CC BY
16
УДК 347.135.224(477)
Марiя Долинська
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, доцент кафедри цившьного права та процесу dolynska_ms@ukr.net
ДЕЯК1 АСПЕКТИ КОНТРОЛЮ ВИЩО1 ОСВ1ТИ У КРА1НАХ еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
© Долинська М. , 2017
Дослщжено актуальнi питання здшснення контролю у системi вищоТ освгги. Детально проаналiзовано досвщ зарубiжних краТн щодо контролю у системi вищоТ освiти, контролю за якiстю вищоТ освiти у краТнах европейського Союзу, зокрема у Кмеччиш.
Автор стверджуе, що успiшна дiяльнiсть будь-якого вищого навчального закладу в системi вищоТ освiти за умов евроiнтеграцiТ визначаеться, передусiм, забезпеченням вiдповiдного контролю за якктю освiти, а змiнам украТнського законодавства у напрямi евроiнтеграцiйних процеав також сприяв запозичений позитивний досвiд здiйснення контролю у системi вищоТ освгги за кордоном.
Ключовi слова: контроль; яккть освiти; вищ1 навчальш заклади.
Мария Долинская
НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ КОНТРОЛЯ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ В СТРАНАХ ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА
Исследовано актуальные вопросы осуществления контроля в системе высшего образования. Подробно проанализировано опыт зарубежных стран по контролю в системе высшего образования, контролю качества высшего образования в странах Европейского Союза, в частности в Германии.
Автор утверждает, что успешная деятельность любого высшего учебного заведения в системе высшего образования в условиях евроинтеграции определяется, прежде всего, обеспечением соответствующего контроля за качеством образования, а изменениям украинского законодательства в направлении евроинтеграционных процессов также способствовал позаимствованный положительный опыт осуществления контроля в системе высшего образования за рубежом.
Ключевые слова: контроль; качество образования; высшие учебные заведения.
Mariya Dolynskа
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Civil Law and Procedure
Sc. D., Prof.
SOME ASPECTS OF CONTROL OF HIGHER EDUCATION IN THE EUROPEAN UNION
Research on topical issues of control in higher education. Detailed analysis of the experience of foreign countries to control in higher education. This article provides
control over the quality of higher education in the European Union, particularly in Germany.
The author argues that the success of any institution of higher education in the higher education system under the conditions of European integration is determined, above all, to ensure appropriate quality control of education. According to the author, changes in Ukrainian legislation in the direction of European integration processes also borrowed a positive experience monitoring in higher education abroad.
Key words: control; quality of education; higher education.
Постановка проблеми. Складш соцiально-економiчнi процеси, гостра конкуренщя у сферi працевлаштування, потужний потш шформацп та явний брак часу на його осмислення, — все це зумовлюе доволi висою вимоги до випускниюв вищих навчальних закладiв Украши.
Заслуговуе на увагу, як належно пщтверджений, висновок В. Л. Ортинського про те, що рушшною силою розвитку Украши е формування потужного освинього потенцiалу нацiï, досягнення найвищоï якостi пiдготовки фахiвцiв усГх галузей [1, с. 5].
Чинне законодавство у сферi освiти потребуе ютотних змiн щодо здiйснення контролю за яюстю освiти, зокрема вищо1', та сприятиме подальшому розвитку як незалежноï Украïни, так i ïï народу, зокрема пiдвищенню наукового, економiчного та духовного рiвня.
Аналiз дослщження проблеми. Науково-педагогiчними дослiдженнями в питаннях контролю результата навчання займалися В. Аванесов, В. Беспалько, С. Впвицька, М. Гладченко, К. Делшатний, К. 1нгенкамп, М. Карпенко, О. Коршна, Ч. Куписевич, З. Курлянд, I. Лернер, I. Литвин, А. Новшов, В. Оконь, В. Онищук, В. Ортинський, П. Щцкасистий, I. Щцласий, Д. Румянцева, А. Семенова, У. Сенишин, М. Скаткiн, Н. Тализша, В. Ульянова, Р. Хмелюк та ш.
