CC BY
34
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 613.84 DOI: 10.22141/2224-0551.14.5.2019.177405
Полька Н.С. О, Добрянська О.В. ©
ДУ«Нститутгромадського здоров'я ¡м. О.М. Марзеева НАМН Укра'/ни», м. Кив, Укра/на
HoBi загрози на шляху подолання тютюнопалшня
niAAiTKiB в УкраTнi
For citation: Zdorov'e Rebenka. 2019;14(5):301-306. doi: 10.22141/2224-0551.14.5.2019.177405
Резюме. Актуальтсть. Тютюнопалтня — це керований чинник ризику, негативний вплив якого можливо MiHiMi3yeamu при повнт вiдмовi вiд куртня. Зниження поширеностi вживання тютюну на 30 % серед людей старше 15ротв до 2025р. е стратегiчною задачею Всесвтньог оргатзащ охорони здоров'я (ВООЗ); дотри-мання умов Рамковог конвенцп ВООЗ проти тютюну в ycix кранах — одна з задач плану ООН щодо досягнення сталогорозвитку. Метою даног роботи було до^дити сучасний стан тютюнопалтня тдлттв в Украгт i по-ширетсть серед них нових видiв тютюнових виробiв. Матерiали та методи. У 2017р. в Украгт була проведена третя хвиля Глобального опитування тдлттв щодо тютюнопалiння. Усього було опитано 4065учтв 7-9-х клаав, iз них втом 13—15ротв — 3040 дтей. Питома вага тих, ят вiдnовiли, становила 81,6 %. Результати. Встановлет позитивт тренди поширеностi куршня тдлттв — зниження в 1,7 разарiвня поширеностi тютю-нопалтня порiвняно з даними опитування 2011 р. Зниження вiдбуваеться переважно за рахунок зниження по-ширеностi куртня звичайних сигарет на тлi одночасного зростання куртня тших (альтернативних) видiв тютюнових виробiв. Так, частка тдлттв, ят використовують електронт сигарети, у 2рази перевищуе частку тдлттв, ят курять звичайт сигарети (18,4 % проти 9,2 %, р < 0,05), незалежно вiд стати Частка тдлттв, ят застосовували бездимт сигарети, становила 3,1 %. Кожен третш тдлток незалежно вiд статi пробував курити кальян (28,4 %). Перший досвiд куреня сигарет в 11,7 % учтв припадав на вт 12—13ротв. До десяти ротв пробував курити кожен десятий тдлток, що було у 2,6раза менше порiвняно з даними 2011 р. i в 3,1 раза менше порiвняно з даними 2005р. Курять тдлтки переважно у торговельно-розважальних центрах, парках, кафе, клубах — 13,3 % курщв. Лише 2,8 % респондентiв вiдмiтили, що курять у себе вдома, що вiрогiдно менше порiвняно з даними 2011 р. (2,8 i 12,1 %, р < 0,05). Вiрогiдно зменшилась кшьтсть тдлттв, ят купляють сигарети у торговельнт мережi (р < 0,01), та тих тдлттв, яким не було вiдмовлено у продажу сигарет, зважаючи на гх вт (6,7 % проти 55,7 %, р < 0,001). Позитивним фактором формування здоров'язбериаючог nоведiнки е високий рiвень обiзнаностi тдлттв про негативний вплив тютюнового диму на здоров'я оточуючих (85,6 %, що вiрогiдно вище nорiвняно з 2011 р. — 72,6 %, р < 0,001); схвалення ними заборони куреня як у вiдкритих (51,2 %), так iу закритих (70,4 %) громадськихмсцях. Висновки. Для виршення питань, зокрема, тдлткового курiння необхiдним е консолiдацiя зусиль nедагогiв, шкшьних nсихологiв, фахiвцiв з громадського здоров'я, наркологiв по трьом основним напрямкам: профшактика — направлена на дтей, ят не курять, з метою тдвищення рiвня гх свiдомостi стосовно здоров'язберкаючог nоведiнки, формування життевих установок, навичок здорового способу життя; nсихологiчна допомога i л^вання — направлет на тдлттв-курщв з метою надання гм допомоги у вiдмовi вiд куртня; сnецiалiзована (наркологiчна) допомога — направлена на тдлттв-курщв з ознаками тю-тюновог залежностi з метою позбавлення гх даног адикцп i куртня.
Ключовi слова: тютюнопалтня; опитування тдлттв; новi види тютюнових виробiв; вплив на здоров'я
Вступ
Тютюнопалшня (ТП) — явище, поширене в ycix ре-понах свпу, на сьогодш е одним i3 головних чинниыв ризику розвитку хрошчних нешфекцшних захворю-вань (зокрема, серцево-судинних захворювань, хрошчних хвороб оргашв дихання, онколопчних хвороб
тощо) [1]. Враховуючи, що це керований чинник ризику, негативний вплив його дц можливо мiнiмiзyвати при повнш вiдмовi вщ куршня. Так, ризик смерт вщ причин, пов'язаних з куршням, починае зменшува-тись тсля припинення куршня i для бтьшоста хвороб лише через 10—15 роыв досягае ризику для некурщв.
