CC BY
18
УДК 378.1
Тищенко В.М., доктор фшософп, професор ©
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт
Iмет С.З. Гжицъкого
ФЕНОМЕН ПРОФЕСП
Давно це було, а як запам'яталося! Дев'ятий клас - у принишкливому захвати Одухотворен! обличчя, допитлив1 палаюч1 очг Здаеться, учш бояться нав1ть поворухнутися. Увага юних до сл1в свого вчителя досягла вищого вим1ру. У дев'ятому "А" - урок ютори. Видно, наскшьки учш люблять цей предмет, I як з ус1м безоглядним юнацьким максимал1змом закохаш вони у вчителя, що цей предмет викладае...
Давно було. Але фшьм Сташслава Ростоцького "Доживемо до понедшка" з його блискучим учителем Мельниковим (В'ячеслав Тихонов) пригадуеться часто. Пригадуеться одним ¿з кращих твор1в кшомистецтва, присвячених вчительськш професп. Уточнимо - професп вчителя середньо! школи. Тут е з чого вибирати: "Сшьська вчителька", "Перший учитель", "Першокласниця", "Атестат зршостГ', „Весна на Зар1чнш вулищ", "Друг мш Миколка", "Уроки французько!", "Розиграш", "Сонце св1тить уЫм", "Ключ без права передач!", "Опудало", "За вкнами йдуть по!зди", „Увага: черепаха!", "Велика перерва", - 1 багато шших картин, де ф1гура вчителя або головна, або одна з головних - з тих, кому найбшьше вдаеться осягнення людсько! душ1, благородство дш, думок, почутпв.
С два вагомих показники популярное^ (або бшьш сучасно -престижное^) т1е! чи шшо! професп1 - юноекран I теня. Скшьки фшьм1в розповщали нам про льотчиюв, моряюв, розвщниюв, десантниюв, правоохоронщв, л1кар1в, шкшьних вчител1в, - список можна значно подовжити. А скшьки тсень написано про них. I яких тсень! Все це заслужено, I все це прекрасно.
I дивно, що у показаному та осшваному фаховому розматгп загубленою, обдшеною падчеркою залишаеться профеая викладача вищо! школи... Чому?
Невже наша профеая не щкава аш у чисто зовшшньому, ситуацшному, аш в психолопчному аспектах? Адже викладання у вищш школ1 все бшьше стае мистецтвом думки, фшософп, роздум1в. Сила викладача в умшш передати глибину, складшсть навчального матер1алу, у володшш даром моментально! характеристики, ч1ткого мовного креслення, майстерному викладацькому лакошзмг I ще: педагог вищо! школи - це профеая ¿з загостреним вщчуттям правди. Найменша фальш перед студентською аудитор1ею сама по соб1 виводить викладача ¿з творчого стану, парал1зуючи його зд1бност1 й натхнення.
© Тищенко В.М., 2012
1 Понятгя престижноси - динашчне. Воно напряму пов'язано 1з прюритетом цшностей в даному суспшьств1 у даний час. £ „профеаГ, яш не хотшося б тут називати, але для певно! частини наших громадян вони вважаються сьогодш престижними. - В. Т.
256
Шкода, що все це опинилося поза увагою, скаж1мо, тих же кшомитщв. На екраш, з його невичерпними образотворчими можливостями, у талановитш постановщ, - вуз1вське2 життя могло б засяяти багатьма барвами драматично! пал1три 1 не розвалитися на звичну антитезу добра 1 зла, таланту 1 бездарное^, оскшьки воно вище I масштабшше за щ банальш вереи. Хоча... Може саме це I зупиняе тих, хто робив I робить юно. Залишаеться спод1ватися, що таке буде не в1чно, I що екран колись поверне нам борг: шанобливо обрамить " професшний портрет в штер'ерГ' - особу вуз1вського викладача. Аналопчне побажаемо нашим драматургам, композиторам, письменникам, поетам.
Але найбшьш не зрозумшо й прикро те, що I наукова нива не рясше вщповщними дослщженнями.
Вища атестацшна комюя Укра!ни визначае три види дослщницьких тем:
- тема як частка загально! проблематики, що над нею працюе науковий заклад, кафедра чи науково-виробнича установа;
- замовлена тема;
- шщативна тема.
Перша 1 друга розвивають проблему, де е певна теоретична база 1 практичш напрацювання, коло доевщчених фах1вщв; де не виникае труднощ1в ¿з вибором кер1вника чи консультанта.
1шщативна тема - це результат власного наукового пошуку автора.
Усвщомлюються вЫ труднощ1, пов'язаш з таким вибором наукового дослщження. Але погодимось, що саме цей виб1р не може не бути привабливим для професюнала, який вщдае перевагу маловщомш теоретичнш дорозг
На кафедрах украшських вуз1в працюе немало спещалкт1в, чия робота вщзначаеться глибинним знаниям предмета, оргашчною внутршньою едшетю, вагомою аргументащею, яскравютю I проникливктю. Наголосимо: таких викладач1в буде бшьшють, I саме вони визначають в цшому стан в1тчизняного вуз1вського навчання. Але е, на жаль, I протилежш випадки...
Вщ невдач не застрахований шхто. У професп викладача, як I в будь-якш шшш, законом1рш устхи I невдачк це д1алектика людсько! д1яльност1 як тако!. Засмучуе шше - коли пом1тних устх1в протягом довгого часу немае зовЫм, а очжування 1х поступово набувае утотчного характеру.
