CC BY
72
®
ребенка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 613.84:616-036.22-053.6
DOI: 10.22141/2224-0551.7.75.2016.86735
Ф1АЛКОВСЬКА А.О.
АЗ «Анпропетровська медична академм МОЗ Укра/ни», м. Ан!про, Укра'/на
еп1демюлопчне досл1дження поширеносп
тютюнокуртня серед сучасних п1дл1тюв
Резюме. Мета до^дження — уточнити ситуацю щодо поширеност1 та статусу тютюнокуртня серед сучасних тдлтшв за даними анкетування. Матерiали та методи. Проведено досл1дження з ви-вчення поширеност1 тютюнокуртня серед тдлтшв м. Днтра (п = 2299 оаб). Результати. За результатами анкетування, активними курцями були 20,8 % тдлтшв, ¡з них щоденно курили 89,1 %, у тому числ1 24,9 % хлопщв ;14,6 % д1вчат. Усередньому тдлтки починаютьрегулярно курити в 14,40 ± 00,12 року. Середтй стаж тютюнокуртня в тдлтшв становив 3,4 ± 0,1 року. Середня тльтсть викурених тдлтками за день сигарет становила 9,1 ± 0,3 штуки. Вивчаючи вид тютюново'1 продукци, установили, що 48,6 % тдлтшв курять легт сигарети. Середтй тдекс курця становив 109,1 ± 3,3; був в1рог1дно вищиму юнак1в (125,5 ± 4,9), тжу д1вчат (91,9 ± 4,0) (р < 0,001). Вивчаючи мотивацт кинути курити, установили, що лише 20,6 % тдлтшв мають високу мотивацт кинути курити, тод1 як у 31,7 % серед них мотиващя кинути курити була взагалг в1дсутня. Висновки. Проведене досл1дження показало, що проблема тютюнокуртня залишаеться вкрай актуальною — у м1ст1 курить кожний п'ятий тдлток. Отримат дат обумовлюють необх1дтсть широкого запровадження антисмоктгових програм серед тдлтшв, що повинт бути направлен; насамперед на зниження ттенсивност1 тютюнокуртня та поси-лення мотиваци кинути курити, пропаганду здорового способу життя, а також проведення ретельного диспансерного огляду тдлтк1в-курц1в гз метою виявлення груп ризику з розвитку хротчного обструк-тивного захворювання легень. Ключовi слова: тдлтки; статус тютюнокуртня
Тютюнокуртня е надзвичайно серйозною ме-дико-сощальною проблемою, становлячи небезпе-ку для здоров'я населення [1—4]. Поширенють тютюнокуртня в Украш набула розмаху епщемп. За даними Державно! служби статистики, у 2015 рощ кшькють курщв серед населення Укра!ни становила 6,2 млн оаб. Поширенють куртня серед населення вжом 12 роюв i старше становила 18,4 %, що на 2,5 % менше, шж у 2014 рощ. [5—7]. Обсяг укра-!нського тютюнового ринку ощнюеться в 80 млрд штук сигарет на рж, тобто понад 4 сигарети на день на кожного жителя Украши. За споживанням тютюну в абсолютних цифрах Укра!на посщае 17-те мюце у свт; 1,5 % свггово! тютюново! продукци спожива-
еться в Украш, тодi як П населення становить лише 0,8 % вщ населення Землi [8].
