CC BY
13
УДК. 796.389
ЗМ1НИ СТАНУ СЕРЦЕВ0-СУДИНН01СИСТЕМИ ТАФ13ИЧН01 ПРАЦЕЗДАТН0СТ1 ПРИ КАРД1АЛГ1ЧН0МУ СИНДР0М1 ПЕРЕТРЕН0ВАН0СТ1 ПЕРШОГО ТИПУ 1-И СТАД11У СП0РТСМЕН1В1ГР0ВИХ ВИД1В СПОРТУ
Пешкова О.В.
Харювська державна академ1я ф1зичноТ культури, м. Харюв
У спортсметв в нингшнгй час найчаст0е спостериаетъся стан перетренованост1 тд впливом великих ф1зичних та емоцтний навантаженъ, якг впливаютъ на спортсметв в проце& тренувалъног та змагалъног д1ялъност1. Виникаютъ змгни функщоналъного стану серцево-судинног системи та ф1зичног працездатност1 у сполучент з1 змгнами тших систем оргатзму. Ключов1 слова: спортсмени, перетренованють, серцево-судинна система, ф1зична працездатнють, ¡гров1 види спорту.
Перенапруження - це порушення функци ор-гаыв \ систем оргаызму в наслщок впливу не-адекватних навантажень [8,9,13]. У розвитку перенапруження провщну роль грае стввщношен-ня функцюнальних можливостей оргаызму \ провокуючого фактора, причому дуже важливе стввщношення фЬичних \ психнних навантажень - Тхнм стльний несприятливий вплив може проявитися при пороняно невеликих величинах кожного з них [4,5,7,16].
Перенапруження центрально!" нервовоТ системи (ЦНС) (перетренованють)- це патолопчний стан, що виявляеться дизадаптацюю, порушен-ням досягнутого в процеа тренування р1вня фу-нкцюнальноТ готовности змшою регуляци д1яль-ност1 систем оргаызму, оптимальних взасмин м1ж корою головного мозку \ нижче розташова-ними вщдтами нервовоТ системи, руховим апа-ратом \ внутршыми органами [8]. В основ! пере-тренованост1 лежить перенапруга коркових про-цеав, у зв'язку з чим ведучими ознаками цього стану е змни ЦНС, що проткають по типу невроз! в [2,3]. Велику роль при цьому грають \ змь ни ендокринноТ сфери, головним чином, кори надниркових залоз \ ппофЬа. По-друге, унасль док порушення регуляци, можуть виникати змши функцм рЬних оргаыв \ систем [9].
1снують деяю модел1 д1яльност1, що найбть-ше ймовфно викликають синдром «перетрено-ваносп» [4,14,15]. До них належать: щтьний графк змагань чи серм змагань без вщповщних ¡нтервал1в для вщновлення; р^ке збтьшення обсягу тренувань ¡/чи ТхньоТ ¡нтенсивност1 без поступового нарощування; використання того самого формату тренування, наприклад, ¡нтер-вальне тренування, що стомлюс одну групу м'я-з1в чи одну енергетичну систему; збтьшення ¡нших життсвих стресфактор1в, таких як недо-статнм сон чи харчування, поТздки (особливо з1 змною годинних пояав) чи несприятлив1 психо-лопчы КОЛ^И \ т.д.
Вже при початкових стадтх перетренованост1 у спортсмен^ спостер1гають р^номаытну симптоматику з боку р^них систем оргаызму, що ускладнюс процес д1агностики \ подальшого ль кування та вщновлювання. Враховуючи те, що, за даними бтьшосп автор! в [8,10,16], у спортсмен^ при 1-11 стадтх перетренованост1 най-бтьш часто спостер1гаються ознаки функцюна-льних зсув1в з боку серцево-судинноТ системи, виникас потреба дати Тхню характеристику та вщокремити вщ ¡нших патолопчних змЫ функци ц1еТ системи, котр1 можуть бути при заняттях спортом, з метою подальшоТ терапп та профта-ктики.
Все це обумовило актуальнють дослщження та дозволило сформулювати його мету та за-вдання.
Мета дослщження: розглянути змЫи функцю-нального стану серцево-судинноТ системи та загальноТ ф^ичноТ працездатност1 у спортсмен^ ¡грових вид1в спорту при першому тит перетре-нованост1 1-11 стадп.
