CC BY
49
УДК 330.341.1
I. Ю. Пiдоричева,
кандидат економ!чних наук, 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни,
м. Донецьк
Ф1НАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧНЕ СУПРОВОДЖЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В В ЕКОНОМ1Ц1 УКРА1НИ
На сьогоднiшнiй день в Укра!ш, всупереч чис-ленним твердженням представнишв влади про не-обхiднiсть реалiзацi! шновацшно! моделi розвитку, так i не створено ефективного фiнансового забез-печення та ввдповвдного органiзацiйно-економiч-ного супроводження iнновацiйних процеив. Серйо-зною проблемою досi е невiдповiднiсть декларацiй, нормативно! практики реальнш полiтицi держави по вiдношенню до шноващйно! сфери. Чимало правових документов, визначаючи основнi напрями майбутнiх реформ, так i залишаються на концептуальному рiвнi, з невизначеними практичними заходами у сферi пол^ики щодо !х реалiзацil. Вочевидь, що подальша неурегульованiсть цих питань може призвести до незворотних процесiв консерваци за-старшо! структури нацiонального виробництва. Разом iз тим цiлеспрямованi та послвдовш зусилля уряду щодо розбудови сприятливого конкурентного ринкового середовища та вiдповiдного мотива-цiйного поля для здшснення пiдприемствами iнно-вацшно! дiяльностi сприятимуть диверсифшацл структури промисловосп, стимулюванню конкуренции створенню високотехнолопчних, а отже, ви-сокооплачуваних робочих мiсць.
Наразi опублiковано значну кшькють робiт, присвячених iнновацiйнiй економiцi та питанням управлiння iнновацiйним розвитком держави та !! регiонiв. Зокрема, фахiвцi 1нституту економiки промисловостi НАН Укра!ни проводять системнi дослiдження, спрямованi на виршення актуальних проблем деiндустрiалiзацi! нащонально! промисловосп [1-4], модершзацп та структурно! трансфор-мацi! економiки у площии державного та регюна-льного рiвнiв [5].
Ключовi суперечносп, цш та механiзми ефективного розвитку вгтчизияно! промисловостi через призму фшансово^нвестищйних, шноващйно-технологiчних, органiзацiйно-виробничих, кадро-вих та екологiчних проблем висвiтленi у колектив-нiй працi фахiвцiв 1нституту економiки та прогно-зування НАН Украши та вчених iнших наукових установ [6]. Окремi питания щодо стратепчних ш-новацiйних орiентирiв соцiально-економiчного розвитку Укра!ни, нових тенденцш та особливостей в управлiния iнновацiями на рiвнi держави та !! регь онiв розглядаються у роботах [7-12].
Проте ряд надважливих питань все ще залишаються ввдкритими, серед них - i незадовшьний
рiвень фiнансового забезпечения науково! сфери та шновацшних процесiв у втизнянш промисловос-■ri, i недосконалiсть органiзацiйно-економiчного супроводження iнновацiйних процесiв, що складае загрозу нацiональнiй безпецi нашо! держави. Вихо-дячи з цього, сформульовано мету даног статт1, яка полягае в аналiзi стану фiнансувания науково!, науково-техшчно! та iнновацiйно! дiяльностi в Укра!ш, наданнi пропозицiй з реформування дiючо! системи фiнансування та удосконалення !! ввдповь дних механiзмiв, а також у визначенш основних недолтв змiнено! органiзацiйно! структури управ-лшня iнновацiями тсля проведення адмшстратив-но! реформи останнiх мiсяцiв i виробленш першо-чергових заходiв щодо !х усунения.
В Укра!нi на даний час вiдсутня ефективна фь нансова система тдтримки науково-дослiдних i дослвдно-конструкторських робiт (НДДКР). Хоча загальновiдомо, що драйвером iнновацiй виступа-ють саме науковi дослiдження i розробки, а витрати на !х проведення - це ключовий показник, який використовуеться в усьому свт для монiторингу надходжень до науково! сфери. 1итенсивнють цих надходжень для кра!ни визначаеться загальними виутрiшнiми витратами на НДДКР, вираженими у ввдсотках вiд валового виутрiшнього продукту (ВВП).
Ввдповвдно до статп 34 Закону Укра!ни «Про наукову i науково-техиiчну д1яльнють» [13], одним iз основних важелiв здiйснения державно! полiтики у сферi науково! та науково-технiчно! дiяльностi е бюджетне фтансування, рiвень якого мае склада-ти не менше 1,7% ВВП. Втгм по факту показник iнтенсивностi витрат на НДДКР (наукоемност ВВП) показуе незмiниу тенденщю до зниження упродовж останнього десятилiття при незначних тдвищеннях в окремi роки (рис. 1). Протягом 2007-2013 роив фшансування НДДКР взагалi не досягало порогового значения (понад 0,9% ВВП), починаючи з якого наука може ютотно впливати на розвиток економiки.
Така ситуацiя не вiдповiдае практищ розвине-них кра!н, де на проведення НДДКР спрямовують-ся значнi фiнансовi ресурси, у тому числi за раху-нок коштгв бiзнес-структур. Та це й не дивно, оскь льки, чим вище рiвень наукоемност ВВП, тим ме-ншою е вразливють економiки вiд коливань на свь тових ринках сировини, й тим бшьш значуще мiсце
займае кра!на у свтовш спiльностi. У Японп, зок-рема, загальнi внутршш витрати на НДДКР скла-дають 3,25% ВВП, у США - 2,67%, у середньому по СС-28 вони дорiвнюють 2,06% ВВП (рис. 2). У
Кита! за перюд 2002-2011 рр. цей показник демон-стрував незмшне зростання та збiльшився у тд-сумку на 0,77%, досягши у 2011 р. позначки 1,84% ВВП [22].
наукоемшсть ВВП, % 9 частка витрат на науку в Держбюджеп Укра!ни
Рис. 1. Динамжа наукоемностг валового внутршнього продукту Украти * * Побудовано за: [14; 15, с. 77; 16, с. 72; 17, с. 95; 18, с. 89; 19, с. 67; 20, с. 81; 21, с.30].
Серед кра1н-члетв СС найвища iнтенсивнiсть надходжень до сфери НДДКР у 2012 р. була зафш-сована у Фшляндп (3,55%), Швецп (3,41%), Дани (2,99%) та Шмеччиш (2,92%). У десяти кра!нах наукоемнють ВВП була менше 1,00%, разом iз Грещ-ею це держави, як приедналися до СС у 2004 i в наступнi роки, хоча, слад зазначити, що у Словени та Естони iнтенсивнiсть наукових витрат була вище середнього показника по СС-28 - 2,80% i 2,18% вiдповiдно, а у Чеськш Республiцi (1,88%) та Уго-рщинi (1,30%) - вище 1,00% (див. рис. 2).
Уявлення про величину витрат на НДДКР у розвинених кра!нах можна отримати, наприклад, iз загального обсягу фшансування Оксфордського унiверситету, який складае 1 млрд фунпв стерлш-гiв, з них на науку спрямовуеться 409 млн фунпв стерлiнгiв [23, с. 29], що рiвнозначно 8,6 млрд грн В Укра!т загальний обсяг фшансування науки за рахунок уах джерел дорiвнюе 10,6 млрд грн, з них на держбюджет припадае лише 4,7 млрд грн [15, с. 77]. Тобто виходить, що державн витрати на науку в Укра!ш майже в два рази менше обсяпв фь нансування науки одного провщного унiверситету Свропи.
Що стосуеться обсягiв витрат приватного сектору на НДДКР, можна навести такий показовий приклад компани Google, яка витрачае на НДДКР у сферi iнформацiйних i комунiкацiйних технологш близько 2 млрд евро [15, с. 7], що адекватно 33,4 млрд грн, а це в десятки разiв бшьше фшансування
взде! науки в Укра!ш за рахунок коштгв вгтчизня-них замовнишв (2,4 млрд грн) [15, с. 77].
Визнаючи проблеми з фiнансуванням науки, Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни (КМУ) у жовтш 2012 р. затвердив Концепщю реформування системи фь нансування та управлiння науковою i науково-техшчною дiяльнiстю [24], метою яко! е тдвищен-ня ефективност державного фшансування НДДКР та управлiння науковою i науково-технiчною дiя-льшстю. Кондепцiею передбачено суттево тдви-щити рiвень програмно-щльового фiнансування науки, а також створити умови для залучення при-ватних iнвестицiй на проведення НДДКР. У цьому зв'язку необхiдно чiтко визначити такi приндиповi положення:
за рахунок базового фшансування мають фь нансуватися, насамперед, фундаментальш досль дження для створення нових наукових шкш, по-повнення результатов НДДКР, одержаних ще у ра-дянськ часи, ям вже себе вичерпали, а також роз-виватися наукова шфраструктура установ, у яких проводяться науковi та науково-техшчш роботи;
програмно-цiльове фiнансування пот^бно на-давати у рамках виконання державних наукових i науково-техшчних програм, державного замовлен-ня як постшно дiючим вiддiлам, так i науковим ко-лективам рiзних наукових установ для розв'язання комплексних наукових i науково-практичних проблем;
Рис. 2. Загалънг внутргшт витрати на НДДКР у кратах-членах СС, Японп, США та КимаГ (% вгд ВВП), станом на 2012 р. * * Побудовано за: [22].
