CC BY
17
Posylaieva, K. I., Posylaiev, V. V., and Sherstiuk, S. V. "Otsinka nerukhomosti: teoriia, metody, problemy" [Real estate valuation: theory, methods, problems]. Zbirnyk naukovykh prats Tavriiskoho derzhavnoho ahrotekhnolohichnoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky», no. 3 (2) (2013): 184-189.
Strishynets, O. M., and Pavlov, K. V. "Osoblyvosti konkurentnykh vidnosyn na rehionalnykh rynkakh nerukhomosti" [Features of competitive relations in the regional real
estate markets]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia «Ekonomika», no. 1 (2) (2016): 35-38.
Sukharev, O. S. "Novaya programma issledovaniy v eko-nomike: traditsiya «starogo» institutsionalizma i sovremennost" [New program of research in economics: the tradition of the "old" institutionalism and modernity]. Zhurnal ekonomicheskoy teorii, no. 4 (2013): 23-43.
УДК 338:504(477) П 64
СВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д ВИКОРИСТАННЯ «ЗЕЛЕНИХ» ОБЛ1ГАЦ1Й У Ф1НАНСУВАНН1 ЕКОЛОПЧНО! МОДЕРН!ЗАЦ||
©2018
ШУБА О. А.
УДК 338:504(477)
Шуба О. А. £вропейський досвщ використання «зелених» облiгацiй у фiнансуваннi еколопчно!' модершзацп
Метою cmammi е дослдження деяких аспект'в використання «зелених» нвестицш у ф'шансуванш екологЫноi модеркзацП нацональних еконо-мк кралн бвропейського Союзу. Систематизовано рвш погляди дотдниж на визначення поняття «еколог/чна модершза^я». Визначено, що до економчних 'тструмент'в стимулювання «еколог/чноi модершзацп» належать як шструменти державного регулювання (еколог/чт податки i пльги, платежi за забруднення, штрафи, прискорена амортизащя, субсидИ, гранти, державнi програми), так i ринковi 'тструменти (торг/вля л'щенз'тми, квотами на забруднення, «зелен» обл'гаци). Проаналвовано сучасний стан використання кошт'в, отриманих вiд емки «зелених» об-л^ацш, у ФранцП'та Н'теччиш, якi е лдерами на ринку «зелених» обл^ацш £С. Визначено, що у ФранцП' б'льша частка кошт'в в'д емiсii' «зелених» обл^ацш надходить до проект'в з екологiчно чистого транспорту, у Нiмеччинi - на в'дновлювальну енергю. Ключов'! слова: екологiчна модернiзацiя, «зелен» твестицИ, в'дновлюват джерела енергп, «зелен» обл'гаци. Рис.: 6. Табл.: 2. Ббл.: 17.
Шуба Олена ApmypiBHa - кандидат географ'мних наук, доцент кафедри мiжнародноl економки та свтового господарства, Хармвський нацо-нальний ушверситет iм. В. Н. Каразма (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: shuba_e@ukr.net
УДК 338:504(477)
Шуба Е. А. Европейский опыт использования «зеленых» облигаций в финансировании экологической модернизации
Целью статьи является исследование некоторых аспектов использования «зеленых» инвестиций в финансировании экологической модернизации национальных экономик стран Европейского Союза. Систематизированы различные взгляды исследователей на определение понятия «экологическая модернизация». Определено, что к экономическим инструментам стимулирования «экологической модернизации» относятся как инструменты государственного регулирования (экологические налоги и льготы, платежи за загрязнение, штрафы, ускоренная амортизация, субсидии, гранты, государственные программы), так и рыночные инструменты (торговля лицензиями, квотами на загрязнение, «зеленые» облигации). Проанализировано современное состояние использования средств, полученных от эмиссии «зеленых» облигаций, во Франции и Германии, которые являются лидерами на рынке «зеленых» облигаций ЕС. Определено, что во Франции большая часть средств от эмиссии «зеленых» облигаций поступает в проекты экологически чистого транспорта, в Германии - на возобновляемую энергию. Ключевые слова: экологическая модернизация, «зеленые» инвестиции, возобновляемые источники энергии, «зеленые» облигации. Рис.: 6. Табл.: 2. Библ.: 17.
