CC BY
13
Яккно новим етапом теорií та практики мiжнародних вiдносин стала необхiднiсть визнання того об'ективного факту, що лки планети е не тiльки фiзичним середовищем, не тiльки джерелом ресурав для матерiального ви-робництва та об'ектом естетичного вiдношення людини, але, у першу чергу, основою кнування життя у всьому його рiзноманiттi.
Концепция екологiчноí Конституцií Землi може розщнюватися як один з елементш нового мислення, що вiдповiдае реальностям сучасносп тiсно взаемопов'язаного свiту, який вщдае прiоритет загальнолюдським цiнностям. Забезпечення сталого розвитку шляхом збереження лкових багатств е новою потребою, необхвднкть задоволення яко1 усвiдомлюють широкi кола сус-пiльства. Концепция екологiчноí Конституцп Землi слiд сприймати як ключ до виртення глобальних проблем функщонування лiсiв, як компонента бюс-фери, при широкому i конструктивному сшвробггнищш всiх краш. Для забезпечення сталого розвитку державам необхвдно закршити систему лкоеко-логiчних ценностей i прiоритетiв сустльного розвитку.
УДК477.8+581.524.34 Н.М. Гуль -ЛНУiM. I. Франка
ВИСОТНА ДИФЕРЕНЦ1АЦ1Я Л1СОВОГО ПОКРИВУ У
ГОВЕРЛЯНСЬКОМУ Л1СНИЦТВ1 КАРПАТСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Територiя Говерлянського лiсiвництва Карпатського нацiонального природного парку е частиною Чорногорського масиву, який е найвищим гiрським масивом в украшських Карпатах. Тут вибраш три висотнi зони: гiрсько-лiсова, субальпшська та альпiйська. Лiсовий покрив в Гаверлянському лiсiвництвi е диференцiйованим вщ-повiдно до геологiчного та кл]матичного фактору, а крiм того обумовлюеться ще й людським фактором.
N.M. Gul - Lviv NU by I. Franko
High-altitude differentiation of forest covering in Goverla forestry of the Carpathians national nature park
Territory of Goverla forestry KNNP is the part of Chornogora massif that is the highest mountain mass in Ukrainian Carpathians. Here select three high-altitude zone: mountain-forester, subalpical and alpical. Forest covering in Goverla forestry has been differentiating according to geological subtract from one side and climatic from another, and have been conditioned human factor also.
Говерлянське лкництво, що входить до складу Карпатського НПП, розташоване в швденшй його частиш на плошд 5537 га та мае статус абсолютного заповвдного лкництва. Територiя заповвдного режиму лкництва ста-новить 4598,2 га (83 % вщ загально! плошд лкництва), а рекреацшно-госпо-дарська зона - 976 га (17 %).
Лiсовi земл^ що покрип лком в межах лкництва, становлять 4542,6 га, з них 2427,7 га - лiсовi культури, нелiсовi землi становлять 963,4 га, серед яких найбiльшу площу займають пасовища - 864,6 га [6].
1. Лкознавство i лiсiвництво
133
Територ1я Говерлянського лкництва е частиною Чорнопрського маси-ву, що е найвищим масивом в Укра'нських Карпатах. Тут можна видшити три висотш пояси: прсько-лковий, субальшйський та альшйський.
Для Чорнопрського масиву характерна найбшьш яскраво виражена високопрна рослиннкть. Проте, в Чорногор1, як 1 в шших частинах Ук-ра'нських Карпат, проявляеться значне зниження верхньо!' меж1 лку та кри-волкся, викликане д1яльнктю людини. Ця межа подекуди знижуеться на 300-400 м по вертикал!
