CC BY
142
Меиеджмеит^а^аЕкеШнг
УДК 658.011.1
ПРОЕКТУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ СТРАТЕГ1Й ЯК НАПРЯМ СУЧАСНОГО АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Сфремов О.С., здобувач (СНУ iм. В.Даля )
Визначено суттсть антикризового управлгння на пгдприемств!. Досл1джено основнI р1зновиди антикризового менеджменту. Встановлено необхгднгсть пгдвищення 1нновацшно'1 активностг пгдприемства та проектування ним тновацшних стратегш з метою подолання кризових явищ.
Ключовi слова: криза, антикризовий менеджмент, шновацшна стратегш, шновацшна активтсть, управлшня, швестици.
Вступ. Промисловi шдприемства Украши функцюнують в ринково1 нестабшьносп, яка пов'язана зi змшою економiчних, шституцшних, маркетинго-збутових, фшансових i правових умов господарювання. При цьому змiни вшбуваються у галузевому, технологiчному, територiальному аспектах та вшображаються на загальнiй нестабшьносп процесу виробництва.
Використання основних чиннишв виробництва (техшко-технолопчно1 бази, земельних ресурав, людських ресурсiв) без урахування новггшх тенденцiй у науцi призвело до юнуючого стану об'ективно! реальностi, який узагальнено вченими поняттям „криза". Причина кризових явищ полягае у недостатнш iнновацiйностi економiки.
Для перевiрки гшотези про походження кризових явищ вш недостатньо! шновацшно1 активностi економiчних агенпв було проаналiзовано статистику шновацшно1 дiяльностi промислових пiдприемств Украши. За результатами аналiзу основних показник1в розвитку промислових тдприемств Украши можна зробити висновок про зниження результативностi шновацшно1 дiяльностi пiдприемств, незважаючи на зростання номшального ВВП, що свщчить про зниження ролi iнновацiйного чинника у розвитку економiки Украши.
Вивчення передумов виникнення кризи щодо об'ектiв рiзного рiвня та засобiв !х подолання показало, що здебшьшого причиною криз е недосконалють системи управлiння. Значущють змiни у системi управлiння для подолання кризи виразилось у виникненш та розповсюдженнi використання теорп антикризового управлшня. До антикризових заходiв у галузi державного управлiння вiдносяться коректування фшансово-економiчноl, сощально1, науково-техшчно1, швесшцшно1, зовнiшньоекономiчноl полiтики, виявлення i прогнозування внутрiшнiх i зовнiшнiх погроз економiчнiй стабiльностi, розробка комплексу оперативних i стратегiчних заходiв щодо зменшення впливу негативних чиннишв, змщнення контролю, правопорядку, дотримання законодавства. Основними напрямами
антикризового управлшня тдприемством е: монiторинг фiнансово-економiчного стану пiдприемства; розробка протоколiв, що гарантують цiлiснiсть iнформацiйних потоков на шдприемствц розробка нових фшансово1 i маркетингово1 стратегiй; скорочення постiйних i змiнних витрат; пiдвищення продуктивностi пращ; залучення засобiв засновник1в; посилення мотивацп персоналу.
Анал1з останнгх до^джень i публшацш та видтення невиршених частин загальног проблеми. Методики антикризового управлшня сформоваш та проаналiзованi в працях таких зарубiжних вчених, як: Г. Бiрман, Р. Брелi, Дж. Фшнер^ С. Шмiдт, Р. Хiт [1]. Серед вичизняних дослiдникiв, рiзноманiтнi теоретико-методолопчш та прикладнi аспекти антикризового управлшня е предметом розгляду у роботах наступних науковщв: З.£. Шершньово1 [2], В.О. Василенка [3], В.Я. Захарова, Л.О. Лк-оненка [4], А.Г. Грязново1 [5].
