CC BY
25
mestic and international environment development]. Aktualni prob-lemy mizhnarodnykh vidnosyn, vol. 1, no. 94 (2010): 4-.
"Memorandum pro vzaiemorozuminnia mizh Uriadom Ukrainy ta Uriadom Spoluchenykh Shtativ Ameryky shchodo osnovnykh napri-amiv ta tsilei prohramy dopomohy z boku Ahentstva SShA z mizhnaro-dnoho rozvytku u 2009 - 2010 rokakh" [Memorandum of Understanding between the Government of Ukraine and the Government of the United States on key directions and goals of the program of assistance from the U. S. Agency for International Development in 2009 - 2010 years]. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU09138.html
Naukovo doslidnytskyi tsentr spryiannia mizhnarodnomu rozvytku. http://www.rcicd.org/national-strategies-on-development-assistance/usa/
Organisation for Economic Cooperation and Development. Official website. http://www.oecd.org/dac/stats/developmentai-dreachesanhistorichighin2010.htm
Posh, H., Dzhennihen, B., and Yun, Y. "Zovnishnia dopomoha SShA: novi priorytety" [U. S. Foreign Aid: the new priorities]. http:// www.ucipr.org.ua/publications/zovnishnia-dopomoga-ssha-novi-pri-oriteti/lang/www.acdi-cida.gc.ca
"Stratehii natsionalnoi bezpeky SShA v XXI stolitti" [U. S. National Security Strategy in the XXI century]. http://knowledge.allbest.ru/intern ational/3c0b65625a3ac69b4d43a89521306d27_0.html
"The Foreign Assistance Act of 1961" http://www.house.gov "The Secretary of State. Summary and highlights international affairs function" www.state.gov
"U. S. Foreign Aid to Israel. Congressional Research Service" http://www.fas.org/sgp/crs/mideast/RL33222.pdf
"Uhoda mizh Uriadom Ukrainy i Uriadom Spoluchenykh Shtativ Ameryky pro humanitarne i tekhniko-ekonomichne spivrobitnyt-stvo vid 07.05.1992" [Agreement between the Government of Ukraine and the Government of the United States of Humanitarian and Economic Cooperation on 07.05.1992]. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/840_295
Vasylieva, M. O. "Zarubizhna dopomoha v systemi prioryte-tiv zovnishnyoi polityky SShA" [Foreign aid in system priorities of U. S. foreign policy]. Avtoref.dys.... kand.pol.nauk,2011.
Vasylieva, M. O. "Zarubizhna dopomoha uriadu SShA Ukraini: motyvatsiia i rezultaty" [Foreign aid U. S. government Ukraine: motivation and results]. Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn, no. 107 (2012): 10-.
Науковий керiвник - Чернега О. Б., доктор економ1чних наук, професор, завщувач кафедри мiжнародноí економ^и Донецького нацюнального ушверситету економ^и i торпш iменi
Михайла Туган-Барановського
УДК 339.972
ЧИННИКИ ТРАНСФОРМАЦ11 МОДЕЛЕЙ ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 КРА1Н
в уМОвах ГЛОБАЛ1ЗАЦН
© 2014
МАРЧЕНКО I. С.
УДК 339.972
Марченко I. С. Чинники трансформацп моделей 30BH^Hb0eK0H0Mi4H0i дiяльностi краж в умовах мобалiзацм
У cmammi проанал'вовано основн чинники та сипи, як! обумовлюють перетворення моделей зовн1шньоеконом1чно1 д'яльностi кран CBimy (як розвинених, так i кран, що розвиваються) у посткризовий пер'юд. Свтова економiчна криза та прогресуюча глобал'ващя виступають катал'ва-тором сучасних трансформацш у свтовому економiчному середовищi. На основi анал'ву змш у модел'> зовнiшньоекономiчноi д'тльностi одта з найб'шьш розвинених економк - США об(рунтовано прюритеттсть чиннишв посmкризовоi трансформацп та напрями ix впливу. Виявлено, що в сучасномуперодiкрашам доводиться адаптуватися до посткризовихзмт, навтьякщо ixпозицп усв'тов'ш системiв'др'вняються економко-полтичною могутн'ктю, що викликано зм'тою в конкурентному середовищi посткризового пер'юду та диференщащею в темпах економiчного зростання мiж рзними групами кран.
