CC BY
43
УДК: 339.92 DOI: 10.5281/zenodo.1220715
1НСТИТУЦ1ЙНА П1ДТРИМКА М1ЖНАРОДНОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО СП1ВРОБ1ТНИЦТВА
У СФЕР1 ВЩНОВЛЮВАНО1 ЕНЕРГЕТИКИ
Вша С.О.
Предмет досл'дження cmammi - теоретико-методологiчнi та npuKnaöHi аспекти нституцшноТ nidmpuMKu м1'жнародного економ'чного сп'троб'тництва у сферi в'дновлювано'У енергетики.
Мета cmammi - висвтлити сутнсть, досл'дити законом'рност'! та HoeimHi тренди Ыституцшно)' nidmpuMKu м1'жнародного економ'чного сп'троб'тництва у сферi в'дновлювано'У енергетики.
Методи. nid час пдготовки статтi було використано загальнонауковi методи досл'джень, у т.ч.: сторичного та логiчного - в процес досл'дження свтового досв/'ду та анал/'зу еволюцУУ м1'жнародного економ'!чного сп'троб'тництва у енеpгеmuчнiй сфеpi; методи абстрактного та конкретного, анал'зу та синтезу застосовано в процесi обфунтування пpiоpumеmiв, правил та цлей ¡нституцшно)' niдтримки м1'жнародного економ'чного сптро&тництва у сферi в'дновлювано'У енергетики, у визначенн рол!' мiжнаpоднuх оpганiзацiй у Ух вттенш. Каузальний (причинно-насл/'дковий) метод наукових дослджень використано у визначенн пpiоpumеmiв та виклиюв щодо iнсmumуцiйноУ пiдmpuмкu м1'жнародного економ'чного сп'тро&тництва у сфеpi розвитку в'дновлювано)' енергетики як складовоУ процесв переходу до сталого розвитку.
Результати роботи. Розвиток в'дновлювано'У енергетики у ХХ1 ст. стае стратег'чним проритетом модерызацУУ свтового енергетичного ринку, сприяе вupiшенню проблеми глобального потеплння, знижуе ризики викид'т СО2 та пов'язаш з цим ризики збльшення кл!матичних б1'женц1в, затоплення прибережних mеpumоpiй краУн свту, а отже - зменшуе ризики голоду, поширення б1'дност1' серед населення Землi.
нститу^йну пдтримку розвитку в'дновлювано'У енергетики у свШ забезпечують мiжнаpоднi органзацУ, у т.ч. ООН, UNEP, URS, BASE, UNIDO, ПРООН, IRENA та т. У цьому руслi дють Рамкова конвен^я ООН про змну клiмаmу, Котський протокол (що вже припинив дю), Паризька угода з змни клiмаmу. За прогнозами ПРоОн, до 2050 р. частка в'дновлюваних джерел енерги у паливно-енергетичному баланс piзнuх краУнах свimу становитиме в'д 27 % до 54 % та займе пpовiднi позицИ серед нших джерел постачання енергоресурш на Землi. Серед пpiоpumеmiв м1'жнародного економiчного спiвpобimнuцmва у сфеpi вiдновлюваноУ енергетики - забезпечення iнсmumуцiйноУ пiдmpuмкu розвитку виробництва в'дновлювано'У енергетики, розробка та впровадження «зелених mаpuфiв», пльг та економiчнuх стимул'т, пpuнцuпiв енеpгоефекmuвносmi та енергозаощадження. Важливого значення набувае iнсmumуцiйна пiдmpuмка розбудови енергетичноУ iнфpасmpукmуpu, транспортування та транзиту, збергання та рацонального використання в'дновлюваних енергетичних ресурав.
Галузь застосування результатie. Мiжнаpоднi економiчнi в'дносини та свтове господарство.
Висновки. Серед основних пpiоpumеmiв iнсmumуцiйноУ пiдmpuмкu м1'жнародного економ'чного спiвpобimнuцmва у сфеpi розвитку в'дновлювано'У енергетики шд визнати: оpганiзацiю мiжнаpоднuх консульта^й з розробки рамкових програм у сфеpi розвитку та використання в'дновлювано'У енергетики; розробку правил та пpuнцuпiв безпеки та ра^онального енергоспоживання; сприяння
© Вша С.О., 2018
ekohomí4h^ вюник ушверситету | Випуск № 37/1
267
розвитку трансферу технологiй та знань у сферi в'дновлювано)' енергетики; створення регональних центр'т дослдження i обмну досвдом у сферi розвитку в'дновлювано)' енергетики; поширення успшного с&тового досв/'ду у сферi використання в'дновлюваноi енергетики; планування фнансового забезпечення програм з використання в'дновлюваних джерел енерги (ВДЕ); збiр та обробку статистичних даних у сферi розвитку в'дновлювано)' енергетики; монiторинг та корегування планiв (стратегш) розвитку в'дновлюваноi енергетики. Перех'д до масового використання в'дновлювано)' енергетики - складова переходу до сталого розвитку у ХХ1 ст.
Ключов'1 слова: нститу^йна пдтримка; мiжнародне економiчне спiвробiтництво; iнтеграцiя; вдновлювана енергетика; глобальне потеплiння; викиди СО2; сталий розвиток; трансфер технологй; мiжнароднi консультацИ; монiторинг; iнфраструктура енергетичного ринку; енергоефективнсть.
ИНСТИТУЦИОНАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА МЕЖДУНАРОДНОГО ЭКОНОМИЧЕСКОГО СОТРУДНИЧЕСТВА В СФЕРЕ ВОЗОБНОВЛЯЕМОЙ ЭНЕРГЕТИКИ
Белая С.А.
Предмет исследования статьи - теоретико-методологические и прикладные аспекты институциональной поддержки международного экономического сотрудничества в сфере возобновляемой энергетики.
Цель статьи - раскрыть сущность, исследовать закономерности и новые тренды институциональной поддержки международного экономического сотрудничества в сфере возобновляемой энергетики.
Методы. В процессе подготовки статьи использованы общенаучные методы исследований, в т. ч.: исторического и логического - в процессе исследования мирового опыта и анализа эволюции международного экономического сотрудничества в энергетической сфере; методы абстрактного и конкретного, анализа и синтеза применялись в процессе обоснования приоритетов, правил и целей институциональной поддержки международного экономического сотрудничества в сфере возобновляемой энергетики, в определении роли международных организаций в их реализации. Каузальный (причинно-следственный) метод научных исследований использован для определения приоритетов и вызовов институциональной поддержки международного экономического сотрудничества в сфере развития возобновляемой энергетики как составляющей процессов перехода к устойчивому развитию.
