CC BY
10ОDигiнальнi дослiдження
УДК 616.12.-008.46-038
Фактори, як1 попршують переб1г серцевоТ недостатност1 (власн1 досл1дження та дан л1тератури)
Ю.М. Панчишин, О.М. Радченко, О.И. Комариця
Львiвський нацональниймедичнийутверситет iм. Данила Галицького Ключовi слова:серцева недостатнiсть,холестерол,анемiя
ля синдрому серцево! недостатностi (СН) характерне зростання кыькосп хворих i високий рiвень
смертностi [27]. Серед бiохiмiчних показниюв, якi можуть слугувати маркерами кращого чи гiршого
прогнозу i переб^ СН розглядають рiвнi холестеролу, альбумшу, гомоцистешу, сечово! кислоти , глюкози, натрiйуретичного пептиду, величину клубочково! фыьтрацп; показники ЕКГ, ЕхоКГ та ш. Пропонуемо вашiй увазi результати власних дослщжень та данi лiтератури щодо деяких чинникiв, якi погiршують переб^ СН.
Холестерол (ХС) та серцева недостатшсть
У 2002 р. М.Панчишин i спiвавт. [5] провели вивчення клМчних i лабораторних даних стану здоров'я 122 чоловтв у вщ 40-90 рокiв з iшемiчною хворобою серця (1ХС). В дослiдженнi не аналiзувалися пацiенти з вираженими набряками, цукровим дiабетом, артерiальною гiпертонiею, хрошчними запальними хворобами, синдромами цитолiзу та холестазу. Частота гiпохолестеролемii (гшоХС) склала 47±4 %; у пащен™ вь кових груп 66-75 i понад 75 рокiв гiпо- i нормоХС зустрiчалися достовiрно частiше, шж гiперХС [5]. Автори констатують, що з вiком у хворих на 1ХС зменшуеться кiлькiсть ХС кровь фракщя викиду лiвого шлуночка (ФВЛШ), збiльшуеться величина С-реактивного протешу (С-РП) та фiбриногену. Пiсля 65 рогав у чоловiкiв iстотно збiльшуеться частота гшоХС. У пацiентiв з гшоХС незалежно вiд вiку бiльший вмкт в кровi С-РП, менша ФВЛШ, що можна розцшити як прояви важчого переб^ хвороби [5]. За даними Ю. Панчишин [3] найнижча ФВЛШ у хворих на 1ХС асощювалася з найнижчим рiвнем ХС кровi (рис.1).
300 п
213
200 -
164
100 -
32
о
ДДМ
сдм
■ ХС, мг/дл А ФВ ЛШ, %
Рис. 1.
Вмкт ХС кровi i ФВЛШ у пацieнтiв з систолiчною (СДМ) та дiастолiчною (ДДМ) дисфункщями мюкарда.
У 2006 р. Ю. Панчишин i ствавт. [6] уточнили, як пов'язаш рiвень ХС кров^ ФВЛШ та деяк структурно-функцiональнi параметри серця. Обстежено 70 хворих на iшемiчну хворобу серця, 71 - на ппертошчну хворобу та 60 з цукровим дiабетом II типу з сн П-Ш фк за ОТНА. Аналiзуючи зв'язок рiвня ХС та величини ФВ ЛШ автори виявили наступне: зменшення ФВЛШ асоцiюeться зi зниженим ХС кровi. Найнижчий ХС спостер^аеться у хворих з ФВЛШ < 25% (2,7±0,2 ммоль/л) (рис.2).
и ©
80 т
60 -
40 -
20 -
<25 26-35 36-45 46-55 >55 Групи за фракщею викиду швого шлуночка
□ ФВ
■Холестерол
Рис. 2
Ивень ХС у хворих з СН залежно вiд ФВЛШ.
У хворих з гiпертрофiею лiвого шлуночка (ЛШ) спостер^алися iстотно бiльший розмiр ЛШ в дiастолу, ш-дексований кiнцево-дiастолiчний розмiр лiвого шлуночка (iКДР) та тенденщя до меншо! концентрацii ХС кровь Чим бiльший iКДРЛШ, тим менший ХС кровi (рис. 3). Мiж цими показниками виявляеться ктотний обернений корелятивний зв'язок середньоi сили.
« 8
1 7 1 | 6
112 -1 0
н й
3,34
2-2,5 2,51-3,1 3,11-3,5 3,51-4 >4 Групи за ЖДР ЛШ, см/м2
■хс
Рис. 3
Середт рiвнiхолестеролу кровiу пацieнтiв ЦДII типу та рiзним тдексованим кiнцево-дiастолiчним розмiром лiвого шлуночка (КДр ЛШ).
