Факторы, влияющие на прогноз, при хирургическом лечении пострадавших с травматическими оболочечными гематомами Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Укртнсъкий нейрохгрурггчний журнал, №1, 2003

23

УДК 616.831—001—003.215—001.35—037

Фактори, що впливають на прогноз, при xipypriHHOMy лжуванш потершлих з травматичними оболонковими гематомами

Полщук M.G., Литвиненко А.Л., Короткоручко А.О.

Центр невiдкладноií нейpоxipypгi■i лжарш швидкоТ медичноТ допомоги, м. КиТв КиТвська медична академiя шслядипломноТ осв^и iм. П.Л. Шупика МОЗ УкраТни

Пpоаналiзованi результати лiкyвання 228 потерпших з тяжкою черепно-мозковою травмою 3i стисканням головного мозку внутр1шньочерепними гематомами. Найбшьшого значення для прогнозу мають ступ1нь порушення cвiдомоcтi хворого при госштал1заци, ступ1нь зм1щення серединних структур головного мозку, об'ем внутр1шньочерепного компремуючого фактора та зниження систол1чного артер1ального тиску менше 90 мм рт. ст. гад час виконання оперативного втручання.

Ключов1 слова: черепно-мозкова травма, стискання мозку, гематома, дислокацгя.

Черепно-мозкова травма (4MT) — одна з найактуальтших проблем неврологи та нейро-xipyprii'. Частота ЧМТ в р1зних регюнах стано-вить вiд 1,6 до 4 на 1000 населення [1,4,5, 10]. ЧМТ е одшею з основних причин смеpтностi та швалщизацп хворих вiком до 45 роюв. 3 кожних 4 летальних випадкiв внаслiдок травми всix локал-iзацiй один е наслiдком ЧМТ.

Визначення тяжкостi ураження мозку у по-теpпiлого з ЧМТ е основним моментом пiд час встановлення прогнозу, воно грунтуеться на аналiзi piвня пpигнiчення свiдомостi, величини невролопчного дефiцитy та даних методiв прямо' вiзyалiзацii структур головного мозку — ак-шально' комп'ютерно' томографп (АКТ) та маг-шторезонансно' томографп (МРТ) [2,3].

ЧМТ — динамiчний процес, пеpебiг якого характеризуеться стадшшстю. Клiнiчнy стадiю визначають за сукупшстю piзноманiтниx функщ-ональних та структурних ознак. 1снуе певна ко-релящя мiж стадiйнiстю клiнiчного пеpебiгy та характером морфолопчного субстрату пошкод-ження. Але ця коpеляцiя не абсолютна, оскшьки клiнiчна стадiя вiдобpажаe не тшьки тяжкiсть пошкодження речовини мозку й можливють оpганiзмy компенсувати в функцюнальному вщно-шеннi нанесену йому травму. Чим в бшьш шзнш клiнiчнiй стадй' при ЧМТ надаеться спецiалiзова-на медична допомога, тим прше прогноз для хворого [1].

При використанш методiв визначення прогнозу ЧМТ на основi оцiнки ураження мозку можли-во попередньо визначити прогноз та дiагностич-ну лшувальну тактику. Застосування КТ в ди-

намiцi для вiзyалiзацii стану мозку, шлуночково' системи, цистерн мозку дозволяе визначити не тiльки найближчi, а й бшьш вщдалеш наслiдки ЧМТ [9].

Матеpiали та методи дослщження. Об-

стеженi 228 потеpпiлиx з тяжкою ЧМТ, яких лiкy-вали в клiнiцi невiдкладноi нейрох1рург^' у 2000 р. Вш хворих вщ 15 до 79 pокiв. В ушх хворих дiаг-ностовано стискання головного мозку внутрш-ньочерепними гематомами. Дiагноз встановлю-вали вiдpазy тсля госпiталiзацii потеpпiлого на основi даних клшки та АКТ або (та) МРТ при-життево, а також тд час патологоанатомiчного дослiдження. Вшм хворим проведене xipypгiчне видалення гематоми протягом 3 год пiсля встановлення дiагнозy.

