CC BY
9
УДК 330.322
ФАКТОРИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1УПРАВЛ1ННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИМ ПОТЕНЦ1АЛОМ
БУД1ВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГ1ОНУ
©2018
ЯКИМЕНКО О. В.
УДК330.322
Якименко О. В. Фактори шдвищення ефективностi управлiння iнновацiйним потенцiалом
будiвельного комплексу регiону
У po6omi визначено фактори п/двищення ефективност! управлШня ¡нновацшним потенц1алом буд'юельного комплексу регюну, як! автор про-понуе розглядати як сукупшсть стимул'ю сприятливо/ державноi пол'тики в iнновац/йн/й сфер'!. Анал'в структуры стратег'нного потенфлу буд'мельного комплексу регюну doeie наявшсть взаемозв'язмв м/ж потенц!алами р'вних pienie i м/ж потенц!алами одного р'юня. Взаемний вплив потенц!ал'ю одного р'юня обумовлюеться взаемозам'шшстю та взаемодоповнюванютю р'вних pecypcie. Властивють взаемозамшност! припускав, що зменшення або зб'шьшення в системi одного ресурсу може бути компенсоване в певних пропорщях iншим ресурсом. Зроблено висновок, що формування передового технологмного р1вня виробництва продукцИе не т'шьки найважлитшим завданням ¡нновацшно!' д'тльност! буд'юельного комплексу, а й умовою його подальшого розвитку та п/двищення конкурентоспроможност!. Ключовiслова: фактори, управл'шня, ¡нновацшний потенц'юл, ¡нноваци, буд'юельний комплекс, регюн. Б1бл.:10.
Якименко Олег Шкторович - кандидат економ'нних наук, доцент кафедри технолога буд'юельного виробництва та буд'юельних матер'юл'ю, Хар-жський нацюнальний ynieepcumem мюького господарства /м. 0. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, XapKie, 61002, Укра'ша) E-mail: yakimenkol961@gmail.com
УДК330.322
Якименко О. В. Факторы повышения эффективности управления инновационным потенциалом строительного комплекса региона
В работе определены факторы повышения эффективности управления инновационным потенциалом строительного комплекса региона, которые автор предлагает рассматривать как совокупность стимулов благоприятной государственной политики в инновационной сфере. Анализ структуры стратегического потенциала строительного комплекса региона доказал наличие взаимосвязей между потенциалами различных уровней и между потенциалами одного уровня. Взаимное влияние потенциалов одного уровня обусловливается взаимозаменяемостью и взаимодополняемостью различных ресурсов. Свойство взаимозаменяемости предполагает, что уменьшение или увеличение в системе одного ресурса может быть компенсировано в определенных пропорциях другим ресурсом. Сделан вывод, что формирование передового технологического уровня производства продукции является не только важнейшей задачей инновационной деятельности строительного комплекса, но и условием его дальнейшего развития и повышения конкурентоспособности. Ключевые слова: факторы, управление, инновационный потенциал, инновации, комплекс, регион. Библ.: 10.
Якименко Олег Викторович - кандидат экономических наук, доцент кафедры технологии строительного производства и строительных материалов, Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина)
E-mail: yakimenkol961@gmaii.com
UDC330.322
Yakymenko O. V. The Factors oflncrease ofEfficiency ofManagement of Innovation Potential of the Construction Complex of Region
The publication identifies the factors of improving the efficiency of management of the innovation potential of the region's construction complex, which the author proposes to consider as an aggregate of incentives for a favorable State policy in the innovation sphere. The analysis of the structure of strategic potential of the construction complex of region has proved the correlation between potentials of different levels and between the potentials of one level. Mutual influence of potentials of one level is caused by interchangeably and complementarity of different resources. The Interchangeably property assumes that a decrease or increase in the system of one resource can be compensated in certain proportions by another resource. It is concluded that formation of the advanced technological level of production is not only the most important task in terms of innovation activity of the construction complex, but also a condition of its further development and improvement ofcompetitiveness.
Keywords: factors, management, innovation potential, innovations, complex,
region.
Bibl.:10.