Шуба Елена Артуровна - кандидат географических наук, доцент кафедры международной экономики и мирового хозяйства, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: shuba_e@ukr.net
UDC 338:504(477)
Shuba O. A. The European Experience of Using «Green» Bonds in Financing the Ecological Modernization
The article is aimed at studying some aspects of the use of «green» investments in financing the ecological modernization of national economies of the European Union countries. Different views of researchers on the definition of the concept of «ecological modernization» are systematized. It is defined that economic instruments of stimulation of «ecological modernization» are considered as both instruments of the State regulation (ecological taxes and privileges, payments for pollution, fines, accelerated amortization, subsidies, grants, government programs) and market instruments (trade in licenses, pollution quotas, «green» bonds). The current status of the use of funds received from the issue of «green» bonds in France and Germany, which are the leaders in the market of «green» bonds of the EU, is analyzed. It is determined that most of the funds from the issue of «green» bonds are supplied to the clean transport projects in case of France and to renewable energy in case of Germany.
Keywords: ecological modernization, «green» investments, renewable energy sources, «green» bonds. Fig.: 6. Tbl.: 2. Bibl.: 17.
Shuba Olena A. - PhD (Geography), Associate Professor of the Department of International Economics and World Economy, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: shuba_e@ukr.net
Еколопчна модершзащя передбачае враховува-ти в державнш полiтицi еколопчний чинник, технолопчне оновлення виробництв завдяки впровадження ресурсозбертаючих технологш, а та-кож збкьшення еколопчно'1 обiзнаностi суспкьства.
Впровадження стратеги «еколопчно! модершзацп» вимагае значних фшансових витрат. Тому доцкьно розглянути таке поняття, як «зелеш» швестици, як передбачають використання кошпв iнвесторiв ткьки в рамках проекпв, пов'язаних з охороною навколиш-
нього середовища. «Зелеш» швестицГ! включають в себе рiзнi фiнансовi iнструменти, серед яких варто вГдзначити швестицГ! в «зелеш» облИацИ, «зеленi» кредити та iншi.
Теоретичне шдгрунтя термiна «еколопчна мо-дернiзацiя» розглянуто в працях таких вчених, як: М. А. Хвесик (аналiз рiзних пiдходiв до визначення термша «екологiчна модернiзацiя), К. А. Маца, I. П. Ку-лясов (теоретичне обгрунтування концепцГ! «еколо-гiчноi модернiзацГi», а також етапи П формування), Богачева О. В. (аналiз сучасного стану використання «зелених» iнвестицiй у свiтi) та шшь
На сьогоднi вже сформовано багато визначень «еколопчно! модершзацИ», проте не шнуе узагальненого розумiння '11 суп, тому доцГль-но розглянути рiзнi погляди авторiв на це поняття. За визначенням I. П. Кулясова: «Еколопчна модершза-цiя - це змши вiдповiдно до новiтнiх, сучасних еколо-гiчних вимог i норм, виконання яких веде до усунення проблем мiж людиною i середовищем 11 проживання, суспГльством i природою» [1]. Ч1тко визначив чотири концепцГ! пiдходiв до термiна «екологiчна модерш-зац1я» Ф. Буттел. Першу вш видiлив як школу еколо-пчних модернiзацiоналiстiв iз соцiологiчним ухилом. Другу - як переважний дискурс екополiтики. Третю концепцш вчений розглядае як синошм стратепчно-го екологiчного менеджменту, промислово! екологГ! та екологiчноi реструктуризации «Екологiчна модер-нiзацiя» в четвертому шдход1 визначаеться як зако-ном1рна фаза трансформацГ' iндустрiального суспГль-ства в постiндустрiальне, яка вiдбуваеться шд впли-вом економiчних законiв г характеризуеться тим, що саме економГчний розвиток потребуе переоцГнки на-сл1дк1в впливу людства на довкГлля [2].