Примггки: даш по Японп та Люксембургу наводяться за 2010 р.; по США \ Китаю - за 2011 р.; даш по Китаю наводяться за винятком Гонконгу.
грантове фтансування необхвдно спрямовува-ти, переважно, на тдтримку вчених для проведения ними перспективних пошукових робiт, у тому чи^ у складi постшних або тимчасових наукових колективiв.
Щодо структури фiнансуваиня наукових i нау-ково-техшчних робiт (за джерелами), то очевидн суттевi змiни у напрямi скорочення части коштгв вiтчизияних замовникiв: за перюд 2002-2012 р. - на 12,4%, що свiдчить про ввдсутшсть можливост та/або бажання останшх iнвестувати кошти у новi
знання. Частка шоземних джерел фiнансуваиня НДДКР, ям протягом багатьох роюв вiдiгравали ввдносно важливу роль, у 2012 р. склала лише 74,0% рiвия 2002 р. (рис. 3, 4).
Питома вага коштгв Державного бюджету Укра!ни, навпаки, збiльшилася з 28,1% у 2002 р. до 44,6% у 2012 р., але, незважаючи на зростання аб-солютних показиикiв, у ввдносному значенн обся-ги бюджетного фшансування НДДКР е вп'ятеро меншими, шж визначенi законодавством (див. рис.
1, 3, 4).
iншi джерела 4,4
кошти замовниюв iноземних держав 26,2
кошти замовниюв Укра!ни 35,7
Держбюджету Укра!ни 28,1
власнi кошти
наукових _ органiзацiй 5,6
Рис. 3. Структура фтансування витрат на виконання наукових г науково-техтчнихробт за джерелами фтансування в Украт у 2002 р. * * Побудовано за: [16, с. 72]
кошти замовниюв шоземних держав 19,4
кошти замовниюв Укра!ни
23,3
iншi джерела 2,1
кошти
Держбюджету Укра!ни 44,6
власш кошти наукових оргашзацш 10,6
Рис. 4. Структура фтансування витрат на виконання наукових г науково-техтчних робт за джерелами фтансування в УкраШ у 2012 р. * * Побудовано за: [15, с. 77].
коштгв державного сектору - 70,6% i 55,8% ввдпо-вiдно (табл. 1).
Значн вiдмiнностi мiж крашами спостерпали-ся також i за часткою фiнансуваиия НДДКР з-за кордону: понад 20,0% ввд загальних валових витрат припадало на шоземш джерела фiнансуваиия у таких кра!нах, як Болгарiя, Iрландiя, Латвiя, Литва, Люксембург. А от мшмальний рiвень цього джерела фтансування (до 10,0%) вiдмiчався у №меч-чит, Дани, кпанп, Франци, Гтали, Португалп, Сло-венп, Фiиляидil (див. табл. 1).
Таблиця 1
Показники штенсивносп вкладання коштiв у НДДКР у краТнах-членах СС, _Японй', США та КитаТ, та у 2011 р. *_
Загальнi внутрiшнi Державш ви- За джерелами фтансування,
Крата витрати на НДДКР, % до ВВП трати на НДДКР, % ввд загальних валових витрат на НДДКР
% до ВВП 2012 Бiзнес-сектор Державний сектор Ниоземт фонди
ес-28 2,04 0,75 54,9 33,4 9,2
ес-17 2,12 д/в 56,8 33,9 7,4
Бельгiя 2,21 0,70 60,2 23,4 13,0
Болгарiя 0,57 0,24 16,9 38,8 43,9
Чеська Республжа 1,64 0,87 37,7 41,7 19,7
Даиiя 2,98 1,02 60,3 28,9 7,2
Нiмеччина 2,89 0,96 65,6 29,8 4,2
Естонiя 2,37 0,90 55,0 32,8 11,9
Iрландiя 1,66 0,53 48,4 30,3 20,1
Грецiя 0,67 0,45 32,7 49,2 14,8
Iспанiя 1,36 0,61 44,3 44,5 6,7
Францiя 2,25 0,78 55,0 35,4 7,7
Хорватiя 0,76 0,41 38,2 48,2 11,6
Iталiя 1,25 0,53 45,1 41,9 9,1
Кiпр 0,50 0,34 11,0 70,6 14,1
Латвiя 0,70 0,51 24,8 22,5 51,0
Литва 0,91 0,66 28,2 42,2 28,4
Люксембург д/в (1) 0,49 44,3 34,8 20,7
Угорщина 1,22 0,43 47,5 38,1 13,5
Мальта 0,72 0,33 51,9 29,0 16,8
Нвдерланди 2,03 0,93 49,9 35,5 10,9
Австрiя 2,77 0,88 46,2 35,8 16,9
Польща 0,76 0,56 28,1 55,8 13,4
Португалiя 1,52 0,68 44,0 41,8 5,9
Румунiя 0,50 0,30 37,4 49,1 12,1
Словенiя 2,47 0,63 61,2 31,5 7,0
Словаччина 0,68 0,48 33,9 49,8 14,2
Фiнляндiя 3,80 1,09 67,0 25,0 6,5
Швещя 3,39 1,08 57,3 27,7 11,1
Великобританiя 1,78 0,60 45,9 30,5 17,8
Японiя 3,252и1и д/в 75,9 17,2 0,4
США 2,67 д/в 60,0 33,4 д/в
Китай (2) 1,84 д/в 73,9 21,7 1,3
* Складено за: [22; 25; 26, с. 82-83].
(1) (2) 2012 Примггки: () д/в - Данi вiдсутнi; () данi по Китаю наведенi за винятком Гонконгу; - дан за 2012 рщ
2010 - даш за 2010 рш.
Структура фiнансувания наукових i науково-техиiчних робгт, що склалася в Укра1ш, ютотно вiдрiзияеться вiд аналопчно1 структури розвинених крат, де бiзнес-сектор вiдiграе важливу роль в яко-стi джерела фтансування НДДКР. Наприклад, у Фiиляндil та Нiмеччииi на його частку доводиться близько двох третин загальних валових наукових витрат, а в Япоип та Кита1 - взагалi близько трьох четвертих. Разом iз тим на Кiпрi та в Польщi основна частка витрат була профшансована за рахунок
Порiвнюючи данi вгтчизняних i зарубiжних джерел, можна дшти висновку про те, що за обся-гами, прогресившстю структури фшансування НДДКР Укра!на сьогодн вiдчутно ввдстае вiд про-вiдних iндустрiальних кра!н. У той же час з деяки-ми кра!нами Центрально! та Схвдно! Свропи, такими як Словаччина, Хорватия, Латвiя, Болгарiя та Румушя, Укра!на перебувае приблизно на одному рiвнi, а отже, все ще зберiгае можливiсть переходу економши на iнновацiйнi рейки розвитку. Якщо враховувати серйознiсть викликiв, як постали нинi перед нашою державою, прискорення розбудови
економiки, що грунтуеться на знаннях, представля-еться об'ективно обумовленою та незаперечною потребою сьогодення.
Мiж тим, наявн статистичнi данi показують деяке уповшьнення iнновацiйного розвитку протя-гом останшх рошв (про що можна судити, напри-клад, з показникiв, наведених на рис. 5), обумовле-не з-помiж iншого недостатшми та нестабшьними обсягами фiнансування iнновацiйних процесiв упромисловост (рис. 6).
млн.грн.
50000 т 45000 40000 35000 30000 25000 20000 15000 10000 5000 0
Г 8
-- 7 -- 6 5
-- 4
%
¡3,3 3 2 1 0
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Обсяг реал1зовано! шновацшно! продукци, млн.грн.
Частка реашзовано! шновацшно! продукци в загальному обсяз1 реашзовано! промислово! продукци, %
Рис. 5. Динамжа обсяггв г частки реалгзовано! шновацшно! продукцп в загальному обсязг реализовано! промисловог продукцП Украгни *
* Побудовано за: [15, с. 217-219; 18, с. 263, 264; 19, с. 237, 238; 20, с. 241; 28].
Загальний обсяг фшансування шновацшно!' дiяльностi, млн. грн. Загальний обсяг фшансування шновацшно!' дiяльностi, % до ВВП
Рис. 6. Динамжа загального обсягу фшансування шновацшног дгяльностг у промисловостг Украгни *
* Побудовано за: [15, с. 183; 18, с. 219; 19, с. 199; 20, с. 205; 29]. -159
Дефiцит коштОв розглядаеться тдприемствами як один iз найбшьш суттевих чиииишв, що переш-коджають здiйсненню iниовацiй: 24,1% обстежених тдприемств повiдомляють про нестачу власних коштОв для здiйснення iниовацiйноl дiяльностi, 13,3% - про вщсутиють фшансування за межами тдприемства [27].
Варто зауважити, що коливания витрат на ш-новацй остаишми роками було суттевим: зi зрос-таиням упродовж 2005-2008 рр., 2010-2011 рр. у 2,1 i 1,8 разiв вiдповiдно та спадом у 2009 р. i 2012 р. порiвняно з попередшми роками вiдповiдно на 33,7% i 19,9%. I хоча в абсолютному значенн обся-ги фiнансування iнновацiйноl дiяльностi промисло-вих тдприемств за перюд 2005-2012 рр. зросли майже в два рази, по ввдношенню до ВВП вони значно скоротилися - на 0,49% (див. рис. 6).
