CC BY
26Гшома Мюссо "Que serais-je sans toi?" засввдчило наявнiсть визначальних атрибулв постмодершстського художнього мовомислення, що мае одним i3 текстотвiрних принципiв гру, яка полягае в обiгрiваннi великих етчних форм i ïx стрижневих компонентiв.
Лггература
1. Баранов А.Н. Воздействующий потенциал варьирования в сфере метаграфемики // Проблемы эффективности речевой коммуникации. - М.: ИНИОН, 1990. - С. 41-115.
2. Бублейник Л.В. Особливосп художнього мовлення: [навчальний посiбник]. - Луцьк: РВВ "Вежа" ВДУ iм. Лесi Укранки, 2000. - 177 с.
3. Влох Н.М. Лшгвопрагматичш та параграфемш засо-би англомовного постмодернiстського тексту (на матерiалi xудожнix творiв XX-XXI ст.): дис. ... канд. фшол. наук: 10.02.04. - Л., 2010. - 268 с.
4. Дученко Л.В. Жанрово-лингвистические особенности темпорально-повествовательной структуры художественного текста (на материале англоязычной детективной прозы 20 столетия): дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. - Одесса, 2003. - 195 с.
5. Корниенко А.А. Современная французская новелла в поисках новых форм: семио-лингвистическое исследование: [монография]. - Пятигорск: Изд-во Пятигорск. гос. лингв. ун-та, 2000. - 292 с.
6. Кухаренко В.А. 1нтерпретащя тексту: [навч. поабник].
- Вшниця: НОВА КНИГА, 2004. - 272 с.
7. Обелец Ю.А. Темпоральная структура возможных миров художественного текста (на материале англоязычной прозы): дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. - Одесса, 2006.
- 240 с.
8. Сташслав О.В. Сепаратизащя як прояв актуалiзуючого типу синтаксису (на матерiалi сучасно1 французько1 мови) // Науковий вюник Схвдноевропейського нац. ун-ту iменi Лес Украшки. Серiя Фшолопчш науки. - 2015. - № 3(304). - С. 266-271.
9. Dictionnaire Le Petit Robert électronique / Version électronique du Nouveau Petit Robert, dictionnaire analogique et alphabetique de la langue française. - P.: Bureau van Dijk, 1997.
10. Musso G. Ques serais-je sans toi? - P.: XO Éditions, 2009. - 453 p.
ФАКТИТИВН1 ТА КАУЗАТИВН1 КОНСТРУКЦП У СУЧАСНОМУ ФРАНЦУЗЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ ПРОЗОВОМУ ТЕКСТ
Фтоненко Н.Г.
Кшвський нацюнальний л1нгв1стичний утверситет, Доцент кафедри 1спансько'1 та французьког фтологп
FACTITIVE AND CAUSATIVE CONSTRUCTIONS IN THE CONTEMPORARY FRENCH FICTIONAL TEXT Filonenko N.G. Kyiv National Linguistic University, Spanish and French Philology Department, Associate Professor
АНОТАЦ1Я
У статп дослвджено синтаксичш конструкцп сучасного французького художнього прозового тексту. Наведеш у статп синтаксичш концептуальш та динамiчнi даш фактитивних та каузативних конструкцш доводять симетричний принцип його формування. Встановлено, що на рiзних рiвнях структурування художнiх творiв динамiчнi характеристики фактитивних та каузативних конструкцш не е подiбними.
ABSTRACT
The article deals with syntax contractions of the contemporary French fictional text. Syntactic conceptual and dynamic data of factitive and causative contractions given in the article prove that the text is formed according to the principle of symmetry. It is etablished that at different levels of text tincturing dynamic characteritics of the factitive and causative contractions are not similar.
Ключовi слова: синтаксична конструкцiя, порядок ^в, пвдмет, присудок, система, симетрiя.
Keywords: syntactical contraction, the order of words, subject, predicate, sytem, symmetry.