Концентращя ХС кровi позитивно корелювала з масою ЛШ, шдексованою масою ЛШ, товщиною задньоi стшки ЛШ у систолу та дiастолу, товщиною мiжшлуночковоi перетинки, ФВЛШ, розмiром лiвого передсер-дя, величиною систолiчного та дiастолiчного АТ, еритроцитами та гемоглобшом. Мiж ХС i вжом, ХС та роз-мiром ЛШ у дiастолу спостерiгався обернений кореляцшний зв'язок. Про аналогiчнi корелятивнi зв'язки повщомляють D. Bowden et а1. [13] та M.Christ et а1. [165].
Великий об'ем проведеного аналiзу не дае можливостi навести быьше даних про взаемозв'язки ХС i по-казникiв ЕхоКГ. З результатами роботи можна ознайомитися в збiрнику „Проблеми вiйськовоi охорони здоров'я" (2006) [6] чи монографп кафедри внутрiшньоi медицини № 2 „Гiпохолестеролемiя та внутршш хвороби" (2008) [2].
За даними Т. Horwich et а1. [23] (обстежено 1134 особи з СН) пащенти з нижчим рiвнем ХС мали досто-вiрно нижчi ХС лiпопротеiнiв низько!' та високо!' густини (ХС-ЛНГ, ХС-ЛВГ), триглiцериди, натрш, альбумiн, ФВЛШ; а ХС, ЛНГ, ЛВГ i триглiцериди е предикторами виживання (р < 0,01), причому краще виживання
супроводжуеться !х вищими рiвнями. S. Brescianini et al. [14] описують 4521 особу вжом 65-84 рр. та аналь зують всi випадки смертностi. Автори констатують, що хворi з ХС <189 мг/дл мають вищий ризик смерн. L. Janoskuti et al. [26] зауважують, що гiпоХС е незалежним предиктором смертносп у пацiентiв з коронарною хворобою.
Росiйськi вченi розглядають концентрацп ХС та глюкози кровi як попередники смертносп та гостталь зацп пацiентiв з систолiчною СН [35]. Автори обстежили 130 хворих з сн ii-iv за NYHA i ФВЛШ < 40%. Серед-нш вiк обстежених 65±9 р., 78% чоловтв. Померлi мали вищий рiвень глюкози i нижчий ХС, в порiвняннi з тими, хто вижив. Зростання ХС на 1 ммоль/л асощювалося з 17% збыьшенням ризику смертi, зниження на 1 ммоль/л збыьшуе ризик смертi на 26% [35].
Описаш результати обстеження 17 791 особи з СН i визначеним рiвнем ХС кровi [24]. Рiвнi ХС роздiленi на квартт (Q): Q1 ХС<118 мг/дл, Q2 119-145 мг/дл, Q3 146-179 мг/дл, Q4 > 180 мг/дл. Середня концентра-щя ХС 150±47 мг/дл. Пащенти з нижчим ХС були старшi i мали частiше iшемiчну хворобу серця. Внутрш-ньо-госпiтальна смертшсть за ХС вiд Q1 до Q4 склала 3,3%, 2,5%, 2% i 1,3% (р < 0,0001). Зростання ХС на 10 мг/дл асощювалося з 4% зниженням ризику внутршньо-госттально!' смертность Цжавою е шформащя N. Afsarmanesh et al. [9] з Калiфорнiйського центру кардiомiопатiй. Смертшсть у пащеннв з ХС < 102 мг/дл складае 50%, з 103-126 мг/дл - коло 60%, i найменшою е смертшсть при рiвнi ХС >199 мг/дл.
За даними А. Фышюк [8] у чоловтв вжом 36-78 р. з 1ХС тривалкть безподiйного життя (без гострих судинних подiй) осiб з рiвнем ХС < 200 мг/дл склала 52,53% i з рiвнем ХС >240 мг/дл - 94,29% (р 0,008). Л.Г. Воронков i ствавт. [1] у 2009 рощ описали предиктори якосн життя у пащеннв з СН III функщонального класу за NYHA. Серед незалежних предикторiв незадовiльноi якостi життя авторами вщзначена гшохолес-теролемiя.
