CC BY
166
Реферат
ВОСПИТАНИЕ МОРАЛЬНО-ЭТИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ БУДУЩЕГО ВРАЧА В УСЛОВИЯХ МЕДИЦИНСКОГО ВУЗА Асламова М.В.
Ключевые слова: будущий врач, воспитание, воспитательная среда, аксиологический подход, студент, преподаватель, морально-этические качества, профессиональная культура, профессионально-этическая культура, рефлексия, самореализация.
Рассматриваются философские, социальные, психологические и педагогические аспекты воспитания личностных качеств врача в период профессиональной подготовки, а также структура профессионально-этической культуры будущего врача, формирование которой осуществляется через рефлективную и творческую деятельность личности с целью самореализации. Представлены цели и средства такого воспитания в условиях медицинского вуза. В статье также рассматриваются задачи современного высшего медицинского образования, выясняется взаимосвязь между учебными и воспитательными задачами медицинского вуза как основовой формирования профессионализма врача.
Summary
ETHICAL EDUCATION OF FUTURE HEALTH CARE PROFESSIONALS AT MEDICAL UNIVERSITIES Aslamova M.V.
Key words: the future doctor, education, educational environment, axiological approach, student, teacher, moral and ethical qualities, professional culture, ethical biheviour, introspection, self-aсtualization.
This paper focuses on philosophical, social, psychological and pedagogical aspects of education of the personal qualities typical for a good doctor in the period of professional training, the purposes and means of the education at high medical school. The article is also devoted to analyses of structure of professional ethical culture that is achieved by means of introspection and creative personal activity. We also describe the problems of present-day high medical education, the relationship between training and educational objectives at medical university.
УДК 614.216:340.116 Бланов О.С., Знченко Н.О.
Ф1ЛОСОФСЬКО-ПРАВОВ1 ПРОБЛЕМИ ХОСП1СНО1 I ПАЛ1АТИВНО1 ДОПОМОГИ В УКРА1Н1
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Розвинення вiтчизняноУ мережi пал'ативно)' та хосп'юно)' допомоги мае особливе значення в сучасних реалiях, коли клькють невилковно хворих пацiентiв по^йно зростае. За оцнками експерт'в, в Укран щорiчно потребують пал'ативно)' допомоги — близько п'тм'тьйона '¡нкурабельних хворих. Фiлософiя палативно)' допомоги - якомога краща яюсть життя важкохворо)' людини, а правов ас-пекти - захист ))' особистсних i громадянських прав. В Укран робляться тльки першi кроки в на-прямку створення державно)' системи пдготовки медичних / со^альних фахiвцiв, як надають пал-ативну допомогу. Вiтчизняне законодавство потребуе подальшого реформування у галуз охорони здоров'я, в тому числ'1 / пал'ативно-хосп'юнш допомоз¡.
Ключов1 слова. Пал1ативна, хоспюна допомога, ¡нкурабелы-н хвор1, ф1лософ1я права, ф1лософсыко-правов1 проблеми медицини
Вступ
Палiативна допомога е чи не найдревншим видом медичноТ допомоги хворим. П' гуманютичш щеТ пов'язаш з тим часовим вязком, коли лка-рi i медсестри не мали достатшх знань i засобiв для того, щоб долати важк недуги, i единим, що вони могли зробити для своТх па^енлв - це по-легшити Тх страждання.
Проблема ставлення медицини до невилко-вно хворих па^ен^в описана у книзi Пппократа "Про мистецтво". У нш йдеться: "Медицина ... до тих, ям вже переможет хворобою, не простягае своеТ руки». Ця книга Ппократа увшшла до так званого «Корпусу Ппократа» («Ппократова збiр-ка») i справила виршальне значення на загаль-ний лкарський звичай по можливост виключати зi своеТ практики проблеми вмираючих хворих.
На превеликий жаль, сьогодш, в епоху, коли медицина досягла небувалих висот, в епоху, ко-
ли наука i техшка поставлена на служшня л^ар-ськш справу така важлива галузь медико-со^альноТ роботи як палiативна допомога в^ дшшла на другий план.
