CC BY
18
- ]УНжнародна та регшнальна економпса -
УДК 339.92:37:330.341.1(477) ёо1: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-36-52
I. Ю. Пщоричева,
кандидат економ!чних наук, ОКСЮ 0000-0002-4622-8997,
1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
УКРА1НА У НАУКОВО-ТЕХНОЛОГ1ЧНОМУ ТА 1ННОВАЦ1ЙНОМУ ПРОСТОРАХ СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ПРОБЛЕМИ, ПОЗИТИВН1 ЗРУШЕННЯ ТА НАПРЯМИ 1НТЕГРАЩ1 1
Постановка проблеми. Одним iз вагомих фак-торiв розвитку нащонально! системи дослiджень та шновацш е И iнтеграцiя до науково-технолопчного та iнновацiйного просторiв Свропейського Союзу (СС). Процес штеграцп вимагае вичерпних знань про полiтику та особливост розвитку науково-тех-нолопчно! та iнновацiйно! сфер об'еднано! Свропи, щоб у повному обсязi скористатися можливостями асоцшованого членства в СС та змшити нарештi си-ровинну орiентацiю укра!нсько! економiки на iнно-вацiйну модель економiчного зростання, що, зро-зумшо, не вiдбудеться автоматично, а потребуе злагоджено!, кроттко!, системно! роботи держав-них iнституцiй всiх гiлок влади.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Проблематику глобального та европейського на-уково-технологiчного та iнновацiйного ствробгт-ництва вивчають науковцi та експерти в багатьох кра!нах свiту, !й присвячено чимало дослiджень, в яких розглядаються, зокрема, такi питання, як мiж-народна iнновацiйна полiтика i найближчi перспек-тиви И розвитку [1], значения мгжнародного науко-вого ствробгтництва для нацiональних iнновацiй-них систем [2], забезпечення науково! мобiльностi, трансферу знань i технологiй [3], формування транс-кордонних регiональних iнновацiйних систем i клас-терiв [4; 5]. Питання розширення участ Укра!ни в европейськш економiчнiй, освiтнiй, науковiй та ш-новацiйнiй кооперацл дослiджуються укра!нськими науковцями [6-8]. У деяких публшащях розгляда-еться проблематика формування евроштегращйного вектору модершзацл укра!нського суспiльства [9]; вивчаються особливост формування нацiональних i транснацiональних iнновацiйних систем [10]; до-слiджуеться розвиток укра!нсько! промисловостi, зокрема агропромислового комплексу, через призму штегращйних процесiв [11; 12]; висуваеться вдея трансформацн iнтеграцiйних процесiв за моделлю «Вишеградська четвiрка (Польща, Чехiя, Угорщина
i Словаччина) + Укра!на» у модель Вишеградсько! п'ятiрки [13].
Незважаючи на наявнiсть значного наукового доробку зi змiцнення мiжнародних та европейських зв'язкiв у сферi науки, технологш та iнновацiй, да-ний напрям дослiдження в умовах постiйно виника-ючих нових глобальних викликiв i загроз потребуе подальших наукових пошушв, зокрема, щодо напря-мiв посилення науково-технологiчного та iнновацiй-ного ствробгтництва Укра!ни з СС як джерела ста-лого випереджаючого iнновацiйного розвитку.
Метою статт1 е аналiз стану просування Украгни на шляху до науково-технолопчного та iннова-щйного просторiв СС, визначення позитивних зру-шень i проблем з цим пов'язаних та актуалiзацiя на-прямiв iнтеграцi! Укра!ни до СС у частиш науково-технологiчного та iнновацiйного векторiв ствробгтництва.
Стан виконання Угоди про асощащю у сфер1 науки, технолог1й та 1нновац1й
Угода про асощащю охоплюе рiзнi напрями спiвпрацi, у тому числi передбачае ствробгтництво у сферах, якi е головными рушгями гнновацгйного по-ступу Украгни:
науки i технологш (статп 374-377), цившьних космiчних дослiджень та використання космiчного простору (статтi 371-373);
промисловост та пiдприемництва (статтi 378380);
освгти, навчання та молодiжно! политики (статтi 430-436).
Проте, з часу И тдписання минуло вже шють рошв, а ситуацiя з державними прiоритетами досi не змшилася - у держави, як i ранiше, вiдсутне сис-темне бачення щодо розвитку науково! сфери та на-цiонально! промисловост! I, якщо Стратегiя розвитку промислового комплексу Укра!ни на перiод до 2025 р. хоча б розроблялася, що було передбачено Планом заходгв з виконання Угоди про асоцгацгю
1 Стаття тдготовлена в рамках виконання науково-техшчного проекту «Стратепчш напрями штеграцп Укра!ни до науково-освiтнього та шновацшного просторiв СС: науково-iнституцiйний супров^» (номер державно! реестрацп: 0120Ш00988).
(dani - План 3axodie)1, то про Стратеггю розвитку науковоТ сфери мова взагалi не ведеться. Планом заходiв заплановано розробити та/або реалiзувати чималу кiлькiсть р1зних стратегш (наприклад, Стра-тегiю тдвищення рiвня безпеки дорожнього руху, Стратепю розвитку туризму та курортов до 2026 року, Стратепю захисту та iнтеграцi! в укра!нське сустльство ромсько! нащонально! меншини на пе-рюд до 2020 року), окрiм Стратеги розвитку науко-во! сфери. Виходить, що наука навiть не поставлена на одну сходинку з безпекою дорожнього руху та ш-тегращею в укра!нське суспiльство ромсько! нащонально! меншини. Це яскраво свiдчить про вгдсут-нгсть усвiдомлення владою виключнот важливо-стi науковот сфери у забезпеченн сталого розвитку Укра!ни, пiдвищеннi конкурентоспроможностi нащонально! економiки та якостi життя населення.
На це можна заперечити, що Мшстерство освгти i науки (МОН) Укра!ни розробило проект Концепцп державноi полтики у сферi науки на 2020-2024 роки2 (далi - Концепщя). Але цей документ, по-перше, потребуе докоршно! переробки через некоректнють його змiсту. У ньому як проблему державно! политики визначено невiдповiднiсть ре-зультатiв укра!нсько! науки свiтовому рiвню, а но-сiем проблеми - укра!нських вчених, наукових i на-уково-педагогiчних пращвнишв, що не вiдповiдаe реальностi та здоровому глузду i е не проблемою политики, а !! наслщком. Носiем проблеми е екстрак-тивн iнститути, дiяльнiсть яких спрямована на те, щоб «вичавити максимальний дохвд з експлуатацi! однiе! частини суспшьства i направити його на зба-гачення iншо! частини» [14]. А, по-друге, Концепщя як така не здатна замiнити Стратепю розвитку на-уково! сфери. Адже, виходячи з основ державного стратепчного планування, стратепя е першочерго-вим головним документом, у« iншi документи роз-робляються на !! основi i мають на мет !! реалiзацiю. Державна пол^ика формуеться тд п'ятирiчну ка-денцiю в рамках стратегi!, полгтичш цiлi пропису-ються на п'ять роив i передбачають досягнення стратепчних цiлей, сформульованих у стратегi!. Власне, з цим в Укратнг е великi проблеми, оскiльки за вгдсутностг стратегiчного бачення розвитку науки забезпечити послгдовнгсть та спадкоемнiсть в реалгзаци державнот полiтики не представляеться можливим.
Позитивно, що Стратегiя розвитку сфери iнно-вацiйно! дiяльностi на перюд до 2030 року (далi -Стратепя) торш була схвалена урядом. Однак як в нш самш, так i в проектi Плану заходiв з !! реалiзацi! на 2020-2022 роки (за виключенням декшькох зга-док) вiдсутнi пропозицi! щодо сприяння iнтеграцi!
1 План заходiв з виконання Угоди про асощащю за-тверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд
25.10.2017 р. № 1106.
Укра!ни до европейського науково-технолопчного та iнновацiйного просторiв. Знову ж таки можна припустити, що для цього були розроблен окремi документи - Дорожня карта ттеграцп Украти до Свропейсъкого до^дницъкого простору (European Research Area, ERA) (далi - Дорожня карта ERA-UA) та План зaходiв з виконання Угоди про асощащю, як власне i визначають ввдповвдш прюритети, цш, ш-струменти та заходи. Але всi вони мають грунту-ватися на Стратеги, бути взаемоув'язаними та координуватися мiж собою, чого на практицг не вгдбуваеться.
Не в останню чергу через це Укра!на дуже по-вiльно просуваеться шляхом проевропейських реформ i то, переважно, завдяки активнiй позицi! гро-мадськост та европейським iнституцiям. Для монг-торингу стану виконання Плану заходiв у 2017 р. урядом впроваджено спещальну шформащйно-ана-лiтичну систему «Пульс Угоди», яка ввдслвдковуе прогрес виконання заходiв у межах поточного року та загальний прогрес виконання Угоди про асощащю, починаючи з дати !! пiдписання у 2014 р. У «Пульа Угоди» всi напрями спгвпрацг, прописанi в Угодi про асощащю, згрупованг за 24 сферами суспгльного життя. Як видно з табл. 1, найбгльше складнощiв викликае реалгзацгя завдань за на-прямом ствпращ «Наука, технологи та гннова-ци, космос», що е закономiрним наслiдком без-системних i непослгдовних дiй влади з реалгзащт декларованих десятилгттями заяв про розбудову шновацшнот економгки. Закони i нормативно-правовi акти щодо пiдтримки науки та шновацш не виконуються i щороку блокуються Законом Укра-!ни про державний бюджет. Змiни, проголосованi 13 квгтня до державного бюджету на 2020 р. у зв'язку з поширенням пандемп COVID-19, без зай-вих слiв зафiксували фактичнi прiоритети держави:
на 225,5 млн грн (з 525,5 млн грн) урiзано фь нансування Нацiонального фонду дослiджень Украши;
повшстю (на 400 млн грн) секвестровано ви-датки на проведення дослiджень i розробок (R&D) за прюритетними напрямами у закладах вищо! освiти;
повнiстю урiзано фшансування Фонду розвитку iнновацiй та Фонду Президента Укра!ни з тд-тримки освiти, науки та спорту - на 50 млн грн i 500 млн грн вщповщно;
на 20 млн грн (з 87 млн грн) секвестровано ви-датки на виконання Укра!ною зобов'язань у сферi мiжнародного науково-технiчного та освггнього ствробгтниитва.
2 Концепцiя державно! политики у сферi науки на 2020-2024 роки розроблена на виконання Програми дiя-льностi Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни на найближчi п'ять роюв, схвалено! постановою Верховно! Ради Укра!ни вiд 04.10.2019 р. №188-IX.
- 37
Еконотчний вiсник Донбасу № 2(60), 2020
Таблиця 1
Стан виконання завдань Угоди про асощащю за трьома напрямами сшвпрацГ_
Напрям спiвпрацi Загальний прогрес за пе-рiод 20142024 рр.,% Прогрес виконання завдань за роками, % Ввдповвдальш за напрям
2017 2018 2019 2020
Наука, технологи та шновацп, космос 35 79 32 50 9 МОН, Мшекономрозвитку, Мш-цифри, Державне космiчне агентство, Комгтет ВРУ з питань освгти, науки та шновацш
Шдприемництво 77 85 89 73 32 Мшекономрозвитку, Мшфш, Мiн'юст, Комiтет ВРУ з питань економiчного розвитку
ОсвГта, навчання та молодь 61 100 25 100 54 МОН, Мiнкультури, Комiтет ВРУ з питань освгти, науки та шновацш, Комгтет ВРУ з питань молодГ г спорту
* Складено за даними урядово! шформащйно-аналГтично! системи «Пульс Угоди».