Засновником теорГ! еколопчно'' модершзацИ (ТЕМ) вважають учасника нГмецького екологГчного руху Йозефа Хубера. ТЕМ - науковий напрямок, що займаеться пошуком оптимального шляху розвитку суспГльства з урахуванням реальних еколопчних ви-кликГв Г ризишв, акцентуючи увагу на замШ Гснуючих промислових технологГй ресурсозберГгаючими та менш руйнГвними для природи, здоров'я людини та навколишнього середовища [3].
У рГзних крашах сформованГ р1зномаштш п1д-ходи до охорони та використання природних ресур-с1в 1з застосуванням р1зних метод1в та 1нструмент1в, але '1х ус1х можна об'еднати в три основш групи ме-тод1в управлшня охороною природи [4]: адмшштра-тивне регулювання; система економ1чних механ1зм1в; формування ринкових в1дносин у сфер1 природоко-ристування.
Найпоширешшими е економ1чн1 Гнструменти регулювання, оскГльки вони включають в себе заходи адмшштративного та ринкового характеру управлшня природоохоронною дшльшстю. Серед економ1ч-них 1нструмент1в стимулювання еколопчно'' модершзацИ вид1ляють таку класифкацш [5]:
•f iHcmpyMeHmu державного регулювання (еко-логiчнi податки i шльги, платежi за забруд-нення, штрафи, прискорена амортизацiя, субсидц, гранти, державш програми); f puHKOBi iHcmpyMeHmu (торпвля лiцензiями, квотами на забруднення, «зелеш» облИацИ, екологiчнi фонди, «зелен1» банки). Представляеться дощльним розглянути деяк1 аспекти европейського досв1ду використання саме «зелених» швестицш у ф1нансуванн1 еколопчно! модершзацИ нац1ональних економ1к.
Енергетична шфраструктура кра!н бвропейсько-го Союзу в останш десятил1ття спрямована на переход, до «зелено!» енергетики. Даний переход, здшснюеться за допомогою досягнення поставлених трьох основних завдань, виражених в Енергетичнш стратеги 6С [6]:
f оск1льки енергетика кра!н 6С характеризуеться значною залежн1стю в1д 1мпорту енер-гоносИв, необх1дно забезпечити безпечне i надшне енергопостачання; f серед постачальник1в енергИ необх1дно ство-рити конкурентне середовище з метою досягнення доступних ц1н для вс1х к1нцевих споживач1в енергИ; f необх1дно зб1льшити енергоефективн1сть i зменшити забруднення навколишнього се-редовища, а також знизити залежшсть в1д традицшних джерел енергИ для досягнення стшкого енергоспоживання кра!н 6С. За результатами анал1зу використання як пер-винно!, так i вторинно! енергИ у крашах 6С в1дзна-чаеться поступове збкьшення використання енергИ, яка отримуеться з в^новлювальних джерел, що св1д-чить про закономiрнiсть у виконанш поставлених завдань (рис. 1, рис. 2). Виходячи з показникш, пред-ставлених на рис. 1 i рис. 2, випливае, що в крашах бвропейського Союзу головним енергетичним дже-релом е природний газ, що св1дчить про те, що по-вна вiдмова в1д традицшних джерел енергИ, зокрема в1д природного газу, поки що неможлива. Вуплля за-лишаеться другим за величиною джерелом енергИ, проте його частка поступово зменшуеться. Використання ядерно! електрично! енергИ за доЫджуваний перюд (2005-2016 рр.) також скоротилося.
У щлому, протягом зазначеного перiоду частка в^новлювано! енергГ! збкьшилася з 24% до 46,6%, у тому числ1 в^булося зб1льшення використання вГ-трово! (16,7%), сонячно! енергИ' (11,0%), пдроенергИ (14,8%), а також бiомаси (1,5%). За даними анал!тично-го звиу «Global Trends in Renewable Energy Investment 2017», представленим досл1дницькою оргашзащею Bloomberg New EnergyFinance, за перюд з 2005-2016 рр. кра!нами 6С було iнвестовано у вiдновлюванi дже-рела енергИ! (ВДЕ) 59,8 млрд дол. США [8]. Щор!чш обсяги швестицИ змiнювалися п1д впливом р!зних чинник1в - як пол1тичних, так i економiчних (рис. 3).
