CC BY
12
СПОРТИВНА МЕДИЦИНА
© 1Козирев А. В., 2ГоженкоА. I., 3Цебржинський О. I. УДК 796.01:612
1Козирев А. В., 2ГоженкоА. I., 3Цебржинський О. I.
ВПЛИВ МЕЛАТОН1НУ НА П1ДВИЩЕННЯ Ф1ЗИЧНОТПРАЦЕЗДАТНОСТ1 ВЕСЛЯР1В-АКАДЕМ1СТ1В В УМОВАХ ТРЕНУВАЛЬНОТ Д1ЯЛЬНОСТ1
1Мiжнародний технологiчний унiверситет «Микола'Гвська пол^ехшка» (м. МиколаТв) 2Укра'шський НД1 медицини транспорту (м. Одеса) 3Полтавський нацiональний педагогiчний унiверситет iм. В. Г. Короленка (м. Полтава)
Робота е фрагментом НДР «Органнi ефекти ме-латонiну» (№державно! реестраци 0109и002265) державно! бюджетно! програми «Фундаментальн дослiдження у вищих навчальних закладах та на-укових установах» Мшютерства Укра!ни у справах сiм'!, молодi та спорту (КПКВ 2201020).
Вступ. Сучасний спорт вищих досягнень пере-бувае на межi фiзiологiчних можливостей людини. Високi фiзичнi й психiчнi навантаження диктують жорсткi умови вщносно функцiональних систем спортсмена. Одним iз засобiв, якi допомагають нiвелювати негативы наслщки таких навантажень i прискорити процес вщновлення, е спортивна фармаколопя. Даний медико-бiологiчний напря-мок пщвищення фiзичного й психiчного потен^а-лу спортсмена в справжнм час переживае перюд свого бурхливого розвитку. Спектр застосовува-них у спортi фармаколопчних препаратiв досить широкий i продовжуе поповнюватися. Доведено, що бiльшiсть антропогенних факторiв сприяе по-силенню неферментативного втьнорадикального пероксидного окиснення бiополiмерiв за рахунок посилення генераци активних форм кисню. Антиок-сидантний захист ывелюе цi змiни [2,3,4,6]. Нами було встановлене посилення пероксидизаци при рiзних iнтоксикацiях i запаленнях не ттьки лiпiдних мембран, але й бтюв i нукле!нових кислот (збть-шення частки 8-оксогуанiну й зменшення частки 5-метилцитозину) [2]. У цих умовах дуже позитивно показав себе препарат гормон епiфiзу - мелатонш.
6 науковi публiкацi! про позитивний вплив анти-оксидантiв на фiзичну працездатнють у спортi [5]. Але у доступнм нам науковiй лiтературi вщсуты данi про роль антиоксидантiв у пщвищены фiзично! працездатностi спортсменiв, що спецiалiзуються
andreykozyrev26@gmail.com
в академiчному веслуваны. Таким чином, науковi дослiдження в данм областi е актуальними.
Метою роботи було вивчення функцюнальних ефек^в прийому фiзiологiчних доз мелатонiну на пщвищення фiзично! працездатностi веслярiв-ака-демю^в.
Об'ект I методи досл1дження. У якост джере-ла мелатонiну нами був використаний не забороне-ний Всесв^ым антидопiнговим агенством (ВАДА) фармаколопчний препарат «Вiта-мелатонiн». У до-слщжены впливу приймання препарату на фiзичну працездатнiсть взяло участь 20 чоловк - 2 групи по 10 чоловк у кожнм. Дослiдну й контрольну групи склали професмы спортсмени, що спецiалiзують-ся в академiчному веслуваннi. На момент прове-дення до^дження 3 спортсмени були майстрами спорту мiжнародного класу й 17 - майстрами спорту. Вк учасниюв обох груп склав вщ 19 до 25 рокiв. Спортсмени дослщно! групи приймали препарат цтком добровiльно та пiд наглядом спортивного л^ каря протягом 7 дыв по 1 пiгулцi щодня в один i той же час, перед сном. Дозування фармацевтичного препарату проводилося строго вщповщно до додаваемо! до нього шструкци по застосуванню. Контрольна група препарат не приймала.
Проведення бюетично! експертизи справжых дисертацiйних дослiджень пiдтвердило, що вони були виконан при суворому дотриманн всiх правил «Конвенци про захист прав i гщност людини у зв'язку iз застосуванням досягнень бюлоги й медицини: Конвен^я про права людини i бюмедици-ну» вiд 04.04.1997 р., Овьедо, !спаыя.
