CC BY
60
strategy, balancing the interests of owners, managers, the state and other participants in corporate relations, combining economic policy with the social and their harmonization.
Список використаних джерел
1. Смитюх А. Арифметика корпоративного контроля [Електронний ресурс] / А. Смитюх. - Режим доступу: http://antiraider.org.Ua/2017/02/18/print:page, 1,arifmetika-korporativnogo-kontrolja.html
2. Черпак А. Корпоративний контроль в системi управлння акцонерним товариством / А. Черпак // Всник ТернопльськоТ академУУ народного господарства. - 2016. - № 3. - С. 162-170.
3. Шеховцов В. Визначення шлях'т та п'дход'т до управлння процесами змни форми власностi п1'дприемств ОПК та можливостi у зв'язку з цим державного контролю за Ух д'яльн'ютю [Електронний ресурс]/В. Шеховцов, О. Шевченко. - Режим доступу: http://www.niss.gov.Ua/Monitor/May2016/6.htm
4. Шпильова В. О. Корпоративна культура: сутнсть та актуальн проблеми сучасностi [Електронний ресурс] / В. О. Шпильова // Ефективна економка. - Режим доступу: http://www.economy.nayka. com. ua/index.php ?operation=1&iid=70
5. Штерн Г. Ю. Корпоративне управлння: навч. посб. / Г. Ю. Штерн. - Харкв: ХНАМГ, 2016. - 243 с.
References
1. Smitiukh A. Arifmetika korporativnogo kontrolia [Arithmetic Corporate Control]. http:// antiraider.org. ua/2017/02/18/print:page,1, arifmetika-korporativnogo-kontrolja.html
2. Cherpak A. Korporatyvnyi kontrol v systemi upravlinnia aktsionernym tovarystvom [Corporate Control in the System of Management of a Joint-stock Company]. Visnyk Ternopilskoi akademii narodnoho hospodarstva [Bulletin of Ternopil Academy of National Economy]. No.3. (2016). pp. 162-170.
3. Shekhovtsov V., Shevchenko O. Vyznachennia shliahiv ta pidkhodiv do upravlinnia protsesamy zminy formy vlasnosti pidpryiemstv OPK ta mozhlyvosti u zviazku ztsym derzhavnoho kontroliu za ikh diialnistiu [Determining of Ways and Approaches to Manage the Enterprises (OPK) and the State Control for their Activities]. http://www.niss.gov.ua/Monitor/May2013/6.ht
4. Shpylova V.O Korporatyvna kultura: sutnist ta aktualni problemy suchasnosti [Corporate Culture: the Essence and Problems of Modernity]. Efektyvna ekonomika [Effective Economy]. http://www.economy.nayka. com. ua/index.php ?operation=1&iid=70
5. Shtern H.Yu. Korporatyvne upravlinnia: navchalnyi posibnyk [Corporate Governance: Educational Accessory]. Kharkiv: KhNAMH, 2016. 243 p.
ДАНI ПРО АВТОР1В
Верещака 1ван Михайлович, кандидат економ1чних наук, викладач кафедри экономии Горбатенко Олена Анатолпвна, старший викладач кафедри экономии ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMern Григор1я Сковороди» вул. Сухомлинського, 30 / 103, м. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Верещака Иван Михайлович, кандидат экономических наук, преподаватель кафедры экономики Горбатенко Елена Анатольевна, старший преподаватель кафедры экономики ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30 / 103, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина
DATA ABOUT THE AUTHORS
Vereshchaka Ivan Mikhailovich, PhD. teacher of economics department Gorbatenko Elena Anatoliivna, senior teacher of economics department SHEE «Pereyaslav-Khmelnitsky SPU named Gregory Skovorody» Sty. Sukhomlinsky 30 / 103, Pereyaslav-Khmelnitsky, 8401, Ukraine
УДК 330.341.1
ОСОБЛИВОСТ1 УПРАВЛ1ННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОЮ Д1ЯЛЬН1СТЮ ПРОМИСЛОВОГО П1ДПРИеМСТВА1
Бойко О.М.
Предметом дослдження е управлння iнновацшною д 'яльн'ютю на промислових пдприемствах. Мета написання дано'У статтi полягае у дослдженнi особливостей розвитку управлння нновац йною д яльн стю промислового п дприемства.
1 Публкацю пiдготовлено за виконання НДР "Розвиток нновацйноТ системи Украни в европейському науково-технологiчному просторi", державний реестрацйний № 0115U001424
26
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 35/1
© Бойко О.М., 2017
Метод чи методолог\я проведення роботи. Основою проведення роботи е системний пдхд до аналзу розвитку управлння '¡нновацями та iнновацiйного управлння. При досл'дженнi та обфунтуванш сутностi теоретичних понять було застосовано метод науковоУ абстракцУ. 1нформац1'йною базою стали науковi прац втчизняних та зарубжних вчених економ'ют'т, нормативно-правовi акти, що регулюють питання в сферi управл'1ння iнновацшноУ д 'яльност'!, тощо.
