CC BY
14
- зростання мобтьност населения в розвинених краУнах i розширення можливостей залучення висококвалiфiкованих фахiвцiв;
- розширення використання IT забезпечуе одержання рiзноманiтних ефектiв, насамперед у створены та викорис-танн нових знань; негативним наслiдком стае проблема за-безпечення iнформацiйноí безпеки на вах рiвнях управлiння й економiчних втрат внаслiдок несанкцiонованого доступу до знань суб'ек^в господарювання.
Висновки
На основi дослiдження обгрунтовано тенденци становлення Ыформацмно-технолопчноУ парадигми економiчного розви-тку, що полягае в Ытеграфйый взаемоди бiзнесу, науки, освЬ ти i влади. Узагальнення принципiв та методолопчних пiдходiв до моделювання ЫновацмноУ системи дозволило умотивува-ти транспарентну необхщнють iнституцiйних перетворень для активiзацií iнновацiйних процесiв. 3 метою реалiзацií розро-блених методичних прийомiв видтен особливостi стратегiй iнновацiйного розвитку держави та аргументовано розробку й реалiзацiю «пiрамiди стратегiй» управлiння iнновацiйними процесами на рiзних рiвнях економiчноí системи з видтенням
прюритетних ¡нновац1йно-1ндустр1альних проекпв, заснова-них на об'ектах ¡нтелектуальноУ власнoстi та вибopi - рацю-нальних iнституцiйних форм Ытеграци.
Список використаних джерел
1. Тоффлер Э. Шок будущего / Пер. с англ. - М.: ACT, 2002. - 557 с.
2. Мэлоун М. Интеллектуальный капитал. Определение истинной стоимости компании // Новая постиндустриальная волна на Западе: антология / Под ред. В.Л. Иноземцева. - М.: Academia, 1999. - С. 432-447.
3. Титова В.А., Лямзин О.Л. Об основах взаимодействия участников многоотраслевых интегрированных структур на базе развития инноваций // Региональная экономика: теория и практика. 2007. - №16. - С. 74-82.
4. Эдвинссон Л. Корпоративная долгота. Навигация в экономике, основанной на знаниях. - М.: Инфра-М, 2005. - 248 с
5. Нижегородцев Р.М. Стратегия инновационного прорыва для России // Экономические стратегии, 2008. - №1. - С. 28-36.
6. Гершенкорн А. Экономическая отсталость в исторической перспективе // Истоки. Экономика в контексте истории и культуры. -М., 2004. - С. 420-447.
7. Полтерович В.М. Элементы теории реформ. - М.: Экономика, 2007. - 446 с.
вв. корнеев,
д.е.н., професор, Науково-дослдний економ\чний iнститут Мнекономрозвитку i roprieni Украни,
СВ. КУЛЬПНСЬКИЙ,
к.е.н., Науково-дослдний екoнoмiчний нститут Мiнекoнoмpoзвитку i тоpriBni Украни
Особливост розвитку фшансового сектору Украши в 2014 роцг
припущення i передбачення
У статт проведено аналiз основних тенденцй грошового i кредитного ринку Украни першоi половини 2014 року та розкриваються причини попршення кон'юнктури фiнансoвoro ринку. Зроблено припущення щодо подальшого розвитку описаних тенденцй та пропонуються кoнкpетнi шляхи посилення рол механiзмiв регулювання, спрямованих на мiнiмiза-цю ризик 'ю та сприяння нвести^йному зростанню екoнoмiки.
Ключов! слова: банки, фнансовий сектор, iнвестицi¡, регулювання, прогноз.
В.В. КОРНЕЕВ,
д.з.н., профессор, Научно-исследовательский экономический институт Минэкономразвития и торговли Украины,
С.В. КУЛЬПИНСКИЙ,
к.э.н., Научно-исследовательский экономический институт Минэкономразвития и торговли Украины
Особенности развития финансового сектора Украины в 2014 году:
предположения и прогнозы
В статье проведен анализ основных тенденций денежного и кредитного рынка Украины за первую половину 2014 года, раскрываются причины ухудшения конъюнктуры финансового рынка. Сделаны предположения о дальнейшем развитии описанных тенденций и предлагаются конкретные пути усиления роли механизмов регулирования, направленных на минимизацию рисков и содействие инвестиционному росту экономики.
Ключевые слова: банки, финансовый сектор, инвестиции, регулирование, прогноз.
V. KORNEEV,
doctor of economics, professorof finance SRIE,
S. KULPINSKY, PhD SRIE
Development trends of Ukrainian financial sector in 2014:
assumptions and forecasts
The paper analyzes trends of monetary and credit markets of Ukraine in the first half of 2014 and reveals main causes in deterioration of the financial market. Assumptions on the further development of the described trends have been made and proposals concerning the ways to strengthen the role of regulation mechanisms aimed to minimize risks and promote investment growth have been outlined.
Keywords: banks, financial sector, investment, regulation, forecast.