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Добрянська Оксана В1ктор1вна, кандидат медичних наук, провщний науковий сшвробгтник лаборатори епщемюлопчних дослщжень i медично!" шформатики, ДУ Институт громадського здоров'я ¡м. О.М. Марзеева НАМН УкраТни», вул. Попудренка, 50, м. Ки!в, 26094, УкраТна; e-mail: dobryansky@ukr.net; контактний тел. +38 (067) 494-27-39. For correspondence: Oksana Dobrianska, PhD, Leading Research Fellow at the laboratory of Epidemiological researches and medical informatics, State Institution "O.M. Marzeiev Institute for Public Health of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Popudrenka str., 50, Kyiv, 26094, Ukraine; e-mail: dobryansky@ukr.net; phone +38 (067) 494-27-39. Full list of author information is available at the end of the article.
Вщмова вiд курiння у 30, 40, 50 роыв дозволяе продо-вжити очiкувану тривалiсть життя вiдповiдно на 10, 9, 6 роыв [2, 3]. Найкращим, безумовно, буде взагалi не починати курити.
Вiдтак боротьба проти куршня тютюну е основною вiдправною точкою у досягненш глобально! мети, що була прийнята на сеси Всесвггаьо! асамбле! охорони здоров'я у 2013 р. щодо скорочення передчасно! смерт-ностi вiд неiнфекцiйних захворювань на 25 % до 2025 р. Окреслеш глобальш цiлi стосовно вщносного зни-ження поширеностi вживання тютюну на 30 % серед людей старше 15 роыв до 2025 р. Вщповщно до мети 3 в галузi сталого розвитку ООН («забезпечення здорового способу життя i сприяння благополуччю для всiх у будь-якому вщЬ>) задача 3а стосуеться заходiв щодо здiйснення Рамково! конвенци Всесвггаьо! органiзацií охорони здоров'я (ВООЗ) проти тютюну в ушх крашах.
Метою дано! роботи було дослщити сучасний стан тютюнопалiння шдлптав в Украш i поширенiсть серед них нових видiв тютюнових виробiв.
Матерiали та методи
У 2017 р. фамвцями ДУ «1нститут громадського здоров'я iм. О.М. Марзеева НАМН Украши» за до-помогою та тдтримкою Регiонального бюро ВООЗ в УкраМ була проведена третя хвиля опитування тд-лiткiв 13—15 роив щодо поширеност тютюнопалiння за ушфшованою для рiзних регiонiв ВООЗ анкетою. Усього в Укрш'ш було опитано 4065 учшв 7-9-х класiв, iз них 3040 — вiком 13—15 роыв. Частка тих, хто вщ-повiв, становила 81,6 %. На першому етапi були обранi школи рiзноí наповненостi з рiзних репошв Украши, на другому етапi — в них визначалися класи, учш яких були опитанi. Письмове опитування було аношмне i добровiльне. Анкета мютила запитання стосовно вико-ристання тютюнових виробiв рiзних видiв, доступу до тютюну, пасивного куршня, ставлення до куршня, на-магання припинити куршня, повщомлення в засобах масово! шформаци щодо шкiдливостi тютюнопалiння тощо.
Результати
Епiдемiологiчнi дослiдження поширеностi тютюно-палшня серед населення pi3Horo вшу, як за iнiцiативи ВООЗ та Центру з контролю i проф1лактики захворювань (CDC) з певною перюдичнютю проводяться у рiзних регiонах свгту, дозволили встановити, що у 6в-ропейському регiонi зберiгаються найвищi рiвнi поши-реностi кyрiння дорослих курщв (28 %) i один iз найви-щих рiвнiв поширеностi тдппкового кyрiння.
Серед европейських кра!н Укра!на за рiвнями поши-реностi куршня продовжуе займати лiдирyючi позици [4—6]. Разом iз тим аналiз результат проведених у рiзнi роки Глобальних опитувань дорослих (GATS, 2017, 2010) показав тенденщю до зниження поширеност курш-ня дорослих в Укра!нк у чоловiкiв — з 49,6 до 39,7 %, у жшок — з 10,5 до 8,8 % [6], на 46 % зменшилася частка дорослих, як помiчали повщомлення рекламного характеру щодо використання рiзних тютюнових виробiв [7].
Зниження поширеност ТП вiдбyваеться i серед мо-лодi рiзного вшу. На пiдставi резyльтатiв проведеного Глобального опитування шдлгтюв 13—15 рокiв (GYTS, 2005, 2011, 2017) встановлена тенденщя до зниження рiвнiв ТП — частка щоденних кyрцiв знизилась з 26,0 до 14,9 % (р < 0,001). При цьому така тенденщя спосте-ртаеться незалежно вщ статi (хлопцi — з 29,8 до 17,8 %, р < 0,01; дiвчата — з 22,2 до 12,1 %, р < 0,05) (рис. 1).
