CC BY
36
УДК 339.9:658.26+332.1 Володимир Григорович Бурлака,
канд. екон. наук, ст.н.с. ДУ «Институт економши та прогнозування НАН Укра1ни», Ки1в
СТРАТЕГ1Я РОЗВИТКУ СВ1ТОВОГО ПЕК ТА ЙОГО РЕГ1ОНАЛЬН1 ОСОБЛИВОСТ1
Непередбачений стрибок св^ових цiн на енергоносп призвiв до необхiдностi перегляду рашш виконаних nporH03ÍB споживання енергоносив на
загальносв^овому та регiональному рiвнях. Ц процеси значно позначились на уточнены та розробцi окремих положень енергетично! полiтики i змiни прiоритетiв розвитку св^ового ПЕК з метою шдвищення ролi i значення вщновлювано! енергетики, альтернативних видiв палива та прискорення темпiв зростання енергоефективностi.
Питанням енергетично! пол^ики та !! регiональних аспекпв присвячено ряд дослiджень вiтчизняних та шоземних вчених, законодавчих актiв на рiвнi МЕА, кра!н GC та Уряду Укра!ни [1-3, 14, 15]. Найбшьш вiдомими вiтчизняними фаивцями в данш галузi вважаються В. Бондаренко, Г. Варламов, I. Вольчин, Л. Назарчук, Б. Пiрiашвiлi, Б. Чиркш, I. Чукаева, Р. Шерстюк, [5, 7, 8, 10, 12] та шоземними -Л. Беляев, В. Бушуев, К. Мандш,
О. Марченко, С. Фшлшов, А. Тро!цький [4, 6, 11].
Метою статп е уточнення напрямiв розвитку ПЕК Укра!ни на основi оцiнки сучасних тенденцш розвитку свiтового ПЕК та його регюнальних особливостей з використанням останнього пронозу МЕА.
Свiтова цивiлiзацiя зустрша XXI ст. в умовах загострення кризових явищ у паливно-енергетичному комплекс (ПЕК) (рис. 1). Останне було вщзначено супроводом нового сплеску щн на первиннi енергоносп', особливо на нафту, яка за станом на 11 червня 2008 р. досягла свого рекордного юторичного рiвня 147,5 дол./бар. Серед основних факторiв, що привели до
©В.Г. Бурлака, 2011
цього подорожчання, експерти енергоринку вщзначали: падшня TeMniB !! виробництва у зв'язку з военними дiями в 1раку i стихшними природними явищами у зонi Мексикансько! затоки, нeстабiльною полiтичною ситуацiею у Вeнeсуeлi i деяких кра!нах Африки i Близького Сходу. Крiм того, на 3Mi^ стабiльного розвитку споживання нафти у свт позначились висок темпи зростання eкономiки таких кра!н, як Китай, Iндiя та Бразилiя. Слiд зазначити, що змiни, як сталися у свiтi, носили глобальний характер i мали нeгативнi для економши кра!н наслiдки та охопили у тому чи^ й Украшу.
З аналiзу сучасного стану i перспективи розвитку свiтового ринку ПЕК Свростатом визначено привабливiсть на ньому окремих енергетичних сeкторiв за допомогою показникiв конкурен-тоспроможностi i життевого циклу (рис. 2).
З огляду тенденцш розвитку св^ового ринку прюритетних первинних енергоносив можна зробити висновок, що вш у цiлому перебувае в стадп зрiлостi, единим винятком iз якого е повeдiнка природного газу, що перебувае в стади розвитку, тодi як по вугшлю, незважаючи на деяке пiднeсeння попиту на цей енергоносш, взагалi спостерпалися нeстабiльнi по роках тенденци. Вщновлюваш види енерги за сво!ми обсягами усе ще залишаються другорядними для свтового ПЕК (крiм пдроелектроенерги у деяких гeографiчних рeгiонах). За даними BP Statistical Review of World Energy 2011 !х споживання у 2010 р. становило 158,6 млн.т н.е., або 1,3%, у тому чи^ в кра!нах ОЕСР - 123,0 млн.т н.е., або 2,2%, Евросоюзу - 66,9 млн.т н.е., або 3,9% i колишнього СРСР - 0,3 млн. т н.е. [13].