Результати роботи: визначено основы аспекти поняття iнновацшноУ д'яльност'!; проаналзовано особливостi сутностi та значення снуючих тлумачень таких понять, як «управлння iнновацями» та «iнновацшне управлння»; визначено механiзми управл'1ння iнновацями: стратегчна та оперативне; здшснено аналз етапв управлння iнновацями; визначено, що найбльш оптимальними методами управлння iнновацями е управлння за цлями та мережевий метод.
Сфера застосування результат'¡в: державне та регональне управлння розвитку iнновацшноУ д'яльност'!, наука, освта.
Висновки. Пiдсумовуючи необхдно зазначити, що досягнення мети вимагае виршення поставлених завдань, серед яких: аналiз снуючих моделей розвитку iнновацiйноУ д1яльност1 пiдприемства; аналiз моделей розвитку ^ова^йно)' д1яльност1 i методик оцнки цих показникв, визначення можливостей Ух застосування в сучаснт економц; виявлення проблем i перспектив розвитку iнновацiйноУ д1яльност1, визначення поточного стану iнновацiйноУ д1яльност1 пiдприемства; розробка модел1 управлння iнновацiйною д1яльн1стю пiдприемства; визначення проритетних напрямюв розвитку iнновацiйноУ д1яльност1 пiдприемства тощо.
Ключов'1 слова: ннова^йна д1яльн1сть, управлння iнновацiями, iнновацiйне управлння, оперативне управлння iнновацiями, стратегчне управл1ння iнновацiями, мережевий метод.
ОСОБЕННОСТИ УПРАВЛЕНИЯ ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ ПРОМЫШЛЕННОГО ПРЕДПРИЯТИЯ
Бойко Е.Н.
Предметом исследования является управление инновационной деятельностью на промышленных предприятиях.
Цель написания данной статьи заключается в исследовании особенностей развития управления инновационной деятельностью промышленного предприятия.
Метод или методология проведения работы. Основой проведения работы является системный подход к анализу развития управления инновациями и инновационного управления. При исследовании и обосновании сущности теоретических понятий был применен метод научной абстракции. Информационной базой стали научные труды отечественных и зарубежных ученых экономистов, нормативно-правовые акты, регулирующие вопросы в сфере управления инновационной деятельности и тому подобное.
Результаты работы: определены основные аспекты понятия инновационной деятельности; проанализированы особенности сущности и значения существующих толкований таких понятий, как «управление инновациями» и «инновационное управление»; определены механизмы управления инновациями: стратегическая и оперативное; осуществлен анализ этапов управления инновациями; определено, что наиболее оптимальными методами управления инновациями является управление по целям и сетевой метод.
Сфера применения результатов: государственное и региональное управление развития инновационной деятельности, наука, образование.
Выводы. Подитоживая необходимо отметить, что достижение цели требует решения поставленных задач, среди которых: анализ существующих моделей развития инновационной деятельности предприятия; анализ моделей развития инновационной деятельности и методик оценки этих показателей, определения возможностей их применения в современной экономике; выявление проблем и перспектив развития инновационной деятельности, определение текущего состояния инновационной деятельности предприятия; разработка модели управления инновационной деятельностью предприятия; определение приоритетных направлений развития инновационной деятельности предприятия и тому подобное.
Ключевые слова: инновационная деятельность, управление инновациями, инновационное управление, оперативное управление инновациями, стратегическое управление инновациями, сетевой метод.
FEATURES OF MANAGEMENT OF INNOVATIVE ACTIVITY OF AN INDUSTRIAL ENTERPRISE
Boiko O.M.
The subject of the study is the management of innovation activities at industrial enterprises.
The purpose of writing this article is to study the ppeculiarities of the development of management of the innovative activity of an industrial enterprise.
Method or methodology of work. The basis of the work is a systematic approach to the analysis of the development of innovation management and innovation management. In the study and substantiation of the essence of theoretical concepts, the method of scientific abstraction was used. The information base was the
scientific works of domestic and foreign economists, regulatory and legal acts regulating issues in the field of innovation activity management, etc.
Results of work: the main aspects of the concept of innovation activity are defined; the peculiarities of the essence and significance of existing interpretations of concepts such as «innovation management» and «innovation management» are analyzed; the mechanisms of management of innovations are defined: strategic and operational; the analysis of stages of management of innovations; It is determined that the most optimal methods of innovation management are management of goals and network method.
Scope of application: state and regional management of innovation development, science, education.
