CC BY
17
REFERENCES
1. Stepanskiy DA, Kanevskiy DO, Kheylik OG, Kremenchutskiy GN, Yurgel' LG, Krushinskaya TYu, Sharun OV, Koshevaya IP. [Antagonistic activity of the aerobacterial symbionts in relation to opportunistic and pathogenic microorganisms]. Biomedical and biosocial anthropology. 2012;18:71-73. Russian.
2. Brusina EB. [Immediate tasks of hospital epidemiology. Strategy and tactics of fighting nosocomial infections at the present stage of medical development: materials of the International Congress]. Moskva, 2006;43-44. Russian.
3. Brusina EB. [Evolution of the epidemic process of hospital purulent-septic infections in surgery]. Epi-
demiologiya i infektsionnye bolezni, 2001;2:10-12. Russian.
4. Abaev JuK, Gudkova EI, Adarchenko AA, Las-tochkina TM. [Pathogens of surgical infection in children: resistance to antiseptics and its dynamics]. Detskaya khirurgiya, 2006;3:30-33. Russian.
5. Menshikov DD, Evdokimova NV, Grunenko-va IV. [Dynamics of antibiotic resistance of pathogens of purulent-septic processes in an ambulance station]. Anti-biotiki i khimioterapiya, 2002;47(8):12-15. Russian.
6. Elik SD. Experimental Staphylococcal infection in the skin of mise. Ann. New-york ac. Sci. 1956;72:96-101.
OraTra Hagmm^a go pega^ii' 15.03.2017
♦
75.113:612.015.1:613.84-053.6
РОЛЬ ПОЛ1МОРФ1ЗМУ ГЕН1В I ТА II ФАЗИ БЮТРАНСФОРМАЦП КСЕНОБ1ОТИК1В У РОЗВИТКУ РЕЦИДИВУЮЧОГО ТА ХРОН1ЧНОГО БРОНХ1ТУ У ПВДЛ1ТКШ-КУРЦШ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти»
кафедра пропедевтики дитячих хвороб
(зав. - д. мед. н., проф. С.1.1льченко)
вул. Вернадського, 9, Днiпро, 49044, Украта
ДУ «1нститут спадковоi патологи НАМН Украти » ,
вул. М. Лисенка, 31а, Львiв, 79000, Украта
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department ofpropaedeutics of childhood diseases Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine e-mail: ilchenko64@mail.ru
SE «Institute of hereditary pathology of NAMS of Ukraine» Lysenko st., 31a, Lviv, 79000, Ukraine
Ключовi слова: рецидивуючий i хротчний бронхт, пiдлiтки-курцi, ген CYP1A1, ген GSTP1 Key words: recurrent and chronic bronchitis, adolescent-smokers, gene CYP1A1, gene GSTP1
Реферат. Роль полиморфизма генов I и II фазы биотрансформации ксенобиотиков в развитии рецидивирующего и хронического бронхита у подростков-курильщиков. Ильченко С.И., Фиалковская А.А., Крамаренко Н.Н., Макух Г.В. Цель исследования - изучить роль аллельного полиморфизма генов I и II фазы биотрансформации ксенобиотиков в развитии рецидивирующей и хронической патологии органов дыхания у
УДК 616.233-002-039.35-036.1:54-17:
С.1.1льченко ,
А.О. Фiалковська ,
*
Н.М. Крамаренко , Г.В. Макух *
17/ Том XXII/ 2
85
подростков-курильщиков. Проведено молекулярно-генетическое исследование полиморфного локуса Т3801С гена CYP1A1 и полиморфного локуса A313G гена GSTP1 у подростков-курильщиков с рецидивирующим и хроническим бронхитом. Установлено, что генотип ТТ полиморфного локуса Т3801С гена CYP1A1 является маркером устойчивости к развитию данной патологии. Наличие генотипа CC полиморфного локуса Т3801С гена CYP1A1 и генотипа GG полиморфного локуса A313G гена GSTP1 может рассматриваться как возможный фактор риска развития хронического воспалительного процесса в бронхолегочной системе. Таким образом, внедрение молекулярно-генетических методов исследования открывает новые возможности в диагностике рецидивирующих и хронических заболеваний органов дыхания. Основываясь на анализе генетических факторов у детей и подростков, возможно будет прогнозировать риск развития ХОБЛ в будущем, что позволит врачам проводить необходимые профилактические мероприятия среди групп риска.
