CC BY
39
УДК 330.3;316.343.653:7.073
Прняк К.М., к.е.н., ст. викладач (girnjak@mail.ru)® Лъв\всъкий нацюналънийушеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш /меш С.З.Гжицъкого
ОСОБЛИВОСТ1 Л1ДЕРСТВА В МЕНЕДЖМЕНТ1 Н0В1ТНЬ01 ЕКОНОМ1КИ
У статт1 розглянуто тдходи до л1дерства, розкрито иого суттстъ, систематизовано та охарактеризовано основт чинники л1дерства в менеджментI нов1тнъог економжи, проведено досл\дження в дант галуз1 та показано на чому Трунтуетъся лгдерсъкг зд1бност1 вуправлтсъкш дгялъностг.
Ключое1 слова: лгдер, менеджмент, новтня економжа, тдх1д, характер, тип, формувати, менеджер.
Постановка проблеми. Розвиток Украши в умовах нов1тньо! економши визначае необхщшсть тдготовки лщера нового формату - лщера з новим глобальним та стратепчним мисленням, вмшням швидко приймати ризиков1 ршення, ефективно управляти оргашзацшними змшами, високим штелектуальним р1внем та належним р1внем осв1ти.
Особистють справжнього лщера можна сформувати у вщповщному виробничому середовищг Однак, реал1защя лщерських зд1бностей на практищ неможлива без творчого вияву зд1бностей в управлшш. Таким чином, мистецтво управлшсько! д1яльност1 втшюеться в ¿мпров1заци, яка базуеться на лщерських I професшних умшнях та навичках. Лщерство I мистецтво як форма не може юнувати без реального змютовного наповнення, так само справжне лщерство не може юнувати без мистецьких задатюв в управлшш.
Зазвичай лщером вважають менеджера, який здатний ефективно впливати на шших, з яким бажае сшвпрацювати бшьша частина колективу, адже лщерсьм якост1 визначаються схильшстю особистост1 до управлшсько! д1яльностг Лщер як особистють може бути визначений взаемопротилежними рисами характеру: ршучий, але гнучкий; дуже серйозний, але мае почуття гумору; дружелюбний, але вм1е збер1гати дистанцш; фанатично вщданий свош справ11 вр1вноважений; мршливий I в той же час реалктичний.
Анал1з останшх дослщжень 1 публжацш. Лщерство стало об'ектом дослщження тод1, коли на початку двадцятого стол1ття, управлшня перетворилося на наукову галузь, а менеджери стали впливовою I рушшною силою у суспшьствг Проте лише у 1930-1950 рр. було здшснено спробу вивчення лщерства у великих масштабах, на систематичнш основг Ц1 ранш дослщження ставили за мету виявити властивост1 чи особист! характеристики ефективних кер1вниюв. Згщно з теор1ею лщерства (вщомою пщ назвою «теор1я великих людей»), кращ1 кер1вники володшть визначеним набором лщерських особистих якостей. Розвиваючи думку, зауважимо, що згадаш риси визначено
®ПрнякК.М., 2012
102
трьома складовими: висою професшш навички, оргашзацшш зд1бносп та особист! (морально-психолопчш) якост1 [8].
Найбшьший внесок в останш десятил1ття зробили таю заруб1жш вчеш як Дж. Ада1р, Дж. П. Коттер, А. Менегета, М. X. Мескон разом з I. Альбертом та Ф. Хедоур1, С. Седерберг, Б. Карлоф, Р. Стогдилл та шшг Вп-чизняш вчеш лише в останш роки намагаються долучитись до вивчення лщерства з позицш оргашзацшного менеджменту, зокрема: Василенко В., Шостка В., Карпшський Б., Тригуб'юк С., Юкш В.
