CC BY
9
УДК 336.227:330.34
Р.П. ЩАВА,
к.е.н., докторант кафедри м'жнародного облку i аудиту, Ки1вський нацональний економ1чний университет iм. Вадима Гетьмана
1дентифшац1я характеру фокально! оптим1зацп фшансових поток1в у свгговому простор!
Проаналiзованi питання ролi фюкально!' полпики як iнструмента регулювання економiки, доведено п вплив на фор-мування национальноi економ'1чно'1 системи та доспджена необю^сть оптимiзацií фiскального регулювання фнансових поток'ю у сучасних умовах.
Ключов! слова: фскальна полiтика, оптимiзацiя фiскального регулювання, фiнансовi потоки, економiчний розвиток.
Р.П. ЩАВА,
к.з.н., докторант кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Идентификация фискальной оптимизации финансовых потоков в мировом пространстве
Проанализированы вопросы роли фискальной политики как инструмента регулирования экономики, доказано ее влияние на формирование национальной экономической системы и исследована необходимость оптимизации фискального регулирования финансовых потоков в современных условиях.
Ключевые слова: фискальная политика, оптимизация фискального регулирования, финансовые потоки, экономическое развитие.
R.P. SCHAVA,
Ph.D., doctoral student of international accounting and auditing, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Identifying the nature of fiscal optimization of financial flows in world space
Analyzed questions the role of fiscal policy as an instrument of economic regulation, proved its influence on the formation of the national economic system and investigated the need to optimize the fiscal regulation of financial flows in modern conditions.
Keywords: fiscal policy, the optimization of fiscal regulation, financial flows, and economic development.
Постановка проблеми. Важливе мюце в економлчьлй систем! в сучасних умовах выводиться фюкальнм пол1тиц1, оскть-ки вона волод1е д1евими ¡нструментами i виконуе важлив! для держави i населення функцп. Питання про роль фюкальноУ по-л!тики як ¡нструмента регулювання економки е особливо ак-туальним сьогоды, коли виникла реальна потреба пошуку джерел виходу з кризи, боротьби з ¡нфляц!ею, забезпечення належного життевого р!вня населення та стимулювання роз-витку нацюнального виробництва, осктьки всього цього мож-на досягнути у випадку н ефективного застосування. Фюкальне регулювання фЫансових потоюв, його важел! та очкуваы ре-зультати е предметом дискуай не лише вггчизняних, а й зару-б!жних вчених. Незважаючи на всю гостроту проблеми на сьо-годы, вона не е абсолютно новою - i'i витоки мають бтьш ыж стол!тню ¡сторю На р!зних етапах розвитку економ!чноУ ¡сторГГ вчен i практики пропонували своУ рецепти фiскального регулювання фЫансових потокiв, обгрунтовуючи бтьшу ефектив-нiсть своУх пропозицм та ¿х абсолютну оптимальнiсть.
Лнал!з дослщжень та публкацш з проблеми. Проблеми фокального регулювання та фюкально'У пол!тики до-слiджувалися у працях К. Адама, Ф. Блока, Б. ЕйхегрЫна, Д. Епстейна, Д. Родрка, А. Данилова, Ю. 1ванова, I. Крисова-того, А. СоколовськоУ, А. Тищенко, В. Балiцькоi, О. Коротке-вич, Н. ФроловоУ, Т. Вовк, О. Водяннкова та ¡нших. Особли-вост фiскального регулювання в умовах турбулентност були розглянут Ф. Котлером та Дж. Каслюне. Однак питання про необхщнють, а головне ймов!рнють оптим!заци фюкального регулювання фЫансових потоюв у сучасних умовах залиша-еться вщкритим.
Метою статп е обгрунтування можливост оптим!заци фю-кального регулювання фЫансових потоюв у сучасних умовах.
