CC BY
11
Свген П1НЧУК
Ф1ЛОСОФСЬКИЙ АНАЛ1З ТЕНДЕНЦ1Й КАП1ТАЛ1ЗАЦП ВИЩО1 ОСВ1ТИ В УКРА1Н1 ТА СВ1Т1
Наша крата перебувае в процес ратифтацп договору про вступ до Cei-товог оргашзацИ торгiвлi (СОТ). В цш ситуацИ вражае непоiнформованiсть украгнськог академiчног i студентськог громадськостi щодо Генеральной угоди про торгiвлю послугами (Сепегаг Agzee-ment on Тгайе Services — GATS).
У процес ратифшацп договору про вступ Украгни до СОТ акту-альним мiг бути вiдкритий дискурс, який би дав можливiсть максимально бшьшт кАлькост\ зацжавлених громадян обговорити й осмисли-ти в режимi SWOT-аналiзу вс сильш i слабю боки, можливостi i за-грози, пов'язаш з цим доленосним ршенням. Не для того, щоб обтти свогм шляхом СОТ, а, щоб вступаючи до СОТ, бути готовими до тих складнощiв та переваг, котрi очжують нашу академiчну науку та освШу.
Термш "aKa4eMi4Hm каттатзм" введений у наукову риторику Шейлою Слофтер i Ларрi Л. Лесл1 В свош одноiменнiй робот^ виданш у 1997 p., вони, як вважае Марек ^ieK, цим словосполученням, власне, ставлять абсолютно коректний дiагноз процесам, до яких схильна нишшня вища школа.
При шдготовщ матерiалiв ми спробували класифшувати основш риси "академiчного капiталiзму" в таких галузях:
а) академiчного персоналу i академiчноl культури:
— деформащя моделей ушверситетсько1 професюнально1 дiяльностi;
— тдрив гарантп права на працю професорсько-викладацького складу;
— змiна схем оплати окремих аспектов академiчноl кар'ери;
— трансформащя статусу професора;
— профшювання студента як клiента;
— введення моделi американсько! мотиваци академiчного персоналу i скорочення ставок професорам;
ОСВ1ТНЯ ПОЛ1ТИКА У Ф1ЛОСОФСЬКИХ РЕФЛЕКС1ЯХ
— використання бшьш дешевого i менш принципового персоналу (змша профiлю викладача або, як кажуть, поява педагога "низько1 фор-тещ" — за аналопею з низькокалоршними продуктами);
— скорочення кшькосп постiйних працiвникiв;
— збiльшення кшькосп тимчасових працiвникiв;
— впровадження схем тимчасового найму;
— зростання економiчноl i кадрово! неоднорiдностi унiверситетських структур (бщш — багатi, нижчi i зiрки);
— пiдвищення гнучкостi персоналу (прюритет викладачiв та iнших пращвниюв, що володiють багаточисленними навиками; численшсть ролей професорсько-викладацьких кадрiв);
— зростання загроз функцп критичного мислення;
— поява феномена комерцшно! таемнищ;
— зниження вiдповiдальностi за наукову достовiрнiсть результатiв дослiджень, передусiм, за рахунок обслуговування корпоративних iнтересiв;
— посилення орiентацil на цiнностi шдприемництва;
б) органiзацiйних i управлiнських структур:
— виникнення "ушверситету-шдприемства", моделi супермаркету;
— зростання приватизацшних iнтересiв;
— виникнення нового типу академiчного керiвника-пiдприемця;
— введення моделей менеджеризму;
— освоення нових органiзацiйних схем, що шдривають автономiю навчальних закладiв, факультетiв i кафедр;
— застосування примусового контрактування вузiв;
— згортання академiчних свобод;
в) дослщницько1 дiяльностi:
— перерозподiл ресурсiв на користь прикладних i технiчних наук;
— послаблення уваги до фундаментальних дослщжень;
г) культури — загроза мюцевим i нацiональним культурам та штен-сивне розповсюдження англшсько1 мови;
д) взаемостосунюв держави i вищо! освгги:
— зростання ролi приватних та шших джерел доходов унiверситетiв;
— зменшення ролi держави;
— зниження урядових витрат на одного студента;
— посилення акценпв на ефектившсть, у тому числi за рахунок скорочення термшв навчання i вiдрахування студентiв.
Очевидь, що "академiчний капiталiзм" — це феномен повалення тра-дицiйного унiверситетського iдеалу.
Зi всiею гостротою постае питання: що пересилить — тяготшня ринку або державна присутнють у вищш освiтi? Концепцiя системи вищо! освгги стае принципово iншою.
Наша кра!на перебувае в процесi ратифшаци договору про вступ до Свпово1 оргашзаци торгiвлi (СОТ). В цiй ситуаци вражае непошформо-ванiсть укра1нсько1 академiчноl i студентсько1 громадськостi в тому, що
стосуеться Генерально1 угоди про торгiвлю послугами (General Agreement on Trade Services — GATS).