У сво1х статтях Виноградський М.Д. [2] простежуе стил1 поведшки кер1вника у нестандартних ситуащях розвитку оргашзацп та зазначае, що лщерсью якост1 кер1вника вимагають насамперед вмшого поеднання у свош робот1 як власних, так { колективних штерешв. Лщер повинен сприяти творчому зростанню шдлеглих, створюючи вщповщш умови, добре знати мотивацшну структуру пращвниюв, бути психологом людсько! душг
Баева О. [1] у сво!х дослщженнях зауважуе, що типолопчш особливост1 темпераменту лщера визначаються такими особливими рисами як бажання ризику, вмшня фжсувати свою увагу й керувати власною поведшкою на основ! процеЫв саморегуляцп та самоконтролю. Так1 реакци здебшьшого зумовлеш генетично, тобто людина вже народжуеться з1 схильшстю до емоцшно!, бурхливо! реакци на навколишне середовище, що збер1гаеться упродовж усього життя. В VI ст. до н.е. Лао Цзи висловив думку: «Щоб вести народ за собою треба йти за ним», оскшьки лщер, який дуже вщхиляеться вщ групових стандарт1в, може бути вщштовхнутим [9, С.358]. Фред Фщлер е засновником теори лщерства, яка дозволяе передбачити ефектившеть робочо! групи, яку веде лщер. В його модел1 використовуються три ситуацшш змшш { цими змшними визначаеться стутнь контролю ситуаци в модел1 [7]. Кнорршг В.1. [3] зазначае, що сучасне мистецтво управлшня асимшювало св1тов1 досягнення у сферах психологи, лопки, риторики, етики, фшософп, права, а також метод1в впливу на особисткть I сощум р1зних конфесш.
Феномен лщерства проявляеться у р1зних оргашзованих трупах, яю прагнуть до певно! епшьно! мети. Пращвники та управлшщ р1зних р1вшв е основним елементом пщприемства I через групову взаемодш вони реал1зовують його стратепчну мету та власш плани. Однак, результати пращ трудового колективу залежать вщ кер1вника, вщ його лщерських якостей I здатност1 вести за собою, адекватно реагувати на змши зовшшнього середовища та виступати шщатором й щеологом внутршшх перетворень зазначае у свош пращ Ююш В.В. [10].
Однак, взаемозв'язок схильносп до творчост1, емоцшного штелекту у становленш менеджера як лщера у названих роботах дослщжено не достатньо.
Постановка завдання. Згщно ¿з поставленою проблемою у стата необхщно розглянути пщходи до лщерства, розкрити його сутшсть, систематизувати та охарактеризувати основш чинники лщерства в менеджмент! нов1тньо! економжи, провести дослщження в данш галуз1 та показати на чому грунтуються лщерсью зд1бност1 в управлшськш д1яльностг
Виклад основного матер1алу дослщження. Лщерський потенщал -можливе виявлення лщером сво!х лщерських якостей. Виявити р1вень
103
лщерського потенщалу у менеджера можна за допомогою р1зних методик тестового опитуванням. Запропонована нами методика дозволяе ощнити людський потенщал та вивчити лщерсью якост1 менеджера (розроблена на основ! теорп лщерства Ф. Фщлера).
На основ! розроблено! методики, ми провели дослщження в аграрних пщприемств Жовк1вського району Льв1всько! област1 з менеджерами -кер1вниками. Було запропоновано 50 питань, до кожного з них дано два вар1анта вщповщей. Загалом тестування здшснено методом опитування 135 ос1б, вжом вщ 25 до 45 роюв, стаж роботи яких складае не менше 2-х роюв на посад1 менеджера середньо! ланки.
Дослщжено, що менеджер1в можна подшити на чотири р1вш вираженост1 лщерського потенщалу: слабо виражений - 63 %, середнш стушнь вираженост1 - 19 %, лщерство виражене на високому р1вш - 12 %, лщери, яю мають схильшсть до диктату - 6 % (рис. 1).
Рис. 1 Виражешсть лщерського потенщалу в тдприсмствах району
На пщтвердження та перев1рки попередньо! методики, ми одночасно провели контрольну ощнку методики - самоощнка лщерства.
У дослщжуванш груш, за результатами, виявилось 32% опитуваних, в яких переважае шту!тивний I винахщливий типи лщерського потенщалу. Люди з такими типами лщерського потенщалу мають досить тонку нервову систему, досить часто тклуються про шших, мають важел1 впливу на середовище та високий р1вень уяви, що дае !м можливють займатися техшчними видами творчостг Зазвичай вони виробляють сво! норми морал1, володшть внутршшм самоконтролем. Однак, лщируе - винах1дливий тип лщерського потенщалу. Цей тип часто зустр1чаеться серед ос1б з «шженер1в-мехашюв». Це люди з шту!тивним типом, живуть за моральними нормами, емоцшш, залежш вщ власних оригшальних щей. Завдяки свош винахщливост1 вони е перспективними менеджерами.
