CC BY
18
2. Доборджгинидзе Л.М., Нечаев А.С., Грацианский Н.А. Метаболические факторы риска у женщин с преждевременной ишемической болезнью сердца // Кардиология. - 1999. - №9. - С.31-40.
3. Емельянова Л.А., Цыбулина Е.В., Жар-кин А.Ф. Распространенность и прогностическая значимость основных факторов риска и изменений репродуктивной системы для развития атеросклероза и ишемической болезни сердца у женщин детородного возраста // Тер.архив. - 2000. - №9. - С.27-33.
4. Карпов Р.С., Дудко В.А. Атеросклероз: некоторые современные вопросы патогенеза, диагностики, лечения и профилактики // Клиническая медицина. -1999. - №12. - С.9-13.
5. Никитин Ю.П., Федорова Е.Л, Малютина С.К. Ишемическая болезнь сердца в женской популяции Новосибирска: результаты 7-летнего проспективного исследования // Кардиология.- 1998. - №7. - С. 12-15.
6. Орлов В.А., Урусбиева Д.М. Бессимптомная ишемия миокарда: соотношение между доказанным, недоказанным // Рос. Кардиологический журнал. -2003. - №5. - С.89-97.
7. Особенности сердечно-сосудистых заболеваний и их лечения у женщин / Терещенко С.Н., Ус-кач Т.М., Косицына И.В., Джаиани H.A. // Кардиология. - 2005.-№1. - С.98-104.
8. Перетолчина Т.Ф., Дашутина С.Ю., Барац С.С. Ожирение и морфофункциональные изменения сердца // Кардиология. - 2005. - №7. - С.66-68.
9. Alcohol and exercise in myocardial infarction and sudden coronary death in men and women / Scragg R.,
Stewart A., Jackson R. et al. // Am. J. Epidemiol. - 1987. -Vol.126. - P.77-85.
10. Brochier M.L., Arwidson P. Coronary heart disease risk factors in women // Europ. Heart J. - 1998. -Vol.19(Suppl.A). - P.45-52.
11. Exercise-based rehabilitation for coronary heart disease (Cochrane Review) / Jolliffe J.A., Rees K., Taylor R.S. et al. // The Cochrane Library 2003; Issue 1(Oxford: Update Software).
12. High density lipoprotein cholesterol as a predictor of cardiovascular disease mortality in men and women: the follow-up study of the Lipid Research Clinics Pre-valens Study / Jakobs D.Jr., Meban I.L., Bangdivala S.I. et al. // Am.J.Epidemiol. - 1990. - Vol.131. - P.32-47.
13. Kannnel W.B., Higgins M. Smoking and hypertension as predictors of cardiovascular risk in population studies // J. Hypertension. - 1990. - Vol.8. - P.3-8.
14. Morbidity and mortality in the Swedish Trial in Old Patients with Hypertension (STOP- Hypertension) / Dahlof B., Lindholm L., Hansson L. et al. // Lancet. -1991. - Vol.338. - P.1281-1285.
15. Smoking and mortality among older men and women in three communities / Croix A.Z., Lang J., Scherr P. et al. // N. Engl.J. Med. - 1991. - Vol. 324. - P.1619-1625.
16. Trends in blood lipid levels, blood pressure, alcohol and smoking habits from 1985 to 2002: results from INTERGENE and GOT-MONICA / Berg C., Lis-sner L., Aires N. et al. // Eur J Cardiovasc Prev Rehabil. -2005. - Vol.12. - P.115-125.
♦
УДК: 612.013.04.12-053.6-057.874(049.5)
С.А. Щудро
ФА^ОРИ, ЯЮ ВПЛИВАЮТЬ НА ЯЮСТЬ ЖИТТЯ ШДЛ^ЮВ 14-17 POKIB
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра гтени та екологИ'
(зав.-д. мед. н., проф. Е.А. Деркачов)
Ключовi слова: яюсть життя, SF-36, пгдлтки, учн1 лицею Key words: life quality, SF-36, teenagers, lyceum students
Резюме. Проведено социологическое исследование по изучению качества жизни у 122 юношей и девушек, учащихся Днепропетровского областного медицинского лицея-интерната, в возрасте 14-17 лет, при помощи общего опросника MOS-SF-36. У подростков установлены достаточно высокий уровень физической активности и психического здоровья; низкий уровень социальной активности, ограничение жизнедеятельности вследствие эмоциональных проблем и ухудшение здоровья по сравнению с прошлым годом, что значительно влияет на их психологический статус. Определено значительное снижение всех показателей качества жизни у девушек по сравнению с юношами. Нормализация / улучшение качества жизни подростков может быть достигнута путем выбора оптимального профилактического воздействия на них с учетом индивидуальных особенностей психологического, физического и социального статуса.
Summary. Sociological study on life quality of 122 teenagers (boys and girls), aged 14-17 years, students of medical lyceum - boarding school of Dnepropetrovsk region was conducted by means of general questionnaire MOS-SF-36. Rather high level of teen-agers' physical activity and psychical health, low level of social activity, limitation of vital activity due to emotional problems and health impairment in comparison with the previous year were determined. This considerably influences their psychological status. Considerable lowering of all life quality indices was determined in girls in comparison with youths. Normalization /improvement of teenagers' life quality can be achieved by the selection of optimum preventive influence, regarding peculiarities of their psychological, physical and social status.