Основним джерелом фiнансуваиня iиновацiй-но! дiяльностi залишаються власнi кошти тдприемств: частка !х у загальному обсязi протягом 2010-
2013 рр. вартовалася у межах 52,9-72,9% (табл. 2). Це вказуе на ввдсутнють iиших доступиих ресурсiв для фшансування iииовацiй, що особливо негативно позначаеться на дiяльностi малих i середшх тд-приемств, як е важливою рушiйною силою еконо-мiчного розвитку та при сприятливому правовому та регуляторному середовищi виступають найакти-вшшими учасниками iнновацiйного процесу.
Вельми обмеженим е фiнансуваиня iнновацiй-иих процесiв у нацiональиiй промисловост з боку держави: у 2013 р. частка коштОв державного та мюцевого бюджетов у загальному обсязi фшансу-ваиня становила лише 1,9%, що, по суп, свiдчить про небажання держави брати на себе частку ризи-шв, пов'язаиих з шновацшною дiяльиiстю. При цьому, наприклад, у СС правила державно1 допо-моги це передбачають, особливо, коли щ заходи стосуються малих i середшх пiдприемств, наукових кiл, тдроздшв дослiдиицьких установ i зв'язкiв мiж ними [30, с. 21].
Таблиця 2
Розподш загального обсягу фшансування шновацшноТ дiяльностi у __промисловостi УкраТни *__
2010 2011 2012 2013
млн. % до за- млн. % до за- млн. % до за- млн. % до за-
грн. гального обсягу грн. гального обсягу грн. гального обсягу грн. гального обсягу
Усього 8045,4 100,0 14333,8 100,0 11480,5 100,0 д/в (1) 100,0
у т.ч. за рахунок кошпв:
власних 4775,2 59,3 7585,5 52,9 7335,8 63,9 д/в 72,9
держбюджету 87,0 1,1 149,1 1,0 224,2 2,0 д/в 1,9 (2)
мюцевих бюджетiв 5,6 0,1 12,2 0,1 17,5 0,1 д/в
позабюджетних фондiв 0,9 0,0 0,4 0,0 0,02 0,0 д/в д/в
вгтчизняних iнвес- 31,0 0,4 45,3 0,3 154,4 1,3 д/в 1,3
торiв
iноземних iнвесто- 2411,3 30,0 56,8 0,4 994,7 8,7 д/в 13,1
рiв
кредитiв 626,1 7,8 5489,4 38,3 2407,7 21,0 д/в 6,6
iнших 108,1 1,3 994,6 7,0 345,7 3,0 д/в д/в
* Складено за: [15, с. 183; 28; 31, с. 195].
Приметки: (1) д/в - Даш ввдсутт; (2) загальний вiдсоток фшансування за рахунок коштiв державного та мюцевого бюджепв.
Часка украшських промислових тдприемств, якi займалися шновацшною дiяльнiстю за рахунок коштОв державного та мюцевого бюджетов у зага-льи1й !х к1лькост^ становила у 2012 р. тшьки 1,5% i 1,6% вiдповiдно (табл. 3). Це в десятки разiв мен-ше, шж у провiдних iидустрiальних крашах, де кi-льк1сть iнновацiйних тдприемств, яш отримали державиу фiнансову тдтримку, наприклад, упродовж 2008-2010 рошв становила: у Фраидil -46,1%, Фшлянди - 35,2, Нiдерлаидах - 34,1, Бель-гй - 22,6, Шмеччиш - 21,6%. Навiть у крашах-членах СС, якi входять до групи «новаторiв-
початкiвцiв» — це Болгарiя, Латвiя i Румушя цей показник е значно вищим, и1ж в Укра1и1 (табл. 4).
У впчизияиих умовах, коли державна тдтри-мка iииовацiй практично ввдсутня, а система сти-мулювания iииовацiйноl дiяльностi е недiевою та слабо орiеитованою на результат, очiкувати защка-вленост^ керiвництва п1дприемств в iивестуваинi кошт^в на iнновацiйнi цiлi марно. Навпъ той незна-чний ввдсоток промислових пiдприемств, якi за-ймаються iииовацiйною дiяльнiстю в Укра1и1 (станом на 2013 р. - 1715 од. або 16,8% ввд загально1 кшькосп промислових пiдприемств [28]), вклада-
ють кошти переважно у закутвлю готового облад- ня витрат промислових тдприемств на науковi ви-нання та технологiй, пноруючи такий напрям ви- шукування: на 6,7% у 2013 р. порiвняно з 2012 р. i трат, як дослвдження i розробки. Але, безумовно, на 9,6% порiвняно з 2011 р. (рис. 7). позитивною тенденщею останшх рошв е збшьшен-
Таблиця 3
Групування промислових тдприемств Укратни за джерелами фшансування ¡ииовацш *
2005 2010 2011 2012
Усьо- % до зага- Усьо- % до зага- Усьо- % до зага- Усьо- % до зага-
го льно! к1ль-кост1 шновацшно активних тдпри-емств го льно! к1ль-кост1 шновацшно активних тдприемств го льно! к1ль-косп шновацшно активних шдпри-емств го льно! к1ль-кост1 шновацшно активних шдпри-емств
Кшьшсть тд-
приемств, як! 1193 - 1462 - 1679 - 1758 -
заималися 1н-
новацшною
д!яльн!стю
у т.ч. за раху-
нок кошт!в
власних 889 74,5 1043 71,3 1281 76,3 1299 73,9
держбюджету 31 2,6 23 1,6 27 1,6 27 1,5
мюцевих бю- 13 1,1 17 1,2 28 1,7 28 1,6
джет!в
позабюджет- 2 0,2 2 0,1 1 0,1 1 0,1
них фонд1в
вггчизняних 13 1,1 12 0,8 14 0,8 19 1,1
1нвестор1в
шоземних ш- 19 1,6 11 0,8 11 0,7 15 0,9
вестор!в
кредитов 75 6,3 36 2,5 50 3,0 67 3,8
шших 10 0,8 8 0,5 13 0,8 14 0,8
Складено за: [15, с. 183; 31, с. 195].
*
Загострення багатьох соцiально-економiчних проблем у 2013-2014 роках, дестабшзащя полгтич-но! та безпеково! ситуаци, соцiальна та психолопч-на хиткють укра!нського суспшьства погiршили й без того складну ситуашю, що склалася в 1ннова-шйнш сферi Укра!ни. Наявнi умови вимагають вiд органiв державно! влади та мюцевого самовряду-вання взяти на себе роль зi стимулювання попиту пiдприемств на iнновацi! за допомогою, насампе-ред, податкових важелiв, оскiльки необхiдних кош-т1в на фшансову тдтримку iнновацiйно активних тдприемств у державному та мiсцевих бюджетах наразi немае.
Бiльше того, щоб така можливiсть у подаль-шому з'явилася на регiональному рiвнi необхвдно внести вiдповiднi змiни до Бюджетного Кодексу Укра!ни (БКУ), тому як остантм не передбачено в мюцевих бюджетах такого напряму витрат, як ф1-нансування iнновацiйно! дiяльностi, а бюджет розвитку мюцевих бюджетов (стаття 71 БКУ), за раху-нок кошт1в якого мае фшансуватися iнновацiйна дiяльнiсть на регiональному рiвнi, в першу чергу,
спрямовуються на будiвництво, капiтальний ремонт i реконструкц1ю об'екпв виробничо!, комуш-кащйно! та соцiально! iнфраструктури територi!. Саме тому необх1дно, перш за все, внести змiни до БКУ та передбачити в якост1 обов'язкового напряму витрат бюджету розвитку мюцевих бюджетов стимулювання шноващйно! д1яльносто на регюна-льному р1вн шляхом закрiплення фiксованого дже-рела витрат на таи цш за рахунок, наприклад, пев-ного вiдсотка з надходжень в1д податку на прибу-ток тдприемств.