Abstract. The role of polymorphism of genes of the I and II phase of xenobiotics biotransformation in the development of recurrent and chronic bronchitis in adolescent-smokers Il'chenko S.I., Fialkovskaia AA., Kramarenko N.N., Makukh G.V. The purpose of research - to study the role of allelic polymorphism of genes of the I and II phases of xenobiotics biotransformation in the development of reccurent and chronic diseases of the respiratory system in adolescent-smokers. There was carried out molecular-genetic study of the polymorphic locus Т3801С of gene CYP1A1 and polymorphic locus A313G of gene GSTP1 in adolescent-smokers with recurrent and chronic bronchitis. It is established that TT genotype of the polymorphic locus Т3801С of gene CYP1A is a marker of resistance to the development of this pathology in adolescent-smokers. The presence of CC genotype of the polymorphic locus Т3801С of gene CYP1A1 and GG genotype of polymorphic locus of A313G GSTP1 gene may be considered as a possible risk factor for the development of chronic inflammatory process in bronchopulmonary system. Thus, the introduction of molecular-genetic methods of research opens up new possibilities in diagnosis of recurrent and chronic diseases of the respiratory system. Based on the analysis of genetic factors in children and adolescents, it will be possible to predict the risk of COPD developing in the future; this will allow doctors to carry out the necessary preventive activities among risk groups.
На сьогодшшнш день рецидивуючий (РБ) та хрошчний бронхгг (ХБ) розглядаються як муль-тифакторш захворювання, ризик розвитку яких обумовлений взаeмодieю етюлопчно значущих факторiв зовшшнього середовища та спадково! схильност [2, 5]. Одним з основних зовшшшх факторiв ризику розвитку рецидивуючо! та хрошчно! патологи оргашв дихання в тд-л^ковому вщ^ а в подальшому хрошчного об-структивного захворювання легень (ХОЗЛ) у дорослих е тютюнокуршня [3, 4, 10]. Саме ди-хальш шляхи найбшьш уразливi перед впливом вшьних радикатв, що утворюються в результат згоряння сигарет. Молекулярш основи генетич-но! схильност до ди токсичних речовин, що мю-тяться в тютюновому дим^ зумовлеш полiмор-фiзмом гешв системи бютрансформаци ксено-бютиюв i антиоксидантного захисту [1, 12, 16].
Процес детоксикаци включае в себе двi послщовш фази. У 1-й фазi детоксикаци шюдли-вi речовини активуються та утворюють промiжнi метаболии, що володдать генотоксичними властивостями. У процес 2-! фази щ промiжнi метаболии перетворюються у водорозчинш не-токсичш продукти й виводяться з оргашзму [3, 4, 8, 13, 14].
Фаза I забезпечуеться, головним чином, су-першмейством цитохрому Р-450, одним з пред-ставниюв якого е CYP1A1, що здшснюе бю-трансформацiю бензапiрену та полiциклiчних ароматичних вуглеводнiв - основних компо-
неипв тютюнового диму. Ген CYP1A1 роз-ташований у дiлянцi 15q22-24, у бронхолегеневш системi екпресуеться переважно в ештелп пери-феричних бронхiв, а також лiмфоцитах та макрофагах. Ген CYP1A1 мае багато полiморфiзмiв, якi можуть призводити до змш ферментативно! активностi детоксикаци тютюнового диму, що може пояснювати рiзну сприйнятливють до ХОЗЛ [3, 11, 15].