3 228 оперованих хворих 121 (53,1 %) випи-саш з стацiонаpа, 107 (46,9 %) — померли в ранш строки тсля операци. Стан хворих оцшювали за загальноприйнятими кpитеpiями [1, 10].

Пщ час проведення аналiзy брали до уваги такi параметри: вш, стать потеpпiлиx, piвень порушення свщомосп за шкалою ком Глазго (ШКГ), змiщення серединних структур головного мозку за даними АКТ/МРТ, об'ем видалених гематом, аpтеpiальний тиск (АТ), сеpеднiй АТ (АТсер.) пiд час операцй', наявнiсть пеpеломiв кiсток черепа, наявнiсть вiдкpитоi чи закрито' ЧМТ, вогнищ забою головного мозку, запальш ускладнення легень, оболонок та речовини моз-ку, наявнiсть кpовi в шлуночках мозку, стyпiнь швашдизаци хворих, якi вижили, та шше.

Частота виявлення внyтpiшньочеpепниx гематом у хворих представлена в табл. 1.

24

ÏoëiùyKM.G., ËumeuHeHêo А.Л., Kopomêopy4Ko A.O.

Таблщя 1. Частота внyтpiшньoчepeпниx «матом

Tp^M xbopMx Гeматoмм

гocтpа cyбдypальна гocтpа eпiдypальна мнoжмннi двoбiчнi мнoжмннi iioitepMieiti пiдгocтpа cyбдypальна cyбдypальна T^poi^ mдгocтpа eпiдypальна xpoнiчна cyбдypальна

абс % абс % абс % абс % абс % абс % абс % абс %

Вижили (n=121) 32 2б,5 29 24,0 8 б,б 19 15,7 21 17,4 2 1,7 2 1,7 8 б,б

Пoмepли (n=107) 54 50,5 9 8,4 19 17,8 17 15,9 8 7,5

Paзoм (n=228) 8б 37,7 38 1б,7 27 11,8 3б 15,8 29 12,7 2 0,9 2 0,9 8 3,5

Taàëuця 2. Частота nopymenM cвiдoмocтi в 7 бал1в та мeншe за ШКГ y пoтepпiлиx з ЧМТ

Гpyпм MopN\ Гeматoмм

гocтpа cyбдypальна гocтpа eпiдypальна мтжинт двoбiчнi мнoжмннi пoвepxнeвi пiдгocтpа cyбдypальна cyбдypальна гiдpoма mдгocтpа eпiдypальна xpoнiчна cyбдypальна

абс % абс % абс % абс % абс % абс % абс % абс %

Вижили (n=15) б 40 5 33,3 1 б,7 2 13,3 0 0 0 0 0 0 1 б,7

Пoмepли (П=67) 39 58,2 5 7,5 11 1б,4 9 13,4 3 4,5

Бiльшicть xвopиx 6ули пpaцeздaтнoгo вiкy, ш-peвaжнo вщ 35 дo 54 poкiв: б7 (б2,б%) тиx, щo пoмepли, тa б7 (55,4%) — тиx, яю вижили, зaгa-лoм — 134 (58,8%). Xвopиx вiкoм cтapшe б5 poкiв бyлo 20 (8,8%). Ж^к бyлo 9 (8,4%) з тиx, щo ш-мepли, тa 11 (9,1%) — з rax, яю вижили.

З xвopиx, якi вижили, пoбyтoвa тpaвмa вщзш-чeнa y 41,3%, тpaвмa зa нeвiдoмиx oбcтaвин — y 28,1%, кpимiнaльнa тpaвмa — y 20,7%, тpaвмa тд чac дopoжнo-тpaнcпopтнoï пpигoди (ДТП) — y 2,5%, виpoбничa тpaвмa — y 5,8%, cпopтивнa — в 1,7%. З xвopиx, щo пoмepли, тpaвмa зa ж-вiдoмиx oбcтaвин виявлeнa y б0,7%, пoбyтoвa — y 25,2%, кpимiнaльнa — y 5,б%, тpaвмa пiд чac ДТП — y 5,б%, виpoбничa тpaвмa — y 2,8%.