У процес ратифшаци договору про вступ Украши до COT актуаль-ним Mir бути вщкритий дискурс, який би дав можливють максимально бiльшiй кiлькостi защкавлених громадян обговорити й осмислити в ре-жимi SWOT-аналiзу всi сильш i слабкi боки, можливостi i загрози, пов'язанi з цим доленосним ршенням. Не для того, щоб обiйти сво!м шляхом COT, а, щоб, вступаючи до СОТ, бути готовими до тих склад-нощiв та переваг, котрi очiкують нашу академiчну науку та освiту.
Наприклад, у Шмеччиш питання, пов'язанi з напрацюванням по-лiтики щодо GATS, виршуються пiд керiвництвом федерального Mim-стерства економiки i працi за участю федерального Miнiстерства освiти та дослщжень, Miнiстерства закордонних справ, Постшно! конференци мiнiстрiв освiти i культури всiх земель, Комюи з планування в галузi освiти i розвитку дослщжень на федеральному i земельному (регюнально-му) рiвнях, Конференци шмецьких ректорiв (HRK), Об'еднання з освгти та науки (GEW), Шмецко1 служби академiчного обмiну (DAAD), рiзних цившьних об'еднань, у т. ч. асощацп роботодавцiв, вузiв, освiтнiх агентств i антиглобалiстських груп (АТТАС). Парламент Шмеччини регулярно за-слуховуе Miнiстерство економши i працi про хд переговорiв. Оргашзову-ються суспiльнi слухання. Налагоджеш iнтенсивнi iнформацiйнi потоки щодо GATS [11].
Врешт решт, в украшському суспiльствi не меншою мiрою, шж в iнших кра!нах, повиннi погодитися з тим, що "просування вперед не оз-начае необхiдностi вщправити на звалище всi традицiйнi ушверситетсью цiнностi заради того, щоб безповоротно зв'язатися з ринком" [5]. У вищш освт повиннi бути сво! традицiйнi принципи.
У цьому роздш обмежимося трьома питаннями:
1. Що таке GATS?
2. Що означае тдписання GATS для нащонально! системи вищо! освiти?
3. Яка перевага ставлення европейських кра!н до GATS у межах бо-лонських реформ?
Iнодi громадська думка щодо того або шшого явища, поди концен-труеться на поляр них точках ставлення до нього. А тим часом вщбу-ваеться подiбна чорно-бша дихотомiя вiд незнання суп явища i, що важ-ливо для нашо1 теми, його правових i етичних параметрiв. Словом, хотшося б застерегти себе й шших вiд емоцiйно загострено1 та завужено1 перспективи розумiння GATS.
Не можна не погодитися з думкою Дейла Б. Хонека про те, "що тут корисно дивитися на... проблеми з ширшо1 перспективи. Наприклад, дозвш вщкривати мiсцевi вщдшення шоземних освiтнiх закладiв (або просто надавати доступ до них через 1нтернет) — врешт кращий вихщ щодо
ОСВ1ТНЯ ПОЛ1ТИКА У Ф1ЛОСОФСЬКИХ РЕФЛЕКС1ЯХ
витрачання засобiв в шоземнш валютi i вирiшення проблеми "витоку ро-зуму", характерного для студентов, яю здобули освiту за кордоном" [12].
Отже, GATS насамперед проголосило свое кредо, яке полягае в лiбе-рашзацл продажу освтошх послуг. Розрiзняють чотири способи !х доставки: 1) постачання освтошх послуг за кордон (у тому чи^ за допомогою пошти, телефонного звязку, апаратiв факсимiле i, звичайно ж, 1нтерне -ту); 2) споживання освтошх послуг за кордоном (скажiмо, навчання в шо-земних вузах або в iншого роду провайдерiв; 3) комерцiйна присутнiсть (сумюш освiтнi оргашзацп); 4) iмпорт викладачiв (задля здiйснення освтоньо1 дiяльностi в шоземних державах). GATS iнтерпретуе вишу освтоу (а також TEIPS — права на штелектуальну власнiсть) як по-тенцiйно придатну до продажу транснацюнальну послугу або готовий до виставляння на ринок продукт.
У торгiвлi освтошми послугами прийнятний принцип технолопчного нейтралiтету. Вiн означае, що зобовязання GATS повиннi бути виконаш незалежно вiд освiтнiх технологiй, що застосовувались.
Яка ж роль СОТ у всш цш справi? По-перше, саме в и межах ведуть-ся переговори щодо пiдписання GATS за единими правилами, що регла-ментують торгiвлю; по-друге дiючий мехашзм дозволу суперечок дозво-ляе слабким заперечувати практику сильних; по-трете, повинна забезпе-чуватись прозорють щодо торговое' практики будь-якого члена СОТ. Тут з позначкою nota bene пошформуемо украшських читачiв про таке: "проста розробка зобов'язань GATS не означае надання необмеженого доступу на ринки. Структура GATS дае можливють урядам лiбералiзувати як велику, так i малу частку сво1х ринкiв — за бажанням. Вони можуть лiбералiзува-ти весь сектор або лише малу частину единого пiдсектору, обмежити лiбералiзацiю щодо окремих видiв постачання або, навтоь, деяких аспектiв виду постачання. Все залежить вщ домовленост торгових партнерiв цих кра1н тд час перемовин" [3].