Вщомо, що тютюнокуртня е основним етюло-пчним фактором ризику розвитку хротчного об-структивного захворювання легень (ХОЗЛ) [9—14]. За даними Всесвггньо! оргатзацп охорони здоров'я, у свт на ХОЗЛ хворiе 65 млн людей, щорiчно вщ ще! хвороби у бврот помирае 300 000 людей. Зпдно з прогнозами, в наступш 10 роюв загальне число ви-падюв смерт вщ ХОЗЛ зросте бшьше нж на 30 %, якщо тшьки не будуть вжит термiновi заходи для ослаблення дл факторiв ризику, особливо вживан-ня тютюнових виробiв [15]. Виявлення груп ризику з розвитку ще! патологи в пщлггюв-курщв викликае
© «Здоров'я дитини», 2016 © «Child's Health», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденци: Фшковська Анастас1я Олександр1вна, асистент кафедри пропедевтики дитячих хвороб, ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украши», вул. Вернадського, 9, м. Днтро, 49044, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Anastasia Fialkovskaia, Assistant of Department of Propaedeutics of Children's Diseases, SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health ministry of Ukraine», Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: [email protected]
КлШчна пед1атр1я / С!1п1са! Pediаtrics
особливий iнтерес, оскiльки в лiтературi зустрiча-ються поодинокi роботи, присвяченi цш проблемi. Мета досЛдження — уточнити ситуащю щодо по-ширеностi та статусу тютюнокуршня серед сучас-них пщлитав м. Днiпра за даними анкетування.
Матер1али та методи
Для ощнки поширеностi тютюнокурiння серед сучасних пiдлiткiв м. Днiпра проведено аношм-не анкетування 2299 осiб вжом 12—20 рокiв, iз них 892 юнаки (38,8 %) та 1407 дiвчат (61,2 %). Середнiй вж обстежених пiдлiткiв становив 17,10 ± 0,04 року (середнiй вiк дiвчат — 16,9 ± 0,1 року, юнаюв — 17,2 ± 0,1 року). Для ощнки поширеносп тютюнокуршня застосовували анкетний скриншг на основi глобального опитувальника iз споживання тютюну [16]. Аналiз статусу тютюнокуршня проводився зпдно з методичними рекомендацiями «Практическое руководство по лечению табачной зависимости» [17] та включав:
— ощнку тютюнокуршня як фактора ризи-ку розвитку захворювання з розрахунком iндексу курця (1К) за формулою: кiлькiсть викурених за день сигарет х 12 мюящв у роцi, що пiдлiток курив (1К > 140 — куршня становить собою ризик щодо ХОЗЛ; 1К > 240 — куршня неминуче приведе до розвитку ХОЗЛ);
— ощнку ступеня нжотиново! залежностi за до-помогою тесту Фагерстрема (0—2 бали — дуже слаб-ка залежнiсть, 3—4 — слабка залежнють, 5 — середня залежнiсть, 6—7 — висока залежнють, 8—10 баллов — дуже висока залежнють);
— ощнку мотиваци до куршня (слабка мотива-ц1я — до 7 балiв, середня мотиващя — 7—11 балiв, сильна мотивац1я — понад 11 балiв);
— ощнку мотиваци кинути курити (сума балiв бiльше 6 — висока мотивац1я кинути курити, сума балiв вщ 4 до 6 — слабка мотивацiя, нижче 3 балiв — вiдсутнiсть мотиваци).
Оцiнювали вж початку курiння, стаж тютюнокуршня, кiлькiсть викурених за день сигарет, тип тютюнового виробу, що курили опитуваш пщлгг-ки. Показник пачко-роюв у щоденних курцiв об-числювали за формулою: кшькють викурених за день сигарет х кшькють роюв курiння/20. Показник пачко-рокiв (стаж тютюнокуршня помножений на середне число пачок сигарет, викурених за мюяць, i помножений на 12 мiсяцiв) через невеликий стаж найкраще вщображае кумулятивний ефект курiння в пiдлiткiв [4, 17]. Статистичну обробку отриманих результата проводили за допомогою програмного забезпечення 81а118Иеа 6.1 та Ехсе1 2010. Для статис-тично! обробки матерiалiв дослiдження використо-вувалися методи математично-статистичного ана-лiзу: перевiрка нормального розподшу кiлькiсних показникiв iз використанням критерпв Колмогорова — Смирнова та Шатро — Утка; оцiнка вiрогiд-ностi рiзницi середнк ознак за крш^ем Стьюден-та (1). Результати вважали статистично вiрогiдними при значеннях р < 0,05.