Автори робп з антикризового менеджменту по^зному дивляться на проблему кризи й кризову ситуацш в цшому. Свиридов А. К. розглядае антикризове управлiння з погляду юнуючих проблем фiнансового характеру на рiвнi пiдприемства [6, с. 138], Айвазян З.А. розглядае проблеми, як пов'язаш не тiльки з кризою якогось окремого шдприемства, але й iз несприятливими фiнансовими умовами в економщ краши в цiлому [7, с. 71]. З.£. Шершньова вважае, що „антикризове управлшня тдприемством - це тип управлшня, спрямований на виявлення ознак кризових явищ та створення вшповшних передумов для !х своечасного запобтання, послаблення, подолання з метою забезпечення життедiяльностi суб'екта шдприемницько1 дiяльностi, недопущения ситуацп його банкрутства" [2, с. 495]. Антикризове управлшня тдприемством - це особлива система, що вiдрiзняеться комплексним i стратепчним характером та мае здатшсть повнiстю усувати тимчасовi утруднення, зафiксованi в робот пiдприемства. Основнi принципи, на яких
© Ефремов О.С.
Вiсник економжи транспорту i промисловостi № 36, 2011
Менеджмент^а^аЕКеШНГ
грунтуеться система антикризового управлiння -це рання дiагностика кризових явищ у фiнансовiй дiяльностi пiдприемства, термшовють реагування на рiзнi кризовi явища, адекватнiсть реагування пiдприемства на стутнь реально! загрози його фiнансовому добробуту, а також повна реалiзацiя внутршнього потенцiалу для виходу з кризи [8, с. 258]. Основними напрямками антикризового управлшня на рiвнi господарюючого суб'екта вважаються постiйний монiторинг фшансово-економiчного стану пiдприемства, розробка ново! управлшсько!, фшансово! й маркетингово! стратегш, скорочення постiйних i змiнних витрат, пiдвищення продуктивностi працi, залучення кошпв засновник1в, посилення мотивацп персоналу [9, с. 106]. 1з наведеного видно, що поняття антикризового управлiння е дуже широким. Воно включае й глобальт проблеми сьогодення, i проблеми росту тдприемства, i перiодично виникаючi поточнi проблеми, спричиненi порушеннями стратеги i тактики тощо. Унiфiкованих методик тдготовки до можливих глобальних кризових явищ, а також розвитку пiдприемства в цей перюд без iстотних утрат не кнуе, але е досвш, придбаний у попереднiх кризах.
Метою статтi е обгрунтування необхiдностi проектування iнновацiйних стратегiй як одного з напрямiв сучасного антикризового менеджменту.
Матерiали i результати до^дження. Вивчення досвiду подолання кризових ситуацiй показуе, що в тому випадку, якщо пiдприемство зазнае невдачi внаслiдок невiрно! стратеги дш, а то i зовсiм через и вiдсутнiсть, то для виходу з кризи може бути здшснений перегляд наявно! стратеги дiяльностi тдприемства. Вщмггаою особливiстю кризового стану тдприемства е тдвищена мiнливiсть внутрiшнього середовища, його сильна залежтсть вiд зовтштх змiн. У цих умовах одтею з центральних задач антикризового менеджменту е знаходження i використання засобiв управлiння процесом змiн, надання йому антикризово! спрямованостi в запланованих формах i темпах. Оск1льки цiлi антикризового управлшня у рiзних ситуацiях вшповшають як iнтересам кредиторiв пiдприемства, так i майновим i iншим матерiальним iнтересам iнших осiб, пов'язаних з даним тдприемством, то можна виходити з того, що воно переслщуе фiнансовi й соцiальнi цiлi. Першi припускають, що в разi глибоко! фшансово! кризи на перший план висуваеться задача мiнiмiзaцi! втрат його кредиторiв, повернення максимально! частини позичених ними коштiв або вартiсного екываленту наданих в кредит постачань або послуг; у разi ж, коли фшансовий стан пiдприемства не дае змогу визнати його банкротом, то антикризове управлшня спрямоване на мiнiмiзацiю втрат акцiонерiв i збереження бiзнесу [10].
Виходячи з подвiйностi цшей антикризового управлiння, в теорi! i на практицi склалося дек1лька його концепци, вiдповiдно до яких визначаеться стратепя управлiння фiнансово неспроможним тдприемством.
Антикризове управлшня нацшене на збшьшення обсягу продажу. Економiчно, сощально i фiнансово переважае антикризове управлшня, що зводиться до простого скорочення витрат i реалiзацi! "надлишкового" майна тдприемства. Важливо, що пiдприемство виходить з кризи на основi збшьшення випуску i продажу продукцi!, що е бшьш випдним i з точки зору запобтання банкротству. Причина полягае у тому, що регулярне отримання виручки вiд реалiзацi! продукци завжди е бiльш надiйним, тж епiзодичне отримання доходу вiд продажу "надлишкових aктивiв". При цьому антикризове управлшня, насамперед, нацшене на здшснення доступних тдприемству iнвестицiй в збшьшення випуску i продажу попередньо вироблено! продукцi!, або технологiчних процесiв, яш е бiльш економiчними або забезпечують кращу як1сть i позицiювання продукту.