На мкщ знищених сланких чагарниюв виникли вторинш трав'яш або чагарников1 формацп, як1 мають прський характер через перевагу високопр-них або прських рослин, хоч у 'х склад1 е 1 значна юльккть лкових вид1в. За нижню межу високопрно!' рослинносп вважають верхню межу лку незалеж-но вщ того, первинна вона чи вторинна, пролягае на великих масивах чи на окремих вершинах пр [2]. Чорнопрське високопр'я займае значну площу з типовою субальшйською та альшйською рослиннктю, найбшьш характерни-ми представниками яко1 е вшьха зелена та сосна муго.
У нащональному парку найбшьшу площу вшьха зелена займае у Го-верлянському лкнищга. Тут в межах висот 1400-1750 м н. р. м. у холодшй клшатичнш зош з сумою активних температур 300-600 вона утворюе су-цшьш заросп.
У холодних польодовикових карах (шд Говерлою, Брескулом, в Гад-жиш) поширене криволкся сосни муго. Осередки прськососнятв у Чорного-р1 поширеш вище 1400 м над р. м. 1 тяждать до найбщшших едаф1чних умов субальшйського та верхньо!' частини лкового поясу. Зрщка окрем1 фрагмента прськососнятв зустр1чаються нижче 1000 м над р. м. (кв. 20 Говерлянського лкництва) [1].
Прсько-лковий пояс представлений численними рослинними угрупо-ваннями, що складають формаци букових (Fageta silvaticae), яворових (Леег^а рсеиёор1а1апае), аровшьхових (Лlneta incanae), ялицевих (Лbieteta а1Ьае) та сме-рекових (Piceeta abietis) лк1в. Серед лк1в особливий штерес мають м1шан лки, яш найбшьш яскраво фжсують залежнкть рослинного покриву вщ абютичних умов середовища, представлених грунтово-геолопчними чинниками.
Найбшьшу площу на територц швшчно-схщного макросхилу Чорно-гори, зокрема середньопрних хребпв Кукул, Оз1рний, Маришевська, Козмес-ка, серед мшаних лк1в займають смереков1 лки. Вони тяждать до стрц у по-тужних вапнистих скушвських шсковиках та у вапнистих кварцитовидних шсковиках. Домшантою цих лк1в е смерека, а субедифжаторами можуть вис-тупати ялиця або бук. Угруповання ялицево-буково-смереково' субформацп представлен! в Говерлянському лкництв1 на хребтах Кукул (квартал (кв.) 4, видш (в.) 25, 42, 50, 51), Оз1рний (кв. 11, в. 6), Козмеска (кв. 15, в. 37), Маришевська (кв. 16, в. 19; кв. 17, в. 8, 20, 37; кв. 22, в. 2, 13, 15, 26; кв. 23, в. 19).
Угруповання буково-ялицево-смереково' субформацп представлен! в цьому лкництв1 на хребтах Кукул (кв. 1, в. 28, 35; кв. 3, в. 19; кв. 4, в. 5, 25, 37, 40, 49, 50; кв. 6, в. 5, 6, 10, 13, 16, 20), Оз1рний (кв. 14, в. 17) та Маришевська (кв. 17, в. 3, 34, 42; кв. 22, в. 29) [6].
Угруповання ялицево-смереково' субформацп представлен! в клша-тичному 1 лггогенному вар1антах. У лггогенному вар1анп ялицев1 сурамеш е
134
Ллнвницью дослщження в Укра'лш
одними з нaйпошиpенiшиx сеpед коpiнниx смеpековиx yгpyповaнь нижнix гiпсометpичниx piвнiв. Вони пов'язаш з сильнокислими сyпiщaними та легко-суглинистими тоpф'янисто-гipсько-пiдзолистими та темно-бypими суглинис-тими сильно скелетними фунтами, де конкypентнa здaтнiсть бука дуже зни-жена, внaслiдок чого вш тpaпляeться поодиноко y стадо шдоосту [1]. Вологi ялицевi сypaменi в Говеpлянськомy лiсництвi пошиpенi на xpебтax Кукул (кв. 1-4), Озipний (кв. 11, в. 3; кв. 1S, в. 5, 9, 22), Козмеска (кв. 15, в. 27), Map^ шевська (кв. 17, в. 30; кв. 20, в. 1, 3, 5, б9; кв. 22, в. 24). Частина цик уфупо-вань e ropim^]^ деpевостaнaми, а частина e лiсовими кyльтypaми.