Результаты работы. Развитие возобновляемой энергетики в ХХ1 ст. становится стратегическим приоритетом модернизации мирового энергетического рынка, содействует решению проблемы глобального потепления, снижает риски выбросов СО2 и связанные с этим риски увеличения климатических беженцев, затопления прибрежных территорий стран мира, а следовательно -уменьшает риски голода, распространения бедности среди населения Земли и др.
Институциональную поддержку развития возобновляемой энергетики в мире обеспечивают международные организации, в том числе ООН, UNEP, URS, BASE, UNIDO, ПРООН, IRENA и др. В этом же русле действуют Рамочная конвенция ООН об изменении климата, Киотский протокол (который уже завершил свое действие), Парижское соглашение об изменении климата. По прогнозам ПРООН, к 2050 г. удельный вес возобновляемых источников энергии в топливно-энергетическом балансе различных стран мира будет составлять от 27 % до 54 % и займет лидирующие позиции среди иных источников поставок энергетических ресурсов на Земле. Среди приоритетов международного экономического сотрудничества в сфере возобновляемой энергетики - обеспечение институциональной поддержки развития производства возобновляемой энергетики, разработка и внедрение «зеленых тарифов», льгот и экономических стимулов, принципов энергоэффективности и энергосбережения. Важную роль играет институциональная поддержка строительства энергетической инфраструктуры, транспортирования и транзита, сохранения и рационального использования возобновляемых энергетических ресурсов.
Сфера использования результатов. Международные экономические отношения и мировое хозяйство.
Выводы. Среди основных приоритетов институциональной поддержки международного экономического сотрудничества в сфере развития возобновляемой энергетики следует назвать: организацию международных консультаций по разработке рамковых программ в сфере развития и использования возобновляемой энергетики; разработку правил и принципов безопасности и рационального энергопотребления; содействие развитию трансферу технологий и знаний в сфере возобновляемой энергетики; создание региональных центров исследований и обмена опытом в сфере развития возобновляемой энергетики; распространение успешного мирового опыта в сфере использования возобновляемой энергетики; планирование финансового обеспечения программ по использованию возобновляемых источников энергии (ВИЭ); сбор и обработку статистических данных в сфере развития возобновляемой энергетики; мониторинг и коррекцию планов (стратегий) развития возобновляемой энергетики. Переход к массовому использованию возобновляемой энергетики -составляющая перехода к устойчивому развитию в Xxi ст.
Ключевые слова: институциональная поддержка; международное экономическое сотрудничество; интеграция; возобновляемая энергетика; глобальное потепление; выбросы СО2; устойчивое развитие; трансфер технологий; международные консультации; мониторинг; инфраструктура энергетического рынка; энергоэффективность.
JEL: F 150; E 660; Q 240
INSTITUTIONAL SUPPORT OF INTERNATIONAL ECONOMIC COOPERATION IN THE SPHERE OF RENEWABLE ENERGY
Bila S.O.
Subject of this article investigation is theoretical and methodological aspects of institutional support of international economic cooperation in the sphere of renewable energy.
Objective of the article is to highlight the core and do research into the common factors and newest trends concerning institutional support of international economic cooperation in the sphere of renewable energy.
Method. When in use for article preparation the following general scientific research methods were used: historical and logical methods are applied while investigating into international experience and analysis of international economic cooperation evolution in energy area; abstract and specific methods as well as methods of analysis and synthesis are used for justification of priorities, rules and goals of institutional support of international economic cooperation in the sphere of renewable energy and definition of international organizations role while their implementing. Causal (cause-and-effect) method of scientific research is employed to determine priorities and challenges regarding institutional support of international economic cooperation in the sphere of renewable energy development as an essential part of the sustainable development transition processes.
Results. The development of renewable energy in XXI century has become a strategic priority of world energy market modernization, promotes the solution to the problem of global warming, reduces the risks of CO2 emissions as well as related risks of increase in climate refugees, world countries' coastal areas flooding, so reduces a risk of famine and incidence of poverty among the Earth population.
Institutional support of renewable energy development is provided by such international organizations as UN, UNDP, UNEP, URS, BASE, UNIDO, IRENA etc. UN Framework Convention on Climate Change (UNFCCC), Kyoto Protocol (expired), Paris Agreement on Climate Change were adopted. According to UNDP forecasts, scenarios for the share of renewables in world supplies by 2050 in balance of fuels and electric power ranges widely from just 27 percent to 54 percent and will rank the leading positions among other sources of energy resources on the Earth. Among the priorities of international economic cooperation in the sphere of renewable energy there are the following: providing institutional support of renewable energy production growth, development and introduction of 'green tariffs', benefits and economic stimuli as well as principles of energy efficiency and energy-saving. Institutional support of energy infrastructure development, transportation and transit, conservation and rational use of renewable energy resources is of great importance.
Range of results application. International economic affairs and world economy.
Conclusions. Among the main priorities of institutional support of international economic cooperation in the sphere of renewable energy development the following ones should be mentioned: organization of international consultations on framework development in the sphere of renewable energy promoting and use; drawing-up the rules and principles of safety and rational energy consumption; promoting technology and knowledge transfer development in the sphere of renewable energy; establishment of regional R&D centers as well as centers of experience exchange in the sphere of renewable energy development; distribution of successful world experience in the sphere of renewable energy use; planning of financial provision of the program on renewable sources of energy use; compilation of statistical data in the sphere of renewable energy development; monitoring and adjustment of strategies on renewable energy development. Transition to global renewable energy use is an essential part of a process of sustainable development in the XXI century.
Key words: institutional support; international economic cooperation; integration; renewable energy; global warming; CO2 emissions; sustainable development; technology transfer; international consultations; monitoring; energy market infrastructure; energy efficiency.