Ключов'! слова: глобалiзацiя, модель зовнiшньоекономiчноiд'яльностi, посmкризовi трансформацп, мiжнародна конкурентоспроможшсть, конкурент'! переваги. Рис.: 4. Табл.: 1. Ббл.: 12.
Марченко 1ван Сергйович - астрант, кафедра мiжнародноi економши, Хармвський нацюнальний ушверситет !м. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4, Харт, 61022, Украна) E-mail: imarchenko@list.ru
УДК 339.972
Марченко И. С. Факторы трансформации моделей внешнеэкономической деятельности стран в условиях глобализации
В статье проанализированы основные факторы и силы, которые обусловливают изменения моделей внешнеэкономической деятельности стран мира (как развитых, так и развивающихся стран) в посткризисный период. На основе анализа изменений модели внешнеэкономической деятельности одной из наиболее развитых экономик - США обоснована приоритетность факторов посткризисной трансформации и направления их влияния. Выявлено, что на современном этапе странам приходится адаптироваться к посткризисным изменениям, даже если их позиции в мировой системе характеризуются экономико-политической силой, что вызвано изменениями в конкурентной среде посткризисного периода и дифференциацией в темпах экономического роста между разными группами стран. Ключевые слова: глобализация, модель внешнеэкономической деятельности, посткризисные трансформации, международная конкурентоспособность, конкурентные преимущества. Рис.: 4. Табл.: 1. Библ.: 12.
Марченко Иван Сергеевич - аспирант, кафедра международной экономики, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: imarchenko@list.ru
UDC 339.972
Marchenko I. S. Factors of Transformation of Foreign Economic Activity Models of Countries in the Context of Globalization
The article analyzes the major factors and forces that lead to changes in the patterns of foreign economic activity of the world (both developed and developing countries) in the post-crisis period. Based on the analysis of changes in the model of foreign trade activities of one of the most developed economies - the United States justified the priority factors of post-crisis transformation and the direction of their influence. It was revealed that at the present stage countries have to adapt to the post-crisis changes, even if their position in the world system is characterized by economic and political power, which is caused by changes in the competitive environment of the post-crisis period and differentiation in growth rates between different groups of countries. Key words: globalization, the model of foreign trade activities, post-crisis transformation, international competitiveness, competitive advantage. Pic.: 4. Tabl.: 1. Bibl.: 12.
Marchenko Ivan S. - Postgraduate Student, Department of International Economics, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: imarchenko@list.ru
Розвиток економш краш сучасного перiоду проходить в ускладнених умовах, основними характеристиками яких стае процес глобамзацп та вплив насл^кш свь тово! економiчноí кризи. Свiтова економiчна криза кшця першого десятилiття ХХ1 сторiччя та Н наслiдки суттево вплинули на розвиток сучасно! господарсько! системи, змусивши як держави, так i учасникш господарських про-цесiв кардинально переглянути прюритетш форми зовнш-ньоекономiчних в^носин, принципи i методи здiйснення зовшшньоекономiчноí дiяльностi. Важливо зазначити, що насл^ки свиово1 кризи були ускладненi тим, що вона в^-бувалася в умовах прогресуючо! глобалiзацп як головно! тенденцп розвитку свиово! економiки останнк десятилiть. Актуальнiсть дано1 проблематики тдтверджуеться необ-хiднiстю визначення нових траекторш у розвитку економiк краш, яи диктуються свiтовою економiчною системою в умовах посткризового перюду i прогресуючо1 глобамзацп.
Виявлення та характеристика основних чинниив трансформацiй в моделях зовшшньоекономiчноí дiяльно-стi краш е головною метою дано1 статi.
