CC BY
14
Рисунок 2. Схема дм закону ефекту масштабу виробни
Зб!льшення масштабу (програми) виробництва можна до-сягти по товарах в ц!лому - за рахунок розширення ринку збуту та м!жвидово''' ун!ф!каци товар!в, по складових частинах товар!в - за рахунок внутр!шньовидово''' ун!ф!каци.
При зб!льшенн! масштабу виробництва з'являеться мож-лив!сть застосувати ресурсозбер!гаюч! економ!чн! технологи, скоротити втрати матер!альних ресурс!в з 50% (в одинично-му та др!бносер!йному виробництв!) до 5% (у масовому виробництва [2, с. 69].
На рис. 2 Ынас - програма насичення, коли вже при и зб!ль-шенн! не знижуеться соб!варт!сть (трудом!стк!сть) товару, оск!льки цей фактор вичерпав себе, р!вень автоматизац!' виробництва оптимальний.
Досл!дження показують, що в процес! формування стратеги ресурсозбереження за рахунок зростання масштабу виробництва (ун!ф!каци продукци) можна знизити соб!варт!сть продукци до трьох раз!в, п!двищити и як!сть до 40%, але при цьому дещо зростають витрати у споживача за рахунок скорочення параметричного ряду ! недовикористання товару.
Висновки
Усе б!льш зростаюча роль ресурсозбереження в сучасно-му господарському житт! машинобуд!вного пщприемства та обумовлюе необх!дн!сть не просто' розробки ! впровадження
комплексу тематичних заход!в, але побудови в цтому модел! ресурсозбер!гаючого типу для пщприемства.
Конкретн! форми взаемодп служб, п!дрозд!л!в та поса-дових ос!б, на як! покладено вщповщн! функци, встановлю-ються на кожному пщприемств! залежно в!д основних за-вдань ресурсозбереження та з урахуванням особливостей, пов'язаних з д!ючою системою орган!заци виробництва ! управл!ння з урахуванням кон'юнктури ринку.
У ход реал!заци заход!в, як! направлен! на орган!зац!ю ресурсозбереження в п!дрозд!лах При цьому посадов! особи повинн! зд!й-снювати оперативний контроль з метою запоб!гання можливих в!дхилень в!д нам!чених умов, параметре, терм!н!в 'х виконання.
У розглянутому аспект! ресурсозбереження для пщприемства стае об'ектом управл!ння. Для управл!ння ресурсозбере-женням може бути прийнятий типовий перел!к функц!й управляя: планування, регулювання, обл!к, контроль та анал!з.
Список використаних джерел
1. Баай Н.Ф. Стратепчний маркетинг: навч. посЮ. для вивч. курсу самост. роботи студ. ден. \ заоч. форм навчання екон. спец. / Басм Н.Ф., Балук Н.Р.; Укоопсгллка, Львв комерц. акад. - Львв Вид-во Львв комерц. акад., 2011. - 455 с.
2. Ковальчук С.В. Стратепчний маркетинг: [навч. посй. для студ. вищ. навч. закл.] / Ковальчук С.В. - Хмельницький: ХНУ, 2010. - 291 с.
О.С. АН1ШИН,
аспрант, 1нститут економки та прогнозування НАН Украни
Напрями трансформування економ1чних мехашзм1в регулювання ринку вщновлювано! електроенергетики
У статт розглянуто процеси формування економЧних мехамзм'в регулювання ринку в1дновлювано1 електроенергетики у свт. Виявлено, що найб\льш поширеною системою мехамзм'в е «зелений» тариф. Визначено сучасн! тренди трансфор-мац'(економЧних мехамзм'ю регулювання ринку в1дновлювано'1' електроенергетики. Розроблен! рекомендацИ' щодо дотри-мання певного напряму формування мехамзм 'в регулювання ринку в1дновлювано'1' електроенергетики у державнй полтиц!.
Ключов! слова: в\дновлювана електроенергетика, «зелений» тариф, механ\зми регулювання ринку, трансформування.
О.С. АНИШИН,
аспирант, Институт экономики и прогнозирования НАН Украины
Направления трансформации экономических механизмов регулирования рынка возобновляемой электроэнергетики
В статье рассмотрены процессы формирования экономических механизмов регулирования рынка возобновляемой электроэнергетики в мире. Выяснено, что наиболее распространенной системой механизмов является «зеленый» тариф. Определены современные тренды' трансформации экономических механизмов регулирования рынка возобновляемой электроэнергетики. Разработаны рекомендации по соблюдению определенного направления формирования механизмов регулирования рынка возобновляемой электроэнергетики в государственной политике.
© О.С. АН1ШИН, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 8 (159)/2014 95
Ключевые слова: возобновляемая электроэнергетика, «зеленый» тариф, механизмы регулирования рынка, трансформации.
The paper focuses on the processes of formation economic mechanisms of regulation of renewable electricity market in the world. Detected that the most widespread mechanisms system is the feed-in tariffs. Modern trends of transformation economic mechanisms of regulation of renewable electricity market were determined. Recommendations with respect to compliance certain direction of formation mechanisms of regulation of renewable electricity market in state policy were developed.
Keywords: renewable electricity, feed-in tariff, mechanisms regulation of market, transformations.
Постановка проблемы. Державна пестика розвитку Bi-тчизняно' електроенергетики вщповщно до чинного законо-давства базуеться на активному формуванн сприятливих ринкових умов та рацюнальному державному регулюван-н функцюнування галуз^ сприянн ощадливому використанню палива i енерг", забезпеченню захисту прав та Ытереав спо-живачiв, дотриманню високих стандартiв щодо енергетично' та екологiчноí безпеки. В контекст цього формулювання державно! полiтики у галузi вщновлювано' електроенергетики (ВЕЕ) мае вiдбуватися виходячи з таких принцитв: забезпечення допустимого рiвня безпеки експлуатац" генеруючих об'eктiв та мереж; дотримання единих норм, правил i стандартiв усiма суб'ектами господарювання, пов'язаних iз виробництвом, передачею, пщвищенням технiчного рiвня та еколопчно' безпеки об'ектв електроенергетики; постачання i використанням енергп; збереження цтюност об'еднано' енергетично' системи та iн.