Методика мютить щкав1 питания, в яких е приховаш ключов1 слова, зокрема: «Краще бути першим у сел1, шж другим у мют1» вибер1ть один з вар1ант1в. Ключовим е слово «першим». Людина, що прагне бути лщером вщразу зверне увагу на дане слово 1 зробить виб1р на користь першо! фрази. Особам, яю не дуже прагнуть до першост1, дане слово не буде ключовим I вони
104
не звернуть уваги на нього. У нашому дослщжеш результати були такими: 54% оиитуваних вважають, що краще бути другим але в MicTi, i 46% все ж були б першими в селг Однак, на даний результат може впливати багато чинниюв -статус Ым'!, матер1альне становище, мюце народження: село чи м1сто, власш риси характеру людини.
Цжавим для опрацювання було запитання типу: ваша поведшка пщ час виникнення труднощ1в. Запропоновано два вар1анти вщповщк 1) труднощ1 знесилюють; 2) труднощ1 заставляють д1яти актившше. Пщв1вши пщсумки, ми отримали так1 результати: 16 % опитуваних обрало перший BapiaHT, вщповщно 84 % - другий вар1ант. Звичайно, для людей, яю не звикли здаватися, притаманною буде друга вщповщь. В житп таким людям перепони чи труднощ1 будуть додавати лише сили. Це, так звана, гра, в якш можна проявити себе i CBoi' зд1бност1, можна сказати, що щ люди активш впродовж свого життя. Слщ зазначити, що в даному колектив1 проблем з виршенням певних задач чи серйозних проблем не виникае. На нашу думку, це добрий результат, оскщьки в колектив1 працюють люди, що не бояться зустр1тися з проблемою i виршити И без особливих зусиль. Що ж стосуеться опитуваних, що обрали перший BapiaHT вщповда, то, можна сказати, що вони е менш пристосоваш до життя i не виявляють особливого защкавлення в досягненн1 власно! мети чи мети пщприемства, в якш вони працюють.
Вщповщ1 на запитання стосовно тип1в кер1вництва колег1ального чи авторитарного були неспод1ваними. Б1льш1сть опитуваних обрало колепальний тип (64 % опитуваних). Решту обрали авторитарний тип кер1вництва. Зазначимо, що авторитарний тип кер1вництва - тип, при якому кер1вник мае достатню владу, щоб нав'язувати свою волю п1длеглим i без коливань проводити в життя прийнята р1шення. BiH одноос1бно розв'язуе Bci питания управл1ння виробництвом не враховуючи думки п1длеглих. Колег1альний тип кер1вництва близький до демократичного типу. Так, yci п1длегл1 мають можливкть висловлювати власну думку, яка не буде про1гнорована, а буде вислухана i прийнята до уваги, а пращвники будуть залучен! до процесу управл1ння, в1дчуватимуть власну потр1бн1сть. У них буде бщьше мотивац11 та стимулу до пращ. Имов1рно, що даний тип обрали менеджери, для яких важлив1шим е не матер1альне, а моральне (духовне) задоволення. Для них важливим е те, що ix поважають i враховують зауваження i поради. Переважно кер1вники, що обрали даний тип кер1вництва, користуються у cboix п1длеглих авторитетом та е справжн1ми л1дерами.
Досл1дження включали в себе два питания: чи вважаете ви себе особист1стю, яка впливае на ¿нших; чи вм1ете ви п1дтримувати дисципл1ну навколо вас. Кореляцшний анал1з проведений нами показав (корр. г = -0,1475), що ¿снуе обернений зв'язок, а це означае, що менеджер мае вплив на ¿нших людей тобто на ix повед1нку, тому в1н буде дотримуватися демократичних в^дносин у колективг
Досл1дження рол1 креативност1 та емоцшност1 у становленн1 менеджера як лщера дозволяе вид1лити його узагальнен1 якост1, як1 базуються на тому, що лщерство ефективне т1льки в команднш д1яльност1, коли кожен член команди доповнюе один одного. Отже, в першу чергу, л1дер повинен бути здатний д1яти
105
свщомо й обдумано, знати cboi сильш i слабю сторони, об'ективно сприймати ix i постшно самоудосконалюватись. Нов1тня економжа ставить перед менеджерами надзвичайно висою завдання. Менеджер мае бути лщером персоналу i змш, штегрувати трудовий колектив для забезпечення виживання пщприемства в конкурентшй боротьб1. Однак самотужки вш не може виконати покладеш на нього функцп на високому piBHi, тому повинен створити команду лщер1в, яка на основ! взаемодоповнення буде ефективно виконувати Bci функци лщерства.