Однак, з огляду на останш змiни чинного законодавства, науковщ придiляють недостатньо уваги аналiзу досвщу зарубiжних краш щодо контролю в системГ вищо1' освiти.
Ми погоджуемося з думкою М. М. Гладченко, що впровадження полгшки нового державного управлшня у сферi вищо1' освгш краш Свропейського Союзу призвело до переощнювання функцiй контролю в процес управлiння вищим навчальним закладом освгги i сприяло запозиченню методiв контролю зГ сфери приватного бiзнесу [2, с. 183].
Метою дослщження е аналГз досвщу здшснення контролю у сферГ вищо1' освгш зарубГжних краш, зокрема на прикладГ краш Свропейського Союзу.
За допомогою порГвняльно-правового, дГалектичного, лопчного та шших методГв проанатзувати джерельну, документальну та законодавчу базу щодо здшснення контролю у сферГ вищо1' освгш зарубГжних краш.
Виклад основного матерiалу. В Сврот паралельно функцюнують двГ моделГ якосп освгш: англшська та французька. В основу англшсько1' покладено внутршню оцшку ВНЗ, тодГ як французька грунтуеться на зовшшнш. Сдино1' системи шституцшно1' ощнки дГяльносп закладГв освгш не юнуе. Треба зазначити, що в кожнш краш е сво1' нацюнальш пщходи й оцшки якосп вищо1' освгш [3].
На основГ "Свропейського тлотного проекту по оцшщ якосп вищо1' освгш" (1994-1995 рр.), Рекомендацш СврокомГси (98/561/ЕС вщ 24 вересня 1998 р.) щодо европейського сшвробгшицтва у питаннях гарантп якосп вищо1' освгш та Болонсько1' декларацп (1999 р.) створено Свропейську мережу гарантп якосп освгш (ENQA) (2000 р.). ENQA разом з Свропейською асощащею ушверситетГв (EUA), Свропейською асощащею вищих навчальних закладГв (EURASHE) та Свропейським студентським мГжнародним бюро (ESIB) створили робочу групу Е4. Вона розробила стандарти i рекомендацп щодо забезпечення якосп European quality assurance standards and guidelines (ESG), а також створила Свропейський реестр забезпечення якосп (EQAR). ESG створено для надання допомоги ВНЗ (пщ час розроблення внутршшх систем забезпечення якосп) та
агенщям (тд час проведення незалежних зовтштх nepeBipoK). У Бергенi цi стандарти i peкoмeндацiï затверджено в 2005 р. Дiяльнiсть EQAR була розпочата в Бpюссeлi (2008 p.) i спрямована на надання шформацн про европейськ агeнцiï з якoстi освгги, на пiдвищeння статусу ВНЗ, подолання перепон для мобшьносп студeнтiв. У 2008 р. Украша також приедналася до членства у EQAR [4, с. 235-236].
За основу peйтингoвoï системи, пpийнятoï Болонським процесом, взята англосаксонська модель ВНЗ, яка для складення peйтингoвoï ощнки використовуе чотири критери: яюсть освгш (кшьюсть випускниюв - нoбeлiвських лауpeатiв (10 % загально1' ощнки)), яюсть факультeтiв (кшьюсть викладачiв - нoбeлiвських лауpeатiв (20 % загально1' ощнки), кшьюсть цитувань наукових дослщжень (20 % загально1' ощнки)), наукoвi результати (кшьюсть статей у наукових журналах Nature i Science (20 % загально1' ощнки) та 1х кшьюсть в шдеки цитування SCIE (20 % загально1' ощнки), розмГр унiвepситeту (вiднoшeння досягнення-масштаби ВНЗ (20 % загально1' ощнки)). За щею моделлю найвищi рейтинги отримали ВНЗ Британп та Сполучених Штатiв [3].