Conclusions To summarize, it should be noted that the achievement of the goal requires the solution of the tasks, including: analysis of existing models of development of enterprise innovation; analysis of models of development of innovative activity and methods of evaluation of these indicators, determining the possibilities of their application in the modern economy; identification of problems and perspectives of development of innovation activity, determination of the current state of innovation activity of the enterprise; development of the model of management of innovative activity of the enterprise; definition of priority directions of development of innovation activity of the enterprise, etc.
Keywords: innovation activity, innovation management, innovation management, operational management of innovations, strategic management of innovations, network method.
Постановка проблеми у загальному виглядi та ïï зв'язок з важливими чи практичними завданнями
В сучасних умовах глобалiзацiï важливим напрямком дослщження е шновацшна дiяльнiсть промислових пщприемств, ефективнють яко' сприяе зростанню сталого економiчного розвитку, в ochobí якого лежить використання науково-технолопчного потен^алу. Вщповщно до цього, актуальнють дослщження обумовлена об'ективною необхщнютю розробки теоретичних положень та практичних рекомендацш у напрямку функцюнування шновацшного управлшня та шновацшно' дiяльностi.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш, в яких розпочато виршення дано! проблеми i на яю опираеться автор, видтяючи невиршеш ранiше частини загально! проблеми, якш присвячена стаття
Особливостi дослщження питань шновацш та шновацшно' дiяльностi пов'язанi з працями низки вщомих вiтчизняних та зарубiжних учених-економiстiв: Абалкша Л., Александрово''' В., Анчишкiна О., Автово'Г В., Бажала Ю., Баранчеева В., Беленького П., Беренса В., Бiрмана Г., Валдайцева С., Венгеля Дж., Власово' О., Водачково''' О., Гейця В., Гойка А., Гончарово''' Н., Грiнберга Р., Долiшнього М., Друкера П., бгорова I., Крупки Я., Кузьмша О., Литвина Б., Лапко О., Мартинова Л., Менсфтда Е., Санто Б., Попова С., Пригожина I., Танзельмана Н., Терехова В., Хостшга А., Хакена Г., Хучека М., Чумаченка М., Чухна А., Шумпетера Й. та ш. В роботах ними також розглянут питання формування iнновацiйних систем, управлшня шнова^ями, органiзацiйно-економiчнi механiзми управлiння дiяльнiстю пiдприемств з врахуванням 'хнього штелектуального потенцiалу, використання iнформацiйних систем i комп'ютерних технологiй управлiння економiчними системами, тощо. Проте чимало питань щодо особливостей управлшня шновацшноТ дiяльностi промислового пщприемства та управлiння iнновацiями залишаеться невисвiтленими, потребують теоретико-методичного i практичного виршення.
Формування мети статтi (постановка завдання)
Мета написання дано!' статп полягае у дослщженш особливостей розвитку управлшня шновацшною дiяльнiстю промислового пщприемства.
Виклад основного матерiапу дослщження з повним обфунтуванням одержаних наукових результат
Пiд поняттям iнновацiйна дiяльнiсть необхiдно розумiти «дiяльнiсть, що спрямована на використання та комерцiалiзацiю результатiв наукових дослщжень та розробок i зумовлюе випуск на ринок нових конкурентоздатних товарiв i послуг» [1].
До об'екпв iнновацiйноï дiяльностi вiдносять новi чи вдосконаленi товари, послуги, технологи, як вiд «вiдомих вирiзняються новою якютю - специфiкою, що дозволяе: в умовах шдусщального суспiльства задовольняти iснуючi потреби в бiльшiй мiрi чи с переважним показником ефекту; в умовах постшдусщального суспiльства створити i задовольнити новi потреби на традицшному чи нових сегментах ринку»[2-4].
В сучасних ринкових умовах юнують не лише позитивнi аспекти розвитку шновацшно''' дiяльностi, а й фактори, що стримуючi аспекти До них необхщно вiднести [5-10]: вiдсутнiсть досвщу здiйснення шновацшно''' дiяльностi; недосконала нормативно-правова база в сферi шновацшно''' дiяльностi; вiдсутнiсть чи обмеженiсть пiльг та преференцш для пiдприемств, що здшснюють iнновацiйну дiяльнiсть; проблема пiдготовки та переподготовки висококвалiфiкованих спецiалiстiв; несприятливий швестицшний клiмат; вiдсутнiсть розвинено'' шновацшно''' шфраструктури; застарiла матерiально-технологiчна база промислових пщприемств та ш.
В умовах сьогодення юнуе два поняття, якi безпосередньо пов'язують iнновацiï та управлiння: «шновацшне управлiння» i, «управлiння iнновацiями». Вони на перший погляд однаков^ однак стосуються двох абсолютно рiзних аспек^в управлiння. Розглянемо кожний з них. 1нновацшне управлiння (iнновацiйний менеджмент) являе собою систему принцишв, методiв та форм управлшня шновацшною дiяльнiстю на пщприемс^ [11-13]. Об'ектом управлiння е пщприемство та його складовi. На вщмшу вiд iнновацiйного менеджменту, поняття «управлшня шнова^ями» являе комплекс заходiв, направлених на стимулювання та реалiзацiю iнновацiйних iдей в межах виробничих, сервюних та iнших процесiв, яю вiдбуваються на пiдприемствi. Вважати об'ектом управлшня слщ iнновацiйнi iдеï, розробки, новi продукти та iн.
