CC BY
34
2. Гальчинський А. Нинiшня фiнансова криза - початок кшця. Далi - новий початок? / А. Гальчинський // Дзеркало тижня. - 2008. - № 39(718). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/2000/2020/64383
3. Бураковський I. Економiчне зростання та шфраструктурш гальма / Бураковський I., Мовчан В., Сисенко Н. // Дзеркало тижня. - 2008. - № 4(683). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/2000/2020/61877
4. Данилишин Б. Шлях до подолання кризових явищ - макроекономiчна стабiльнiсть i скоординованiсть дiй / Б. Данилишин // Дзеркало тижня. - 2008. - № 47(726). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/1000/1550/64981
5. Вахненко Т. Зовшшш корпоративш запозичення та ризики для фшансово!' ста-бшьносп / Т. Вахненко // Дзеркало тижня. - 2008. - № 6(685). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/2040/2020/62033
6. Данилишин Б. Св^ова фшансова криза - тест для Украши / Б. Данилишин // Дзеркало тижня. - 2008. - № 38(717). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/1000/ 1550/64350
Квак М.В. Экзогенные и эндогенные факторы влияния на изменения в системе национального богатства
Проанализированы экзогенные и эндогенные факторы, которые влияют на изменения в системе национального богатства. Обоснована необходимость использования достижений украинской школы физической экономии в соблюдении требований национальной экономической безопасности по проблеме сохранения национального богатства Украины. Доказано, что глобальной перспективой каждой нации является расширенное воспроизводство всех компонентов системы национального богатства, которые являются взаимодополняющими.
Ключевые слова: экзогенные и эндогенные факторы, национальная экономическая безопасность, система национального богатства.
KvakM.V. The exogenous and endogenous factors that influence the changes in the system of national wealth
In the article exogenous and endogenous factors that influence the changes in the system of national wealth are analyzed. The necessity of use of the achievements of the Ukrainian school of physical economy is grounded. The necessity requires keeping the demands of national economic safety as to the problems of preserving the national wealth of Ukraine. It is proved that the global perspective of each nation is an enlarged reproduction of all components of national wealth, which are complementary.
Keywords: exogenous and endogenous factors, national economic safety, the system of national wealth.
УДК504.062:620.91 Асист. А.В. Прокщ канд. екон. наук;
здобувач Р. Б. Колкник1 - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ
В1ДНОВЛЮВАНИХ РЕСУРС1В
Розглянуто piBHi антропогенного забруднення вщ використання енергоресур-ciB, ощнеш з використанням методу аналiзу життевого циклу. Визначено та класифь ковано еколопчш ефекти замщення невщновлюваних енергоресурав вщновлювани-ми за критерiями горизонту ощнки, зворотносп та безпосередносп виникнення.
Ключов1 слова: вщновлюваш енергоресурси, еколопчний ефект, метод аналiзу життевого циклу.
1 Наук. KepiBHm: доц. В.С. Дудюк, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
О^мкий економiчний розвиток людства у XX ст. супроводжувався швидким зростанням енергоспоживання, виснаженням покладiв викопних енергоресурсiв та забрудненням природного довкшля. Загрозливi темпи зрос-тання рiвня антропогенного навантаження на довкшля, зокрема вщ енергети-ки, зумовили необхщшсть пошуку шляхiв економiчного розвитку людства з одночасним збереженням якост природного життевого середовища.
На думку деяких науковщв [1, 2], обсяги антропогенного забруднення спричиненого енергетикою, можуть бути зниженими шляхом застосуванням двох стратегш: коротко- та довготермшово!. Короткотермшова стратегiя зни-ження забруднення природного довкшля енергетикою полягае у шдвищенш енергоефективносл, що мало б стати прюритетом енергетично полiтики у вЫх кра!нах протягом найближчих 15-20 рр. Шдвищення ефективностi вико-ристання енерги забезпечить зниження споживання первинних енергоносив та полегшить навантаження на природне довкшля, а отже, на думку авторiв [1], забезпечить додатковий резерв часу для розроблення та впровадження нових ршень у сферi енергетики та охорони навколишнього природного середовища. Довготермшова стратепя передбачае значне розширення застосу-вання енерги вщновлюваних джерел, убезпечення вiд економiчних та енерге-тичних криз, еколопзащю енергетично! полiтики [1].