Слiд зазначити, що уряди бiльшостi держав украй обережно беруть на себе зобов'язання в межах GATS у вих сферах освтошх послуг. До 2000 р. тшьки 40 урядiв погодилися на торпвлю освiтнiми послугами за допомогою приеднання до GATS. Що ж до окремих рiвнiв освтои (наприклад, вищого), то кшьюсть таких кра1н i значно менша. Експерти вважають, що ця стримашсть пояснюеться крайньою цiнносною чутливiстю освтои як ядерно1 системи ^ци^льно! i культурно1 щентифшацп. Хабермас обгрунтовано стверджуе, що за будь-яких обставин ушверситет не знiмае з себе вщповщальносто за передавання професiональних цiнностей, роз-виток i передавання культурних традицш i формування полiтичноl свiдо-мосто студентiв [4].
Проте не можна не звернути увагу на той факт, що Свросоюз ще в 1994 р. взяв на себе зобов'язання у сферi освтои i науки в межах GATS, у тому чи^ з розд^ V "Освтоа" (положення цього роздiлу стосуються за-
кордонних провайдерiв вищо1 освгти за класифiкацiею GATS) i розд^ I "Професшш послуги" категорп С "Сощальш i гуманiтарнi науки".
Якщо основнi тези Концепцп модершзаци украшсько1 освiти на перiод до 2010 року, як ми переконаш, не становлять чергового досвщу упереджено1 риторики, а вщображають сутнiсть державно1 осв^ньо1 по-лiтики, то е вс пiдстави сподiватися на вiдповiдальну поведшку парла-ментерiв, якi обговорюють формат вступу Укра1ни до СОТ i пiдписання GATS. Адже в Концепци зазначаеться "про активну роль держави" в освiтi, про "прiоритетну шдтримку освiти з боку держави", про "посилен-ня ролi органiв державно1 влади в забезпеченнi... високо1 i сучасно1 якостi" освiти, про "отримання освiти вiдповiдно до державних освгтшх стандартiв", про те, "що держава повертаеться в осв^ як гарант якост освiтнiх програм i послуг", про "державну пiдтримку провiдних наукових i творчих шкiл", про вщновлення в повному обсязi вiдповiдальностi держави у сферi освiти.
У^м, парадоксальний характер можливо1 негативно1 ди GATS на вишу освiту в тому, що !й доцiльно i необхiдно протистояти не дзвiнкою риторикою, а реальним фшансуванням з реального бюджету. Кра1ни Евросоюзу добре розумдать це: "Фахiвцi в галузi освгтшх полiтик i полiтичнi дГячГ сектору вищо1 освГти впевненi, що лiбералiзацiя ринку вищо! освГти за рахунок GATS в найближчому майбутньому не матиме негативних наслшюв для... вузГвсько! системи, принаймнi, доти, доки вона захищена державним фшансуванням" [9].
Не випадково Штер Скотт характеризуе ситуащю зростання комер-цшного боку дГяльност (як в державних, так i в приватних вузах Цент-рально1 i Сх1дно1 Свропи) як балансуючу на межi пiратства. Правда, вш вiдзначае, що ентузiазм щодо вшьного ринку i неолiберальних перетво-рень згас у цьому регюш Свропи [10]. Та тГльки чи стосуеться цей втш-ний висновок Украши?!
Справедливо зауважимо, що тенденцiя до протекцюшзму в багатьох кра1нах виявляеться вельми драматично. 1ндГя опираеться популяризаци iноземних дипломГв. На Тайванi володарям шоземних ступенiв неможли-во влаштуватися на державну службу. В 1зраш Рада з вищо1 освГти стри-муе розширення мережi приватних вузГв (наприклад, iзраlльське суспГль-ство виховуеться у дусГ протидП пропозицГям британских провайдерiв вищо! освГти). Грецький центр ¡з пiдтвердження iноземних академiчних ступешв вГдмовив в академiчному i професшному визнаннi випускникам приватних вузГв, що реалiзовують освГтнГ програми за лiцензiями, наприклад, французьких унiверситетiв [9].