Яюсть життя (ЯЖ) - вщносно новий для меди-цини термш, яким донедавна користувалися лише сощологи. Визначення ЯЖ базусться на ощн-щ людиною рiвня свого добробуту щодо фiзич-ного, псж!чного (штелектуального та емощйно-го), сощального (професшна, домашня, рекре-ащйна актившсть, взаемовщносини на робот^ у суспшьств^ та економiчного ракурсу буття; враховуеться також здатнiсть до зосередження та прийняття рiшень, пам'ять, швидюсть сприйнят-тя; вiзуально-моторна координащя, сексуальна функцiя, душевний комфорт, емощйна стабшь-нiсть i почуття задоволення вiд життя [10, 11].
ВООЗ рекомендуе визначати ЯЖ як iндивi-дуальне спiввiдношення особистого становища у житп суспiльства в актуальному контекст його культури та систем щнностей цього суспiльства iз завданням (бажаннями) певного iндивiдуума, його планами, можливостями та ступенем зага-льного незадоволення [10, 11].
На сьогодш для вивчення ЯЖ користуються стандартизованими опитувальниками (ОП) трьох основних титв: загального, окремого та спещ-алiзованого [1, 2, 10]. Загальш ОП дозволяють дати всебiчну оцiнку соцiальному, психолоп-чному i фiзичному самопочуттю людини, без урахування специфiки захворювання i його лшування. Застосовують i окремi ОП, як дають оцiнку настрою, рiвню тривоги i депреси, пси-холопчнш складовiй ЯЖ, властивостям пам'ятi, психолопчного статусу.
1снуе декшька mдходiв до ощнки ЯЖ. Перший - це застосування загальних ОП, другий -застосування спецiалiзованих ОП, призначених для окремо! нозологи, третiй - застосування групи ОП, чи "батаре!" [2, 5, 6]. До складу тако! "батаре!" можуть входити не лише ктшчш ОП з ощнки ЯЖ, але й психолопчш ОП. Усi ОП мають вiдповiдати жорстким стандартам [5, 7, 10]. Вони мають бути: 1) ушверсальними (охо-
плювати ус параметри здоров'я); 2) надшними (фшсувати iндивiдуальнi рiвнi здоров'я у рiзних респондентiв); 3) вiдчутними до ктшчно ваго-мих змiн у сташ здоров'я кожного респондента; 4) вщтворюваними (тест-ретест); 5) легкими у використанш i короткими; 6) стандартизованими (пропонувати единий варiант стандартних пи-тань i вiдповiдей для усiх груп респондентiв); 7) оцiночними (давати кшьюсну оцiнку параметрiв здоров'я).
Тому для ощнки ЯЖ шдлптав, виявлення впливу клшчних, психологiчних, сощально-пси-хологiчних та сощальних факторiв на ЯЖ нео-бхiдно проведення широкомасштабних до-слщжень, якi базуються на стандартизованих методиках i проводяться у певний сощально-економiчний перiод життя суспiльства [3, 9, 10, 11].
Мета дослщження - вивчення ЯЖ та факто-рiв, якi на не! впливають, у шдлитав 14-17 рокiв.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Вiдкрите контрольоване дослщження, яке пiсля отримання шформовано! згоди проводилось на базi Дшпропетровського обласного медичного лiцею-iнтернату, охоплювало 122 учня 9-11 класiв, вiком вщ 14 до 17 рокiв. Серед шдлитав юнакiв було 43. (35,25%), дiвчат 79. (64,75%). Юнакiв 14-15 роюв було 23. (18,86%); 16 роюв - 20. (16,39%); дiвчаток 14-15 рокiв було 48 чол. (39,34%); 16 роюв - 27 чол. (22,13%); 17 роюв - 4. (3,28%). Серед них iз села було 22 шдлпки (6 юнаюв i 16 дiвчат), як складали 18,03% обстежених: iз мюта -100 пiдлiткiв (43 юнака i 79 дiвчат), якi складали 81,97% обстежених.
В Укра!ш не iснуе нащональних ОП з ЯЖ, тому проблема адаптащ! мiжнародних ОП для нашо! кра!ни е актуальною [2, 5]. Одним iз найбiльш популярних е "Краткий общий опросник оценки статуса здоровья" ^жнародний ана-
лог 36-Item Medical Outcomes Study Short-Form Health Survey (MOS-SF-36) [9, 11]. Загальний ОП MOS-SF-36 був розроблений в Центрi Вивчення Медичних Результат (США) у 1992 рощ John E.Ware & Calhy Donald Sherbpurne. Переклад мiжнародного загального ОП MOS-SF-36 вщ-бувався за процедурою мiжнародного центру з вивчення якостi життя IQCLA (The International Quality of Life Assessment, Бостон, США) тд ке-рiвництвом доктора J. Е. Ware та В. Gandek. Пщ-лiтки самостiйно протягом 15 хвилин заповню-вали MOS-SF-36. Визначення критерив ЯЖ за MOS-SF-36 вiдбувалося на основi перекодування первинних даних за методом сумаци рейтингiв Лiкерта. На основi анкетування проводили визначення 5 показниюв, що характеризують фiзичний статус респондента (фiзична активнiсть (ФА); роль фiзичних проблем в обмеженш життедiяль-ностi (РФ); бiль (Б); загальне здоров'я (33); життездатшсть (ЖЗ) та 5 параметрiв, що вщобра-жають його психосоцiальний статус (роль емо-цiйних проблем в обмеженш життeдiяльностi (РЕ); соцiальна активнiсть (СА); психiчне здоров'я (ПЗ), 33 i Ж3). Два останнi параметри визначаються як фiзичним, так i психологiчним статусом особистостi.