Зовнiшньоекономiчна проблематика розвитку еко-номiчних систем у посткризових умовах висвгглюеться в роботах М. Портера, П. Кругмана, Н. Рубш, С. Ю. Глазьева, Е. В. Кириченко, О. Л. Астапова [1, 4 - 6, 9]. Досл^женню посткризових трансформацш моделi розвитку украшато: економiки значну увагу придкено В. М. Гейцем [3]. Процес глобамзацп як суспiльного явища вивчався провiдними вченими, серед яких американський соцюлог i дослiдник проблематики урбашстики М. Кастельс [2].
Термiн «глобамзащя» мае декiлька рiзноманiтних визначень. Найбкьш часто пiд цим термiном розумiеться економiчна глобалiзацiя. Крiм економiчноl, кнують також полiтична, соцiальна, культурна, ^еолопчна глобамзаци. Тобто процес глобамзаци в сучасному перiодi розвитку охоплюе майже ва сфери суспiльного життя.
М. Кастельс визначае глобалiзацiю як «процес еко-номiчноl, пол1тично1, культурно1 штеграци та ушфшаци, посилення взаемозалежностi та взаемовпливу уск сфер громадського життя i дiяльностi суб'ектiв та шститупв в единому глобальному просторi» [2, с. 15].
Глобалiзацiя, як стшка форма сучасного розвитку, на початкових стадiях дослiдження сприймалася як явище бкьш позитивне, нiж негативне. Однак економiчнi потря-сiння останнiх двох десятилiть (азiатська криза кiнця 1990-х роив, «пузири» доткомiв 1997 - 2000 рр., iпотечна криза в США 2007 р. i наступна за нею свiтова фiнансова криза) показали, що, ^м позитивних тенденцш, глобалiзацiя несе у свош сутi також i негативнi явища. Свггова фiнансова криза, як найбкьш уразливе явище з часiв Велико1 депреси, вияви-ла та стала тдтвердженням змiни детермiнанта суспкьного розвитку: глобальш тенденци задають фрейми функцюну-вання нацiональних економiчних систем, що в^ображаеть-ся в моделях зовнiшньоекономiчноl дiяльностi краш.
Модель сучасно1 зовнiшньоекономiчноl дiяльностi краши е системою обумовлених глобалiзацiею напрямш здiйснення зовнiшньоекономiчноl дiяльностi та реамзаць ею нацiональних штересш у цiй сферi. Кожна держава ре-алiзуе свою унiкальну модель, обумовлену успадкованими ресурсами, формальними i неформальними iнститутами. Проте зовнiшньоекономiчнi моделi держав пiддаються пев-ним класифшащям.
У трансформацЦ моделей зовнiшньоекономiчноl дь яльностi на сучасному етапi задiянi два механiзми:
+ цiлеспрямованi перетворення, що полшшують
позицЦ краш у свгговш економiчнiй системi; + спонтанш ринковi змiни.
Модель зовнiшньоекономiчноl дiяльностi краши -вибудований на нацюнальних конкурентних перевагах комплекс факторiв нацюнально1 конкурентоспроможностi (рис. 1). Перетворення потенцшно1 конкурентоспромож-ностi в реальну та придбання цим процесом системного характеру е головною запорукою побудови ефективно1 мо-делi зовнiшньоекономiчноl дiяльностi [1, с. 36 - 37].
Протягом багатьох десятилпъ вважалось, що природш ресурси е основою успiшного розвитку краш у системi мiж-народних вiдносин. Однак якiсть ново! глобамзовано! еко-номiки змiнюе це уявлення. Ресурсна орiентацiя в сучасних умовах гальмуе iнновацiйний розвиток, закрiплюе економжу краши як сировинного придатка, збкьшуе прiрву мгж доходами населення всередиш краши i не диверсифжуе основнi
Пол1тико-правов1
Чинники глобального середовища
/ > 1
Економ1чы Соцюкультурн \ Ресурсы
1нфраструктуры
Державна модель розвитку
Менеджмент оргаызацш
Конкурентоспроможысть товар1в / послуг
Конкурентоспроможысть ф1рм / галузей / кластер1в
Конкурентоспроможысть репоыв
Нацюнальна конкурентоспроможысть
Рис. 1. Система нацюнальноТ конкурентоспроможностi краТни в умовах впливу глобального середовища Джерело: складено за [1].
