CC BY
11
УДК 378.1:37.026
Тнщенко В.М., доктор фшософи, професор ©
Лъе1есъкий нацюналъний утеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт iмет С.З.Гжицъкого
НАУКОВ1, ПЕДАГОГ1ЧН1, ЕТИЧН1 ТА ЕСТЕТИЧН1 НОРМИ НАВЧАЛЬНО!РОБОТИ
Знания людсько! психологи не менш важливе шж знания свого предмета. Психолопчна пщготовка пщказуе вуз1вському педагогу той напрямок, яким найбшьш доцшьно йти до результату. Викладач, оснащений психолопчно, розум1е, що така риса молодо! людини, як допитливкть, потреба у новш, кориснш для Heï шформацп вже сама по co6i дозволяе пщносити штерес студешгв не просто до факт1в, але й до процеЫв, тенденцш, явищ. Це стимулюе концентрацш розумовнх сил молодих людей, примушуе ïx активно мислити.
Лише на nepexpecTi рацюнального та емоцюнального ества студентсько1 аудиторп, з обов'язковим урахуванням психологи сприйняття молодими людьми HaMipiB, якост1 та реальних результате роботи педагога, - можна зрозум1ти та оцшити сучасне наповнення древньо1 ¿стини про перемагаюче Св1тло Навчання, Знань, Вмшня. I лише у д1алектичному взаемозв'язку 3i студентським сприйняттям може плщно розвиватися викладацьке мистецтво. У цьому paKypci ми й пробуемо розглядати цей розвиток.
За стилем нашо! роботи на лекцшх i на практичних заняттях (семшарах) пильно спостер1гають студента, яю психолопчно нацшеш не тшьки на те, що ïm говорять, чому ïx навчають i в чому переконують, але й на те, хто це робить, i якими засобами це досягаеться. Викладача вищо! школи не рятують Hi ступеш, Hi знания, Hi посади, якщо BiH викладае свш предмет у маловиразнш, в'ялш MaHepi. Його просто не будуть слухати. Ось чому кожей педагог несе високу моральну вщповщальшсть не лише за cboï знания, але й за вмшня передати щ знания ¡ншнм, оскшькн будь-яку навчальну днсцнплшу можна об'ектнвно скомпрометувати низьким фаховим р1внем викладу та роз'яснення.
Один i той же навчальний Marepian може пройти pi3Hy обробку - це ктина. Duo cum facium idem, non est idem: Двое роблять одне i теж, а виходить не одне i те ж. Вщвщаемо, наприклад, кшька лекцш по однаковш програмнш TeMi з icTopiï Украши i почуемо далеко не однакове виконання. Ми з увагою i вдячшстю будемо слухати викладача, що розмовляе з аудитор1ею живим натхненним словом, яке не вкладеш у збит1 трафарети канцелярсько! лексики, словом, що здатне навчити i переконати, примусити полюбити й зненавид1ти, допомогти вщчути бшь поразки i радють перемоги. Ми почуемо лекцш шформативно активну i, в той же час таку, яку можна назвати явищем художнього порядку, де немае непрохщно! меж1 м1ж образшстю л1тературною i образшстю науковою. Це буде творча робота професюнала 3i студентами, що базуеться на конкретному i яскравому уявленш про предмет вивчення, широкш ерудицп, на морально-естетичних критер1ях, психолопчнш осв1ченост1
© Тищенко В.М., 2013
255
викладача, на його досконалш ораторськш технщ.
Саме такими залишилися у вдячнш пам'ят1 лекци професор1в Григор1я Юлшовича Гербшьського, Юр1я Мироновича Гроссмана, Степана Миколайовича Злупка, Олександра Юхимовича Карпенка, 1вана Яковича Кошарного, В'ячеслава 1лл1ча Стрельського, Петра Петровича Челака та багатьох шших Майстр1в ушверситетсько! кафедри. 1х висококласний фах був I е для автора манливим, але недосяжним ор1ентиром.
