CC BY
32
ЕКСП ЕРИ МЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА ТА Б10Л0Г1Я
УДК 615.356+615.272.4:796
Гунна Л.М., Безугла В.В., Вiнничук Ю.Д.
ФАРМАКОЛОГ1ЧН1 ЗАСОБИ НА ОСНОВ1 ГАММА-БУТИРОБЕТА1НУ В СПОРТИВН1Й МЕДИЦИН1: ВДАЛЕ СПОЛУЧЕННЯ КАРД1ОПРОТЕКТОРНО1 ТА ЕРГОГЕННО1 Д11
Нацiональний унiверситет фiзичного виховання i спорту УкраТни, м.КиТв
На сьогодн дуже важливим завданням спортивноУ фармакологи та спортивноУ кардюлоги е рацю-нальний пошук та оцнка ефективностi захисту серцево-судинноУ системи спортсмен!в, яка л'т-туе стимуляцю фiзичноУ працездатност/ у б'тьшост'! вид'!в спорту / за неналежних умов кард'юп-ротекцп може стати головною причиною погiршення здоров'я та якост/ життя, а також раптовоУ смертi спортсменов. Це завдання значно ускладнюеться в сучасних умовах у зв'язку з постшним по-силенням антидопнгових санкц/'й (забороною використання за два останн роки триметазидину та мельдоню), що значно обмежуе можливост'! спортивних кардiологiв. Тому найбтьш обфунтованим виходом!з становища, що склалося, е використання метаболтотропних засоб'т, зокрема на основ/ гамма-бут'робета'Уну ^-карытину). Широкий спектр фiзiологiчноУ та бюх1'м1'чно'У д'УУ цеУ речовини в органiзмi дае змогу в умовах навть тривалих iнтенсивних ф/'зичних навантажень опосередковано вплинути на фiзичну та розумову працездатнсть спортсмешв. Комплексний вплив на органiзм за-соб/'в на основ! гамма-бут'робета'Уну дае можлив!сть застосування його на уах етапах пдготовки з високою ефективнстю кард 'юпротекторно'У та ергогенноУ д'УУ.
Кпючов1 слова: кардюпротектори, кардюмюцит, спорт, ф1зичн1 навантаження, працездатнють, гамма-бут1робетаТн.
Стаття виконана у рамках НДР "Здоров'язбергаюча техноло&я тдвищення ефективностi тренувальноУ та змагальноУ дь яльно^ квалiфiкованих спортсмешв" (№ держреестрацП' 0114и001532, термiн виконання 2014-2015 рр.), грант МОН УкраУ-ни, шифр теми 2.33.
Вступ
Спортивна кардюпогия як наука i як кп^чна дисциппша в тепершнш час стае все бтьш зна-чущою частиною уаеТ' медицини спорту [33]. Це обумовлено не ттьки тим, що основною причиною раптовоТ смерт у спорту не дивлячись на суттеве покращення пкарського контролю та вдосконалення лкувально'Т бази, залишаються саме кардюпопчш проблеми [14, 36]. На сьогод-н дуже важливим завданням спортивно' фармакологи та медицини спорту, зокрема, спортивно'' кардюлоги, е реалiзацiя захисту серцево-судинноТ системи спортсмешв, як основноТ системи, що, з одного боку, лiмiтуе стимупяцю фн-зичноТ працездатност [18], а з шшого - за неналежних умов кардюпротекци може стати головною причиною попршення здоров'я та якост життя спортсмешв. Тому в сучасних складних умовах не припиняються пошуки ефективних та безпечних кардiопротекторiв, як б водночас мали здатнють виконувати саме таку подвшну фу-нкцш.
Зпдно сучасних кпасифкацш, до класу кард^ опротекторiв включають пшарсьм засоби, якi здатнi покращувати окремо або разом дектька метабопiчних ланок [12, 22]. Вщразу спiд пщкре-слити, що в спортивнiй кардюлоги можуть вико-
ристовуватися (i використовуються нараз^ не тiпьки суто фармакопопчш препарати, але й дiе-тичш добавки [6]. По-перше, це пшарсьм засоби, якi здатнi впливати на кл^инний гомеостаз, подруге, на юнний гомеостаз, а, по-трете, на стру-ктурно-функцiонапьний стан кпiтинних та субкги-тинних мембран, попереджуючи таким чином Тх незворотне пошкодження [3]. Саме таю власти-востi кардюпротективних засобiв, з одного боку, створюють умови для незамшност Тх для забез-печення якостi життя атпелв у практицi спортив-ноТ медицини, а з шшого - стають необхщними скпадовими при формуванн здо-ров'язберiгаючих фармакопогiчних програм сти-муляци фiзичноТ' працездатностi [2].
Мета дослщження
Систематизацiя даних вiдносно дозвопених i заборонених на сьогоднi у спорт кардюпротек-торiв для виокремпення найбтьш ефективних та безпечних засобiв.