Ферменти II фази, представниками яко! е глу-татiон-S-трансферази, вiдiграють ключову роль у захисп клiтин вщ ксенобiотикiв i продуктiв перекисного окиснення лшщв за допомогою !хнього вщновлення. Крiм того, GSTP е важли-вим компонентом антиоксидантного захисту, особливо вщ ендогенних метаболiтiв, оскшьки здатнi утилiзувати продукти вiльнорадикального пошкодження [8, 13].
Основною глутатiон-S-трансферазою, яка переважно експресуеться в кттинах ресшратор-ного тракту, е GSTP1. Ген GSTP1 локалiзований на 11 хромосомi (llql3) та в рестраторному трактi експресуеться переважно в епiтелiальних клiтинах, альвеолярних макрофагах i бронхюлах. Полiморфiзми цього гена, що змшюють екс-пресiю ферменту, за даними деяких авторiв, пов'язанi з розвитком захворювань дихально! системи [4, 8, 13, 14].
Найбшьш ефективно система функщонуе при гармоншнш взаемодi! фермеипв першо! та друго! фаз та адекватному виведенш метаболiтiв.
Десинхрошзащя процешв активацп, детоксикаци та кон'югаци чужорiдних речовин у результатi ди безлiчi ксенобiотикiв рiзноманiтного по-ходження призводить до накопичення продуктiв перекисного окиснення лiпiдiв, порушення балансу системи оксиданти-антиоксиданти, акти-вацп про канцерогешв [3, 4, 8, 11, 13]. У свою чергу, щ процеси можуть бути пусковим меха-нiзмом розвитку патологи дихально! системи. Очевидно, що найбiльш несприятливим сполу-ченням е висока активнiсть фермент1в I фази (активацiя ксенобiотикiв), сполучена з низькою активнiстю ферментiв II фази (детоксикащя та кон'югацiя) [8,13].
У зв'язку з цим доцшьним е вивчення ком-бшаци рiзних генотипiв ферментiв бютранс-формацп ксенобютиюв i 1хньо1 асощацп з роз-витком хронiчного бронхiту. Аналiз генетичних факторiв зможе прогнозувати ймовiрнiсть розвитку ХОЗЛ ще у шдлнковому вiцi, що дасть можливiсть проводити необхiднi профiлактичнi заходи й максимально вщдаляти строки маш-фестацп хвороби.
Мета дослщження - вивчити роль алельного полiморфiзму генiв I та II фази бютрансформацп ксенобiотикiв у розвитку рецидивуючого та хронiчного брониту у пiдлiткiв-курцiв.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстежено 47 пiдлiткiв-курцiв вшом вiд 12 до 18 роюв (середнiй вiк - 16,3±0,3 року). Bti обсте-женi були розподшеш на групи: 1-у групу склали 17 пiдлiткiв-курцiв з рецидивуючим бронх^ом (середнiй вiк - 15,2±0,5 року); 2-у групу - 15 тд-лпюв-курщв iз хронiчним бронхiтом (середнш вiк - 17,1±0,2 року). У групу порiвняння ввiйшли 15 пщлптав-курщв, що не мали ознак реци-дивуючих або хронiчних бронхолегеневих захворювань (середнiй вiк - 16,3±0,3 року).
Визначення стажу та iнтенсивностi тютюно-курiння здiйснювали за допомогою анкетування. 1ндекс курця (IK) розрахували з формулою: кшьюсть викурених за добу сигарет х 12 мюящв у рощ, яю пiдлiток курив (IK>140 - курiння представляе ризик по вщношенню до ХОЗЛ; IK>240 - куршня неминуче призведе до розвитку ХОЗЛ) [7].