Для досягнення визначених на законодавчому рiвнi цтьо-вих обсягiв впровадження вщновлювано' енергетики засто-совуються системи стимулiв, пiльг, нормативних вимог та правил. Проте, хоча питання використання ВДЕ й розгляда-еться передусiм у контекст сталого економiчного розвитку, а не отримання короткостроково' економiчноí вигоди, через рiзке зростання соцiальних витрат на утримання альтернативно' енергетики, багато кра'н були змушен переглянути державну полiтику у цiй сферк Незважаючи на високi темпи здешевлення технологiй ВДЕ вiдповiдно до концепцп осво-ення нового виробництва у порiвняннi з традицiйними способами генерацп, у середньостроковiй перспективi технологи альтернативно' енергетики залишатимуться неконкуренто-спроможними без додатково' пiдтримки. Тому визначення напрямiв трансформацiйних перетворень економiчного ре-гулювання у сферi «зелено'» енергетики мае важливе зна-чення для формування концептуально нових пiдходiв у державному управлянн розвитком в^чизняного ринку ВЕЕ.
Аналз досл1джень та публкащй з проблемы. ДослЬ дженню проблем трансформацiйних перетворень у сферi ре-гулювання вщновлювано' електроенергетики придтено недо-статньо уваги. Зокрема, питанням регулювання вщновлювано' електроенергетики придiляли увагу такi вiтчизнянi та зарубiжнi вчеы, як Г. Гелетуха [1], Т. Железна [1], О. Дроздова [1], Г. Три-польська [3], С. Кудря [4], О. Чорна [5], G. Cухiн [6], А. Конечен-ков [2], М. Pагвiц [11], С. Уайт [9], Р. Менгес [10] та Ыш'
У публка^ях i дискусiях розглянутi окремi питання державного регулювання «зелено'''» електроенергетики. Проте процеси формування систем механiзмiв регулювання рин-юв вiдновлюваноí електроенергетики не були дослдаеы в жодый роботi. На механiзми стимулювання розвитку вщновлювано' електроенергетики та 'х послщовш трансфор-мацп впливають як нацюнальы чинники, так i репональн та свiтовi тенденц" до прискорення нарощування виробництва
електроенерги iз нетрадицмних джерел. Визначення ключо-вих напрямiв трансформаци механiзмiв регулювання нетра-дифйно' енергетики базуеться на узагальненi основних чин-никiв, якi 'х спричиняють.
Метою статт е визначення основних напрямiв транс-формування механiзмiв регулювання розвитку ВЕЕ для формування теоретико-методолопчних пiдходiв до державного регулювання дано' галузi з метою розробки i ефектив-ного використання механiзмiв регулювання ринку вщновлювано' електроенергетики. Слщ зазначити, що розробка та обгрунтування системи механiзмiв регулювання розвитку вщновлювано' електроенергетики мае вщбуватись лише за наявност адекватних оцЫок можливих напрямiв формування даних Ыструментв в перспективному перiодi на основi вже отриманого досвiду. Для досягнення вказано' мети були поставлен такi завдання: 1) окреслити питання становлен-ня теори економiчного регулювання на ринку електроенергетики; 2) визначити юторичы аспекти та етапи формування ринку вщновлювано'' електроенергетики в свт; 3) оцЫити поточну динамку розвитку ринку ВЕЕ та фактори, що його обумовлюють; 4) охарактеризувати розвиток системи меха-нiзмiв стимулювання розвитку ВЕЕ.
Предметом дослщження е теоретичн та приклады аспекти застосування економiчних механiзмiв регулювання ринку вщновлювано'' електроенергетики.
Об'ектом дослщження е процеси формування i функцюнування ринку вщновлювано' електроенергетики.
Виклад основного матер!алу. Дослщження трансформации/ перетворень у сферi економiчного регулювання на ринку вщновлювано' електроенергетики потребуе комплексного визначення економiчного регулювання взагалк Саме в теоретичних концеп^ях провiдних економiстiв свiту XVIII стол^тя вперше було сформульовано i визначено сутнють i мiсце економiчного регулювання в державк
У 1776 роц Адам Cмiт у сво'й прац «Дослiдження про природу i причини багатства народiв» сформулював i об-грунтував економiчну доктрину Laissez-faire (пер. з фр. «дозвольте робити»), згщно яко' державне втручання в еконо-мiку повинно бути мУмальним [7, 8]. Основним аргументом прихильниюв цього принципу е твердження про те, що еко-номiка - саморегулююча система, яка сама знаходить ефек-тивну рiвновагу, в той час як втручання держави спотворюе отриман економiчними агентами сигнали, в результат чо-го ефективна рiвновага виявляеться недосяжною. Згiдно з цими положеннями держава мае виконувати роль «ычного охоронця», який повинен встановлювати правила взаемод" економiчних агентiв на ринку i спостерiгати за 'х дотриман-ням, проте нiяк не виконувати роль самослйного суб'екта ринку. В сучасый науцi такий принцип взаемодп держави iз ринком (Laissez-faire) вважаеться iдеальною конструкцieю,
96 Формування ринкових вщносин в Укра'ы № 8 (159)/2014
якa в pеaльнiй екoнoмiцi не зycтpiчaeтьcя нiде y ^m, пpo-те ввaжaeтьcя бaзиcoм, нa якoмy бyдyeтьcя мiкpoекoнoмiч-нa теopiя. Cлiд пoмiтити, щo з пoчaткoм cвiтoвoï екoнoмiчнoï кpизи Laissez-faire вм бiльше пiддaeтьcя cyмнiвy, ocoбливo якщo мoвa йде пpo дiяльнicть екoнoмiчниx мoнoпoлiй.
