CC BY
27
8. Вишневская Т. Я. Особенности морфологи селезёнки овцы южноуральской породы / Т. Я. Вишневская, Л. Л. Абрамова // Вестник Оренбургского государственного университета. - 2010. - № 10 (116). - С. 98-101.
9. Горальський Л. П. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцюнальш методи дослщжень у норм1 та при патологи. Навч. пос1бник / Л. П. Горальський, В. Т. Хомич, О. I. Кононський - Житомир: Полюся, 2005. - 288 с.
Стаття надшшла до редакци 4.03.2015
УДК 636.22/28:612.015.3:636.22/28.087.7
Грибан В. Г., професор, д.б.н., Милостива Д. Ф., пошукач © Днтропетровський державный аграрно-економ^чнийутверситет, Дмпропетровськ, Украта
ФЕРМЕНТАТИВНА АКТИВШСТЬ СИРОВАТКИ KPOBI МОЛОДНЯКА УКРА1НСЬК01 М'ЯСНО! ПОРОДИ ЗА ВПЛИВУ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В
У cmammi наведенi дам досл1джень впливу м1кроелемент1в, якг додавали в основный рац1он молодняку велико! рогато! худобы 1,5-б-м1сячного ежу на вм\ст бшюв i активность фермент1в ACT i АЛТ у cupoeamyi Kpoei. Встановлено, що додавання до рацютв молодняку велыког рогато! худобы м1кроелемент1в прызводытъ до зростання загалъного быка за рахунок глобул^тв та тдвищенню ам1нотрансферазно! актывност1 в cnidcmei посылення быоксынтезуючо! функцИ печ1нкы.
Ключов1 слова: обмгн речовын, загалъный бглок, глобулты, альбумгны, молодняк, амгнотрансферазы, мжроелементы, мгдъ, кобальт, марганецъ.
УДК 636.22/28:612.015.3:636.22/28.087.7
Грибан В. Г., профессор, д.б.н., Милостивая Д. Ф., соискатель
Днепропетровский государственный аграрно-экономыческыйуныверсытет,
Днепропетровск, Украына
ФЕРМЕНТАТИВНАЯ АКТИВНОСТЬ СЫВОРОТКИ КРОВИ МОЛОДНЯКА УКРАИНСКОЙ МЯСНОЙ ПОРОДЫ ПОД ВЛИЯНИЕМ МИКРОЭЛЕМЕНТОВ
В статье приведены данные исследований влияния микроэлементов, которые добавляли в основной рацион молодняку крупного рогатого скота 1,5-6-месячного возраста на содержание белков и активность ферментов ACT и АЛТ в сыворотке крови. Установлено, что добавление до рационов молодняка крупного рогатого скота микроэлементов приводит к возрастанию общего белка за счет глобулинов и повышению аминотрансферазной активности в следствии усиления белоксинтетической функции печени.
Ключевые слова: обмен веществ, общий белок, глобулины, альбумины, молодняк, аминотрансферазы, микроэлементы, медь, кобальт, марганец.
UDC 636.22/28:612.015.3:636.22/28.087.7
Gryban V. Mylostiva D.
Dnepropetrovsk state agrarian-economic university, Dnipropetrovsk, Ukraine
ACTIVITY OF ENZYMES OF SERUM OF BLOOD OF CATTLE YOUNGSTERS OF UKRAINIAN MEAT BREED UNDER INFLUENCE OF MICROELEMENTS
To the article data of researches of influence of microelements that added to the basic ration to the sapling/pl of cattle of 1,5-6-monthly age on maintenance of proteins and activity of enzymes of ACT and АЛТ in the serum of blood are driven. It is set that
© Грибан В. Г., Милостива Д. Ф., 2015
13
over addition to the rations of sapling/pl of cattle of microelements brings towards increasing of general albumen due to globulins and increase of ферментативной activity due to strengthening of squirrel of synthetic function of liver.
Key words: metabolism, general albumen, globulins, albumens, young cattle, microelements, copper, cobalt, manganese.
Вступ. Амшотрансферази знаходяться в ycix рослинних та тваринних клггинах, а також в мшрооргашзмах та вщграють провщну роль в клггинному метабсшзм1. Вони беруть участь в реакц1ях ферментативного перенесения NH2-групп м1ж амшокислотами i вщповщними б-кетокислотами, що стоять на стику шлях1в обмшу азотистих речовин, вуглевод1в, лшдав, i грають першорядну роль в ироцесах бюлопчного окисления.
На сьогодш виявлено бшя 60 тишв трансамшаз, яю мають вщмшносп за субстратною специф!чнютю. Найбшьш вщом! представники класу трансамшаз - це аспартатамшотраснсфераза та аланшамшотрансфераза (ACT та АЛТ).
Шляхом переамшування бшьшють амшокислот може перетворюватися одна в шшу або замщатися вщповщною кетокислотою. Тому реакцп переамшування е одним з важливих процешв при бюсинтез! замшних амшокислот. Найбшьш легко процес переамшування вщбуваеться з глутамшовою та аспарагшовою кислотами, так як вщповщш ix трансамшази характеризуються високою актившстю.