Для детального вивчення розвитку певних ф^ зичних здiбностей веслярiв-академiстiв до початку курсу по прийманню ними препарату, нами
було розроблено три дiагностичнi комплекси тес-TiB. Вибiр комплекЫв тес^в для проведення досл^ дження здiйcнювавcя з облiком 1х cпeцифiчноcтi й iнформативноcтi. Комплекси розроблялися згщно провiдним фiзичним здiбноcтям в акадeмiчному вecлуваннi [1]. Данi комплекси були застосован й при провeдeннi заключного тестування, для ви-вчення очкуваних змiн у розвитку фiзичних зд^ бностей cпортcмeнiв, пicля приймання ними препарату.
Комплекс дiагноcтики алактатних здiбноcтeй мicтив у cобi тестування швидюсних (бiг сходу на диcтанцiю 30 м i естафетний тест) i силових (ста-нова динамомeтрiя, стрибок нагору й пщйом ту-луба в сщ протягом 30 сек.) здiбноcтeй. Комплекс дiагноcтики глiколiтичних здiбноcтeй мicтив у cобi тестування глкол^ично! витривалоcтi (30-секунд-ний Вiнгeйтcький анаеробний тест Вант30 на вело-eргомeтрi «KETTLER E3»), швидкicноI витривалоcтi (човниковий бк 4Ч30 м), динамiчноI силово! ви-тривалоcтi (згинання-розгинання рук в упорi лежачи - вiджимання, пiдйом нiг у виci на поперечин й вистрибування нагору з положення глибокого при-ciду, руки на пояЫ), статично! м'язово! витривалос-тi (вис на зiгнутих руках, утримання нк в положeннi лежачи й випад одые! ногою вперед, руки за головою), стмкост до ппокси (проба iз затримкою по-диху на видиху - проба Генч^ i порiг анаеробного обмшу - ПАНО (тест Конкоы). Комплекс дiагноcти-ки аеробно!витривалост й фiзично! працездатнос-тi тестував аеробну витривалють (12-ти хвилинний бковий тест Купера) i фiзичну працездатнють (суб-максимальний тест Валунда-Шестранда PWC170 на гребному eргомeтрi «Concept 2») вщповщно.
Результати дослiдження та 'Гх обговорення. В попередньому тecтi Бк з ходу на диcтанцiю 30 м спортсмени дослщно! групи долали бкову дистан-цiю за 3,8 с; 3,9 с; 4 с; 4,1; 4,2 с i 4,3 с. В заключ-ному тестуванн 8 спортсмеыв ^е! групи показали покращення результату до 3,3 с; 3,5 с; 3,6 с i 3,8 с. У одного до^джуваного змш не cпоcтeрiгалоcь i у одного час проходження бково! дистанци попр-шився до 4,3 с. Спортсмени групи порiвняння в попередньому тестуванн долали бiгову дистанцт за 3,8 с; 4 с; 4,1; 4,2 с i 4,3 с. В заключному тecтуваннi 2 спортсмени ^е! групи показали покращення результату до 3,8 с i 4 с. У одного до^джуваного змш не спостеркалось i у 6 чоловiк час проходження бково! дистанци погiршивcя до 3,9 с; 4,1 с; 4,4 с i 4,5 с.
В попередньому Естафетному тест спортсмени дослщно! групи затримували падаючу лшмку нi вiдмiтках 12 см; 12,3 см; 13 см; 13,6 см; 14,2 см; 15,5 см; 15,8 см; 16 см i 17 см. В заключному тесту-ванн 7 спортсмеыв ^е! групи показали покращення результату до 11 см; 11,8 см; 12 см; 13,4 см; 14,2 см; 14,5 см i 15,4 см. У одного до^джуваного змш не спостеркалось i у 2 чоловк результат виконання тесту попршився до 13,7 см i 14,4 см. Спортсмени групи порiвняння в попередньому тестуванн затримували падаючу лшмку н вiдмiтках 12 см; 13,2 см; 13,3 см; 13,6 см; 14 см; 14,8 см; 15,5 см; 16,5 см i 17,1 см. В заключному тестуванн 2 спортсмени ^е!
групи показали покращення результату до 13,2 см i 16,1 см. У 2 до^джуваних змш не спостеркалось i у 6 чоловк результат виконання тесту попршився до 12,5 см; 13,2 см; 14 см; 14,1 см; 14,2 см; 15 см; 15,2 см; 16,1 см i 17,2 см.