Задля утримання лщерських позицш менеджер повинен зад1яти весь свш штелектуальний потенщал, свою креатившсть, яка проявляеться в постшному пошуку i реал1зац11 нових щей, у самовдосконаленш на основ! реал1зац11 «суб'ективно! концепцп лщерства». Падбравши команду за схильшстю до творчост1, плануючи особистий розвиток кожного И члена, менеджер таким чином розвивае колективну креатившсть.
Заради досягнення високих цщей та результативного управлшня колективом менеджер-лщер зобов'язаний контролювати власш емоцп. BiH зобов'язаний пам'ятати, що управлшня колективом безпосередньо залежить вщ ставлення до нього його члешв, тому повинен приховувати поганий настрш, втихомирювати бурхлив1 емоцшш сплески, пщпорядковувати почуття вол1 розуму чи практичному розрахунку. Вдаючись до емоцшного саморегулювання, вш не повинен допускати конфл1кт1в з колегами, партнерами чи кл1ентами. BiH може перюдично здшснювати емоцшш треншги, переключаючи увагу з др1б'язкових причин вибуху гшву на масштабш завдання оргашзаци, спогади про корпоративш веч1рки, що призведе до поступово! трансформаци гшву у нормальне самопочуття. Управляючи емощями, досвщчений менеджер повинен намагатися зрозум1ти ix, розшзнати i передбачити причинно-насл1дков1 зв'язки. У налагодженш стосунюв з пщлеглими, у прийнята швидких i правильних ршень досвщченому кер1внику пщприемства часто допомагае його шгушдя.
Як вщомо, шту!щя близька до фантази, але вона базуеться на акумулюванш свщомктю Bciei' р1зноман1тност1 факт1в й анал1зу BapiarniB оптимальних pimeHb та результат ix peaлiзaцii за допомогою шших MeTOfliB. Iнтyiцiя проявляеться як здатшсть бачити глибиннi взаемозв'язки i cпiввiднoшeння, яю найпростшим способом ведуть до досягнення мети. Керуючись штущею, лiдep здатний швидко передбачити майбутнш розвиток ситуаци без втручання paцioнaльнoгo [10]. Загалом пpaктикaлiдepcтвa свщчить, що cлiд дoвipяти штущи, яка грунтуеться на освт, досвда, BMiHHi лoгiчнo мислити.
Отже, лiдep повинен вoлoдiти певним набором якостей i yMiHb, якi дозволяють йому розширити свою дiяльнicть. На характеристиках i якостях цього лщера будуються цiлi фeнoмeнoлoгiчнi теори. Видщяють величезну кiлькicть рис, якi необхщш лiдepy. На нашу думку, необхщно видiлити TaKi 0CH0BHi якocтi лщера H0BiTHb0i' економжи: харизма, бачення, мотиващя, poзпiзнaвaння слабких cигнaлiв, rHy4KicTb у поводженш.
Харизматичний лiдep е привабливий для шших, його хочуть наслщувати i йти за ним, його важко не noMiTHTH в натовш. Тому харизматичшсть е
106
невщ'емною складовою справжнього лщера. KpiM харизматичност1, лщер повинен транслювати правильш переконання i надихаюч1 ще!. Це дае оточуючим 1жу для м1ркування, наповнюе лщера, створюе внутршнш стрижень, опору. Люди розумшть, що за словами i зовшшньою виглядом е конкретна справа, конкретна думка, внутршня переконашсть. Справжнш лщер повинен вм1ти дивитися вперед, передбачати майбутне i, виходячи 3i свого бачення, стимулювати себе i свою команду, бути уважний до змш, що вщбуваються у зовшшньому CBiTi, в його команд!, надихати i спонукати шших до дп, направляти свою команду вперед до мети. Лщер повинен вм1ти реагувати не тшьки швидко, але i волод1ти р1зними стратепями поведшки. Умшня отримувати зворотний зв'язок i швидко реагувати, упереджувати - значить бути на швкроку попереду Bcix.
У загальному вигляд1 модель лщерства можна представити так: лщер формуе бачення, ставить цш, завдання. BiH не тшьки усвщомлюе це бачення для себе, але i BMie мотивувати людей на досягнення цшей, пояснюе чому це важливо, навщо це потр1бно i що це дасть в майбутньому.