Розвинення в^чизняноТ мережi палiативноТ та хоспюноТ допомоги мае особливе значення в сучасних реалiях, коли ктькють невилковно хворих па^енлв постшно зростае. За оцшками екс-перлв, в УкраТш щорiчно потребують палiативноТ допомоги — близько швмтьйона оаб, а саме — хворi в термiнальних стадiях онколопчних та се-рцево-судинних захворювань, СН1Ду i туберку-льозу, з важкими дегенеративними хворобами головного мозку тощо.
В УкраТш палiативна i хоспюна допомога роз-виваеться набагато повтьшше нiж в провiдних краТнах бвропи та США. За останнi 5-10 ромв було зроблено великий крок вперед, проте спе-цiалiзованих закладiв, де надають таку медичну
допомогу в УкраМ, в тому чи^ i дитячих хосш-ciB - обмежена кiлькiсть, та i вся галузь палiати-вно1 допомоги в УкраМ ще далека вщ cвiтових cтандартiв.
Для бiльшоï частини населення Украши, що страждае через невилковш хвороби, дуже важко реалiзувати ïхне право на гiдну смерть з рiзних причин: розвиток палiативноï та хоcпicноï допомоги стримуеться численними проблемами за-конодавчого, оргашзацшного, технiчного, кадрового, морально-етичного характеру.
Вщповщно до сучасних мiжнародних пiдходiв та концепцiй, палiативна медицина повинна бути невщ'емною, iнтегрованою складовою медично-го обслуговування та cоцiальноï ошки. Деклара-цiя ВООЗ (1990) та Барселонська деклара^я (1996) закликають ус держави cвiту включити палiативну допомогу в структуру нацюнальних систем охорони здоровья.
Отже, предметом нашого дослщження е па-лiативно-хоcпicна допомога як фтософсько-правова проблема медицини.
Мета роботи
Проаналiзувати фiлоcофcькi та правовi аспе-кти сучасного стану розвитку палiативно-хоcпicноï допомоги в УкраМ використовуючи данi науковоï лiтератури, ресурси 1нтернет тощо.
Основна частина
У 1982 роц Вcеcвiтня органiзацiя охорони здоров'я (ВООЗ) запровадила палiативну допомогу (palliative care) як окремий напрямок меди-чноï допомоги та софальноГ опiки пацiентiв з ва-жкими невилiковними хворобами та обмеженою тривалicтю (прогнозом) життя. Головною метою палiативноï допомоги е покращання якост життя людини в ïï фшальному перiодi, максимальне полегшення фiзичних та моральних страждань пацiента та його близьких, збереження людсько'|' гiдноcтi патента в кiнцi життя [2].
Заклад, де невилковш (iнкурабельнi) хворi можуть отримати профеciйну, cпецiалiзовану, комплексну й багатопрофтьну палiативну допомогу, в багатьох кражах, називаеться хоспюом. Вщ латинського хоcпic («hospice») - гостиннють. Це означае, що перебування в хоста хвороï людини повинно супроводжуватися належним доглядом медичного персоналу, а також волон-терiв.
У 2011 роц вперше в ютори незалежноï Укра-ïни у Закон Украïни «Про внесення змiн до Основ законодавства Украши про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медично! допомоги» вщ 07.07.2011 р., № 3611-VI, у Розд^ V. Медична допомога, у Статп 35-4. «Палiативна допомога» було «узаконене» визначення палiа-тивноï допомоги:
«На останшх cтадiях перебiгу невилiковних захворювань пацiентам надаеться палiативна допомога, яка включае комплекс заходiв, спря-мованих на полегшення фiзичних та емоцшних
страждань пацieнтiв, а також надання психосо-цiальноТ i морально! пщтримки членам тх амей» [1].
Цей пщхщ включае забезпечення адекватного знеболення патента. При цьому бть розгля-даеться як комплексне фiзичне, соцiальне, пси-хологiчне, духовне страждання. Вiдповiдно, па-лiативна допомога складаеться з медичного, со-цiального, психолопчного та духовного компо-нентiв [3]. Тому палiативна опiка може успшно здiйснюватися лише за умови сшвпрац i спть-нот турботи про невилковно хворих лiкарями, священиками, со^альними працiвниками, волонтерами, родичами та приятелями.
Палiативна допомога мае власну фтософш, яка почала формуватися у другш половинi ХХ ст.
Фiлософiя палiативноТ допомоги - якомога краща якють життя людини до останньо! и хви-лини за негативних обставин, зумовлених важ-кою хворобою.