В попередньому тест Станова динамометрiя спортсмени дослщно! групи розвивали зусилля у межах 120 кг; 122 кг; 128 кг; 134 кг; 137 кг; 141 кг; 146 кг; 150 кг; 152 кг i 155 кг. В заключному тес-туванн 8 спортсмеыв ^е! групи показали покращення результату до 125 кг; 138 кг; 144 кг; 149 кг; 155 кг i 160 кг. У одного до^джуваного змш не спостеркалось i у одного результат виконання тесту попршився до 149 кг. В попередньому тестуванн спортсмени групи порiвняння розвивали зусилля у межах 120 кг; 122 кг; 125 кг; 128 кг; 132 кг; 133 кг; 138 кг; 140 кг; 157 кг i 158 кг. В заключному тесту-ванн 3 спортсмени ^е! групи показали покращення результату до 126 кг; 135 кг i 160 кг. У 2 дослщжу-ваних змш не спостеркалось i у 4 чоловк результат виконання тесту попршився до 126 кг; 130 кг; 132 кг i 138 кг.
В попередньому тест Проба Абалакова спортсмени дослщно! групи показали рiзницю у вистрибу-ваннях у межах 38,1 см; 39 см; 40 см; 42,6 см; 44,5 см; 45 см; 45,5 см; 46,2 см i 49 см. В заключному тестуванн 8 спортсмеыв ^е! групи показали покращення результату до 40,9 см; 44 см; 48,2 см; 48,7 см; 49,6 см i 50 см. У одного до^джуваного змш не спостеркалось i у одного результат виконання тесту попршився до 38 см. В попередньому тестуванн спортсмени групи порiвняння показали рiзницю у вистрибуваннях у межах 36 см; 37,3 см; 40,6 см; 42 см; 43,4 см; 43,8 см; 44,2 см; 47 см i 48 см. В заключному тестуванн 3 спортсмени ^е! групи показали покращення результату до 37,4 см; 42,5 см i 44 см. У 2 до^джуваних змш не спостеркалось i у 5 чоловк результат виконання тесту попршився до 39 см; 40 см; 42,4 см; 43 см i 45 см.
В попередньому тест Пщйоми тулуба в сщ протягом 30 с спортсмени дослщно! групи виконували пщйоми у ктькост 24, 25, 26, 27, 28 i 29 разiв. В заключному тестуванн 5 спортсмеыв ^е! групи показали покращення результату до 30 i 32 пiдйомiв. У 3 до^джуваних змш не спостеркалось i у 2 чоловк результат виконання тесту попршився до 25 i 28 пiдйомiв. В попередньому тестуванн спортсмени групи порiвняння виконували пщйоми у ктькост вщ 24 до 28. В заключному тестуванн 3 спортсмени ^е! групи показали покращення результату до 26, 27 i 30 пiдйомiв. У 2 до^джуваних змш не спостеркалось i у 5 чоловк результат виконання тесту попршився до 22, 23, 24 i 26 пiдйомiв.
В попередньому тест 30-секундний Вшгейт-ський анаеробний тест ВАнТ30 спортсмени дослщно! групи виконували фiзичне навантаження у межах 8 Вт/кг; 8,2 Вт/кг; 8,3 Вт/кг; 8,5 Вт/кг i 8,6 Вт/кг. В заключному тестуванн 7 спортсмеыв ^е! групи показали покращення результату до 8,8 Вт/ кг; 9 Вт/кг; 9,4 Вт/кг; 9,5 Вт/кг i 10 Вт/кг. У одного до^джуваного змш не спостеркалось i у 2 чоловк результат виконання тесту попршився до 8,2 Вт/кг i 8,3 Вт/кг. В попередньому тестуванн спортсмени
групи порiвняння виконували фiзичне навантажен-ня у межах 8 Вт/кг; 8,1 Вт/кг; 8,2 Вт/кг; 8,3 Вт/кг; 8,5 Вт/кг i 8,6 Вт/кг. В заключному тестуванн 3 спортс-мени цiе! групи показали покращення результату до 8,2 Вт/кг; 8,4 Вт/кг i 8,9 Вт/кг. У 3 до^джуваних змш не спостерiгалось i у 4 чоловк результат вико-нання тесту попршився до 8 Вт/кг i 8,1 Вт/кг.
