CC BY
12
Itskovits, G. Troynaya spiral. Universitety - predpriyatiya -gosudarstvo. Innovatsii vdeystvii [Triple helix. Universities - enterprises - state. Innovation in action]. Tomsk, 2010.
Kyrylenko, V. I., and Kyrylenko, L. M. "Sotsializatsiia eko-nomiky yak tendentsiia rozvytku suspilstva" [Socialization of the economy as a tendency of social development]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia «Ekonomika i pravo», no. 10 (2010): 3-8.
[Legal Act of Ukraine] (2014). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1556-18
[Legal Act of Ukraine] (2015). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2145-19
[Legal Act of Ukraine] (2019). http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65599
Makarova, O. V. "Vymiriuvannia liudskoho rozvytku v re-hionakh Ukrainy: metodolohichni aspekty ta otsinka rezultativ" [Measuring Human Development in the Regions of Ukraine: Methodological Aspects and Evaluation of Results]. Ekonomika Ukrainy, no. 3 (2015): 41-53.
Minakova, T. P. "Osoblyvosti osvitnikh posluh u suchas-nykh umovakh" [Features of educational services in modern conditions]. Ekonomika ta derzhava, no. 1 (2016): 112-117.
Obolenska, T. Ye. Marketynh osvitnikh posluh: vitchyz-nianyi i zarubizhnyi dosvid [Marketing of educational services: domestic and foreign experience]. Kyiv: KNEU, 2001.
Osadchyi, V. V. "Udoskonalennia profesiinoi pidhotovky maibutnikh vchyteliv zasobamy kompiuterno-oriientovanoi systemy navchannia" [Improvement of professional training of future teachers by means of computer-oriented system of education]. Informatsiini texnolohii v ocviti, no. 2 (2008): 90-94.
Romanovskyi, O. O. "Rol modeli «potriinoi spirali» H. Its-kovitsa i pidpryiemnytskykh VNZ u rozvytku innovatsii" [The role of G. Itkovitz's "triple helix" model and entrepreneurial universities in innovation development]. Aktualni problemy eko-nomiky, no. 1 (2012): 32-43.
"UNDP-Dopovid pro liudskyi rozvytok-2018. Indeksy ta pokaznyky liudskoho rozvytku: Onovlena statystyka za 2018 rik" [UNDP Human Development Report 2018. Human Development Indices and Indicators: Updated statistics for 2018]. http://hdr.undp.org/en/data
The informative site of the World bank (2013). http://info. worldbank.org/etools/kam2/KAM_page5.asp
Trubych, S., and Maikovych, T. "Formuvannia ta rozvytok rynku osvitnikh posluh yak peredumova vkhodzhennia Ukrainy v YeS (deiaki pidkhody do utochnennia poniatiinoho aparatu doslidzhennia)" [Formation and development of the market for educational services as a prerequisite for Ukraine's accession to the EU (some approaches to clarifying the conceptual apparatus of the research)]. Visnyk TANH, no. 5-1 (2003): 145-150.
УДК 001:89:35 JEL: I23
ОСОБЛИВОСТ1 ОРГАН1ЗАЦ1Т НАУКОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В КРАНАХ CO ТА УКРА1Н1
®2019 ХАУСТОВА В. е., РЕШЕТНЯК О. I.
УДК 001:89:35 JEL:I23
Хаустова В. €., Решетняк О. I. Особливост оргашзацп науково!' дiяльностi в кражах €С та УкраТш
Метою роботи е розгляд орган1зац1йних моделей управлшня науковою сферою краш £С i визначення проритетних напрямт розвитку науково/' д'яльностi Украши. Наведено характеристику органiзацii науковоi дiяльностi в £С та окремих його кранах. Охарактеризовано сутшсть евро-пейського дотдницького простору. Надано пор'юняльну характеристику Рамкових програм ЕС. Розглянуто особливостi органiзацii науковоi di-яльностi в Н'теччиш, ФранцП та Велит БританП. Наведено загальну структуру оргашзацй наукових досл'джень у Hiмеччинi. Визначено основш елементи системи управлшня та розвитку науковоiд'яльностi в Н'теччиш, Францп та Великш БританП. Охарактеризовано основш стратегiчнi документи, як спрямоваш на сприяння розвитку науки в окремих кранах ЕС. З метою пор'вняння органiзацii управлшня науковим розвитком краш ЕС з Украшою надано характеристику вiтчизняноi модел': органiзацii науковоi д'яльност'и Наведено схему управлшня науково-техшчним розвитком в УкраЫ. Зроблено пор'вняння систем розвитку науки в деяких кранах ЕС та УкраМ за окремими ознаками. Визначено, що науково-техшч-ний розвиток Украши повинен забезпечувати максимальну в'дпов'дшсть технологiчного прогресу назр'шим сусп'льним потребам i стимулювати науковий пошук, спрямований на формування iнновацiйнихзнаньзметою вт'лення iху повсякденнупрактику. Об(рунтовано необхiднiстьрефор-мування системи органiзацii науковоi д'тльностi в УкраЫ.
Ключов'! слова: наукова д'яльшсть, науково-техшчний розвиток, европейський дотдницький прост'р, система оргаюзацПнауковоiд'>яльност1 DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-7-122-137 Рис.: 4. Табл.: 6. Ббл.: 16.
Хаустова ВЫто^я бвгешвна - доктор економiчних наук, професор, зав'дувачка сектора промисловоi полтики та iнновацiйного розвитку,
Науково-досл'дний центр шдустр'шльних проблем розвитку НАН Украни (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харт, 61166, Украна)
E-mail: v.khaust@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5895-9287
Researcher ID: http://www.researcherid.com/Q-9045-2016
SPIN-код: http://elibrary.ru/3860-8086
Решетняк Олена 1вашвна - кандидат економ'нних наук, доцент, докторант Науково-дотдного центру шдустр'шльних проблем розвитку НАН Украши (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харт, 61166, Украша) E-mail: reshetele@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1183-302X
УДК 001:89:35 UDC 001:89:35
JEL: I23 JEL: I23
Хаустова В. Е., Решетняк Е. И. Особенности организации научной Khaustova V. Ye., Reshetnyak O. I. The Features of Organization
деятельности в странах ЕС и Украине of Scientific Activities in the EU and in Ukraine
Целью работы является анализ организационных моделей управления The publication is aimed at analyzing the organizational models of manage-научной фроИ стран ЕС и определение приоритетных направлений ment of the scientific sphere of the EU countries along with defining the pri-
развития научной деятельности Украины. Приведена характеристика организации научной деятельности в ЕС и отдельных его странах. Охарактеризована сущность европейского исследовательского пространства. Приведена сравнительная характеристика рамочных программ ЕС. Рассмотрены особенности организации научной деятельности в Германии, Франции и Великобритании. Представлена общая структура организации научных исследований в Германии. Определены основные элементы системы управления и развития научной деятельности в Германии, Франции и Великобритании. Охарактеризованы основные стратегические документы, направленные на содействие развитию науки в отдельных странах ЕС. С целью сравнения организации управления научным развитием стран ЕС с Украиной предоставлена краткая характеристика отечественной модели организации управления научной сферы. Приведена схема управления научно-техническим развитием в Украине. Осуществлено сравнение систем развития науки в некоторых странах ЕС и Украине по отдельным признакам. Определено, что научно-техническое развитие Украины должно обеспечивать максимальное соответствие технологического прогресса назревшим общественным потребностям и стимулировать научный поиск, направленный на формирование инновационных знаний с целью воплощения их в повседневную практику. Обоснована необходимость реформирования системы организации научной деятельности в Украине.
Ключевые слова: научная деятельность, научно-техническое развитие, европейское исследовательское пространство, система организации научной деятельности. Рис.: 4. Табл.: 6. Библ.: 16.
Хаустова Виктория Евгеньевна - доктор экономических наук, профессор, заведующая сектором промышленной политики и инновационного развития, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина) E-mail: v.khaust@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5895-9287 Researcher ID: http://www.researcherid.com/Q-9045-2016 SPIN-код: http://elibrary.ru/3860-8086
Решетняк Елена Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, докторант Научно-исследовательского центра индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина) E-mail: reshetele@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1183-302X
orities of development of Ukraine's scientific activities. A characterization of the organization of scientific activities in the EU and its individual countries is provided. The essence of the European research space is characterized. A comparative characterization of the EU framework programs is provided. The features of the organization of scientific activity in Germany, France and Great Britain are considered. The general structure of the organization of scientific research in Germany is presented. The main elements of the system of management and development of scientific activities in Germany, France and Great Britain are defined. The main strategic documents directed towards promoting the development of science in the separate EU countries are described. In order to compare the organization of management of scientific development of the EU countries with Ukraine, the authors provide a brief characterization of the domestic model of organization of management of the scientific sphere. The scheme of management of scientific-technical development in Ukraine is provided. A comparison of systems of science development in several EU countries and in Ukraine is carried out according to separate attributes. It is defined that Ukraine's scientific-technical development should ensure maximum compliance of technological progress with overdue public needs and stimulate scientific research aimed at building innovative knowledge with the goal of implementing them into everyday practice. The need to reform the system of organizing the scientific activities in Ukraine is substantiated.