I це ще не самий поганий варiант, бо у попе-редньому проект секвестрованого держбюджету були пропозицл в рази скоротити фiнансування науки, причому за прiоритетними напрямами науко-вих дослiджень.
Станом на поточний рiк за напрямом ствпращ у сферi науки, технологiй та шновацш запланованi важ. пив законодавчi новели, спрямоваш на пере-завантаження шновацш в Укратш (табл. 2). На-разi !х реалiзацiя знаходиться у зош ризику, з одного боку, через пандемто СОУШ-19 i згенеровану нею економiчну кризу, з тшого боку, через шертшсть
влади та 11 небажання щось радикально змшювати. Але навiть у важк часи наука та шновацп заслу-говують найвищот уваги. Як влучно зазначаеться на офщйному сайтi Товариства iменi Макса Планка, «знання е единою дшсно важливою сировиною Свропи i незамiнним паливом для 11 конкуренто-спроможностi, зростання та робочих мюць» [15]. Тому, як радять Укра!ш европейськ експерти, дер-жавт витрати на науку та шновацп слад вважати не бюджетними видатками, а нацiональною Гнвести-цiею [16, с. 16].
Таблиця 2
Змши до законодавчоТ та нормативно-правовот бази, передбачеш Планом заходiв
з виконання Угоди про асощащю у с( )ерi науки, технологш та iнновацiй на 2020 рж
Проекти закошв Укра!ни Проекти постанов Г нормативно-правових акпв Кабшету МшстрГв Укра!ни щодо
Про тдтримку та розвиток Гнновацшно! дГяль-носп визначення засад створення та функщонування технолопчних платформ Г кластерГв
Про внесення змш до деяких законодавчих ак-•пв Укра!ни щодо стимулювання Гнновацш мехашзмГв стимулювання суб'екпв господарювання до комерщалГзацп об'екпв права Гнтелектуально! власносп
Про внесення змш до Бюджетного кодексу Ук-ра!ни щодо стимулювання шновацш державно! тдтримки розвитку високотехнолопчних ви-робництв
Про внесення змш до Податкового кодексу Ук-ра!ни (щодо стимулювання шновацшно! дГяль-носп) забезпечення державно! тдтримки патентування вГтчиз-няних винаходГв за кордоном
Про внесення змш до деяких законодавчих ак-■пв Укра!ни щодо дГяльност технолопчних парив державно! тдтримки системи науково-техшчно! шфор-мацп, зокрема тдключення !! до европейських мереж ш-формацп з питань кон'юнктури ринку
Про внесення змш до деяких закошв Укра!ни щодо врегулювання питань стимулювання дГя-льност у сферГ трансферу технологш внесення змш до Державного стандарту "Патентн досль дження" (ДСТУ 3575-97) у частит проведення патентно-кон'юнктурних дослГджень
Про тдтримку функщонування стартатв
* Складено за: Планом заходiв з виконання Угоди про асощащю; даними урядово! шформацшно-аналггично! системи «Пульс Угоди».
Протягом останшх роив держава i3 залучен-ням представнишв приватного сектору, науково! та освггньо1 сфер, громадських органiзацiй реалiзу-вала ряд 1нмиатмв, прописаних Планом заходiв i спрямованих на стимулювання науково! та шнова-цiйноï дiяльностi. Але вони не забезпечують надш-ного базису системних змiн по змiцненню науково-технологiчного та iнновацiйного ствробгтництва з СС та його крашами-членами; реалiзованi лише ок-ремi поодинок заходи та завдання. Це потребуе, по-перше, якнайшвидшого надолуження невиконаних зобов'язань за попереднi роки та оргашзацл злагод-женоï системноï роботи над поточними завданнями, по-друге, реалiзацiï в Украïнi рамково'1 концепцп GC з формуваммя та реалiзацiï державно!" iммова-цiймоï полiтики. Вiдома тд назвою «трикутника знань», вона передбачае застосування iнтегрованого тдходу до пол^ики у сферi науки, освiти та iннова-цiй та ïï тюний зв'язок з iншими видами полгтик у сферi промисловостi, тдприемництва, iнвестицiй, соцiальноï сфери, iнфраструктури та iнших. Це означае що iнновацiйна пол^ика мае бути узго-джена з уйма iншими видами полiтик для реалiзацiï системного скоординованого впливу на розвиток iнновацiй на найвищому рiвнi. Поки тако1' бажано1' координацiï та узгодженост не вiдбуваеться, хоча усвщомлення важливостi запроваджеммя цього пiдходу iœye i зафiксоване у Стратегiï розвитку сфери iнновацiйноï дiяльностi на перюд до 2030 року, Дорожнiй карт! штеграци Укра1'ни до Свро-пейського дослвдницького простору, проектi крос-секторально1' експортно1' стратегiï «1нноваци для експорту» [17]. По сутi, потрiбма пол^ична воля та вiдповiдма iмституцiйма основа для втшення прописамого курсу реформ.
Але самотужки без об'еднання зусиль з iншими крашами, насамперед, розвиненими, як володiють унiкальним досвiдом i ресурсами для створення iнновацiй, Украша не здатна буде iстотно просуну-тися на шляху iнновацiйних змш. Iмдиферемтмiсть укра1нсько'1 влади до сфер науки та iммовацiй протягом десятилггь призвела до критичного па-дшня наукомiсткостi ВВП, кадрового виснаження науково1' сфери, зношення та морального старiння парку наукових приладiв i устаткування, значного послабления зв'язкiв мiж наукою i промисловютю, спотворення вiдношення до науки та тдприем-ництва, укоршення реитоорiентованоï поведiнки власникiв тдприемств, 1'х орiеитацiï на отримання прибутку не за рахунок швестицш в шноващйну дь яльнiсть, а шляхом вилучення понад-доходiв вiд експорту сировини та використання дешево1' робо-чо1' сили. Така ситуащя е реальною загрозою нацю-нальнiй безпецi Украши.
До^дження досвiду бiльшостi економiк, що динамiчно розвиваються, проведене Свiтовим банком [18, с. 10-11, 39-44], сввдчить, що краТни, якi досягають значних успiхiв в усумеммi технолопч-них рочришв з розвиненими екомомiками, беруть
сшльну участь, принаймнi, у розробщ полшшу-ючих iммовацiй та процесi патентування наукових розробок, а також активно освоюють зару-6i>wii знання та iммовацГi через торгiвлю, освiту i навчання, людську мобшьнють, дослiдження i роз-робки, публшацп та патенти.
Отже, Украïмi об'ективно вигiдмий пошук спiльмих з iншими краТнами (насамперед, кра"-нами-членами СС) пршрите^в i мапрямiв сшв-пращ. З iншого боку, у мiжмародмiй ствпращ за-цiкавлемi i самi розвимемi краТни. Так, на рiвнi СС мiжнародна ствпраця з крашами, що не входять до СС, стала неввд'емною частиною Рамкових програм СС з дослiджень та iнновацiй (Framework Programmes for Research and Innovation, FP), почина-ючи з третьо1' рамково1' програми. Крiм того, евро-пейськi програми COST i EUREKA були створен для тдсилення мiжнародноï науково-технологiчноï спiвпрацi. Позищя СС у цьому питаммi поясню-еться зростаючою кiлькiстю глобальних сощальних та екологiчних виклишв (охорона здоров'я, етдемп, продовольча безпека, змiна ктмату, погiршения стану природного середовища, тдвищення рiвия споживання природних ресурсiв, енергетична безпека), ефективне вирiшення яких потребуе спiвпрацi на глобальному рiвнi i не може бути забезпечено урядами окремих краш У той же час експерти Ор-гашзацп економiчного спiвробiтниuтва та розвитку зазначають [19, с. 13-14], що рiвень свггових наукових знань i ресурсiв, доступних для розумiння причин глобальних виклиюв i розробки стратегш пом'якшення 1'х наслiдкiв, е безпрецедентним. Максимальне хх задiяния у виршенш iсиуючих ви-кликiв вимагае бшьш глибоко'1 та ефективно'1 мiжмародмоï ствпращ шляхом об'еднання фшан-сових ресурив, змiцнения мiжнародноï дослвдниць-коï шфраструктури, iитенсифiкацiï академiчноï мо-бiльностi, створення конкурентоспроможних регю-нальних, нацiональних, м1ждержавних i транскор-донних iнновацiйних екосистем.
Свропейський дослщницький простiр (ERA): щея розбудови i фази розвитку
З огляду на рiзноманiтнiсть глобальних виклишв i особливостi нацiональних систем до^джень та iнновацiй досягти координацл та взаемозв'язку мiж краïнами е складним завданням. У СС проблеми фрагмеитацiï нацiональних систем дослiджень та шновацш, вiдсутностi координацiï нацiональних политик вирiшуються за допомогою Свропейсъкого до-слгдницъкого простору - единого дослвдницького та шновацшного простору, ввдкритого для всього свiту i заснованого на внутршньому ринку, що забезпе-чуе вiльний обiг дослiдникiв, наукових знань i тех-нологiй [20]. 1дея розбудови ERA була запропоно-вана у 2000р. Свропейсъкою КомШею (СК) i вгдтодг пройшла три фази розвитку [21]:
I фаза: 2000-2007 рр. - у фокуа ERA - досяг-нення кращо1 оргашзацп дослiджень в GBponi за-вдяки усуненню фрагментаци та iзоляцiï нацюналь-них дослiдницьких систем, налагодження координа-uiï полiтики мiж краïнами-членами GC;
II фаза: 2007-2012рр. - у фоку« ERA - консо-лвдащя зусиль мiж GK i краïнами-членами GC та по-зищювання знань як «п 'ято1 свободи» поряд з вшь-ним рухом товаргв, послуг, людей i капгталгв;
III фаза: 2012-2020 рр. - у фокуа ERA - змщ-нення партнерства мiж GK, крашами-членами GC, асоцШованими кратами та iншими краïнами свiту у сферi дослвджень та iнновацiй, забезпечення вшь-ного перемщення дослiдникiв, знань i технологш. У цей перiод проголошуеться нове бачення Свропи, яке виражаеться у трьох стратегiчних прiоритетах: Вгдкритг 1нновацИ, Вгдкрита наука, Вгдкритгсть до ceimy [22, с. 13, 59; 23].
В1дкрит1 шноеаци 2.0 (Open Innovation 2.0) -нова парадигма, заснована на моделi чотирьохлан-ково1' спiралi (Quadruple Helix Model), де уряд, про-мисловють, наука та громадянське суспшьство пра-цюють разом, щоб стльно здiйснювати структурнi змiни, як виходять далеко за межi можливостей будь-яко1' однiеï органiзацiï або людини. Двома клю-човими елементами Вгдкритих тновацш 2.0 е: орг-ентащя на споживача i формування добре функщо-нуючих «правильних» екосистем.
Вгдкрита наука (Open Science) - споиб прове-дення, поширення, використання та перетворення до^джень за допомогою цифрових шструменпв i мереж, завдяки якому дослiдження стають бiльш ввдкритими, глобальними, спiльними, креативними i ближчими до сустльства. Надаючи необмежений, ввдкритий доступ до результатов дослiджень, Вгдкрита наука робить науковi процеси ефективш-шими i прозорiшими, такими, що здатнi вiдповiдати на сощальш виклики.
В1дкрит1сть до ceimy (Open to the World) -означае, що для тдтримання свое1' конкурентоспро-можност Gвропа мае бiльше уваги придшяти глобальному науковому ствробгтництву i партнерству, прагнути до тюно1' координацiï з мiжнародним ств-товариством, рухатися у напрямку розбудови Стль-ного дослгдницького простору (Common Research Area) з iншими регюнами i крашами свiту.
