CC BY
40
Менеджмент шновацш
УДК 339.923(477)
doi: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-166-176
С. В. 1ванов,
член-кореспондент НАН Украгни, доктор економ1чних наук, професор, ORCID 0000-0002-1205-3797,
В. П. Антонюк,
доктор економ1чних наук, професор, ORCID 0000-0003-2100-7343, e-mail: antonukvp@gmail.com,
1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
еВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСЛ1ДНИЦЬКИЙ ПРОСТ1Р ТА УКРА1НА: ПРОБЛЕМИ I ПЕРСПЕКТИВИ 1НТЕГРАЦ11
Постановка i актуальнiсть проблеми. Укра-1на на сучасному етапi вiдноситься до краш з серед-ньо- та низькотехнолопчним рiвнем розвитку. До-сить високий науковий потенщал, який вона мала рашше, занепадае, мае мiсце дисбаланс мiж рiвнем розвитку вiтчизняноi науки, яка прагне наблизитися i ввдповвдати сучасним досягненням свiтовоi науко-воi думки, та рiвнем розвитку економiки, яка iснуе в рамках 3 та 4 технолопчних укладiв. Переважно си-ровинний характер економiки Украши стримуе роз-виток науки, технологш, iнновацiй, однак без них шяк не подолати технологiчну вiдсталiсть та перейти до 5 i 6 технолопчних укладiв. Вiдставання науково-дослвдного сектору Украiни важко подолати без мiжнародного спiвробiтництва, викорис-тання платформ, iнфраструктури, iнструментiв свь товоi та европейськоi системи наукових дослщжень. Свропейський дослiдницький простер (СДП) дае можливють зробити суттевi зрушення в розвитку вгтчизняно1' науково-дослiдноi системи, тдвищення 11 ефективносп та результативности шляхом участ та можливост набуття навичок роботи в спiльних iнновацiйних екосистемах i використаннi 1х результатов, створення критично1 маси людського катталу та ресурсiв на перспективних напрямах наукових дослiджень. Ключовим завданням е узгодження на-уково1 полiтики Украши з науковою полiтикою СС та забезпечення ефективноi iнтеграцii нацiональноi дослвдницько! системи до СДП. Це дасть змогу за-лучити досвiд i ресурси европейськоi спiльноти для випереджаючого розвитку науки i технологiй для потреб iнновацiйного розвитку економiки.
Аналiз публiкацiй за проблемою. Серед вгт-чизняних науковцiв дослiдження проблем штеграци Украiни у европейський освiтньо-науковий проспр здiйснюе чимало вчених. Так, у статп А. Кругла-шова аналiзувалися можливост спiвпрацi в галузi освгт i науки ще на початковому етат цього процесу [1]. У публшаци О. Краевськоi аналiзуються уже перспективи спiвпрацi при укладанн Угоди про асо-цiацiю мiж Украшою та СС [2]. Платформа грома-
дянського суспiльства Украiна - СС у 2017 р. тдго-тувала доповiдь, в якiй детально аналiзуються мож-ливост iмплементацii евроiнтеграцiйних реформ у сферi науки i технологш, в тому числ! участь Украши у формуванш стратегii розвитку науки та технологш СС, ощнювання можливостей, шляхiв i наяв-них iнструментiв для забезпечення iнтеграцii Украши до СДП [3]. Н. Рилач розглядае можливостi ш-теграцii Украiни в европейський дослвдницький простер та наводить успiшнi приклади участ в Про-грамi «Горизонт 2020» [4]. В. Лозовий обгрунтовуе необхiднiсть врахування нацiональних iнтересiв у процеа iнтеграцii украiнськоi науки у свгтовий до-слiдницький простiр [5]. В публшацп заступника мь шстра МОН М. Стрiхи аналiзуються результати незалежного аудиту дослвдницько! та шноващйно! системи Украiни та можливост евроiнтеграцii [6]. Цi та низка iнших публiкацiй свiдчить, що проблема ш-теграцii в СДП е актуальною i активно обгово-рюеться в науковому та експертному середовищi. Оскшьки цей процес лише почав розгортатися, то важливим е усестороннш аналiз шляхiв та проблем евро^еграци у сферi науки.
Мета статп - аналiз евроiнтеграцiйних проце-сiв у сферi науки та визначення умов забезпечення ефективноi штеграци нацiональноi дослiдницькоi системи до СДП.
Виклад основного матерiалу. Правовi засади евроiнтеграцii Украiни у сферi науки та iнновацiй формувалися упродовж практично усього перiоду незалежност Украiни, авторами вони детально ви-свiтленi у вiдповiднiй публiкацii [7]. Тому в данш статп викладемо лише основн нормативнi доку-менти, як забезпечують цей процес. До них слщ вiднести:
пiдписану в 2002 р. Угоду мгж Укратою та Св-ропейським Ствтовариством про наукове I техно-логгчне ствробтництво, в якш визначено прин-ципи, напрями та форми ствроб^ництва [8]. Документ е актуальним i сьогоднi, адже Угода перю-дично вiдновлюеться i подовжуеться на наступи!
5 рошв, останне таке вадновлення ввдбулося 03.03.2015 р.;
укладену в 2015 р. Угоду мгж Украгною I Свропейсъким Союзом про участь Украгни у програмг Свропейсъкого Союзу Горизонт 2020 - Рамкова програмаз дослгдженъ та тновацШ (2014-2020) [9]. Програма спрямована на сприяння досягненню единого европейського наукового простору та 1ннова-шйного союзу. В Угод1 визначено, що Укра!на бере участь у Програм1 в якосп асоцшовано! краши, включаючи окрем1 програми, на умов1 правил визна-чених Угодою. Юридичн особи Укра!ни беруть участь у д1яльност1 освпшх та шновашйних това-риств, у д1яльносп Об'еднаного дослвдницького центру. Укра!н дозволяеться брати участь у фор-мальних структурах, створених у рамках цих поло-жень Програми. Для учасп у Програм1 Укра!на сплачуе свш фшансовий внесок до загального бюджету Свропейського Союзу. Для координацл учасп у Програм1 Горизонт-2020 створюеться Комь тет Укра!на-СС з досл1джень та 1нновац1й;
тдписану в 2015 р. Угоду про асоцгацгю мгж Украгною, з одтег сторони, та Свропейсъким Союзом, Свропейсъким ствтовариством з атомног енергп I гхтми державами-членами, з тшог сторони [10], яка вступила в силу 1 вересня 2017 р. У роз-дш V - Економ1чне та галузеве ствробггницгво, в Глав1 9 (ст. 374-377) викладено засади ствробгтни-щва у сфер1 науки та технологш. Ввдзначено, що сторони докладають зусиль для досягнення про-гресу в набутп наукових та технолопчних знань, важливих для забезпечення сталого економ1чного розвитку, шляхом розвитку дослвдних потужностей та людського потенщалу. У ст. 376 визначено ос-новн шляхи такого ствробггаищва: обмш шфор-мащею щодо политики Сторш у сфер1 науки та технологш; участь у Рамковш програм1 «Горизонт 2020»; стльна реал1зашя наукових програм та дослано! д1яльносп; заохочення наукового прогресу, трансферу технологш та ноу-хау; навчання шляхом реал1зацл програм обмшу для дослвднишв та спещ-алютгв; оргашзацл спшьних заход1в щодо наукового та технолопчного розвитку; розвиток сприятливих умов для проведения дослвджень та впровадження нових технологш, належного захисту штелектуаль-но! власност результатов досл1джень; актив1зашя регюнального та 1ншого м1жнародного ствробгти-цтва; обмш досвщом у сфер1 управл1ння науково-дослвдними установами.
Паралельно за роки незалежност Укра!на ук-лала низку двостороншх угод про сmвробiтиищ•во в науково-техшчнш та освггаш сферах з багатьма кра-!нами Свропи та свпу. Так, наприклад, з Об'една-ним Корол1вством Великобританп та Швшчно! 1р-ланди, з Федеративною Республшою Шмеччини угоди були укладен ще в 1993 р., з Чеською респу-блшою - у 2011 р. Всього було укладено 18 двостороншх угод з 16 кра!нами Свропи, що також спри-яло посиленню евроштегращйних процеав [11].