Лщер зав жди знаходиться в пол1 системи: оточенш та шформаци. Умшня керувати цим полем - один з найважливших навичок лщера. Жити в не вигаданш реальност1 i марити тшьки мр1ями, а ще й об'ективно пор1внювати CBoi' ще!, плани, думки з навколишньою реальнютю. Вм1ти видшяти з безперервного потоку шформацп потр1бш ввдомосп, розтзнавати корисш сигнали i трансформувати ix в цш. Не ловити свш шанс, а методично формувати для його появи Bci умови.
Висновки. Нов1тня економжа, що грунтуеться на засадах знань, i надал1 вимагатиме висококвал1ф1кованих i усшшних менеджер1в нового формату, як1 вмшть ефективно управляти як шдивщуальним людським катталом, так й штелектуальним катталом оргатзаци.
Проблеми лщерства е ключовими для досягнення оргашзацшно! ефективностг 3 одного боку лщерство розглядаеться як наявтсть певного набору якостей у людей, як1 висувають себе в лщери, з шшого, це процес несилового впливу в напрямку досягнення оргатзащею cboix цшей.
Цими пщходами е: пщхщ з позицш особистюних якостей, поведшковий пщхщ та ситуацшний пщхщ. Шдхщ з позицп лщерських якостей передбачае наявшсть у людини тих якостей, яю дадуть змогу назвати його лщером; поведшковий пщхщ лежить в основ1 класифжаци стил1в лщерства, а ситуацшний - базуеться на певнш поведшщ лщера в залежност1 вщ певно! ситуацп. H,i три пщходи е необхщними для розумшня сутност1 лщерства.
В умовах нов1тньо! економши - лщерство дасть нам змогу пщняти людське бачення на р1вень бшьш широкого св1тогляду, вивести ефективтсть д1яльност1 людини на р1вень бшьш високих стандарт1в, а також сформувати особисткть здатну досягти великих результата за допомогою cboix неординарних зд1бностей. Процес лщерства дасть змогу вдосконалити внутршньоуправлшську структуру вщносин в оргатзацп, забезпечити постшний рух вперед для досягнення найкращих результата, корисних як для суспшьства, так i краши в цшому.
107
Л1тература
1. Баева О. Бюлопчш основи влади й лщерства / О. Баева // Персонал. - № 12. - 2009. - С. 65-71. [Електронний ресурс]. - Режим доступу -http://personal.in.ua/rubrics.php?idt=15.
2. Виноградський М.Д. Менеджмент / М.Д. Виноградський. - К. : Знания, 2009. - 357 с.
3. Кнорринг В.И. Теория, практика и искуство управления: Проблема лидерства / В.И. Кнорринг //[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://polbu.ru/knorring_management/ch62_i.html.
4. Петришин Н.Я. Систематизация чинниюв формування нов1тньо! концепци менеджменту / Н.Я. Петришин, О.О. Пшик-Ковальська, В.Й. Жежуха // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Menegment/2012_722/39.pdf.
5. Пщвальна О. Г., Панасюк Т. £. Менеджер нового поколшня / О. Г. Пщвальна, Т. £. Панасюк // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rusnauka.com.
6. Управлшня людськими ресурсами. / За ред. В.Г. Воронково!. - К.: Професюнал, 2006. - 576 с.
7. Фщлер Ф. Ситуационное лидерство - разделяй и властвуй / Ф. Фщлер // [Електроннийресурс]. - Режимдоступу: http://www.trn.ua/articles/2926/.
8. Шавкун 1.Г. Менеджер XXI стол1ття: проблеми та напрями п1дготовки / I. Г. Шавкун // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua.
9. Шейнов В.П. Скрытое управление человеком / В.П. Шейнов. - Мн. : Харвест, 2003. - 848 с.
10. Юкш В.В. Вплив креативност1 та емоц1йного ¿нтелекту на розвиток лщерства менеджера пщприемства / В.В. Юкш // 1нновац1йна економжа. -2012. - №3 (29). - С. 58-61.
Summary Girnjak K.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj.
FEATURES OF LEADERSHIP ARE IN MANAGEMENT OF THE NEWEST ECONOMY
In the article, going is considered near leadership, his essence is exposed, the basic factors of leadership are systematized and described in the management of the newest economy, research is conducted in this industry and it is rotined on what founded leader capabilities in administrative activity.
Keywords: leader, management, newest economy, approach, character, type, to form, manager.
Рецензент - к.е.н., доцент Батюк Б. Б.
108
