, Швецц й Украши та провiднi фах1вц1 Мшфшу, Держказначейства, ГоловКРУ та наукових установ для створен-ня утфшэвано1 органiзацiйно! й ^формац^но^' системи бухгалтерського обл1ку, дана стратепя передбачае як одне iз прiоритетних завдань запровадити в Украiнi шститут дер-жавних бухгалтер1в та ввести в органах державного управ-лшня посаду державних бухгалтерiв, зосереджено увагу на аспектах ввдомчоН контрольно-ревiзiйно! роботи та на запроваджент в казначейських органах процесного щдхо-ду вщповщно до мiжнародних стандарта ISO 9001 : 2000 та нацюнальних стандартiв «Методолопя функцiонального моделювання», що дасть змогу розпочати стандартизацiю процедур, у тому числ1 дистанцiйного та технологiчного контролю, затвердити адмшктративш (з кожного окремо-го повноваження чи функци) та технолопчш регламенти прискореного документування контрольно! дiяльностi, розвитку «бюджетного» аудиту — результативносп, ри-зишв, контролю [2, с. 6].
Одним з напрямшв у справi вдосконалення внутрь шнього контролю за витрачанням бюджетних кошта в Держказначействi стало в 2008 р. реформування Управл-iння ввдомчого контролю в Департамент зi зб№шенням чисельностi працiвникiв вдвiчi. Першим завданням Департаменту стала перевiрка дiяльностi п'яти регюналь-них органiв Державного казначейства та обговорення результатiв перевiрок на розширених колепях Державного казначейства. Обговорення результата виявлених та узагальнених типових i системних порушень надало мож-ливiсть всiм органам казначейства посилити контрольш функци та тдвищити якiсть !х роботи.
Серед напрямшв посилення контрольних функцiй бухгалтерського обл^ було й наближення його норма-тивно-правовоi бази до стандарта европейськоi системи внутрiшнього фiнансового контролю. Для реалiзацii цьо-го напрямку Державне казначейство Укра1ни розробило План заходiв щодо створення в органах Держказначейства системи внутршнього контролю й аудиту, яким пе-редбачено вийти на конкретний розпорядчий та шструк-тивний документ, яким передбачаеться вдосконалити зав-дання й функци, визначити конкретнi чiткi процедури з проведення внутрiшнього контролю та аудиту.
Першим заходом щодо реалiзацii цього завдання з питань функцiонування шституту бухгалтерiв в травнi 2008 р. було розроблено проект Постанови Уряду «Про впро-
вадження шституту державних бухгалтер1в», якою затвер-джено «Положення про державного бухгалтера (дал1 у текст — «Положення». Положенням встановлет завдання, обов'язки, права 1 в1дпов1дальшсть державного бухгалтера та передбачено, що вш призначаеться 1 звшьняеться з посади кер1вником органу виконавчо!' влади за погод-женням з Головою Державного казначейства.
На погляд спещалюта Державного казначейства Укра!'ни, результатом реал1зацл шституту державних бух-галтер1в стане бшьша прозорють та достов1ршсть системи бухгалтерського облшу з виконання бюджета, адже це не тшьки призведе до шституцюнальних змш в бюджетнш сфер1, перерозпод1лу повноважень м1ж уйма учасника-ми бюджетно! сфери, а й, звичайно, удосконалення самого процесу казначейського обслуговування та управлш-ня державними фшансами [3, с. 4].
З метою мотиваци пращ державних бухгалтер1в на 2-му Всеукра!'нському бухгалтерському конгреа 14 — 16 липня 2008 р., що проходив у мюп Ялта, встановлено щор-1чний конкурс «Кращий розпорядник бюджетних кошта» з нагородженням дипломом Державного казначейства.
Однак 1 сьогодш виконання функцш державного контролю стае складним з ряду причин теоретичного й практичного плану. Серед них вчеш вщзначають:
— ввдсутшсть единих стандарпв проведення контрольних заход1в, р1зний порядок проведення перев1рок, оформлення !х результата, р1зш термши оскарження !х результата для р1зних контролюючих оргашв [4, с. 14];
— стан законодавства про закушвт товар1в, робгт 1 послуг за державш кошти;
— юнування кошторисного принципу фшансування;
— юнування застаршо! нормативно-правово!' бази щодо матер1ально! вщповвдальносп та шше.