Виклад основного матер!алу. Протягом вае'У ¡стори розвитку катталютичного способу господарювання увагу дослщниюв привертав феномен цикл!чност розвитку еко-номки. Якщо на раных етапах розвитку капггал!зму причиною виникнення криз було визначено перевиробництво то-вар!в, то економ!чн кризи другоу половини XX - початку XXI ст. е специф!чним феноменом. Якщо в епоху раннього капЬ тал!зму втручання держави в економ!чний розвиток вважа-лося недоцтьним, то на сучасному етап розвитку економки воно визнане необхщним. Так само як змЫювалися погляди на необхщнють загального втручання держави в економ!ч-ний розвиток, змЫювалися i пщходи до ступеню державного втручання в перемщення фЫансових потоюв.
Розвиток економки США i Захщно''' бвропи в юнц XIX - на початку XX столггь характеризувався досить високим ступе-нем ¡нтеграци руху фЫансових потоюв. У той же час фтософ!я управлЫня економ!чними процесами в цтому i перерозпо-дтом капггалу зокрема базувалася на постулатах класичноУ економ!чно' теори, тобто передбачала значне втручання держави у функцюнування ринку. Рух товарних i фЫансових по-тоюв був практично втьним. Частково таку свободу можна пояснити чинним на той час золотим стандартом, але саме ця система сприяла бурхливому розвитку краУн-метрополм за рахунок використання ресурав колонм [1].
Можливост такого зростання не були безмежними, цт-ком законом!рно, що через певний час пюля значного пере-гр!ву економки настав спад.
© Р.П. ЩАВА, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (166)/2015 23
MAKPOEKOHOMI4HI ACПEKTИ CY4ACHOÏ EKOHOMIKÈ
Kpизa 193Q po^ внеcлa ^oi' кopективи y пoдaльший poз-витoк cвiтoвoï екoнoмiки. Cеpед пpичин Bеликoï депpеciï вче-нi дocить чacтo нaзивaють i диcпpoпopцiï y пеpеpoзпoдiлi фЬ нaнcoвиx пoтoкiв [2, 3]. Пicля Bеликoï депpеciï нacтyпив ще oдин yдap - Дpyгa cвiтoвa вiйнa, нacлiдки яга''' для бiльшocтi eвpoпейcькиx ^ai^ 6УЛИ кaтacтpoфiчними.
У цей пеpioд cфopмyвaвcя нoвий пiдxiд дo pегyлювaння м^ нapoдниx фiнaнcoвиx пoтoкiв, який не ттьки icтoтнo пщвищу-вaв poль деpжaви в pегyлювaннi фiнaнcoвиx pинкiв, a й знaчнi пoвнoвaження пoклaдaв нa мiжнapoднi фiнaнcoвi opгaнiзaцiï, зoкpемa Miжнapoдний вaлютний фoнд. Пpoвiднa poль y фop-мyвaннi нoвoï пapaдигми деpжaвнoгo yпpaвлiння екoнoмiкoю нaлежить ДжЖ Kейнcy. Poль кейнciaнcтвa е незaпеpечнoю, нa нaш пoгляд, мме кейнciaнcькa пoлiтикa cпpиялa «зoлoтo-му пеpioдy» екoнoмiчнoгo poзвиткy з 195Q пo 196Q piк. Пpoте вже в цей пеpioд пoчaли зapoджyвaтиcя пеpедyмoви для нoвoï кpизи. Pyi^^o^! cилoю нoвиx кpизoвиx явищ вчен ввaжaють кpax Бpеттoн-Byдcькoï cиcтеми [4] i пocлaблення poлi деpжa-ви нa фiнaнcoвиx pинкax. Цей пеpioд icтopiï pегyлювaння фЬ нaнcoвиx пoтoкiв не нacтiльки oднoзнaчний, як мoже здaтиcя нa пеpший пoгляд. Pезyльтaти пoлiтики M. Tетчеp i P. Pейгaнa, щo бaзyвaлиcя нa деpегyлювaннi фiнaнcoвиx пoтoкiв тa пщ-тpимки пiдпpиeмництвa, cпpияли екoнoмiчнoмy зpocтaнню в C0A i Bеликoбpитaнiï, пpoте не ocтaнню poль у cтимyлювaннi екoнoмiчнoгo зpocтaння циx кpaïн, зiгpaлo зaлyчення зoвнiш-нix фiнaнcoвиx пoтoкiв, зaвдяки cтвopенню бiльш cпpиятли-вoгo екoнoмiчнoгo cеpедoвищa в пopiвняннi iз кpaïнaми-дже-pелaми фiнaнcoвиx пoтoкiв.