Буршня \ експлуатац1я поклад1в
Видобутоку шахт1
Нафга
При родни й газ
Вуплл»
Транспорт нафти (нафтопроводи або танксри)
Зрщження
Нафто- Газопроводний Метановозний
переробка транспорт транспорт
Уран
Неенергетичне споживання
Збагачення
Для вшськового використання
Ядерне пал и во
Транспортувавня ] розподш
НафтсшмЫ
тсц
Транс] юрту ванн я \ розподш (вщпов1дна ¡нфраструктура)
Електрика
ГЕС
Транспортування \ розподш (вщпов1дна ¡нфраструктура)
Промислове \ домашне використання
Рис. 1. Структура енергетичного сектору [12]
Тенденщю до змши тенденцiй бшьшою мiрою можна вiднести до сегмента споживання природного газу, що характеризуешься безперервним зростанням i призводить до переорiентащl основних нафтових компанiй на диверсифшащю свое! дiяльностi. На цьому фош слiд розглядати енергетичнi компани, якi об'едналися з газовими постачальниками.
Посилення позицш газу як одного з основних первинних енергоноспв
супроводжуеться не тшьки зростанням обсягiв його споживання в кра!нах Заходу, але й радикальними перетвореннями нацiональних ринкiв.
Життевий цикл
Впровадження Розвиток Кульмiнацiя Спад
Дуже сильна Нафта
Сильна Природний газ Електроенергiя
Середня Новi вщновлюваш джерела енерги Уран Вугшля
Слабка
Рис. 2. Приваблив1сть окремих сегмент!в свгтового енергетичного ринку [17]
Одним iз проявiв впливу показниюв кон'юнктури св^ових енергетичних ринкiв i процесiв 1хньо1 глобалiзащl на стан нафтогазово! галузi Украши мало б бути шдвищення частки нафти в загальному споживаннi первинних енергоносив, як це i передбачалося „Енергетичною стратепею Украши на перiод до 2030 р." - з 18 млн.т у 2005 р. до 23,8 млн. т у 2030 р., або на третину, тодi як станом за 2010 р. цей показник становив 11,6 млн.т проти 19,3 млн.т передбачених стратепею [1]. Причину такого вщставання слщ вбачати у глобальнш фiнансово-економiчнiй криз^ що значно вплинула на загальносв^ове сповшьнення споживання енерги, особливо
нафтопродуктiв (табл. 1). Так, за 2006-2010 рр. загальне свiтове споживання енерги зросло тшьки на 10,3%, у тому чи^ по крашах СС - на 0,6%, ОЕСР - на 0,3%, колишньому СРСР - на 2,2%, а в Укра1ш, навпаки, знизилося на 14,4%. У той же час, коли у свт збшьшення загального споживання енерги сталося за рахунок бшьшост первинних
енергоносив, за винятком тшьки атомно! енерги, то в Укра1ш спостерiгалося скорочення и споживання за всiма енергоносiями, окрiм пдроенерги.
Найбiльшi темпи характеризували падшня в Укра1ш споживання нафти - на 22,7%, природного газу - на 21,6, вугшля -на 8,1 i по атомнш енергетищ - на 1,0%. Рiзнонаправленi тенденци у змiнi показникiв визначили рiвень !х питомо! ваги, яка по нафт скоротилася з 10,9% у 2005 р. до 9,8% у 2010 р. i природному газу - з 43,4 до 39,8%, тодi як по вугшлю вона зросла з 28,7 до 30,8%, атомнш енергетищ - з 14,8 до 17,1% i пдроенерги - з 2,1 до 2,5% вщповщно [13].