Завдання дослщження
1. Охарактеризувати кл1н1чн1 прояви кард1ал-пчного синдрому при першому тит перетрено-ваност1 1-11 ступеню за даними сучасноТ спе^а-льноШтератури.
2. Визначити стан серцево-судинноТ системи та загальноТ фЬичноТ працездатност1 у спортсмен^ ¡грових видв спорту при першому тит перетренованост1 1-11 ступеню.
Матер1али та методи
Дослщження проводилися на баз\ вщдтення медико-бюлопчного забезпечення зб^них команд та резерву обласп \ вщдтення функцюна-льноТ д1агностики Харювського обласного лкар-сько-ф^культурного диспансеру, медико-в1дновлювальних центр1в (МВЦ) "Метал1ст", "Локомотив".
* Проблема розробляеться зг/дно теми зведеного плану Держкомспорту УкраУни на 2001-2005 рр.: «Розробка единого /нформац/йного середовища навчання у вищих спортивних навчальних закладах, як зас1б п/двищення ефективност! навча-льно-тренувального та навчально-оздоровчого процесу». Шифр теми: 2.1.15. Номер джержреестрацп: 0101У006Л67. П\д-розд/л: «Комплексний п\дх\д до фЬично'1 реабШтацп хворих ¡з хрон!чними захворюваннями серцевоI, дихально), нервовоТ та опорно-рухово'Тсистеми з використанням сучасних комп'ютерних технолог1й».
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
У дослщженнях брали участь 143 спортсмени ¡грових вид1в спорту 18-27 рою в чоловноТ стат1 (футбол, баскетбол, волейбол), як1 мають спор-тивну квал1ф1кац1ю вщ першого спортивного розряду до майстра спорту (МС), з котрих 53 спортсмени мали ознаки першого типу перетре-нованост11-11 стади (Таблиця 1).
Дослщження проводилися на початку пщго-товчого перюду тренування, коли у спортсмен^ неспостер1галося ознак перетренованост1, а по-т1м у основному (базовому) перюду коли трену-валы-н навантаження сполучуються з1 змагаль-ними, \ у спортсмен^ виникали ознаки 1-11 ступе-ню перетренованостк
Таблиця 1
Характеристика обстеженого контингенту спортсменов з ознаками перетренованост/1-11 стадп
Для визначення стану серцево-судинноТ сис-теми у спортсмен1в з початковими ступенями перетренованост1 ми використали таю методи дослщження, як: KniHNHi (36ip анамнезу, зовыш-нм огляд, пальпац1я, перкуст, аускультацт); електрокардюграфт; функцюналы-ii проби та тести (визначення величини ф^ичноТ працезда-THOCTi за субмаксимальним велоергометричним тестом PWC17o (Physical Working Capacity при частой серцевих скорочень 170 поштовх1в за хвилину), непряме дослщження МСК (максимального споживання кисню) за формулою Карп-мана для спортсмен^ високого класу та вщнос-Hoi МСК, проба Котова-Дьошина). Yci ui методи дослщження проводилися за загальноприйня-тими методиками [2,11,7,13]. При дослщжены функцюнального стану серцево-судинноТ систе-ми було застосовано комп'ютерну д1агностичну систему "CARDIOLAB" (виробництва науковоТ лаборатори Ав1ацмного ¡нституту м. Харкова). При дослщжены величини загальноТ фЬичноТ працездатност1 було застосовано велоергометр ф1рми Ketler. Отримаы даы було оброблено пакетом статистичного анал^у Excel - 2000 [12].
Результати та ix обговорення
В тепершнм час запропоновано видтяти хрон1чне ф^ичне перенапруження ЦНС I i II типу [1]. При I Tnni перенапруження ЦНС органам спортсмена увесь час знаходиться в CTaHi на-пруження, неощадливого споживання енерги (переваги катабол^му над анаболЬмом) при не-достатнм швидкост1 вщновних процесс.
1снують три вар1анти кпннного nepe6iry хро-ннного ф^ичного перенапруження ЦНС [3,6]:
1.Перший характеризуемся ттьки неадекватною реакцию на pi3Hi фактори, що обурюють (ф^ичне навантаження, ортостаз, вуглеводне навантаження й ¡н.).