Для вивчення ролi гешв I та II фази бютрансформацп ксенобютиюв у розвитку рецидивуючого та хрошчного бронхну в пiдлiткiв-курцiв дослiджена частота зус^чальност алельного полiморфiзму Т3801С гена CYP1A1 та алельного полiморфiзму A313G гена GSTP1. Молекулярно-генетичнi дослiдження проводились у Державнш Установi «1нститут спадково1 патологи АМН Укра1'ни» (директор - д.м.н., проф. Гнатей-
ко О З.). Матерiалом для молекулярно-генетич-ного дослщження була периферична кров 32 хворих пщлпюв-курщв основно1 групи та 15 умовно здорових шдлптав-курщв (група по-рiвняння). Забiр венозно1 кровi здшснювали вранцi натщесерце в кiлькостi 3-5 мл в одно-разовi пробiрки з ЕДТА. Видiлення та очищення ДНК проводили методом висолювання. Ампл> фiкацiю послiдовностей ДНК in vitro проводили, використовуючи метод полiмеразноl ланцюгово1 реакци (ПЛР). ПЛР проводили в автоматичному режимi на термоциклерi «Терцик». Для геноти-пування полiморфних локушв застосовували метод рестрикцiйного аналiзу продукпв ПЛР. Електрофорез продуктiв ПЛР проводили в 2% агарозному гелi в камерi для горизонтального електрофорезу «MGU-202T» та в 10% полiак-риламщному гелi в камерi для вертикального електрофорезу «HELICON».
Статистична обробка результат дослщження проводилась за загальноприйнятою методикою iз застосуванням персонального комп'ютера в пакет програм "Statistica 6.0" [6]. Вщповщшсть розподiлу частот генотишв рiвнянню Харди-Вайнберга оцiнювали за допомогою порiвняння очiкуваних (розрахованих за рiвнянням Харди-Вайнберга) i спостережуваних частот генотишв. Розрахунок проводили за допомогою комп'ю-терно1 програми для аналiзу генетичних даних "ГенЭксперт" (http://gen-exp.ru/calculator_or.php). Асощащю певних генотипiв з ризиком розвитку патологи ощнювали за допомогою розрахунку вщношення шансiв ВШ (odds ratio, OR):
OR= (a/b)/(c/d),
де: a i b - кшьгасть осiб дослщнш групи, яга е та яга не е ноаями певно1 ознаки вiдповiдно; c i d - кшьгасть сгаб контрольно! групи, якi е та яга не е нолями певно! ознаки вiдпсвiднс.
Значення OR=1 показувало вiдсутнiсть асощацп, значення OR>1 розглядали як позитивну асоцiацiю захворювання з ознакою (фактор тд-вищеного ризику), OR<1 - як негативну асоща-цiю (фактор пониженого ризику).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Вивчаючи стаж тютюнокуршня, встановлено, що в пщлпюв-курщв з ХБ вiн був достовiрно вищим порiвняно з пщлнками, хворими на РБ та групою порiвняння, i становив 4,4±0,5 року проти 2,7±0,4 року та 2,4±0,6 року вiдповiдно (р<0,05). Аналiз штенсивност тютюнокурiння показав, що кiлькiсть викурених за день сигарет у дослщжуваних групах достовiрно не рiзнилася та становила 8,0±1,3 шт. у груш шдлптав з РБ, 10,6±1,2 шт. - у груш шдлптав з ХБ i 7,8±1,2 шт.
17/ Том XXII/ 2
87
- у rpyni пор1вняння (р>0,05). Достовiрно не рiзнився й 1К, який у пiдлiткiв з РБ становив 96,0±15,0, у шдлитав з ХБ - 127,6±15,2, у rpyni п^вняння - 93,7±14,3 (р>0,05).
Розподiл частот генотипiв полiмоpфного ло-кусу Т3801С гена CYP1A1 та полiмоpфного ло-кусу A313G гена GSTP1 у дней 1-ï, 2-ï i групи поpiвняння вiдповiдав очшуваному за piвнянням Харди-Вайнберга.
Поpiвняльний аналiз pозподiлy частот алелiв та генотитв гена CYP1A1 мiж хворими на РБ та асимптомними курцями не вияв достовipних вщ-мiнностей (%2=0,88, р>0,05). При поpiвняннi частот генотитв цього гена мiж пiдгpyпою хворих на ХБ та групою поpiвняння виявлено достовipне пiдвищення частки гомозиготних носив ТТ серед асимптомних курщв поpiвняно з хворими (93,3% проти 53,3%, х2=6,21, р<0,05, OR=0,08) (рис. 1).