Ha пеpший пoгляд у тaкoмy пеpеpoзпoдiлi фiнaнcoвиx пo-тoкiв немae нiчoгo небезпечнoгo, oднaк якщo цей пpoцеc ви-xoдить з-пiд кoнтpoлю, тo йoгo нacлiдкoм мoже бути нaдли-|±юк фiнaнcoвиx пoтoкiв в oднiй ^aN i неcтaчa в iнший, i^o тaкoж мoже cпpoвoкyвaти xвилю физи.
Hacтyпнi двaдцять poкiв екoнoмiчнoï icTOpii' мoжнa oxapaкте-pизyвaти як aктивний пoшyк кoмпpoмicy щoдo cтyпеня втpyчaн-ня деpжaви в pегyлювaння фiнaнcoвиx пoтoкiв, a тaкoж щoдo Ы-cтpyментiв, щo викopиcтoвyютьcя пpи пеpеpoзпoдiлi кaпiтaлy.
Ця пpoблемa зaгocтpилacя в 1997 po^, кoли aзiйcькa фи-зa зaвдaлa ic^mo''' шкoди екoнoмiкaм Taïлaндy, Пiвденнoï Ko-pеï, Maлaйзiï. I знoвy oднieю з пpичин кpизи бyлa нaзвaнa лЬ беpaлiзaцiя фiнaнcoвиx пoтoкiв, м'яке pегyлювaння дiяльнocтi фiнaнcoвoгo cектopa в цiлoмy, i бaнкiвcькoгo зoкpемa [4].
Пpичинoю глoбaльнoï кpизи 2QQ7-2QQB poкiв, щo пoчa-лacя в C0A, вченi i пpaктики тaкoж нaзивaють неaдеквaтне pегyлювaння фiнaнcoвиx пoтoкiв, неpaцioнaльне втpyчaння деpжaви в пеpеpoзпoдiл кaпiтaлy мiж cектopaми екoнoмiки [4, 5]. Ùo cтocyeтьcя кpизoвиx явищ, якi cпiткaли зa ocтaннi двaдцять poкiв екoнoмiкy Укpaïни, тaкoж пoтpiбнo вiдзнaчити не зaвжди paцioнaльне втpyчaння деpжaви в екoнoмiчнi пpo-цеcи, внacлiдoк чoгo Укpaïнa тaк i не пoдoлaлa глибoкy CTpy^ тypнy кpизa, якa пocилюeтьcя пеpмaнентними фiнaнcoвими кpизaми. Cфopмoвaнa cитyaцiя чacткoвo пoяcнюeтьcя низь-кoю ефективнютю пpoведениx екoнoмiчниx pефopм.
Пiдвoдячи пpoмiжний пiдcyмoк, cлiд зaзнaчити, щo неpaцi-oнaльний пеpеpoзпoдiл фiнaнcoвиx пoтoкiв мiж теpитopiями i cектopaми екoнoмiки е oднieю з пеpедyмoв poзвиткy фи-зoвиx явищ. Toмy неoбxiднicть фicкaльнoгo pегyлювaння фЬ нaнcoвиx пoтoкiв е незaпеpечнoю.
