CC BY
16
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
У Говерлянському лiсництвi чистi ялицевi лiси не збереглися, ялиця тут росте у мшаних деревостанах. Буково-смереково-ялицевi лiси поширен на хребтi Кукул (кв. 3, в. 22, 29 - коршний деревостан, ялиця пошкоджена (20 %) раком) та Маришевська (кв. 22, в. 25 - коршний деревостан вшом 200 роюв) [6].
Анатз таксацiйних матерiалiв Говерлянського лкництва показав, що деревостани переважно представленi трьома породами, але тут е представни-ки i iнших деревних порвд, якi поширенi у невеликих кшькостях. Серед них -явiр, що тут виступае як домшка до буково-смерекових (хребет Кукул - кв. 4, в. 39, 44, 45; Маришевська - кв. 22, в. 7), буково-ялицево-смерекових (хребет Маришевська - кв. 17, в. 31), ялицево-смерекових (хребет Озiрний - кв. 31, в. 28) лiсiв; вшьха сра, яка трапляеться на нижшх рiчкових терасах в межах 800-1000 м над р. м. на лiвобережжi Прута та вздовж його приток - Фо-рещанки, Маришевського та Припора, а також вздовж потоюв Бистрець, Дземброня, Погоршець i Бший, в умовах значно! перезволоженостi фунтш, яку не можуть витримати iншi деревнi породи [6].
Аналiз висотно! диференщаци лкового покриву у Говерлянському Мс-нищга Карпатського НПП показуе, що особливосп розмiщення лiсорослинного покриву зумовленi геолого-стрдальним субстратом, з одного боку, i клшатични-ми умовами - з другого, при значнш ролi антропогенних впливш.
Лiтература
1. Карпатський заповщник/ С.М. Стойко, Д.С. Саж, К.А. Татаринов та iH. - Ужгород: Карпати, 1982. - 128 с.
2. Малиновський К.А. Рослпншсть впсокопр'я Украшськпх Карпат. - К.: Наук. думка, 1980. - 278 с.
3. Мельник А.В. Прпродш терптс^альш комплекси Говерлянського люницгва та ix динам1чн1 тенденци'// Нащональш природы парки: проблеми становлення i розвитку: Мат. м1жн. наук.-практ. конф., присвяч. 20-рiччю Карпат. нац. прир. парку (Яремче, 2000). - Ярем-че, 2000. - С. 200-204.
4. Микша Л.1. Картосхема сучасного рослинного покриву Говерлянського лю-ництва// Флора i рослиннiсть Карпатського заповiдника. - К.: Наук. думка, 1982. - С. 57.
5. Стойко С.М., Микша Л.1., Тасенкевич Л.О. та ш. Природа Карпатського на-щонального парку. - К.: Наук. думка, 1993. - 214 с.
6. Т актацшш матерiали Говерлянського лiсництва. - 1989.
УДК630*5:65.044.5:630*5:630* 176.3226 Астр. О.П. Бала1 -НАУ, м. Кшв
МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМ1КИ СЕРЕДНЬО1 ВИСОТИ В МОДАЛЬНИХ ШТУЧНИХ ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАНАХ УКРАШИ
На основi частини повидшьно! бази даних таксацшних характеристик насад-жень для восьми областей Украши та моделей росту за висотою було створено дина-мiчну бонiтетну шкалу для штучних змшаних модальних дубових деревосташв.
1 Наук. кергвник: д-р с.-г. наук, проф. П.1. Лакида
136
Лiсiвницькi дослщження в УкраХш
Doctorate О.Р. Bala -NAU, Kyiv
Modeling of mean height dynamics in modal artificial Oak stands of Ukraine
On a basis of part compartment-vice database for eight regions of Ukraine and high growth models dynamic site table for mixed modal artificial oak stands have created.
Дуб e одшею з найвщомших та найщншших деревних порщ, що зрос-тають на територи Украши. Його деревина вiдрiзняeться мщшстю, гарною текстурою та довговiчнiстю у використанш. Крiм народногосподарського, важливу роль вщграе екологiчне значення лiсiв, дубовi насадження мають добрi водоохороннi, водорегулююч^ rрунтозахиснi та протиерозiйнi власти-вост! Дубовi формацií добре регулюють поверхневий стш, захищають грунт вiд ерози та джерела води вiд забруднень. Крiм того, насадження дуба мають рекреащйне та санiтарно-гiгieнiчне значення.