6 Формування ринкових вщносин в YKparni № 8 (159)/2014
© вв. корнеев, св. кулыннський, 2014
Постановка проблеми. Ochobhí питания розвитку фЬ нансового сектора УкраУни у поточному 2014 роц фоку-суються навколо стиснення ринюв унаслщок пол1тичних i економ1чних катаклiзмiв, звуження ресурсноУ бази банкiв та небанкiвських iнститутiв, Ыфляфйних та девальвацм-них деструкцiй. Наприклад, мiжнародне рейтингове агентство Standard&Poor's прогнозуе цьогорiчне зниження ВВП УкраУни на 7% та iнфляцiю 15% [1]. Зазначене проявляеть-ся у фрагментарност i незбалансованостi розвитку окремих ринкових сегменлв i поеднуеться зi збереженням систем-них i систематичних ризиюв розвитку вiтчизняноí економЬ ки водночас зi зростанням ризикiв варiативного характеру.
Наявна на сьогоднi фрагментарнють розвитку фЫансово-го сектора спонукае до необхiдностi постiйного монiторингу мЫливих економiчних явищ i процесiв. Осктьки нiвелювання проявiв фрагментарностi i провалiв ринкiв е одним з тих пи-тань, яке не може бути виршене раз i назавжди, достатньо очевидно, що зазначена проблема обумовлюеться з-помiж iнших i регуляторними недоробками i упущениями. Зазначена колiзiя проявляеться фактично повсюдно, проте не зво-диться тiльки до проблеми «незртосп» фiнансових систем, i не може бути виршена при вiдривi останнiх вiд потреб розвитку Ыших iнституцiйних секторiв, i зокрема вщ потреб реального сектору економки.
Лнал13 дослщжень та публЫащй з проблеми. Ви-вчення спектру питань розвитку фiнансового сектору на-лежить до постiйно актуально'!' i затребуваноУ проблематики. Свiдченням цього е численнi працi вiтчизняних i зарубiжних економiстiв, кiлькiсть яких зростае щоденно. Повний пере-лiк iмен не може бути вичерпним у межах представлено-го матерiалу, та i навряд чи можливий взагалк Разом iз тим зберiгаeться необхщнють вивчення особливостей сучасно-го (у розрiзi даних 2014 року) розвитку фЫансового сектору УкраУни, де глибоко перетинаються комбЫован iнтереси рiзних економiчних суб'eктiв. Цим i визначаеться цтеспря-мованiсть даноУ статтi.
Мета статт'1 - розкрити особливост розвитку фЫансово-го сектора УкраУни у 2014 роц та обгрунтувати його коротко- i середньостроковi перспективи на ochobí попередньо визначених припущень.
Виклад основного тексту. Протягом першого пiврiччя 2014 року у фЫансовому секторi економiки УкраУни вщбу-лися таю зрушення:
• Мае мюце суттеве переформатування фiнансового сектору внаслщок незаконное анек^ Криму та бойових дм на сходi УкраУни. За деструктивних обставин оцЫити втрати фЬ нансового сектору УкраУни внаслщок анекси Криму нинi не е можливим, оскiльки банки не розголошують цiну продажу своУх пщрозд^в новим власникам. Щодо дiяльностi фЬ нансових установ у зонi АТО - банювська дiяльнiсть у цьому регюн не е стабiльною, що продиктовано загрозами життю спiвробiтникiв та цтюносп збереження майна.
• Девальва^я гривнi та полiтична нестабiльнiсть обумо-вили стрiмке падiння депозитноУ бази банюв: вони знизились на 15,6% з початку року по всьому банювському сектору. Це е загрозливим для стабшьност фЫансовоУ системи в цтому. Виходячи з обсягiв вилучення депозилв обсяги готiвки поза банками (агрегат М0) виросли на 20%.
• Рiвень доларизаци вирiс з 36% на початку року до 49,5% на початок червня (згщно з валютною структурою депози^в у банювсьюй систем^.
Депозити пiдприeмств на рахунках банюв знизилися на 3,9%. Щодо вкладiв фiзичних ocí6, то з початку 2014 року «...украУнц винесли з банюв рекорднi $6 млрд. i 32 млрд. грн., що... набагато прше, нiж було пщ час кризи 2008 року, - то-дi украУнц винесли «всього лише» $3,8 млрд. i 29 млрд. грн. [2]. ПадЫня обсяпв депозитiв у значнiй мiрi пояснюе причину i рiзкого падЫня обсягiв кредитування.
• Протягом першого пiврiччя 2014 року НБУ визнав не-платоспроможними 11 банюв, до яких була введена тим-часова адмiнiстрацiя Фонду гарантування вкладiв (за весь 2013 рiк - два банки). Серед неплатоспроможних банюв ви-явилися три, якi вщносилися до групи великих - Бро^знес-банк (16-те мiсце за розмiром активiв на 1 сiчня), АКБ «Форум» (24 мюце) та ^вденкомбанк (30 мiсце). Цим фактично була наочно продемонстрована слабюсть нагляду та регу-лювання (падiння вщразу трьох великих банкiв). Зберiгаeть-ся загроза подальших банкрутств банкiв в УкраМ За таких умов НБУ провiв операц^У рефiнансування в рекордному об-сязi 104 млрд. грн. (за аналопчний перiод 2013 року значно менше - усього 14 млрд. грн.). В умовах необхщносп стабЬ лiзацií банкiвськоí дiяльностi, на думку експерлв, для докапi-талiзацií банкiв необхiдно не менше 40 млрд. грн. поповнень обсяпв Ух статутних капiталiв [3].