З метою вивчення факторiв, якi впливають на ЯЖ тдлитав, нами було розроблено "Карту для вивчення якост життя та факторiв, якi на не! впливають, у шдлггюв 14-17 роюв, що навча-ються у загальноосв^шх школах та лщеях". Ця карта охоплювала 35 провiдних факторiв, яю, за даними лiтератури, впливають на ЯЖ тдлитав [3]. Анкетування проводилось аношмно з метою отримання бшьш вiрогiдноl шформацп.
Анкета включала вщомоси про:
■ стать;
■ вш;
■ масу тiла (МТ);
■ вдекс вiк/маса тiла (В/М);
■ проживання у мiстi чи селi до вступу у лiцей (М/С);
■ проживання тд час навчання у лще! вдома чи у гуртожитку (Д/Г);
■ час, витрачений на навчання у лще! (ЧЗЛ);
■ час, витрачений на навчання вдома (ЧЗД);
■ час, витрачений на транспорт (ЧТ);
■ час, витрачений на ранкову пмнастику
(РГ);
■ час, витрачений на фiзичне тренування (ЧФТ);
■ час, витрачений за комп'ютером (ЧК);
■ час, витрачений на художню лпературу (ЧХЛ);
■ час, витрачений на телебачення (ЧТп);
■ час, витрачений на розваги (ЧР):
■ кшьюсть прийомiв 1ж1 (К!);
■ наявшсть сшданку вранщ (СР);
■ наявшсть общу в денш години (ОД);
■ кшьюсть коштiв на власнi потреби (КВП);
■ вживання алкоголю (ВА);
■ палiння (П);
■ статеве життя (СЖ);
■ стан здоров'я (СЗ).
Статистична обробка отриманих результат проводилась iз використанням статистичного пакету SPSS for Windows v. 11.5. [1, 4]. З метою виявлення факторiв, як впливають на показники ЯЖ, використовували кореляцiйний аналiз, го-ловним завданням якого е оцiнка стохастичних зв'язкiв серед змшних за пiдсумками спосте-режень [1, 4]. Процедури рангово! кореляци (ранговий коефщент Кендала) реалiзуються у тому випадку, коли передумови лiнiйного коре-ляцшного аналiзу не виконуються, i е ефектив-ними при ощнщ стохастичних зв'язкiв як для кшьюсних, так i якiсних ознак [1, 4]. Вiрогiднiсть вiдмiнностей обчислювали за допомогою методiв параметрично! статистики [1, 4].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Вивченi показники ЯЖ у шдлпюв наведенi у таблицi. Встановлено значне зниження ушх показникiв ЯЖ у дiвчат порiвняно з юнаками. Профшь оцiнки ЯЖ юнаками мае тдйоми за шкалами ФА, Б, СА, ФС та зниження за шкалами РФ, РЕ, ПЗ. Профшь ощнки ЯЖ дiвчатами дещо нижчий, мае пiдйоми за шкалами ФА, Б, СА, ФС та зниження за шкалами РФ, РЕ, ПЗ. Сшльним для шдлпюв, як дiвчат, так i юнакiв, е високий рiвень ФА та Б, що значною мiрою впливае на ФС; i низький рiвень РЕ i ПЗ, що впливае на ПС.
Поряд iз визначенням узагальнюючих показ-никiв (фiзичного, психологiчного статусу, загального стану здоров'я) у дослщженнях бага-тьох авторiв використовуеться кшьюсна оцiнка причин, що впливають на ЯЖ [3, 6,10]. 1х ви-користання досить адекватно вiдображае саме поняття ЯЖ, дае можливiсть вказати т обста-вини i обмеження, яких зазнав пащент у зв'язку iз хворобою, дае характеристику ставлення хворого до причин, як попршують ЯЖ, вказуе, яки-ми параметрами i якою мiрою порушуеться ЯЖ
[3, 6, 10].