Результати
За результатами анкетування (рис. 1), досвщ тютюнокуршня мали 1176 пiдлiткiв (51,2 %) — 505 хлопцiв (56,6 %) та 671 дiвчина (47,7 %). Серед опитаних активними курцями були 479 пiдлiткiв (20,8 %), iз них щоденно курили 427 оаб (89,1 %), у тому чи^ 222 хлопцi (24,9 %) та 205 дiвчат (14,6 %) (р < 0,001). Епiзодично курили 52 пщлггки (10,9 %).
Поширешсть тютюнокурiння серед пiдлiткiв 12— 14 роюв становила 2,8 %, при цьому курила половина хлопщв та дiвчат. При оцiнцi поширеносп тютю-нокурiння серед пiдлiткiв 15—18 роюв були виявленi вiрогiднi гендерш вiдмiнностi залежно вщ вiку. Так, у 15 роюв курили 21,7 % юнаюв та 6,5 % дiвчат (р < 0,01); у 16 — 28,1 та 12,3 % вщповщно (р < 0,01); у 17 — 28,1 та 18,5 % (р < 0,01); у 18 — 33,3 та 19,8 % (р < 0,01). У 19 роюв сшввщношення дещо змшю-валося в бж дiвчат — курили 28,6 % дiвчат та 27,3 % юнаюв; у 20 роюв поширешсть тютюнокуршня серед юнаюв значно збшьшувалася порiвняно з дiвча-тами — 37,4 проти 24,5 % (р < 0,01). При аналiзi вжу початку куршня установлено, що в середньому пи-лики починають регулярно курити в 14,4 ± 0,1 року: юнаки — у 14,3 ± 0,2 року, дiвчата — у 14,6 ± 0,2 року (р > 0,05). При цьому першу спробу курити 7,0 % юнаюв та 3,0 % дiвчат роблять у вщ до 10 роюв. Середнш стаж тютюнокуршня в пщлигав становив 3,4 ± 0,1 року. При цьому тривалють тютюнокурiн-ня серед юнаюв була вiрогiдно вищою, н1ж у дiвчат (3,6 ± 0,2 проти 3,2 ± 0,1; р < 0,05). Середнш показник пачко-роюв становив у пщлггюв 1,7 ± 0,1 року та в юнаюв був вiрогiдно вищим, н1ж у дiвчат, — 2,1 ± 0,2 проти 1,3 ± 0,1 (р < 0,001). Однак ш^в-няно з дорослими вш у десятки разiв нижчий через малий стаж тютюнокурiння. Показник пачко-роюв, введений нами, найкращим чином вщображае кумулятивний ефект тютюнокурiння в шдлитав, по-казуючи, скгльки пачок сигарет викурили пiдлiтки за роки куршня — у середньому це 656,3 ± 33,6. Середня кшьюсть викурених пщлггками за день сигарет становила 9,1 ± 0,3, у юнаюв i дiвчат — 10,5 ± 0,4 i 7,7 ± 0,3 вiдповiдно (р < 0,001) (табл. 1). Серед щоденних курщв найбшьше було тих, хто викурював вiд 1 до 10 сигарет на день, — 253 пщлггки (52,8 %); 192 курщ (40,1 %) викурювали вщ 10 до 20 сигарет на день; 33 курщ (6,9 %) — 21—30 сигарет та 1 курець
Рисунок 1. Поширенсть тютюнокуршня серед хлопщв та двчат, %
Клш1чна пед1атр1я / C!iпicа! Pediatrics
(0,2 %) — бшьше 30 сигарет на день. Серед щдлишв, яю викурювали вiд 1 до 10 сигарет на день, вiрогiдно переважали дiвчата — 60,3 % (п = 141) проти 45,7 % юнаюв (п = 112) (р < 0,001). При викурюванш вщ
11 до 20 сигарет на день вiрогiдноl рiзницi м1ж юнаками та дiвчатами не виявлено — 43,7 проти 36,3 % вщповщно (р > 0,05). При викурюванш вщ 21 до 30 сигарет на день сшввщношення змшювалося в сторону юнакiв i становило 10,2 % (п = 25) проти 3,4 % дiвчат (п = 8) (р < 0,01).