Мета дослщження Автор стат поставив завдання: поглиблено дослвдити питання ввдповвдносп трактування термша «нещльове використання бюджетних кошта» су-часному методу фшансування бюджетних кошта ВНЗ та виробити деяк1 рекомендаци щодо посилення впливу фшан-сового контролю на ефективне !х використання.
Результати дослвдження. Проведене нами досль дження з питання показало, що:
1) по-перше, ще напришнщ 90-х рр. минулого сто-лгття науков1 дослщження 1 практика довели, що причиною значних втрат у бюджет! е:
а) нечитасть розмипсть 1 часта зм1нювашсть бюджетного законодавства;
б) вщсутшсть публ1чно! оцшки бюджетного уп-равлшт на вйх р1внях вщповщносп;
в) слабк1сть профшактично! спрямованосп державного фшансового контролю;
г) ввдсуттсть жорстких заход1в впливу за допущет зловживання й серйозш бюджетш правопорушення;
2) по-друге, такий стан бюджетного законодавства, не зважаючи на його вдосконалення, та бухгалтерська нед-балють сприяли тому, що органами ДКРС протягом 2006 — 2008 рошв контрольними заходами виявлено значт втрати бюджетних кошта. Ось тшьки деяк1 приклади, як1 можна б було продовжити:
—у 2006 р. в окремих установах освгти бухгалтерська недбал1сть у недосконалому вивченн1 Закону Укра!ни
«Про реструктуризую заборгованосп з виплат, перед-бачених статтею 57 Закону про освгту» педагопчним, на-уково-педагогiчним та iншим категорiям працiвникiв на-вчальних заклад1в», яким регламентовано погашення кре-диторсько1' заборгованост перед осв^янами» вiд 09.09.2004 №№ 1994-1V призвела до того, що в деяких рай-держадмiнiстрацiях обчислювали кредиторську заборго-ванiсть без урахування виплачених педагогам субсидiй. Завдяки цьому утворювалася «штучна» кредиторська заборгованiсть майже на 700 тис. грн., джерелом погашення яко! стали б бюджетн кошти [5, с. 31];
—у МЫстерств освiти i науки Украши та 337 ВНЗ з питань використання кошпв, видшених на реалiзацiю бюджетних програм з пiдготовки кадрiв, ревiзiями виявлено порушень бюджетного законодавства на суму понад 783 млн. грн. (що складае 10,1% вад загально! суми фшан-сування зазначених вишiв), у тому числ фiнансових порушень, що призвели до втрат фiнансових та матерiаль-них ресурсiв — 67,1 млн. грн. [6, с. 16], що свадчить про недотримання багатьма ВНЗ норми чинного законодав-ства про цшьове використання бюджетних кошпв;
3) по-трете, у спещальнш економiчнiй лiтераIурi ми знайшли свадчення, що визначення термiна «нецiльового використання бюджетних кошпв» з'явилося в нормативно-правових актах нових держав — колишнього Радянського Союзу лише наприкiнцi минулого столлтя [7, с. 48] i сьогодт в бюджетнiй системi поки що збертаеться кошторисний принцип фшансування. Усе жорстко регламентовано—який обсяг кошпв можна направити на ту чи шшу статтю витрат; на цей час ще не кнуе единого падходу до термша «нецшьо-вого використання бюджетних кошпв» m в спецiальнiй лпе-раIурi, н в чинному законодавствi, тому навгть незначне вадхилення вад кошторису, навгть у межах однiеï програми, може бути квалiфiковане як нецiльове використання.
Для тдвищення якосп фiнансового контролю ефек-тивностi використання бюджетних кошпв, перш за все слад визначити i деяк питання теоретичного характеру. Таким питанням е визначення термша «нецiльового використання бюджетних кошпв», «шкодам» i «збитки».