У 2015 р. була прийнята Дорожня карта ERA на 2015-2020роки [24], мета яког - визначити обме-жену кшькють ключових прiоритетiв, якi мати-муть найбiльший вплив на европейську систему до-слiджень та iнновацiй. Такими прюритетами е:
1. Ефективнiшi нацiональнi дослiдницькi сис-теми.
2. Взаемовипдна транснацiональна ствпраця i конкуренцiя:
2.1 Спшьне вирiшення глобальних викликiв (спшьне програмування).
2.2 Розвиток дослiдницькоï шфраструктури.
3. Вiдкритий ринок працi для дослщнишв.
4. Гендерна рiвнiсть та врахування гендерно1' проблематики в дослщженнях.
5. Оптимальнi циркуляцiя i трансфер наукових знань
5.1 Трансфер та освоения знань, змiцнення зв'язкiв мiж державним i приватним сектором (Ввд-крит iииовацiï), доступ до послуг цифрового доступу (Цифрова ERA).
5.2 Ввдкритий доступ до наукових публшацш (Ввдкрита наука).
6. Мiжнародна ствпраця.
Фiнансування ERA i наступна Рамкова про-грама GC з дослщжень та iнновацiй
Фiнансуваиия заходiв ERA здшснюеться за ра-хунок нащональних та европейських ресурсiв, центральне мюце серед яких посiдають европейськ програми, насамперед, Рамковi програми GC з до-слiджень та iнновацiй, а також COST, EUREKA, COSME.
Наступна рамкова програма - Horizon Europe («Горизонт Gвропа») на 2021-2027 рр. (див. рисунок), як i поточна Horizon 2020, буде подшена на три компоненти (стовпи) i доповнена горизонтальною шщативою - Розширення участ та змщнення Gвропейського дослвдницького простору у складi двох складових [25]:
розширення участi та поширення досконалостi за рахунок краш i регютв з низькими показниками у сферi дослiджеиь та iииовацiй;
реформування та посилення европейсько1' до-слвдницько1' та iнновацiйноï систем: тдтримання реформ на нацюнальному рiвнi i спшьних прiоритетiв, таких як Ввдкрита наука, Вiдкритi iииовацiï, мгжна-родне ствробгтництво, привабливiсть кар'ери до-слвдника, зв'язок з Gвропейським простором вищо1' освiти тощо.
Компонент I. Передова наука - за цим компонентом немае суттевих змiн порiвняно з Horizon 2020 за виключенням ключових технологiй, якi пе-реносяться у II i III стовпи тд шшою назвою i з акцентом на проривних iнновацiях. Ця опора не хара-ктеризуеться заздалепдь визначеними тематичними прiоритетами та, як i Horizon 2020, дотримуеться тдходу «знизу вгору», вiддаючи перевагу мульти-дисциплiнариим, мультикультурним дослiджеииям.
Компонент II. Глобальш виклики i конку-рентоспроможнiсть европейськоТ промислово-стi - едина опора з визначеними прюритетами (низ-хiдний пiдхiд). Тематичн прюритети формуються на основi мiждисциплiнарного i багатосектораль-ного пiдходiв та перейменовуються у кластери. Фь нансування за щею опорою буде здiйсиюватися в межах спшьних проекпв, вiдкритих для краш-чле-тв GC на конкурстй основi; Gвропейських парт-нерств (European Partnerships under Horizon Europe) i п'ятьох мiсiй GC (Missions in Horizon Europe) у сферi до^джень та iнновацiй.
Розширення участ та змщнення бвропейського досл1дницького простору (3,3% бюджету Horizon Europe)
I. Передова наука (Excellent Science): змщнення науково-технолопчно! бази СС
бвропейська дос.шдницька рада
(European Research Council) Передов1 дослщження кращих дослщнигав та !х команд (16,6 млрд евро) ДГт Мари Склодовсько'т-Кюрг (Marie SklodowskaCurie Actions) Забезпечення дослщннюв новими знаннями i навиками через мобшьшсть i навчання (6,8 млрд евро) Дослгдницькг гнфраструктури (Research Infrastructures) 1нтегрована та взаемопов'язана дослщницька шфраструктура свгтового класу (2,4 млрд евро)
II. Глобальнг виклики i конкуренто-спроможнгсть европейськот промисловостг (Global Challenges & European Industrial Competitiveness): тдтримання ключових технологш i ршень, що лежать в основ! полынки СС i Цшей сталого розвитку (52,7 млрд евро) Кластери (тематичнг напрями): 1. Здоров'я
2. Культура, творчють та шклюзивш суспшьства 3. Цифров1защя, промисловють i космос 4. Громадська безпека для суспшьства 5. Кл1мат, енергетика та мобшьшсть 6. Продукти харчування, бюекономжа, природш ресурси, сшьське господарство i довкшля
III. ^^Ba^Mm €Bpona (Innovative Europe): CTHMynroBaHHa phhkobhx npopHBiB Ta eKocncreM, ^o cnpnaroTB iHHoBaniaM GBponencbKa iiiiioiiauiiiiia paga (European Innovation Council) nigrpHMaHHH iHHOBanin 3 npopHBHHM i phhkobhm noTeHnjanoM, (10,5 M^pg eBpo) GBponencbKi iiiiioBaiMiiiii eKOCHCTeMH (European innovation ecosystems) noKpa^eHHH cepegoBH^a gM po3BUTKy iHHOBanjn (500 tuc eBpo) €BponencbKHH iнстнтут iiiiioiiauiii i TexM-oriM (European Institute of Innovation and Technology) 06'egHaHHH kutohobhx aKTopiB iHHoBanjnHoi eKocncTeMn (HayKH, ocBrrn i 6i3Hecy), po3BHToK nignpneMHHntKHX Ta iHHoBanjnHHX HaBHHoK (3 Mnpg eBpo)
Рисунок. Попередня структура дев'ято'1 Рамково'1 програми €С
з дослiджень та iнновацiй «Горизонт Свропа»*
Побудовано за джерелами [25; 26].
*
Компонент III. ¡ммовацшма Свропа - спря-мована на Bce6i4Hy пiдтримку iнновацiй з акцентом на високоризикованих проривних iнновацiях та шноващях, як створюють новi ринки. Використову-ватиметься тдх1д «знизу вгору», цiльова пiдтримка надаватиметься проривним ключовим технологiям. Заохочуватимуться iнновацil, розроблен на стику рiзних наукових дисциплiн, технологш i галузей промисловостi.
Участь Укратни в европейських програмах i оргашзащях
Укра!на е асоцiйованим членом рамково! програми «Горизонт 2020», асощативним учасни-ком Програми наукових до^джень та навчання Свратом, асоцiйованим членом Свропейсько! орга-шзацп ядерних до^джень (ЦЕРН), членом про-грам EUREKA (European Research Coordination Agency) i COSME (Competitiveness for Enterprises and SME) та може брати участь в акщях програми COST (European Cooperation in the field of Scientific and Technical research). Укра!ною тдписано Угоду про наукове i технолопчне сшвробггництво з СС, дто яко! вiдновлювали двiчi - у 2003 i 2011 рр. Ц
документи забезпечують можливiсть украшським науковцям i пiдприeмцям стати частиною ERA.
Украша вже мае певний досвщ участ в европейських програмах. Так, за шформащею МОН Ук-раши [27], беручи участь у рамковш програмi «Горизонт 2020» протягом 2014-2019 рр., украïнськi ор-ганiзацiï отримали 171 грант на суму майже 30 млн евро. Найактившшими були малi та середш тдпри-емства - 87 участей (15,51 млн евро) або 52,2% участей. Далi - за спаданням:
науковi установи - 59 участей (6,7 млн евро) або 22,6% участей;
заклади вищоï освiти - 49 участей (5,15 млн евро) або 17,4% участей;
iншi органiзацiï - 22 i 21 участей (1,23 млн евро) або 4,2% участей;
органи виконавчоï влади - 21 участь (1,1 млн евро) або 3,7% участей.
Найбшьшу кшьшсть проектов виграли: Кшвсь-кий нащональний унiверситет iм. Т. Шевченка i Спiлка геологiв Украши по 7 проекпв, Нащональ-ний аерокосмiчний унiверситет iм. М. С. Жуков-ського «Харкiвський авiацiйний iнститут» - 6 проектов. Останнiй учасник е лiдером не лише за кшь-
шстю проектiв, але i за обсягом фiнансувания (1,84 млн евро). Найбшьший обсяг фшансування залуче-ний: Нацiональним аерокосмiчиим ушверситетом iм. М. G. Жуковського «Харшвський авiацiйний ш-ститут» (1,84 млн евро), ННЦ «Харшвський фiзико-техшчний iнститут» (1,26 млн евро), ТОВ «Полгтеда Клауд» (1,22 млн евро).
Для посилення участ в «Горизонт 2020» в Ук-раïнi створено мережу нащональних контактних пунктгв Рамковог програми СС «Горизонт 2020», призначення яких - надавати шформашйно-кон-сультацшну пiдтримку щодо участi у проектах рам-ково1' програми, а також здшснювати методичний супровiд 1'х реалiзацiï (наказ МОН Украши вiд 08.12.2016 р. № 1469).
Дорожня карта штеграцп Украши до Свро-пейського дослщницького простору та перспек-тиви участ у спiльних iнiцiативах СС
Протягом 2015-2016 рр. майже ва краши-члени GC розробили нащональш плани дiй щодо сприяння реалiзацiï прiоритетiв ERA. Таку ж реко-мендацiю отримала i Украша [16, с. 61]. Дорожня карта ERA-UA була розроблена у 2017 р. робочою групою, до складу якоï увiйшли представники орга-тв влади, науковоï та освiтиьоï сфер, громадських органiзацiй. Ïï прюритети сформульовано ввдпо-вiдно до загальноевропейських:
1. Ефективнють нацiональноï дослiдиицькоï системи.
2а. Cпiльне виршення проблем, зумовлених глобальними викликами.
2б. Оптимальне використання державних ш-вестицiй у дослвдницьш iнфраструктури.
3. Вiдкритий ринок пращ дослвднишв.
4. Гендерна рiвиiсть i комплексний гендерний пiдхiд у сферi науки.
5. Оптимальнi обмiн та трансфер наукових знань.
5 а. Трансфер знань та Вiдкритi iииовацiï.
5б. Ввдкрита наука та Цифровi iииовацiï.
6. Мiжнародне ствробгтництво.
Однак Дорожня карта ERA-UA так i не була за-тверджена урядом, натомiсть у березн 2018 р. була схвалена рiшениям колегiï МОН Украши (протокол ввд 22.03.2018 р. №3-1-7). У такий спойб влада продемонструвала, що проблематика штеграцп Украши до Свропейського дослщницького простору е виключно справою МОН Украши, а це, по-перше, не узгоджуеться з цшями i прiоритетами ERA-UA, досягнення та реалiзацiя яких залежать не меншою мiрою i вiд iиших оргатв виконавчоï влади, по-друге, суперечить рамковш коицепцiï GC з формування та реалiзацiï «iнтегрованоï» державноï iнновацiйноï политики. Окрiм того, оцiиити устхи Украши в реалiзацiï Дорожиьоï карти ERA-UA не представляеться можливим через ввдсутнють Нацю-нального плану щодо ïï iмплементацiï.
Cитуацiя, що склалася, ставить тд сумтв мож-ливiсть повнощнного залучення Украïни як асоцшо-ваноï краïии до реалiзацiï наступиоï фази розбудови ERA на 2021-2027 рр. та ïï участь у дев'ятш рамковш програмi Horizon Europe. З часу запровадження ERA краши-члени GC значно просунулися на шляху реа-лiзацiï його прiоритетiв, напрацюваиия краш у на-прямку узгодження нащональних полiтик у сферi дослiджеиь та iнновацiй, реалiзацiï спiльиих iиiцiа-тив, таких як Gвропейськi дослiдницькi шфраструк-тури, Iнiцiативи спiльного програмування, Gвропей-ська хмара вiдкритоï науки, iмплементацiï страте-гiчиих прiоритетiв GC - Вгдкритг 1нновацИ, Вгд-крита наука, Вгдкритгсть до свту - лягли в основу майбутшх ERA та FP9.