Найбшьш популярними видами тютюново! продукций в пiдлiткiв були сигарети з фшьтром. Вивчаю-чи вид тютюново! продукцп, установили, що 48,6 % пiдлiткiв курять легю сигарети, 19,6 % — слабю, 16,5 % — зi зниженим вмiстом смол та 15,2 % — iншi види сигарет. При цьому дiвчата вiрогiдно частiше, шж юнаки, курять легкi сигарети (64,5 проти 33,5 %) (р < 0,001), а юнаки — зi зниженим вмютом смол (23,3 проти 9,4 %) та iншi види сигарет (21,2 проти 9,0 %) (р < 0,001).
Оцшка статусу тютюнокуршня
Ощнку тютюнокуршня як фактора ризику роз-витку хронiчного бронхиу проводили за iндексом курця (табл. 1). Середнш iндекс курця в пщлигав-курцiв становив 109,1 ± 3,3 та був вiрогiдно ви-щим у юнакiв (125,5 ± 4,9), н1ж у дiвчат (91,9 ± 4,0) (р < 0,001). У переважно! бiльшостi курцiв (353 пщ-лiткiв — 73,7 %) 1К був менше 140, у 114 пщлитав (23,8 %) — вщ 140 до 240, що вказуе на вкрай висо-кий ризик розвитку в них у майбутньому ХОЗЛ, та у
12 пщлиюв (2,5 %) — вище 240, що при продовжен-ш курiння неминуче веде до розвитку ХОЗЛ.
Оцшка ткотиново1 залежностi. Серед щоденних активних курщв установлена дуже слабка нжоти-нова залежнiсть у 93 пщлиюв (19,4 %), слабка — у 205 (42,8 %), середня — у 71 (14,8 %), висока — у 76 (15,9 %) та дуже висока — у 34 (7,1 %) (рис. 2). При цьому серед дiвчат порiвняно з юнаками вiрогiдно переважае дуже слабка шкотинова залежшсть — 26,5 проти 12,7 % (р < 0,001), а серед юнаюв порiв-няно з дiвчатами — дуже висока — 9,8 проти 4,3 % (р < 0,05).
Серед активних курщв 39 пщлиюв (8,1 %) ви-курюють свою першу сигарету в першi 5 хвилин тсля пробудження, протягом 30 хвилин пiсля про-будження починають курити 109 пiдлiткiв (22,8 %), протягом години — 126 пщлиюв (26,3 %), та шзшше години тсля пробудження — 205 пщлигав (42,8 %). При цьому хлопщ вiрогiдно частiше починають ку-
рити одразу тсля пробудження (11,0 проти 5,1 %; р < 0,01), а дiвчата — шзшше години тсля пробудження (52,6 проти 33,5 %; р < 0,01).
268 пщлиюв (56,0 %) зазначили, що 1м тяжко вщ-мовитися вщ першо! сигарети зранку, н1ж вщ друго'1. Проте 320 пщлигав (66,8 %) курять усе ж таки бшь-ше в другш половинi дня, ан1ж у першш.
157 пiдлiткiв (32,8 %) вщповши, що 1м тяжко вщ-мовитися вiд курiння в мюцях, де воно заборонене. 175 опитаних курцiв (36,5 %) продовжували б курити, якщо б вони сильно захворши та змушеш були дотримуватися постшьного режиму.