Питома вага як пробували курити хоча би
один раз у житп, становила у 2005 р. 57,1 %, у 2011 р. — 48,5 % (р < 0,01) (хлопщ — вщповщно 64,3 i 53,9 %, р < 0,05; дiвчата — 49,4 i 42,8 %, р < 0,05). У 2017 р. частка таких дгтей становила 46,6 % (хлопщ — 51,5 %, дiвчата — 41,5 %, р < 0,05).
Отримаш даш подтвердили наявнiсть позитивних тревддв поширеностi кyрiння пiдлiткiв дано! вшово! групи. Так, частка щоденних курщв становила у 2017 р. 14,9 %, що було у 1,7 раза менше порiвняно з 2005 р. Проте говорити про остаточне зниження поширеност тютюнопалшня як явища, вочевидь, зарано. На сьо-годш ми можемо констатувати зниження куршня лише традицшних сигарет пiдлiтками (рис. 2).
30 -|- 25--1—
20-- 15-- 10-- 5-- 0 -1-- It 2005 □ Усьо 1 1 2011 2017 го ИХлопц ■Дiвчата
30 -| 25 -20 -15 -10 -5 -
■
1 |
1 hl
2005 2011 2017
□ yci TioTlOHOBi вироби ИСигарети
Рисунок 1. Динамка поширеност р1вн1в Рисунок 2. Динамка поширеност куршня
тютюнопал1ння пщл1тк1в (за результатами GYTS, сигареттдл'тками
2005, 2011, 2017) (GYTS, 2005, 2011, 2017)
Проте з'явились i продовжують з'являтися HOBi альтернативнi тютюновi вироби (електроннi сигарети, на^вальш пристро! для курiння, TOTOHOBi вироби 3i зниженим вмiстом тютюну), що, до реч^ е загально-свiтовою тенденцiею i пов'язано переважно з маншу-лятивними тактиками тютюнових компанш, нащле-ними на молоду аудиторiю, пошук нових прихильникiв тютюново! звички. Так, згiдно з даними GYTS (2017), електронш сигарети (Е-сигарети) застосовують 18,4 % опитаних шдлггыв, що майже у двiчi бтьше порiвня-но з традицiйними сигаретами (9,2 %, р < 0,05). Ста-тевих розбiжностей при цьому не встановлено: хлоп-цi — 22,6 % проти 10,8 %, р < 0,05; дiвчата — 14 % проти 7,7 %, р < 0,05. Рiвнi поширеност куршня електрон-них сигарет украшськими школярами наближаються до аналогiчних показниыв у американських школя-рiв (20,8 % — 2016 р.), серед яких зростання куршня Е-сигарет також вщбувалось на фош зниження куршня традицшних сигарет [8].
За даними опитувань останнiх роыв, частка тдлп"-кiв, якi застосовують Е-сигарети (парили), у Францй' становить 18,3 %, в Угорщиш — 13,0 %, у Латвй' — 9,1 %, у Фшляндй' — 10,0 %, у Польщi — 8,2 %. У Велиый Британй' рiвень поширеностi курiння Е-сигарет становить 7,8 %, що у 2 рази вище порiвняно з традицшни-ми сигаретами (3 % курщв серед 15-лп"шх пiдлiткiв). У Росй', навпаки, частка користувачiв Е-сигарет у 2 рази менша порiвняно з традицшними сигаретами (8,5 % проти 15,1 %) [9, 10].
За даними GYTS (2017), протягом п'яти роив встановлено деяке зростання частки дггей (на 1,6 %), яы за-стосовували бездимш тютюновi вироби (або тютюновi вироби зi зниженим вмiстом тютюну). I хоча частка таких користувачiв невелика (3,1 %), можна припусти-ти, що популярнють бездимного тютюну в подальшому буде зростати. Прикладом можуть бути скандинавсьы кра!ни (Швецiя, Норвегiя, 1славддя), де на фонi зниження поширеност курiння традицiйних сигарет до-сить популярним серед дорослого населення на сьо-годш е жувальний тютюн (снюс): рiвень поширеностi використання снюсу серед чоловшв становить 24 %, серед жшок — 6 % [11].
Куршня кальяну зазвичай вважаеться бтьшютю користувачiв привабливим, цшавим, безпечним та ек-зотичним видом проведення дозвтля. Найбiльше кур-цiв кальяну зазвичай припадае на вшову групу 15—24 роки, мешканщв мiст, людей з вищою освiтою (39,7 %) [12], що наближаеться до показниыв кра!н Близького Сходу, де курiння кальяну е традицшним. За даними GYTS (2017), третина опитаних пiдлiткiв зазначили, що пробували курити кальян (28,4 %), причому неза-лежно вщ статi (хлопцi — 31,8 %, дiвчата — 24,9 %). За даними деяких авторiв, в подальшому це може бути стартом для куршня традицшних сигарет, а iнодi навпъ i психотропних речовин [13, 14].