2.Другий розглядасться як невротична симптоматика без змш працездатностк
3.Третм BapiaHT виявлясться р^ними пору-шеннями працездатностк При BapiaHTi III-A е вщсутым picT спортивних результат^, незважа-ючи на завзя^ тренування; при BapiaHTi III-Б вщ-значасться дисоцацт м1ж спортивною i тесто-вою працездатнютю, порушусться Тхне стввщ-ношення; при BapiaHTi III-B спостер1гаеться зни-ження будь-якоТ працездатностк
М1ж невротичною, дистоннною i ¡ншою симптоматикою i ступенем падння працездатност1 не мае паралел^му. Кожен BapiaHT може зустрна-тися в ¡зольованому вид1 i сполучатися з будь-яким ¡ншим. BapiaHTH III-A i III-Б можуть бути проявом перенапруження ЦНС II типу.
KniHiHHi синдроми при перенапружены ЦНС I типу: невротичний, кард1алпчний, термоневро-тичний, вегетативно-дистоннний, дисметаболн-ний, змшаний кпннний [13].
Кард1алпчний синдром характеризусться на-ступною симптоматикою [1,9,13]. Boni частше локал^уються в л1в1й половин! грудноТ штки, з можливою ippafliauicra в л1ву руку i лопатку, но-сять найрЬномаытыший, як правило, що ние, характер; при цьому нерщко вщзначаються мит-TCBi вщчуття «проколювання». Якщо 6oni вини-кають при навантажены, то збер1гаються майже незмшними теля його припинення. Однак частн ше вони з'являються теля фЬичного i, особливо, емоцмного напруження. Характерне поси-лення болю у CTaHi тривалого спокою i зникнен-ня при навантаженнях, причому часом граничного характеру. Дуже типове сполучення цих болв ¡з скаргами на задишку, почуття недостач! noßiT-ря В СП0К01, що виявлясться типовим «почуттям незадоволеност1 вдихом» - одыею з характернн ших невротичних скарг.
Ц ознаки можуть спостер1гатися також i при хрон1чному перенепружены серця у спортсмен^, тобто дистрофи мюкарда фЬичного перенапруження.
Однак, при обстежены спортсмен^ ¡грових вид1в спорту та проведены шннних, функцюна-льних дослщжень ми отримали наступы данк У спортсмен1в мали мюце ознаки порушення осно-вних функцм мюкарду: автоматизму - у 45,3% випадюв, npoßiflHOCTi (переважно ознак неповноТ блокади право!' н1жц1 пучка Пса) - у 47,8% випа-дюв, скорочувасмост1 - у 12%, збуджуваемост1 (переважно надшлуночковоТ екстрасистоли) - у 14,1%. Але ознак дистрофи мюкарду у вигляд1 ¡нверси зубця Т при електрокардюграфнному дослщжены ми не спостер1гали (Таблиця 2).
Вид спорту М С KMC (кандидати в майстри спорту) I разряд Усього
1. Баскетбол 3 6 5 14
2. Волейбол 12 4 1 17
3. Футбол 11 7 4 22
Усього 26 17 10 53
Таблиця 2
Електрокард'юграф'ннi ознаки порушення функцп KapdiopecnipamopHoi системи у спортсменов до i пюля розвитку перетре-
нованост/ (к'тьк'ють oci6, %)
Ознаки порушення функцисерцево-судинноТ системи Здоров1 спортсмени* Спортсмени з перетренованютю
Ознага ДМФП I-II ст. 0 0
Порушення функцп пров1дност1 2% 47,8%
Попршення скорочувальноТ функцй мюкарду 0 12%
Порушення функцй' автоматизму:
Тах1кард1я 0 21,2%
TaxiapnTMifl 0 15,2%
Брад1кард1я 78,4% 0
Брад1аритм1я 3% 8,9%
Порушення функцй'збуджуваемосл мюкарду 2% 14,1%
* - спортсмени, яю спочатку не мапи перетренованост1 (53 особи), а на при кшц1 базового перюду мали I-II ст. перетренова- HOCTi
При визначеы величини загалы-юТ фЬичноТ працездатност1 за субмаксимальним велоерго-метричним тестом PWC17o ми спостер1гали до-стов1рне значне попршення величини цього по-казника при перетренованост1 у спортсмен^ ¡г-рових вид1в спорту. Величина PWC170 вфогщне зменшилася з 2145,15±41,58 кг*м*хв-1 до 1478,42±29,87 кг*м*хв"1, при р<0,00001 (Таблиця 3).