Робота наших незабутшх Учител1в - ще одне пщтвердження думки, що викладання у свош навчально-педагопчно! сутност1 е мистецтвом, причому мистецтвом неповторним, непщвладним тиражуванню, що заслуговуе на мюце в ел1тному реестр! штелектуально! творчостг Але будь-яке мистецтво (не ремесло) - це, перш за все, особисткть, шдивщуальшсть, виразшсть, що надае йому необхщно! незалежностг Викладацька робота, що розум1еться поза цим визначенням, розум1еться лише як тарифжована праця, як вид зароб1тку, - приречена на безкриле юнування. Хотшося б, щоби мистецтво викладання у вищш школ1 передавалося, проводовжувалося I збер1галося якомога довше. I вЫ ми повинш тклуватися про майбутне професп. А майбутне - завжди удосконалення, завжди крок уперед.
Галузь дослщження професшного феномена ушверситетського викладача пом1тно розшириться, якщо включити у це дослщження категорш навчального синтезу. Викладання у вищому навчальному заклад1 - вид синтетичного мистецтва, в якому використання педагопчного вмшня, наукових знань та в1зуально-естетичного фактора визначають едшсть усього навчально-виховного процесу. Як1 ж загальш законом1рност1 формування навчального синтезу. У спещальнш л1тератур1, на жаль, не зустр1чався термш естетико-педагоНчна гармошя. А це означав, що ми певним чином недооцшюемо зв'язок, взаемозалежшсть I пропорцшшсть частин багатогранного навчально-виховного дшства, струнко! узгодженост1 його аудюв1зуальних та рацюнальних елемент1в. У той же час ютор1я педагопчно! та естетично! думки вщ раншх еташв до початку XXI стол1ття збер1гае свщчення розвитку специф1чних тишв гармони у навчанш й вихованш людей.
Як часто бувае з шшими теоретичними спробами, пропозици щодо навчального синтезу спочатку можуть виглядати такими, що не до юнця усвщомлюють свою необхщшсть, вЫ можливост1, вс1 висновки, яю при цьому можуть бути зроблеш. У пошуку пщход1в до синтетичного образу викладання у вищш школ1 неминучо йде етап попередньо! роботи. I хоча у тих перших спробах добираються засоби, головне - у самому теоретичному ствердженш навчального синтезу.
Вважаемо, що гармошя як естетична категор1я, що юнуе у навчальному процеа, не р1внозначна поняттю гармони художнього твору, або, простше, художньо! гармони. Це застереження необхщно зробити, виходячи з широкого тлумачення поняття гармони в естетичнш фшософськш думщ, де вона носить, на наш погляд, здебшьшого абстрактний характер. Навчальна гармошя у реальнш вуз1вськш практищ е виявом взаемодй' 1 узгодженост1 ¡снуючих наукових, педагопчних, етичних та естетичних норм.
Поняття навчально! гармони та навчального синтезу мають багато
256
спшьного I, перш за все, - загальну мету: вибрати ¿з ствставлення кшькох елемент1в те, чого не було окремо у кожному елементг
Поруч ¿з цим бажано враховувати, що змют категори гармони - ширше I ушверсальшше поняття навчального синтезу. Його закони (ризикнемо вжити цей сильний термш) бшьш конкретш1 розглядаються та застосовуються у конкретному навчальному предмет!. Законом1рносп ж естетико-етично!, педагопчно! гармони розповсюджуються не на якусь окрему вуз1вську дисциплшу, а на навчальний процес у цшому.
Мабуть, немае потреби доводити, що р1зш мистецтва здатш вступати у творч1 союзи, збагачуючи при цьому сво! власш можливостг Синтез мистецтв ¿з давшх-давен використовуеться для найбшьш повного I всеб1чного розкриття основно1 ще! автора, для створення найбшьш вражаючого I дшового образу.
Саме тут хотшося б застерегти вщ термшолопчно! плутанини I пщмши понять I домогтися своерщного консенсусу щодо значения термшу "синтез навчального мистецтва". У фшологи та мистецтвознавств1 поняття синтезу використовуеться часто як визначення сукупност1 сюжетних жанрових та композицшних ознак того чи шшого твору. Идеться про взаемозв'язок вказаних структур, 1х з'еднання, 1 наслщком - законом1рност1 побудови, скаж1мо, лекци, стата, книги.
Одночасно ще з1 шкшьно! лави пам'ятаемо, що синтетичним часто називають художнш образ, що тишзуе життев1 явища.
Аш перше, аш друге значения творчого синтезу ми не маемо на увазг Тут цей термш вживаеться як поняття сукупних зусиль: зд1бностей, знань, досвщу, характеру, бажання та умов пращ викладача вищо! школи, а також -яюсного складу студенлв. Перел1чеш вище Ым фактор1в вступають у союз для досягнення високого практичного результату - мщних I потр1бних знань наших учшв.