Poзпoдiл xвopиx зa cтyпeнeм пopyшeння cвiдoмocтi, щo вiдпoвiдae 7 бaлiв тa мeншe зa ШКГ, нaвeдeний в тaбл. 2.

Пopyшeння cвiдoмocтi, щo вiдпoвiдae 3—4 бaлaм зa ШКГ, пiд чac гocпiтaлiзaцiï xвopиx

вiдзнaчeнe y 37% тиx, щo пoмepли, з гocтpoю có6-дypaльнoю гeмaтoмoю, y 25% — з пiдгocтpoю cyбдypaльнoю гeмaтoмoю, y 21,1% — з чиcлeн-ними двoбiчними гeмaтoмaми, y 23,5% — з чж-лeнними пoвepxнeвими гeмaтoмaми, y 33,4% — з гocтpoю eпiдypaльнoю гeмaтoмoю, paзoм y 30,8% rax, щo пoмepли, тa тiльки y 0,8% — rax, яю вижили.

Стутнь змiщeння cepeдинниx cтpyктyp го-лoвнoгo мoзкy зa дaними АКТ пpeдcтaвлeний в тaбл. 3.

Гeмaтoми, видaлeнi пiд чac oпepaтивнoгo втpyчaння, якi зa oб'eмoм пepeвищyвaли 100 cм3, виявляли з нacтyпнoю чacтoтoю (тaбл. 4).

Знижeння АТ мeншe 90 мм pт. cт., вiдзнaчe-нe пiд чac викoнaння oпepaтивнoгo втpyчaння, нaвeдeнe в тaбл. 5.

Щд чac aнaлiзy кpoвi aлкoгoльнe cп'янiння виявлeнe y 31 (25,б%) пoтepпiлoгo, щo вижив, тa y 58 (54,2%) — rax, щo пoмepли.

Таблщя 3. Poзпoдiл xвopиx çi змiщeнням cepeдинниx cтpyктyp гoлoвнoгo мoзкy пoнад 10 мм

^упи MopN\ Гeматoмм

гocтpа cyбдypальна гocтpа eпiдypальна мин-жшим двoбiчнi мнoжмннi пoвepxнeвi пiдгocтpа cyбдypальна cyбдypальна гiдpoма пiдгocтpа eпiдypальна xpoнiчна cyбдypальна

абс % абс % абс % абс % абс % абс % абс % абс %

Вижили (n=45) 8 17,8 7 15,б 0 0 11 24,4 15 33,3 0 0 0 0 8 8,9

Пoмepли (П=67) 41 б1,2 б 9 3 4,5 11 1б,4 б 9

Факторы, що еплиеаютъ на прогноз при хгрурггчному лгкуеант постраждалих гз ... гематомами 25

Таблиця 4. Частота виявлення гематом, об'ем яких перевищував 100 см

Групи хворих Гематоми

гостра субдуральна гостра етдуральна множинт двоб1чт множинт поверхнев1 тдгостра субдуральна субдуральна пдрома тдгостра етдуральна хрончна субдуральна

абс % абс % абс % абс % абс % абс % абс % абс %

Вижили (п=58) 16 27,6 13 22,4 4 6,9 8 13,8 15 25,9 0 0 0 0 2 3,4

Померли (п=60) 36 60 3 5 13 21,7 8 13,3

Таблиця 5. Частота виникнення короткочасно! штраоперацшно! артер1ально1 гшотензй

Гематоми

Групи хворих гостра субдуральна гостра ещдуральна множинт двоб1чт множинт поверхнев1 щдгостра субдуральна субдуральна гвдрома щдгостра ещдуральна хрончна субдуральна

абс % абс % абс % абс % абс % абс % абс % абс %

Вижили (п=4) 0 0 3 75 0 0 1 25 0 0 0 0 0 0 0 0

Померли (п=39) 18 46,2 4 10,3 6 15,4 8 20,5 3 7,7

Оперативне втручання виконане в строки до 6 год тсля травми у 17 (14%) хворих, як! вижили, та у 34 (31,8%) тих, що померли. Це зумовлене п!зньою доставкою пац!ент!в у л!карню. Вс! хвор!, у яких була виявлена внутр!шньочерепна гематома, оперован! у строки до 3 год тсля госттал-!зац!!.