Питaння пpo те, чи е гaлyзi пpиpoдними мoнoпoлiями, якi pегyлюютьcя пoвнicтю aбo чacткoвo деpжaвoю, чи ïx пoтpiбнo poзглядaти як кoнкypентний cектop екoнoмiки, який пщлягае деpегyляцiï, cтaлo oб'eктoм бaгaтьox диcкyciй, cпpямoвaнicть якиx змiнювaлacь не ттьки в pезyльтaтi poзвиткy pинкy, a й в зaлежнocтi вщ пoлiтичниx, екoнoмiчниx тa coцiaльниx змк
Упеpше пoняття «мoнoпoлiя» бyлo визнaченo тa введенo в oбiг неoклacикoм Aнтyaнoм Oгюcтенoм Kypнo y 1B3B po-цi пiд чac дocлiдження cитyaцiï з вcтaнoвленням кoнтpoлю нaд викopиcтaнням пpиpoдниx pеcypciв. Biн нaвoдить пpи-клaд влacникa джеpелa, який мae мoжливicть кoнтpoлювa-ти cпoживaння вoди нacеленням, яке мешкae нижче зa те-чieю. Деcять po^ пoтoмy y 1B4B poцi Джoн Cтюapт Miлль визнaчив piзницю мiж штyчнoю i пpиpoднoю мoнoпoлiями: пеpшa cтвopюeтьcя деpжaвoю, cтaтyc якoï зaкpiплюeтьcя зaкoнoдaвчими aктaми, a iï мoжливе cкacyвaння cпpиятиме зpocтaнню нaцioнaльнoгo бaгaтcтвa; нa вiдмiнy вiд штyчнoï пpиpoднa мoнoпoлiя icнye безвiднocнo дo зу^ль деpжaви i зaкoнy. Зaгaльнoтеopетичнi питaння щoдo пpиpoдниx мoнo-пoлiй дocтaтньo пoвнo i детaльнo пpедcтaвленi y пpaцяx тa-киx екoнoмicтiв, як Дж. Kпapк, A. Mapшaл, A. Пгу, E. Чембеp-лiн, Дж. Poбiнcoн, Й. Шyмпетеp, П. Caмyельcoн i iншi. Aвтopи дocлiджyвaли меxaнiзми pинкoвoгo фyнкцioнyвaння мoнo-пoлiй, ïx негативы тa пoзитивнi нacлiдки для cycпiльcтвa, ди-нaмiчнi acпекти i ефективнють мoнoпoлiй в пopiвняннi з ган-кypентними pинкaми.
У дpyгiй пoлoвинi XX cт. в гaлyзяx iнфpacтpyктypи (елек-тpoенеpгетикa, вoдoпocтaчaння, гaзoвий cектop тa iн.) бaгa-^ox ^afa cвiтy пoчaли вiдбyвaтиcя кapдинaльнi змiни. O^o-вa циx тpaнcфopмaцiй пoлягaлa в pефopмax pегyлювaння i впpoвaдження кoнкypенцiï.
Ocмиcлення дocвiдy pегyлювaння пpиpoдниx мoнoпoлiй y кiнцi 7O-x poкiв XX cт. пpизвелo дo cтaнoвлення певнoгo етaпy poзвиткy вiднocини мiж деpжaвoю i пpиpoдними мoнoпoлiя-ми. B бaгaтьox кpaïнax виниклo cycпiльне невдoвoлення низь-кoю яюстю пocлyг пpиpoдниx мoнoпoлiй, великими витpaтaми деpжaвнoгo pегyлювaння i пoгaними йoгo pезyльтaтaми, зa-cтoeм y теxнiчнoмy poзвиткy, a iнoдi й зpивaми y зaбезпеченнi в дocтaтнix oбcягax пocлyг. Пocтyпoвo в екoнoмiчнiй пoлiтицi змiцнювaлocя уявлення, щo pинкoвi ™ли y cфеpi пpиpoдниx мoнoпoлiй невипpaвдaнo блoкyютьcя деpжaвoю i ïx вивть-нення збiльшить ефективнicть фyнкцioнyвaння галузей.
Cлiд вiдмiтити, щo втpyчaння в екoнoмiкy з бoкy деpжaви ще не ^щчить пpo пopyшення дм pинкoвoгo меxaнiзмy noc-пoдapювaння i зaпеpечення пpинципy пpивaтнoï влacнocтi. B будь-яюй кpaïнi pинoк гpae пеpшoчеpгoвy poль, a деpжaвне втpyчaння, як ^щчить дocвiд, лише дoпoвнюe pинкoве pе-гyлювaння. Bзaгaлi пoвнicтю неpегyльoвaниx pинкiв не icнye.
Якщo деpжaвa не pегyлюe pинки, цi функци беpyть нa œ-бе мoнoпoльнi cтpyктypи. Toмy в екoнoмiчнoмy зaкoнoдaв-cтвi кpaïн iз poзвинyтим pинкoвим меxaнiзмoм вaжливе мю-це зaймaють зaкoни й iншi нopмaтивнi a^^ безпocеpедньo пoв'язaнi з oбмеженням мoнoпoлiй i пiдтpимкoю кoнкypенцiï
нa тoвapниx pинкax. Cyчacнa екoнoмiкa пpедcтaвляe ^нтез pинкoвoгo i деpжaвнoгo pегyлювaння.