Постановка проблеми. Художнш текст, як один з видiв писемного мовлення процесуально вiдрiзняeться вщ усного мовлення а конструювання письмового художнього тексту з авторського внутршнього тексту е особливим когнгтив-ним процесом, у якому важливу роль вiдiграе авторський вибiр мовних одиниць, зокрема й синтаксичних. Ж. Петiто наполягае на тому, що синтаксис е справжшм i первинним лiнгвокогнiтивним матерiалом, а синтаксичним одиницям властивий концептуальний змiст [1, р. 108]. Тому, розвщка синтаксису художнього тексту у когштивному та системно-структурному аспектах уможливлюе виявлення сшвввд-ношення мiж мовленневими i мовними явищами
Аналiз останнiх дослщжень та публiкацiй. Сучаснi син-таксичш дослiдження французького тексту у когттивному ракурсi висувають на перший план теорш фiгуративного синтаксису про вербалiзацiю синтаксичними одиницями
мови немовного буття людини [2, р. 3-4] i переконливо сввд-чать про швидкий розвиток когнiтивного та лшгвосинерге-тичного пiдходiв як у германiстицi [3; 4], так i у романютищ [5; 6], а поеднання цих двох аспектов е актуальним та запо-чатковуе новiтню галузь у лшгшстищ "когнгтивну лшгвоси-нергетику" [7].
Виокремлення невирiшених ранiше частин проблеми. Якщо лiнгвосинергетичнi та когнiтивнi дослвдження англо-мовних та франкомовних поетичних текспв проводяться у романiстицi та германютищ, то особливостi художнiх про-зових текстiв допоки е недостатньо висвиленими. Неясною також лишаеться роль певних титв синтаксичних одиниць, зокрема фактитивних та каузативних конструкцш у вербаль зацп концептiв.
Метою статп е окреслення динамiчних i когттивних характеристик фактитивних та каузативних конструкцш для
поглиблення наукового знання про синтаксичну органiзацiю сучасного французького художнього прозового тексту i ви-явлення закономiрностей його органiзацiï.
Виклад основного матерiалу. Головною синтаксичною конструкцieю французько1 мови е пiдмет + присудок, на ос-новi якоï при аналiзi текстiв творiв сучасних французьких авторiв ми ввднайшли так1 найуживанiшi загальш ïï варiан-ти: пiдмет + присудок з нульовим зв'язком; пвдмет + присудок + дiеслово в iнфiнiтивi; пiдмет + присудок + додаток; тдмет + присудок + при^вник; пiдмет + присудок + атрибут; тдмет + присудок + шфшггивна пвдрядна пропозищя (фактитивна або каузативна конструкцп); тдмет + присудок + безособова форма, а саме герундш, або participe présent; компаративш конструкцп, вказiвнi та буш^ конструкцiï; безособовi конструкцiï; елштичш конструкцiï.
Фактитивна або каузативна конструкция пвдмет + присудок + шфгштивна пiдрядна пропозицiя - одна з найщкаы-ших конструкцiй французько1' мови з огляду на когтгавний аспект у ракурсi теорiï ф^ративного синтаксису.
Прямий додаток першо1' предикативно1' пари, який за тематичною роллю е агенсом пвдмет + присудок, виконуе функцш семантичного присудка, пов'язаного з другим се-мантичним присудком у формi iнфiнiтиву, утворюючи разом шфшгтивну пiдрядну пропозицiю. Отже, формально у такш конструкцiï наявна одна пропозицшна предикативна пара, ознакою яко1' е дiеслово в особовiй форм^ однак у смисло-вому плаш мiнiмально наявнi два агенси - виконавщ двох рiзних дiй. У разi каузативно1' конструкцiï перший агенс е каузатором друго1' дiï. Присудки в особовiй формi у цш групi конструкцiй входять до двох рiзних лексико-семантичних груп, перша з яких формуеться з каузативних полiморфних дiеслiв [8], друга - з дiеслiв сприйняття. Семантика дiеслiв диктуе рiзний порядок слiв у дослщжуваних конструкцiях. В одиницях з каузативними дiесловами, такими як faire в шфшгтивнш пiдряднiй пропозицiï, спостерiгаеться шверая семантичного пiдмета, який водночас е прямим додатком, та шфшгтива, наприклад:
Il aimait plus que tout contempler ces arbres centenaires, lorsque la chaleur tombait et que le vent de la mer faisait frémir les feuilles [9].