Низький рiвень фiнансування вгтчизняно! нау-ково!, науково-техтчно! та шноващйно! д1яльносто обумовлюеться з-пом1ж 1ншого вгдсуттстю ефек-тивног системи державного управлтня, головна мета яко! полягае у забезпеченш послвдовно! реал1-защ! загально! iнновацiйно! стратегi! розвитку кра-!ни. Але проект Стратегi! шноващйного розвитку Укра!ни, хоча й юнуе та навiть широко обговорю-вався на спещальних парламентських слуханнях [33], так i не був прийнятий Верховною Радою Укра!ни (ВРУ) в якосто офщйного правового до-
Таблиця 4
Iнновацiйнi п1дприемства краТн-члешв СС, якi отримали державну фшансову пiдтримку
протягом 2008-2010 рокiв (% до загальноТ кiлькостi iнновацiйних тдприемств) *_
Крата Щдприемства, якi отримали будь-яке державне фшансу-вания Державне фтансування за рахунок кошпв
Мюцевих i реп-ональних орга-шв влади Центрального уряду СС Сьомо1 Ра- мково1 Програми
Бельпя 22,6 15,2 9,4 5,9 2,3
Болгарiя 16,1 0,5 7,9 9,9 0,9
Чеська Республта 24,0 2,9 12,7 16,4 5,9
Дашя д/в (1) д/в д/в д/в д/в
Нiмеччина 21,6 8,5 14,2 4,0 3,2
Естонiя 24,5 1,7 17,6 11,3 2,1
Iрландiя д/в д/в д/в д/в д/в
Грещя д/в д/в д/в д/в д/в
Iспанiя 26,9 16,9 14,2 2,6 1,3
Фраицiя 46,1 13,3 41,5 9,1 2,1
Iталiя 29,2 20,3 9,7 2,9 0,5
Кiпр 42,0 2,6 37,8 9,8 2,3
Латвiя 14,3 0,9 4,0 13,8 4,8
Литва 35,8 2,8 6,3 34,0 3,7
Люксембург 16,8 0,0 15,9 3,3 2,0
Угорщина 34,4 1,0 19,5 20,6 2,1
Мальта 19,4 д/в 16,7 8,1 0,5
Нвдерланди 34,1 13,0 32,6 3,9 1,0
Австрiя д/в д/в д/в д/в д/в
Польща 19,6 3,5 5,6 15,6 3,1
Португалiя 24,1 2,5 19,2 6,8 1,7
Румунiя 9,3 2,2 6,1 4,0 1,4
Словетя 31,3 3,5 25,2 15,3 4,2
Словаччина 15,5 0,4 4,3 12,7 1,9
Фiнляндiя 35,2 6,5 30,6 5,8 1,7
Швецiя д/в д/в д/в д/в д/в
Великобританiя д/в д/в д/в д/в д/в
* Джерело: [32, с. 79]. Приметки: (1) д/в - Данi вiдсутнi.
р.2 013 р.2 012 р.2 011
17,1 0,9 58,0 24,0
_■ ■
10,4 0,4 70,1 19,1
7,5 2,3 73,2 17,0
60
80
0 20 40
дослщження i розробки придбаиия шших зовтшшх зиаиь
придбаиия машии, обладнаиия та програмного забезпечеиия ! iишi витрати
100
Рис. 7. Розподш загального обсягу витрат за напрямами тновацтно! дгяльностг
национально!промисловостг, %* * Побудовано за: [15, с. 173; 28; 31, с. 185].
кументу. Так само на регюнальному р1вн1 1ннова-
щйш стратег1! в1дсутн1, тому програми 1нновацш-
ного (науково-техн1чного) розвитку, як1 розробля-
ються м1сцевими органами виконавчо! влади для . .„ .1 активтцп в регюнах 1нновац1йних процес1в , за-
звичай, не приводить до оч1куваних результатов.
Серйозним бар'ером, який стримуе шщативу мю-
цевих оргашв влади, залишаеться 1снуюча центра-
л1зована, з жорсткою вертикаллю влади та слабкою
координащею м1жв1домчих взаемод1й, система
управл1ння державою, яка не надае достатшх пов-
новажень органам мюцевого самоврядування та
розрахована на керування бюджетними коштами з1
столищ.
Розроблений урядом план прюритетних д1й на найближчий час [34] передбачае передачу низки повноважень в1д державних оргашв м1сцевому са-моврядуванню. Це стосуеться 1 децентрал1зацп ф1-нанс1в, зм1цнення ф1нансового потенщалу м1сцевих громад шляхом закр1плення за останн1ми власно! доходно! бази (мюцевих податк1в 1 збор1в, 60% по-датку на доходи ф1зичних ос1б, 10% податку на прибуток п1дприемств) - в1дпов1дн1 проекти зако-нодавчих зм1н до бюджетного та податкового кодеков вже подано урядом до Верховно! Ради Укра!-ни. Окр1м цього Кабшетом М1н1стр1в Укра!ни 1з залученням м1жнародних експерт1в розроблено пакет антикорупщйних законопроект1в, проведено швентаризащю структури та повноважень центра-льних орган1в виконавчо! влади з метою скорочен-ня чисельност1 бюрократичного апарату, усунення проблеми дублюючих функщй. В1дпов1дна Постанова Кабшету М1н1стр1в Укра!ни «Про оптишзащю системи центральних орган1в виконавчо! влади» прийнята 10 вересня 2014 року [35].
У результат! проведених реформ система оргашв управлшня шноващйним розвитком в Укра!н1 зазнала суттевих змш Так, на найвищому ргвт управлтня (рис. 8), який включае Верховну Раду Укра!ни та ввдповвдш парламентськ1 комгтети, а також Президента Укра!ни та його адшнютращю, змшено систему консультативних, дорадчих та ш-ших допом1жних оргашв 1 служб, дточих при Президентов! Укра!ни. А саме: у липн1 2014 р. з метою забезпечення впровадження едино! державно! пол1-тики реформ в Укра!н1 Президентом утворено [36]:
Нацгональну раду реформ як спещальний кон-сультативно-дорадчий орган при Президентов! Укра!ни з питань стратепчного планування, узго-дження позицш щодо впровадження в Укра!н1 едино! державно! пол1тики реформ та !х реал1зацп;
1 Наприклад, Програма науково-техн1чного розвитку Донецько! област1 на перюд до 2020 року, Рег1-ональна програма 1нновац1йного розвитку на перюд до 2020 року (Дншропетровська область), Програма розвитку науково-техшчно! та шновацшно! д1яльност1 1вано-Франк1всько! област1 до 2015 року.
Дорадчу раду реформ як консультативно-дорадчий орган при Президентов! Укра!ни, основ-ним завданням якого е внесення пропозицш щодо здшснення в Укра!ш реформ на основ1 кращого м1жнародного досв1ду та сприяння !х упроваджен-ню;
Виконавчий комтет реформ як допом1жний орган при Президентов! Укра!ни, основним завданням якого е тдготовка пропозицш щодо стратепч-ного планування реформ, !х узгодженого впрова-дження та мониторинг реал1зацп реформ.
Указом Президента Укра!ни «Питання Нащо-нально! ради реформ, Дорадчо! ради реформ та Ви-конавчого комитету реформ» [37] затверджено по-ложення вищезазначених орган1в. Поряд 1з цим, з метою оптишзацл системи консультативних, дорадчих та 1нших допом1жних оргашв 1 служб, утворе-них Президентом Укра!ни, вщповщним указом Президента [38] у вересш 2014р. лжвгдовано два-дцять з них, у тому числ1 Комтет з економгчних реформ I Раду регютв.
Однак суттев1ш1 зм1ни торкнулися саме другого ргвня управлтня, представленого Кабшетом М1-нютр1в Укра!ни, мшютерствами та 1ншими центра-льними органами виконавчо! влади.
По-перше, у лютому 2014 р. було прийнято новий Закон Украгни «Про Кабгнет Мгнгстргв Украгни» [39], зпдно з яким уряд Укра!ни е вищим органом у систем! оргашв виконавчо! влади, в1дпо-вщальним перед Президентом Укра!ни 1 Верховною Радою Укра!ни, тдконтрольним 1 шдзвгтним Верховнш Рад1 Укра!ни у межах, передбачених Конститущею Укра!ни (стаття 113). До основних завдань уряду як г рангше належить забезпечення розвитку г державног пгдтримки науково-технгч-ного та гнновацгйного потенциалу держави. Бшьш конкретно компетенцп КМУ у сфер1 науково!, нау-ково-техшчно! та шноващйно! д1яльност1 прописа-н1 в законах Укра!ни «Про наукову 1 науково-техшчну д1яльнють» (стаття 27), «Про 1нновацшну д1яльнють» (стаття 8).
По-друге, ус1 повноваження 1 функцп 1з забезпечення формування та реал1зацп державно! пол1-тики у сфер1 науково!, науково-техн1чно! та шноващйно! д1яльност1 надан1 виключно М1н1стерству освгти 1 науки (МОН) Укра!ни, яке до цього часу роздшяло сво! компетенци у цих питаннях з Дер-жавним агентством з питань науки, 1нновацш та шформатизацп (Держшформнауки) Укра!ни. Останне вщповщною Постановою Кабшету Мшю-тр1в Укра!ни в1д 4 червня 2014 року [40] було пе-рейменовано у Державне агентство з питань еле-ктронного урядування Украгни з покладанням на нього частини функщй «агентства-попередника», як1 стосуються реал1заци державно! политики у сфер1 шформатизацп, електронного урядування,
I Верховна Рада Украгни, Президент Украгни
II Кабтет MiHicmpie Украгни Мшгстерство освгти i науки Укра!ни Департамент науковоi дiялъностi та лщензування Мтютерство економ1чного розвитку i торпвл1 Укра!ни Департамент твестицтно-тновацтног полтики та розвитку державно-приватного партнерства
Органи реаонального управлтня M^eei органи виконавчог влади, органи мюцевого самоврядування
Рис. 8. Ргвнг системи оргатв управлтня тновацтним розвитком в УкраШ (станом на 01.10. 2014 р.)