Keywords: scientific activities, scientific-technical development, European research space, system of organization of scientific activities. Fig.: 4. Tаbl.: 6. Bibl.: 16.
Khaustova Viktoriia Ye. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Sector of Industrial Policy and Innovative Development, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor, 1a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: v.khaust@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5895-9287 Researcher ID: http://www.researcherid.com/Q-9045-2016 SPIN-code: http://elibrary.ru/3860-8086
Reshetnyak Olena I. - PhD (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor, 1a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: reshetele@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1183-302X
Розвиток наукових знань e визначальним фактором забезпечення прогресу сусшльства. Науко-во-технчна полiтика в сучасному свт e важли-вою складовою внутршньо! та зовшшньо! полiтики кра!н, що обумовлюе необх^шсть створення в них умов для розвитку науково'! дiяльностi як джерела економiчного зростання та нев^д'емно! складово! на-цюнально! культури та освiти.
У цьому контекста вважаеться дощльним аналiз i використання досв1ду оргашзаци науково! дГяльнос-ri в пров^дних кра!нах свиу задля розробки вичизня-но! стратегИ розвитку науково! та науково-техшчно! дiяльностi. Враховуючи прагнення до гармоншно! штегращ! вичизняно! науки до бвропейського до-сл1дницького простору, особливий штерес викликае досв1д оргашзаци науково! дiяльностi в пров1дних кра!нах бС.
Актуальшсть досл1дження теори та практики оргашзаци науково! дiяльностi в кра!нах свиу тд-тверджуеться великою кшюстю наукових праць,
присвячених цш проблематищ, а саме: О. Амош^ В. Гейця, К. ¡брапмово!, С. Ларша, I. Селезньово!, Е. Зшов'ево'!, Г. Ширяево!, В. Завгородньо!, А. Ольно-во!, В. Ситшка, М. Кизима, С. Попово!, А. Яника та ш. [1-8]. Проте окремi аспекти вищезазначено! проблематики е недостатньо досл^дженими та потребують подальшого осмислення та аналiзу.
Метою стати е аналiз особливостей оргашзаци науково! дiяльностi в кра!нах бС i визначення на-прямкш застосування досв^ду цих кра!н задля розвитку науково! дiяльностi в Укра!ни.
Полiтика науково-технолопчного розвитку та шновацшна полiтика в бС формуеться на де-юлькох рiвнях. На пан'европейському рiвнi бС формулюе стратепчш цш у сферi свое! компетен-цГ! з урахуванням наявних статистичних даних i про-гнозiв. Ц стратепчш цш знаходять вткення в документах бвропейсько! ком1си, а на рГвш бвропейсько! ради та бвропейського парламенту обговорюеться
можлившть проведення в^дпов^дних реформ у кра!-нах-членах. До завдань бвропейсько! ком1си входить також збiр i аналiз шформаци про результати шнова-цшно! та науково! пол1тики в державах-членах i шд-готовка рекомендац1й щодо ii вдосконалення [3].
На нацюнальному р1вн1 розробкою стратег1й розвитку науково!' д1яльност1 та прийняттям план1в !х реал1зацГ! займаються нац1ональн1 м1н1стерства i вь домства кра!н-членiв з1 здшсненням науково-промис-лово! коопераци окремих наукових шститупв i компа-н1й, у тому числ1 з третiми кра!нами, як1 не входять до 6С. На регiональному р1вн1 Функц1онують загальноев-ропейськi програми до^джень i розробок - рамков! програми, як1 розробляються на чотири роки i привер-тають до участi (залежно в1д проекту) i мiжнародних партнерiв, виступаючи як шструмент п1дтримки мгж-народного шновацшного спiвробiтництва.
европейський науковий (або дослгдницький) прост1р (European Research Area - ERA) [10] являе собою систему науково-досмдних про-грам штеграци наукових ресурав в 6С. ERA е час-тиною 61льш розвинено! европейсько! зони знань, в якш головними виступають науковi дослiдження, освт та iнновацi!. ERA е частиною розширено! Лг-сабонсько! стратеги розвитку, яка об'еднуе щ три об-ластi в так званий «науковий трикутник» [14].
ERA мае деккька прiоритетiв свое! д1яльност1: забезпечення шдвищення ефективностi нащональ-них систем досл^жень; сприяння оптимальному транснацiональному (м1жнародному) ствробггни-цтву та конкуренци й розвитку науково-досл^но! iнфраструктури; оптимальному розповсюдженню,
ршному доступу та передачi наукових знань, включа-ючи o6ir знань i забезпечення в^критого до них доступу; забезпечення в1дкритого ринку пращ для до-слiдникiв, гендерно! рiвностi та гендерно! iнтеграцiï в досмдження.
У 2012 р. до складу ERA увiйшло п'ять оргашза-цш (його структуру наведено на рис. 1).
Кращим засобом розвитку ERA вважаться об-мiн науковими стратепями на нацiональному та регiональному рiвнях. Ключовим моментом у цьому е те, що зацiкавленi кра!ни та регюни обмшю-ються досвiдом, отримують практичш знання, а також створюють взаемозв'язок мiж стратегiями для забезпечення сощально! безпеки дослiдникiв, додаткового стимулювання приватних досл^джень та шновацш, наукового спiвробiтництва з третiми крашами та iн.
Cтратегiчними документами з наукового та науково-техшчного розвитку европейських краш е Рамковi програми досл^джень 6С, якi були спещаль-но розроблеш для пiдтримки ERA. Взагалi Рамковi програми для дослiджень i технолопчного розвитку (скорочено - FP), з FP1 до FP8 (що ведома як Horizon 2020), е програмами фшансування, створеними 6С/ бвропейською Комiсiею для пiдтримки та сприяння досл^дженням у ERA. Конкретнi цш та прiоритети окремих програм вiдрiзняються за перiодами !х дГ!. У фокус FP6 i FP7 усе ще перебувають технологiчнi дослiдження, у FP8 - Horizon 2020 акцент робиться на шновацИ, як спрямоваш на швидке забезпечення економiчного зростання та вважаються цГльовими установками при розробщ конкретних програм нау-ково-техшчного розвитку окремих кра!н 6С.
<
m о о
<
S
ш
Европейський науковий npocrip (ERA)
V_______ .
Члени ERA
бвропейська асо^а^я наукових i технолопчних орган1зац1й (EARTO)
бвропейська асоцiацiя унiверситетiв (EUA)
ГЛга европейських дослiдницьких унiверситетiв (LERU)
Science Europe
NordForsk (член до 2015 р.)
CESAER (член з 2013 р.)
CnocTepirani ERA
Асо^афя iнфраструктурних об'ек^в европейського рiвня (ERF-AISBL)
бвропейська асоцiацiя менеджменту промислових дослщжень (EIRMA)
бвропейська мережа дослiджень та шновацш у репонах (ERRIN)
бвропейська мережа iнновацiйних агентств (TAFTI)
EU-Life
Рис. 1. Структура Европейського наукового простору (ERA) Джерело: складено авторами за [10].
Також важливий вплив на бвропейський до-сл^дницький npocTip мае бвропейська досмдницька рада (European Research Council - ERC) [15], яка роз-почала свою дiяльнiсть у межах Сьомо! рамково! про-грами (FP7).
Мiсiя ERC полягае в тому, щоб заохочувати на-уковцiв до проведення яюсних дослiджень в бврош завдяки конкурентоспроможному фшансуванню та пiдтримцi досл^дницьких прикордонних дослiджень у всiх сферах.
Порiвняльну характеристику Рамкових про-грам 6С наведено в табл. 1.