• Фактично припинене кредитування як реального сектору, так i домогосподарств. За даними НБУ, обсяги нових кредилв помюячно скоротилися на 3-5% порiвняно з ана-лопчними перюдами минулого року, який також не був по-зитивним. Загальний кредитний портфель банюв юридич-ним особам зменшився на 24 млрд. грн. (в Ыоземнм валютi у гривневому вщношены bíh вирiс, однак згiдно з перера-хунком за поточним курсом - bíh упав на $1,5 млрд.). При цьому продовжують скорочуватися обсяги кредитноУ забор-гованостк Фактично бiзнес намагаеться перейти на самофЬ нансування, а населения з режиму розширеного споживан-ня перейшло в режим ощадливоУ економ^\
У цьому ру^ слiд зауважити, що обмежений доступ bí-тчизняних пiдприeмств до фЫансових ресурсiв банкiв по-яснюеться: змiнами прiоритетiв у грошово-кредитнiй по-лiтицi НБУ, коли завдання стримування ^фляцУ передують стимулюванню позитивних економiчних трансформацiй; недостатньою капiталiзацieю банкiвськоí системи в цтому i окремих банюв, що накладае обмеження на обсяги кре-дитних операцiй; диспропор^ями у розвитку банками кре-дитних операцм минулих перiодiв на користь споживчого кредитування, яю даються взнаки дотепер; вщносно незна-чною часткою довгострокових залучених кошлв у структурi зобов'язань вiтчизняних банкiв, що пщвищуе ризики розба-лансування структури пасивiв i активiв за строками.
• Депозити населения в Ыоземый валютл знизились з $22,2 млрд. на початку року до $17,4 млрд. (однак через Ух переоцЫ-ку за поточним курсом у гривневому е^вален^ вони виросли). Перевищення купiвлi населениям валюти над продажем ста-новило $1,4 млрд. з початку року, що менше ыж у попереды роки, однак вилучення майже $5 млрд. iз банювськоУ системи за перол п'ять мюя^в року - рекордний показник.
Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 8 (159)/2014 7
• Oбcяг гpoшoвoï мacи в oбiгy виpic нa 44 млpд. гpн., пe-peвaжнo зa paxyнoк пepeoцiнки вaлютниx aктивiв бaнкiв, ви-coкиx oбcягiв peфiнaнcyвaння i пpoдoвжeння пoлiтики вику-пу OBДП Haцioнaльним бaнкoм (з пoчaткy poкy ИБУ викупив OBДП нa 4O млpд. гpн. y пopтфeль]. Taкoж виpic piвeнь мoнeтизaцiï з 57 дo 59%.
• Зaгaльнi aктиви бaнкiвcькoï cиcтeми виpocли з 1,4 дo 1,47 тpлн. гpн., aлe пepeвaжнo зa paxyнoк eфeктy пepeoцiн-ки вaлютниx aктивiв пicля знaчнoï дeвaльвaцiï фивн - мaй-œe нa 5O%.
• Bклaдeння в цiннi пaпepи бaнкiв (пpaктичнo вci - в OBДП) виpocли зi 13B дo 157 млpд. гpн. Пpи цьoмy фaктичнo пoлo-винa з ниx (77 млpд. гpн. cтaнoм нa O1.O4.2O14] знaxoди-лacя y пopтфeлi дepжaвниx бaнкiв i бaнкy з yчacтю дepжaви y cтaтyтнoмy кaпiтaлi (Oщaдбaнк, Укpeкciмбaнк i Укpгaзбaнк]. Cepeдньoзвaжeнa дoxiднicть нa пepвиннoмy pинкy зa цими iнcтpyмeнтaми виpocлa дo 16,4% з 12,4% нa пoчaткy po^, дocягнyвши oднoгo з нaйвищиx piвнiв.
• Чacткa пpocтpoчeнoï зaбopгoвaнocтi бaнкiв зa пiвpoкy ви-pocлa з 7,7 дo 1O,1%. Звичaйнo, «...в cyчacниx yмoвax кpeди-тopiв нe вapтo oтoтoжнювaти з бaгaтими, a пoзичaльникiв - з бiдними» [4, с. 742], aлe пpи тaкoмy вжe xpoнiчнoмy пopyшeннi циклiв кpyгooбiгy кaпiтaлy (кoли дeбiтopcькe «зaвиcaння» Tpo-шoвoгo кaпiтaлy пpoвoкye тaк звaнi пpoвaли pинкy] виpiшeння питaння c^^a^'i pинкiв знaчнo вiдтepмiнoвyeтьcя.
• ^e^amic^ peгyлятивнoгo кaпiтaлy впaлa з 18,2 дo 15,1% звaжeниx нa pизик aктивiв. Öe вiдбyлocя пepeвaжнo чe-peз збиткoвy дiяльнicть гpyпи бaнкiв, якa пpивeлa дo знижeння зaгaльнoгo кaпiтaлy нa 23 млpд. фн. - дo 17O млpд. фн. Пpи цьoмy cтaтyтний кaпiтaл бaнкiв зaлишивcя нeзмiнним.