Враховуючи вищезазначене розглянемо питання управлшня iнновацiями. Так в системi пiдходiв Дагаев А., Колоколов В. та iншi вирiзняють наступш функцiональнi групи в системi механiзмiв управлiння iнновацiями [14-18]:
• мехашзми оргашзаци шновацшно! дiяльностi - формування i реорганiзацiя структур, що здшснюють iнновацiйнi процеси (форми: створення - формування нових пщприемств, структурних пщрозд^в або одиниць, покликаних здiйснювати шновацшну дiяльнiсть; поглинання великою компанiею невеликих шновацшних фiрм, дiяльнiсть яких входить до кола штереав ^е! компани; видiлення - органiзацiйний механiзм, що передбачае створення самостiйних iнновацiйних компанш, ранiше колишнiх частиною цiлiсних утворень);
• розробка та впровадження шновацш (механiзми: пошуку iнновацiйних рiшень - генера^я iдей, технiчнi рiшеннi та ш.; розробки та впровадження шновацш - концентра^я iнтелектуальних, матерiальних, фшансових ресурсiв та !х комбiнацiя в час i просторi);
• фшансування шновацшно! дiяльностi - процес забезпечення та використання грошових коштiв, як спрямовуються на проектування, розробку i органiзацiю виробництва нових видiв продукци, створення та впровадження ново! технiки, технологи, послуг, робiт, розробка та впровадження нових оргашзацшних форм i методiв управлiння;
• мотивацiйнi та стимулюючi iнновацiйнi механiзми (складовi: зовшшш - створення умов, в яких здшснення шновацшно! дiяльностi е вигщним, внутрiшнi - створення сприятливих умов на пщприемств з метою розвитку шновацшних здiбностей працiвникiв);
• мехашзми технологiчного трансферу (передача технологiй, розроблених в державному чи приватному секторах);
• захист прав штелектуально! власност (вимоги: низьковитратнють процесiв патентування, можливiсть вiльноТ закупiвлi лiцензiТ для органiзацiТ виробництв нових продук^в i технологiй, законодавчий захист прав власност на iнтелектуальний продукт);
• мехашзми планування (обфунтування основних напрямiв i пропорцiй iнновацiйноТ дiяльностi вiдповiдно до прогнозiв i цтей розвитку, можливостей ресурсного забезпечення, шновацшного потенцiалу органiзацiТ, попиту на ринку) шновацшних заходiв i здiйснення контролю ;
• мехашзми взаемодп учасниш iнновацiйного процесу (iнсайдери - керiвники рiзних рiвнiв, економiсти, iнженери, конструктори, технологи, рядовi фахiвцi, тощо; аутсайдери - банки, представники державних оргашв влади та суспiльних органiзацiй, науково-дослщш органiзацiТ, провайдери технологiй та ш.).
В економiцi прийнято вирiзняти стратепчне та оперативне управлiння iнновацiями на промислових пщприемствах. Стратегiчне управлiння шнова^ями являе собою взаемодiю комплексу заходiв, необхiдних для розвитку пiдприемства в сучасних ринкових умовах за рахунок створення та впровадження шновацш. Досягнення результат у майбутньому вщбуваеться через шновацшний процес, який представляе собою ланцюг взаемопов'язаних еташв вiд виникнення ново! ще! до здiйснення виробництва продукту або послуги, що реалiзуються на ринку. Зокрема, якщо розглядати шновацшний процес з точки зору предметно-результативного змюту видiв дiяльностi то його можна подтити на таю етапи, як [4; 13-18]:
- виникнення ще! (усвщомлення необхщносп i можливостi створення науково-технiчного або шшого виду iнновацiй, зокрема оргашзацшного, економiчного тощо);
- генерацiя альтернативних щей (формування «портфеля щей»);
- оргашза^я вщбору прiоритетних iдей;
- проведення наукових та науково-техшчних роб^, спрямованих на апробацiю iдей;
- формування «портфеля» дослщжень та розробок, проведення роб^ з вiдбору i розподiлу ресурсiв;
- виконання дослщжень i розробок вiдповiдно до прюритетних напрямкiв економiчноТ дiяльностi;
- формування «портфеля» науково-техшчних роб^ з вщбору i розподiлу ресурсiв мiж проектами шновацш;
- в^^р проектiв шновацш з подальшим освоенням у виробничому процеа;
- створення промислового зразка шновацш i його освоення у виробництв^
- серiйне виробництво шновацш та поширення на ринку;
- модершза^я виробництва i самого нововведення шляхом локальних шновацш, орiентованих на полтшення споживчих властивостей i зменшення собiвартостi його виробництва (зниження вартост одиницi споживчих властивостей);
- вичерпання технолопчних можливостей iнновацiй i зниження масштабiв його застосування тощо.