У чинному законодавствi зазначено, що при визна-ченнi доцiльностi використання бюджетних кошт1в, слад дотримуватися норми, вадповадно до якоï використання бюджетних коштiв класифшуються на цiльове та нецiльо -ве за його вадповадносп затвердженому кошторису [8]. При використаннi ще1 норми в практицi бюджетних установ, зокрема вищих навчальних закладiв, постае питання: чи завжди вадхилення вад коду економiчноï класифiкацiï (з незахищених статей) слад трактувати як «нецшьове використання бюджетних кош^в i вадповадно зменшувати виз-начеш асигнування?
В економiчнiй лiтературi юнуе думка, суть яко1 в тому, що при визначенш, чи е використання кошпв нецшьовим, слад користуватися [9, с. 42 — 43] такими аспектами:
— по-перше, здшснення видатив за ввдповщним кодом екожмчно1 класифшаци не може бути метою, що встановлюеться бюджетним призначенням або бюджетними асигнуваннями i вадповадно здшснення видатк1в за кодом економiчноï класифiкацiï, що не повною мiрою вадпо-вадае економiчнiй сутност платежу, однак вадповадае цшям, визначеним у паспортi бюджетно1' програми, не може кла-сифжуватися як нецшьове використання бюджетних коштв;
— по-друге, нецшьове використання бюджетних кошпв можна зафшсувати лише в процеа здшснення по-дальшого контролю, при виходi на об'ект, шляхом аналiзу стану виконання поставлених завдань та мети, ствставлен-ня !х iз здiйсненими видатками, тобто класифiкувати пору-шення фшансово-бюджетно1 дисциплiни можна лише шсля проведення аналiзу сутностi порушень.
Нецшьове використання бюджетних кошпв завжди по-в'язане з правопорушенням, на яке органи контролю повиннi приймати вiдповiдне ршення. У наслiдок наявносп або вадсут-ностi шкоди як результату противоправного дяння рiшення контролюючих органiв може бути рiзним (рис. 1):
— за наявносп шкоди—вадшкодування заподаяних правопорушенням збитшв та заходи реагування;
— при вадсутносп шкоди — органи контролю обме-жуються реагуванням на ди особи через запобiгання таких дш в майбутньому, а сама особа звшьняеться вiд вттткодувяння нанесених и дiями збиткiв.
Вiдсутнiсть чгткого визначення понять «шкода» i «збитки» та рекомендацш щодо застосування цих понять у конт-рольно-ревiзiйнiй службi утруднюе роботу ревiзора. Сумю-на спроба дати роз'яснення про використання цих понять спшьним актом «Порядок взаемоди органiв контрольно-ре-вiзiйноl служби органiв прокуратури, внутрiшнiх справ, Служби безпеки Укра!ни» затвердженим Наказом Головку, МВС, СБУ i Генпрокуратури вiд 19.10.2006 №> 346/1025/685/ 53 теж не дав позитивних результапв.
Проведене нами дослiдження термшв «шкода», «матерiальна шкодам», «збитки» повнютю пiдтверджуе висновки I. Богданiва про те, що «Порядок взаемодп оргашв контрольно-ревiзiйно! служби органiв прокуратури, внутршшх справ, Служби безпеки Укра!ни» надало йому пiдстави стверджувати, також необгрунтовано ото-тожнювати поняття «шкода» i збитки, «матерiальна шкодам» та «збитки», бо це все ж таки рiзнi поняття й за змютом, i за фiзичними обсягами.
Авторка ща стагтi услад за I. Богдашвим схильна вва-жати, «...що шкода полягае у втрап (безповоротному зменшеннi) матерiальних i нематерiальних активiв» [10, с. 12 — 13] i рекомендуе пращвникам ДКРС керуватися цим положенням у сво!й роботи при прийняттi ршення при виявленнi правопорушення.
Отже, на думку I. Богдашва, К. Крамаренка, пору-шення бюджетного законодавства мають бути детальнiше класифiкованi для вадокремлення технiчних помилок вiд справжнiх правопорушень, на посилення вiдповiдальностi працiвникiв оргашв державного фшансового контролю за незаконш ди, необ'екгивнiсть, допущену пiд час проведення ревiзiй та шших учасникiв бюджетного процесу.