Аналiз даних, наведених у табл. 1, дае можливють оцiнити роль i значення нафтового сектору в Укра1ш та iнших крашах св^у. Так, в Укра1ш у 2010 р. частка нафти (9,8%) в енергоспоживанш значно поступалася св^овому рiвню (33,6%), у тому числi крашам
СС - 25 (38,2%), ОЕСР (38,0%) i колишнього СРСР (19,7%). З наведених даних можна зробити висновок, що Украша порiвняно з бшьшютю краш свiту не повною мiрою використовуе переваги нафти як основного у свiтовому ПЕК первинного енергоношя, за яким закрiпився прiоритет як по показниках життевого циклу (кульмшащя), так i за конкурентоспроможнiстю (дуже сильна). У той же час якщо й у майбутньому в Укра1ш не тдвищаться темпи зростання споживання
нафти, то за показником питомо! ваги в во-
загальному обсязi споживання енергоноспв на не досягне св^ового рiвня або досягне за
Таблиця 1
Ринок споживання первинних енергоносИ'в в Украгм й у св1т1 _у 2005 г 2010рр., млн. т н.е. [13]_
Краши Нафта Газ Вугшля Атомна енерпя Пдроенерпя Разом, включно ввдновлювану енергетику
Украша 15,0/11,6 59,8/46,9 39,6/36,4 20,4/20,2 2,9/2,9 137,8/118,0
Свгг 3889,8/4028,1 2574,9/2858,1 3090,1/3558,8 635,5/626,2 688,1/775,6 10878,5/12002,4
ес-25 706,3/662,5 420,6/443,3 305,0/269,7 219,5/207,5 71,4/83,0 1722,8/1732,9
ОЕСР 2259,0/2113,8 1287,0/1397,6 1171,5/1103,6 537,0/620,9 299,2/309,5 5553,7/5568,3
Колишиш СРСР 188,3/201,5 559,0/537,1 183,9/169,1 58,4/59,3 56,4/55,9 1046,1/1023,3
Примтки: у чисельнику наведено дат за 2005р., а в знаменнику - за 2010р.
умови, коли в бшьшосп кра!н ОЕСР почнеться зворотний процес - зниження споживання нафти через виснаження св^ових покладiв. Про значення нафти для сучасно! економши наочно свщчать даш про И споживання у Gвросоюзi крашами-iмпортерами. Так, наприклад, у Польщi цей показник у 2010 р. досяг 26,3 млн.т, у Чеськш Республщ - 9,2 млн.т, у Францп -83,4 млн.т, якi повшстю забезпечують свою потребу за рахунок iмпорту нафти [13]. 1з цього випливае стратепя свiтового ринку ПЕК, яка характеризуеться орiентацiею кра!н ОЕСР на задоволення свое! потреби в нафтопродуктах бшьшою мiрою за рахунок оргашзацп !х виробництва на нащональних НПЗ з використанням iмпортованоl нафти. У той же час в експорт переважають бiльш дорогi нафтопродукти, що дае цим крашам можливють використовувати частину прибутку вiд !х реатзаци на придбання нафти i модернiзацiю сво!х НПЗ з метою шдвищення якостi нафтопродуктiв. Саме такого тдходу до свого нафтового сектору бракуе Укра1ш на всьому шляху И незалежносп.
На сучасному етат
енергозабезпечення виступае
найважливiшим фактором розвитку св^ово! економши, а виробництво енергоноспв характеризуеться стшкою сприйнятливiстю до iнновацiй. Бiльша частина енергоресурав використовуеться у свiтовiй економщ для загального кiнцевого споживання (ЗКС) у промисловост (27,3%), на транспорт
(27,3%), житлово-комунальному
господарствi (36,3%) та неенергетичного споживання (9,1%) (рис. 3). Значну роль енергоресурси вщпрають у формуванш прибутково! частини бюджету i собiвартостi промислового й сiльськогосподарського виробництва, у сферi надання послуг. 1нвестици свiтового ПЕК на перiод 20112035 рр. досягнуть 38,0 трлн.дол., або 1,52 трлн.дол. на рш, у тому числi в електроенергетищ - 16,9 трлн.дол. i 0,67 трлн.дол., нафтовому секторi - 10,0. i 0,4 трлн.дол., газовому секторi - 9,5 i 0,38 трлн.дол. та вугшьному секторi - 1,2 i 0,048 трлн.дол. Таким чином, левова частка швестицш буде спрямована на розвиток електроенергетики (44,4%), нафтовий (26,3%) i газовий сектор (25,0%) [19].