Е?
СП
о о
о ^
о_
о
<с
со
<
2 ш
Пдро-енергетика 17,7%
Мазут, 7,7%
'нше Енерпя в1тру, 6,0% Бюмаса, 2,6% ^
' | Г Сонячна енерпя
1,0% ^ I °н р
Ядерна енергетика 19,4%
Природний газ, 20,5%
Вугтля, 24,8%
1нше, Бюмаса, 2,6%
Мазут, 3,4% Пдро-енергетика, 14,8%
Ядерна енергетика, 13,1%
Вугтля, 16,5%
Енерпя в1тру, 16,7%
Сонячна енерпя 11,0%
Природний газ, 20,3%
Рис. 1. Джерела енергм у краТнах €С, 2005 р. Джерело: складено за [7].
1нвестицм, млрд дол. США
140 120 100 80 60 40 20 0
Рис. 2. Джерела енергм у краТнах €С, 2016 р. Джерело: складено за [7].
113,4
122,9
81,8 82,7
66,8
46,9
и
89,0
60,0 62,0 59,8
48, и 3
-II
У'
Лр £ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ Р!к
Рис. 3. 1нвестицм у вiдновлювальнi джерела енергм в €С, млрд дол. США, 2005-2016 р. Джерело: складено за [9].
Представлен на рис. 3 даш св1дчать про те, що у пер1од з 2005 по 2011 рр. швестици у в1дновлювальну енерг1ю в 6вросоюз1 показували ст1йку щор1чну тен-денц1ю до шдвищення. Така ситуацгя пояснюеться значними масштабами державно'' шдтримки у формг субсид1й.
3 метою мШмГзаци ф1нансових втрат у перюд кризи (2008-2009 рр.) шдтримка швестицш у ВДЕ в основному вГдбувалася в рамках державного стимулювання за рахунок надходжень з на-цюнальних бюджет1в. Також у 2009 р. 6вроком1ая прийняла Директиву 2009/28, яка передбачала юри-дичш зобов'язання кра'н - учасниць бвропейського Союзу, що стосуються сталого розвитку «зелено''» енергетики, зокрема досягнення до 2020 р. частки ВДЕ в загальному обсяз1 потужностей у розм1р1 20%. Ц1 заходи сприяли тому, що у 2011 р. спостер1гався швестицшний шк у розм1р1 122,9 млрд дол. США. Од-нак, оск1льки в бвропейському Союз1 кожна окрема кра'на вибирае найбГльш шдходящ1 для не' фшансов1 методи стимулювання в1дновлювано'' енергетики, ви-никають вГдмшносп пол1тик, що негативно вплива-
ють на динамку швестицш в цю галузь. Наприклад, у 2011 р. уряди ФранцГ', 1талГ', ЧехГ' зменшили роз-м1р субсид1й на сонячну енергш. Також у цей самий перюд у Шмеччиш (сектор сонячно' енергетики) та ВеликобританГ' (вся в1дновлювальна енергетика) вГдбулося значне скорочення бюджетних кошт1в, що спрямовувалися в цю сферу. Результатом стало скорочення швестицш у 2012 р. до 89 млрд дол. США. У 2013 р. вГдбувся сами1 бвропейсько'' Ради, який внк змши щодо енергетично' пол1тики кра'н бвросоюзу в б1к зменшення обсяпв субсидування. Насл1дком знову стало скорочення у 2015 р. обсяпв швестицш до 48,8 млрд дол. США (тобто до показника 2006 р.). У цьому ж 2015 р. був прийнятий новий «Пакет Ш-щатив у сфер1 енергетики та збереження кл1мату до 2030 року», який передбачае подальше зб1льшення ккькост використання енергГ', що отримуеться з вГдновлювальних джерел, а також полшшення вико-ристовуваних технологш. Таю державш заходи сприяли залученню Гнтересу з боку швестор1в, Г у 2016 р. швестици збкьшилися на 11 млрд дол. США, склав-ши 59,8 млрд дол. США [8]. У табл. 1 надано напрям-ки швестицш у ВДЕ за секторами.