Yakymenko Oleh V. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Building Technology and Building Materials, 0. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv (17 Marshala Bazhanova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: yakimenkol961@gmail.com
На формування пропорцш i темшв розвитку краши значною мiрою впливае стан будь вельного комплексу регюну Незважаючи на те, що у промисловому комплекс Украши частка будiвельноï промисловосп ще не значна (близько 6,5% вартост валово'1 продукци'), будiвельна iндустрiя е проводною галуззю, яка штотно впливае на структуру та функцюнування всього сустльно-територь ального комплексу Украши, осюльки псно пов'язана з уама галузями господарства. За участю будiвельноï сфери створюеться бкьшшть основних виробничих i невиробничих засобiв.
Важливкть цього комплексу для економши Украши можна пояснити таким чином: будiвельний комплекс, напевно, як нiяка шша галузь економши, створюе велику юльюсть робочих мшць i споживае продукцго багатьох галузей народного господарства. Бкьше того, заслуговуе на увагу економiчний ефект вк розвитку цього комплексу, який полягае в мульти-плшацшному ефекп кошпв, вкладених у будiвництво.
Проблемам шновацш та шновацшно! дiяль-носп присвячено велику ккьшсть наукових праць вичизняних учених-економкпв. Серед них: Амоша О. [1], Бководська О. [2], Биконя С. [3], Гальчинсь-
кий А. [4], Касьяненко В. [5 ], Чичкало-Кондраць-ка I. [6] та ш.
Питаннями управлшня шновацшним потенща-лом у будiвництвi займалися таи вчеш, як Беззубко Л. [7], Суркова Ю. [8], Яцуба В. [9] та ш. Але ряд питань, пов'язаних з шдвищенням ефективносп управлiння iнновацiйним потенцiалом будiвельного комплексу на рiвнi регiону, не були опрацьоваш достатньою мiрою та потребують бкьш детального дослiдження.
Метою роботи е визначення факторiв тдви-щення ефективностi управлiння iнновацiйним потен-цiалом будiвельного комплексу регiону.
Кожний з елементiв стратегiчного потенцiалу будiвельного комплексу регiону територГ! ха-рактеризуеться певною величиною та якюним станом вГдповГдних видiв ресурсiв.
Ресурсами кадрового потенщалу е активне на-селення. Ресурсами виробничого (швестицшного) потенцiалу е засоби виробництва, що призначенi для виробництва товарiв i послуг. До ще! категорГ! нале-жить частина ресурав у виглядi основних фондiв ус1х галузей економiки, запаси предмепв працi тривалого користування. Ресурсами природно-ресурсного по-тенцiалу вважаються ва види розвiдaних i врахова-них запаав мiнерaльно-сировинних, паливно-енер-гетичних, земельних, лшових, водних i рекреaцiйних ресурав, що можуть бути використаш як природш виробничi чинники.
Найменш розробленою в теоретичному та ме-тодолопчному аспектах е кaтегорiя «iнновaцiйний потенщал», що може бути структурним елементом у системi потенцiaлу оргaнiзaцГi будiвельного комплексу. Дана кaтегорiя безпосередньо пов'язана з науково-технiчним потенщалом як сукупнiстю мaтерiaльних, кадрових i фiнaнсових ресурсiв, що спрямовуються суспкьством у сферу нaуково-технiчного прогресу.
Анaлiз структури стрaтегiчного потенцiaлу будiвельного комплексу регюну показуе нaявнiсть взaемозв'язкiв мiж потенцiaлaми рiзних рiвнiв i мiж потенцiaлaми одного рiвня. Взаемний вплив потен-цiaлiв одного рiвня обумовлюеться взаемозамшшс-тю й взaемодоповнювaнiстю рiзних ресурсiв. Влас-тивiсть взaемозaмiнностi припускае, що зменшення або збiльшення в системi одного ресурсу може бути компенсоване в певних пропорщях шшим ресурсом. Вiдповiдно до влaстивостi взаемодоповнюваност збiльшення в системi одного економiчного ресурсу припускае одночасне зб1льшення ккькосп iншого ресурсу. Наприклад, збiльшення обсягу виробництва припускае збкьшення чисельностi трудових ресурав. Однак зростання чисельностi може бути компенсова-но додатковими швестицшними ресурсами на авто-мaтизaцiю, що припускае збкьшення обслуговую-чого персоналу.
