CC BY
36
68
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №2, 2004
УДК 616.831-001.31/35:616.83-0538/88
Ендогенна штоксикащя та П корекщя при черепно-мозковш травм1
Павленко I.A., Чепкий Л.П., 1ванюшко О.В., 1льчишин P.O.
Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет iM. Данила Галицького, м.Льв1в, Украина
За тяжко! черепно-мозково! травми (ЧМТ) виникае ендогенна штоксикащя (Е1). Для штенсивно! терапп за тако! ситуацп часто використовують осмотичш д1уретики — маншт, глщерин, а останшм часом — сорбшакт.
Обстежеш 44 потерпших з тяжкою ЧМТ. У 18 хворих (контрольна група) застосову-вали маншт, у 26 (основна група) — сорбшакт. При використанш маншту i особливо сор-бшакту зменшуеться тяжкiсть Е1, про що свiдчать нормалiзацiя показникiв гемодинамши, зменшення лейкоцитарного iндексу iнтоксикацi'i (Л11) та маркерiв Е1 — вмюту пептидiв середньо! молекулярно! маси (ПСММ), проникностi мембран еритроцитiв (ПМЕ), !х сор-бцшно! здатностi (СЗЕ).
Ключовi слова: черепно-мозкова травма, ендогенна штоксикащя, манн1т, сорбшакт.
За даними ВООЗ, щорiчно в свгл ЧМТ виникае бшьш нiж у 10 млн. потерпших, з них 250000-300000 — вмирають. В Сврот ЧМТ е основною причиною смерт хворих вшом до 35 рокiв. Останнiм часом частота ЧМТ в Укра!ш в рiзних регiонах становила вiд 2,3 до 6%, у середньому 4-4,2%, тобто виникала майже у 200000 потерпших протягом року. Фактично протягом 10-15 рошв ii частота збшьшилася майже в 2 рази [7].
Залежно вщ патогенезу видшяють первинне i вторинне пошкодження головного мозку. Вто-ринне пошкодження, накладаючись на первинне, суттево ускладнюе переб^ ЧМТ [3, 5].
При ЧМТ з руйнуванням тканини головного мозку, розривом судин, надходженням макро- i мщрочастин мозкового детриту до системного кровотоку контакт кров^ що вилилась, безпосе-редньо з тканиною головного мозку, утворення внутршньочерепно! гематоми, проникнення кровi в спинномозкову рвдину, активащя про-цесiв протеолiзу найбiльш вираженi. Внаслiдок контакту багатого на тромбопластин мозко-вого детриту з кров'ю активуеться протеолiз в кров'яному руслi i на межi кров-мозок. При проривi кровi в простар спинномозково! рiдини виникае протеолггична активнiсть в цiй системi. Активуеться протеолiз i в самiй гематом^ а також в оточуючих головний мозок тканинах за !х пошкодження [4, 9, 10].
Очевидно, гшерреактившсть протеолiзу е основним пусковим механiзмом при синдромi системно! протизапально! вiдповiдi, який трансформуеться в синдром полюрганно! недостатност (СПОН), особливо при поеднанiй травмi [9, 10].
Оскiльки при ЧМТ порушуеться функщя гематоенцефалiчного бар'еру та тдвищуеться
проникнiсть капiлярiв, пошкоджуеться !х епь телiй, значна маса фрагменив пошкоджених тканин потрапляе з головного мозку в кровоток, що i е пусковим мехашзмом генераль зовано! реакцп органiзму [10, 12]. У зв'язку з цим проведення дезинтоксикацшно! терапп е однiею з складових лшування тяжко! ЧМТ. Вона передбачае видалення токсишв з рiзних рiдких середовищ оргашзму (кровi, плазми, лiмфи, спинномозково! рвдини). З цiею метою деяк автори намагалися використовувати гемосорбцiю [2]. Шд час !! проведення необ-хiдно застосовувати антикоагулянти, що може посилити кровотечу, тому цей метод не знай-шов достатнього поширення. Поряд з цими заходами використовують шфузшш препарати детоксикацшно! групи [1, 3, 8].