Мета подГ6ного роду мiркувань одна: не виршити проблему, а вказа-ти на не1. Вища освта Укра1ни не може стати територiею "культурного освГтнього iмперiалiзму", хоча завжди мае служити iдеалам культурного розмагття. У вГтчизнянГй вищГй освГтГ неприпустиме верховенство прибут-ку над академiчними цГнностями. Укра1на, як i шшГ держави, мае бути
ОСВ1ТНЯ ПОЛ1ТИКА У Ф1ЛОСОФСЬКИХ РЕФЛЕКС1ЯХ
прихильна до охорони нацюнальних культурно-освтошх особливостей, нiж полтоищ вiдкритих дверей для закордонних провайдерiв освiтнiх по-слуг — вщ не дуже якiсних до безсоромно шарлатанських. Але тiльки без iзоляцiонiзму, без "нарцисизму", без орiеитацil на "ad usum internum (для внутршнього споживання)"! Укра1на не може дозволити собi стати заруч-ницею штереав COT i GATS. Але вона повинна бути активним гравцем на цьому пол^ Не можна випустити з уваги, що украшсью (як i бiльшiсть европейських) вузи не володдать пiдприемницьким духом i навичками шдприемницько1 дiяльностi. Звичайно, не можна цьому не вчитися, але i вчитися цьому в збиток класичним цшностям теж неприпустимо.
Яким чином складаеться ставлення до GATS у крашах, що належать до Болонського клубу? Переважно, ця реакцiя негативна або стримана. Але зовшм не однозначна. Остання обставина пояснюеться досить оче-видними причинами. З одного боку, тут позначаеться вщома протина-правлешсть процесiв глобалiзацil i европе1заци. Перша повiдомляе енер-гетику конкурентоспроможност нацiональних систем освiти на свгтовому освiтньому ринку; друга характеризуе орiентацiю на створення загаль-ноевропейського освгтнього, дослiдницького та iнновацiйного просторiв. Як свщчить Карола Хан з Шмеччини, "iсиують двi протилежнi политики, визначальш дп в галузi вищо1 освгти i науки, що iснують... на державному европейському i глобальному рiвнях: одна орiентована на внутршньо-европейську ствпрацю, а друга, хоча i сфокусована на глобальному пщ-приемнищв i конкуренци, мае внутрiшньонацiональну спрямовашсть" [11]. Такi "двовекторнi полiтики" звичш в Gвропi. Але чи сумюш вони? Це питання дискусiй, що тривають.
Зарубiжиi експерти визнають, що навггь, коли перемовини з GATS щодо вищо! освiти перебувають шд пильним прицiлом багатьох держав-них i суспiльних структур у розвинутих громадських суспiльствах, вони залишаються непрозорими, прихованими вщ громадсько1 думки, яка за-довольняеться роллю 1хнього "косметичного коригування". Справжиiй хiд перемовин вщомий лише обмеженому колу осiб. Атмосфера секретноси е майже пануючою [11]. "Подiбна полiтика секретностi пiддаеться гострш критицi за недостатне розумiння важливоси питання для майбутнього громадського суспшьства, недотримання принципiв демократil i невщпо-вiднiсть принципам вiдвертостi GATS". Кому i чому ця непрозорiсть випдна [11]?
У матерiалах семiнарiв, у доповiдях зкспертiв, пiдготовлених напере-доднi Берлiнськоl конференil, мiнiстрiв вищо1 освiти, неодноразово роз-глядались питання, пов'язаш з Генеральною угодою з торгiвлi послугами. Так, на семiиарi в Афiиах (19-20 лютого 2003 року) наголошувалося на виникненнi глобального ринку послуг вищо1 освiти, розвитку торгiвлi цими послугами в межах GATS i конкуренцil у вищш школi. Але фундаментом цих процесiв i явищ були визнаш академiчнi цiнностi та iдеали сшвпращ, довiри (як зазначала Карола Хан, "найбшьш цiнний капiтал"
для виживання "багатоцентрично1 концепци штернацюналГзаци"). Два настро1 у доберлiнський перiод були переважаючими. Перше: не обгово-рювати на перемовинах Свропейсько1 комюп про GATS сферу державно1 освГти (обмежитися тшьки комерцiйними освгтшми послугами). Друге: вища освГта е суспшьним благом i тому повинна бути доступна вшм, не пiдлягае конкурентнiй боротьбГ i не становить виняток.
На семiнарi в Афiнах виробленi принципи, котрими доцшьно керу-ватися i на перемовинах з GATS:
— не ставити шд загрозу фiнансування державного сектору вищо1 освГти;
— не перешкоджати кожнш кра1ш реалiзовувати власш механiзми забезпечення якостц
— гарантувати можливють збереження i виникнення нових меха-шзмГв регулювання i фшансування на нацiональному i мiжнародному рГвнях;
— розвивати альтернативнi структури для штернацюналГзаци вищо1 освГти в межах болонського процесу;
— тлумачити дп GATS на системи освГти з правовое' точки зору з ура-хуванням ролГ i мюи вищо! освГти в суспшьствц
— забезпечувати прозорють перемовин до участ в них експертГв в га-лузГ освГти.
"Досягнення Болонського процесу на европейському рГвш дуже легко шдГрвати, якщо дуже рГзко замшити взаемовипдний, заснований на сшвпращ тдхщ до штернацюналГзаци на конкурентну, незбалансовану, таку, що мае внутршньодержавну спрямовашсть, глобальну полГтику од-ностороншх амбщш в нарощуванш додатково1 вартостГ'[11]. Словом, Бо-лонський процес — це змщнення сшвпращ, GATS — це розгортання конкуренции
Таке складне i неоднозначно ощнюване явище, як транснацюнальна освГта, мае багато визначень, що акцентують той або шший його бш.