Таблиця 1
1нвестицп в €С у ВДЕ за секторами, млрд дол. США, 2016 р.
Джерело енерги Фшан-сування активiв Решвес-тований каштал 1нвестици в невелик проекти Публiчнi ринки Вен-чурний каштал 1нвестици корпора-цш Держав-ш швес-тицГГ Разом
Сонячна енерпя 1,6 -0,1 6,7 1,0 0,4 0,2 0,5 10,2
Енергiя вИру 40,6 -0,2 - 2,8 0,1 0,2 0,2 43,8
Бiопаливо - 0,0 0,2 0,4 0,6
Геотермальна енерпя 0,8 - 0,0 0,1 0,8
Бюмаса 3,9 0,0 - 0,0 0,0 0,1 0,1 4,2
Гiдроенергетика 0,0 - 0,0 0,0 0,1
Енергiя моря - - 0,0 0,0 0,1 0,1
Разом 46,9 -0,3 6,7 3,8 0,5 0,8 1,4 59,8
Джерело: складено за [
Як видно з табл. 1, в основному домшують швес-тиц11 в1д публiчних ринюв, европейських кор-порацiй, а також державш iнвестицГi. Значна частина кошпв отримана вiд емiсГi «зелених» облка-цiй. Першi «зеленi» облiгацГi, як називалися Climate Awareness Bonds, були випущеш у 2007 р. бвропей-ським iнвестицiйним банком. Метою випуску даних облкацш було фiнансування проекпв, пов'язаних з вiдновлювальною енергетикою [10]. За оцшками мiж-народно'1 оргашзаци Climate Bonds Initiative, обсяг ринку «зелених» облкацш у 2017 р. становив близько 81 млрд дол. США. Леерами в цш галузi вважаються Францiя i Нiмеччина, тому на 1х прикладi можна роз-глянути показники стану «зелених» облИацш в 6в-ропi (рис. 4). Обсяги швестицш у «зеленi» обмгацИ зростають, оскiльки збiльшуеться державна шдтрим-ка iнновацiйних iнструментiв у виглядi рiзноманiтних державних програм, грантiв, субсидш.
Обсяг, млрд дол.
40 31,3
1 а л
20
5,6
2015 2016 2017 PiK
■ Франтя ■ Ымеччина
Рис. 4. Обсяг ринку «зелених» обл^ацш у Франци
та Нiмеччинi, млрд дол. США, 2015-2017 рр. Джерело: складено за [12-14].
Основними емиентами «зелених» облкацш ФранцИ та Нiмеччини протягом 2016-2017 рр. були [11; 15]:
f французька залiзнична транспортна компа-нiя SNCF Réseau, яка випустила облИацИ з метою реконструкцИ залiзницi;
f компанiя Senvion, що спецiалiзуеться на ви-
робництвi вiтроелектричних установок; f Deutsche KreditBank, який фiнансував проек-ти з вiдновлюваноï енергетики. Використання кошпв, отриманих вiд емiсiï «зелених» облiгацiй по галузях у ФранцИ та Нiмеччинi, наведено на рис. 5 i рис. 6.
Управлшня вщходами Буд1вництво та забрудненням, та промисловкть, г 6,0% Мультисектор, 7,0%
Енерпя, 13%
Транспорт, 73%
Рис. 5. Розподм по галузях надходжень вiд емки «зелених» обл^ацш у Франци, 2016 р. Джерело: складено за [15].
Виходячи з даних на рис. 5, у ФранцИ у 2016 р. найбкьший обсяг швестицш в1д емiсГi «зелених» об-лНацш припадав на проекти, пов'язаш з розвитком низьковуглецевого транспорту (73%).