Правопорушення, пов'язаш зi шкодою, завжди нано-сять збитки потерпiлому — об'екту перевiрки, державi або конкретнiй юридичнiй або особi (таблиця 1). Установлення факту заподяння шкоди, на думку I. Богдашва, тюно пов'я-зано зi способом заподiяння шкоди, який перевiряючому необхадно фiксувати в актi ревiзil. Якщо ж в актi не зазна-чаеться, що порушеннями заждаяно шкоду, то це часто призводить до неправильного визначення розмiру збитив, а вiдгак до подання об' екта контролю вимог на !х вадшкоду-вання у завищених розмiрах. Розмiр збиткiв вадповадно до спшьного наказу встановлюються Порядком взаемодп
(!) — установления 1 зазначення в акп законодавчо тдтвердженого факту запод1яного суб'екту контролю суми незакон-
них видаткш, недостач^ безтдставного списаиия матер1ал1в, що 1 говорить про збитки; (2 ) — грошовий (варттсний) вираз шкоди (мае не тшьки втрати, а й затрати на в1дновлення порушених правопорушенням прав й доходи, яю суб'ект контролю м1г би реально одержати, якби не було допущено правопорушення (упущену вигоду);
—при нанесенш збиткш:
а) вимоги на в1дшкодування: 1) об'екта контролю, 2) пращвникам об'екта контролю; 3) бюджету; 4) держав! шляхом прийняття актш, учинення дш чи бездшльшстю ф1зичних або юридичних оаб; — якщо не заподшно шкоди, то тшьки заходи впливу.
Рис. 1. Взаемозв'язок зм1сту правопорушення з заходами реагування на нього
О
оргатв контрольно-рев1зшно! служби, оргашв прокурату -ри, внутрштх справ, Служби безпеки Укра!ни, затвердже-ному Наказом ГоловКРУ МВС, СБУ 1 Генпрокуратури ввд 19.10.2006 №> 346/1025/685/53 не тшьки за даними бухгал-терського облжу й фшансово! звггносп, а й за експертною оцшкою та шшими визначеними законодавством способами, шода це робиться 1з залученням фах1вщв поза межами Служби, уже тсля завершення контрольних заходав.
Упровадження програмно-цшьового методу по-новому ставить питання про шдхщ до класифшацп бюджет-них асигнувань на цшьове 1 нецшьове витрачання. Вивчен-ня досвщу свщчить, що в Укра!т, на вщмшу вщ Росшсько! Федераци, багато незаконних видатк1в бюджетних кошпв не належать до нецшьового використання бюджетних кошт1в, хоча по суп таким е. Вщтак обов'язкове зменшення бюджетних асигнувань, як це передбачено ст. 119 Бюджетного кодексу (таблиця), за незаконт видатки, як1 перешкод-жають досягненню визначених паспортом бюджетно! про-
грами цшей, не може бути зафшсоване. Вщповщно до наказу Мшфшу Укра!ни вщ 29.12.2008 р., який вступив в дю 1 лютого 2009 р., знову вщкорегували.
Серед них:
а) виплати з бюджетно! системи допомоги, компен-сацш, субсидш та шшпх грошових виплат особам, яш не мають право для !х одержання;
б) використання бюджетних кошпв на оплату робгт 1 послуг, не пов'язаних з даяльшстю бюджетно! установи;
в) використання бюджетних кошпв на оплату кому-нальних послуг, наданих орендатором, без вщповщного вщшкодування.
Застосування такого порядку класифшацп бюджетних кошпв, як нецшьового витрачання бюджетних кошпв порушнику потр1бно зменшувати бюджетш асигнування на суму незаконних видатив, зменшуючи при цьому асигнувань лише за рахунок незахищених статей видатшв.