Протягом минулого року в Укра!ш все частше з'являються тютюновi вироби електричного на^ван-ня (ТВЕН). Пряма реклама даних виробiв у точках продажу тютюну деяких супермаркепв, ix позицiонування як менш шкiдливиx порiвняно з традицiйними сигаре-
тами, привабливий стильний дизайн привертають ува-гу школярiв i студентсько! молодь До того ж дiючi нор-мативнi документи стосовно рекламування тютюнових виробiв, продажу !х неповнолiтнiм не поширюються на данi вироби. Це означае, що на сьогодш втбуваеться необмежена i неконтрольована реалiзацiя ТВЕН не-повнолiтнiм, !х рекламування, просування та спонсорство, обмежене акцизне оподаткування. Враховуючи високу вартють даних приладiв (порiвняно з традицшними сигаретами), можна припустити, що вони не будуть дуже поширеними саме серед учшвсько! молодi 13—15 роыв, проте для студенпв i працюючо! молодi ризик зростання !х поширеност iснуе.
Формування засад здоров'язбертаючо! поведшки, установок та принципiв здорового способу життя по-чинаеться у дитячому та тдлп"ковому вiцi i втбуваеть-ся пiд комплексним впливом внутршньошмейних на-станов (приклад батькiв i близького оточення), впливу однолiткiв (друз^ однокласники, чия думка та авторитет у цьому вщ зростають), школьного середовища (знання, отриманi под час навчання) тощо. Курiння е одшею з форм прояву девiантноí поведiнки пiдлiткiв, що часто пов'язана з низьким штелектуальним розви-тком, залежнютю вiд найближчого оточення та прий-нятих у ньому щннюних орiентацiй [15]. Пiд час ви-вчення основ формування здорово! поведшки дггей важливим е визначення наявносп минулого досвiду використання тютюнових виробiв, встановлення вiку першо! спроби куршня. Це важливо i з точки зору роз-робки профiлактичних заходiв, що мають бути спрямо-ваш на молодшi вiковi групи.
За даними GYTS (2017), першi експериментування з тютюном припадали переважно на вш 12—13 рокгв (11,7 %), у 7,5 % — на вш 10 роыв, у 6,1 % — на вш 8-9 роыв, у 4,6 % — на вшову групу 7 роыв i менше. Отже, у вщ до 10 роыв майже кожен десятий подлиок мав першу спробу куршня. Аналiз динамiки даного показника показав, що порiвняно з 2011 р. частка таких дггей зни-зилась у 2,6 раза, а порiвняно з 2005 р. — у 3,1 раза.
Проведення дозвтля пiдлiтками, !х активнiсть i режим позаурочно! дiяльностi е досить важливим з точку зору формування основ здорово! поведшки. Отже, важливим показником було визначення мюць, де пи-лики зазвичай курять. Встановлено, що насамперед це вщбуваеться у громадських мюцях, п!д час рiзноманiт-них заходiв (концерти, вщвщування торговельно-роз-важальних центрiв, клубiв, кафе, шопiнг-центрiв, пар-кiв тощо), на що вказали 13,3 % опитаних. У власних домiвках курили 2,8 % дггей, що майже у 5 разiв менше порiвняно з 2011 р. (2,8 i 12,1 %, р < 0,05); вдома у друзiв курили 1,3 % опитаних.
Дгга, яы курили вдома у себе або у друзiв, зазвичай мають батьыв, якi курять. Встановлено, що кожна п'ята дитина майже щодня бачила вдома батька, який курив (19,8 %); кожна десята — мати, яка курила. У 4,9 % респонденпв регулярно курили хтось з брапв чи сестер. Одночасно 71 % пiдлiткiв зазначили, що в родинах з ними проводили бешди про шкiдливi наслщ-ки тютюнопалшня, що за умови куршня батьыв не е ефективним.
Якщо nianiTOK e активним курцем, це означае, що вш (або вона) мае вгльний доступ до тютюну. Незва-жаючи на те, що, зпдно з чинним законодавством, в Украш заборонено продаж тютюнових виробiв непо-внолiтнiм, бiльшiсть з опитаних курщв зазначили, що можуть вгльно купити тютюновi вироби у рiзних мiсцях продажу, зокрема: у торговельнш мереж — 3,2 % (що, до речГ, у 18 разiв менше порГвняно з даними опитування 2011 р. (р < 0,01)); у тосках — 2,2 %; можуть взяти в шших ошб — 2,2 %; купляють у вуличних продавщв — 0,8 %; можуть придбати сигарети через вендшг-апара-ти (vending machine) — 0,2 %. Кожен п'ятий респондент зазначив, що може придбати сигарети поблизу школи (22,9 % учшв — 25 % хлопщв i 20,6 % дiвчат). Встанов-лено, що 6,7 % шдлггтв не було вгдмовлено у продажу сигарет, незважаючи на ix вш (у 2011 р. частка таких дь тей — 55,7 %, р < 0,001).