Така висока увага до ролi вiдновлюваних ресурЫв у процесi еколопза-ци енергетики викликана нижчими питомими обсягами забруднення, зумов-лених використанням цих ресуршв, порiвняно з невiдновлюваними. Водно-час, в^чизняш лiтературнi джерела не достатньо ч^ко аргументують еколо-гiчнiсть вщновлюваних джерел енерги, не наводячи детально! шформацп про сфери та обсяги забруднення. Крiм цього, поза увагою залишаються еколо-гiчнi ефекти, як виникають на стадiях, не пов'язаних з енергогенерацiею (наприклад, виробництво та уташзащя енергетичного обладнання), а також залежшсть розвитку вiдновлювано! енергетики вщ панiвних сьогоднi невщ-новлюваних джерел енерги.
Аналiз радянських та втизняних наукових праць, присвячених вив-ченню забруднення вiд використання енергоресурсiв [3-5], дае змогу видшити основнi стади виникнення забруднення: видобуток ресурсiв, транспортування енергоносив, енергогенеращя. Видобуток викопних енергоресуршв призво-дить до змiн ландшаф^в, пошкодження родючого шару грунту, виснаження запаЫв, засолення та забруднення шдземних i наземних вод, незворотних втрат запасiв самих ресурсiв [6]. Спалювання енергоресурсiв для отримання енергi! зумовлюе значне забруднення атмосферного повггря [7], яке також спостер^аемо пiд час транспортування енергоносив до мюць !х перероблення.
Очевидно, що для багатьох вщновлюваних ресурсiв (зокрема, вiтру, сонячно! енергi!) вiдсутньою е фаза видобутку, тому немае i забруднення, яке е ютотним у випадку використання невщновлюваних ресурсiв. За винятком ядерно! енергетики, енергогенеращя з використанням викопних енергоресур-Ыв вiдбуваеться шляхом спалювання, що зумовлюе забруднення атмосферного повггря. Своею чергою, використання вщновлюваних енергоресурЫв не призводить до викидiв саж^ оксидiв сiрки та оксидiв азоту (за винятком бь омаси, спалювання яко! зумовлюе забруднення сажею та азотом).
З уЫх вiдновлюваних енергоресурсiв, лише внаслiдок використання бюмаси, спостершаемо викиди оксидiв вуглецю в атмосферу, проте зелеш на-садження цiлком в змозi поглинати щ викиди, адже бiомаса е вуглецево нейтральною. Цiльове вирощення енергетично! бiомаси забезпечить створен-ня закритого циклу обшу вуглецю [8], а зола вщ спалювання може бути вико-ристаною як добриво для цих насаджень.
Враховуючи, що використанню вщновлюваних енергоресурсiв не при-таманне забруднення дюксидом вуглецю, iснуе думка, що саме ця риса е основною еколопчною передумовою 1х широкого та системного використання [9, с. 202], оскшьки саме з оксидами вуглецю значною мiрою пов'язують проблему парникового ефекту та глобального потеплшня - головною еколопчною загрозою сучасность Використання викопних паливних енергоресур-сiв зумовлюе значш обсяги викидiв оксиду вуглецю - щорiчне забруднення природного довкiлля вуглецем становить 6-8 млрд т, з яких лише 40 % погли-нають зелеш насадження [1].
Пщвищення температури планети, ^м парникового ефекту, часто пов'язують iз тепловим забрудненням, яке виникае внаслщок спалювання енергоресурЫв. Зважаючи, що енергогенеращя з використанням бшьшост вiдновлюваних ресурсiв вiдбуваеться без 1х спалювання та видiлення теплоти у великих обсягах, 1х використання е додатковим шляхом запобшання глобального потеплшня Земль
Аргументуючи еколопчшсть використання вiдновлюваних енергоре-сурсiв, необхщно зважати, що сьогоднi розвиток 1х використання значною мь рою залежить вiд невiдновлюваних ресурсiв, зокрема й енергетичних [10]. Виробництво обладнання для використання енерги вщновлюваних джерел потребуе природних i синтезованих матерiалiв (як от метал, Гума, пластик), перероблення, транспортування та складання яких супроводжуеться використанням енерги, яку здебшьшого отримано з використанням невiдновлюваних ресурЫв. Наприклад, для виготовлення вiтрових електрогенераторiв знадо-биться 10-20 кг металу в розрахунку на 1 кВт. Таким чином, дещо хибним бу-де шдхщ до оцiнки рiвня екологiчностi енергоресурсiв з видiленням лише трьох, згаданих вище, етатв виникнення.