Основна частина
Аналiз фармакопогiчних впастивостей рiзних груп медикаментозних засобiв дозвопяе скпасти висновок стосовно обов'язковост вппиву таких субстанцш як мiнiмум на один метаболiчний шлях з перерахованих з метою досягнення ан-
тиангiнального або протиппоксичного та/або ан-тиiшемiчного ефекту [5]. Сукупнють наявних да-них дозволила виокремити двi групи фармако-логiчних засобiв з кардiопротекторними характеристиками: прямот дм (зменшують вираженють впливу екзо- та ендогенних факторiв безпосере-дньо на кардiомiоцит в нормальних умовах тре-нувального процесу та при перенапруженн сер-ця в спортсмеыв) i непрямоТ дм (знижують нава-нтаження на мiокард, зменшуючи таким чином вiрогiднiсть розвитку або попереджуючи гомеос-татичнi зрушення безпосередньо в серцевому м'язi, а також шляхом впливу на iншi органи та системи, зокрема, печшку) [11].
Додатково група прямих кардiопротекторiв може бути класифкована за основними точками прикладання Тх метaболiчноТ дм: тi, що моделю-ють кл^инш мембрани; тi, що стабiлiзують кл^ тиннi мембрани; тi, що безпосередньо вплива-ють на обмiн речовин в мiокардi [15, 40]. Пщ ме-таболiчною терапieю в кардюлогп, зокрема спортивнiй кардюлогп, досить часто розумшть полiпшення енергетичного метаболiзму в серцевому м^ шляхом фармаколопчного керування процесами утворення та переносу енерги на рiв-нi кардюмюцилв без впливу на коронарний кро-вообiг та системну гемодинамiку [1, 15, 16]. Прикладом впливу лкарських засобiв, що моделю-ють функцiю клiтинних мембран, е, наприклад, препарати групи антагонюлв кальцiю. Стаб^за-цiя клiтинних мембран також вщбуваеться за ра-хунок зменшення Ытенсивносп процесiв переки-сного окиснення лт^в [9, 26], що сприяе бтьш ефективному використанню вуглеводiв як дже-рела енерги, стаб^зацп мембран внутршньок-лiтинних органел - мiтохондрiй та лiзосом [10, 28]. Перелiк препаралв данот групи включае триметазидин i мельдонiй [24, 27] (забороненi Всесв^ньою антидопiнговою агенцiею для вико-ристання у спортсмешв у 2015 та 2016 роках вь дповiдно), токоферолу ацетат, ретинолу ацетат, морфолшш-метил-триазолт-тюацетат (тютриа-золiн), засоби на основi кл^инних природних ан-тиоксидантiв - супероксиддисмутази (панаксод, орготеТн, пероксинорм) i церулоплазмшу (бюце-рулiн), а також фосфокреатин (неотон). До реч^ кориснiсть останнього як ергогенного засобу в спортивнш фармакологи зараз пщлягае сумнiву [44].
В цьому аспект застосування метаболтотро-пних засобiв (МЗ), включаючи препарати та дiе-тичнi добавки, мае особливе значення, осктьки пiд час порушення регуляцп обмiнних процесiв оргашзм, який перебувае пiд впливом постшних iнтенсивних фiзичних навантажень, потребуе регулярного (а часто й тривалого) введення ззовн того або шшого метабол^у у виглядi фармаколопчного засобу, що суттево збiльшуе медика-ментозне навантаження на органiзм, пщвищую-чи ризик розвитку перехресноТ взаемоди та поб^ чних ефектiв [4]. Останн ж, в свою чергу, можуть ставати чинниками вiдсторонення спортсмешв
вщ тренувального процесу [16]. Тому одним з найбтьш цiнних в цьому вщношенш якостей у МЗ е м^мальна кiлькiсть побiчних ефеклв. Переваги МЗ порiвняно с шшими лiкарськими субс-танцiями полягають також у тому, що вони е бтьш близькими або щентичними бюлопчним субстратам, внаслiдок чого менш токсичними для органiзму. У самому загальному виглядi цим засобам притаманн наступнi характернi власти-востi [29, 40], що е корисними для застосування у практик спортивно!' подготовки [6, 16, 19]:
1. багатовекторнють корекцiТ порушень пара-метрiв гомеостазу (гематолопчний, бiохiмiчний, ендокринний, iмунологiчний, енергозабезпечен-ня клiтин, функцiональний стан мембран та ш.);
2. довготривалi адаптацшш ефекти, що про-являються при використанш засобiв метаболiч-ноТ дм;
3. переважно природне походження (або близькють за структурою до природних речовин) i мiнiмум побiчних ефектiв.