На 0CH0Bi цих документов здшснено поступову модернiзацiю укра!нського законодавства у сферi науково! i науково-техшчно! дiяльностi з набли-ження його до правових норм СС. Це проявилося у: прийнят Закону Укра!ни «Про наукову i науково-технiчну д1яльнють» (ННТД), що набув чинностi у ачн 2016 р.; створеннi Нацюнально! ради з питань розвитку науки та технологш Укра!ни з метою координаци спшьних зусиль науковщв та влади у фор-муванн державно! полiтики у сферi науки та стратеги li розвитку; створенн Нацiонального фонду до-^джень Укра!ни, основна задача якого е забезпечення конкурсного фiнансування наукових досль джень на основi прозоро! та яшсно! експертизи, в тому чи^ iз залученням закордонних фахiвцiв; ух-валеннi розпорядження КМУ «Про затвердження плану заходiв з реалiзацi! Концепцл реформування державно! полiтики в iнновацiйнiй сферi на 20152019 роки»; прийнят Стратегi! розвитку сфери шно-вацiйно! дiяльностi на перюд до 2030 року (Постанова КМУ ввд 10.07.2019 р. №526-р), та низцi iнших нормативних положень, mi створюють сприятливi умови для розвитку науково-техшчно! та iнновацiй-но! сфери, збiльшення кiлькостi впроваджуваних розробок, тдвищення економiчно! вiддачi вiд них, залучення iнвестицiй в iнновацiйну дiяльнiсть [12].
Можна зробити висновок, що в Укра!н сформовано достатню нормативно-правову базу для ствробгтництва у науково-дослвднш сферi з СС, яке е одним iз провiдних напрямiв розвитку Свропейського Ствтовариства. За роки юнування СС таке ствробгтництво посилювалося i збагачувалося, що привело до формування Свропейсъкого дослгднщъ-кого простору. СДП - це широке коло зв'язшв та ко-мушкацш мiж науковцями та дослiдницькими орга-нiзацiями рiзних кра!н Свропейського Союзу, ям на-вiть виходять за географiчнi кордони Свропи. Цей простер характеризуеться такими основними рисами: штегращя, пiдсилення, структуризац1я, стиму-лящя, iнвестицi! у R&D, освiта, зайнятють, розши-рення. Цi риси формують основнi прiоритети СДП: бiльш ефективш нацiональнi науковi системи; оптимальна транснацюнальна кооперацiя та конкурен-щя; вiдкритий ринок працi для науковщв; гендерна рiвнiсть; оптимальний обмiн науковими знаннями. СДП вiдповiдае багатьом сучасним глобальним ви-кликам, у тому чи^ створенню единого цифрового ринку у Сврот.
Свропейський дослiдницький проспр е ключо-вим елементом стратеги «Свропа 2020» - 1нновац1й-ний Союз [13]. «Свропа 2020: стратепя розумного, стойкого i всеосяжного зростання», яка була схва-лена в червш 2010 р., передбачала досягнення висо-ких темпiв iнтелектуального, стшкого та всебiчного зростання економiки, що повинно забезпечити Сврот проввдне становище свт. Ця стратегiя базу-еться на таких прiоритетах: iнтелектуальне (smart) зростання (розвиток економiки, що базуеться на знаннях та шноващях); стале (sustainable) зростання
(просування вперед до бшьш ресурсоефективно1, екологiчно чисто! та конкурентоспроможшшо1 еко-номiки); сощально iнтегроване (inclusive) зростання (сприяння високого рiвня зайнятосп в економщ, що забезпечуе соцiальну i територiальну згуртовашсть) [14]. Безумовно, що реалГзащя цих прiоритетiв ви-магае спiльного науково-iнновацiйного простору.
У той же час, СДП е дослвдницькою та шнова-цшною екосистемою, що базуеться на: нацюналь-них системах дослвджень кра1'н-члешв СС; нацю-нальних системах дослiджень асоцшованих кра1н (тобто кра1н, що тдписали угоди про участь у «Горизонт 2020» та сплатили ввдповвдний внесок); 6-ти европейських асощащях у сферi дослвджень (стейк-холдери СДП, що тдписали угоду про партнерство з СврокомюГею), якi мають стльну систему управ-лшня екосистемою, стльне бачення 11 розвитку, дослiдницьку iнфраструктуру та програми досль джень, узгоджен правила взаемодп та стандарти, спiльну систему обмiну професiйними знаниями та механiзми 1х упровадження (комерщалГзаци), а та-кож програми фшансування спiльних дiй [15].
Ствробпництво мгж европейськими кра1нами у сферi науки i техшки розпочалося ще до створення СС, що забезпечило лiдерськi позици. Маючи лише 7% свпового населення, на Свропу припадае 20% свiтових iнвестицiй в НДДКР, виробляеться третина всiх високояшсних наукових публiкацiй. Свропа займае проввдне мiсце у свiтi в галузях промислово-стi, таких як фармацевтична продукцiя, хiмiкати, ма-шинобудування та мода [16]. В рамках Свропей-ського дослвдницького простору здшснюеться широка кооперащя та спiвробiтництво мiж науковцями рiзних кра1н на основi низки програм ствробгт-ництва, серед яких найбiльш вагомими е там.
COST (European Cooperation in Science and Technology). COST - Свропейське ствробгтництво у сферi науки i технологш - найстарша i найширша мiжурядова европейська мережа для ствробгт-ництва в наукових i техшчних дослiдженнях, створена в 1971 р. з метою змiцнення Свропейського до-слiдницького простору, тдвищення мобшьносп на-уковцiв рiзних кра1н свГту та сприяння проведенню спiльних наукових дослщжень у рiзних галузях. Вона допомагае об'еднати i розвивати дослвдницьш iнiцiативи в Свропi та за 11 межами у будь-яких сферах науки i техшки. COST це: швидкодточа, ефек-тивна, гнучка структура; дiе вiдкрито та Гнклю-зивно; функцiонуе тд гласним стратепчним керу-ванням; збирае разом видатних учених та сприяе 1м у розробщ сво1х iдей; мае мульти- та мГждисципль нарний характер; мае пан'европейський характер. Ниш об'еднуе 45000 дослвднишв i новаторiв, мае 240 проекпв [17].
Дослiдження, вiдповiдно до обрано1 галузi, проводять у рамках проекпв - так званих Дш (COST Actions), тривалiстю переважно 4 роки. Для цього створюють робочi групи, до складу яких повинш входити науковцi iз щонайменше 5 кра1н-учасниць
COST. Дослiдження проводяться в кра1ш науковця i фiнансуються на нацюнальному рiвнi. COST фь нансуе лише координацшну дiяльнiсть у межах Ди (покриття дорожнiх i добових витрат, витрат на про-ведення зустрiчей, семiнарiв/конференцiй, коротко-строкових наукових вiзитiв тощо) у розмiрi 100 000 EUR на рiк. Укра1на не е членом ще1" програми, але практично може брати участь в Дiях (проектах) COST, для цього перюдично об'являються кон-курси, однак узагальнена iнформацiя щодо учасп в них укра1нських вчених ввдсутня.
«EUREKA» - м'1жнародна европейська тно-вацшна науково-техтчна програма, започатко-вана в 1985 р. Наразi в нш беруть участь понад 40 кра!н свiту. EUREKA сприяе: просуванню на ринок науково-техшчних розробок в усiх сферах новгтшх технологiй; посиленню конкурентоспроможносп на европейському i свiтовому ринках; розробцi виро-бiв, технологiчних процесiв та послуг високо! яко-стц просуванню мiжнародноi' спiвпрацi; залученню промислових та дослвдних установ для виконання спiльних розробок; збшьшенню продуктивностi працi. Принципи EUREKA: принцип «Знизу догори», мiжнародне ствробгтництво, децентралГза-цiя, гнучкють, орiентацiя на ринок, тдтримуючГ заходи, приеднання до Гнших юнуючих програм ств-робiтництва [18; 19].