Болонський процес е системою захoдiв европейських державних установ (рГвня мiнiстepств освгш), унiвepситeтiв, мiждepжавних i громадських opганiзацiй, пов'язаних ¡з вищою освггою, як спpямoванi на структурне реформування нацioнальних систем вищо1' освгш краш Свропи, змшу освгтшх програм i потрГ6них шституцшних перетворень з метою створення европейського наукового й освгтянського простору задля тдвищення спроможност випускниюв вищих навчальних закладiв до працевлаштування, пoлiпшeння мобшьносп громадян на европейському ринку пращ, тдвищення конкурентоспроможносп европейсько1' вищо1' школи [1, с. 93].
Система контролю вищо1' освгш в тих крашах, де е вщповщш дepжавнi структури, що регулюють розвиток вищо1' школи, наприклад, мшстерства освгш тощо основана на прюритет державних opганiв або структур, що фшансуе уряд. Самоконтролю надаеться номшальне значення, а основш зусилля докладають для проведення ефективно1' зовтшньо1' ощнки державними органами або громадськими оргашзащями. Такi системи ощнки i контролю часто пов'язаш з урядовим контролем, лiцeнзуванням, державною акpeдитацiею, порГвнянням рГзних вищих навчальних закладiв, розподшом фiнансoвих peсуpсiв i здобуттям впливу на утверситети. Система контролю вищо1' освгш, прийнята в тих крашах, де, власне кажучи, opганiв державного управлшня вищою освггою (в европейському розумшт) немае. У цьому випадку переважае процес самоконтролю вищих навчальних закладiв або професшний чи громадський контроль, спрямоваш на внутршнш аналiз, на пoлiпшeння дГяльносп унiвepситeтiв [5, с. 158].
Основна вщмштсть европейських систем контролю вищо1' освгш вщ американсько1' полягае у повноваженнях уряду, у формулюванш цiлeй контролю, у визначенш найважливiших аспeктiв контролю, у способах прийняття piшeнь i, нарешп, в самiй opганiзацiï освгшього процесу. У крашах з цeнтpалiзoванoю системою освгш функцп контролю, ощнки, акредитацп здшснюють вщповщш дepжавнi вiдoмства [5, с. 158].
У Шмеччиш, наприклад, де мшстерство освгш, яке регулюе дГяльшсть вищих навчальних закладiв, юнуе з XIX ст., дуже сильш традицп державного контролю за вищою школою, а самi професори i викладачi е державними службовцями [5, с. 158].
На думку С. Ншель (S.Nickel), "концепщя "контролю" мае негативне значення у сфepi вищoï освгш, тому що пов'язана з наглядом за дГяльшстю вищого навчального закладу i розглядаеться як синошм до слова "eкoнoмiзацiя" витрат ушверситету" [6, с. 25].
На думку К. Бертольда, процедура контролю е невщ'емною складовою частиною устшного менеджменту вищoï освгш. Проте, враховуючи вщмшносп процесу контролю у рГзних вищих навчальних закладах, можна стверджувати, що утверситети не можуть досягти систематичносп у цьому процесс Учений зазначае, що недолш ушверсшепв полягае у тому, що вони не придшяють налeжнoï уваги контролю i не проводять peгуляpнoï пepeвipки peзультатiв впровадження стратеги. Зважаючи на багатограннють функцп контролю, вищий навчальний заклад повинен розробити загальну кoнцeпцiю на основГ вже розроблених методик. Ця концепщя повинна бути спрямована на вивчення результата надання освгтшх послуг у закладах вищoï освгш [8].
Ефективний процес контролю потребуе формування вщповщних сприятливих умов в унiверситетi, зокрема прозоросп процесу стратегiчного менеджменту. НГмецький центр розвитку вищо! освiти (CHE) розробив методику академiчного контролю (Academic Controlling (AkCont) спещально для контексту вищих навчальних закладiв. До методики академiчного контролю належить як фшансовий контроль, так i контроль за дослщницькою дiяльнiстю i навчальним процесом. "Основне завдання методики - сприяння процесу прийняття рiшень у вищому навчальному закладi, управлiння процесами i формування зворотного зв'язку у процес впровадження стратегiчних цiлей вищого навчального закладу" [7, с. 1].