Залежно вiд переважаючого механiзму кардн опротекторноТ дiТ усi МЗ умовно можна розпод^ лити на три групи. До першоТ належать засоби, як полiпшують енергетичнi процеси у кл^инк Вони потенцiйно здатнi вщновлювати енергоза-безпечення у пошкоджених кардюмюцитах. Цi ефекти притаманнi макроергiчним фосфатам (АТФ, креатинфосфат, шозин, фосфаден), шги-бiторам лiполiтичних процесiв (нiкотинова кислота, антиоксиданти), ферментам та електрон-акцепторним речовинам (цитохром С, кофер-мент Q10), Y-бутiробетаТну (L-карнiтину) [41], вже зазначеним вище триметазидину i мельдо-нiю [20].
Другу групу складають МЗ, як сприяють зб^ льшенню резистентностi ^тинноТ' мембрани. Це, зокрема, стаб^затори клiтинних мембран (фосфолтщи, а-токофероли, пробукол, есен^а-ле, лтин, ненaсиченi жирнi кислоти, р-каротин), шпб^ори вiльнорaдикaльних процесiв (метiонин, унiтиол, мексидол, флавши, кверцетин, рутин, епaргрiсеовит та ш.), блокатори фосфолiпaз (цефарансин, хлорпромазин, aнтaгонiсти каль-цiю та ш.) та iнгiбiтори метaболiзму aрaхiдоновоТ кислоти (нестероТ'дш протизaпaльнi препарати усiх генерацш). Захисна дiя цих зaсобiв полягае. в зменшенн aктивностi перекисного окиснення лт^в [28], що сприяе бтьш ефективному використанню донaторiв енерги [42].
Нарешл, третю групу МЗ складають лкарськ засоби, що посилюють вщновш процеси у ^ти-нах шляхом стимуляци синтезу нуклеТнових кислот (рибоксин, шозин та його аналог - iнозiе-F, адексор, дибикор) [4]. Умовно до цих препара^в належить езофосфина (фруктозо-1,6-дифосфат), яка не ттьки гальмуе утворення вь льних реакцшноздатних рaдикaлiв кисню в кардюмюцитах, але й приводить до збтьшення ак-тивностi ензиму фосфофруктокшази та е пром^ жним продуктом окислення вуглеводiв, i тому -попередником утворення АТФ. Цей препарат та-
кож сприяе притоку îohîb К+ у клггину, тим самим здшснюючи позитивний вплив на скорочувальну здатнють мюкарда та м'язiв [17, 43].
До кардютропних засобiв, якi дуже часто ви-користовуються у практик спортивно!' пОдготовки, належать засоби для корекцй' iонних потокiв, а, вОдповОдно - внутрiшньоклiтинного вмiсту юшв калiю, яскравим представником яких е еталон-ний препарат панангин (seu аспаркам) [5, 13, 21], дiетичнi добавки калiйнормин, вiтакалiй та ш.) та метаболiтотропнi засоби, що допомагають утворенню енергозберiгаючих фосфатiв (АТФ-лонг, аденозин, рибоксин, шозие-Ф, неотон, езафосфина та ш.); препарати лiкарських рос-лин (рiдкий екстракт глоду колючого, настойка собачо! кропиви, кратал та ш.). Стiйкiсть мюкар-да до ппоксй', яка притаманна iнтенсивним фОзи-чним навантаженням, пiдвищують засоби, що володшть здатнiстю покращувати процеси енер-гозабезпечення (забороненi триметазидин i ме-льдонiй, вищеназванi натрiю аденозинтрифос-фат i АТФ-лонг, сукцинат та шшО метаболии циклу Кребса, кислота глутамшова, аспаркам, то-що), а також там електрон-акцептори, як аскор-бшова кислота i рибофлавiн. До поширених у спортi незаборонених кардютропних фармако-логiчних засобiв належать також антиоксиданти (токоферолу ацетат, лОпин, есенциале, кверце-тин, церулоплазмiн, епаргрiсеовiт та ш.) [19].
У практицi спортивно! кардюлоги застосову-ються також засоби, як знижують потребу мю-карда у кисш та полiпшують його кровопоста-чання, що, в першу чергу, пов'язано iз утворен-ням оксиду азоту [30]. Такi фармаколопчш засоби сприяють зменшенню об'ему циркулюючо! кровi, кiнцевого дiастоличного тиску, полтшен-ню кровопостачання субендокардiальних шарiв мiокарда, зниженню навантаження на нього i по-требi його у кисш, а також нормалiзують обмш (особливо енергетичний) речовин у мюкардюци-тах та ендотелiоцитах [37.]. При визначенш ефе-ктивностi таких фармаколопчних засобiв поряд з оцiнкою бiохiмiчних та гематологiчних парамет-рiв гомеостазу повинш здiйснюватися процеду-ри, як допомагають дослiдити функцiональний стан серцево-судинно! системи спортсмена на етапах подготовки, зокрема, електро- та ехокар-дiографiя.