Оцшка мотиваци до тютюнокуршня та мотива-щ кинути курити. Ощнюючи мотивацiю до тютюнокуршня, установили, що 175 пщлитав (36,5 %) використовують тютюнокуршня як пщтримку при нервовому напруженш, 82 (17,1 %) — щоб отримати розслаблюючий ефект, 48 (10,0 %) мають психоло-пчну залежшсть вщ тютюнокуршня, 38 (7,9 %) отри-мують стимулюючий ефект вщ куршня, 20 (4,2 %) мають потребу машпулювати сигаретою та лише в 3 пщлитав (0,6 %) тютюнокуршня е звичкою.
Вивчаючи мотиващю кинути курити, установили, що лише 97 подпитав (20,3 %) мають високу мо-
□ Дуже слабка И Висока
Ш Слабка |Щ Дуже висока
□ Середня
Рисунок 2. Розподл нкотиново/ залежност серед пщл1тк1в-курц1в
Показник Усього (п = 479) Юнаки (п = 245) Дiвчата (п = 234) Р
Вт початку тютюнокуршня, роки 14,4 ± 0,1 14,3 ± 0,2 14,6 ± 0,2 > 0,05
Стаж активного тютюнокуршня, роки 3,4 ± 0,1 3,6 ± 0,2 3,2 ± 0,1 < 0,01
Ктьшсть викурених за день цигарок, штуки 9,1 ± 0,3 10,5 ± 0,4 7,7 ± 0,3 < 0,01
Показник пачко-рошв 1,7 ± 0,1 2,1 ± 0,2 1,3 ± 0,1 < 0,01
1ндекс курця 109,1 ± 3,3 125,5 ± 4,9 91,9 ± 4,0 < 0,01
Примтка: р — в1рогщн1сть р1зниц1 м'ж юнаками та дiвчатами.
Таблиця 1. Показники тютюнокур1ння в пщл1тк1в (за даними анкетування), М ± т
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
тиващю кинути курити, 230 (48,0 %) — мають слабку та в 152 пщлитав (31,7 %) мотивацiя кинути курити взагалi вщсутня. При цьому 102 пщлггки (21,3 %) за-значили, що не кинули б курити, навиъ якщо б це було легко.
Переважна бiльшiсть пiдлiткiв (40,7 %) хочуть кинути курити в середнш мiрi, 119 (24,8 %) — мають слабке бажання кинути курити, 131 (27,6 %) — силь-не бажання, та 34 пщлггки (7,1 %) взагалi не хочуть кидати курити.
Висновки
Проведене дослiдження показало, що проблема тютюнокуртня серед сучасних пщлитав залишаеться вкрай актуальною. Так, поширенють вживання тютюну в м. Днiпрi перевищуе середньостатистич-ний показник на 2,4 %, становлячи 20,8 %, — у мюп курить кожний п'ятий пiдлiток, а половина серед уск опитаних пщлитав хоча б раз у житп спробува-ла курити. Виявлена негативна тенденцiя в статусi тютюнокурiння — чверть курщв мають 1К вище 140, що вказуе на вкрай високий ризик розвитку в них у майбутньому ХОЗЛ, незважаючи на незначний стаж тютюнокуртня (3,4 ± 0,1 року). У 23,0 % курщв уже сформована висока та дуже висока шкотинова за-лежнють, що потребуе призначення медикамен-тозно! терапп. У той же час пщлгтки демонструють свою неготовнiсть кинути курити — 48,0 % пщлитав мають слабку мотиващю кинути курити, та в 31,7 % мотивац1я кинути курити взагалi вiдсутня.
Отримаш данi обумовлюють необхщнють широкого запровадження антисмокiнгових програм серед пщлитав, що повиннi бути направленi насам-перед на зниження iнтенсивностi тютюнокуртня та посилення мотивацп кинути курити, пропаганду здорового способу життя, а також проведення ре-тельного диспансерного огляду пiдлiткiв-курцiв iз метою виявлення груп ризику з розвитку ХОЗЛ.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв при пщготовщ дано! стагтi.