Повноправне членство Укра1ни у програмi EUREKA було тдтримано у червнi 2006 р. на Mim-стерськш конференцн у Празi, а статус повноправ-ного члена Укра1на отримала з 1 ачня 2007 р. Однак тривалий час 11 участь в програмi була дуже пасив-ною. За декшька рошв лише один проект було за-тверджено у 2017 р. Для порГвняння - 1спашя що-року виконувала близько ста проекпв [15]. Активь защя учасп в данш програмi почалася з 2018 р., коли у жовтш Miнiстерство освГти i науки Укра1ни провело iнформацiйно-комунiкативний за-хвд «EUREKA info day». Аналогiчний захвд у виглядГ вебiнару було проведено у вересн 2019 р. Основна мета - ознайомлення укра1нських iнноваторiв та на-уковщв Гз можливостями програми, 11 практичними iнструментами, що дозволять ГнтенсифГкувати впро-вадження вГтчизняних Гнновацшних науково-техшчних розробок у виробництво та вихвд на мГжна-родш ринки збуту.
За даними МОН, на сьогодш Укра1на взяла участь у виконанш 32 проекпв й ствпрацювала з по-над 30 кра1нами-учасницями програми «EUREKA», зокрема з Польщею, як виступали партнерами проектов 13 разГв, ЧехГею та Литвою - по 9 проекпв, 1с-пашею - 5 проекпв, Франщею та ФГнляндГею по 4 проекти; Турщею та Словешею - по 3 проекти. Зараз Укра1на стльно з Румушею та Польщею е сшв-виконавцем одного мережевого проекту; виконав-цем вГд Укра1ни е Ки1вський нацюнальний ушверси-тет технологш i дизайну. Чекае на затвердження проект, що виконуватиметься укра1нською 1Т-ком-пашею спшьно з представниками Канади. Основ-
ною метою проекту е розробка та впровадження ев-ропейсько! платформи-сервюу для приватного кат-талу, боргового та амейного офiсу [20]. Наведет дат свГдчать про низький рiвень зaлученостi вгг-чизняних дослiдникiв до програми «EUREKA».
Рамкова програма СС з дослгджень та тно-вацш «HORIZON-2020» на сьогодт е найпотужт-шим шструментом нaуково-iнновaцiйного розвитку на теренах Свропи з фшансуванням понад 80 млрд евро на 2014-2020 рр. Ця програма фшансуе розроб-ки ввд проривних мaйбутнiх технологш до ïx впровадження на ринку, при цьому розмiр гранпв сягае вiд 50 тис. евро до 10 млн евро [15]. Участь Украши в «Горизонт 2020» е бшьш активною, оскшьки укра-ïнськi нaуково-дослiдницькi iнституцiï отримали можливють залучатися до Програми на тих умовах, що i краши-члени СС. Однак украшсьш дослiдники мають меншi навички учaстi у мiжнaродниx проектах, що не забезпечуе 1м високих результaтiв у конкурсах. Загалом у перiод з 2014 по 2018 р. 694 укра-"нсьм установи та оргaнiзaцiï подали на розгляд 1434 проектт пропозицп. За пiдсумкaми цих кон-курав для 100 украшських оргaнiзaцiй-учaсникiв програми «Горизонт Свропейський дослiдницький простер та Свропейськ програми науково-техтчно-го ствробгтництва» передбачено фшансування 114 проектних пропозицш на суму 20,84 млн евро, 16 з яких координуються украшськими оргaнiзaцiями
[21]. Отже, Гз усГх украшських учаснишв конкурав лише 14,4% отримали позитивний результат, а з уах поданих проектов було тдтримано менше 8%.
За даними МОН, починаючи з 2014 р. i до кшця сГчня 2019 р. украшсьш учасники отримали 171 грант на суму 29 690 000 евро. З них: 52,2% (87 участей, 15,51 млн евро) - середт та малГ тдприемства; 22,6% (59 участей, 6,7 млн евро) - науковГ установи; 17,4% (49 участей, 5,15 млн евро) - ЗВО; 4,2% (22 учасп, 1,23 млн евро) - шш установи; 3,7% (21 участь, 1,1 млн евро) - органи виконaвчоï влади
[22]. Можна зробити висновок про низьку залуче-тсть до учасп у програмГ наукових установ та ви-щих навчальних закладГв. Основт умови учасп у проектах програми «Горизонт 2020» - актуальна до-слвдницька тема, щонайменше два партнери з евро-пейських краш (крaïни-члени СС або краши-асоць йоват члени програми «Горизонт 2020») i заявка ан-глшською мовою об'емом 10-15 сторшок, залежно вГд типу проекту. Можливо, що перешкодою для украшських учаснишв е слабк партнерськ зв'язки з европейськими науково-дослвдними установами.
Можливо перешкодою також е низька державна фшансова тдтримка учасп Украши в мГжна-родних проектах. Обсяг видатшв загального фонду на виконання дослГджень i розробок за напрямом бюджетного фшансування «Проекти у межах мГж-народного науково-техтчного ствробгтництва» за 2014-2018 рр. становив 33,76 млн грн [23], що приб-лизно ввдповвдало 1,2 млн евро. Якщо враховувати, що в рамках програми Горизонт за цей перюд було
профшансовано проекпв з участю украшських партнерГв на суму бшьше 20 млн евро, то внесок Украши е дуже малим. Багато програм ствробгтництва вимагають фшансового внеску учаснишв цих програм.
Незважаючи на рГзноматтт труднощГ, за остант десятилГття е багато прикладГв науково1' ствпрат з СС та устшно1' учасп в проектах програми «Горизонт 2020», серед яких: проект ANIMA (Aviation Noise Impact Management through Novel Approaches - УправлГння авГатйним впливом за до-помогою нових тдходГв) спрямовано на розробку нових методологш та шструменпв для управлшня та зменшення впливу шуму на навколишне середо-вище, тдвищення якосп життя поблизу аеропорпв; ERA-PLANET (European Network for Observing Our Changing Planet - Свропейська мережа спостере-ження за нашою змшою планети) спрямовано на змГцнення европейського лвдерства в рамках Глобально!' системи спостереження за Землею (GEOSS); UKRAINE («Ukraine Replication, Awareness and Innovation based on EGNSS» - «Реплжащя, тформо-ватстъ i новаторство на 6a3i EGNSS»). Проект UKRAINE було створено в «чт 2015 р. зпдно з Угодою про ствробгтництво мГж Украшою та СС у сферГ глобальних навГгацшних супутникових систем (GNSS) [4]; ENGIMA (2017-2021), який являе собою консорцум, у склад якого входять МСП з Украши. Мета дослвдження - вивчення наноструктур та магттних / п'езоелектричних зверхрешГток, що мають потенцшне застосування в якосп магтто-електричних датчиков i телекомуткатйних прила-дГв; SeaDataCloud (2016-2020), що об'еднуе 111 цент-рГв обробки даних, у тому числГ Украшський науко-вий центр екологiï моря, для розробки стандартизо-вaноï шфраструктури для управлГння, збору й орга-тзацп морських даних в загальноевропейськш ш-фраструктурГ [28]; Idealist2020 - е проектом мережГ Ideal-ist - мережГ нацюнальних контактних точок (NCP) шформатйно-комуткатйних технологш (1КТ); проект «Хаб-лабораторГя im-ернету речей» та ГншГ [28].