Особливу увагу серед МЗ у практик спортивно! кардiологiï придтяеться засобам, якi здатнi полiпшувати енергозабезпечення мюкарда. Серед них, на наш погляд, важлива роль належить L-карнггину ( (англ. L-carnitine; син. левокарш-тин, вггамш Bt, вiтамiн B11) - природнш субстан-цп, яка за структурою е Y-бутиробетаïном та спорiднена вггамшам групи В, саме за що L-карнiтин часто називають вiтамiноподiбною ре-човиною; проте вiтамiном у чистому виглядi вiн не е, осктьки оргашзм за нормальних умов мо-же синтезувати його в достатшй кiлькостi. Рiвень L-карнiтину е гомеостатичним, тобто весь його надлишок ефективно виводиться з оргашзму i
понаднормово вш не нагромаджуеться. Основна фiзiологiчна роль L-карнiтину - транспорт дов-голанцюгових жирних кислот в мггохондрОГ крiзь внутрiшню мембрану цих субклггинних структур безпосередньо у кристи, де й вщбуваеться ае-робний метаболiзм жирних кислот з вивтьнен-ням енерп! [39]. Як довели результати подвшно-го слiпого плацебо-контрольованого дослОджен-ня, проведеного в 2007 роц в 1талО|', призначен-ня L-карнОгину в добовiй дозi 2 г протягом 6 мю приводило до активiзацiï фiзичноï та розумово! дiяльностi; пiддослiднi особи визначали полт-шення настрою, пiдвищення витривалостi та працездатносп, рiст загального тонусу [35]. L-карнiтин володiе антиоксидантною активнютю, сприяе збiльшенню накопичення АТФ i креатин-фосфату, пом'якшуе прояви окисного стресу [28, 34] i, таким чином, опосередковано позитивно впливае на скорочувальну здатнють мюкарду [38].
Виключне значення L-iзоформи карштину (D-iзомер не е фiзiологiчно активним) для метабо-лiчних процесiв органiзму стае очевидним в умовах значних витрат енергетичних ресурсов, наприклад, у випадку штеркурентних захворю-вань, iнтенсивних фiзичних та/або емоцшних на-вантажень, а також при незбалансованому хар-чуваннi. КрОм полiпшення процесiв обмiну та росту, L-карштин також володiе шшими важливими властивостями для практики подготовки спорт-сменiв, зокрема, сприяе зменшенню ознак фОзи-чного та психОчного перенапруження, здiйснюе кардiо-, гепато- та нейропротективну дiю, а також мае помггш iмуностимулюючi здатностi [8, 25, 32].
Медикаментозш засоби на основi L-карнiтину володiють антиаритмiчною та стрес-протективною дiею i здатш пiдвищувати порiг резистентностi до фiзичного навантаження [35], прискорювати перебiг процеав постнавантажу-вального вiдновлення шляхом донаци' енергй' та компенсацОГ лактат-ацидозу; водночас L-карштин сприяе зниженню ступеня цитолiзу мiоцитiв пiд час iнтенсивних навантажень [22, 23]. Осктьки тренувальний i змагальний процес квалОфкова-них спортсмешв супроводжуеться використан-ням значно! ктькосл енерп! в клiтинах, у тому числО в кардюмюцитах, водсутнють адекватно! метаболiчноï пОдтримки призводить до порушен-ня структури та функцОонального стану м'язових волокон серця та замОщенню !х сполученою тканиною. Таким чином, подОбш зрушення створю-ють основу не ттьки зниження скорочувально! здатностО мОокарду, але й небезпечш можпивю-тю розвитку перенапруження i рОзних патолопч-них станОв (наприклад, мюкардюсклерозу), аж до раптово! серцево! смертО спортсменов.
СлОд вОдзначити, що у зв'язку з посиленням вимог ВсесвОгньо! антидопшгово! агенцОТ, почи-наючи з 2015 року не можна використовувати кардютропш субстанцй', забороненО по класу S4 "Гормони та метаболОчш модулятори", зокре-
ма, триметазидин (Предуктал MR), а з 2016 року заборонений й мельдонш - структурний аналог гаммаМ-бупробетаТ'ну (3-(2,2,2-
триметилгщразинш) пропiонат), фармаколопч-ними представниками якого е Ангiокардил, Ва-зомаг, Метамакс, Мщолат, Мiлдроксин, Мтдро-нат, Каткор, Олвазол та iн.; пiд забороною зна-ходяться також похiднi самого мельдонш, зок-рема, мельдонiю метонат (украТнський препарат Вазопро®).
Гамма-бупробетаТ'н е прекурсором ендоген-ного L-карнiтину, з чого можна зробити висновок, що вЫ не належить до чужорщних для оргашзму хiмiчних субстанцiй, а його ефекти вщзначають-ся фiзiологiчними потребами клiтин в умовах шеми та гiпоксiТ. Вiдомо, що застосування пре-паратiв на основi синтетичних структурних ана-логiв Y-бутiробетаТ'ну, до яких мельдошй, пригш-чуючи активнють ферменту y-
бутiробетаТнгiдроксинази, призводить до змен-шення транспорту довголанцюгових жирних кислот крiзь мембрани м^охондрш i заважае нако-пиченню у кл^инах активованих форм ненаси-чених жирних кислот - похщних ацилкарштину та ацилкоферменту А [31], попереджуючи таким чином Тх негативний вплив. 1ншою вiдомою на сьогоднi точкою прикладання впливу y-бутiробетаТну в органiзмi е також його дiя на пе-ренiс органiчних катюшв за допомогою транспортеру типу 2 (OCTN2) з наступними адаптивни-ми змшами в гомеостазi клп~инноТ' енергГТ [27].