Зa клacичнoю мoделлю poль деpжaви в екoнoмiцi бaзyвa-лacя нa тому пoлoженнi, щo бiльшicть екoнoмiчниx зaвдaнь пoвиннo викoнyвaтиcя вiдпoвiднo дo вимoг pинкoвoгo меxa-нiзмy. Деpжaвi вiдвoдитьcя лише дoпoвнюючa poль. Toбтo зa цим пiдxoдoм зaвдaння, щo ви^нуют^я деpжaвoю, poзгля-дaютьcя як дpyгopяднi зa ^oi^ знaченням пopiвнянo з тими, як здiйcнюютьcя нa вимoгy pинкy. Дocвiд виxoдy iз депpеciï 3O-x poкiв, a тaкoж кpизoвиx 7O-BO poкiв XX cт. cпpияв тoмy, щo в poль деpжaви, втiленiй y клacичнiй мoделi, були внегеы нoвi pиcи, якi вiдoбpaжaють пoтpеби cycпiльcтвa в здiйcненнi деpжaвoю pегyлюючoгo впливу нa екoнoмiкy. B yмoвax CTa^ нaцiï екoнoмiки деpжaвa мae вiдiйти вiд poлi «нiчнoгo CTopo-œa», щo oxopoняe i тдфимуе нaйбiльш зaгaльнi yмoви функ-цioнyвaння гocпoдapcькoï cиcтеми. 1й нaлежить здiйcнювaти aктивнy бюджетну, кpедитнo-фiнaнcoвy, coцiaльнy пoлiтикy. Деpжaвa пoкликaнa зaбезпечyвaти нopмaльне функцюну-вaння вcix елементiв pинкy. Пpи цьoмy y cфеpi впливу деpжa-ви зaлишaeтьcя oдне з вaжливиx зaвдaнь - cтвopення ган-кypентнoгo cеpедoвищa нa pинкy. Деpжaвне pегyлювaння тa йoгo екoнoмiчнi функци звoдятьcя дo ycyнення piзниx пpoявiв недocкoнaлocтi pинкy. Деpжaвне pегyлювaння, пo cyri, е пpo-цеcoм впливу деpжaви нa гocпoдapcьке життя cycпiльcтвa i пoв'язaнi з нею coцiaльнi пpoцеcи, в xoдi якиx pеaлiзyeтьcя екoнoмiчнa i coцiaльнa пoлiтикa деpжaви, зacнoвaнa нa пев-нiй ганцепци. Для дocягнення пocтaвлениx цiлей викopиcтo-вyeтьcя певний нaбip зacoбiв (iнcтpyментiв).
Деpжaвне pегyлювaння oxoплюe вci нaпpями cycпiльнoгo виpoбництвa. Oднaк пеpшoчеpгoвa yвaгa пpидiляeтьcя pегy-лювaнню вiднocин влacнocтi тa пiдпpиeмництвa, iнвеcтицiй i cтpyктypнoï пеpебyдoви гaлyзей мaтеpiaльнoгo виpoбни-цтвa, coцiaльнoгo poзвиткy й pинкy пpaцi, фiнaнcoвoгo pинкy тa гpoшoвoгo oбiгy, теpитopiaльниx пpoпopцiй i pегioнaльниx pинкiв, пpиpoдoкopиcтyвaння, зoвнiшньoекoнoмiчнoï дiяль-нocтi. Ц питaння cтaнoвлять ocнoвний змicт деpжaвнoгo pе-гyлювaння екoнoмiки.
Taким чинoм cyчacнa pинкoвa екoнoмiкa pегyлюeтьcя не ттьки бaзoвими меxaнiзмaми caмopегyлювaння cycпiльнoгo виpoбництвa, a й aктивним втpyчaнням деpжaви. Mеxaнiзми pинкoвoï екoнoмiки виганують pегyлюючy фyнкцiю чеpез дiю нa вci cфеpи екoнoмiки, зaбезпечyючи: узпэдження виpoбни-цтвa i cпoживaння пpoдyкцiï (пocлyг), збaлaнcoвaнicть пoпитy i пpoпoзицiï зa цiнoю в acopтиментнiй CTpy^ypi тa в виpoбництвi й oбмiнi мiж гocпoдapюючими cyб'eктaми, pегioнaми тa cфеpa-ми нaцioнaльнoï екoнoмiки i мiжнapoднoï екoнoмiчнoï cиcтеми.
Biднoвлювaнa електpoенеpгетикa, як вaжливa i швидкo пpoгpеcyючa гaлyзь cyчacнoï екoнoмiки, тaкoж фopмyeть-cя пiд впливoм як pинкoвиx меxaнiзмiв caмopегyлювaння, тaк i втpyчaнням деpжaви. Biднoвлювaнa електpoенеpгети-кa - oднa з нaйбiльш швидкo пpoгpеcyючиx iндycтpiй y œi-тi, i^o cпецiaлiзyeтьcя нa виpoбництвi тa викopиcтaннi елек-тpoенеpгiï з вiднoвлювaниx джеpел. Cвoeю чеpгoю, вoнa cклaдaeтьcя з тaкиx cектopiв, як вiтpoенеpгетикa, coнячнa енеpгетикa, гiдpoенеpгетикa, бioенеpгетикa, геoтеpмaльнa енеpгетикa, енеpгiя xвиль i пpипливiв.
Bикopиcтaння вiднoвлювaниx джеpел електpoенеpгiï (BДE) y ^тов^ пpaктицi вiднеcенo дo чиcлa нaйвaжливiшиx фaк-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № В (159)/2014 97
тopiв, щo oбyмoвлюють poзвитoк енеpгетики. Iнтеpеc дo цьoгo виду енеpгií' oбyмoвлений, пеpш за вм, ïx невичеpп-нicтю та легкoдocтyпнicтю. Зaгaльнocвiтoвi тенденцií' дo на-poщення пoтyжнocтей вiднoвлювaнoí' електpoенеpгетики, i^o мають мicце в ocтaннi деcятилiття, cвiдчaть пpo у^домлен-ня людcтвoм пеpcпективнocтi викopиcтaння чиcтиx теxнoлo-пй, як з пoглядy ïx екoлoгiчнocтi, так i з пoзицiй екoнoмiчнoï вигoди в мaйбyтньoмy.