В попередньому тест Човниковий бiг 4х30 м спортсмени дослщно! групи долали бiгову дис-танцiю за 21 с; 21,9 с; 22 с; 22,1 с; 22,5 с; 22,6 с i 23 с. В заключному тестуванн 8 спортсмеыв ^е! групи показали покращення результату до 21,9 с; 22 с; 22,5 с i 23 с. У одного доогмджуваного змш не спостеркалось i у одного час проходження бково! дистанцп погiршився до 23 с. Спортсмени групи по-рiвняння в попередньому тестуванн долали бiгову дистанцiю за 22,5 с; 22,6 с; 22,7 с; 22,8 с; 23 с; 23,2 с i 23,4 с. В заключному тестуванн 2 спортсмени ^е! групи показали покращення результату до 22,5 с i 22,6 с. У 3 дослщжуваних змш не спостеркалось i у 5 чоловк час проходження бково! дистанци попршився до 22,8 с; 22,9 с; 23,4 с; 23,5 с i 23,8 с.
В попередньому тест Згинання-розгинання рук в упорi лежачи ^джимання) спортсмени дослщно! групи виконували вiджимання у юлькост 50; 51; 52; 54; 55; 56; 60; 62 i 65 разiв. В заключному тестуванн 6 спортсмеыв цiе! групи показали покращення результату до 54; 57; 60; 62 i 70 вiджи-мань. У 2 до^джуваних змш не спостеркалось i у 2 чоловк результат виконання тесту попршився до 52 i 60 вiджимань. В попередньому тестуваннi спортсмени групи порiвняння виконували вiджи-мання у юлькост 50; 53; 55; 54; 58; 59; 60 i 61 разiв. В заключному тестуванн один спортсмен цiе! групи показав покращення результату до 51 вiджимання. У 5 до^джуваних змiн не спостеркалось i у 4 чоловк результат виконання тесту попршився до 50; 54; 58 i 59 вiджимань.
В попередньому тест Пщйоми нiг у висi на по-перечинi спортсмени дослiдно! групи виконували пщйоми у юлькост 21; 23; 24; 25; 27; 28 i 29 разiв. В заключному тестуванн 7 спортсменiв цiе! групи показали покращення результату до 27; 28; 30; 31 i 32 пiдйомiв. У 2 до^джуваних змш не спостер^ галось i у одного результат виконання тесту попршився до 28 пiдйомiв. В попередньому тестуванн спортсмени групи порiвняння виконували пщйоми у кшькост 21; 22; 23; 24; 25; 27; 28 i 29 разiв. В заключному тестуванн 3 спортсмени ^е! групи показали покращення результату до 22 i 30 пiдйомiв. У 3 дослiджуваних змш не спостеркалось i у 4 чоловк результат виконання тесту попршився до 20; 21; 22 i 25 вiджимань.
В попередньому тест Вистрибування вгору з положення глибокого присщу, руки за головою спортсмени дослщно! групи виконували вистрибування у кшькост 47; 48; 49; 50; 51; 53; 55; 56 i 58 разiв. В заключному тестуванн 8 спортсмеыв ^е! групи показали покращення результату до 50; 51; 55; 57 i 60 вистрибувань. У 2 до^джуваних змш не спостеркалось i у жодного спортсмена результат виконання тесту не попршився. В попередньому тестуванн спортсмени групи порiвняння виконува-
ли вистрибування у кшькост 47; 48; 50; 51; 52; 56 i 57 разiв. В заключному тестуванн 3 спортсмени ^е! групи показали покращення результату до 50; 52 i 54 вистрибувань. У 2 до^джуваних змш не спостеркалось i у 5 чоловк результат виконання тесту попршився до 46; 47; 50 i 52 вистрибувань.
В попередньому тест Вис на зкнутих руках спортсмени дослщно! групи утримували положення вису протягом 32,7 с; 36,8 с; 38 с; 39,1 с; 39,2 с; 42,4 с; 42,6 с; 47,5 с; 48 с i 48,5 с. В заключному тес-туванн 9 спортсмеыв ^е! групи показали покращення результату до 35,6 с; 36,9 с; 38,5 с; 39,5 с; 40 с; 44 с; 48 с; 48,4 с i 49 с. У одного до^джува-ного змш не спостеркалось i у жодного спортсмена результат виконання тесту не попршився. В попередньому тестуванн спортсмени групи порiвнян-ня утримували положення вису протягом 32,4 с; 34,8 с; 35 с; 36 с; 38,1 с; 39,5 с; 40,2 с; 42 с; 46,6 с i 47 с. В заключному тестуванн 2 спортсмени ^е! групи показали покращення результату до 35 с i 40 с. У 2 до^джуваних змш не спостеркалось i у 6 чоловк результат виконання тесту попршився до 32,3 с; 33 с; 35,5 с; 38 с; 40 с i 44,3 с.