• ИБУ пщвищив cтaвкy peфiнaнcyвaння дo 9,5%, ^pyrci-чиcь iнфляцiйними oчiкyвaннями i нaмipaми дoтpимyвaти-cя piвня вiдcoткoвoï ^^вки нa 2-3 пpoцeнтниx пункти ви1^ piвня iнфляцiï.
• Oкpeмими пoзитивними мoмeнтaми eкoнoмiчнoгo poз-витку cтaли:
а] вiднoвлeння cпiвpoбiтництвa з MBÔ, щo вiдкpивae двe-pi дo низки пpoгpaм cпiвpoбiтництвa з Ышими мiжнapoдни-ми cтpyктypaми;
б] зм^ peжимy вaлютнoгo кypcy, нa чoмy пoпepeдньo нaпoлягaли eкcпepти. Зi зм^ю кepiвництвa ИБУ в лютому 2O14 poкy бyлo змiнeнo peжим кypcoyтвopeння. Зaмicть фaктичнo фiкcoвaнoгo ^pcy гpивнi дo дoлapy C0A (o^o-внoï вaлюти y зoвнiшнix poзpaxyнкax в Укpaïнi] бyлo зaпpo-вaджeнo peжим плaвaючoгo кypcy. Taкoж були пpизyпинe-нi вaлютнi iнтepвeнцiï HБУ для пiдтpимки кypcy (чepeз бpaк мiжнapoдниx peзepвiв, зa paxyнoк якиx цi iнтepвeнцiï пpo-вoдилиcя] тa змiнeний peжим визнaчeння oфiцiйнoгo ^p-cy гpивнi дo iнoзeмниx вaлют (paнiшe вcтaнoвлювaвcя aд-мiнicтpaтивнo нa нacтyпний дeнь, зapaз визнaчaeтьcя як ^pc пoтoчнoгo фiкcингy мiжбaнкiвcькoгo pинкy o 12 гoдинi дня]. Пpoтe цi пoзитивнi зpyшeння пoeднaлиcя з дeвaльвa-цieю гpивнi близькo 4O%. Пpи цьoмy ИБУ фaктичнo нe мaв вaжeлiв для yпpaвлiння ^вдм (iнcтpyмeнтiв мoнeтapнoï чи вaлютнoï пoлiтики). Taкoж нe були cтвopeнi нaлeжнi ^CTpy-мeнти для пoвнoгo пepeвeдeння кypcoyтвopeння «в pинoк» - нapaзi кypc визнaчaeтьcя тiльки для у^д cпoт, cтpoкoвoгo кypcy нeмae - чepeз вiдcyтнicть yгoд ф'ючepc.
Щoдo poзвиткy фiнaнcoвoгo ceктopa eкoнoмiки Укpaïни нa дpyгe пiвpiччя 2O14 po^ - пoчaтoк 2O15 poкy зpoбимo тa-кi пpипyщeння:
- oбcяг зaoщaджeнь бyдe знижyвaтиcя чepeз пiдвищeння тapифiв, пpиcкopeння Ыфляци, збepeжeння iнepцiйнocтi дe-вaльвaцiйниx oчiкyвaнь, пoлiтичнy нecтaбiльнicть. Oбcяги дe-пoзитiв дo юнця poкy нeзнaчним чинoм знoвy зpocтyть, oднaк зa peзyльтaтaми poкy зaлишaютьcя нa piвнi кiнця 2O13 po^;
- вaлютний кypc гpн./$ yкpiплюeтьcя нeзнaчним чинoм дo 11,2 фн./$ зaвдяки зaлyчeнню кpeдитiв MÔO, yпoвiльнeн-ня кyпiвлi вaлюти нaceлeнням тa пaдiнням iмпopтy чepeз дe-вaльвaцiйнi eфeкти;
- вiдcoткoвi cтaвки зa гpивнeвими кpeдитaми зaлишa-ютьcя нeзмiнними чepeз низький piвeнь зaoщaджeнь, вщ-cyтнicть зoвнiшнix зaпoзичeнь y бaнкiвcькoмy ceктopi, вплив peгyлятopниx дiй HБУ, iнфляцiйний тиcк;
- ИБУ пpoдoвжye пoлiтикy викупу OBДП y œm пopтфeль i зa peзyльтaтaми po^ збiльшye пopтфeль OBДП нa 85 млpд. гpн. (пopiвнянo з 42 млpд. гpн. y 2O13 po^ i 21 млpд. гpн. y 2O12 po^];
- piчний piвeнь ICÖ cклaдe двoзнaчнe чиcлo fea oцiнкaми пoнaд 12%], щo cтимyлювaтимe вклaдeння в iнoзeмнiй вa-лют y бaнки (й iншi дeпoзитнi кopпopaцiï] тa cтpимyвaтимe зpocтaння гpивнeвиx дeпoзитiв;