Також окремою проблемою е задовшьнення сшьськогосподарських тварин необхщними мшеральними елементами. Даш лггератури свщчать, що кожна 6ioreoxiMi4Ha зона Укра!ни е дефщитною за окремими мшроелементами.
Тому метою наших дослщжень було встановити вплив окремих м1кроелемент1в на обмш бшюв та актившсть основних фермента переамшування.
Матер1ал i методи. Дослщження проводили у дослщному господарств! «Поливашвка» Магдалишвського району Дшпропетровсько! облает! на молодняку укра!нсько! м'ясно! породи велико! рогато! худоби 1,5- та 6-мюячного вшу. На окремий вшовий перюд формували по чотири групи - одна контрольна та 3 дослщш (по 13 гол1в в кожнш rpyni). Bci тварини були клшчно здоровими, вщбраш за методом аналопв (бички). Телята 1 дослщно! групи додатково до рацюну на протяз! 30 д1б отримували шрчанокислу мщь, 2 дослщно! групи -хлористий кобальт та 3 дослщно! групи - с1рчанокислий марганець.
Матер!алом для подальших дослщжень була сироватка кров!, яку отримували з яремно! вени до рашшньо! год1вл1 на початку дослщу i теля закшчення згодовування солей. Актившсть АЛТ i ACT визначали за методикою Райтмана-Френкеля.
Результаты дослщження. Актившсть аспартатамшотрансферази найчаспше вщображае ефектившсть використання амшокислот в бюсинтетичних тканинах. За нашими даними можна cnocrepiram змши активности як ACT, так i АЛТ за впливу мшроелемешгв.
Найбшьша актившсть ACT у молодняку раннього перюду постнатального розвитку була в 3 дослщнш групи, де до основного рацюну додавали сульфат марганець (на 8,1 %, р<0,05). За впливу мщ р1вень ACT був бшьшим на 7,3 %, а за впливу кобальту - на 5,8 % (р<0,05).
У тварин в вщ1 6 мюящв за впливу мшроелемешгв аспартатамшотрансферазна актившсть пщвищувалась на 7,2; 8,8 та 9,2 % (р<0,05) вщповщно в 1, 2 та 3 дослщних групах. Змши активност! амшотрансфераз у тварин дослщних груп представлен! в таблиц!.
14
Таблиця
Актившсть амшотрансфераз в сироватщ кров1 молодняка за впливу
м1кроелемент1в, Од/л (n=13)
BiK тварин, Mic Групи тварин
контрольна 1-адослщна | 2-адослщна | 3-ядослщна
ACT, Од/л
1,5 22,8±0,15 24,6±0,23 24,2±0,24 24,8±0,20
6 25,8±0,15 27,8±0,32 28,3±0,20 28,4±0,33
АЛТ, Од/л
1,5 13,7±0,12 14,7±0,12* 14,2±0,19 14,8±0,10*
6 17,7±0,13 19,1±0,14 18,9±0,11* 19,1±0,10*
Приштка: *-р <0,05 по ввдношенню до контролю
За усуненш мшроелементного дефщиту було вщм1чено бшьш выражений вплив мшроелементних сполук на активащю АЛТ. В 1,5-мюячному Biu,i у телят 1 дослщно! групи за впливу сульфату мщ1 показники АЛТ збшьшились на 6,8 % вщносно контролю (р <0,05), в той час, як за д1ею.
В 6-мюячному вщ1 тварини, яю отримували хлористий кобальт (2 дослщна група) мали показники активносп АЛТ на 6,3 % (р<0,05) бшьшими за контрольних тварин; у телят 3 дослщно! групи (за впливу сульфату марганцю) - на 7,3 % (р<0,05). Вщмшностей м1ж актившстю ензиму АЛТ у молодняка в контрольнш rpyni за впливу мщ складала 7,3 % (р<0,05)
Причиною змш активност1 амшотрансфераз е вплив вищезазначених м1кроелемент1в на бшоксинтетичш процеси в печшщ тим самим пщвищуючи р1вень вшьних амшокислот у циркулюючий кровг Також шдвищення р1вня активност1 вищевказаних амшотрансфераз можна пояснити бшьш штенсившшим переб1гом амшокислотного обмшу, який пов'язан з переходом на новий тип год1вл1 та початком функцюнування передшлунюв.
Треба вщм1тити, що протягом всього перюду дослщжень актившсть ACT та АЛТ знаходилась в межах ф1зюлопчних величин. Це також е свщченням того, що додавання до рацюну солей м1кроелемент1в не проявляе токсично! на организм молодняку.
Висновки.
1. Щдвищення р1вня загального бшку можне пояснити посиленням обмшних процес1в у вщгод1вельного молодняка, яю спрямоваш на формування бшьшого р1вня продуктивность
2. Змши активност1 АЛТ та ACT можно пов'язувати з бшьш штенсившшим переб1гом обмшу амшокислот за впливу м1кроелемент1в.