Список л1тератури
1. Пархоменко Л.К. Медичт та сощальт аспекти тютюно-палшня у тдлтюв/Л.К. Пархоменко, А.В. бщенко// Современная педиатрия. — 2012. — № 7(47). — С. 215-218.
2. Нвень поширеностi i тенденци вживання тютюну, ал-когольних напов, наркотичних речовин серед учтвськог моло-
di Украни: 2011 / [О.М. Балатрева, Т.В. Бондар, Ю.П. Галiч та ш.]. Укр. ш-т соц. дождж. iM. О. Яременка. — К.: ТОВВПК «Обнова», 2011. — 176 с.
3. Добрянська О.В. Свimовi тенденци nоширеностi тютюнопалння тдлттв/ О.В. Добрянська//Гтена населених мкць. — 2013. — № 62. — С. 274-281.
4. Батожаргалова Б.Ц. Табакокурение у подростков / Б.Ц. Батожаргалова //Земский врач. — 2012. — № 5. — С. 28-34.
5. Державна служба статистики Украни. — Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2016/zb/03/ Zb_snsz15pdf.zip
6. Красовський К.С. Динамжа поширеностi тютюнокурiння серед дтей та тдлттв в УкраЫ/К.С. Красовський, А.А. Гри-горенко, T.I. Андреева // Украна. Здоров'я наци. — 2013. — № 1(25). — С. 85-90.
7. Латна Г. О. Вiковi особливостi поширеностi тютюнопалння серед учтв 11—16 ротв загальноосвттх на-вчальних закладiв / Г. О. Латна // Гтена населених мтць. — 2012. — № 60. — С. 293-298.
8. Островський М.М. Вплив куреня на органи дихання / М.М. Островський, О.1. Варунтв // Прикарпатський вкник НТШ. Пульс. — 2012. — № 4(20). — С. 55-66.
9. Илькович М.М. Борьба с табакокурением как основа профилактики хронической обструктивной болезни легких / М.М. Илькович, Н.А.. Кузубова, Е.А. Киселева // Пульмонология. — 2010. — № 2. — С. 37-39.
10. Скачкова М.А. Курение как фактор риска формирования заболеваний органов дыхания у детей и подростков/М.А. Скачкова, О.В. Никитина, И.Н. Чайникова, Е.Г. Карпова, А.В. Абу-бакирова, Н.Ф. Тарасенко // Оренбургский медицинский вестник. — 2015. — № 2(10). — С. 35-38.
11. Игнатова Г.Л. Результаты амбулаторного анкетирования респондентов молодого возраста с целью раннего выявления хронического бронхита / Г.Л. Игнатова, И.А. Захарова, И.В. Дроздов // Вестник современной клинической медицины. 2014. — № 1. — С. 35-38.
12. Каташинская Л.И. Влияние табакокурения на функциональное состояние дыхательной системы /Л.И. Каташинская, Л.В. Губанова//Вестник Тюменского государственного университета. — 2014. — № 6. — С. 171-177.
13. Мокина H.A. Оценка распространенности и статуса табакокурения среди самарских студентов / H.A. Мокина, И.И. Березин, Г.М. Сахарова, Н.С. Антонов // Пульмонология. — 2012. — № 3. — С. 55-58.
14. Чучалин А.Г. Оценка распространенности респираторных симптомов и возможности скрининга спирометрии в диагностике хронических легочных заболеваний / А.Г. Чучалин, Н.Г. Халтаев, В.Н. Абросимов, С.Н. Котляров, А.В. Мартынов //Пульмонология. — 2010. — № 2. — С. 56-61.
15. Всемирная организация здравоохранения. Информационный бюллетень ВОЗ № 315. — 2015г. — Режим доступу: http:// www.who.int/mediacentre/factsheets/fs339/ru
16. Глобальний опрос взрослых о потреблении табака (GATS). — 2010. — 164 с.