О О =П
Е? со
о
о <
<
о
ш
макроекономiчнi ризики (постшна залежнiсть вiд свггових цiн на ресурси). Висновки експертш ООН щодо досл^жен-ня успшност розвитку економiк стверджують: «... еконо-мiчне зростання на сучасному етат обумовлене людським i соцiальним потенщалом на 64 %, тодi як природними ресурсами - на 20 %, а наявшстю катталу - лише на 16 %» [5].
Залежно вiд мiсця i ролi нащонально1 економiки у свгговш системi та характеру зв'язкш мгж ними можна кла-сифiкувати певш типи моделей зовнiшньоекономiчноí дь яльност краш (рис. 2).
У сучасному свт держави використовують елементи майже вйх пiдходiв. Чим бкьша економша кра'ни та зна-чнiше 'й мiсце у свiтовому господарствi, тим складнше ви-дкити чiткий тип 'й зовнiшньоекономiчноí моделi. Напри-клад, економша США е лiдируючою у свт в останш 100 роив. США е леером як з експортеру катталу, так i з при-йому прямих iнвестицiй у свою економжу. Економiка США вiдрiзняеться яскраво вираженою постiндустрiальнiстю (велика частина американського ВВП (79,4 % в1д сумарного) створюеться в галузях сфери послуг, таких як освгга, охо-рона здоров'я, наука, фiнанси, торгшля, рiзнi професiйнi та особистi послуги, транспорт i зв'язок), на матерiальне ви-робництво припадае 22,1 % в1д ВВП. Проте, незважаючи на те, що ткьки 1/5 частина економши США складае матерь альне виробництво, США е свiтовим леером у данiй сферi (матерiальне виробництво США складае на кшець 2012 р. 3 239 млрд дол., друге мкце займае Китай - 2 756 млрд дол., на третьому мгсщ Япошя - 1 359 млрд дол.). При цьому об-сяг iмпорту (як товарiв, так i ресурсш) у США е найвищiм у свiтi [6, с. 10 - 11]. Таким чином, США е леером майже в уйх сферах економiчноí дiяльностi, зовнiшньоекономiчна модель яко'1 збалансована та рiзнобiчна.
Але така рiзнобiчнiсть зовнiшньоекономiчноí мо-делi притаманна лише великим i розвиненим економiкам (США, краши Зах^но1 бвропи, Японiя). Меншi держави не можуть конкурувати з економiчними пгантами в уск сферах дiяльностi. Як правило, вони обирають бкьш вузьку спецiалiзацiю у свиовш економiчнiй системi.
Початок нового десятилггтя в економiцi США прой-шов пiд явним впливом наслiдкiв гостро! фази кризових явищ 2008 - 2009 рр. США, як каталiзатор негативних явищ i процесiв в економiчному та фiнансовому середови-щ^ першими зi свiтових краш зггкнулися з катастрофiчни-ми наслiдками рецеси.
Про глибину рецеси та тяжисть И наслiдкiв свiдчать ряд фактш. У 2008 i 2009 рр. в^булося не ткьки падiння ВВП, але i скорочення особистого споживання, внесок яко-го у ВВП США становить близько 70 % [6, с. 34 - 36]. Висо-ким залишаеться i рiвень безробiття, який сягнув у 2010 р. максимуму в 9,6 %, проте знизився до ршня 6,6 % на початку 2014 р.[9].
На думку академжа С. Ю. Глазьева [4], однiею з голов-них причин затяжного характеру минуло1 кризи i тяжкостi наслiдкiв е И структурний характер: «... Циюична криза, ускладнена крахом фшансово-шотечно1 системи, зб1глася за часом з моментом початку нового техно-логiчного циклу, коли здшснюеться структурна перебудова економжи та пiдготовка до нового технолопчного стрибка».