Виходячи з даних, що представлеш на рис. 6, у Шмеччиш найбкьший обсяг швестицш в^ емки «зелених» облНацш припадав на проекти, пов'язанi з розвитком вiдновлювано'i енерги (87%).
У зв'язку з полiтикою, що проводиться крашами бвропейського Союзу щодо в^новлюваних джерел енерги, з кожним роком зростае попит iнвесторiв на новий шструмент «зелених» iнвестицiй - акцИ «при-буткових» компанiй (У1е1ёео) [16]. Нижче наведено характеристики шести найбкьших компанш У1е1ёео в 6С (табл. 2).
Е?
QQ О О
О
Q_
О <
СО
<
ш
Управлшня Очищения вщходами, Адаптацт
води, 1,0% до кл1матичних змш, Низько- з,о% енергетичн -буд|вл1, 8,0%
1,0%
Вщновлювальна енерпя, 87%
Рис. 6. Розподш по галузях надходжень вщ емки «зелених» облiгацiй у Нiмеччинi, 2017 р. Джерело: складено за [11].
З даних табл. 2 випливае, що ринкова кашта-л1зацш «прибуткових» компан1й в бС становить в1д 414,43 млн фунт1в стерлшпв до 1,24 млрд фунт1в стерлшпв. КомпанГ' показують високу р1чну прибут-ков1сть по див1дендах, яка варгоеться в1д 5,29% до 7,12%. Напрями дшльноси даних компан1й - сонячна енерг1я, в1трова енергетика, менша кГльюсть компан1й займаеться Гншими типами в1дновлювальних джерел.
Таким чином, за останш 10 рок1в кра'ни бвро-пейського Союзу досягли значних результат1в у впровадженш та розвитку альтернативних джерел енергГ'. Характеристика ринку «зелених» облГгацш в бвропейському Союз1 представлена лидерами ще'' н1ш - Франщею та Шмеччиною, як показують позитивну тенденцш до збкьшення частки за-значеного Гнструменту фшансування. КерГвш органи бвропейського Союзу поставили нову мету - розви-ток «зелено''» енергетики до 40% у загальнш сум1 спо-
живання, що стимулюе подальший розвиток дано' галузь Досв1д пров1дних кра'н бвропейського Союзу щодо розвитку «зелених» облГгацш св1дчить про те, що з кожним роком р1вень защкавленосп швестор1в у розвитку та просуванш еколоично'' модернГзацГ' шдвищуеться. Стр1мкий, усп1шний розвиток таких шновацшних шструменпв, як «зелеш» облГгацГ', -найкращий тому доказ.
ВИСНОВКИ
Пол1тика кра'н бС в останн1 20 роив спрямова-на на перех1д до економ1ки з низьким р1внем вуглецю, тому активно впроваджуеться енергетична пол1тика, спрямована на зб1льшення частки в1дновлювально'' енергГ'. Серед шструменпв «зелених» швестицш у фшансуванш еколоично'' модершзацГ' значна увага прид1ляеться «зеленим» обл1гацшм. бвропейський швестицшний банк був першим ем1тентом «зелених» облГгацш у свт. Кра!нами-л1дерами на ринку «зелених» облГгацш у бС е Шмеччина та Франщя. У Фран-цГ' б1льша частка кошт1в в1д емГсГ' «зелених» облГгацш надходить до проект1в з еколоично чистого транспорту, у Шмеччиш - у в1дновлювальну енерию. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Кулясов И. П. Экологическая модернизация: теория и практика. СПб. : НИИХ СпбГУ, 2004. 154 с.
2. Еколопчна модернiзацiя в системi природно-техно-генно' та еколопчно' безпеки : монографiя / М. А. Хвесик, А. В. Степаненко, Г. О. Обиход та ш. Ки'в : Державна установа «1нститут економш природокористування та сталого розвитку Нацюнально' академп наук Укра'ни», 2017. 435 с.
3. Маца К. А., Карпенко Н. Н. Экологическая модернизация: сущность, основные направления. Всник еконо-мiчноíнауки Украни. 2015. № 1. С. 93-97.
