Фауністичне різноманіття безхребетних у первинних i вторинних угрупованнях високогір’я українських Карпат Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

Ученые чаниски Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «БИОЛОГИЯ» Том 14 № 2 (2001) 187-190

УДК 632.7

ФАУН 1СТИЧНЕ Р13НОМАН1ТТЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ У ПЕРВИННИХ I ВТОРИННИХ УГРУПОВАННЯХ ВИСОКОПР'Я УКРАШСЬКИХ КАРПАТ

Царик I. И.

Збереження бютичного р1зноманптя належить до прюритетних напрямюв сучасних еколопчних досл!джень. 3 uieT позицп на особливу увагу заслуговують ripcbKi системи, зокрема Ух фаушстичне р1зноманггтя i процеси. яю вщбуваються в структур! тваринного населения.

УкраУнсью Карпати розташоваш в центральному ceKTopi карпатськоУ дуги i охоплюють значну частину Сх1дних Карпат, з'еднюючи таким чином Захщш i ГБвденш Карпати. Разом з передпр'ями площа УкраУнських Карпат становить 37 тис. км". Середня Тх висота 1000 м н.р.м., а шють вершин перевищують 2000 м. Bei вони розташоваш у найвишому прському масив1 - Чорногорь Найвища вершина УкраУнських Карпат - гора Говерла, и висота - 2061 м.

УкраУнськ Карпати подшяють на 14 ф i з и ко-reo г раф i ч н и х райожв. Серед яких до типово прських зараховутоть Бескиди, яю межують з польськими Бещадами, Горгани -найбшьш дика i неосвоена частица УкраУнських Карпат, Чорногора i Свидтець - це найвини та найгаршип масиви УкраУнських Карпат, де е кшька високопрних озер, а також шкавий за своею тектошчною структурою i походженням Вулкашчний Хребет [1].

Найбшьш гетерогенним як за рослиншстю, так i за тваринним населениям е високопр'я. Пщ високопр'ям ми розум¡емо територоо, розташовану вище вщ сучасноУ верхньоУ меж-i люу. Верхня межа л icy е загапьновизнаним природним розчленуванням рослинних пояс ¡в з характерними типами рослинносп i ландшафтами [2].

Pieeub верхньоУ меж1 л ¡су в УкраУнських Карпатах, як i в бшьшост1 прських систем, в кожному конкретному район)" проходить на рпнш висотк В nijioMy характер верхньоУ меж1 люу в Карпатах у загальних рисах ¡дентифжуеться з характером верхньоУ меж1 л icy у високопр'У СередньоУ Свропи [2].

У високопр'У УкраУнських Карпат ми видшяемо два пояси: субальшйський та алыпйський. Нижня межа субальпшського поясу проходить на таких висотах: Бескиди i низью полонини— 1150-1250 м, Чорногора— 1350-1450 м. Чивчини — 1450-1550 м.

Дослщження фаужстичного р1зномашття ми проводили в Чорнопрському високопр'У, до складу якого входять первинш чагарников1 та вторинш лучш угруповання. Серед вторинних угруповань домшують бшовусовй щучников1, червонокострицев1 та куничников1 луки, а серед первинних — прськососнове криволюся, яке на твшчному макроехшп головного Чорног1рського хребта формуе суцьльну смугу, яка простягаеться вщ Говерли до Попа 1вана.

На 4opHoropi, найбшьш високому г1рському масив1 УкраУнських Карпат, субапьпжська рослинтсть займае значж площг На твшчному макроехшп

188

Царик ! -у1

проел щковуеться широка, майже суцтьна смуга соснових криволюь, яка простягаегься вщ Говерли до Попа 1вана.

Прська сосна (Pinus mugo Turra) здатна рости в широкому cneKTpi еколопчних умов, формуючи pÍ3H¡ групи асощацш формаци Mugheta [3]. Видшяють таю групи асощацш: ол1готрофних наскельно-лишайникових сосняюв, ол1готрофних сфагнових сосняюв та мезотрофних р1знотравно-чорницевих сосняюв. Найбшьш поширеною в Карпатах е трупа мезотрофних р1знотравно-чорницевих cochhkíb, а серед них — асощащя сосняку чорницевого.

1нтенсивне пасовищне господарювання протягом столггь призвело до значного зменшення площ соснових угруповань ¡ виникнення на íx мющ вторинних лучних ценоз1в.

Дигресивш зм1ни сосняк1в чорницевих ¡з групи acou,iau,iFi мезотрофних чорницевих cochmkíb вщбуваються таким чином [3]: Mughetum myrtillosum -> Myrtilletum hylocomiosum —> Nardetum myrtillosum —> Nardetum deschampsietosum -> Calamagrostietum vilosae Nardetum typicum.

Отже, бшышеть площ лучних ценоз i в у високопр'У Карпат мають вторинне походження. Найбгпыш íx onoiyi сконцентроваш в субальпшському поясь

Шд час вивчення гетеротрофних орган1зм1в, яю населяють первинш i вторинш угруповання були використаш методики, яю мютяться в «Программе и методике биогеоценологических исследований» (1974) [4].