Встановлено, що гетерозиготний генотип ТС полiмоpфного локусу Т3801С гена CYP1A1 (рис. 1) частiше зус^чався в гpyпi пщлитав-кypцiв з ХБ поpiвняно з хворими на РБ та асимптомними курцями та становив 40,0% проти 17,6% та 6,7% вщповщно, однак статистичноï piзницi не досяг (р>0,05).
Дослiдження гомозиготного генотипу CC по-лiмоpфного локусу Т3801С гена CYP1A1 (рис. 1) виявило, що цей генотип зyстpiчався тшьки в 6,7% пiдлiткiв з ХБ та був вщсутнш у груш поpiвняння та в пiдлiткiв з РБ. Однак статис-тичноï значущост це розходження в pозподiлi частот генотитв не досягло. Виявлена нами тенденщя, незважаючи на вiдсyтнiсть асощаци, вимагае подальшого вивчення, оскiльки в до-слiдженнях Vibhutia A. (2010) та Wang C. (2015) встановлено, що генотип CC е маркером ризику розвитку ХОЗЛ у дорослих [11,15].
93,3 %
^—71
Асимптомнi курцi n=15
РБ n=17 □ TT BTC DCC
ХБ n=15
Рис. 1. Розподш частот генотип1в пол1морфного локусу Т3801С гена CYP1A1 у дослщжуваних групах
Порiвняльний аналiз розподшу частот гено-типiв полiморфного локусу A313G гена GSTP1 мiж 1, 2 та групою порiвняння не виявив статис-тично значущо! рiзницi (для 1-1 групи та контролю - х2 =2,02, р>0,05; для 2-1 групи та контролю -X2 =1,08, р>0,05). При цьому частота гомозиготного генотипу АА майже однаково зус^чалася серед хворих та здорових пщлитав (рис. 2). Гетерозиготний генотип AG часпше зустрiчався в групi порiвняння та становив 46,7% проти 35,3% шдлитав 1-1 та 40,0% пiдлiткiв 2-1 групи. Гомозиготний генотип GG полiморфного локусу A313G гена GSTP1 зус^чався тiльки у хворих з РБ i ХБ, становлячи 11,8% та 6,7% вщповщно, та був вщсутнш у груш порiвняння, що також
можна вiднести до специфiчних маpкеpiв ризику рецидивуючого та хрошчного бронтаального запалення.
Отpиманi нами результати вимагають подальшого дослiдження на бшьших групах пашен-тiв, оскiльки лпературш данi про асоцiацiï поль морфних ваpiантiв гена GSTP1 з багатофактор-ними захворюваннями сyпеpечливi. В дослщжен-нях Коpитiноï Г.Ф. та сшвавт. (2003) було виявлено пщвищення частоти генотипу GG локусу A313G гена GSTP1 у хворих на муковюцидоз i дней з рецидивуючими бpонхiтами [3]. В оглядi Bentley et al. (2008) показана протективна роль гетерозиготного генотипу GSTPl (313A>G) у розвитку ХОЗЛ [9]. У дослщженш Foreman et al.
(200S) a^u^aai' з pозвитком ХOЗЛ полiмоpфниx вapiaнтiв гeнa GSTP1 y популяци eвpопeоïдiв iз CШA виявлeно ж 6уло [17]. Imboden et al. (2007)
вcтaновлeно, що aлeль G e мapкepом cтiйкоcтi до pозвиткy бpонxiaльноï acтми, a гeнотип AA acоцiюeтьcя з pозвитком ХOЗЛ [14].