Таблиця
Показники якосп життя у юнакчв та д1вчат 14-17 рок1в (бали)
Показники Групи обстежених
юнаки д1вчата р
Ф1зична актившсть 89,1±1,7 82,1±1,0 <0.01
Роль ф1зичних проблем в обмеженш життсдаяльносп 68,8±3,2 68,7±3,2 >0,05
Ыль 79,2±2,6 76,3±1,5 >0,05
Життездатшсть 70,4±2,4 60,4±1,5 <0,001
Сощальна активн1сть 73,7±2,6 76,2±2,2 >0,05
Роль емоцшних проблем в обмеженш життсдаяльносп 64,3±3,3 54,2±3,6 <0,05
Псих1чне здоров'я 60,3±2,0 56,3±2,1 >0,05
Загальне здоров'я 69,9±1,9 70,3±1,6 >0,05
Здоров'я в иоршнянш з тим, що було р1к тому 66,5±2,3 62,5±1,6 >0,05
Ф1зичний статус 76,9±1,8 76,1±1,6 >0,05
Псих1чний статус 66,1±2,1 62,0±2,0 >0,05
Загальний статус 68,9±1,5 64,6±1,2 >0,05
Фiзичний статус у тдлитав характеризуеться трьома параметрами: фiзична активнiсть (ФА), роль фiзичних проблем в обмеженш життед> яльностi (РФ), бшь (Б) [5]. У дiвчат у порiвняннi з хлопцями вiрогiдно знижуеться ФА - на 7,9%; мають тенденщю до зниження РФ - на 0,1% та тдвищення Б - на 4,7%. Зниження показниюв ФА i РФ вщповщае обмеженню можливостi ви-конання дiвчатами значних фiзичних наван-тажень та активносп в буденнiй життедiяльностi. Пщвищення показника Б свiдчить про незначний вплив больових вiдчуттiв на щоденну дiяльнiсть дiвчат.
На ФА дiвчат вiрогiдно впливають: ФС (г=+0,681); Б (г=+0,517); РФ (г=+0,454); М/С (г=-0,446); ЗС (г=+0,412); ЖЗ (г=+0,382); ЗЗ (г=+0,331); ПС (г=+0,326); СА (г=+0,324); ЧЗЛ (г=-0,308); КВП (г=+0,298); ЗР (г=+0,250); РГ (г=+0,246); СЖ (г=-0,227); ВА (г=-0,193); ЧТп (г=-0,181).
На ФА юнакiв вiрогiдно впливають: ФС (г=+0,717); ПС (г=+0,443); РЕ (г=+0,402); Б (г=+0,398); РФ (г=+0,398); ЗЗ (г=+0,360); РГ (г=+0,339); СА (г=+0,327); ПЗ (г=+0,326); ЧЗЛ (г=+0,318); ОД (г=-0,303); ЧХЛ (г=-0,239); ЧФТ (г=-0,226).
Загальними факторами, як впливають на ФА шдлггюв, як дiвчат, так i юнакiв, е ФС, Б, РФ, ЗЗ, ПС, СА, ЧЗЛ.
На РФ дiвчат вiрогiдно впливають: ФС (г=+0,884); Б (г=+0,455); ФА (г=+0,454); ВА (г=-0,454); ПС (г=+0,441); СА (г=+0,425); ЗЗ (г=+0,406); ЗС (г=+0,376); ПЗ (г=+0,355); ЖЗ (г=+0,334); ЧЗЛ (г=-0,291); РГ (г=+0,284); ЧЗД (г=+0,277): ЧТ (г=-0,274); СЗ (г=-0,272); М/С (г=-0,271); В/М (г=-0,230); ОД (г=-0,167).
На РФ юнаюв вiрогiдно впливають: ФС (г=+0,794); ЧЗД (г=+0,631); ВА (г=+0,513); ЗЗ (г=+0,407); ФА (г=+0,398); КВП (г=+0,362); РГ (г=+0,326); ЗС (г=+0,318); СР (г=-0,260).
Загальними факторами, як впливають на РФ шдлиюв, як дiвчат, так i юнакiв, е ФС, Б, РФ, ЗЗ, ПС, СА, ЧЗЛ.
На Б дiвчат вiрогiдно впливають: ФС (г=+0,706); ФА (г=+0,517); РФ (г=+0,455); СА (г=+0,331); ЗЗ (г=+0,318); СЗ (г=-0,312); ЗС (г=+0,312); ОД (г=-0,290); ЗР (г=+0,321); ЧТ (г=-0,222); СЖ (г=+0,217); РГ (г=+0,197); М/С (г=-0,177); ВА (г=+0,168).
На Б юнаюв вiрогiдно впливають: ФС (г=+0,674); СА (г=+0,608); КВП (г=-0,586); ПС (г=+0,542); М/С (г=-0,457); РЕ (г=+0,447); ФА (г=+0,398); РГ (г=+0,350); ЧТ (г=-0,346); П (г=+0,283); ЧТп (г=+0,228); ЧЗЛ (г=+0,227).
Загальними факторами, якi впливають на Б шдлиюв, як дiвчат, так i юнакiв, е ФС, ФА, РФ, СА, ЧТ.
На ФС дiвчат вiрогiдно впливають (рис. 1): РФ (г=+0,884); Б (г=+0,706); ФА (г=+0,681); ЗЗ (г=+0,453); СА (г=+0,441); ЗС (г=+0,425); ПС (г=+0,421); РГ (г=+0,348); ЖЗ (г=+0,336); М/С (г=-0,331); ПЗ (г=+0,293); КВП (г=+0,284); ВА (г=-0,279); СЗ(г=-0,278); ЧЗЛ (г=-0,256); ЧТ (г=-0,253); ЧЗД (г=+0,245); В/М (г=-0,241); ОД (г=-0,169).