В!дкрита ЧМТ виявлена у 19 (15,7%) хворих, як! вижили, та у 23 (21,5%) тих, що померли.

Перелом к!сток черепа в!дзначений у 44 (63%) хворих, як! вижили, та у 41 (38,3%) тих, що померли.

Гемораг!чний заб!й головного мозку, виявле-ний за даними АКТ та !нтраоперац!йно, спостер-!гали у 51 (42,1 %) хворого з тих, що вижили, та у 31 (29%) з тих, що померли.

Кров у шлуночковш систем! головного мозку виявляли за даними АКТ та тд час патологоа-

натом!чного досл!дження т!льки у хворих, як! померли, з наступною частотою:

— за наявност! гостро!' субдурально! гемато-ми — у 22 (40,7%),

— за наявност! поверхневих численних гематом — у 10 (58,8%),

— за наявност! численних двоб!чних гематом — у 9 (47,7%),

— за наявносп гостро! еп!дурально! гемато-ми — у 3 (33,3%),

— за наявносп тдгостро! субдурально! ге-матоми — в 1 (12,5%).

Насл!дки тяжко! ЧМТ у хворих, як! вижили, представлен!в табл. 6.

Результати та ¿"х обговорення. Проведений анал!з св!дчить, що найб!льш часто стискан-ня головного мозку спричиняють гостр! субду-ральн! гематоми — у 86 (37,7%) потерп!лих та

Таблиця 6. Наслвдки тяжко! ЧМТ з компремею головного мозку травматичними оболонковими гематомами

Наслвдки ЧМТ Гематоми

гостра субдуральна гостра епвдуральна множинт двоб1чт множинт поверхнев1 тдгостра субдуральна субдуральна гвдрома щдгостра епвдуральна хротчна субдуральна

абс % абс % абс % абс % абс % абс % абс % абс %

Вщновлення (п=64) 16 25 19 29,7 3 4,7 7 10,9 11 17,2 1 1,6 1 1,6 6 9,4

Пом1рна ¡нвалщ1защя (п=48) 15 31,3 8 16,7 4 8,3 9 18,8 9 18,8 0 0 1 2,1 2 4,2

Тяжка ¡нвалщ1защя (п=9) 1 11,1 2 22,2 1 11,1 3 33,3 1 11,1 1 11,1 — — 0 0

2б

ПoлiщyкM.C., Лumвuнeнкo A.Л., Kopomкopyчкo A.O.

чиcлeннi гeмaтoми— y б3 (27,б%), двoбiчнi тa пoвepxнeвi [б]; знaчнo piдшe — rnmi види гeмa-тoм: гocтpa eпiдypaльнa — y 3S (1б,7%), тдгост-pa cyбдypaльнa — y 29 (12,7%), xpoнiчнa cyбдy-paльнa — y S (3,5%), cyбдypaльнa гiдpoмa — y 2 (0,9%), eпiдypaльнa гeмaтoмa з пiдгocтpим ш-peбiгoм — y 2 (0,9%).