Сyбфоpмaцiя бyково-смеpековиx лiсiв зyстpiчaeться на веpxнiй межi мiшaниx лiсiв (смеpековиx), де вона пpиypоченa до сyглинистиx i важкосугли-нистиx слабо оглеeниx бypоземiв, що спостеpiгaються на спокiйниx, слабо по-xилиx (5-100) чaстинax сxилiв y смyгax пpоxодження apгiлiтового флiшy [1].
У Говеpлянськомy лiсництвi бyково-смеpековi лки пошиpенi на xpеб-тax Кукул (кв. 2, в. 2; кв. 4, в. 2б, 33, 3б, 47, 4S), Озipний (кв. 11, в. 7; кв. 14, в. 13, 21, 23; кв. 1б, в. 39, 40, 59, б0; кв. 1S, в. 14; кв. 31, в. 4, 7-10), Map^ шевська (кв. 17, в. 7, 1б, 25, 41, 43; кв. 20 в. 7; кв. 22, в. S, 10, 17, 1S; кв. 23, в. 3, 9, 11, 13, 14, 1б, 17), Козмеска (кв. 15, в. 2S) [б].
Бyковиx лкш на теpитоpiï Говеpлянського лкництва та всього швшч-но-сxiдного мaкpосxилy Чоpногоpи залишилось дуже мало, оскшьки бiльшa частина ïx була виpyбaнa в пiслявоeнний пеpiод. У Чоpногоpi коpiннi бyковi лки пошиpенi виключно на кapбонaтниx поpодax i внaслiдок цього займають незначш плошд, пpиypоченi до пiщaниx вапняюв скyпiвськоï свiти [1]. Нез-начний осеpедок бучин збеpiгaeться тепеp в ypочищi Озipномy Говеpлянсько-го лкництва на висоп близько 1100 м над p. м.
Волоп смеpековi субучини xapaктеpнi для xpебтa Озipного, де вони зyстpiчaються на висоп близько 1050 м над p. м. (кв. 11, в. 23, 33; кв. 14, в. 2б; кв. 1б, в. 30, 51). Невелит дшянки циx лiсiв пошиpенi на xpебтi Map^ шевська (кв. 17, в. 29; кв. 22, в. 22, 23, 2S; кв. 23, в. 21 Говеpлянського лкництва) [б].
Осеpедки втоpинниx ялицево-смеpековиx бучин тpaпляються y Говеp-лянському лiсництвi на xpебтax Озipний (кв. 11, в. 21; кв. 14, в 9), Map^ шевська (кв. 17, в. S, 45; кв. 22, в. 12) та Козмеска (кв. 15, в. 17). Це недоpyби мiшaниx ялицевиx i смеpековиx лкш, де кpони бука зiмкнyлися пiсля зни-щення поpiд веpxнього яpyсa та освiтлення. На тaкиx дiлянкax pозpостaeться сyцiльно зiмкнyтий багатий тpaв'яний покpив, фоpмyeться пiдлiсок iз таволги в'язолисто!', жимолостi чоpноï, веpби козячо!'. У пiдpостi iнколи може пеpевa-жати бук, але це явище тимчасове.
Ялицевi лiси в Чоpногоpi зpостaють в однаковому висотному дiaпaзо-нi в комплексi з буковими лiсaми, але на вiдмiнy вiд остaннix на фуш^, що сфоpмyвaлись на слабо вaпнистиx, пеpевaжно м'якиx i збaгaчениx pелiктовою оpгaнiкою та кaлieм геологiчниx сyбстpaтax. Тут вони пошиpенi на флiшi iз значною участю пiсковикiв до 1050-1500 м н. p. м. i пов'язаш з темно-бypими фунтами, яш мають високий (S-12 %) вмкт гумусу y веpxнix шapax. Яливи-цевi лiси пеpевaжно пpиypоченi до стpiaльниx умов y дpiбноpитмiчниx пеpе-важно чоpниx шипотськиx apгiлiтax i виступають як едaфiчнi зaмiнники бу-ковиx лiсiв [1].