Для ощнки повного рiвня еколопчносл вiдновлюваних енергоресур-сiв (зокрема з урахуванням забруднення, яке виникае на етат виробництва енергетичних установок) корисним буде застосування поширеного на Заходi методу аналiзу життевого циклу (Life cycle assessment, LCA). LCA-метод пе-редбачае оцiнку можливих впливiв на природне довкшля, викликаних усiма етапами життевого циклу певного блага: видобутком та переробкою сирови-ни i матерiалiв для його виготовлення, транспортуванням, безпосередшм використанням, ремонтом та уташзащею тощо [11]. Процедура та вимоги до здшснення аналiзу життевого циклу товарiв викладенi у стандарт ISO 14040.2.
У захiднiй лiтературi iснуе достатня кiлькiсть порiвнянь рiзних вщнов-люваних та невiдновлюваних енергоресурЫв, виконаних за допомогою методу аналiзу життевого циклу. У [9] здшснено зiставлення оцiнок екологiчностi енергоресурЫв, виконаних рiзними авторами для випадку виробництва з цих
ресуршв електроенерги. На рис. 1-6 наведено порiвняння рiвнiв впливу на природне довкшля вiд використання технологiй гiдроенергетики, сонячно!, впрово!, геотермально! енергетики, енергi! припливiв, бiомаси, вугiлля, газу та ядерно! енергетики в розрахунку на одиницю отримувано! енергi! за дани-ми [9]. Здшснюючи розрахунки, автори враховували потужнiсть енергетично-го обладнання, термш його служби, коефщент корисно! дi!, енергетичний по-тенцiал ресурЫв та рiвень забруднення, яке виникае. Враховуючи, що автори [9] проаналiзували велику кiлькiсть дослiджень рiвня еколопчност рiзних енергоресурсiв, на рис. 1-6 наведено максимальний та мiнiмальний рiвнi забруднення, зумовленi використанням енергоресурЫв, та усереднене значення, розраховане на основi всiх експериментiв, якi брали до уваги автори [9].
На рис. 1 представлено порiвняння вщновлюваних та невщновлюва-них енергоресурЫв за обсягами викидiв парникових газiв в еквiвалентi дюк-сиду вуглецю в розрахунку на 1 кВт-год отримувано! енергi!.
Рис. 1. Обсяги euKudie парникових ea3ie у е^валентг дюксиду вуглецю в розрахунку на 1 кВт-год отримуваноi електроенерги eid використання рЬних енергоресурЫв [9]
Вщ'емт значення обсяпв забруднення парниковими газами тд час енергетичного використання бюмаси зумовлет тим, що наведет розрахунки передбачають очищення продукпв горшня вiд оксидiв вуглецю, вiдповiдно до технологи вловлення та захоронення вуглецю (Carbon Catch and Storage, CCS). Вирощування бюмаси забезпечуе поглинання оксидiв вуглецю з атмосфери. Таким чином, значне зниження обсяпв !х викидiв шд час отримання енергii з бюмаси забезпечуе "негативш" обсяги забруднення парниковими газами.
Наведет на рис. 1 обсяги забруднень парниковими газами вщ використання вугшля та природного газу також передбачають очищення продукпв горшня вщ дюксиду вуглецю. З рис. 1 видно, що вщновлюваш енергоре-сурси володшть iстотно нижчим потенцiалом забруднення атмосферного по-вiтря парниковими газами порiвняно з невiдновлюваними. Часто використання паливних енергоресурсiв здiйснюеться без очищення продукпв горiння вiд оксидiв вуглецю. Наприклад, технологiя CCS, яка забезпечуе затримання 90 % забруднювально! речовини, е зовЫм новою та малопоширеною. У такому випадку, потенщал парникового забруднення невiдновлюваних енергоресурЫв буде значно вищим, нiж наведено на рис. 1.
Порiвняння забруднення оксидами Ырки та азоту, а також твердими частинками, яке виникае внаслщок використанням рiзних вiдновлюваних та невщновлюваних енергоресурсiв для отримання електроенерги представлено
на рис. 2-4.
