CC BY
55
The subject area concept was considered from the content view. Investigated that the subject area associated with new areas of economic activity, particular innovation activities. Innovative activity is defined as a subject area. Describes the particular structure of the subject area that forms a coherent holistic system.
Keywords: subject area, innovative activity, object, subject, subdomains, property.
УДК 630*6 Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ФАХОВА П1ДГОТОВКА ПРАЦ1ВНИК1В МИСЛИВСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА
Проведено аналiз фахово! тдготовки спещадютсв мисливського господарства у Захщному регюш Укра!ни. Станом на 2010 р. районними мисливствознавцями пра-цювали 95 оаб, з них: 69 - з вищою осв^ою, 26 - iз середньою. Понад 50 % оаб нав-чалися в НЛТУ Украши. За перюд 1992-2009 рр. в НЛТУ Украши тдготовлено по-над 160 фахiвцiв мисливського господарства.
Ключов1 слова: мисливське господарство, осв^а, мисливствознавець.
У кра!нах Свропи шдготовка фах1вщв мисливського господарства виз-началася особливостями сощальних, економ1чних та природно-кшматичних умов. Навчання проводилося з урахуванням ютори, традицш, способ1в та ме-тод1в полювання. У багатьох захщноевропейських кра!нах фах1вщв вищо! квал1ф1каци навчали на люових факультетах, вважаючи мисливських тварин поб1чною продукщею лшв [10]. Першим навчальним закладом у Захщному регюш Украши, який готував спещал1ст1в для мисливського господарства, була Льв1вська крайова школа люового господарства. На вщкритих зборах Галицького мисливського товариства 14 жовтня 1882 р. розглянуто питання про допомогу Крайовш школ1 люового господарства щодо оргашзаци мисливського музею. Доповщач Генр1х Стшелецький, делегат л1сово! школи, звернувся до товариства про надання допомоги в оргашзаци мисливського музею в люовш школ1 та про забезпечення музею р1зними експонатами (кап-кани, зброя та ш.) Оргашзащя мисливського музею сприяла б вивченню мис-ливствознавства, яке у люовш школ1 не викладалося, навчання тривало лише два роки, { часу на викладання дисциплши не вистачало, оскшьки потр1бно було вивчити багато лшвничих предмет1в [22]. На уроках зоологи учшв оз-найомлювали з мисливським законодавством, термшами полювання на дичину, бютехшчними заходами та ш. Учш, як закшчували школу, вмши поводи-тися 1з зброею. Але школа свое! збро! не мала { для проведення занять пози-чала !!, зокрема у графа Д1душицького. Кр1м зоологи, у навчання було введено дисциплшу "Мисливство" тшьки на початку ХХ ст. [23].
У 30-х роках ХХ ст. у сел1 Лукавець Стрийського повггу функцюнува-ла приватна мисливська школа. Вона готувала професшних пращвниюв для мисливськогосподарсько! роботи. Навчання тривало 1 та 2 роки, проводилося польською мовою. Учш вивчали математику, боташку та шш1 науки, 1з спець альних предмет1в: зоологда, етолопю мисливських зв1р1в та птах1в, мис-ливську термшолопю. Вони навчалися визначати р1зш види дичини, набува-ли практичних навиюв з вольерного розведення птах1в та ш. Шсля складання кшцевого екзамену перед спещальною комшею учш, зараховаш на однор1ч-не навчання, отримували квал1фшащю пом1чника ловчого, шдловчого, а на
дворiчне - ловчого. Помiчник ловчого, тобто особи яю навчались рiк, пiсля п,ятирiчноl практики мали право скласти екзамен на ловчого без додаткового навчання. Вступати у школу мали право особи вжом вщ 17 до 25 роюв, шсля закiнчення 7 роюв школи, або 4 клаЫв пмнази. Мiсячна плата за навчання становила 100 злотих [21].