Нашими досдщженнями встановлено, що у BHCoKorip'i Карпат найбшьш масовими як за видовим складом, так i за чисельшстю е наземш безхребетш, - в першу чергу комахи. Склад фауни безхребетних та коефвдент íx трапляння представлений у табл. 1.

У первинних непорушених прськососнових ценозах частше тарпляються попелищ (50-65%), довгоносики (50-65%), клопи-слшняки (50-70%), коротконадкрид1 жуки (20-30%), Ухневмонщи (22-24%).

У вторинних лучних ценозах переважають павуки (40-50%), косарики (30-40%), ковалики (35-40%), коротконадкрагп жуки (50-60%), листощи (50-60%), справжш пильщики (60-70%), мурашки (20-30%), злаков1 мушки (20-30%), клопи-елтняки (30-40%), мухи (100%). Таким чином, кшьюсть наземних безхребетних у вторинних угрупованнях в окрем1 перюди вегетацп у два-три рази перевищуе íx кшьюсть у первинних угрупованнях.

На ochobí отриманих результате можна зробити таю висновки:

- високопр'я Украшських Карпат е осередком значного фаунютично! о р1зноманптя, видовий склад якого вщображае процеси, яю вщбуваються у його рослинному покривц

- у вторинних лучних ценозах, пор1внюючи з первинними угрупованнями, зростае частота трапляння окремих представниюв ентомофауни, але дещо знижуеться систематичне р1зномашття;

- специф1ка формування фауни у первинних ценозах може прислужитися шд час розробки заход1в щодо збереження бюлопчного р1зноманггтя у високопрних екосистемах.

Фаунютичне р/зноманиптя безхребетних у первинних i вторинних... 189

Таблиця 1

Коефщ1ени трапляння наземних безхребетних (%) у первинних та вторинних

угрупованнях

Група тварин Первинн! ripcbKücocHOBi угруповання Вторинш лучш ценози

Павуки (Aranei) 10-20 40-50

Косарики (Opitiones) 15-25 30-40

Kjiíluí (Acariña) 5-7 30-40

Ногохвютки (Collembola) 6-9 20-30

Прямокршп (Ortóptera) 2-3 4-8

Отчастокрши (Neuroptera) 2-3 2-3

Одноденки (Ephemeroptera) 1-2 1-2

Трипси (Thysanoptera) 0,5-1 —

(лнощи (Copeognatha) 0,5-1 1-2

Цикади (Cicadodea) 20-60 100

Попелищ (Aphidodea) 50-65 100

Ковалики (Elateridae) 20-24 35-40

Облудники (Ptinidae) 0,5-1 1-2

М'якотЫ (Cantharididae) 3-6 4-5

Пилюльники (Byrrhidae) 3-5 —

Сонечка (Coccinellidae) 20-25 30-35

Byca4¡ (Cerambycidae) 3-15 2-3

Листо'щи (Chrysomelidae) 11-15 5-10

Довгоносики (Curculíonidae) 50-60 50-60

Коротконадкрил1 жуки (Staphylinidae) 20-30 50-60

Справжш пильщики (Tenthredinidae) 5-7 60-70

1здш (Ichneumonidae) 20-24 40-45

Бракошди (Braconidae) 6-7 3-5

Бджолин1 (Apoidea) 1-2 10-15

Хальциди (Chalcidoidea) 20-25 20-25

Мурашки (Formicoidea) 3-5 20-30

Золотоочки (Chrysopidae) 1-2 10-15

Скоршонниц! (Panorpidae) 1-2 3-4

Довгожжки (Tiputidae) 10-12 10-15

Товстожжки (Bibionidae) 5-9 3-5

Гедз1 (Tabanidae) 0,5-1 3-4

Му.чи-дзюрчалки (Syrphidae) 15-17 20-25

Злаков1 мушки (Chtoropidae) 11-14 20-30

Мухи-бекасниш (Phagionidae) 5-7 10-15

Ihuií мухи (Díptera) 70-90 100

Клопи-слшняки (Míridae) 50-70 30-40

Клопи-довгошжки (Neididae) 1-2 4-5

Клопи-л1геУди (Lygaeidae) 12-14 12-14

Клопи-щитники (Pentatomidae) 2-4 2-4

Волохокрил1 (Tríchoptera) 3-5 2-4

Сатирщи (Satyridae) 3-5 3-4

1нш1 метелики (Lepidoptera) 2-5 2-3

190

Цари к I. Й.

Список лггератури

1. Украинские Карпаты. Природа / Голубец М. А., Гаврусевич А. Н., Загайкович И. К. и др. - Киев: Наук, думка, 1988. - 208 с.

2. Чопик В. 1. Високопрна флора УкраКнських Карпат. - К.: Наук, думка, 1976. - 268с.

3. Малиновський К. А. Рослиншсть високопр'я Украшських Карпат. К.: Наук, думка, 1980. -227 с.

4. Программа и методика биогеоценологических исследований. - М: Наука, 1974. - 402 с.