1600
1200
в 1000
н (П 800
1— 2 600
400
200
□ Середне иМаксимальне □М1н1мальне
_
■
н. , Ш~\, г-я пИ . ГТ —
рнковий сонце в1тер пщземна бюмаса вугтля газ ядеры пет к теплота реакцм
Рис. 2. Обсяги викидiв дюксиду ырки в розрахунку на 1 кВт-год отримуваноХ електроенерги вiд використання рiзних енергоресурыв [9]
ядерш реакцп
Рис. 3. Обсяги викидiв оксидiв азоту в розрахунку на 1 кВт-год отримуваноХ електроенерги вiд використання рiзних енергоресурыв [9]
Рис. 4. Обсяги викидiв твердих частиноку розрахунку на 1 кВт-год отримуваноХ електроенерги вiд використання рiзних енергоресурыв [9]
К^м теплового забруднення та викидiв у атмосферне повпря, енерге-тика е вагомим водокористувачем та потребуе вiдведення земельно! плошд. Обсяги використання земельних площ та водних ресурЫв у разi отримання електроенергi! з використанням вщновлюваних та невiдновлюваних ресурсiв
наведено на рис. 5- 6.
600
"о, 1
500
400
ш
то х
т
а:
300
200
100
□ Середне иМаксимальне □ МЫмальне
1 - 1
рмковии полк
сонце
впер
бюмаса
вуплля
газ
ядерш реакци
Рис. 5. Обсяги використання земельних площ у розрахунку на 1 МВт-год отримуваноХ на рш електроенерги вiд використання рiзних енергоресурав [9]
250,0
200,0
Я-
н
ш ^ 150,0
то
X 100,0
ю
£ 50,0
0,0
I □ Безпосередне споживання ■ Прокачування
спалювання ядерш реакци рмковии полк пщземна сонце
теплота
Рис. 6. Обсяги споживання води в розрахунку на 1 МВт-год отримуваноХ електроенерги вiд використання рiзних енергоресурав
(власнарозробка на основа [9, 12])
Використання водних ресурЫв у процес отримання енерги можна умовно роздшити на двi складовi частини: прокачування (вода, яка повер-таеться у зовшшне середовище шсля учасп в процесах енергогенераци) та безпосередне споживання (вода, яка випаровуються шд час рiзних етапiв отримання енерги).
Шд спалюванням на рис. 6. розумдать використання усiх ресурЫв, енергогенерацiя з використанням яких вщбуваеться шляхом термiчного роз-кладу в топках та котлах (вуплля, газ, бюмаса тощо). На рис. 6 не зазначено шформаци про обсяги прокачування води в пдроенергетищ. Таким чином, використання вщновлюваних енергоресурЫв зумовлюе нижчi рiвнi теплового забруднення (за винятком бюмаси) та викидiв у атмосферне повпря порiвня-но з невщновлюваними, а також потребуе менших обсягiв водних ресурсiв.
Характеристика впливiв на природне довкiлля, зумовлених викорис-танням вiдновлюваних енергоресурсiв, доводять вишу 1х екологiчнiсть порiв-няно з невщновлюваними. Очевидно, що для порiвняння вiдновлюваних та невiдновлюваних джерел енерги, варто не лише окреслити еколопчш ефекти, якi можна спостерiгати шд час використання цих груп енергоресурЫв, але й також класифiкувати 1х для здiйснення адекватно! оцiнки.
Шд еколопчним ефектом розумiють змiни (в просторi та часi) умов довкшля та його ресурсiв, як впливають чи можуть вплинути на економiчнi результати виробництва в певному репош (тобто вплинути на економiчний ефект) [13]. Визначити основш групи еколопчних ефектiв, якi можна спостерь гати при енергетичному використанш ресурсiв можна на основi класифжаци екологiчних ризиюв, запропонованiй в [14, с. 102-117]. Так, до основних еколопчних ефекпв, на нашу думку, доцшьно вщнести зникнення ресурсiв; змiни якост ресурсiв; порушення цiлiсностi ландшафтiв; змши у фаунi та флорi; змь ни у клiматi; зростання вмюту речовин-забруднювачiв у довкiллi; зростання рiвня захворюваностi населення; збiльшення рiвня смертност населення.