Нестiйкiсть внутрiшнього попиту в поеднанш з ви-соким ршнем безробiття обумовлюють i слабке економiч-не зростання, а також загальну нестабiльнiсть поточного стану американсько1 економши. Антикризовi заходи, здш-снюванi адмшстращею президента Барака Обами, сприя-
Рис. 2. Класифшащя моделей зовнiшньоекономiчноi дiяльностi
Джерело: складено за [1, 3].
ють загальному пожвавленню економГчно! ситуацГ!. Проте вони зачшають iнтереси рiзних бiзнес-кiл США, виклика-ючи безлiч критики на свою адресу. Населення Сполучених ШтатГв, яке звикло до сприятливо! та стабГльно! економГчно! ситуацГ! всерединi кра!ни (зростання прибутково-сп, сталий розвиток, стiйка фiнансово-кредитна система, низью вiдсотковi ставки, доступнiсть кредитування) у щ-лому негативно реагуе на курс чинно! адмiнiстрацil.
Починаючи з 1976 р., торговельний баланс США е де-фiцитним, водночас у основних геополiтичних конкурентiв США вш позитивний, що зазначено на рис. 3. У 2001 р. Китай випередив Япошю за розривом в торговому балана з США. Дефщит торгового балансу США з Китаем в 2006 р. досяг 95 % i склав 233 млрд дол. (28 % вГд усього торгового дефщиту США). Динамка збГльшення торгового дефщиту з Китаем спостер1гаеться, починаючи з 1985 р. [7].
факторiв торгового дефщиту i колосального зовнiшнього боргу кра!ни [7].
Незважаючи на наслiдки кризи, найбiльшi компанГ! США продовжили змщнювати сво! конкурентнГ позицГ! за рахунок концентрацГ! зусиль у сферГ «ключово! компе-тенцГ!», тобто тих активГв компанГ!, де И переваги найбГльш ефективно реалГзуються. Основна особливГсть ТНК в пост-кризовий перГод - висока залежшсть головних компанГй у США вГд сво!х фГлГй по всьому свГту. Роль фшй постшно посилюеться в дГяльностГ ТНК, ускладнюеться Г сам комплекс внутршньо фГрмових взаемозв'язкГв, що вишикову-ються на основГ поглиблення ГнтеграцГ! [7].
Фшансова криза в США, рГзкий економГчний спад Г падГння щн на фондових ринках внесли сво! корективи в динамку потоив прямих швестицш. ЖорсткГсть умов кредитування, падГння прибутку компанГй, зниження по-
Млрд дол. США
300
200 100 0
-100 -200 -300 -400 -500 -600 -700 -800
146
США
168
165
161
ЬНмеччина Япония
Роая
КНР Кратна
-700
Рис. 3. Середне сальдо торгiвельного балансу краУн у 2005 - 2010 рр., млрд дол.
Джерело: складено за [
Деяи видатш фахГвцГ в США та за !х межами розгля-дають явище дефГцитного торгового балансу як джерело загрози сталому економГчному розвитку кра!ни. Однак, на думку шших учених, дефГцит е об'ективним наслГдком посилення економГчного лГдерства США у свГтовому гос-подарствь Зростаючий Гмпорт США е зворотним боком активу торгового балансу вГдповГдних торгових партне-рГв США, для яких збут товарГв на американському ринку нерГдко е однГею з головних умов зростання Г розвитку !х економки. Це особливо стосуеться кра!н, в яких експорт товарГв е одним з головних факторГв економГчного зрос-тання. До таких кра!н належать деякГ держави бвропей-ського Союзу, Китай, Япошя, ПГвденна Корея та ГншГ крайни з експортоорГентованою економГкою. 65 % загального дефГциту торгового балансу припадае на три азшсьи крайни - ЯпонГю, Китай Г Тайвань [7].