Поряд Гз заходами щодо запобГгання тютюнопа-лшню, направленими на тих, хто не курить, досить важливим е бажання тдлптав-курщв вгдмовитись вгд куршня. Встановлено, що лише 4 % тепершшх курщв бажають кинути курити, що вГропдно менше порГв-няно з даними 2011 р. (р < 0,001); 8,7 % респондент вже намагалися припинити курити протягом минуло-го року, що значно менше порГвняно з даними попе-реднього опитування (79,9 %). Це, в свою чергу, може свГдчити про недостатню роботу (або il вщсутшсть) медичних працiвникiв (в бгльшост шкгл ix на сьогодш немае) та психолопв шкгл щодо надання допомоги пГд-лiткам, як! хочуть позбавитись дано'1 шкодливо! звички.
Респонденти зазначили, що головними причинами, через ят вони хотгли кинути курити, було намагання зберегти власне здоров'я — 11,2 % (13 % хлопщв i 9,4 % дГвчат); негативне ставлення до куршня члешв роди-ни — 1,7 % (1,5 % хлопщв, 2 % дГвчат); з метою економи грошей — 1,2 % пщлгттв (1,4 % хлопщв, 1 % дГвчат).
Половина опитаних зазначили, що в межах школьно! програми були проведен! заняття щодо шкодливого впливу куршня на здоров'я людини. Проте майже кожен п'ятий учень вГдмггав, що регулярно бачить вчи-телГв, як курять у примщенш школи (9,1 % — щодня, 11,1 % — шод^ або поза ïï межами (17,4 % — щодня, 24,7 % — шод^, що також знижуе ефектившсть про-свггаицько'1 дГяльностг До того ж порГвняно з 2011 р. питома частка учшв, з якими проводили заняття щодо штдливосл куршня, знизилась майже на 20 %, що може бути розщнено як недолш дГяльност педагопв у профглактищ тютюнопалшня школярГв даного вшу.
Позитивним моментом формування здоров'я-зберГгаючо! поведшки пГдлп'тв е високий рГвень обь знаност школярГв щодо негативного впливу тютюно-вого диму оточуючих на здоров'я (85,6 %), що вище порГвняно з даними 2017 р. (72,6 %, р < 0,001). Пере-важна бгльшють опитаних схвалюють заборону курш-ня як у закритих — 70,4 % щдлптав (68,8 % хлопщв i
72.1 % дГвчат), так i у вГдкритих громадських мюцях —
51.2 % опитаних (50,2 % хлопщв i 52,3 % дГвчат).
Важливим моментом е надання медично'1 допомоги
курцям з симптомами тютюново'1 залежностг Встановлено, що близько 5 % опитаних курщв мали так! озна-
ки. Це насамперед потреба у сигарет! зранку, одразу шсля прокидання. Частка пГдлп'тв, ят постшно вгд-чували таку потребу, становила 1,3 % (1,4 % хлопщв i 1,2 % дГвчат). ПорГвняно з даними опитування 2011 р. частка таких дгтей знизилась майже вдвГчГ (3,7 % у 2011 р.), що е позитивним моментом. Сильне бажання закурити знов в межах 60 хвилин тсля викурювання попередньо'1 сигарети вгдчували 0,9 % пГдлп'тв (1,2 % хлопщв i 0,5 % дГвчат).
Обговорення
Шдсумовуючи вищезазначене, характерними осо-бливостями поширеност тютюнопалшня пГдлп'тв 13—15 ротв у 2017 р. е зниження рГвшв куршня тради-цшних сигарет на rai зростання альтернативних видГв куршня (електронш сигарети, тютюнов! вироби зГ зни-женим вмютом тютюну, кальяни), вплив яких на стан здоров'я населення на сьогодш вивчений недостатньо i е загрозою для здоров'я пГдростаючого поколшня.
У подоланш тютюново'1 епГдемй' серед пГдлп'тв i молод! можна видглити три точки впливу. Перш за все це вплив на дгтей, як! не курять або мають незначний досвгд куршня в минулому на рГвш декглькох спроб або затяжок. З даною групою повинш працювати педагоги (семшарсьт i практичш заняття щодо штдливосп тютюнопалшня), психологи (бесгди, профглактика девГантно! поведшки, адиктивних проявГв), фахГвщ з громадського здоров'я, дГяльшсть яких направлена на профилактику куршня, пгдвищення рГвня обГзнанос-ri щодо штдливосл рГзних видГв тютюнових виробГв, ризику ix застосування у дитячому вщ, вивчення по-ширеност куршня серед п^дли-тв, аналГз результат опитувань учшв рГзного вшу, шформацшна дГяльшсть, розробка профглактичних заходГв, формування засад здоров'язбертаючо! поведшки. Ця дГяльшсть може бути як на рГвш окремого навчального закладу (модель «науковий майданчик»), так i на рГвш декглькох шкгл чи групи шкгл певного району мюта.
