CC BY
24
HayKOBHH BicHHK I l.l'iy yKpa'i'HH. - 2012. - BHn. 22.13
Kharchenko Ye.V., BondarchukB.V. Mathematical model of transient and steady-state modes drive system passenger elevator
A mathematical model of brake modes passenger elevator, during which initially slows movement lift system through the introduction of additional pairs of poles induction motor, and then switched friction drum brake, which stops the winder system. The influence of load mass and the number of stages of the braking and the number of pairs of magnetic poles of the electric car involved in each of these stages, the dynamic forces in the elements lift system.
Keywords: passenger elevator, cargo handling system, dynamic processes of braking, dynamic efforts.
yflK339.5:620.91.001.25 Acucm A.B. npoKin, KaHd. eKOH. HayK -
HHTy yKpainu, m. Hbeie
MOflE^WBAHHA MI^HAPOflHOI TOPriB^I HEBIflHOB^WBAHMMH EHEPrOPECyPCAMH B KOHTEKCTI CyHACHHX mflXOflIB flO EHEPrETHHHOrO 3ABE3nEHEHHfl
3a gonoMororo kphbhx nonnTy Ta npono3n^i Ha eHepriro, OTpnMyBaHy 3 BigHOBgro-BaHHX i HeBigHOBgroBaHnx pecypciB, Ha BHyTpimHbOMy Ta 3OBHimHbOMy pnHKax, 3MO-gegbOBaHO Ta BcTaHOBgeHO 3MiHH pnHKOBOi koh'roHKTypn BHacgigoK po3BHTKy BigHOBgro-BaHOi eHepreTHKH pecypcoge^^nranx KpaiH. 06rpyHTOBaHO Heei^eKTHBmcTb Mi^Hapog-Hoi cne^agi3a^i Ha Bngo6yTKy Ta TopriBgi HeBigHOBgroBaHHMn eHepropecypcaMH 3 no-3H^I eKogoro-eKOHOMWHOi go^gbHocTi Ta eHepreTn^Horo 3a6e3ne^eHHa.
Krwhosi cnaea: Mi^HapogHa TopriBga, He BigHOBgroBaHi eHepropecypcu, BigHOB-groBaHi eHepropecypcu, eHepreTn^Ha 6e3neKa.
HepiBHOMipHicTb po3Mi^eHHa gocTynHux BHKonHnx eHepropecypciB Ha TepuTopii ngaHeTn Ta HH3bKHH piBeHb 3agyneHHa BigHOBgroBaHnx pecypciB 3y-MOBgroe Heo6xigHicTb iMnopTy eHepropecypciB. ,3,e^^nTmcTb pi3Hnx BngiB eHepropecypciB B OKpeMnx perioHax, Heo6xigHicTb iMnopTy gga Horo noKpmra Ta 3a6e3neneHHa eHepreTHHHnx noTpe6, 6e3yMOBHO, BngnBae Ha cTaH eHepreTnn-hoi He3agexHocTi KpaiHu. npoTe TpaHcKopgoHHe nepeMi^eHHa BHKonHnx eHepropecypciB TarHe 3a co6oro BHHHKHeHHa h iHmnx e^eKTiB, aKi HeaBHO BgnBaroTb Ha cTaH eHepreTHHHOi He3agexHocTi Ta 6e3neKn KpaiHn, piBeHb e^eKTHBHocri 3a-xogiB gga ii 3M^HeHHa.