Асимптомш курцi n=15 PБ n=17 ХБ n=15
□ AA BAG DGG
Pис. 2. Pозподiл частот генотишв пол1морфного локусу A313G гена GSTP1 у дослвджуваних групах
ВИСНOВKИ
1. Пpовeдeнe доcлiджeння aлeльного полiмоp-фiзмy гeнiв I тa II фaзи бiотpaнcфоpмaцiï к^но-бiотикiв покaзaло, що генотип TT полiмоpфного локусу T3S01C rem CYP1A e мapкepом стшкосп до pозвиткy xpонiчного бpонxiтy в шдлпюв-кypцiв.
2. Гeнотип CC полiмоpфного локусу T3S01C гeнa CYP1A1 тa гeнотип GG полiмоpфного локусу A313G rem GSTP1 у пiдлiткiв-кypцiв з РБ
тa ХБ можe pозглядaтиcя як мapкep promy pозвиткy ХOЗЛ у мaйбyтньомy.
3. Bпpовaджeння молeкyляpно-гeнeтичниx мeтодiв доcлiджeння в дитячш пульмонологи вiдкpивae новi шляxи в дiaгноcтицi xpонiчниx зaxвоpювaнь оpгaнiв диxaння. Aнaлiз гeнeтичниx фaктоpiв дacть лiкapям можливicть пpогнозyвaти у пiдлiткiв-кypцiв pизик pозвиткy ХOЗЛ в мaйбyтньомy.
СПИСOK ЛIТЕPAТУPИ
1. Гоpовeнко HX. Bизнaчeння молeкyляpно-гe-нeтичниx мapкepiв cпaдковоï cxильноcтi до виник-нeння xpонiчного обcтpyктивного зaxвоpювaння лe-гeнь / HX. Гоpовeнко, C.B. Подольcькa, H.B. Чepнюк // Укp. пульмонол. жypнaл. - 2009. - № 4. - С. 13-16.
2. Долшчук .n.B. Гeнeтичнi acпeкти pозвиткy xpонiчного обcтpyктивного зaxвоpювaння лeгeнь / n.B. Дол1нчук, A.B. Бacaнeць, T.A. Aндpyщeнко // Укp. жypнaл з пpоблeм мeдицини пpaцi. - 2013. - № 1 (34). - С. 44-56.
3. ^pLu^ra Г.Ф. Роль полимоpфныx вapиaнтов гeнов цитоxpомов Р450 (CYP1A1, CYP2E1) и мивро-cомaльной эпокcидгидpолaзы (mEPHX) в пaтогeнeзe мyковиcцидозa и xpоничecкиx зaболeвaний ^ixa-тeльной cиcтeмы / Г.Ф. ^pLu^ra, Д.Г. Янбaeвa, T.B. Bиктоpовa // Mолeкyляpнaя бюлопя. - 2003. -T. 3, № 5. - С. 7S4-792.
4. Полимоpфизм гeнов глютaтионтpaнcфepaзы GSTP1 и микpоcомaльной эпокcидгидpолaзы EPHX1 у кypильщиков и ^и paнниx cтaдияx xpоничecкой обcтpyктивной болeзни лёгкиx / B.A. Heвзоpовa, С.Е. Baxpyшeвa, T.B. Tилик [ra т.] // Пульмонология. -2013. - № 1. - С. 32-37.
5. npHMeHeHHe MO^eKynapHO-reHeTHHecKoro MeTO-ga guarHOCTHKH npu 6poHxoœroHHbix 3a6oœBaHnax y geTeü / O.H. M0p030Ba, H.B. M0p030Ba, O.B. OcrpoBc-Kaa [Ta íh.] // ,3,a^bHeBocTOH. Meg. ^ypHan. - 2010. -№ 2. - C. 48-51.
6. Pe6poBa O.ro. CraTHcrnHecKHH aHa^ro Megu-цннcкнх gaHHHx. npuMeHeHHe naKeTa npuKiagHbix nporpaMM STATISTICA / OM Pe6poBa. — MocKBa: MeguaC^epa, 2002. — 312 c.