В попередньому тест Утримання нк у положен-н лежачи спортсмени дослщно! групи утримували положення протягом 35 с; 35,5 с; 37,9 с; 38,2 с; 39,8 с; 41,2 с; 41,5 с; 42 с; 46,5 с i 47,8 с. В заключному тестуванн 8 спортсмеыв ще! групи показали покращення результату до 32,8 с; 36,5 с; 38,6 с; 40 с; 42 с; 43 с; 47 с i 48,5 с. У одного до^джуваного змш не спостеркалось i у одного результат виконання тесту попршився до 41,1 с. В попередньому тестуванн спортсмени групи порiвняння виконували утримували положення протягом 35,4 с; 36 с;
36.7 с; 39,5 с; 39,8 с; 40 с; 40,2 с; 45,5 с; 46 с i 46,2 с. В заключному тестуванн 3 спортсмени ^е! групи показали покращення результату до 35,8 с; 40,1 с i 46,3 с. У 2 до^джуваних змш не спостеркалось i у 5 чоловк результат виконання тесту попршився до 33 с; 36,5 с; 39,2 с i 45 с.
В попередньому тест Випад одыею ногою вперед, руки на пояс спортсмени дослщно! групи утримували положення випаду протягом 90,5 с; 94,3 с; 95,7 с; 98,1 с; 100,8 с; 110 с; 112,7 с; 115,6 с; 117,2 с i 118,5 с. В заключному тестуванн 7 спортс-меыв ^е! групи показали покращення результату до 90,9 с; 100,2 с; 104 с; 102,1 с; 119 с; 120 с i 120,1 с. У одного до^джуваного змш не спостер^ галось i у 2 чоловк результат виконання тесту попршився до 95,6 с i 112,5 с. В попередньому тес-туванн спортсмени групи порiвняння утримували положення випаду протягом 94,4 с; 96,2 с; 97,3 с;
97.8 с; 100с; 101,6 с;104 с; 106,7 с; 116,9 с i 117,5 с. В заключному тестуванн 5 спортсмеыв ^е! групи показали покращення результату до 94,6 с; 97,7 с; 98,1 с; 104,1 с i 117 с. У 3 до^джуваних змш не спостеркалось i у 2 чоловк результат виконання тесту попршився 94,5 с i 106,3 с.
В попереднм Пробi з затримкою дихання на видиху (проба ГенчО спортсмени дослщно! групи затримували дихання протягом 45,5 с; 46,8 с; 48,3 с; 49,6 с; 50,7 с; 52,1 с; 55,2 с; 56,8 с i 56,9 с. В заключному тестуванн 7 спортсмеыв ^е! групи
показали покращення результату до 47,9 с; 49,8 с; 51,4 с; 52,5 с; 53,3 с; 57 с i 60,2 с. У 2 до^джуваних змш не спостеркалось i у одного результат вико-нання тесту попршився до 48,2 с. В попередньому тестуванн спортсмени групи порiвняння утриму-вали положення випаду протягом 43,5 с; 44,8 с; 47,3 с; 48,6 с; 49,6 с; 50,2 с; 52 с; 55,5 с; 56 с i 56,9 с. В заключному тестуванн 3 спортсмени ще! групи показали покращення результату до 43,7 с; 49,9 с i 57 с. У 3 до^джуваних змш не спостеркалось i у 4 чоловк результат виконання тесту 41,3 с; 44,4 с; 46,9 с i 55 с.
В попередньому Тест Конкон у спортсмеыв дослщно! групи ЧСС складало 185 уд/хв; 187 уд/хв; 188 уд/хв; 189 уд/хв; 190 уд/хв; 191 уд/хв i 192 уд/ хв. В заключному тестуваннi 6 спортсмеыв цiе! групи показали покращення результату до 189 уд/хв;
190 уд/хв; 191 уд/хв; 192 уд/хв; 193 уд/хв i 194 уд/ хв. У одного дослiджуваного змш не спостеркалось i у одного результат виконання тесту попршився до
191 уд/хв. В попередньому тестуванн у спортсмеыв групи порiвняння ЧСС складало 185 уд/хв; 186 уд/хв; 187 уд/хв; 188 уд/хв; 190 уд/хв; 192 уд/хв i 192 уд/ хв. В заключному тестуванн 3 спортсмени цiе! групи показали покращення результату до 191 уд/хв;
192 уд/хв i 193 уд/хв. У 4 дослiджуваних змiн не спо-стерiгалось i у 3 чоловк результат виконання тесту попршився до 185 уд/хв i 189 уд/хв.