На ФС юнаюв вiрогiдно впливають (рис. 1): РФ (г=+0,794); ФА (г=+0,717); Б (г=+0,674); ПС (г=+0,476); СА (г=+0,471); РГ (г=+0,446); ЗЗ (г=+0,428); ЧЗД (г=+0,409); РЕ (г=+0,356); ПЗ (г=+0,340); ЗС (г=+0,314); ЖЗ (г=+0,301); ВА (г=+0,244); ЧЗЛ (г=+0,233).
Дiвчата
Юнаки
Рис.1. Фактори, ям впливають на фiзичний статус дiвчат та юнашв
- сшльш фактори
- вщмшш фактори
Загальними факторами, якi впливають на ФС шдлггюв, як дiвчат, так i юнакiв, е РФ, Б, ФА, ЗЗ, СА, ЗС, ПС, РГ, ЖЗ, ПЗ, ВА, ЧЗЛ, ЧЗД.
Псжгчний статус (ПС) ощнюегься трьома параметрами: сощальна актившсть (СА), психiчне здоров'я (ПЗ) та обмеження життедiяльностi вна-слщок емоцiйних проблем (РЕ) [5]. У дiвчат у порiвняннi з юнаками вiрогiдно знижуеться РЕ -на 15,7%, мають тенденцiю до зниження ПЗ - на 6,6% та тдвищення на 3,4% - СА. Щцвищення показника СА у дiвчат свщчить про кращу сощ-альну взаемодда !х з оточенням протягом остан-нiх чотирьох тижнiв перед обстеженням, а зниження показниюв РЕ i ПЗ - свщчить про значну питому вагу впливу емоцшного стану на буденну дiяльнiсть.
На СА дiвчат вiрогiдно впливають: ПС (г=+0,568); ФС (г=+0,441); РФ (г=+0,425); ЖЗ (г=+0,376); Б (г=+0,331); ФА (г=+0,324); ЗС
(г=+0,311); ЗЗ (г=+0,298); ЧТп (г=+0,282); ВА (г=-0,231); ПЗ (г=+0,227); ЧК (г=+0,169).
На СА юнакiв вiрогiдно впливають: ПС (г=+0,821); ПЗ (г=+0,618); Б (г=+0,608); М/С (г=-0,563); ЗЗ (г=+0,552); КВП (г=-0,524); ЖЗ (г=+0,512); ЗС (г=+0,495); РЕ (г=+0,480); ФС (г=+0,471); П (г=+0,368); РГ (г=+0,352); ФА (г=+0,327); ЧЗЛ (г=+0,324); СЗ (г=-0,257).
Загальними факторами, якi впливають на СА шдлпюв, як дiвчат, так i юнакiв, е ПС, ФС, Б, ФА, ЗС, ЗЗ, ПЗ.
На РЕ дiвчат вiрогiдно впливають: ПС (г=+0,779); ЧЗЛ (г=-0,366); КВП (г=+0,276); К1 (г=-0,255); ЧК (г=+0,221); СЗ (г=-0,216); РГ (г=+0,212); ОД (г=-0,205).
На РЕ юнакiв вiрогiдно впливають: ПС (г=+0,808); СА (г=+0,481); Б (г=+0,441); ФА (г=+0,402); ЧР (г=-0,392); П (г=+0,364); ФС (г=+0,356); К1 (г=-0,338); ПЗ (г=+0,327); РГ (г=
+0,310); ЧЗЛ (г = + 0,305); ЧК (г = + 0,256).
Загальними факторами, яю впливають на РЕ шдлггюв, як дiвчат, так i юнаюв, е ПС, ЧЗЛ, К1, ЧК, РГ.
На ПЗ дiвчат вiрогiдно впливають: ЖЗ (г=+0,698); ПС (г=+0,604); ЗС (г=+0,576); ВА (г=-0,503); ЗЗ (г=+0,388); ФА (г=+0,355); СЗ (г=-0,293); ФС (г=+0,293); ЗР (г=+0,282); ЧЗД (г=+0,281); СР (г=-0,255); СА (г=+0,227); М/С (г=-0,192); ЧЗЛ (г=-0,159).
На ПЗ юнаюв вiрогiдно впливають: ПС (г= +0,728); СА (г=+0,618); ЗЗ (г=+0,601); ЗС (г= +0,591); КВП (г=-0,579); ЖЗ (г=+0,538); СЗ (г=-0,376); МТ (г=-0,355); ФС (г=+0,340); РЕ (г= +0,327); ФА (г=+0,326); Д/Г (г=-0,325); М/С (г=-0,317).
Загальними факторами, якi впливають на ПЗ
Д1вчата
пiдлiткiв, як дiвчат, так i юнакiв, е ЖЗ, ПС, ЗС, ЗЗ, СЗ, ФС, СА, М/С.
На ПС дiвчат вiрогiдно впливають (рис. 2): РЕ (г=+0,779); ПЗ (г=+0,604); СА (г=+0,568); ЖЗ (г=+0,544); ЗС (г=+0,456); РФ (г=+0,441); ФС (г=+0,421); ЧЗЛ (г=-0,336); ЗЗ (г=+0,331); ФА (г=+0,326); СЗ (г=-0,292); ВА (г=-0,267); ЧК (г=+0,209); К1 (г=+0,204); ОД (г=-0,192); КВП (г=+0,176); М/С (г=-0,167); СР (г=-0,159).