7. ^yna^HH A.r. npaKTHHecKoe pyKOBogcTBO no neneHHM Ta6aHHOH 3aBHCHMOCTH / A.r. ^yna^HH, r.M. CaxapoBa, K.M. Hobhkob. - MocKBa, 2001. - 14 c.
8. Association between glutathione S-transferase P1 Ile (105) Val gene polymorphism and chronic obstructive pulmonary disease: A meta-analysis based on seventeen case-control studies / L. Yang, X. Li, X. Tong [et al.] // Meta Gene. - 2015. - N 6. - P. 59-64. doi: http://dx.doi.org/10.1016Zj.mgene.2015.08.007.
9. Bentley A.R. Genetic variation and gene expression in antioxidant related enzymes and risk of COPD: a systematic review / A.R. Bentley, P. Emrani, P.A. Cas-sano // Thorax. - 2008. - Vol. 63, N 11. - P. 956-961. doi:10.1136/thx.2007.086199.
17/ Том XXII/ 2
89
10. Berndt A. Emerging genetics of COPD / A. Berndt, A.S. Leme, S.D. Shapiro // EMBO Molecular Medicine. -2012.- N 4.- P. 1144-1155. doi: 10.1002/emmm.201100627.
11. CYP1A1, CYP1A2 and CYBA gene polymorphisms associated with oxidative stress in CoPd / A. Vibhutia, E. Arifa, A. Mishraa [et al.] // Clin. Chim. Acta. - 2010. - Vol. 411, Issues 7-8. - P. 474-480. doi: http://dx.doi.org/10.1016/jxca.2009.12.018.
12. Fischer B.M. COPD: balancing oxidants and antioxidants / B.M. Fischer, J.A. Voynow, A.J. Ghio // Inter. J. COPD. - 2015. - Vol. 10. - P. 261-276. doi: 10.2147/COPD .S42414.
13. Genetic polymorphisms in GSTMl, GSTPl, and GSTTl and the risk for breast cancer: results from the Shanghai Breast Cancer Study and meta-analysis / K.M. Egan, Q. Cai, X.O. Shu [et al.] // Cancer. Epidemiol. Biomarkers. Prev. - 2004. - Vol. 13, N 2. -P. 197-204. doi: 10.1158/1055-9965.EPI-03-0294.
14. Glutathione S-transferase genotypes modify lung functiondecline in the general population: SApAlDIA cohort study / M. Imboden, S.H. Downs, O. Senn [et al.] // Resp. Res.- 2007.- N 8. - P. 2. doi: 10.1186/1465-9921-8-2.
15. Impact of CYP1A1 Polymorphisms on Susceptibility to Chronic Obstructive Pulmonary Disease: A Meta-Analysis / C.-D. Wang, C. Nan, L. Huang [et al.] // Biomed. Res. Int. - 2015. - P. 1-9. doi: http://dx.doi.org/10.1155/2015/942958.
16. Risk loci for chronic obstructive pulmonary disease: a genome-wide association study and meta-analysis / M.H. Cho, M.L. McDonald, X. Zhou [et al.] // Lancet Resp. Med. - 2014. - Vol. 2, N 3. - P. 214-25. doi: http://dx.doi.org/10.1016/S2213-2600(14)70002-5.
17. Polymorphic variation in surfactant protein B is associated with COPD exacerbations / M.G. Foreman, D.L. DeMeo, C.P. Hersh [et al.] // Eur. Resp. J. - 2008. -Vol. 32, N 4.- P. 938-944. doi: 10.1183/09031936.00040208.
REFERENCES
1. Gorovenko NG, Podolskaya SV, Chernjuk NV. [Determination of molecular-genetic markers of hereditary susceptibility to chronic obstructive pulmonary disease]. Ukrainian Pulmonology Journal. 2009;4:13-16. Ukrainian.
2. Dolinchuk LV, Basanets AV, Andrushchen-ko TA. [Genetic aspects of chronic obstructive pulmonary disease development]. Ukrai'ns'kii zhurnal z problem meditsini pratsi. 2013;1(34):44-56. Ukrainian.