32017 р. у Брюсселi розпочато роботу над новою стратепею 6С - бвропа 2030 i 9-тою рамковою програмою 6С з наукових доЫджень та тех-нологiчного розвитку. Ця стратепя спрямована на сприяння подальшому розвитку загальноевропей-ського сшвробиництва в галузi науки та шновацш. За попереднiми даними, нова стратепя бвросоюзу до 2030 р. буде придкяти бiльше уваги фiнансуванню проекпв з високою «соцiальною вiддачею» i створен-ню «вiдкритих екосистем для наукових досл^джень, iнновацiй та освiти». Одним iз основних завдань 6С буде наукове забезпечення переходу в^д низьковугле-
Таблиця 1
Порiвняльна характеристика рамкових програм £С
Характеристика рамково!" програми РП1 1984- 1988 рр. РП2 1987- 1991 рр. РП3 1990- 1994 рр. РП4 1994- 1998 рр. РП5 1998- 2002 рр. . РП6 2002- 2006 рр. РП7 2007- 2013 рр. Horizon 2020 Europe 2030 (проект)
Об'еднання зусиль держав - члешв £С для вирiшення европейських проблем + + + + + + + + +
Об'еднання европейських ринш + + + + + + + + +
Ун1ф1кац1я европейськоТ науки i технологiй + + + + + + + + +
Просування загальних закошв i стан-дартiв + + + + + + + + +
Моб^зафя европейського потенцiалу на европейському та глобальному р!в-нях шляхом координацп нацiональних i загальноевропейських програм - - - + + + + + +
Сприяння iмплементацiï европейськоТ полiтики - - - - + + + + +
Спрямованiсть на виршення глобаль-них проблем - - - - + + + + +
Розширення можливостей для розвитку европейськоТ науки, технологiй i промисловостi - - - - + + + + +
Структурування европейськоТ спiльноти дослiджень i розробок - - - - - + + + +
Пщвищення якостi проектiв через участь у загальноевропейському змаганш - - - - - - + + +
Акцент на технолопчний розвиток + + + + + + + - -
Акцент на шновацмний розвиток - - - - - - - + +
Перехiд на циклiчну економ^ - - - - - - - - +
Сума фiнансування, млрд евро 3,75 5,396 6,6 13,215 14,96 17,883 53,221 77 Не визна-чена
< Si
m о о
<
О ш
Джерело: складено авторами на ochobî [3; 13].
цево! економши, сталого виробництва та споживання до так звано! «ци^чно! економши».
Отже, наука в 6С розглядаеться як найваж-ливiший i безальтернативний ресурс у по-ступальному розвитку вах aспектiв сучас-ного европейського сусшльства в процесi створення загальноевропейського доЫдницького простору, а також як дiевий iнструмент зменшення впливу гло-бальних соцiо-еколого-економiчних проблем.
Розглянемо особливосп оргaнiзaцГ! науково! дь яльностi в окремих кра!нах 6С.
У Шмеччит система оргашзаци науково! дiяль-ност побудована як федеральна система з розподь лом обов'язкiв мiж федеральним i мiсцевими урядами (на рiвнi земель). Формування нaуково-технiчно'! по-лiтики на федеральному рiвнi забезпечуе Федеральне мшштерство освiти i наукових досл^джень (БМБР). Загальну структуру оргaнiзaцГ! наукових до^джень у Нiмеччинi наведено на рис. 2.
Формування шновацшно! та технолопчно! по-лiтики забезпечуе Федеральне мшштерство еконо-мiки та технологш (БMWi), яке також формуе на-прямки розвитку певних галузей у сферi наукових дослiджень, тодi як уточнення нaпрямкiв наукових дослiджень в^дпов^дно до конкретних сфер дiяльнос-й здiйснюеться на рiвнi земель земельними мшштер-ствами освiти i науки та Мшштерством економiки.
У Шмеччиш прийнято рiшення до 2025 р. спря-мовувати 3,5% валового внутршнього продукту на
дослiдження i розробки. Серед державних докумен-тiв, яю визначають напрямки розвитку науки в Ш-меччинi, нaйбiльш значущими е таки Нaцiонaльнa стрaтегiя сталого розвитку, що визначае основнi напрямки розвитку науки в кра'М з метою забезпечення !"! сталого розвитку (у т. ч. виршення глобальних проблем); Стрaтегiя високих технологш [12], що встанов-люе прюритетш сфери наукових дослiджень; Страте-гш iнтернaцiонaлiзaцГ!, що визначае напрямки ште-грацГ! науки, освiти та бiзнесу; Полiтикa дослiджень i aкaдемiчних в^дносин, що встановлюе напрямки та заходи, що сприяють aкaдемiчному та науковому об-мiну мiж Нiмеччиною та свиюм; Стрaтегiя науки про громадянство 2020 для Нiмеччини, яка мштить реко-мендацГ! щодо залучення громадян до науки.
Шмеччина мае розвинену мережу науково-до-слiдних установ рiзного типу (Федерaльнi урядовi дослiдницькi оргашзаци, Асоцiaцiя промислових дослiдницьких об'еднань; шститути сп1льних промислових дослiджень, Земельш урядовi дослiдницькi оргaнiзaцГ!, ВНЗ, Товариство iменi Фраунгофера, То-вариство Макса Планка; Асощащя Лейбнiцa; Асоща-щя Гельмгольца; Акaдемiя наук), якi виконують досль дження, що охоплюють уа компоненти науково-шно-вaцiйного циклу: фундаментальна та прикладна наука, доЫдження та розробки, створення доЫдних зразшв i запуск !х у масове виробництво, створення ланцюга вартости
Загальну характеристику системи оргашзаци науково! дiяльностi в Шмеччиш наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Загальна характеристика системи оргашзаци науково!' дiяльностi в Ымеччиш
Ознака Характеристика
1 2
Формування науково-техшчно! полiтики в кра!ш Здмснюеться на федеральному рiвнi згiдно з прюрите-тами iнновацiйного розвитку £С Федеральним мшктер-ством освiти i наукових дослiджень
Вплив держави на формування науково-техшчно! полiтики Здiйснюeться Федеральною системою оргашзаци наукових дослщжень з розподтом обов'язкiв мiж федеральним i земельними урядами та з управлшням на рiвнi виконав-чо! влади
Формування та реалiзацiя стратеги науково-техшчного розвитку Вщсутня як окремий документ, реалiзуeться в рамках окремих стратегiчних документа за напрямками розвитку кра!ни
Прiоритети розвитку науки Сталий розвиток, iнтернацiоналiзацiя, високi технолог!!
Модель фшансування науково! дiяльностi Змiшана (грантова, програмно-цтьова)
Нормативно-правова база в галузi розвитку та стимулю-вання науково! дiяльностi Розвинена, спрямована на регулювання як науково!, так i шновацмно! дiяльностi
lнституцiональна структура в системi оргашзаци науково! дiяльностi Розвинена: профiльнi мiнiстерства, фонди, товариства та сптки, дослiдницькi оргашзаци, навчальн заклади
Система генераци та поширення наукових знань Розвинена, реалiзуe трансфер технолога та обмiн зна-ннями, використовуеться ефективна система профiльних наукових конференцм
Система взаемодп з мiжнародним науковим середовищем Розвинена, функцiонуе через сптьш мiжнароднi проекти
<
т о о
<
2 ш
и
е о
■О
ю
М О
Державний сектор управл'шня
Уряди федеральных земель (16уряд1в)
Федеральнийуряд ГНмеччини
ёвропейська комгая
16мшктерств науки та освп"и, 16мшктерств економ1ки земель
11
Федеральш м'шктерства
Федеральне мастерство осв1ти та дослщжень
41
Федеральне мЫктерство еконсшки \технологш
Сптьна наукова конференцт
Федеральне м1н1-стерство продоволь-ства та сшьського господарства
Федеральне мУстерство ф1нанс1в
Федеральне м1н1стерство еколо-гмта захисту навколишнього середовища
Федеральне мУстерство транспорту, будш-ництва \ мкького розвитку
Експертна комгая з наукових дослщжень та ¡нновацш
Канцлер
Стратепчн1 документи ГНмеччини з розвитку науки
Ж
Фонди
Фондсприяння талановитим учении ГНмецький федеральний фонд екологм Союз фонд1в шмецькоТ науки
Фонд промислових дослщжень Фонд Фольксваген Фонд Ганса Бьоклера
Фонд Гумбольдта Фонд Едмунда Брадача 1нил фонди
и
Товариства ¡сптки
¡-¡¡мецьке товариство дослщжень Союз ымецькоТ академмнаук Товариство Лейбнща
Товариство Макса Планка Товариство Фраун гофера Товариство Гельмгольца
ГПмецька рада з науки
Рго]ешгадег (исполнительные агенства), Ш-банк (державний банк, 80% акцш належать федеральному уряду, 20% - федеральним землям)
Дослщницьга органвацм
Федеральш Федеральнт галузев1 Федеральш та земельш Земельы
Федеральш УРЯДОВ1 дослщницьга органЬацГГ Асоцтцт промислових дослщницьких об'сднань; ¡нститути спшьних промислових дослщжень ГНмецький дослщний фонд, Товариство ¡меш Фраунгофера, Товариство Макса Планка; Асоцтцт Лейбнща; Асоцтцт Гельмгольца; Академт наук Земельш урядов1 дослщницью органвацГГ, ВИЗ
2- 5=
ш ^
ш й-
5 ° п: о_
ш .г .е
Ж
ёвропейська дослщницька рада
Асоцтцм трелх краТн з €С
Стратепчы групи координацм €ДП
Комтет ¡з супроводження Консорц1уму ёвропейських дослщних ¡нфраструктур
ёвропейський фонд наукових дослщжень
ёвропейсьга науково-дослщн1 мереж1 й ¡нфраструктура
ёвропейський форум ¡з розробки стратегш ¡нновацмноТ ¡нфраструктури
Трупа вщображення електронноТ ¡нфраструктури
ёвропейська наукова асоц1ац1я
Джерело: складено авторами за [11].