формування i використання нащональних елект-ронних iнформацiйних ресурав, розвитку шфор-мацiйного суспiльства. Правонаступником iншо! частини функцiй Держiнформнауки, пов'язано! з реалiзацieю державно! полiтики у сферах науково!, науково-техшчно! та шновашйно! дiяльностi, трансферу технологiй, як зазначалося вище, е Мшютер-ство освпи i науки Укра!ни, а точшше департамент науково! дiяльностi та лщензування МОН Укра!ни [41].
Тобто, по суп, визначено единий державний орган управлiння та координацi! зусиль у сферi науково!, науково-техшчно! та iнновацiйно! дгяльнос-■ri, що, як передбачаеться, мае сприяти розв'язанню нагально! проблеми дублювання функцiй та нечеткого розподiлу компетенцiй мiж органами державного управлiння. З iншого боку, виникають сумнiви щодо спроможност Мiнiстерства освiти i науки Укра!ни впоратися з розширеними повноваження-ми по всьому спектру наукових, науково-технiчних та iнновацiйних проблем, виршенням яких у роз-винених кра!нах опiкуються спецiальнi iнституцi!.
Довгдково: У Фiнляндi! вищим органом вико-навчо! влади, вiдповiдальним за стратепчний роз-виток i координащю науково-технолопчно! полпики та нацiонально! iнновацiйно! системи як единого цiлого, е Рада з питань науково-технолопчно! поль тики (Science and Technology Policy Council of Finland) [42], яку очолюе прем'ер-мшютр. Окремо функцюнуе Мiнiстерство освiти i культури (Ministry of Education and Culture) [43], яке займа-еться розробкою та реалiзацiею освiтньо!, науково!, культурно!, спортивно! та молодiжно! полiтики, а також вщповвдае за мiжнародне ствробгтництво у цих сферах.
У системi оргатв виконавчо! влади Великоб-ританi! функцюнують Департамент бiзнесу, шно-вацiй та професшних навичок (Department for
Business, Innovation and Skills) [44] i Департамент освгги (Department for Education) [45]. Окремо слад видшити оргашзащю досл1дницъких рад Великоб-ританИ' (Research Councils UK - RCUK), створену у 2002 р. для тдтримки наукових дослгджень, якг суттево впливають на економгчне зростання та до-бробут громадян Великобританл [46]. До складу RCUK входять Рада з науки i технологш (Council for Science and Technology - STFC) та шють рад з окремих напрямГв дослГджень, як мають окремий бюджет i затверджеш урядом цщьов1 програми до-слГджень:
1. Дослвдницька рада з мистецтва та гумашта-рних наук (Arts and Humanities Research Council -AHRC);
2. Дослвдницька рада з бютехнологш та бюло-пчних наук (Biotechnology and Biological Sciences Research Council - BBSRC);
3. Дослщницька рада з ¡нжишрингу та фГзич-них наук (Engineering and Physical Sciences Research Council - EPSRC);
4. Дослвдницька рада з економГчних та соща-льних дослГджень (Economic and Social Research Council - ESRC);
5. Дослвдницька рада з медицини (Medical Research Council -MRC);
6. Дослвдницька рада з природного середови-ща (Natural Environment Research Council - NERC).
В 1талп дГе Агентство з розвитку технологш та шновацш (Agency for the Promotion of Technologies for Innovation) [47], головна мета якого - пгдви-щення конкурентного потенщалу спещальних про-мислових зон кра!ни, малого та середнього тдпри-емництва завдяки впровадженню шноващйних технологш та процеав.
До складу Кабшету мшютрГв Японл як одше! з «рад з важливо! полпики» («rauncils on important policies») входить Рада з питань науки та техноло-
пчно! полiтики (Council for Science and Technology Policy) [48, 49], яку очолюе прем'ер-мшютр Дiяль-нють Ради спрямована на планування та координа-щю дiяльностi у сферi науки, технологiй та iннова-цш
Вiдповiдно до Указу Президента Укра!ни «Питания Мшютерства освiти i науки Укра!ни»[50], Мшютерство мае займатися рiзними питаннями, пов'язаними з вищою школою, загальною серед-ньою, дошкiльною та професiйно-технiчною освь тою, якi е настшьки масштабними та складними, що навряд чи у ведомства залишиться достатньо ресурав i часу на розвиток науки та шноващйно! дiяльностi в кра!ш. Тому, щоб не допустити зане-паду вичизняно! науки, уникнути небажаних нас-лiдкiв для нацюнально! економiки та безпеки укра-!нсько! держави, надважливо вже зараз створити спещальний орган виконавчо! влади, який би за-ймався плануванням i координащею науково!, нау-ково-техиiчно! та шноващйно! политики, розвитком нацiонально! iнновацiйно! системи. Це засвщчило б розумiння укра!нською владою стратегiчно! ролi нових знань, eidKpummie та тновацШ, за допомогою яких, у сучасних умовах тдсилення глобальних виклишв i проблем, можна тдтримувати економiч-не зростання, тдвищувати продуктивнiсть пращ, покращувати якiсть життя та здоров'я населення.
По-трете, iншi центральнi органи виконавчо! влади, на mi, станом на кшець 2013 року, вщповщ-но до !х компетенцш, покладалися окремi завдання iз забезпечення формування та реалiзацi! державно! полтики у сферi науково!, науково-техшчно! та iнновацiйно! дiяльностi, зокрема МШстерство промисловог полтики Украгни реоргатзовано шляхом приеднання його до Мшютерства економiчно-го розвитку i торгiвлi (Мiнекономрозвитку) Укра!-ни [51], Державне агентство з твестицш та управлтня нацюнальними проектами Украгни лж-вiдовано з покладанням його функцш також на Mi-нютерство економiчного розвитку i торгiвлi [35]. У структурi центрального апарату Мшекономрозвит-ку Укра!ни департамент твестицшно-тновацш-ног полтики та розвитку державно-приватного партнерства вщповщае за реалiзацiю багатьох рiз-
ностороншх завдань, у тому числi пов'язаних з ш-
1
новацiйною дiяльнiстю , але основна увага все ж
1 Серед основних завдань департаменту, яш сто-суються сфери шновацшного розвитку, е так1: 1) проведения оцшки та експертизи пропозицш щодо ство-рення шструменпв сприяння швестицшнш та шнова-цшнш д1яльност1; 2) розроблення механ1зм1в стиму-лювання 1нвестиц1йно-1нновац1йно! д1яльност1 суб'ек-ттв, що здшснюють свою д1яльн1сть на територп Укра!ни; 3) правового регулювання у сфер1 швести-ц1йно! та шновацшно! д1яльност1; 4) розроблення та впровадження нових шструменпв сприяння швести-щям та шноващям; 5) внесення пропозицш щодо фор-
таки придшяеться iивестицiйиiй дiяльиостi та управлiиню иацiоиальиими проектами, а також державно-приватному партнерству.
Неурегульованими залишаються питання щодо тдпорядкування та подальшо! дiяльностi орга-нiзацiй, як вiдносилися до сфери управлшня Дер-жтформнауки Украгни - це Державний фонд фун-даментальних дослiджень, Державнi пiдприемства «Центр науки, iнновацiй та шформатизацп», Державна шноващйна небанкiвська фшансово-кредит-на установа «Фонд тдтримки малого шноващйно-го бiзнесу» та Держтвестпроект Украгни - це Державна шноващйна фшансово-кредитна установа, Державне тдприемство «Державна iнвестицiй-на компашя», Регiональнi центри з iнвестицiй та розвитку.
Ключовими «гравцями» у процесi прийняття ршень з питань розроблення засад державноï нау-ковоï та науково-технiчноï полтики, проведеннi науковоï експертизи проектов державних рiшень i програм е Нащоналъна академiя наук Украгни та нацюналът галузевi академИ' наук Украгни - Нацю-нальна академiя аграрних наук Украши, Нацюна-льна академiя медичних наук Укра1'ни, Нацiональна академiя педагопчних наук Украши, Нацiональна академiя правових наук Укра1'ни, Нацiональна ака-демiя мистецтв Украши. Щороку нацiональнi академп наук звгтують перед КМУ про результати свое!' дiяльностi та використання коштiв, видiлених тм з державного бюджету (ст.15 Закону Украши «Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть).
За умови створення спецiального органу вико-навчоï влади, який би займався плануванням i ко-ординащею науковоï, науково-техиiчноï та шнова-цiйноï полiтики, розвитком нацiональноï iннова-цiйноï системи, нацiональнi академп наук разом iз Мiнiстерством освiти i науки Украт^ та Мшютер-ством економiчного розвитку i торгiвлi Украïни могли б формувати та забезпечувати реалiзацiю державноï науковоï, науково-технiчноï та iннова-цiйноï полiтики пiд безпосереднiм контролем уряду та Президента Украши.
ТретШ рiвенъ управлтня представлений мюце-вими органами виконавчоï влади, ям в особi мюцевих державних адмшютрацш здшснюють виконав-чу владу на територп вiдповiдноï адмшютративно-територiальноï одиницi, включенi до вертикалi державноï виконавчоï влади, вiдповiдальнi перед Кабшетом Мiнiстрiв Украïни, пiдзвiтнi та тдконт-рольн йому та органами мiсцевого самоврядуван-
мування та функцюнування спещальних (вiльних) економiчних зон, територiй прюритетного розвитку, iндустрiальних (промислових) парков, митних зон, кластерiв, технологiчних парков, шших iнструментiв сприяння iнвестицiйнiй та шновацшнш дiяльностi тощо (Див.: [52]).