Зважаючи на специфку упрaвлiння шновацшним потенщалом будiвельного комплексу регюну, пропонуемо розглядати його в таких аспектах:
1) шновацшний аспект - спрямований на вдо-сконалення якосп будГвельно! продукщ!, технологи, послуг за рахунок упровадження техшко-технолопч-них, оргашзацшних нововведень тощо;
2) економiчний аспект - полягае в розширенш сфери споживaчiв, збiльшеннi частки ринку, тдви-щеннi фiнaнсовоi стiйкостi будiвельного шдприем-ства;
3) сощально-оргатзацшнш аспект - передба-чае розгляд оргaнiзaцiйного забезпечення управлшня, а також сощальну орiентaцiю iнновaцiйного роз-витку окремого пращвника, групи, вдосконалення системи та процеав упрaвлiння тощо;
4) техтчний аспект - поеднуе розширення мaтерiaльно-технiчноi бази та технолопчного забезпечення виробництва шновацшно! будiвельноi про-дукцГ!.
Фактори, як тГ, що упов1льнюють, так г тГ, що стимулюють розробку Г впровадження шно-вацГй, формування та реалГзащю ГнновацГй-ного потенщалу, впливають на глобальному, макро-, мезо- та мшрорГвнях.
До факторГв глобального рiвня належать: + зв'язки зГ свГтовою спГльнотою в рамках ре-алГзацй ГнновацГйних проектГв, що сприяють ефективному трансферу знань, обмшу до-свГдом Г тиражуванню ГнновацГй. Практика показуе, що майже будь-який продукт, що розробляеться малими шновацшними ком-пашями, у перспективГ пов'язаний з виходом на свГтовий ринок, Г це, перш за все, пов'язано з низькою емшстю ринку будГвельного комплексу для багатьох найменувань шновацшно! продукцГ!;
+ здатнГсть створювано!' ГнновацГйно! продукцГ! до ГнтеграцГ! з продуктами та технолопч-ними процесами вГдповГдно! галузГ.
Фактори макро- Г мезорiвнiв визначають успш-нГсть реалГзацГ! ГнновацГйних проектГв. Основним завданням держави та регюнальних органГв влади е формування сприятливих економГчних умов для припливу швестицш в ГнновацГйну сферу. Розвиток ГнновацГйно! дшльносп на макрорГвш вГдбуваеться через розвиток ефективних регюнальних систем, яш формують точки зростання регюнально! економГки, а також економГки кра!ни в цГлому.
У даний час на регюнальному рiвнi видкяють таи бар'ери, що перешкоджають розвитку потенщалу будГвельного комплексу регюну: низька фшансова шд-тримка наукових дослГджень Г технологГчних розро-бок, недостатня пГдтримка молодих вчених, слабкий правовий захист малих шдприемств, а також слабке шформацшне забезпечення ГнновацГйних об'ектГв.
З метою усунення перерахованих вище бар'ерГв Г пГдтримки створюваних ГнновацГйних шдприемств у регюнах створюються об'екти ГнновацГйно! шфра-
структури, як забезпечують взаемозв'язок учаснишв шновацшно! дГяльностГ.
КрГм того, видГляють двГ групи факторГв, якГ перешкоджають розвитку шновацшного потенцГалу будГвельного комплексу:
+ трансформацшт фактори, що визначають
якГсний змГст ГнновацГйного потенцГалу; + трансакцшт фактори, що характеризують готовшсть регюну здГйснювати ГнновацГйну дшльшсть Г визначають межГ Гснування та ре-алГзацГ! ГнновацГйного потенцГалу.
До трансформацГйних чиннишв автор вГдно-сить кадровГ, науковГ, технГко-технологГчнГ та фшан-совГ обмеження, як можуть перешкоджати розвитку ГнновацГйного потенцГалу. До них належать таки ви-сокий економГчний ризик; нестача грошових коштГв; нестача квалГфГкованого персоналу; висока вартГсть нововведень; слабка матерГальна та науково-технГчна база, 11 великий знос Г застарш технологи.
ПГд трансакцГйними факторами розумГють-ся такГ обмеження: ГнформацГйнГ, органГзацГйнГ, Гн-ституцГйнГ. До них належать: вГдсутнГсть надГйних Г ефективних мехашзмГв взаемодГ! держави з шдпри-емницьким сектором регГонально! економки, Гннова-цГйно! культури; нерозвиненГсть нормативно-право-во! бази ГнновацГйно! дГяльностГ та ГнновацГйно! Гнф-раструктури; недостатня кГлькГсть податкових пГльг Г субсидГй для стимулювання шновацшно! активностГ пГдприемств в регГонГ; брак нових технологГй, ринкГв збуту; малоефективна штегращя науково!, виробни-чо! та освГтньо! складових в ГнновацГйнГй системГ.
