CC BY
18
(5,3 %); марганцю - на 0,23 мг/кг (27,4 %; Р<0,01) та кальцт - на 32,0 мг/кг (10,7 %; Р<0,001). BMicm цинку, наепаки, еищий - на 5,8 мг/кг (27,6 %; Р<0,01). Найбтьше зниження eMicmy кадмт та тдвищення pienn б1отичних м1кроелемент1в i кальцт встановлено при додаванш до району теарин металооргатчного премтсу, окремо та в комплексi з т'екщями тривтамту
Ключовг слова: печтка, кадмт, мтроелементи, хелати, вШамти.
УДК 619:611:636.2.084.
Васерук Н. Я., к. вет. н., доцент, Паска М. 3., д.вет.н., доцент, Коваль Г. М., к.вет.н., доцент
Львовский национальный университет ветеринарной медицини и биотехнологий
имени С З.Ржицкого
МИНЕРАЛЬНЫЙ СОСТАВ ПЕЧЕНИ БЫЧКОВ ПРИ ПОВЫШЕНОЙ КАДМИЕВОЙ НАГРУЗКЕ И ПРИМЕНЕНИИ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ
При коррекции рациона откормочного молодняка метионатами Fe, Си, Zn, Mn, Co проведено исследование минерального состава ткани печени. Установлено, что содержание кадмия выше на 41,3 мкг/кг (55,7 %; Р<0,001) в печени бычков, которые получали большее количество микроэлемента вместе с кормами рациона. В печени животных агрофирмы «Бовшевская» значения показателей ниже содержания железа на 1,9 мг/кг (10,4 %); меди- на 6,8 мг/кг (2,7 раза; Р<0,001); кобальта - на 0,04 мкг/кг (5,3 %); марганца - на 0,23 мг/кг (27,4 %; Р<0,01) и кальция - на 32,0 мг/кг (10,7 %; Р<0,001). Содержание цинка, наоборот, вище - на 5,8 мг/кг (27,6 %; Р<0,01). Найбольшее снижение содержания кадмия и повышение уровня биотических микроэлементов и кальция установлено при введении в рацион животныхметаллоорганического премикса, отдельно ивкомплексе синьекциями тривитамина
Ключевые слова: печень, кадмий, микроэлементы, хелати, витамин. УДК: 619:611:636.2.084.
Vaseruk N., Paska M., Koval H.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnology named after S. Gzhytskyj
MINERAL COMPOSITION OF LIVER OF BULLS THAT ARE AT ELEVATED
CADMIUM DIET AND USE OF BIOACTIVE SUBSTANCES
Research of the mineral composition of liver tissue of young bulls that were under adjusted diet with metionate of Fe, Cu, Zn, Mn, Co was done. Higher concentration of cadmium on 41,3 mcg / kg (55,7 %; P <0.001) was established in the liver of bulls that received more microelement with feed ration. Lower values of iron content on 1,9 mg/kg (10,4 %); copper - on 6.8mg/kg (2,7 times, P<0,001); cobalt - on 0,04 mcg /kg (5,3 %); manganese - on 0,23 mg / kg (27,4 %; P<0,01) and calcium - on 32,0 mg/kg (10,7 %; P<0.001) was determined in the liver of animals of agricultural company «Bovshivska». The content of zinc, conversely, was higher - at 5,8 mg / kg (27.6%; P <0.01) The highest reduction of cadmium and the increase of the level of biotic microelements and calcium was found when added to the diet of animals metalloorganic premix, alone and in combination with injections of tryvitamin
Key words: liver, cadmium, minerals, chelates, vitamins.
166
Характер розподшу та стутнь нагромадження кадмда залежать вщ спорщненосп до р1зних структур, бюх1м1чних компонента тканин та оргашв, мщносп утворених комплекс1в \ швидкосп !х ел1мшацп. У зв'язку з високою проникшстю кишково1 стшки для кадмда введения елементу спричиняе систематичне шдвищення його вмюту в оргашзм1 тварин [1].