ня, кот^ виражають спiльнi iнтереси населения сiл, селищ, мют, райошв i областей.
Функцп управлiння iнновацiйним розвитком регiонiв в цтому та !х окремих територш викону-ють вiдповiднi структурн тдроздши мiсцевих ор-ганiв влади, наприклад, у Донецькiй област - департамент швестищйно^нновацшного розвитку i зовшшшх вiдносин Донецько! обласно! державно! адмшстрацп [53], вiддiл iнвестицiйно-iнновацiй-ного розвитку та сприяння тдприемництву Головного економiчного управлiння Донецько! мiсько! ради [54]; у Харшвськш област - департамент ш-новацiйного розвитку промисловост i транспортно! iнфраструктури Харшвсько! обласно! державно! адмшстрацп [55]. Але, нажаль, у бiльшостi областей таких структурних пiдроздiлiв в органах регю-нального управлiння немае, що говорить про вщсу-тшсть розумiння мюцевою владою стратегiчного значения науки та iнновацiйно! дiяльностi у забез-печенн економiчного зростання та покращення коикурентоспроможиост регiонально! економiки. Основна увага мюцевих органiв влади сконцентро-вана на забезпеченш функцiонування господарсь-кого комплексу, в той час як регюнальна iннова-цiйна полiтика, зазвичай, е невиразною, здшсню-еться безсистемно та непослвдовно.
У таких умовах перерозподш низки повнова-жень вiд центру органам мюцевого самоврядування сприяло б шдвищеиню iнiцiативи та ввдповвдально-ст останнiх у розбудовi ефективно! конкурентосп-роможно! регiонально! економiки, забезпеченн !! наукомiстко!, iнновацiйно! орiентацi!.
Таким чином, проведене дослiдження дае мо-жливють сформулювати наступнi висновки та про-позицi!:
1. Аналiз стану фшансового забезпечення науково! сфери показав, що дточа система фшансу-вання науково-дослiдних i дослвдно-конструктор-ських робгт не передбачае доведения !х результатов до комерцiйного використання. Наукова та науко-во-технiчна дiяльнiсть фiнансуеться бшьшою мь рою за рахунок коштгв державного бюджету (44,6% загального обсягу фiнансування), при цьому з кож-ним роком питома вага цього джерела фшансуван-ня у загальнш !! структурi збiльшуеться, що можна було б розглядати як позитивну тенденцто, але на-справдi, незважаючи на зростання абсолютних по-казнишв, у вiдносному значеннi обсяги бюджетного (базового та програмно-цшьового) фшансування НДДКР е вп'ятеро меншими законодавчо встанов-леного рiвня в 1,7% ВВП, а це напряму загрожуе нацiональнiй безпецi Укра!ни. На цьому от скоро-чуються обсяги фшансування науки за рахунок коштгв вгтчизняних замовникiв, що свiдчить про ввдсутнють можливосп та/або бажання бiзнесу ш-вестувати кошти у новi знания. Якщо наявна ситу-ацiя з фшансуванням науки не змiниться у найбли-
жчi роки, Укра!на може остаточно втратити статус науково! держави, який вона ще утримуе.
Натомiсть у розвинених кра!нах, незалежно вiд особливостей функщонування !х фiнансових систем, обумовлених, зазвичай, цiною кредитних ре-сурсiв i розвиненiстю фондового ринку, створено дiевi системи пiдтримки науково! сфери. Як результат, у деяких з них показник загальних внутрi-шнiх витрат на НДДКР вже давно подолав межу в 3% ВВП.
У зв'язку з цим перед Укра!ною ниш постають складнi завдання, пов'язан1 зi збiльшенням загального обсягу фшансування науково! та науково-техшчно! дiяльностi з державного та приватних джерел, що, насамперед, передбачае поетапне, про-тягом 2015-2020 рр., нарощення частки бюджетного фшансування до визначено! базовим законом про науку меж^ а також запровадження широкого набору iнструментiв для залучення приватних iнве-стицiй на проведения НДДКР з метою доведения обсяпв фшансування науки до рiвня 3% ВВП у 2020 р. за рахунок уах джерел. Передбачення укра-!нським законодавством тако! мети, цшеспрямоваш дi! уряду та регiонально! влади щодо !! досягнення здатнi будуть забезпечити необхiднi умови збере-ження та розвитку не лише економiчно!, але й не менш важливо! гуманiстично! функцi! вiтчизняно! науки, тдвищити на цих засадах конкурентоспро-можнють держави та сусп1льства. Адже, як показуе свповий досвiд, чим вище рiвень наукоемност^ ВВП, тим меншою е вразливiсть економiки вiд ко-ливань на свiтових ринках сировини, й тим бiльш значуще мюце займае держава у свiтовiй спшьнос-т^.
2. В умовах обмеженого базового фшансування конкурсна складова мае бути бiльш розвиненою, щоб завдяки державним науковим i науково-технiчним програмам, державним замовленням i грантам науковi установи i особисто вчеш мали можливiсть отримати доступ до додаткових джерел фiнансування. На цьому наголошуеться увага в Концепцл реформування системи фiнансування та управлiння науковою i науково-техн1чною дiяльнi-стю, затверджено! Кабiнетом Мiнiстрiв Укра!ни ще у жовтш 2012 р., але визначеш цим документом основнi напрями майбутн1х реформ так i залиша-ються на рiвнi декларацiй. Для того, щоб ввести !х у дто необхiдно, по-перше, прийняти нормативно-правовi акти, якi б мютили конкретн1 шляхи та iнi-щативи щодо реалiзацi! таких реформ на практицц по-друге, удосконалити юридичну процедуру проведения конкурав, «звiльнити^> !! вiд схем бюрократичного впливу та проявiв корупцi!; по-трете, що е найголовшшим, мае змiнитися ставлення владних структур до науки, котра наразi розглядаеться як одне з основних джерел економi! бюджетних кош-т^в.
Ситуащю, що склалася у сферi фiнансування науковоï та науково-технiчноï дiяльностi, можна суттево покращити завдяки реформуванню дiючоï системи фшансування та удосконаленню ïï вщповь дних механiзмiв. Першочергово пропонуеться здш-снити такi заходи:
роздiлити загальний i спещальний фонди держбюджету наукових установ шляхом видшення коштгв спецфонду (на якому акумулюються кошти за госпдоговiрною тематикою) з-пiд юрисдикцп Державноï казначейськоï служби Украïни та перейти до звичайного баншвського обслуговування до-говiрноï тематики задля гнучкого використання на закупiвлю сучасного обладнання та матерiалiв, нових технологiчних лшш, забезпечення ствробгт-нишв сучасною науковою лгтературою, у тому чис-лi реферативними базами даних для виявлення найактуальшших точок розвитку науки та налаго-дження взаемодп з колегами по сумiжних дослi-дженнях;
поряд iз дiючою схемою «фiнансування шсти-туту - фiнансування ствробгтнишв» поступово впроваджувати новi моделi оргашзацп та фшансування НДДКР, одшею з яких може бути цiльове фiнансування постшних або тимчасових колективiв учених, як працюють у проривних галузях знань та орiеитованi на вирiшення глобальних завдань i стратегiчних нацiональних прюритетгв. Так колек-тиви можуть функщонувати як центри передових дослiджень у формi юридичноï особи або без утво-рення останиьоï як добровшьне об'еднання провщ-них фахiвцiв у ключових галузях науки на основi договору про спiльиу наукову та науково-техшчну дiяльнiсть;
для розподiлу коштгв за грантовим фшансу-ванням заснувати науковi фонди прикладних, гу-маштарних, соцiальних дослiджень з наданням статусу юридичних осiб з правом самостийно роз-поряджатися видiленими коштами;
сформувати законодавчий мехашзм iнвесту-вання коштiв приватних структур на виконання наукових i науково-техшчних робiт, що передбачае звшьнення вiд оподаткування частини прибутку пiдприемств, яка спрямовуеться на фшансування НДДКР оргашзацш усiх секторiв науки та тимчасових наукових колективiв, утворених з метою проведення конкретних дослiджень та виконання певних проектiв.
3. Одшею з головних проблем, що гальмуе ш-новащйний розвиток нацiональноï економiки, за-лишаеться недолiк коштгв на фiнансування iниова-цiйних процесiв у промисловосп, рiвень якого ста-новить всього 0,81% ВВП. Основним джерелом фiнансування iниовацiйноï дiяльностi е власнi кошти шдприемств, що явно вказуе на недосконалють фiнансово-кредитноï системи Украïни (високу щну
кредитних ресурсiв, нерозвинешсть фондового ринку тощо).