Друга група — це дгти, як е курцями (щоденними або перюдичними). З ними повинш працювати психологи (проведення бесгд) та психотерапевти (пгдбГр антисмотнгових програм). Доцгльне застосування те-лефошв (або лшш) довГри щодо консультування, як позбавитись куршня. ïм необхгдна також допомога сь мейних лшарГв (виявлення та профглактика порушень соматичного здоров'я).
Третя група — це дни з явними ознаками тютюново'1 залежностк вони потребують допомоги лшарГв-нар-колопв (обрання тих чи !нших вид!в л!кування), !но-д! — спещал1зовано'1 нарколог!чно'1 допомоги в умовах стащонару. У в!ков!й груп! 13—15 ротв прошарок цих дггей невеликий, проте наявшсть под!бних симптом!в е тривожною ознакою, що потребуе негайного реагу-вання i надання квалГфГковано! медично'1 (лГкарсько!) допомоги.
Висновки
Отже, зниження рГвнГв курГння традицГйних сигарет пиликами вГдбуваеться на тлГ зростання альтернативних видГв курГння (електроннГ сигарети, тютюнов!
вироби зi зниженим вмiстом тютюну, кальяни). По-зитивним моментом е зменшення частки дiтей, як! розпочали курити у вод до 10 роыв; зменшення частки тих, хто страждае вщ пасивного куршня у власних дом!в^х; зменшення ылькосп шдштыв, як! купляють сигарети у торговельнш мереж!.
Для устшного подолання тютюнопалшня як сус-пльного явища, яке видозмшюеться та маскуеться за новгтшми розробками тютюнових компанiй, в умовах реформування профшактично! гялуз! системи охорони здоров'я важливим е:
— на популяцшному р1вш — пiдвищення р1вня сусально! свщомоста населення (насамперед молодого в!ку) щодо здоров'язбереження;
— на шдивщуальному р!вш — обрання здорових ти-тв поведiнки, свщоме ставлення до власного здоров'я.
Для виршення питань, зокрема, п^дли-кового куршня необхщним е консолiдацiя зусиль педагогiв, шыльних психолопв, фаxiвцiв з громадського здоров'я та науковцiв, ïx потужний профiлактичний вплив саме на тих, хто не курить, обрання ними установок на змщнення i покращення здоров'я; оргашзащя спещ-атзовано! допомоги пiдлiткам, як! курять, але хочуть припинити куршня, розробка дiевиx лшувально-про-фiлактичниx антисмокiнговиx програм.
Кр!м того, необxiдними е розробка, схвалення та впровадження нормативних актiв щодо забезпечення контролю за виробництвом, ввезенням та реалiзацiею тютюнових вироб1в (у тому числ! i нових); заборона ïx продажу неповнолiтнiм.
Конфлiкт штересш. Автори заявляють про вщсут-нють конфлшту iнтересiв та власно! фшансово! защ-кавленостi при п^дготовщ дано! стат.
Вдячнiсть. Висловлюемо подяку сшвробггаикам ДУ «1нститут громадського здоров'я !м. О.М. Марзеева НАМН Украши»: д.м.н. О.В. Бердник, д.м.н. С.В. Го-зак, к.м.н. Е.М. Омельченко, к.м.н. А.М. Парац, к.м.н. С.Л. Пашинсьый, к.м.н. О.О. Польщ, к.м.н. О.П. Руд-ницькш, к.м.н. Т.В. Станкевич за активну участь у про-веденш польових дослiджень.
References
1. Batozhargalova BT. Tobacco smoking among the adolescents: epidemiology, risk factors, clinical, ethnic and gender features, influence on the respiratory health, approaches to rehabilitation. Zemskii Vrach. 2012;(16):28-34. (inRussian).
2. Trifonov SV, Lemeshchenko EYu. Tobacco smoking among health care workers: ways of solving the problem. 2013;(5):25-29. (in Russian).
3. Andreeva TI, Krasovskii KS. Tabak i zdorov'e [Tobacco and health]. Kyiv; 2004. 224 p. (in Russian).
4. Bogdanovica I1, Godfrey F, McNeill A, Britton J. Smoking prevalence in the European Union: a comparison ofnational and transnational prevalence survey methods and results. Tob Control. 2011 Jan;20(1):e4. doi: 10.1136/tc.2010.036103.
5. Zatonski W, Przewozniak K, Sulkowska U, West R, Wojtyia A. Tobacco smoking in countries of the European Union. Ann Agric Environ Med. 2012;19(2):181-92.
6. Collin J, Casswell S. Alcohol and the Sustainable Development Goals. Lancet. 2016 Jun 25;387(10038):2582-2583. doi: 10.1016/S0140-6736(16)30827-3.
7. World Health Organization (WHO); Ministry of Health of Ukraine; Kyiv International Institute of Sociology (KIIS); National Academy of Medical Sciences of Ukraine. Global Adult Tobacco Survey: Report Ukraine 2017. Kyiv; 2017. 240p.