AHeMiH та серцева недостатшсть
Результати Фремiнгемського та SOLVD дослiджень показали, що анемiя е незалежним фактором ризику для хрошчно! СН, а рiвень гематокриту незалежним фактором смертносп при нш. За 33 мiсяцi спостере-ження за хворими з хрошчною СН смертшсть склала 22, 27 i 34% для величин гематокриту 40-44, 35-39 i < 35% вщповщно [28]. Study Of Left Ventricular Dysfunction (SOLVD) (6563 хворих) показало, що частота виживання найвища у пащеннв з гематокритом > 40%. Гiршi показники виживання спостерiгалися у хворих з меншим показником гематокриту [11]. За даними P. van der Meer [38] анемiя збыьшуе ризик смертi практично у половини хворих з СН.
M. Alexander et al. [12] вивчили кторп хвороби 91316 ойб, госпiталiзованих з приводу загострення хро-нiчноi СН. В процеа aнaлiзу виявлено, що анемiя була сильнiшим передвiсником ранньо! повторно1 госш-тaлiзaцii, нiж aртерiaльнa гiпертонiя чи нaявнiсть 1ХС з хiрургiчною пластикою коронарних aртерiй [12]. За даними D.S. Silverberg et al. [34] серед 142 амбулаторних хворих iз ХСН у 56% пащеннв виявлений рiвень гемоглобшу < 120 г/л та важчий стушнь серцево! недостaтностi згiдно клaсифiкaцii NYHA. У дослщженш, в якому вивчався 1061 пащент з СН, було показано, що низький рiвень гемоглобшу (Нв) е незалежним фактором смертносп [22]. За даними A. Levin et al. [29] зниження гемоглобшу на 0,5 г/дл збыьшувало ризик гшертрофп лiвого шлуночка на 32%. K. Adams et al. [9] констатують, що aнемiя е частою супутньою патолопею в пащеннв з СН (обстежено 1079 оаб, у 34% виявлена aнемiя за критерiями ВОЗ).
В роботi Ю.М. Панчишин i спiвaвт. [7] описaнi клМчш особливостi серцево! недостaтностi у хворих на 1ХС з рiзними рiвнями гемоглобiну та ХС кровi. Автори наводять частоту серцево! недостaтностi у пащеннв з рiзним рiвнем ХС кровi (табл. 1) [7].
Табл. 1
Частота серцевоiHedocmamHocmi та анеми в na^eHmie з pi3HUM pieHeM холестеролу
Серцева недостатшсть Пщгрупи за piBHeM ХС, %/n
1 8±4 / 5 31 ±8 /10 41±8 / 11 -
II А 50±8 / 21 62±8 / 20 48±8 / 13 4±5 / 2
II Б 42±8/ 18 7±4 / 2 11±6 / 13 96±5 /12
Анемiя у випадку гшоХС та високого рiвня прозапальних цитогашв може бути быьш важкою [7], бо ци-токши здaтнi викликати пригнiчення кiстково-мозкового кровотворення, а перерозподы ХС мiж кров'ю i клiтинaми, у т.ч. клггинами попередниками еритроцитiв, на користь останшх веде з однiеi сторони до блокади подыу клiтин, з шшо! - до aктивaцii апоптозу [37].
Iншi несприятливi фактори nepe6iry серцево! недостатносн
Не менш важливими факторами прогнозу i перебiгу серцевоi недостатносн на сьогоднiшнiй день вважа-ють величини альбумшу, нaтрiю, гомоцистеiну, сечово^' кислоти кровi.
В роботах T. Horwich et al. [23, 25] розглядаються чинники, що погiршують nepe6ir СН, зокрема альбумiн. Обстежено 1726 ойб з систолiчною СН (вж 52±13 р., ФВЛШ 23±7%). Як ппоальбумшемш розцiнювали величину альбумiну < 34 г/л. У 25 % обстежених виявлене зниження альбумшу в кров^ що асоцiювалося з вищим класом СН за NYHA, вищими сечовиною та кретинiном кровi, СРП та Б-типом натршуретичного пептиду, нижчими рiвнями натрiю, гемоглобiну та ХС. Однорiчне виживання для осiб з гiпоальбумiнемiею склало 66% проти 83% ойб без не!'.