На думку Ф. ЦГгеле, одного з шмецьких науковщв, який розробив методику академiчного контролю, з 1998 р. у Шмеччиш з набуттям вищими навчальними закладами фiнансовоi автономii контроль в ушверситетах спрямований на фшансову сферу дiяльностi. Ф. Цiгеле зазначае, що "для визначення i розумшня термiна "контроль" необхiдно враховувати три перспективи: функцюнальна -контроль функцш вищого навчального закладу, органiзацiйна - контроль дiяльностi персоналу, iнструментальна - методики контролю (цiльовi договори, розподш фiнансування на основi формули). Три перспективи процесу контролю формують iерархiю - функцп сприяють формуванню оргашзацшно].' структури i потребують вiдповiдних методик" [7, с. 2].
Ф. ЦГгеле видшяе три основнi характеристики академiчного контролю: виконання економiчних функцiй, гнучюсть у процесi використання керiвниками рiзних рiвнiв у вищому навчальному заклад^ сприяння процесу прийняття рiшень, спрямованих на досягнення стратепчних цiлей; забезпечення використання таких методик, як аналiз у поеднанш з процесами планування, прийняттям рiшень i процесом управлшня у науковiй сферi, оцiнювання отриманих результата; спрямований на внутршш потреби ушверситету [8].
Видiляють два види контролю - операцшний i стратепчний. "Операцiйний контроль спрямований на мониторинг результатiв фiнансовоi дiяльностi, товарообiг i лiквiднiсть, в той час як стратепчний контроль сприяе формуванню майбутшх стратепчних завдань i спрямуванню оргашзацп у напрямку визначеноi стратеги. Операцшний контроль спрямований на короткий або середньостроковий промiжок часу, в той час як стратепчний контроль враховуе довготривалу перспективу". У сферi вищо' освгш використовують обидвi концепцп, операцшний контроль сприяе формуванню прозоросп та е виршальним тд час прийняття ршень у сферi фiнансування вищого навчального закладу [7, с. 4].
На думку Ф. ЦГгеле, процес контролю в ушверситет повинен поеднувати елементи стратепчного й операцшного контролю. Учений наголошуе, що нiмецьким ушверситетам притаманна тенденцiя внутршнього керування, зокрема цшьовГ реформи е реакцiею на можливе значне зростання децентралiзованоi вщповщальност факультетiв з метою поточного фшансування дослщницько' дГяльносп та навчального процесу [2, с. 186].
Контроль щодо децентралiзованих структурних пщроздшв означае налагодження систематичного дiалогу з керiвництвом ушверситету. Концепщя академiчного контролю орiентована на цш, рiшення, процес i послуги, крГм того, вона е всеохопною, всебiчною (супроводжуе процес стратегiчного менеджменту вщ початку i до кшця, спрямована на осГб, вiдповiдальних за прийняття ршень у дослщницькш дГяльносп та навчальному процесi, управлiння вищим навчальним закладом) i прагматичною (увага придшяеться всГм аспектам, важливим для ушверситету). Контроль спрямований на поеднання двох рГвшв - щлей i рiшень. Орiентацiя на рiшення означае, що контроль повинен пщтримувати прийняття ршень керiвництвом унiверситету. На думку Ф. ЦГгеле, використання контролю децентралiзованими пiдроздiлами в унiверситетi на низькому рГвнГ "Орiентацiя на послуги означае спрямованють на потреби клiентiв, внутршшми клiентами можна вважати всГх виконавщв стратегiчних рiшень в унiверситетi" [7, с. 10].
"Академiчний контроль повинен бути ефективним, прозорим i придатним до використання"
[7, с. 11].
На думку Ф. ЦГгеле, контроль не повинен розглядатися як метод впливу державних структур на дГяльнють ушверситету. Важливо визначити критери контролю перед початком стратепчного процесу розвитку, що сприятиме формуванню довГри до академiчного контролю. На противагу
традицшному пщходу, вiдповiдно до якого контроль виконуе ретроспективну функцiю, метод академiчного контролю повинен сприяти прийняттю стратепчних рiшень. Керiвництво унiверситету повинно реагувати на змши, що вiдбуваються у зовшшньому середовищi, зокрема показники академiчних рейтингiв [2, с. 187].