Одшею з головних економiчних характеристик енергетичного сектору е рентний характер окремих його складових. Так, у добувних галузях рента утворюеться за рахунок розходжень у витратах на видобуток 1 бареля нафти, яю можуть коливатися вщ 1 дол. (Саудiвська Аравiя) до 15 дол. (США), а також залежить вщ якостi нафти (вмiст легких фракцш, сiрки та iн.), що впливае на витрати по И переробщ.
Прюритет нафти й природного газу в енергетичному секторi пiдтверджуеться даними про !хне споживання по окремих видах господарсько! дiяльностi i про структуру швестування цього комплексу. Так, у виробницга електроенергп частка газу становить 27,7%, нафти - 10,08%; у
промисловост - 19,3 i 14,0% у житлово-комунальному господарствi - 20,3 i 14,2%, на транспорт - 3 i 93,4% та в енергетичному споживанш - 18,2 i 76,8% вщповщно [16].
Неенергетичне споживання
ЖКГ
Основнi фiнансовi показники п'яти провщних нафтогазових транснацiональних компанiй наведено у табл. 2.
Транспорт
ПрОМИСЛОВ1СТЪ
□ 2009 Ш973 I Рис. 3. Структура ктцевого споживання енергп у ceimi [16]
Основт фiнанcовi показники п 'яти провiдних нафтогазових
Таблиця 2
2006 2007 2008 2009 2010
BP
Доход вщ реалiзацiï продукци 274316 291438 367053 246138 308298
Фшансовий результат до оподаткування (прибуток) 12331 10442 12617 8365 -1501
Чистий прибуток (збиток) 22222 18370 25593 13955 -4914
Exxon Mo bil
Доход вщ реалiзацiï продукцiï 377635 404552 477359 310586 383221
Фшансовий результат до оподаткування (прибуток) 27902 29864 36530 15119 21561
Чистий прибуток (збиток) 39500 40610 45220 19280 30460
Total
Доход вщ реалiзацiï продукци 193114 217554 264709 183175 211143
Фшансовий результат до оподаткування (прибуток) 17227 18603 20806 10811 13559
Чистий прибуток (збиток) 14776 18063 15576 11782 14014
Royal Dutch/Shell
Доход вщ реалiзацiï продукци 318845 355782 458361 278188 368056
Фшансовий результат до оподаткування (прибуток) 18317 18650 24344 8302 14870
Чистий прибуток (збиток) 25442 31331 26277 12518 20127
Chevron
Доход вщ реалiзацiï продукци 210118 220904 273005 171636 204928
Фшансовий результат до оподаткування (прибуток) 14838 13479 19029 7965 12919
Чистий прибуток (збиток) 17138 18688 23931 10483 19024
Всього
Економта промисловост( ^^ Экономика промышленности
Доход вщ реалiзацiï продyкцiï 1374028 1490230 1840487 1189723 1475б4б
Фшансовий результат до оподаткування (прибуток) 90б15 91038 113323 505б2 б1408
Чистий прибуток (збиток) 119078 1270б2 13б597 б8018 78711
Розглянемо системy розподшу в крашах €С первинних енергоносiïв i продyктiв 1'хньо1' переробки. Схема вiдбиваe важливiсть спещатзацп, зокрема, мережних енергоресyрсiв (газ i електроенерпя). Протягом кiнця минулого сторiччя цi два сегменти й виробництво електрики були вiдкритi для конкуренци на просторi Евросоюзу. Mалi споживачi природного газу або електрики залишилися вшьними у виборi постачальникiв. Лiбералiзацiя ринку розподiлy видiв палива в Захщнш Gвропi призвела до появи велико1' кiлькостi нових гравцiв, яю брали участь в iнвестyваннi бyдiвництва дорiг, чим ранiше займалися переважно нафтовi компанiï.