Вступ. Актуальшсть. Енергетика e одним з найважливших факторiв виробництва i життезабезпечення свтовоТ економки у ХХ1 ст., адже вона забезпечуе ресурсами виробництво i со^альну сферу, формуе потужн потоки св^овоТ торгiвлi та швестицшних надходжень. Енергетика традицшно перебувае у центрi уваги глобально! макроекономiчноТ пол^ики та мiжнародних економiчних вщносин. Пщ впливом глобалiзацiТ св^ове господарство постшно стикаеться з викликами i ризиками, як загострюють проблему енергетичноТ безпеки, актуалiзують перехщ до сталого розвитку та стшкого енергопостачання, складовими якого е доступнють, ефективнють та еколопчнють енергетики, розвиток вщновлюваноТ енергетики. Важлива роль у виршенш енергетично! проблеми у масштабах свтовоТ економки належить альтернативнш енергетиц та ТТ складово! -вщновлювано! енергетики. Водночас, розвиток вщновлювано!' енергетики стикаеться з низкою перешкод - вщ монополiзацiТ енергетичних ринш до обмежень у шформацшному супровод^ що вимагае ефективноТ шституцшноТ пщтримки як на нацюнальному, так i на мiжнародному рiвнi. Для УкраТни питання розвитку вщновлювано!' енергетики стае особливо актуальним, враховуючи зростання цш на енергетичн ресурси, висок показники енергетичноТ залежност нацюнальноТ економки вщ iмпорту традицшних енергетичних ресурав Импорту природного газу та ш.).
Розвиток вщновлюваноТ енергетики в УкраТш вщбуваеться повтьно, осктьки цей процес стикаеться з браком швестицшних кош^в, нестачею шновацшних технологш, вщсутнютю шституцшного досвщу освоення вщновлюваноТ енергетики та домшуванням монополш на енергетичному ринку краТни. Завдяки налагодженню
ефективного мiжнародного eK0H0Mi4H0r0 сшвроб^ництва, забезпеченню шституцшно''' пiдтримки розвитку вщновлювано' енергетики на мiжнародному piBHi, можна досягти позитивних результатiв, послабити енергетичну залежнють кра'ши, пiдвищити ефективнiсть господарювання, забезпечити перехiд до iнновацiйного типу економiчного зростання та до сталого розвитку. Така постановка питання свщчить про актуальнють теми дано'' статп.
CTyniHb дослiдження проблеми вченими. Проблематику мiжнародного економiчного спiвробiтництва у сферi вщновлювано' енергетики в кражах GC дослiдили Г.Г. Гелетуха, Т.А. Железна, А.К. Праховшк [1]. Про прюритети iнвестування у сферу вiдновлюваноï енергетики на св^овому ринку писали у сво'ш роботi О.Б. Романюк, В.Г. Герасимчук [2]. Роль «зеленого тарифу» як дiевого стимулу розвитку вщновлювано' енергетики обфунтували В.А. Чудовська, Б.М. Савенко [3]. Свiтовi стратеги' розвитку вщновлювано' енергетики розглядали В.1. Лщук, М.е. Лiщук, А.Т. Московчук [4] та iншi украïнськi вченi. Серед жоземних вчених проблематику переходу до сталого розвитку та розвитку вщновлювано' енергетики висв^лювали у сво'х працях Маргарет Робертсон [5], Памела Метсон, Утьям Кларк, Крютер Андерссон [6], Слвен Коен, Уiльям Еймiке, Елюон Мiллер [7] та iншi вчеш. Разом з тим, питання шституцшно''' пiдтримки мiжнародного економiчного спiвробiтництва у сферi вiдновлюваноï енергетики i дос викликають iнтерес в укра'нському та свтовому науковому середовищi. Особливого значення питання шституцшно''' пщтримки МЕС у сферi вiдновлюваноï енергетики набувае тому, що дозволяе врахувати вплив як економiчних, так i не економiчних факторiв на цей складний та багатоiерархiчний процес.
Предмет дослiдження статт - теоретико-методологiчнi та прикладнi аспекти шституцшно''' пщтримки мiжнародного економiчного сшвроб^ництва у сферi вщновлювано'' енергетики.
Мета статп - висв^лити сутнiсть, дослщити закономiрностi та новiтнi тренди шституцшно'' пщтримки мiжнародного економiчного спiвробiтництва у сферi вщновлювано'' енергетики.
Для досягнення означено' мети, у статп поставлен та розглядаються наступнi завдання дослщження:
- визначити прiоритети мiжнародного економiчного спiвробiтництва та специфiку його реалiзацiï у енергетичнiй сферi;
- дослщити свтовий досвiд еволюцiï мiжнародного економiчного спiвробiтництва у енергетичнiй сферi;
- обфунтувати прiоритети шституцшно''' пiдтримки мiжнародного економiчного спiвробiтництва у сферi вщновлювано'' енергетики, визначити роль Мiжнародних оргашзацш у 'х втiленнi;
- виявити мехашзми та iнструменти стимулювання розвитку вщновлювано' енергетики.
Методи. Пщ час пщготовки статтi було використано загальнонауковi методи дослiджень, у т.ч.: сторичного та логiчного - в процес дослщження св^ового досвiду та аналiзу еволюци' мiжнародного економiчного спiвробiтництва у енергетичнш сферi; методи абстрактного та конкретного, аналзу та синтезу, як було застосовано в процеа обфунтування прюрите^в, правил та цтей шституцшно''' пщтримки мiжнародного економiчного спiвробiтництва у сферi вщновлювано'' енергетики, у визначенн ролi мiжнародних органiзацiй у 'х втiленнi. Каузальний (причинно-наслдковий) метод наукових дослiджень використано в процесi визначення прюрите^в та викликiв щодо шституцшно''' пщтримки мiжнародного економiчного спiвробiтництва у сферi розвитку вщновлювано'' енергетики як складово' процесiв переходу до сталого розвитку.