У другш половит ХХ ст. з огляду на оргашзащю мисливських госпо-дарств, розвиток дичинорозведення, збшьшення обсяпв добування i експорт дичини за кордон зросла потреба у квалiфiкованих кадрах [14]. Тому замють короткотермшового навчання пiдготовку мисливствознавцiв почали прово-дити на спецiальних вiддiленнях i факультетах мисливськогосподарського профiлю вищих навчальних закладiв. Термiн мисливськогосподарсько! освiти збшьшився до 4-5 рокiв, навчальний план спещальност вiдповiдав тодiшнiм вимогам. У Радянському Союзi до 1954 р. шдготовку мисливствознавцiв проводив единий навчальний заклад - Московський шститут хутровини (мис-ливськогосподарський факультет). Шсля його лшвщацй, пiдготовка спещ-алiстiв (бiолог-мисливствознавець) у незначнiй кiлькостi проводили лише 1р-кутський та Московський (заочне вщдшення) сiльськогосподарськi шститу-ти, а також деюлька технiкумiв (Москва, 1ркутськ, Якутськ) [11]. До 1961 р. в 1ркутському сiльськогосподарському шститут вiдбулося 6 випускiв мислив-ствознавщв у кiлькостi 325 осiб. Бшьшють з них працювала у Сибiрi та на Далекому Сходi. На заочному мисливськогосподарському факультет вщбу-лося п'ять випускiв в кiлькостi 46 оЫб [7, 19, 20]. З початку 1961 р. збшьшили набiр студентiв на денне i заочне вщдшення до 150 осiб. За таких темтв для задоволення потреб мисливського господарства у спещалютах потрiбно було не менше нiж 40 роюв. Для прикладу, у США у 60-х роках (ХХ ст.) фахiвцiв з мисливського господарства готували у 17 навчальних закладах [12, 19]. У 50-х роках минулого столтя кафедра мисливствознавства 1ркутського СГ1, на-магаючись визначити необхщну кiлькiсть спецiалiстiв-мисливствознавцiв, розiслала зацiкавленим оргашзащям запити. Одержали суперечливi вiдповiдi. Так, для роботи у мисливському господарствi Новосибiрськоl областi i Якутсько! АРСР потрiбно було вiдповiдно 5 i 12 спецiалiстiв, а Вiнницькiй област - понад 60. Загалом потреба в УкраАт у спецiалiстах мисливського господарства ощнювалася у 1360 оЫб. Посади у мисливському господарствi займали працiвники без фахово! пiдготовки [9].
Аналiз закрiплення мисливствознавцiв - випускниюв 1ркутського СГ1 в рiзних оргашзащях виявив значний !х вiдсiв. У першi два роки, зазвичай, залишали роботу в галузi 15-18 % молодих спещалю^в, а пiсля 6-7 роюв на мисливськогосподарсьюй роботi залишалися не бiльше нiж 30-35 % вщ усьо-го випуску. Причиною було неправильне використання мисливствознавщв i невiдповiднiсть оплати працi. Молодий спещалют зiштовхувався насамперед з нерозумiнням його завдань i з недооцiнкою його значення в оргашзацп та веденш мисливського господарства. Обов'язки мисливствознавця часто були не визначеш. У багатьох випадках мисливствознавщ були змушенi займатися господарською дiяльнiстю, що не вщповщала фаховiй пiдготовцi. У номен-клатурi спецiальностей i посад вищо! та середньо! квалiфiкацil працiвникiв мисливськогосподарсько! спещ^заци не було [9, 19].
Украша у 50-х роках ХХ ст. не мала вищих i середнiх навчальних зак-ладiв, якi готували б квалiфiкованих спецiалiстiв-мисливствознавцiв, а нав-чальш заклади Pociï готували спецiалiстiв i3 спрямуванням на промислове мисливське господарство до Сибiру, Далекого Сходу [1, 4]. В Укра1'ш люо-господарсью шдприемства, крiм експлуатацiï та вщтворення лiсу, вщповща-ли за стан мисливсько1' фауни в межах свое1' територiï. Тому у 60-х роках у люгоспах було затверджено 150 посад мисливствознавщв. На посади реко-мендували призначати осiб з вищою або середньою спецiальною мисливсько-господарською освiтою. За вiдсутностi спецiалiзованих кадрiв часто на посаду мисливствознавщв призначали лiсiвникiв з вищою або середньою освггою, якi володiли питаннями полювання. Однак були випадки призначення на посаду мисливствознавщв оЫб, яю не мали спецiальноï лiсiвничоï освiти i прак-тичних навиюв у веденнi мисливського господарства. Деяю директори лю-госпзагiв намагалися використовувати нових сшвробггниюв не за призначен-ням, на iнших посадах (шженер лiсових культур, секретар парторганiзацiï та ш.), не пов'язаних з мисливським господарством. Мисливствознавщ викону-вали обов'язки начальника вiддiлу кадрiв (Ковельський люгоспзаг), або були задiянi до шших робiт у лiсi, зокрема до посадки люових культур та ш. (Лю-бомльський лiсгоспзаг) [4, 16]. Досвщ роботи засвiдчив, що в господарствах, посади в яких займали мисливствознавщ-бюлоги з вищою освiтою, лшвни-ки, якi добре знали полювання, мисливщ-спортсмени - органiзацiя мисливського господарства, охорона i вщтворення дичини були значно кращими, нiж у господарствах, де на посадах мисливствознавщв перебували особи без спе-щально1" освiти, практичних навикiв ведення мисливського господарства.