Також серед факторГв, що негативно впливають на формування та реалГзащю ГнновацГйного потенцГалу будГвельного комплексу регГону, видГляють економГчнГ, виробничГ та органГзацГйнГ чинники.
Економiчнi чинники включають: брак власних коштГв Г державно! фГнансово! пГдтримки; низький платоспроможний попит на ГнновацГйнГ продукти; високу вартГсть нововведень; тривалГ термГни окуп-ностГ нововведень тощо.
До виробничих факторiв, на думку автора, належать: низький ГнновацГйний потенцГал та Гннова-цГйна активнГсть пГдприемств у регГонГ; мала сприй-нятливГсть пГдприемств до нововведень; брак Гнфор-мацГ! про новГ технологи; вГдсутшсть достатньо! ккь-костГ квалГфГкованого персоналу; брак можливостей для кооперацГ! з Гншими ГнновацГйно-активними пГд-приемствами та науковими органГзацГями.
НедостатнГсть законодавчих Г нормативно-пра-вових документГв, що регулюють ГнновацГйну дшль-нГсть у регГонГ; невизначенГсть термГнГв ГнновацГйних процесГв; нерозвиненГсть ГнновацГйно! Гнфраструкту-ри, а також нерозвиненГсть ринку технологГй належать до органГзацГйних чинникГв, якГ тГею чи Гншою мГрою стримують розвиток ГнновацГйного потенцГалу регюну.
Бкьшкть несприятливих факторГв формуван-ня ГнновацГйного потенцГалу можна подолати досить швидко, якщо розвитку ГнновацГйного сегмента економГки будуть вГдданГ певнГ полГтичнГ та економГчнГ прГоритети. Водночас Гснують чинни-ки, подолання яких не шддаеться прискоренню. Це якють трудового потенцГалу, компетенцш, придбаних працГвниками в системГ професГйно! освГти, з точки зору !х вГдповГдностГ вимогам ГнновацГйного сегмента ринку пращ; вивчення норм Г щнностей трудово! дГяльностГ, типГв соцГально! поведГнки працГвникГв у цьому сегментГ економГки.
До суб'ективних факторГв ГнновацГйного по-тенцГалу належать тГ, що проявляються в процесГ управлГння, свГдомого прийняття Г здГйснення рГшень з розробки, впровадження або використання шнова-цш з боку суб'ектГв ГнновацГйного процесу (шдприем-цГв, фахГвцГв, регГональних оргашв влади), у завдання яких входить аналГз зовнГшнГх обставин Г внутрГшнГх можливостей ГнновацГйного потенцГалу.
Також видГляють фактори, що визначають вну-трГшнГй змГст, масштаби Г темпи змГни ГнновацГйного потенщалу регюшв:
+ оновлення продукцГ!, пГдвищення 'й технГко-експлуатацГйного рГвня з метою пГдвищення конкурентоспроможностГ на внутрГшньому Г зовнГшньому ринках; ^ пГдвищення активностГ мГжнародного науко-во-технГчного спГвробГтництва, вихГд на свГ-товий ринок; ^ швидке освоення та масове поширення ре-зультатГв наукових дослГджень Г технГчних розробок;
+ збереження кадрового потенцГалу, до складу якого входять дослГдний та Гнженерно-тех-нГчний персонал.
Розглянувши рГзнГ пГдходи до видГлення факто-рГв, що впливають на ГнновацГйний потенцГал, можна вГдзначити, що тГльки при детальному вивченнГ кожного з факторГв, що впливають на ГнновацГйний по-тенцГал будГвельного комплексу регГону, можна до-сягти сталого ГнновацГйного розвитку.
На думку урядовцГв, розвиток в Укра!нГ Гннова-цГйно! Гнфраструктури може здГйснюватися за такими варГантами:
+ збереження Гснуючого пГдходу до розвитку
ГнновацГйно! Гнфраструктури; ^ розвиток фшансово-економГчно! пГдсистеми ГнновацГйно! Гнфраструктури як недостатньо розвинено!;
^ розвиток виробничо-технолопчно! пГдсис-теми ГнновацГйно! Гнфраструктури з посту-повим упровадженням окремих елементГв фГнансово-економГчно! пГдсистеми.