Як провщна риса в цш статп обрана штерпретащя транснацю-нально1 освГти (ТНО), яка мютиться в документах ВсесвГтнього союзу транснацюнально1 освГти i розумГеться як "будь-яка викладацька дГяль-шсть, пов'язана з навчанням, шд час яко! студенти знаходяться в шшш кра1ш (краша, що приймае), вщмшнш вщ т1е1, в якш знаходиться нав-чальний заклад, що надае освГту (рщна кра1на)" [6]. ТНО може пропону-вати рГзш освГтш програми: вщ загальноосвГтнього характеру до суто про-фесшно орГентованих. Транснащональна освГта мае рГзш форми розпов-сюдження. До них належать:
— франчайзинговГ угоди (партнерства, яю можуть укладатись урядом i зарубГжним провайдером), згщно з якими навчальний заклад надае лщензда шшому провайдеру освгтшх послуг вщповщно до визначених критерив, шодГ вони е основою азГатсько-европейського взаемного виз-нання залшових одиниць;
ОСВ1ТНЯ ПОЛ1ТИКА У Ф1ЛОСОФСЬКИХ РЕФЛЕКС1ЯХ
— офшорш структури (центри), в яких встановлюються низьк при-бутковi податки або податки на майно. Зазвичай, у транснацюнальнш освт офшорнi компани засновуються задля комплексного просування сво1х освтошх послуг;
— твiннинги — е попарними об'еднаннями провайдерiв i одним iз провiдних критерив при обранш унiверситетiв майбутнiми студентами (twinning arrange ments); твiииииги дозволяють на постшшй осоиовi виз-нати навчальну розробку одного навчального закладу iншим — шозем-ним — як частковий залш у себе;
— трастовi компани, що не мають на мел витягування прибутку;
— кампуси як точки перетину освтоньо1 мережц вони виникають як своерiднi мiжнароднi унiверситетськi мiстечка або як центри довiчного освiтянського спiвтовариства свого регюну (в мiждержавному значеннi слова) при великих университетах; останшм десятирiччям штенсивно створюються вiртуальнi кампуси. Нерiдко як прившейоваш структури престижних унiверситетiв кампуси сприяють штеграцп зарубiжиих вузiв у нацюнальш системи вищо1 освiти. Нареши, зустрiчаються фшали-кам-пуси в окремих крашах для просування освiтнiх послуг шших держав;
— он-лайновi та дистанцшш програми освiти (за допомогою 1нтер-нету, мережею, через комп'ютери, поштою i т. п.), все те, що належить до, так звано1, кiберосвiти;
— корпоративнi програми, що пропонуються великими корпо-ращями, iз залiковими одиницями, отриманими в рiзних закладах; часто до цього процесу залучаються залiковi одиницi студентов iз рiзних кра1н ("чистий" приклад вищо1 освiти без меж);
— дочiрнi установи великих ВНЗ (наприклад, Мюнхенського техно-логiчного унiверситету).
Виникнення i розповсюдження форм ТНО як у вiртуальному, так i в традицшному виглядi — динамiчний процес. Цьому сприяе безлiч оче-видних переваг транснацюнально1 освiти, у т. ч.:
— можливiсть стикування шфраструктури iнформацiйних технологiй для спецiальних проектов;
— розширення мiжнародного академiчного i студентського спiвтова-риства;
— скорочення "витоку розуму" i замiна його процесом "циркуляцп розуму";
— мiжнародне "перехресне запилення" академiчних культур i практик;
— зростання можливостей отримання шоземного (або сумiсного) ступеня, що, поза сумшвом, пiдвищуе кар'ернi шанси випускниюв;
— поява нових перспектив розвитку людських ресурав;
— пiдвищення престижу ВНЗ (провайдера вищо1 освiти) за принципом ефекту снiговоl грудки;
— оптимiзацiя поеднання прiоритетiв дослщжень, здiйснюваних в унiверситетах, з вимогами економiчноl i соцiальноl сфер;
— освоення освгтшх програм, яю не пропонуються нацюнальними вузами.
СтрГмке зростання транснацГонально1 освГти обумовлюеться глобалГза-щею промисловост i торпвлц розширенням доступност вищо1 освГти; раз-витком 1нтернету; вщсуттстю у держави достаттх засобГв фшансування нацюнальних освгттх систем. I, поза сумтвом, це зростання було б штен-сившшим, якби не бар'ери культурного, законодавчого, етичного i "квалГта-тивного порядку" [13] i не ризики, породжуваш тГею обставиною, що багато чинниюв випадають ¡з зони впливу на них власне вищих навчальних за-кладГв: фшансовц Гмщжевц юридичш (зазвичай, пов'язаш з порушенням норм у кра!ш, що приймае); нацюнально-державш (нерозвинене, неадек-ватне законодавство в кратЫмпортерО; безпеки (передуим, персоналу).