Етапи шновацшного процесу пов'язаш з його елементами, початковим з яких е ^^а^я. I! сутнiсть
полягае у виборi мети iнновацiТ, постановцi завдання, виконувано! iнновацiею, пошуку iдеТ шноваци, и технiко-економiчному обфунтуванш i в матерiалiзацiТ iдеТ.
Наступною складовою е маркетингова У^а^я, яка пов'язна з проведенням аналiзу зовнiшнього середовища та ринку, а також SWOT-аналiзом. Випуск шновацш представляе собою процес матерiалiзацiТ ще! у виглядi товару. По™ проводиться реалiзацiя iнновацiй, яка являе собою продаж продукци чи операцп на ринку, реалiзацiю операцiТ в середин пiдприемства та шляхи стимулювання продажу. Просування шновацш являе собою комплекс заходiв, спрямованих на реалiзацiю шновацш, зокрема шляхом передачi шформаци, реклами, органiзацiТ процесу торгiвлi та ш. Результати реалiзацiТ iнновацiй i витрати, пов'язанi з Тх просуванням пщлягають статистичнiй обробцi й проведенню аналiзу, на пiдставi чого розраховуеться
eK0H0Mi4Ha ефективнiсть шновацш. 1нновацшний процес закiнчуeться дифузieю шновацп. Просування iнновацiй е останнiм елементом, який пов'язаний 3i змiною характеристики шновацш та умовами ïx просування, поширенням на нових ринках.
Вважаемо за необхщне також вiдмiтити, що стратепчне управлiння iнновацiями забезпечуе формування та реалiзацiю стратегiчного розвитку пщприемства, який враховуе таю показники, як:
- визначення позици пщприемства на ринку за видом економiчноï дiяльностi та формування загальноТ стратегiчноï щеТ;
- реалiзацiя стратегiï розвитку пщприемства, стратепчний контроль та контролiнг, управлшня стратепчними рiшеннями;
- розробка i реалiзацiя оперативних (тактичних) заxодiв, пов'язаних з впровадженням стратегш;
- розробка та реалiзацiя приватних (функцiональниx) стратепчних завдань, якi безпосередньо пов'язанi з шнова^ями в окремих сферах дiяльностi iнновацiйного пiдприемства, зокрема таких як маркетинг, виробництво, збут, фшанси, шформацшна база тощо.
Стратегiчне управлiння шнова^ями безпосередньо пов'язане з ситуацiйним аналiзом i прогнозом впливу виробничих, пщприемницьких факторiв успixу, у тому чи^ зовнiшнix (продукти, ринки, патенти, лщензп тощо); внутрiшнix (новi теxнологiï, фшансування, виробничi потужностi, висококвалiфiкованi спецiалiсти тощо); потен^алу ННТР; органiзацiйниx форм управлшня; етику та культуру пщприемництва та ш.
Враховуючи вищесказане зазначимо, що стратепчне управлшня шнова^ями пов'язане з оперативним, i складаеться з формування щеТ; визначення та деталiзацiï мети; визначенш способiв досягнення мети; планування завдань та термов ïx виконання; розробка та впровадження нововведень; забезпечення ресурсами; оргашза^я виробництва; оргашза^я, розподтення i мотивацiя працi; координацiя взаемовщносин та iнновацiйного процесу; забезпечення едносп мети тощо.
Оперативне управлiння полягае у послщовному виконаннi основних управлшських функцiй: планування, органiзацiя, мотивацiя, контроль. Розглянемо кожну з функцш. Першою функцiею е планування iнновацiй, яке охоплюе продуктово-тематичне, теxнiко-економiчне та календарне. Продуктово-тематичне планування передбачае формування продуктово-тематичного портфеля шновацшно'!' дiяльностi, пщготовку програм i заxодiв оновлення продукцiï, удосконалення технологи та оргашзаци виробничого процесу, оптимiзацiю виробничих програм пiдприемства в цтому, а також окремих пщрозд^в.
Теxнiко-економiчне планування мае на увазi визначення обсягiв робiт, що передбачено шновацшним проектом, потребуе використання матерiальниx, фiнансовиx i трудових ресурсiв, а також джерел ïx залучення. Для цього необхщно здшснити оцшку економiчниx результатiв та ефективностi впровадження шновацш, складання вщповщних бюджетiв, розроблення системи мотивування пра^вниш, якi займаються шновацшною дiяльнiстю.