У листопадi 1971 р. Карпатська лабораторiя мисливствознавства i фо-релiвництва з метою покращення ведення мисливського господарства провела семшар "Досвщ ведення мисливського господарства в люокомбшатах" (1971 р.). Учасники семшару, працiвники мисливських господарств та люо-комбiнатiв, рекомендували заборонити директорам люокомбша^в залучати мисливствознавцiв до виконання робгг, не пов'язаних з мисливськогоспо-дарською дiяльнiстю, забезпечити видiлення штатних одиниць iнженерiв-мисливствознавцiв у комбiнатах "Прикарпатлю", "Чернiвецьлiс". Пропонува-ли запровадити здачу люничими мисливських мiнiмумiв, а обозникам -пройти короткочаснi егерсью курси при люгоспах. Пiдготовку спецiалiстiв люового господарства проводити у вишах i техшкумах iз спещалiзащею мис-ливсько1' справи, ввести у навчальний план курс "Мисливствознавство", щоб кожний спещалют (директор лiсгоспу, лiсничий) володiв вщповщними знан-нями [18]. Лiси е найкращими мисливськими угiддями. Тому зверталася ува-га на потребу комплексного ведення люового та мисливського господарств [16, 17]. Зазначалося, що практичне виршення цього питання можливе за умови шдвищення рiвня пiдготовки спещалюта-лшвника, який зможе, поряд з люовим, одночасно вести i мисливське господарство. В Укра1'ш на факультетах люового господарства вищих навчальних закладiв було передбачено лише курс бюлоги лiсових звiрiв та птахiв, це визнавалося недостатнiм для пiдготовки такого спещалюта [3]. З метою тдвищення професiйного рiвня егеря в Димерiвському приписному господарствi (60 км вщ Киева) засновано
республжансью курси егер1в, а в 1963 р. було створено Шацький люовий тех-шкум, який проводив шдготовку спещашслв-мисливствознавщв [2].
В Укра!ш станом на 2010 р. функци державних районних мисливствознавщв виконували 410 посадових ос1б, з них за сумюництвом працюва-ло 99 оЫб, що становить 24 % вщ загально! кшькостг У 2007 р. за сумюниц-твом працювало 34 % мисливствознавщв. Вищу освпу мають 221 районний мисливствознавець, або 54 %, середню спещальну - 163 (40 %), середню - 26 (6 %). Пращвники 1з середньою освггою працюють переважно у швденному регюш. Забезпечешсть транспортом для виконання посадових функцш -82 одинищ Найбшьший вщсоток забезпечення транспортом у Донецькш, Житомирськш, Луганськш, Полтавськш та Харювськш областях. За 2009 р. державш районш мисливствознавщ склали 3247 протокол1в на порушниюв правил полювання (31,4 % вщ складених прототшв у 2009 р.). За перший квартал 2010 р. вони склали 524 протоколи (28,2 %).
У Захщному регюш Укра!ни станом на 2010 р. районними мислив-ствознавцями працювало 95 ос1б, з них: 69 - з вищою осв1тою, 26 - 1з середньою спещальною (рис. 1).