Bngo6yTOK HeBigHOBgroBaHnx eHepropecypciB (HEP) npn3BognTb go Bnc-HaxeHHa ix 3anaciB Ta 3a6pygHeHHa npnpogHoro goBKigga, aKe npoaBgaeTbca y 3MiH gaHgma^riB, 3a6pygHeHHi nig3eMHnx i noBepxHeBnx Bog, BogHonac bhko-pncTaHHa HeBigHOBgroBaHnx eHepropecypciB cynpoBogxyeTbca 3HaHHHM 3a6pyg-HeHHaM HaBKognmHboro npnpogHoro cepegoBn^a (HnC). TaKHM hhhom Tpac-HKopgoHHe nepeMi^eHHa HEP He gnme nocngroe eHepreTHHHy 3age»:mcTb Kpa-iнn-peцnmeнтa, age h cynpoBogxyerbca eKcnopTOM noTeH^agy 3a6pygHeHHa HnC. BogHonac BigHOBgroBaHi eHepropecypcu (BEP), 3a3Bnnan, xapaKTepn3y-roTbca 3HaHHO hhxhhm piBHeM noTeH^agy 3a6pygHeHHa HnC, a bh^hh piBeHb npocTopoBoI gocTynHocTi BEP gae 3Mory KOXHin KpaiHi 3M^HroBaTn BgacHy eHepreTHHHy He3agexmcTb 3 hhxhhmh eKogorinHHMu 36nTKaMn.
TaKi MipKyBaHHa neBHoro Miporo, e apryMeHTaMn Ha KopncTb 3HnxeHHa o6cariB TpaHcKopgoHHoro nepeMi^eHHa HEP, ^o Ha nepmnn norgag, He 3OBciM
вiдповiдаe низщ класичних теорiй мiжнародноl торпвл^ яю обгрунтовують доцiльнiсть спещатзаци окремих кра1н на виробництвi та експортуваннi пев-них благ. Проiлюструeмо вплив розвитку вщновлювано! енергетики кра1ни на змшу обсягiв iмпорту i споживання невщновлюваних енергоресуршв, а вщгак, i стан енергетично! залежностi кра!ни, шляхом графiчного моделю-вання за допомогою кривих попиту i пропозицп. Розглянемо граничний випа-док з двох кра!н, запасiв власних невiдновлюваних енергоресурсiв одше! з яких не достатньо для забезпечення власних потреб, а друга мае достатнш запас енергоресуршв для експорту 1х до ресурсодефщитно! кра1ни.
Моделювання проводитимемо у горизонт середньотермшових перь одiв, прийнявши, що цiни на ресурси не зростають до такого рiвня, який зу-мовить згортання виробництв у масштабi нащонально! економжи, а загальна величина енергетичних потреб кра1ни в межах цього моделювання е незмш-ною. Окрiм цього, приймемо гiпотезу про рiвнiсть технологiй обох кра1н та шших умов, що в межах ще! задачi передбачае рiвнiсть вартост видобутку одиницi невiдновлюваних енергоресурсiв в обох кра!нах, а зниження обсяпв енергоспоживання шляхом впровадження енергоощадних технологш е не-можливим. 1накше кажучи, в межах такого моделювання, единою вщмшшс-тю мiж двома кра!нами е обсяги доступних до використання власних невщ-новлюваних енергоресурсiв. Таким чином дефщит власних енергоресурсiв може бути покритим лише !х iмпортом.
На рис. 1 представлено криву пропозицп власних енергоресурсiв на внутршньому ринку ресурсодефщитно! кра!ни (яка формуеться на основi лише використання невщновлюваних енергоресурсiв) та пропозицiю не- вщ-новлюваних енергоресурсiв на зовшшньому ринку . Кра!на-постачальник енергоресуршв продаватиме !х на зовнiшньому ринку за щною вищою, нiж на внутршньому, внаслiдок власного монопольного становища та бажання отри-мати монопольну ренту. Враховуючи рiзнi кривi пропозицп (для ресуршв внутрiшнього походження та iмпортованих), цiлком правомiрно розглядати двi кривi попиту - окремо на ресурси внутршнього (Б) та зовшшнього (Б?) походження. За щну Р прийнято вартють одиницi отримувано! енергп.