Узагальнюючи вищесказане, можна сказати, що в сучаснш медицин вiдбуваеться як би "роз-ширення" и предмета - патента, хворо! людини - який включаеться в повсякденнiсть медично! практики не лише з боку свого фiзiологiчно-го,"соматичного" статусу, але i в психосоматич-нiй, психологiчнiй якостi, в усьому рiзноманiттi свое! особи i в усiй багатоаспектностi свотх зв'я-зкiв з суспiльством, з культурою.
Палiативна медицина спрямована на розв'язання тих проблем шкурабельного (неви-лковного) хворого, якi не розв'язанi i е медични-ми, психологiчними або со^альними факторами, якi травмують його психку. Медичнi проблеми включають боротьбу з болем, контроль симпто-мiв хвороби, органiзацiю догляду за хворим. Со-цiальнi проблеми стосуються умов i якостi життя, питань матерiального забезпечення тощо.
Найскладнiшими у рядi випадкiв виявляються психологiчнi проблеми.
Психолопчний компонент палiативноТ допомоги виршуе завдання полегшення психоемо-цшних станiв, пов'язаних з невилiковним захво-рюванням, подолання стресу, тривожностi, де-преси хворих, тхшх родичiв та персоналу, залу-ченого до надання палiативноТ допомоги, обго-ворення та пщготовки до смертi, допомоги бли-зьким родичам пiдчас i шсля важкоТ втрати.
Фiлософiя хоспiсу включае таю принципи:
"1. Перший принцип - самовизначення патента, означае змшу вщ концентраци на лкуванш хвороби до фокусування на турбот^ що скеро-вана цiнностями патента i його сiм'Т. Цей принцип передбачае вщповщну турботу за патентом i його сiм'ею, що враховуе культуры особливост мiсцевостi звщки пацiент. Важливим аспектом цього принципу е врахування релИйних вiрувань та культурних вподобань патента i його ам'У про кiнець життя.
2. Другий принцип - людяний пщхщ у турбот за патентом наприкшц життя, у якому основна увага придтяеться забезпеченню пiдтримки па-
цieнта насктьки повно це можливо. Оскiльки yci аспекти е дотичними до пщтримки патента i потреби мають бути задоволеними максимально швидко, вщповщно yci фахiвцi, що входять до мультидисциплшарноТ команди хоcпicy, повиннi адресно розв'язувати yci проблеми.
3. Третш принцип - визнання смерти як фша-льно1 стадп розвитку людини, за яко'1 оcобиcтicть мае можливють для духовного вдосконалення. Мyльтидиcциплiнарний пщхщ мае забезпечити належну турботу, щоб створити умови патенту i його ам'Г.
Моральними критерiями, якi дають право працювати у палiативнiй допомозi е: дyховнicть i моральнicть, милосердя i ствчуття, тактовнicть, чyйнicть i доброта, висока стушнь вмiння вщкли-катись на чужий бiль, справедливють i вщкри-тicть, чеcнicть i добросовюнють, Виcокi комушка-тивнi здiбноcтi, культура cпiлкyвання, вмiння ви-ходити з конфлктних cитyацiй тощо.
Для розумшня cпецифiки, фшософп, iдей хо-cпicy добровольцi, як i персонал, повинн знати цi заповiдi, а також деонтолопчш принципи сто-сунш: "медперсонал - патент", "персонал - па-цiент - родичГ, "персонал - волонтери", якi базу-ються в хоcпici на таких основних принципах: поважати життя, гщнють кожного патента i кожного пра^вника, в хоcпic приходять не помира-ти, а жити до кшця повноцiнно, рацiонально ви-користати вс можливi ресурси, позитивне мис-лення допомагае як тривалост життя так i його якост^ звести до м^муму можливоcтi нашкоди-ти тощо.
Отже, фiлоcофiя е методологiчною основою шзнавально'Г дiяльноcтi медичних працiвникiв, вона забезпечуе науковють вивчення i виршен-ня медико-теоретичних проблем, в даному ви-падку, проблем палiативно-хоcпicноï допомоги. Цшнють фiлоcофcьких знань в сучасних умовах визначаеться |'х конкретнicтю, практичнicтю i зверненням до проблем сенсу життя людини.