Порядок ств у основнш предикативнш парi тдмет + присудок le vent de la mer faisait збертаеться прямим, тодi як в шфшгшвнш шдряднш пропозицп frémir les feuilles дiесло-во в iнфiнiтивi перебувае у препозицiï до ïï семантичного тдмета, тобто до iменника les feuilles.
Et à chaque mot, elle fait glisser entre ses doigts un grain du chapelet. [10].
Схему цього речення ми представляемо таким чином: S1 + P1 + inf (P2) + COcirc. + COD (S2).
У наведеному реченнi ввддзеркалюеться тенденщя до розташування другого семантичного пвдмета, конкретно un grain du chapelet, який формально е прямим додатком на термшальнш позицп речення. Незважаючи на iмперативний спосiб, так само вщбуваеться й у цьому реченш:
Je voudrais que tu me promettes une chose : ne laisse pas tomber l'affaire Houellebecq. [11]
У фактитивних конструкциях iз основними присудками, як1 належать лексико-семантичнш групi дiеслiв сприйняття, спостерiгаеться протилежна тенденция щодо порядку слiв, наприклад:
On y voit ses cinq frères et sœurs poser avec sa mère. [12].
Quand la nuit tombait, recroquevillé au fond de son lit, Marcel sentait son cœur se serrer d'une angoisse mortelle (ibid.).
Два наведених приклади демонструють прямий порядок ств у фактитивних конструкциях з дiесловами сприйняття, а саме: обидва шдмети, як формальний у першш пропози-цшнш парi з дiесловом в особовш формi On та Marcel, так i другий семантичний тдмет ses cinq frères та son cœur, що е прямим додатком по вщношенню до першо)! пропозицшно].' пари, вони розташовуються у препозицп до своïх присудкiв.
Проте, неможна стверджувати, що ця тенденцiя е однозначною - прямий порядок ств у шдряднш шфшггавнш частиш не завжди зберiгаеться, наприклад: [...] on entendait couler les flots invisibles tout au fond du précipice encaissé [...] (ibid.). У поданому реченш порядок ^в реалiзуеться зпдно з постулатом ф^ративного синтаксису про вербалiзацiю синтаксичними конструкцiями тшесного досвiду людини. Порядок слiв у наведеному приклащ вiдтворюе три етапи когнiтивного процесу сприйняття i розумшня того, що роз-казуе оповвдач.
Отже, в окресленiй цим реченням ситуаци спочатку ввд-буваеться под!я, виражена присудком entendre в особовш форм^ який позначае слухове сприйняття. Наступним кро-ком когнiтивноï' дояльносп е усввдомлення того, що саме за процес сприймаеться на слух оповвдачем, а саме те, що щось тече - цей етап передаеться другим, тобто пiдрядним, шфшгтивним пiдметом couler. Потiм приходить усвщом-лення, що саме може текти, адже пiдмет les flots invisibles у постпозицп до свого присудка couler формуе iнверсiю. Прикметник invisibles пвдтверджуе оповвдачем сприйняття довколишнього середовища тiльки на слух, зiр шби вими-каеться оповiдачем.