Ш Вища
Ш Середня спещальна Ш1 Середня непрофшьна □ Незакшчена вища Э Середня техшчна
2
Рис. 1. Освта мисливствознавщв Захьдного регюну Укрални, %
Пращвниюв 1з середньою освггою немае. Мисливствознавщ забезпе-чували охорону мисливських упдь у 109 адмшютративних районах. У 2007 р. у трьох областях не вс адмшютративш райони були забезпечеш мислив-ствознавцями, у 2010 р. чисельшсть мисливствознавщв була меншою вщ кшькост адмшютративних райошв у 4 областях: Волинськш, 1вано-Фран-ювськш, Тернопшьськш та Чершвецькш. У 2010 р. зменшилась кшьюсть мисливствознавщв, як працювали за сумюництвом: вщ 41 особи у 2007 р. до 12. Мисливствознавщ здобували вищу освпу у 14 вищих навчальних закла-д1в Укра!ни { заруб1жних кра!н (Бшорусь, РоЫя). Понад 50 % оЫб навчались у НЛТУ Укра!ни. Бшьшють навчалися на спещальносл "Люове та садово-паркове господарство", деяк - "Машини { мехашзащя люово! { деревооброб-но! промисловостГ, "Технолопя деревообробки", "Люошженерна справа" { лише одна особа закшчила спещал1защю "Мисливствознавство". Осв1ту "Бь олог-мисливствознавець" здобували також у Запор1зькому нащональному ушверситет (одна особа). За кордоном осв1ту бюлога-мисливствознавця здо-були 6 оЫб (РоЫя: Всесоюзний сшьськогосподарський шститут заочного нав-чання, Леншградська люотехшчна академ1я - 2 особи; Бшорусь - Мшський технолопчний шститут).
В Укра!ш з 1992 р. у Нащональному люотехшчному ушверситет про-водять шдготовку фах1вщв за спещал1защею "Мисливське господарство". За 17-р1чний перюд у НЛТУ Укра!ни шдготовлено понад 160 фах1вщв мис-ливського господарства (рис. 2).
Рис. 2. Випуск фахiвцiв мисливського господарства у НЛТУ Украти, оаб
Шдготовку фахiвцiв за напрямом "Люове i садово-паркове господар-ство" спецiальностi "Мисливське господарство" проводить з 2003 р. Кримсь-кий державний агротехнологiчний унiверситет, а з 2004 р. - Харювська державною зооветеринарна академiя [10]. Запорiзький державний унiверситет проводить тдготовку фахiвцiв за спецiальнiстю "Бiолог-мисливствознавець".
Однак мисливськ господарства Укра!ни вiдчувають ютотну нестачу фахiвцiв мисливського господарства. Тшьки 65 % мисливствознавцiв Захщ-ного регюну е випускниками факультетiв мисливствознавства та люогоспо-дарських факультетiв вищих навчальних закладiв Укра!ни та СНД [10]. Серед егерсько! охорони нараховуеться ютотна чисельнiсть працiвникiв старшого вжу. Понад 3,3 % мисливствознавцiв у регюш досягли пенсiйного вiку, а майже 31 % - передпенсшного. Так, серед егерiв Iвано-Франкiвського ОУЛМГ пенсiйного вiку досягло 10,6 %, а передпенсiйного - 25,8 % (рис. 3). Тому сучасна потреба у спещалютах середньо-спещального рiвня мисливсь-ких господарств областi становить 10 оЫб, а протягом 2010-2015 рр. зросте до 30 оЫб. Загалом, для Захiдного регiону Укра!ни сучасна потреба в егерях становить приблизно 120 оЫб.
35 т
21-30 31-40 41-50 51-60 61-70 71-80 Роки Рис. 3. Вш eгерiв мисливських господарств 1вано-Франтвсько1 областi
013101550131013101310131013101310131013101310201310131013101310102
!?!?!?!?!?!?!?!?!?!?L!?!?!?!?!?!?!?!?!?!?!?!?