Мiзерною е частка iниовацiйних витрат, про-фiнансована вiтчизняними iнвесторами: у 20122013 роках вона становила лише 1,3% вiд загально-го обсягу фiнансування. Враховуючи специфiку iнновацiйноï дiяльностi, яка за своею природою е складно передбачуваним, витратним за часом, най-частше дорогим i завжди ризикованим процесом, дана ситуащя е цiлком закономiрною, оскшьки без вiдповiдних державних гарантий та стимулiв ймовь ршсть того, що приватш структури швестувати-муть кошти в шноваци дуже незначна. Виршити цю проблему спроможна лише грамотна, послщов-на та комплексна державна политика, оск1льки н1як1 ринковi сили з такими масштабними завданнями впоратися не зможуть та навгть не будуть стави-ти. Iииовацiйний розвиток краïни е виключно прерогативою держави.
Але, судячи з обсягiв державного фшансування шновацш (у 2013 р. частка цього джерела склала лише 1,9% вiд загального обсягу фшансування), можна зрозумгги, що украшська держава не готова брати на себе частку ризикiв, пов'язаних з iниова-цiйною дiяльнiстю. Обмеженiсть державних ресур-сiв, нестабiльнiсть фiнансування разом iз поперед-нiми невдалими спробами стимулювання iниова-цiйноï дiяльностi в цшому пояснюють вiдсутнiсть на даний час належних фiнансових механiзмiв, яш б сприяли розвитку iнновацiйних процеав в Украï-нi.
Органи державноï влади та мiсцевого самов-рядування, навпаки, мають зайняти активну пози-цiю та взяти на себе роль щодо стимулювання по-питу пiдприемств на iниовацiï за допомогою, на-самперед, податкових важелiв, удосконалення кре-дитноï та амортизацiйиоï политики, налагодження державно-приватного партнерства в шноващйнш сферi, пiдвищення ефективност^ системи державного управлшня, яка б забезпечувала реальний сис-тематичний характер зв'язшв науковоï сфери з ви-робництвом i здiйснювала необхiдну координацiю мiжвiдомчих взаемодiй.
4. Управлiння iнновацiйним розвитком в Укра-ïнi - у тому вигляд^ як воно представлено на сьо-годнiшнiй день, - не виражае усвiдомлення владою важливосп науки та iнновацiй для розвитку нащо-нальноï економiки. Проведен1 останшми мiсяцями адмiнiстративнi реформи е не до шнця продумани-ми i стратепчно недалекоглядними, слабо спрямо-ваш на стимулювання iниовацiйноï дiяльностi та скорше ускладнюють процес виконання держав-ними установами вiдповiдних повноважень, шж його спрощують.
Наразi единим державним органом управлiння та координац^ зусиль у сферi науковоï, науково-техиiчноï та iнновацiйноï дiяльностi визнано Мшс-
терство освiти i науки Укра!ни, яке до цього часу роздшяло сво! компетендi! у цих питаниях з Дер-жавиим агентством з питаиь науки, iииовацiй та iнформатизацi! Укра!ии. Передбачаеться, що зосе-реджения повноважень у единому ведомств сприя-тиме розв'язаиню нагально! проблеми дублювания функцiй та нечеткого розподiлу компетеидiй мiж органами державного управлiиня. Але при цьому не було враховано, що Мшстерство викоиуе безлiч iнших завдань, пов'язаних iз забезпечениям функ-цiоиуваиня та розвитком освпньо! системи Укра!-ии, яким до речi придiляеться пильшша увага. У таких умовах навряд чи у ведомства залишиться достатиьо ресурив i часу на розвиток науки та ш-новацiйно! дiяльностi в кра!ш, тому вииикають не-безтдставш сумнiви щодо його спроможност впо-ратися з розширеиими повноважениями по всьому спектру наукових та шноващйних проблем, вирь шениям яких у розвинених кра!нах откуються спецiальиi шституци.
Виходячи з вищезазначеного, для недопущения занепаду вiтчизияно! науки, уиикнеиня небажа-них наслiдкiв для нацюнально! економiки та безпе-ки укра!нсько! держави, пропоиуеться вже зараз створити спещальний орган виконавчо! влади, який би займався виключно плаиуваниям i координацiею науково!, науково-техшчно! та шновацшно! поль тики, розвитком нацiонально! шновацшно! системи. Це засввдчило б розумшия укра!нською владою стратегiчно! ролi нових знань, вiдкриттiв та шнова-цiй, за допомогою яких, у сучасних умовах тдси-ления глобальиих виклишв i проблем, можна тдт-римувати економiчне зростаиня, тдвищувати про-дуктивнiсть працi, покращувати якiсть життя та здоров'я населеиня.
Лiтература
1. Промисловють i промислова полiтика Укра-!ии 2013: актуальнi треиди, виклики, можливосп: наук.-аналiт. доповiдь / О.! Амоша, В.П. Вишнев-ський, Л.О. Збаразська та ш; за заг. ред. В.П. Виш-невського; НАН Укра!ни, Iн-т економiки пром-сп. - Донецьк, 2014. - 200 с.
2. Управление развитием промышленности в условиях системных дисбалансов: моногр. / [А.И. Амоша, В.П. Вишневский, Л.А. Зрабазская и др.] под. общ. ред. В.П. Вишневского / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2013. -113 с.
3. Амоша А.И. Неоиндустриализация и новая промышленная политика Украины / А.И. Амоша, В.П. Вишневский, Л.А. Збаразская // Економша промисловосп. - 2012. - № 1-2. - С. 3-33.
4. Амоша А. Промышленная политика Украи-иы: концептуальные ориентиры на среднесрочную перспективу / А.И. Амоша, В.П. Вишневский, Л.А.
Збаразская // Экономика Украины. - 2009. - № 12.
- № 4-13.
5. Перший етап модершзацп економiки Укра!-ни: досввд та проблеми: моногр. / О.М. Алимов, О.! Амоша та ш; за заг. ред. В.! Ляшенка; ШП НАН Укра!ни, КПУ. - Запоршжя: КПУ, 2014. - 798 с.
6. Потеищал нацюнально! промисловосп: цш та мехашзми ефективного розвитку / [Кiндзерський Ю.В., Якубовський М.М., Галиця I.О.]; за ред. канд. екон. наук Ю.В. Юндзерського; НАН Укра!-ни; Iн-т екон. та прогнозув. - К., 2009. - 928 с.
7. Технолопчний iмператив стратегi! сощаль-но-економiчного розвитку Укра!ни: монографiя / [Л.I. Федулова, Ю.М. Бажал, В.Л. Осецький та ш] / НАН Укра!ни. !н-т екон. та прогноз. - К., 2011. -656 с.
8. Варналш З.С. Конкурентоспроможнють на-цiонально! економiки: проблеми та прюритети iн-новацiйного забезпечення: монографiя / З.С. Вар-налш, О.П. Гармашова. - К.: Знания Укра!ни, 2013.
- 387 с.
9. Федулова Л.! Концептуальна модель шновацшно! стратеги Укра!ни / Л.! Федулова // Еконо-мша i прогнозуваиня. - 2012. - № 1. - С. 87-100.
10. Галиця I. Мехашзми вдосконаления управ-лiния iнновацiйною дiяльиiстю в умовах економiч-но! нестабiльностi / I.Галиця, М.Шевченко, М. Галиця // Вюиик НАН Укра!ии. - 2010. - № 5. - С. 3341.
11. Афонасова М. А. Проблемы теории и практики управления инновационным развитием регионов: моногр. / М.А.Афонасова. - Томск: Изд-во Томск. гос. ун-та систем управления и радиоэлектроники, 2008. - 221 с.
12. Соловйов В.П. !нновацшний розвиток ре-гюшв: питания теорп та практики: Монографiя / Соловйов В.П., Кореияко Г.!, Головатюк В.М. - К.: Фенжс, 2008. - 224 с.
13. Закон Укра!ни «Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть» вiд 13.12.1991 р. № 1977-Х11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1977-12 (редак-цiя вад 05.12.2012).
14. Експрес-випуск Державно! служби статистики Укра!ии «Виконания наукових та науково-техиiчних робiт у 2013 рощ» №148/0/05.3вн-14 вiд 18.04.2013р. [Електрониий ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
15. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!-ш: стат. зб. - К.: ДП «нформащйно-видавиичий цеитр Держстату Укра!ии», 2013. - 287 с.
16. Наукова та шноващйна дiяльнiсть в Укра!-и1: стат. зб. / Держкомстат. - К., 2003. - 274 с.
17. Наукова та шноващйна дiяльнiсть в Укра!-ш: стат. зб. - К.: ДП «нформащйно-видавиичий цеитр Держстату Укра!ии», 2005. - 362 с.
18. Наукова та шноващйна дiяльнiсть в Укра!-ш: стат. зб. - К.: ДП «нформащйно-видавиичий цеитр Держстату Укра!ии», 2008. - 361 с.
19. Наукова та шноващйна дiяльнiсть в Укра!-ш: стат. зб. - К.: ДП «1нформашйно-видавничий центр Держстату Украши», 2010. - 347 с.
20. Наукова та шноващйна дiяльнiсть в Укра!-hî: стат. зб. - К.: ДП «1нформашйно-видавничий центр Держстату Украши», 2011. - 282 с.
21. Статистичний щорiчник Украши за 2012 р. / Державна служба статистики Украши; за ред. Осауленка О. Г. - К.: ТОВ «Август Трейд», 2013. -552 с.
22. Gross domestic expenditure on R&D, 200212 [Електронний ресурс] / Eurostat. - Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/statistics_ explained/ index.php/R_%26_D_expenditure.