З точки зору медико-со^ального значення та актуальност дано'' проблематики набувае адм^ нютративно-правове забезпечення надання па-лiативноï та хоcпicноï допомоги (Ю. Губський, А. Царенко, О. Бабшчук, А. Шевчик, I. Сенюта, Я. Радиш, О. Вiннiк).
З друго' половини двадцятого cторiччя особлива увага св^ово' cпiльноти була привернута до проблеми забезпечення прав людини, 'хнього захисту, цшносп людського життя i здоров'я. В мiжнародних документах та у мiжнароднiй прак-тицi придiляетьcя особлива увага забезпеченню права людини на ефективну медико-со^альну допомогу, забезпечення на випадок хвороби, ш-валiдноcтi, настання cтароcтi, на гщнють, на по-кращення якост життя пiд час невилiковноï хвороби та на зменшення страждань. Численш по-рушення прав людини, грyбi порушення етичних
норм з боку лiкарiв (наприклад, проведення дос-лiдiв на людях), якi мали мюце пiд час Друго' св^ово' вiйни, призвели до ycвiдомлення необ-хiдноcтi створення yнiверcальних мiжнародно-правових стандарт у галyзi охорони здоров'я, як вiдображенi в рядi важливих мiжнародно-правових актiв. З того часу, в свт створено де-кiлька визначних мiжнародних органiзацiй, як розробляють та вiдcлiдковyють дотримання етичних, правових та технолопчних стандарт та протоколiв у cферi медицини. Останшм часом розвиваеться пацiентcький рух, який у сшвпрац з професшними аcоцiацiями впливае на уряди держав задля дотримання вказаних норм.
Мiжнароднi стандарти, зафксоваш у вщповь дних правових актах, встановлюють i розвива-ють принципи поваги до людини, до ïï життя, че-ст i гiдноcтi в рiзноманiтних сферах, в тому чи^ й у галyзi охорони здоров'я.
Важливим призначенням стандарт в cферi медицини е належна оргашза^я системи охорони здоров'я населення в цтому, та захист прав та штереав кожного патента зокрема. Стандар-тизацiï в cферi охорони здоров'я, в першу чергу, пщлягають права i обов'язки та взаемовщносини cyб'ектiв процесу - медичних пра^вниш, па^е-нтiв, а також медична шформа^я, обсяги меди-чно' допомоги, вимоги до ïï якоcтi та безпеки, рь вня осв^и та квалiфiкацiï медичного персоналу.
Багато закошв, наказiв, iнcтрyкцiй i положень, що регулюють надання медичноГ допомоги в УкраМ, дiють ще з радянських чаав i потребу-ють якомога cкорiшого приведення у вщповщ-нicть iз мiжнародними стандартами. Бтьшють мiжнародно-правових норм з питань надання медичноï допомоги загалом i палiативноï допомоги, зокрема, поки що не мають для Украши обов'язкового характеру. Ц твердження е спра-ведливими також i для со^ально! cкладовоï па-лiативноï допомоги. Наприклад: Люабонська де-кларацiя, прийнята 34 Всесв^ньою медичною асамблеею у вереснкжовтш 1981р. (Лicабон, Портyгалiя), Загальна деклара^я прав людини, Конвенцiя ООН тощо.
До обов'язкових мiжнародних аклв в Украïнi, як правило, належать лише найбтьш загальнi документи, що мютять лише окремi права i сво-боди, якi повиннi гарантуватися людинк До них належать: Загальна деклара^я прав людини (1948р.), Конвен^я Ради бвропи про захист прав людини та основоположних свобод (1950р.), Мiжнародний пакт про економiчнi, соц^ альнi та кyльтyрнi права (1966р.) та ряд шших докyментiв.
Не мають обов'язкового характеру для Укра1-ни i документи Всесв^ньо! медичноï аcоцiацiï (ВМА), яка видала значну ктькють важливих до-кyментiв.