З метою забезпечення життед1яльност1 установи в
Таблиця 1
Структура фшансових порушень, виявлених органами ДКРС протягом 2008 року (складено авторами за [11, с. 4])
в тому ЧИСЛ1
Фшансов1 порушення, що не призвели до втрат Втрати фшансових 1 матер1- Фшансов1 порушення, що призвели до втрат
з них: альних ресурспв, допущеш внаслщок неефективних з них:
уиравлшеьких дш
Показник Усього Узя-п до Узя-п до Оплата з них:
Разом оплати 30- бов'яз ань понад асиг-нуван-ня сплати 30- бов'яз ань понад асиг-нуван-ня Зави-щення потреби в бюджетник коштах Занижения вартосп актив ¡в вартосп товар1в, роби 1 послуг без проведения закушвл! шни Разом упущеш вигоди непро-дукти- ВН1 (зайвП врпрати Разом недо-отри-мання фшан-сових ресурав нещ-льов! ви-трати неза-конш внтрати недо стач1
2008 рж Сума, млрд. грн. % 47,3 100,0 26,6 60,9 1,3 4,9 ОД 0,4 0,1 0,1 9,6 36,1 4,8 17,9 10,7 40,4 13,4 5,8 49,3 7,6 56,7 3,7 1,3 34,4 0,2 7,1 2,1 55,6 0,1 2,9
2007 рж Сума, млрд. грн. рази 16,2 0,2 8,7 12,0 2,5 17,1
Змши Сума, млрд. грн. рази -10,4 1,2 -0,8 7,2 1,5 13,4
О
>
подальшому та зпдно з вимогами законодавства поруш-ник (розпорядник бюджетних кошпв) змушений буде бшьш активно працювати над забезпеченням вщшкоду-вания збитк1в, як1 були нанесет незаконними видатками.
Висновки. У результат! проведеного дослiджения пропонуеться:
—за аналоггею до Росшсько! Федерацii трактувати ви-датки понад встаиовленi граничт межi нецшьовими, а вщтак зменшувати порушиикам бюджетнi асигнуваиня. У цьому випадку лглвишуеться вiдповiдальнiсть розпорядниюв бюджетних кошпв, бо йдеться все ж таки про !х нецшьове викори-стаиня, за що передбачена i кримiнальна вадповшальшсть А бюджет вщносно швидко одержуе сатисфакцiю у вигляд змен-шення асигнувань. При цьому можливе застосування до пра-вопорушника й адмшютративт стягнення за ст. 164-2 Кодексу Укра!ни про адмiиiсгративнi порушення;
— якщо право зменшувати бюджетнi асигнувания буде поширено на класичнi незаконнi видатки (виплата зар-плати особам, яш в установi не працювали; оплата шдряд-нику за виконанi роботи тощо), то держава зможе пвдви-щити вiдповiдальнiсть керiвникiв за законне i незаконне використання бюджетних кошпв, йдучи вщ зворотного;
—для прийняття ршения з приводу правопорушен-ня так само як термш «нецшьове використания бюджетних кошпв» термш «шкода» i «збитки», а також «матерь альна шкода» слад класифшувати за змiстом, а також за фiзичними обсягами.