Здiйснення календарного планування полягае у: визначенш обсяпв робiт на кожний календарний перюд року, зокрема квартал, мюяць, декаду, день; плануванш завантаження пiдроздiлiв i виконавцiв; розробленш календарних графiкiв щодо реалiзацiï окремих шновацшних проектiв i ïx узгодженш з календарними планами поточного виробництва.
Наступною функцiею оперативного планування е оргашза^я, в процесi яко!' спостер^аеться розподiл завдань у просторi, зокрема за пщроздтами, задiяними в шновацшному проектi, та окремими робочими мюцями. Необxiдним е визначення порядку надходження кош^в та постачання матерiальниx ресурав, визначення завдань всix виконавцiв.
Розроблення стимулюючих заxодiв, спрямованих як на подання шновацшних пропозицш, так i на заохочення ïx використання передбачае мотива^я.
Забезпеченням реалiзацiï планiв у вщповщносл до графiку, видiлениx ресурав, своечасним внесенням коректив у плани чи ди виконавцiв займаеться контроль. Для того, щоб досягти ефективност необxiдно у процесi складання календарних плашв застосовувати iнструменти, якi сприять здюненню контролю за термiнами виконання роб^, а також ïx результатами. Для цього необхщно використовувати метод управлшня за цтями та мережевий метод управлшня.
Першочергово зосередимось на методi управлшш за цiлями, який вирiзняеться тим, що будь-який учасник шновацшного процесу мае визначену цть за напрямком дiяльностi, реалiзацiя яко'1 пов'язана з вибором ефективних способiв ïï досягнення, завдяки чому прискорюеться реалiзацiя iнновацiйного проекту. Вiн складаеться з наступних еташв: визначення цт^ планування дiй; перевiрка та оцшювання роботи; здiйснення коригуючих заxодiв для досягнення запланованих результат.
Мережевий метод управлшня - метод, який базуеться на складанш плашв-графшв реалiзацiï шновацшного проекту за окремими стадiями (роботами, етапами), здшсненш контролю за ïx дотриманням i лквщаци вiдxилень вщ планiв-графiкiв з метою оптимiзацiï' термов реалiзацiï проекту. Вiн використовуеться на еташ промислового освоення iнновацiй з метою узгодження дiяльностi рiзниx функцюнальних i виробничих пiдроздiлiв пiдприемства та оптимiзацiï термiнiв реалiзацiï проекту.
Висновки з даного дослщження i перспективи подальшого дослщження у даному напрямку
Пщсумовуючи необхщно зазначити, що досягнення мети вимагае вир^ення поставлених завдань, серед яких: аналiз юнуючих моделей розвитку iнновацiйноï дiяльностi пiдприемства; аналiз моделей розвитку iнновацiйноï дiяльностi i методик оцшки цих показникiв, визначення можливостей ïx застосування в
сyчаснiй економiцi; виявлення проблем i перспектив розвитку шновацшно!' дiяльностi, визначення поточного стану шновацшно!' дiяльностi пщприемства; розробка моделi управлшня шновацшною дiяльнiстю пiдприeмства; визначення прюритетних напрямкiв розвитку iнновацiйноï дiяльностi пщприемства тощо.
Список використаних джерел
1. Закон УкраУни «Про iнновацiйну д'яльн'ють» [Електронний ресурс]. - Доступний з : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/40-15
2. Арутюнов Ю.А. Инновационное развитие как экономическая категория / Ю.А. Арутюнов, А.С. Шаранин//Креативная экономика . - 2010. - №2. - С. 5-9.
3. Груба Г.1. Розвиток iнновацшноУ д 'яльностi в УкраУн'г. теор '¡я, методолог 'я, стратег!я державно)' полтики: монограф1я /Г.1. Груба. - К.: ТОВ «ДКС центр». - 2009. - 364 с.
4. Маказан С.В. Особливост1 сучасного iнновацiйно-iнвестицiйного ринку / С.В. Маказан // Формування ринкових в1дносин в УкрэУн!. - 2006. - Вип. 1(66). - С. 37-40.
5. Гура В.Л. Ыновацйний потенцал пiдприeмства як невiд'eмна складова конкурентоспроможного потенцалу пiдприeмства / В.Л. Гура, О. Наумова// Всник Хмельницького нацюнального унверситету. Економ'чнi науки. - 2008. - №3. - Т.1. - С. 187-191.
6. Людський розвиток в УкраУш: 1нновац1йний вим1р (колективна монографiя) / За ред. Е. М. ЛiбановоУ. - К.: 1н-т демографп та соцальних досл1джень НАН УкраУни, 2008. - 383 с.
7. Резнiк Н.П. Проблеми iнновацiйноУ д1яльност1 промислових пiдприeмств в УкраУн1 та Ух структуризаця /Н.П. Резнiк // Формування ринкових вдносин в УкраУн1: Зб. наук. праць. - К.: НДЕ1. - 2004. - Вип. №1(32). - С. 123-127.