Рис. 2. Загальна структура оргашзаци наукових дослщжень в Жмеччиш
м
ЕКОНОМ1КА
0СВ1ТА I НАУКА
Закшнення табл. 2
1 2
Система пщтримки розвитку наукового потен^алу (пiдготовка ^piB) Побудована на активному сприянн розвитку наукового потен^алу, стимулюваннi залучення молодi для прове-дення наукових дослiджень
Розвиненiсть iнновацiйного середовища Розвинене, велика кть^сть iнновацiйно активних пщпри-емств, активне стимулювання державою iнновацiйного розвитку в прюритетних напрямках
Участь та вплив бiзнесу на наукову дiяльнiсть Бiзнес бере участь у фшансуванш наукових дослщжень i розробок, впроваджуе результати науковоТ дiяльностi
Науково-iнновацiйний цикл Пpедставленi всi компоненти структури науковочннова-цiйного циклу
Джерело: складено авторами.
Наукова полiтика Франци проводиться Мшш-терством нащонально! освiти, вищо'1 ocbî™ та дослiджень Франци (Ministère de l'Éducation nationale, de l'Enseignement supérieur et de la Recherche), яким розробляються та реалiзуються нащо-нальнi науковi дослкження та iнновацiйна полiтика. Основними напрямками дiяльностi Miнiстерства на-цiональноï освiти, вищо'1 освiти та до^джень Франци е: розробка стратеги' наукових доЫджень; управ-лiння та мониторинг бюджетних наукових програм розвитку; здшснення заходiв з просування наукових до^джень та iнновацiй у компанiях.
Фшансуванням науково! дiяльностi у Франци займаеться переважно Нацiональне агентство дослiджень (ANR), державний iнвестицiйний банк BpiFrance, Агентство з навколишнього середовища i контролю енерги' (ADEME), Французький поляр-ний iнститут Поль-Ем1ль Вiктор (IPEV). Нацiональне агентство дослiджень також займаеться передачею та розповсюдженням нацiональних пров^дних прин-ципiв науково'1 дiяльностi. Агентство насамперед функцюнуе через оголошення конкурав наукових проектiв за всiма шновацшними областями з фшан-суванням на 3 або 4 роки. Координацш наукових до-слiджень у Франци' здшснюють тематичнi альянси дослiджень (Alliances thématiques de recherche), створен з метою координування роботи наукових орга-нiзацiй, розробки тематичних програм i налагоджен-ня зв'язкiв з шдприемствами у вiдповiдних галузях економши для пiдвищення ефективностi дiяльностi науково-шновацшно! системи Франци'. У Франци дь ють науковi альянси, так зваш 1нститути Карно, клас-тери або полюси конкурентоспроможност (Pôles de compétitivité). Науковi дослiдження проводяться також у вищих навчальних закладах (Établissements d'enseignement supérieur).
Документом, який носить стратепчний характер та е фундаментом для вск досл1дникш i учаснишв науково'1 дiяльностi, е Le développement par la recherche (Розумшня французько'1 науково'1 дипломаты). Його було розроблено представниками вск сторiн, що бе-
руть участь у процесах розвитку вищо'' освiти та наукових дослкжень, включаючи CIRAD (Органiзацiя агрономiчних дослiджень та мiжнародного сшвро-бкництва для сталого розвитку тропiчного та серед-земноморського регiонiв) та IRD (Французький на-цiональний науково-дослiдний шститут розвитку) на чолi з науково-дослкним коледжем Державного ко-мiтету iз розробки мiжнародних стандартiв (CNDSI).
1ншим стратегiчним документом, який спрямовано на розвиток науково'1 дiяльностi у Франци, е «Фран-цiя - бвропа 2020», який являе собою стратепчну нацiональну програму Франци з науки, трансферу тех-нологiй та шновацш, що мае забезпечити ефективну вкповкь французько'' науки на всi науков^ техноло-гiчнi, економiчнi та сощальш завдання, якi будуть поставлен перед нею в найближчi десятилитя [2].
У липнi 2018 р. французьким парламентом була шдтримана кея розробки нацiональноí' стратег!! розвитку наукових до^джень, план реалiзацГí яко'1 уряд мае намiр розробити та прийняти до 2021 р. План передбачае збкьшення бюджету на дослкження з метою шдвищення державних i приватних витрат Францй' на рiвнi 3% валового внутрiшнього продукту (при цьому в останш роки вш складав 2,2%).
Таким чином, розвиненню науково'' дiяльностi у Францй' придкяеться багато уваги, саме науку визна-но основною рушiйною силою майбутнього розвитку економки кра'ни.
Загальну характеристику системи оргашзацп науково'' дiяльностi у Францй' наведено в табл. 3.
Науково-технолопчна та шновацшна полiтика у Великш БританП реалiзуеться через Департамент бiзнесу, енергетики та промислово'' стратеги (BEIS), який був створений у липш 2016 р. на базi ранше функцiонуючого Департаменту бiзнесу, шновацш та професшно! пiдготовки (BIS). Цей департамент е основним виконавчим органом влади, вкповкаль-ним за розробку, фшансування та управлiння наукою та науковими дослкженнями в краí'нi. При цьому вш акумулюе науково-технологiчний потенщал ушвер-
Загальна характеристика системи оргашзацп науково!' дiяльностi у Францп
Ознака Характеристика
Формування науково-техжчно! полiтики в кра'1'Hi Здiйснюeться Мiнiстерством нацюнально! освiти, вищо! освiти та дослщжень Францп
Вплив держави на формування науково-техшчно! полiтики Дослiдницькою Стратегiчною Радою при прем'ер-мiнiстровi формуються керiвнi принципи Сгратепчно! програми наукових дослщжень, трансферу технолопй i iнновацiй
Формування та реалiзацiя стратегГ'' науково-технiчного розвитку На стадп розробки
Прюритети розвитку науки Сталий розвиток, iнтернацiоналiзацiя, висок технолог^'
Модель фшансування науково! дiяльностi Програмна, на пiдставi проведення конкурсного вщбору та кредитування, залучення пщприемницького сектора
Нормативно-правова база в галузi розвитку та стимулю-вання науково! дiяльностi Розвинена, спрямована на регулювання як науково'', так i шновацмно''' дiяльностi
lнституцiональна структура в системi оргашзацп науково! дiяльностi Розвинена: профiльнi мастерства, альянси, агентства, ВНЗ, iнститути, науковi оргашзацп, кластери
Система генерацп та поширення наукових знань Розвинена, реалiзуe трансфер технолопй та обмш зна-ннями
Система взаемодп з мiжнародним науковим середовищем Розвинена, функцюнуе через спiльнi мiжнароднi проекти
Система пiдтримки розвитку наукового потен^алу (пщ-готовка кадрiв) Побудована на активному сприянн розвитку наукового потенцiалу, стимулюваннi залучення молодi для проведення наукових дослщжень
Розвинешсть iнновацiйного середовища Розвинене, велика ктьккть шновацмно активних пщпри-емств, активне стимулювання державою шновацмного розвитку в прюритетних напрямках
Участь та вплив бiзнесу на наукову дiяльнiсть Бiзнес бере участь у частковому фшансуванш наукових дослiджень та розробок, впроваджуе результати науково'' дiяльностi
Науковочнновацмний цикл Представлен всi компоненти структури науковочннова-цiйного циклу
Джерело: складено авторами.
ситетГв i державних лабораторш i систем пiдготовки дослГднишв, iнженерiв i техншв. Головним завдан-ням BEIS е пiдтримка розвитку у ВеликобританГ! науково! бази свитого класу з урахуванням штереав споживачiв та вимог eкономiки.
Розглядаючи оргашзацшну структуру управлш-ня науковою дiяльнiстю в кра!нi, нeобxiдно вiдмiтити, що Мiнiстeрство унiвeрситeтiв i науки на чолi з мь шстром вiдповiдае за формування та рeалiзацiю по-лiтики у вищiй освт, а також наукових дослiджeнь у Великш БританГ!.
Органiзацiйна структура управлшня науково-тexнiчною дГяльнГстю в урядГ включае двГ основнГ частини [8]:
+ наука в урядГ (Science in Government - SIG), яка вГдповГдае за управлГння розвитком науки i технГки та впровадження !х результатГв в економГку кра!ни та включае секретарГат Ради з питань науки i технГки, що складаеться з наукових консультантГв, як проводять науко-вий та шженерний монГторинг департаментГв;
f прогнозування майбутнього, в рамах якого здшснюються проекти зГ застосуванням ме-тодГв наукового обгрунтування щодо довго-строкових виклиюв та можливостей.