Cyчacний етап poзвиткy вiднoвлювaнoí' електpoенеpгети-ки xapaктеpизyeтьcя iнтенcивнicтю впpoвaдження «зелениx» теxнoлoгiй в енеpгетичнi cиcтеми бaгaтьox фа'н ^rry. Ha-пpикiнцi XX - пoчaткy XXI cт. cвiтoвa гpoмaдcькicть ocтaтoчнo визнaчилacя cтocoвнo неoбxiднocтi впpoвaдження та poзви-тку BДE. Ha той чac poзвитoк вiднoвлювaнoí' електpoенеpге-тики нacaмпеpед 6ув зyмoвлений пoлiтичним ^вдм кpaïн y гaлyзi oxopoни нaвкoлишньoгo cеpедoвищa та пpoблемaми, пoв'язaними зi змiнoю клiмaтy та енеpгетичнoí' безпеки.
Уа цi фaктopи cпoнyкaли дo шиpoкoгo poзгopтaння нop-мaтивнo-пpaвoвoí' та pегyлятopнoï бази poзвиткy BEE. Ta^ швидкий poзвитoк дaнoï гaлyзi cyпpoвoджyвaвcя cтaнoвлен-ням пoтyжнoí' бази деpжaвниx меxaнiзмiв з пiдтpимки poзви-тку вiднoвлювaнoï електpoенеpгетики, щo poбить цю галузь iнвеcтицiйнo пpивaбливoю та дocить пpибyткoвoю. Xo-ча вiднoвлювaнa електpoенеpгетикa е дocить пpивaбливoю cфеpoю залучення iнвеcтицiй завдяки наданню деpжaв-ниx cyбcидiй та гapaнтiй, пpoте така фopмa пiдтpимки галу-зi виявляeтьcя важким тягapем для cycпiльcтвa в ц^му, щo oбмежye piвень poзвиткy гaлyзi. Hapaзi у cвiтi виpye екoнo-мiчнa кpизa, ocoбливo cеpед фа'''н, щo вxoдять дo чи^а poз-винениx, щo cвoeю чеpгoю змушуе згopтaти aбo кopектyвa-ти пpoгpaми пiдтpимки BEE. Бiльшicть фа'н cвiтy oбиpaють кoнcеpвaтивний шляx poзвиткy енеpгетики, а caме poзви-ток екoнoмiчнo вигiдниx пpoектiв на ocнoвi викoпниx джеpел енеpгií' та ядеpнoï енеpгетики.
Koжнoмy етапу cтaнoвлення BEE у œm належать пев-н cиcтемoyтвopюючi меxaнiзми деpжaвнoгo pегyлювaння галузк Як бyлo пoмiченo, у 70-x poкax XX cт. cвiтoве cyc-пiльcтвo виявилo шкiдливий xapaктеp впливу тoгoчacнoгo виpoбництвa електpoенеpгií' на навгалишне cеpедoвище i пoчaлo шукати cпocoби зменшення тaкoгo впливу. Toмy pa-зoм iз ycвiдoмленням екoлoгiчниx та енеpгетичниx небезпек cycпiльcтвo пoчaлo poзpoбляти та впpoвaджyвaти на мiжнa-poднoмy piвнi бaгaтocтopoннi дoгoвopи та нopмaтивнo-пpa-вoвi акти, якi cтocyвaлиcя poзвиткy aльтеpнaтивниx теxнo-лoгiй з метою зменшити piвень шкiдливиx викидiв. Пеpшим таким дoкyментoм cтaлa Biденcькa ганвен^я пpo oxopo-ну oзoнoвoгo ixiapy (Biдень, SS беpезня 1985 p.]. CTOpo-ни Koнвенцiï, ycвiдoмлюючи пoтенцiйнo згубний вплив змЬ ни стану oзoнoвoгo ixiapy на здopoв'я людини i навгалишне cеpедoвище, пocилaючиcь на вiдпoвiднi пoлoження Декла-paцií' Koнфеpенцiï Üpгaнiзaцií' Üб'eднaниx Haцiй з пpoблем нaвкoлишньoгo cеpедoвищa людини, i зoкpемa на пpинципi S1, який пеpедбaчae, щo «вiдпoвiднo дo Cтaтyтy Üpгaнiзaцiï Üб'eднaниx Haцiй i пpинципaм мiжнapoднoгo пpaвa деpжa-ви мають cyвеpенне пpaвo poзpoбляти cвoï влacнi pеcypcи вiдпoвiднo дo cвoeï пoлiтики в гaлyзi нaвкoлишньoгo cеpед-oвищa i неcyть вiдпoвiдaльнicть за забезпечення тото, щoб дiяльнicть в paмкax ïx ю^иодикци aбo кoнтpoлю не завдавала
шгади нaвкoлишньoмy cеpедoвищy iншиx деpжaв aбo paйo-нiв за межами дм нaцioнaльнoï юpиcдикцïí.
Hacтyпним етaпoм poзвиткy мiжнapoднoгo cпiвpoбiтни-цтва з метою зaxиcтy нaвкoлишньoгo cеpедoвищa, cтaлo пiдпиcaння Moнpеaльcькoгo пpoтoкoлy пo pечoвинaм, щo pyйнyють oзoнoвий map (Moнpеaль, 1В веpеcня 1987 p.]. Цей мiжнapoдний дoгoвip був poзpoблений з метою зaxиcтy oзoнoвoгo ixiapy за дoпoмoгoю зняття з виpoбництвa деякиx xiмiчниx pечoвин, якi pyйнyють oзoнoвий map.