1. Лкознавство i лiсiвництвo
135
У Говерлянському лiсництвi чистi ялицевi лiси не збереглися, ялиця тут росте у мшаних деревостанах. Буково-смереково-ялицевi лiси поширен на хребтi Кукул (кв. 3, в. 22, 29 - коршний деревостан, ялиця пошкоджена (20 %) раком) та Маришевська (кв. 22, в. 25 - коршний деревостан вшом 200 роюв) [6].
Анатз таксацiйних матерiалiв Говерлянського лкниптва показав, що деревостани переважно представленi трьома породами, але тут е представни-ки i iнших деревних порвд, якi поширенi у невеликих кшькостях. Серед них -явiр, що тут виступае як домшка до буково-смерекових (хребет Кукул - кв. 4, в. 39, 44, 45; Маришевська - кв. 22, в. 7), буково-ялицево-смерекових (хребет Маришевська - кв. 17, в. 31), ялицево-смерекових (хребет Озiрний - кв. 31, в. 28) лiсiв; вшьха сра, яка трапляеться на нижшх рiчкових терасах в межах 800-1000 м над р. м. на лiвобережжi Прута та вздовж його приток - Фо-рещанки, Маришевського та Припора, а також вздовж потоюв Бистрець, Дземброня, Погоршець i Бший, в умовах значно! перезволоженостi груштв, яку не можуть витримати iншi деревнi породи [6].
Аналiз висотно! диференщаци лкового покриву у Говерлянському Мс-нищга Карпатського НПП показуе, що особливосп розмiщення лiсорослинного покриву зумовленi геолого-стрiальним субстратом, з одного боку, i клшатични-ми умовами - з другого, при значнш ролi антропогенних вплив1в.
Лiтература
1. Карпатський заповщник/ С.М. Стойко, Д.С. Саж, К.А. Татаринов та iH. - Ужгород: Карпати, 1982. - 128 с.
2. Малиновський К.А. Рослпншсть впсокопр'я Украшськпх Карпат. - К.: Наук. думка, 1980. - 278 с.
3. Мельник А.В. Прпродш терптс^альш комплекси Говерлянського люницгва та ix динам1чн1 тенденци'// Нащональш природы парки: проблеми становлення i розвитку: Мат. м1жн. наук.-практ. конф., присвяч. 20-рiччю Карпат. нац. прир. парку (Яремче, 2000). - Ярем-че, 2000. - С. 200-204.
4. Микша Л.1. Картосхема сучасного рослинного покриву Говерлянського лю-ництва// Флора i рослиннiсть Карпатського заповiдника. - К.: Наук. думка, 1982. - С. 57.
5. Стойко С.М., Микша Л.1., Тасенкевич Л.О. та ш. Природа Карпатського на-щонального парку. - К.: Наук. думка, 1993. - 214 с.
6. Т актацшш матерiали Говерлянського лiсництва. - 1989.
УДК630*5:65.044.5:630*5:630* 176.3226 Астр. О.П. Бала1 -НАУ, м. Кшв
МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМ1КИ СЕРЕДНЬО1 ВИСОТИ В МОДАЛЬНИХ ШТУЧНИХ ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАНАХ УКРАШИ
На основi частини повидшьно! бази даних таксацшних характеристик насад-жень для восьми областей Украши та моделей росту за висотою було створено дина-мiчну бонiтетну шкалу для штучних змшаних модальних дубових деревосташв.
1 Наук. кергвник: д-р с.-г. наук, проф. П.1. Лакида
136
Лiсiвницькi дослщження в УкраХш