Систему органГзацГ! науково-дослГдно! роботи та фГнансування наукових дослГджень у Великобри-танГ! узагальнено наведено на рис. 3.
Ключовим детермшантом результативностГ на-уково-технГчно! та шновацшно! дГяльностГ в кра!нГ виступае бГзнес практично в усГх секторах економки. Уряд Велико! БританГ! вГдГграе ключову роль у створеннГ адекватних умов для шновацш i надае бГзнесу рГзнГ види пГдтримки для шновацшного розвитку та впровадження результатГв науково! дГяльностГ.
Наукова дшльшсть у ВеликГй БританГ! реалГ-зуеться в рамках Стратеги розвитку наукових дослГджень та шновацш (UK International Research and Innovation Strategy), яку було прийнято в грудш 2014 р. Остання верая Стратеги була прийнята Урядом кра!-ни в травш 2019 р. i розрахована на перюд до 2027 р.
Уряд Велико!' Британм
Рис. 3. Оргашзацшна структура управлiння та бюджетного фшансування науково-дослiдних робiт
Велико! БританГУ
Джерело: складено авторами за [8].
Ця стратегш визначае шляхи, механiзми та шстру-менти розвитку Великою Бриташею мiжнародного партнерства в галузi наукових досл1джень та шнова-цiй для досягнення нацюнальний цiлей 11 промисло-во! стратеги.
Стратегiя розвитку наукових досл^жень i шно-вацiй 2019 р. передбачае збкьшення iнвестицiй в нау-ковi дослiдження та розробки до 2,4% ВВП у 2027 р. та до 3% у довгостроковш перспектив!
Загальну характеристику системи розвитку шутово'' дiяльностi у Великш Британи наведено в табл. 4.
3 метою порiвняння органiзацГi науково'' дiяль-ностi в кра'нах 6С та Укра'т розглянемо осо-бливосп органiзацГi вiтчизняноi' науково'' дiяль-
ност!
Так, формування науково'' полiтики та держав-не регулювання науково'' та науково-техшчно'' дiяль-ностi здiйснюеться Верховною Радою Украши за шд-тримки Кабшету Мiнiстрiв Украши та координуеться Президентом Украши. Сукупнiсть вс1х оргашв влади та наукових установ Украши формуе органiзацiйну структуру науково'' дiяльностi (рис. 4) [1].
При Президентовi Украши дiе Нацiональна рада Укра'ни з питань розвитку науки i технологiй, яка е консультативно-дорадчим органом, що створено з метою сприяння формуванню державно'' полiтики щодо розвитку науки в краш! У структуру Ради вхо-дять два Комкети: науковий i адмiнiстративний. Рада також надае рекомендаци Кабiнету Мiнiстрiв Украши щодо визначення прiоритетних напрямiв науково'' та науково-технiчноi' дiяльностi, розробки стратепчних напрямiв науково-технологiчного розвитку, вдоско-налення структури управлшня наукою та системи подготовки i атестаци кадрiв.
Кабшет Мiнiстрiв Украши е вищим органом у системi органiв виконавчо'' влади, який забезпечуе реалiзацiю державно'' науково-техшчно! полiтики,
розвиток i змiцнення науково-техшчного потенща-лу Украши; подае на розгляд Верховнш Радi Украши пропозици щодо визначення прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки з урахуванням рекоменда-цiй Нацiонально! ради Украши з питань розвитку науки i технологiй; забезпечуе розробку та виконання державних щльових наукових i науково-технiчних програм; затверджуе державнi цiльовi науковi та на-уково-технiчнi програми; забезпечуе подготовку про-позицiй щодо фшансування науково'' та науково-техшчно'' дiяльностi, аналiзуе ефективнiсть використан-ня кошпв, що вид1ляються для цього, та формуеться в рамках Нащонального фонду досл^джень.
Для пiдтримки та фшансування наукових до-слiджень, що проводяться науковими установами, вищими навчальними закладами та науковцями, у кра'М створено Нацiональний фонд дослiджень. Кошти Нацiонального фонду дослiджень Укра'ни формуються за рахунок: кошпв державного бюджету; добровкьних внескiв юридичних i фiзичних осiб, у тому чи^ нерезидентiв Украши; iнших джерел, не заборонених законодавством Украши [1].
Вищою науковою самоврядною оргашзащ-ею в УкраМ е Нацiональна академiя наук Украши (НАН Украши) [1]. НАН складаеться iз ряду в^ддь лiв вiдповiдних галузей наук. Галузевi в^ддки НАН об'еднуються в науково-дослiднi шститути. Крiм НАН, в Украi'нi функцюнують державнi галузевi ака-деми наук - Академiя медичних наук Украши, Укра'н-ська академiя аграрних наук, Академiя правових наук Украши, Академiя педагогiчних наук Украши, Акаде-мiя мистецтв Украши, якi е державними науковими оргашзащями, заснованими на державнш власностi, та координують, органiзують i проводять дослкжен-ня у в^пов^дних галузях науки i технiки. До складу академш входять науковi установи, шдприемства, ор-ганiзац!!, об'екти сощально'' сфери, якi забезпечують !х дiяльнiсть.
Загальна характеристика системи оргашзаци науково!' дiяльностi в Великiй Британм
Ознака Характеристика
Формування науково-техшчно! пол™ки в кра!ш Реалiзуеться Департаментом бiзнесу, енергетики та про-мислово! стратег!!
Вплив держави на формування науково-техшчно! пол™ки Державним управлiнням з питань науки Уряду Велико! Британм
Формування та реалiзацiя стратеги науково-техшчного розвитку У кра!ш реалiзуеться Стратегiя розвитку наукових дослн джень i iнновацiй
Прiоритети розвитку науки Сталий розвиток, iнтернацiоналiзацiя, високi технологГ!, мультидисциплшарш дослiдження, цифрова економiка, штучний штелект
Модель фшансування науково! дiяльностi Реалiзуеться через систему науково-дослiдних фондiв та рад, якi розподiляють бюджетш кошти та залучають бiзнес до фшансування наукових дослщжень
Нормативно-правова база в галузi розвитку та стимулю-вання науково! дiяльностi Розвинена, спрямована на регулювання як науково!, так i шновацмно! дiяльностi
lнституцiональна структура в системi органiзацi! науково! дiяльностi Розвинена: профтьш мiнiстерства, фонди, ради, навчальнi заклади, науковi установи, асоцiацi!, iнновацiйнi центри, шновацмш кластери, дослiдницькi органiзацil
Система генерацп та поширення наукових знань Розвинена, реалiзуе трансфер технологiй та обмш зна-ннями, використовуеться ефективна система профтьних наукових конференцiй
Система взаемодп з мiжнародним науковим середовищем Розвинена, реалiзуеться через спiльнi мiжнароднi проекти
Система пiдтримки розвитку наукового потен^алу (пiд-готовка кадрiв) Побудована на активному сприянш розвитку наукового потен^алу, стимулюваннi залучення молодi для проведення наукових дослщжень
Розвиненiсть iнновацiйного середовища Розвинене, велика ктьксть шновацмно активних пщпри-емств, активне стимулювання державою шновацмного розвитку в прiоритетних напрямках
Участь та вплив бiзнесу на наукову дiяльнiсть Бiзнес бере участь у частковому фшансуванш наукових дослiджень та розробок, впроваджуе результати науково! дiяльностi
Науково-iнновацiйний цикл Представленi ва компоненти структури нaуково-iнновa-цiйного циклу
Джерело: складено авторами.
Головним завданням галузевих мшштерств, ш-ших центральних оргашв виконавчо! влади з проблем науково-технолопчного та iнновaцiйного розвитку е розробка та забезпечення ре^зацц едино! науково-технологiчно! полiтики вiдповiдно! галузь здiйснення функцiй державного замовника в частиш викорис-тання коштiв державного бюджету, проведення екс-пертизи результапв науково! дiяльностi, оргaнiзaцiя та проведення мониторингу iнновaцiйно! дiяльностi пiдприемств i установ свое! гaлузi незалежно в^д !х пiдпорядков ано стi.
Суб'ектами науково! та науково-техшчно! дд-яльносп в Укра'М е: вченi, нaуковi прaцiвники, науко-во-педaгогiчнi прaцiвники, а також нaуковi установи, нaуковi оргашзаци, нaцiонaльнi нaуковi центри, вищi навчальш заклади Ш-1У рiвнiв акредитацГ!, державш ключовi лабораторГ!, центри колективного користу-вання науковим обладнанням, громaдськi оргашзаци.
На жаль, як показуе aнaлiз законодавства Укра-!ни з регулювання та забезпечення розвитку науково! та науково-техшчно! дiяльностi в крa!нi та оргашзацшно! структури упрaвлiння науково! дiяльностi, мiсце бiзнесу, а також сусшльства в них взaгaлi не враховано, що суттево знижуе ре-зультатившсть науково! дiяльностi, можливiсть впровадження !! результaтiв в iнновaцiйнi процеси, не стимулюе бiзнес-структури впроваджувати науко-вi розробки й дослiдження та !х фiнaнсувaти.