--г?-*
—И' ~ 1
Рис. 1. Рiвновага на зовшшньому та внутрШньому ринках ресурсодефщитног крати за використання лише не вЫновлюваних енергоресурав
Крива попиту на енергоресурси зовшшнього походження (мюце !! роз-мщення; нахил криво1 залишатиметься незмiнним) формуватиметься на ос-новi величини потреби кра1ни в енергоресурсах та можливостей самостiйного задоволення енергетичних потреб (тобто кривих попиту i пропозицп на влас-ш енергоресурси кра1ни). 1ншими словами, матиме мюце повне використання власних ресуршв, якi будуть не дорожчими, шж iмпортованi. Енергоресурс, який iмпортуeться, е товаром-замiнником власних ресурсiв, а тому вища цiна iмпортованого ресурсу зумовлюватиме пiдвищення попиту на ресурси влас-ного виробництва, iнакше кажучи, крива попиту на власш енергоресурси змь щуватиметься вправо до рiвня максимальних потужностей видобутку ресур-сiв (якщо цiна ресурсу за цих умов не перевищуватиме цiну iмпортованого продукту) та найнижчо! цiни на внутршньому ринку, яка вiдповiдатиме цим обсягам, а вщповщно, крива попиту на iмпортований ресурс змiщуватиметь-ся влiво, таким чином, що обсяги споживання на внутршньому та зовшшньо-му ринках вiдповiдатимуть загальним потребам краши^мпортера в енергоресурсах. Вiдповiдно, обсяг використання власних енергоресуршв становитиме QW (що вiдповiдае максимальним потужностям видобутку та перероблення ресуршв протягом перюду), а обсяг iмпорту - Ql (рiзниця мiж загальною потребою в ресурсах та обсягами власного виробництва).
Припустимо, що в кра!ш е певний потенщал вiдновлюваних джерел енергп, як можуть бути задiяними для покриття енергетичних потреб нащ-онально! економiки (припустимо, що загальний потенщал ВЕР кра1ни не е меншим вiд енергетичних потреб, що щлком вiдповiдае реальному стану у бшьшосл кра!н). Враховуючи, що розвиток енергетики на вщновлюваних ресурсах перебуватиме на початкових етапах, нагромаджений рiвень iнвестицiй буде незначним, а вщгак, матимуть мiсце порiвняно невисокi обсяги виробництва енергп i порiвняно вищi витрати на одиницю енергп, отримувано! з ВЕР, а тому, в межах цього моделювання ринково! кон'юнктури, доцiльно припустити, що крива пропозицп власних ВЕР знаходитиметься вище криво! пропозицп енергп, отримувано! з НЕР, та матиме порiвняно вищий кут нахи-лу до горизонтально! ос1 На рис. 2. представлено криву пропозицп вщновлю-ваних енергоресуршв S^ та загальну криву пропозицп енергп в кра!ш Sw, яка будуеться на основi двох кривих пропозицп власних ВЕР та НЕР.
Внаслщок залучення вiдновлюваних ресуршв у галузь енергетики вщ-будеться зростання внутршшх можливостей енергозабезпечення кра!ни, що проявляеться у нарощеннi потенщалу власних енергетичних потужностей i можливосп споживати бiльше енергп за щною нижчою, нiж та, яка склалась на зовнiшньому ринку.
Припустимо, що тсля залучення ВЕР у галузь енергетики, загальний доступний обсяг енергп, яка може бути продукованою всередиш кра!ни, е не меншим за величину енергетичних потреб, проте виробництво певно! частини енергп, необхщно! для повного енергозабезпечення кра!ни, е дорожчим за iм-портування ресуршв (в iншому випадку, подальше моделювання е недоцшь-ним). У такому випадку можливосл енергозабезпечення кра!ни вже не е обме-женими природними чинниками (величиною доступних запасiв НЕР та потуж-5. Iнформацiйнi технолог!' галузi 303
ностями для 1х видобутку з родовищ), а лише економiчною доцiльнiстю 1х ви-робництва чи купiвлi за конкретною щною. Крива попиту на ресурси власного походження змiщуватиметься максимально вправо до такого рiвня цiни енер-гп, який не перевищуватиме рiвня цiн на ресурси зовнiшнього походження.