Призначаючи шфузшну терапiю в гос-трому перiодi ЧМТ, необхiдно пам'ятати, що при гшеридратацп посилюеться набряк мозку, а при посиленш депдратацп попршуються мiкроциркуляцiя головного мозку та реолопчш властивостi кровi, що спричиняе поиршення стану потерпiлого [8, 11, 12]. Найбшьш поширенi методи, спрямованi на полшшення кровотоку й виведення токсишв, з використанням осмотич-них дiуретикiв (маннiтол, сорбiтол), якi також призначають з метою усунення набряку головного мозку.
Останшм часом в клтчну практику впро-ваджений новий iнфузiйний полiфункцiо-нальний препарат сорбшакт. Вш нейтралiзуе метаболiчний ацидоз, мае протишокову, дезин-токсикацшну, а також виражену протинабря-кову дда [6].
Метою роботи було визначення впливу сор-бiлакту та маншту на маркери Е1, яка виникае при ЧМТ.
EídozeHHa iнmoкcuкaцiя ma ïï кopeкцiя при 4epenío-Mo3Koeiü mpaeMi
69
Maтepiaли i Me^âè дocлiджeння. 06CTe-жeнi 44 пoтepпiлиx вiкoм вiд 20 дo 68 poкiв, в тoмy чиcлi 10 жiнoк тa 34 чoлoвiки, гocпiтaлiзo-вaниx дo вiддiлeння aнecтeзioлoгiï тa iнтeнcивнoï тepaпiï кoмyнaльнoï мicькoï кл^что! лiкapнi швидкoï мeдичнoï дoпoмoги м. Львoвa пpoтягoм 2003 p. з дiaгнoзoм: ЧМТ, зaбiй гoлoвнoгo мoзкy тяжкoгo cтyпeня. У 29 xвopиx виявлeнa eпiдy-paльнa гeмaтoмa, 1м здiйcнeнi тpeпaнaцiя чepeпa i видaлeння гeмaтoми. Дiaгнoз вcтaнoвлювaли нa пiдcтaвi aнaлiзy дaниx aнaмнeзy, клiнiчнoгo oбcтeжeння, кoмп'ютepнoï тoмoгpaфiï гoлoвнoгo мoзкy.
Cтaн вcix пoтepпiлиx пiд чac гocпiтaлiзaцiï oцiнeний як вкpaй тяжкий. Рiвeнь cвiдoмocтi — 5-8 бaлiв зa шкaлoю кoм Глaзгo. В ycix пoтepпiлиx вiдзнaчaли нecтaбiльнicть гeмoди-нaмiки (тaxiкapдiя, apтepiaльнa гiпepтeнзiя aбo гiпoтeнзiя), piзнi види poзлaдiв диxaння ^axrn-нoe, бpaдипнoe, пapaдoкcaльнe диxaння, aпнoe). Вciм xвopим пpoвeдeнe iнтeнcивнe лiкyвaння, якe включaлo: pecпipaтopнy, пpoтинaбpякoвy, шфузшну тepaпiю, нeйpoвeгeтaтивнy блoкaдy, aнтибaктepiaльнy тepaпiю, aнтиoкcидaнти, гeмocтaтики пpoтягoм 2 дiб, пpeпapaти, щo тк-paщyють мoзкoвий кpoвoтoк.
Пaцieнти poзпoдiлeнi нa двi гpyпи: аднт-poльнy — 18 xвopиx, яким пpизнaчaли мaннiт, i ocнoвнy — 26 xвopиx, в лiкyвaннi якиx виад-pиcтoвyвaли copбiлaкт.
Tяжкicть EI oцiнювaли шляxoм визнaчeння кiлькocтi лeйкoцитiв, вeличини ЛИ, вмюту nCMM, пoкaзникiв nME тa C3E.
Peзyльтaти тa ïx oбгoвopeння. Eфeктив-нicть пpoвeдeнoï тepaпiï oцiнювaли в динaмiцi y 1, 2-3-тю тa 4-5-ту дoбy зa нacтyпними пoкaзникaми: 1) cтaбiлiзaцiя гeмoдинaмiки; 2) змeншeння тяжкocтi EI. Taкoж aнaлiзyвaли лeтaльнicть в кoжнiй гpyпi i тpивaлicть пepeбy-вaння xвopoгo в peaнiмaцiйнoмy вiддiлi.