8. Glantz SA, Bareham DW. E-Cigarettes: Use, Effects on Smoking, Risks, and Policy Implications. Annu Rev Public Health. 2018 Apr 1;39:215-235. doi: 10.1146/annurev-publhealth-040617-013757.
9. National Institute of Drug Abuse (NIDA). Electronic Cigarettes (E-cigarettes). Available from: https://www.drugabuse.gov/publications/ drugfacts/electronic-cigarettes-e-cigarettes. Accessed: June 2018.
10. Grabowski N. Smoking in different countries. Available from: https://medium.com/@nick.grabovvski/smoking-acc1efcc6478. Accessed: February 4, 2019. (in Russian).
11. Wackowski OA, Ray AE, Stapleton JL. Smokers' perceptions of risks and harm from snus relative to cigarettes: a latent profile analysis study. AddictBehav. 2019 Apr;91:171-174. doi: 10.1016/j.addbeh.2018.11.011.
12. Andreeva TI. Prevalence of waterpipe smoking among students in Russia and Ukraine. Shidnojevropejs'kyj zhurnal gromads'kogo zdorov'ja. 2011;(5):99-104. (in Ukrainian).
13. Bou Fakhreddine HM, Kanj AN, Kanj NA. The growing epidemic of water pipe smoking: health effects and future needs. Respir Med. 2014 Sep;108(9):1241-53. doi: 10.1016/j.rmed.2014.07.014.
14. Ali M, Jawad M. Health Effects of Waterpipe Tobacco Use: Getting the Public Health Message Just Right. Tob Use Insights. 2017 Apr 11;10:1179173X17696055. doi: 10.1177/1179173X17696055.
15. MarkovaAI, LyakhovichAV, LozovskayaAS. Schoolchildren's attitude towards health in the aspect of tobacco smoking: a sociohygienic study. Hygiene and sanitation. 2011;(3):69-74. (in Russian).
OTpuMaHo/Received 04.07.2019 Pe^H30BaH0/Revised 26.07.2019 npmHQTO go gpyKy/Accepted 02.08.2019 ■
Information about authors
Nadia Polka, Deputy Director for science, State Institution "O.M. Marzeiev Institute for Public Health of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Popudrenka str., 50, Kyiv, 26094, Ukraine; ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1551-9417.
Oksana Dobrianska, PhD, Leading Research Fellow at the laboratory of Epidemiological researches and medical informatics, State Institution "O.M. Marzeiev Institute for Public Health of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Popudrenka str., 50, Kyiv, 26094, Ukraine; ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-3841-3826.
Information about funding
The work is carried out in accordance with the scientific research plan of the Medical Institute of Sumy State University and is part of the planned scientific theme of epy Pathological Anatomy Department "Morphogenesis of General Pathological Processes" (State Registration № 013U003315) and "Patterns of Age and Constitutional Morphological Transformations under the Conditions of the Effect of Endo- and Exogenous Factors and the ways of their correction"(State Registration № 0113U001347). The research funding institution is the MH of Ukraine.
Полька Н.С., Добрянская О.В.
ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев, Украина
Новые угрозы на пути преодоления табакокурения подростков в Украине
Резюме. Актуальность. Табакокурение — это управляе- дей старше 15 лет до 2025 г. является стратегической задачей мый фактор риска, негативное воздействие которого можно Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ); соблюде-минимизировать при полном отказе от курения. Снижение ние условий Рамочной конвенции ВОЗ против табака во всех распространенности употребления табака на 30 % среди лю- странах — одна из задач плана ООН по достижению устойчи-
вого развития. Целью данной работы было изучить современное распространение табакокурения подростков в Украине, а также распространение среди них новых видов табачной продукции. Материалы и методы. В 2017 г. в Украине была проведена третья волна Глобального анкетирования подростков по вопросам табакокурения. Всего было опрошено 4065 учеников 7-9-х классов, из них в возрасте 13—15 лет — 3040 детей. Удельный вес ответивших на вопросы составил 81,6 %. Результаты. Установлены позитивные тенденции распространенности курения подростков — снижение в 1,7 раза уровня распространенности табакокурения по сравнению с данными опроса 2011 г. Снижение происходит преимущественно за счет снижения распространенности курения обычных сигарет на фоне одновременного курения других (альтернативных) видов табачной продукции. Так, удельный вес подростков, курящих электронные сигареты, в 2 раза превышает удельный вес школьников, курящих обычные сигареты (18,4 % против 9,2 %, р < 0,05), независимо от пола. Доля подростков, употреблявших бездымные табачные изделия, составила 3,1 %. Каждый третий подросток независимо от пола пробовал курить кальян (28,4 %). Первый опыт курения сигарет у 11,7 % школьников приходился на возраст 12—13 лет. До десяти лет пробовал курить каждый десятый подросток, что было меньше в 2,6 раза в сравнении с данными 2011 г. и в 3,1 раза меньше в сравнении с данными 2005 г. Курят подростки преимущественно в торгово-развлекательных центрах, парках, кафе, клубах — 13,3 % респондентов. Только 2,8 % респондентов