Cлiд зaзнaчити, щo екoнoмiкa Укpaïни гocтpo вiдчyвae нa co6í вплив тypбyлентнocтi глoбaльнoгo екoнoмiчнoгo poзви-тку. Цей пpoцеc xapaктеpизyeтьcя cкopoченням тpивaлoc-тi екoнoмiчнoгo циклу, a oтже i збiльшенням кiлькocтi физ, щo пpипaдaють нa aнaлoгiчний пеpioд чacy в пopiвняннi з минулими poкaми. Hебезпекa тaкoгo явищa пoлягae в тому, щo cкopoчення тpивaлocтi дiлoвoгo циклу мoже вiдбyвa-тиcя зa paxyнoк cкopoчення пеpioдy екoнoмiчнoгo пiдйoмy, внacлiдoк чoгo екoнoмiкa не вcтигaтиме вiднoвитиcя mc-ля чеpгoвoгo yдapy кpизи. Poзвитoк пoдiй зa тaким cценapi-ем в Укpaïнi е дocить iмoвipним - oчiкyвaння чеpгoвoï кpизи cтимyлюe влacникiв фiнaнcoвиx pеcypciв вклaдaти ïx в cфе-pи, якi пpинocять швидкий пpибyтoк, зaвдaючи цим icтoтнoï шгади фiнaнcoвoмy зaбезпеченню pеaльнoгo cектopa ега-нoмiки. У зв'язку з цим вapтo пoгoдитиcя з дyмкoю Ф. Ko^ леpa тa Дж. Kacлioне, щo в cyчacниx yмoвax не мoжнa веcти мoвy пpo фюгальне pегyлювaння в пеpioд екoнoмiчнoгo пщ-йoмy aбo cпaдy, icнye неoбxiднicть poзpoбки меxaнiзмy фю-кaльнoгo pегyлювaння в yмoвax тypбyлентнocтi [5].
Це cтocyeтьcя як екoнoмiки в ц^му, тaк i фiнaнcoвиx пo-тоюв зoкpемa. Taким чинoм, гoлoвнa вимoгa, якa виcyвa-eтьcя в yмoвax тypбyлентнocтi екoнoмiки, дo фicкaльнo-no pегyлювaння, е йoгo гнyчкicть, швидга aдaптaцiя дo змiн екoнoмiчнoгo cеpедoвищa. Oднaк викoнaння цieï вимoги не е зaпopyкoю ycпixy, ocкiльки гнучкють фicкaльнoгo pегyлю-вaння безпocеpедньo зaлежить вiд тoгo, як cпpиймyть змЫи в фicкaльнoмy pегyлювaннi екoнoмiчнi aгенти.
Toмy нacтyпнoю вaжливoю xapaктеpиcтикoю фicкaльнoгo pегyлювaння фiнaнcoвиx пoтoкiв е йoгo oптимaльнicть. Bиxo-дячи з визнaчення Oкcфopдcькoгo екoнoмiчнoгo cлoвникa [6] пщ oптимiзaцieю cлiд poзyмiти вибip нaйкpaщoгo вapiaнтy, щo зaдoвoльняe вcix yчacникiв дocлiджyвaнoгo пpoцеcy. Oптимi-зaцiя фicкaльнoгo pегyлювaння, нa нaш пoгляд, мae бyдyвa-тиcя нa yзгoдженнi iнтеpеciв тpьox cтopiн - фipми, cпoживa-чa i деpжaви. Bpaxoвyючи пoляpнicть iнтеpеciв вcix yчacникiв пpoцеcy фicкaльнoгo pегyлювaння фiнaнcoвиx пoтoкiв, йoгo oптимaльнicть нaбyвae iмoвipнicний xapaктеp. Якщo poзгля-дaти cпpoщений вapiaнт, тo мae cтaтиcя cинxpoнне yзгoджен-ня iнтеpеciв фipм i cпoживaчiв згiднo pеcypciв i пoтpеб екoнo-мiки. Taким чинoм, cвiдченням oптимaльнocтi pегyлювaння фiнaнcoвиx пoтoкiв мoжнa ввaжaти екoнoмiчнy piвнoвaгy.