8. Фарафонова Л.М. Проблеми iнновацiйного процессу в УкраУн1 та шляхи Ух виршення / Л. М. Фарафонова // Вюник Харк. нац. техн. ун-ту сльського господарства: Економ'чнi науки. Ринкова трансформаця економки АПК. -Х.: ХНТУСГ. - 2004. - Вип. 31. - С. 72-75.
9. Федотов А.А. Институциональное обеспечение инновационной деятельности в экономике стран-участниц ГУАМ / А.А.Федотов // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. -Сборник научных трудов. - Донецк: ДонНУ. - 2006. - С.527-532.
10. Кхалид Исмаэль Ибрахим Аль-Мула али управление инновационной деятельностью перерабатывающих предприятий на основе системних преобразований. Диссертация на соискание ученой степени канд. экон. наук. - Чернигов: Черниговский национальный технологический университет, 2015. - 224 с.
11. Голубев А.А. Экономика и управление инновационной деятельностью: Учебное пособие. - СПб.: СПбГУ ИТМО, 2012. 119 с.
12. Романюк Л.М. Tеореmичнi аспекти стратеечного управлння пiдприeмством та його персоналом // Hауковi прац КНТУ. Економ'чнi науки, 2010, вип. 17. - С.32-39.
13. Мумладзе Р.Г. Управление инновационной деятельностью: учебник. - М.: Издательство «Русайнс», 2016. - 148 с.
14. Новиков В. С. Инновации в туризме. - М.: ИЦ «Академия», 2007. - 208 с.
15. Камалов Р. К. Управление инновационной деятельностью предприятий в условиях кризиса. Автореферат на соискание ученой степени канд. экон. наук. - Уфа: ГОУ ВПО «Башкирская академия государственной службы и управления при Президенте Республики Башкортостан», 2010. - 22 с.
16. Управление инновационной деятельностью: учебник / под общ. ред. д.э.н., проф. С.М. Ильяшенко. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2013. - 858 с.
17. Иваницкая А.С. Функциональный подход к управлению инновационной деятельностью предприятий Диссертация на соискание ученой степени канд. экон. наук. - Владимир: Владимирский государственный унверситет шимени Александра Григорьевича и Николая Григорьевича Столетовых, 2014. - 24 с.
18. Трамова А.М., Ульбашева Ф.Д., Бливева Л.В. Управление инновационной деятельностью предприятий региона / Науковедение. Вип.4(23). 2014. - С.1-8.
References
1. Zakon UkraYini «Pro InnovatsIynu dIyalnIst : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/40-15
2. Arutyunov Yu.A., Sharanin A.S. Innovatsionnoe razvitie kak ekonomicheskaya kategoriya // Kreativnaya ekonomika . - 2010. - No 2. - S. 5-9.
3. Gruba G.I. Rozvytok innovacijnoi' dijal'nosti v Ukrai'ni: teorija, metodologija, strategija derzhavnoi' polityky: monografija. - K.: TOV «DKS centr». - 2009. - 364 s.
4. Makazan E.V. OsoblivostI suchasnogo InnovatsIyno-InvestitsIynogo rinku // Formuvannya rinkovih vIdnosin v UkraYinI. - 2006. - Vip. 1(66). - S. 37-40.
5. Gura V.L., Naumova O. InnovatsIyniy potentsIal pIdpriEmstva yak nevId'Emna skladova konkurentospromozhnogo potentsIalu pIdpriEmstva // VIsnik Hmelnitskogo natsIonalnogo unIversitetu. EkonomIchnI nauki. - 2008. - No3. - T.1. - S. 187-191.
6. Lyudskiy rozvitok v UkraYinI: InnovatsIyniy vimIr (kolektivna monografIya) /Za red. E.M. LIbanovoYi. - K. : In-t demografIYi ta sotsIalnih doslIdzhen NAN UkraYini, 2008. - 383 s.
7. ReznIk N.P. Problemi InnovatslynoYi dlyalnostI promislovih pIdpriEmstv v UkraYinI ta Yih strukturizatslya //Formuvannya rinkovih vIdnosin v UkraYinI: Zb. nauk. prats. - K.: NDEI. - 2004. - Vip. 1(32). - S. 123-127.
8. Farafonova L.M. Problemi InnovatsIynogo protsessu v UkraYinI ta shlyahi Yih virIshennya // VIsnik Hark. nats. tehn. un-tu sIlskogo gospodarstva: EkonomIchnI nauki. Rinkova transformatsIya ekonomIki APK. - H.: HNTUSG. - 2004. - Vip. 31. - S. 72-75.
9. Fedotov A.A. Institutsionalnoe obespechenie innovatsionnoy deyatelnosti v ekonomike stran-uchastnits GUAM // Problemyi i perspektivyi razvitiya sotrudnichestva mezhdu stranami Yugo-Vostochnoy Evropyi v ramkah Chernomorskogo ekonomicheskogo sotrudnichestva i GUAM. - Sbornik nauchnyih trudov. - Donetsk: DonNU. -2006. - S. 527-532.