Незважаючи на значну кшькють двостороншх угод у сферi науки i технологш, Украïна не бере уча-ст^ у сп1льних шщативах GC:
1. Не реалiзовано шщативу щодо приеднання до Свропейськог хмари вгдкритоХ науки (European Open Science Cloud, EOSC) - вiртуального мiждис-циплшарного середовища, де дослiдиики, шнова-тори, компаиiï та громадяни можуть публшувати, знаходити, багаторазово використовувати дат, пуб-лiкацiï та iншi результати наукових до^джень для наукових, шноващйних та освiтнiх цiлей [28]. Почи-наючи з 2020 р., уа европейськ! дослiдиики та на-уковi органiзацiï матимуть можливiсть розмiщу-вати, отримувати та аналiзувати науковi дат через EOSC [29, с. 21]. В Украш робляться лише першi кроки для створення Нацгональног електронног на-уково-тформацШног системи. Зокрема, у 2019 р. запущено новий пошуковий сервю для науковцiв -Open Ukrainian Citation Index (OUCI), який працюе на некомерцiйиiй, ввдкритш основi. Окрiм того, у 2018 р. урядом схвалена Концепщя розвитку цифро-воï економiки та сустльства Украïии на 20182020 роки та затверджено план заходiв щодо ïï реа-лiзацiï (розпорядження Кабшету Мiиiстрiв Украïии вiд 17.01.2018 р. №67-р.).
2. Глобальн1 виклики е спльними i для краïн-члешв GC, i для Украïни, а боротьба з ними потре-буе високого рiвня розумiиия витокiв цих проблем i можливих шляхiв пом'якшення ï^ наслiдкiв та ви-магае спшьних зусиль у сферi мiжнародноï науково-технологiчноï спiвпрацi. Наприклад, глобальна змша клiмату мае безпосереднiй вплив на здоров'я людини, вона, зокрема, може розширити геогра-фiчне поширення таких захворювань, як малярiя та жовта лихоманка. У той же час ршення щодо розв'язання одmеï глобальноï проблеми може негативно вплинути на iншу: добрива, що покращують урожайн1сть та забезпечують бшьшу продовольчу безпеку, також видiляють азот, а, отже, впливають на змшу клiмату [19, с. 26]. Для стльного вирi-шення глобальних виклишв у GC було запро-ваджено 1нщативи стльного програмування (Joint Programming Initiatives, JPI) - процес узгодження краïнами-членами GC iз залученням третях краïн на
добровшьних партнерських засадах погляд!в i про-грам стратепчних дослiджень та iнновацiй щодо ви-рiшення глобальних виклиюв, як становлять спшь-ний iнтерес. Наразi таких шщатив нараховуеться десять [30; 31]:
До^дження нейродегенеративних захворю-вань (Neurodegenerative Disease Research, JPND) -27 краш-учасниць;
Сшьське господарство, продовольча безпека та змша клiмату (Agriculture, food security and climate change, FACCE JPI) - 21 краша;
Здоров'я, харчування i профiлактика захворю-вань, пов'язаних з дiетою (Health, food and prevention of diet related diseases, JPI HDHL) -
18 кра1н;
Культурна спадщина i глобальш змши: новий виклик для Свропи (Cultural Heritage and Global Change: a new challenge for Europe, JPI Cultural Heritage) - 17 кра1н;
Антишкробна стшшсть - мшробний виклик -загроза здоров'ю людини (The Microbial Challenge -An Emerging Threat to Human Health, JPI AMR) -
19 кра1н;
Мюька Свропа - глобальш мюьш виклики, сш-льш европейськ ршення (Urban Europe - Global Challenges, Local Solutions, JPI Urban Europe) -14 кра1н;
Поеднуючи знання про клiмат для Свропи (Connecting Climate Knowledge for Europe, JPI Climate) - 13 кра1н;
Бшьше роив, краще життя - потенщал та виклики демографiчних змш (More Years, Better Lives -The Potential and Challenges of Demographic Change, JPIMYBL) - 15 кра1н;
Проблеми водних ресурав для св!ту, що змшю-еться (Water Challenges for a Changing World, JPI Water) - 19 кра1н;
Здоровий стан i продуктивнють мор1в та океа-шв (Healthy and Productive Seas and Oceans, JPI Oceans) - 18 кра!н.
Украша до« не скористалася можливютю взяти участь у жоднш з них, хоч вони здебшьшого ввдпо-вiдають прiоритетним напрямам розвитку науки i технiки та стратегiчним прюритетним напрямам шновацшно! д!яльносп [32; 33]. Наразi МОН Украши веде консультацп з JPI Oceans [34] та JPI Urban Europe [35].
3. Обмеженим е доступ украшських дослвдни-юв до провщних Свропейських дослвдницьких ш-фраструктур, у тому числ! електронних шфраструк-тур (e-infrastructures), що ускладнюе, а шод! унемож-ливлюе проведення передових наукових дослвд-жень. Адже за бшьшютю наукових дисциплш отри-мання передових знань та перевiрка наукових iдей i гiпотез вимагають легкого доступу до найсучасш-ших дослщницьких iнфраструктур:
лабораторш i наукового обладнання;
бюлопчних зразшв, наукових даних i архiвiв;
обчислювальних систем i комунiкацiйних мереж для тестування, обмiну та удосконалення наукових ввдкритпв.
СС допомагае розвивати спiльнi Свропейсъкг до^дницък тфраструктури (European Research Infrastructures, ERI) [36] - засоби, ресурси та по-слуги, як використовуються науковою сшльнотою для проведення дослiджень та стимулювання iнно-вацiй - шляхом:
ввдкриття нацiональиих дослiдницьких шфра-структур для проввдних дослiдникiв Свропи завдяки фшансуванню з боку СС (2,4 млрд евро за рахунок FP8 «Горизонт 2020» i 6,6 млрд евро за рахунок ев-ропейських фондiв (European Regional Development Fund, European Development Fund));
об'еднання наукових даних для легкого доступу i аналiзу;
з'еднання нацюнальних наукових сшльнот; уникнення зайвого дублювання зусиль завдяки сшльному плануванню;
надання ключовим об'ектам статусу консорщ-уму Свропейсъког до^дницъко'г тфраструктури (European Research Infrastructure Consortium, ERIC) [37]. Консорщум ERIC може утворюватися сшльно крашами-членами СС та асоцшованими крашами i представляе собою мiжнародну органiзацiю, яка дозволяе створювати новi та користуватись юну-ючими дослiдницькими iнфраструктурами на неко-мерщйнш основi. Консорцiум може здiйсиювати на-уковi дослiдження та пов'язанi з ними деяк обме-женi види економiчноï дiяльностi, а також користу-еться податковими i митними шльгами на iмпорт та експорт продукци та послуг.
Е-тфраструктури пропонують дослвдникам цифровi послуги та iнструмеити для до^джень, як1 потребують потужних обчислювальних ресурав для обробки великих масивiв даних. З огляду на пришвидшення всiх процесiв i наявнiсть величезно! кшькост даних e-iнфраструктури розглядаються як ключовi у майбутньому розвитку дослвдницьких ш-фраструктур [38].
В Украш у сiчнi 2019 р. розроблено проект КонцепцИ' розвитку укратсъких до^дницъких т-фраструктур, заснованих на технологи' комутка-цт, до 2021 року, ввдповвдно з яким до украшських дослвдницьких електронних шфраструктур ввдне-сено: Нащональну цифрову iнфраструктуру для розподшених обчислень Украïнський Нацiональний Грiд (УНГ); Нацюнальний репозитарiй академiчних текстов (НРАТ); Украшську науково-освiтню теле-комунiкацiйиу мережу (УРАН); Украшську акаде-мiчиу i дослвдницьку мережу 1ФКС НАН Украши (УарНЕТ) [39].
Але, по-перше, проект цiеï Концепцiï не опри-люднено, по-друге, вш досi не затверджений анi урядом, анi самим МОН Украши, по-трете, не розроблено плану заходiв з ïï реалiзацiï; по-четверте, на розвиток дослвдницьких iнфраструктур не передба-чено цшьового фiнансувания, що пов'язано з вiд-
суттстю Нацюналъног дорожнъог карти дослгдни-цъких тфраструктур - документу, в якому мае бути визначена передова укра!нська наукова шфраструк-тура, потеншйно спроможна до включения в евро-пейську iнфраструктуру. Саме на тдтримку тако! iнфраструктури украшська держава мае направляти основнi ресурси, що е обов'язковою умовою вклю-чення укра!нських дослiдницьких iнфраструктур до европейських мереж науково-технологiчного ств-робгтництва. У СС бiльша частина фшансування до-слiдницьких iнфраструктур припадае саме на нацю-нальний рiвень (10 млрд евро щорiчно поряд i3 9 млрд евро за рахунок кош-пв СС).
Прикладами европейських дослщницьких ш-фраструктур е: ELI, EPOS, ICOS, ECCSEL, INSTRUCT, ECRIN, EATRIS, CLARIN, CESSDA. При-клади европейських е-тфраструктур: GEANT, Helix Nebula, EUDAT, OpenAIRE, Zenodo.
Наступна фаза розвитку Свропейського дослщницького простору
Свропейсью шфраструктури залишаться у цент-рi уваги наступног фази розвитку ERA на 2021-2027роки. У фоку« ERA на цей перюд - перехвд ввд вiльного перемщення дослiдникiв, знань i техноло-пй до формування европейсъког стлъноти виробни-к1в та користувачiв знанъ. У ачш 2020 р. Комгтет з питань европейського дослiдницького простору та шновацш (European Research Area and Innovation Committee, ERAC)1 оприлюднив свою думку про майбутне ERA. Робоча група ERAC з питань май-бутнього ERA зазначае, що з часу запуску ERA ус-тшно реалiзовано комплекс полiтичних реформ та шщатив, що сприяло змiцнению та тдвищенню конкурентоспроможносп науково! та шноващйно! сфер СС. Незважаючи на це, прогрес в реалiзацi! ERA останшми роками сповiльиювався i мiж кра!-нами та регiонами все ще залишаються розбiжностi за рiвнем наукового та шноващйного розвитку. Це призводить до нерiвномiрного розосередження осе-редшв переваги R&D в Сврот, незбалансовано! мо-делi мобiльностi та поширення знань, а, отже, супе-речить концепцп ERA [29, с. 4-5]. Тому у Новому стратегiчному порядку денному СС на 20192024 роки тдкреслюеться, що Свропа та li кра!ни «повинш активiзувати твестицп у навички та освту людей, зробити бтъше для розвитку тдпри-емництва та тновацш та посилити науковi зу-силля, зокрема, шляхом вирШення фрагментацИ' ев-ропейсъких до^дженъ, розробок та тновацт» [40, с. 4].
Майбутшми щлями ERA визначено там [29, с. 9-10]:
1. Досягти цтковитоЧ iнклюзивностi та ствпращ тдвищити яшсть до^джень по всш Сврот: пол^ика та заходи ERA на вах рiвнях по-
1 ERAC е консультативным органом, який допомагае Радi СС, Свропейськш комюп i крашам-членам за вмм
винт тдвищувати iнклюзивнiсть, забезпечувати ввдкритють, сприяти «циркуляцп умiв» та доброчес-носп, намагаючись досягти науково! досконалост по всiй Свропi. Керiвними принципами мають бути спiвпраця та якють проведення наукових досль джень, !х результатiв i даних. До ERA необхiдно до-лучати академiчнi шститути, технологiчнi компанii, промисловiсть, державнi структури, громадськi ор-гашзацл для тдвищення якост европейських до-слiдницьких та шноващйних екосистем, якi б харак-теризувалися розквiтом iснуючих та появою нових взаемозв'язкiв.