Мае мюце також розвиток двосторонтх форм ствробгтництва у освгтньо-науковш сферг Напри-клад, Сшезькиий технолопчний утверситет «Сь лезька полгтехтка в ГлГвщах», який за результатами останнього рейтингування Мшстерства освГти ПольщГ увшшов до топ-10 утверситепв з видшен-ням додаткового фшансування на проведення наукових дослГджень, та 1нститут економГки промис-ловосп НАН Украши мають багаторГчний досввд ствробгтництва. Одним Гз остантх позитивних при-кладГв змщнення зв'язшв мГж украшською акаде-мГчною та польською утверситетською наукою стало надання у 2019 р. Президентом НАН Украши Б. С. Патоном Почесного патронату Нaцiонaльноï академп наук Украши для V Мiжнaродноï нaуковоï конференцп «СоцГальний розвиток назустрГч до цш-ностей. Етика - теxнологiï - суспшьство», яку орга-
шзовувала кафедра прикладних соцiальних наук факультету оргашзацл та управлшня Сiлезького тех-нологiчного унiверситету (Польща), у спiвпрацi з Кшвським нацюнальним ушверситетом будiв-ництва та архгтектури (Украша), 1нститутом еконо-мiки промисловосп Нацiональноï академiï наук Ук-ра1ни (м. Киïв), Лондонською академiею науки та бiзнесу (Англiя), Центром прикладноï етики (Банська Бистриця, Словаччина).
Метою meï щорiчноï конферендiï е насамперед штеграцОя наукових спiльнот з рiзних европейських краш, обмiн науковим та дослвдницьким досвiдом, презентацiя останнОх результатов теоретичних та ем-пiричних до^джень, налагодження спiвпрацi мiж-дисциплiнарних дослвдницьких груп. Теми конфе-ренцiï включають питання, пов'язанО з теорiею та практикою сталого розвитку, роллю iнновацiй у со-цiально-економiчному розвитку, ощнкою техноло-гiй, аксiологiею iнтелектуального розвитку, вдеею «розумного мюта» та його соцiально-економiчними умовами, визначенням ролi гумангтарних наук у розвитку сучасного суспшьства, права взаемних вiдносин та етики, питання, пов'язаш з розвитком промисловосп 4.0, штучного iнтелекту та циркуляр-но1' економiки. Конференцiя пiд Почесним патронатом Нацiональноï академн наук Украши стала великою вщзнакою для органiзаторiв та пiдвищила престиж ще1' унiкальноï науково1' зустрiчi в мiжнароднiй групi.
Нинi в СС активно формуеться нова програма «Горизонт Свропа» (Horizon Europe) - масштабна програма до^дження та iнновацiй на 100 млрд евро для досягнення успiху на основi «Горизонт 2020». Вона запропонована Комiсiею в червш 2018 р. як частина довгострокового бюджету СС на 20212027 рр. i е найбшьш амбiтною програмою досль джень та iнноващй СС в авангардi глобальних до-слiджень та iнновацiй. «Горизонт Свропа» е важли-вою частиною реалiзацiï оновлено1' «Свропейсько1' програми для до^джень та iнновацiй - шанс Св-ропи формувати свое майбутне», яка спрямована на забезпечення глобально!' конкурентоспроможностi Свропи. Процес стратепчного планування буде зо-середжений, зокрема, на глобальних викликах та ев-ропейському стовпi конкурентоспроможносп - промисловосп. Виходячи з того, що iнвестування в на-уковi дослiдження та iнновацiï - це вкладення кош-пв у майбутне Свропи, у знання та новi рiшення для пiдтримки та вдосконалення европейського способу життя, вдентифшовано 5 науково-дослiдних та шно-вацшних мiсiй Horizon Europe: аптацiя до змiни кль мату, включаючи трансформащю суспiльства; рак; клiматично нейтральнi та розумш мiста; здоровий океан, моря, прибережш та внутрiшнi води; здоров'я грутОв та харчування [16]. Для украшських дослвд-нишв важливо активно включитися в реалiзацiï цiеï програми та використати кошти СС для розвитку вiтчизняноï науково-дослiдноï сфери й iнновацiйноï екосистеми.
Слiд вiдзначити, що незважаючи на наявнiсть з 2002 р. угоди мiж Украшою та СС про наукове i технолопчне ствробгтництво, тривалий час не було системних дiй у напрямi iнтеграцiï Украши до СДП та комплексного використання його можливостей. Ще в 2017 р. було опублшовано Заключний звгт незалежного европейського аудиту нацiональноï системи дослiджень та iнновацiй Украши, в якому ро-билися рекомендацiя про те, що Украш слiд упев-нено рухатися на шляху iнтернацiоналiзацiï та ввд-криття свiтовi ïï системи НТ1 (науки, технологш та iнновацiйноï дiяльностi). Краша мае використову-вати численнi можливосп, отриманi завдяки участi у Рамковш програмi «Горизонт 2020», а також ство-рювати адекватнi механiзми, що сприятимуть успiху украшських учаснишв програми «Горизонт 2020». Водночас, Украша повинна прийняти порядок ден-ний Свропейського наукового простору як платформу для реалiзацiï ïï нацюнальних реформ. Вщ-крипсть та iнтернацiоналiзацiя сприяють форму-ванню ефективних та передових систем НТ1 [24]. Лише з 2018 р. почав формуватися бшьш системний пiдхiд iнтеграцiï Украïни в науково-дослвдницький простер Свропи, що пов'язано з розробкою Дорож-ньоï карти.
В Свропейському Союзi для розвитку науково-технiчного спiвробiтництва впроваджено Дорожню карту Свропейського дослiдницького простору на 2015-2020 рр. У 2016 р. розроблено Дорожню карту Свропейських дослвдницьких шфраструктур, яка мае на меп забезпечити спiльними ресурсами, екс-пертизою для до^джень та надання сервгав бiз-несу для вирiшення глобальних виклишв та розвитку шновацш у промисловостi. У Заключному звт незалежного европейського аудиту Н1С Украши 2017 р. рекомендовано МОН Украши розробити та опублшувати план дш, що включатиме поетапний сценарш - дорожню карту виконання заходiв, визна-чених новим Законом Украши «Про наукову i на-уково-техшчну дiяльнiсть», в тому числi iнтеграцiï до СДП. В якосп основних завдань було визначено необхiднiсть: шдвищити якiсть та ефективнiсть на-уковоï бази; вiдкрити украшсьш дослiдження та шновацп для решти краïн св^, збiльшити участь Украïни в европейських дослвдженнях; забезпечити створення сприятливих умов для побудови iннова-цiйноï економiки .
На виконання цих рекомендацш та для забезпечення усшшного входження Украïни в СДП коле-гiею Мiнiстерства освiти i науки Украши в 2018 р. було розроблено й ухвалено Дорожню карту штеграци Украши до Свропейського дослвдницького простору (ERA-UA) [25]. Враховуючи результати i рекомендацп незалежного европейського аудиту нацiональноï системи дослiджень та iнновацiй Ук-раïни та на основi аналiзу стану i проблем науковоï та науково-технiчноï дiяльностi (НШТД), ïï результатов i результатов мiжнародноï спiвпрацi в данiй сферi було визначено шiсть прiоритетiв штеграцп
украшсько! науки в СДП та цш для !х досягнення (див. таблицю). Для кожно! цiлi визначено заходи та шструменти, а також iндикатори !х досягнення. Аналiз змюту Дорожньо! карти вказуе на те, що вона хоч i визначае прюритетш цiлi iнтеграцi! до СДП, однак мае певш упущення.
До !! розробки не були залучен Мшеконом-розвитку, iншi мiнiстерства а також нацюнальш ака-демi! наук. Документ затверджено колегiею МОН, отже Дорожня карта мае внутрiгалузеве значення
I стосуеться лише т1е! частини нащонально!' дослвд-ницько! системи, яка тдпорядкована МОН, [ не стосуеться дослвдницьких оргашзацш академш наук та тдприемницького сектору. Тому вона мае обме-жену сферу дп, оскшьки вона не забезпечуе еврош-тегращю ус1е! дослвдницько! системи Украши. Також Дорожня карта штеграцп Украши до СДП не-достатньо пов'язана з стратепчними завданнями уряду щодо розвитку Украши. II анал1з за окремими прюригетами також показуе певш упущення.