У сучасних умовах технологiя ведення безперервно' системи лковпо-рядкування використовуе повидшьний банк даних мЛiсовий фонд Украши". Складовою частиною цього банку e iнформацiйна база повидшьно' такса-цшно'1 характеристики земельних дiлянок (видiлiв) лкового фонду. Для наших дослщжень ВО "Укрдержлiспроект" була надана частина повидшьно' бази даних насаджень, де головною породою e дуб звичайний, створених штучним шляхом, для восьми областей Украши, серед яких: Вiнницька, Ки'вська, Чернiгiвська. База даних мктить характеристики 38515 видiлiв, у яких подаш наступнi таксацiйнi параметри: площа д1лянки, вiк насадження, середнiй дiаметр, середня висота, вiдносна повнота, запас на 1 га, загальний запас на видш, бонiтет, тип умов мкцезростання та склад насадження.
Для розробки нормативiв актуалiзацií таксацiйних показнишв важли-вим елементом e створення таблиць ходу росту та динамiчноí боштетно' шка-ли для модальних штучних дубових насаджень. Вивчення, опис та ощнка ди-намiчних процеав e бiльш складним завданням, шж, наприклад, встановлен-ня звичайних статистичних залежностей мiж величинами, особливо якщо це стосуeться бiологiчних процесiв росту. Моделювання динамiки таксацiйних параметрiв повинно враховувати бюлопчш особливостi ходу росту окремих деревних порiд [2].
Середня висота деревостану e одним iз найважливiших таксацiйних показникiв, з яким у тiснiй залежностi перебувають майже всi таксацiйнi параметри деревостану [1]. Спираючись на наведенi аргументи та з метою гру-пування дослiдного матерiалу виникла необхiднiсть створити динамiчну бо-нiтетну шкалу. В и основу було вирiшено покласти модель росту, розроблену кафедрою лково'' таксац11 НАУ для змiшаних дубових насаджень [3], яка маe такий вигляд:
де: Н - середня висота насадження, м; А - вк насадження, роюв; Н6"3 - середня висота насадження в базовому вшд, м.
Укра'нський державний лкотехшчний унiверситет
Пiсля перенесення Н623 в лiву частину piBHHHM отримаемо модель для вiдносних висот. Bei моделi були pозpобленi для насадження з урахуванням базово'' висоти у 50 роюв. Для прив'язки нашо'' динамiчноí бонiтетноí шкали до боштетно! шкали проф. М. Орлова було виршено за базовий прийняти вж у 120 pокiв, оскшьки саме в цьому вiцi штервал мiж бонiтетами piвний i ста-новить чотири метри. Для цього за допомогою моделi (1) була порахована вщносна висота вiку у 120 роюв, вона становила 1,584. Як видно з наведено'' вище моделi (1), базовий вiк насадження залежить лише вiд першого коефь цiента piвняння. Тому подiливши його на шдекс вщносно! висоти у 120 роюв ми отримаемо модель з базовою висотою в цьому вщг
Для того, щоб поpiвняти, на скiльки дана модель описуе наш експери-ментальний матеpiал вся база даних була pоздiлена за типами умов мюцез-ростання та в ix pозpiзi знайденi середш висоти для кожного класу вжу. Цi висоти були пеpеведенi у вщност шляхом дтення кожно'' на середньозваже-ну висоту в 120 роюв. За допомогою персонального комп'ютера, використо-вуючи статистичний пакет прикладних програм SPSS-10.0 методом регре-сшного аналiзу було отримано таку модель динамки середньо'' висоти мо-дальних насаджень
Поpiвнявши результати обчислення висоти за моделями (2) та (3) було знайдено, що найбтьше вiдxилення простежуеться у вщ 30 pокiв i становить 0,026 у вщносних величинах, або 0,7 м - в абсолютних. На нашу думку, таке вщхилення не е значним, тому модель (2) е придатною для моделювання се-редньо'' висоти для модальних насаджень.