Антикризове управлшня, що виступае у виглядi налагодження випуску i реалiзацi! конкурентоспроможно! продукцi!, може бути охарактеризоване як швестицшне антикризове управлiння, але за умови доступносп вiдповiдних швестицш за рахунок самофiнансування, залученого або позикового катталу.
Реалiзацiя iнновацiйних стратегш - це один з напрямiв антикризового менеджменту, цш якого змiнюються у вiдповiдностi зi стадiею антикризового управлшня: передкризове, антикризове i посткризове. Ефективний менеджмент повинен нейтралiзувати негативт чинники зовнiшнього середовища i забезпечувати не лише безкризове функцiонування тдприемства, але i зростання його оргатзацшного капiталу, що сприяе розширенню використання швестицшно-фiнансово! складово! в процеа модернiзaцi! пiдприемствa. До чинник1в релевантного оточення вшносять: економiчну полiтику уряду i чинники внутрiшнього середовища: конкуренцш, дiяльнiсть бaнкiв-кредиторiв, структура влaсностi, дiяльнiсть постачальник1в i iнтереси споживaчiв. Структура власносп в цiлому робить нейтральною дш на дiяльнiсть пiдприемств за винятком випадк1в, коли в структурi влaсностi пiдприемствa була вагома частка державно! власносп.
Зниження виручки тдприемств обумовлене дiею двох груп чиннишв:
iснувaнням низько! недостатньо! для стшкого функцiонувaння пiдприемств плaтоспроможностi потреби, яка е результатом падшня реальних доходiв населення; iнфляцiйними стрибками цiн; збереженням зaборговaностi пiдприемств перед прaцiвникaми по
Вкник екч>моч1к,и транспорту i промисловосл № 36, 2011
мемеджмент^маЕкетинг
зaробiтнiй плaтi; розривом в рiвнi доходiв мiж представниками упрaвлiнсько! ланки i основним виробничим персоналом; наростанням величини дебiторсько! зaборговaностi;
низьким попитом на вiтчизняну продукцiю, що обумовлене моральним зaстaрiвaнням продукцi!; низькою яшстю вироблюваних товaрiв i наданих послуг; високою цiною продукцi! вичизняних виробник1в, яка формуеться за рахунок неповного або неефективного завантаження виробничих потужностей.
Випереджаючий прирiст зобов'язань пiдприемствa вiдбувaеться тд дiею комплексно! дi! наступних чиннишв: рiвнем зaборговaностi по зaробiтнiй платц зростанням кредиторсько! зaборговaностi; низькими показниками
оборотносп власних оборотних коштiв; неефективтстю кaпiтaловклaдень; недосконaлiстю податково! системи; висок вiдсотки на кредити; вiдсутнiстю необхшно! величини iнвестицiй.
Недостaтнiй попит на продукцш, що породжуе скорочення виручки тдприемств, через дiю на швестицшну aктивнiсть пiдприемств призводить до збшьшення темтв приросту зобов'язань пiдприемствa i в результaтi - до порушення його стiйкостi. Звiдси видно, що чинником, який порушуе стiйкiсть тдприемства, е швестицшний процес, в якому бере участь тдприемство. Тому базою виршення всього комплексу задач антикризового управлшня е ефективна швестицшна политика, як сукупнiсть рiзномaнiтних нaпрямiв антикризово!
швестицшно! дiяльностi, при досягненнi поставлено! мети стабшьного стiйкого функцiонувaння або оздоровлення пiдприемствa [11].