Теоретичну шдготовку студенпв можна покращити шляхом розроб-лення нових програм, пiдвищення науково-методично! майстерностi виклада-4iB. З практичною шдготовкою можливостi науково-педагогiчного колективу факульте^в вищих навчальних закладiв обмеженi. Деякою мiрою можна ви-рiшити цю проблему шляхом проходження навчально!, виробничо! практики студентiв у кращих мисливських господарствах. Однак можливост таких господарств через низку причин також обмежеш, тому проходження практики студентами навпь в найкращих мисливських господарствах не може вирь шити вс проблеми, пов,язанi з покращенням практично! шдготовки. Одним i3 шляхiв виршення полягае у створеннi при факультетах вищих навчальних закладiв науково-навчальних виробничих мисливських господарств, де сту-денти шд керiвництвом викладачiв i штатних працiвникiв могли б освоювати вс аспекти мисливськогосподарсько! дiяльностi. Досвiд доводить, що нев-ластива майбутнiй професп трудова дiяльнiсть пiд час проходження практики шчого не дае студентам у плаш професшно! пiдготовки, а до пращ пов'язано! з майбутньою спецiальнiстю, вони ставляться добросовiсно та з штересом. У Захiдному регюш Укра!ни таким господарством може бути ДП "Осмолодське ЛГ" при люогосподарському факультетi НЛТУ Укра!ни.
Наукове мисливствознавство виникло з потреб мисливськогоспо-дарсько! практики. Воно займалося органiзацiею i управлшням мисливським господарством, вивченням бюлоги та екологп основних видiв мисливських звiрiв, проблемами рацiонального використання ресурсiв дичини, збагачен-ням фауни кра!ни новими видами та ш. У 1931 р. у Росп створено Всесоюз-ний науково-дослiдний iнститут мисливського господарства i звiрiвництва [6]. У 70-х роках ХХ ст. працювали 15 зональних його вiддiлень у рiзних мю-тах Радянського Союзу (1ркутськ, Новосибiрськ, Свердловськ та iн.). Активно працювала Центральна науково-дослiдна лабораторiя мисливського господарства i заповщниюв при Головному управлiннi мисливського господарства РСФР. Управлшня займалося координацiею дiяльностi республiканських уп-равлiнь з охорони природи i мисливського господарства [5].
В Укра!ш з 30-х роюв ХХ ст. працювала Укра!нська зональна науко-во-дослiдна мисливсько-промислова бюстанщя Всесоюзного науково-дослщ-ного iнституту хутрового i мисливського господарства (з 1946 р. - Укра!нсь-ке вщдшення ВНД1МП Центроспiлки СРСР). У лаборатори виконувалось од-ночасно 8-10 наукових тем рiзних напрямiв: вiд питань розведення хутрових звiрiв i ветеринарного забезпечення до генетики, селекци та первинного пе-рероблення i збер^ання хутрово! сировини. Проiснувала лабораторiя до 2004 р., ввшшла до складу Черкаського шституту агропромислового вироб-ництва i була лiквiдована [8].
В 1нститут зоологи iм. I.I. Шмальгаузена НАН Укра!ни лабораторiя екологи мисливських звiрiв вiддiлу теплокровних хребетних виршувала пи-тання бiологiчних основ ведення мисливського господарства в умовах рiзних природних зон та ландшаф^в, вивчала екологiю мисливських звiрiв з метою тдвищення ефективностi господарського використання. Лабораторiя досль джувала можливiсть розведення зайця-русака у вольерних умовах, вивчала вплив факторiв господарсько! дiяльностi людини на мисливськi ресурси люо-
вого, польового i водно-болотного комплекЫв, надавала консультативну i практичну допомогу працiвникам мисливського господарства, розробляла ре-комендаци з акшматизаци звiрiв. Для Головного управлшня мисливського господарства Мiнлiсгоспу Украши було розроблено рекомендаци з ращ-онального використання ратичних, в яких передбачалося, поряд з iншими, поради з покращення органiзацiï вiдстрiлу, заходи iз зведення до мiнiмуму його вибiрковостi, яка призводила до порушення статевоï i вiковоï структури популяцiï, ïï омолодження внаслiдок добування значноï частини найбшьш продуктивних звiрiв старших вжових груп та iн. [13]. При Головному управ-лiннi мисливського господарства Мшлюгоспу Украши iснувала науково-тех-шчна рада. Однак функцiонувала вона нерегулярно. У наукових закладах Украши працювало багато науковщв, якi займалися питаннями мисливствознав-ства. Частково пояснювалося недооцiнкою питань мисливського господарства iз сторони органiзацiй, якi планували наукову роботу, частково вщсут-шстю кадрiв, якi могли б керувати такою роботою i готувати спещалю^в через аспiрантуру [4]. Для прикладу, у ВНД1ХМГ (м. Москва) вщ початку орга-нiзацiï (30-т роки ХХ ст.) до 1980 р. захистили 17 докторських i 105 канди-датських дисертацш з проблем ведення та оргашзаци мисливського господарства [14]. В Укра1'ш немае наукових спецiальностей "мисливствознавство i звiрiвництво" [15].