Адмшютративно-правове регулювання пи-
тань надання палiативноï та хоспюно1 допомоги на нацюнальному piBrn регулюеться наступними нормативними документами Украши: Закон Украши «Про внесення змiн до Основ законо-давства Украши про охорону здоров'я... вiд 7 липня 2011 р. № 3611 -VI «Ст. 35-4. Палiативна допомога»; Наказ МОЗ Украши № 463 вщ 26 че-рвня 2009 р. «Про затвердження заходiв щодо розвитку палiативноï допомоги в УкраМ на 2009-2010 рр.»; Наказ МОЗ Украши вiд 15 липня 2011 р. «Про затвердження Методичних реко-мендацш щодо розрахунку потреби населення у медичнш допомозi. П. V-Розрахунок потреби населення у палiативнiй допомозЬ; Наказ МОЗ Украши вщ 25 квiтня 2012 р. № 311 «Про затвердження та впровадження медико-технолопчних документiв зi стандартизацГ' пал^ ативно' медично' допомоги при хрошчному бо-льовому синдромЬ; Наказ МОЗ Украши «Про оргашзацш палiативноï допомоги в УкрашЬ, за-тверджений за № 41 вщ 21 сiчня 2013 р. та деяк iншi.
Упродовж 2008-2012 рр. фахiвцями ДП «1н-ститут палiативноï та хоспiсноï медицини МОЗ Украши», кафедри ПХМ НМАПО iменi П.Л.Шупика за участi структурних пiдроздiлiв МОЗ Украши та громадських оргашзацш, насам-перед Всеукраïнськоï ради захисту прав та без-пеки пацiентiв i ВБО «Лiга сприяння розвитку палiативноï та хоспiсноï медицини», було розро-блено низку важливих нормативно-правових ак-тiв щодо розвитку палiативноï та хоспюно1 медицини в УкраМ [7].
Отже, основною причиною зазначеноГ ситуа-цiï е нерозвиненiсть в УкраМ сегменту медично-го права в частит спе^альних прав палiативно-го пацiента [4], практична невщпрацьованють науково-методологiчних засад щодо захисту особистюних та громадянських прав шкурабель-них хворих, а тому й вщсутнють спе^альних за-конiв, урядових постанов та пщзаконних норма-тивних аклв МОЗ Украïни, зокрема вiдповiдних стандарт i протоколiв, що мають регулювати правовiдносини мiж пацiентом (його близькими або юридичними представниками) i закладом охорони здоров'я та медичним персоналом i патентом при наданн палiативноï допомоги. Вщ-повiдно до зазначеного робляться ттьки першi кроки в напрямку створення державно1 системи подготовки медичних i соцiальних фахiвцiв, якi надають палiативну допомогу [5].
В^чизняне законодавство так чи шакше за-знае впливу мiжнародних правових норм i стан-дартiв, тому потребуе подальшого реформуван-ня i приведення до вщповщносп з европейськи-ми та мiжнародними стандартами, в тому чи^ й у галузi охорони здоров'я.
У результатi вщсутносл в Украïнi сучасноï нормативно-правовой' бази стосовно забезпе-чення невiд'емних особистюних прав невилков-но хворих i па^енлв, якi помирають, на отри-мання необхiдноï фармакотерапевтичноï допомоги [6] сотн тисяч пацiентiв у термшальнш ста-дп онкологiчних та багатьох хрошчних невилко-вних захворювань, якi потребують палiативноï та хоспюно! допомоги, помирають вдома наодинцi, страждаючи вiд болю, депресiï, iнших обтяжли-вих симптомiв хвороби, за вщсутносп необхщно-го знеболення, професiйного догляду, со^аль-но1 та психологiчноï пщтримки.
Лiтература
1. Верховна Рада Украши. Закон Украши Про внесення змш до Основ законодавства Украши про охорону здоров'я щодо удо-сконалення надання медичноТ допомоги . Закон вщ 07.07.2011 № 3611-VI.
2. Бабшчук О. М. Нормативно-правова база палiативноï допомоги, як напрямок медичного права. Стан та перспективи розвитку в Укран / О. М. Бабшчук // Актуальш питання надання пал^ ативноУ та хоспiсноï допомоги в Украшг Медико-юридичш та фармацевтичнi аспекти : мат. другоï наук.-практ. конф. - К., 2013. - С. 43-48.
3. «Палiативна допомога в Украшк складовi та шляхи розвитку». Матерiали науково-практично1' конференцп. - м. Харкiв 18-19 вересня 2014р.