Внаслiдок зниження концентраци ендогенно-го L-карнiтину посилено синтезуеться y-бутiробетаТн, для якого характеры також вазо-дилататорнi властивостi. В умовах ппоксп та iшемiТ тканин структуры аналоги Y-бутiробетаТну вiдновлюють баланс мiж доставкою кисню та його витратою клiтинами [41], попереджають по-рушення транспорту АТФ, водночас з цим акти-вують глiколiз, що вiдбуваеться без додаткового витрачання кисню [31]. Сучасна спортивна фармаколога позицюнуе структурнi аналоги y-бутiробетаТну як субстанцiТ, що полтшують якiсть життя атлетiв, тобто у даному випадку мова не йде про пряме пщвищення працездат-носп, а лише про протекторну дш препаратiв на основi мельдонiю.
З урахуванням заборони таких кардюпротек-торiв для захисту мiокарду вiд метаболiчних зрушень, притаманних спорту вищих досягнень, в розпорядженнi будь-якого спортивного лкаря i кардiолога, зокрема, залишаеться не так багато низькотоксичних i водночас ефективних фарма-колопчних препаратiв.
На сьогодш в УкраТнi зареестровано дектька лiкарських препаратiв на основi L-карштину, зокрема вiтчизнянi триметабол, кардонат, стиф^ мол, а також зарубiжнi карнiель (елькар) i гепа-дiф, якi можуть бути застосованi як альтернатива синтетичним аналогам Y-бутiробетаТну. 1сну-ють дослiдження щодо можпивосп та доцтьно-стi застосування одного з в^чизняних препара-
тiв на основi природного L-карнiтину - кардонату - для стимуляци фiзичноТ працездатност при збереженнi високого профiлю його безпеки для спортсмешв [7]. Ушкальнють фармакологiчноТ композицiТ кардонату полягае в особливому сполученш найважпивiших амiнокислот та в^а-мiнних факторiв, якi не ттьки здатнi попереджу-вати розвиток або сприяти корекцп дефiциту L-карнiтину в органiзмi, але й беруть участь в ре-гуляци процесiв пластичного та енергетичного обмшу, нормалiзацiТ функцiонування тканин i ор-ганiв, а також належать до кофакторiв пiдтримки гомеостазу органiзму в цтому. Такi властивостi дозволили нам позицюнувати кардонат як неза-боронений анаболiчний препарат з цитопротек-торною дiею, який бере участь у пщтримц функ-цiонального стану мюкарду, що й обумовлюе рацiональнiсть та безпеку застосування цього лкарського препарату в спортивнш кардiологiТ з метою збереження стану здоров'я та якост життя юних i квалiфiкованих спортсменiв.
Висновки
1. Для зниження лкарського навантаження на органiзм, профтактики виникнення визначеного спектру побiчних явищ у спортсмешв пщ час ль кування кардiологiчноТ патологГТ, а також з метою пщтримки скорочувальноТ здатностi мюкар-ду та функцюнального стану серцево-судинноТ системи в умовах штенсивних фiзичних наван-тажень бтьш рацiональним представляеться використання фармакологiчних засобiв метабо-лiчного та метаболiтотропного характеру.
2. Одним з таких представнимв е в^амшопо-дiбна субстанцiя L-карштин, яка, забезпечуючи пiдтримку широкого спектру бiохiмiчних та фiзiо-логiчних процеав, створюе обфунтоваш перед-умови для застосування фармаколопчних засо-бiв на його основi як для профтактики i лкуван-ня у спортсмешв перенапруження серця та кар-дюлопчних захворювань, в патогенезi яких лежать метаболiчнi перебудови (початковi стадп кардiомiопатiТ), так i для пщтримки ергогенних властивостей оргашзму. При цьому не порушу-ються вимоги антидошнгових шстанцш та не створюються умови для вщсторонення спорт-сменiв вщ змагального процесу.
Перспективи подальших дослщжень поляга-ють, по-перше, в пошуку нових кардiотропних фармакологiчних засобiв для спорту з одночас-ною ергогенною дiею, по-друге, у проведеннi по-глибленого аналiзу ефективностi iснуючих та новостворених метаболтотропних засобiв на основi Y-бутiробетаТну.
Лiтература
1. Барсуков А.В. Триметазидин модифицированного высвобождения в лечении пациентов с тяжелым течением хронической ишемической болезни сердца: от теории к реальной клинической практике / А.В. Барсуков, Д.В. Глуховской // Consilium medicum. Кардиосоматика. - 2014. - Т. 5, № 1. - С. 11-17.