Постановка проблеми. Розвиток вщновлювано' енергетики стае потужним трендом глобально' економки, свтово'' економiчноï полiтики, вщповщае економiчним iнтересам суб'ектiв господарювання, штересам домашнiх господарств - споживачiв енергетичних ресурав, iнтересам людства та цтям, проголошеним ООН у сферi сталого розвитку. Зокрема, розвиток вщновлювано' енергетики вщповщае конкретним цтям, проголошеним ООН у сферi сталого розвитку: «Цть 7. Забезпечення всезагального доступу до недорогих, надшних, сталих i сучасних джерел енергп для вах. Цть 13. Прийняття термжових заходiв по боротьбi зi змiнами клiмату та його наслщками. Цiль 17. Змщнення засобiв здiйснення та активiзацiï роботи в межах Глобального партнерства в жтересах сталого розвитку» [8]. Натомють, складнють технiчних, органiзацiйних, управлiнських та ж. процесiв переходу вiд традицшно'' до вщновлювано'' енергетики, потребуе налагодження дiевоï шституцшно''' пiдтримки мiжнародного економiчного спiвробiтництва у сферi розвитку вщновлювано' енергетики. Адже ттьки спiльнi зусилля мiжнародних органiзацiй та краж, зацкавлених у розвитку вщновлювано'' енергетики можуть призвести до очiкуваних позитивних результат - пiдвищення енергоефективностi, змiцнення енергетично' безпеки, переходу до сталого розвитку.
Результати дослщження. Розвиток енергетично' сфери е складним, рiзноспрямованим та багатоiерархiчним процесом в системi глобально' економки, що розвиваеться пiд впливом економiчних та iнституцiйних чинникiв: геополiтичних, щеолопчних, цивiлiзацiйних, релiгiйних, iнформацiйних, екологiчних та ж. Розвиток енергетично'' сфери, у т.ч. i вщновлювано'' енергетики потребуе налагодження мiжнародного економiчного спiвробiтництва, що передбачае: рiвнiсть та суверенiтет партнерiв у прийняттi економiчних рiшень; узгодження цтей та прюрите^в мiжнародного економiчного спiвробiтництва; задiяння комплексу органiзацiйних, пол^ичних i господарських зв'язкiв за участю держав, 'х груп i мiжнародних органiзацiй, а також окремих господарюючих суб'ек^в; досягнення взаемно'' економiчноï вигоди учасниш мiжнародного економiчного спiвробiтництва.
Розвиток мiжнародного економiчного спiвробiтництва (МЕС) дозволяе виршити як нацiональнi, так i глобальш, цивiлiзацiйнi проблеми людства, якими ошкуються мiжнароднi органiзацiï, у т.ч. ООН. Так, у програмному документ «Деклара^я про мiжнародне економiчне сшвроб^ництво, зокрема пожвавлення
eK0H0Mi4H0r0 росту та розвитку в кражах, що розвиваються» (вщ 1 травня 1990 р.) зазначаеться, що мiжнародне економiчне спiвробiтництво нацтене на забезпечення справедливих i рiвних можливостей для всiх народiв i надання ÏM можливостi повнiстю розвинути ïx потенцiйнi можливостi. Мiжнародне економiчне спiвробiтництво сприяе пожвавленню економiчному росту i розвитку в кражах, що розвиваються, сптьному виршенню проблем бщносп та голоду шляхом створення сприятливих економiчниx умов для розвитку. В економiчнiй нацiональнiй полiтицi краж - учасниць МЕС мають бути узгоджен зобов'язання всix краïн щодо мiжнародного економiчного спiвробiтництва. Мiжнародне економiчне сшвроб^ництво мае бути нацiлено на виршення проблем мiжнародноï заборгованостi, задоволення зростаючих потреб у фiнансовиx ресурсах на ц^ розвитку, на створення вщкрито'|' i справедливоï системи торгiвлi та сприяння диверсифкаци' i модернiзацiï економки краïн, що розвиваються. Мiжнародне економiчне спiвробiтництво зорiентоване на покращення мiжнародноï економiчноï ситуацп; на пiдтримку втьного руху ресурсiв, товарного обмiну, на координацш соцiально-економiчноï полiтики, що мае враховувати нацюнальш, глобальнi та цив^зацшш проблеми розвитку, з якими стикаються краïни [9].
Мiжнародне економiчне ствроб^ництво (МЕС) мае базуватися на принципах взаемовигщного спiвробiтництва, прозоростi прийняття ршень, прогнозованостi очiкуваниx результатiв. Стосовно специфки оргашзацп мiжнародного економiчного спiвробiтництва у енергетичнш сферi, то спiльнi зусилля краж мають буди зосереджен на наступних прюритетах:
- розробка та узгодження державно!' енергетичноï полiтики мiж краïнами - учасницями МЕС, узгодження стратегш та сценарпв розвитку енергетичноï полiтики, енергетичних балансiв та енергетичних потош на нацiональному та мiжнацiональному рiвнi;
- запровадження спiльниx ефективних меxанiзмiв для вирiшення потенцiйниx кризових ситуацш, зменшення настання ризикiв в енергетичнш сфер^
- розвиток енергетичноГ iнфраструктури, енергогенеруючих потужностей, диверсифiкацiя джерел постачання енергоноси'в, а також маршрупв, способiв транспортування енергоресурсiв, постачальникiв енергетичних ресурав, вiдповiдно до принципiв економiчноï доцiльностi, екологiчноï безпеки для навколишнього середовища;
- здiйснення та реалiзацiя реформ, зорiентованиx на розвиток конкурентних, прозорих та демонополiзованиx енергетичних ринш;
- забезпечення реалiзацiï довгостроковоï стратеги безпеки торгiвлi енергоносiями, у т.ч. транзиту, розвщки, видобування, переробки, передавання, розподтення i продажу енергетичних ресурав/продуклв вiдповiдно до вимог мiжнародного права;
- формування сприятливого жвестицшного ^мату для розвитку енергетичноï сфери, залучення жвестицш в енергетичну сферу, захист прав iнвесторiв;
- розвиток i пщтримка альтернативних видiв енергiï, у т.ч. у розвиток вщновлюваноГ енергетики (енерги' вiтру, сонця, води, бюенергетики та iн.);
- налагодження ефективного науково-техшчного мiжнародного спiвробiтництва у енергетичнш сфер^ розвиток енерго-ефективних та еколопчних теxнологiй, зменшення викидiв СО2 тощо;
- забезпечення енергетичноГ безпеки, конкурентоспроможност i сталого розвитку енергетичного сектору як основи для економiчного зростання;
- забезпечення жтеграци' енергетичних ринмв краж, учасниць МЕС, у т.ч. на рiвнi регiонального енергетичного сшвроб^ництва;
- забезпечення захисту прав споживачiв на енергетичних ринках краж, учасниць МЕС у т.ч. на основi вщкритосп та прозоростi iнформування, демонополiзацiï та гарантування доступностi енергiï для споживачiв.