На ПС юнаюв вiрогiдно впливають (рис. 2): СА (г=+0,821); РЕ (г=+0,808); ПЗ (г=+0,728); ЗЗ (г=+0,542); Б (г=+0,542); ФС (г=+0,476); ФА (г=+0,443); ЖЗ (г=+0,441); КВП (г=-0,429); ЗС (г=+0,422); М/С (г=-0,387); РГ (г=+0,368); П (г=+0,344); ЧР (г=-0,331); ЧЗЛ (г=+0,311); К1 (г=-0,278); ЧК (г=+0,239); СЗ (г=-0,239).
Юнаки
Рис.2. Фактори, як1 впливають на псих1чний статус д1вчат та юнашв
- сшльш фактори
- вщмшш фактори
Загальними факторами, якi впливають на ПС шдлггюв, як дiвчат, так i юнакiв, е РЕ, ПЗ, СА, ЖЗ, ЗС, ФС, ЧЗЛ, ЗЗ, ФА, СЗ, ЧК, К1, КВП, М/С.
Загальний стан здоров'я характеризуеться двома показниками: життездатшстю (ЖЗ) та за-гальною ощнкою стану здоров'я (33) [5]. 1снуе ще один показник - попршення стану здоров'я в порiвняннi з минулим роком (ЗР), який характе-ризуе суб'ективну оцiнку свого здоров'я та змш,
що сталися протягом року. У дiвчат, у порiвняннi з юнаками, вiрогiдно знижуеться ЖЗ - на 14,2%, при майже однаковому рiвнi 33 та тенденци до зниження ЗР - 6,0%. Зниження показникiв ЖЗ i ЗР свiдчать про погiршення соматичного здоров'я шдлиюв, разом iз зниженням у них жит-тевого тонусу.
На ЖЗ дiвчат вiрогiдно впливають: ЗС (г=+0,755); ПЗ (г=+0,698); ПС (г=+0,545); ЗЗ
(r=+0,492); ВА (r=-0,404); ФА (r=+0,382); СА (r=+0,376); СР (r=+0,336); ФС (r=+0,336); РФ (r=+0,334); ЗР (r=+0,319); СЗ (r=-0,301); ЧР (r=+0,281); ОД (r=-0,278); М/С (r=-0,276); ЧЗЛ (r=-0,232); К1 (r=-0,173); КВП (r=+0,172); ЧК (r=+0,171); СЖ (r=-0,169).
На ЖЗ юнаюв вiрогiдно впливають: ЗС (r=+0,721); СЗ (r=-0,641); РГ (r=+0,604); ЗЗ (r=+0,544); ПЗ (r=+0,538); СА (r=+0,512); ПС (r=+0,441); М/С (r=-0,364); ФС (r=+0,301); KI (r=-0,289); П (r=+0,224).
Загальними факторами, яю впливають на ЖЗ пiдлiткiв, як дiвчат, так i юнакiв, е ЗС,ПЗ, ПС, ЗЗ, СА, ФС, СЗ, М/С.
На ЗЗ дiвчат вiрогiдно впливають: ЗС (r=+0,716); СЗ (r=+0,532); ЖЗ (r=+0,492); ФС (r=+0,453); КВП (r=+0,414); РФ (r=+0,406); ПЗ (r=+0,388); ФА (r=+0,331); ПС (r=+0,331); ЗР (r=+0,318); Б (r=+0,318); СА (r=+0,298); ОД (r=-0,221); ЧФТ (r=-0,196); ЧТ (r=-0,191); ЧХЛ (r=-0,171); ЧЗД (r=-0,167); ВА (r=+0,159).
На ЗЗ юнакiв вiрогiдно впливають: ЗС (r=+0,803); ПЗ (r=+0,601); СА (r=+0,551); ЖЗ (r=+0,544); ПС (r=+0,542); СЗ (r=-0,461); ЧР (r=-0,429); ФС (r=+0,428); ФА (r=+0,407); ЗР (r=+0,403); РГ (r=+0,397); ЧЗЛ (r=+0,384); ФА (r=+0,360); М/С (r=-0,306); ВА (r=+0,287); ЧЗД (r=+0,271); П (r=+0,219).
Загальними факторами, яю впливають на ЗЗ шдлггюв, як дiвчат, так i юнаюв, е ЗС,СЗ, ФС, ПЗ, ФА, ПС, ЗР, СА.
На ЗР дiвчат вiрогiдно впливають: ЗС (r=+0,743); ВА (r=-0,569); КВП (r=-0,471); ЖЗ (r=+0,319); ЗЗ (r=+0,318); ПЗ (r=+0,282); ЧТп (r=-0,279); К1 (r=-0,277); ЧК (r=-0,264); СЗ (r=-0,255); ФА (r=+0,251); ЧТ (r=-0,235); Б (r=+0,231); ЧХЛ (r=+0,207); СЖ (r=+0,194); М/С (r=-0,193); ЧЗЛ (r=+0,165).