У 70-х роках у Закарпатт нетривалий термiн працювала Карпатська лабораторiя мисливствознавства i форелiвництва. Працiвники лаборатори надавали методичну допомогу в оргашзаци зимово1' пiдгодiвлi диких тварин, влаштуваннi кормових i захисних ремiз, селекцiйному вiдстрiлi диких тварин, проведенш облiкiв мисливських звiрiв та птахiв Украшських Карпат, аналiзували результати таксаци дичини. Регулярно проводилися семшари, школи передового досвщу, на яких розглядали питання мисливського впо-рядкування, термiнiв полювання, боротьби з порушниками правил полюван-ня та ш. Працiвники лаборатори для спещалю^в мисливських господарства та люокомбша^в органiзовували курси з проведення селекцшного вiдстрiлу.
Мисливське господарство без квалiфiкованого наукового забезпечен-ня не може ефективно функщонувати. Виникла необхiднiсть у створенш мис-ливсько1' лаборатори, яка б займалася вивченням мисливських ресурЫв кра-ши, розробкленням питань та практичним виконанням робгг iз вщновлення мисливсько1' фауни та збагачення ïï шляхом акшматизаци та реаклiматизацiï, вивченням мисливських упдь з метою шдвищення ïx продуктивностi, проблем динамжи чисельностi звiрiв та ix прогнозуванням рiчниx та багаторiчниx змiн у популящях та iн., координаци дiяльностi користувачiв мисливських угiдь, сiльсько- та люогосподарських пiдприемств, розробленнi рацiональниx методiв i способiв полювання та оптимальноï регiональноï бiотеxнiï, ращ-ональних форм використання ресурЫв. Фiнансування, крiм держбюджету, може здiйснюватися за рахунок централiзованиx вiдраxувань користувачiв мисливських угiдь, а також на основi господарських договорiв [15].
Отже, пiдготовка фаxiвцiв мисливського господарства у Захщному ре-гют Украïни мае давнi традици. Однак на початку ХХ1 ст. мисливське господарство регюну не забезпечене у достатнш кшькосл фаxiвцями. 1з 95 мис-
ливствознавцiв майже 73 % мають вищу освпу, але лише 65 % - спещаль-шсть за фахом. За 17-р1чний перiод (1992-2009 рр.) у НЛТУ Украши шдго-товлено понад 160 фахiвцiв мисливського господарства.
1снуе необхiднiсть у розробленнi Державного освпнього стандарту Ï3 спецiальностi "Мисливське господарство", оргашзаци лабораторiï мислив-ствознавства, науково-навчальних виробничих мисливських господарств.
Л1тература
1. Богородский Ю. Нужны ли стране охотоведы? / Ю. Богородский // Охота и охотничье хозяйство. - 1987. - № 2. - С. 1.
2. Болденков С.В. Охотничье хозяйство Украины / С.В. Болденков // Охота и охотничье хозяйство. - 1976. - С. 7-12.
3. Брыгинский А. Программу нужно пересмотреть! // Охота и охотничье хозяйство. -№ 8. - 1957. - С. 28.
4. Воинственский М. Долг ученых и охотников / А. Брыгинский // Охотник и рыболов Украины. - К. : Гос. изд-во с/х литературы УССР, 1963. - С. 107-111.
5. Гаврин В.Ф. Задачи научного охотоведения в развитии охотничьего хозяйства / В.Ф. Гаврин // Охотоведение. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть". 1972. - С. 5-31.
6. Гаврин В.Ф. Развитие охотоведения в СССР / В.Ф. Гаврин, И.Д. Кирис // Вопросы охотничьего хозяйства : матер. к конгрессу VII Междунар. союза науч. работников по охотоведению. - М. : Изд-во "Колос", 1965. - С. 23-27.
7. Жарков В. Пщготовка охотоведа / В. Жарков // Охота и охотничье хазяйство. - 1961.
- № 6. - С. 61.