отметили, что курят у себя дома, что достоверно меньше в сравнении с 2011 г. (2,8 и 12,1 %, р < 0,05). Достоверно уменьшилось количество подростков, приобретающих сигареты в торговой сети (р < 0,01), и тех подростков, которым не было отказано в продаже сигарет, несмотря на их возраст (6,7 % против 55,7 %, р < 0,001). Позитивным фактором формирования здоровьесберегающего поведения является высокий уровень осведомленности подростков о негативном воздействии табачного дыма на здоровье окружающих (85,6 %, что достоверно выше по сравнению с 2011 г. — 72,6 %, р < 0,001); одобрение ими запрета курения как в открытых (51,2 %), так и в закрытых (70,4 %) общественных местах. Выводы. Для решения вопросов, в частности, подросткового курения необходимым является консолидация усилий педагогов, психологов, специалистов по общественному здоровью, наркологов по трем основным направлениям: профилактика — направлена на детей, которые не курят, с целью повышения их уровня сознательности в отношении здоровьесберегающего поведения, формирования жизненных установок, навыков здорового образа жизни; психологическая помощь и лечение — направлены на курящих подростков с целью оказания помощи в отказе от курения; специализированная (наркологическая) помощь — направлена на курящих подростков с признаками табачной зависимости с целью избавления их от табачной ад-дикции и курения.
Ключевые слова: табакокурение; опрос подростков; новые виды табачной продукции; влияние на здоровье
N.S. Polka, O.V. Dobrianska
State Institution "O.M. Marzeiev Institute for Public Health of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv, Ukraine
New threats on the way of overcoming tobacco smoking in adolescents in Ukraine
Abstract. Background. Tobacco smoking is a manageable risk factor, which negative influence can be minimized with a total cessation of smoking. Reducing the prevalence of smoking by 30 % among people over 15 years of age until 2025 is a strategic purpose of the World Health Organization (WHO). Compliance with the WHO Framework Convention on Tobacco in all countries is one of the main goals of the United Nations Sustainable Development Agenda. The purpose was to determine the peculiarities of the prevalence of tobacco smoking in adolescents, to assess the levels of prevalence of new types of tobacco products among them. Materials and methods. In 2017, the third wave of the Global Youth Tobacco Survey (GYTS) took place in Ukraine. Totally, 4,065 7th— 9th graders were surveyed (among them 3,040 children aged 13—15 years have been questioning). Survey response rate was 81.6 %. Results. We determined the positive trends in the prevalence of tobacco smoking — compared to the GYTS 2011 data, it decreased by 1.7 times. It is mainly due to the reduction of smoking regular cigarettes, while the level of smoking new types of tobacco products increased. Thus, the proportion of adolescents smoked electronic cigarettes is 2 times higher compared to those smoked regular cigarettes (18.4 and 9.2 %, p < 0.05) regardless of gender. The part of respondents used smokeless tobacco products was 3.1 %. Every third child (both boys and girls) tried to smoke a water-pipe (28.4 %). The first smoking experience was most likely in the age group of 12—13 years. Every tenth adolescent tried to smoke before the age of 10 years that was 2.6 times less compared to the GYTS 2011 data and 3.1 times less compared to GYTS 2005 data. More
than 13 % of smokers usually smoke in public open spaces such as shopping and entertainment centers, parks, cafes, clubs, etc. Only 2.8 % of respondents noted that they smoke at their homes (2.8 % (2017) and 12.2 % (2011), p < 0.05). Besides, the percentage of smokers purchased cigarettes in commercial network decreased (p < 0.01). The proportion of children who bought cigarettes in a store and were not refused purchase because of their age also decreased (from 55.7 to 6.7 %, p < 0.001). We consider that high level of children's awareness about negative tobacco smoking influence on human health is a positive factor for the formation of their health-saving behavior (GYTS 2011 — 72.6 %, GYTS 2017 — 85.6 %, p < 0.001). More than a half of respondents approve the ban of smoking in public open (51.2 %) and closed (70.4 %) spaces. Conclusions. The issue of tobacco smoking in modern adolescents requires the consolidation of efforts by teachers, school psychologists, public health specialists, and narcologists (in some cases) in three main areas: 1) prevention of smoking — it should be aimed at children who do not smoke, with the purpose of increasing their level of consciousness regarding their health, the formation of healthy life style skills and settings; 2) psychological assistance and treatment — it should be aimed at smokers with the purpose of helping them to quit smoking; 3) specialized treatment (narco-logical help) — it should be aimed at daily smokers with tobacco dependence in order to help them to get rid of this addiction and quit smoking.
Keywords: tobacco smoking; survey of adolescents; new types of tobacco products; influence on the health