Кожен з цих пГдходГв заслуговуе на увагу, проте, провГвши аналГз досвГду свГтових центрГв розвитку Гн-новацГй, а також проаналГзувавши досвГд сусГднГх дер-
жав, можна стверджувати, що розвиток виробничо-технологiчноi пiдсистеми з поступовим впроваджен-ням окремих елементiв фiнансово-економiчноi шд-системи, вiдповiдно до особливостей господарювання в умовах вiтчизняноi промисловостi, - може бути найбГльш ефективним. Фактично цей шдаГд передба-чае штенсифкацш зусиль центральних i регюнальних оргашв влади, спрямовану на створення сприятливих умов для формування, розвитку та тдвищення ефек-тивностi роботи шновацшних структур.
Економiчний розвиток окремих держав, Гх ре-гiонiв, а також досягнення ними конкурентних пе-реваг, в Гснуючих умовах господарювання, значною мiрою залежить вiд швидкостi появи на ринку нових шновацшно активних суб'ектГв господарювання.
Xаркiвська область завжди мала потужний нау-ково-технiчний потенщал та входила у трiйку лiдерiв щодо кiлькостi наукових органiзацiй. Але сьогодш, на жаль, ситуацiя попршилася в межах всiеi кра'Гни. Так, у 2005 р. юльшсть оргашзацш, якi виконували науковi та науково-техшчш роботи, ста-новила 1510, у 2010 р. - 1303, у 2014 р. - 999. Однак, як i в попередш роки, найбГльша кГлькшть наукових органiзацiй зосереджена у промислово розвинених регюнах: у м. КиГ'в - 31,4% загально'Г кiлькостi, у Хар-кiвськiй област - 16,2%, Львiвськiй - 7,2%, Дншро-петровськiй - 5,7%, Одеськш - 5,1%. Таким чином, на п'ять регюшв припадае 65% загально'Г кiлькостi наукових установ. За даними 2014 р., 1636 укра'Гнських пГдприемств використовували у сво'Гй дiяльностi пе-редовi технологи, з яких кожне четверте зосереджено в Харювськш областi [10].
Сьогоднi Харкiвський регюн мае потужнiй будь вельний комплекс, який включае в себе понад 30 великих i середшх будГвельних пiдприемств, якi мають достатнш рiвень виробничого та iнновацiйного по-тенцiалу. Але 10 будiвельних пГдприемств е лiдерами будiвельноi галузi ХаршвськоТ областi, якi самi визна-ють один одного прямими конкурентами та стрiмко розвиваються на даному сегмент ринку.
В УкраГ'ш зазначенi важелi реалiзацii сприят-ливо'Г державно! шдтримки iнновацiйноi дiяльностi також використовують досить ефективно, зокрема серед основних принцишв державно'1 полiтики в ш-новацшнш сферi можна вид1лити:
+ визначення державних прюритепв шнова-
цiйного розвитку; + формування нормативно-правово'! бази у сфе-
рi iнновацiйноi дiяльностi; + створення умов для збереження, розвитку та використання вiтчизняного науково-техшч-ного та шновацшного потенцiалу; + забезпечення взаемодГГ науки, освiти, вироб-ництва, фшансово-кредитно'Г сфери в розвитку шновацшно! дiяльностi;
+ сприяння шновацшнш дiяльностi та шд-тримка шдприемництва в науково-виробни-чiй сферi шляхом використання ринкових механiзмiв;
+ тдтримка мiжнародноi науково-технолопч-но'Г кооперацГГ, трансферу технологш, захис-ту вiтчизняноi продукцГГ на внутрiшньому ринку та Г! просування на зовнiшнiй ринок; + здiйснення фiнансовоi пiдтримки, сприятли-во! кредитно'Г, податково'Г та митно! полiтики у сферi iнновацiйноi дiяльностi; + сприяння розвитковi iнновацiйноi iнфра-структури;
+ iнформацiйне забезпечення суб'ектiв шновацшно! дiяльностi; + пiдготовка кадрiв у сферi iнновацiйноi дГяль-ностi.
Отже, наведеш вище принципи передбачають фшансову пiдтримку, реалiзацiю сприятливо'! податковоГ', митно'Г та кредитно'Г полiтики, державне сприяння у сферi подготовки кадрiв, iнформацiйне забезпечення, мГжнародне спiвробiтництво.