8. Свтушевський М.Н. З ютори найстарiшоï мисливсь^' лаборатори Украши / М.Н. Свтушевський // Люове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку : зб. статей учасниюв Мiжнар. наук.-практ. конф. - Житомир, 2007. - Том II. - С. 223-226.
9. Елкин К. Охотоведческое образование - на уровень новых задач / К. Елкин // Охота и охотничье хозяйство. - 1965. - № 2. - С. 1-3.
10. Коваленко Б.П. До питання шдготовки фаивщв мисливського господарства / Б.П. Коваленко // Люове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку : зб. статей учасниюв Мiжнар. наук.-практ. конф. - Житомир : 1111 "Рута", 2007. - Т. II. - С. 231-234.
11. Колосов А.М. Подготовка охотоведов СССР / А.М. Колосов // Вопросы охотничьего хозяйства : матер. к конгрессу VII Международного союза науч. работников по охотоведению. - М. : Изд-во "Колос", 1965. - С. 47-48.
12. Кононов В. А. Организация охотничьего промысла в Краснодарском крае / В. А. Кононов, Л.С. Рябов // Труды Кавказского гос. заповедника. - 1983. - Вып. 8. - С. 135-158.
13. Крижановский В.И. Силами ученых Украины / В.И. Крижановский // Охотник и рыболов Украины. - К. : Гос. изд-во с/х литературы УССР, 1986. - С. 167-172.
14. Ларин С. Московская школа охотоведения / С Ларин // Охота и охотничье хозяйство. - 1982. - № 7. - С. 18-19.
15. Лысенко В.И. Пути интенсификации охотничьего хозяйства Украины в современных условиях / В.И. Лысенко, Н.Ф. Лата // Люове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку : зб. статей учасниюв Мiжнар. наук.-практ. конф. - Житомир : 1111 "Рута", 2007. - Т. II. - С. 265-268.
16. Радчук В. Охотовед в лесу / В. Радчук // Охота и охотничье хазяйство. - 1961. - № 6.
- С. 8-9.
17. Радчук В. С участием лесных специалистов / В. Радчук // Охота и охотничье хазяйство. - 1959. - № 8. - С. 28.
18. Салганский А.А. Организация лесного охотничьего хозяйства на Украине // Фауна и животный мир Советских Карпат / А. А. Салганский // Научные записки УжГУ. - Т. 40. -1959. - С. 113-120.
19. Скалон В.Н. Из истории подготовки охотоведов в СССР / В.Н. Скалон // Охотничье хозяйство и подготовка биологов охотоведов в ИСХИ. - Иркутск, 1990. - С. 7-14.
20. Фомушкин В. У будущих охотоведов / В. Фомушкин // Охота и охотничье хозяйство. - 1960. - № 7. - С. 36-37.
21. Prywatna szkola lowiecka // Lowiec Polski. - 1929. - № 19. - S. 325.
22. Sprawozdanie stenografizne z Walnego zgromadzenia galic. Towarzystwa lowieckiego. Dodatek nadzwyzajny do Nr. 11. "Lowca" // Lowec. - 1882. - № 11. - S. 1-4.
23. Wyzcza szkola lasowa we Lwowie // Lowiec. - 1910. - № 17. - S. 207.
Хоецкий П.Б. Профессиональная подготовка работников охотничьего хозяйства
Проведен aranro профессиотальной подготовки спецталистов охотничьего хо-зяйствa в Зaпaдном регионе Укрaины. Состоянием нa 2010 г. рaйонными охотоведa-ми рaботaли 95 лиц, из них: б9 - с высшим обрaзовaнием, 2б - со средним. Сверх 50 % лиц учились в НЛТУ Укрaины. 3a период 1992-2009 гг. в НЛТУ Укрaины подготовлено свыше 1б0 специaлистов охотничьего хозяйствa.
Ключевые слoea: охотничье хозяйство, обрaзовaние, охотовед.
Khoyetskyy P.B. Professional training for specialists of hunt management
The analysis of professional training for specialists of game management in Western Ukraine has been done. As of 2010, 95 people work as district gamekeepers, including б9 those who have had higher education and 2б who received secondary education. Over 50 % of specialists have been studied at the Ukrainian National Forestry University. During 1992-2009, over 1б0 specialists of game management have been educated at the Ukrainian National Forestry University.
Keywords: hunt management, professional training, gamekeepers.