Таблиця
Пршритети i цiлi штегращТ Укра'1'ни до Свропейського дослiдницького простору, _визначенi ERA-UA, та 11 слабкi мiсця*_
Прюритети Цiлi в рамках даного прюритету Упущення та пропозици
1 2 3
1. Ефектившсть нащонально! дослщницько! системи (НДС) 1) досягнення високого рiвня штеграци НДС до ERA; 2) запровадження системи ощнки наукових уста-нов та НШТД в закладах ВО зпдно з практикою СС та з урахуванням нащонально! специфiки; 3) забезпечення необхiдного рiвня фiнансування ДiР та виконання наукою функцп впливу на сощ-ально-економiчний розвиток держави; 4) забезпечення покращення взаемоди науки та бiзнесу Ефекгивиiсгь НДС неможливе без: 1) комплексного реформування ушх структурних блоюв НДС на основ! використання досв1ду СС; 2) розвитку конкурент ного середо-вища НДР; 3) суттево! модершзаци матер1а-льно-техшчно! бази науково-до-слвдних установ; 4) комерщал1заци дослвджень
2а. Стльне вирiшення проблем, зумовлених глобальними викликами 1) ефективне i ращональне використання наявних ресурсiв Украши в сферi науки, дослiджень i тех-нологiй для вирiшення глобальних виклиюв шляхом вдосконалення мiжнародного сшвробгт-ництва; 2) покращення сшвпращ Украши з державами-членами СС, асоцшованими крашами i дослщни-ками цих кра!н для зменшення фрагментаци наукових дослщжень та дублювання зусиль; максимально ефективне використання стльних ресур-сiв для вирiшення загальних проблем Недостатня спрямовашсть на поси-лення координаци м1ж органами державно! влади, науковими уста-новами, б1знесом та громадянським сустльством у процем оргашзаци м1жнародно! сшвпращ для вирь шення сграгегiчних питань розвитку Укра!ни [ науково! сфери. 1гнорування галузевих дослщниць-ких структур та б1знесоргашзацш
2б. Оптимальне викори-стання державних швес-тицiй у дослщницью ш-фраструктури 1) розробити стратегiю розвитку сучасних до-слiдницьких та е-iнфраструктур; 2) забезпечення вщкритого доступу до сшвробгг-ництва з Свропейськими дослiдницькими шфра-структурами державних наукових установ, ушве-рситетiв та iнновацiйних МСП Оптимальне [ ефективне використання державних швестищй в науку можливе на основ! змагального конкурсного розподшу кошпв м1ж усша суб'ектами НДС у вщповщ-носл до р1вня !х науково! спромож-носп
3. Вшьний ринок працi дослiдникiв 1) створення стимулiв для реалiзацil Стратеги у сферi людських ресурсiв для дослщниюв на ос-новi Свропейсько! харти дослiдникiв та Кодексу працевлаштування наукових працiвникiв; 2) створення стратеги «Кар'ера для молодого вче-ного в Украш»; 3) гармонiзацiя украшського законодавства щодо забезпечення потреб системи НШТД, створення можливостей та умов для залучення iноземних фахiвцiв та мобшьносп украшських вчених; 4) усунення юридичних та iнших бар'ерiв на шляху застосування вдаритого, прозорого та за-снованого на здобутках i квалiфiкацil найму до-слiдникiв; 5) розробка нових принципiв облiку робочого часу науково-педагопчних працiвникiв ЗВО, яю базуються на врахуваннi часу, що витрачаеться на дослщження Недостатньо уваги придшено таким аспектам: 1) суттеве розширення програм об-м1ну та мобшьност науковщв, забезпечення вщповщного фшансу-вання цих програм; 2) забезпечення науковцям евро-пейського р1вня вщповщно! заро-бггао! плати; 3) активне формування в Украш дуального украшсько-англомовно-го дослщницького середовища
Закгнчення таблиц
1 2 3
4. Гендерна piвнieть i комплексный гендерний пiдxiд у сфepi науки 1) збшьшення частки жшок у природничих [ тех-шчних спещальностях на вмх р1внях 1ерархп. Во-дночас забезпечення не менш тж 30% представ-ництва будь-яко! стат1 у сферах науки [ досль джень, де ця стать незбалансовано представлена; 2) збшьшення частки жшок на р1вш прийняття рь шень у сфер1 науки через штегращю комплексного гендерного шдходу у структури [ полггаки в сфер1 науки Збалансування кадрового складу науково! сфери в багатьох галузях потребуе також бшьшого залу-чення чоловтв до науково-дослщ-но! д1яльносп. Для збшьшення частки жшок у природничих [ техшчних спещаль-ностях важливо забезпечити розви-ток 8ТБМ-освп,и
5. Оптимальнi обмiн та трансфер наукових знань 5a. Трансфер знань та вщкрип шновацп Запровадження на основ1 досв1ду кра!н СС нових мехашзм1в та шструменпв пол1тики у сфер1 шно-вацшно! д1яльност1 на нацюнальному р1вш, мак-симальне поширення [ використання наукових ре-зультапв для конкурентоздатно! економжи, шновацш та сталого розвитку. Охорона 1нтелектуаль-но! власносп та ефективне використання немате-р1альних актив1в Недостатньо ч1тко сформовано завдання прюритетно! ор1ентащя систем НТР на потреби шновацш-но! економжи. Необхщно акцентувати увагу на формуванш мережево! системи ор-гашзацп НТ1 на основ1 вщкрито! науки та вщкритих 1нновац1й
5b. Вщкрита наука та цифpовi шновацп Розвиток електронно! шфраструктури [ серв1мв дослщжень та шновацш, сприяння вщкритому доступу до публжацш та наукових даних Необх1дне суттеве збшьшення ш-вестиц1й в розбудову та регулярне оновлення електронно! шфраструк-тури
6. Мйжнародне сшвробь тництво 1нтернацюнал1защя наукових дослщжень, розро-бок та шновацш Укра!ни Передус1м необх1дно узгодження Нац1онально! науково! политики з науковою пол1тикою СС
* Складено авторами на 0CH0Bi джерела [25].
Yei визначенi прюритети й цш мають акту-альне значення для Украши, однак до ix ре^зацл мають бути залучeнi Bei суб'екти науково-дослщно! сфери Украши. Кpiм того, вони мають бути спрямо-ван на виpiшeння реальних проблем низького тех-нологiчного розвитку вгтчизняно! економши. В До-pожнiй карт науково-дослвдна сфера розглядаеться вiдокpeмлeно вiд iнновацiйного процесу. Однак розбудова нащонально! дослвдницько! системи та ii iнтeгpацiя в НДП СС неможлива без побудови iнно-вацiйно! eкономiки, яка формуе потребу в досль дженнях та наукових розробках. На це особливу увагу звертали експерти Заключного звгту незалежного европейського аудиту нащонально! системи доeлiджeнь та iнновацiй Укра1ни, як розглядають доeлiджeння та iнновацi! в тесному взаемозв'язку. Вони наголошують, що Украша зобов'язана зро-бити питання про розвиток дослгдженъ та гннова-цгй одним iз прюритетних пунктiв нацiонального порядку денного. Цього стосуеться Рекомендация 24 - розробити мгжвгдомчу СтратегЮ дослгдженъ та гнновацгй та План дгй, зосереджений на прюритетних сферах, що забезпечитъ гнновацгг на основг науки та технологгй [24]. У зв'язку з цим необхвдно суттево тдвищити роль Нащонально! академп наук Украши у формуванш шститущйних та наукових засад штеграцл в СДП. В зв'язку з цим пропонуеться викласти п. 2.1.8 Статуту Нацiонально! академи наук Украши в наступнш редакцл: «Забезпечення постшно! учаeтi НАН Украши, регюнальних цент-piв НАН Украши та МОН Украши та наукових установ НАН Украши у мiжнаpодному науковому та науково-техшчному eпiвpобiтництвi шляхом
створення фiлiй та представництв НАН Украши, ll peгiональниx цeнтpiв та установ при наукових i освгт-шх закладах у першу чергу краш-члешв СС з метою розширення можливостей публшаци результатов до-слiджeнь у виданнях, включених до мiжнаpодниx наукометричних баз, вeeбiчного вивчення та впро-вадження в Укра1н корисного заpубiжного доeвiду, розвиток eпiвпpацi на основi угод НАН Украши, регюнальних цeнтpiв НАН Украши та МОН Украши та ll наукових установ з мiжнаpодними й заpубiж-ними акадeмiями наук, пpовiдними ушверситетами, науковими товариствами i установами, делегування ll представнишв до мiжнаpодниx наукових рад, ко-мieiй й шших мiжнаpодниx консультативних орга-шв, створення спшьних лабоpатоpiй, надання до-датково! пiдтpимки виданню наукових праць вгт-чизняних вчених в Укра1н та за кордоном шозем-ними мовами, забезпечення належного захисту i ре-алiзацil прав вгтчизняних вчених на eтвоpeнi ними об'екти штелектуально! власностЬ>.