Незважаючи на всГ зрушення у свГтовГй валютнГй системГ, американський долар залишаеться незаперечно провГдною резервною валютою Г накопичуеться шши-ми кра!нами у виглядГ рахункГв в американських банках Г державних цГнних паперГв США. Завдяки цьому фактору, СполученГ Штати мають певний ГмунГтет щодо негативних
питу Г невизначенГсть перспектив економГчного зростання у свГтГ неминуче спричинили за собою скорочення потоив прямих ГнвестицГй. ПадГння рГчного вГдтоку капГталу спо-стерГгалося в перебГгу 2007 - 2009 рр. Г склало майже 27 %. У 2010 р. фшансовий вГдтк помГтно вирГс, найважлившу роль при цьому зГграли реГнвестованГ доходи, переважно за рахунок збГльшення частки кошпв, що спрямовуеться на реГнвестування,- 74 % у 2010 р. У 2011 - 2013 рр., у резуль-татГ зниження реГнвестованих доходГв Г скорочення мГж-фГрмових позик, вГдбулося незначне зниження зарубГжних прямих швестицш [7].
ПГсля гостро! фази кризи у 2008 - 2009 рр. еконо-мка СШАпочала поступово вГдновлюватися. Знижуеться рГвень безробГття, основнГ корпорацГ! вийшли на докризо-вий рГвень прибутковостГ, значно зрГс рГвень Гнвестування в державнГ цГннГ папери, долар на фош валют шших про-вГдних держав е стабГльним у довгостроковГй перспекти-вГ. Проте зростання економГки США сповГльнюеться, йде значно меншими темпами в порГвняннГ з наздоганяючими кра!нами. ВажливГшою сучасною тенденщею е зростаю-ча Гноземна власнГсть на американськГ активи (особливо з боку основних краш-конкуренпв). В умовах актуалГза-
Ц11 проблеми нащонально! безпеки в США додатковий iмпульс отримали настро!, нош яких бачать у придбанш тими чи шшими способами американських активiв можли-вiсть втрати контролю над економжою кра!ни.
Щодо наявностi ряду внутршшх проблем в моделi розвитку економжи США, то на сучасному етат кра!на змушена знаходитися в прямш конкуренцп на мiжнародно-му ршш з рядом кра!н, як постiйно посилюють сво! конкуренты позищ!. Головна з таких кра!н - Китай, модель розвитку якого значно вiдрiзняeться вiд моделi США та кра!н Старого свггу, проте пiд час гостро! фази рецеш продемон-струвала бiльш стшку якiсть. Китай е типовим прикладом кра!ни з товарною орiентацiею, хоча за останш роки його модель трансформуеться в експортера послуг i катталш. За абсолютними показниками Китай вже сьогодш сто!ть дуже близько до позицш США в товарному виробництвi та торгiвлi, а по ряду статей навиь значно перевершуючи позищ! США. Крiм цього, основний упор модель КНР робить на тдвищення якост свое! економжи, розробку нових ш-новацiйних секторiв, зменшення залежностi вiд експорту
товарш широкого споживання, досягнення фiнансового та швестицшного лiдерства.
Данi, зазначеннi в табл. 1 i на рис. 4, тдтверджують наздоганяючу тенденцiю КНР щодо л^ерських позицiй США у свт.
ВИСНОВКИ
Свiтова економiчна криза кшця 2000-х роив, що в1д-булася в умовах прогресуючо! глобалiзацi¿, стала потуж-ною рушiйною силою трансформацш у моделях розвитку економж кра'!н. Незважаючи на мiсце кра'!ни в системi мiж-народних в^носин, показники розвитку та рiвень життя населення, свиова криза в сумi з глобалiзацiею змушують вносити змши та корективи до нацiональних моделей зо-внiшньоекономiчно'¿ дiяльностi. У сучасному перiодi необ-хiднiсть змiн прюритепв i напрямкш розвитку е загальною тенденцiею для уск кра'!н.
Проте засоби та напрямки цих трансформацш не е ти-повими. Незважаючи на результати глобалiзацi¿, економжи кра'!н все ж таки збер1гають свою унжальшсть. Розвиненим
Таблиця 1
ВВП (ППС) десяти лщируючих кра1н свггу та IX прогноз на 2050 рiк, млн дол.