Посткризовий менеджмент нацшений на забезпечення стaбiлiзaцi! нестшких ситуaцiй за допомогою стрaтегiй, спрямованих на пошук нових ринкових можливостей, як1 знаходять вiдобрaження в шновацшних i пiдприемницьких програмах комплексного використання ринкових можливостей [12]. У тдприемств в передкризовому сташ е природне бажання змiцнити свое положення на ринку з найменшими ризиками, тобто шляхом експлуатацп вже освоених технологш. У той же час !х подальший розвиток вимагае виконання нових розробок. Нaуковi розробки у свою чергу безпосередшм чином пов'язаш з iнвестицiйною дiяльнiстю пiдприемствa. Бажаним результатом (метою) швестицшно! политики тдприемства може бути досягнення i тдтримка певного рiвня прибутку. В умовах фшансового оздоровлення такою метою буде виживання пiдприемствa. Направлена дiя антикризово! швестицшно! политики призначена, перш за все, для управлшня ресурсною достаттстю i оптимальною (мiнiмaльним рiвнем витрат) i гранично гнучкою структурою ресурав
кожного окремого господарюючого суб'екта. Такий пiдхiд до антикризового менеджменту означае, що вш повинен aпрiорi випереджати i зaпобiгaти неплaтоспроможностi i неспроможносп пiдприемствa, а в стрaтегiчному плат -забезпечувати пiдприемству протягом тривалого перiоду часу таку конкурентну перевагу, яка дасть змогу виробляти затребувану ринком продукцiю i виручати достатт грошовi кошти для оплати вах його зобов'язань, що виникають при створент продукцi! i !! продаж!
Антикризове упрaвлiння може також здшснюватися на основi iнновaцiй, як1 вимагають iнвестицiй [10]. Iнновaцiйнa i швестицшна активтсть пiдприемствa - це склaдовi частини економiчно! aктивностi пiдприемствa, тд якою розумiеться рiвень фактичного використання його виробничих i продуктивних можливостей (ресурав) [10]. 1нновацшна aктивнiсть характеризуе досягнутий рiвень економiчного розвитку тдприемства i вiдкривaе перспективи для подальшо! роботи з доведения його до норми. 1нновацшна aктивнiсть вiдобрaжaе штенсивтсть використання iнновaцiйного потенцiaлу, який виражаеться через ресурсну i результативну складов! 1снуючий рiвень менеджменту на тдприемств! рiвень професiйно! спроможностi його менеджерiв також оцiнюють цим показником.
Для ощнювання iнновaцiйно! aктивностi прийнято використовувати три тдходи: формальний, ресурсно-витратний i результативний [13]. Формальний пiдхiд дае змогу ва оргaнiзaцi! подiлити на двi групи: iнновaцiйно aктивнi i iнновaцiйно неaктивнi. Принaлежнiсть до першо! групи iнновaцiйно активних визначаеться за фактом виконання робiт (зaходiв), яш вiдносяться до iнновaцiйно! дiяльностi. Отже основна задача при !х вивчент - визначити види дiяльностi, яш можна клaсифiкувaти, як iнновaцiйнi. Ресурсно-витратний тдхш заснований на визначент величини рiзних ресурсiв у варпсному вирaженнi, як1 оргaнiзaцiя використовуе на вах стaдiях iнновaцiйного процесу. Для реaлiзaцi! даного пiдходу необхiдно визначити: а) види дiяльностi, як1 визначаються як iнновaцiйнi; б) види ресурав i витрат, як1 будуть враховат при оцiнцi. Результатний пiдхiд заснований на шентифжацп можливих ефектiв, яш може отримати пiдприемство вiд здшснення шновацшно! дiяльностi, i !х варисно! оцiнки. Для реaлiзaцi! даного тдходу необхiдно визначити ефекти, як1 будуть враховат при ощнювант iнновaцiйно! активность
У прaктицi европейського бiзнесу використовуеться двi групи ефектiв: ефекти економп витрат i ефекти вкладу в ринкову варпсть бiзнесу. Ефекти економп витрат - це економiя витрат на виробництво i реaлiзaцiю продукцп/послуги за aнaлiзовaний перiод як
Вкник екомомiки транспорту i промисловостi № 36, 2011
М£Н£джм£нт^а^аЕК£тинг
результат техтко-технолопчних iнновацiй; трансакц1йних витрат, як результат оргатзацшно-управлiнських шновацш; виплат, пов'язаних з виробничим травматизмом i профзахворюваннями, а також еколопчних штрафiв як результат соц1альних шновацш. Ефект внеску в ринкову варт1сть бiзнесу -це вклад матерiальних активiв, створених в результат продуктових i технiко-технологiчних iнновацiй; нематерiальних активiв, створених в результат продуктових i техтко-технолопчних шновацш; нещентифшэваних елеменпв
iнтелектуального кап1талу (гудвiл), що ввдображають результат оргатзацшно-
управлiнських i соц1альних iнновацш При цьому представляеться найбiльш ефективним застосування трьох вказаних пiдходiв у сукупносп i поетапно.