Для визначення прюршепв у розвитку ПЕК Украши на коротку i бшьш вiддаленy перспективу було розглянуто основнi положення енергетичного прогнозу МЕА на перiод 2Q11-2Q35 рр., якi не виключають виникнення ново1' ситyацiï в свiтовомy енергетичному секторк тривале зростання потреби в енергоресурсах i зниження емiсiï CO2, збiльшення рiзницi в енергоспоживаннi на душу населення мiж промисловими й крашами, що розвиваються; зростання кшькосп населення, яка зможе постiйно користуватися електроенерпею; посилення впливу основних краш - виробникiв нафти й газу на ринку енергоносив; послаблення факторiв, що впливають на пiдвищення щн на енергоносiï; iнститyцiональнi передумови до стабшзацп або скорочення емiсiï CO2.
У той же час сучасний стан енергетики не вiдповiдаe бажаному рiвню. Дуже проблематичним виглядае стабшзащя розвитку свiтовоï економiки i бшьш ефективне використання енергоресyрсiв, попит на яю у свiтi за 2Q1Q р. збшьшився на 5%, i вщповщно викиди CO2 вийшли на новий рiвень. У той же час залишаеться неприйнятно високою кшьюсть людей, що не мають доступу до електроенерги, - 1,3 млрд.оаб, або близько 20% свiтового населення. Незважаючи на те що шдвищення енергоефективност у багатьох крашах е
прюритетним завданням уряду, показник енергоемносп у свiтi погiршyeться другий рш поспiль за 2QQ9-2Q1Q рр. Крiм того, подiï, що сталися на атомнш електростанцiï мФyкyсiма Дайчiм, i безлади в деяких районах Близького Сходу i Ившчно1' Африки (MENA) поставили шд сyмнiв надiйнiсть постачань енергоресуршв. Цьому також не сприяли останнi подiï в крашах Евросоюзу, де в центрi уваги yрядiв опинилася проблема збереження цiлiсностi державних фiнансових систем, вiдсyнyвши на другий план енергетичну полiтикy i обмеживши засоби для стратепчно1' дiï. Така ситуащя не придае оптимiзмy для виршення поставлених цiлей у частит вщвертання глобально!' змiни клiматy [19].
Незважаючи на невизначешсть перспектив короткострокового економiчного зростання за перiод 2Q1Q-2Q35 рр., сценарiями нових стратегiй передбачаеться стабiльне зростання попиту на енергоресурси на одну третину.
За перюд 2Q1Q-2Q35 рр. динамiкy енер-гетичних ринкiв все бiльше визначатимуть краши, що не входять до ОЕСР, на яю при-падае 90% приросту населення, 70% збшьшення обсягу промислового
виробництва i 90% приросту попиту на енергоресурси. Так, наприклад, Китай змщнить своï позицiï провщного споживача енергоресyрсiв у свiтi, а його енергоспоживання y 2Q35 р. майже на 7Q% перевищить показник США. Проте навггь у цьому випадку споживання енергоресyрсiв на душу населення в Китаï не досягне i половини вщ рiвня США. У той же час сьогодш за темпами зростання енергоспоживання Iндiя, Iндонезiя, Бразилiя i краши Середнього Сходу випереджають вщповщш показники Китаю [19].