Окрiм цього, органи влади як на державному, так г на мкцевому рГвнях можуть сприяти шновацш-ному розвитку в частиш створення нових Г шдвищен-ня ефективностГ господарювання Гснуючих суб'ектГв шновацшно'Г дшльностГ Проте, вГдповГдно до норм чинного законодавства, органи влади мають обмеже-ш повноваження щодо створення нових, а також шдтримки та управлшня дшльшстю Гснуючих суб'ектГв господарювання.
Одним Гз основних елементГв шновацшно! по-лГтики будГвельного комплексу е створення конкурентоспроможних виробництв на зо-вшшньому та внутрГшньому ринках, стимулювання освоення сучасних технологш Г заохочення експор-ту вГтчизняно! шновацшно! продукцГГ. У сучасному будГвельному комплекс Укра'Гни, що функцГонуе ще в слабо структурованому та практично нерегульова-ному ринку створення Г реалГзацГГ будГвельно! продукцГГ, конкурентоспроможнГсть починае тГльки фор-муватися. Особливо це проявляеться в процеа про-ведення тендерних торив на будГвельному ринку, що е за сво'Гм характером Г призначенням шструментом вГдбору найбкьш ефективних варГантГв проектуван-ня, будГвництва та подальшо'Г експлуатацГГ об'ектГв нерухомостГ рГзного призначення.
Формування та ефективне використання шновацшного потенщалу в будГвельному комплека е дГ-яльшстю з проведення пошукових наукових досль джень, виконання прикладних НДДКР, спрямованих на виршення завдань соцГально-економГчного розвитку будГвельних пГдприемств.
1нновацГйна та виробнича д1яльшсть будГвельних пГдприемств може реалГзовуватися за допомогою певно'Г системи виробничих, органГзацГйних та шсти-
туцшних показнишв. Сучасна полiтика будiвельно-го комплексу мае бути спрямована на фшансування будiвельних проектiв, що мають мiнiмальнi термiни здiйснення i здатш принести максимальний прибу-ток при мШмальних витратах.
Можна зробити висновок, що найбкьш прюри-тетними виявляться шновацшш проекти, якi при вк-носно невеликих iнвестицiях зможуть створити кон-курентоспроможну продукцiю та реально збкьшити iнновацiйний i виробничий потенщал будiвельноi ор-ганiзацГi. До таких проекпв можна вiднести об'екти енергетичного комплексу, нафтохiмiчноi та газово! промисловосп, сучасний транспорт, телекомушка-цiйнi системи зв'язку, а також житлове будiвництво.
Кшцевий результат шноващйноi дiяльностi яв-ляе собою технiко-технологiчнi iнновацГi, як отри-мали втiлення у вшлядд нового або вдосконаленого продукту або послуги, впроваджених на ринку; нового або вдосконаленого технолопчного процесу та способу виробництва, що використовуеться в прак-тичнш дiяльностi.
Тенденци розвитку будiвельного виробництва сьогоднi свiдчать про те, що змшюеться мо-тивацiя, яка визначае тип стратеги будiвель-них пiдприемств. Вiн характеризуеться переходом в1д переважного прагнення до максимiзащi прибутку та виживання до формування потенщалу розвитку та iнновацiйноi активносп будiвельних пiдприемств. Тому новою самостшною складовою будiвельного пiдприемства, необхiдним фактором усшшного кну-вання та розвитку е шновацшний менеджмент. Вiн е найважлившим i необхiдним елементом перспективно: стратеги будiвельного пiдприемства, за допомо-гою якого повиннi формуватися науково-техшчш на-працювання та новi параметри будiвельноi продукци, виявлятися новi сектори ринкiв збуту.
¡нноваци в галузi будiвництва при створеннi нового продукту або послуги в разi усшху створю-ють новий попит, який внаслкок ефекту замiщення викликае структуры змiни в галузi, приводячи в дш ринковi механiзми, ще б1льш пiдсилюють конку-рентнi переваги будiвельних пiдприемств. У вигра-шi виявилися пiдприемства, якi встигли розпочати впровадження шновацшних технологiй. Низька со-бiвартiсть, як наслiдок застосування економiчних технологiй i ефективного управлiння, дозволяе тд-приемству знижувати точку беззбитковосп навiть у перiод падiння попиту та браку лжв^дносп.