Oднaк нa pинкy piвнoвaгa фipми, cпoживaчa i деpжaви -це piзнi явищa. Kpiм тoгo, мoжливий випaдoк декiлькox piв-нoвaг, гали неoбxiднo вибpaти кpaще i не зaвжди вoнo мoже бути нa кopиcть деpжaви. Haпpиклaд, тaк вiдбyвaeтьcя пpи нaявнocтi великoï чacтки тiньoвoï екoнoмiки, кoли iнтеpеcи cпoживaчiв i фipм мoжyть бути yзгoдженi, a iнтеpеcи деpжa-ви будуть iCTo™o oбмеженi.
У cyчacниx yмoвax ведення пiдпpиeмницькoï дiяльнoc-тi в Укpaïнi е oдним iз вaжливиx елемен^в pинкoвoï екoнo-мiки. Oднaк у пpoцеci здiйcнення cвoeï дiяльнocтi пiдпpи-eмcтвa неpiдкo cтикaютьcя з пpoблемaми, пoв'язaними з oбoв'язкoм cплaти пoдaткiв тa збopiв дo бюджету.
Oпoдaткyвaння пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi в Укpaïнi нa cьo-гoднi пoтpебye невiдклaднoгo pефopмyвaння, ocкiльки знaчнa чacтинa cyб'eктiв гocпoдapювaння не здaтнa cплaчyвaти дiючi пoдaтки тa не вcтигae зa пocтiйними змiнaми в пoдaткoвoмy зaкoнoдaвcтвi. Caме тoмy вci без виключення пpедcтaвники
24 Формування ринкових вiднocин в ÓKparni № 3 (166)/2015
пщприемницькоУ д1яльнос"п зацкавлен в пщвищенн ефек-тивност формування та реал1зацИ' своеУ податковоУ пол1ти-ки шляхом зниження обтяжливих вщрахувань в бюджети вах р1вн1в. На сьогодн для досягнення даноУ ц1л1 стали активно за-стосовуватися методи оптим1зацп податкових платеж1в.
Варто зазначити, що скорочення податкових витрат е основним завданням, але не единим. Формування фюкаль-ноУ пол1тики мае бути спрямоване на ефективне управлЫня ресурсами пщприемства, мониторинг змЫи податкового за-конодавства i, як наслщок, скорочення податкових штраф1в i санкцiй, облiк змiни економiчних умов, пщтримання конку-рентоспроможностi пiдприeмства в цтому. Проблема опти-мiзацií податкових платежiв з метою збiльшення прибутку виршуеться шляхом формування на пiдприeмствi ефектив-ноУ системи податковоУ полгтики, яка мае бути невiд'eмною частиною фЫансовоУ, облковоУ та загальноУ полiтики управ-лiння пiдприeмством [7].
Висновки
Завдання пiдвищення життевих стандартiв у крап-л, забез-печення сприятливих конкурентних позицм на свiтовому ринку, в системi мiжнародного подiлу прац передбачають при проведеннi фюкальноУ полiтики врахування завдань послЬ довного та науково обгрунтованого формування попиту на Ы-новаци з боку вгтчизняного виробництва та соцiуму в цтому. Слщ вiдзначити, що для сучасноУ соцiально-економiчноí системи фiскальна полiтика постае дieвим важелем оптимiзацií розвитку, а з точки зору участ в системi мiжнародного подЬ лу пращ у глобально економiцi - Ыструментом покращення нацiональних конкурентних позицм, як з точки зору макро-економiчного комплексу в цiлому, так i зважаючи на Ытере-си приватних аген^в свiтового ринку. Фактично йдеться про те, що фюкальна полiтика забезпечуе комплекс позитивних факторiв, якi сприяють покращенню параметрiв ринково'У дЬ яльностi, iнновацiйнiй активностi, товарый диверсифкаци на мiжнародних ринках та, нареогп, глобальнiй ринковiй експан-
сп. Таким чином, складнiсть оптимiзацií фiскального регулю-вання фiнансових потокiв полягае в необхiдностi виконан-ня вах критерив, при цьому узгодженостi названих критерив складно досягти в одному перед часу. Така розбiжнiсть у ко-роткостроковому перiодi призводить до порушення рiвнова-ги, наслiдком чого можуть бути диспропорци в перерозподЬ лi фiнансових потокiв. Слiд зазначити, що разове виникнення диспропорцм, яке було швидко подолано, не е небезпечним. Небезпека представляе виникнення перманентних диспро-порцiй, якi е своерщним фактором турбулентностi, що роз-хитуе економiку. Тому фiскальне регулювання фЫансових потокiв можна вважати оптимальним у тому випадку, коли наведен умови стабтьно виконуються в довгостроковому перюдк Перспективою подальших дослiджень е оцЫка фю-кальноУ оптимiзацií в постiндустрiальних краУнах.