4. Буквич Р. М. Рыночные механизмы сокращения выбросов парниковых газов, активности и перспективы России. Вестник НГИЭИ. Серия «Экономика и экономические науки». 2015. № 9. С. 23-38.
Таблиця 2
Огляд прибутковост найбшьш вщомих компашй Yieldco в €С
Ha3Ba KOMnaHii На ринкуакцш Прибутковкть дивiдендiв, % Ринкова капiталiзацiя Напрям дiяльностi
Greencoat UK Wind UKW 5,29 1,24 млрд фуннв стерлшпв ВИрова енергетика
The Renewables Infrastructure Group (TRIG) TRIG 7,12 1,03 млрд фуннв стерлшпв Вiдновлювальнi джере-ла енергп
Foresight Solar Fund FSFL 5,66 451 млн фуннв стерлшпв Сонячна енергiя
Bluefield Solar Income Fund BSIF 6,20 429 млн фуннв стерлiнгiв Сонячна енергiя
John Laing Environmental Assets Group JLEN 5,64 414,43 млн фуннв стерлiнгiв Альтернативна енерпя
NextEnergy Solar Fund NESF 5,64 643,43 млн фуннв стерлiнгiв Сонячна енергiя
Джерело: складено за [17].
5. Седаш Т. Н. Экономические инструменты стимулирования природоохранной деятельности: анализ зарубежного опыта. Финансы и кредит. 2015. № 7. С. 54-64.
6. Energy Strategy and Energy Union. URL: https:// ec.europa.eu/energy/en/topics/energy-strategy-and-energy-union
7. Wind in power 2016 European Statistics / WindEurope Business Intelligence. February, 2017. URL: https://windeurope. org/wp-content/uploads/files/about-wind/statistics/WindEu-rope-Annual-Statistics-2016.pdf
8. Global Trends in Renewable Energy Investment / Frankfurt School - UNEP Collaborating Centre Frankfurt School of Finance & Management, supported by the Federal Republic of Germany, 2017. URL: http://fs-unep-centre.org/sites/default/ files/publications/globaltrendsinrenewableenergyinvest-ment2017.pdf
9. Renewables 2017 Global Status Report / Renewable Energy Policy Network for the 21st Centure (REN 21), 2017. URL: http://www.ren21.net/wp-content/uploads/2017/06/17-8399_ GSR_2017_Full_ Report_0621_0pt.pdf
10. Богачева О. В., Смородинов О. В. «Зеленые» облигации как важнейший инструмент финансирования «зеленых» проектов. Финансовый журнал. 2016. № 2. С. 70-81.
11. German green bonds update and opportunities / In collaboration with Deutsche Borse. May 2017. URL: https:// www.climatebonds.net/files/files/Climate%20Bonds%20Ger-many%202017.pdf
12. 2015 Green Bond Market Roundup / Climate Bonds Initiative, 2015. URL: https://www.climatebonds.net/files/ files/2015%20GB%20Market%20Roundup%2003A.pdf
13. C0P22 Green Bond Directions report / Climate Bonds Initiative, 2016. URL: https://www.climatebonds.net/ files/files/ C0P22_Directions_WEB.pdf
14. Green Bonds Policy: Highlights from Q1-Q2 2017 / Climate Bonds Initiative, 2017. URL: https://www.climatebonds. net/files/files/CBI-PolicyRoundup_Q1-2_2017.pdf
15. Bonds and climate change the state of the market France overview / Climate Bonds Initiative, 2016. URL: https:// www.climatebonds.net/files/files/CB-HSBC-2016-Paris-Eng 02A%20JW.pdf
16. Yieldco: a financial catalyst for creating new solar parks. URL: https://www.solarplaza.com/channels/fi-nance/11322/yieldco-a-financial-boomerang-for-creating-new-sol/
17. The European renewable energy investor landscape / Global capital finance. URL: http://cleanenergypipeline.com/ Resources/CE/ResearchReports/The%20European%20Renew-able%20Energy%20Investor%20Landscape.pdf
REFERENCES
"Bonds and climate change the state of the market France overview". Climate Bonds Initiative, 2016. https://www. climatebonds.net/files/files/CB-HSBC-2016-Paris-Eng 02A%20 JW.pdf
Bogacheva, O. V., and Smorodinov, O. V. "«Zelenyye» ob-ligatsii kak vazhneyshiy instrument finansirovaniya «zelenykh» proektov" [Green bonds as an essential tool for financing green projects]. Finansovyyzhurnal, no. 2 (2016): 70-81.