Оцiнюючи шновацшний потенщал будiвель-ного комплексу регюну та визначаючи шляхи його зростання, необхкно аналiзувати фактори, що впли-вають на сукупний iнновацiйний потенщал регюну. Серед цих чиннишв можна видкити такi:
+ ефективнiсть проведено'1 регiональноi еконо-мiчноi та сощально1 полiтики;
+ iнвестицiйна та шновацшна привабливiсть регiону;
+ ступiнь розвитку провкних iнститутiв рин-ково'1 шфраструктури (швестицшно1, баншв-сько'1, страховой торгово'1); + наявнiсть системи фiнансування наукових розробок i венчурних фондiв; умови юнуючо1 податково'1 системи, у т. ч. наявшсть подат-кових пкьг i можливiсть отримання швести-цшних податкових кредитiв; + рiвень швестицшного та iнновацiйного ризи-ку в регюш; умови для залучення шоземних iнвестицiй;
+ розвиненiсть матерiальноi та науково-тех-нiчноi баз;
+ нормативно-законодавчi умови в регiонi, у т. ч. обмеження антимонопольного, патентно-лщензшного законодавства; наявнiсть i умови системи державно'1 шдтримки швестицш-но! та iнновацiйноi дiяльностi; + трудовий та iнтелектуальний потенщал реп-
ону та наявнiсть квалiфiкованих кадрiв; + фiнансовий потенцiал регюну, прибутковкть i рентабельнiсть його шдприемств, прибут-ковiсть бюджету територи.
1нновацшний фактор - основоположна ланка на сучасному еташ соцiально-економiчного розвитку. Бкьше того, сьогоднi характерне зростання ролi iнновацiй як необхiдноi компоненти для досяг-нення й утримання високого рiвня конкурентоспро-можностi продукци будiвельних пiдприемств. Тобто на сучасному еташ шноваци - це невк'емна частина господарсько'1 дiяльностi будiвельноi оргашзаци. При цьому ефективне використання персоналу будiвель-ними органiзацiями Украши в умовах шновацшного розвитку стае одшею з ключових умов !х устшно1 роботи. Саме персонал - головна рушшна сила шд-приемства, яка мае виступати як людський каштал i е одночасно з'еднуючою ланкою мiж технiчними та економiчними факторами виробничого процесу.
Ще ккька роюв тому конкурентна боротьба мiж шдприемствами галузi обмежувалася лише роз-витком технологш, удосконаленням маркетингу, ор-гашзацшних структур. Сьогоднi ж, в умовах шновацшного розвитку економки, вся увага зосереджена на ефективному використанш головного ресурсу бу-дiвельноi оргашзаци - П персоналу.
ВИСНОВКИ
У роботi визначено фактори пiдвищення ефек-тивностi управлiння iнновацiйним потенцiалом бу-дiвельного комплексу регiону, якi автор пропонуе розглядати як сукупшсть стимулiв сприятливо'1 державно'1 полiтики в шновацшнш сферi: фiнансова шд-тримка з державного та мкцевого бюджепв, яка спрямована на створення та розвиток iнновацiйноi шфра-
структури; сприятлива кредитна, податкова та митна полiтика вддносно учасникiв iнновацiйних процеав -суб'eктiв iнновацiйноi дiяльностi; подготовка кадрiв, iнформацiйно-аналiтичне забезпечення та передача шформаци громадськостi та учасникам ринку, а також мiжнародне спiвробiтництво в шновацшнш сферi.
Перспективи подальших досл^жень у цьому напрямi пов'язанi з розробкою науково-практичних рекомендацш щодо шдвищення ефективностi управ-лiння iнновацiйним потенщалом будiвельного комплексу регiонiв Украши. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Амоша О. I., Булссв I. П., Шевцова Г. З. 1ннова-цiйне оновлення техшко-технолопчно! бази промислового виробництва на синергетичних засадах: теорiя i практика. Економка промисловоcmi. 2007. № 1. С. 3-9.
2. Мехашзм стратепчного управлiння iнновацiйним розвитком : монографiя / за заг. ред. О. А. Бтоводсько!. Суми : Ушверситетська книга, 2010. 432 с.
3. Биконя С. Ф. 1нституцюнальш аспекти теорп шно-вацiйного розвитку. ВсникКНУДТ. 2003. № 3. С. 101-106.