M. Gheorghiade et al. [20] описують гiпонатрiемiю як несприятливий фактор перебiгу СН. Проаналiзова-нi взаемозв'язки рiвня натрш (Na) з клiнiчними проявами хвороби у 48612 пащешчв. Як riпонатрieмiю розцiнювали Na < 135 ммоль/л. Пащенти з гiпонатрieмieю мали нижчий систолiчний артерiальний тиск, отримували довенно шотропш засоби протягом госпiталiзацii, довше перебували на лiкуваннi, мали вищу частку внутршньо- i позагоспiтальноi смертность В цьому ж рощ M. Gheorghiade et al. [21] описали зна-чення гiпонатрiемii для пащеннв з СН та ФВЛШ < 30%. З 433 обстежених зниження натрш в кровi дiа-гностовано у 103 ойб (24%). У 71 пащента (69%) дiагностована персистуюча гiпонатрiемiя. Низький вмiст Na асощювався з вищою 6-мiсячною смертнiстю, декомпенсацию хрошчно! систолiчноl СН, вищим тиском в правому передсердi, б1льшим розм1ром правого шлуночка, периферичним набряками; а персистуюча гiпоNa пов'язана зi збыьшенням ризику всiх видiв смертностi [19]. Ю. Панчишин i спiвавт. [4] констатують, що низька величина натр^ в кровi пов'язана з меншим рiвнем Нв, дуже низьким ХС (< 100 мг/дл), зниженим протромбшовим шдексом, зниженою клубочковою фiльтрацiею, гiперкреатинiнемiею, збiльшеним лiвим передсердям, нижчою ФВЛШ у пащешчв з СН. D. Rusinaru et al. [33] розглядають гшона-трiемiю як предиктор несприятливого прогнозу при гострш серцевiй недостатносп.
Збiльшення рiвня гомоцистешу в кровi асоцiюеться зi збiльшенням ризику тромбозiв та атеросклеро-тичного ураження судин, застiйноi СН [18]. Експериментальнi дослщження показали, що ппергомоцис-теiнемiя шдукуе систолiчну та дiастолiчну дисфункцii [18]. Genetic and Environmental factors In Coronary Atherosclerosis study вказало на рiвень гомоцистешу як предиктор кардюваскулярно1' смертностi в гшер-тензивних пащешчв та його обернений зв'язок з ФВЛШ [31].
Використання сечово!' кислоти як маркера ушкодження судин не е новою щеею, хоча широко дослщжу-вати ii роль почали лише недавно [17]. A.M. Strasak et al. [36], J.H. Chen et al. [15] розглядають сечову кислоту як незалежний передвкник смертносп вщ гострих та хронiчних форм 1ХС, СН та iнсультiв у старших людей та в жшок в менопауза А за даними М. Pinelli et al. [30] концентращя сечово1' кислоти обернено корелюе з величиною ФВ ЛШ (r = -0.45, p < 0,01) i позитивно - з систолiчним тиском в легеневш артерп (r = 0,51, p <
0.001.. Позитивний достовiрний зв'язок сечово!' кислоти з декiлькома маркерами запалення (лейкоцитами, СРП, 1Л-6, 1Л-6 та iн.) описанi в робот C. Ruggiero et al. [32].
Ми зупинилися лише на деяких факторах, яга можуть слугувати маркерами прогнозу та переб^у серце-во! недостатносп. Плануемо продовжити нашi дослщження.
Л1тература
1. Воронков Л. Г., Паращенюк Л. П., Яновський Г. В. та in. Предиктори якостг життяу хворих з хротчною серцевою недостаттстю Ш функционального кла-су за NYHA // Серце i судини. - 2009. - № 1. - С. 81-85.
2. Ппохолестеролемя i внутршт хвороби (ред. Панчишин М.В., Панчишин Ю.М.) //Львгв:Лиа-Прес, 2008. — 336 ст.
3. Панчишин М. В., Панчишин Ю.М. Корреляция низкого уровня холестерина у больных ИБС с возрастом, концентрацией С-реактивного протеина в крови и фракцией выброса левого желудочка // Проблемы старения и долголетия. - 2002. - № 1. - Том11. - С.62-68.
4. Панчишин Ю., Зенш В. Деякг показники метаболгзмуу, функцй серця та нирок у пацгентгв з серцевою недостаттстю i гто- та гтернатргшгсю // Актуальт питання медичног науки та практики: Зб. наук. пр. ЗМАПО. — Запорiжжя, 2008. — Ст. 89-95
5. Панчишин Ю.М. Гтохолестеролемш та запаленняЛьвiв. - „Л^а-Прес". - 2003. - 174 ст.