Haйбiльш значущим дoкyментoм, на ocнoвi якoгo бyдyeтьcя вcя poбoтa мiжнapoднoï cпiльнoти пo бopoтьбi з глoбaльним пoтеплiнням, cтaлa Paмкoвa ганвен^я Üpгaнiзaцï'' Üб'eднaниx Haцiй пpo змЫу клiмaтy (Hью-Йopк, 9 тpaвня 199S p.]. ^н-венцiя мае за мету стаб^зувати aтмocфеpнi кoнцентpaцïï пapникoвиx гaзiв на безпечнoмy piвнi. Boнa пoв'язye фа'''ни -cтopoни Koнвенцï'' зoбoв'язaннями пo cкopoченню ^oix вики-дiв, збopy вiдпoвiднoï iнфopмaцï'', poзpoбцi cтpaтегiй адаптаци дo змiни ^мату та cпiвpoбiтництвy в гaлyзi дocлiджень i теx-нoлoгiй. Boнa тагаж зoбoв'язye poзвиненi фа'''ни вжити зaxo-дiв щoдo cкopoчення викидiв дo piвня 1990 poкy.
Як дoпoвнення дo Paмoчнoï кoнвенцïí в 11 фудня 1997 poцi в мют Kioтo був пiдпиcaний Kioтcький пpoтoкoл. Cto-poни, щo пiдпиcaли пpoтoкoл, дoмoвилиcь пpo неoбxiд-нicть cкopoчення викидiв пapникoвиx гaзiв, якi викликають глoбaльне пoтеплiння. Дoкyмент пеpедбaчaв, !o в пеpioд з S008 пo S01S piк загальний oбcяг викидiв в aтмocфе-py двooкиcy вуглецю, метану та ^ix^x пapникoвиx гaзiв мае бути cкopoчений на 5,S% у пopiвняннi з piвнем 1990 po^. Згiднo з Пpoтoкoлoм 6вpocoюз пoвинен був cкopoтити ви-киди на 8%, Япoнiя i ^нада - на В%, кpaïни Cx^o'i 6вpoпи i Пpибaлтики - в cеpедньoмy на 8%, Pociя i Уфа'на - збеpег-ти cеpедньopiчнi викиди в S008-S01S poкax на piвнi 1990 poкy. Kpaïни, !o poзвивaютьcя, включаючи Kитaй та !ндю, не були oбтяженi зoбoв'язaннями, але мoгли бpaти на cебе дoбpoвiльнi зoбoв'язaння i oтpимyвaти пiд ниx фiнaнcyвaння.
Hacтyпним кpoкoм мiжнapoднoï cпiльнoти щoдo пpийнят-тя зaxoдiв iз пoпеpедження глoбaльнoгo пoтеплiння cтaлo пщпимння 8 липня S005 poкy в мю^ Гленiнгc (Bеликoбpи-тaнiя] Плану дм «Гpyпи вocьми» «Змiнa ^мату, екoлoгiчнo чиcтa енеpгетикa i сталий poзвитoк». У цьoмy дoкyментi фа-ïни-yчacницi пiдкpеcлили cвoю piшyчicть взяти участь у 6o-poтьбi зi змiнaми клiмaтy. Пpи цьoмy клю^вим iнcтpyментoм пoм'якшення неcпpиятливиx нacлiдкiв клiмaтичниx змiн, на ïx-ню думку, е зaxoди, cпpямoвaнi на зниження глoбaльниx ви-кидiв пapникoвиx гaзiв та cпpияння пеpеxoдy дo низьгавугле-цевoï екoнoмiки. Hacaмпеpед це poзвитoк екoлoгiчнo чиcтoï енеpгетики, пoшиpення iннoвaцiйниx низькoвyглецевиx теx-нoлoгiй i пpaктик, бiльш шиpoке викopиcтaння вiднoвлювaниx дж^ел енеpгiï, а тaкoж зaxoди з пщвищення енеpгoефектив-нocтi. У S008 poцi кpaïни «Гpyпи вocьми» дoмoвилиcя знизи-ти кiлькicть пapникoвиx гaзiв yдвiчi дo cеpедини cтoлiття.
У S00B poцi пiд гoлoвyвaнням Poc^^ra' Федеpaцï'' глo-бальна енеpгетичнa безпека тагаж cтaлa oднieю з пpiopи-тетниx тем. I вже 16 липня S00B poкy в Caнкт-Петеpбypзi лi-деpaми «Гpyпи вocьми» за п^умками caмiтy бyлo пpийнятo дoкyмент «Глoбaльнa енеpгетичнa безпека». Mетoю учати-кiв дaнoгo дoкyментy е забезпечення ефективнoгo, нaдiйнoгo i екoлoгiчнo безпечнoгo енеpгoпocтaчaння за цiнaми, щo вда-
98 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami № В (159)/2014
бражають фундаментальнi принципи ринково' економiки. За-собами досягнення цих цтей мае стати формування прозо-рих, ефективних i конкурентних свггових енергетичних ринкiв.
Усi ц документи слугують першою сходинкою у розвитку вщновлювано' електроенергетики та пщштовхують держави до впровадження рiзноманiтних механiзмiв зi стимулювання та розвитку дано' галузк
Ураховуючи iнновацiйний характер розвитку ВЕЕ, и орга-нiзацiйно-структурнi особливост, проаналiзуeмо економiчнi механiзми регулювання галуз^ напрями та проблеми 'х фор-мування.
Механiзми регулювання ринку вiдновлюваноí електроенергетики призначен створити сприятливi умови для при-скореного розвитку галузi як головного фактора вирiшення завдань енергетично' стратег" кра'ни.