17. Чучалин А.Г., Сахарова Г.М., Новиков К.Ю. Практическое руководство по лечению табачной зависимости. — М., 2001. — 14 с.
Отримано 09.11.2016 ■
Фиалковская A.A.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ РАСПРОСТРАНЕННОСТИ ТАБАКОКУРЕНИЯ СРЕДИ СОВРЕМЕННЫХ
ПОДРОСТКОВ
Резюме. Цель исследования — уточнить ситуацию относительно распространенности и статуса табакокурения среди современных подростков по данным анкетирования. Материалы и методы. Проведено исследование по изучению распространенности табакокурения среди подростков г. Днепра (п = 2299 лиц). Результаты. По результатам ан-
кетирования, активными курильщиками были 20,8 % подростков, из них ежедневно курили 89,1 % подростков, в том числе 24,9 % юношей и 14,6 % девушек. В среднем подростки начинают регулярно курить в 14,40 ± 0,12 года. Средний стаж табакокурения у подростков составил 3,4 ± 0,1 года. Среднее количество выкуренных подростками за день си-
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
гарет составило 9,1 ± 0,3 штуки. При изучении вида табачной продукции установлено, что 48,6 % подростков курят легкие сигареты. Средний индекс курильщика составил 109,1 ± 3,3 и был достоверно выше у юношей (125,5 ± 4,9), чем у девушек (91,9 ± 4,0) (р < 0,001). Изучая мотивацию бросить курить, установили, что лишь 20,3 % подростков имеют высокую мотивацию бросить курить, в то время как у 31,7 % среди них мотивация бросить курить вообще отсутствовала. Выводы. Проведенное исследование показало, что проблема табакокурения остается крайне актуальной —
в городе курит каждый пятый подросток. Полученные данные обусловливают необходимость широкого внедрения антисмокинговых программ среди подростков, которые должны быть направлены в первую очередь на снижение интенсивности табакокурения и усиление мотивации бросить курить, пропаганду здорового образа жизни, а также проведение тщательного диспансерного осмотра подростков-курильщиков с целью выявления групп риска по развитию хронической обструктивной болезни легких. Ключевые слова: подростки; статус табакокурения
Fialkovskaia A.A.
SI «Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Health of Ukraine», Dnipro, Ukraine
EPIDEMIOLOGICAL STUDY OF SMOKING PREVALENCE AMONG TEENAGERS
Abstract. Aim of the study was to clarify the prevalence and status of smoking among today's teenagers according to the survey. Materials and methods. There was carried out the study of the prevalence of smoking among adolescents in the Dnipro (n = 2299 individuals). Results. According to the results of the survey, there were 20.8 % active smokers among adolescents, among them 89.1 % adolescents smoked every day, including 24.9 % boys and 14.6 % girls. On average, adolescents begin smoking regularly at the age of 14.4 ± 0.1 year. The average length of smoking in adolescents was to 3.4 ± 0.1. The average number of cigarettes adolescents smoked per day made up of 9.1 ± 0.3 units. Studying the type of tobacco products 48.6 % of adolescents were found to smoke light cigarettes. The average index of smoker was 109.1 ± 3.3 and was significantly higher in
boys (125.5 ± 4.9) than in girls (91.9 ± 4.0) (p < 0.001). Study of the motivation to quit smoking found that only 20.3 % of teenagers are highly motivated to quit, whereas about 31.7 % of adolescents have no motivation to quit smoking. Conclusions. The study showed that the problem of tobacco use remains highly relevant: in the city every fifth teenager smokes. The findings necessitate widespread introduction of antismoking programs among adolescents, which should be directed first to reduce the intensity of smoking and increase motivation to quit smoking, promote healthy lifestyles, as well as thorough clinical examination of adolescent smokers with the aim of identifying risk groups for the development of chronic obstructive pulmonary disease.
Keywords: adolescents; status of smoking