У разi вираження прямого додатку першоï' пропозицшно].' пари займенником, який, вiдповiдно, функцюнуе як пiдмет пiдрядноï' пропозицiйноï' пари незалежно ввд лексико-семан-тичноï' групи дiеслiв, отже, вiдповiдно вiд того, чи то каузативна, чи фактитивна конструкция, порядок ^в буде одним й тим самим.
Порiвняймо два речення:
1. Des femmes, dans la rue, la virent passer et la hélèrent, lui demandant si tout allait bien, si le cataclysme n'avait rien détruit chez elle, mais elle ne répondit pas [9].
2. Et cela le fit sourire (ibid.).
В обох наведенних конструкциях використана одна й та сама синтаксична конструкщя S1 + COD (S2) + P1 + inf (P2). Прямi додатки виражеш займенниками la та le, однак у пер-шому приклад конструкция е фактитивною, а у другому -каузативною, причому каузатор е неютотою.
Таким чином, у конструкциях зi схемою пвдмет + присудок + шфшггавна тдрядна пропозищя спостертаеться змш-ний порядок слiв залежно вiд типу дiеслова, що тдтверджуе когнiтивнi засади фiгуративного синтаксису, а сталий порядок слiв збертаеться у разi вираження прямого додатку займенником, який е анафоричним субститутом iменника.
Cпiльною рисою фактитивних та каузативних конструк-цiй е ïхне нечасте використання в уах дослiджуваних текстах. Динамiка вживання цих конструкцiй дослiджувалась згiдно з такою спешально розробленою нами методикою: загальна кiлькiсть пропозицiйних пар, вибраних як з цшо-го тексту так i з кожного з структурних його роздшв та шдроздшв суцiльно, приймаеться у кожнiй конкретнш структурнiй одиницi за 100%, попм вiд цiеï кiлькостi вира-ховуються вiдсотки вживання конкретного типу конструк-
цп, у цьому pa3i факгитивно1 або каузативно].', у пiдроздiлах та у цшому reKcri.
Загальна шльшсть конcгрукцiй цього типу у ромаш Л. Годе "Le Soleil des Scorta" становить 94 конструкцй, що вгд-повгдае ~ 1% вщ загально1' кiлькоcгi 9675 пропозицiйних пар тдмет + присудок i3 таким динамiчним розподiлом да-них за десятьма роздшами:
0.8.; 0,5%; 1%; 0,8%; 1,2%; 1%; 1,1%; 1,3%; 1,5%; 0,7%
Для цих конструкцш характерна зворотна симетргя тку
i точкою бiфуркацiï у дев'ятому роздш iз поступовим на-рощуванням концентраци та наступним cтрибкоподiбним спадом. Ми констатуемо мiнiмум уживання i наявшсть точки бiфуркацiï у другому роздш. Розрив мгж максимумом i найменшою к1льк1стю складае 1%. Отримаш результати cвiдчагь про те, що принцип симетри е однiею з основних текстотарних домiнант в оргашзацп cинтакcичноï системи сучасного французького художнього прозового тексту.
Загальна к1льк1сть конструкцш тдмет + присудок + ш-фшггавна пгдрядна пропозиция (фактитивна, чи каузативна конструкцй) у ромаш Ж. Фeррарi "Le Sermon sur la chute de Rome" становить 72 одиниш, що у процентному вщношен-m вщповвдае 0,9%, це подiбно до аналогiчного показника роману Л. Годе "Le Soleil des Scorta" iз таким розподшом даних за роздшами:
1,1%; 0,4%; 1,1%; 1,2%; 1,6%; 0,9%; 0,5%.
Зони мшмального та максимального вживання знахо-дяться у другому та у п'ятому роздiлах, що позначаеться cтрибкоподiбним зменшенням i таким само збiльшeнням уживання meï конcтрукцiï, це свгдчить про асиметричний характер коливань шдсистеми цих одиниць.