- кpeдитнi pизики бaнкiвcькoï cиcтeми зaлишaтимyтьcя нa виcoкoмy piвнi, щo змycить бaнки poзпpoдyвaти пpoблeмнi бopги з вeликим диcкoнтoм i чacткa пpoблeмнoï зaбopгoвa-нocтi пepeд бaнкaми мoжe виpocти щe нa 1,2% - дo 11-12%;
- y peгyлятopнiй плoщинi нapaзi нeвiдoмo, яким чинoм змiнитьcя aбo н пoлiтикa бaнкiвcькoгo peгyлятopa - HБУ -y зв'язку зi зм^ю кepiвництвa, дpyгoю зa цeй pk. Пpoгpaмнi зacaди нoвoгo кepiвництвa HБУ пepeдбaчaють лiбepaлiзaцiю вaлютнoгo тa гpoшoвoгo pинкy, пocилeння peгyлювaння, пe-pexfl дo тapгeтyвaння Ыфляцп тa зaбeзпeчeння мaкpoфiнaн-coвoï cтaбiльнocтi. Peaлiзaцiя циx дeклapaцiй пoтpeбyвaти-мe дoкopiнниx змЫ нe тiльки в poбoтi peгyлятopa, aлe тaкoж зaчiпaтимe apxiтeктypy caмoï бaнкiвcькoï cиcтeми. Oкpeмe питaння - HБУ пiдгoтyвaв пpoeкт Cтpaтeгiï poзвиткy бaнкiв-cькoгo ceктopy, яким тaкoж пepeдбaчeнi cyттeвi змiни pe^-лятopнoгo лaндшaфтy - пepexiд дo мoдeлi eдинoгo penyw-тopa. Иapaзi нe пpoглядaютьcя чiткi кpoки щoдo викoнaння зacвiдчeниx дeклapaцiй, oднaк тaкoж нeмae пiдcтaв ввaжaти, щo цi дeклapaцiï лишaтьcя нa пaпepi.
Cлiд тaкoж oкpeмo вiдзнaчити, щo нa ^o^^ в Укpaï-нi фaктичнo вiдcyтня бyдь-якa aнтикpизoвa cтaбiлiзaцiйнa пpoгpaмa poзвиткy фiнaнcoвoгo ceктopy. Toмy пpoблeмaтич-нo poбити пpoгнoз щoдo кoнкpeтнoгo чacy вiднoвлeння дo-вipи дo фiнaнcoвиx iнcтитyтiв з бoкy кpeдитopiв, нacaмпepeд нaceлeння. Иapaзi дepжaвa в oco6í Фoндy гapaнтyвaння вкга-дiв ycm^^o пpoвoдить «гaciння пoжeжi», oднaк aкцeнтoвaниx дiй щoдo пpoфiлaктики нeгaтивниx явищ пpaктичнo нe ви-днo. HБУ дeклapyвaв пpoвeдeння cтpec-тecтyвaння вcix бaн-кiв Укpaïни дo кiнця 2O14 po^, пpи цьoмy дiaгнocтикa нaй-бiльшиx бaнкiв мaлa зaвepшитиcя дo 1 липня. Иинi (липeнь, нa мoмeнт пiдгoтoвки cтaттi] iï peзyльтaти нeвiдoмi, тoмy oцiнити нaявнicть ™x чи iншиx вiдпoвiдниx пpoблeм нe е мoжливим.
Пpoпoзицiï щoдo aктивiзaцiï фiнaнcoвoгo ce^opy eкoнo-мки Укpäïни y нaпpямi iнвecтицiйнoгo зpocтaння i мiнiмiзaцiï нaявниx pизикiв е тaкими.
8 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami № В (159)/2014
1. B yмoвax пеpеxoдy дo пoлiтики iнфляцiйнoгo тapгетyвaн-ня HБУ дoцiльнo зaбезпечyвaти нiвелювaння piзкиx кoливaнь oбмiннoгo ^pcy гpн./S i дoтpимyвaтиcя йoгo c^^a^'i дo кiнця poкy з метою зниження piвня дoлapизaцiï екoнoмiки. гoджyeмocя з тим, щo «вплив вaлютнoгo кypcy нa екoнoмiкy мae piзнocпpямoвaний xapaктеp, i тoмy неoбxiднo йoгo вига-pиcтoвyвaти в гамплеш з iншими pегyлятивними меxaнiзмa-ми i вaжелями (якi зaбезпечyють y тому чи^ i cтимyлювaння екcпopтy, i зaxиcт внyтpiшньoгo pинкy, i дocягнення iншиx - як зoвнiшньoекoнoмiчниx, тaк i внyтpiшнix цiлей]» [5, c. 2Q7].