Висновки. Таким чином, кризовi явища на впчизняних п1дприемствах виникають здебiльшого через недостатню iнновацiйну активнiсть, про що сввдчить зниження результативност iнновацiйноï дiяльностi тдприемств при зростант показник1в номiнального ВВП. Крiм того, антикризове управлiння на промислових щдприемствах виявилося недосконалим, оскшьки е неспроможним вчасно виявляти ознаки кризових явищ, запобiгати 1х розвитку та усувати утруднення в робой щдприемства. Одним з рiзновидiв антикризового менеджменту на щдприемсга, що е найбшьш прийнятним для сучасних умов господарювання промислових щдприемств, е антикризове управлшня на осжга iнновацiй, що передбачае тдвищення iнновацiйноï активносп шдприемства та проектування ним iнновацiйних стратегш з метою подолання кризових явищ.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бирман Г. Экономический анализ инвестиционных проектов / Г. Бирман, С. Шмидт. — М.: ЮНИТИ, 1997. — 345 с.
2. Антикризове управлшня тдприемством : [навч. поаб.] / [З.£. Шершньова, В.М. Багацький, Н.Д. Гетманцева]. - К.: КНЕУ, 2007. - 680 с.
3. Василенко В.О. Антикризове управлшня тдприемством : [навч. поаб.] / В.О. Василенко. — К: Центр навчально1 лгтератури, 2005. — 504 с.
4. Л^оненко Л. О. Антикризове управлшня тдприемством : [тдручник] / Л. О. Л^оненко. - К. : КНТЕУ, 2005. - 824 с.
5. Антикризисный менеджмент: [учеб. пособ.] / [Под ред. А.Г. Грязновой]. - М.: ТАНДЕМ ЭКМОС, 1999. - 368 с.
6. Свиридов А.К. Антикризисное управление: принятие решений на краю пропасти / А.К. Свиридов // Проблемы теории и практики управления. - 1999. - № 4. - С. 19-26.
7. Айвазян З.А. Антикризисное управление : сущность стабилизационной программы / З.А. Айвазян, В.В. Кириченко // Эксперт. - 2001. - № 8.
8. Теория и практика антикризисного управления / [Под ред. С.Г. Беляева, В.И. Кошкина]. - М.: ЮНИТИ, 2005. - 469 с.
9. Уткин Э.А. Антикризисное управление / Э.А. Уткин. - М.: ТАНДЕМ ЭКМОС, 1997. - 400 с.
10. Валдайцев С.В. Антикризисное управление на основе инноваций / С.В. Валдайцев.
- СПб.: СПбГУ, 2001. - С. 10.
11. Пугачова М. Тенденцп украшсько1 економiки очима керiвникiв тдприемств (аналггичний огляд). 1нновацшна дiяльнiсть тдприемств / М. Пугачова // Статистика Украши.
— 2008. — № 2. — С. 68-75.
12. Экономика предприятия : учеб. для вузов / [под ред. В.Я. Горфинкеля]. — [2-е изд. перераб. и доп.]. — М.: ЮНИТИ, 1998. — 742 с.
13. Бухонова С.М. Методика оценки инновационной активности организации / С.М. Бухонова, Ю.А. Дорошенко // Экономический анализ: теория и практика. - 2005. - № 1. - С. 3-5.
Аннотация. Определена сущность антикризисного управления на предприятии. Исследованы основные разновидности антикризисного менеджмента. Установлена необходимость повышения инновационной активности предприятия и проектирования им инновационных стратегий с целью преодоления кризисных явлений.
Ключевые слова: кризис, антикризисный менеджмент, инновационная стратегия, инновационная активность, управление, инвестиции.
Summary. The essence of anticrisis management at an enterprise has been defined. The basic varieties of anticrisis management have been examined. The necessity of increasing of enterprise innovation activity and planning of innovation strategies with the purpose of overcoming the crisis phenomena has been defined.
Keywords, crisis, anticrisis management, innovation strategy, innovation activity, management, investments.
Рецензент д.е.н., професор СНУ ím. В.Даля Максимов В.В. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Сухорукова Т.Г.
Bíciiiik' екоиомжи транспорту i промисловост № 36, 2011