Новий старт Свропи в eфepi доeлiджeнь та шновацш з 2015 р. набувае чгтких форм переходу вiд побудови Свропейського дослщницького простору до побудови Свропейсько! iнновацiйноl еко-системи, яка заснована на парадштш Ввдкритих iнновацiй, Ввдкрито! науки та Вадкритосп до eвiту [26]. Саме на таких засадах мае базуватися im-егра-щя Украши в СДП.
Висновки та напрями подальших досл^ джень. За роки незалежност в Укра1ш було сформовано ноpмативно-пpавовi засади евроштеграцш-ного вектору розвитку Украши у науково-дослщнш eфepi. Сшвпраця мiж европейськими i украшськими
дослвдницькими установами посилюеться, однак за-лишаеться на досить низькому piBHi i поки що вона мало позначаеться на шновацшному розвитку Укра-!ни. За перiод з 2014 по 2018 р. лише кожна сьома вгтчизняна науково-дослвдна установа подавала заявки на участь в европейських конкурсах, iз усiх ук-рашських учаснишв конкурсiв лише 14,4% отри-мали позитивний результат, а з уах поданих проектов було шдтримано менше 8%. Украша не вико-ристовуе усiх можливостей для науково розвитку вiд сшвробгтництва у науково-технологiчнiй сферi з СС. Для забезпечення бiльш активно! iнтегpащi на-уково-дослiдноi сфери в СДП Мiнiстерством освiти
i науки Укра!ни в 2018 р. було розроблено й ухва-лено Дорожню карту штеграци Укра!ни до Свропей-ського дослвдницького простору (ERA-UA). Аналiз
ii змiсту свiдчить про ii обмежений характер.
Завдання забезпечення ефективно1' iнтеграцii науково-дослiдноi системи Украши до Свропей-ського дослiдницького простору залишаеться акту-альним. Його вирiшення потребуе доопрацювання Дорожньо1' карти шляхом залучення до цього про-цесу усiх суб'екпв системи дослiджень та iнновацiй. Проблема в тому, що Украша мае досить розвинену науково-дослвдну систему, що складаеться з дослвд-ницьких оргашзацш нацiональноi академн наук, га-лузевих академiй, пiдприемницького сектору та до-слiдницьких пiдроздiлiв ВНЗ, якi не мають единого органу управлiння i координацн, слабко взаемодь ють мгж собою та з iнновацiйною сферою. Це обу-мовлюе вiдсутнiсть единого центру управлiння у сферi НДР та координацн мiжнародного сшвробгт-ництва у науково-дослiднiй сферi. Нинi ця функцiя покладена на МОН, однак МОН ошкуеться дiяльнi-стю тдпорядкованих йому освiтнiх та науково-до-слвдних органiзацiй, значна частка науково-дослвд-них структур (пiдприемницького сектору та галузе-вих академiй наук) знаходиться поза межами впливу МОН, що не забезпечуе комплексного евроштегра-щйного вектору розвитку в науково-технолопчнш сферi.
У цьому процесi головну координуючу роль мае ввдгравати Нацюнальна рада Украши з питань розвитку науки i технологiй, яка утворюеться при Кабшетг Мiнiстрiв Украши з метою забезпечення ефективно1' взаемоди представникiв науково1' гро-мадськосп, органiв виконавчоi влади та реального сектору економши у формуванш та реалiзацii единоi державноi политики у сферi науковоi i науково-тех-нiчноi дiяльностi. В забезпеченнi iнтеграцii в СДП мае бути суттево пiдвищена роль НАН Украши та нащональних галузевих академiй наук.
Виходячи з викладеного вище, актуальними на-прямками подальших дослiджень у данш сферi мають бути: удосконалення iнституцiональних засад евроiнтеграцiйних процесiв в науково-дослвднш сферi; актуалiзацiя напрямшв ствпрацц розробка ефективних механiзмiв спiвробiтництва на взаемо-вигiднiй основi.
Лiтература
1. Круглашов А. Сшвпраця Украши та Свропей-ського Союзу в галузГ освгти i науки. Полтичний менеджмент. 2005. №4. С. 115-126. 2. Краевська О. Угода про асошацш мш Украшою та СС: сшвпраця у сферГ освгти i науки. В1сник Льегеського унгеерситету. Сергя м1жнародт егдносини. 2014. Вип. 36, ч. 2. С. 9097. 3. Доповвдь УС ПГС Укра!на-СС «1мплементашя евроштеграцшних реформ у сферГ науки i технологш» (станом на 5.11.2017 р.). URL: http://www.nas.gov.ua/ tradeunion/news/Documents/%D0%94%D0%BE%D0%B F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%20 %D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0 %BD%D0%B0-%D0%84%D0%A1%2016.11.17.pdf. 4. Рилач Н. Використання можливостей угоди про асо-щацгю мГж Укра1ною та Свропейським Союзом для ш-теграци в европейський дослгдницький проспр. В1сник Кигеського нацюнального утеерситету 1мет Тараса Шееченка. М1жнародт егдносини. 2017. № 1/2(47/48). С. 43-49. 5. Лозовий В. С. Врахування нацюнальних штересш у процес штеграци украшсько! науки у свь товий дослщницький проспр / Нацюнальний шститут стратепчних дослщжень. URL: http://old2.niss.gov.ua/ content/articles/files/111AZ_Lozovyi_24.09.2018-4ddff. pdf. 6. CTpixa М. Укра1нська наука на шляху до Св-ропи: здобутки, проблеми i перспективи. Дзеркало ти-жня. 2019. № 1. 7. 1ванов С. В., Антонюк В. П., Ля-шенко В. I. 1нституцшш засади европейсько1' штеграци Украши в науково-дослщнш сферГ та напрями 1х удосконалення. Science, society, education: topical issues and development prospects. Abstracts of VII International Scientific and Practical Conference Kharkiv, Ukraine 7-9 June 2020, p. 823-830. 8. Угода мГж Укра1ною та Свропейським Сшвтовариством про наукове i технолопчне сшвробггництво {Угоду ратифшовано Законом N 368-IV (368-15) вГд 25.12.2002}. Документ 994_194, дш вщновлено, поточна редакцГя вгд 15.07.2015 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994 194#Text. 9. Угода мгж Укра1ною i Свропейським Союзом про участь Украши у програмГ Свропейського Союзу Горизонт 2020 - Рамкова програма з дослгджень та шно-вацш (2014-2020). Документ 984_018. {Угоду ратифь ковано Законом № 604-VIII вгд 15.07.2015} URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984 018. 10. Угода про асошацш мГж Украшою, з одше! сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським сшвтовариством з атомно! енерги i 1'хшми державами-членами, з шшо! сторони. Документ 984_011, поточна редакщя вГд 30.11.2015, пгдстава - v2980321-15. URL: https: //zakon. rada.gov.ua/laws/show/984_011. 11. Перелiк чинних угод, договорГв, меморандумГв. URL: https://mon.gov. ua/ua/ministerstvo/diyalnist/mizhnarodna-dilnist/mizhna rodni-naukovi-proekti/perelik-chinnih-ugod-dogovoriv-memorandumiv. 12. Наукове сшвробгтництво. Урядо-вий офю координацн европейсько! та евроатлантично1' штеграци. URL: https://eu-ua.org/uryadovyy-ofis-koordy naciyi-yevropeyskoyi-ta-yevroatlantychnoyi-integraciyi. 13. Europe 2020 Flagship Initiative Innovation Union. URL: http ://eur-lex. europa. eu/LexUriServ/LexUriServ. do ?uri= COM:2010:0546:FIN:en:PDF. 14. Сiденко В. Р. 1нновацшна модель розвитку СС - вгд Лтсабонсько!