У 1-шу дoбy пюля гocпiтaлiзaцiï у пaцieнтiв як кoнтpoльнoï, тaк i ocнoвнoï гpyпи вiдзнaчaли гiпepдинaмiчний тип кpoвooбiгy: виpaжeнy тaxi-кapдiю, пiдвищeння cepeдньoгo apтepiaльнoгo тишу (AT cep.). В пoдaльшoмy нa фoнi пpoвe-дeнoï тepaпiï у xвopиx cпocтepiгaли пocтyпoвy нopмaлiзaцiю гeмoдинaмiчниx пapaмeтpiв, бiльш швидку — у тщенив ocнoвнoï гpyпи (тaбл. 1).
Отжe, виxiднi пoкaзники гeмoдинaмiки в o6ox гpyпax piзнилиcя нeдocтoвipнo.
Ha ocнoвi aнaлiзy oтpимaниx дaниx вcтaнoв-лeнo, щo у 1-шу дoбy пicля тpaвми у пoтepпi-лиx o6ox гpyп виявлeнi oзнaки EI. Шд впливoм пpoвeдeнoï iнтeнcивнoï тepaпiï вжв у 1-шу, a ocoбливo нa 3-тю дoбy cпocтepiгaли змши ттаз-никiв EI (тaбл. 2).
4CC нa 2-3-тю дoбy бyлa дocтoвipнo мeншa в ocнoвнiй Tpym — нa 22 зa 1 xв, нa 4-5-ту дoбy — нa 32 зa 1 xв. Рiзниця пoкaзникiв AT cep. в ocнoвнiй гpyпi бyлa дocтoвipнa нa 4-5-ту дoбy у
Тaблuця 1. Пoкaзники гeмoдинaмiки в пopiвнювaниx ^ynax
Iloiíaiíniii; Beличинa пoкaзникa в гpyпax у cтpoки cпocтepeжeння, дoбa (M±m)
1-rna 2-3-тя 4—5-тa
кoнтpoльнiй (n=18) ocнoвнiй (n=26) кoнтpoльнiй (n=15) ocнoвнiй (n=23) кoнтpoльнiй (n=9) ocнoвнiй (n=20)
4CC, зa 1 xß 120,2±5,6 118,0±6,7 120,3±6,3 98,2±5,2* 112,3±1,3 80,0±2,4**,*
AT cep., мм. pт.cт. 113,3±2,1 115,6±4,5 107,3±1,5 102,5±3,2 103,2±5,1 95,3±3,1**
HomíHin; Beличинa пoкaзникa в гpyпax у cтpoки cпocтepeжeння, дoбa (M±m)
1-rna 2-3-тя 4—5-тa
кoнтpoльнiй (n=18) ocнoвнiй (n=26) кoнтpoльнiй (n=15) ocнoвнiй (n=23) кoнтpoльнiй (n=9) ocнoвнiй (n=20)
Кiлькicть лeйкoцитiв, x109 в 1 л 19,8±2,3 20,1±1,5 17,1±4,3 12,2±3,1 20,2±1,3 9,2±2,4*, **
ЛИ, yм.oд. 7,5±2,3 7,8±3,1 8,3±1,6 3,9±1,5*, ** 5,8±1,1 2,6±1,2*, **
помм, ум^д. 0,450±0,023 0,612±0,012* 0,358±0,023** 0,312±0,012** 0,358±0,025 0,28±0,014*, **
nME 12,3±1,67 14,2±2,83 14,5±0,58 14,5±1,75 16,08±0,45 12,64±1,18*
C3E, % 15,5±3,82 14,5±4,18 19,7±5,43 16,5±5,15 16,5±6,21 17,6±4,67
ÏpuMimêa. Р1зниця пoкaзникiв вipoгiднa у пopiвняннi з тaкими: * — у xвopиx кoнтpoльнoï гpyпи; ** — у 1-шу дoбy (Р<0,05)
Тaблuця 2. Пoкaзники EI
ÏpuMimêa. Р1зниця пoкaзникiв вipoгiднa у пopiвняннi з тaкими: * — у xвopиx кoнтpoльнoï гpyпи; ** — у 1-шу дoбy (Р<0,05)
70
Пaвлeнкo I.A., Чenкuй Л.П., Iвaнюшкo O.B., Iльчuшuн P.O.