3. Korytina GF, Ianbaeva DG, Victorova TV. [The role of polymorphic variants of cytochrome P450 genes (CYP1A1, CYP2E1) and microsomal epoxide hydrolase (mEPHX) in pathogenesis of cystic fibrosis and chronic respiratory tract diseases]. Molecular Biology. 2003;37(5):784-792. Russian.
4. Nevzorova VA, Vakhrusheva SE, Tilik TV, Isaeva MP. [Polymorphism of GSTP1 and EPHX1 genes in smokers and patients with chronic obstructive pulmonary disease stages I and II]. Pulmonology. 2013;1:32-37. Russian.
5. Morozova OI, Morozova NV, Ostrovskaja OV, Kozlov VK. [Application of molecular-genetic method of diagnostics in bronchopulmonary diseases in children]. Dal'nevostochnii meditsinskii zhurnal. 2010;2:48-51. Russian.
6. Rebrova OY. Statistical analysis of medical data. The use of the software package STATISTICA. 4th ed. Moscow: Media Sphere; 2002. Russian.
7. Chuchalin AG, Sacharova GM, Novikov KU. A practical guide to the treatment of tobacco dependence. 2001;1-14. Russian.
8. Yang L, Li X, Tong X, Fan H. Association between glutathione S-transferase P1 Ile (105) Val gene polymorphism and chronic obstructive pulmonary disease: A meta-analysis based on seventeen case-control studies. Meta Gene. 2015;6:59-64. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.mgene.2015.08.007.
9. Bentley AR, Emrani P, Cassano PA. Genetic variation and gene expression in antioxidant related enzymes and risk of COPD: a systematic review. Thorax. 2008; 63 (11):956-961. doi: 10.1136/thx.2007.086199.
10. Berndt A, Leme AS, Shapiro SD. Emerging genetics of COPD. EMBO Molecular Medicine. 2012; 4:1144-1155. doi: 10.1002/emmm.201100627.
11. Vibhutia A, Arifa E, Mishraa A et al. CYP1A1, CYP1A2 and CYBA gene polymorphisms associated with oxidative stress in COPD. Clinica Chimica Acta. 2010;411:474-480. doi: 10.1016/j.cca.2009.12.018.
12. Fischer BM, Voynow JA, Ghio AJ. COPD: balancing oxidants and antioxidants. International Journal of COPD. 2015;10:261-276. doi: 10.2147/COPD.S42414.
13. Egan KM, Cai Q, Shu XO, et al. Genetic polymorphisms in GSTMl, GSTPl, and GSTTl and the risk for breast cancer: results from the Shanghai Breast Cancer Study and meta-analysis. Cancer. Epidemiol. Biomarkers. prev. 2004;13(2):197-204. doi: 10.1158/1055-9965.EPI-03-0294.
14. Imboden M, Downs SH, Senn O, et al. Glu-tathione S-transferase genotypes modify lung functiondecline in the general population: SAPALDIA cohort study. Respiratory Research. 2007;8(2):1-17. doi: 10.1186/1465-9921-8-2.
15. Cho MH, McDonald ML, Zhou X, et al. Risk loci for chronic obstructive pulmonary disease: a genome-wide association study and meta-analysis. The Lancet Respiratory Medicine. 2014;2(3):214-225. doi: http://dx.doi.org/10.1016/S2213-2600(14)70002-5.
16. Wang C-D, Nan C, Huang L, et al. Impact of CYP1A1 Polymorphisms on Susceptibility to Chronic Obstructive Pulmonary Disease: A Meta-Analysis. Biomed Res. Int. 2015;1-9. doi: 10.1155/2015/942958.
17. Foreman MG, DeMeo DL, Hersh CP, et al. Polymorphic variation in surfactant protein B is associated with COPD exacerbations. European Respiratory Journal. 2008; 32 (4): 938-944. doi: 10.1183/09031936.00040208.
CraTTa Haginm^a go pegaKmi' 31.03.2017