У Францп за освiтню полiтику вщповщае Мiнiстерство народно1 освiти, наукових дослщжень i технологш. Однак дiяльнiсть вищих навчальних закладiв контролюе та ощнюе Нацiональний експертний комiтет, що створений згщно i3 законом про вищу освiту та iснуе з 1984 р. Головне завдання цього комитету полягае в ощнюванш дiяльностi вищих навчальних закладiв. Цей нацiональний орган контролю i ощнки вищо1 освгги пiдпорядкований тiльки Президенту i не залежить ш вщ яких управлшських структур. Цей механiзм вiдображае юторично сформовану централiзовану систему французько1 вищо1 освгш [5, с. 158].
У скандинавських крашах (Швещя, Норвегiя, ФшляндГя) системи контролю вищо1 школи також спочатку визначав уряд. У цих крашах способи зовшшньо1 ощнки та контролю дуже рiзноманiтнi. У Швецп, наприклад, основний наголос роблять на допомогу навчальним закладам у розробленш вщповщних шфраструктур. У Норвеги основна увага придшяеться ощнщ самого освгшього процесу та навчальних програм. Причому процес контролю здшснюють оргашзацп, яю фiнансово пiдтримуе уряд вже шсля того, як проведена самооцiнка навчального закладу. У Фшлянди також поеднуеться стороння ощнка i самооцiнка навчальних закладiв. Застосовуються i вибГрковГ перевiрки окремих структур з боку зовшшшх спостерiгачiв. У Дани перевiрки проводять зовшшш органiзацiï, що фiнансуе уряд. Самоощнка вищих навчальних закладiв грунтуеться також на iнформацiï, яку одержуе не сам навчальний заклад, а зовшшш експерти. В Англп процес ощнки вищоï освгш поступово змщуеться вщ органiзацiй, яю фiнансуе уряд, у бш того, що можна назвати самоощнкою. Однак також спещально ще контроль здiйснюе сам навчальний заклад з метою полшшення роботи; самоощнка в цьому контекст е пщготовкою до пiдтвердження отримання офiцiйноï ощнки для переконання стороншх спостерiгачiв та залучення додаткового фiнансування [5, с. 158-159].
У цьому плаш найпросунупша серед европейських краïн система ощнки вишГв у Великобританiï та Нщерландах. Так, у Великобританiï за останш роки вщбулися певнi змши в системГ контролю за ушверситетами. ДГяльнють Агентства з контролю за яюстю викликала зауваження i тому сьогодш для визначення якостг рГвня та рейтингу англiйськi унiверситети, передуем, звертаються в рГзш громадськi ради експертГв, яю здшснюють незалежний аудит. Як правило, акредитуються ri ВНЗ, яю вже зробили не менше вщ трьох випусюв. У Великобританп також зросло значення самооцiнки ушверситеив, яку проводять внутршш унiверситетськi структури, спецiально органiзованi для таких щлей [5, с. 159].
Однак у свт е й шшГ тенденци в розвитку ощнки i контролю вищо1' освгш. На думку деяких експертГв, на початку нового столптя простежуеться тенденцiя до бшьшого розвитку та поширення процесiв самооцiнки. I це стосуеться не лише краш, що запозичують американський досвщ, але в результат еволюци традицiйних систем ощнки вищо1' освгш. Так, у Францп сьогодш виникла тенденщя переходу вщ ощнки, спочатку побудовано1' на принципах централiзацiï, до процесу самоощнки, тюно пов'язано1' Гз самим навчальним закладом. У скандинавських крашах де, як було зазначено, ощнка завжди була вимогою уряду, процес розвитку ощнки вищо1' освгш також спрямований у бш самоощнки i залучення до процесу ощнювання самого вищого навчального закладу. У Фшлянди процес ощнки вищо1' освгш все бшьше змщуеться у бш повно1' вщповщальносп навчальних закладГв за регулящю власно1' дГяльносп, у якш уряд вщпрае допомГжну роль. В 1спанп на основГ експериментГв, що проводилися протягом декшькох роюв, в 90-т роки розпочато застосування системи ощнки, орГентовано1' на самоощнку, в якш особливу увагу звернуто на анашз освпнього процесу, оргашзащю управлшня на рГвш ушверситету [5, с. 159].