Туниця Ю.Ю. подшяе еколопчш ефекти за критерiями походження, формами прояву, можливост кiлькiсного вимiру, характером взаемоди з еко-номiчним ефектом, часовим лагом, можливостями змiни, тривалютю ди, прогнозованiстю, масштабами ди та мотивацп [15]. Екологiчнi ефекти, як ви-никають у процесi замщення невiдновлюваних енергоресурсiв вщновлюва-ними, можна подшити на такi, що виникають в короткотермiновому перiодi та на таю, що виникають у довготермшовому перюдь Крiм цього, вони можуть бути зворотними та незворотними. Так, еколопчний ефект змши чи-сельност населення е зворотним, а ефект зникнення ресурЫв може бути нез-воротним (у випадку, якщо йдеться про невщновлюваш ресурси).
Рис. 7. Розподл екологiчних ефектiв замщення невiдновлюванихресурыв вiднов-люваними за ознаками горизонту оцтки, зворотностi та безпосередностi ви-
никнення. Прямокутниками зображено ефекти, що виникають у короткотермто-вому перюд1, а елтсами - у довготермшовому (розроблення А.В. Прокта)
Щодо еколопчних ефектiв, що виникають пiд впливом замщення не-вiдновлюваних енергоресурсiв вщновлюваними, то 1х можна подiлити на прямi та опосередкованi. Прямi ефекти - це таю, яю виникають безпосе-редньо внаслiдок замiщення (або ж внаслщок того, що такого замщення не було), а опосередковаш - ефекти, яю зумовленi виникненням прямих. Таким чином, еколопчш ефекти, пов'язаш Í3 замiщенням невiдновлюваних ресурЫв вщновлюваними, можна класифiкувати за трьома ознаками: горизонт ощнки (такi, що виникають у коротко- та довготермшових перюдах), зворотнiсть (зворотнi та незворотш) та безпосереднiсть виникнення (прямi та опосередковаш). На рис. 7 подано розподш ефекпв за цими ознаками.
Очевидно, що стушнь прояву ефект1в, представлених на рис. 7 визна-чаеться конкретними ресурсами, яю використовуються, та ix обсягами. Так, ращональне використання вiдновлюваниx енергоресурсiв та замщення ними невщновлюваних не зумовлюватиме загроз зникнення ресурсiв, порушення цшсност ландшафтiв, а 1хня вища еколопчшсть забезпечить зниження обся-гiв забруднювальних речовин у довкiллi та пов'язаних iз ними захворюванос-тi та смертност населення.
Л1тература
1. Косов Ю.В. Энергетическая и экологическая безопасность. К анализу современных концепций / Ю.В. Косов, А.В. Торопыгин // Евразийская интеграция : Изд-во "Экономика", право, политика. - 2009. - № 6. - С. 50-55.
2. Косов Ю.В. Глобальная энергетическая и экологическая безопасность в условиях современного мирового экономического кризиса / Ю.В. Косов, В. Маллон // Балтийский регион. - 2010. - № 1. - С. 27-36.
3. Скалкин Ф.В. Энергетика и окружающая среда / Ф.В. Скалкин, А.А. Канаев, И.З. Копп. - Л. : Энергоиздат. Ленингр. отд-ние, 1981. - 280 с.
4. Вишаренко В.С. Методологические принципы анализа и управления качеством окружающей среды крупного города: препринт научного доклада / В.С. Вишаренко. - Л. : ИСЭП АН СССР, 1989. - 48 с.
5. Маляренко В. А. Енергетика, довкшля, енергозбереження / В. А. Маляренко, Л.В. Ли-сак. - Харюв : Вид-во "Рубкон", 2004. - 368 с.
6. Рудько Г.1. Еколопчна безпека та ращональне природокористування в межах прни-чопромислових i нафтогазових комплекав / Г.1. Рудько, Л.С. Шюца. - К. : ЗАТ "Кчлава", 2001. - 528 с.
7. Николин В.И. Охрана окружающей среды в горной промышленности / В.И. Нико-лин, Е.С. Матлак. - Донецьк : Изд-во "Вища шк.", 1987. - 192 с.
8. Прокш А.В. Еколого-економiчна ощнка замщення невщновлюваних енергоресурав бюлопчно вщновлюваними : монографiя / А.В. Прокш. - Львiв : Вид-во ЗУКЦ, 2010. - 212 с.