КраТна ВВП (ППС) 2012 р. ВВП (ППС) 2050 р. (прогноз)
США 14 256366 38 514 000
КНР 12 383 559 70 710 000
1нД1Я 4710807 37 668 000
Японт 4616876 6 677 000
Ымеччина 3119199 5024000
РОС1Я 3 015 408 11 366 000
Бразилт 2 365 875 9 340 000
Великобритант 2316246 5133000
Франтя 2 252 536 4592000
1тал1Я 1 833 945 2 950 000
Джерело: складено за [11, 12].
Рис. 4. Частка США i КНР у загальносвгговому ВВП (2017 р.- прогноз)
Джерело: складено за [10].
крашам, у моделях яких перетинаються дек1лька напрямк1в (див. рис. 2), усе складнше утримувати л1дерство по вс1х категор1ях. Група кра'1н-л1дер1в, задаючи протягом багатьох десятир1ч напрямки розвитку свгговш систему стала тим центром, з якого 1 почалися процеси глобал1зацГ1. Це було можливо через особливе становище цих кра'1н у систем! свггового господарювання. Проте з часом поява та стр1мке зростання нових економ1чних г1гант1в (Китай, 1нд1я) 1 краш, яи за поршняно невеликий час змогли модершзуватися 1 скоротити в1дставання в розвитку, почали змшювати роз-клад сил у свт. Навггь така могутня та впливова система, як економша США, в1дчувае обумовлену глобал1защею не-обх1дшсть перетворення зовшшньоеконом1чно'1 модель
Що стосуеться кра'1н, яю реал1зують б1льш сконцен-троваш зовншньоеконом1чш модел1, то в сучасних умовах 1х економ1чний розвиток стае досить уразливим в1д непе-редбачуваних змш кон'юнктури св1тового ринку, нефор-мальних 1 формальних шститутш на мега-, мезо- 1 макро-р1внях. Нейтрал1защя загроз знаходиться як у площиш своечасно'1 та гнучко'1 адаптаци до глобальних трансфор-мацш, так 1 бкьшо! гармошзацп зовншньоеконом1чного 1 внутршньоеконом1чного розвитку.
Головною умовою сталого розвитку економши в сучасних глобал1зованому свт е ор1ентащя на виршення як тактичних, так 1 стратепчних завдань. Тактичний блок, а саме: заходи кредитно-грошово'1, бюджетно'1, податко-во'1, сощально'1 пол1тики мае бути спрямований на стиму-лювання створення нових робочих мюць, модершзащю виробничих потужностей, подолання застою посткризо-вого перюду, формування захисного мехашзму опору но-вим економ1чним потрясшням. Стратепчний блок заход1в спрямований на виршення завдань економ1чного розвитку в довгостроковш перспективь Для розвинених кра'1н (6С, США та Канада, Япошя) це збереження л1дерства та запобггання новим економ1чним потрясшням. Для кра'1н -потенцшних л1дерш (кра'1н БР1КС, Латинсько'1 Америки, Швденно-Сх1дно'1 АзГ1, постсощалктичного табору) - побу-дова економш ново'1 якост1, основа яких полягае в розвитку сектор1в товар1в 1 послуг з високою доданою вартктю та 1нновац1йно'1 продукцй. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Портер М. Конкурентная стратегия: методика анализа отраслей и конкурентов / М. Портер / Пер. с англ. И. В. Минер-вина. - М. : Альпина Паблишер,2011. - 454 с.
2. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс / Пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана. - М. : ГУ ВШЭ, 2000. - 608 с.
3. Геець В. М. Нестабтьшсть та економiчне зростання / В. М. Геець. - К. : 1н-т екон. прогнозування, 2010. - 344 с.
4. Глазьев С. Ю. Мировой экономический кризис как процесс смены технологических укладов / С. Ю. Глазьев // Вопросы экономики. - 2009. - № 3. - С. 27 - 28.
5. Астапов К. Л. Стратегия развития в постиндустриальной экономике / К. Л. Астапов // Мировая экономика и международные отношения. - 2012. - № 2. - С.57 - 65.
6. Перспективы социально-экономического развития США после кризиса 2008 - 2009 гг. / Под ред. Э. В. Кириченко. -М. : ИМЭМО РАН, 2012. - 168 с.