В попередньому 12-ти хвилинному бковому тест Купера спортсмени дослщно! групи долали бкову дистанцiю довжиною 2500 м; 2550 м; 2650 м; 2700 м; 2750 м; 2800 м; 2850 м; 2900 м i 3000 м. В заключному тестуванн 7 спортсмеыв ^е! групи показали покращення результату до 2550 м; 2600 м; 2700м; 2800 м; 2900 м i 3050 м. У 3 дослщжува-них змш не спостеркалось i у жодного спортсмена результат виконання тесту не попршився. В попередньому тестуванн спортсмени групи порiвняння долали б^ову дистан^ю довжиною 2400 м; 2450 м; 2600 м; 2650 м; 2700 м; 2750 м; 2850 м; 2900 м; 3000 м i 3050 м. В заключному тестуванн 2 спортсмени ^е! групи показали покращення результату до 2800 м i 3050 м. У 4 до^джуваних змш не спостеркалось i у 4 чоловк результат виконання тесту попршився до 2600 м; 2750 м; 2850 м i 3000 м.
В попередньому Субмаксимальному тест Ва-лунда-Шестранда РШС170 спортсмени дослщно! групи виконували роботу у межах 1670 кгм/хв; 1674 кгм/хв; 1700 кгм/хв; 1750 кгм/хв; 1755 кгм/хв; 1835 кгм/хв; 1900 кгм/хв; 2017 кгм/хв i 2100 кгм/хв.
В заключному тестуванн 8 спортсмеыв ^е! групи показали покращення результату до 1669 кгм/хв; 1714 кгм/хв; 1800 кгм/хв; 1867 кгм/хв; 1912 кгм/хв; 2042 кгм/хв i 2160 кгм/хв. У 2 до^джуваних змш не спостеркалось i у жодного спортсмена результат виконання тесту не попршився. В попередньому тестуванн спортсмени групи порiвняння виконували роботу у межах 1782 кгм/хв; 1795 кгм/хв; 1820 кгм/хв; 1880 кгм/хв; 1889 кгм/хв; 1891 кгм/хв; 1910 кгм/хв; 1985 кгм/хв; 2055 кгм/хв i 2088 кгм/хв. В заключному тестуванн 2 спортсмени ще! групи показали покращення результату до 1913 кгм/хв i 2065 кгм/хв. У 3 до^джуваних змш не спостер^ галось i у 5 чоловк результат виконання тесту попршився до 1756 кгм/хв; 1783 кгм/хв; 1871 кгм/хв; 1980 кгм/хв i 2080 кгм/хв.
Висновки. Аналiз за результатами заключного тестування пюля закшчення спортсменами курсу по прийому мелатоншу, виявив покращення ре-зультатв розвитку рухових здiбностей i фiзично! пщготовки у них, що свщчить про позитивний вплив мелатоншу на фiзичну працездатнють в академiч-ному веслуваны. Короткочасне приймання мелатоншу спортсменами, можна використовувати в якост ергогенного й адаптогенного засобу у вщ-новлювальний перюд, а також в умовах тренуваль-но! й змагально! дiяльностi.
Перспективи подальших дослщжень. У перспективи подальших розробок авторiв в галу-зi спортивно! фармакологи входить проведення до^джень функцюнальних ефектiв прийому фи зiологiчних доз не забороненого ВАДА препарату «Еспа-Лтон». Механiзм дi! препарату засновано на його здатност регулювати обмш речовин, зокрема □-лiпоeва кислота бере участь у регуляци вуглевод-ного (пiдвищуе утилiзацiю глюкози в м'язовм тка-нинi), лiпiдного й холестеринового обмшу, а також е коферментом у реакци окисного декарбоксилю-вання кетокислот. Крiм того, препарат полтшуе роботу печiнки, сприяе виведенню токсиыв i захи-щае гепатоцити вщ негативного впливу токсичних речовин. Нейропротекторна дiя препарату полягае в його здатност шпбувати перекiсне окиснення лтщв у нервовiй тканинi, стимулювати ендонев-ральний кровоток, полiпшувати мкроциркуляцю полегшувати й збiльшувати швидкiсть проведення нервових iмпульсiв по нейронах. Виходячи iз фар-макологiчно! дi! даного препарату, е доцтьним ви-вчити його вплив на процеси вщновлення в спортi високих досягнень.