Загальну характеристику системи оргашзаци науково! дiяльностi в Укрa!нi наведено в табл. 5.
За весь перюд кнування незалежно! Укра!ни було затверджено бкьш нiж 100 нормативно-право-вих документiв, якi регламентують наукову дiяль-нiсть у крa!нi. Але, як показуе сучасний стан розвитку науково! сфери, - шльшсть наукових установ та до-слдднишв зменшуеться, частка нaукомiстко! продук-
Прюритеты напрями науково-техычноТ та ¡нновацшноТ д1яльносп
Нац\ональна рада
УкраТ'ни з питань
розвитку науки 1 технологш
Науковий Адмшктра
Ком1тет тивний
Ком1тет
Мшктерство осв1ти \ науки
5-_
\ Нац\ональн\ академ\Т наук <------- / / —
Нацюнальний фонд дослщжень
—► прюритетн! напрями розвитку
фшансування —>. пропозиц1я наукових результат
пропозицп щодо прюритет1в розвитку :С> напрями науково-техычно'Т та ¡нновацшноТ д1яльносп
Рис. 4. Схема управлшня науково-технiчним розвитком в УкраУш Джерело: складено авторами за [1].
цц скорочуеться, науковi результати незатребуванi економiкою, економiка кра'ни функцiонуе за парадигмою сировинно!' економiки XX ст. (3-го техноло-гiчного укладу). У порiвняннi з бвропейським досл1д-ницьким простором, який функцюнуе на засадах 6-го технолопчного укладу [8], це пiдтверджуе необйд-нiсть впровадження сучасних механiзмiв оргашзаци науково!' дiяльностi, розробки стратеги розвитку науково!' дiяльностi на засадах результата форсайт-про-
гнозiв та нарощування наукового потенцiалу краши.
Порiвняльну характеристику системи розвитку науково! дiяльностi в щлому в 6С, у деяких його кра-!нах-членах та УкраШ наведено в табл. 6.
На пiдставi аналiзу органiзацi!' науково! дiяль-ностi в розглянутих кра'нах 6С та Украi'нi можливо визначити суттевi вiдмiнностi. Так, в Украi'нi погано використовуються можливосп щодо залучення ш-ших, крiм державних, джерел фшансування науково-
Загальна xapaKTep^^Ka ^теми opганiзацiï HayK0B0Ï дiяльнocтi в УфаУш
Ознака Хаpактеpиcтика
Фopмyвання наyкoвo-тeхнiчнoï пoлiтики в фа'У Рeалiзyeтьcя Вepхoвнoю Радoю Уф^ни
Вплив дepжави на фopмyвання наyкoвo-тeхнiчнoï пoлiтики Koнтpoлюe Вepхoвна Рада чepeз вiдпoвiднi мiнicтepcтва та вiдoмcтва
Фopмyвання та peалiзацiя cтpатeгiï наyкoвo-тeхнiчнoгo poзвиткy Стpатeгiя вiдcyтня
Пpiopитeти poзвиткy наyки Рoзвитoк тeхнoлoгiй в eнepгeтицi, машинoбyдyваннi, o^po^m, виpoбництвi мeталiв, мeдичнoгo <эбладнання, тeхнoлoгiчнoгo oнoвлeння агpoпpoмиcлoвoгo кoмплeкcy, iнфopмацiйних, кoмyнiкацiйних тeхнoлoгiй, poбoтoтeхнiки, тeхнoлoгiй чиcтiшoгo виpoбництва й oхopoни дoвкiлля
Moo^b фiнанcyвання наyкoвoï дiяльнocтi Пepeдбачeна наявнкть змiшанoï мoдeлi фiнанcyвання, алe пepeважнo викopиcтoвyютьcя бюджeтнi кoшти
Нopмативнo-пpавoва база в галyзi poзвиткy та cтимyлю-вання наyкoвoï дiяльнocтi Фopмальнo poзвинyта, алe вкpай нeдocкoнала, cynepe4-лива та така, ще> нe пpoпoнye дieвих мeханiзмiв cтимyлю-вання poзвиткy наyкoвoï дiяльнocтi та кoнтpoлю дocягнy-тих peзyльтатiв
lнcтитyцioнальна cтpyктypа в cиcтeмi opганiзацiï наyкoвoï дiяльнocтi Мiнicтepcтва, акадeмiя наyк, наyкoвi ycтанoви, заклади ви-ще>! ocвiти, дepжавнi <эб'еднання, дocлiдницькi е^^за^!, гpoмадcькi opганiзацiï
Сиcтeма гeнepацiï та пoшиpeння наyкoвих знань Дocить oбмeжeна, peалiзye тpанcфep тeхнoлoгiй та oбмiн знаннями в pамках нeвeликoï кiлькocтi oкpeмих пpoeктiв
Сиcтeма взаемс>дП' з мiжнаpoдним наyкoвим cepeдoвищeм Нepoзвинeна, пepeдбачаe peалiзацiю чepeз cпiльнi мiжна-poднi пpoeкти, npore yчаcть y них фаши нeзначна
Си^ма пiдтpимки poзвиткy наyкoвoгo пoтeнцiалy (пщ-гатавка кадpiв) Нeдocкoнала, нe вiдпoвiдаe cyчаcним вим<эгам i викликам
Рoзвинeнicть iннoвацiйнoгo cepeдoвища Нepoзвинeнe, мала ктьккть iннoвацiйнo активних niqnp^ eмcтв, пepeдбачeнo фiнанcyвання iннoвацiйнoгo poзвиткy в пpiopитeтних напpямках, якi кoнкpeтнo нe визначeнi
Учаcть та вплив бiзнecy на наyкoвy дiяльнicть Низька. Бiзнec майжe нe 6epe yчаcтi y фiнанcyваннi наyкo-вих дocлiджeнь та poзpoбoк i дyжe oбмeжeнo впpoваджye peзyльтати наyкoвoï дiяльнocтi
Наyкoвo-iннoвацiйний цикл Фyндамeнтальна, пpикладна наyка, дocлiджeння i poe-poбки, cтвopeння дocлiдних зpазкiв i запycк !х y маcoвe виpoбництвo, нeпoвний наyкoвий цикл
Джеpелo: cкладeнo автоpами.
теxнiчниx проектiв. У даний час полiтика держави y сферi наyково-теxнологiчного розвитку залишаеться в!домчою, наука переважно розглядаеться в!докрем-лено в!д потреб бiзнесy. Спроби держави на законо-давчому рiвнi закршити принципи спiвпрацi науки та бiзнесy ще не знаxодять практично! реалiзацiï. Таким чином, якщо Украша прагне долучитися до бвропей-ського досл!дницького простору, 1й необxiдно враxy-вати досв!д краш бС i суттево модернiзyвати iснyючy модель органiзацiï науково!' дшльност!
Починаючи з 2014 р. в Укра'М сталася низка знаковж подiй y евроiнтеграцiйномy напрямку, як було спрямовано на полiпшення стану сфери науки i теxнологiй. Це, перш за все, шдписання Угоди про асощащю Украша - бС та Угоди м1ж Укра'шою та бС про участь Украши в програмi бС Horizon 2020, що
надало можливiсть для Украши стати крашою - учас-ницею бвропейського дослiдницького простору та отримати ряд можливостей для розвитку науково! та шновацшно! сфер.
Зпдно з Дорожньою картою бвропейського до-слiдницького простору на 2015-2020 рр. мо-жуть бути визначенi такi можливостi для Укра!-ни y сферi науки i теxнологiй:
f брати участь y формуванш стратег!! розвитку науки i теxнологiй бС та узгоджувати з нею в!дпов!дну нацiональнy стратегго, y тому числ! стратегiю наукового розвитку (яко! не !снуе); f впроваджувати европейськ! принципи незалежного оцшювання науково! д!яльност! та процедури щодо забезпечення !!' якост!;
Порiвняльна характеристика системи розвитку науки в цшому €С, у деяких його кражах-членах та УкраУш
Ознака УкраУна ее Жмеччина Франтя Велика Бриташя
Уряд кражи формуе науково-техжчну полiтику + + + - +
Розроблена стратегiя науково-технiчного розвитку - - - + +
Найбiльша частка у фшансуванш науки належить державi + - - + -
Грантове фшансування науки + + - - +
Програмно-цтьове фiнансування науки + + - + -
Лщерство в науковому розвитку встановле-но прюритетним напрямком у кра!ни - + + - +
Основним структурним елементом науково! системи е Академiя наук + - - - -
Основним структурним елементом науково! системи е об'еднання «наука - держава -бiзнес» - + + + +
Повний науковочнновацмний цикл - + + + +
Джерело: складено авторами.
но! суми фшансування проектГв, як були шдтримано в рамках програми Horizon 2020 [16].