4. Зв^ за результатами до^дження щодо дотримання прав тяж-кохворих (невилiковних) громадян i члешв 1'х родин в Укран / [Бабiйчук О., Вольф О., Гавришева I., Говда Н., Губський Ю. та 1н.]. - К.: Ушверситет «Украина», 2013. - 100 с.
5. Губський Ю. I. Палiативна та хоспiсна медицина: принципи, фармакотерапевтичш та немедикаментознi пiдходи / Губський Ю. I., Царенко А. В., Бабшчук О. М. // Мюце народноï i нетра-дицiйноï медицини в палiативнiй допомозi : мат. Мiжн. наук.-практ. конф., присв. Всесвптому Дню палiативноï та хоспiсноï допомоги, 10-11 жовтня 2013 р. - К., 2013. - С. 30-32.
6. Контроль болю в онкологи. Адаптована клтчна настанова, за-снована на доказах / [Хобзей М. К., Губський Ю. I., Лщишина О. М., Бабшчук О. М. та ш.] - К.: МОЗ Украши, 2011. - 295 с.
7. Бабшчук О. М. Адмшютративно-правове регулювання та юри-дичш аспекти в палiативнiй та хоспюшй медицинi. [Електрон-ний ресурс] / О. М. Бабшчук // Журнал «Адмшютративне право i процес». - 2014. - №4(10). - Режим доступу до ресурсу: http://applaw.knu.ua.
References
1. Verhovna Rada Ukraïni. Zakon Ukraïni Pro vnesennja zmin do Osnov zakonodavstva Ukraïni pro ohoronu zdorov'ja shhodo udoskonalennja nadannja medichnoï dopomogi . Zakon vid 07.07.2011 № 3611-VI.
2. Babijchuk O. M. Normativno-pravova baza paliativnoï dopomogi, jak naprjamok medichnogo prava. Stan ta perspektivi rozvitku v Ukraïni / O. M. Babijchuk // Aktual'ni pitannja nadannja paliativnoï ta hospisnoï dopomogi v Ukraïni. Mediko-juridichni ta farmacevtichni aspekti : mat. drugoï nauk.-prakt. konf. - K., 2013. - S. 43-48.
3. «Paliativna dopomoga v Ukraïni: skladovi ta shljahi rozvitku». Materiali naukovo-praktichnoï konferenciï. - m. Harkiv 18-19 veresnja 2014r.
4. Zvit za rezul'tatami doslidzhennja shhodo dotrimannja prav tjazhkohvorih (nevilikovnih) gromadjan i chleniv ïh rodin v Ukraïni / [Babijchuk O., Vol'f O., Gavrisheva I., Govda N., Gubs'kij Ju. ta in.]. - K.: Universitet «Ukraïna», 2013. - 100 s.
5. Gubs'kij Ju. I. Paliativna ta hospisna medicina: principi, farmakoterapevtichni ta nemedikamentozni pidhodi / Gubs'kij Ju. I., Carenko A. V., Babijchuk O. M. // Misce narodnoï i netradicijnoï medicini v paliativnij dopomozi : mat. Mizhn. nauk.-prakt. konf., prisv. Vsesvitn'omu Dnju paliativnoï ta hospisnoï dopomogi, 10-11 zhovtnja 2013 r. - K., 2013. - S. 30-32.
6. Kontrol' bolju v onkologiï. Adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazah / [Hobzej M. K., Gubs'kij Ju. I., Lishhishina O. M., Babijchuk O. M. ta in.] - K.: MOZ Ukraïni, 2011. - 295 s.
7. Babijchuk O. M. Administrativno-pravove reguljuvannja ta juridichni aspekti v paliativnij ta hospisnij medicini. [Elektronnij resurs] / O. M. Babijchuk // Zhurnal «Administrativne pravo i proces». - 2014. - №4(10). - Rezhim dostupu do resursu: http://applaw.knu.ua.
Реферат
ФИЛОСОФСКО-ПРАВОВЫЕ ПРОБЛЕМЫ ХОСПИСНОЙ И ПАЛЛИАТИВНОЙ ПОМОЩИ В УКРАИНЕ Биланов О.С., Зинченко Н.А.