В украшських освгтшх колах у наших студеипв слГд формувати культуру транснацюнально1 освГти i як користувачГв, i як постачальниюв, яка покликана не обмежувати 1'х, а захистити вгд комерщалГзаци вищо1 освГти, вгд комерцшно орГентованих провайдерГв, безсоромно експлуа-туючих транснацюнальну освГту [2], вгд згубних наслщюв для заслуговую-чих усшяко1 охорони багатьох укра1нських освгтньо-цшносних традицш
Для захисту i забезпечення якост ТНО створений МГжнародний союз транснацюнально1 освГти (МСТО/GATE), який розробив десять принцитв i до якого може приеднатися будь-який навчальний заклад, що здшснюе свою освГтню дГяльшсть без меж. КрГм того, GATE рекомендуе дотримува-тися певного сертифшацшного процесу. Розглянемо обидва кредо GATE.
До зазначених принцитв належать:
1. Мета i завдання транснацюнальних освГтшх програм повинш бути зрозумшими для члешв GATE i не можуть виходити за меж мети i мож-ливостей навчального закладу/постачальника.
2. Стандарти якост (нормативи) освгтшх послуг, що експортуються, i вживаш залшовГ одиниц мають бути схвалеш провайдером, 1хн1 критери повинш збшатися зГ встановленими нормами i бути единими незалежно вщ мюця реалГзацп освГтшх програм.
3. Транснацюнальш курси повинш експортуватися вщповщно до чинного законодавства краши-Гмпортера i за умови 1'х схвалення.
4. Для споживачГв повинна бути забезпечена прозорють вше! шфор-мацп, що стосуеться зарахування тих, хто навчаеться, i кожен ¡з них може одержувати повний студентський статус або його еквГвалент вщ навчаль-ного закладу/постачальника.
5. Провайдер мГжнародних освГтшх програм повинен мати високо-яюсний склад викладачГв за наявност з боку провайдера переконливих процедур контролю та оцшки 1хньо1' дГяльностг
6. 1снуючГ в навчальному закладГ/експортерГ шфраструктура, мате-рГальш i фшансовГ ресурси повинш гарантувати адекватне освГтне середо-вище i його доступшсть всГм, хто навчаеться до закшчення ди уих прий-нятих провайдером на себе зобов'язань.
ОСВ1ТНЯ ПОЛ1ТИКА У Ф1ЛОСОФСЬКИХ РЕФЛЕКС1ЯХ
7. Транснащональш освтош програми в педагогiчному розумшш по-виннi бути студентоцентричними з погляду методiв викладання i opieH-тацп на потреби тих, хто навчаеться.
8. Оpганiзацiя-пpoвайдеp повинна мати в своему розпорядженш на-лежш засоби i технологи психолопчно! i педагoгiчнoi пiдтpимки студентiв задля максимiзащi корисного ефекту освоення тpанснацioнальних курав.
9. Провайдер мае регулярно i вiдпoвiдним чином налагоджувати зво-ротний зв'язок iз приводу систематично! ощнки якoстi засвоення oсвiтнiх програм i 1х подальшого вдосконалення.
10. Будь-яке залучення так званих тpетiх оаб (агентiв або навчальних закладiв, що спiвпpацюють) повинне здiйснюватися на oснoвi консультативного опису 1хньо1 рол^ зобов'язань i oчiкувань [6, 1, 14].
"Кеpiвництвo GATE про сертифшащю" (Certification Manual) мае обсяг у дев'яносто сторшок тексту, написаного англшською мовою. Згiднo з Кеpiвництвoм, навчальш заклади надають GATE "досье з са-мooцiнкoю", тобто iнфopмацiю щодо широкого кола питань: вiдoмoстi управлшського характеру; пopiвняльнi данi щодо устшност студентiв; копи всiх дoгoвopiв; матеpiали, що вiдoбpажають пoлiтику i практику забезпечення якост oсвiти; дoкументацiю про професшну акреди-тацiю; вичеpпнi вщомост про дoмoвленoстi з крашами-господарями. В процес сеpтифiкацii пред ставники GATE штерв'юють студентiв, адмiнiстpатopiв, викладачiв, а також здшснюють вiзуальний огляд нав-чальнo-матеpiальнoi бази i iнфpастpуктуpи унiвеpситету в крашьекс-пopтеpi та його шдроздшах у всiх кpаiнах-iмпopтеpах. Аналiз освггшх програм здiйснюeться iз залученням фахiвцiв iз декiлькoх держав. Пiдсумкoвi звтои GATE мiстять, з одного боку, вщповщш пpинципoвi висновки, з другого — ряд рекомендацш, направлених на посилення по-зитивних бoкiв дiяльнoстi i пом'якшення негативного впливу на яюсть oсвiти недoлiкiв i обмежувальних чинникiв [14].