Таким чином, якщо Укра!на бачить свiй май-бутнiй розвиток як шновацшна кра!на, за-безпечення розвитку !! наукового потенцiалу е обов'язковим чинником. Це потребуе розробки та впровадження чГтко! дiево! стратег!! наукового та науково-техшчного розвитку, гнучко! тактики !! ре-алiзацГ! вГдповГдно iз сучасними тенденцiями еконо-мiчного та технологiчного зростання, прiоритетами розвитку та можливостями кра!ни.
Науковий i науково-технiчний розвиток Укра!-ни мае забезпечувати максимальну вГдповГдшсть технолопчного прогресу назрким суспiльним потребам i стимулювати науковий пошук, спрямований на формування шновацшних знань з метою вплення !х у повсякденну практику. Таким чином, система оргаш-зацГ! науково! дiяльностi в Укра'М повинна бути спря-мована на гармошзацш взаемодГ! науки i практики, фундаментальних i прикладних знань, виникнення нових теоретичних Гдей та шновацшних технологш, в яких мае потребу бГзнес.
ВИСНОВКИ
Отже, проведене дослГдження дозволило визна-чити таке.
1. Для розробки вГтчизняно! стратег!! розвитку науково! та науково-техшчно! дГяльностГ важливим е аналiз та iмплементацiя досвГду органiзацi! науково! дГяльност в провГдних кра!нах свйу, а враховуючи прагнення Укра!ни до гармоншно! iнтеграцГ! вйчиз-няно! науки до бвропейського дослГдницького про-
<С
CQ О О
<
f визначати прiоритетнi напрямки розвитку ш-новацiйних секторГв економГки Укра!ни в 61П у рамках Стратег!! розумно! спецГалГзацГ!; f узгоджувати державнГ щльовГ науковГ та на-уково-технГчнГ програми з програмами шших кра!н 6С, а також формувати мГжнароднГ науковГ мережГ; f отримувати доступ до сучасно! дослГдницько! та електронно! ГнфраструктурГ 6С зГ створен-ням нащональних вузлГв; f бути залученими до единого ринку дослГдни-юв;
f мати доступ до вГдкритих даних i знань у цифровому бдиному ринку 6С; f забезпечити перехГд вГд комерцГалГзацГ! ре-зультатГв дослГджень до !х сшльного впровадження i використання в загальних шновацшних екосистемах та ш.
Але, як показуе стан розвитку науково! сфери в Укра'М, жодна з можливостей не була використа-на в повному обсяз! Так, якщо станом на початок серпня 2019 р. загальна шльккть проектГв, що було фшансовано, складае 24 546 проектГв, як реалГзують 116 093 органГзацГй з рГзних кра!н свГту, з фГнансовою шдтримкою з бюджету програми Horizon 2020 майже 44,198 мкьярдГв евро. Водночас в УкраШ профшан-совано лише 150 проектГв за участГ 207 органГзацГй, з бюджетом вГд 6С 24,706 мкьйошв евро. Таким чином, юльшсть проектГв за участю Укра!ни складае лише 0,61% вГд загально! кГлькостГ проектГв, як! було профшансовано в рамках бюджету програми Horizon 2020. Кошти, як! видкено на фГнансування укра!н-ських проектГв, складають близько 0,056% вГд загаль-
стору, особливий штерес викликае досвк оргашзаци науково! дiяльностi в провiдних кра!нах - членах 6С.
2. Полiтика науково-технологiчного розвитку та iнновацiйна полiтика в 6С формуеться на деккь-кох рiвнях - на пан'европейському, нацюнальному та регiональному. Загалом бвропейський науковий (дослiдницький) простiр являе собою систему на-уково-дослiдницьких програм штеграци наукових ресурсiв в 6С i мае чiтко визначенi прiоритети свое! дшльност! Наука в 6С розглядаеться як найважли-вiший i безальтернативний ресурс у поступальному розвитку вск аспекпв сучасного европейського сус-пкьства в процесi створення загальноевропейського досмдницького простору, а також як дiевий шстру-мент зменшення впливу глобальних соцю-еколого-економiчних проблем.
3. Стратепчними документами з наукового та науково-техшчного розвитку европейських кра!н е Рамковi програми дослiджень 6С, якi е програма-ми фiнансування для шдтримки та сприяння досль дженням у бвропейському дослiдницькому просторi. Рамковi програми вiдрiзняються за перiодами !х д!! та мають визначенi конкретнi цш та прiоритети, що вiдповiдають потребам суспкьства та iснуючим ви-кликам у часових перiодах д!! програм.
4. Аналiз досвiду органiзац!i науково! дiяльностi в окремих провiдних кра'нах 6С дозволив визначити таке:
+ усi кра!ни або мають дiючi стратег!! наукового та науково-техшчного розвитку, або мають !х у стад!! розробки, або таи стратег!! реаль зуються через систему окремих стратепчних докуменпв за певними напрямками, а розви-ток науково! дiяльностi у кра!нах вiдбуваеться згiдно з чкко визначеними прiоритетами; + у кра'нах дiють переважно змiшанi моделi фiнансування науково! дiяльностi, що по-еднують грантове та програмно-цiльове фь нансування, застосовуються програми кре-дитування дослiджень, фiнансування з боку шдприемницького сектора (при цьому бiзнес бере активну участь i у фшансуванш, i у впро-вадженш результатiв науково! дiяльностi); + наукова дiяльнiсть у кра!нах здiйснюеться на основi розвинено! дiевоi' нормативно-право-во! бази з розвитку та стимулювання науково! та шновацшно! дшльносп; + у кра'нах побудована розвинена шституцю-нальна структура органiзац!! науково! дшль-ностi та розвинена система генерац!! та поши-рення наукових знань, що реалiзуе трансфер технологiй та обмш знаннями й використовуе ефективну систему профкьних наукових кон-ференцш, налагоджену систему взаемод!! з м!жнародним науковим середовищем та iншi шструменти;
+ особлива увага прид1ляеться шдтримщ розвитку наукового потенцiалу кра!н, а саме: шд-готовцi власних наукових кадрiв та залученню найкращих шоземних фахiвцiв, а також залученню молодi до проведення наукових досль джень;
+ у всiх кра!нах заплановано невпинне збкь-шення державного фшансування дослкжень i розробок;
+ для кра!н характерне розвинене iнновацiй-не середовище, в якому функщонуе велика кiлькiсть iнновацiйно активних шдприемств, здiйснюеться активне державне стимулюван-ням шновацшного розвитку в прiоритетних напрямках;
+ основним структурним елементом систе-ми органiзац!i науково! дiяльностi виступае об'еднання «наука - держава - бiзнес», що за-безпечуе повний науково-шновацшний цикл.
5. Аналiз досвiду оргашзаци науково! дшльносп в Украi'нi дозволив визначити таке:
+ у кра!нi вiдсутня стратегiя розвитку науково! та науково-техшчно! дiяльностi, а задекларо-ваш прiоритети '!! розвитку е недостатньо об-Грунтованими та практично не реалiзуються; ^ у кра!нi передбачена змшана модель фiнансу-вання науково! дшльносп, проте переважно здiйснюеться бюджетне фшансування, шд-приемницький сектор майже не бере учасп у фшансуванш наукових дослкжень та розробок та не защкавлений у !х впровадженш; ^ нормативно-правова база в галузi розвитку та стимулювання науково! дшльносп е формально розвинутою, але вкрай недосконалою, суперечливою та такою, що не пропонуе дь евих механiзмiв стимулювання розвитку науково! дшльносп, впровадження та контролю досягнутих результапв; ^ у кра'ш майже не придiляеться уваги шдтрим-цi розвитку наукового потенцiалу, а навпаки, вкбуваеться його руйнування, зменшуеться кiлькiсть та якiсть наукових кадрiв, зменшуеться фiнансування наукових дослкжень та розробок;
+ система генерац!! та поширення наукових
знань е досить обмеженою; ^ у кра'М недостатньо розвинене iнновацiйне середовище, а ккьшсть дiючих iнновацiйно активних шдприемств вкрай мала, стимулю-ванню шновацшного розвитку не придкяеть-ся необхкно! уваги з боку влади; + не налагоджений зв'язок «наука - держава -бiзнес», через що мае мкце неповний науко-во-шновацшний цикл.
6. Порiвняльна характеристика оргашзаци науково! дiяльностi в кра'нах 6С та Украi'нi дозволила визначити суттевi вiдмiнностi. Так, в Укра'М не при-
д1ляеться належно1 уваги розвитку свого наукового потенщалу, неефективно використовуються можли-восп щодо залучення 1нших, кр1м державних, дже-рел ф1нансування науково-техн1чних проекпв, наука переважно розглядаеться в1докремлено в1д потреб б1знесу. Спроби держави на законодавчому р1вш за-кр1пити принципи сшвпращ науки та б1знесу не зна-ходять практично! реал1заци.