Дослщженнями встановлено, що органами-мшенями при штоксикацп кадм1ем е нирки, юстковий мозок, печшка, трубчат1 юстки, с1м'яники, селезшка [2, 3]. Вщносно постшний 1 нижний вмют встановлено у шдшлунковш залоз1, ймов1рно, функщя органу у регуляцп обмшу кадмда не значна 1 зводиться до синтезу тюнешв (рецептор1в метал1в) для захисту ендокринних кттин. Концентращя кадмда в стшках харчотравного тракту невисока 1 знижуеться вщ шлунка до товстого кишечника, що не характерно для шших метал1в. В м'язах, кютках, волосс1 метал нагромаджуеться у незначних кшькостях [4, 5].
У тварин переважно концентращя металу у печшщ нижча, шж у нирках [6]. При експериментальному додаванш Cd у ращони тварин його вмют зростав у нирках 1 печшщ та залишався практично незмшним у м'язах та кров1 [7]. Однак, [8] у под1бному дослщ1 не встановили тако! залежносп.
Вважають, що розподш м1ж органами 1 тканинами залежить вщ шляху введения елементу. Переважне нагромадження кадмда в печшщ при в/в введенш зумовлене пщвищеною здатнютю тканини печшки синтезувати металотюнеш -бшок, який зв'язуе елемент. Введений шдшюрно кадмш вщкладаеться спочатку в печшщ, нирках (особливо в корковому шар1), селезшщ, пщшлунковш, щитопод1бнш залозах, наднирниках 1 с1м'яниках, тод1 як у мозку, легенях, серщ, юстках 1 м'язах - нагромадження обмежене.
Мшроелементи, як метали, нагромаджуються печшкою в тканинах яко! проходять штенсивш обмшш процеси, де сконцентровано синтез бюактивних речовин. Кр1м цього, печшка основний орган, який бере на себе детоксикацшну функцда.
Матер1али 1 методи. Для вивчення мшерального складу печшки, отримано! в умовах шдвищеного вмюту кадмда у кормах, обрано агроф1рму «Бовш1вська» Рогатинського району 1вано-Франювсько1 область Для з'ясування особливостей дп металу та ефективносп застосування запропонованого премшсу паралельний дослщ проводили у еколопчно благополучному господарств1 ТзОВ «Л1тинське» Дрогобицького району Льв1всько1 обласл (вмют кадмда у кормах та вод1 не перевищував МДР). У кожному господарств1 пщ1брано по 50 гол1в бичюв чорно-рябо! породи заключного пер ¿оду вщгод1вл1 з урахуванням живо! маси та в1ку. Сформовано 5 груп (чотири дослщш та одну контрольну; по 10 гол1в у кожнш). Тварини контрольно! групи отримували основний рацюн; першо! дослщно! групи -тривпамш в/м 4 мл що два тижш; друго! - метюнш у доз1 0,1 мг/кг ж.м; третьо! -премшс з хелат1в мшроелемешгв ( метюнат мщ 0,05, метюнат кобальту 0,03, метюнат зал1за 0,025, метюнат цинку 0,05 мг/кг ж.м); четверто! - премшс з вище перел1чених хелат1в мшроелеменпв та тривпамш в/м 4 мл кожш 2 тижш.
Мшеральний склад печшки визначали на спектрофотометр! типу ЛЛ8-30 з використанням стандартних метод1в у полум'яному режимг Отримаш результати оброблеш статистично (Плохшський М. В., 1969).
Результати дослщжень. Вмют кадмда у печшщ тварин агроф1рми «Бовш1вська» становив 74,2±4,73 мкг/кг, ТзОВ «Лп-инське» - 32,9±2,27 мкг/кг. Р1зниця м1ж показниками - 41,3 мкг/кг (55,7 %; Р<0,001) (табл. 1).
Застосування впамшних ш'екцш та згодовування метюншу протягом дев'яти
167
мюящв експерименту не вплинуло на величину показника (коливання значень були в межах похибки середнього арифметичного). Пщгод1вля тварин п'ятикомпонентним металооргашчним премшсом (III дослщна група) та комплексна корекщя рацюну за мшроелементами та в1тамшами (IV дослщна трупа) були ефективними. Так, вмют кадмда вщносно контрольного показника, знижувався у печшщ тварин агроф1рми «Бов1Швська» на 40,6 (Р<0,01) та 42,9 % (Р<0,01), а ТзОВ «Лп-инське» - на 28,0 та 35,0 % (Р<0,001), вщповщно.