Л^ература
1. Романенко В. А. Диагностика двигательных способностей / В. А. Романенко. - Донецк: ДонНУ, 2005. - 290 с.
2. Цебржинский О. И. Сравнение эффектов и механизмов кверцетина и мелатонина (миниобзор) / О. И. Цебржинский - Вюник
стоматологи. - 2010. - № 5 (73). - С. 54-55.
3. Чеботар Л. Д. Адреналшова мiокардiодистрофiя на rai ппомелатоншемп / Л. Д. Чеботар, О. I. Цебржинський // Вюник
Бшоцерювського державного аграрного ушверситету. - 2009. - Вип. 60, частина 1. - С. 130-133.
4. Barrenetxe J. Physiological and metabolic functions of melatonin / J. Barrenetxe, P. Delagrange, J. Martinez // J. Physiol. Biochem. -
2004. - V.60 (1). - P. 61-72.
5. Cooper K. H. Antioxidant Revolution / K. H. Cooper // NewYork.: Thomas Nelson, 1997. - P. 198-200.
6. Wiechmann A. F Regulation of gene expression by melatonin: a microarray survey of theratretina / A. F. Wiechmann - J. PinealRes. -
2002; - V.33. - P. 178-185.
УДК 796.01:612
ВПЛИВ МЕЛАТОН1НУ НА П1ДВИЩЕННЯ Ф1ЗИЧНОТ ПРАЦЕЗДАТНОСТ1 ВЕСЛЯР1В-АКАДЕМ1СТ1В В УМОВАХ ТРЕНУВАЛЬНО!' Д1ЯЛЬНОСТ1
Козирев А. В., Гоженко А. I., Цебржинський О. I.
Резюме. Спортивна фармаколопя, як галузь спортивно! медицини, в справжнм час представляв собою повнютю сформований напрям так звано! фармакологи здорово! людини, задачами яко! е корекцiя функщ-онального стану оргаызму здорово! людини, що знаходиться в ускладнених (екстремальних) умовах функ-цiонування. Мова йде про застосування фармаколопчних засобiв, що полегшують переносимють фiзичних навантажень i прискорюють час вщновлення органiзму спортсмена. У статт розглядаеться проблема фар-макологiчно! пщтримки висококвалiфiкованих спортсменiв, якi спецiалiзуються в академiчному веслуваннi. Розкриваеться питання ефективност та доцiльностi застосування мелатонiну у вщновний перiод, а також в умовах тренувально! та змагально! дiяльностi веслярiв-академiстiв. Метою дослiдження було вивчення функцюнальних ефектiв прийому фiзiологiчних доз мелатоыну на пiдвищення фiзично! працездатност вес-лярiв-академiстiв. Показано позитивний вплив препарату на розвиток алактатних i глiколiтичних рухових здiбностей, аеробно! витривалост i фiзично! працездатностi спортсменiв, що спецiалiзуються у академiч-ному веслуваны. Короткочасний прийом запропонованого препарату спортсменами можна використову-вати в якост ергогенного й адаптогенного засобу у вщновлювальний перiод, а також в умовах тренувально! й змагально! дiяльностi.
Ключовi слова: мелатонiн, фiзична працездатнiсть, весляри-академiсти.
УДК 796.01:612
ВЛИЯНИЕ МЕЛАТОНИНА НА ПОВЫШЕНИЕ ФИЗИЧЕСКОЙ РАБОТОСПОСОБНОСТИ ГРЕБЦОВ-АКАДЕМИСТОВ В УСЛОВИЯХ ТРЕНИРОВОЧНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Козирев А. В., Гоженко А. И., Цебржинський О. И.
Резюме. Спортивная фармакология как отрасль спортивной медицины, в настоящее время представляет собой полностью сформированное направление так называемой фармакологии здорового человека, задачами которой является коррекция функционального состояния организма здорового человека, который находится в усложненных (экстремальных) условиях функционирования. Речь идет о применении фармакологических средств, которые облегчают переносимость физических нагрузок и ускоряют время восстановления организма спортсмена. В статье рассматривается проблема фармакологической поддержки высококвалифицированных спортсменов, которые специализируются в академической гребле. Раскрывается вопрос эффективности и целесообразности применения мелатонина в восстановительный период, а также в условиях тренировочной и соревновательной деятельности гребцов-академистов. Целью исследования было изучение функциональных эффектов приема физиологичных доз мелатонина на повышение физической работоспособности гребцов-академистов. Показано позитивное влияние препарата на развитие алактатных и гликолитических двигательных способностей, аэробной выносливости и физической работоспособности спортсменов, которые специализируются в академической гребле. Кратковременный прием предложенного препарата спортсменами, можно использовать в качестве эргогенного и адаптогенного средства в восстановительный период, а также в условиях тренировочной и соревновательной деятельности.