2. Досягти u,rnicHocmi та взаемопов'язано-cmi, стимулювати конкурентоспроможтсть Свропи: аби повною мiрою використати потеншал ERA для заснованого на знаннях стiйкого iнновацiй-ного зростання та розвитку Свропи, ERA повинна стати насправдi ефективною у сво!й здатност ство-рювати, поширювати та використовувати науковi знання. Це означае тдвищення здатност европейських екосистем до взаемоди, а також покращення умов дiяльностi для дослвднишв, iнноваторiв та про-мисловостт Вища освiта i розвиток навичок е не-вiд'емними елементами ефективно! ERA, що вима-гае бшьш узгоджено! полiтики у сферi R&D, шновацш та вищо! освгти.
3. Надихати та бути в'гдкритими, сприяти досягненню ширших цтей европейськоЧпол'1тики: пол^ика та заходи ERA на в«х рiвнях повиннi бшь-шою мiрою вiдповiдати потребам защкавлених сто-рiн та iнтересам широко! громадськосп завдяки ро-зумним напрямам та iнвестицiям, спрямованим на виршення сустльних потреб. Зокрема, ERA мае сприяти як Цтям сталого розвитку 2016-2030 (ЦСР), так i бтъш широким цтям Свропи, серед яких:
захист громадян i свобод;
розвиток сильно! та динамiчноi економiчноi бази;
розбудова ктматично нейтрально!, зелено!, справедливо! та сошально! Свропи;
просування европейських iитересiв i цiнностей на свiтовiй арет.
Робоча група ERAC з питань майбутнього ERA визнала, що для досягнення цих стратегiчних цiлей ERA необхвдно сконцентруватися на чотирьох од-наково важливих прiоритетах [29, с. 10-13]:
рамковi умови для створення, поширення та ви-користання знань, включаючи питання науково! кар'ери;
орiеитованi на дослiдження та iнновацi! спшьт дi! з iншими сферами политики в глобальному кон-текстi;
актуальтсть i наочнiсть R&D та iнновацiй для сустльства;
широка iнклюзивнiсть.
спектром питань, яю стосуються дослiджеиь та шновацш, прогресу реалiзацil ERA.
В цшому ERA мае сприяти як Цглям сталого розвитку 2016-2030 (ЦСР), так i бгльш широким цглям Свропи, серед яких [40, с. 2]: захист громадян i свобод; розвиток сильно! та динам!чно! економ!ч-но! бази; розбудова ктматично нейтрально!, зелено!, справедливо! та сощально! Свропи; просування европейських iнтересiв i цiнностей на свгтовш аренi. Досягти цього можна лише визнаючи першорядну важливiсть фундаментальних дослiджень, а також шляхом створення, поширення та використання на-укових знань, зробивши !х видимими i надихаю-чими - такими, що розширюють права i можливост по всш Свроп в контекстi нових перспектив, що на-дають Ввдкрита наука та Вщкрип iнновацi!.
Напрями посилення науково-технологгч-ного та шновацшного спгвробгтництва Укратни та €С
На основ! аналiзу мiжнародних документiв та укра!нського законодавства, поточних i майбутшх цiлей та прiоритетiв ERA, враховуючи прогрес вико-нання Укра!ною Угоди про асощащю та ERA-UA, набутий досввд участi в европейських програмах, виходячи з iнтересiв мiжнародно! сшвпращ, визна-чено напрями ттеграцп Украгни до СС у частит науково-технологгчного та тновацтного ствро-бтництва.
1. Забезпечення участ Укра!ни у сшльних irn-цiативах СС - 1шщативах спшьного програмування, Свропейських дослвдницьких шфраструктурах, Св-ропейськш хмарi вщкрито! науки, що передбачае:
розроблення та прийняття окремого нормативного акту, в якому б визначалася загальна термшо-лопя, прийнята в СС, щодо сшльних шщатив та ме-хашзми забезпечення участi в них Укра!ни;
актуалiзацiю прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки Укра!ни на перюд 2021-2027 роки i стратегiчних прюритетних напрямiв iнновацiйно! д!яльносп на 2022-2027 роки, виходячи з дослвдни-цького та шновацшного потенцiалу Укра!ни, прю-ритетгв двостороннього наукового-технологiчного та шновацшного ствробгтництва з кра!нами-чле-нами СС, з урахуванням Iнiцiатив сшльного програмування;
обов'язкове видшення бюджетних коштгв на фiнансування державних цшьових програм ввдпо-ввдно до актуалiзованих прюритетних напрям!в розвитку науки i технiки та iнновацiйно! д!яльностц
усшшне завершення консультацiй щодо приед-нання Укра!ни до JPI Oceans i JPI Urban Europe, а також визначення можливост участi в !нших 1шща-тивах спшьного програмування з метою максималь-
1 Станом на кшець 2019 р. в Украш налiчуеться 22 центри колективного користування науковим обладнан-ням, як! укомплектован сучасним науковим обладнанням за вщповщними напрямами дослщжень i розробок.
2 Угоди про сшвробггаицтво у сфер! освгти, науки, технологш i культури шдписаш Укра1ною з 18 кра!нами-членами СС, у тому числ! з Федеративною Республжою
ного приеднання Укра!ни до виршення глобальних виклиюв;
вжиття заход!в щодо !нтеграц!! укра!нських до-слвдницьких шфраструктур до дточих консорщум!в ERIC, що вимагае реал1заци комплексу заход!в з визначення потенщйно спроможних до штеграцп до-слвдницьких шфраструктур укра!нських наукових установ i ушверситетгв (лабораторш, центов колективного користування науковим обладнанням1 та ш-ших структурних шдроздшв; наукового облад-нання; наукових даних; арх1в1в; бюлопчних зразшв тощо) i обрання з них прюритетних для включення до ввдповвдних консорщум!в ERIC. Обираючи до-слвдницьш шфраструктури, необхвдно мати на уваз! те, що, по-перше, вони повинш задовольняти крите-р!ям ушкальносп, ввдкритосп та мати ключове значения для досягнення стратепчних цшей та прюри-тетов ERA i ERA-UA; по-друге, укра!нська держава повинна взяти на себе фшансов! зобов'язання шд-тримувати функцюнування та розвиток укра!нських дослвдницьких шфраструктур - це е обов'язковою умовою з боку СС для в«х кра!н-члешв i асоцшова-них кра!н, як претендують на науково-технологiчиу ствпрацю з використанням европейських шфра-структур. Шдсумком тако! роботи мае бути розроб-лена i затверджена урядом Нацюнальна дорожня карта дослвдницьких шфраструктур;
застосування тдходу Ввдкрито! науки до поль тики у сфер! науково! та науково-техшчно! д!яльно-ст з метою сприяння поширенню наукових знань; участь у Свропейськш хмар! ввдкрито! науки;
проведення шформацшних заход!в (шформа-щйних дшв, конференцш), иублшащя шформацш-них матер!ал!в для того, щоб ознайомити укра!нсь-ких дослвдниюв i шдприемщв з особливостями ERA i ERA-UA та продемонструвати !м як вони можуть впливати на досягнення цшей ERA-UA, отримуючи при цьому вигоду для себе.
2. Посилення учасп Укра!ни в европейських програмах (Horizon 2020, EUREKA, COSME, приеднання Укра!ни до дев'ято! рамково! програми Horizon Europe), набуття членства у програм! COST, що дозволить Укра!ш розширити м!жнародне сшв-робгтництво, збшьшити кшькють м!жнародних проектов, отримати доступ до сучасних наукових знань, дослвдницько! та електронно! шфраструк-тури, вагомо! фшансово! шдтримки i, як результат, забезпечити високий р!вень результатов досл!джень i розробок.
3. Актуал1защя прюритетов сшвпращ з кра!-нами-членами СС, з якими Укра!на мае двосторонш угоди в сфер! науки i технологш2, враховуючи Цш сталого розвитку 2016-2030, нацюнальш прюри-
Нгмеччина, Французькою Республжою, Великим Герцогством Люксембург, Чеською Республжою, Корол!вст-вом 1спашя, Естонською Республ!кою, Республ!кою Польща, Португальською Республ!кою та !ншими (Див.: Угоди в сфер! осв!ти i науки. МОН Укра1ни. URL: https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/diyalnist/mizhnarodna-dil nist/dvostoronnya-spivpracya/ugodi-v-sferi-osviti-i-nauki).
тетнi напрями розвитку науки i технiки та iнновацiй-но! дiяльностi, поточнi та майбутш прiоритети ERA та ERA-UA. Необхвднють актуалiзацi! обумовлена тим, що бшьшють таких угод були пiдписанi у 1990т та на початку 2000-х рошв i автоматично про-лонговувалися на наступнi п'ятирiччя без будь-яко! деталiзацi!. У зв'язку iз цим доцiльно з боку Укра!ни iнiцiювати обговорення з кра!нами-членами СС прюритетних напрямiв двостороннього наукового-технолопчного спiвробiтництва, виходячи з потен-щалу та зацiкавленостi Сторiн, з подальшою оргаш-зацiею двостороннiх зустрiчей для протоколювання прiоритетiв i затвердження програм (планiв) !х реа-лiзацi! на найближчi 2-3 роки. Робота у цьому на-прямку ведеться з деякими кра!нами, зокрема, з Hi-меччиною, Австрiею, Францiею, Чехiею, Польщею у виглядi оголошення двостороннiх наукових кон-курсiв. Доцiльним е розгляд можливост пiдписання угод, меморандумiв з шшими кра!нами-членами СС про науково-технолопчне та iнновацiйне спiвробiт-ництво.
4. Активiзацiя участi укра!нських дослiдникiв у мiжнародних конференцiях, симпозiумах, що вщбу-ваються в СС, в межах Брокерських заходiв, як ор-ганiзуються СК з метою пошуку партнерiв (наразi такi заходи вiдбуваються онлайн через пандемто COVID-19); збiльшення кiлькостi укра!нських пуб-лiкацiй в европейських наукових журналах, що дозволить привернути увагу европейських фах1вщв до дiяльностi укра1нських дослiдникiв як можливих майбутшх спiвавторiв i сприятиме вирiшению актуально! для укра!нських дослiдникiв проблеми пошуку европейських партнерiв як умови участ у конкурсах науково-дослвдних проектов СС.
5. Обмш iнформацiею та досвiдом мiж Украиною i зацiкавленими у ствробгтнищи кра!нами-членами СС, !х дослвдницькими iнститутами та уш-верситетами, окремими групами дослiдникiв про поточнi та майбутш дослвдження, термiни !х вико-нання, учасникiв та очiкуванi результати, що дозволить !м в разi потреби скоригувати науково-дослiдну дiяльнiсть, уникнути дублювання зусиль, отримати додатковi знання i налагодити стiйкi взаемовипдш професiйнi зв'язки при реалiзацi! спшьних проектiв.