У пiдcиcтeмi аналiзованих конструкцш тдмет + присудок + шфшггавна шдрядна пропозицiя (фактитивна або каузативна конструкцй) роману "Le Sermon sur la chute de Rome" домшантними щодо вщнаходження критичних сташв виявляються другий роздiл та вiдрiзок тексту у п'ятому роздш, який знаходиться пicля середини твору.
Дослгджуваш одиницi пгдмет + присудок + шфшггавна пiдрядна пропозицГя, фактитивна або каузативна конструкцй не часто використовуються М. Уельбеком у ромаш "La Carte et le Territoire", тому у деяких шдроздшах вщсутш. Отже, таю вщрГзки Гз нульовим уживанням можуть вважа-тися зонами Гз критичними станами шдсистеми цього типу конструкцш, де тдсистема призупиняе функцiï. Сумарна к1льк1сть цих одиниць у ромаш становить 77 одиниць, що вгдповГдае ~ 0,6 % вгд загально1' илькосп препозицшних елементарних пар.
1. У першому роздш
0,8%; 0,7%; 0%; 1,7%; 1%; 1,7%; 0,7%; 0,8%; 0,5%; 0,3%; 0%. Середнш локальний показник роздГлу - 0,8%, рГзниця мГж максимальним та мшмальним показниками вживання - 1,7%.
Наведет результати продемонстрували таке надзвичай-но ршшсне явище, як збГг максимальних та мшмальних показнишв у шдроздшах, тому у цьому роздш наявш чо-тири дГлянки критичних сташв, змши яких вгдбуваються стрибкоподГбно. Саме шдроздши Гз критичними станами е сюжетно насиченими, адже саме тут, у третьому, четвертому та п'ятому шдроздшах розгортаеться ешзод про знайомство головного персонажа Гз дГвчиною, у яку вш закохуеться, i саме у цей час виникають передумови для зростання його популярносп та подальшого збагачення.
2. У другому роздш
0,6%; 0,2%; 0,3%; 0,3%; 0,6%; 0%; 1,7%; 0,3%; 1,2%; 0,2%; 0%; 1,1%; 0,3%. Середнш локальний показних роздГлу
- 0,4%, рiзниця м1ж екстремумами становить 1,7%.
Ми констатуемо абсолютний 36ir показник1в критичних сташв пгдсистеми цих конструкцiй, крГм того, так само як i у попередньому роздiлi, цi критичш стани вгдзначаються у сумгжних роздшах, вiдповiдно шостому та сьомому, висхгд-ною стрибкоподiбною динамiкою. Саме у цих фрагментах тексту описуеться портрет письменника М. Уельбека у якосп одного з персонаж1в, виконаний головним персонажем - Же-дом Мартеном. Також цей фрагмент мютить уривки тексту, який написав М. Уельбек-персонаж для буклету до виставки картин головного персонажа. Отже, у зонах iз мшмальними та максимальними показниками, якГ межують, наявнi точки бiфуркацiï. Цi вiдрiзки тексту вiдповiдають найгостршим моментам розвитку фабули, а шформацгя, що у них подаеть-ся е важливою не стiльки для оповгдача, ск1льки для самого автора.
3 У третьому роздiлi:
0,5%; 0,7%; 1,9%; 0,2%; 0%; 0,9%; 1,2%; 0,4%; 0%; 0,3%; 1,2%; 0%; 0%; 0,3%; Середнш локальний показних роздГлу
- 0,6%, рiзниця мiж мшмальним та максимальним показниками - 1,9%.
Отже, система демонструе стрибкоподiбнi змши у шдси-стемi дослгджуваних одиниць. Однак, ми ввдшчаемо чоти-ри пiдроздiли iз нульовим уживанням конструкцш тдмет + присудок + шфшггавна пгдрядна пропозицГя (фактитивна або каузативна конструкцй). Саме у цих шдроздшах, один Гз персонаж1в, що розслгдуе вбивство письменника М. Уельбе-ка-персонажа, сшлкуеться Гз Жедом Мартеном - головним персонажем твору, що за сюжетом приводить до розкрит-тя цього злочину. Отже, нульова к1льк1сть дослгджуваних конструкцш вГдзначаеться у найважливших моментах розвитку сюжету третього роздГлу, у якому Жед Мартен шби тимчасово втрачае статус головного персонажу на користь слвдчого, однак саме у цих пгдроздшах Жед Мартен е рушш-ною силою розвитку сюжету, завдяки як1й вщбуваеться роз-криття вбивства.