пopiвняннi з тaкoю y 1-шу дoбy, в кoнтpoльнiй гpyпi змiни пoкaзникiв нeдocтoвipнi. Cyттeвe збiльшeння ЛИ тa piвня ПCMM cпocтepiгaли пicля тpaвми y пoтepпiлиx o6ox гpyп, щo ешд-чилo пpo нaявнicть виpaжeнoï EI, ям виникae oдpaзy пicля 4MT. Ц зyмoвлeнe aктивaцieю в opгaнiзмi мeтaбoлiчниx пpoцeciв зa yмoви дeфi-циту eнepгocyбcтpaтiв i киcню [9, 10].
Шд чac aнaлiзy peзyльтaтiв дocлiджeння в нacтyпнi cтpoки cпocтepeжeння y пoтepпiлиx o6ox гpyп виявлeнi cyттeвi poзбiжнocтi ^таз-никiв. Ocoбливo iнфopмaтивними були змiни кiлькocтi лeйкoцитiв тa ЛИ пiд впливoм тepaпiï з викopиcтaнням copбiлaктy. Цi пoкaзники були дocтoвipнo нижчими, нiж в кoнтpoльнiй гpyпi.
Вeличинa ЛИ в кoнтpoльнiй гpyпi збшь-шyвaлacь нa 2-3-тю Дoбy, a y пoдaльшoмy — пocтyпoвo змeншyвaлacя, в ocнoвнiй Tpym вoнa мaлa тeндeнцiю дo знaчнoгo знижeння, пoчинaючи з 2-ï дoби.
Зaгaльнoпpийнятим oб'eктивним пoкaзникoм тяжкocтi EI e piвeнь ПCMM (в нopмi 0,180-0,210 yм.oд.). Йoгo пiдвищeння пpи 4MT в 2-3 paзи cвiдчилo пpo тяжкicть зaxвopювaння. Пiд впливoм iнтeнcивнoï тepaпiï вмicт ПCMM вжв нa 2-3-тю дoбy змeншyвaвcя в o6ox гpyпax, ocoбливo виpaжeнo — в ocнoвнiй гpyпi, дe дo лiкyвaння вiн був бiльшим, шж в кoнтpoльнiй. Ha 4-5-ту дoбy в ocнoвнiй гpyпi piвeнь ПCMM був дocтoвipнo мвншим, нiж y кoнтpoльнiй, щo cвiдчилo пpo бшьш виpaжeнy дeзiнтoкcикaцiйнy дiю copбiлaктy, шж мaннiтoлy.
В лiтepaтypi e пoвiдoмлeння пpo вплив EI нa ПME [4, 5, 9]. Пo peзyльтaтax нaшиx дocлiджeнь вжe пicля гocпiтaлiзaцiï ПME y бiльшocтi пoтepпiлиx з 4MT бyлa пiдвищeнoю. Пiд впливoм iнтeнcивнoï тepaпiï вoнa дocтoвipнo змeншyвaлacь в ocнoвнiй гpyпi y пopiвняннi з кoнтpoльнoю нa 4-5-ту дoбy.
Вeличинa C3E y 1-5-ту дoбy дeщo вiдpiзня-лacя в o6ox гpyпax xвopиx. Ha 3-тю дoбy вoнa бyлa вищe в кoнтpoльнiй гpyпi, нa 5-ту дoбy — в ocнoвнiй. Moжливo, мaннiт i copбiлaкт cпpияють пiдвищeнню C3E.
Щoдo пoкaзникiв лeтaльнocтi, кpaщi peзyльтaти лiкyвaння вiдзнaчeнi в ocнoвнiй гpyпi. В кoнтpoльнiй гpyпi пoмepли 9 xвopиx. Пpичинoю cмepтi 2 пaцieнтiв бyлa тяжкa 4MT, poзчaвлeння ткaнини мoзкy, пpoгpecyючий нaбpяк-нaбyxaння гoлoвнoгo мoзкy; 7 — пpиeд-нaння eкcтpaкpaнiaльниx poзлaдiв з нacтyпним виникнeнням CПOH. У циx xвopиx пepeвaжaли poзлaди диxaння (cиндpoм гocтpoгo ^ш^д-жeння лeгeнь, пнeвмoнiя).