На ЗР юнаюв вiрогiдно впливають: ЗС (r=+0,745); ЗЗ (r=+0,403); ЧФТ (r=-0,393); П (r=-0,383); РГ (r=+0,289); ЧК (r=-0,266); КВП (r=-0,225).
Загальними факторами, як впливають на ЗР пiдлiткiв, як дiвчат, так i юнакiв, е ЗС, ЗЗ, ЧК.
На ЗС дiвчат вiрогiдно впливають (рис. 3): ЖЗ (r=+0,755); ЗР (r=+0,743); ЗЗ (r=+0,716); ПЗ (r=+0,576); ПС (r=+0,456); ОД (r=-0,454); СЗ (r=-0,449); ФС (r=+0,425); ФА (r=+0,412); ВА (r=-0,386); РФ (r=+0,376); Б (r=+0,312); СА (r=+0,311); М/С (r=-0,296); К1 (r=-0,289); СР (r=-0,189); ЧТ (r=-0,177); КВП (r=+0,161).
На ЗС юнакiв вiрогiдно впливають (рис. 3): ЗЗ (r=+0,803); ЗР (r=+0,745); ЖЗ (r=+0,721); ПЗ (r=+0,591); РГ (r=+0,590); СА (r=+0,495); СЗ (r=-
0,482); ПС (r=+0,422); ФА (r=+0,318); ФС (r=+0,314); М/С (r=-0,286).
Загальними факторами, якi впливають на ЗС пiдлiткiв, як дiвчат, так i юнакiв, е ЗЗ, ЗР, ЖЗ, ПЗ, СА, СЗ, ПС, ФА, ФС, М/С.
Таким чином, проведене дослщження виявило значне попршення ЯЖ у шдлитав 14-17 рокiв. за рахунок обмеження у фiзичному, психолопч-ному i сощальному аспектах життя. Отриманi результата свщчать про те, що усiм пiдлiткам, якi навчаються у ДОМЛ1, притаманнi внутрiшня напруженiсть, стшке непокоення за свое життя та долю, постшний аналiз вегетативних проявiв, що значною мiрою вiдображаеться на ощнщ ЯЖ та психологiчних показниках. Суб'ективний фактор особистосп вiдiграе провщну роль в оцiнцi самого захворювання, оскiльки стан здоров'я, задо-волення життям та щастя мають суб'ективний характер i залежать вiд того, що людина вважае найбшьш головним у свош особистiй системi ощнок.
Поряд iз суб'ективними факторами, юнуе без-лiч об'ективних факторiв, що значною мiрою впливають на ЯЖ шдлпюв: екологiчне сере-довище, уповшьнення фiзичного й психолопчно-го розвитку, змша структури захворюваностi, зниження фiзичноï та розумово1 працездатностi, погiршення харчування за рахунок змiни спо-живаних продуктiв, зниження 1'х кiлькостi та незадовiльноï якостi, вiдсутнiсть прихильностi до здорового способу життя.
Вивчення впливу куршня на ЯЖ дiвчат i хлопщв-курщв 13 рокiв встановило, що куршня серед шдлггюв вiрогiдно попршуе ЯЖ [3]. Особливо вразливими виявились дiвчата-курцi. У дiвчат значно попршився стан здоров'я, порiв-няно з попереднiм роком - 49,1±21,1 бала, у хлопцiв цей показник становив 56,8±24,6 бала. У дiвчат бiльше, нiж у хлопщв, обмежена жит-тездатнiсть - 63,3±14,8 i 67,8±17,9 бала, вщпо-вщно. Вiрогiдно гiршими у дiвчат-курцiв е фiзич-ний статус i фiзична активнiсть, ïхнiй психiчний статус дещо нижчий, нiж у хлопцiв, також вiрогiдно нижчi показники соцiальноï активносп та психiчного здоров'я. Впливу куршня на обмеження життедiяльностi не виявлено [3].
Iснуючi вiдмiнностi в ощнщ ЯЖ, рiзноманiття висновкiв про фактори, що впливають на ЯЖ, пов'язаш з тим, що не юнуе единоï методики в ощнщ ЯЖ у ошб iз рiзними захворюваннями i рiзного вiку, а також використанням досить важких лшгвютичних конструкцiй в авторизо-ванiй i росшськомовнш версiï ОП MOS-SF-36 [5] («Случалось ли Вам за последние 4 недели испытывать затруднения в выполнении своих про-
фессиональных обязанностей или другой повседневной деятельности из-за своего физического состояния, вследствие чего пришлось сократить количество времени, затрачиваемого обычно на работу или другие дела?»). Необхщно створити ушверсальну методику i визначити дея-ю середньопопуляцiйнi показники, що хара-ктернi для складових ЯЖ. У той же час мае бути враховано i специфшу захворювання, i вiковi дь
апазони, i доступнють розумiння запитань. Цього можна досягти, використовуючи, поряд iз единим загальним ОП, спецiалiзованi окремi ОП, яю б не повторювали загальнi в ощнщ сощаль-ного, фiзичного i психологiчного почуття люди-ни, а лише доповнювали б його у тш частинi, що вiдноситься до специфши дiагностики, факторiв ризику, перебшу, лiкування i прогнозування можливих ускладнень захворювання.