Одним з нaйбiльш вaжливиx фaктopiв, щo визнaчaють пpoгнoз пpи cтиcкaннi гoлoвнoгo мoз-ку, е cтyпiнь пopyшeння cвiдoмocтi. Пopyшeння cвiдoмocтi 7 бaлiв тa нижчe зa ШКГ тд чac roc-пiтaлiзaцiï (тa пepeд oпepaцieю) вiдзнaчeнe y S2 (3б%) xвopиx, з ниx вижили — 15 (18,3 %), го-мepли — б7 (S1,7 %); ^и цьoмy пopyшeння cвiдo-мocтi 3 — 4 бaли зa ШКГ виявлeнe y 33 пoтepпi-лж (30,S% вcix пoмepлиx) тa в 1 (0,8%) тщетта, який вижив. Haйбiльшoю лeтaльнicть бyлa в груш xвopиx з гocтpoю cyбдypaльнoю гeмaтoмoю — пoмepли 54 (б2, 8%) xвopиx тa з чиcлeнними двo-бiчними гeмaтoмaми — 19 (70,4 %), пoвepxнeви-ми гeмaтoмaми — 17 (47,2%); лeтaльнicть пpи пiдгocтpiй cyбдypaльнiй гeмaтoмi cтaнoвилa 27,б% (пoмepли S xвopиx).

Зa нaявнocтi внyтpiшньoчepeпнoï гeмaтoми виникae пiдвищeння внyтpiшньoчepeпнoгo тдаку, якe нa двi тpeтини визнaчaeтьcя ïï oб'eмoм, нa oднy тpeтинy — cyпyтнiм нaбpякoм мoзкy. ^и лaтepaльнiй лoкaлiзaцiï гeмaтoми вдaeтьcя виз-нaчити змiщeння cepeдинниx cтpyктyp зa дaни-ми AKT тa MPT Цeй фaктop cпpaвляe cyттeвий вплив m пpoгнoз пpи ЧMT.

З 112 xeop^ з oднoбiчнoю гeмaтoмoю, y якиx дo oпepaцiï виявляли змiщeння cepeдинниx dpy^ тyp та 10 мм тa бiльшe, пoмepли б4 (57,1 %). Haйбiльш виcoкoю бyлa cмepтнicть зa нaявнocтi cyбдypaльнoï гeмaтoми — 75, 9%, змiщeння ce-peдинниx cтpyктyp пepeвищyвaлo 10 мм ^и гocтpiй cyбдypaльнiй гeмaтoмi тa 75% — пpи пiдгocтpiй cyбдypaльнiй гeмaтoмi.

Суттевий вплив та paннiй пpoгнoз пpи ЧMT cпpaвляe oб'eм внyтpiшньoчepeпнoï гeмaтoми. Об'ем гeмaтoми визнaчaли зa фopмyлoю: V=nh (3R+h) [7], дe V— oб'eм гeмaтoми; п — 3,14;

h — виcoтa ceгмeнтa (нaйбiльшa товщита гeмaтoми );

R — paдiyc ocнoви гeмaтoми (пoлoвинa дoв-жини oбoлoнкoвoï гeмaтoми в мicцi ïï нaйбiльшo-гo poзмipy),

тa тд чac oпepaцiï.

Bиcoкa лeтaльнicть ^и oб'eмi гeмaтoм 100 мл i бiльшe зa нaявнocтi пiдгocтpoï cyбдypaль-

нoï гeмaтoми cпpичинeнa тpивaлим cтиcкaнням гoлoвнoгo мoзкy, виникнeнням диcлoкaцiйнoгo cиндpoмy, вклинeнням cтpyктyp мoзкy тa вичep-пaнням кoмпeнcaтopниx peзepвiв opгaнiзмy. Втае-лiдoк тpивaлoгo cтиcкaння мoзкy y xвopиx цieï гpyпи був бшьш виpaжeний нaбpяк мoзкy, нiж y xвopиx з гocтpoю внyтpiшньoчepeпнoю гeмaтo-мoю зa ïï тaкoгo caмoгo oб'eмy. Xвopиx з piзниx ^ичин дocтaвляли в клiнiкy в бшьш шзш cтpoки пicля тpaвми.

Дaнi лiтepaтypи [2,4] тa нaшi cпocтepeжeння cвiдчaть пpo cyттeвий вплив та виживaння xвo-pиx apтepiaльнoï гiпoтeнзiï нa вcix eтaпax вeдeн-ня xeoporo.