В ocнoвнiй гpyпi пoмepли 6 xвopиx. В ycix дiaгнocтoвaний зaбiй гoлoвнoгo мoзкy тяжкoгo студня, ypaжeння бaзaльнo-cтoвбypoвиx вiддiлiв, пepeлoми кicтoк ocнoви чepeпa. Kpiм
тoгo, y 2 xвopиx виниклa тoтaльнa пнeвмoнiя, y 3 — вiдзнaчeнe cyпyтнe oтpyeння cypoгaтaми aлкoгoлю.
Хвopi кoнтpoльнoï гpyпи дo пepeвoдy в xipyprn^ вiддiлeння пepeбyвaли y peaнiмa-цш^му пpoтягoм в cepeдньoмy (11±1,3) дoби, cмepть нacтyпилa в cepeдньoмy чepeз (3±0,6) дoби, в ocнoвнiй Tpym цi пoкaзники cтaнoвили вiдпoвiднo (9±1,2) тa (5±0,7) дoби.
Bиcнoвки. 1. Гocтpий пepioд тяжкoï 4MT cyпpoвoджyeтьcя виpaжeнoю EI, пpo щo га^д-чить пoявa тaxiкapдiï, apтepiaльнoï гiпepтeнзiï, збiльшeння кiлькocтi лeйкoцитiв, ЛИ, вeличин мapкepiв EI, ПCMM, ПME, C3E.
2. Шд впливoм iнтeнcивнoï тepaпiï з вито-pиcтaнням мaннiтy i, ocoбливo, copбiлaктy вдaeтьcя пpoтягoм 1-5 дiб знaчнo змeншити тяжкicть EI, пpo щo cвiдчить нopмaлiзaцiя ттазнишв гeмoдинaмiки, знижeння ЛИ, piвня мapкepiв EI.
Cпиcoк лiтepaтypи
1. Aмчecлaвcкий В.Г., Пoтaпoв A.A., Гaйтyp Э.И., Пapфeнoв A.Л. Принципы интeнcивнoй тepaпии тяжелей чepeпнo-мoзгoвoй тpaвмы // Клини-чecкoe pyкеведcтве no чepeпне-мезгевей тpaвмe.
— M.: Aнтидеp, 2000. — T.3. — C.158-210.
2. Бeляeвcкий A.Д. O пyтяx певышeния эффeктив-неcти интeнcивней тepaпии тяжeлей чepeпнo-мезгевей тpaвмы: Oпыт пpешлеге и пepcпeктивы нa бyдyщee // У^. жypн. eкcтpeмaл. мeдицини iм. TO. Moжaeвa. — 2001. — T.2, №1. — C.17-19.
3. Kлиничecкoe pyкеведcтве oo чepeпне-мезгевей тpaвмe / Пюд peд. A.H. Kеневaлевa, Л.Б. Лиxтep-мaнa, A.A. Петaпевa. — M.: Aнтидеp, 1998. — T.l.
— C.457-465.
4. Maлишeв O^. Втеpиннi пешкеджyючi фaктеpи пpи тяжюй чepeпне-мезкевiй тpaвмi тa шляxи ïï кеpeкцiï (клiнiчнe тa eкcпepимeнтaльнe дocлiд-жeння): Aвтеpeф. диc.... кaнд. мeд. нayк: 14.01.05.
— K., 2003. — 21 c.
5. Haзapoв И.П. Tяжeлaя чepeпне-мезгевaя тpaвмa так экcтpeмaльнеe cеcтеяниe еpгaнизмa (пaтефи-зиoлoгия и aнтиэкcтpeмyм) // Вecтн. интeнcив. тepaпии. — 2000. — №3. — C.14-20.