\zx \L Sz
\
Рис. 2. PieHoeaza на зовшшньому та внутршньому ринках ресурсодефщитно1 краши тсля започаткування використання вЫновлюваних енергоресрусш
Внаслщок розвитку вщновлювано1 енергетики, обсяги споживання власних енергоресуршв зростуть до QW (рис. 2.), а вщповщно, обсяги iMnopTy скоротяться до Q2; цiна кyпiвлi ресурав на зовнiшньомy та внyтрiшньомy ринках зрiвноважиться до Pe. Наслщком навiть часткового залyчення ВЕР бyде збiльшення можливостей енергозабезпечення краш, а вiдтак - зниження iмпор-ту енергоносив i потенцiалy економiчного та геополiтичного тиску на iмпорте-рiв. На практицi часто наявна ситуащя, коли кра1на, яка володie монопольним становищем у постачаннi енергоресуршв, не схильна змiнювати цiнy продажу енергоресуршв, тобто наявна абсолютна еластичнють криво1 пропозицп. У такому випадку, краша^мпортер отримуватиме ще бшьше стимyлiв до розвитку внyтрiшнього енергозабезпечення, адже продавець не реагуватиме зниженням цiни на зниження обсягiв експорту в межах середньо термiнового перюду.
Розглянемо змiни у мiжнароднiй торгiвлi енергоресурсами i ринково1 рiвноваги у випадку, якщо iмпортер керуватиметься не суто економiчним критерieм доцiльностi торгiвлi ресурсами, а еколого-економiчним. Припусти-мо, що кожна одиниця використання невщновлюваного ресурсу (як власного, так й iмпортованого) зумовлюе забруднення навколишнього природного се-редовища, якому можна запобнти. Нехай вартiсть заходiв iз запоб^ання заб-рудненню становить Cp у розрахунку на одиницю використаного енергоре-сурсу. Здiйснення таких витрат (чи 1х врахування, беручи до уваги, що збиток вщ використання НЕР без здiйснення природоохоронних заходiв у будь-яко-му разi накопичуватиметься та загрожуватиме виникненню нових еколопч-них збитюв) фактично пiдвищить цiнy споживання НЕР та зробить 1х менш привабливими для споживачiв. Безумовно, використання ВЕР теж зумовлюе виникнення певного рiвня антропогенного забруднення, але обсяги цього забруднення е незютавно низькими порiвняно з використанням НЕР (див., напр., [1]) i за ращонального пiдходy до розвитку вщновлювано1 енергетики
обсяги зaбрyднення НПС вщповщатимуть регенерaцiйним можливостям 6í-осфери. Приймемо, що вaртiсть зaходiв iз зaпобiгaння зaбрyдненню з вико-ристанням одиницi НЕР Cp передбaчae зниження антропогенного впливу на НПС до такого, який наявний за використання ВЕР, шакше кажучи, забруд-нення, зумовлене використанням ВЕР, прийняте за певний еталонний опти-мальний рiвень, як ми запропонували в [2].
Таким чином крива внутршньо1' пропозици НЕР Snw зсунеться вверх на величину вaртостi зaходiв iз зaпобiгaння забрудненню на одиницю енергiï Cp. На рис. 3 зображено нову криву пропозицiï НЕР на внутршньому ринку крaïни-iмпортерa з урахуванням природоохоронних зaходiв SfW, загальну криву пропозицiï власних енергоресурЫв на внyтрiшньомy ринку SW (яка формyeться на основi кривих пропозици НЕР з урахуванням природоохоронних витрат i пропозици ВЕР) та криву пропозици енергоресурЫв, як можуть бути iмпортовaними, з урахуванням природоохоронних витрат SP.
Рис. 3. Рiвновага на зовшшньому та внутрШньому ринкахpecуpcодeфiциmноï KpaïHU з урахуванням eкологiчниx збиmкiв вiд викори^ання eнepгоpecуpciв
Таке вщносне подорожчання використання власних та iмпортовaних НЕР (внаслщок врахування витрат на запоб^ання забрудненню), а вщтак i шдвищення цiни на iмпортовaнi енергоресурси, робить використання власних ВЕР бшьш привабливим - краша може отримувати бiльше власних енер-горесyрсiв, за цiною нижчою, нiж та, яка склалась на зовшшньому ринку. Бе-зумовно, врахування витрат на здшснення природоохоронних зaходiв тдви-щить усереднену цiнy споживання енергоресурЫв y крaïнi, проте збшьшення можливостей та економiчноï доцiльностi власного енергозабезпечення краши (яка грyнтyeться на врахуванш еколого-економiчних характеристик) зумо-вить зниження потреби в iмпортовaних НЕР з QZ до Q|, а обсяги отримання та використання власних енергоресурЫв зростуть до QW. Врахування еколо-гiчних збиткiв використання невщновлюваних енергоресyрсiв робить використання ВЕР бшьш привабливим i на основш новоï рiвновaжноï цiни енер-riï, яка склaдaeться на внyтрiшньомy та зовшшньому ринках, вщбудеться зростання виробництва ВЕР: збшьшення внутршнього споживання енергп та зниження iмпортy НЕР.