Для успiшноï реалiзацiï, МЕС у енергетичнш сферi потребуе врахування як економiчниx так i неекономiчниx чинникiв (iнформацiйниx, культурних, соцiальниx, цив^зацшних), що свiдчить про зростаючу роль шституцшно1 пiдтримки цього процесу. Адже iнституцiоналiзм (як сучасний науковий та практичний напрям св^овоГ науки) дозволяе комплексно врахувати дш всix об'ективних та суб'ективних чинникв.
Мiжнародне економiчне спiвробiтництво у енергетичнiй сферi виникае у 1921 р. i юнуе у виглядi дiяльностi мiжнародниx спецiалiзованиx органiзацiй: Ради великих електричних систем i Св^ово1 енергетичноï ради. Ц мiжнароднi жституцп дiють i доа, об'еднуючи вчених, iнженерiв, теxнiкiв, економюлв, дiяльнiсть яких пов'язана з енергетикою. Щороку Свiтова енергетична рада публкуе результати оцiнки ефективностi реалiзацiï енергетичноï полiтики кражами свiту - 1ндекс енергетичноï трилеми (The Energy Trilemma Index), який вiдображае три групи показнимв:
- показники енергетичноï безпеки, що демонструють ефективнiсть управлiння постачанням енергетичних ресурав, надшнють енергетичноï шфраструктури та здатнiсть забезпечувати наявнi та майбутн потреби економiки кражи у енергетиц^
- показники доступу до енергетичних ресурав, тобто забезпечення доступност використання енергоресурав населенням краïни;
- показники еколопчносп (сталого розвитку енергетики краж св^у) - характеризують рiвень використання альтернативноï енергетики та енергоефективнють економiки краïни [10].
Найкращi показники ждексу «The Energy Trilemma Index» традицшно демонструють кражи, що зменшують свою залежнють вiд споживання традицшних джерел енерги швидко розвивають альтернативну
енергетику, до яко'' належать: ядерна (атомна) енергетика, виробництво сланцевого газу, вщновлювана енергетика, у т.ч. гщроенергетика, в^рова та гелiо- енергетика, бюенергетика тощо.
Зазначимо, що МЕС у енергетичнш сферi зiграло провщну роль у становленнi 6С, адже саме бвропейське спiвтовариство вугiлля i ai^i (1951 р.) та бвропейське спiвтовариство з атомно' енергп' (1957 р.) сформували засади юнування спiльного европейського енергетичного ринку, на основi якого вiдбулося становлення бвропейського Союзу як конкурентоспроможного штеграцшного угрупування. У 80-х роках ХХ ст. у ру^ активного розвитку МЕС у енергетичнш сферi з'являються теорп «сталого енергетичного розвитку» - розвитку, що задовольняе енергетичн потреби ниншых поколiнь та не ставить пщ загрозу здатнiсть майбутнiх поколшь використовувати всi наявнi у св^овш економiцi енергетичнi ресурси для задоволення потреб виробництва та споживання.
На вщмшу вiд розвитку традицшно' енергетики, розвиток альтернативно'' енергетики - до яко'' вщносять i вiдновлювану енергетику (у т.ч. гщроенергетику, гелiо-, в^рову, бiоенергетику та iн.) - сприяе виршенню проблеми декарбоызацп' (зменшенню викидiв СО2), уповiльнюе процеси глобального потеплшня, зменшуе забруднення атмосфери шкiдливими викидами, вщходами виробництва та парниковими газами. Розвиток вщновлювано' енергетики, у свою чергу, тюно пов'язаний зi сталим розвитком, щеолопю якого активно просувае ООН.
1нституцшну пiдтримку МЕС у сферi вiдновлюваноï енергетики реалiзують на практик Мiжнароднi оргашзацп, що визначають прюритети, правила та ц^ мiжнародноï економiчноï дiяльностi суб'ектiв господарювання, надають рекомендацп кра'нам-членам та кра'нам-партнерам у цш сферi.
У структурi ООН питаннями сталого розвитку енергетики (а також i питаннями розвитку вщновлювано' енергетики) ошкуеться «Програма ООН iз навколишнього середовища» (ЮНЕП). Важливою складовою ЮНЕП е Центр з питань енергетики, ^мату та стiйкого розвитку Рюо (URS) та Базельське агентство з питань стшко' енергетики (BASE), ям просувають iдеï розвитку «зелено'» енергетики в кра'нах, що розвиваються. Серед прюрите^в дiяльностi мiжнародних шституцш - пiдтримка розвитку та використання вщновлюваних джерел енергiï; розширення доступу кра'н до екологiчних енергетичних ресурав та послуг; диверсифiкацiя та збтьшення глобально' частки вiдновлюваних джерел енерги'; подолання полiтичних та iнституцiйних перешкод для розвитку вщновлювано'' енергетики; демонополiзацiя енергетичних ринш, сприяння виходу на свтовий енергетичний ринок та регюнальш енергетичнi ринки екологiчних енергетичних ресурав. У ру^ сприяння сталому розвитку дiе lнiцiатива ЮНЕП iз фшансування сталого розвитку енергетики (СЕФ1), спрямована на залучення швестицш у сферi вiдновлюваних джерел енергп та на пщтримку ефективного використання енергiï як у розвинутих кра'нах, так i в кра'нах, що розвиваються. СЕФ1 забезпечуе потенцiйних iнвесторiв iнституцiйною пщтримкою, надае iнформацiею, необхiдну для забезпечення ефективного управлшня та залучення швестицш у сферу «зелено'» енергетики [11].
У структурi ООН дiе Оргашза^я Об'еднаних Нацiй з промислового розвитку (ЮН1ДО), яка спiвпрацюе з урядами рiзних держав, торгово-промисловими органiзацiями i транснацюнальними корпорацiями, у т.ч. у сферi запровадження новiтнiх енергетичних технологш. Результатом тако'' спiвпрацi стають створен пiд егiдою ЮН1ДО Мiжнародний центр з питань сонячно'' енергетики в Кита', Мiжнародний центр з питань мало' гщроенергетики в 1ндп, Мiжнародний центр з питань гiдроенергетики у Туреччиш, Мiжнародний центр з питань науки та високих технологш в 1тали та ^i оргашзацп [12]. Розвиток вщновлювано'' енергетики тюно пов'язаний з протидiею глобальному потеплшню. Важливим кроком для попередження процесiв глобального потеплшня стала ратифка^я у 1992 р. Рамково' конвенцiï ООН про змшу клiмату (РКЗК), доповнена Кютським протоколом (1997 р.) та Паризькою угодою зi змiни клiмату (2015 р.) [13].