Список використаних джерел
1. Epstein Gerald. Should Financial Flows Be Regulated? Yes.// Desa working paper. - №77. - P. 1-16.
2. Block Fred. I. The origins of international economic disorver. A study of international monetary policy. - 1977. - Berkeley: University of California Press.
3. Kinderger Charles. The world in depression, 1929-1939 // Rew. and enlarged edition. Berkeley: University of California Press, 1986.
4. Rodrik Dani. Who needs capital account convertibility? Essays in International Finance. - 1998. - №207. - P. 55-65.
5. Котлер Ф. Хаотика: управлЫня та маркетинг в епоху турбулент-ност / Ф. Котлер, Дж.А. Каслюне: [пер. з англ. пщ ред. Т.В. Стваков-ськоУ, С.В. Стваковського]. - К.: Хiмджест, ПЛАСКЕ, 2009. - 208 с.
6. Black J. A Dictionary of economics. Second edition. Oxford university press. 2003. - 508 p. ЕК0Н0М1КА ф^анси, грошовий об^ i кредит Б1ЗНЕС1НФ0РМ №5 '2012 219.
7. Мулик Т.0. Проблеми оптимлзаци податкових платежiв i формування податковоУ полiтики на пщприемствах / Т.0. Мулик // Репозиторм ВНАУ [Електрон. ресурс]. - 2010. - Режим доступу: http://81.30.162.23/card.php?id=1760
УДК 338.1:330.3
В.Л. ВАКУЛЕНКО,
к.е.н., Науково-дослщний економ'мний iнститут MiHicrepcTBa экономичного розвитку i торпвл Украни
Особливост державного регулювання пшьгового оподаткування в Укра'|'ш (ТПР, СЕЗ, технопармв та ¡ндустр1альних пармв)
У статт розкрито основн вiдмiннocтi територй проритетного розвитку, cneu/альних [вльних] eкoнoмiчниx зон, тех-нопаркв, ндустральних паркв i вльних митних зон в Укран'!. Визначено особливост державного регулювання кожного з даних формувань, хня роль та значення в iнвecтиuiйнiй привабливост економки держави.
Ключов! слова: державне регулювання, нвести^йна привабливсть, пльгове оподаткування, територН проритетного розвитку, cпeuiaльнi економ'1чнi зони, технопарки, iндуcтpiaльнi парки.
В.Л. ВАКУЛЕНКО,
к.з.н., Научно-исследовательский экономический институт Минэкономразвития и торговли Украины
Особенности государственного регулирования льготного налогообложения в Украине (ТПР, СЭЗ, технопарков и индустриальных парков)
В статье раскрыты основные отличия территорий приоритетного развития, спеииальных (свободных] экономических зон, технопарков, индустриальных парков и свободных таможенных зон в Украине. Определены особенности государственного регулирования каждого из данных формирований, их роль и значение в инвестииионной привлекательности экономики государства.
© В.Л. ВАКУЛЕНКО, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (166)/2015 25