2. Дoцiльнo нaдaти HБУ тa iншим фiнaнcoвим pегyлятo-paм зacтocoвyвaти ocoбливi вaжелi pегyлювaння y випaдкax piзкoгo зменшення oбcягiв депoзитiв (для бaнкiв тa ^едит-ниx cпiлoк], вapтocтi чиcтиx aктивiв (для iнcтитyтiв фoндoвo-гo pинкy) з метoю мiнiмiзaцiï негaтивнoгo впливу неcпpият-ливиx oбcтaвин нa cтaбiльнicть фyнкцioнyвaння фiнaнcoвиx кopпopaцiй. Щoдo oчiкyвaниx змiн в пoлiтицi pефiнaнcyвaн-ня, то oчевиднo, щo «pефiнaнcyвaння пoвиннo бути не тiльки кopoтким, aле i нaдaвaтиcя нa бiльш тpивaлiй ocнoвi (нaпpи-клaд, дo po^...]. Для пеpетвopення cтaвки pефiнaнcyвaння в pеaльнo дiючий меxaнiзм, який фopмye цiнoвi пapaметpи pинкy, неoбxiднo, i|o6 гpoшoвa бaзa фopмyвaлacя не зa pa-xyнoк вaлютниx нaдxoджень (як це вiдбyвaeтьcя нa cьoгoднi], a бтьшу poль вiдiгpaвaв би внyтpiшнiй кoмпoнент. Це пеpед-бaчae фopмyвaння гpoшoвoï пpoпoзицiï пеpшoчеpгoвo нa ocнoвi внyтpiшнix меxaнiзмiв тa iнcтpyментiв, |o вiдoбpaжa-ють внyтpiшнiй пoпит нa гpoшi» [5, c. 2B3].
3. ^д aктивiзyвaти poбoтy дiяльнicть деpжaвниx бaнкiв. Унacлiдoк низки пoдiй деpжaвa мae y cвoeмy poзпopядженнi нaйбiльшi бaнки. Boни пoвиннi cтaти кaнaлaми пеpеpoзпoдi-лу фiнaнcoвиx pеcypciв тa ïxньoгo cпpямyвaння дo pеципieн-^в pеaльнoгo cектopy.
4. Eмiciйне нaпoвнення pеcypcнoï бaзи пoвиннo poзглядa-ти^ як неoбxiдний тимчacoвий зaciб. Oчiкyвaти збiльшення пoдaткoвиx плaтежiв, якi мoжнa бyлo б cпpямyвaти нa фopмy-вaння pеcypcнoï бaзи деpжaвниx бaнкiв, нapaзi не дoвoдитьcя, тaк caмo як i нa плaтежi вщ пpивaтизaцiï. Hacелення не гoтoвo збiльшyвaти oбcяги депoзитiв - чacткoвo чеpез недoвipy дo бaнкiв, чacткoвo чеpез пoгipшення фiнaнcoвoгo cтaнy. Toмy емiciйний кaнaл лишaeтьcя единим дocтyпним iз внyтpiшнix. Oднaк емiciйне нaпoвнення мae вiдбyвaтиcя в pежимi pефi-нaнcyвaння, a не aвaнcoвoгo видiлення pеcypcy. У^'^ мae вciлякo yникaти втягyвaння в iнфляцiйнy емiciю, якa е xapa^ теpнoю caме для кoнфлiктниx тa пocткoнфлiктниx екoнoмiк.
5. Bикyп чacтини OBДП Haцioнaльним бaнкoм з пopтфе-лю деpжaвниx бaнкiв буде дoцiльним зa yмoви cпpямyвaння ocтaннiми oдеpжaниx ними кoштiв нa фiнaнcyвaння iнвеcти-цiйниx пpoектiв.
B. ^^лення взaeмoдiï HБУ i Kaбiнетy Miнicтpiв Укpaïни в чacтинi нaдaння пoвнoвaжень Miнекoнoмpoзвиткy y визнa-ченнi нaпpямiв cпpямyвaння кoштiв, нaдaниx бaнкaм нa дoв-гocтpoкoвiй ocнoвi.
7. Bипycки iнфpacтpyктypниx oблiгaцiй пiд iнвеcтицiй-н пpoекти, зaпpoпoнoвaнi MEPTУ для aктивiзaцiï екoнoмiки.
B. Cпpияння дoвгocтpoкoвoмy кpедитyвaнню iнвеcтицiй-ниx тa iннoвaцiйниx пpoектiв шляxoм вiдшкoдyвaння piзницi cтaвoк зaлyченoгo i нaдaнoгo бaнкaм pеcypcy пo фaктy нa-дaння кpедитy бaнкy для pеaлiзaцiï iнвеcтицiйнoгo пpoектy.
9. Cтимyлювaння цiльoвиx зoвнiшнix зaпoзичень. Aле цей кaнaл фiнaнcyвaння е кoнтpoвеpciйним, ocкiльки oбcяг деp-жaвнoгo тa гapaнтoвaнoгo бopгy iз вiднoвленням cпiвpoбiт-ництвa з MBФ знoвy буде ввaжaтиcя iндикaтopoм, пopyшен-ня ягага е непpипycтимим.
1Q. Пеpенеcення crpo^ зaпpoвaдження oпoдaткyвaння дoxoдiв з депoзитiв фiзичниx ocí6 нa бiльш тзый пеpioд (нa 2Q15 piк щoнaйменше).