Динамка показник\в загально/ф/зичноУпрацездатност/ та
При вивчены показника, який характеризуе аеробы можливост1 оргаызму спортсмен^, тоб-то МСК, а також його вщносно! величини -МСК/кг ваги спортсмена ми також спостер1гали достовфне попршення показниюв у спортсмен^ при розвитку у них кард1алпчного синдрому першого типу перетренованост1 1-11 стади (Таблиця 3).
Таблиця 3
' у спортсменов до I пюля розвитку стану перетренованост:
Показник Здоров1 спортсмени* Спортсмени с перетренованютю t Р
M±m M±m
1. PWC170, кг*м * хв"1. 2145,15±41,58 1478,42±29,87 13,02 <0,00001
2.МСК, л*хв.-1 5,12±0,56 3,71±0,39 2,07 <0,05
3.МСК/кг, л*xв."1*кг"1 60,23±2,14 43,65±2,01 5,64 <0,00001
* - спортсмени, як1 спочатку не мапи перетренованост1 (53 особи), а на при кшц1 базового перюду мали I-II ст. перетренова- HOCTi
При проведены функцюнально! проби з до-зованим ф^ичним навантаженням (3-х хвилин-ний б1г у середньому темт - проба Дьошина-Котова) нами було виявлено у 88,6% спортсмена з початковими ступенями перетренованост1 атипов1 реакцИ серцево-судинно! системи, з них: ппертонны - 32,4%, ппотонны - 12,8%, дисто-н1чн1 - 27,6%, з1 ступЫчастим пщйомом систолн чного артер1ального тиску - 15,8%. В ¡нших ви-падках ми спостер1гали нормотоннну реакц1ю -13,4%. На початку основного (базового) перюду тренування у цих спортсмен^, коли ми не спо-стер1гали ознаки перетренованост1, атипов1 реа-кци зустрналися ттьки у 4 (7,5%) спортсмен^ з 53 обстежених (в основному ппертонны реакцп).
Висновки:
1. Синдром «перетренованостЬ - це не до-сить ч1тко визначений комплекс психофЬюлопч-них вщповщних реакцм оргаызму на: надм1рне тренувальне навантаження; занадто щтьний графкзмагань; недостатнмчас для вщновлення п1сля ¡нтенсивного робочого навантаження чи будь-якого сполучення вищевказаних обставин. Синдром «перетренованостЬ е комплексним \ мае цтий ряд ¡ндивщуальних вар1ац1й. Незва-жаючи на проведен! дослщження, ясно, що «пе-ретреноваысть» залишасться маловивченим
синдромом i мае потребу в подальших дослн дженнях.
2. У спортсмен1в з кард1алпчним синдромом першого типу перетренованост1 I-II стади вияв-ляеться велика ктькють скарг з боку цюТ системи у спокоТ i при фЬичному навантажены, пору-шуються ocHOBHi функцИ мюкарду, зникають адаптацмы змЫи з боку серцево-судинно! системи, як1 формуються в процеа тренування, по-пршуються показники загальноТ фЬично!' праце-здатност1 i аеробних можливостей в наслщок розвитку патолопчного стану i порушення регу-люючоТ poni центрально!' нервово!' системи.
3. Кращий cnoci6 запоб1гти синдрому «пере-тренованосп» - уникати використання перерахо-ваних вище моделей i забезпечувати адекватне вщновлення i розматсть у вид1 ф^ичних наван-тажень пщ час тренувального процесу.
Перспективним е вивчення змЫ в системах оргаызму при ¡нших синдромах першого та другого тип1в перетренованост1 у спортсмена висо-кого класу.
Л1тература
1. Алавердян A.M., Альперович Б.Р., Городецкий В.В. и др. Физическое перенапряжение у спортсменов. Метод. ре-ком. - М., 1987. - 41 с.
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
2. Аулик И.В. Определение физической работоспособности в клинике и спорте. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 1990. - 192 с.
3. Батуев A.C. Высшая нервная деятельность. - СПб.: Лань, 2002. - 416 с.