Використання бшьшосп ВЕР характеризуегься значно нижчими по-точними експлуагацiйними виграгами на огримання одинищ енергп порiвня-но з невщновлюваними. Саме тому, розвигок вщновлювано! енергегики в межах кра!ни, який проявляегься у нагромадженнi швесгицш у цю галузь, приз-водигиме до посгшного зниження собiваргосгi одинищ огримувано1 енергп, що в тдсумку зумовигь пiдвищення досгупносгi енергп для споживачiв i 11 вищу привабливюгь порiвняно з енерпею, огриманою з викорисганням НЕР (шакше кажучи, економiчно досяжний погенцiал енергп з вщновлюваних джерел зросгагиме). На графiках попигу i пропозицп це вiдобразигься опус-канням вниз i зниженням куга нахилу криво1 пропозицп на енерпю з вiднов-люваних джерел.
На рис. 4 предсгавлено криву пропозицп на енерпю з вщновлюваних джерел Б^ тсля зниження виграг на 11 огримання га нову загальну криву пропозицп на енерпю всередиш кра1ни . Як видно з розмщення кривих пропозицп на енергiю з вщновлюваних га не вiдновлюваних джерел, у де-яких випадках енерпя, огримана з викорисганням ВЕР, буде дешевшою, нiж га, яка огримана з викорисганням НЕР (чого не було на почагкових егапах розвигку вщновлювано! енергегики, що предсгавлено на рис. 2). Внаслщок акгивного посгупу у розвигку вщновлювано! енергегики кра1ни за умов наяв-но1 ринково! кон'юнкгури обсяги власного викорисгання енергоресуршв зросгугь до QW (що вщбуваегься завдяки лише розвигку вщновлювано! енергегики, адже пропозищя НЕР га виграги на !х освоення залишаюгься незмш-ними), а iмпорг невщновлюваних енергоресурсiв знизигься до Q4.
\ц \ IX
С? 07 Ц? О? * Рис. 4. Рiвновага на зовшшньому та внутрШньому ринках ресурсодефщитног крата на етат активного розвитку галузi вiдновлюваноí енергетики
Збшьшення викорисгання власних ВЕР, зниження обсяпв викорисгання iмпорту НЕР призведе до зниження суспшьних збитюв, яю виникаюгь по обидва боки кордону, неефекгний iмпорт НЕР (з точки зору еколопчних збитюв, енергетично! безпеки га рiвноправностi мiжнародних суспiльних вщ-носин) буде замiщуватись бiльш ефекгивним викорисганням власних вщнов-люваних джерел енергп. У випадку додагкового врахування екологiчних збигкiв чи виграг на !х запобiгання, обсяги iмпорту будугь ще меншими, як-що доцiльнiсгь такого iмпоргу взагал iснувагиме.
Шдвищення рiвня привабливостi використання енерги з вщновлюва-них ресурсiв (внаслiдок врахування еколопчно! складово! чи зниження собь вартост 11 отримання) знижуватиме потребу iмпорту НЕР, а вiдтак, дохiд ек-спортера вiд реалiзаци ресурсiв знижуватиметься. Для шдвищення доходу продавець буде змушений знизити цшу за рахунок зменшення величини монопольно! ренти на одиницю ресурЫв (пiдвищення ефективност видобутку ресурсiв не розглядаеться в межах прийнятого припущення про незмшшсть рiвня використовуваних технологiй). Таким кроком експортер шдвищить привабливiсть власних ресурЫв для кра!ни iмпортера i отримае бшьший ва-ловий дохiд, який, проте, все ж буде нижчим, шж той, який вш отримував до розвитку вщновлювано! енергетики в кра!нЫмпортерь Зниження цiни ек-спортера на зовшшньому ринку виявлятиметься у змщенш криво! пропозицi! ресурсiв на зовшшньому ринку вниз на величину знижки з ^ до , як це представлено на рис. 5. Часткове зниження цши зробить дещо привабливь шим iмпорт НЕР, який замiнить виробництво вщповщних обсягiв найдорож-чих ВЕР всередиш кра!ни. Вигода кра!ни iмпортера полягатиме у тому, що величина виручки вщ продажу ресурсiв зросте з Ре • О4 до Р? • .