6. На перiод до 2027 р. як прюритетш тематичш напрями науково-технологiчного та iнновацiйного ствробгтництва Укра!ни та кра!н-членiв СС можуть бути визначенi:
сучаснi iнформацiйнi та комушкащйш технологи;
галузь шбербезпеки;
цифровi технологi! (Интернет речей, вiртуальна реальнiсть, доповнена реальнiсть, машинне нав-чання, штучний iителект, адитивнi технологи);
бютехнологи, нанотехнологi!, геоiнженерiя у сферах охорони здоров'я i фармакологi!, сшьського господарства, харчово! та iнших видiв промислово-стц
дослiдження у галузi сiльського та лiсового господарств; точне ршьництво;
науки про життя, медико-бюлопчш науки (бю-медицина), геномнi дослвдження;
дослiдження навколишнього середовища та ктмату, ефективне використання природних ресур-ав;
атомна енергетика; вiдновлювальна енергетика та енергоефектившсть;
ракетно-космiчна галузь;
авiацiйнi до^дження i лiтакобудування;
матерiалознавство, новi речовини i матерiали;
виробничi кiберфiзичнi системи;
сучасн транспортнi технологi!;
креативнi iндустрi!;
дослiдження у галузi гуманiтарних i соцiальних наук.
7. Формування конкурентоспроможних нацю-нально! та регiональних iнновацiйних екосистем в парадигм Вiдритих iнновацiй 2.0 з урахуванням ш-тересiв мiждержавного iнновацiйного ствробгтниц-тва Укра!ни та СС.
1нтегращя Укра!ни до СС у частит науково-технологiчного та шновацшного спiвробiтниuтва вимагае забезпечення поетапного, протягом 20212027 рр., нарощення частки фiнансування науки за рахунок державних i приватних джерел до законо-давчо встановленого рiвня 3% ВВП, у тому чи^ бюджетного фшансування у розмiрi не менше 1,7% ВВП (статт^ 47 i 48 Закону Укра!ни «Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть»). Це, по-перше, е абсолютно необидною умовою збереження наукового потеншалу та його нарощення як головного рушiя шновацшного поступу Укра!ни; по-друге, буде нести важливий сигнал для европейських партнерiв про серйознiсть намiрiв i готовнють укра!нсько! дер-жави сприяти розвитку науки та iнновацiй у довго-строковiй перспективi, а, отже, сприятиме штеграци укра!нських дослiдникiв i тдприемщв до европей-ського науково-технологiчного та шновацшного просторiв.
Висновки. Укра!на, ставши асоцшованою кра-!ною СС, отримала можливiсть приеднатися до ам-бгтно! цiлi розвитку Свропи - боротися за свгтове iнновацiйне лiдерство завдяки змiцнению науково-технологiчно! бази i розвитку передово! науки; сти-мулюванню ринкових проривiв i екосистем, що сприяють iнновацiям; пiдтриманию ключових тех-нологiй i рiшень, що лежать в основi конкуренто-спроможно! потужно! промисловост^. Долучення до обговорення шляхiв досягнення тако! стратег1чно! цiлi, ознайомлення на практицi з рамковими кон-цепцiями i пiдходами СС у сферi науки, технологiй та iнновацiй, переймання найкращого досвiду та ш-теграцiя укра!нських дослiдникiв i тдприемшв до науково-технологiчного та iнновацiйного просторiв СС дозволить Украlнi здiйснити сшльний з Свро-пою iнновацiйний стрибок, прискорити формування шноващйно! моделi економiчного зрос-
тання. Втолення таких можливостей у практику ви-магае злагоджено!, кроттко!, системно! роботи дер-жавних шституцш в«х гшок влади, яко! поки що не ввдбуваеться. Темпи просування Укра!ни на шляху до науково-технолопчного та !нновацшного просто-р!в СС е дуже повшьними. З часу тдписання та ра-тифшацд Угоди про асощащю намгтилися як певн позитивш зрушення, так i суткв проблеми з цим пов'язаш.
До позитивних напрацювань можна вгд-нести:
у законодавчому та концептуальному плат: тдписання у 2015 р. Угоди м!ж Укра!ною i СС про участь Укра!ни у програм! «Горизонт 2020»;
пiдписания у 2016 р. Угоди м!ж Урядом Укра-!ни та Свропейським ствтовариством з атомно! енерги про наукову i технолопчну ствпрацю та асо-цшовану участь Укра!ни у Програм! наукових до-сл!джень та навчання Свратом;
нотифшащя затримкою на два роки у 2016 р. Угоди м!ж Укра!ною та Свропейською оргашзащею ядерних дослщжень (ЦЕРН) стосовно надання статусу асоцшованого члена в ЦЕРН;
схвалення урядом у 2018 р. Концепцп розвитку цифрово! економши та суспшьства Укра!ни на 20182020 роки;
розроблення Дорожньо! карти штеграцл Укра-!ни до ERA ;
д!я двостороншх угод про ствробгтниитво у сфер! освгти, науки, технологш i культури з 18 кра!-нами-членами СС;
в оргатзацтному плат:
створення мереж! нащональних контактних пунктов «Горизонт 2020»;
впровадження шформацшно-аналгтично! сис-теми «Пульс Угоди» для мониторингу реал!зацл Плану заход!в з виконання Угоди про асощащю, у тому числ! за напрямом ствпращ «Наука, технологи та !нновацл, космос»;
створення 22 центр!в колективного користування науковим обладнанням як потенцшно спро-можних для включення до консорщум1в ERIC;
започаткування консультацш з JPI Oceans i JPI Urban Europe;
запуск нового пошукового сервюу для науков-щв - Open Ukrainian Citation Index як елементу май-бутньо! Нацюнально! електронно! науково-шфор-мацшно! системи.
До суттевих проблем можна вгднести: концептуального характеру: недотримання основ державного стратепчного планування розвитку сфер науки, технологш та шновацш; вщсутнють взаемоув'язаност та узгодже-ност м!ж стратепчними i концептуальними документами; складнють забезпечення у таких умовах послвдовносп та спадкоемност в реал!зацл державно! политики;
правового характеру:
вiдсторонення уряду ввд забезпечення штеграцл Украши до ERA та фактичне перекладання ввдпо-вiдальностi за це на МОН Украши, яке не спро-можне самостийно виконати прописанi в ERA-UA цш та заходи;
вiдсутнiсть Нащонального плану iмплементацiï Дорожньоï карти ^еграцл Украши до ERA, схвале-toï МОН Украши ще у 2018 р;
у сферi дгялъностг оргатв влади та державних пргоритетгв:
не налагоджено системно^ злагодженоï роботи Кабшету Мiнiстрiв Украши i Верховноï Ради Украши щодо виконання зобов'язань з виконання Угоди про асощащю у частит науково-технолопчного та шновацшного ствробгтництва з СС;
вщсутнють узгодженост та координацiï поль тики у сферi науки, освiти та шновацш з iншими видами полгтик у сферi промисловосп, тдприем-ництва, iнвестицiй, соцiальноï сфери, шфраструктури з метою створення сприятливого дшового, ре-гуляторного та шституцшного середовища для сти-мулювання попиту на iнновацiï з боку промисловосп, органiв влади, громадян, зарубiжних партнерiв, у тому числi з краш-члешв СС;
вiдсутнiсть Стратегiï розвитку науковоï сфери Украши та намiрiв щодо ïï розроблення, що свдаить про вiдсутнiсть усвiдомлення владою виключноï важливосп науковоï сфери у забезпеченн сталого випереджаючого iнновацiйного розвитку краши;
безсистемнiсть i непослiдовнiсть дiй оргатв влади з реалiзацiï декларованих десятилптями заяв про розбудову iнновацiйноï економши, що призвело до кадрового i фшансового виснаження науковоï сфери, морального старiння науковоï шфраструк-тури, майже повноï вiдсутностi зв'язшв мiж наукою i промисловютю, низького попиту на шновацл з боку бiзнесу, спотвореного ввдношення до професiï науковця;
вщсутнють вiдповiдних заохочувальних зако-нодавчих норм i невиконання передбачених щодо стимулювання розвитку науки та iнновацiй через щорiчне блокування !х законом про державний бюджет, у тому чи^ щодо поетапного нарощення частки фшансування науки за рахунок усiх джерел до рiвня 3% ВВП;
юнують вагомi складнощi з реалiзацiею плану заходiв з виконання Угоди про асощащю за напрямом ствпращ «Наука, технологи та iнновацiï, космос» - прогрес !х виконання протягом 2017-2020 рр. складае 35%;
Украша не скористалася можливiстю, яка нада-еться асоцшованим крашам, щодо приеднання до 1шщатив спiльного програмування, спрямованих на виршення глобальних виклишв;
обмеженiсть доступу украшських дослiдникiв до Свропейських дослвдницьких iнфраструктур та електронних iнфраструктур, вщсутнють Нащональ-ноï дорожньоï карти дослщницьких iнфраструктур.
Без об'еднання зусиль з iншими кра!нами, на-самперед, кра!нами-членами СС, якi мають ушкаль-ний досвiд та вiдповiдиу шституцшну основу для розвитку iнновацiй, укра!нська держава не здатна буде ютотно просунутися на шляху iнновацiйних змш I проблема тут полягае не у слабкосп науково! сфери, яка, незважаючи на !! фактичне знищення протягом десятилiть, ще зберiгае потужний потен-цiал i здатна генерувати розробки свiтового рiвня, а у середовищi розвитку iнновацiй та попит! на них з боку бiзнесу, держави, громадян i зарубiжних парт-нерiв, якi не сформованi i не забезпечують необхвд-них умов для шноващйно! трансформацi! економiки та iнших сфер дiяльностi сустльства.
Зазвичай, експерти рекомендують третям кра!-нам зосередитися на розвитку потенщалу освоення зарубiжних iнновацiй i лише згодом на цш основi продукувати власш проривнi iде! та винаходи. Але Укра!на - це унiкальна держава, де рiвень розвитку науки на декшька технологiчних укладiв випе-реджае розвиток економiки, тому в сферi державно! полiтики зусилля доцiльнiше сконцентрувати на створеннi дiевих стимулiв для тдвищення затребу-ваност! укра!нських наукових розробок економiкою та на всебiчнiй пiдтримцi науки як державного прю-ритету, а вже сприяння освоенню зарубiжних ввд-критпв та шновацш мае розглядатися як невiд'емна важлива частина тако! пiдтримки.
Державнi службовщ мають бути добре обiзнанi з особливостями Свропейського дослiдницького простору, щоб скористатися уйма можливостями, як вш надае асоцiйованим кра!нам. У робот! про-стежена iсторiя розбудови ERA, видшено його клю-човi прюритети на кожнiй фазi розвитку, визначено як Укра!на використовуе наданi !й переваги i мож-ливосп, i в чому зазнае труднощiв. Особлива увага придшена аналiзу наступно!, четверто!, фази розвитку ERA на 2021-2027 рр., його майбутнiм тлям i прiоритетам, а також аналiзу попередньо! струк-тури дев'ято! Рамково! програми СС з дослiджень та шновацш «Горизонт Свропа», за рахунок яко! фь нансуватиметься бiльша частина заходiв майбутньо! ERA, вiдповiдно до яких мае бути скоригований на-цiональний план дiй та визначеш «точки дотику» Укра!ни та СС.
Проведене до^дження дозволило визначити напрями посилення науково-технологiчного та iнно-вацшного ствробгтництва Укра!ни та СС з ураху-ванням набутих позитивних напрацювань, iсиуючих проблем та невикористаних можливостей. Деякi з цих напрямiв, як-от активiзацiя участ Укра!ни в ев-ропейських програмах, е продовженням политики минулих роив, iншi е ввдносно новими i вiдкрилися пiсля тдписання Угоди про асоцiацiю та Угоди про «Горизонт 2020» (наприклад, забезпечення участi Укра!ни у спiльних шщативах СС), е i таи, як ще належить знайти i вписати в порядок денний можли-вого перспективного ствробгтництва, як-от форму-вання мiждержавних нацiональних i регiональних
iнновацiйних екосистем в парадигм Вiдритих iнно-вацiй 2.0. У цьому полягають перспективи подаль-ших дослiджень.