11. Пocилення мaкpoпpyденцiйнoгo pегyлювaння, cпpямo-вaнoгo нa oбмеження кaнaлiв пеpеливy емiтoвaниx кoштiв y непpoдyктивнi cфеpи (cпoживче кpедитyвaння, oптoвa i poз-дpiбнa тopгiвля тoвapaми iмпopтнoгo пoxoдження тoщo]. Пpи цьoмy цi oбмеження мaють кoмпенcyвaтиcя iншими зaxoдaми мoнетapнoï пoлiтики, cпpямoвaнoï нa зpocтaння oбcягiв фе-дитyвaння pеaльнoгo cектopy тa вiтчизнянoгo виpoбникa.
Висновки
Деpжaвa y пoтoчнoмy poцi не мae дocтaтнix pеcypciв для пoвнoцiннoгo вiднoвлення фyнкцioнyвaння фiнaнcoвoгo мк-тopy як джеpелa-тpaнcфopмaтopa неoбxiдниx pеcypciв. ФЬ нaнcoвi pеcypcи деpжaви е вкpaй oбмеженими тa cпpямoвy-ютьcя в енеpгетикy тa oбopoнy.
У pеaльнoмy cектopi екoнoмiки збеpiгaeтьcя i пocилюeтьcя дефiцит iнвеcтицiйнoгo i oбopoтнoгo кaпiтaлy, фiнaнcyвaння poзвиткy пiдпpиeмcтв вiдбyвaeтьcя пеpевaжнo зa paxyнoк влacниx кoштiв. Депoзити нacелення y неcтaбiльниx yмoвax вiдoбpaжaють не сттьки oбcяг iнвеcтицiйнoгo pеcypcy (|o зменшyeтьcя), a вiдклaдений (мaбyть, дo ^aiiix чaciв] rno-живчий iндивiдyaльний пoпит.
Якщo диcфyнкцiя фiнaнcoвoгo cектopy тpивaтиме, Укpaï-нa зiткнетьcя iз мacштaбним cкopoченням виpoбництвa (че-pез бpaк oбiгoвиx кoштiв y пiдпpиeмcтв], |o пoтягне зa co-бoю coцiaльнi нacлiдки (зaйнятicть тa пoдaтки].
Фaктичнo в пoтoчниx yмoвax деpжaвa змyшенa дoклac-ти зycиль нa пеpебиpaння нa cебе тимчacoвo функци ф^н-coвoгo cектopy (як генеpaтopa pеcypciв) щoдo зaбезпечення дocтyпy дo ф^нав.
Фiнaнcoвий cектop oчiкye дieвиx pегyлятopниx cигнaлiв з бoкy деpжaви щoдo пoдaльшиx нaпpямiв poзвиткy як пoлi-тичнoï, тaк i екoнoмiчнoï cитyaцiï. Як зayвaжив П. Kpyгмaн, «ще''' Дж. M. Kейнca (щoдo неoбxiднocтi деpжaвнoгo pегyлю-вaння. - Авт.]... нa cьoгoднi бiльш знaчимi, нiж кoли-небyдь» [B, c. 295]. Пoтyжнicть тaкиx cигнaлiв тa ''жшй вектop будуть визнaчaльними фaктopaми для пoдaльшoгo пеpебiгy пoдiй y фiнaнcoвoмy cектopi в 2Q14 poцi.
Деpжaвa в oнoвлювaнiй екoнoмiчнiй apxiтектypi пoви-ннa cтaти не тiльки ф^ндовим, a й opгaнiзaцiйним aгентoм. Цей acпект cтocyeтьcя не cтiльки пщвищення poлi деpжaв-нoгo бюджету тa знaчимocтi дiяльнocтi фiнaнcoвиx iнcтитyтiв (бaнкiв i небaнкiвcькиx cтpyктyp] y зaбезпеченнi фiнaнcoвoï ocнoви poзвиткy деpжaви, a й pегyлювaння фiнaнcoвиx пo-тоюв мiж iнcтитyцiйними cектopaми екoнoмiки тa дiяльнocтi yчacникiв-кoнтpaктopiв pинкoвиx yгoд.
Список використаних джерел
1. S&P npon-юзуе зниження BBn Yкpaïни нa 7%. [Eлектpoн. pеcypc]. Дocтyпнo з: http://www.epravda.com.ua/news/2Q14/Q7/14/ 475BQ3.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа|'ы № В (159)/2014 9
2. Думка експерта: Кремль розхитуе украУнську економг ку: [Електрон. ресурс]. Доступно з: http://www.epravda.com.ua/ news/2014/07/11/475043.
3. Думка експерта: Для докагйтал1заци банюв необхщно не менше 40 мшьярдю / [Електрон. ресурс]. Доступно з: http://www.epravda. com.ua/news/2014/07/10/474860.
4. Мизес Людвиг фон. Человеческая деятельность: трактат по экономической теории. - Челябинск: Социум, 2005. - С. 742.
5. Ершов М.В. Мировой финансовый кризис. Что дальше? / М.В. Ершов. - М.: Экономика, 2011. - 295 с.
6. Кругман П. Возвращение Великой депрессии? / Пол Кругман. - М.: Эксмо, 2009. - 336 с.
В.М. ТИЩЕНКО,
к.е.н., доцент, Кивська державна академ'т водного транспорту
Становления бухгалтерского облшу як науки
У статт дослщжено iсторю облковоi думки та i'i видлення в самостйну науку як орган\зовану систему знань.