Розвиток альтернативно', вщновлювано'' енергетики пщтримуеться Програмою розвитку ООН (ПРООН). ПРООН реалiзувала (2016 р.) понад 153 проекти у сферi вщновлюваних джерел енерги' вартютю 556 млн. дол. США, у т.ч. у Словенп (на суму понад 12 млн. дол. США), пщтримала розвиток бюенергетики у Таïландi (6,8 млн. дол. США), забезпечила електрифкацш стьських райоыв Болiвiï у рамках проекту «Вщновлювана енерпя» (понад 8,2 млн. дол. США), розвиток ринку в^рово'' енерги у Мекси^ (понад 4,7 млн. дол. США) та ш. За прогнозами ПРООН, до 2050 р. частка вщновлюваних джерел енергп у паливно-енергетичному балана Землi становитиме 27 - 54 % i займе провщш позицп серед шших джерел енергоресурсiв [14].
Важливу роль у забезпеченнi iнституцiйно'' пщтримки МеС у сферi розвитку альтернативно'' (та вщновлювано') енергетики у свт в^грало заснування 26 сiчня 2009 р. Мiжнародного агентства з вщновлювано'' енергетики (IRENA). Головним завданням IRENA було визначено сприяння розвитку альтернативних джерел енерги у промислово-розвинених кра'нах св^у та кра'нах, що розвиваються. Основною вщмшнютю IRENA вiд шших мiжнародних органiзацiй е активна робота на мiждержавному, мiжурядовому рiвнi. Серед напрямюв дiяльностi IRENA провiдне мюце належить: органiзацiï мiжнародних консультацiй з розробки рамкових програм у сферi розвитку та використання вщновлювано'' енергетики; сприяння розвитку трансферту технологш та знань у сферi вщновлювано'' енергетики; створення регюнальних центрiв дослщження, розвитку i обмшу досвщом у сферi розвитку вiдновлюваноï енергетики для кра''н-члеыв IRENA; сприяння поширенню успiшного досвщу у сферi використання вiдновлювано'' енергетики; планування фшансового забезпечення програм з використання вщновлюваних джерел енергп (ВДЕ); збiр та обробка статистичних даних у сферi розвитку вщновлювано'' енергетики та ш. Таю напрямки роботи IRENA зорiентованi на системну, комплексну шституцшну пщтримку розвитку вах рiзновидiв вщновлювано'' енергетики [15].
Натомють, у св^овш практик зростае потреба у спецiалiзацiï надання iнституцiйноï пiдтримки, адже це обумовлено особливостями техшчного та оргашзацшного забезпечення процесiв виробництва електроенерги
з вiдновлюваних джерел. Показовим у цьому плат е заснування у 1954 р. у Фрайбурзi (Ымеччина) Мiжнародного спiвтовариства з використання сонячноТ енергИ, що стае першою мiжнародною неурядовою органiзацiею, дiяльнiсть якоТ повнiстю зосереджена на дослiдженнях та на шституцшнш пiдтримцi розвитку ВДЕ. Поступово, на основi неурядовоТ оргашзацп виникае Institute of Southeastern European Studies (ISES), Авс^я, що дослщжуе питання використання сонячноТ енергiТ, надае шституцшну пiдтримку у цiй сферi зацiкавленим суб'ектам господарювання, у т.ч. розповсюджуе найкращий свiтовий досвiд, надае консультацшну пiдтримку, органiзацiйно-управлiнськi рекомендацп та сприяе налагодженню ефективного мiжнародного економiчного спiвробiтництва у сферi розвитку вщновлюваноТ (та гелiо-) енергетики [16]. Розвиток вщновлюваноТ' енергетики у краТнах GC визнано стратегiчним прiоритетом соцiально-економiчного розвитку вщповщно до положень СтратегiТ сталого розвитку «европа-2020» [17]. Про показники частки вщновлюваних джерел енергiТ у валовому мнцевому споживаннi енергй у краТнах бвропейського Союзу свiдчать дат, наведет у Таблицк
Таблиця. Досягнут та заплановаш показники частки вiдновлюваних джерел енергм (ВДЕ) у валовому кшцевому споживаннi енергй' в краТнах СС
(у вiдсотках до загальнрго обсягу споживання енергетичних pecypciB, %)___
2015 2020* 2015 2020*
GC-28 16,7 20 Литва 25,8 23
Бельгiя 7,9 13 Люксембург 5 11
Болгарiя 18,2 16 Угорщина 14,5 13
Чехiя 15,1 13 Мальта 5 10
Данiя 30,8 30 Нщерланди 5,8 14
Нiмеччина 14,6 18 Авс^я 33 34
Естонiя 28,6 25 Польща 11,8 15
lрландiя 9,2 16 Португалiя 28 31
Грецiя 15,4 18 Румушя 24,8 24
lсnанiя 16,2 20 Словешя 22 25
Франтя 15,2 23 Словаччина 12,9 14
Хорватiя 29 20 Фiнляндiя 39,3 38
lталiя 17,5 17 Шве^я 53,9 49
Кinр 9,4 13 Велика Бриташя 8,2 15
Латвiя 37,6 40
Примтка. Складено за даними Eurostat [18].
2020 р.* - np03H03Hi показники.