Перспективи подальших дослщжень. В подальшому будуть поводитися дослщження впливу шших м1кроелемент1в (хрому, мол1бдену, селену) на обмшш процеси у вщгод1вельно! велико! рогато! худоби.
Лггература
1. Бшенчук Р. В., Кравщв Р. И. Актившсть трансамшаз сироватки кров1 дшних KopiB пщ впливом добавок дефщитних мшроелемешгв // Експериментальна та клшчна ф1зюлопя i бюх1м1я. - 1996. - Т.2. - С. 254-256.
2. Ключковська М. В. Гемопоез, обмш бшюв, вмют мшроелемешгв та м'ясна продуктившсть вщгод1вельних бугайщв за впливу бюлопчно активних речовин // Науковий BicHHK Льв1всько! державно! академп ветеринарно! медицини ¿м. С. 3. Гжицького. - Льв1в, 2004. - Т. 7. - №2. - Ч. 5. - С. 27-41.
3. Кравщв Р. И., Маслянко Р. П., Жеребецька О. I., Лаба М. Б. Бюлопчна роль мшроелеменпв в оргашзм1 тварин // Науковий вюник Льв1всько! державно! академп ветеринарно! медицини ¿м. С. 3. Гжицького. - Льв1в, 2004. - Т. 7. - № 2.
4. Крылова Г. Н., Щеглов Е. В. Контроль обмена веществ по биохимическому составу крови // Животноводство. - 1986. - № 8. - С. 46-47.
15
5. Кузнецова Т. С., Кузнецов С. Г., Кузнецов А. С. Контроль полноценности минерального питания // Зоотехшя. - 2007. - № 8. - С. 10-15.
6. Охрименко С. М., Гурьева Н. Г. Адаптации ферментов липидного и азотистого обмена у крыс при оксидативном стрессе, вызванном стрессе, вызванном солями кобальта и ртути // Вестник Харьковского национального университета. - 2005. - № 2. - С. 56-60.
7. Таранов М. Т. Биохимия и продуктивность животных. - М.: Колос, 1976. -
236 с.
8. Функциональная активность ферментов и пути ее регуляции. / Под. ред. С. Е. Северина, Г.А. Кочетова, М.: Издательство МГУ, 1981. - 180 с.
9. Якубке X. Ф. Аминокислоты, пептиды, белки. М., 1985. - 340 с.
Стаття надшшла до редакци 6.05.2015
УДК 619:576.31:591.473:639.215
Гром К. I., асшрантка (kateryna_grom@ukr.net) © Мельник О. П., д. вет. н., професор (museum@nubip.edu.ua)
Нащоналънийумверситет б1оресурав / природокористуеання Украгни,
м. Кигв, Украгна
БЮМОРФОЛОГ1Я М'Я31В, ЩО Д1ЮТЬ НА ПАРН1 ПЛАВЦ1
КОРОПОВИХ РИБ
В1домо, що парт плавщ риб е гомологами юнщвок наземних хребетних. Проте м'язи, що Ыютъ на грудм та черевм плавц1, маютъ свог особливост1 у розташуванм тарозеитку ур1знихряд1в юсткових риб.
В статт1 представлен/ б1оморфолог1чм досл1дження м 'яз1в, що Ыютъ на грудм та черевм плавц1 у р1зних представниюв коропових риб, найбагатшог на види родини серед тших пр1сноводних риб, що заселяютъ водойми Украгни. Наведений деталъний опис м'язових груп, описан/ гхн/ точки прикр1плення та функцИ, яю вони виконуютъ. Встановлено, що м'язи, якг д1ють на парм плавц1, подыяютъся на дорсалъм та вентралъм групи. До м'яз1в, що д1ють на грудм плавц1 коропових риб, в1дносяться: вентралъний та дорсалъний тд1ймач1 грудного плавця, поверхневий та глибокий е/дв/дн/ м'язи, поверхневий та глибокий прив1дш м'язи. М'язи, що д1ють на черевм плавц1 маютъ га/ сам1 назви. Додатково нами описанийрозгинач черевного плавця.
Локал1зац1я м 'яз1в та стутнъ гхнъого розвитку були майже однаковими у досл1джуваних вид1в короповихриб.
Ключовг слова: коропов1 риби, б1оморфолог1я, прив1дм м'язи, в1дв1дм м'язи, тд1ймач1, парм плавц1, грудний плавецъ, черевний плавецъ, грудний пояс, тазовий пояс.
УДК 619:576.31:591.473:639.215
Гром К. И., аспирантка, Мельник О. П., д. вет. н., профессор
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины,
г. Киев, Украина
БИОМОРФОЛОГИЯ МЫШЦ, ДЕЙСТВУЮЩИХ НА ПАРНЫЕ ПЛАВНИКИ
КАРПОВЫХ РЫБ
Известно, что парные плавники рыб являются гомологами конечностей наземных позвоночных. Однако мышцы, действующие на грудные и брюшные плавники, имеют свои особенности в расположении и развитии у различных рядов костистыхрыб.
© Гром К. I., Мельник О. П., 2015
16