Лтература
1. Загладь I. В. Пшотний проект фшансово-госпо-дарсько! дiяльностi бюджетних установ: подсумки i перс-пективи / I. В. Заглядь // Фшансовий контроль. — 2007. — № 2. — С. 17 —19. 2. Управлшня гармошзаци державного внутршнього контролю ГоловКРУ: Актуально: Заради головно! мети — ефективного та прозорого управлiння державними ресурсами // Фшансовий контроль. — 2008. —N° 4. — С. 6—7. 3. Богдашв I. Кажуть життя—не т дт, що пройшли, а п, що запам'яталися: Актуальне штерв'ю з Головою Державного казначейства Укра!ни Т. Я. Слюз / I. Богдашв // Фшансовий контроль. — 2008. — № 4. — С. 4 — 5. 4. Стефанюк I. «Ми пливемо в одному човш», або По якш бж барикади опинився головний бухгалтер Нацюнального унiверситету «Киево-Могилянська акаде-мiя» Костянтин Крамаренко: Актуальне штерв'ю / I. Стефанюк // Фшансовий контроль. — 2009. — № 2. — С. 14 — 16. 5. Курченко I. Г. Бухгалтерська недбалють — прямий шлях до порушень / I. Г. Курченко // Фшансовий контроль. — 2007. — №> 2. — С. 30 — 31. 6. Кириленко В. Як у сферi вищо! школи розтринькали мшьйони / В. Кириленко // Фшансовий контроль. — 2009. — №2 2. — С. 16 — 7. 7. Стефанюк I. Невеселий коментар про нецшьове використания бюджетних кошпв / I. Стефанюк // Фшансовий контроль. — 2008. — № 6. — С. 48 — 51. 8. Бюджетний Кодекс Украши. За станом на 27.07.2006 / Верховна Рада Укра!ни: Офщшне видання. — К. : Праламентське вид-во, 2006. — 96 с. ^блютека офщшних видань). 9. Лист Го -ловного контрольно-ревiзiйного управлiння. Про поият-тя «нецшьове використания бюджетних кошпв»: роз'яс-нення мшютерств i вщомств контрольно-ревiзiйним уп-равлшням, вщ 21.07.2009 №2 26-18/17 / Фшансовий конт-
роль. — 2009. — №> 5. — С. 42 — 43. 10. Богдашв L Шкода i збитки: чи е м1ж ними рiзниця? / I. Богданов // Фшансовий контроль. — 2009. — №> 1. — С. 12 — 14. 11. Сивульс-кий М. ДКРС: Пщсумки року минулого та завдання на рш поточний / М. Сивульский // Фiнансовий контроль. — 2009. — № 2. — С. 5 — 7.
1ванчук О. А. Фшансовий контроль ефективного використання бюджетних коштш вищими навчальними закладами як фактор додаткових джерел ф1нансування
У статп pозглянутi питання контролю дотримання фiнансовоï дисциплiни, нецiльового використання бюджетних кошпв; пpоаналiзовано вiдповiднiсть трактування теpмiна «нец1льове використання бюджетних кошпв» дю-чому методу фiнансування вищих навчальних закладiв; зроблена спроба класифшувати структуру фшансових порушень, що виявила ДКРС у 2008 pоцi; надаш деяк1 pекомендацiï, спpямованi на попередження фактiв не-ц1льового використання бюджетних кошпв ВНЗ як непри-буткових установ.
KmHeei слова: фшансовий контроль, пшотний аудит, бюджетнаустанова, нецшьове використання бюджетних кошпв, шкода, збитки, материальна шкода, вщшкодування збитюв.
Иванчук А. А. Финансовый контроль эффективного использования бюджетных средств высшими учебными заведениями как фактор дополнительных источников финансирования
В статье рассмотрены вопросы контроля за соблюдением финансовой дисциплины, нецелевым использованием бюджетных средств; проанализировано соответствие трактовки термина «нецелевое использование бюджетных средств» действующему методу финансирования высших учебных заведений; сделана попытка классифицировать структуру финансовых нарушений, выявленных органами ДКРС в 2008 року; даны некоторые рекомендации, направленные на предупреждение фактов нецелевого использования бюджетных средств ВНЗ как неприбыльных организаций.
Ключевые слова: финансовый контроль, пилотный аудит, бюджетное учреждение, нецелевое использование бюджетных средств, ущерб, убытки, материальный ущерб, возмещение убытков
Ivanchuk O. A. Financial control of the effective use of budgetary facilities by higher educational establishments as a factor of additional sourcings.
In this article the questions of finance discipline following control and budget mismanaging are observed; corresponding of interpretation of the term «budget mismanaging» is analyzed; the attempt was made to classify the structure of financial infraction which defined «SCAS» in 2008; the recommendations are made concerning mismanaging budget of universities as non-profit institutions.
Key words: financial control, pilot audit, budgetary establishment, no-purpose use of budgetary facilities, harm, losses, financial harm, reimbursement of losses.
Стаття надшшла до редакцц 08.06.2010
Прийнято до друку 27.08.2010