Неприемно I болюно вщчувати прогалини у будь-якш дшянщ складно! нашо! роботи, прикро ще й ще раз переконуватися в тому, що випадки педагопчно! безпорадност1, ненадшно! пам'ят1, психолопчно! скутост1 викладача що вже зовшм небажано, - суцшьного читання лекцшного матер1алу «з листа», неминуче породжують дв1 основш реакци студенев: ¿рошчно-фамшьярне спостереження за викладачем або сонну байдужють.
Не розкриемо великих професшних таемниць, коли скажемо: ми р1зш. Хтось робить свою справу добре, а хтось 1 не дуже добре. Це, зрештою, загальновщома ктина. Але ктиною е й шше: способи реал1заци навчальних
2 Вживаемо у статп абрев1атуру „ВУЗ", осшльки з новозапропонованих „ВНЗ", „ВЗО", „ЗВО", „ВИШ", - складно утворювати прикметники. - В.Т.
257
програм стають дедал1 складшшими, \ вщповщно все актуальшшим стае питания про професюнал1зм тих, хто становить науково-педагопчний корпус держави.
1х об'ективна оцшка можлива лише за умов вироблення й прийняття критерив придатносп людини до викладання у вищому навчальному заклад! - роботи, при виконанш яко! обов'язковим е поеднання педагопчних { наукових зд1бностей, потужного лопчного мислення, широко! ерудици, майстерност1 усного й письмового слова, надшно! пам'ят1, уваги, естетично! та етично! бездоганностг
Оскшьки назвати ще професп з обов'язковим комплексом тих же вимог, мабуть, не вдастся, залишаеться погодитись: у даному випадку маемо справу з важливим й одночасно рщюсним, виключним явищем, - тобто з таким, яю у науковому об1гу визначаються термшом феномен. А коли так, то можна зрозум1ти, чому вуз1вське викладання повинно б передбачати, щоби кожна особа, зайнята у цш галуз1, проходила через обов'язкове попередне визначення та першдичш наступш оцшки стану професшно*1 придатносп; { щоби така практика стала звичною (1 усвщомленою) нормою для вс1х, хто хоче працювати в ушверситетах, академ1ях, шститутах - тобто на максимальному р1вш в1тчизняно! Школи.
Суттево вплинути на подальше зростання якосп вуз1вського навчання могла би рання евристика зд1бно1 для нашо¥ роботи молодь Бачимо доцшьшсть створення у вищих навчальних закладах факультете пщготовки викладацьких кад|мв, куди, починаючи з четвертого курсу, переводили б студенев, що за сво!ми очевидними даними (1 бажанням, звюно) теля двох роюв навчання на ФПВК (предмети за спещальшстю плюс педагопка, лопка, психолопя, риторика), здатт працювати на кафедр1, виконуючи асистентське, а пот1м, здобувши вчений стутнь \ звання, - лекторське педнавантаження. I не варто, мабуть, арпоп розглядати ФПВК як альтернативу асшрантур1 чи И конкурента. Навпаки: реальним та ефективним бачиться !х ствроб1тництво, оскшьки шститут асшрантури отримуватиме людський матер1ал надежно! професшно! проби. Адже сама астрантура, по-перше, придшяе викладацькш пщготовщ сво1х кадр1в, вщверто скажемо, символ1чний час, а по-друге - далеко не кожен з тих, що пишуть дисертацп, мае зд1бност1 до педагопчно! роботи. Але астранти, як1 ще у студентськ1 роки були рекомендован! на ФПВК 1 навчалися там, допоможуть зняти у подальшому нимало наших виробничих проблем.
В аксюматичну площину вписуеться й пщсумкова теза: р1вень одержаних знань та можливост1 !х застосування, загальний штелект сощуму та пануюча у ньому мораль - ось фактори, що значною м1рою визначатимуть образ \ долю кожно! держави у XXI стол1тт1. При цьому роль вищо! осв1ти, вищо! школи е очевидною.
Л1тература
Стаття е авторським матер1алом, частиною власно! концепци, з найбшьш повним висв1тленням яко! Шановш Читач1 можуть, зокрема, ознайомитись у
258
монограф1ях: ТищенкоВ.М. УволоЫнняхЛогоса. - Льв1в: Сполом, 2002. - 342 е.; Тищенко В.М. Викладач еищогшколи: феномен професп. - Льв1в: Сполом, 2006. -398 с. А також у навчальному поабнику: Тищенко В.М. Лакотчна Украгна. -Льв1в: Сполом, 2009. - 320 с. (Гриф МОН).
Summary V.M.Tyshchenko
Lviv National Academy of Veterinary Medicine named after S.Z.Gzhytskyj PHENOMENON OF PROFESSION
Quite a bit specialists work on the departments of the Ukrainian institutes of higher, whose work is marked deep knowledge of object, organic internal unity, ponderable argumentation, brightness and penetrating. Will mark: such teachers there will be majority, and exactly they determine the state of domestic institute of higher studies on the whole. But is, unfortunately, and opposite cases.
Against failures nobody is insured. In the profession of teacher, as well as in any other, appropriate successes and failures : it is dialectics of human activity as such. Distresses other - when noticeable successes during great while are not quite, and expectation of them acquires utopian character gradually.
259