На мiжнаpoднiй ареш престиж сеpтифiкацiйних виснoвкiв GATE розщнюеться як штамп вiддiлу технiчнoгo контролю (ОТК).
Згадаемо, що в 2001 р. Мiжуpядoвий комггет Лiсабoнськoi конвенци прийняв "Кодекс кращо! практики в наданш тpанснацioнальнoi oсвiти", в якому, зокрема, йдеться про таке:
— академiчна якiсть i стандарти транснащональних oсвiтнiх програм пoвиннi вiдпoвiдати стандартам шститутов, що присвоши квалiфiкацiю, а також шститутов сторони, що приймае;
— шститути, що присвоюють квалiфiкацiю, та iнститути, що пропо-нують програму, пoвиннi довести свою надшшсть i нести вщповщаль-нiсть за забезпечення якостц
— iнститути, що присвоюють квалiфiкацiю, вiдпoвiдальнi за при-своення квалiфiкацiй тpанснацioнальних навчальних програм i зобов'я-занi надавати повну i вичерпу iнфopмацiю про щ квалiфiкацii, зокрема, за допомогою додатку до диплому" [8].
У зв'язку з розповсюдженням ТНО ctpímko зростае потреба у фахГв-цях в галузi мiжнародноï освiти. На запит украшських студентГв i викла-дачiв можуть надаватися запропоноват програми подготовки мапстрГв в цш галузi багатьма авторитетними зарубiжними университетами.
У транснацiональнiй освiтi функщонують i високопрестижнi ушверси-тети з невтраченим iмiджем високих академiчних стандарта i ддать про-вайдери з сумшвними академiчними та етичними щнностями, якi пропо-нують низькоякiснi або навГть шахрайськi послуги. Для приборкання ос-таннiх створюються такi оргашзацп, як GATE, або формуються Програми управлшня навчальними закладами вищоï освГти (Institutional Management in Higher Education — IMHE) [15]. До них належить програма "Яюсний аналiз iнтернацiоналiзацiï" (IOR). G й iншi пiдбадьорюючi приклади.
Мабуть, у Рiчарда Еланда, керiвника програми з iнституцiйного керiвництва у вищiй освiтi, було достатньо шдстав для поки сумного вис-новку про те, що "в мiжнародному масштабi iснуe набагато менше засобiв (порiвняно з внутрiшньо нащональним рiвнем) захисту споживача, студента, працедавця, батька" [4].
Таким чином:
1. Вища освгта Gвропи вступила до XXI ст., перебуваючи в "силовому потощ" загальносвiтових тенденцш розвитку i реформування третин-но1' (за класифiкацieю ISCED ЮНЕСКО) освгти. Розгортаються процеси глобализацiï. Вища освгта майже у вих своïх нащональних варiантах мае дрейф у бш "академiчного капiталiзму". Gвропейська вища школа нама-гаеться захистити себе вгд руйшвного потенцiалу цього дрейфу та при-множити здГбшсть до штеграцн неолiберальних ринкових i класичних академiчних цiнностей, надаючи прiоритет останнiм.
2. Болонський процес — загальноконтинентальний проект, що поед-нуе динамiзм адаптацп вищо1' освГти з його прихильшстю до концепцiй суспшьного блага i суспшьно1' вiдповiдальностi.
3. Глобалiзацiя вищо1' освгти повинна стати об'ектом штенсивних мiждисциплiнарних дослiджень, здiйснюваних на мюцевому, нащональ-ному i мiжнародному рГвнях.
4. Унiверситети просто не мають права дистанцiюватися вгд гло-балiзацiйних процесiв. Виклики вищш школГ зробленГ Унiверситети, зберiгаючи i переосмислюючи, успадковуючи i перевизначаючи свою мюда, покликаш поеднувати вГршсть традищям Гз гнучкютю сво1'х нових стратегш (переважно перспективно орГентованих), вщкривати себе зов-шшньому середовищу без ризику девальвацп класично1' ушверситетсько1' культури з майже тисячолГтньою ГсторГею.
5. ПотрГбна тдвищена пильшсть до будь-яких шщГатив, пов'язаних Гз внесенням вищо1' освГти до повютки для перемовин у межах GATE. СвГтовий досвщ свщчить: навГть у розвинутих демократах свГту вщзна-чаеться схильшсть урядових кГл (або окремих урядовщв) до непрозорого ведення перемовин щодо вищо1' освгти. Мабуть, в цьому виявляется зни-
ОСВ1ТНЯ ПОЛ1ТИКА У Ф1ЛОСОФСЬКИХ РЕФЛЕКС1ЯХ
ження контролюючо! ролi нацiональних держав щодо наддержавних (нацюнальних) процесiв i тенденцiй.
6. Транснацюнальна освiта надае, поза сумшвом, багато благ тим, хто навчаеться (як зазначив один зарубiжний студент, "увесь свгт умiщуеться на юнчиках мо1'х пальцiв"). Але саме в цш новiй формi отримання освгти е безлiч випадкiв поставляння недоброяюсних освiтнiх послуг. ТНО вимагае високо! культури як ll виробництва, так i споживання. Знання в украшських колах принципiв i механiзмiв функцюнування GATE i основ-них положень "Кодексу кращо! практики в наданш транснацюнально1 освiти" може вiдiграти позитивну роль у захистi iнтересiв споживачiв.