Вм1ст зал1за у печшщ контрольно! групи тварин агроф1рми "Бов1Швська" становив 18,2±1,24, ТзОВ «Л1тинське» - 20,1±1,22 мг/кг. Р1зниця м1ж показниками складала 1,9 мг/кг (10,4 %).
Пюля введения у рацюн бюлопчно активних добавок у бугайщв агроф1рми «Бовш1вська» та ТзОВ «Л1тинське» змши були неоднаковими. Так, ш'екцп трив1там1ну протягом експерименту зумовили прирют показника на 4,9 та 6,5 %, вщповщно. При додаванш до рацюну амшокислоти метюншу у печшщ бугайщв агроф1рми «Бов1Швська» вмют зал1за був нижчим, шж у контроле на 6,6 %, а у бугайщв ТзОВ «Лп-инське», навпаки, вищим на 20,4 % (Р>0,05). В результат! шдгод1вл1 тварин ТзОВ "Лпинське" металооргашчним премшсом та поеднання додавання до ращону метюнат1в м1кроелемент1в з ш'екщями впамшного препарату прирют величини показника вщносно контролю становив вщповщно 7,1 мг/кг (35,3 %; Р<0,05) та 7,3 мг/кг (36,3 %; Р<0,05). У III дослщнш rpyni агроф1рми "Бов1Швська" вмют зал1за у печшщ вищий, шж у контрол1 на 4,2 мг/кг (23,1 %; Р<0,05), а у IV на 6,5 мг/кг (35,7%; Р<0,01). Прирют значения показника у IV дослщнш rpyni був вищим, шж у III на 2,3 мг/кг.
Таблиця 1
Вмкт м1кроелемент1в та кальщю у печшщ бугайщв шсля застосування
бюлопчно активних речовин, M±m, n=5
Елемент ГРУПИ ТВАРИН
Контрольна I II III IV
агроф1рма «Бовшшська»
Кадмш, мкг/кг 74, 2±4,73 70,7±3,52 79,4±4,91 ** 44,1±4,60 ** 42,4±5,42
Зал1зо, мг/кг 18,2±1,24 19,1±0,95 17,0±1,15 * 22,4±1,19 ** 24,7±1,21
Мщь, мг/кг 4,1±0,78 4,4±0,70 4,2±0,63 * 6,9±0,72 * 6,8±0,69
Цинк, мг/кг 21,0±1,11 21,4±1,02 23,5±1,45 ** 26,7±1,24 ** 26,6±1,08
Марганець мг/кг 0,84±0,05 0,83±0,03 0,82±0,06 0,87±0,07 0,88±0,06
Кобальт, мкг/кг 0,75±0,03 0,75±0,04 0,73±0,02 0,78±0,01 0,78±0,05
Кальцш мг/кг 298,4±3,69 307,1±4,02 301,9±3,15 306,5±4,25 312,3±5,17
ТзОВ «Лижнське»
Кадмш, мкг/кг 32,9±2,27 29,3±1,92 32,8±2,01 23,7±1,82 * 21,4±1,42
Зал1зо, мг/кг 20,1±1,22 21,4±1,16 24,2±1,08 * 27,2±1,45 * 27,4±1,34
Мщь, мг/кг 10,9±0,29 11,1±0,47 11,3±0,38 11,8±0,42 * 11,9±0,30
Цинк, мг/кг 15,2±1,17 15,8±1,41 17,1±1,23 18,6±0,94 18,9±1,08
Марганець, мг/кг 1,07±0,04 1,10±0,06 1,20±0,09 * 1,28±0,07 ** 1,29±0,05
Кобальт, мкг/кг 0,79±0,01 0,80±0,02 0,83±0,01 0,86±0,03 0,85±0,02
Кальцш мг/кг 330,4±3,72 342,7±3,40 345,2±3,91 349,4±3,64 349,4±3,17
168
Отже, застосування комплексно! корекцп рацюну у агроф1рм1 "Бовш1вська" мало бшьший вплив на вмют зашза у печшщ тварин, пор1вняно з додаванням лише металооргашчного премшсу.