Л1тература
1. Leijten J. Innovation policy and international relations: directions for EU diplomacy. European Journal of Futures Research. 2019. Vol. 7 (4). https://doi.org/ 10.1186/s40309-019-0156-1. 2. Si Niu Xiao. International scientific collaboration between Australia and China: A mixed-methodology for investigating the social processes and its implications for national innovation systems. Technological forecasting and Social Change. 2014. Vol. 85. P. 58-68. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2013.10.014. 3. Edler J., Fier H., Grimpe C. International scientist mobility and the locus of knowledge and technology transfer. Research Policy. 2011. Vol. 40. Iss. 6. P. 791-805. https://doi.org/10.1016/j.respol.2011.03.003. 4. Makko-nen T., Rohde S. Cross-border regional innovation systems: conceptual backgrounds, empirical evidence and policy implications. European Planning Studies. 2016. 24 (9). P. 1623-1642. https://doi.org/10.1080/09654313.2016. 1184626. 5. Christodoulou А., Christidis Р. Bridges across borders: A clustering approach to support EU regional policy. Journal of Transport Geography. 2020. Vol. 83. https://doi.org/10.1016/j.jtrangeo.2020.102666. 6. Розвиток шновацшно! системи Укра!ни в европейському науково-технолопчному простора наукова доповвдь / за ред. чл.-кор. НАН Укра!ни !Ю. Сгорова; НАН Укра!ни, ДУ «Ш-т екон. та прогнозув. НАН Укра!ни». Ки!в, 2018. 198 с. 7. 1мплементащя евроштеграцшних реформ у сферi науки й технологш. Доповвдь Плат-форми громадянського суспшьства Украша-СС. Ки!в. 2017. 56 с. 8. 1ванов С.В. та ш. Украша в европейському науково-освиньому та iииовацiйиому простора концепция адаптаци та штеграци в умовах Угоди про асощацш з Свропейським Союзом. Ки!в: НАН Укра!ни, Ш-т екоиомiки пром-стi. 2018. 331 с. 9. Кш-дзерський Ю.В. Свроiитеграцiйиий вектор модериi-зацi! сустльства: проблеми формування в Укра!иi. Свроштеграцшний ресурс розвитку глобального п1дприемництва [Електронний ресурс]: Збiриик ма-терiалiв Дискусшно! платформи; 17 травня 2019 р. / за ред. А.М. Поручника. Ки!в: КНЕУ, 2019. С. 34-36. 10. Kravchenko S. Simulation of the national innovation systems development: a transnational and coevolution approach. Virtual Economics. 2019. Vol.2 No 3. P. 41-54. https://doi.org/10.34021/ve.2019.02.03(4). 11. Rohoza M., Perebyynis V., Verhal K. Cooperation and integration processes and models in context of development of branches of economy and territories. Virtual Economics. 2019. Vol. 2 (1). P. 49-63 https://doi.org/10.34021/ve. 2019.02.01(3). 12. Осадча Н., Ляшенко В., Галя-совська О., Дзюба С. Особливосп експорту агропро-мислово! продукцi! в Укра!ш та Придиiпровському регiоиi. Вкник економiчно'г науки Украши. 2019. № 1(36). С. 82-91. 13. Савельев С., Куриляк В., Лизун М., Лщинський I. Концепция «Вишеградська чет-вiрка + Укра!йа»: реальиiсть i перспективи. Bw-ник еко-номiчноi науки Украгни. 2019. № 1(36). С. 115-121. 14. Аджемоглу Д., Робинсон Дж. Почему одни страны
богатые, а другие бедные. Происхождение власти, процветания и нищеты. Экстрактивные и инклюзивные экономические институты. URL: https://history.wiki reading.ru/416046. 15. Max-Planck-Gesellschafteu. Budget 2021-27: Research and Innovation First! URL: https ://www.mpg.de/14119540/Horizon-Europe-EU-Bud get-2021-27. 16. Заключний звгт незалежного европей-ського аудиту нацюнально! системи дослвджень та ш-новацш Украти. 1нструмент полiтичноï пiдтримки програми «Горизонт 2020». Свропейська Комiсiя. 2017. 81 с. 17. Крос-секторальна експортна стратепя «Iнновацiï для експорту». М!тстерство розвитку еко-номiки, торгiвлi та альського господарства Украти.
2019. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail ?lang=uk-UA&id=10441384-4c4a-4afe-b03e-e3d952110 5ea&title=KrossektoralnaEksportnaStrategiiainnovatsiiDl iaEksportu-doslidzhennia-UkrainskoiuMovoiu. 18. Goldberg I., Goddard J. G., Kuriakose S., Racine J-L. Igniting Innovation: Rethinking the Role of Government in Emerging Europe and Central Asia. World Bank. 2011. 167 р. 19. Meeting Global Challenges through Better Governance. Paris: OECD. 2012. 246 р. 20. European Research Area (ERA). European Commission. 2020. URL: https://ec.europa.eu/info/research-and-innovation/strategy /era_en. 21. History of the European Research Area. 20 years of working together to stimulate coherent research policy in Europe. European Commission. 2020. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/research_and_in-novation/knowledge_publications_tools_and_data/docu-ments/ec_rtd_factsheet-era-history.pdf. 22. Open Innovation. Open Science. Open to the World - a vision for Europe. European Commission. Directorate-General for Research and Innovation. 2016. 108 p. 23. Open Science. European Commission. 2020. URL: https://ec.europa.eu/dig-ital-single-market/en/open-science. 24. European Research Area (ERA) Roadmap 2015-2020. European Union. European Research Area and Innovation Committee. ERAC Secretariat. Brussels, 20 April 2015. 69 p. 25. Horizon Europe. The Next EU Research & Innovation Investment Programme (2021 - 2027). European Commission. 2019. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/ files/ research_and_innovation/ strategy_on_research_and_in-novation/presentations/horizon_europe_en_investing_to_ shape_our_future.pdf. 26. The Commission's proposal for Horizon Europe. European Commission. 2019. URL: https://ec.europa.eu/info/horizon-europe-next-research-and-innovation-framework-programme/commissions-pro-posal-horizon-europe_en. 27. Горизонт 2020. МОН Украти. 2020. URL: https://mon.gov.ua/ua/tag/gorizont-
2020. 28. Report on the governance and financial schemes for the European Open Science Cloud Adopted by the Open Science Policy Platform. Executive Summary. May 2017. URL: https://ec.europa.eu/research/openscience/ pdf/ ospp_euro_open_science_cloud_report-.pdf. 29. ERAC Opinion on the future of the ERA. European Union. European Research Area and Innovation Committee. ERAC Secretariat. Brussels, 23 January 2020. 43 p. 30. Joint programming initiatives. European Commission. Horizon 2020. 2020. URL: https://ec.europa.eu/programmes/hori-zon2020/en/h2020-section/joint-programming-initiatives. 31. Joint Programming Initiatives. URL: https://map.era.
gv.at/project/1/initiative/4. 32. Про пршритетш напря-ми розвитку науки i техтки: Закон Украти ввд 11.07.2001 № 2623-III. Верховна Рада Украти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2623-14. 33. Про пршритетш напрями шновацтно! дiяльностi в Украш: Закон Украти вад 08.09.2011 № 3715-VI. Верховна Рада Украти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/3715-17. 34. 1нформащя щодо консультацт МОН Украти з JPI Oceans. МОН Украти. 2019. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/novini/ 2019/ JPI%200ceans.pdf. 35. МОН долучиться до розробки критерив, за якими вщбиратимуть мюта для учасп у науковому конкура СС. МОН Украти. 2019. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-doluchitsya-do-rozrob ki-kriteriyiv-za-yakimi-vidbiratimut-mista-dlya-uchasti-u-naukovomu-konkursi-yes. 36. European Research Infrastructures. European Commission. 2020. URL: https: //ec.europa.eu/info/research-and-innovation/strategy/euro-pean-research-infrastructures en. 37. European Research Infrastructure Consortium (ERIC). European Commission. 2020. URL: https://ec.europa.eu/info/research-and-inno-vation/strategy/european-research-infrastructures/eric en. 38. E-Infrastructures. European Commission. 2020. URL: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/e-in-frastructures. 39. Створено проект Концепци розвитку украшських дослвдницьких шфраструктур, заснованих на технологи комуткацт. МОН Украти. 18 счня 2019 р. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/stvoreno-proekt -koncepciyi-rozvitku-ukrayinskih-doslidnickih-infrastruk tur-zasnovanih-na-tehnologiyi-komunikacij. 40. A New Strategic Agenda 2019-2024. European Council, Brussel. 2019. 8 p.
References
1. Leijten J. (2019). Innovation policy and international relations: directions for EU diplomacy. European Journal of Futures Research, Vol. 7 (4). https://doi.org/ 10.1186/s40309-019-0156-1.
2. Si Niu Xiao. (2014). International scientific collaboration between Australia and China: A mixed-methodology for investigating the social processes and its implications for national innovation systems. Technological forecasting and Social Change, Vol. 85, рр. 58-68. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2013.10.014.
3. Edler J., Fier H., & Grimpe C. (2011). International scientist mobility and the locus of knowledge and technology transfer. Research Policy, Vol. 40, Iss. 6, рр. 791-805. https://doi.org/10.1016/j.respol.2011.03.003.
4. Makkonen T., & Rohde S. (2016). Cross-border regional innovation systems: conceptual backgrounds, empirical evidence and policy implications. European Planning Studies, 24 (9), рр. 1623-1642. https://doi.org/ 10.1080/09654313.2016.1184626.
5. Christodoulou А., & Christidis Р. (2020). Bridges across borders: A clustering approach to support EU regional policy. Journal of Transport Geography, Vol. 83 https://doi.org/10.1016/jjtrangeo.2020.102666.
6. Yehorov I.Iu. (2018). The development of Ukrainian innovation system in the European scientific and technological area: scientific report. Kyiv, NAS of Ukraine, Institute of Economics and Forecasting [in Ukrainian].
I. M. nigoprneBa
7. EU-Ukraine Civil Society Platform. (2017). Implementation of European integration reforms in the field of science and technology. Report of the EU-Ukraine Civil Society Platform. Kyiv [in Ukrainian].
8. Ivanov S.V. (Eds). (2018). Ukraine in the European science-educational and innovative spaces: the concept of adaptation and integration in the context of the Association agreement between the EU and Ukraine. Kyiv, NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economy [in Ukrainian].
9. Kindzerskyi Yu.V. (2019). Euro-Integration vector of modernization of society: problems of formation in Ukraine. Euro-Integration Ressource for the Development of Global Entrepreneurship [Electronic resource]: A collection of discussion platform materials; Kyiv, KNEU [in Ukrainian].
10. Kravchenko S. (2019). Simulation of the national innovation systems development: a transnational and co-evolution approach. Virtual Economics, Vol. 2, No 3, pp. 41-54. https://doi.org/10.34021/ve.2019.02.03(4).
11. Rohoza M., Perebyynis V., & Verhal K. (2019). Cooperation and integration processes and models in context of development of branches of economy and territories. Virtual Economics, Vol. 2 (1), pp. 49-63. https://doi.org/10.34021/ve.2019.02.0U3).
12. Osadcha N., Liashenko V., Haliasovska O., & Dziuba S. (2019). Features of Agricultural Products Export in Ukraine and Dnipro Region. Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1 (36), pp. 82-91 [in Ukrainian].
13. Saveliev Ye., Kuryliak V., Lyzun M., & Lishchynskyi I. (2019). The concept of the «Visegrad Four + Ukraine»: reality and prospects. Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1 (36), pp. 115-121 [in Ukrainian].
14. Acemoglu D., & Robinson J. A. (2014). Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity, and Poverty. Retrieved from https://history.wikireading.ru/416046 [in Russian].