Серед краТн GC там краТни як Болгарiя, Чехiя, Данiя, Естонiя, Хорва™, lталiя, Литва, Угорщина, Румунiя, Фiнляндiя та Швецiя (станом на 2015 р.) вже досягли запланованоТ (до 2010 р.) частки ВДЕ у енергоспоживанш. Iншi краТни GC наполегливо рухаються у цьому напрямку, активно застосовуючи nотенцiал мiжнародного економiчного сшвроб^ництва, механiзми та iнструменти шституцшноТ' державноТ пiдтримки. Серед фiнансово-податкових механiзмiв державноТ пщтримки розвитку вщновлюваноТ' енергетики у краТнах GC застосовують: податковi кредити (та податковi пiльги) в процес iнвестування розвитку вщновлюваноТ' енергетики; податковi пiльги на капiтальнi видатки пщприемств (органiзацiй), що спрямовуються на закушвлю (розвиток) iнновацiйних технологiй з виробництва вщновлюваноТ' енергетики. Для краТн GC характерною е застосування стимулiв, що сприяють переходу вiд традицiйноТ до вщновлюваноТ енергетики. Йдеться про застосування тарифних шльг («зелеш» тарифи - FITs, i «зелеш» надбавки - FIPs), про регулювання квот з виробництва електроенерги та задiяння системи «зелених сертифiкатiв», що продаються на ринку та сприяють залученню втьних iнвестицiйних коштiв у сферу вщновлюваноТ' енергетики (TGC). Дiевий вплив на розвиток вщновлюваноТ енергетики мають пiльговi кредити, дотацп та кредитнi гарантп, державнi субсидiТ та iнвестицiйнi гранти, як можуть надаватися як на регюнальному (мiсцевому) рiвнi, так i на рiвнi нацiональноТ економiки та на мiждержавному, мiжнародному рiвнi.
Висновки. Розвиток вщновлюваноТ енергетики у ХХ1 ст. стае важливим напрямком, стратепчним nрiоритетом розвитку свiтового енергетичного ринку. Розвиток вщновлюваноТ енергетики сприяе виршенню проблеми глобального потеплшня, знижуе ризики викидiв СО2 та nов'язанi з цим ризики збтьшення клiматичних бiженцiв, затоплення прибережних територiй краТн св^у, а отже - ризики голоду, поширення бiдностi серед населення Землi та iн.
lнституцiйну niдтримку розвитку вщновлюваноТ' енергетики у свт забезпечують мiжнароднi органiзацiТ, у т.ч. ООН, UNEP, URS, BASE, UNIDO, ПРООН, IRENA та ш. У цьому ж ру^ дшть Рамкова конвен^я ООН про змiну клiмату (РКЗК), доповнена Кютським протоколом (1997 р.) та Паризькою угодою зi змши клiмату (2015 р.). За прогнозами ПРООН, до 2050 р. частка вщновлюваних джерел енергй у паливно-енергетичному баланс Землi становитиме вщ 27 % до 54 % (у рiзних краТнах св^у) та займе провщы nозицiТ серед iнших джерел енергоресурав.
Для прискорення переходу нацюнально' та св^ово' економiки вiд традицшно''' до вщновлювано' енергетики, в кра'нах св^у (у т.ч. в кра'нах 6С) застосовують низку механiзмiв та стимулiв, а саме: податковi кредити (та податковi пiльги); податковi шльги на капiтальнi видатки пiдприемств (оргашзацш), що спрямовуються на закупiвлю (розвиток) шновацшних технологiй з виробництва вщновлювано'' енергетики. Застосовуються тарифы шльги («зелеш» тарифи - FITs, «зеленi» надбавки - FIPs), поширюеться застосування квот з виробництва електроенерги та задiяння системи «зелених сертифiкатiв», що продаються на фондовому ринку та сприяють залученню втьних швестицшних коштiв у сферу вщновлювано' енергетики (TGC). Дiевий вплив на розвиток вщновлювано' енергетики мають пiльговi кредити, дотацп та кредиты гарантп, державнi субсидiï та швестицшш гранти, якi можуть надаватися як на репональному (мiсцевому) рiвнi, на рiвнi нацюнально' економiки, на мiждержавному та мiжнародному рiвнi.
Серед основних напрямш шституцшно' пiдтримки мiжнародного економiчного спiвробiтництва у сферi розвитку вщновлювано' енергетики прюритетного значення набули: оргашза^я мiжнародних консультацiй з розробки рамкових програм у сферi розвитку та використання вщновлювано' енергетики; сприяння розвитку трансферту технологш та знань у сферi вщновлювано'' енергетики; створення регюнальних центрiв дослщження, розвитку i обмшу досвщом у сферi розвитку вщновлювано'' енергетики; сприяння поширенню успшного свiтового досвiду у сферi використання вщновлювано'' енергетики; планування фшансового забезпечення програм з використання вщновлюваних джерел енергп (ВДЕ); збiр та обробка статистичних даних у сферi розвитку вщновлювано' енергетики; мониторинг та корегування плашв (стратегiй) розвитку вщновлювано' енергетики та ш.
Мiжнародне економiчне сшвроб^ництво у сферi вiдновлюваноï енергетики охоплюе не ттьки процеси технiчного супроводження виробництва енергп з ВДЕ, але й визначае шляхи виршення проблеми зменшення емiсiï парникових газiв, вловлювання, утримання та нейтралiзацiï СО2. Серед прюрите^в мiжнародного економiчного спiвробiтництва у сферi вiдновлюваноï енергетики - шституцшна пiдтримка розвитку iнфраструктури виробництва, транспортування та транзиту, розробка та впровадження «зелених тарифiв»; збер^ання та примноження вщновлюваних енергетичних ресурав; шституцшна пщтримка розповсюдження та впровадження принцишв енергоефективносп, енергозбереження i енергозаощадження
Список використаних джерел
1. Гелетуха Г.Г., Железна Т.А., Праховнк А.К. Анал'з енергетичних стратегй кра'Ун €С та свту i рол'! в них в'дновлюваних джерел енерги. Аналтична записка БАУ №13. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.uabio.org
2. Романюк О.Б., Герасимчук В.Г. С&товi тенденцИ iнвестування у сферу в'дновлювано'У енергетики / О.Б. Романюк, В.Г. Герасимчук//Глобальнi та нацональнi проблеми економки. - 2016. - № 9. - с. 53 - 58
3. Чудовська В.А., Савенко Б.М. «Зелений тариф» в систем'1 стимулювання виробництва електроенерги з альтернативних джерел / В.А. Чудовська, Б.М. Савенко //Науковий всник Херсонського державного унверситету. - 2015. - №13. - с.103-106
4. ЛщукВ.1., ЛщукМ.С., Московчук А.Т. Використання в'дновлюванихресурсв в енергети^: св1'тов1' стратеги та сценари розвитку енергетичного ринку / В.1. Лщук, М.€. Лщук, А.Т. Московчук // Економiчний форум. - 2017. - №2. - с. 30 - 35.