23. Стан та законодавче забезпечення фшансування науково! та науково-техшчно! дгяльносп: матерiали слухань в Комгтет Верховно! Ради Украши з питань науки i освгти, 13 березня 2013 р. - К., 2013. - 615 с.
24. Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Укра!-ни «Про схвалення Концепцл реформування системи фшансування та управлшня науковою i нау-ково-технiчною дiяльнiстю» ввд 08.11.2012 № 780-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/780-2012-%D1%80 (редакцiя вiд 08.10.2012 р.).
25. Gross domestic expenditure on R&D by source of funds, 2007 and 2011 [Електронний ресурс] / Eurostat. - Режим доступу: http://epp.eurostat. ec.europa.eu/ statistics_explained/index.php/R_%26_ D_ expenditure.
26. Innovation Union Scoreboard 2014 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://ec.europa. eu/ enterprise/policies/innovation/files/ius/ius-2014_ en. pdf.
27. Обстеження шноващйно! дгяльност в еко-номщ Украши за перюд 2008-2010 роив (за мiж-народною методолопею) / Матерiали Державно! служби статистики Укра!ни [Електронний ресурс].
- Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. - На-зва з екрану.
28. Експрес-випуск Державно! служби статистики Украши «1нноващйна дгяльтсть промислових пiдприемств у 2013 рот» №131/0/05.3вн-14 вiд 14.04.2014. - Режим доступу: http://www.ukrstat. gov. ua/.
29. Соцiально-економiчний розвиток Украши за ачень-грудень 2013 року [Електронний ресурс] / Матерiали Державно! служби статистики Украши.
- Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
30. Innovation performance review of Ukraine / United Nations Economic Commission for Europe. -New York and Geneva, 2013. - 127 р.
31. Наукова та шноващйна дгяльнють в Укра!-Hi: стат. зб. - К.: ДП «1нформашйно-видавничий центр Держстату Украши», 2012. - 305 с.
32. Science, technology and innovation in Europe
- 2013 edition / Eurostat Pocketbooks [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.
europa.eu/ cache/ITY_OFFPUB/KS-GN-13-001/ EN/ KS-GN-13-001-EN.PDF.
33. Постанова Верховно! Ради Укра!ни «Про проведення парламентських слухань «Стратегия шновацшного розвитку Укра!ни на 2010-2020 роки в умовах глобалiзацiйних виклишв» вщ 17.02.2009 р. № 965-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/965-17.
34. Вщновлення Укра!ни - план дш / Офщйт матерiали Урядового порталу Укра!ни [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.kmu. gov.ua/control/uk/publish/article? art_id=2475 73184&c at_id=246711250. - Назва з екрану.
35. Постанова Кабiнету Miнiстрiв Укра!ни «Про оптимiзацiю системи центральних оргашв виконавчо! влади» ввд 10.09.2014 р. № 442 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kmu. gov.ua/kmu/control/uk/cardnpd (редакшя ввд 10.09.2014р.).
36. Указ Президента Укра!ни «Про забезпечення впровадження едино! державно! полтики реформ в Укра!ш» вiд 23.07.2014 № 614/2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. president. gov.ua/ documents/ 17918.html? Print Version.
37. Указ Президента Укра!ни «Питання Нацю-нально! ради реформ, Дорадчо! ради реформ та Ви-конавчого комiтету реформ» ввд 13.08.2014 № 644/2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/17962.html.
38. Указ Президента Укра!ни «Про л^щащю консультативних, дорадчих та iиших допомiжних органiв i служб, утворених Президентом Укра!ни» вiд 02.09.2014 № 701/2014 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/ show/ 701/2014.
39. Закон Укра!ни «Про Кабшет Miнiстрiв Укра!ни» вiд 27.02.2014 № 794-VII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/794-18 (редакцiя вiд 19.04.2014р.).
40. Постанова Кабшету Miнiстрiв Укра!ни «Деякi питання дiяльностi центральних оргашв виконавчо! влади» ввд 04.06.2014 р. № 255 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kmu. gov.ua/kmu/control/uk/cardnpd (редакшя ввд 04.06.2014 р.).
41. Департамент науково! дгяльносп та лщен-зування / Mатерiали офщйного веб-сайту Мшю-терства освiти i науки Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ua/ department/ science/. - Назва з екрану.
42. Finnish Government. Research and Innovation Council [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://valtioneuvosto.fi/hallitus/tutkimusneuvosto/en.js p/.
43. Ministry of Education and Culture / Офщй-ний сайт Мшютерства освгти i культури Фiнляндi! [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minedu.fi/OPM/?lang=en.
44. Department for Business, Innovation & Skills / Офщйний сайт Департаменту бiзнесу, шновацш та професiйних навичок Великобританi! [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: https://www. gov.uk/ government/organisations/department-for-business-innovation-skills.
45. Department for Education / Офщйний сайт Департаменту освгти Великобританi! [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.gov.uk/ government/ organisations/department-for-education.
46. Research Councils UK / Офщйний сайт До-слiднидьких рад Великобританп [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rcuk.ac.uk/
47. Agency for the Promotion of Technologies for Innovation / Офщйний сайт Агентства з розвитку технологш та шновацш 1тали [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.aginnovazione. gov.it/en/.
48. Prime Minister of Japan and His Cabinet. Council for Science and Technology Policy [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: http://japan. kantei. go.jp/ policy/index/science/index_e.html; Cabinet Office.
49. Science and Technology Policy. Council for Science, Technology and Innovation [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www8.cao.go.jp/ cstp/english/index.html.
50. Указ Президента Укра!ни «Питання Мшю-терства освгти i науки Укра!ни» ввд 25.04.2013 р. № 240/2013 [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/240/2013.
51. Постанова Кабшету МшстрГв Укра!ни «Про реорганiзацiю Мшютерства промислово! политики» вед 23.03.2014р. № 94 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua /kmu/control/uk/cardnpd.
52. Департамент швестицшно-шновацшно! полпики та розвитку державно-приватного партнерства / Офщйний сайт Мшстерства економiчно-го розвитку i торпвлГ Укра!ни [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.me.gov.ua/ Documents/Detail?title=DepartamentInvestitsiino-in novatsiinoiPolitikiTaRozvitku Derzhavno-privatnogo Partnerstva.
53. Департамент iнвестицiйно-iнновацiйного розвитку i зовтшшх ввдносин / Офщйний сайт Донецько! обласно! державно! адмiнiстрацi! [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://donoda.gov.ua/?lang=ua&sec=02&iface=ODA& cmd=details&args=id:419.
54. Головне економiчне управлiння / Офщй-ний сайт мюького голови та мюько! ради м. Донецька Електронний ресурс]. - Режим досту-
пу: http://lukyanchenko.dn.ua/public_echo_ ua.php? id_public=8632780Bf25aba407f7B52b05B957845.
55. Департамент шноващйного розвитку про-мисловост i транспортно! шфраструктури / Офь щйний сайт Харкiвсько! обласно! державно! адмь нiстрацi! [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kharkivoda.gov.ua/uk/mainmenu/index/id/96.
Пдоричева 1.Ю. Фшансове забезпечення та ор-ган1зац1йно-економ1чне супроводження шновацшних процесш в економ1ц1 УкраТни
Проаналiзовано кiлькiснi показники, що характери-зують стан фiнансового забезпечення науково! сфери та iнновацiйних процесiв у промисловост Укра!ни. Надано пропозицп з реформування дточо! системи фiнансування та удосконалення II вiдповiдних механiзмiв. Висвгглено основнi змiни у структурi оргашв управлiння шноващя-ми в Украш, сформовану в результатi проведення адмь шстративно! реформи останнiх мiсяцiв, визначено !! не-долiки та запропоновано першочерговi заходи щодо !х усунення.
Ключовi слова: шновацп, наукова та науково-тех-нiчна дiяльнiсть, фiнансування, управлiння, промисло-вiсть.
Пидоричева И.Ю. Финансовое обеспечение и организационно-экономическое сопровождение инновационных процессов в экономике Украины
Проанализированы количественные показатели, характеризующие состояние финансового обеспечения научной сферы и инновационных процессов в промышленности Украины. Даны предложения по реформированию действующей системы финансирования и совершенствования ее соответствующих механизмов. Освещены основные изменения в структуре органов управления инновациями в Украине, сложившуюся в результате проведения административной реформы последних месяцев, определены ее недостатки и предложены первоочередные меры по их устранению.
Ключевые слова: инновации, научная и научно-техническая деятельность, финансирование, управление, промышленность.
Pidorycheva I. Financial ensuring and organizational-economic support of innovative processes in economy of Ukraine
The quantitative indices of the current financial ensuring of the scientific sphere and innovative processes in the industry of Ukraine are analysed. The proposals on reforming of the operating system of financing and improvement of its corresponding mechanisms are given. The main changes in structure of governing bodies of innovations in Ukraine, developed as a result of carrying out administrative reform of the last months are considered, its shortcomings are defined and prime measures for their elimination are offered.
Keywords: innovations, research and scientific-technical activities, financing, management, industry.
Стаття надшшла до редакцп 22.08.2014
Прийнято до друку 10.09.2014