10. Khalid Ismael Ibrahim Al-Mula ali upravlenie innovatsionnoy deyatelnostyu pererabatyivayuschih predpriyatiy na osnove sistemnih preobrazovaniy. Dissertatsiya na soiskanie uchenoy stepeni kand. ekon. nauk. -Chernigov: Chernigovskiy natsionalnyiy tehnologicheskiy universitet, 2015. - 224 s.
11. Golubev A.A. Ekonomika i upravlenie innovatsionnoy deyatelnostyu: Uchebnoe posobie. - SPb.: SPbGU ITMO, 2012. 119 s.
12. Romanyuk L.M. TeoretichnI aspekti strategIchnogo upravlInnya pIdpriEmstvom ta yogo personalom // NaukovI pratsI KNTU. EkonomIchnI nauki, 2010, vip. 17. - S.32-39.
13. Mumladze R.G. Upravlenie innovatsionnoy deyatelnostyu: uchebnik. - M.: Izdatelstvo «Rusayns», 2016. - 148 s.
14. Novikov V.S. Innovatsii v turizme. - M.: ITs «Akademiya», 2007. - 208 s.
15. Kamalov R.K. Upravlenie innovatsionnoy deyatelnostyu predpriyatiy v usloviyah krizisa. Avtoreferat na soiskanie uchenoy stepeni kand. ekon. nauk. - Ufa: GOU VPO «Bashkirskaya akademiya gosudarstvennoy sluzhbyi i upravleniya pri Prezidente Respubliki Bashkortostan», 2010. - 22 s.
16. Upravlenie innovatsionnoy deyatelnostyu: uchebnik / pod obsch. red. d.e.n., prof. S.M. Ilyashenko. -Sumyi: ITD «Universitetskaya kniga», 2013. - 858 s.
17. Ivanitskaya A.S. Funktsionalnyiy podhod k upravleniyu innovatsionnoy deyatelnostyu predpriyatiy Dissertatsiya na soiskanie uchenoy stepeni kand. ekon. nauk. - Vladimir: Vladimirskiy gosudarstvennyiy unIversitet shimeni Aleksandra Grigorevicha i Nikolaya Grigorevicha Stoletovyih, 2014. - 24 s.
18. Tramova A.M., Ulbasheva F.D., Bliveva L.V. Upravlenie innovatsionnoy deyatelnostyu predpriyatiy regiona //Naukovedenie. Vip.4(23). 2014. - S.1-8.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Бойко Олена Микола'1'вна, к.е.н., с.н.с., стипeндiат НАН УкраТ'ни, Лауреат Преми Президента УкраТ'ни для молодих вчених, пров.н.с. вщдту 1нновацшноТ' пол^ики, економки та оргашзаци високих технологш
ДУ «1нститут економки та прогнозування НАН УкраТ'ни»
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Бойко Елена Николаевна, к.э.н., с.н.с., стипендиат НАН Украины, Лауреат Премии Президента Украины для молодых учених, вед.н.с. отдела инновационной политики, экономики и организации високих технологий
ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины»
DATA ON AUTHOR
Olena Boiko, Ph.D., Senior Scientist, National Academy of Sciences of Ukraine Fellow, winner of the President of Ukraine for the premiums of young scientists ved.n.s. Division of ynnovatsyonnoy politics, economy and high tech SU organization «Institute of Economics and prediction of NAS of Ukraine»
УДК 655.4/.5(477)
ДЕРЖАВНИЙ ВИДАВНИЧИЙ СЕКТОР УКРА1НИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Демуз 1.О.
Предметом досл'дження е д'яльн'ють втчизняних видавництв державноУформи власност'!.
Мета досл'1дження полягае у з'ясуванн сучасного стану державних видавництв / видавничих орган'зацш в УкраУш, зокрема, визначенш проблем функцюнування та перспектив розвитку галуз.
Методи досл 'дження: узагальнення, порiвняння, анал'зу та синтезу, описовий, статистичний.
Галузь застосування результат'в: видавничий та книготорговельний сектор; громадсью органзацИ, зацiкавленi в оптим'зацИ процесв книговидання / книгорозповсюдження; представники органiв законодавчо'У i виконавчо'У влади.
Результати / висновки роботи. У статт/ проанал'зовано становище видавництв / видавничих организаций державноУ форми власност/ в УкраУн'!. Вказано на видавництва, що знаходяться у п'дпорядкуванн'! Державного комтету телебачення / радомовлення УкраУни та нших державних установ. Охарактеризовано труднощi, з якими стикаються зазначен видавництва: в'дсутн'сть
32
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 35/1
© Демуз 1.О., 2017