\д
I ___1 _____________
1 —1- —1-1— -1-ь-
~Ь-Г-Н;-Нг-Ц-Иг
(у\ а5 а2 о? 01 а4
Рис. 5. Рiвновага на зовшшньому та внутршньому ринкахресурсодефщитноИ крати тсля зниження цши експортером ресурЫв
Зниження цши експортером на зовшшньому ринку зумовить зниження цши, за якою споживачi будуть отримувати енерпю i на внутршньому ринку, проте при цьому вщбудеться й скорочення обсяпв виробництва енерги з ВЕР всерединi кра!ни. За подальшого нагромадження iнвестицiй у сферу енергетики на вщновлюваних ресурсах (чи субсидування галузi державою для прискорення цих процеЫв), буде подальше зниження собiвартостi виробництва енерги з ВЕР всерединi кра!ни i попит на iмпортованi не вщновлюваш енергоресурси буде скорочуватись. Експортер буде знижувати цшу до граничного рiвня, за якого видобуток i продаж ресурЫв на зовнiшньому ринку не стане збитковим або ж переорiентовуватиме експорт у iншi кра!ни, в яких мае мiсце низький рiвень розвитку галузi вiдновлювано! енергетики (за наяв-ностi шляхiв та можливостей постачання ресурсiв), пiсля чого мiжнародна
торгiвля невщновлюваними енергоресурсами припиниться. Згортання мiжна-родно1 торгiвлi НЕР прискорюватиметься у pa3i прийняття до уваги еколопч-них збитюв, яю виникають при використанш цих ресурЫв. При цьому посту-пове зниження цiни експортером за рахунок зменшення його власно1 монопольно: ренти, призводитиме до зниження можливостей eкономiчного та час-ткового геополггичного тиску на кpаïнy-iмпоpтepа. Заради продовження ек-спортування pecypciв за найвищою цiною експортер здiйcнюватимe спроби геопол^ичного тиску на кpаïнy-iмпоpтepа.
Поpiвняeмо змiни piвня eнepгeтичноï нeзалeжноcтi pecypcодeфщитноï кpаïни, якi виникають внаcлiдок змши обcягiв iмпоpтy, зумовлених розвит-ком вщновлювано1' енергетики та врахування еколопчних збитюв вщ вико-ристання енергоресурЫв. Залeжнicть краши вiд поcтачальникiв енергоресур-ciв (з чим власне i асоцшеться енергетична нeзалeжнicть держави) ощнюва-тиме за запропонованим нами шдходом, описаним в [3, с. 40-51] без врахування ризику зростання щни енергоресурЫв та полiтичних ризиюв. Оцiнкy здiйcнюватимeмо лише в pозpiзi кiлькicноï структури енергетичного балансу, адже в нашому випадку до розгляду прийнято лише один умовний енергоре-сурс, а ваpтicть eнepгоpecypciв, використовуваних у кршт, piзнитьcя лише до початку використання вщновлюваних eнepгоpecypciв. Поpiвняння piвнiв eнepгeтичноï залeжноcтi pecypcодeфiцитноï краши наведено на рис. 6.