9. Electricity from Renewable Resources. Status, Prospects, and Impediments [America's Energy Future Panel on Electricity from Renewable Resources; National Research Council]. - Washington, D.C. : National Academy Press, 2010. - 388 p.
10. Towards sustainability: A Plan for Collaborative research on Agriculture and Natural Resource Management [Panel for Collaborative Research Support for AID's Sustainable Agriculture and Natural Resource Management Program: US National Research Council]. - Washington, D.C. : National Academy Press, 1991. - 163 p.
11. Life Cycle Assessment: Principles And Practice // [National Risk Management Research Laboratory; Office of Research and Development; U.S. Environmental Protection Agency]. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.epa.gov/NRMRL/lcaccess/pdfs/600r06060.pdf.
12. Energy Demands on Water Resources [U.S. Department of Energy]: Report to Congress on the Interdependency of Energy and Water. - Washington, D.C., 2006. - 80 p.
13. Туныця Ю.Ю. Эколого-экономическая эффективность природопользования / Ю.Ю. Туныця. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 168 с.
14. ¡лляшенко С.М. Управлiння еколопчними ризиками iнновацiй : монографiя / С.М. 1лляшенко, В.В. Божкова. - Суми : ВТД "Ушверситетська книга", 2004. - 214 с.
15. Туниця Ю.Ю. Екоекономша i ринок: подолання суперечностей : монографiя / Ю.Ю. Туниця. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 314 с.
Прокип А.В., Колиснык Р.Б. Экологические аспекты энергетического использования возобновляемых ресурсов
Рассмотрены уровни антропогенного загрязнения от использования энергоресурсов, оценены с использованием метода анализа жизненного цикла. Определены и классифицированы экологические эффекты замены невозобновляемых энергоресурсов возобновляемыми c использованием критериев горизонта оценки, обратности и непосредственности возникновения.
Ключевые слова: возобновляемые энергоресурсы, экологический эффект, метод анализа жизненного цикла.
Prokip A.V., Koilisnyk R.B. Environmental issues of renewable sources energy usage
Polluting levels caused by renewable energy sources usage, calculated according to Life Cycle Assessment, are considered. Environment impacts, caused by nonrenewable energy sources substitution with renewable are grounded and grouped.
Keywords: renewable energy sources; environmental impact; life cycle assessment.
УДК339.9[504:339.1] Мол. наук. ствроб. В.М. Черторижський -
1РД НАН Украти; студ. А. В. Колодшчук - НУ "Львiвська полтехшка"
ПОЛ1ТИКА ТРАНСНАЩОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦ1Й НА ТРАНСКОРДОННОМУ ЕКОЛОГ1ЧНОМУ РИНКУ
Розглянуто еколопчну дiяльнiсть транснацюнальних корпорацш (ТНК), вщмш-ност еколопчно!' практики корпорацш pi3HHx краш св^у.
Ключов1 слова: транснащональш корпорацп, "еколопчно чиста" продукщя, еколопчш вимоги, еколопчний ринок.
Постшдустр1альна стад1я розвитку, в яку краши св1ту вступили у дру-гш половит ХХ ст., характеризуемся ютотним впливом транснацюнальних корпорацш (ТНК), посиленням ïx конкуренци i високим р1внем впливу на св1тову економжу. Одним i3 факторiв зростання нестабшьносл свiтовоï еко-номши виступае глобальна еколопчна криза, яка потребуе вирiшення проблем природокористування i пошуку нових, бшьш екологiчно орiентованиx варiантiв господарювання. Постiйне погiршення екологiчниx проблем ютот-но вплинуло на вибiр прюрите^в i методiв державного регулювання госпо-дарською дiяльнiстю i формування громадсь^' думки про екологiчнi аспекти господарсь^' дiяльностi транснацiональниx корпорацiй.
Адже еколопчний фактор у дiяльностi транснацiональниx корпорацш становить особливий штерес як у пошуку вдалих шляxiв виходу iз глобальноï екологiчноï кризи, так i з погляду змiни екологiчноï практики самих ТНК. Зрозумшо, що значення екофактора в ïx дiяльностi буде постiйно зростати у майбутньому. Водночас юнуе та зберiгаеться рiзноманiтнiсть теоретичних i практичних пiдxодiв до системи вщносин "ТНК - оточуюче середовище" з боку регулюючих нацiональниx i мiжнародниx установ, самих ТНК, гро-мадськостi i вчених.