Ключевые слова: мелатонин, физическая работоспособность, гребцы-академисты.
UDC 796.01:612
INFLUENCE OF MELATONIN ON THE INCREASE OF PHYSICAL CAPACITY OF ACADEMIC ROWERS-MANNERS IN THE CONDITIONS OF TRAINING ACTIVITY
Kozyrev A. V., Gozhenko A. I., Tsebrzhinsky O. I.
Abstract. During physical work skeletal muscles are the basic source of formation of active forms of oxygen, and also one of their main targets. It is well-proven for certain, that high level of active forms of oxygen, that appear in skeletal muscles during physical exercises related to the damage of muscular fibres parafunction that is accompanied by development of tiredness of muscles. Physical exercises increase the general volume of consumable oxygen to 20 times in comparing to the calmness. Exercises of high intensity considerably increase the amount of active forms of oxygen in muscles and liver, that cause the damage of membrane of mitochondria. Intensive and protracted muscular activity, especially for the untrained man, is serious stress for muscles, that results in formation of active forms of oxygen and damage of muscles. Damaging muscles physical work, eccentric exercises recur for example, also causes the used for setting fire reaction that increases yet more formation of active forms of oxygen. The cages of organism adapt to the increased formation of active forms of oxygen, to become more proof to unfavorable influence of oxidizing stress in the future. It follows to underline that effects of sharp influence of one exercise and regular physical exercises are very different. Regular physical activity causes numerous positive effects and organism adapts oneself to the increased level of active forms of oxygen, in that time as in a sharp experiment adaptation is absent. Adaptation is arrived at due to a number of different mechanisms, such as adjusting of redox-sensitive expression of genes, increase of level and activity of antioxidant enzymes, stimulation of proteo-metabolism, improvement of DNA-reparation of the systems, increase of biogenesis of mitochondria and content
in the muscle of albumens of thermal shock. In addition, adaptation positively influences on remodeling of skeletal muscles after traumas, diminishes inflammation and apoptosis.
Melatonin is a basic hormone of epiphysis. Melatonin is produced by the basic secretory cages of epiphysis -pinealocytes. Synthesized in the epiphysis of melatonin secreted in blood and neurolymph - a neurolymph, getting through that, accumulates in a hypothalamus. Except blood and cerebrospinal to the liquid, melatonin found out in urine, saliva and amniotic liquid. As a amphiphilic antioxidant, melatonin passes in a kernel and protects DNA from oxidative stress. Melatonin determines periodicity of sleep and seasonal rhythmics, an antioxidant gives, antitu-mour, antistress and antigeriatric effects. Melatonin is attracted in adjusting of body weight and given, that he can reduce the percent of fat in an organism (especially in combination with a calcium). Melatonin reduces oxidative stress, improves sleep and accelerates renewal. It should be noted that researches of functional action of melatonin and complex of antioxidants on development of motive capabilities, aerobic endurance and physical capacity were not almost conducted in a boat-racing and sport in general. Also efficiency of application of them was not studied as facilities of stimulation of physical capacity of sportsmen that is specialized in a boat-racing.
Sporting pharmacology as industry of sporting medicine, presently is the fully formed direction of the so-called pharmacology of healthy man, the tasks of that is a correction of the functional state of organism of healthy man that is in the complicated (extreme) operating conditions. The question is about application of pharmacological facilities that facilitate bearableness of physical activities and accelerate time of renewal of organism of sportsman. The problem of pharmacological support of highly skilled sportsmen that is specialized in a boat-racing is examined in the article. The question of efficiency and expediency of application of melatonin opens up in a period of rehabilitation, and also in the conditions of training and competition activity of academic rowers-manners. A research aim was a study of functional effects of reception of physiology doses of melatonin on the increase of physical capacity of academic rowers-manners. Positive influence of preparation is shown on developing motive flairs, to aerobic endurance and physical capacity of sportsmen that is specialized in a boat-racing. Brief reception of the offered preparation by sportsmen, it is possible to use in a period of rehabilitation, and also in the conditions of training and competition activity.
Keywords: melatonin, physical capacity, academic rowers-manners.
Рецензент - д. мед. н. Бойко Д. М.
Стаття надшшла 07.10.2015 р.