стратеги до "Свропи-2020". Проблеми iнновацтнотве-стицтного розвитку. 2011. № 1. С. 114-116. 15. 1м-плементащя евроiнтеграцiйних реформ у сферi науки й технологiй. Доповшь Платформи громадянського су-спiльства Укра!на-СС. Ки!в, 15 листопада 2017 року. URL: http://eu-ua-csp.org.ua/csp-activity/analytics/98-dopovid-pgs-science. 16. Бюджет €С на 2021-2027 роки: Комгая вiтае попередню угоду щодо програми "Горизонт Свропа", майбутньо! програми дослщжень та iнновацiй. URL: https://ec.europa.eu/commission/ pres scorner/ detail/en/IP_ 19_1676. 17. COST - European Cooperation in the field of Scientific and Technical research. URL: http://www.cost.esf.org. 18. Свропейсь-кий дослшницький проспр та Свропейсьш програми науково-технiчного спiвробiтництва. URL: http: //www1.nas.gov.ua/svit/Article/Pages/18_1314_2.aspx. 19. EUREKA — European Research Coordination Agency. URL: http://www.eurekanetwork.org/. 20. EUREKA info day. URL: https://mon.gov.ua/ua/nauka/innovacijna-diyalnist-ta-transfer-tehnologij/zahodi/eureka-info-day.
21. Наука i технологи, cпiвробiтництво у сферi космосу. Представництво Укра!ни при СС. URL: https: //ukraine-eu.mfa.gov.ua/posolstvo/galuzeve-spivrobitnict vo/nauka-i-tehnologiyi-cpivrobitnictvo-u-sferi-kosmosu.
22. ГОРИЗОНТ 2020. Iнформацiя МОН. URL: https: //mon.gov.ua/ua/tag/gorizont-2020. 23. Стан розвитку науки i технiки, результати науково! i науково-технч-но! дгяльносп за 2018 рiк. Аналiтична довщка. Мшю-терство освiти i науки Укра!ни. Ки!в: Укра!нський ш-ститут науково-техшчно! експертизи та шформаци, 2019. 117 с. 24. Заключний звгт незалежного европей-ського аудиту нацюнально!' системи дослiджень та iнновацiй Укра!ни. 1нструмент полгтично! пiдтримки програми «Горизонт 2020». Свропейська комгая, 2017. URL: http://inno.nung.edu.ua/sites/default/files/news/re zultaty_mizhnarodnogo_audytu_ukrayinskoyi_naukypere klad_ukrayinskoyu/uk/files/ki_ax_16_008_uk_n_transl.p df. 25. Дорожня карта штеграци Укра!ни до Свропей-ського дослiдницького простору (ERA-UA). URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/kolegiya-ministerst va/2018/05/1-dorozhnya-karta-integratsii-ukraini-do-evro. pdf. 26. Open Innovation, Open Science, Open to the World - a vision for Europe/ Directorate-General for Research and Innovation. European Commission/B-1049 Brussels, 2016. Р. 106. URL: http://ec.europa.eu/news room/dae/document.cfm?doc_id=16022. 27. УкраТна -СС. Даш офщшного сайту Свропейського союзу. URL: https://ec.europa.eu/info/research-and-innovation/strategy /international-cooperation/ukraine_en. 28. Громадська оргашзащя «Агенщя европейських iнновацiй». URL: https://aei.org.ua/about_ua/
References
1. Kruhlashov A. (2005). Spivpratsia Ukrainy ta Yevropeiskoho Soiuzu v haluzi osvity i nauky [Cooperation between Ukraine and the European Union in the field of education and science]. Politychnyi menedzhment -Political management, 4, рр. 115-126 [in Ukrainian].
2. Kraievska O. (2014). Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu ta YeS: spivpratsia u sferi osvity i nauky [Association Agreement between Ukraine and the EU:
cooperation in education and science]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia mizhnarodni vidnosyny - Bulletin of Lviv University. International relations series, Issue. 36, Part 2. pp. 90-97 [in Ukrainian].
3. Report of the CSS Ukraine-EU CSS "Implementation of European integration reforms in the field of science and technology" (as of November 5, 2017). Retrieved from http://www.nas.gov.ua/tradeunion/news/ Documents/%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0 %B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%20%D0%A3%D0% BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-% D0%84%D0%A1%2016.11.17.pdf [in Ukrainian].
4. Rylach N. (2017). Vykorystannia mozhlyvostei uhody pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu ta Yevropeiskym Soiuzom dlia intehratsii v yevropeiskyi doslidnytskyi prostir [Using the possibilities of the Association Agreement between Ukraine and the European Union for integration into the European Research Area]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Mizhnarodni vidnosyny - Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. International relations, 1/2(47/48), pp. 43-49 [in Ukrainian].
5. Lozovyi V. S. (2018). Vrakhuvannia natsionalnykh interesiv u protsesi intehratsii ukrainskoi nauky u svitovyi doslidnytskyi prostir [Consideration of national interests in the process of integration of Ukrainian science into the world research space]. Retrieved from http://old2.niss. gov.ua/content/articles/files/111AZ_Lozovyi_24.09.2018
- 4ddff. pdf [in Ukrainian].
6. Strikha M. (2019). Ukrainska nauka na shliakhu do Yevropy: zdobutky, problemy i perspektyvy [Ukrainian science on the way to Europe: achievements, problems and prospects]. Dzerkalo tyzhnia - Mirror of the week, 1 [in Ukrainian].
7. Ivanov S. V., Antoniuk V. P., Liashenko V. I. (2020). Institutional principles of European integration of Ukraine in the research sphere and directions of their improvement. Science, society, education: topical issues and development prospects, pp. 823-830. Abstracts of VII International Scientific and Practical Conference. Kharkiv [in Ukrainian].
8. Agreement between Ukraine and the European Community on scientific and technological cooperation (Agreement ratified by Law No. 368-IV (368-15) of December 25, 2002). Document 994_194, action restored, current version dated 15.07.2015. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_194#Text [in Ukrainian].
9. Agreement between Ukraine and the European Union on Ukraine's participation in the European Union program Horizon 2020 - Framework Program for Research and Innovation (2014-2020). Document 984_018. (The agreement was ratified by Law № 604-VIII of July 15, 2015). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/984_018 [in Ukrainian].
10. Association Agreement between Ukraine, of the one part, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, of the other part. Document 984_011, current version dated 30.11.2015, basis - v2980321-15. Retrieved from https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011 [in Ukrainian].
11. List of current agreements, contracts, memoranda. (n.d.). Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/minister-stvo/diyalnist/mizhnarodna-dilnist/mizhnarodni-naukovi-proekti/perelik-chinnih-ugod-dogovoriv-memorandumiv [in Ukrainian].
12. Scientific cooperation. Government Office for Coordination of European and Euro-Atlantic Integration. (n.d.). Retrieved from https://eu-ua.org/uryadovyy-ofis-koordynaciyi-yevropeyskoyi-ta-yevroatlantychnoyi-integraciyi [in Ukrainian].
13. Europe 2020 Flagship Initiative Innovation Union. Retrieved from http://eur-lex.europa.eu/LexUri Serv/LexUriServ.do?uri=COM:2010:0546:FIN:en:PDF.
14. Sidenko V. R. (2011). Innovatsiina model rozvyt-ku YeS - vid Lisabonskoi stratehii do "Yevropy-2020" [Innovative model of EU development - from the Lisbon Strategy to "Europe 2020"]. Problemy innovatsiino investytsiinoho rozvytku - Problems of innovation and investment development, 1, pp. 114-116 [in Ukrainian].
15. Implementatsiia yevrointehratsiinykh reform u sferi nauky y tekhnolohii [Implementation of European integration reforms in the field of science and technology]. (2017). Kyiv. Retrieved from http://eu-ua-csp.org.ua/csp-activity/analytics/98-dopovid-pgs-science [in Ukrainian].