Концентращя мщ! у печшщ контрольно! групи бугайщв агроф!рми «Бовш!вська» становила 4,1±0,78; ТзОВ «Лпинське» - 10,9±0,29 мг/кг. Р!зниця м!ж показниками складала 6,8 мг/кг (2,7 раз; Р<0,001). Внаслщок застосування бюлопчно активних речовин у печшщ дослщних тварин встановлено зростання вм!сту м!кроелементу в тварин I дослщно! групи агроф!рми «Бовш!вська» на 0,3 мг/кг (7,3 %) ТзОВ «Л!тинське» - 0,2 мг/кг (1,8 %); у II - на 0,1 (2,4 %) та 0,4 мг/кг (3,7 %); у III - 2,8 (68,3 %; Р<0,05) та 0,9 мг/кг (8,3 %); у IV - 2,7 мкг/кг (65,9 %; Р<0,05) та 1,0 мг/кг (9,2 %; Р<0,05) в!дпов!дно.
Таким чином, теля пщгод!вл! протягом 9 мюящв металоорган!чним прем!ксом, одним i3 компонента якого був мет!онат м!д! (III дослщна група) та при поеднанш з !н'екц!ями в!там!нного препарату (IV дослщна група) встановлеш зм!ни показника були статистично в!рог!дними (Р<0,05). При цьому, прирют величини значения був бшьшим у тварин агроф!рми «Бовш!вська». Проте, у даному господарств! вмют мщ! так i не досягнув величини показника контрольно! групи тварин ТзОВ «Л!тинське». При застосуванш протягом 9 мюящв ш'екцш тривпамшу (I дослщна група) та додаванш до рацюну метюншу (II дослщна група) статистично в!рогщно! р!знищ з контролем не виявлено.
Концентрац!я цинку у печшщ контрольно! групи тварин агроф!рми «Бовш!вська» становила 21,0±1,11; ТзОВ «Лпинське» - 15,2±1,17 мг/кг. Р!зниця м!ж показниками складала 5,8 мг/кг (27,6 %; Р<0,01). Внасл!док ш'екцш тривпамшу (I досл!дна група) вмют цинку в печшщ дослщних тварин не змшювався (коливання величини показника у контрольнш та досл!дних групах в межах середньоарифметично! похибки). При додаванш до рацюну метюншу (II дослщна група) бугайцям агроф!рми «Бовш!вська» показник 3pic на 2,5 мг/кг (11,9 %); у ТзОВ «Лп-инське»- на 1,9 мг/кг (12,5 %). Результат, отриманий внаслщок пщгод!вл! металооргашчним прем!ксом, одн!ею 3i складових якого був метюнат цинку (III дослщна група), та при комплекенш корекцп рацюну за мшроелементами та вггамшами (IV дослщна група) був практично однаковим у обох господарствах. Так, у печ!нц! тварин III дослщно! групи агроф!рми «Бовш!вська» вмют цинку становив 26,7±1,24; ТзОВ «Лп-инське» - 18,6±0,94. Прир!ст величини показника до контролю склав 5,7 мг/кг (27,1 %; Р<0,01) та 3,4 мг/кг (22,4 %), вщповщно. У IV дослщнш rpyni, пор!вняно до контролю, вмют м!кроелементу у тварин агроф!рми «Бовш!вська» зростав на 5,6 (26,7 %; Р<0,01), ТзОВ «Лп-инське»- на 3,7 мг/кг (24,3 %).