2. Белоцерковский З.Б. Сердечная деятельность и функциональная подготовленность у спортсменов / З.Б. Белоцерковский, Б.Г. Любина. - М.: Сов. спорт, 2012. - 548 с.
3. Богуш А.В. Влияние применения кардиоцитопротекторов при кардиохирургических вмешательствах на развитие миокарди-альной дисфункции в послеоперационном периоде / А.В. Богуш, А.Ю. Сморкалов, Ю.Д. Бричкин, Е.В. Сандалкин // Мед. альманах. - 2015. - № 3 (38). - С. 120-124.
4. Безопасность лекарств. Руководство по фармнадзору / [А.П. Викторов, В.И. Мальцев, Ю.Б. Белоусов и др.]; под общ. ред. Викторова А.П. - К.: МОРИОН, 2007. - 239 с.
5. Гаврилова Е.А. Современные представления об адаптации аппарата кровообращения к физическим нагрузкам / Е.А. Гаврилова, А.О. Шеренков, В.В. Давыдов // Рос. мед.-биол. вестник им. акад. И.П. Павлова. - 2007. - № 4. - С. 133139.
6. Фармакология спорта; под общ. ред. С.А. Олейника, Л.М. Гуниной, Р.Д. Сейфуллы / [Н.А. Горчакова, Я.С. Гудивок, Л.М. Гунина и др.]. - К.: Олимп. лит-ра, 2010. - 639 с.
7. Гунина Л.М. Место метаболитотропного препарата "кардонат" в практике подготовки высококвалифицированных гребцов на байдарках и каноэ / Л.М. Гунина, В.В. Безуглая,
0.А. Чередниченко // Научные труды НИИФКиС Республики Беларусь. - 2013. - Вып. 13. - С. 224-229.
8. Гунина Л.М. Влияние метаболического полипротектора Кар-донат на толерантность квалифицированных спортсменов к физическим нагрузкам / Лариса Гун на, Сергей Олишевский, Роза Гуменюк [и соавт.] // Наука в олимп. спорте. - 2013. - №
1. - С. 56-60.
9. Гушна Л.М. Метаболiчнi аспекти впливу фiзичних наванта-жень: оксидативний стрес та адапта^я / Л.М. Гушна, О.В. Носач // Укр. журнал кшшчноТ та лабораторной' медицини.
- 2012. - № 4. - С. 237-243.
10. Гунша Л.М. Мехашзми реалiзацN ергогенних властивостей ан-тиоксидантних засобiв за штенсивних фiзичних навантажень у ква^фнкованих спортсмешв: автореф. дис. ... д-ра бюл. наук: спе^альнють 14.03.04 "Патолопчна фiзiологiя" / Л.М. Гушна. -К., 2015. - 36 с.
11. Житникова Л.М. Метаболическая терапия, или кардиоцитоп-ротекция - как необходимый компонент комбинированной терапии сердечно-сосудистых заболеваний / Л.М. Житникова // Рос. мед. журн. - 2012. - Т. 20, № 4. - С. 137-143.
12. Киричек Л.Т. Метаболитные и метаболитотропные препараты в системе стресспротекции / Л.Т. Киричек, М.Г. Щербань // Междунар. мед. журнал. - 2012. - № 2. - С. 103-108.
13. Косарев В.В. Панангин в лечении и профилактике сердечнососудистых заболеваний / В.В. Косарев, С.А. Бабанов // Рос. мед. журн. - 2012. - Т. 34. - С. 1660-1664.
14. Мазур Н.А. Внезапная сердечная смерть / Н.А. Мазур. - М.: МЕДПРАКТИКА, 2003. - 148 с.
15. Макарова Г.А. Фармакологическое обеспечение спортивной деятельности: реальная эффективность и спорные вопросы / Г.А. Макарова - М.: Сов. спорт, 2013. - 231 с.
16. Макарова Г.А. Фармакологическое обеспечение в системе подготовки спортсменов / Г.А. Макарова. - М.: Сов. спорт, 2003.
- 160 с.
17. Рубашкин А.А. Расчет потоков K+, Na+ и СГ через плазматическую мембрану животной клетки с N^/K-насосом, котранспо-ртерами NKCC и NC и ионными каналами с учетом негольд-мановского выпрямления в К+-канапах. Норма и апоптоз / А.А. Рубашкин, В.Е. Юринская, А.А. Веренинов // Цитология.
- 2010. - Т. 52, № 7. - С. 568-573.
18. Смоленский А.В. Кардиальные факторы, лимитирующие физическую работоспособность спортсменов / А.В. Смоленский,
A.В. Михайлова // ЛФК и массаж. - 2009. - № 7. - С. 22-26.
19. Спортивная фармакология и диетология; под ред. С.А. Олейника, Л.М. Гуниной. - М.-СПтб.-К.: Диалектика, 2008.