7. Незважаючи на шдписання Угоди про асоща-цго Укра1на - 6С та Угоди м1ж Укра1ною та 6С про участь в програм! Horizon 2020, що надало Укра'М можлившть стати кра1ною - учасницею бвропей-ського дослддницького простору, жодна з наданих можливостей не була використана в повному обсязь Це свддчить про неготовшсть нашо! кра!ни до вимог i принцишв функцюнування бвропейського досл1д-ницького простору та потребуе негайного перегляду та реформування вйчизняно! системи шдготовки на-укових кадр1в та оргашзащ! науково! дальность ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Укра!ни «Про наукову i HayKOBO-TexHi4Hy дн яльжсть» № 848-VIII вiд 26.11.2015 р. URL: https://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/848-19 (дата звернення 05.07.2019).
2. Зиновьева Е. С., Ширяева Г. Н. Особенности научной политики Франции: анализ опыта Национального центра научных исследований. Государственное управление. 2013. № 40. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/osobennosti-nauchnoy-politiki-frantsii-analiz-opyta-natsionalnogo-tsentra-nauchnyh-issledovaniy (дата зверенення 05.07.2019).
3. Ибрагимова К. Европа-2030: рамочная программа Европейского Союза по исследованиям и технологическому развитию. URL: https://mgimo.ru/upload/iblock/1f6/Ибра-гимова%200бозреватель%2011%20(334)%202017-51--61. pdf (дата звернення 05.07.2019).
4. Селезнева И. Е., Клочков В. В. Институциональные проблемы организации прикладных исследований и разработки высокотехнологичной продукции // Проблемы управления научными исследованиями и разработками: материалы Третьей науч.-практ. конф. (Москва, 26 окт. 2017 г.). М., 2017. С. 151-157.
5. Ситшк В. П. Сучасна полiтика £С у сферi науково! дiяльностi. Офщмний портал Нацюнального шституту стра-тепчних дослщжень. URL: http://www.niss.gov.ua/Monitor/ May08/02.htm (дата звернення 05.07.2019).
6. Сiльнова А. О. Органiзацiйно-правовi аспекти розвитку полiтики Свропейського Союзу в сферi науково! дiяль-ностi. Проблеми европейсько! штеграцп у сферi освiти i науки. Порiвняльно npaBOBiдослiдження, 2009. № 1. URL: http:// dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/18364/26-Silnova.pdf?sequence=1 (дата звернення 05.07.2019).
7. Яник А. А., Попова С. М. Основные особенности современной научной политики в Германии. Современное образование. 2016. № 2. С. 25-51. URL: http://e-notabene.ru/ pp/article_18931.html (дата звернення 05.07.2019).
8. Завгородняя В. В. Особенности финансирования науки и инноваций в зарубежных странах на примере Великобритании и Китая. Молодой ученый. 2017. № 7. С. 245-250. URL https://moluch.ru/archive/141/39607/ (дата звернення 05.07.2019).
9. Astakhova E. V., Reshetnyak E. I., Ilchenko V. V.
The Analysis of Trends and the Assessment of the Worldwide High-Tech Production Development. // IOP Publishing Ltd IOP Conference. Series: Earth and Environmental Science. 2019. Vol. 272. Issue 3. Section two. URL : https://iopscience.iop.org/ article/10.1088/1755-1315/272/3/032218/pdf (flaTa 3BepHeHHa 05.07.2019).
10. European Research Area (ERA). URL: https:// ec.europa.eu/info/research-and-innovation/strategy/era_en (flaTa 3BepHeHHfi 05.07.2019).
11. Germany: Structure of the research system. URL: http://erawatch.jrc.ec.europa.eu/erawatch/opencms/infor-mation/country_pages/de/country?section=Overview& subsection=StrResearchSystem (flaTa 3BepHeHHa 02.07.2019)
12. High-Tech-Strategy 2025.URL: www.bmbf.de (flaTa 3BepHeHHfi 05.07.2019).
13. Horizon 2020. URL: https://ec.europa.eu/pro-grammes/horizon2020/en/what-horizon-2020 (flaTa 3BepHeHo Ha 05.07.2019).
14. The Lisbon Strategy 2000 - 2010. An analysis and evaluation of the methods used and results achieved. Directorate general for internal policies policy department a: economic and scientific policy employment and social affairs. URL: http:// www.europarl.europa.eu/document/activities/cont/201107/2 0110718ATT24270/20110718ATT24270EN.pdf (flaTa 3BepHeH7 Ha 05.07.2019).
15. The European Research Council (ERC). URL: https:// erc.europa.eu/about-erc/mission (flaTa 3BepHeHHa 05.07.2019).
16. Country Profiles. Horizon 2020. Ukraine. URL: https:// ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/ screen/opportunities/horizon-dashboard
REFERENCES
Astakhova, E. V., Reshetnyak, E. I., and Ilchenko, V. V. "The Analysis of Trends and the Assessment of the Worldwide HighTech Production Development". IOP Publishing Ltd IOP Conference. Series: Earth and Environmental Science. 2019. https://iop-science.iop.org/article/10.1088/1755-1315/272/3/032218/pdf
"Country Profiles". Horizon 2020. https://ec.europa.eu/ info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/opportuni-ties/horizon-dashboard
European Research Area (ERA). https://ec.europa.eu/ info/research-and-innovation/strategy/era_en
"Germany: Structure of the research system". http:// erawatch.jrc.ec.europa.eu/erawatch/opencms/information/ country_pages/de/country?section=Overview&subsection=St rResearchSystem
"High-Tech-Strategy 2025". www.bmbf.de "Horizon 2020". https://ec.europa.eu/programmes/hori-zon2020/en/what-horizon-2020
Ibragimova, K. "Yevropa-2030: ramochnaya programma Yevropeyskogo Soyuza po issledovaniyam i tekhnologiches-komu razvitiyu" [Europe-2030: European Union Research and Technology Development Framework]. https://mgimo.ru/up-load/iblock/1f6/H6pa™MOBa%2006o3peBaTenb%2011%20 (334)%202017-51--61.pdf
[Legal Act of Ukraine] (2015). https://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/848-19
Selezneva, I. Ye., and Klochkov, V. V. "Institutsionalnyye problemy organizatsii prikladnykh issledovaniy i razrabotki vysokotekhnologichnoy produktsii" [Institutional problems of the organization of applied research and development of high-
tech products]. Problemy upravleniya nauchnymi issledovaniya-mi i razrabotkami. Moscow, 2017. 151-157.
Silnova, A. O. "Orhanizatsiino-pravovi aspekty rozvytku polityky Yevropeiskoho Soiuzu v sferi naukovoi diialnosti. Problemy yevropeiskoi intehratsii u sferi osvity i nauky" [Organizational and legal aspects of the development of European Union policy in the field of scientific activity. Problems of European integration in the field of education and science]. Porivnialno pravovi doslidzhennia. 2009. http://dspace.nbuv.gov.ua/bit-stream/handle/123456789/18364/26-Silnova.pdf?sequence=1 Sytnik, V. P. "Suchasna polityka YeS u sferi naukovoi diialnosti" [Current EU research policy]. Ofitsiinyi portal Natsional-noho instytutu stratehichnykh doslidzhen. http://www.niss. gov.ua/Monitor/May08/02.htm
"The Lisbon Strategy 2000 - 2010. An analysis and evaluation of the methods used and results achieved. Directorate general for internal policies policy department a: economic and scientific policy employment and social affairs". http://www.eu-roparl.europa.eu/document/activities/cont/201107/20110718 ATT24270/20110718ATT24270EN.pdf
The European Research Council (ERC). https://erc.euro-pa.eu/about-erc/mission
Yanik, A. A., and Popova, S. M. "Osnovnyye osobennosti sovremennoy nauchnoy politiki v Germanii" [The main features of modern science policy in Germany]. Sovremennoye obra-zovaniye. 2016. http://e-notabene.ru/pp/article_18931.html
Zavgorodnyaya, V. V. "Osobennosti finansirovaniya nauki i innovatsiy v zarubezhnykh stranakh na primere Velikobritanii i Kitaya" [Features of financing science and innovation in foreign countries on the example of the UK and China]. Molodoy uchenyy. 2017. https://moluch.ru/archive/141/39607/
Zinoveva, Ye. S., and Shiryayeva, G. N. "Osobennosti nauchnoy politiki Frantsii: analiz opyta Natsionalnogo tsentra nauchnykh issledovaniy" [Features of the scientific policy of France: analysis of the experience of the National Center for Scientific Research]. Gosudarstvennoye upravleniye. 2013. https:// cyberleninka.ru/article/n/osobennosti-nauchnoy-politiki-fran-tsii-analiz-opyta-natsionalnogo-tsentra-nauchnyh-issledovaniy
<C
CQ O O
< £
o
u
BI3HECIHQOPM № 7 '2019 137
www.business-inform.net