Таким чином, у печшщ тварин контрольно! групи агроф!рми «Бовш!вська» вмют цинку був на 27,6 % (Р<0,01) вищим, н!ж у ТзОВ «Лнинське». Прир!ст величини показника встановлено у II, III та IV дослщних групах. Змши були статистично в!рогщними (Р<0,01) у III та IV групах тварин агроф!рми «Бовш!вська». Акумулювання цинку у м!сцях нагромадження кадмда можна пояснити захисною функщею м!кроелементу або зв'язуванням обох метал!в у ст!йких сполуках, наприклад - металотюнешг
Вм!ст кобальту у печшщ вщгод!вельного молодняку контрольно! групи агроф!рми «Бовш!вська» становив 0,75±0,03; ТзОВ «Лп-инське» - 0,79±0,01 мкг/кг. Р!зниця м!ж показниками складала 0,04 мкг/кг (5,3 %). Застосування ш'екцш
169
тривпамшу не вплннуло на величину показника у обох господарствах. При шдгод1вл1 метюншом вмют кобальту в печшщ бугайщв агроф1рми «Бовш1вська» незначно знизився на 0,02 мкг/кг (2,7 %), а у ТзОВ «Лнинське» зростав на 0,04 мкг/кг (5,1 %). Метюнш сприяе всмоктуванню м1кроелемент1в, ймов1рно на фош пщвищеного р1вня кадмш засвоюеться менше кобальту. Пщгод1вля протягом 9 мюящв п'ятикомпонентним премшсом, складовою якого був метюнат кобальту та поеднання мшроелементно! тдгод1вл1 з ш'екщями впамшного препарату забезпечили однаковий прирют величини показника, вщносно контролю у тварин агроф1рми «Бовш1вська» - на 0,03 мкг/кг (4,0 %); а ТзОВ «Лп-инське» - 0,07 мкг/кг (8,9 %) та 0,06 мкг/кг (7,6 %).
Отже, вм1ст кобальту вищий на 5,3 % у печшщ тварин ТзОВ «Лнинське». При додаванш до рацюну хелатних сполук мшроелемешгв прирют величини показника був у межах 4,0 - 8,9 % (Р>0,05). 1н'екцп тривпамшу не впливали на вмют кобальту у печшщ. При шдгод1вл1 метюншом вмют м1кроелементу знижувався на 2,7% (Р>0,05) у бугайщв агроф1рми «Бовш1вська» та зростав на 5,1 % (Р>0,05) у ТзОВ «Лп-инське».
Концентращя марганцю у печшщ бугайщв контрольно! групи агроф1рми «Бовш1вська» становила 0,84±0,05мг/кг i була нижчою, шж у ТзОВ «Лнинське» на 0,23 мг/кг (27,4 %; Р<0,01). Застосування тривпамшу не вплинуло на вмют мшроелементу у печшщ тварин обох господарств. Пщгод1вля бугайщв ТзОВ «Лнинське» MeTioHiHOM забезпечила npnpicT величини показника, вщносно контролю, на 0,31мг/кг (12,1%); у печшщ тварин агроф1рми "Бов1Швська" вм1ст марганцю зменшувався на 0,02мг/кг (2,4 %). У III дослщнш rpyni тварин агроф1рми «Бовш1вська» концентрац1я м1кроелементу в печ1нц1 зростала, пор1вняно до контролю, на 0,03мг/кг (3,6 %); та у IV - на 0,04 (4,8 %); ТзОВ «Лнинське» вщповщно на 0,21 мг/кг (19,6 %) та 0,22 мг/кг (20,6 %).
Таким чином, вмют марганцю у печшщ вщгод1вельного молодняку був вищим на 27,4 % у ТзОВ «Лнинське». При застосуванш бюлопчно активних речовин тваринам агроф1рми «Бовш1вська» прирют величини показника пор1вняно до контролю не перевищував 4,8 % (Р>0,5). У печшщ бугайщв II, III, IV дослщних груп ТзОВ «Лнинське» вмют мшроелемента зростав. Прирют величини показника був статистично в1рогщним (Р<0,05; Р<0,01).
Вм1ст кальц1ю у печшщ бугайщв агроф1рми «Бовш1вська» становив 298,4±3,69 мг/кг; ТзОВ «Л1тинське» 330,4±3,72 мг/кг. Р1зниця складала 32,0 мг/кг (10,7 %; Р<0,001). Прир1ст величини показника у тварин агроф1рми «Бовш1вська», внаслщок застосування б1олог1чно-активних речовин, становив у I rpyni - 8,7 мг/кг (2,9 %), II - 3,5 (1,2 %), III - 8,1 (2,7 %) та IV - 13,9 мг/кг (4,7 %). У ТзОВ «Л1тинське» вм1ст макроелементу в I дослщнш rpyni вщносно контролю зростав на 12,3 мг/кг (3,7 %), II - 14,8 (4,5 %), III та IV - на 19,0 мг/кг (5,8 %).