Законом1рност1 синтезу "чудово! Ымки" складалися з перших кроюв його використання. Таких законом1рностей принаймш три. Перша - наявшсть у синтез! кер1вно! оргашзуючо! рол1 одного з фактор1в вщносно вс1х шших. Друга -однакова увага вам I кожному з семи фактор1в. Третя - композицшна, стильова тематична едшсть ус1х семи фактор1в при робот! викладача усним або письмовим словом.
Дещо складшше з виявленням законом1рностей тимчасових фактор ¿в. Однак те, що так1 фактори юнують, ш в кого з нас, мабуть, не викликае сумшву, - достатньо назвати моральний м1крокл1мат кафедри, взаемостосунки у колектив1 ВНЗ в цшому, р1вень здоров'я викладача, його Ымейно-побутов1 проблеми, матер1альний стан тощо. Вищеназваш фактори можуть об'ективно скластися у конструкци синтезу, вагомють яких визначатиметься яюстю I кшькктю елемент1в у кожнш конкретнш формг
У той же час, принципи синтезування мають ряд загальних вихщних положень. До них належать вже назван! вище вимоги кер1вного начала одного з фактор1в, можливост1 виявлення творчих потенцш кожного з елемент1в й одночасно, дотримання 1х едностг
Синтез навчального процесу виник шляхом "додавання" одного виду впливу на розум I почуття студенев до шшого такого виду. Так, лекщя оргашчно
257
включила у свою тканину знания, мову та темперамент лектора. Цей творчий ансамбль - перша, сходинка навчального синтезу. 1з ще! сходинки нарощуеться все бшьш висока, бшьш складна синтетична яюсть. Структура викладацького мистецтва вимагае принципово нових моменив творчостг Поруч i3 використанням "готових" компонента, викладання у ВНЗ народжуе HOBi, лише йому властив1 форми навчання й виховання.
Мистецтво слова, що формуе навчальну думку, викладацьку творчкть, можна знайти i в д1яльност1 заклад1в осв1ти бшьш скромного рангу. Школа дае нам учителя, творч1 зусилля i творча думка якого служать подальшому, синтезуванню р1зних форм навчання. Не змшюючи синтетичного каркаса, знайденого на перших етапах отримання людиною знань, вуз1вське викладацьке мистецтво додае новий феноменальний матер1ал. Цей матер1ал - Bci юнуюч1 форми життя у !х нерозривному зв'язку з р1зномаштшстю предметного середовища. Середня школа "опанувала" людину. Школа вища вивела людину з обмежених можливостей дитячо-пщл1ткового розумшня у безмежш природш й сощальш умови життя i д1яльностг Свгг, дослщжуваний вищою школою, це св1т у Bcix формах його ¡снування. Це свгг без табу. Якщо середня школа поставила питания про форми наукового освоения дшсност1, то ушверситети створили навчання, адекватне формам само! дшсностг
Л1тература
Стаття е авторським матер1алом, частиною власно! концепц11, з найб1льш повним висв1тленням яко! Шановш Читач1 можуть ознайомитись у монограф1ях: ТищенкоВ.М. УволоЫнняхЛогоса. - Лъвгв: Сполом, 2002. - 342с.; Тищенко В.М. Викладач вищог школы: феномен професп. - Лъвгв: Сполом, 2006. - 398 е.; Тищенко В.М. Лакотчна Украта. - Лъвгв: Сполом, 2009. - 320 с.
Summary V. Tyshchenko
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj EDUCATIONAL WORK AS HARMONY OF SCIENTIFIC, PEDAGOGICAL, ETHICS AND AESTHETICALLY BEAUTIFUL
NORMS
The concepts of educational harmony and educational synthesis have a lot in common and, foremost, - general purpose: to choose from comparison of a few elements what was not separately in every element.
It is alongside desirable to take into account with it, that maintenance of category of harmony wider and утверсалътше concept of educational synthesis. His laws (will take chance to use this strong term) are more concrete and examined and used in a concrete educational object. Conformities to law of естетико-етичног, pedagogical harmony spread not to some separate institute of higher discipline, but on an educational process on the whole.
258