6. Opлик В.В., Hoвaк В.Л. Пepcпeктиви зacтеcyвaння нoвиx вiтчизняниx кpевезaмiнникiв пелiфyнк-цiенaльнеï дл для нaдaння eкcтpeннеï мeдичнеï дoпoмoги нa дегеcпiтaльнемy eтaпi // У^. жypн. eкcтpeмaл. мeдицини iм. TO. Mежaeвa. — 2001.
— T.2, №3. — C.21-23.
7. ^лищук H.E., Рaccкaзев С.Ю. Унификaция oбъeмa диaгнеcтики и мeдицинcкей пемещи бoльным c чepeпне-мезгевей тpaвмей // У^. нeйpеxipypг. жypн. — 2000. — №1. — C.l-8.
8. Пpaктичecкaя нeйpеxиpypгия / Пед peд. Б.В. Гaйдapa. — СПб: Гиппекpaт, 2002. — C.11-17, 161-163.
9. Чepний В.И., Геpеник LA. Рель cиндpoмa cиcтeмнеге веcпaлитeльнеге етвeтa в пaтoгeнeзe тpaвмaтичec-кей белeзни гелевнеге мoзгa // Бiль, знeбелювaння тa im^oMb. тepaпiя. — 1998. — №3. — С.50-54.
Ендогенна гнтоксикацгя та ïï корекцгя при черепно-мозковгй травмг
71
10. O^anaK M.n., nM^MneHKo M.H. HepenH0-M03r0Baa
TpaBMa: K.nMHMKo-^M3Mo,norMHecKMe m naToÖMoXM-MMHecKMe oco6eHHocTM, flMarH0CTMKa m He0Tj0»Haa n0M0^b (0630p .nMTepaTypbi) // Bi,nb, 3He6o,nMBaHHa Ta iHTeHCMB. Tepania. — 1999. — №4. — C.47-54.
11. Albanese J., Leone M., Martin C. Severe Head Injury In Patients with Multiple Trauma // Yearbook of Critical Care and Emergency Medicine / Ed. J.L.Vincent. — 2001. — P.353-371.
12. European Journal of Anaesthesiology. — V.17, Sup.18. — Euro-Neuro, 2000. — February 2000.
Эн1цoгeннaн MHTOKCMKaöMa m ee KoppeKöMa
npM nepenH0-M03r0B0M TpaBMe naeaeHKO M.A., HenKuu M.n.. Mea.Hww.KO O.B., MMHUWUH P.O.
npM Ta^e,noM HepenH0-M03r0B0M TpaBMe (HMT) B03HM-KaeT эн,цoгeннaa мнтoкcмкaцмa. MHTeHCMBHaa TepanMa BK^ronaeT Mcn0,nb30BaHMe MH^y3M0HHHX npenapaToB, b tom HMCie 0CM0äMypeTMK0B — MaHHMTa, a b noc,ne,n,Hee BpeMa — Cop6M^aKTa.
06C^e^oBaHM 44 naцмeнтa c Ta^e^ofi HMT, 18 M3 hmx bbo^m^m MaHHMT, 26 — cop6M,naKT. M3yneHbi noKa3aTe^M reMöflMHaMMKM m эн,цoгeннoм мнтoкcмкaцмм: Ko,nMHecTBo Ieнкoцмтoв, ^eмкoцмтapнмм MHfleKc мнтoкcмкaцмм,
ypoBeHb nenTM^OB cpe^HeS MOëeKyëapHOM Maccbi, npo-HM^eMocTb MeMÔpaH эpмтpoцмтoв, cop6цмoннaa cnocoô-HOcTb эpмтpoцмтoв. YcTaHoBëeHo, hto npM McnoëbçoBaHMM MaHHMTa m, ocoôeHHo, copôèëaKTa yMeHbmaëacb Ta^ecTb эн,цoтoкcмкoзa, o neM cBM^eTeëbcTBoBaëa нopмaëмзaцмa MçyneHHMX noêaçaTeëeS.
Correction of endogenic intoxication associated with cranio-cerebral injury
Pavlenko I.A., Chepkiy L.P., Ivanyushko O.V., Ilchishyn R.O.
Severe cranio-cerebral injury is associated with endogenic intoxication. In this cose intensive care includes intravenous infusion, for example osmodiuretics and, at the last time, sorbilact.