Отже, BMicT кальц1ю у печшщ тварин агроф1рми "Бовш1вська" був нижчим на 10,7% (Р<0,001). У дослщних групах при застосуванн1 61олог1чно активних речовин прирют величини показника був в межах 1,2-5,8 % (Р>0,05). Найбшьш ефективною була п1дгод1вля металооргашчним премшсом у поеднанн1 з застосуванням ¿н'екц1й трив1там1ну. Як, в1домо, впамш Д активуе синтез кальц1йзв'язуючого бшка -кальмодул1ну, а на фош додавання деф1цитних м1кроелемент1в до рацюну пщвищуеться засвоення i макроелементу
170
Висновки
Проведеними дослщженнями встановлено:
- вищий на 41,3 мкг/кг (55,7 %; Р<0,001) вмют кадмда у печшщ бугайщв, яю отримували бшьшу кшькють мшроелементу разом з кормами рацюну;
- у печшщ тварин агроф1рми «Бовш1вська» нижч1 значения показниюв вмюту зал1за на 1,9 мг/кг (10,4 %); мщ1 - на 6,8 мг/кг (2,7 раза; Р<0,001); кобальту - на 0,04 мкг/кг (5,3 %); марганцю - на 0,23 мг/кг (27,4 %; Р<0,01) та кальцда - на 32,0 мг/кг (10,7 %; Р<0,001). Вмют цинку, навпаки, вищий - на 5,8 мг/кг (27,6 %; Р<0,01);
- найбшьше зниження вмюту кадмда та шдвищення р1вня бютичних мшроелеменпв i кальцда при додаванш до рацюну тварин металооргашчного премшсу, окремо та в комплекс! з ш'екщями тривпамшу
Перспективи подальших дослщжень
Вважаемо за доцшьне проводити постшний мошторинг вмюту важких метал1в у продукцп тваринництва.
Лггература
1. Kluge-Berge S., Skjerve E., Sivertsen T., Godal A. Lead, cadmium, mercury and arsenic in Norwegian cattle and pigs. Proceedings of the 3rd World Congress on Fooborne Infections and Intoxications, Berlin, Germany, 16-19 June 1992: Volume 2. 2002. - P. 745-748.
2. Distribution of heavy metals and their ultrahistochemical determination in the organs of calves. //Acta-Veterinaria-Bmo. - 1998. - 67.- № 1. - P. 51-58.
3. Falandysz J., Kotecka W., Kannan K. Mercury, lead, cadmium, manganese, copper, iron and zinc concentrations in poultry, rabbit and sheep from the northern part of Poland // The Science of the Total Environment. - 1994. - № 141. - P. 51-57.
4. Regius-Mocsenyi A. D. Zinc, manganese, copper, molybdenum, nickel and cadmium status of the cattle, sheep and horse // Allattenyesztes-es-Takarmanyozas. -1991. - 40: 2. - P. 151-162.
5. Swarup D., Dwivedi S. K., Dey S. Lead and cadmium levels in blood and milk of cows from Kanpur city // Indian Journal of Animal Sciences.- 1997.- 67, 3. - P. 222223.
6. Whelton B. D., Peterson D. P., Moretti E. S., at all Hepatic levels of cadmium, zinc and copper in multiparous, nulliparous and ovariectomized mice fed either a nutrient-sufficient or -deficient diet containing cadmium // Source Toxicology.- 1997.-Vol. 119(2).- P.141-153.
7. Dalgarno A. C.: The effect of low lewel exposure to dietary cadmium, on cadmium, zinc, copper and iron contents of selected tissues of growing lambs // J. Sci. Fd. Agric., 2006, 31:1043-1049.
8. Drebickas V., Vaitiekuniene D., Gamajunow V., Anke M. A study of biological effect of microelements on animals // Proceedings of the Eighth International Symposium on Trace Elements in Man and Animals. - 1993.- P. 314-316.
Стаття надшшла до редакци 13.03.2015
171