4. Гальчинський А., Кшах А., Семиноженко В. 1нно-вацiйна стратегiя укра!нських реформ : монографiя. Ки!в : Знання Укра!ни, 2007. 336 с.
5. Касьяненко В. О. Зарубiжний досвiд управлшня iнновацiйним потенцiалом економiки та можливост його використання в Укра!ш. Маркетинг та менеджмент ннова-цй. 2011. № 4. Т. 2. С. 200-204.
6. Чичкало-Кондрацька I. Б., Буряк А. А. Фактори залучення прямих шоземних швестицм в економ^ репо-шв Укра!ни. EKOHOMi4Huü часопис-XXI: Регюнальна економiка. 2014. № 11-12. URL: http://soskin.info/ea/2014/11-12/201428. html
7. Беззубко Л. В. 1нновацмний потен^ал бу^вни-цтва. Будiвництво Украни. 2008. № 7. С. 8-11.
8. Суркова Ю. О. Проблеми реалiзацií шновацмно! моделi розвитку у вiтчизняному бу^вельному комплексi. Фнанси Украши. 2008. № 6. С. 99-110.
9. Яцуба В. Вщкрийсть бу^вельно! галузi для шно-вацiй як нова фiлософiя зростання : iнтерв'ю Мшктра ре-гiонального розвитку та будiвництва Укра!ни Володимира Яцуби журналу «Наш вибiр». 2010. № 4. URL: http://www.kmu. gov.ua/control/publish, 04.10.2010
10. Наукова та шновацмна дiяльнiсть в Укра!ш : ста-тистичний збiрник. Ки!в : Державна служба статистики Украши, 2015. 255 с. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
Bykonia, S. F. "Instytutsionalni aspekty teorii innovatsi-inoho rozvytku" [Institutional aspects of the theory of innovation development]. VisnykKNUDT, no. 3 (2003): 101-106.
Chychkalo-Kondratska, I. B., and Buriak, A. A. "Faktory zaluchennia priamykh inozemnykh investytsii v ekonomiku rehioniv Ukrainy" [Factors of attraction of direct foreign investments into the economy of regions of Ukraine]. Ekonomichnyi chasopys-XXI: Rehionalna ekonomika. 2014. http://soskin.info/ ea/2014/11-12/201428.html
Halchynskyi, A., Kinakh, A., and Semynozhenko, V. Inno-vatsiina stratehiia ukrainskykh reform [Innovative strategy of Ukrainian reforms]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2007.
Kasianenko, V. O. "Zarubizhnyi dosvid upravlinnia in-novatsiinym potentsialom ekonomiky ta mozhlyvosti yoho vykorystannia v Ukraini" [Foreign experience in managing the innovative potential of the economy and its possible use in Ukraine]. Marketynh ta menedzhment innovatsii. Vol. 2, no. 4 (2011): 200-204.
Mekhanizm stratehichnoho upravlinnia innovatsiinym roz-vytkom [Mechanism of strategic management of innovative development] / Bilovodska, O. A. (ed.). Sumy: Universytetska knyha, 2010.
"Naukova ta innovatsiina diialnist v Ukraini" [Scientific and innovative activity in Ukraine]. http://www.ukrstat.gov.ua
Surkova, Yu. O. "Problemy realizatsii innovatsiinoi mod-eli rozvytku u vitchyznianomu budivelnomu kompleksi" [Problems of realization of an innovative model of development in the domestic building complex]. Finansy Ukrainy, no. 6 (2008): 99-110.
Yatsuba, V. "Vidkrytist budivelnoi haluzi dlia innovatsii yak nova filosofiia zrostannia" [Openness of the construction industry for innovation as a new philosophy of growth]. http:// www.kmu.gov.ua/control/publish
REFERENCES
Amosha, O. I., Bulieiev, I. P., and Shevtsova, H. Z. "Inno-vatsiine onovlennia tekhniko-tekhnolohichnoi bazy promys-lovoho vyrobnytstva na synerhetychnykh zasadakh: teoriia i praktyka" [Innovative updating of technical and technological basis of industrial production on a synergistic basis: theory and practice]. Ekonomika promyslovosti, no. 1 (2007): 3-9.
Bezzubko, L. V. "Innovatsiinyi potentsial budivnytstva" [Innovative construction potential]. Budivnytstvo Ukrainy, no. 7 (2008): 8-11.