16. EU budget for 2021-2027: Commission welcomes preliminary agreement on Horizon Europe, future research and innovation program. Retrieved from https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/IP_ 19_1676 [in Ukrainian].
17. COST - European Cooperation in the field of Scientific and Technical research. Retrieved from http://www.cost.esf.org.
18. European Research Area and European Programs of Scientific and Technical Cooperation. Retrieved from http://www1.nas.gov.ua/svit/Article/Pages/18_1314_2.asp x [in Ukrainian].
19. EUREKA — European Research Coordination Agency. Retrieved from http://www.eurekanetwork.org/.
20. EUREKA info day. Retrieved from https: //mon.gov.ua/ua/nauka/innovacijna-diyalnist-ta-transfer-tehnologij/zahodi/eureka-info-day.
21. Science and technology, cooperation in space. Representation of Ukraine to the EU. Retrieved from https://ukraine-eu.mfa.gov.ua/posolstvo/galuzeve-spivro bitnictvo/nauka-i-tehnologiyi-cpivrobitnictvo-u-sferi-kos mosu [in Ukrainian].
22. HORIZON 2020. Information of the Ministry of Education and Science. Retrieved from https://mon.gov. ua/ua/tag/gorizont-2020 [in Ukrainian].
23. Stan rozvytku nauky i tekhniky, rezultaty naukovoi i naukovo-tekhnichnoi diialnosti za 2018 rik. Analitychna dovidka [The state of development of science and technology, the results of scientific and scientific and technical activities in 2018]. (2019). Kyiv, Ukrainskyi instytut naukovo-tekhnichnoi ekspertyzy ta informatsii [in Ukrainian].
24. Final report of the independent European audit of the national research and innovation system of Ukraine. Horizon 2020 political support tool. (2017). Retrieved from http://inno.nung.edu.ua/sites/default/files/news/rezul taty_mizhnarodnogo_audytu_ukrayinskoyi_naukyperekla
d_ukrayinskoyu/uk/files/ki_ax_16_008_uk_n_transl.pdf [in Ukrainian].
25. Roadmap for Ukraine's integration into the European Research Area (ERA-UA). Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/kolegiya-ministerstva/2018/05/1-dorozhnya-karta-integratsii-ukraini-do-evro.pdf [in Ukrainian].
26. Open Innovation, Open Science, Open to the World - a vision for Europe. (2016). Directorate-General for Research and Innovation. European Commission/B-1049. Brussels. Р. 106. Retrieved from http://ec.europa.eu/ newsroom/dae/document.cfm?doc_id=16022.
27. Ukraine - EU. Data from the official website of the European Union. Retrieved from https://ec.europa.eu/ info/research-and-innovation/strategy/international-coope ration/ukraine_en.
28. European Innovation Agency, Non-Governmental Organization. Retrieved from https://aei.org.ua/ about_ua/ [in Ukrainian].
1ванов С. В., Антонюк В. П. европейський до-слщницький проспр та УкраТна: проблеми i перс-пективи штеграци
У статп обгрунтовано необхГдтсть европейсько! штеграци Украшн у науково-досладнш сферГ та викла-дено нормативно-правовГ засади евроштеграцшних процесГв. Розкрито сутшсть, основш риси, завдання та принципи формування Свропейського досладницького простору, надана характеристика основним програмам науково-техшчного ствробиництоа в рамках СС. Особлива увага придшена висвиленню змГсту програмам COST, EUREKA, HORIZON-2020, при цьому здшс-нено аналГз учасп Укра!ни в цих програмах, наявних досягнень та проблем. Зроблено висновок, що Украша не використовуе уах можливостей спГвробГтництва у науково-технолопчнш сферГ з СС. Здшснено оцшку змюту розроблено! МОН Дорожньо! карти штеграци Укра!ни до Свропейського дослГдницького простору та визначено 11 слабш мюця. Дорожня карта е внутриалу-зевим документом, мае обмежену сферу ди, осшльки стосуеться лише пе! частини нацюнально! дослГдниць-ко! системи, яка тдпорядкована МОН, i не охоплюе дослГдницькГ оргатзацп академш наук та шдприем-ницького сектору. Також в Дорожнш карп науково-до-слГдна сфера розглядаеться вщрвано вад шновацшного процесу. Зроблено висновок, що вона не забезпечуе ев-роштеграшю усГе! дослГдницько! системи Украiнн, тому потребуе доопрацювання. Розроблено пропозици щодо удосконалення iнстнтуцiональннх умов забезпе-чення ефективно! штеграци Украши в Свропейський дослГдницький проспр в умовах розгортання ново! програми Horizon Europe на 2021-2027 роки. Обгрунтовано, що головну координуючу роль у цьому процес мае ввдгравати Нацюнальна рада Укра!ни з питань розвитку науки i технологш.
Ключоеi слоеа: науково-дослГдна сфера, евроште-грацГя, науково-технГчне ствробиниитво, Свропейський дослГдницький проспр, Горизонт 2020, Дорожня карта.
Ivanov S., Antonyuk V. European Research Space and Ukraine: Problems and Prospects for Integration
The article substantiates the need for Ukraine's European integration in the research sphere, outlines the regulatory and legal principles of The European integration processes. The content, main features, tasks and principles of the formation of the European research space are revealed, the parameters of the main programs of scientific and technical cooperation within the EU are laid out. Particular attention is paid to the coverage of the content of THE programs COST, EUREKA, H0RI-2020, made an analysis of Ukraine's participation in these programs, existing achievements and problems. It is concluded that Ukraine does not use all opportunities for cooperation in the scientific and technological sphere with the EU. The content of the Roadmap for Ukraine's integration into the European research space developed by the Ministry of Education and Science has been assessed and its weaknesses have been revealed. The roadmap is an intra-industry document, has a limited scope, as it does not apply to research organizations of academic science and business. Also in the road map, the research sphere is considered in isolation from the innovation process. It is concluded that it does not provide European integration of the entire research system of Ukraine, so it needs to be improved. Proposals have been made to improve the institutional environment for Ukraine's effective integration into the European research space with the launch of the new Horizon Europe programme for 2021-2027. It is justified that the main coordinating role in this process should be played by the National Council of Ukraine for the Development of Science and Technology.
Keywords: Research, European integration, scientific and technical cooperation, European Research Space, Horizon 2020, Roadmap.
Иванов С. В., Антонюк В. П. Европейское исследовательское пространство и Украина: проблемы и перспективы интеграции
В статье обоснована необходимость евроинтегра-ции Украины в научно-исследовательской сфере, изложены нормативно-правовые принципы евроинтеграци-онных процессов. Раскрыты содержание, основные черты, задачи и принципы формирования европейского исследовательского пространства, изложены параметры основных программ научно-технического сотрудничества в рамках ЕС. Особое внимание уделяется освещению содержания программ COST, EUREKA, H0RIZ0N-2020, сделан анализ участия Украины в этих программах, имеющихся достижений и проблем. Сделан вывод, что Украина не использует всех возможностей сотрудничества в научно-технологической сфере с ЕС. Произведена оценка содержания разработанной Министерством образования и науки Дорожной карты интеграции Украины в европейское научно-исследовательское пространство и выявлены ее слабые моменты. Дорожная карта является внутриотраслевым документом, имеет ограниченную сферу действия, так как не распространяется на исследовательские организации академической науки и бизнеса. Также в «дорожной карте» научно-исследовательская сфера рассматривается в отрыве от инновационного процесса. Сделан вывод, что она не обеспечивает евроинтегра-цию всей исследовательской системы Украины, поэтому ее необходимо усовершенствовать. Были внесены предложения об улучшении институциональной среды для эффективной интеграции Украины в европейское научно-исследовательское пространство в условиях развертывания новой программы Horizon Europe на 2021-2027 годы. Обосновано, что главную координирующую роль в этом процессе должен играть Национальный совет Украины по развитию науки и техники.
Ключевые слова: научно-исследовательская сфера, евроинтеграция, научно-техническое сотрудничество, Европейское исследовательское пространство, Горизонт 2020, Дорожная карта.
Стаття надшшла до редакщ! 27.07.2020
Прийнято до друку 15.09.2020