5. Margaret Robertson. Sustainability Principles and Practice - Routledge; 2 edition (March 15, 2017). - 418 p.
6. Pamela Matson, William C. Clark, Krister Andersson. Pursuing Sustainability: A Guide to the Science and Practice. - Princeton University Press; 1 edition (March 29, 2016). - 248 p.
7. Steven Cohen, William Eimicke, Alison Miller. Sustainability Policy: Hastening the Transition to a Cleaner Economy. - Jossey-Bass; 1 edition (January 27, 2015). - 288 p.
8. 8.Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development [Електронний ресурс]. -Режим доступу : https://sustainabledevelopment.un.org/post2015/transformingourworld
9. Декларац/'я про мiжнародне економiчне спiвробiтництво, зокрема пожвавлення економ'чного росту та розвитку в кра'Унах, що розвиваються (1 травня 1990 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_982
10.0фiцiйний сайт Св'1товоУ енергетичноУ ради [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www. worldenergy. org
11.United Nations Environment Programme «Програма ООН iз навколишнього середовища» (ЮНЕП) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.unenvironment.org/explore-topics/green-economy
12. UNIDO - United Nations Industrial Development Organization [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.unido.org/
13.Паризька угода. Угоду ратифковано Законом № 1469-VIII в'д 14.07.2016 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_l61
14. Програма розвитку ООН (ПРООН) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home.html
15.International Renewable Energy Agency (IRENA) Оф^йний сайт М'жнародного агентства з в 'дновлюваноУ енергетики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.irena.org/
16.Institute of Southeastern European Studies (ISES) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ises.org/
17. EUROPE 2020 A strategy for smart, sustainable and inclusive growth / Communication from the Commission. Brussels, 3.3.2010, COM(2010) 2020. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ec.europa.eu/eu2020/ pdf/COMPLET%20EN%20BARROSO%20%20%20007%20-%20Europe%202020%20-%20EN%20version.pdf
18. Оф^йний сайт Свростат [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/eurostat
References
1. Heletukha H.H., Zheliezna T.A., Prakhovnik A.K. Analiz enerhetychnykh stratehii krain YeS ta svitu i roli v nykh vidnovliuvanykh dzherel enerhii. Analitychna zapyska BAU №13. : www.uabio.org
2. Romaniuk O.B., Herasymchuk V.H. Svitovi tendentsii investuvannia u sferu vidnovliuvanoi enerhetyky // Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. - 2016. - № 9. - s. 53 - 58
3. Chudovska V.A., Savenko B.M. «Zelenyi taryf» v systemi stymuliuvannia vyrobnytstva elektroenerhii z alternatyvnykh dzherel //Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. - 2015. - № 13. - s. 103 - 106
4. Lishchuk V.I., Lishchuk M.Ye., Moskovchuk A.T. Vykorystannia vidnovliuvanykh resursiv v enerhetytsi: svitovi stratehii ta stsenarii rozvytku enerhetychnoho rynku // Ekonomichnyi forum. - 2017. - №2. - s. 30 - 35.
5. Margaret Robertson. Sustainability Principles and Practice - Routledge; 2 edition (March 15, 2017). - 418 p.
6. Pamela Matson, William C. Clark, Krister Andersson. Pursuing Sustainability: A Guide to the Science and Practice. - Princeton University Press; 1 edition (March 29, 2016). - 248 p.
7. Steven Cohen, William Eimicke, Alison Miller. Sustainability Policy: Hastening the Transition to a Cleaner Economy. - Jossey-Bass; 1 edition (January 27, 2015). - 288 p.
8. 8.Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development : https://sustainabledevelopment.un.org/post2015/transformingourworld
9. Deklaratsiia pro mizhnarodne ekonomichne spivrobitnytstvo, zokrema pozhvavlennia ekonomichnoho rostu ta rozvytku v krainakh, shcho rozvyvaiutsia (1 travnia 1990 r: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_982
10. Ofitsiinyi sait Svitovoi enerhetychnoi rady: https://www.worldenergy.org
11. United Nations Environment Programme «Prohrama OON iz navkolyshnoho seredovyshcha» (luNEP) : https://www.unenvironment. org/explore-topics/green-economy
12.UNIDO - United Nations Industrial Development Organization : https://www.unido.org/
13. Paryzka uhoda. Uhodu ratyfikovano Zakonom № 1469-VIII vid 14.07.2016 : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/995_l61
14.Prohrama rozvytku OON (PROON) : http://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home.html 15.International Renewable Energy Agency (IRENA) Ofitsiinyi sait Mizhnarodnoho ahentstva z vidnovliuvanoi
enerhetyky: http://www.irena.org/
16.Institute of Southeastern European Studies (ISES) : https://www.ises.org/
17.EUROPE 2020 A strategy for smart, sustainable and inclusive growth / Sommunication from the Sommission. Brussels, 3.3.2010, COM (2010) 2020. : http://ec.europa.eu/eu2020/pdf/COMPLET%20EN%20 BARROSO%20%20%20007%20-%20Europe%202020%20-%20EN%20version.pdf
18. Ofitsiinyi sait Yevrostat: http://ec.europa.eu/eurostat
ДАН! ПРО АВТОРА
Бта Свгглана Олекспвна, професор, доктор наук з державного управлшня, заслужений економют УкраТни, професор кафедри мiжнародних економiчних вщносин i бiзнесу НН1МВ НАУ Навчально-науковий шститут Мiжнародних вщносин (НН1МВ), Нацюнальний авiацiйний ушверситет (НАУ), 03680, м. КиТв, проспект Вщрадний, буд. 4 e-mail: svbila [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Белая Светлана Алексеевна, профессор, доктор наук государственного управления, заслуженный экономист Украины, , профессор кафедры международных экономических отношений и бизнеса ИМО НАУ,
Учебно-научный институт Международных отношений (УНИМО), Национальный авиационный университет (НАУ),
03680, г.Киев, проспект Отрадный, дом. 4 e-mail: svbila [email protected]
INFORMATION ABOUT AUTHOR
Bila Svitlana Oleksiivna, Professor, Honoured Economist of Ukraine, Doctor of Public Administration, Professor of international economic affairs and business Department, Educational and Scientific Institute of International Affairs (IIA), National Aviation University (NAU), 03680, Kyiv, 4, Vidradnyi Ave e-mail: svbila [email protected]