6. Панчишин Ю.М, Панчишина М.В., Королюк О., та т. Холестерол, С-реактивний протегн i ехокардiографiчнi показники функцй та структури мокарда лiвого шлуночка у хворих з серцевою недостатнитю // Проблеми вшьковог охорони здоров'я: Зб. наукових праць Украгнськог втськовог академг / За ред. проф. В.Я.Быогор. - 2006. - В.15. - Кигв. - С. 295-304.
7. Панчишин Ю.М., Сорокопуд О.О., Панчишин М.В. Зв'язокрiвня гемоглобiну з С-реактивним протегном i холестеролом у хворих на серцеву недостаттсть// МатералиXVз'гзду терапевтiв Украгни - Кигв. - 2004. - С. 230- 232.
8. ФШпюк А. Ощнка прогностичного значення показнишв лЫдАв та гемостазу у перебИгу хротчног !ХС / / Матерпали науково-практичног конференщ, присвяче-ног 90рччю з дня народження професора Олтника С.Ф. та пам'ятi професора Панчишин М.В. (2-3 жовтня 2008р.), Львiв — ст..45-47
9. Adams K.F. Jr., Patterson J.H., Oren R.M. et al. Prospective assessment of the occurrence of anemia in patients with heartfailure: results from the Study of Anemia in a Heart Failure Population (stamina-hfp) Registry // Am. Heart. J. - 2009. - V. 157. - P.926-932.
10. Afsarmanesh N., Horwich T.B., Fonarow G.C. Total cholesterol levels and mortality risk in nonischemic systolic heart failure / / Am. Heart. J. — 2006. — V. 152. — P.1077-1083.
11. Al-Ahmad A., Rand W.M., Manjunath G. el al. Reduced kidney function and anemia as risk factors for mortality in patients with left ventricular dysfunction // J. Am. Coll. Cardiol - 2001. - V. 38. - P.955-962.
12. Alexander M., Grumbach K., Remy L. et al. Congestiv heart failure hospitalization and survival in California patterns according to race/ etnicity / / Am. Heart J. - 1999. - V. 137. - P. 919-927.
13. Bowden D. W., Lange L.A., Langefeld C.D., et al. The relationship between C-reactiveprotein and subclinical cardiovascular disease in the Diabetes Heart Study (DHS) // Am. Heart. J. - 2005. - V.150. - Р. 1032-1038.
14. Brescianini S., Maggi S., Farchi G., et al. Low total cholesterol and increased risk of dying: are low levels clinical warning signs in the elderly? Results from the Italian Longitudinal Study on Aging // J. Am. Geriatr. Soc. -2003. - V.51. - P. 991-996.
15. Chen J.H., ChuangS.Y., Chen H.J. et al. Serum uric acid level as an independent risk factorfor all-cause, cardiovascular, and ischemic stroke mortality: a Chinese cohort study // ArthritisRheum. - 2009. - V.61. - P.225-232/
16. Christ M., Klima T., Grimm W., et al. Prognostic significance of serum cholesterol levels in patients with idiopathic dilated cardiomyopathy / / Eur. Heart. J. - 2005. -V.10. - P. 1951
17. Edwards N.L. The role of hyperuricemia in vascular disorders // Curr. Opin. Rheumatol. - 2009. - V.21. - P. 132-137.
18. Enrico V., Ivano B., Gregoriana Z. et al. Homocysteine and heart ^failure: an overview / / Recent. Pat. Cardiovasc. Drug. Discov. - 2009. - V.4. - P. 15-21.
19. Forfia P.R., Mathai S.C., Fisher M.R et al. Hyponatremia predicts right heart failure and poor survival in pulmonary arterial hypertension //Am. J. Respir. Crit. Care. Med. - 2008. - V. 177. - P. 1364-1369.
20. Gheorghiade M, Abraham W.T., Albert N.M., et al. Relationship between admission serum sodium concentration and clinical outcomes in patients hospitalizedfor heart failure: an analysis from the optimize-hf registry / / Eur. Heart. JJ — 2007. - V. 28. - P.980-988.
21. Gheorghiade M, Rossi J.S., Cotts W, et al. Characterisation and prognostic value of persistent hyponatremia in patients with severe heartfailure in the escape trial / / Arch. Intern. Med. - 2007. - V.167. - P. 1998-2005.
22. Horwich T.B., Fonarow G.C., Hamilton MA., et al. Anemia is associated with worse symptoms, greater impairment in functional capacity and a significant increase in mortality in patients with advanced heart failure / / J. Am. Coll. Cardiol - 2002. - V. 39. - P. 1780-1786.