^ФА^ ( ПС
Дiвчата
Юнаки
Рис. 3. Фактори, ям впливають на загальний статус дiвчат та юиакiв
| - сшльш фактори
- вщмшш фактори
Виршення проблеми покращення життя шд-лiткiв можливе лише за умови [5]:
- наявносп валiдного, доступного, придатного для швидкого заповнення i використання iнстру-менту для вивчення ЯЖ;
- наявностi як росшських, так i укра!нських популяцшних норм ЯЖ, без яких аналiз резуль-татiв, отриманих при тих чи шших нозологiях, е проблематичним;
- виявлення факторiв, що впливають на ЯЖ шдлггюв;
- визначення можливостей як медикаментоз-но!, так i немедикаментозно! терапii по вщно-шенню до нормалiзацii / покращення ЯЖ.
Динамiчне використання ОП MOS-SF-З6 тд
час диспансерного нагляду за тдлггками створить передумови для кшьюсного монiторингу показника ЯЖ за багатокомпонентною системою. Оскiльки цi показники вщображають рiзнi сфери дiяльностi шдлптав, то !х динамiка на-дасть уявлення про вплив тих чи шших складових на узагальнену оцшку ЯЖ.
Отриманi результати свщчать про наявнiсть у пiдлiткiв-учнiв ДОМЛ1 характерних причин соцi-ально! дезадаптаци. Для дiтей та пiдлiткiв школа вщшрае центральну роль у !х iнтелектуальному, соцiальному i емоцiйному розвитку, оскшьки здоровя нерозривно повязане iз здiбностями у навчаннi. Вiдчуття диьми та пiдлiтками „близь-костi" зi шкiльним персоналом i шкiльним сере-
довищем - „зв'язок зi школою" - може бути фактором, який сприяе !х сприйняттю ЯЖ, пов'я-зано! зi здоров'ям [8, 9 10, 11]. Розумшням ств-вщношення мiж ЯЖ та „зв'язком зi школою" у дiтей та шдлпюв можна встановити потенцiйний механiзм для покращення здоров'я та результатiв навчання цього контингенту.
Встановлення загальних причин сощально! дезадаптаци шдлпюв, що погiршують якiсть !х життя, дае можливють розробити цiлеспрямованi заходи щодо покращення адаптаци учшв-шд-лпюв до умов соцiального оточення.
ВИСНОВКИ
1. Оцшка ЯЖ учнiв-пiдлiткiв дозволяе з'ясу-вати, яким чином сощальне середовище впливае на юнакiв i дiвчат, та визначити оптимальну профшактичну тактику з урахуванням дуальних особливостей психологiчного, фiзично-го i соцiального статусу.
2. Нормалiзацiя / покращення ЯЖ шдлпюв може бути одним i3 критерпв оцiнки ефектив-ностi соцiальних програм суспiльства.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Качество жизни больных бронхиальной астмой в России: результаты многоцентрового популя-ционного исследования / А.Г. Чучалин, А.С. Белев-ский, И.В.Смоляков и др. // Тер. архив. - 2003. - №9. -С. 88-95.
2. Колпакова Е.В. Качество жизни и артериальная гипертония: роль оценки качества жизни в клинических исследованиях и практической деятельности врача // Тер. архив. - 2000. - №4. - С. 71-74.
3. Слепченко Н., Мостовой Ю. Вивчення показ-нишв ЯЖ пвдлитав, як курять // Л1ки Украши. - 2005. -№1. - С. 85-87.
4. Статистична обробка даних / Бабак В.П., Бь лецький А.Я., Приставка О.П., Приставка П.О. // К.: "М1ВВЦ", 2001. - 388 с.
5. Чучалин А.Г., Сенкевич Н.Ю., Белевский А.С. Методы оценки качества жизни больных хроничес-кимп обструктивными болезнями легких. - М., 1999.-30с.
6. Факторы, влияющие на качество жизни больных с бронхиальной астмой / А.Г. Чучалин, А.С. Бе-
левский, И.В. Смоленов и др. // Пульмонология. -2004. - №1. - С. 67-83.
7. Фещенко Ю.1., Мостовой Ю.М., Бабш-чук Ю.В. Процедура адаптаци мiжнародного опиту-вальника оцшки якосп життя MOS SF-36 в Украли. Досвщ застосування у хворих бронх1альною астмою // Укр. пульм. журн. - 2002. - №3. - С. 9-11.
8. Kowalewski-Jones L. Staying out of trouble: community resources and problem behavior among high-risk adolescents // J. Marriage Fam. - 2000.- Vol. 62. - P. 449- 464.
9. Ware J. SF-36 health survey. Manual and interpretation guide. Second printing. Boston, Massachusetts: The Health Institute, New England Medical Center; 1997.
10. What is quality of life? - 2000. - Vol.1, N9. - Р. 16.
11. The WHOQOL Group. The World Health Organization Quality of Life Assessment (WHOQOL): Position Paper from the World Health Organization // Soc. Sci. Med. - 1995. - Vol. 41. - P. 1403-1409.
♦