Ми погоджуемося з У. I. Сенишин, що порГвняльний огляд систем ощнки вищо1' освгш з низки краш показуе, що е рГзш пщходи до того, як саме i на яких пщставах вести ощнку дГяльносп вищих навчальних закладГв [5, с. 160].
Особливосп сучасних критерiïв оцiнювання якостi освгги полягають в тому, що вони припускають: свободу для yнiверситетiв у формуванш навчальних планiв; особливу увагу до якосп тдготовки фахiвцiв; необхщшсть постшного вдосконалення освгтшх програм з метою полшшення 1'х якосп; стимулювання шновацш в освгтшх стандартах [9].
Г. Бадах слушно стверджye, що необхiднiсть освпшх реформ у душ Болонського процесу зумовлена передуем тим, що Свропа все бшьшою мГрою yсвiдомлюe себе як eдине цiле. Встановлення та дотримання чинних в Сврош стандартiв якосп у вищш освт e основною метою Болонського процесу [10, с. 6].
Висновки. Отже, устшна дГяльшсть будь-якого вищого навчального закладу у системГ вищо1' освгш за умов eвроiнтеграцiï визначаeться, передyсiм, забезпеченням вщповщного контролю за яюстю освгш. Нова система контролю якосп освгш у вищш школГ повинна бути налаштована так, щоб максимально задГяти його потенщал для адаптацп його до змш зовшшнього середовища та забезпечення високого рГвня якосп освгш. Узагальнюючи зарубГжний досвщ щодо контролю за вищими навчальними закладами, доходимо висновку про те, що вш полягаe у розширенш функцш контролю вищо1' освгш. Змшам украшського законодавства у напрямГ eвроiнтеграцiйних процесГв також сприяло запозичення позитивного досвщу здшснення контролю в системГ вищо1' освгш за кордоном.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Ортинський В. Л. Педагогжа вищог' школи: навч. поаб. / В. Л. Ортинський. - К. : ЦУЛ, 2009. - 472 с. 2. Гладченко M. М. Методи контролю в процес стратегiчного менеджменту вищог' освти крат Свропейського Союзу / M. М. Гладченко // Актуальт проблеми сощологп, психологИ', педагогжи. - 2013. - № 3 (20). - С. 183-189. 3. Система забезпечення якостi вищог' освти у Болонському процес та мехатзми ïï iмплементацiï в Укран [Електронний ресурс] // Вiддiл гуманiтарноï полтики Нащонального тституту стратегiчних до^джень - Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/juni08/16.htm 4. Бут В. А. Державний контроль i монторинг якостi освти у вищт школi Украти / В. А. Бут // Науковий вiсник АкадемИ' мутципального управлтня: Серiя "Управлтня". - 2014. - Вип. 1. - С. 232-240 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvamu_upravl_2014_1_31 З. Сенишин У. I. Досвiд зарубiжних крат в здЫсненн правового регулювання контролю знань в системi вищог' освти / У. I. Сенишин // Науковi записки Львiвського ушверситету бiзнесу та права. - 2011. - Вип. 7. - С. 1З7-160 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzlubp_2011_7_42 6. Nickel S. Strategic Management in Higher Education Institutions - Approaches, Processes and Tools // Leadership and Governance in Higher Education. - 2011. - Vol. № 3, D 2.1. - Р. 1-28. 7. Ziegele F., Brandebdurg U., Hener Y. Das Akademische controlling an deutschen Hochschulen. - Gütersloh: CHE. - 2008. -Arbeitspapier № 10З. - Р. 36. 8. Berthold Ch., Behm B., Daghestani M. Strategisches Management an Hochschule. - Centrum fur Hochschulentwicklung. - 2011. - Arbeitspapier № 140. - Р. 1З1. 9. Карпенко M. Система забезпечення якостi вищог' освти у Болонському процес та мехатзми ïï iмплементацiï в Укран / М. Карпенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/monitor/juni08/16.htm. 10. Бадах Г. Реалiзацiя iдей Болонського процесу в Шмеччит: забезпечення контролю якостi вищог' освти та акредитацтна система крати / Г. Бадах // Вiсник Ктвського нащонального ушверситету iменi Тараса Шевченка. Серiя: iсторiя. -2009. - № 98. - С. 4-6.