Глобальш iнвестицiï в транспортну енергетичну шфраструктуру на перiод 20112035 рр. повинш скласти 38 трлн. дол. (за курсом долара США у 2010 р.). Майже двi третини цих iнвестицiй припадае на краши, що не входять до ОЕСР. Частка
нафтогазового комплексу дорiвнюe 20 трлн. дол. вщ загальних капiталовкладень, оскiльки необхщш швестици в розробку родовищ i видобуток вуглеводних, так само як i пов'язаш з цим витрати, зростають у середньостроковш i довгостроковш перспективi. Бiльша частка
капiталовкладень, що залишаеться, буде використана електроенергетичними
компанiями, причому з них бшьше 40% припаде на мережi електропередач i розподiльнi мереж [19].
У прогнозi МЕА вщзначають, що ера викопних видiв палива ще далека вiд завершення, але 1'х позици на свiтовому ринку слабшають. Так, при загальному зростанш попиту на основнi види енергоносив, частка викопних видiв палива у споживанш первинних енергоресурсiв зменшиться з 81% у 2010 р. до 75% у 2035 р. У той же час природний газ - единий вид викопного палива, частка якого у св^овому енергетичному баланс зросте упродовж усього прогнозованого перюду 2010-2035 рр. У секторi електроенергетики на вщновлюваш джерела енерги на чолi з пдро-i вiтроенергетикою припадае половина нових потужностей, введених у дiю для задоволення зростаючого попиту [19].
Особливо незадовшьний стан, який зазначаеться в «ПрогнозЬ> МЕА, склався у частинi виконання завдань з пiдвищення енергоефективностi. Незважаючи на те, що новi заходи з тдвищення
енергоефективностi дiють, вщ них вимагаеться значно бiльше. Завдяки жорстюшим стандартам в усiх секторах економши i частковiй вiдмовi вщ субсидiй на викопнi види палива, енергоефектившсть у Сценарп нових стратегш на перiод 2010-2035 рр. шдвищуеться в 2 рази швидше, шж упродовж останнiх двох з половиною десятилггь [19].
Тимчасова напруга на нафтових ринках може ослабiти внаслщок повiльнiшого економiчного зростання i очшуваного повернення на ринок лiвiйськоl нафти, але динамша попиту i пропозици продовжуе сильно впливати на щни.
Бiльша частка зростання попиту на нафту вщбуваеться в транспортному секторi
краш з економiкою, що швидко розвиваеться. У цьому pa3i разом з економiчним зростанням пiдвищуеться попит на iндивiдуальнi транспортш засоби i вантажоперевезення.
1мпорт нафти в США, яю на сьогоднi е головним iмпортером у свiтi, падатиме у мiру скорочення попиту. Цьому сприятиме пiдвищення енергоефективностi i розробка нових родовищ, таких як легка нафта з мало-проникних пласив.
Недостатнi iнвестицiï в освоення родовищ i видобуток сировини в регюш MENA (райони Близького Сходу та Пiвнiчноï Африки) можуть мати далекосяжш наслiдки для свiтових енергетичних ринюв.
Велике значення для краïн Евросоюзу мае шститущональна дiяльнiсть його уряду з метою удосконалення енергетичноï пол^ики. Саме в зв'язку з цим було розроблено документ тд назвою "Зелена Книга", де викладена довгострокова енергетична стратегiя, спрямована на диверсифшащю, надiйнiсть, економiчну безпеку й економiчну ефективнiсть поставок енергоресуршв у Свропейський Союз. Вона декларуе два основних напрями: перший - контроль над зростаючим попитом на енергоресурси i другш - керування залежшстю поставок енергоносiïв. Що стосуеться другого шляху, то тут одним з основних питань е змщнення надшносп поставок. Останне пов'язано з необхщшстю транспортування
енергоресурсiв i забезпечення безпеки поставок, що, у свою чергу, залежить вiд нарощування потужностей з шдземного зберiгання газу [15].