Табл. Фрагмент duHaMi4Hoi боштетног шкали
BiK, pOKiB Середня висота насаджень за класами боштету, м
1 11 III IV
5 1,3- 1,2 1,1 1,0-0,9 0,8-0,7
10 3,8-3,4 3,3-3,0 2,9-2,5 2,4-2,0
15 6,3-5,7 5,6-4,9 4,8-4,1 4,0-3,4
20 8,8-7,8 7,7-6,8 6,7-5,7 5,6-4,6
25 11,2-9,9 9,8-8,6 8,5-7,2 7,1 -5,8
30 13,4-11,9 11,8- 10,2 10,1 -8,6 8,5-7,0
35 15,4-13,7 13,6- 11,8 11,7-9,9 9,8-8,1
40 17,4-15,4 15,3- 13,3 13,2-11,2 11,1 -9,1
100 31,0-27,4 27,3-23,6 23,5-19,8 19,7-16,1
110 32,1 -28,3 28,2-24,4 24,3-20,5 20,4-16,6
120 33,0-29,1 29,0-25,1 25,0-21,1 21,0-17,1
130 33,7-29,7 29,6-25,6 25,5-21,6 21,5-17,5
140 34,3-30,2 30,1 -26,1 26,0-21,9 21,8-17,8
Поставивши в модель (2) замiсть базово'' висоти значення загальнобо-нiтетноl шкали проф. М. Орлова отримали динамiчну бонiтетну шкалу, в ос-
138
Лiсiвницькi досл1дження в Укра'ш
нову яко! покладено один тип росту. Фрагмент отримано! шкали наведено в таблищ.
Пор1внявши отриману бонiтетну шкалу зi шкалою проф. М. Орлова можна помггити, що в молодому вщ в нижнiх бонiтетах динашчна шкала де-що завищуе висоти, а в верхшх навпаки занижуе. Це можна пояснити тим, що зальнобоштетна шкала М. Орлова була побудована чисто статистичним шляхом i для цього застосовувались декшька типiв росту.
На завершения можна сказати, що отримана динамiчна бонiтетна шкала е прийнятною i може в подальшому використовуватись для групування експериментального матерiалу для аналiзу та моделювання ходу росту штуч-них модальних насаджень дуба звичайного Украши.
Лiтература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. 5-е изд., доп. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 550 с.
2. Загреев В.В. Географические закономерности роста и продуктивности древостоев. - М.: Лесн. пром-сть, 1978. - 240 с.
3. Модели роста и продуктивность оптимальных древостоев. - К.: Издательство УС-ХА, 1992. - 144 с.
УДК630.547 В.1. Ткачук, к. с.-г. наук, об'еднання "Житомирлк";
В. О. Бузун, к. с.-г. наук, Полкький фiлiал УкрНДШГА
ДИНАМ1КА I ШЛЯХИ ОПТИМГЗАЦП ПОРОДНОГО СКЛАДУ Л1С1В ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Наведеш вщомосп, як характеризуюсь динамшу породного складу лiсiв у Центральному Полюс Украши залежно вщ соцiально-економiчних змш у сус-пiльствi, починаючи з кiнця Х1Х ст. Визначений резерв i напрямки оптишзацн лiсiв за породами у ХХ1 ст.
Ключовi слова: Породний склад лiсiв, корiннi й похщш насадження, оптишза-цiя складу, трансформацш головних порiд.
V.I. Tkachuk, V.O. Buzun
Dynamics and methods of optimization tree species composition of forests of Central Polessye of Ukraine.
Analysis of dynamics of tree species composition of forests of Central Polessye has been done from the beginning of XIX century. Reserves of optimization of distribution of the main tree species were analyzed on 1.01.2001.
За кторичними ведомостями й даними пилкового аналiзу [1], у шзньому голоцеш основною лкоутворюючою породою на Полка Украши була сосна з домшкою компоненпв дубового лку, меншою мiрою - берези, вшьхи, осики [3]. На останньому еташ голоцену все бшьший вплив на роз-повсюдження i склад лiсiв чинила дiяльнiсть людини [2]. За досить короткий час лкисткть регiону значно зменшилась. Вирубувались у першу чергу найбшьш цiннi породи, що призвело до ктотного погiршення складу лiсiв, замши коршних насаджень на похiднi. Найбшьш прискореними темпами цей