- С.17-34, 135-145.
20. Усачева Е.В. Мифы и реальность кардиопротективной терапии / Е.В. Усачева // Рос. мед. журн. - 2016. - № 9. - С. 546559.
21. Федорова О.А. Препараты калия и магния в современной клинической практике / О.А. Федорова // Укр. мед. часопис. -2014.- №1(99). - С. 69-75.
22. Чекман И.С. Кардиопротекторы - клинико-физиологические аспекты / И.С. Чекман, Н.А. Горчакова, С.Б. Французова,
B.О. Минцер // Укр. мед. журн. - 2003. - № 6 (38). - С. 18-25.
23. Кардиопротекторы / [И.С. Чекман, Н.А. Горчакова,
C.Б. Французова и др.]. - К.: Наукова думка, 2005. - 204 с.
24. Чистякова Ю.С. Эффективность применения ПредукталаМК у спортсменов с патологическим спортивным сердцем / Ю.С. Чистякова, Л.М. Гунина // Людина, спорт i здоров'я: Мат. II Всеукр. з'Тзду сфтав^в iз спорт. мед. та лкувальноТ фiзкуль-тури. - К., 2008. - С. 86.
25. Brass E.P. Carnitine and sports medicine: use or abuse? / E.P. Brass // Annal. N.-Y. Acad. Sci. - 2004. - Vol. 1033. - P. 67-78.
26. Circu M. L. Reactive oxygen species, cellular redox systems, and apoptosis / M.L. Curce, T.Y. Aw // Free Radic. Biol. Med. - 2010. -Vol. 48, N 6. - P. 749-762.
27. Dambrova M. Pharmacological effects of meldonium: Biochemical mechanisms and biomarkers of cardiometabolic activity / M. Dambrova, M. Makrecka-Kuka, R. Vilskersts// Pharmacol Res. - 2016 [Electronic resource] pii:S1043-6618(15)30171-7.
28. Djordjevic D. The influence of training status on oxidative stress in young male handball players // D. Djordjevic, D. Cubrilo, M. Macura [et al.] // Mol. Cell. Biochem. - 2011. - Vol. 351, N 1-2. - P. 251-259.
29. Ferrari R. Therapeutic effects of L-carnitine and propionyl-L-carnitine on cardiovascular diseases: a review / R. Ferrari, E. Merli, G. Cicchitelli [et al.] // Ann. N. Y. Acad. Sci. - 2004. - Vol. 1033. - P. 79-91.
30. Goto C. Acute moderate-intensity exercise induces vasodilation through an increase in nitric oxide bioavailiability in humans / C. Goto, K. Nishioka, T. Umemura [et al.] // Am. J. Hypertens. -2007. - Vol. 20, N 8. - P. 825-830.
31. Inoue F. Effect of sports activity on carnitine metabolism. Measurement of free carnitine, gamma-butyrobetaine and acylcarnitines by tandem mass spectrometry / F.Inoue, N. Terada, H. Nakajima [et al.] // J. Chromatogr. Biomed. Sci. Appl. - 1999. -Vol. 731, N 1. - P. 83-88.
32. Karanth J. Oxidative stress and antioxidant status in rat blood, liver and muscle: effect of dietary lipid, carnitine and exercise / J. Karanth, K. Jeevaratnam // Int. J. Vitam. Nutr. Res. - 2005. -Vol. 75, N 5. - P. 333-339.
33. Kindermann W. Die physiologische herzhypertrophie (sportherz) / W. Kindermann, J. Scharhag // Dtsch. Z. für Sportmed. - 2014. -N 12. - S. 327-332 (Article in Dutch).
34. La Guardia P.G. Protection of rat skeletal muscle fibers by either L-carnitine or coenzyme Q10 against statins toxicity mediated by mitochondrial reactive oxygen generation / P.G. La Guardia, L.C. Alberici, F.G. Ravagnani, R.R. Catharino, A.E. Vercesi // Front Physiol. - 2013. - N 4. - P. 103-107.
35. Malaguarnera M. L-Carnitine treatment reduces severity of physical and mental fatigue and increases cognitive functions in centenarians: a randomized and controlled clinical trial / M. Malaguarnera, L. Cammalleri, M.P. Gargante [et al.] // Am. J. Clin. Nutrition. - 2007. - Vol. 86, N 6. - P. 1738-1744.
36. Maron B.J. The heart of trained athletes: cardiac remodeling and the risks of sports, including sudden death / B.J. Maron, A. Pelliccia // Circulation. - 2006. - Vol.114, N 15. - P. 16331644.
37. Martindale J.J. Uncoupling of increased cellular oxidative stress and myocardial ischemia reperfusion injury by directed sarcolemma stabilization / J.J. Martindale, J.M. Metzger // J. Mol. Cell Cardiol. - 2013. - Vol. 67C. - P. 26-37.