Висновки. Необхщшсть кардинального реформування паливно-енергетичного
комплексу Украши можна розглядати у контекстi ïï зобов'язань, узятих вiдповiдно до Угоди про партнерство i сшвроб^ництво з Евросоюзом [9]. Основш вимоги €С до енергетичних секторiв краïн-кандидатiв на вступ до ще1' органiзацiï включають: загальне положення, вимоги щодо забезпечення енергетично1' безпеки i формування внутрiшнього енергетичного ринку. У частит забезпечення енергетично1' безпеки Украши найбшьш актуальними можуть бути такi завдання:
готовшсть до можливих кризових ситуацiй з поставками нафти, що забезпечуеться шляхом створення стратегiчних нафтових запашв обсягом, що дорiвнюе 90-денному И споживанню;
пiдвищити в енергетичному балансi частки використовуваних вiдновлювальних видiв енергп (ВВЕ) до 2% у 2005 р., до 5% у 2010 р. i до 19% у 2030 р.
Формування енергетичного ринку припускае:
готовнiсть до створення загального внутрiшнього ринку енергп ^мплементащя газових, електроенергетично! директив i директиви з виробництва електроенергн iз ВВЕ);
полшшення стану енергетичних мереж iз метою забезпечення реально! можливосп створення внутршнього европейського енергетичного ринку;
створення основ для виршення сощ-альних, економiчних, регiональних проблем, якi виникають у зв'язку з реструктуризащею вугiльних шахт.
Таким чином, бшьша частина проблем з iмплементацiею кра!нами-кандидатами енергетичного акценту стосуеться в основному складних i комплексних змiн в окремих галузях ПЕК i в економiцi в цшому, реалiзацiя яких потребуе бшьших витрат часу й iнвестицiй.
Важливого значення для
штеграцшного розвитку енергетики Укра!ни набувае виконання «Державно! цiльово! економiчно! програми енергоефективносп i розвитку сфери виробництва енергоносив з вiдновлюваних джерел енергi! та альтернативних видiв палива на 2010-2015 роки» (Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 1 березня 2010 р. №243), зважаючи на те, що попередня Комплексна державна програма енергозбереження Укра!ни (Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 5 лютого 1997 р. №148) не була повшстю реалiзована [2, 3].
Серед першочергових завдань в енергетичному секторi Укра!ни важливе мiсце посiдае проблема трансформацi! "ринку продавця" в "ринок покупця". Сьогодш iснуе ринок нафтопродуктiв, що бшьшою мiрою вiдповiдае iнтересам
продавця, пов'язаним в основному з дефщитом високояюсних моторних палив i мастильних матерiалiв, вiдсутнiстю прозоро! конкуренцi!, недосконалiстю законодавства про економiчну конкуренцiю, що створюе рiзнi умови для окремих продавщв. До цього ж можна додати, що в умовах дефщиту держава не забезпечуе надшний контроль за яюстю нафтопродуктiв, якi надходять на нацюнальний ринок [5].
Загострення цшово! ситуацi! на ринку нафти й шших енергоносi!в викликае необхiднiсть коригування намiчених ранiше темпiв економiчного зростання. У той же час для ослаблення впливу цього фактора на зниження ВВП першочерговими завданнями для Укра!ни варто вважати збiльшення швестицш у нафтовидобуток, особливо на шельфi Чорного й Азовського морiв, стимулюванням якого е високi цiни довгострокових ф'ючерсних контракпв, i модернiзацiю нафтопереробно!
промисловостi, доцiльнiсть яко!
обгрунтовуеться широким дiапазоном цiн на легку малошрчисту i важку нафту й можли-вiстю виробництва бiльшого обсягу св^лих нафтопродуктiв iз близькосхiдно! сировини. У сучасних умовах важливим фактором шдвищення рентабельностi НПЗ е !хня штегращя з нафтохiмiчними виробництвами i виробництво моторних палив за стандартами Евросоюзу (Евро - 3, Евро - 4, Евро - 5).
Безперервне зростання св^ового споживання первинних енергоносив в умовах обмеження потенцшних покладiв) припускае необхiднiсть пiдвищення в Укрш'ш енергетично! ефективностi, яка вимагае активiзацi! iнновацiйно! й iнституцiонально! дiяльностi держави [8].