Знижeння AT cyттeвo впливae нa цepeбpaльнy пepфyзiю (ЦП). ЦП визнaчaeтьcя piзницeю мiж ATcep. тa внyтpiшньoчepeпним тиcкoм. Зa нaявнocтi гeмaтoми внyтpiшньoчepeпний тиcк, як пpaвилo, знaчнo пiдвищeний, нepiдкo дo 35—40 мм pxcx [S]. ß^o пiд чac виштання oпepaцiï AT нaвiть нa ш-poткий чac знижyвaвcя дo 90 мм px cт., ATcep. cтaнoвив 52—б0 мм px cт., cпocтepiгaли виcoкy лeтaльнicть нeзaлeжнo вщ oб'eмy гeмaтoми тa ciy-пeня змiщeння cepeдинниx cтpyктyp.

Знижeння AT мeншe 90 мм px cx вiдзнaчeнe пiд чac зд^гання oпepaцiï y 39 (3б,4 %) xвopиx, щo пoмepли. Tiльки 4 xвopиx (3,3 % тиx, щo вижили); в тoмy чи^ 3 — з гocтpoю eпiдypaльнoю тa 1 з пoвepxнeвими гeмaтoмaми зaлишилиcь живими пicля кopoткoчacнoï iнтpaoпepaцiйнoï ap-тepiaльнoï гiпoтeнзiï. Taким чивдм, гiпoтeнзiя е вaжливим чинникoм, щo впливae нa пoкaзник ви-живaння xвopиx.

Пpoгнoзyвaння нacлiдкiв ЧMT, зoкpeмa, пpи виникнeннi внyтpiшньoчepeпнoï гeмaтoми aRiya^-нe. Taкi мeтoди iнcтpyмeнтaльниx дocлiджeнь, як AKT тa MPT, a тaкoж ycпixи нeйpopeaнiмaтoлoгiï cпpияли cyттeвoмy пoлiпшeнню peзyльтaтiв лшу-вaння тpaвмaтичнoгo cтиcкaння гoлoвнoгo мoзкy тa змшили пiдxiд дo йoгo лiкyвaння. Пoдaльшe вивчeння пpoгнocтичниx фaктopiв y цж тяжкoxвo-pиx дoзвoлить знизити лeтaльнicть тa i^an^ma-цiю пpи кoмпpeciйнoмy впливi нa гoлoвний мoзoк.

^йбшьш знaчyщими в пpoгнocтичнoмy плaнi фaктopaми пpи тpaвмaтичнoмy cтиcкaннi гoлoв-вдго мoзкy е cтyпiнь пopyшeння cвiдoмocтi пiд чac гocпiтaлiзaцiï пoтepпiлoгo, стушнь змiщeння cepeдинниx cтpyктyp гoлoвнoгo мoзкy, oб'eм шм-пpeмyючoï дiï, знижeння cиcтoлiчнoгo AT мeншe 90 мм px cx тд чac виштання oпepaтивнoгo втpyчaння, xoчa нe мoжнa iгнopyвaти poль iншиx фaктopiв, зoкpeмa, вiкy пoтepпiлoгo тa cтpoкiв зд^тення oпepaтивнoгo втpyчaння.

ÔaKmopu, ùo ennuearnmb na npoznoç npu xipypzinnoMy niKyeanni nocmpaœdanux iç ... zeMamoMaMu

27

CnncoK ëHTepaTypn

1. Konoeanoe A.H., ËuxmepMan Ë.E., nomanoe A.A. KëHHHHecKoe pykobo^ctbo no nepenHO-M03r0B0H TpaBMe. — M.: ahth^op, 2001.— T.2. — 674 c.

2. Konoeanoe A.H. Tpa^a^H TaœecTH cocroaHHa

nocTpa^aBmHx c nepenH0-M03r0B0H TpaBMOH h yннôнцнpoвaннe KpHTepHeB ^na hx onpe^ene-HHa//Bonp. HeMpoxHpyprHH.—1982.—№ 5.— C. 11 — 16.