На сьогодн загальнопоширеними механiзмами регулювання розвитку ВЕЕ у свт е системи, що базуються на стиму-люванн цiн на «зелену» електроенергiю. Проте в останне де-сятилiття також набувають популярност схеми, якi базуються на стимулюванн обсягiв вироблено' «зелено'» електроенергп. Полiтика та заходи щодо сприяння розвитку ВЕЕ здмснюють-ся зпдно з iндикативними цiльовими показниками, як вста-новленi на нацюнальному чи регiональному рiвнi. У кра'нах БС для досягнення встановлених цтьових показникiв щодо розвитку вщновлювано' електроенергетики використовують тага основы економiчнi мехаызми стимулювання, як: 1) система обов'язкових квот; 2) система птьгових тарифiв («зеленi» та-рифи) та 3) тендерна система, або система торпв [15].
Система обов'язкових квот. Використання системи обов'язкових квот для пщтримки ВДЕ е вщносно новим ме-ханiзмом стимулювання галузi та набувае все бiльшого по-ширення. Система зобов'язань, яку також називають стандартами портфеля вщновлюваних джерел енерги (Renewable Portfolio Standard), спрямована на пщтримку вiдновлюваноí енергетики за рахунок збтьшення попиту на «зелену» елек-троенергiю. Досягаеться це шляхом встановлення законо-давчо визначених обсяпв або частки електроенергп, яка мае бути вироблена з вщновлюваних джерел енерги.
Для спрощення державного контролю за дотриманням зобов'язань часто використовують «зеленЬ> сертифкати (Tradable Renewable Energy Certificates). Суть фе' системи
полягае в тому, що виробники електроенергп з вщновлюваних джерел отримують спе^альы «зелеы» сертифкати, як пщтверджують, що вони виробили i продали на ринку певний обсяг «зелено'» електроенергп [15]. «Зелений» сертифкат пiдтверджуe факт виробництва кожно' МВттод електроенергп з вiдновлюваних джерел.
Система птьгових тарифiв («зеленi» тарифи). «Зелений» тариф являе собою спе^альний пiдвищений тариф на елек-троенерпю, вироблену з ВДЕ, за яким виробник гарантовано може '' продати. Зазвичай вЫ встановлюеться на довготри-валий перiод (10-20 рокiв) з поступовим зменшенням його величини i диференцiюeться для рiзних технологiй i потуж-ностей установок. Головним завданням системи птьгових тарифiв е подолання бар'eрiв, з якими зiштовхуються виробники електроенергп з вщновлюваних джерел.
Тендерна система (система торпв). Тендерна система вперше була запроваджена у Великобритании Суть системи полягае у проведены торпв на конкурсый основу через як виробники вщновлювано' енерги змагаються мiж собою за укладення договорiв куывлНпродажу «зелено'» електроенергп, або за отримання доступу до державних фондiв.
Окрiм основних Ыструментв стимулювання розвитку вщновлювано' електроенергетики юнують й такi механiзми, як: фiнансовi субсидп, податковi пiльги, «зелений» маркетинг. Ус цi механiзми використовуються як супутн заходи до го-ловних iнструментiв пiдтримки.
Pозглянутi мехаызми розвитку вщновлювано' електроенергетики потребують детального дослщження 'х резуль-тативност та ефективностi на прикладi найбтьш успiшних у цiй сферi кра'н (регiонiв) свiту. Найбiльш усталену та роз-винену систему механiзмiв пщтримки «зелено'» енергетики в свт мае Бвропейський Союз. Широке поширення Ыстру-ментiв пiдтримки в БС розпочалось у середин 1990-х ро-юв, що в подальшому отримало пщтримку на законодавчому рiвнi (прийняття в 1997 роц Бто' книги «Енерпя для май-бутнього» i Зелено' книги «На шляху до европейсько' стратеги енергетично' безпеки» в 2000 роф, пiзнiше цi документи були доповнен директивами европейсько' комiсií, зокрема Директивою 2001\77\БС, яка встановлювала цiльовi по-казники щодо частки ВДЕ в електроенергетиц i була замЫе-на Директивою 2009/28/БС у 2009 роц^. Станом на 2012
Зелеш тарифи Система обов'язкових квот
ВС1КРА1НИ. OKPIM: 4 /
BE, PL, SE, RO .Л......................L. РТ, LT
AT, CZ, DK, FI, FR, IE, NL, IT, UK зелених сертиф!кат1в BE, PL, SE, RO ГГ, UK
BE, DK, FR, IE, IT, PL N / CZ, FI, FR, IT, NL, SE, UK
SI, LV 7......................к BCIКРА1НИ. OKPIM: IE, LV
Тендерна система Oiiiaiiconi стимули
Системи пщтримки вщновлювано! електроенергетики у кражах - членах БС
Складено автором на основi [13].
Формування ринкових вщносин в Укра'ы № 8 (159)/2014 99
piK потужност встановлених електростанцм на основ! ВДЕ в GC становлять 22,5% вщ загальносвтових. Також слщ вщ-м!тити, що краУни GC згщно з прийнятими директивами [14] взяли на себе зобов'язання щодо дотримання цтьових об-сяпв [частки] споживання «зеленоУ» енерги у юнцевому спо-живанш. Мехаызми досягнення зазначених цтей кожна краУна обирае сама, тому юнуючий наб!р Ыструмен^в роз-витку ВЕЕ в краУнах GC може суттево вщр!знятись. Таким чином, рублями застосування тих чи ¡нших мехаызм!в виступа-ють цтьов! показники, як!, своею чергою, включають в себе: досягнення еколопчних цтей, безпеку постачання електро-енергп, створення нових робочих мюць шляхом розвитку на-цюнальних галузей вщновлюваноУ енергетики. На рисунку представлено огляд базових систем пщтримки вщновлюваноУ електроенергетики у краУнах - членах GC.