Ключевые слова: паллиативная, хосписная помощь, инкурабельные больные, философия права, философско-правовые проблемы медицины
Развитие отечественной системы паллиативной и хосписной помощи имеет особенное значение в современных реалиях, когда количество неизлечимых больных постоянно увеличивается. За оценками експертов, в Украине каждый год почти полмиллиона инкурабельных больных нуждаются в хоспи-сно-паллиативной помощи. Философия паллиативной помощи - как можно лучшее качество жизни больного человека, а правовые аспекты - защита личностных и гражданских прав инкурабельных больных. К сожалению, сегодня, когда медицина достигла небывалых высот, такая важная отрасль медико-социальной работы, как паллиативная помощь, отошла на второй план. В Украине делаются только первые шаги в направлении создания государственной системы подготовки медицинских и социальных специалистов, способных оказать паллиативную помощь. Отечественное законодательство требует дальнейших реформ в такой важной отрасли, как охрана здоровья, в том числе и паллиатив-но-хосписной помощи.
Summary
PHILOSOPHICAL AND LEGAL ISSUES OF HOSPICE AND PALLIATIVE SUPPORT IN UKRAINE Bylanov O.S., Zinchenko N.A.
Key words: palyatyvnaya, hospysnaya assistance, unremediable Patients, philosophy of law, philosophical and legal issues, medicine
The development of the national system of palliative and hospice care is of particular importance in today's realities, when the number of incurable patients is constantly increasing. According to the expert estimates, every year in Ukraine nearly a half of a million incurable patients need hospice and palliative care. The philosophy of palliative care is to provide the best possible quality of life of the sick persons, and the legal aspects is aimed at protecting personal and civil rights of incurable patients. Medicine has reached unprecedented heights, but such an important branch of medical and social work as palliative care is on the background. Ukraine has just start stepping towards the development of state system of training for health and social professionals able to provide palliative care. Domestic legislation requires further reforms in such important sectors as health care, including palliative and hospice care.
УДК 614.2-057.17:378
Лехан В.М., Крячкова Л.В., Заярський М.1., Максименко О.П. ОБ^РУНТУВАННЯ НЕОБХ1ДНОСТ1 ФОРМУВАННЯ УПРАВЛ1НСЬКИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У Л1КАР1В НА ДОДИПЛОМНОМУ ЕТАП1 ÏX НАВЧАННЯ ТА П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 П1ДГОТОВКИ УПРАВЛ1НСЬКИХ КАДР1В СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
Державний заклад «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украши»
У статтi проаналзовано стан пдготовки cneu,ianicmie кер'тно)'ланки охорони здоров'я, починаючи з додипломного р'тня навчання. Обфунтован'1 в'дпов'д на проблемнi запитання: на баз яких спеца-лiстiв готувати менеджерie охорони здоров'я; яка система пдготовки керiвних медичних кадр'т е найбтьш ефективною, як напрями удосконалення п'юлядипломно)' ос&ти е прiоритетними та як управлiнськi компетентностi необхднi формувати у лiкаря на додипломному етап'!. Ключовi слова: кер1вники закладiв охорони здоров'я, додипломна i пюлядипломна осв^а, управлЫсью компетенцп.
Специфка об'екта управлшня - системи охо- фшансових заcобiв або шших ресурав, як за-
рони здоров'я (ОЗ) робить керiвництво ним над-звичайно складним завданням, особливо в умо-вах перебудови галузк Однак переважна части-на управлшських методiв, що використовуються у закладах охорони здоров'я (ЗОЗ), запозичен або з радянсько! модели або з шших галузей. Вони неефективн та не вщповщають основним завданням, що стоять перед системою ОЗ на сучасному етап розвитку. Модифшацп управлшня ЗОЗ останшх рокв не стали кардинальними змшами застартих пiдходiв до менеджменту. У дiяльноcтi головних лiкарiв переважае господар-ча робота [4] та фандрейзинг - процес залучення
клад невзмозi забезпечити самостшно [6].
Украшськ вчен розробляють заходи щодо виршення проблеми удосконалення сфери управлшня охороною здоров'я [4 - 6], однак за-лишаеться недостатньо розробленим питання оцшки готовност органiзаторiв охорони здоров'я до професшно1 дiяльноcтi в нових умовах та 1'х вщповщно1 професшно1 подготовки з позицш компетентюного пщходу, що i обумовило актуа-льнють проведеного дослщження.
Метою дослщження
Метою дослщження був аналiз стану пщгото-