Л^ература
1. Енергетична стратегiя Укра!ни до 2030 р.: Указ Кабшету Мшс^в №145-р вщ 15 березня 2006 р. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: zakon1.rada.gov.ua.
2. Комплексна державна програма енергозбереження Укра!ни: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 5 лютого 1997 р. №148 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: zakon1.rada.gov.ua.
3. Про затвердження Державно! цшьово! eKOHOMi4HOi програми енергоефективностi i розвитку сфери виробництва енергоносив з вiдновлюваних джерел енерги та альтернативних видiв палива на 2010-2015 роки: Постанова Кабшету Мшс^в Укра!ни вiд 1 березня 2010 р. №243 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: zakon1.rada.gov.ua.
4. Беляев Л.С. Мировая энергетика и переход у устойчивому развитию / [Беляев Л.С., Марченко О.В., Филиппов С.П. и др.]. - Новосибирск : Наука. Сибирская издательская фирма РАН, 2000. - 269 с.
5. Бурлака В.Г. Трансформация рынков нефти и газа: моногр. / В.Г. Бурлака, Р.В. Шерстюк; за ред. Г.Г. Бурлаки. - К.: НАУ, 2005.-320 с.
6. Бушуев В. В. Прогнозные сценарии инновационного развития России до 2050 г. / В.В. Бушуев, А.А. Троицкий // Энергетическая политика. - 2006. - № 2. - C. 23-31.
7. Бондаренко В.1. Енергетика: iсторiя, сучасшсть i майбутне / В.1. Бондаренко, Г.Б.Варламов, I.A. Вольчин та ш; Т. 1: Вщ вогню та води до електрики. - Ред. вид. "Енергетика: iсторiя сучасшсть i майбутне. -К., 2006. - 304 с.
8. Назарчук Л.М. Инновации в нефтегазовом комплексе / Л.М. Назарчук; за ред. Г.Г. Бурлаки. - К.: НАУ, 2007. - 280 с.
9. Паливно-енергетичний комплекс Укра!ни: готовшсть до евроштеграци // Нащональна безпека i оборона. - К. - 2002. -№ 9. - C. 2-27.
10. Пiрiашвiлi Б.З. Перспективний паливно-енергетичний баланс - основа формування енергетично! стратеги Украши до 2030 року / Б.З. Пiрiашвiлi, Б.П. Чиркш, 1.К. Чукаева. - К.: Наукова думка, 2002. - 240 с.
11. Укра!на. Огляд енергетично! пол^ики 2006. - Мiжнародне енергетичне агентство / тд ред. К. Мандш. - Paris: IEA Publications, 2006. - 377 c.
12. Шерстюк Р.В. Мехашзм шновацшного розвитку нафтогазового комплексу / Р.В. Шерстюк; за ред. Г.Г. Бурлаки. - К.: Освгта Укра!ни, 2006. - 218 с.
13. BP Statistical Review of World Energy 2011. - BP, 2011.- 45 p. [Electronic resource]. - Access mode: http://www.bp.com.
14. Feuille de route pour les sources d'energie renouvelables. Les sources d'energie renouvelables au 21-e sciecle: construire un avenir plus durable. COMMISSION DES COMMUNAUTES EUROPEENNES. - 2007. -26 p.
15. Green paper. A European Strategy for Sustainable, Competitive and Secure Energy. COMMISSION OF THE EUROPEAN COMMUNITIES, 2006. - 20p.
16. Key world energy statistics. - Paris: IEA, 2011.- 80 p.
17. L'energie dans le monde (Panorama strategique des grands secteurs) // les Echo's Etudes.-2001.-92 p.
18. OPEC Annual Statistical Bulletin 2010/2011.-Vienna: OPEC, 2011.- 104 p.
19. World Energy Outlook 2011. - Paris : IEA, 2011.-696 p.
- Економжа промисловост1 ^^ Экономика промышленности -
ISSN 1562-109X 11
2011, №4(56)