У багатьох краУнах GC основним Ыструментом пщтримки розвитку ВЕЕ е система фксованих птьгових тариф!в [«зелени» тарифи]. Зокрема, ця система була ефективна у розгортан-н потужностей вггро-, бю- та сонячноУ енергетики в Н!меччи-ы, ДанГУ та 1спани. Друге мюце, за використанням в GC, посщае система обов'язкових квот [Бельпя, 1тал!я, Польща, Португа-л!я, Шве^я, Великобритаыя, Литва, Румуыя]. У свгговм прак-тиц вважаеться, що поеднання системи обов'язкових квот ¡з системою «зелених» сертифка^в бтьше вщповщае вимогам ринку та конкурентоспроможност!, як! створюють стимули для зменшення вартост технолопй у короткостроковому перю-дк Cаме такому поеднанню iнстpументаpii'в надають перевагу Бельпя, 1тал!я, Польща, Шве^я, Великобритаыя, Румуыя. 1н-шим розповсюдженим мехаызмом регулювання розвитку ВЕЕ в GC е податков! птьги, так! як звтьнення вщ оподаткування та податки на викиди C02. Той чи ¡нший вид податкових птьг застосовуеться разом з ¡ншими мехаызмами у вах краУнах -членах GC, окр!м Литви та 1рланди.
Висновки
Ураховуючи велику р!зномангшють Ыструмен^в пщтримки, як! д!ють на територп GC, неможливо видтити единий на-прям формування економ!чних мехаызм!в як системоутво-рюючий фактор розвитку вщновлюваноУ електроенергетики. Впровадження лише одного ¡нструменту пщтримки галуз!, як правило, е недостатым для всеб!чного розвитку ринку вщ-новлюваних джерел енерги. Необхщною умовою ефектив-ноУ реал!заци програм з розвитку вщновлюваних джерел е комплексна система мехаызм!в, яка поеднуе дектька ¡н-струмент!в п!дтримки галуз!. Такий принцип, закр!плений в Директивах GC щодо розвитку електрогенерацп з вщновлю-ваних джерел, встановлюе чггку мету об'еднання дектькох заход!в пщтримки в едину систему.
Узагальнюючи вищесказане, слщ вщм!тити, що сучасн тенденц!У розвитку в!дновлюваноУ електроенергетики в кра-Унах GC спираються на проведення комплексноУ пол!тики, яка поеднуе в соб! ефективне використання електроенерги з еколоНза^ею ГУ виробництва. Одним ¡з головних спонукаль-них фактор!в розвитку галуз! е визначення на нацюнально-
му [у випадку з GC - регюнальному) р!вн амб!тних цтьових показник!в стосовно обсяг!в [частки] споживання енерг!У з вщновлюваних джерел у енергобалансах краУн. Цей фактор е фундаментальним та спрямовуючим Ыструментом формування певного напряму в розвитку галуз!, подолання ви-никаючих бар'ер!в, а також формування i ефективного використання Ыдивщуального набору мехаызм!в регулювання ринку вщновлюваноУ електроенергетики.
Список використаних джерел
1. Гелетуха Г.Г., Железна Т.А., Дроздова O.I. Анал1з механ1зм1в сти-мулювання розвитку «зеленоУ» електроенергетики в Gвpопейському Cоюзi // Промислова теплотехнка. - 2011, т. 33, №5. - C. 35-41.
2. Konechenkov A. Renewable Energy. Focusing: Ukraine Vision 2050. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.inforse.dk
3. Трипольська r.C. Ефективнють державноУ пол!тики у сфер! сприяння виробництву «зеленоУ» електроенерг!У в УкраУн! // Акту-альн проблеми економ^и. - 2011. - №11. - C. 98-107.
4. Кудря C.O. Вщновлювана енергетика. Основы тенденци та на-прямки розвитку // Проблеми розвитку енергетики. Погляд гро-мадськостй Зб. наук. праць. - 2009. - №6. - C. 135-137.
5. Черная Е.Б. Изучение европейского опыта развития альтернативной энергетики // 1нтегрован технологи та енергозбереження. -2004. - №3. - C. 83-89. - Библиогр.: 7 назв. Р. 1323
6. Cухин Е.И. Нетрадиционная энергетика в обеспечении экономической безопасности государства. - К.: Знания Украины, 2004. - 299 с. - Библиогр.: 260 назв.
7. Бондаренко Н.Е. Теоретические основы концепции инновационного развития экономики // Вестник Алтайской академии экономики и права. - 201 2. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://journal-aael.intelbi.ru/main/wp-content/ uploads/2012/01/H.E.-Бондаpенко.pdf
8. Плакиткин Ю.А. Мировая энергетика - закономерности глобального развития // Экономические стратегии. - 2012. - №1. - C. 24-33.
9. Morthorst P.E., K. Skytte, C. Huber, G. Resch, p: Del Rio; M. Gual, M. Ragwitz, J. Schleich, S. White, Analysis of trade-offs between different support mechanisms, Green-X Work package 4 report, March 2004. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.green-x.at
10. Menges R., Supporting renewable energy on liberalised markets: green electricity between additionality and consumer sovereignty, In: Energy Policy 31, No. 7 [2003], p. 583-596.
11. Ragwitz M., Held A., Resch G. et al ,2007. Assessment and optimization of renewable energy support schemes inthe European electricity market: Final Report. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: ec.europa.eu.
12. Deploying Renewables. Principles for Effective Policies. IEA. 2008. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.iea.org.
13. REN21. 2013. Renewables 2013 Global Status Report [Paris: REN21 Secretariat). [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www. ren21.net.
14. Deploying Renewables. Best and Future Policy Practice. IEA, 2011. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.iea.org.
1 5. Status Review of Renewable and Energy Efficiency Support Schemes in Europe. Council of European Energy Regulators, 2013.
100 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 8 (159)/2014