4. Буланов Ю.Б. Спортивная медицина. - Тверь: Изд-во ГУПТО ТОТ, 2003. - 328 с.
5. Бутченко Л.А. Перетренированность. В кн.: Детская спортивная медицина. Руководство для врачей / Под ред. С.Б. Тихвинского, C.B. Хрущева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 1991. - С. 408-415.
6. Вапьтер Фронтера и С. Хармон Браун. Синдром перенапряжения («перетренированности»). В кн.: Спортивная медицина. Справочное издание. - M.: Терра-Спорт, 2003. - С. 61-66.
7. Гордон Н. Хроническое утомление и двигательная активность. - Киев: Олимпийская литература, 1999. - 127 с.
8. Граевская Н.Д., Журавлева А.И., Гигинейшвили Г.Р., Семиколенных В.Г., Воронина Э.Н. Восстановление спортивной работоспособности в процессе тренировки и соревнований. В кн.: Журавлева А.И., Граевская Н.Д. Спортивная медицина и лечебная физкультура. Руководство. - М.: Медицина, 1993. - С. 245-284.
9. Граевская Н.Д., Долматова Т.И. Спортивная медицина (часть 2). - M.: Советский спорт, 2004. - 360 с.
10. Иванов Е.Р., Кассиль Г.Н., Морозов И.С. Роль симпато-адреналовой системы в происхождении расстройств тонких двигательных навыков при повышенной психоэмоциональной напряженности. В кн.: Ученые записки Тартуского государственного ун-та. Стероидные и пептидные гормоны при мышечной деятельности. Эндокринные механизмы регуляции приспособления организма к мышечной деятельности. - Тарту: Тарт. Гос. Ун-т, 1984. - 670. - С. 135-145.
11. Карпман В.Л., Белоцерковский Э.Б., Гудков И.А. Тестирование в спортивной медицине. - M.: Физкультура и спорт, 1988. - 208 с.
12. .Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. - Киев: МАРИОН, 2000. - 320 с.
13. Макарова Г.А. Хроническое перенапряжение ведущих органов и систем организма у спортсменов. В кн.: Г.А. Макарова. Спортивная медицина. - M.: Сов. спорт, 2002. - С. 279-293.
14. Budgett R. Fatigue and underperformance in athletes: the overtraining syndrome // British J. Sports Med. - 1998. - N. 32. - P. 107-110.
15. Hooper, S.L. & Mackinnon, L.T. Monitoring overtraining in athletes // Sports medicine. - 1995. - Vol. 20. - P. 321-327.
16. Lehman M.Q. et al. The overtraining syndrome in athletes // Medicine and science in sports and exercise. - 1998. - N. 30. - P. 1140-1145.
Реферат
ИЗМЕНЕНИЯ СОСТОЯНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ СИСТЕМЫ И ФИЗИЧЕСКОЙ РАБОТОСПОСОБНОСТИ ПРИ КАРДИАЛГИЧЕСКОМ СИНДРОМЕ ПЕРЕТРЕНИРОВАННОСТИ ПЕРВОГО ТИПА I-II СТАДИИ У СПОРТСМЕНОВ ИГРОВЫХ ВИДОВ СПОРТА Пешкова О.В.
Ключевыеслова: спортсмены, перетренированность, сердечно-сосудистая система, физическая работоспособность, игровые виды спорта.
У спортсменов в настоящее время наиболее часто наблюдается состояние перетренированности под влиянием больших физических и эмоциональных нагрузок в процессе тренировочной и соревновательной деятельности. Возникают изменения функционального состояния сердечно-сосудистой системы и физической работоспособности в сочетании с изменениями других систем организма.
Summary
CHANGES IN CARDIOVASCULAR SYSTEM AND PHYSICAL CAPACITY FOR WORK UNDER CARDIALGIC SYNDROME OF I - II STAGE OVERTRAINING IN GAME SPORTSMEN Peshkova O.V.
Key words: sportsmen, overtraining, cardiovascular system, physical capacity for work, sport games.
Nowadays sportsmen suffer from the extremely hard physical and emotional overloading during the trainings and various sport events. All this results in the development of some changes in functional status of cardiovascular system and physical capacity for work accompanying with the changes in other body systems.