На другому рГвш, а саме вищому щабл1 структури твору М. Уельбека "La Carte et le Territoire", ми отримали таи по-казники:
пролог - 0,2%; перший роздш - 0,8%; другий роздш -0,4%; третш роздш - 0,6%; епшог - 1,1%.
Зважаючи на щ результати, ми констатуемо найменшу концентрацш у першому структурному роздш, тобто у пролозГ, та найбшьшу концентрацш в останньому роздш, тобто епшозГ Гз висхГдною динамшою. ВГдповгдно, так само як у бшьшосл шдсистем цього твору, можна вгдзначити наявшсть критичних сташв i точок бГфуркацп у першому та останньому роздшах, що шдтверджуе дзеркально-симе-тричний порядок синтаксичноï органiзацiï роману М. Уельбека "La Carte et le Territoire".
Висновки i перспективи. Проведене дослвдження проде-монструвало, що динамГка вживання фактитивних та кауза-тивних синтаксичних конструкцш у сучасному французько-му художньому прозовому тексл е неодноргдною, а система аналГзованих конструкцш оргашзована за принципом си-метрiï. Результати дослгдження можуть використовуватися при анал1зГ синтаксичноï впорядкованосп й самооргашзацп текстГв та оцшки структури текспв рГзних жанрГв. Розробле-на методика може бути застосована у рГзноманггних тексто-вих синтаксичних дослгдженнях.
Лиература
1. Petitot J. Approche morphodynamique de l'iconicité des Sémmas. Des connexions tesnièriennes aux images-schèmes des grammaires cognitives [Електронний ресурс] / J. Petitot. -EHESS-P., 1995. - Р. 105-112. - Режим доступу : http: www. crea.polytechnique.fr/JeanPetitot/ArticlesPDF/Petitot_Tesniere. pdf
2. Fontanille J. Modes du sensible et syntaxe figurative / Jaques Fontanille. - Presses Univ. Limoges, 1999. - 140 р.
3. Стршьчук А.В. Синтаксична оргашзац1я текслв су-часноï американськоï поезiï: когнiтивносемiотичний та синергетичний аспекти: автореф. дис. ... канд. фшол. наук: 10.02.04 / А.В. Стршьчук. - К., 2009. - 20 с.
4. Cвiрiдова Ю.О. Пейзажний образ в австралiйськiй по-езп ХХ столiття: лiнгвокогнiтивний та лшгвосинергетичний аспекти: автореф. дис. ... канд. фшол. наук: 10.02.04 / Ю.О. Cвiрiдова. - Херсон, 2015. - 24 с.
5. Моисеева И. Ю. Синергетическая модель текстообра-зования: дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.19 / И.Ю. Моисеева. - Оренбург, 2007. - 407 с.
6. Борботько В.Г. Принципы формирования дискурса: от психолигвистики к лингвосинергетике / В.Г. Борботько. -М.: Книжный дом «Либроком», 2011. - 288 с.
7. Бронник Л.В. Когнитивная лингвосинергетика - новый этап в науке о языке и мышлении / Л. В. Бронник // Вестник Адыгейского гос. ун-та. Серия «филология и искусствоведение». - Майкоп : АГУ, 2008. - Вып. 10. - С. 34-36.
8. Zaenen A. Les verbes causatifs "polymorphiques" : les prédicats complexes en français / A. Zaenen, M. Dalrymple // Langages, 30e année. - 1996. - № 122. - P. 79-95.