3. Ëeôedee B.B. Onpe^eneHHe cTeneHH TaœecTH ymHÔOB ronoBHoro M03ra //Bonp. HeHpoxHpyp-rèè.—1982.—№ 2.— C. 23 — 29.

4. ËuxmepMan Ë.E. u dp. HepenH0-M03r0Baa TpaB-

Ma: np0rH03 TeneHHa h hcxo^ob. — M., 1993.— 350 c.

5. Mopoçoe A.H. lèHaMHKa h np0rH03 npè ocTpoH

nepenH0-M03r0B0H TpaBMe b YêpaHHe // Eron. Yêp. acoцiaцiï HeHpoxipypriB.—1999.— T. 1, № 8.— C. 52 — 55.

6. ÏedaneHKO ET. MioœecTBeHHbie TpaBMaranec-

Kèe BHyTpènepenHHe reMaTOMM. KëHHHKa, ^h-arHocTHKa h xHpyprmecKoe neneHHe: AâTopeô. ^hc... KaH^. Me^. HayK.— K., 1975.— 25 c.

7. ÏedaneHKO ET., ÔedupKO B.O. 1ЦнôÔepeнцн-poBaHHoe neneHHe npè onaroBbix TpaBMaranec-khx BHyTpènepenHMx noBpeœ^eHHax.— K.: 3^0-poâ'a, 1997.— 148 c.

8. ÏonuùyK H.E. PacKaçoe C.M. Пpннцнnм Be-

^eHèa 6onbHoro b HeoTnoœHoM HeBponorHH h HeMpoxHpyprHH.— K.: Ç^opoBba, 1998.—81 c.

9. ÏonuùyK H.E., PacKaçoe CM. Yннôнкaцнa o6teMa ^Harhocthkh h мerцнцннcкoн n0M0-

ùh 6onbHMM c nepenH0-M03r0B0H TpaBMOH / / Yêp. HeHpoxHp. œypH.—2000.— № 1.— C. 73 — 77.

10. ÏonuùyK H.E., ÏedaneHKO r.A., ÏonuùyK Ë.Ë. AëKoronbHaa ннтoкcнкaцнa b KëHHHKe Heo-TëoœHoH HeHpoxHpyprHH h HeBponorHH.— K. : Ç^opoBba, 2000.—204 c.

ÔaKTopbi, BëHaroùHe Ha nporH03, npè xHpyprHHecKOM ëeneHHH nocTpaaaBmèx c

TpaBMaTHHecKHMH oôoëoneHHWMH reMaTOMaMH

ÏonuùyK H.E., ËumeunenKO A.Ë., KopomKopynêo A.A. npoaHaëH3HpoBaHM pe3yjn>TaTti neneHHa 228 nocTpa-^aBmèx c TaœenoH HepenH0-M03r0B0H TpaBMOH co c^aBneHH-eM ronoBHoro M03ra BHyTpHHepenHHMH reMaTOMaMH. Haè-6onbmee 3HaneHHe ^na np0rH03a HMeroT cTeneHb HapymeHHa co3HaHHa 6onbHoro npè rocnHTanrnauHH, cTeneHb cMeùeHHa cpe^HHH^ix cTpyKTyp ronoBHoro M03ra, o6teM BHyTpHHepen-Horo KOMnpeMHpyroùero ôaKTopa h cHHœeHHe cècTOJiHHecKO-ro apTepèaëbHoro ^aBJieHHA MeHee 90 mm pT. ct. bo BpeMa BMnoëHeHHa onepaTHBHoro BMemaTenbcTBa.

Factors which influence the forcast of cranial injury consequences after traumatic compression of the brain

PolischukM.E., Litvinenko A.L., Korotkoruchko A.O. The results of 228 patients treatment with severe cranial injury with brain compression caused by intracranial haematomas were analysed. It is revealed that of the greatest importance for forcasting under cranial injury with traumatic compression of the brain are extent of consciousness break when going to hospital, level of brain median structures dislocation, volume of haematomas and the systolic arterial pressure fall below 90 mm Hg during surgical intervention application.