23. Horwich T.B., Hamilton MA., Maclellan W.R., et al. Low serum total cholesterol is associated with marked increase in mortality in advanced heartfailure / / J. Card. Fail. - 2002. - V.8. - P.216-224.
24. Horwich T.B., Hernandez A.F., Dai D., et al. Cholesterol levels and in-hospital mortality in patients with acute decompensated heart failure / / Am. Heart. J. — 2008. -V.156. - P.1170-1176.
25. Horwich T.B., Kalantar-Zadeh K., MacLellan R. W, et al. Albumin levels predict survival in patients with systolic heartfailure / / Am. Heart. J. - 2008. - V.155. -P.883-889.
26. Janoskuti L., Forhecz• Z, Hosszufalusi N., et al. High levels of C-reactive protein with low total cholesterol concentrations additively predict all-cause mortality in patients with coronary artery disease // Eur. J. Clin. Invest. — 2005. - V.35. - P.104-111.
27. Jessup M, Brozena S. Heart Failure / / NEJM. - 2003. - V. 348. - P. 2007-2018
28. Kannel W. Epidemiology and prevention of cardiac failure. Framingham Study insigts. / /Eur. Heart J. - 1987. - V. 8. - P. 23-29.
29. Levin A, Thompson C.R., Ethier J. et al. Left ventricular mass index increase in early renal disease - impact of decline in hemoglobin / / Am. J. Kidney. Dis. - 1999. -V. 34. - P. 125-134
30. Pinelli M., Bindi M., Filar do F.P. et al. [Serum uric acid levels correlate with left ventricular ejection fraction and systolic pulmonary artery pressure in patients with heart failure] // Recenti. Prog. Med. - 2007. - V.98. - P.619-623.
31. Rossi G.P., Seccia T.M., Pessina A.C. Homocysteine, left ventricular dysfunction and coronary artery disease: is there a link? // Clin. Chem. Lab. Med. - 2007. - V.45. - P.1645-1651.
32. Ruggiero C., Cherubini A., Ble A. et al. Uric acid and inflammatory markers // Eur. Heart. J. - 2006. - V.27. - P. 1174-1181.
33. Rusinaru D., Buiciuc O., Leborgne L, et al. Relation of serum sodium level to long-term outcome after a first hospitalization for heart failure with preserved ejection fraction // Am. J. Cardiol. - 2009. - V.103. - P.405-410.
34. Silverberg D.S., Wexler D., Blum M. et al. The use of subcutaneous erythropoietin and intravenous iron for the treatment oof the anemia of severe, resistant congestive heart failure improves cardiac and renalfunction and functional cardiac class, and markedly reduces hospitalizations // J. Am. Coll. Cardiol. - 2000. - V. 35. - P. 1737-1744.
35. Smetanina I.N., Deev A.D., Gratsianskii NA. Cholesterol and glucose levels belong to independent predictors of death and hospitalizations in patients with chronic systolic heartfailure // Kardiologiia - 2007. - V.47. - P.12-16
36. Strasak A.M., Kelleher C.C., Brant L.J. et al. Serum uric acid is an independent predictorfor all majorforms of cardiovascular death in 28,613 elderly women: a prospective 21-year ^follow-up study // Int. J. Cardiol. - 2008. - V.125. - P.232-239.
37. Tabas I. Consequences of cellullar cholesterol accumulation: basic concepts and physiological implications / / J. Clin. Invest. - 2002. - V. 110. - P. 905 - 911.
38. van der Meer P. Review: anaemia increases mortality risk in patients with chronic heart ^failure / / Evidence-Based Nursing. - 2009. - V.12. - P.58.
Факторы, ухудшающие течение сердечной недостаточности (собственные исследования и данные литературы)
Ю.М. Панчишин, Е.М. Радченко, О.И. Комариця
В статье рассмотрены вопросы воздействия факторов, ухудшающих развитие сердечной недостаточности. Также обозначена роль уровня холестерола, анемии и альбумина, натрия, гомоцистеина и мочевой кислоты крови как маркеров прогноза и течения заболевания
Ключевые слова:сердечная недостаточность, холестерол, анемия
Factors weakens the heart failure (own research and literature data)
Y.M. Panchishin, E.M. Radchenko, O.I. Komarica
The article discusses the impact of factors that can impair the development of heart failure. Also reveals the role of cholesterol, anemia, albumin, sodium, blood uric acid, homocysteine as markers of prognosis and course of disease Key words: heart failure, cholesterol, anemia