15. Max-Planck-Gesellschafteu. (2019). Budget 2021-27: Research and Innovation First! Retrieved from https ://www.mpg.de/14119540/Horizon-Europe-EU-Bud get-2021-27.
16. European Commission. (2017a). Final report of an independent European audit of Ukraine's national research and innovation system. The political support tool for the Horizon 2020 program [in Ukrainian].
17. Ministry for Development of Economy, Trade and Agriculture of Ukraine. (2019). Cross-sectoral Export Strategy «Innovation for Export». Retrieved from https: //www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=10 441384-4c4a-4afe-b03e-e3d9521105ea&title=Krossek to-ralnaEksportnaStrategiiainnovatsiiDliaEksportu-doslidzhe nnia-UkrainskoiuMovoiu [in Ukrainian].
18. Goldberg I., Goddard J. G., Kuriakose S., & Racine J-L. (2011). Igniting Innovation: Rethinking the Role of Government in Emerging Europe and Central Asia. World Bank.
19. OECD. (2012). Meeting Global Challenges through Better Governance. Paris, OECD.
20. European Commission. (2020a). European Research Area (ERA). European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/research-and-innovation/ strategy/era_en.
21. European Commission. (2020b). History of the European Research Area. 20 years of working together to stimulate coherent research policy in Europe. European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/ sites/info/files/research_and_ innovation/knowledge _pub-lications_tools_and_data/documents/ec_rtd_factsheet-era-history.pdf.
22. European Commission. (2016). Open Innovation. Open Science. Open to the World - a vision for Europe. European Commission. Directorate-General for Research and Innovation.
23. European Commission. (2020c). Open Science. European Commission. Retrieved from https://ec.eu-ropa.eu/digital-single-market/en/open-science.
24. European Research Area and Innovation Committee (ERAC). (2015). European Research Area (ERA) Roadmap 2015-2020. European Union. European Research Area and Innovation Committee. ERAC Secretariat. Brussels.
25. European Commission. (2019a). Horizon Europe. The Next EU Research & Innovation Investment Programme (2021-2027). European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/research_and _innovation/strategy_on_research_and_innovation/presen tations/horizon_europe_en_investing_to_shape_our_fu-ture.pdf.
26. European Commission. (2019b). The Commission's proposal for Horizon Europe. European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/horizon-eu-rope-next-research-and-innovation-framework-program me/commissions-proposal-horizon-europe_en.
27. Ministry of Education and Science of Ukraine. (2020). Horizon 2020. Retrieved from https://mon.gov.ua/ ua/tag/gorizont-2020 [in Ukrainian].
28. European Commission. (2017b). Report on the governance and financial schemes for the European Open Science Cloud Adopted by the Open Science Policy Platform. Executive Summary. Retrieved from https://ec.eu-ropa.eu/research/openscience/pdf/ospp_euro_open_scienc e_cloud_report-.pdf.
29. ERAC. (2020). ERAC Opinion on the future of the ERA. European Union. European Research Area and Innovation Committee. ERAC Secretariat. Brussels.
30. European Commission. (2020d). Joint programming initiatives. European Commission. Horizon 2020. Retrieved from https://ec.europa.eu/programmes/hori-zon2020/en/h2020-section/joint-programming-initiatives.
31. Joint Programming Initiatives. Retrieved from https://map.era.gv. at/proj ect/1/initiative/4.
32. Verkhovna Rada of Ukraine. (2001). Law of Ukraine: On Priority Branches of Science and Technology Development of Jul. 11, 2623-III. Retrieved from https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/2623-14 [in Ukrainian].
33. Verkhovna Rada of Ukraine. (2011). Law of Ukraine: On the Priority Directions of Innovation Activity in Ukraine of Sept. 08, 3715-VI. Retrieved from https://za-kon.rada.gov.ua/laws/show/3715-17 [in Ukrainian].
34. Ministry of Education and Science of Ukraine. (2019a). Information on the consultations of the Ministry of Education and Science of Ukraine with JPI Oceans. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/ novini/2019/JPI%20Oceans.pdf.
EKOHOMÎHHHH BÎCHHK floHÖacy № 2(60), 2020
35. Ministry of Education and Science of Ukraine. (2019b). The Ministry of Education and Science will join the development of criteria by which cities will be selected to participate in the EU science competition. 20.06.2019. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/mon-dolu-chitsya-do-rozrobki-kriteriyiv-za-yakimi-vidbiratimut-mis ta-dlya-uchasti-u-naukovomu-konkursi-yes.
36. European Commission. (2020e). European Research Infrastructures. European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/research-and-innovation/ strategy/european-research-infrastructures_en.
37. European Commission. (2020f). European Research Infrastructure Consortium (ERIC). European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/re-search-and-innovation/strategy/european-research-infra-structures/eric_en.
38. European Commission. (2020g). E-Infrastruc-tures. European Commission. Retrieved from https://ec.eu-ropa.eu/digital-single-market/en/e-infrastructures.
39. Ministry of Education and Science of Ukraine. (2019c). A draft Concept for the development of Ukrainian research infrastructures based on communication technology has been created. Retrieved from https://mon.gov.ua/ ua/news/stvoreno-proekt-koncepciyi-rozvitku-ukrayinskih -doslidnickih-infrastruktur-zasnovanih-na-tehnologiyi-ko munikacij.
40. European Council. (2019). A New Strategic Agenda 2019-2024. European Council, Brussel.
Шдоричева I. Ю. Украша у науково-техноло-пчному та шновацшному просторах Свропей-ського Союзу: проблеми, позитивш зрушення та на-прями штеграцп
Нацюнальна система дослщжень та шновацш не може бути ефективною без розвинутоï мiжнародноï сшвпращ, яка сприяе шновацшному поступу краши, змiцнюе ïï науковий та шновацшний потенцiал. Дана робота присвячена проблематицi iнтеграцiï Украши до науково-технолопчного та iнновацiйного просторiв Свропейського Союзу (СС) у контексп пвдписання Угоди про асошацш та Угоди про «Горизонт 2020», що надало украшським науковцям i шдприемцям мож-ливють перейти на як1сно новий рiвень спiвробiт-ництва з СС.
Дослiдження свiдчить, що темпи европейсько! на-уково-технологiчноï та iнновацiйноï iнтеграцiï Украши не можна визнати задовiльними: виявлено чимало суттевих проблем i труднощiв з цим пов'язаних, але та-кож ввдзначено певнi позитивнi напрацювання. У статп виявленi проблеми i позитивнi зрушення згрупо-вано за блоками законодавчого (правового), концептуального та оргашзацшного характеру, а також за сферою дiяльностi органiв влади та державних прюрите-тiв. Розглянуто политику та особливостi розвитку на-уково-технолопчно1 та iнновацiйноï сфер СС.
На основi аналiзу мiжнародних документiв та украшського законодавства, поточних i майбутшх щ-лей та прiоритетiв Свропейського досладницького простору, враховуючи прогрес виконання Украïною Угоди про асошацш, набутий досвад участi в европей-ських програмах, виходячи з штереав мiжнародноï спiвпрацi, визначено напрями посилення науково-тех-
нологичного та ^новац^ного сшвробгтництва Украши та СС. Реал!защя цих напрям!в сприятиме узгодженню нащотальш!' политики у сфер! розвитку науки, технологий та шновацш з европейською политикою для вшь-ного обмшу знаннями, даними, навиками i досввдом через ствпрацю науковшв i шдприемщв, створення стльно!' досл!дницько! iифраструктури, виконання м!жнародних проекпв, що дозволить Укрш'ш змен-шити !нновац!йний розрив з передовими европей-ськими державами, сприятиме пошуку ввдповщей на проблеми глобального та нацюнального характеру.
Ключовi слова: Угода про асошацш, штегращя, иацiоиальиа система дослщжень та шновацш, м!жна-родна ствпраця, иауково-техиологiчиий та шновацш-ний простори Свропейського Союзу.
Pidorycheva I. Ukraine in the scientific-technological and innovation spaces of the European Union: problems, positive results and integration directions
Strong international cooperation is a significant factor to develop an efficient national system of research and innovation that promotes the country's innovation progress, strengthens its scientific and innovative capacity. This study is devoted to the issues of Ukrainian integration into the scientific-technological and innovation spaces of the European Union (EU) in the context of signing the Association Agreement and the Horizon 2020 Agreement, which provided an opportunity for Ukrainian scientists and entrepreneurs to move to a qualitatively new level of cooperation with the EU.
The study indicates an unsatisfactory rate of Ukrainian integration in the European scientific-technological and innovation spaces: many significant problems and difficulties linked to this have been identified, but some progress has also been noted. In the article, these problems and positive changes have been grouped under blocks of a legislative (legal), conceptual and organizational nature, as well as by the sphere of activities of the authorities and government priorities. The policy and developmental characteristics of European scientific-technological and innovation spheres have been considered.
Based on the analysis of international documents and Ukrainian legislation, current and future goals and priorities of the European research area, considering the progress of Ukraine's implementation of the Association Agreement, the experience of participating in European programs, based on the interests of international cooperation, the directions of strengthening scientific-technological and innovation cooperation of Ukraine and the EU have been identified. The implementation of these directions will facilitate the harmonization of national policies in the field of science, technology and innovation with the European policy for the free exchange of knowledge, data, skills, and experience through the cooperation of scientists and entrepreneurs, the creation of joint research infrastructure, the implementation of international projects, will allow Ukraine to reduce the innovation gap with advanced European countries and contribute the search for answers of global and national problems.
Keywords: Association Agreement, integration, national research and innovation system, international coo-
peration, scientific-technological and innovation spaces of the European Union.
Пидоричева И. Ю. Украина в научно-технологическом и инновационном пространствах Европейского Союза: проблемы, положительные сдвиги и направления интеграции
Национальная система исследований и инноваций не может быть эффективной без развитого между -народного сотрудничества, которое способствует инновационному продвижению страны, укрепляет ее научный и инновационный потенциал. Данная работа посвящена проблематике интеграции Украины в научно-технологическое и инновационное пространства Европейского Союза (ЕС) в контексте подписания Соглашения об ассоциации и Соглашения про «Горизонт 2020», что предоставило украинским ученым и предпринимателям возможность перейти на качественно новый уровень сотрудничества с ЕС.
Исследование свидетельствует, что темпы европейской научно-технологической и инновационной интеграции Украины нельзя признать удовлетворительными: выявлено немало существенных проблем и трудностей с этим связанных, но также отмечены определенные положительные наработки. В статье выявленные проблемы и положительные сдвиги сгруппированы по блокам законодательного (правового), концептуального и организационного характера, а также по
сфере деятельности органов власти и государственных приоритетов. Рассмотрена политика и особенности развития научно-технологической и инновационной сфер ЕС.
На основе анализа международных документов и украинского законодательства, текущих и будущих целей и приоритетов Европейского исследовательского пространства, учитывая прогресс выполнения Украиной Соглашения об ассоциации, приобретенный опыт участия в европейских программах, исходя из интересов международного сотрудничества, определены направления усиления научно-технологического и инновационного сотрудничества Украины и ЕС. Реализация этих направлений будет способствовать согласованию национальной политики в сфере развития науки, технологий и инноваций с европейской политикой для свободного обмена знаниями, данными, навыками и опытом через сотрудничество ученых и предпринимателей, создание совместной исследовательской инфраструктуры, выполнение международных проектов, позволит Украине уменьшить инновационный разрыв с передовыми европейскими государствами, будет способствовать поиску ответов на проблемы глобального и национального характера.
Ключевые слова: Соглашение об ассоциации, интеграция, национальная система исследований и инноваций, международное сотрудничество, научно-технологическое и инновационное пространства Европейского Союза.
Стаття надшшла до редакци 20.05.2020
Прийнято до друку 11.06.2020