REFERENCES
1. Ortyns'kyy V. L. Pedahohika vyshchoyi shkoly. Navchal'nyy posibnyk [Pedagogy of high school. Tutorial]. TsUL Publ., 2009. 4Т2 p. 2. Hladchenko M. M. Metody kontrolyu v protsesi stratehichnoho menedzhmentu vyshchoyi osvity krayin Yevropeys'koho Soyuzu [Methods of control in the process of strategic management of higher education in the countries of the European Union]. Aktual'ni problemy sotsiolohiyi, psykholohiyi, pedahohiky. 2013. No 3 (20). pp. 1S3-1S9. 3. Systema
31S
zabezpechennya yakosti vyshchoyi osvity u Bolons'komu protsesi ta mekhanizmy yiyi implementatsiyi v Ukrayini [The system of quality assurance in higher education in the Bologna process and mechanisms for its implementation in Ukraine]. Viddil humanitarnoyi polityky Natsional'noho instytutu stratehichnykh doslidzhen'. Available at: http://old.niss.gov.ua/Monitor/juni08/16.htm 4. But V. A. Derzhavnyy kontrol' i monitorynh yakosti osvity u vyshchiy shkoli Ukrayiny [State control and monitoring of the quality of education in the high school of Ukraine]. Naukovyy visnyk Akademiyi munitsypal'noho upravlinnya: Seriya "Upravlinnya". 2014. Vol. 1. pp. 232-240. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvamu_upravl_2014_1_31 5. Senyshyn U. I. Dosvid zarubizhnykh krayin v zdiysnenni pravovoho rehulyuvannya kontrolyu znan ' v systemi vyshchoyi osvity [Experience of foreign countries in the implementation of legal regulation of knowledge control in the system of higher education] / Naukovi zapysky L'vivs'koho universytetu biznesu ta prava. 2011. Vol. 7. pp. 157-160. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzlubp_2011_7_42 6. Nickel S. Strategic Management in Higher Education Institutions. Approaches, Processes and Tools. Leadership and Governance in Higher Education. 2011. Vol. 3, D 2.1. pp. 1-28. 7. Ziegele F., Brandebdurg U., Hener Y. Das Akademische controlling an deutschen Hochschulen. Gütersloh: CHE. 2008. Arbeitspapier № 105. Р. 36. 8. Berthold Ch., Behm B., Daghestani M. Strategisches Management an Hochschule. Centrum fur Hochschulentwicklung. - 2011. Arbeitspapier № 140. Р. 151. 9. Karpenko M. Systema zabezpechennya yakosti vyshchoyi osvity u Bolons'komu protsesi ta mekhanizmy yiyi implementatsiyi v Ukrayini [The system of quality assurance in higher education in the Bologna process and mechanisms for its implementation in Ukraine]. Available at: http://old.niss.gov.ua/monitor/juni08/16.htm 10. Badakh H. Realizatsiya idey Bolons'koho protsesu v Nimechchyni: zabezpechennya kontroyu yakosti vyshchoyi osvity ta akredytatsiyna systema krayiny [Implementation of the Bologna Process in Germany: Ensuring Quality Control in Higher Education and the Accreditation System of the Country]. Visnyk Kyyivs'koho natsional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriya: istoriya. 2009. No 98. pp. 4-6.
Дата надходження: 13.05.2017р.