9. Gaudé L. Le soleil des Scorta / Laurent Gaudé. - Actes sud, 2004. - 250 p.
10. Rahimi A. Syngué sabour. Pierre de patience / Atiq Rahimi. - P.O.L éditeur, 2008. - 160 p.
11. Houellebecq M. La carte et le territoire / Michel Houellebecq. - Flammarion, 2010. - 427 р.
12. Ferrari J. Le sermont sur la chute de Rome / Jérôme Ferrari. - Actes Sud Editions, 2012. - 201 p.
ПЕРЕДАЧА НАЦИОНАЛЬНЫХ ОСОБЕННОСТЕЙ В ПЕРЕВОДЕ РОМАНА
ЭМИЛЯ ЗОЛЯ «ДАМСКОЕ СЧАСТЬЕ»
Ширинова Р.Х.
Кандидат филологических наук., доцент Национального
университета Узбекистана
RENDERING THE NATIONAL PECULIARITIES IN THE TRANSLATION OF THE NOVEL «LADY'S PARADIZE» BY E. ZOLYA
Shirinova R.Kh. Candidate of Philology, Assistant Professor, Chaire of the Foreign Languages, National University of the Uzbekistan АННОТАЦИЯ
В данной статье анализируется узбекский перевод романа «Дамское счастья» французского писателя Эмиля Золя. Определяются выражения в оригинале и передача национальных лексем в переводе и мастерство переводчика. ABSTRACT
The uzbek translation of the novel "Lady's Paradise" by French writer E.Zola is analyzed in the this article. The origin expression and the national lexemes rendering ma^ery of translator is defined.
Ключевые слова: художественный перевод, передача национально-культурных слов, адекватность, эквивалентность, мастерство переводчика.
Keywords: literary translation, adequacy, alternatively, translator's skill, writer's and translator's ^yle.
Перевод литературы других наций и народов всегда рождает у переводчика различные проблемы и сложности. Ибо передача национальных особенностей в переводе не должен порождать у читателя затруднений и противоречить убеждениям носителей языка оригинала. Изображение в переводе национального своеобразия - свойственных культуре того или иного народа поступков, обычаев, облика, культуры общения, манеры, национальных обрядов, то есть всего, что свойственно культуре нации, требует от переводчика высокого мастерства. Перевод требует от переводчика не только хорошего знания переводимого языка, но и широкого и глубокого уровня экстралингвистических знаний. Передача в переводящем языке слов и контекстов, касающихся национальной особенности, приводит в замешательство любого опытного переводчика.
Говоря выражением философа Джона Локка в переводе имеет важное значение знание условий жизни говорящего на этом языке народа. Действительно, употребляемые в некоторых языках названия явлений и предметов не могут использоваться в другом языке. Это свидетельствует о том, что одно понятие может иметь важное значение в жизни одного
народа, а в жизни другого народа - нет. При переводе важно осознание внутреннего мира и, даже, образа мышления народа. Как утверждал английский философ Ф.Бэкон «слова, не выражающие или же неточно, отвлечённо выражающие реальную действительность, вызывают неестественное представление». Действительно, неправильно данная информация приводит к неправильному отношению читателя к писателю и произведению. Часто это явно бросается в глаза в переводе национально-культурных контекстов произведения. В переводах произведений, где в той или иной степени отражены национальный колорит и историчность, мы видим применение различных подходов к этому вопросу и что до сих пор в этом направлении не разработаны твёрдые нормы. В частности, в осуществлённых в конце XIX - начале XX века переводах с зарубежной литературы, в частности, с французской литературы на узбекский язык, мы можем видеть случаи сокращения или же опущения тех мест оригинала, где отражён национальный колорит. В переводах зарубежной литературы, произведённых в 20-30 годах ХХ века, наблюдаются случаи узбекизации, то есть переделы-