7. Зберiгаючи та оберiгаючи вточизняш традицп украшсько! вищо! школи, ми покликаш звiряти свiй годинник зi "свiтовим часом". Знайом-ство з чужими проблемами i пiдходами дозволяе рiзнобiчно бачити й аналiзувати сво1'. Не йдеться про стратегiю запозичення — мова про стра-тегда нарощування професiоналiзму.
Лiтература:
1. Гленн Р. Джоне. Як перекинути мют вщ складних проблем трасиацiоиальиоl осв1ти до акредитацп // Вища осв1та в Сврош. — 2001. — № 1.
2. Ехагер Р. О. С. Вища осв1та i шдвищення квал1ф1кацп в Африщ. Можливост i проблемы // Вища осв1та в Сврош. — 2000. — № 3.
3. Келлен Хшарк Коицепцiя подальшого розвитку iитериацiоиалiзацil на прак-тищ: десятир1ччя еволюцп // Вища осв1та в Сврош. — 2000. — № 1.
4. Кемпбел УХ'льямс Марк, Гунатундж Сашл Р. Комушкативш дп, направлен на реформування ушверситетсько! осв1ти: коментар на приклад1 дослщження ушверситетсько! осв1ти в ШрьЛанщ // Вища осв1та в Сврош. — 2000. — № 3.
5. Ледесма Рафаель Хоакш. Латинська Америка: шша реальиiсть// Вища осв1та в eвропi. - 2002. - № 4.
6. Макбруш Грант, Поллок Ентош. Можливост i ризики в траисиацiоиальиiй освт — проблеми планування закладу м1жнародного кампусу: австралшська перспектива // Вища осв1та в Сврош. — 2000. — № 3.
7. Макбруш Грант. 1нтернащонал1защя як заыб шдвищення значення ака-демХчно! мюп: анал1з на приклад1 австралшського ушверситету // Вища осв1та в eвропi. - 2000. - № 1.
8. Нлборг Пер. Сшвпраця в област взаемного визнання у вищш освт // Вища осв1та в Сврош. — 2003. — № 1.
9. Олдермен Джеффри Глобал1защя вищо1 осв1ти: декшька зауважень з приводу вшьного ринку i иацiоиальиого штересу.
10. Скотт Пттер. Роздуми про реформи вищо! осв1ти в Цеитральиiй i Схщшй Сврош // Вища осв1та в Сврош. — 2002. — № 1,2.
11. Хан Карола. Змша "духу часу" шмецько!' вищо!' осв1ти i роль GATS // Вища осв1та в Сврош. — 2003. — № 2.
12. Хонек Дейл Б. Послуги 2000: освГта i навчання // Вища освГта в Gвропi. — 2000. - № 3.
13. Храбшська Мар1я. Транснащональна освГта в Словацькш РеспублщГ загроза чи внб1р? // Вища освГта в Gвропi. — 2000. — № 3.
14. GATE: Principles and Certification Process. Englewood, Colorado: Globas Alliance for Transnational Education, 2001.
15. Goddard J. The Response of Highre Education. Institutions to Regional NeedV / Institutional Management in Higher Education, 1999.
Евгений Пинчук. Философский анализ тенденций капитализации
высшего обазования в Украине и мире
Наша страна находится в процессе ратификации договора о вступлении во Всемирную торговую организацию (ВТО). В этой ситуации поражает неосведомленность украинской академической и студенческой общественности в том, что касается Генерального соглашения о торговле услугами.
В процессе ратификации договора о вступлении Украины в ВТО самым востребованным мог бы быть открытый дискурс, который бы дал возможность максимально большему числу заинтересованных граждан обсудить и осмыслить в режиме SWOT-анализа все сильные и слабые стороны, возможности и угрозы, связанные с этим судьбоносным решением. Не для того, чтобы обойти своим путем ВТО, но лишь затем, чтобы, став полноправным членом ВТО, быть готовым к тем трудностям и преимуществам, которые ожидают нашу академическую науку и образование.
Yevhen Pinchuk. Philosophical Analysis of Capitalization's Tendencies
of Higher Education in Ukraine and in the World
Our country is in the process of ratification of agreement about entering into worldwide auction organization (WAO). In this situation we can observe the lack of information among Ukrainian academic and student public about the General agreement about trading in services.
In the process of ratification of agreement about the entry of Ukraine in WAO the opened discouse would be claimed. It would give the possibility for maximally greater number of the interested citizens to discuss and comprehend in the mode of SWOT-analysis all strong and weak sides, possibilities and threats, related to this decision. The aim of this discussion is not to avoid the problems connected with WAO. Our science and education must be ready to analyze the difficulties and advantages of Ukraine's entering into WAO.