Рис. 6. Рьвнь енергетично1 залежност1 ресурсодефщитног краши за рЬзнихр1вшв розвитку в1дновлювано1 енергетики
З наведеного вище стае очевидним, що з розвитком вщновлювано! енергетики мiжнародна торпвля невщновлюваними енергоресурсами постшно згортатиметься i матиме мюце рух до стану ринково! рiвноваги, яким, не вик-лючено, може бути вщсутшсть транскордонного перемщення НЕР та забезпе-чення енергетичних потреб кра!н власними ресурсами, в мiжнародна спещаль зацiя на видобутку та експортування невщновлюваних енергоресурсiв е не-ефективною з точки зору суспшьних випд та втрат. Водночас, ресурсодефь цитнi та енергетично залежш кра!ни будуть цiлком зацiкавленими у розвитку нацюнально! вщновлювано! енергетики. Така невщповщшсть практики торпв-лi НЕР класичним теорiям пояснюеться тим, що вони не враховують низки чинниюв: обмеженють запасiв НЕР та прихованих збитюв, яю виникають у процес 1х споживання, а також вщносну необмеженiсть та нижчий потенцiал забруднення природного довюллю при використаннi широко доступних 1х за-
мшниюв - вщновлюваних енергоресуршв; неконкурентний характер мiжна-родних вiдносин i светового ринку НЕР; монопольне становище eKcnopTepiB НЕР та прагнення отримати максимальш вигоди вщ власного становища.
Л1тература
1. Прокш А.В. Екологiчнi аспекти енергетичного використання вiдновлюваних ресyрсiв / А.В. Прокш, Р.Б. Колюник // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2011. - № 21.8. - С. 92 - 100.
2. Прокш А.В. Еколого-екож^чна ощнка замiщення не вщновлюваних енергоресyрсiв бiологiчно вiдновлюваними : монографiя / А.В. Прокiп. - Львiв : Вид-во ЗУКЦ, 2010. - 212 с.
3. Прокш А.В. Гарантування енергетично! безпеки: минуле, сьогодення, майбутне / А.В. Прокш. - Львiв : Вид-во ЗУКЦ, 2011. - 154 с.
Прокип А.В. Моделирование международной торговли невозоб-новляемыми энергоресурсами в контексте современных подходов гарантирования энергетической безопасности
С помощью кривых спроса и предложения на энергию, получаемую из возобновляемых и не возобновляемых ресурсов, на внутреннем и внешнем рынках, установлены изменения рыночной конъюнктуры в результате развития возобновляемой энергетики ресурсодефицитных стран. Обоснована неэффективность международной специализации на добыче и торговле невозобновляемыми энергоресурсами с позиции эколого-экономической целесообразности и энергетической независимости.
Ключевые слова: международная торговля, невозобновляемые энергоресурсы, возобновляемые энергоресурсы, энергетическая безопасность.
Prokip A.V. Nonrenewable energy sources international trade modeling under modern approaches of national energy securing
By the instrumentality supply and demand curves for renewable end nonrenewable energy market changes, derived by renewable energy development, were simulated. Environmental and state energy securing inefficiency of international specialization in nonrenewable energy sources extraction and trading was proofed, that was grounded.
Keywords: international trade, nonrenewable energy sources, renewable energy sources, national energy security.
УДК 65.012:330.46:51-77 Проф. Я.М. Кашуба, канд. екон. наук -
НУ "Лъвгвсъка полгтехтка "
ФОРМУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ КАНАЛ1В МОН1ТОРИНГУ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТА П1ДТРИМКИ ШДПРИеМНИЦТВА
Застосовано системний шдхщ для оргашзаци мошторингу системи тд-приемництва, уточнено змют цшей, суб'ек™, об'ею!в, зв'язгав та функцш системи мошторингу. Автор дотримуеться думки, що передумовою для мошторингу е страте-пя управлшня, на основi яко! розробляеться стратепчний план з видшенням базових сценарй'в. Метою мошторингу е дослщження вщповщност отриманих результапв запланованим, визначення точки переходу мiж альтернативними траектс^ями або ситуацп, що потребуе коригування кшцево! мети. Запропоновано схему шформа-цшних канатв системи мошторингу.
Ключовг слова: мошторинг, шдприемництво, об'еднання шдприемщв, держава, системний шдхщ.
Актуальшсть проблеми. Нещодавно Верховна Рада Укра!ни прийня-ла на основi урядового законопроекту № 9202 з урахуванням поправок Пре-