7. Коломиец А. Н. Трансформации внешнеэкономических моделей стран в посткризисный период (на примере США) / А. Н. Коломиец, И. С. Марченко // Збiрник наукових праць мiж-народноТ науково-практично'Г конференцп молодих вчених та студенев «Глобальна господарська система: новi погрози та можливосп». - Х. : ХНУ iменi В. Н. Каразша, 2012. - С. 117 - 123.
8. Портной М. А. Американская модель внешнеэкономической стратегии / Электронный научный журнал «Россия и Америка в ХХ1 веке». - 2011. - № 1 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.rusus.ru/?act=read&id=11
9. Nouriel Roubini United States Outlook: Acceleration Toward Normalization / Roubini Global Economics. - 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.roubini.com/ outlook/188160
10. Olivier Schwab Emerging Best Practicesof Chinese Globalizes: Tackle the Operational Challenges / World Economic Forum Report. - 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : http:// www3.weforum.org/docs/WEF_EmerginBestPracticesofChineseGl obalizers_2014.pdf
11. World Economic Outlook Database / International Monetary Fund. - 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : http:// www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2014/01/weodata/index.aspx
12. Jim O'Neill BRI Csand Beyond / Goldman Sachs Global Economics Group. - 2007 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.goldmansachs.com/china/ideas/brics/Brics-and-Be-yond-Book-pdfs/BRIC-Full.pdf
REFERENCES
Astapov, K. L. "Strategiia razvitiia v postindustrialnoy ekono-mike" [Development strategy in the post-industrial economy]. Mirova-ia ekonomika i mezhdunarodnye otnosheniia, no. 2 (2012): 57-65.
Glazev, S. Yu. "Mirovoy ekonomicheskiy krizis kak protsess smeny tekhnologicheskikh ukladov" [The global economic crisis as a process of changing technological structures]. Voprosy ekono-miki, no. 3 (2009): 27-28.
Heiets, V. M. Nestabilnist taekonomichnezrostannia [Instability and economic growth]. Kyiv: Instytut ekonomichnoho prohno-zuvannia, 2010.
"Jim O'Neill BRI Csand Beyond" http://www.goldmansachs. com/china/ideas/brics/Brics-and-Beyond-Book-pdfs/BRIC-Full.pdf
Kolomiets, A. N., and Marchenko, I. S. "Transformatsii vnesh-neekonomicheskih modelei stran v postkrizisnyi period (na prim-ere SShA)" [Foreign models of transformation in post-crisis period (for example, USA)]. Hlobalna hospodarska systema: novi pohrozy ta mozhlyvosti. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina, 2012.117-123.
Kastels, M. Informatsionnaia epokha: ekonomika, obshchest-vo i kultura [The Information Age: Economy, Society and Culture]. Moscow: GU VShE, 2000.
"Nouriel Roubini United States Outlook: Acceleration Toward Normalization" http://www.roubini.com/outlook/188160
"Olivier Schwab Emerging Best Practicesof Chinese Globalizes: Tackle the Operational Challenges" http://www3.weforum.org/ docs7WEF_EmerginBestPracticesofChineseGlobalizers_2014.pdf
Porter, M. Konkurentnaia strategiia: metodika analiza otrasley i konkurentov [Competitive strategy: a methodology for analyzing industries and competitors]. Moscow: Alpina Pablisher, 2011.
Portnoi, M. A. "Amerikanskaia model vneshneekonomi-cheskoi strategii" [The American model of the foreign economic strategy]. http://www.rusus.ru/?act=read&id=11
Perspektivy sotsialno-ekonomicheskogo razvitiia SShA pos-le krizisa 2008 - 2009 gg. [Prospects of socio-economic development of the United States after the crisis 2008 - 2009]. Moscow: IMEMO RAN, 2012.
"World Economic Outlook Database". http://www.imf.org/ external/pubs/ft/weo/2014/01/weodata/index.aspx
Науковий KepiB^K - Коломкць Г. М., доктор економ1чних наук, професор, кафедра м1жнародно! економ1ки Харгавського нацюнального ушверситету 1мен1 В. Н. Каразша