38. Pandareesh M.D. Ergogenic effect of dietary L-carnitine and fat supplementation against exercise induced physical fatigue in Wistar rats / M.D. Pandareesh, T. Anand // J. Physiol. Biochem. -2013.- Vol. 82. - P. 132-141.
39. Pistone G. Levocarnitine administration in elderly subjects with rapid muscle fatigue / G. Pistone, A. Marino, C. Leotta [et al.] // Drugs Aging. - 2003. - Vol. 20. - P. 761-767.
40. Rosano G.M. Metabolic therapy: an important therapeutic option for the treatment of cardiovascular diseases / G.M. Rosano, G. Barbaro // Curr. Pharm. Res. - 2008. - Vol. 14, N 25. -P.2519-2520.
41. Skagen K. The Carnitine-butyrobetaine-trimethylamine-N-oxide pathway and its association with cardiovascular mortality in patients with carotid atherosclerosis / K. Skagen, M. Traseid, T. Ueland [et al.] // Atherosclerosis. - 2016. - Vol. 247. - P. 6469.
42. Wallace D.C. Mitochondrial paradigm of metabolic and degenerative diseases, aging, and cancer: a dawn for evolutionary medicine / D.C. Wallace // Ann. Rev. Genet. - 2005. - Vol. 39. -P. 359-407.
43. Zhu Z. Sarcolemmal ATP-sensitive potassium channels modulate skeletal muscle function under low-intensity workloads / Z. Zhu, A. Sierra, C.M. Burnett [et al.] // J. Gen. Physiol. - 2014. - Vol. 143, N 1. - P. 119-134.
44. Sportwiki: Pharmacology [Electronic resource] - Access mode http://sportwiki.to/%D0%A4%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0 %>D0%>BA%>D0%>BE%>D0%>BB%>D0%>BE%>D0%>B3%>D0%>B8%>D1%> 8F
Реферат
ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА НА ОСНОВЕ ГАММА-БУТИРОБЕТАИНА В СПОРТИВНОЙ МЕДИЦИНЕ: УДАЧНОЕ СОЧЕТАНИЕ КАРДИОПРОТЕКТОРНОГО И ЭРГОГЕННОГО ДЕЙСТВИЯ. Гунина Л.М., Безуглая В.В., Винничук Ю.Д.
Ключевые слова: кардиопротекторы, кардиомиоцит, спорт, физические нагрузки, работоспособность, гамма-бутиробетаин.
В настоящее время очень важной задачей спортивной фармакологии и спортивной кардиологии является рациональный поиск и оценка эффективности защиты сердечнососудистой системы спортсменов, которая лимитирует стимуляцию физической работоспособности в большинстве видов спорта и при ненадлежащей кардиопротекции может стать главной причиной ухудшения здоровья и качества жизни, а также внезапной смерти спортсменов. Эта задача значительно усложняется в современных условиях в связи с постоянным ужесточением антидопинговых санкций (запретом использования за два последних года триметазидина и мельдония), что значительно ограничивает возможности спортивных кардиологов. Поэтому наиболее обоснованным выходом из сложившегося положения является использование метаболитотропных средств, в частности на основе гамма-бутиробетаина (L-карнитина). Широкий спектр физиологического и биохимического действия этой субстанции в организме дает возможность даже в условиях длительных интенсивных физических загрузок опосредованно повлиять на физическую и умственную работоспособность спортсменов. Комплексное действие на организм фармакологических средств на основе гамма-бутиробетаина дает возможность его использования на всех этапах подготовки с высокой эффективностью кардиопротекторного и эргогенного эффекта.
Summary
PHARMACOLOGICAL AGENTS BASED ON GAMMA-BUTYROBETAINE IN SPORTS MEDICINE: GOOD COMBINING OF CARDIOPROTECTIVE AND ERGOGENIC EFFECTS. Gunina L.M., Bezuglaya V.V., Vinnichuk Yu.D.
Key words: cardioprotectors, cardiomyocyte, sport, exercise, efficiency, gamma-butyrobetaine.
At present, one of the important task of sport pharmacology and sport cardiology is searching for and assessing of the effectiveness of the measures aimed at protecting the cardiovascular system of athletes, which limits the stimulation of physical performance in most sports and in cases of improper cardioprotection can be a major cause of ill health and quality of life, as well as the sudden death of athletes. This problem is much more complex in modern conditions due to the continuous toughening of anti-doping sanctions (ban on the use of trimetazidine and meldonium the last two years), which greatly limits the ability of sports cardiologists. Therefore, the most reasonable way out of this situation is to use metabolite tropic agents, and in particular those on the basis of gamma-butyrobetaine (L-carnitine). A wide spectrum of physiological and biochemical actions of this substance in the body makes it possible even in conditions of prolonged strenuous downloads indirectly to influence the physical and mental fitness of athletes. The complex pharmacological effect produced by means of gamma-butyrobetaine on the body enables its use at all stages of the sport training with high cardioprotective ergogenic effect.