Ключов! слова: економiчний аспект облку, юридичний аспект облку, европейсью школи облку, рашництво, подвiй-ний запис, логiсмографiя, рахунки, процедурна концеп^я облку, стандарти облку.
В.М. ТИЩЕНКО,
к.э.н., доцент, Киевская государственная академия водного транспорта
Становление бухгалтерского учета как науки
В статье исследована история учетной мысли и ее выделение в самостоятельную науку как организованную систему знаний.
Ключевые слова: экономический аспект учета, юридический аспект учета, европейские школы учета, счетоводство, двойная запись, логисмография, счета, процедурная концепция учета, стандарты учета.
The article investigates the history of accounting thought and its establishment as an independent science being an organized system of knowledge.
Keywords: economic aspects of accounting, legal aspects of accounting, the European school of accounting, bookkeeping, double entry, invoices, procedural concept of accounting, accounting standards.
Постановка проблеми. Бухгалтерський облк мае давню ¡сторю Пер|±л докази ¡снування примггивних елементв облко-воУ культури у стародавних краУнах Сходу були знайден при роз-копках в долин Нту, Тигру ¡ бвфрату [4]. Проте достатньо три-валий перюд часу бухгалтерський облк не вважався наукою, а розглядався лише як практична дильнють. Ттьки наприюн-ц XIX ст. вЫ почав формуватися як теоретична система знань.
Не можна стверджувати, що облкова наука виникла в якмсь окремо взятм краУн 1У формування вщбувалося поступово в ба-гатьох краУнах, кожна з яких привнесла щось свое, специфнне, у розвиток категорм, оргаызацю ¡ технку ведення облку. Зна-чне мкце у цьому процеа належить ¡талмськм, н¡мецьк¡й, фран-цузьк¡й та англо-американськ¡й бухгалтерським школам.
Анал!з дослщжень та публшащй з пролеми. Питання ¡стор¡У обл¡ку знайшли свое в¡дображення у працях таких ви-датних учених, як Я.В. Соколов [7], Ф.Ф. Бутинець [1], а та-кож В.А. Маздоров [2], Т.М. Малькова [3], М.С. Пушкар [6], М.Я. Остап'юк [4], Т.О. Пасько [5], та ¡нших.
На рвних етапах розвитку людського сусптьства змЫи, що в¡дбувалися в матер^льному виробництв¡, ставили перед облковою наукою нов¡ все складн¡ш¡ завдання. Вивчення ¡с-тори бухгалтерськоУ думки та системи органвацп облковоУ справи впродовж столггь допоможе знайти вщповр на т¡ питання, як постають перед бухгалтерським обл¡ком сьогоднк
Метою статт! е досл¡дження наукових поглядв представ-ник¡в основних бухгалтерських шюл Звропи та Америки дру-гоУ половини XIX ст. - початку XX ст., як сприяли формуван-ню обл¡ку як науки.
Виклад основного матер!алу. Друга половина XIX ст. характеризуемся значним розвитком облковоУ науковоУ думки.
Поява значноУ к¡лькост¡ наукових праць з облку свщчить про те, що бухгалтерський облк почав формуватися як наука.
У цей перюд у багатьох краУнах з'являються науков¡ напря-ми та школи, як¡ намагаються визначити предмет, методи, ме-тодолопю бухгалтерського обл¡ку, уточнюють його категорм та здмснюють Ух класиф¡кац¡ю: ¡талмська, французька, н¡мецька, англо-американська школи, як згодом стали класичними [7].
1талмська школа рах¡вництва об'еднала в соб¡ три школи: ломбардську, тосканську Т венец¡анську. Представника-ми ломбардськоУ школи були: Школо д'Анастас¡о, Д. Борна-г¡н¡, Ф. В¡лла, Д.Л. Кртпа. До тосканськоУ школи належали Ф. Марч^ Д. Чербон¡, Д. Роса, К. БелУ, К. Чербонк ВенецЬ анську школу очолювали Ф. Беста, В. Альфюр^ К. Гщтья, Д. Мальоне, А. Стаб¡л¡н¡.
В ¡талмськм школ¡ сформувалося два напрями розвитку: юридичний та економнний. Проте основною вщмЫнютю ¡та-лмськоУ школи е переважання юридичного аспекту облку, який передбачав п¡дх¡д до облку з точки зору юриспруденции Економнний напрямок базувався на облку майна та ¡нших матер^льних цЫностей.
Пером паростки юридичного аспекту обл¡ку були закладе-н¡ Школо д'Анастас¡о, який в основу системи облку поклав рахунок «Капггал». В¡н вважав, що вс факти господарського життя мають проходити через цей рахунок. Його теорю пщ-тримували Джузеппе БорнагУ, а також Франческо В¡лла та Джузеппе Чербон [4].
Засновником юридичного напряму облку вважають главу тосканськоУ школи Ф. Марч^ який був переконаний в тому, що за кожним рахунком стать окрема особа. ВЫ видтяв чоти-ри групи оаб, яким вщповщала певна група рахунюв: власник,
10 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 8 (159)/2014
© В.М. ТИЩЕНКО, 2014