Bukvich, R. M. "Rynochnyye mekhanizmy sokrashcheniya vybrosov parnikovykh gazov, aktivnosti i perspektivy Rossii" [Market mechanisms for reducing greenhouse gas emissions,
activity and prospects for Russia]. Vestnik NGIEI. Seriya «Eko-nomika i ekonomicheskiye nauki», no. 9 (2015): 23-38.
"COP22 Green Bond Directions report". Climate Bonds Initiative, 2016. https://www.climatebonds.net/files/files/ COP22_Directions_WEB.pdf
Energy Strategy and Energy Union. https://ec.europa.eu/ energy/en/topics/energy-strategy-and-energy-union
"2015 Green Bond Market Roundup". Climate Bonds Initiative, 2015. https://www.climatebonds.net/files/files/ 2015%20GB%20Market%20Roundup%2003A.pdf
"German green bonds update and opportunities". In collaboration with Deutsche Borse. May 2017. https://www.cli-matebonds.net/files/files/Climate%20Bonds%20Germany%20 2017.pdf
"Global Trends in Renewable Energy Investment". Frankfurt School - UNEP Collaborating Centre Frankfurt School of Finance & Management, supported by the Federal Republic of Germany, 2017. http://fs-unep-centre.org/sites/default/files/publications/ globaltrendsinrenewableenergyinvestment2017.pdf
"Green Bonds Policy: Highlights from Q1-Q2 2017". Climate Bonds Initiative, 2017. https://www.climatebonds.net/ files/files/CBI-PolicyRoundup_Q1-2_2017.pdf
Khvesyk, M. A. et al. Ekolohichna modernizatsiia vsystemi pryrodno-tekhnohennoi ta ekolohichnoi bezpeky [Ecological modernization in the system of natural and man-made and ecological safety]. Kyiv: Derzhavna ustanova «Instytut eko-nomiky pryrodokorystuvannia ta staloho rozvytku Natsional-noi akademii nauk Ukrainy», 2017.
Kulyasov, I. P. Ekologicheskaya modernizatsiya: teoriya i praktika [Ecological modernization: theory and practice]. St. Petersburg: NIIKh SpbGU, 2004.
Matsa, K. A., and Karpenko, N. N. "Ekologicheskaya mod-ernyzatsiya: sushchnost, osnovnyye napravleniya" [Ecological modernization: the essence, the main directions]. Visnyk eko-nomichnoi nauky Ukrainy, no. 1 (2015): 93-97.
"Renewables 2017 Global Status Report". Renewable Energy Policy Network for the 21st Centure (REN 21), 2017. http://www.ren21.net/wp-content/uploads/2017/06/17-8399_ GSR_2017_Full_Report_0621_0pt.pdf
Sedash, T. N. "Ekonomicheskiye instrumenty stimu-lirovaniya prirodookhrannoy deyatelnosti: analiz zarubezhno-go opyta" [Economic instruments of environmental incentives: an analysis of international experience]. Finansy i kredit, no. 7 (2015): 54-64.
"The European renewable energy investor landscape". Global capital finance. http://cleanenergypipeline.com/Re-sources/CE/ResearchReports/The%20European%20Renew-able%20Energy%20Investor%20Landscape.pdf
"Wind in power 2016 European Statistics". WindEurope Business Intelligence. February, 2017. https://windeurope.org/ wp-content/uploads/files/about-wind/statistics/WindEurope-Annual-Statistics-2016.pdf
"Yieldco: a financial catalyst for creating new solar parks". https://www.solarplaza.com/channels/finance/11322/yieldco-a-financial-boomerang-for-creating-new-sol/