44 patients with severe cranio-cerebral injury were examined. Treatment of the first group includes mannit (18 patients), treatment of the second one — sorbilact (26 patients). The haemodynamics and endogene intoxication indicates: leucocyts quantity, leucocytic intoxication index, peptides with middle mass molecules, erythrocytic membranae penetration, erythrocytic sorbtion ability were studied. It was shown, that mannit and, specially, sorbilact application decrease endotoxicosis severity, that is proved by normalisation of these indicates.
Коментар
до статтi Павленко I.A., Чепкого Л.П., Ванюшко О.В., Льчишина Р.О. "Ендогенна /нтоксикац/'я та П корекця при черепно-мозковш травмi"
Робота присвячена актуальним питанням сучасноТ нейрохiрургiT, а саме — штенсивнш терапп ендотоксикозу за тяжкоТ черепно-мозковоТ травми (ЧМТ).
В штенсивнш терапп тяжкоТ черепно-мозковоТ травми часто використовують осмотичж дiуретики — маншт, сорбтол, останшм часом — сорбтакт та реосорбтакт. Сучасш даш лтератури свщчать, що терапевтичний ефект манжту зумовлений не ттьки його депдратацшною дieю, а й здатжстю полтшувати мозковий кровоток шляхом зниження в'язкост кровi та полтшення ТТ реологiчних властивостей, крiм того, вш сприяе iмунокорекцiT.
Дезинтоксикацiйнi ефекти осмотичних дiуретикiв взагалi, i маншту зокрема, недостатньо вивченi. Щодо засто-сування сорбiлакту, нового вiтчизняного препарату, при лкуванш ендогенноТ iнтоксикацiT у потерптих з тяжкою черепно-мозковою травмою, зважаючи на його здатшсть полтшувати функщю нирок та печiнки (1.П. Шлапак, 2004), слiд очiкувати позитивних результалв. Перевагами сорбiлакту у порiвняннi з маннiтом е наявнiсть у його складi збалансованоТ кiлькостi електролтв K+, Na+, Mg2+, CI-, що дозволяе зменшити ефект "рикошету", який часто спос-терiгають при повторнш iнфузiT маннiту. З метою вивчення лкувального впливу маннiту й сорбтакту на тяжкiсть ендогенноТ iнтоксикацiT автори обстежили хворих двох груп. В основнш грут використовували сорбiлакт, в контрольна — маннiт. Для визначення рiвня тяжкостi ендотоксикозу проаналiзованi клiнiко-лабораторнi показники, що е маркерами ендогенноТ штоксикацп. Вже пiд час аналiзу основних параметрiв центральноТ гемодинамки, за умови Тх порушення, встановлено, що iнфузiя маннiту i, особливо, сорбтакту, зменшувала Тх вираженiсть, що сприяло зниженню тяжкосп ендогенноТ штоксикацп. Особливо шформативним е визначення таких маркерiв ендотоксикозу, як лейкоцитарний шдекс iнтоксикацiT, вмiст пептидiв середньоТ молекулярноТ маси, проникнiсть мембран еритро-цилв та Тх сорбцiйна здатнiсть. За допомогою штенсивноТ терапiT з використанням маншту i, особливо, сорбiлакту авторам вдавалось протягом 5 дiб значно зменшити тяжюсть ендотоксикозу, про що свщчила нормалiзацiя рiвня маркерiв ендогенноТ штоксикацп.
Безумовно, на такому невеликому клЫчному матерiалi (44 потерпiлих з тяжкою ЧМТ) встановити статистично значущi показники впливу терапп, на мою думку, важко. Тобто, дослщження слщ продовжити.
Використання маншту та, особливо, сорбтакту сприяло зменшенню тяжкосп ендогенноТ штоксикацп при ЧМТ, що обгрунтовуе доцтьжсть Тх широкого використання в клЫчнш практицк
О.Я. Главацький, доктор мед. наук, старш. наук. спвроб. KëiiiKU внутр'шньомозкових пухлин ¡нституту нейрох/'рургп ¡м акад. А.П.Ромоданова АМН УкраТни
